CC BY
79
УДК 616.314.18-002 Череда В. В.
ОЦІНКА РИЗИКУ РОЗВИТКУ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ ІЗ РІЗНИМ СТОМАТОЛОГІЧНИМ СТАТУСОМ
ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава
Поряд з оцінкою клінічного статусу у всіх обстежених провели визначення ризику розвитку запальних захворювань пародонта за власною методикою. Проведені дослідження показали, що погіршення гігієнічного стану, збільшення інтенсивності зубних відкладень сприяє зміні мікробного гомеостазу порожнини рота. Ризик розвитку пародонтиту підвищується в осіб з високою інтенсивністю карієсу та гінгівітом. Кількісний та якісний склад дентальної біоплівки, який залежить від гігієнічних навичок особи, виступає в якості визначального фактора виникнення основних стоматологічних захворювань - карієсу і запальних захворювань пародонта.
Ключові слова: стоматологічний статус, гігієна порожнини рота, пародонтит.
Наведене наукове дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» “Визначити роль запальних захворювань зубо-щелепного апарату в розвитку хвороб, пов’язаних із системним запаленням", № державної реєстрації 0112и001538.
Вступ
За частотою і розповсюдженістю хвороби пародонта займають одне з провідних місць серед стоматологічних захворювань населення України, про що свідчать результати чисельних епідеміологічних досліджень [1-4]. Тільки протягом останніх років захворюваність осіб 19-34 років на запальні та запально-дистрофічні захворювання пародонта сягнула від 78% до 92%, а у віці 19-26 років спостерігається різкий підйом пародонто-логічної захворюваності за рахунок початкових форм ураження пародонта - генералізованих гінгівіту і пародонтиту [5].
Порожнина рота являє собою екологічну систему, яку заселяють різні види мікроорганізмів, організованих у біоплівку. Склад резидентної мікрофлори або її патогенний потенціал може змінюватись під впливом різних несприятливих чинників [6, 7]. В результаті виникають кількісні і якісні зсуви у популяції мікроорганізмів екосистеми порожнини рота, що може на фоні зниження імунного захисту призвести до розвитку запальних захворювань пародонта [8].
Ранні донозологічні ознаки ризику запальних захворювань ясен на разі у практичній стоматології не діагностуються. Недостатньо розкритими залишаються питання про зв'язок стоматологічного статусу із ризиком розвитку запальних захворювань пародонта.
Мета роботи
Визначення ризику розвитку запальних захворювань пародонта в осіб молодого віку із різним стоматологічним статусом.
Матеріали та методи дослідження
Обстежені 182 особи віком 19-29 років (93 чоловіків, 89 жінок), з них 22 особи (11 чоловіків і 11 жінок), що не мали уражень твердих тканин зубів і пародонта, склали контрольну групу. Дослідні групи включали: 1- 51 особа з рівнем КПВ<6 (26 чоловіків, 25 жінок), 2 - 52 особи з рівнем кПв>6 (27 чоловіків, 25 жінок), 3 - 57 осіб, у яких був діагностований хронічний катаральний гінгівіт. Дослідження проводили в осінній пе-
ріод року.
Проведене загальприйняте клінічне обстеження порожнини рота з визначенням індексів ШВ, гігієнічного індексу (ГІ) Grenn-Vermilion (OHI-
S),
РМА в модифікації C.Parma, індексу Muhle-mann, індексу Muhlemann-Saxer (PBI), інтердентального ГІ (HYG), комплексного пародонтально-го індексу (Ш) [9].
Поряд з оцінкою клінічного статусу у всіх обстежених провели визначення ризику розвитку запальних захворювань пародонта за власною методикою, на яку отримано патент на корисну модель UA 54041 МПK (2009) A61B 5/00 та виданий інформаційний лист [10-12].
Статистичний аналіз результатів дослідження проводили за допомогою програм SPSS 17.0 і Microsoft Excel 2003. Наявність відмінностей між досліджуваними показниками оцінювали за критерієм Стьюдента. Виявлені частоти в окремих групах порівнювали за критерієм х-квадрат для визначення вірогідності їх відмінності.
Результати та їх обговорення
За результатами проведеного клінічного обстеження поширеність каріозного процесу в групі з ШВ<6 склала 66,7%, в середньому 1,28±0,18 каріозне ураження на особу, в групі з ШВ>6 уже 88,5% мали каріозні ураження, в середньому 2,76±0,31 на особу, серед осіб із катаральним гінгівітом - 77,2% та 2,65±0,34 відповідно. Найвищий показник поширеності пломбованих зубів 98,1% був у групі шВ>6 із 4,92±0,31 пломби в середньому на особу, на десять відсотків нижчим (88,2%) виявився показник в групі з ШВ<6, і 2,21 ±0,19 пломби в середньому на людину. Найнижчими були показники в групі хворих на гінгівіт - 77,2% і 2,96±0,27 пломби на одну людину. Поширеність видалених зубів також виявилось найбільшою у групі з ШВ>6 - 11,5%, 0,17±0,07 на людину, в той час як в групі з ШВ<6 - 7,9% і 0,10±0,05. Серед осіб групи гінгівіту видалені зуби мали 8,8%, це 0,16±0,08 зуба на людину (таблиця 1).
Таблиця 1
Індексні показники порожнини рота в осіб молодого віку
Показники Контроль КПВ<6 КПВ>6 Гінгівіт
К 0 1,28±0,18 2,76±0,31 2,65±0,34
Поширеність карієсу,% 0 66,7 88,5 77,2
П 0 2,21 ±0,19 4,92±0,31 2,96±0,27
Поширеність пломбованих зубів,% 0 88,2 98,1 77,2
В 0 0,10±0,05 0,17±0,07 0,16±0,08
Поширеність видалених зубів,% 0 7,9 11,5 8,8
КПВ 0 3,64±0,17 7,85±0,24 5,79±0,35
ГІ Згепп-Уегтіііоп (ОНІ-Б), бали 0,28±0,02 0,48±0,04* 0,74±0,04* 1,35±0,06*
Інтердентальний ГІ (ИУЗ),% 85,4±1,54 73,0±2,05* 59,5±1,58* 34,9±2,61*
КПІ за Леусом 0,16±0,02 0,29±0,02* 0,45±0,02* 1,46±0,06*
РМА,% 0 0 0 26,5±0,92
Індекс МиИіетапп 0 0 0 1,39±0,05
Індекс МиИіетапп-Бахег (РВІ) 0 0 0 0,87±0,03
Примітка: * - вірогідність відмінностей показників осіб з КПВ<6, КПВ>6, гінгівітом та контрольної групи за критерієм Стьюдента, р<0,05.
Одним із важливих факторів, які визначають стоматологічний статус, є стан гігієни порожнини рота. Як показали наші дослідження, гігієнічний стан порожнини рота в обстежених осіб різнився. Так, в осіб з індексом КПВ<6 ГІ за вгееп-Уегтіііоп був у 1,7 разів вище (р<0,05) від аналогічного показника контрольної групи, в осіб з високою інтенсивністю карієсу він у 2,6 рази перевищував (р<0,05) цей показник у карієсрезистен-тних людей. Гігієнічний догляд за порожниною рота хворих на гінгівіт знаходився на задовільному рівні, що відображає значення індексу 1,49±0,07, що у 5,3 рази гірше (р<0,05), ніж у контрольної групи осіб.
Інтердентальний гігієнічний індекс фіксує міжзубні поверхні без зубних відкладень. У людей із контрольної групи він склав 85,4%±1,54. При підвищенні значення КПВ, спостерігалось зниження інтердентального ГІ: у групі з КПВ<6 - на 12,4% (р<0,05), з КПВ>6 - на 25,9% (р<0,05), а у хворих на гінгівіт - на 50,5% (р<0,05).
Під час нашого дослідження ми спостерігали поступове підвищення значення індексу кПі відповідно до погіршення клінічного стану обстежуваних груп. Так, у групі з КПВ<6 КПІ зріс у 1,8 рази (р<0,05), порівняно із середнім показником контролю, та у 2,8 рази (р<0,05) у групі з КПВ>6. В досліджуваній групі хворих на гінгівіт середнє значення КПІ зросло у 9,1 рази (р<0,05).
РМА, МиИіетапп та МиИіетапп-Бахег (РВІ) -індекси, що визначають ступінь запалення ясен. Пацієнти контрольної та досліджуваних груп із різною інтенсивністю карієсу мали інтактний па-родонт, тому зазначені індекси не визначались. У групі хворих на хронічний катаральний гінгівіт РМА в середньому, склав 26,5%±0,92, а індекси кровоточивості ясен МиИіетапп та МиИіетапп-Бахег (РВІ) - 1,39±0,05 та 0,87±0,03 відповідно.
Оцінка ризику запальних захворювань паро-донта на основі власної методики дозволила констатувати наступне. В осіб контрольної групи частота виявлення коефіцієнту сталості (КС) в межах 2-4 склала 95,5%, у 4,5% обстежених спостерігався зсув КС вправо. Розвиток карієсу супроводжувався змінами частотної структури градацій КС. В обстежених з КПВ<6 на 34,7% (р<0,05) зменшилась кількість осіб з КС=2-4, на 29,4% (р<0,05) частіше спостерігався зсув КС вліво і на 5,3% (р<0,05) - зсув КС вправо. Збільшення інтенсивності карієсу до КПВ>6 супроводжувалось зменшенням числа осіб з КС=2-4 до 53,8% (р<0,05), у 25,0% (р<0,05) обстежених спостерігався КС<2, значно зросла кількість осіб із зсувом КС вправо до 21,2%(р<0,05). Серед хворих на гінгівіт переважали особи з КС<2 (73,7%, р<0,05) і з КС>4 (26,3%, р<0,05), пацієнтів з КС=2-4 не виявили (таблиця 2).
Таблиця 2
Показники ризику запальних захворювань пародонта в осіб молодого віку
Показники Контроль КПВ<6 КПВ>6 Гінгівіт
Частота <2 0,0 29,4" 25,0" 73,7"
виявлення 2-4 95,5 60,8" 53,8" 0,0"
КС,% >4 4,5 9,8" 21,2" 26,3"
КС 3,57±0,11 2,92±0,18* 3,25±0,18 2,19±0,20*
Примітка: - вірогідність різниці частот виявлення градацій ПКР у групах осіб з КПВ<6, КПВ>6, гінгівітом та контрольної групи за критерієм х-квадрат, р<0,05;
* - вірогідність відмінностей показників осіб з КПВ<6, Стьюдента, р<0,05.
Середнє значення КС знижувалось у обстежених з КПВ<6 на 19,3% (р<0,05) і особливо суттєво у пацієнтів з гінгівітом (на 38,7%, р<0,05).
Концентрація бактерій у біоплівці може тисячократно переважати концентрацію у вільних колоніях. Вона збільшується переважно у захи-
КПВ>6, гінгівітом та контрольної групи за критерієм
щених місцях, наприклад у фісурах, ділянці шийки і міжзубних проміжках. В цих місцях не відбувається самоочищення поверхні під час прийому їжі та руху язика.
Супрагінгівальна бактеріальна біоплівка викликає запалення і, як наслідок, підвищення
10.
11.
12.
13.
14.
Хоменко Л.О. Навколишнє середовище і стоматологічне здоров’я дітей України / Л.О.Хоменко, О.І.Остапко, Н.В.Біденко, О.О.Тімофеєва // Архів клінічної медицини. - 2004. - №1. - С.82-85.
Стан здоров’я населення України та результати діяльності галузі охорони здоров’я, 2002. - К., 2003. - 489 с.
Політун А.М. Епідеміологія, особливості розвитку хвороб паро-донту та їх профілактика в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду : автореф. дис. на соискание учен. степ. докт. мед наук : спец. 14.01.22. - К. : Нац. мед. універс. ім.О.О.Богомольця, 1996. - 35 с.
Павленко О.В. Планування лікувально-профілактичної допомоги хворим на генералізований пародонтит на основі оцінки ризику ураження пародонту / О.В.Павленко, М.Ю.Антоненко, П.В.Сидельніков // Современная стоматология. - 2009. - №1. -С.56-60.
Крамарь Л.В. Микробная экология кишечника людей, проживающих в условиях техногенного воздействия крупного промышленного города : автореф. дис. на соискание учен. степ. док. мед. наук : спец.03.00.07 “Микробиология” / Л.В.Крамарь. -М., 2002. - 43 с.
Лобань Г.А. Мікробіологія, вірусологія та імунологія порожнини рота / Г.А. Лобань, В.И. Федорченко. - Полтава : Верстка, 2003. - 123 с.
Дмитриева Л.А. Современные представления о роли микрофлоры в патогенезе заболеваний пародонта / Л.А.Дмитриева,
A.Г.Крайнова // Пародонтология. - 2004. - №1(30). - С.8-15. Терапевтическая стоматология / Под. ред. Л.А. Дмитриевой, Ю.М. Максимовского. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 912 с.
Пат. №54041 Україна, МПК (2009) А61В 5/00. Спосіб оцінки ризику запальних захворювань пародонта / В.В.Череда, Т.О.Петрушанко, Г.А. Лобань - № и201001414; Заявл.
23.04.2010; Опубл. 25.10.2010, бюл. №20.
Череда В.В. Спосіб оцінки ризику запальних захворювань паро-донта: Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я. / В.В. Череда, Т.О. Петрушанко, Г.А. Лобань. - К. : Ук-рмедпатентінформ МОЗ України. - 2012. - 3 с.
Череда В.В. Оцінка ризику запальних захворювань пародонта /
B.В. Череда, Т.О. Петрушанко, Г.А. Лобань // Вісник стоматології. - 2011. -
№4(77). - С.29-31.
АІІаів ОиІБерре. Биопленка полости рта / ОиІБерре АІІаів. - Новое в стоматологии. - 2006. - №4(136). - С.4-5.
проникливості ясен. При цьому створюються сприятливі умови для колонізації грамнегатив-ними анаеробними бактеріями та їх розповсюдженні у більш глибокі шари.
На відміну від карієсогенних бактерій паро-донтогенні бактерії у молодому віці тривалий час себе не проявляють. Патологія починає розвиватися пізніше, коли індивідуум подорослішає, відбудуться зміни в імунній системі, які, можливо, визначаються спадковими факторами [13].
Отримані результати необхідно враховувати при плануванні профілактичних і лікувальних заходів. Регулярне механічне видалення зубної бі-оплівки за рахунок особистої та професійної гігієни порожнини рота дозволить змістити співвідношення бактеріального складу біоплівки у бік сапрофітів і зменшити кількість патогенних мікроорганізмів.
Висновки
Погіршення гігієнічного стану, збільшення інтенсивності зубних відкладень сприяє зміні мікробного гомеостазу порожнини рота. Ризик розвитку пародонтиту підвищується в осіб з високою інтенсивністю карієсу та гінгівітом. Кількісний та якісний склад дентальної біоплівки, який залежить від гігієнічних навичок особи, виступає в якості визначального фактора виникнення основних стоматологічних захворювань - карієсу і запальних захворювань пародонта.
Література
1. Петрушанко Т.О. Епідеміологія захворювань пародонта в осіб молодого віку / Т.О. Петрушанко // Український медичний альманах. - 2000. - Т.3, №2. - С. 204-207.
Реферат
ВЛИЯНИЕ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА НА РИСК РАЗВИТИЯ ВОСПАЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА Череда В . В .
Ключевые слова: стоматологический статус, гигиена полости рта, пародонтит.
Одновременно с оценкой стоматологического статуса у всех обследуемых провели определение риска развития воспалительных заболеваний пародонта по собственной методике. Проведенные исследования показали, что ухудшение гигиенического состояния, увеличение интенсивности зубных отложений способствует изменению микробного гомеостаза полости рта. Риск развития пародонтита возрастает у людей с высокой интенсивностью кариеса и гингивитом. Количественный и качественный состав дентальной биопленки, который зависит от гигиенических навыков человека, выступает главным фактором возникновения основных стоматологических заболеваний - кариеса и воспалительных болезней пародонта.
Summary
THE INFLUENCE OF DENTAL STATUS ON THE RISK OF INFLAMMATORY PERIODONTAL DISEASES IN ADOLESCENTS Chereda V.V.
Key words: dentai status, orai hyglene, perlodontai dlsease.
Introduction. The frequency and prevaience of perlodontai dlsease occupy one of the ieadlng posltlons among dentai dlseases ln Ukralne.
Purpose. The research was almed to determlne rlsks for the deveiopment of lnfiammatory penodontai dlseases for young peopie wlth dlfferent dentai status.
Materlais and methods. We examlned 182 peopie 19-29 years oid (93 men, 89 women), lnciudlng 22 peopie of controi group (11 men and 11 women) who had no ieslons of teeth and perlodont. The test group lnciuded: 1 - 51 peopie wlth the ievei of CFE <6 (26 men, 25 women), 2 - 52 peopie wlth the ievei of CFE > 6 (27 men, 25 women), 3 - 57 peopie who have been dlagnosed wlth chronlc catarrhai glnglvltls . The study took piace ln the autumn.
The cilnlcai examlnatlon of orai cavlty wlth the deflnltlon of CFE codes, hyglene lndex (GI) Grenn-Vermilion (OHI-S), PMA (S.Parma), Muhiemann and Muhlemann-Saxer (PBI) lndexes, lnterdentai GI (HYG).
Aiong wlth the assessment of cilnlcai status aii patlents were tested for the rlsk of lnfiammatory perlodontai dlseases wlth our technlque (patent for utlilty modei UA 54 041 IPC (2009) A61B 5/00 and a newsietter).
Resuits and dlscusslon. Patlents wlth CFE lndex <6 Green-Vermlilon GI was 1.7 tlmes hlgher (p <0.05) then ln controi group, lt was 2.6 tlmes hlgher (P <0.05) for patlents wlth hlgh number of carles cavltles than for those who had no carles at aii. Glnglvltls patlents orai hyglene was at a satisfactory ievei, whlch reflects the lndex 1,49 ± 0,07, and 5.3 tlmes worse (p <0.05) then ln the controi group.
The rlsk assessment of lnfiammatory perlodontai dlseases aiiowed us to find out the foiiowlng. In the controi group lncldence of KS wlthln 2-4 was 95.5%, for 4.5% of patlents KS shlfted to the rlght. The deveiop-ment of carles was accompanled by changes ln the frequency gradation structure of KS. Patlents wlth CFE <6 34.7% (p <0.05) decreased the number of lndlvlduais wlth KS=2-4, 29.4% (p <0.05) was observed more frequentiy shlft to the ieft and CS 5.3 % (p <0.05) - KS shlft to the rlght. Increase lntenslty to decay CPV > 6 was accompanled by a decrease ln the number of patlents wlth KS = 4.2 to 53.8% (p<0.05) and 25.0% (p <0.05) patlents experlenced KS <2, slgnlflcantiy lncreased persons wlth a shlft to the rlght of the KS to 21.2% (p <0,05). Among patlents wlth glnglvltls domlnated by lndlvlduais wlth KS<2 (73.7%, p<0.05) and KS> 4 (26.3%, p<0.05), patlents wlth KS = 2.4 was found.
Suprahlnhlvai bacterlai bloflim causes lnfiammatlon and, consequentiy, lncrease the permeablilty of gums. It creates favorabie condltlons for coionlzatlon by Gram-negative anaeroblc bacterla and thelr dlstrlbu-tlon ln the deepeiayers. Conciuslons. Studles have shown that worsenlng hyglenlc condltlons, lncreaslng lntenslty of dentai piaque contrlbutes to changlng orai cavlty mlcroblai homeostasls. Indlvlduais wlth aggres-slve carles and glnglvltls have hlgh rlsk of deveioplng perlodontai dlsease. Quantltatlve and quailtatlve composltlon of the dentai bloflim, whlch depends of orai hyglene, ls the maln cause of dentai dlseases -dentai carles and lnfiammatory perlodontai dlseases.
УДК 616.314.5/.7-74 Шиленко Д.Р., Удальцова К.А.
ПРИМЕНЕНИЕ БИОМЕХАНИЧЕСКОЙ КОНЦЕПЦИИ ОККЛЮЗИИ С УЧЕТОМ АНАТОМИИ ВТОРЫХ ПОСТОЯННЫХ ПРЕМОЛЯРОВ
ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
В статье рассмотрены основные варианты анатомии вторых постоянных премоляров, проанализированы нормы окклюзионных контактов характерных для данных анатомических вариантов и зависимости от них смещения центра окклюзионного компаса.
Ключевые слова: окклюзия, премоляры.
В 1990-х годах МюИае! Ро!и (1987), а затем 01е1ег БсИШи (1992) сформулировали “Биомеханическую концепцию окклюзии” с учетом морфологии окклюзионных поверхностей естественных зубов, которая более известна как концепция “окклюзионного компаса” [6] и представляет собой комплекс проекций направлений движения зубов-антагонистов по отношению друг к другу на горизонтальную плоскость. Следует отметить, что все артикуляционные перемещения нижней челюсти являются этапами динамической окклюзии. Траектория движения бугорка зуба-антагониста относительно окклюзионного стола формируется в виде окклюзионного компаса. Направления перемещения бугорка выходят из точки, располагающейся в фиссуре на поверхности окклюзионного стола.
Движения челюсти из положения максимального межбугоркового смыкания определяются направляющими. Направления центрического и протрузионного (ретрузионного) скольжения
располагаются сагиттально, а латеротрузион-ные и медиотрузионные направляющие располагаются под углом. Угол между медиотрузион-ными и латеротрузионными перемещениями,
который описывают опорные бугорки относительно жевательных поверхностей своих антагонистов, зависит от различных факторов, таких как угол Беннетта, движение Беннета, расстояние между суставными головками. Уже при незначительном латеральном или протрузионном движении нижней челюсти боковые зубы должны сразу терять свой контакт с антагонистами. Без мгновенного разъединения премоляров и моляров при скольжении возникают сильные внеосевые нагрузки со всеми отрицательными последствиями [1].
На жевательных зубах нижней челюсти переднее смещение направлено назад; смещение в рабочую сторону перпендикулярно направлено к переднему движению и проходит между язычными буграми зуба; смещение на балансирующую сторону происходит под углом 45 градусов, относительно переднего смещения между средним и дистальным щечными буграми. На верхних жевательных зубах - линии компаса окклюзии - как зеркальное отражение таких линий на нижних молярах.
При оценке действия жевательной нагрузки на зуб при движении нижней челюсти в боковые
