CC BY
36
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 616.921.5:616.24-002:355.245 ОС1: 10.22141/2312-413х.3.12.2016.81720
ТРИХЛ1Б В.1.1, ЗАДОРОЖНА В.1.2, ТКАЧУК С.1.1, ПАЛАТНАЛ.О.3, ОПЕРЧУКН.1. 1 Укра'/нська вйськово-медична академя, м. Кив, Укра'/на
21нститут еп'дем'юлогИта нфекцмниххвороб¡м. Л.В. Громашевсыкого НАМН Укра'/ни, м. Кив, Укра'/на 3 Нацональний медичний унверситет ¡мен О.О. Богомольця, м. Кив, Укра'/на
ЗАХВОРЮВАНЮТЬ НА ГО^ НФЕКЦП ВЕРХЫХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯЖВ МНОЖИННО1 АБО НЕВИЗНАЧЕНО1 ЛОКА^ЗАЦП СЕРЕД ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ
Резюме. У стат з^йснено анал':з захворюваност на гострi iнфекцii верхнхдихальних шля^в множин-ноIабо невизначеноiлокалiзацii серед дитячого населення Украни. Встановленiдеяю особливост р^вня захворюваност на ц iнфекцii в розр'з областей.
Ключовi слова: гостр'1 iнфекцii верхних дихальних шляхiв, дитяче населення.
Актуальнють
Гос^ ресшраторт захворювання (ГРЗ) та грип за-лишаються актуальними й на сьогодш, незважаючи на досягнул устхи в профтактищ та лiкуваннi. 1х рiвнi щорiчно перевищують рiвень уше! шшо! шфекцшно! захворюваностi, а !х частка в загальнш структурi шфекцшно! захворюваностi сягае 90—95 % [3, 5, 9, 10].
За даними лггератури, найвищi показники захво-рюваност серед дiтей спостерiгаються у вщ до 3 ро-кiв та залишаються високими до 6 роив з подальшим зниженням у дггей старшого вiку. У подальшому висо-кий рiвень захворюваностi мае мюце серед дiтей до-шкiльного та шильного вiку. При цьому показники захворюваност серед дiтей вище, шж серед дорослих, у 2—3,5 раза. У середньому доро^ хворiють на ГРЗ 2—3 рази на рш, а дни — до 6—10 разiв на рiк. Дiти з оргашзованих колективiв можуть формувати одну з основних груп ризику в певнш мюцевосп, населеному пунктi [1, 11].
Вщомо, що специфiчнi фактори iмунiтету проти збудникiв грипу, ГРЗ шсля перенесеного захворювання поступово знижуються й стають нижчими за за-хисний порiг через 6—12 мюящв, а типоспецифiчний iмунiтет зберкаеться до 1—3 рокiв. Материнськi про-тигрипознi антитiла в дiтей зберкаються до 8—11 мiс. життя, при штучному вигодовуванш — 2—3 мю. Типо-специфiчний iмунiтет до вiрусу грипу В зберiгаeться протягом 3—6 роыв. Тому епiдемií грипу, виклика-нi вiрусом типу А, виникають через кожнi 1—2 роки, типу В — через 3—4 роки.
Вщомо, що шсля перенесених рестраторних захво-рювань можуть розвиватись вторинш iмунодефiцити. Цьому також може сприяти й герпетична шфекщя, що активуеться на тш перенесеного ГРЗ або сама може ста-
ти етюлопчним фактором проявiв ГРЗ [2]. Автор цей висновок обГрунтовуе тим, що у хворих на част ГРЗ та ГРЗ, яю мають рiзноманiтнi бактерiальнi ускладнення, повторнi ангiни, лiмфаденiт, субфебрилiтет та iн., у пе-реважно! бiльшостi виявляеться герпетична шфекщя. Вториннi iмунодефiцити в дiтей (переважно в ранньому вщ) зустрiчаються частше, н1ж первиннi (вiд 10 до 20 % у дггей до 3 роив), i машфестують у виглядi повторних та частих ГРЗ. Критери частих ГРЗ: у дггей вшово! групи 1—6 роив — понад 6 разiв на рш, 7—15 рокiв — понад 5 i в дорослих — понад 4 рази протягом року [12].
У свою чергу, у дггей iз вторинними iмунодефiци-тами при ГРЗ часто виникають бактерiальнi ускладнення. У значно! частини хворих на ГРЗ захворювання тривае понад 10 дiб, у результат чого зростае ймовiр-нють розвитку рiзноманiтних вiрусних суперiнфекцiй (риновiрусноí, грипозно!, аденовiрусноí, парагрипоз-но!, ресшраторно-синцитаально!) [9].
За даними Т.А. Чеботарьово! [13] з посиланням на ряд авторiв, вже серед дггей превалюють особи з рiз-ними порушеннями в стан здоров'я. Тiльки близько 10—15 % дггей, народжених здоровими, до моменту надходження в дошкiльнi установи й школи належать до I та II груп здоров'я. У решти дггей е хрошчш захворювання, часто рееструються iмунодефiцитнi стани, i
Адреса для листування з авторами: Трихтб В.1. E-mail: [email protected]
© Трихлiб В.1., Задорожна В.1., Ткачук С.1.,
Палатна Л.О., Оперчук Н.1., 2016 © «Актуальна шфектолопя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
таю дгги хвор1ють тривалий час. 1нтеркурентн1 шфекци в них характеризуються найтяжчим переб1гом, розви-тком ускладнень, що посилюють переб1г основних за-хворювань. Повторн1 випадки захворювання на ресш-раторн1 шфекци сприяють затяжному, рецидивуючому й хрон1чному переб1гу цих захворювань, е причиною хрошчно! бронхолегенево! патологи, хрошчних тон-зил1т1в, гайморит1в, отитав, а також сприяють виник-ненню шфекцшно-алерпчно! патологи, захворювань нирок, пов'язаних з патолопею респ1раторного тракту (гломерулонефрит) 1 серцево-судинно! системи (ревматизм тощо) [4, 15]. Також у пащентав п1д впливом вище-наведених фактор1в в1дбуваеться розвиток персистенци збудниыв бактер1альних хвороб, що, у свою чергу, сут-тево впливае на несприятливу ешдем1чну ситуац1ю.
Незважаючи на досягнення медицини, у зв'язку з1 зниженням 1мунолог1чно! толерантност1 серед ус1х груп населення спостер1гаеться зб1льшення р1вня захворю-ваност1 на ГРЗ. Грип та ГРЗ дос1 е шфекщями, як1 важ-ко контролюються, що обумовлено значною кшьыстю збудник1в, високою !х контаг1озн1стю та швидк1стю по-ширення, в1дсутн1стю специф1чно! проф1лактики про-ти багатьох збудник1в, значною антигенною мшливю-тю, швидким розвитком резистентност збудник1в до против1русних та антибактер1альних препарат1в [6, 7].
На поширення ГРЗ, грипу впливають багато факто-р1в, зокрема щ1льн1сть проживання населення, в1кова характеристика населення, природн1 та метеоролопчш фактори, особливост1 шлях1в передач! (!х особливост1), скупчен1сть розм1щення, м1гращя населення, р1вень народжуваност1, наявн1сть 1/або формування оргашзо-ваних колектив1в (у дитячих садках, школах, вшсько-вих тдроздшах тощо), охоплення вакцинац1ею та шшь
Проблема гострих респ1раторних в1русних 1нфекц1й залишаеться актуальною 1 для Збройних сил у зв'язку з високим р1внем захворюваност1, що мае характер спалах1в. У структур! вше! захворюваносп вшськово-службовц1в ГРЗ становлять не менше в1д 20—25 %, а в структур! шфекцшно! патологй' на !х частку щор1чно припадае до 60—70 % 1 бтьше [8, 14].
Мета: з урахуванням в1дновлення призову на строкову вшськову службу та високого р1вня захворюваност1 на ГРЗ серед вшськовослужбовщв, розм1щення в1йськових пщроздшв у р1зних куточках Украши з р1зним р1внем захворюваност1 на ГРЗ, грип та шш1 шфекци орган1в дихання, можливост занесення шфекци ззовн1 у вш-ськов1 п1дрозд1ли та впливу на р1вень захворюваност1 серед вшськовослужбовщв, яю знаходяться в цих репонах або п1длягають призову за мобшзащею чи на строкову службу з р1зних рег1он1в у 1нший регюн, метою нашого досл1дження було проанал1зувати захворюван1сть на ц1 шфекци цивтьного населення за в1ком у розр1з1 областей Укра'ни та встановити и рег1ональн1 особливост1.
Мaтерiaли та методи
Проанал1зовано дан1 р1чних форм звггаосп № 1 «Зв1т про окрем1 шфекци та паразитарн1 захворювання» за 10 роив (2005—2014 рр.) щодо захворюваност на гостр1 шфекци верхн1х дихальних шляхов (Г1ВДШ)
множинно! або невизначено! локалiзацü серед населення Укра!ни з урахуванням вшово! характеристики, причому порiвняння проводилось в областях з най-бтьшим та найменшим рiвнем захворюваностi серед дорослих у даному репош (даш про захворюванiсть на грип у цьому дослщженш не аналiзувались), статистич-нi данi Державно! служби статистики Укра!ни (http:// www.ukrstat.gov.ua). Статистична обробка даних проводилась за допомогою пакета Statistica 10 корпорацй' StatSoft. З огляду на кiлькiсть вибiрки, велику рiзницю в показниках, те, що розподт ознак не вщповщав нормальному розподiлу за критер1ями х2, Ра < 0,05, коефь цieнт ексцесу дорiвнювaв 4, при описовш статистицi використовували тaкi статистичш параметри: медiaнa Ме, квaртилi Q25-Q75 та показники min-max.
З урахуванням того, що на рiвень захворюваносп населення впливають метеорологiчнi фактори, нами наведено розподт областей зпдно з даними метеоро-логiчного центру Укра!ни.
Результати дослiдження та Тх обговорення
В1дпов1дно до статистичних даних Державно! служби статистики Укра!ни середнш вiк населення в розрiзi областей в Укра!ш за минулi роки подано на рис. 1—4.
З рис. 1—4 видно, що молодше населення прожи-вае в зах!дних областях. Нaйбiльше демогрaфiчне на-вантаження в областях, що припадае на ошб у вщ, молодшому за працездатний, зафшсовано на Зaходi: у Волинськш (334 на 1000), Рiвненськiй (347 на 1000), Зaкaрпaтськiй област (329 на 1000). Найменше — у мют Киeвi (207 на 1000), Донецькш (214 на 1000), Хар-кiвськiй, Лугaнськiй обл. (по 208 на 1000). У той же час найбтьше навантаження, що припадае на ошб у вщ, старшому за працездатний, спостерiгaeться в цен-тральних областях: Чернiгiвськiй (503 на 1000), Кро-вогрaдськiй (453 на 1000), Вшницькш (454 на 1000), Полтавськш (447 на 1000). Найменше — у м. Киeвi (321 на 1000 працездатних) та захщних областях: Закарпат-ськш (303 на 1000), Рiвненськiй (331 на 1000), Волинськш (348 на 1000).
Середнш показник рiвня захворюваност всьо-го населення Украши за останш 10 рок1в у розрiзi всiх областей був таким: Ме = 15 866,97 на 100 тис.; Q25-Q75 = 14 462,6-18 985,1; min-max = 8031,82-16 004 на 100 тис. Найвищий рiвень захворюваносп (на 100 тис. населення) був у м. Киeвi (у середньому 27 006), Кшвськш (25 404), Дншропетровськш (20 994,5), За-порiзькiй (19 470,15), Полтaвськiй (18 988), Луган-ськiй (18 789,56), Черншвськш (18985,1); Донецькiй (17 488,4) та Львiвськiй (17 107,16) областях. Найниж-чим рiвень зaхворювaностi був у Харывськш (8031,8) та Терношльськш (10 319,17) обл. З урахуванням коливань рiвня зaхворювaностi, коли показники знаходились в межах вщ 25 до 75 %, у цих областях показники були в таких межах: у Киeвi — вщ 25 251,8 до 28 223,8; Кшвськш обл. — вщ 21 474,8 до 27 534,7; Дншропетровськш обл. — вщ 20 188,8 до 21 371,01; Зaпорiзькiй обл. — вщ 18 842,28 до 21 199,1; Луганськш обл. — вщ 17 692,7
до 20 101,59; Полтавськш обл. — вщ 17 613,8 до 20 425,2. Тобто коливання piBra захворюваност в цих областях переважно було за роками до 3000 на 100 тис., бтьше всього в Кшвськш обл. — до 6000 на 100 тис. Це свтчить про наявнють ряду фактоpiв, ят з року в piK постшно да-ють та сприяють найвищому piвню захвоpюваностi.
Коливання piвня захворюваносп вiд min до max за останш 10 pокiв було бтьше в таких областях та на-селених пунктах: в Kn^i — вщ 2448,35 до 31 830,03 на 100 тис.; Луганськш обл. — вщ 4621,1 до 21 599,42 на 100 тис.; Донецькш обл. — вщ 6519,34 до 19 850,4 на 100 тис.; Чершвецькш обл. — вщ 12 741,62 до 23 725,9
Укра'ша: 40,2
■ > 41
■ 40-41 В 39-40
□ 38-39
□ < 38
Рисунок 1. Середнй bïk населення на 01.01.2010
Рисунок 2. Частка населення bïkom до 14 роюв, 2013 р.
Рисунок 3. Вщношення чисельност населення bïkom 0-15 роюв до чисельносп населення bïkom старше 60 роюв (01.01.2013)
Рисунок 4. Сп1ввщношення юлькосп населення bïkom до 14 роюв i юлькосп населення bïkom понад 65 роюв у 2013 р.
70 000 60 000 50 000 40 000 30 000 20 000 10 000 0
т-1-1-г
2010 2011 2012 2013 2014
Д™ 5-9 роюв Д™ 15-17 роюв Дороож
—Дiти 10-14 роюв -■о- Дiти до 17 роюв
35 000 30 000 25 000 20 000 15 000 10 000 5000 0
т-1-1-г
2010 2011 2012 2013 2014
I— Дiти 5-9 poKiB — Дiти 15-17 poKiB i-- Доро^
—Дiти 10-14 роюв -о-- Дiти до 17 роюв
Рисунок 5. Захворювашсть на Г1ВДШ
(на 100 тис. населення) у Хмельницьюй обласп
Рисунок 6. Захворювансть на Г1ВДШ
(на 100 тис. населення) у Закарпатськй обласп
120 000 100 000 80 000 60 000 40 000 20 000 0
2010
2011
2012
—■— Д™ 5-9 poKiB —•— Д™ 15-17 poKiB -■»- Дорослi
2013 2014 —Дiти 10-14 poKiB -■о- д™ до 17 poKiB
70 000 60 000 50 000 40 000 30 000 20 000 10 000 0
2010 2011 —■— Д™ 5-9 poKiB —•— Д™ 15-17 poKiB -■»- Дороож
2012
2013 2014 —Дiти 10-14 poKiB -■о- Дiти до 17 poKiB
Рисунок 7. Захворювашсть на Г1ВДШ (на 100 тис. населення) в Кш'всьюй област
Рисунок 9. Захворювашсть на Г1ВДШ (на 100 тис. населення) у Днтропетровськй област
Рисунок 11. Захворювашсть на Г1ВДШ (на 100 тис. населення) у Луганськй област
Рисунок 13. Захворювашсть на Г1ВДШ (на 100 тис. населення) у Запор1зьк1й област
Рисунок 8. Захворювашсть на Г1ВДШ
(на 100 тис. населення) в Житомирсьюй област
Рисунок 10. Захворювашсть на Г1ВДШ (на 100 тис. населення) у Черкаськй област
Рисунок 12. Захворювашсть на Г1ВДШ (на 100 тис. населення) у Харювськй област
Рисунок 14. Захворювашсть на Г1ВДШ
(на 100 тис. населення) у Микола/всьюй област
2010 2011 Д™ 5-9 poKiB Д™ 15-17 poKiB Дopoслi
2012 2013 2014 —Д™ 10-14 poKiB -о- Д™ дo 17 poKiB
80 000 70 000 60 000 50 000 40 000 30 000 20 000 10 000 0
2010 2011 Д™ 5-9 poKiB Д™ 15-17 poKiB Дopoслi
2012 2013 2014 —Дiти 10-14 poKiB -о- Дiти дo 17 poKiB
120 000 100 000 80 000 60 000 40 000 20 000 0
2010
2011
2012
2013
2014
—■— Д™ 5-9 poKiB —•— Д™ 15-17 poKiB -■»- Дopoслi
—Дiти 10-14 poKiB -о- Дiти дo 17 poKiB
35 000 30 000 25 000 20 000 15 000 10 000 5000 0
2010
2011
2012 2013
2014
I— Д™ 5-9 poKiB
Д™ 15-17 poKiB >■- Дopoслi
—Дiти 10-14 poKiB -о- Дiти дo 17 poKiB
70 000 60 000 50 000 40 000 30 000 20 000 10 000 0
2010 2011 i— Дiти 5-9 poKiB <— Дiти 15-17 poKiB Дopoслi
2012
2013 2014 Д™ 10-14 poKiB Д™ дo 17 poKiB
на 100 тис.; 1вано-Франывсьый обл. — вщ 11 929,63 до 21 184,64 на 100 тис.; Кшвськш обл. — вщ 20 151,7 до 28 338,25 на 100 тис.; Вшницькш обл. — вщ 14 998,5 до 21 604,4 на 100 тис. Тобто в цих областях значною мiрою дшть змшш фактори, що можуть сприяти зна-чному пщвищенню захворюваностi в область
В шших областях коливання за цей перюд було не таким значним. Бгльш сприятливою була ситуацгя як з рiвнем захворюваносп, так i з його коливаннями за роками в Харывсьый та Закарпатськш обл.
Середнiй показник рiвня захворюваностi дорос-лого населення Украши за останш 10 роыв у роз-рiзi всiх областей був таким: Ме = 6730,7 на 100 тис.; Q25-Q75 = 5839,2-8114,9; min-max = 3131,7-12 198,6 на 100 тис. Найвищий рiвень захворювання серед дорослого населення був: у м. КиевГ — 12 198,6 на 100 тис., Кшвськш обл. — 11639,4 на 100 тис., Полтавськш обл. — 8995,6 на 100 тис., Дншропетровськш обл. — 8826,8 на 100 тис., Черншвськш обл. — 8490,8 на 100 тис., Львiвськiй обл. — 8373,3 на 100 тис.; Запорiзькiй обл. — 8114,97 на 100 тис. областях, а найнижчий рiвень у таких: у Харывсьый — 3131,7 на 100 тис., Закарпатськш — 4139,4 на 100 тис., Хмельницькш — 5173,9 на 100 тис., Миколш'всьый — 5297,7 на 100 тис. населення.
З урахуванням коливань рiвня захворюваноста, коли ix показники знаходились в межах Q25-Q75, у цих областях показники були в таких межах: у м. КиевГ — вщ
10 972,9 до 14 925,5 на 100 тис., у Кшвськш обл. — вщ
11 048,97 до 12 509,59 на 100 тис., Полтавськш обл. — вщ 7306,3 до 11 194,3 на 100 тис., Дншропетровськш обл. — вщ 8181,57 до 11 186,09 на 100 тис., Черншвськш обл. — вщ 8011,8 до 11 712,1 на 100 тис., Львiвськiй обл. — вщ 8021,05 до 12 848,9 на 100 тис., Запорiзькiй обл. — вщ 6459,91 до 8951,6 на 100 тис. Щ коливання в областях, де був найменший рiвень захворюваноста, такт: у Харывсьый обл. — вщ 2574,4 до 5101,2 на 100 тис., Закарпатськш — вщ 3391,9 до 4659,6 на 100 тис., Хмельницькш — вщ 4032,6 до 5879,6 на 100 тис., Микола-'1'всьый — вщ 4788,7 до 7016,9 на 100 тис. НайбтьшГ коливання (в межах Q25-Q75 захворюваност (вщ 3000 до 6715 на 100 тис.)) були в Луганськш, Донецькш, ЛьвГв-сьый, Чершвецькш, Полтавськш та Дншропетровськш обл. та м. Киев^ а найменшi — у РГвненсьый, Житомир-сьый, Закарпатськш, Кшвськш, 1вано-Франывсьый обл.
У той же час коливання рГвня заxворюваностi вщ min до max за останш 10 роыв було найбгльшим у таких областях та населених пунктах: у м. КиевГ — 17 337 на 100 тис., Чершвецькш — 16 171 на 100 тис., Кшвськш — 15 346 на 100 тис., Черншвськш — 13 098 на 100 тис., 1вано-Франывсьый — 11 949 на 100 тис., Дншропетровськш — 11 940 на 100 тис., Полтавськш — 11 726 на 100 тис., Вшницькш — 11 722 на 100 тис., Черкаськш — 11 553 на 100 тис., Волинсьый — 10 555 на 100 тис., За-порГзьый — 10 551 на 100 тис., Луганськш — 10 229 на 100 тис., Терноптьськш — 10 155 на 100 тис. В шших областях коливання мГж min до max були вщ 6255 на 100 тис., у Харывсьый обл. — до 9432 на 100 тис.
З урахуванням доступно! шформацй' при вивченш ситуацй' Гз захворюванютю на ш шфекци' серед дггей нами були оброблеш даш з 2010 р. до цього часу.
За цей термш у 3axidHUx областях Украши напря-ми динамши рГвшв захворюваност серед дорослих та дггей ушх вшових груп у бгльшост випадыв збиалися в таких областях: Закарпатськш (у 93,75 %), Волинськш (у 87,5 %), РГвненсьый (у 81,25 %), ЛьвГвсьый (у 75 %), Терноптьськш (у 93,75 %), Хмельницьый (у 81,25 %), 1вано-Франывсьый (у 93,75 %), Чершвецькш (у 50 %). У твшчних областях: Житомир-сьый (у 68,75 %), Кшвськш (у 81,25 %), Черншвськш (у 62,5 %), Сумсьый (у 93,75 %). У центральних областях: Вшницькш (у 87,5 %), Черкаськш (у 93,75 %), Юровоградсьый (у 68,75 %), Полтавськш (у 56,25 %), Дншропетровськш (у 68,75 %). У Gxidmx областях: Харывсьый (у 75 %), Луганськш (у 75 %), Донецькш (у 81,25 %). У твденних областях: Одесьый (у 87,5 %), Миколш'всьый (у 93,75 %), Херсонсьый (у 100 %), За-порГзьый (у 93,75 %).
ДалГ наведено даш стосовно рГвшв захворюванос-т та рГзниця мГж ними у дггей та дорослих у захщних областях. У Закарпатськш обл. рГвнГ захворюваносп в дггей вшом 5-17 роыв були вище, шж у дорослих, у 3,5-7,29 раза, у дггей вшом 5-9 роив — у 5,85-7,29 раза (23 915,42-32 963,53 на 100 тис.), у вшовш груш 15-17 роыв, навпаки, були в 3,5-5,01 раза нижче, шж у дорослих (13 904,98-18 286,71 на 100 тис.). У Волинськш обл. р1вш захворюваносп також були вище — у 3,43-6,19 раза (у вщ 5-9 роыв — у 4,27-6,19 раза, 33 739,49-51 329,75 на 100 тис.; в шших вшових гру-пах — у 3,57-5,9 раза, 28 004,76-46 916,49 на 100 тис.). У PieHeHCbKiü обл. — у 4,02-7,33 раза вище (у вщ 5-9 роыв — у 5,9-7,07 раза, 38 579,1-47 786,46 на 100 тис., в шших групах — 22 662,88-43 645,02 на 100 тис.). У Львiвськш обл. — у 2,79-5,75 раза (у вщ 5-9 роыв — у 5,21-5,75 раза, 43 624,92-50 633,61 на 100 тис., у вщ 15-17 роыв — 24 658,31-38 879,94 на 100 тис.). У Тер-нотльськш обл. — у 3,3-5,36 раза (у вщ 5-9 роыв — у 4,87-5,36 раза, 26 811,07-34 759,97 на 100 тис., у вщ 15-17 роыв — 20 044,84-23 592,98 на 100 тис.). У Хмельницькш обл. — у 5,89-12,21 раза (у вщ 5-9 роыв — у 10,71-12,21 раза, 48 451,43-63 516,37 на 100 тис., у вщ 15-17 роыв — 26 737,86-38 856,14 на 100 тис.). В 1ва-но-Фран^вськш обл. — у 3,55-6,77 раза (у вщ 5-9 роыв — 36 949,88-45 909,12 на 100 тис., у вщ 15-17 роыв — 23 549,8-33 791,94 на 100 тис.). У Чершвецькш обл. — у 3,29-7,03 раза (у вщ 5-9 роыв — у 5,8-7,03 раза, 39 519,29-55 830,81 на 100 тис., у вщ 15-17 роыв — 26 989,8-38 731,15 на 100 тис.).
Сшввщношення р1вшв захворюваноста в розрГзГ вь кових груп у захщних областях з найбгльшим (у Хмельницькш обл.) та найменшим (у Закарпатськш обл.) рГвнем захворюваносп дорослого населення подано на рис. 5, 6.
Щодо сшввщношення р1вшв захворюваносп в роз-рГзГ вшових груп у швшчних областях отримано таы даш. У Житомирськш обл. захворювашсть серед дь тей перевищувала рГвень захворюваносп в дорослих
у 5,3—11,04 раза (у вщ 5—9 ротв — у 9,12—11,04 раза, 53 674,52-65 715,95 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — 29 391,66-34 985,05 на 100 тис.). У Кшвськш обл. — у 4,8-9,09 раза (у вщ 5-9 роив — у 7,93-9,09 раза, 95 530,46-111 680,34 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — 59 895,07-80 019,69 на 100 тис.). У Чернтвськш обл. — у 4,51-9,56 раза (у вщ 5-9 роив — у 7,75-9,56 раза, 66 085,09-81 875,01 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — 44 965,7-54 844,7 на 100 тис.). У Сумськш обл. — у 6,8-10,78 раза (у вщ 5-9 роив — у 9,45-10,78 раза, 55 043,04-69 174,03 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — 39 985,33-50 703,6 на 100 тис.).
Сшввщношення рiвнiв захворюваност в дггей та дорослих iз найбгльшим (у Кшвськш обл.) та наймен-шим (у Житомирськш обл.) рiвнем захворюваносп в дорослих у швшчних областях за вшовими групами подано на рис. 7, 8.
У центральних областях отримано таи даш щодо сшввщношення рiвнiв захворюваносп в розрiзi вшо-вих груп. У Вшницькш обл. — у 5,22-8,72 раза рiвень захворюваносп у дггей був вище, шж у дорослих (у вщ 5-9 рок1в — у 7,4-8,72 раза, вщ 54 213,45 до 72 554,75 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 43 141,41 до 51 662,23 на 100 тис.). У Черкаськш обл. — у 5,25-10,4 раза (у вщ 5-9 роив — у 8,9-10,4 раза, вщ 58 969,95 до 70 617,65 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 39 952,32 до 49 848,6 на 100 тис.). У ЮровоградськШ обл. — у 5,61-11,4 раза (у вщ 5-9 роив — у 9,0-11,4 раза, вщ 54 280,44 до 66 225,94 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 37 995,1 до 43 927,28 на 100 тис.). У Полтавськш обл. — у 3,67-9,6 раза (у вщ 5-9 ротв — у 7,3-9,6 раза, вщ 63 725,88 до 87 986,19 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 43 134,79 до 48 065,92 на 100 тис.). У Дншропетровськш обл. — у 4,89-10,01 раза (у вщ 5-9 роив — у 9,04-10,01 раза, вщ 81 036,87 до 92 117,92 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 45 682,18 до 58 297,78 на 100 тис.).
Сшввщношення рiвнiв захворюваност у дггей та дорослих з найбтьшим (у Дншропетровськш обл.) та найменшим (у Черкаськш обл.) рiвнем у дорослих у центральних областях у розрiзi вшових груп подано на рис. 9, 10.
Щодо сшввщношення рiвнiв захворюваност в роз-рiзi вшових груп у схщних областях отримано такт дань Рiвень захворюваност серед дггей у XapKiecbKiü обл. був у 5,1-11,1 раза бтьше, шж у дорослих (у вщ 5-9 роыв — у 8,1-10,66 раза, вщ 23 954,94 до 31 069,73 на
100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 19 564,11 до 24 202,8 на 100 тис.). У Луганськш обл. — у 7,19-14,52 раза (у вщ 5-9 ротв — у 11,32-14,52 раза, вщ 52 220,63 до
101 350,68 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 41 135,96 до 66 702,0 на 100 тис.). У Донецькш обл. — у 6,32-12,33 раза (у вщ 5-9 ротв — у 10,46-12,33 раза, вщ 53 472,94 до 86 667,63 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 40 427,46 до 62 651,88 на 100 тис.)
Сшввщношення рiвнiв захворюваност в дггей та дорослих з найбтьшим (в Луганськш обл.) та найменшим (у Хартвськш обл.) рiвнем захворюваност серед дорослих у схщних областях у розрiзi вшових груп подано на рис. 11, 12.
У швденних областях щодо сшввщношення рГв-шв захворюваносп в розрiзi вшових груп отримано такт дань В Одеськш обл. — у 5,3-12,81 раза показники захворюваносп були вище в дггей, шж у дорослих (у вщ 5-9 ротв — у 11,98-12,81 раза, вщ 65 594,46 до 78 457,49 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 33 538,16 до 46 941,09 на 100 тис.). У Микола1вськш обл. — у 5,9212,64 раза (у вщ 5-9 роыв — у 10,51-12,64 рази, вщ 53 667,4 до 65 504,84 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 31 582,24-38 356,7 на 100 тис.). У Херсонськш обл. — у 6,8-13,39 раза (у вщ 5-9 ротв — у 11,08-13,39 раза, вщ 58 043,27 до 68 593,9 на 100 тис., у вщ 15-17 роив — вщ 37 388,95 до 48 187,66 на 100 тис.). У Запорзькш обл. — у 5,88-11,66 раза (у вщ 5-9 ротв — у 9,75-11,66 раза, вщ 71 507,49 до 91 579,57 на 100 тис., у вщ 15-17 ротв — вщ 50 854,02 до 65 521,52 на 100 тис.).
Сшввщношення рiвнiв захворюваносп серед дггей та дорослих з найбтьшим (у Запорiзькiй обл.) та найменшим (у Миколшвськш обл.) рiвнем захворюваносп в дорослих у швденних областях у розрiзi вшових груп подано на рис. 13, 14.
Сумарш даш стосовно захворюваносп на Г1ВДШ серед рiзних вшових груп населення в Укрш'ш подано в табл. 1. Найвищi рiвнi захворюваносп серед дггей у вщ 5-9poKie рееструвались за дослщжуваний термш у таких областях (розмщеш за зниженням рiвня): Кшвськш, Луганськш, Дншропетровськш, Запорiзькiй, Донецькш, Полтавськш, Чернтвськш, Одеськш, Вшницькш, Черкаськш, Сумськш, Житомирськш, ЮровоградськШ, Хмельницькш; у вщ 10-14 poKie: у Кшвськш, Луганськш, Дншропетровськш, Запорiзькiй, Донецькш, Полтавськш, Чернтвськш; у вщ 15-17 ротв: у Кшвськш, Запорiзькiй, Луганськш, Донецькш, Чернтвськш, Дншропетровськш, Вшницькш, Сумськш, Полтавськш; у вщ до 17ротв: у Кшвськш, Запорiзькiй, Луганськш, Дншропетровськш, Донецькш, Чернтвськш, Полтавськш, Одеськш, Херсонськш, Сумськш, Черкаськш, Юровоградськш, Вшницькш, Микола'1'вськш, Житомирськш, Хмельницькш. Найбiльшi коливання рiвня захворюваносп за роками серед дггей спостеркались у таких областях: Луганськш, Донецькш, Запорiзькiй, Кшвськш, Дш-пропетровськш, Полтавськш, Хмельницькш, Чер-швецькш, Сумськш, Юровоградськш, Волинськш, РГвненськш.
Висновки
У переважнш бтьшосп областей напрями дина-мши рГвня захворюваносп на гострГ шфекцп' верхшх дихальних шляхГв множинно! або невизначено! лока-лiзацiï серед населення Украши як серед дорослих, так i дией вшх вГкових груп у бтьшосп випадтв з6Г-гаються.
НайвищГ рГвш захворюваностi серед дорослих та ix значнi коливання в таких областях: Кшвськш, Дш-пропетровськiй, Запорiзькiй, Луганськш, Полтавськш, Чернiгiвськiй — можуть бути обумовлеш (як одна з причин) значною заxворюванiстю серед дггей та контактом Гз хворими дпъми.
Таблиця 1. Захворювашсть на гостр1 ¡нфекцп верхн1х дихальних шлях1в множинно/ або невизначено/ локатзацп серед населення Укра/ни урозр1з1 областей та репон1в залежно вщ в1ку (на 100 тис. населення) за перюд 2010-2014 рр.
Регюн Область Вш Середш показники Кратшсть перевищування показниюв захворювано-ст серед д^ей порiвняно Рiзниця мiж тах i тт показниюв захворюваност
захворюваностi з рiвнем захворюваност в дорослих (разiв)
1 2 3 4 5 6
Д^и 5-9 роюв 26 863,3 6,36-7,29 9048,11
Д^и 10-14 роюв 19 920,6 4,31-5,69 9682,61
Закарпатська Д^и 15-17 роюв 16 922,9 3,5-5,01 4381,73
Д™ до 17 роюв 26 410,6 6,06-7,05 6809,46
Дороот 4102,65 1446,4
Д^и 5-9 рокiв 38 879,8 4,3-6,19 17 590,26
Дiти 10-14 роюв 32 345,21 3,57-4,39 8447,21
Волинська Д^и 15-17 рокiв 36 973,32 3,43-5,9 18 541,5
Дiти до 17 роюв 43 460,68 4,68-6,02 11 986,65
Дороот 8201,61 1105,81
Дiти 5-9 роюв 42 027,2 5,9-7,07 9207,36
Д^и 10-14 рокiв 31 697,8 4,02-5,79 16 301,4
Рiвненська Д^и 15-17 рокiв 38 168,7 4,8-7,33 11 888,86
Дiти до 17 роюв 45 228,11 5,81-7,72 5875,28
Дороот 6393,25 2471,92
Дiти 5-9 роюв 46 427,6 5,21-5,75 7008,69
Д^и 10-14 рокiв 36 866,9 4,2-4,74 4692,53
Львiвська Дiти 15-17 роюв 30 862,4 2,79-4,65 14 221,63
>5 Д™ до 17 роюв 43 541,8 4,98-5,53 5515,46
X Ч Дороот 8335,2 830,31
К га О Д™ 5-9 рокiв 28 968,1 4,87-5,36 7948,9
Д^и 10-14 рокiв 18 504,1 3,05-3,63 6019,85
Терноптьська Дiти 15-17 роюв 21 945,1 3,3-4,12 3548,14
Д^и до 17 рокiв 28 269,8 4,58-5,26 7037,04
Дороот 5650,8 2099,99
Д™ 5-9 рокiв 57 014,8 10,71-12,21 15 064,94
Дiти 10-14 роюв 35 190,7 6,5-8,14 13 796,96
Хмельницька Д™ 15-17 рокiв 32 142,1 5,89-7,56 12 118,28
Д^и до 17 рокiв 54 282,17 10,62-11,51 14 102,43
Дорослi 4920,6 1620,56
Д™ 5-9 рокiв 40 737,6 5,83-6,48 8959,24
1в.-Франюв-ська Дiти 10-14 роюв 33 673,7 4,84-5,84 8513,35
Д™ 15-17 рокiв 28 064,4 3,55-4,95 10 242,14
Дiти до 17 роюв 38 754,2 5,6-6,28 6474,63
Дороот 6463,84 1095,69
Д™ 5-9 роюв 44 945,7 5,8-7,03 16 311,52
Д™ 10-14 рокiв 35 219,2 4,36-6,32 12 240,46
Черывецька Д™ 15-17 рокiв 30 936,6 3,29-6,39 11 741,35
Дiти до 17 роюв 41 644,4 5,34-7,06 12 880,92
Дороот 7026,4 2673,25
Д^и 5-9 роюв 59 000,2 9,12-11,04 12 041,43
Д^и 10-14 рокiв 38 985,03 6,42-7,2 8462,02
Житомирська Дiти 15-17 роюв 31 919,2 5,3-5,7 5593,39
>5 Д™ до 17 роюв 56 582,6 9,1-10,58 5312,3
X У Дороот 5799,9 1192,38
X а Д^и 5-9 рокiв 101 651,11 7,93-9,09 16 149,88
Ё Д^и 10-14 рокiв 73 351,8 5,61-7,3 17 898,97
Кшвська Дiти 15-17 роюв 68 136,3 4,8-6,95 19 261,26
Д™ до 17 рокiв 95 106,3 7,7-8,46 11 447,48
Дороот 11 839,4 1720,54
Продовження табл. 1
1 2 3 4 5 6
Д^и 5-9 рокiв 73 508,9 7,75-9,56 15 789,9
Дiти 10-14 роюв 52 549,1 5,39-6,33 8001,43
4epHiriBCbKa Д^и 15-17 рокiв 50 393,1 4,51-6,48 9879,0
>s Дiти до 17 роюв 73 236,4 7,3-8,81 7270,83
X у Дороот 8745,3 2557,81
х са Дiти 5-9 роюв 62 101,6 9,45-10,78 14 130,99
С Д^и 10-14 рокiв 44 572,1 6,8-7,83 12 090,83
CyMCbKa Д^и 15-17 рокiв 46 966,2 7,07-8,61 10 718,27
Дiти до 17 роюв 62 426,3 9,65-11,16 12 425,35
Дороот 6216,3 1224,07
Дiти 5-9 роюв 60 055,8 7,4-8,65 18 341,3
Д^и 10-14 рокiв 46 572,5 5,54-7,36 12 117,29
Вiнницькa Дiти 15-17 роюв 48 084,21 5,22-7,69 8520,82
Д™ до 17 роюв 59 845,25 7,05-8,84 12 059,76
Дороот 7338,9 2981,6
Дiти 5-9 рокiв 63 356,8 8,9-10,4 11 647,7
Д^и 10-14 рокiв 45 464,5 5,78-7,36 3448,38
4epKacbKa Дiти 15-17 роюв 43 215,3 5,25-7,5 9896,28
Д™ до 17 рокiв 61 696,91 8,36-9,49 7605,93
Дороот 6754,5 1878,8
>s s Д™ 5-9 рокiв 58 581,97 9,0-11,4 11 945,5
X ■fl Юровоград-cbKa Дiти 10-14 роюв 42 906,9 6,12-9,9 14 784,34
to û Д^и 15-17 рокiв 41 529,75 5,61-8,79 5932,18
1-X Д™ до 17 рокiв 60 014,57 8,86-12,32 9696,15
ш J Дорослi 5777,02 2294,3
Д™ 5-9 рокiв 73 955,9 7,3-9,6 24 260,3
Дiти 10-14 роюв 58 438,4 5,36-8,79 11 463,8
Полтaвськa Д^и 15-17 рокiв 45 842,1 3,67-6,58 4931,13
Дiти до 17 роюв 70 755,7 6,59-9,7 11 328,54
Дороот 9204,1 4476,29
Дiти 5-9 роюв 84 769,9 99,04-10,01 11 081,1
Днтро-петровсьга Д^и 10-14 рокiв 62 748,2 6,5-8,21 10 272,6
Д^и 15-17 рокiв 50 909,97 4,89-7,09 12 615,6
Дiти до 17 роюв 79 528,2 8,55-10,01 6148,3
Дороот 8726,5 1393,3
Дiти 5-9 роюв 27 524,3 8,1-10,66 7114,79
Д^и 10-14 рокiв 26 253,1 7,1-11,1 6503,96
XapKiBCbKa Дiти 15-17 роюв 21 597,8 5,1-9,4 4638,7
Д™ до 17 роюв 26 223,2 7,54-10,16 5389,9
Дороот 3067,6 1257,38
Дiти 5-9 рокiв 87 656,6 11,32-14,52 48 585,5
>s s Д^и 10-14 рокiв 70 157,2 8,63-13,23 20 669,4
X ч Лугaнськa Дiти 15-17 роюв 56 534,6 7,19-10,65 22 678,4
X о Д™ до 17 рокiв 80 605,4 10,46-14,02 39 432,1
Дороот 6742,7 5090,02
Дiти 5-9 рокiв 74 951,92 10,46-12,33 33 194,7
Дiти 10-14 роюв 61 715,9 8,31-11,46 20 527,06
Донецькa Д^и 15-17 рокiв 52 018,6 6,32-9,37 20 527,1
Д™ до 17 рокiв 74 509,3 10,17-12,63 30 505,5
Дорослi 6572,1 3940,4
Заюнчення табл. 1
1 2 3 4 5 6
Д1ти 5-9 роюв 72 922,7 11,98-12,59 12 863,03
Д1ти 10-14 роюв 50 614,12 7,3-10,39 15 579,9
Одеська Д1ти 15-17 роюв 40 297,4 5,3-9,01 13 402,9
Д™ до 17 роюв 66 155,8 10,26-12,37 12 825,9
Дороот 5853,85 1345,98
Д1ти 5-9 роюв 60 767,6 10,51-12,64 7170,85
Д1ти 10-14 роюв 46 449,3 7,87-10,22 12 915,6
Микола'|'вська Д1ти 15-17 роюв 35 244,5 5,92-7,3 6559,95
>s s Д™ до 17 роюв 57 597,04 10,21-11,66 8312,88
X X Дороот 5273,94 1080,8
ф и со Ё Д1ти 5-9 роюв 63 906,1 11,08-13,39 10 550,63
Д1ти 10-14 роюв 47 536,4 8,22-10,29 14 176,58
Херсонська Д1ти 15-17 роюв 43 250,2 6,8-9,74 10 798,71
Д™ до 17 роюв 64 098,2 10,72-14,13 10 032,14
Дороот 5338,6 1436,15
3anopi3bKa Д1ти 5-9 роюв 83 410,15 9,75-11,66 20 072,08
Д1ти 10-14 роюв 63 887,99 7,36-9,67 23 402,61
Д1ти 15-17 роюв 58 499,77 6,89-8,77 14 667,5
Д™ до 17 роюв 83 500,5 9,63-12,0 18 060
Дороот 7788 2491,76
Бгльший прошарок дггей, ошб молодого вшу в за-хгдних, швденних та деяких центральних областях може сприяти тому, що з цих областей в Украш можуть розпочинатись та поширюватись ешдемй' гострих рес-шраторних захворювань, грипу та шших контапозних шфекцш.
Постшно високий рГвень захворюваносп на гострГ шфекцй' верхшх дихальних шляхГв множинно1 або не-визначено1 локалГзацй' серед дггей (особливо вшом 15-17 роыв) у Кшвськш, ЗапорГзькш, Луганськш, Донецькш, Чернтвськш, Дншропетровськш, Вшницькш, Сумськш, Полтавськш областях може призводити до формування вторинного Гмунодефщиту, що, у свою чергу, буде сприяти пгдвищеному рГвню захворюванос-т серед вшськовослужбовщв строково1 служби на щ шфекцй', розвитку ускладненого перебГгу. У зв'язку з цим слгд при проведенш профглактичних заходГв у вш-ськових частинах бгльшу увагу придгляти особам, при-званим Гз цих областей.
Перспективи подальших дослщжень: з урахуванням отриманих даних плануеться подальше вивчення рГвня захворюваност серед населення Украши, вшськово-службовщв та факторГв впливу на нього, подальша роз-робка алгоритмГв профглактичних заходГв та внесення коректив до них.
Список лператури
1. Ананьева О.В. Острые респираторные вирусные инфекции [Електронниш ресурс]: Сезонные заболевания. Зима. — Режим доступу: http://www.e-reading.club/ bookreader.php/ 87035/Anan 'eva_Sezonnye_zabolevaniya._ Zima. html.
2. Бокова А.Г. Герпетические инфекции как ведущий фактор формирования вторичных иммунодефицитов в детском возрасте /А.Г. Бокова // Эпидемиология и инфекционные болезни. — 2007. — № 6. — С. 34-38.
3. Бондаренко А.Л. Особенности клинического течения гриппа в эпидемический сезон 2009—2010 гг. в Кировской области / А.Л. Бондаренко, Е.Г. Тихомолова, М.В. Савиных, Н.А. Савиных [и др.] // Вятский медицинский вестник. — 2012. — № 4. — С. 3-5.
4. Гаращенко М.В. Новые технологии в медикаментозной профилактике острых респираторных заболеваний у детей школьного возраста в условиях мегаполиса: Автореф. дис.... канд. мед. наук: спец. 14.00.09/М.В. Гаращенко. — М, 2007. — 76 с.
5. Кареткина Г.Н. Острые респираторные вирусные инфекции: принципы и практика лечения и профилактики / Г.Н. Кареткина //Поликлиника. — 2014. — № 5(1). — С. 86-90.
6. Корнеев А.Г. Механизмы формирования предрасположенности к острым респираторным заболеваниям в регионах с высокой антропогенной нагрузкой / А.Г. Корнеев, Н.Н. Верещагин, М.В. Скачков, М.А. Скачкова //Гигиена и санитария. — 2002. — № 5. — С. 39-42.
7. Крамарьов С. О. Шдходи до антибактерiальноí тера-пи гострихрестраторних тфекцш у дтей / С.О. Крамарьов, В.В. Евтушенко // Актуальная инфектология. — 2015. — № 1(6). — С. 7-12.
8. Мельниченко П.И. Эпидемиология и профилактика внебольничной пневмонии у военнослужащих на современном этапе /П.И. Мельниченко // Военно-медицинский журнал. — 2003. — Т. 324, № 3. — С. 7-14.
9. Савенкова М.С. Возможности противовирусной и им-муномодулирующей терапии в лечении гриппа, ОРВИ, гер-
пес-вирусных инфекций / М.С. Савенкова, М.Л. Савенков,
A.А. Афанасьева, Н.А. Абрамова//Пульмонология. — 2014. — № 5. — С. 83-93.
10. Сисин Е.И. Возбудители острых респираторных вирусных инфекций, гриппа / Е.И. Сисин // Сестринское дело. — 2014. — № 2. — С. 45-48.
11. Учайкин В.Ф. Диагностика, лечение и профилактика гриппа и острых респираторных заболеваний у детей: [пособие для врачей]/В.Ф. Учайкин. — М, 2001. — 16с.
12. Учайкин В.Ф. Детские инфекции / В.Ф. Учайкин,
B.К. Таточенко, Т.И. Гаращенко // Детские инфекции. — 2005. — Т. 5, № 1. — С. 65-67.
13. Чеботарева Т.А. Профилактика гриппа и других острых респираторных инфекций у детей высокого риска за-
болеваемости: Автореф. дис... докт. мед. наук: спец. 14.01.08/ Т.А. Чеботарева; ГБОУДПО Российская медицинская академия последипломного образования. — М, 2012. — 266 с.
14. Чучалин А.Г. Внебольничная пневмония у взрослых / Чучалин А.Г., Синопальников А.И., Страчунский Л.С. и др. — М.: М-Вести, 2006. — 76 с.
15. Шамшева О.В. Опыт применения различных курсов препарата инозин пранобекс в терапии ОРВИ и гриппа у детей / О.В. Шамшева, В.П. Бойцов//Лечащий врач. — 2013. — № 8. — С. 92-94.
16. Щербина А.Ю. Трудный пациент / А.Ю. Щербина, А.П. Продеус, А.Г. Румянцев // Педиатрия. — 2007. — Т. 5, № 2. — С. 5-10.
Отримано 20.08.16 ■
Трихлеб В.И.1, Задорожная В.И.2, Ткачук С.И.1, Палатная Л.А.3, ОперчукН.И.1
1 Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
2 Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины, г. Киев, Украина
3 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ ОСТРЫМИ ИНФЕКЦИЯМИ ВЕРХНИХ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ МНОЖЕСТВЕННОЙ ИЛИ НЕОПРЕДЕЛЕННОЙ ЛОКАЛИЗАЦИИ СРЕДИ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ
Резюме. В статье проведен анализ заболеваемости острыми инфекциями верхних дыхательных путей множественной или неопределенной локализации среди детского населения Украины. Установлены некоторые особенно-
сти уровня заболеваемости этими инфекциями в разрезе областей.
Ключевые слова: острые инфекции верхних дыхательных путей, детское население.
Trykhlib V.I.1, Zadorozhna V.I.2, Tkachuk S.I.1, Palatna L.A.3, OperchukN.I.1
1 Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
2 Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L.V. Hromashevskyi of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
3 National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
THE INCIDENCE OF ACUTE UPPER RESPIRATORY INFECTIONS OF MULTIPLE OR UNCERTAIN LOCALIZATION IN UKRAINIAN CHILDREN
Summary. The article analyzes the incidence of acute infections of the upper respiratory tract of multiple or uncertain localization among the child population of Ukraine. Some features regarding
the level of incidence of these infections by regions are established. Key words: acute upper respiratory tract infections, child population.
