CC BY
29
та^в оперативних втручань. Метою дослщження було визначити оптимальн меж1 деформацп шмрно-жирових клaптiв соскоподiбноТ дтянки при проведеннi косметичноТ отопластика та ртдектомп. Таким чином, як видно з отриманих значень апроксимацп як при ртдектомп, так i при отопластиц ефектив-ний модуль пружност в обох випадках практично однаковий, що було очкувано в наближенн iзотропностi пружних властивостей шкiри. Це також говорить про адекватнють отриманих значень. Так
само, слщ зазначити, що залишков1 напруги в обох випадках piBHi вщповщно: = '10" Па
■'Jc = ' Ю П^ Як видно у випадку ртдектомп значення залишковоТ напруги в ш^ пiсля
Т
операцп задовольняе повнютю умов1 (6), а час ik менше двоххвилин. У pa3i отопластики залишкова
напруга трохи вище ®тах, однак ТТ можна привести до оптимально'!' зменшивши деформацш цшри при натягу.
Summary
BIOMECHANICAL PROPERTIES OF THE SKIN OF MASTOID AREA DURING COSMETIC OTOPLASTY AND RHYTIDECTOMY Steblovsky D.V.
Key words: otoplasty, rhytidectomy, biomechanics, deformation, skin-fat flap.
Nowadays there are many methods to eliminate these pathologies, but none of them guarantees optimal cosmetic effect and ignores the biomechanical properties of the skin-fat grafts and skin fibroarchitecture, that later may lead to negative outcomes of surgeries. The aim of the study was to determine the optimal deformation limit of skin-fat grafts of mastoid area during cosmetic otoplasty and rhytidectomy. Thus, as the approximation values obtained during rhytidectomy and otoplasty demonstrates the effective modulus of elasticity in both cases was almost the same, which was expected to approximate isotropy of the elastic properties of the skin. This also indicated the adequacy of the obtained values. Similarly, it should be noted that
residual stresses in both cases were, respectively: : Gr = " Ю ' Па <J0 = 1,26 -104 На д5
in the case of rhytidectomy, the value of residual stress in the skin after surgery completely satisfied condi-T
tion (6) and time A k wad less than two minutes. In a case of otoplasty, residual tension was little higher than 0 --:c.:j, but it could be optimal by reducing skin deformity under tension.
УДК 616.314.17-002-07 Череда В.В., Петрушанко Т.О.
ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ Д1АГНОСТИЧНИХ МЕТОД1В У ПРОГНОЗУВАНН1 РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА
ВДНЗУ "Украшська медична стоматолопчна акаде1^я", м. Полтава
Сучасним напрямком наукових розробок у пародонтолог'УУ е полiпшення якост/ д'агностики запаль-них захворювань пародонта. Метою досл'дження було вивчення прогностичноУ ефективностi спо-соб/'в скринiнговоУ о^нки колошзацшно)' резистентностi порожнини рота та о^нки ризику запаль-них захворювань пародонта як маркерiв адапта^йно'У стшкост'! осб молодого вку з рiзним рiвнем нейротизму до розвитку запальних захворювань пародонта. Нами обстежен'! 182 студенти (93 чо-ловЫв, 89 жiнок) вком 19-29 роюв. Скриннгову о^нку колонiзацiйноУ резистентностi слизовоУ обо-лонки порожнини рота та визначення ризику розвитку запальних захворювань пародонта проводили за власними методиками. Запропонован нами способи мають високу д'агностичну ефектив-нсть i об'ективно в'дображають адапта^йну стшк'ють осб молодого вку з рiзним рiвнем нейротизму до розвитку запальних захворювань пародонта. В1'дхилення профлю особистост/ у бк висо-кого нейротизму е фактором ризику розвитку г'тг'тту як у чоловтв так i у жiнок. Рiвень нейротизму вищий у жiнок.
Ключов1 слова: нейротизм, пнпв1т, прогнозування, д1агностика, м1кроеколопя.
Наведене наукове дослiдження е фрагментом науково-дослiдноi'роботи ВДНЗ УкраУни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя» "Визначити роль запальних захворювань зубо-щелепного апарату в розвитку хвороб, пов'язаних iз системним за-паленням", № державно'Уреестрацп 0112Ш01538.
ВстуП ням методiв, як могли б використовуватися у
Сучасним напрямком наукових розробок у Прахк[торЦ^хП[)1о9Г]нНо3уваннЯ та ефективного ™уван-
пародонтологи е полтшення якост дiaгностики запальних захворювань пародонта iз залучен-
Багатьма дослщниками показана полiетiоло-пчна природа захворювань пародонта, причому
вирiшальна роль у Тх розвитку належить запаль-ним реакцiям, спровокованим мiкрофлорою ро-товоТ порожнини [5, 13].
У нормi в порожнинi рота присутн облiгатна i факультативна аеробна i анаеробна флора, що представляе собою вщносну «константу» конк-ретних мiкроорганiзмiв. Збiльшення мiкробноТ колонiзацiТ, змiна асо^ативних взаемин, поси-лення розмноження невластивих для здоровоТ порожнини рота бактерш призводить до розвитку в нш патологiчного стану [18].
Роль психолопчних характеристик особисто-стi у виникненн та розвитку стоматологiчних за-хворювань обфунтована рядом дослiджень в^-чизняних i закордонних вчених, в яких розгляда-лися особливостi емоцшно-особистюноТ сфери пацiентiв з рiзною стшкютю до захворювань тве-рдих тканин зубiв та пародонта [10, 11, 15]. В той же час недостатньо вивченими залишаються тендеры особливостi такоТ' стiйкостi.
Прогнозування та рання дiагностика мiкро-екологiчних порушень слизовоТ порожнини рота (СОПР) мае важливе значення для здшснення монiторингу стоматологiчного здоров'я. Широке поширення карiесу i запальних захворювань пародонта, особливо в оаб молодого вку, свщ-чить, що застосовуван методи Тх ранньоТ дiагно-стики недосконалi. Отже, е актуальним пошук швидких, доступних i ефективних скринiнгових дiагностичних методiв оцiнки функцiонального стану порожнини рота, як можуть бути виконанi практичним лкарем в умовах стоматологiчного прийому.
Недостатньо розкритими залишаються пи-тання про зв'язок раншх мiкроекологiчних порушень порожнини рота з ризиком розвитку запальних змш тканин пародонта та Тх ролi в адапта-цп i збереженнi здоров'я молодих людей залеж-но вiд психофiзiологiчних характеристик особис-тостi.
Мета дослiдження
Вивчити прогностичну ефективнють способiв скринiнговоТ оцшки колошзацшноТ резистентнос-тi слизовоТ оболонки порожнини рота та оцшки ризику запальних захворювань пародонта як маркерiв адаптацшноТ стшкосп осiб молодого вн ку з рiзним рiвнем нейротизму до розвитку запальних захворювань пародонта.
Матерiали та методи дослщження
Нами обстежен 182 студенти медичного вузу (93 чоловшв, 89 жшок) вiком 19-29 рокiв, з яких 78 оаб (48 чоловтв, 30 жшок) за рiвнем нейротизму були вщнесеы до емоцiйно стабть-них, 104 студенти (45 чоловтв, 59 ж1нок) - до емоцшно нестабiльних осiб. Серед них 22 особи (11 чоловшв i 11 жшок) не мали уражень твер-дих тканин зубiв i пародонта, 51 особа (26 чоло-
BiKiB, 25 жiнок) з piBHeM КПВ<6, 52 особи (27 чо-ловiкiв, 25 ж1нок) з piBHeM КПВ>6, 57 oci6 (29 чо-ловшв, 28 жiнок), у яких був дiагностований хро-нiчний катаральний гшпвп".
Проведене загальноприйняте стоматологiчнe клiнiчнe обстеження з визначенням шдексу КПВ, гтеычного iндeксу (Г1) Grenn-Vermilion (OHI-S), РМА в модифкацп C.Parma, iндeксу Muhlemann, шдексу Muhlemann-Saxer (PBI), штердентально-го Г1 (HYG), комплексного пародонтального ш-дексу (КП1) [2]. Психологiчнe тестування включало оцшку нейротизму за допомогою опитуваль-ника Айзенка (H.J.Eysenck). Рiвeнь нейротизму до 12 балiв характеризуеться як низький, такi особи вщносяться до eмоцiйно стабiльних, у емоцшно нестабтьних iндивiдуумiв piвeнь нейротизму перевищуе 12 балiв [7].
В уах дослiджуваних провели скриншгову оцiнку колонiзацiйноT резистентности СОПР за власною методикою, на яку отриманий патент UA 51373 та оформлено нововведення [8], а та-кож визначення ризику розвитку запальних за-хворювань пародонта за власною методикою, на яку також отримано патент на корисну модель UA 54041 та виданий шформацшний лист [9, 14].
Статистичний аналiз результат дослiджeння здiйснили за допомогою програм SPSS 17.0 и Microsoft Excel 2003. Отриман ктькюы показни-ки обробляли методами математичноТ статистики з визначенням середшх значень (М) та поми-лок сepeднiх значень (m) у групах обстежених оаб. Наявнють вiдмiнностeй мiж дослщжувани-ми показниками оцшювали за t кpитepiем Ст'юдента. Для поpiвняння часток в окремих групах для визначення достовipностi Тх вщмшно-стей використовували кpитepiй х2. Частоти ви-явлення емоцшно стабтьних i eмоцiйно лабть-них оаб поpiвнювaли за ф кpитepiем Фiшepа. Критичний piвeнь знaчущостi у дослщженнях приймали piвним 0,05 [16].
Результати та 1х обговорення
Психологiчнe тестування дозволило оцiнити piвeнь нейротизму у дослщжуваних осiб i за його результатами сформувати групи без урахування та з урахуванням стат обстежених.
Серед хворих на гшпв^ на 40,4% (р<0,05) частое зустpiчaлися eмоцiйно нeстaбiльнi особи (таблиця 1). Рiвeнь нейротизму у них склав 13,6±0,48 бали, тодi як в оаб з штактними зубами та яснами - 9,9±0,84 бали, тобто був на 37,4% (р<0,05) вище. В емоцшно лабтьних оаб вищi значення пародонтальних шдешв поpiвня-но з eмоцiйно стабтьними: РМА - на 63,8% (р<0,05), PBI - на 21,1% (р<0,05). Отpимaнi результати свiдчaть про те, що високий нейротизм е одним iз пpeдиктоpiв запальних захворювань пародонта.
Таблиця 1
Залежнсть розвитку запальних змн тканин пародонта, мкроекологЧних та 'мунних зсув'в порожнини рота eid р'вня нейротизму осб молодого вку
Показники Емоцшно стабтьш Емоцiйно нестабiльнi
Частота 0 балiв 64,1 58,7"
виявлення 1 бал 29,5 24,0"
ПКР, % 2 бали 6,4 17,3"
Частота <2 26,9 48,1"
виявлення 2-4 56,4 34,6"
КС, % >4 16,7 17,3"
sIgA, мг/л 172,4±12,42 171,7±12,72
Лiзоцим, мкг/мл 6,79±0,32 6,41±0,30
% серед оЫб з пнпвиом 29,8 70,2""
1ндекс РМА 6,08±1,35 9,96±1,31*
1ндекс PBI 0,19±0,04 0,23±0,04*
npuMimка: в цй i наступних таблицях " - вiрогiднiсть рiзницi частот виявлення града^й показника колонiзацiйноïрезистен-тнот (ПКР) та коеф^ента сталот (КС) у емо^йно нестабтьних оаб порiвняно з емо^йно стабльними за критерieм х-квадрат, р<0,05; "" - вiрогiднiсть рiзницi частоти виявлення емо^йно нестабльних оаб порiвняно з емо^йно стабльними за ф критерieм Фiшера, р<0,05; * - вiрогiднiсть вiдмiнностей показниюв емо^йно нестабль-них оаб порiвняно з емо^йно стабльними за критерieм Ст'юдента, р<0,05.
З метою визначення MexaHi3MiB, через як ре-алiзуeться бтьша схильнють емоцшно нестабн льних oci6 до запальних захворювань пародонта, ми проаналiзували особливост мiкроеколоri-чного та iмунного гомеостазу порожнини рота в оаб iз рiзним рiвнем нейротизму (таблиця 1).
В емоцшно нестабтьних молодих людей на 5,5% (р<0,05) часпше зусщчались особи з низь-ким рiвнем колоызацшноТ' резистентносл порож-
нини рота (ПКР 0 та 2 бали). Частота виявлення дисбютичних змш в бiоплiвцi ясенно'1' борозни (КС<2 та >4) емоцшно лабтьних оаб на 21,8% (р<0,05) вища, ыж у студенев, що характеризуются емоцшною стабтьнютю. Нам не вдалося виявити суттевого впливу рiвня нейротизму на ю-лькють sIgA та лiзоциму у ротовiй рiдинi.
Аналогiчнi залежност виявленi також у групах чоловшв i ж1нок (таблицi 2 та 3).
Таблиця 2
Залежнсть розвитку запальних змн тканин пародонта, мiкроекологiчних та 'тунних зсув'в порожнини рота вiд р'вня нейротизму чоловшв молодого вку
Показники Емоцшно стабтьш Емоцiйно нестабiльнi
Частота 0 балiв 64,6 53,3"
виявлення 1 бал 29,2 31,1"
ПКР, % 2 бали 6,2 15,6"
Частота <2 33,4 48,9"
виявлення 2-4 45,8 26,7"
КС, % >4 20,8 24,4"
sIgA, мг/л 169,3±13,64 200,0±20,51
Лiзоцим, мкг/мл 6,80±0,32 6,63±0,46
% серед оЫб з гiнгiвiтом 37,9 62,1""
1ндекс РМА 6,78±1,87 11,00±2,10
1ндекс PBI 0,21±0,06 0,35±0,07
Звертае на себе увагу той факт, що серед жъ нок ктькють оаб з високим рiвнем нейротизму майже у 2 рази перевищуе Тх частку серед чоло-втв. Виявлений нами бтьш високий рiвень нейротизму у жшок шдтверджуеться шшими дослщ-никами [3].
Емоцшно нестабтьы жшки на 57,2% (р<0,05)
Залежнсть розвитку запальних змн тканин пародонта,
часпше хворти на катаральний гiнгiвiт порiвня-но з емоцiйно стабiльними жшками, у чоловiкiв цей вiдсоток склав 24,2% (р<0,05), тобто був на 33,0% менше. I у чоловтв i у ж1нок з високим рь внем нейротизму спостерiгали тенденцш до бiльш високих значень пародонтальних шдешв РМА та PBI.
Таблиця 3
екологiчних та iмунних зсувiв порожнини рота вiд рiвня нейротизму жнок молодого вку
Показники Емоцшно стабтьш Емоцiйно нестабiльнi
Частота 0 балiв 63,3 62,8"
виявлення 1 бал 30,0 18,6"
ПКР, % 2 бали 6,7 18,6"
Частота <2 16,7а 47,4"
виявлення 2-4 73,3а 40,7"
КС, % >4 10,0а 11,9"
sIgA, мг/л 177,4±24,34 149,4±15,53
Лiзоцим, мкг/мл 6,78±0,46 6,24±0,40
% серед оЫб з пнпвтэм 21,4 78,6""
1ндекс РМА 4,96±1,89 9,16±1,67
1ндекс PBI 0,17±0,07 0,31±0,06
Примтка:а - вiрогiднiсть рiзницi частот виявлення показниюв у жнок порiвняно з чоловками за критерieм х-квадрат, р<0,05.
Епiдемiологiчнi дослщження, проведенi рiзними авторами, дають широку низку доказiв того, що у чоловшв частiше розвиваються запальнi захворю-вання пародонта, нiж у жшок, навiть пiсля поправки на поведiнковi та екологiчнi чинники, таю як пп-ена порожнини рота i курiння [17, 20].
I у чоловтв i у жшок з рiзним рiвнем нейроти-зму розподт частот градацiй ПКР суттево вщрь знявся. Причому бiльш значно у жшок: високий рiвень колошзацшноТ резистентностi (ПКР 1 бал) спостер^ався у 30,0% емоцiйно стабiльних жн нок, тодi як в емоцшно нестабiльних лише у 18,6%. Нашi результати спiвпадають з даними ГенераловоТ Е.В. [1], яка виявила прямий коре-ляцiйний зв'язок iндексу колошзацп букальних епiтелiоцитiв iз нейротизмом.
Серед емоцшно стабтьних чоловiкiв кiлькiсть оаб з КС в межах 2-4 на 27,5% (р<0,05) менша, жж серед жiнок, тодi як для емоцшно нестабть-них чоловiкiв ця рiзниця склала 14%. Отриманi дат свщчать про те, що у чоловшв частiше спо-стерiгаеться дисбаланс резидентно!' мiкрофлори бiоплiвки ясенноТ борозни, порiвняно з ж1нками.
Одним iз сучасних напрямкiв вивчення причин формування запальних захворювань паро-донта у молодих людей е цтюний (холютичний) пiдхiд, в рамках якого показник захворюваност запальними хворобами пародонта розглядаеть-ся в якостi маркера ступеня адаптацп органiзму до змши зовнiшнього середовища. З ^еТ позицп перспективним е дослiдження показникiв, як ш-тегрально вiдображають адаптацiйну стшкють органiзму людини до розвитку захворювання, у тому чи^ колонiзацiйноТ резистентност порожнини рота.
Причинно-наслiдковий зв'язок психофiзiологi-чних властивостей конкретноТ людини та сома-тичних захворювань, в тому чи^ i стоматолоп-чних, опосредкований, неоднозначний i в еле-ментарнi схеми не вкладаеться. Запальн хворо-би пародонта, е багатофакторними захворюван-нями, основою розвитку яких е комплекс патоло-гiчних зсувiв у мiкроекологiТ порожнини рота. До-слiдженнями вiтчизняних та закордонних авторiв показано, що основою мiкроекологiчних пору-шень е пригнiчення колонiзацiйноТ резистентнос-тi [5, 6]. У випадку зниження колошзацшноТ рези-стентностi збтьшуеться число i розширюеться спектр потенцшно патогенних мiкроорганiзмiв, що значною мiрою визначае ризик формування та прогресування захворювань твердих тканин зубiв, пародонта i СОПР [5].
Вплив типу вищоТ нервовоТ дiяльностi на стан систем оргашзму реалiзуеться за допомогою нейро-гуморальноТ регуляцiТ через гормональ-ний вплив на вегетативну нервову систему (ВНС). Анатомiчно ВНС представлена двома, часто антагонютично дiючими половинами -симпатичноТ i парасимпатичноТ. Будь-яке навiть незначне коливання почутпв людини виявляеть-ся у виглядi легких змiн з боку ВНС, яке, безпе-речно, впливае на функцюнування органiв i сис-
тем [4]. Данi регуляторы мвхашзми, ймовiрно, вiдображаються на функцiональних властивос-тях ротовоТ рiдини, букальних еттелюци^в, i Mi-кроекологи порожнини рота.
Висновки
1. Запропоноваш нами способи скриншговоТ оцiнки колонiзацiйноТ резистентност СОПР та оцiнки ризику виникнення запальних захворювань тканин пародонта мають високу дiагности-чну ефективнють i об'ективно вiдображають адаптацiйну стшкють оаб молодого вку з рiзним рiвнем нейротизму до розвитку запальних захворювань пародонта.
2. Вщхилення профiлю особистостi у бiк ви-сокого нейротизму е фактором ризику розвитку гшпв^у як у чоловтв так i у ж1нок, рiвень нейротизму бiльший у жшок.
3. Колошзацшна резистентнiсть слизовоТ оболонки порожнини рота та дисбаланс резидентно!' мiкрофлори бiоплiвки ясенноТ борозни е предикторами ризику розвитку запальних захво-рювань пародонта.
4. Прогностичну i поточну оцшку виникнення i розвитку запальних захворювань пародонта, формування груп ризику i диспансеризацп необ-хiдно проводити з урахуванням психофiзiологiч-них особливостей оргашзму, рiвня колошзацш-ноТ резистентност порожнини рота та дисбалансу резидентноТ мiкрофлори бiоплiвки ясенноТ борозни.
Лтература
1. Генералова Е.В. Адаптационные характеристики организма подростков при рекуррентных респираторных заболеваниях : ав-тореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.09 "Педиатрия" / Е.В. Генералова. - Казань, 2007. - 26 с.
2. Терапевтична стоматолопя : Пщручник: Захворювання пародонта / [М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Полпун та ш.]. -К. : Медицина, 2008. - У 4 т, Т. 3. - 616 с.
3. Ильин Е.П. Пол и гендер / Е.П. Ильин. - СПб. : Питер, 2010. -688 с.
4. Крэчмер Э. Медицинская психология / Э. Крэчмер. - [пер. с нем.] / Подгот. В.А. Луков. - СПб . : Союз, 1998. - 464 с.
5. Лобань Г.А. Мiкробiологiя, вiрусологiя та iмунологiя порожнини рота / Г.А. Лобань, В.И. Федорченко. - Полтава : Верстка, 2003. - 123 с.
6. Маянский А.Н. Адгезивные реакции буккальных эпителиоцитов в индикации нарушений местного и общего гомеостаза / А.Н. Маянский, М.И. Заславская, Е.Г. Зеленова [и др.] // Нижегородский мед. журнал. - 2005. - № 1. - С. 158-161.
7. Михайлов Б.В. Психотерапия в общесоматической медицине (клиническое руководство) / Б.В. Михайлов, А.И. Сердюк, В.А. Федосеев. - Харьков : Прапор, 2002. - 108 с.
8. Пат. №51371 УкраТна, МПК (2009) G01N 33/48. СпоЫб скриншговоТ оцшки колошзацшноТ резистентност слизовоТ оболонки порожнини рота / Череда В.В., Петрушанко Т.О., Лобань Г.А. - № U201001414; Заявл. 11.02.2010; Опубл. 12.07.2010, бюл. № 13.
9. Пат. №54041 УкраТна, МПК (2009) A61B 5/00. СпоЫб оцшки ризику запальних захворювань пародонта / Череда В.В., Петрушанко Т.О., Лобань Г.А. - № U201001414 ; заявл. 23.04.2010; опубл. 25.10.2010 ; бюл. № 20.
10. Петрушанко Т.О. Зв'язок стоматолопчноТ захворюваност
з Тх психолопчним статусом / Т.О. Петрушанко, Н.В. Гавриш // Современная стоматология. - 2009. - № 1. - С. 17-22.
11. Тарасенко Л.М. Стресс и пародонт / Л.М. Тарасенко, Т.А. Петрушанко. - Полтава, 1999. - 192 с.
12. Череда В.В. Реестр галузевих нововведень / В.В. Череда, Т.О. Петрушанко, Г.А. Лобань // КиТв. - 2012. - Вип. 37. - С. 45-46.
13. Череда В.В. Мiкрофлора як фактор виникнення запальних хвороб пародонта / В.В. Череда // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2007. - № 1. - С. 77-80.
14. Череда В.В. СпоЫб оцшки ризику запальних захворювань пародонта : 1нформацшний лист про нововведення в системi охоро-
ни здоров'я / В.В. Череда, Т.О. Петрушанко, Г.А. Лобань. - К. : Укрмедпатентшформ МОЗ Укра'ши. - 2012. - 3 с.
15. Cayci E. The Relationship Between Psychosocial Factors And Periodontal Disease / E. Cayci, E. Guzeldemir-Akcakanat // Dentistry. - 2014. - V. 4. - P. 223.
16. De Muth J.E. Basic statistics and pharmaceutical statistical applications / James E. De Muth // New York - Basel : Marsel Dukker. Inc. - 1999. - P. 596.
17. Gleissner C.E. Consider sex as an individual risk factor in the risk assessment of periodontitis. An interview with Dr. Christiane Elisabeth Gleissner on gender aspects in periodontal therapy / C.E. Gleissner // Dental Tribune Indian Edition. - January 2013. - P. 15.
18. Rambaud R. Gut microflora / R. Rambaud, J.P. Buts, G. Corthier [et all.] // Digestive physiology and pathology. - L. : Evrotext, 2006. - P. 247.
19. Savage A. A systematic review of definitions of periodontitis and methods that have been used to identify this disease / A. Savage, K.A. Eaton, D.R. Moles [et all.] // J. Clin. Periodontal. - 2009. - V. 6, № 36. - P. 458.
20. Shiau H.J. Sex differences in destructive periodontal disease : a systematic review / H.J. Shiau, M.A. Reynolds // J. Periodontol. -2010. - V. 81, № 10. - P. 1379-1389.
8. Pat. №51371 Ukraina, MPK (2009) G01N 33/48. Sposib skriningovoT ocinki kolonizacijnoT rezistentnosti slizovoT obolonki porozhnini rota / Chereda V.V., Petrushanko T.O., Loban' G.A. - № u201001414 ; Zajavl. 11.02.2010 ; Opubl. 12.07.2010, bjul. № 13.
9. Pat. №54041 Ukraina, MPK (2009) A61B 5/00. Sposib ocinki riziku zapal'nih zahvorjuvan' parodonta / Chereda V.V., Petrushanko T.O., Loban' G.A. - № u201001414 ; zajavl. 23.04.2010 ; opubl. 25.10.2010 ; bjul. № 20.
10. Petrushanko T.O. Zv'jazok stomatologichnoT zahvorjuvanosti likariv z ih psihologichnim statusom / T.O. Petrushanko, N.V. Gavrish // Sovremennaja stomatologija. - 2009. - № 1. - S. 17-22.
11. Tarasenko L.M. Stress i parodontit / L.M. Tarasenko, T.O. Petrushanko. - Poltava, 1999. - 192 s.
12. Chereda V.V. Reestr galuzevih novovveden' / V.V. Chereda, T.O. Petrushanko, G.A. Loban' // Vip. 37. - Kiiv. - 2012. - S. 45-46.
13. Chereda V.V. Mikroflora jak faktor viniknennja zapal'nih hvorob parodonta / V.V. Chereda // Ukrains'kij stomatologichnij al'manah. -2007. - № 1. - S. 77-80.
14. Chereda V.V. Sposib ocinki riziku zapal'nih zahvorjuvan' parodonta: Informacijnij list pro novovvedennja v sistemi ohoroni zdorov'ja. / V.V. Chereda, T.O. Petrushanko, G.A. Loban'. - K. : Ukrmedpatentinform MOZ Ukraini. - 2012. - 3 s.
15. Cayci E. The Relationship Between Psychosocial Factors And Periodontal Disease / E. Cayci, E. Guzeldemir-Akcakanat // Dentistry. - 2014. - V. 4. - P. 223.
16. De Muth J.E. Basic statistics and pharmaceutical statistical applications / James E. De Muth // New York - Basel : Marsel Dukker. Inc. - 1999. - P. 596.
17. Gleissner C.E. Consider sex as an individual risk factor in the risk assessment of periodontitis. An interview with Dr. Christiane Elisabeth Gleissner on gender aspects in periodontal therapy / C.E. Gleissner // Dental Tribune Indian Edition. - January 2013. - P. 15. Rambaud R. Gut microflora / R. Rambaud, J.P. Buts, G. Corthier [et all.] // Digestive physiology and pathology. - L. : Evrotext, 2006. - P. 247. Savage A. A systematic review of definitions of periodontitis and methods that have been used to identify this disease / A. Savage, K.A. Eaton, D.R. Moles [et all.] // J. Clin. Periodontal. - 2009. - V. 6, № 36. - P. 458.
Shiau H.J. Sex differences in destructive periodontal disease : a systematic review / H.J. Shiau, M.A. Reynolds // J. Periodontol. -2010. - V. 81, № 10. - P. 1379-1389.
18.
19.
20.
References
1. Generalova E.V. Adaptacionnye harakteristiki organizma podrostkov pri rekurrentnyh respiratornyh zabolevanijah : avtoref. dis. na soiskanie nauch. stepeni kand. med. nauk : spec. 14.00.09 "Pediatrija" / E.V. Generalova. - Kazan', 2007. - 26 s.
2. Terapevtichna stomatologija : Pidruchnik: Zahvorjuvannja parodonta / [M.F. Danilevs'kij, A.V. Borisenko, A.M. Politun ta in.]. - K. : Medicina, 2008. - U 4 t. - T. 3. - 616 s.
3. Il'in E.P. Pol i gender / E.P. Il'in. - SPb. : Piter, 2010. - 688 s.
4. Krjechmer Je. Medicinskaja psihologija / Je. Krjechmer. - [per. s nem.] / Podgot. V.A. Lukov. - SPb . : Sojuz, 1998. - 464 s.
5. Loban' G.A. Mikrobiologija, virusologija ta imunologija porozhnini rota / G.A. Loban', V.I. Fedorchenko. - Poltava : Verstka, 2003. - 123 s.
6. Majanskij A.N. Adgezivnye reakcii bukkal'nyh jepiteliocitov v indikacii narushenij mestnogo i obshhego gomeostaza / A.N. Majanskij, M.I. Zaslavskaja, E.G. Zelenova, E.V. Salina, Ju.Ju. Strogova, S.P. Rassanov // Nizhegorodskij med. zhurnal. - 2005. - № 1. - S. 158-161.
7. Mihajlov B.V. Psihoterapija v obshhesomaticheskoj medicine (klinicheskoe rukovodstvo) / B.V. Mihajlov, A.I. Serdjuk, V.A. Fedoseev. - Har'kov : Prapor, 2002. - 108 s.
Реферат
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НОВЫХ ДИАГНОСТИЧЕСКИХ МЕТОДОВ В ПРОГНОЗИРОВАНИИ РИСКА ВОЗНИКНОВЕНИЯ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА Череда В.В., Петрушанко Т.А.
Ключевые слова: нейротизм, гингивит, прогнозирование, диагностика, микроэкология.
Современным направленим научных разработок в пародонтологии является улучшение качества диагностики воспалительных заболеваний пародонта. Целью исследования было изучение прогностической эффективности методов скрининговой оценки колонизационной резистентности полости рта и оценки риска воспалительных заболеваний пародонта как маркеров адаптационной стойкости лиц молодого возраста с разным уровнем нейротизма к развитию воспалительных заболеваний пародон-та. Нами было обследовано 182 студента (93 мужчин, 89 женщин) в возрасте 19-29 лет. Скрининго-вую оценку колонизационной резистентности слизистой оболочки полости рта и определение риска развития воспалительных заболеваний пародонта проводили по собственным методикам. Предложенью нами способы имеют высокую диагностическую эффективность и объективно отражают адаптационную стойкость лиц молодого возраста с разным уровнем нейротизма к развитию воспалительных заболеваний пародонта. Отклонение профиля личности в сторону высокого нейротизма является фактором риска развития гингивита, как у мужчин, так и у женщин. Уровень нейротизма у женщин выше.
Summary
NEW DIAGNOSTIC TECHNIQUES TO ASSESS RISK OF INFLAMMATORY PERIODONTAL DISEASES Tchereda V.V., Petrushanko T.A.
Key words: neurotism, gingivitis, prognosis, diagnosis, microecology.
Present-day directions of researches in periodontology are aimed to improve the quality of diagnosis of inflammatory periodontal diseases. The purpose of the study was to investigate the prognostic effectiveness of methods for screening oral colonization resistance evaluation and to assess the risk of inflammatory periodontal diseases as markers of adaptive resilience in adolescents with different levels of neuroticism to the development of inflammatory periodontal diseases. We examined 182 students (93 males, 89 females) aged 19 - 29 years. Screening assessment of oral mucosa colonization resistance and identifying the risk of inflammatory periodontal diseases were carried out by our own methods. Methods we suggested are of high diagnostic efficacy and objectively reflect the adaptive resistance in adolescent with different levels of neurotism to the development of inflammatory periodontal diseases. Deviation of personality profile towards high neurotism is a risk factor for the development of gingivitis, both in males and females. The level of neurotism is higher in women.
