CC BY
44
ЗЕЛНСЬКА Н.Б.
Укра!нський науково-практичний центр ендокринно!хiрургi!, трансплантат! ендокринних органв \ тканин МОЗ ОСТАШКО С.1., РУДЕНКО Н.Г. Мнютерство охорони здоров'я Укра!ни
СТАН НАДАННЯ СПЕЦА^ЗОВАНОТ ДОПОМОГИ ДЛЯМ З ЕНДОКРИННОЮ ПАТОЛОпеЮ в украТы У 2010 РОЦ
Кадри та штати
дитячоТ ендокринологiчноí служби
Спецiалiзовану ендокринологiчну медичну допомогу дiтям у системi Мiнiстерства охорони здоров'я Украши у 2010 роцi надавали 237 фанвщв iз дитячо! ендокриноло-ги, що становило 0,03 на 1000 дитячого населення 0—17 роюв включно.
Найнижчою забезпеченiсть дитячими ендокрино-логами продовжуе залишатися в Микола!вськш (0,01), Харювськш (0,01) та Черкаськiй (0,01) областях. Най-вищий рiвень забезпеченост дитячими ендокриноло-гами — у м. Киeвi (0,09), що обумовлено наявнiстю в мiстi лiкувальних закладiв, що не пiдпорядкованi ГУОЗ м. Киева (НДСЛ «ОХМАТДИТ», заклади НАМН Украши). Крiм того, значна кшькють дитячих ендокрино-логiв працюе в лiкувальних закладах системи НАМН Укра!ни з наданням допомоги дггям з ендокринною па-тологiею в пол^шчних та стацiонарних вiддiленнях цих закладiв: ДУ «1нститут ОЗДП НАМНУ» (м. Хар-кiв), ДУ «1нститут ендокринологп та обмiну речовин iм. В.П. Комiсаренка НАМНУ» (м. Ки!в), Центрi про-тирадiацiйного захисту (м. Ки!в). Крiм того, лiкувальну роботу з дитячо! ендокринологп також проводять пра-цiвники кафедр ендокринологп (або педiатрií) медич-них унiверситетiв.
З загально! кiлькостi дитячих ендокринологiв мають квалiфiкацiйну категорiю 168 лiкарiв, або 70,9 %, з них вищу кватфжацшну категорiю мають 77 лiкарiв, першу — 59, другу — 32.
Найбшьша питома вага лiкарiв, якi мають категорiю (100%), у Житомирськш областi (6 лiкарiв), Микола!в-ськiй (2 лiкарi), м. Севастополь (1 лжар).
Найбiльша кшькють неатестованих дитячих ендо-кринологiв у м. Киевi — 16 (з 39 фанвщв лише 23 атесто-вано) та Кшвськш областi — 9 (з 14 фанвщв 5 атестова-но). У Львiвськiй област неатестованими залишаються 5 фахiвцiв, у Донецькш областi — 4 фахiвцi, в АР Крим, Вiнницькiй, Дншропетровськш, Одеськiй, Полтавськiй та Сумськiй областях — по 3 фанвщ, у Волинськш, За-карпатськiй та Чершвецькш областях — по 2 фанвщ, у Запорiзькiй, Iвано-Франкiвськiй, Кiровоградськiй, Луганськш, Рiвненськiй, Тернопiльськiй, Харкiвськiй,
Хмельницькiй, Черкаськш та Чернiгiвськiй областях — по 1 фахiвцю.
Укомплектованiсть штатних посад дитячих ендо-кринологiв зайнятими посадами у лжувально-профь лактичних закладах залишаеться достатньо високою. У 2010 роцi в обласних дитячих лжарнях вона становила 96,86 %, у центральних районних лжарнях — 70,77 %, у полешках — 82,78 %. Бшьшють фанвщв-ендокрино-логiв концентруеться у дитячих полешках та дитячих обласних лжарнях, що забезпечуе своечасне виявлення ендокринних порушень у дiтей та квалiфiкований пiдхiд до дiагностики та лiкування цих порушень.
У цiлому в закладах охорони здоров'я, що перебу-вають у сферi управлiння МОЗ Укра!ни, укомплектова-нiсть штатних посад дитячих ендокринолопв зайнятими посадами становила 84,22 %, основними пращвниками на зайнятих посадах — 71,30 %.
Наприкшщ 2010 року у закладах охорони здоров'я, що перебувають у сферi управлшня МОЗ Украши, рiз-
Рисунок 1. Питома вага дитячих ендокринолопв, як мають атестацiйнi категори (%)
Рисунок 2. Кльксть дитячих ендокринолопв, як мають квалiфiкацiйнi категори
ниця м1ж штатними посадами та основними пращвни-ками у лжувадьно-профшактичних закладах продовжуе зб1льшуватись 1 досягла 87,75 посади проти 82,75 посади у 2009 рощ 1 77,75 посади — у 2007 рощ. Найбшьша р1зниця м1ж штатними посадами та основними пращв-никами у 2010 рощ продовжуе залишатись у м. Киев1 (11,00), Кшвськш (9,00), Донецькш (8,25), Вшницькш (7,75), Дн1пропетровськ1й (6,00) 1 Луганськш (5,00) областях.
Поширенiсть хвороб ендокринноТ системи та захворюванiсть на них серед дiтей
Поширен1сть хвороб ендокринно! системи, розлад1в харчування у дггей 0—17 рок1в включно у 2010 рощ ста-новила 93,68 на 1000 вщповщного населення проти 95,14 у 2009 рощ, з них уперше було зареестровано в1дпов1дно 21,77 проти 22,38. Найвищий р1вень поширеност хвороб ендокринно! системи, розлад1в харчування, зарее-стрований у дггей 0—17 рок1в, був у Волинськш (240,17), Р1вненськ1й (222,46) та Кшвськш (206,73) областях, а найнижчий р1вень — у м. Севастопол1 (14,99), Одеськш (33,38), Запор1зьк1й (35,25), Херсонськш (36,11), Лу-ганськ1й (36,96), Микола!вськш (38,16) та Полтавськ1й (39,64) областях.
Враховуючи значн1 в1дхилення в показниках поши-реност1 та захворюваност1 на патологш ендокринно'!
системи на окремих територ!ях Укра!'ни, доц1льно роз-глядати вищезазначеш показники в окремих вжових групах дитячого населення.
Сл1д в1дм1тити зростання зареестрованих хвороб ендокринно! системи, розлад1в харчування серед дггей пщ-л1ткового вжу (15—17 рок1в включно) на тл1 зниження ц1е! патолог!! серед дггей в!ком 0—14 рок!в включно.
Аналопчна тенденщя спостер!гаеться ! серед уперше в жита виявлено! патолог!!.
Хвороби ендокринно! системи у структур! вс!х хвороб у 2010 рощ зайняли 4-те мгсце — у першу чергу за рахунок патолог!! щитопод!бно! залози.
Поширен!сть хвороб ендокринно! системи за останш три роки мае тенденщю до зростання, за-хворюван!сть же на хвороби ендокринно! системи продовжуе знижуватися, незважаючи на протилеж-ну свгтову тенденщю зростання частоти ендокрин-них порушень у дггей. Тому, ощнюючи загальну та первинну захворювашсть д!тей 0—17 роюв, сьогодн! особливу увагу сл!д звертати на якюне обстеження д!тей для своечасного активного виявлення хвороб ендокринно! системи лжарями р!зного фаху, у першу чергу — первинно! ланки.
У структур! всгх зареестрованих хвороб ендокринно! системи (поширешсть), як ! в попередн! роки, перше мюце належить дифузному зобу I ступеня (55,70 %), друге — ожиршню (14,40 %), трете — ди-
120-, 100 80 60 4020 О -
84,90
П 86,90 g2.78
71,30 70,77
Г1 П
Обпасн1 дитяч1 лкарж
Централью Попытки
районы лкары
□ 2009 ■ 2010
Рисунок 3. Укомплектовашсть штатних посад дитячих ендокринолопв в окремих типах л'1кувальних заклад/в
□ Зайнятими посадами ■ Основними працюниками
Рисунок 4. Укомплектовансть штатних посад зайнятими посадами та основними пра^вниками на зайнятих посадах в репонах в 2010 роц
2006 2007 2008 2009 2010
■ 0-14 poKÎB 91,60 88,90 86,10 83,20 80,79
□ 15-17 poKÎB 135,90 137,20 138,50 140,30 146,00
Рисунок 5. Поширенсть хвороб ендокринноI
системи серед дтей 0-14 роюв i пщл1тк1в 15-17 роюв на 1000 вщповщного населення
три
2006 2007 2008 2009 2010
■ 0-14 pOKÎB 22,70 21,70 20,99 21,17 20,23 □ 15-17 роив 25,80 27,20 26,83 26,95 28,00
Рисунок 6. Захворювашсть на хвороби ендокринноI системи серед дтей 0-14 роюв i п1дл1тк1в 15-17 роюв на 1000 в^пов^ного населення
Таблиця 1. Структура зареестрованиххвороб у дтей 0-17 роюв в Укра/Hi
Найменування клаЫв хвороб Поширенiсть Захворювашсть
Усього хвороб 100,00 100,00
Хвороби оргаыв дихання 51,82 (1-ше мiсце) 66,75 (1-ше мiсце)
Хвороби оргаыв травлення 7,25 (2-ге мiсце) 3,62 (4-те мюце)
Хвороби ока та придаткового апарату 5,28 (3-те мiсце) 3,30
Хвороби ендокринно! системи 4,69 (4-те мюце) 1,50
Хвороби шюри 4,34 (5-те мiсце) 5,13 (2-ге мюце)
Травми та отруення 2,82 3,74 (3-те мюце)
фузному зобу II—III ступеня (3,94 %). Iншi хвороби щитоподiбно! залози (гшотиреоз — 0,38 %, вузловий зоб — 0,29 %, тиреотоксикоз — 0,06 %, тирео!'дит — 0,84 %, шсляоперацшний гшотиреоз — 0,02 %) та цу-кровий дiабет (1,05 %) рееструеться рщше.
У структурi хвороб ендокринно! системи, що за-реестроваш вперше в життi (захворюванiсть), тради-цiйно перше мiсце належить дифузному зобу I ступеня (40,63 %), друге — ожиршню (15,64 %), трете мюце по-сiдае дифузний зоб II—III ступеня (2,90 %). Iншi хвороби щитоподiбно! залози (гшотиреоз — 0,28 %, вузловий зоб — 0,34 %, тиреотоксикоз — 0,06 %, тирео'!дит — 0,87 %, шсляоперацшний гшотиреоз — 0,02 %) та цу-кровий дiабет (0,65 %) рееструються в межах менше одного вщсотку.
Незадовшьною е своечасна дiагностика патологи росту та статевого розвитку майже в уих регiонах. Це пов'язано з вщсутшстю уваги лiкарiв первинно!' ланки до ще!' проблеми: не проводяться необхщш щорiчнi антропометричнi вимiри дiтей, не аналiзуеться щорiч-на динамжа росту, статевого розвитку. Це призводить до шзньо!' дiагностики патологи' росту (насамперед гiпофiзарного нанiзму, синдрому Шерешевського — Тернера), а також статевого розвитку як у хлопчиюв, так i дiвчаток. Це, у свою чергу, обумовлюе несвоечас-не лжування i його недостатню ефектившсть. Крiм того, часто залишаеться незадовшьною верифжащя дiагнозiв ендокринних хвороб, без використання про-токолiв, затверджених МОЗ, та сучасних дiагностич-них можливостей.
Свiдченням неефективного дiагностичного про-цесу е низька частота реестраци ожирiння у дпей, що становить у середньому в Укра!ш 13,49 на 1000 дитячого населення 0—17 роюв включно (1,3 %), що значно нижче, шж у бшьшосп кра!'н бвропи, де частота ожиршня серед дiтей перебувае в межах 10—15 %, бшьше — серед шдлпюв. В Укра!ш краще виявляють ожирiння у дпей 0—17 рокiв у Вшниць-юй, Черкаськiй та Ки!'всьюй областях, найменша поширенiсть ожирiння (менше нiж 1 %) — у м. Се-вастополi (4,6 на 1000 дитячого населення), Луган-ськiй (5,57), Дншропетровсьюй (9,45), Волинськiй (9,57) та Одеськш (9,65) областях. Найбiльша по-
Рисунок 7. Поширен1сть ожир '/ння серед д '/тей р1зного в1ку на 1000 дитячого населення у2010роц
ширешсть ще! патологи — серед дпей 15 — 17 роюв Ки!всько!, Вшницько!, Черкасько!, Харювсько! областей, найменша — у Лугансьюй обл. та м. Севастополь
Таким чином, проблема суттевих вщхилень у реестраци хвороб ендокринно'! системи повинна стати предметом ретельного аналiзу стану роботи ендокри-нолопчно! (педiатрично!) служби в регюнах.
На початок 2010 року в Укра!ш зареестровано 7929 дiтей 0—17 роюв, хворих на цукровий дiабет, що становить 9,81 на 10 тис. вщповщного населення. Протягом останшх 5 рокiв кiлькiсть дггей iз дiабетом не переви-щуе 8 тисяч, незважаючи на зростання поширеност та захворюваностi хвороби у вах вiкових групах (рис. 8, 9). Це пов'язано iз загальним скороченням дитячого населення Укра!ни. Найбшьш швидкими темпами зростае поширешсть та захворюванiсть на цукровий дiабет серед дiтей вiком до 6 роюв.
Протягом 2006—2009 роюв вiдмiчалась тенденщя до поступового зменшення абсолютно! кiлькостi хворих iз дiабетом пiдлiткiв 15—17 рокiв та показника захворюва-ностi серед ще! вжово! групи, але у 2010 рощ вiдмiчено зростання показникiв серед дггей усiх вiкових груп, у тому чи^ пiдлiткiв.
Аналiзуючи статистичнi дат про поширешсть хвороб ендокринно! системи в окремих вжових групах (0—6 роюв та 7—14 роюв), слщ зазначити, що найви-щий рiвень його спостерiгаеться серед дггей вiком 7—14
2010 2009 2008 2007 2006
bjJJJ
Поширенють ЦД у дггей (абс. к-ть)
3069
859 3672 3135
726 3807 3227
Г
Е 66 3883 3382
Г
611 3979 3321
-,-.-.-,
2000
4000
6000
8000
10-6 р. ■ 7-14 р. □ 15-17 р.
Рисунок 8. Динамка поширеност ЦД серед д'ией р1зного вку (абсолютна юльюсть хворих)
Рисунок 9. Динамка поширеност ЦД серед д'ией 0-17роюв включно (на 10 000 населення)
1,5 1,4 1,3 1,2 1,1 1,0
н
1, —0—а^
V—т—^^
' 1 ! 1 1 i i 1 i ¡ ¡
2006
2007
2008
2009
2010
Рисунок 11. Динамiка захворюваност на ЦД серед дтей 0-17 роюв включно (на 10 000 населення)
120 100 80 60 40 20
123,90 123,33 125,03 123.20 124,10
43,40 ад 58
| " Т —
34,91
0-6 P0KÍB
7-14 роюв
12006 □ 2007 D2008 12009 D2010
Рисунок 12. Поширенiсть хвороб ендокринноi системи серед дтей р1зних вкових груп на 1000 дитячого населення
Захворювашсть на ЦД дггей 0-17 р. (абс. к-ть)
2010
2009
2008
2007
2006
203
183
199
233
200
400
600
800
1000
1200
10-6 р. ■ 7-14 р. □ 15-17 р.
Рисунок 10. Динамка захворюваност на ЦД серед дтей р1зного вку (абсолютна юльюсть)
120 100 80 60 40 20 0
„115,05 110,92 .115,90 112,90
'■ 107,801--
____90,60 84,05
82,001--,65,13
Шш
Mido
Ceno
12006 □ 2007 □ 2008
12009 □ 2010
Рисунок 13. Поширешсть хвороб ендокринно)' системи серед дтей за мсцем проживання на 1000 дитячого населення
Таблиця 2. Поширенсть хвороб ендокринноi системи серед дтей 0-17 роюв за мсцем проживання
у 2010 роц на 1000 дтей
Хвороби MÍCTO Село
yci хвороби ендокринно! системи 84,05 110,92
Дифузний зоб 1 ступеня 42,27 69,92
Дифузний зоб 11-111 ступеня 3,41 4,19
Набутий та вроджений ппотиреоз 0,42 0,24
Вузловий зоб 0,30 0,22
Тиреотоксикоз 0,06 0,04
Тирео'щит 0,99 0,40
Цукровий дiабет 1,14 0,70
Ожиршня 12,63 15,03
^сляоперацшний ппотиреоз 0,02 0,01
64,0 65,0 66,0 67,0 68,0 69,0
Рисунок 14. PiBeHb диспансеризацП дтей 0-17 роюв включно з хворобами ендокринноi системи на 1000дитячого населення
роюв, перевищуючи вщповщний рiвень поширеност серед уих дггей 0—14 роюв включно.
Структура поширеност хвороб ендокринно'! системи у дней окремих вжових груп аналогiчна:
— перше мюце займае дифузний зоб I ступеня;
— на другому мющ — ожиршня;
— трете мiсце належить дифузному зобу II—III сту-пеня;
— четверте мюце посщае цукровий дiабет.
Поширенють хвороб ендокринно! системи за мю-
цем проживання дiтей 0—17 роюв включно значно вiдрiзняеться. Якщо в цiлому в Укра!нi поширенють хвороб ендокринно! системи у сшьських жителiв значно перевищуе вiдповiдний рiвень поширеностi хвороб у мiських жителiв (110,92 проти 84,05), то в мюьких дiтей частiше рееструються таю нозолопчш форми, як гiпотиреоз, вузловий зоб, тиреотоксикоз, тирео!дит.
Один iз важливих показникiв, що характеризують медичну допомогу дгтям iз хворобами ендокринно! системи, е рiвень та повнота охоплення хворих з щею пато-логiею диспансерним наглядом.
У середньому в Укра!ш рiвень диспансеризаци дь тей iз хворобами ендокринно! системи становив 65,32 у 2010 проти 66,09 у 2009 рощ, 66,29 — у 2008 рощ, 67,80 на 1000 дитячого населення вжом 0—17 роюв включно у 2007 рощ.
Яюсть диспансерного спостереження за дпъми з хворобами ендокринно! системи можна ощнювати на пiдставi аналiзу повноти та своечасност охоплення диспансерним спостереженням, плановост спостереження, виконання призначених дiагностичних i лжувально-оздоровчих заходiв, !х ввдв, повноти та комплексностi.
Якiсть диспансерного спостереження протягом останшх рокiв поступово покращуеться, у першу чер-гу хворих на цукровий дiабет, разом iз тим у бiльшостi репошв вiдсутня можливiсть регулярного згщно з протоколом визначення глжозильованого гемоглобшу — критерiю адекватностi лiкування, та мжроальбумшури — важливого критерiю дiагностики дiабетично! нефропати.
Рiвень первинно! швалщност серед дiтей вжом до 17 роюв включно становив 0,19 у 2010 рощ проти 0,17 на 1000 вщповщного населення у 2009 рощ.
Найвищий рiвень первинно! швалщност дггей до 17 роюв включно внаслщок хвороб ендокринно! системи
зареестрований у м. Киeвi (0,28 на 1000 вщповщного населення), Кшвськгй обласл (0,24), м. Севастополi (0,24), Харювсьюй та Чернiгiвськiй областях (по 0,22). Най-нижчий рiвень первинно! швалщноста — у Волинськiй та Кровоградсьюй областях (по 0,13), Тернопшьсьюй та Закарпатськiй (по 0,14), Хмельницьюй та Херсонськiй (по 0,15).
Рiвень загально! iнвалiдностi поступово зростае. Найвищий рiвень iнвалiдностi у 2009 рощ був зареестрований серед дггей вiком 15—17 рокiв (1,99 на 1000 вщповщного населення), потам серед дггей вжом 7—14 роюв (1,63), 3—6 роюв (1,0) i дггей до 3 рокiв (0,43).
Лiжковий фонд дитячоТ ендокринологiчноí служби
Загальна юльюсть дитячих ендокринолопчних лг-жок у системг Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни у 2010 рощ знову зросла i становила 625 лгжок проти 606 лгжок у 2009 рощ, 632 — у 2008 рощ, 627 — у 2007 рощ.
Це вгдбулося за рахунок збшьшення юлькоси лгжок в АР Крим (з 40 до 45 лгжок — додано 5 лгжок у мюь-кгй дитячш лжарш м. Омферополя, що е надмГрним i призводить до необГрунтовано! госшталгзащ! дгтей Гз патолопею, якг не потребують стацГонарного лжуван-ня, — для виконання плану лгжко-дшв; 10 лгжок у мюь-кгй дитячГй лГкарнГ м. Донецька; 5 лгжок у Черкасьюй обласнГй дорослш лГкарнГ.
Найменше були забезпеченГ у 2010 рощ, як i в по-переднГ роки, дитячими ендокринолопчними л1жками Житомирська (всього 5 лгжок — 0,20 на 10 тис. дитячого населення), Луганська (10 лгжок — 0,29) та Вшницька област (10 лгжок — 0,33 на 10 тис.).
Забезпеченють ендокринолопчними лгжками дитячого населення у 2010 рощ становила 0,77 на 10 000 дггей вжом 0—17 роюв включно.
Забезпеченють дитячими ендокринолопчними лгжками становила у 2006—2007—2008—2009 роках вгдпо-вгдно 0,70-0,73-0,76-0,74 на 10 000 дггей вжом 0-17 роюв включно. Зазначене потребуе звернути увагу на доступнють та якгсть надання спещалгзовано! ендокри-нологгчно! допомоги у стащонарг, враховуючи те, що за останш два роки збгльшився ргвень гнвалгдизацй' дгтей, якГ хворгють на ендокринну патологш.
Звертае на себе увагу низька забезпеченють дитячими ендокринолопчними лгжками у 2010 рощ в Жито-мирсьюй (0,20 на 10 000 дитячого населення вжом 0-17 роюв включно) та Лугансьюй (0,29) областях.
Найбшьша юльюсть дитячих ендокринолопчних лгжок входить у лгжковий фонд обласних дитячих лжа-рень — 369 лгжок (59,04 %), у 8 дитячих мюьких лжарнях розгорнуто 175 лгжок (28,00 %), в ендокринолопчних диспансерах знаходиться 53 лгжка (8,48 %) i в 2 мюьких та 1 обласнш лжарш для дорослих розмгщено вщповщ-но 18 (2,88 %) i 10 (1,60 %) л1жок.
175
D MicbKi лкарш D Дитяч1 MicbKi Л1карн1 H Диспансери
Я Области niKapHi И Дитяч1 облает лжарнп
Рисунок 15. Розподл дитячих ендокринолопчних лiжок за типами лкарняних закладiв у 2010 роц
11,42
14,00
12,53
12,73
ST
У ^
•ж J.-
Ж
□ 2010 —Укра'жа
Рисунок 16. Госпiталiзацiя дтей iз дифузним зобом 11-111 ступеня
Слщ зазначити, що чисельнiсть лжок у дитячих об-ласних лжарнях до 2008 року збiльшувалась: з 354 у 2006 рощ до 365—370 у 2007—2008 роках, у 2009 рощ !х кшь-юсть зменшилась до 364 л1жок, у 2010 рощ становила 369 лжок.
Одними з найбшьш важливих показниюв роботи стацiонару е ri, що характеризуюсь використання л1ж-кового фонду: середне число дшв роботи л1жка за рж, середнiй обГг л1жка, середня тривалють перебування хворого на л1жку й шшг Середне число дшв зайнятост дитячих ендокринолопчних л1жок у 2010 рощ в Укра!ш становило 315,63 проти 304,60—316,90—320,50 дня у 2009-2008-2007 роках.
Найвищий рГвень зайнятост дитячих ендокринолопчних л1жок був у Дншропетровськш (363,59), Тернопшьськш (360,07), Полтавськш (359,75) i !вано-Франювськш (354,80) областях. Найменшу кшьюсть дшв були зайнят ендокринолопчш л1жка у Волинсь-кш (227,80), Луганськш (234,40) областях, мгстах Се-вастопол! (265,00) i Киев! (267,30), Одеськш (268,29) i ЛьвГвськш (278,08) областях.
ПодГбна картина i щодо середнього перебування хворого на дитячому ендокринолопчному л1жку — вщ-повГдно 12,00 проти 11,88-11,97-11,91 дня.
Найвищим середнш л1жко-день був у Дншропетровськш (16,00), ЗапорГзькш (14,38), ЛьвГвськш (15,48) областях; найнижчим — у Миколашськш (7,89), Кгро-
воградськш (8,81) областях, м. СевастополГ (9,51), Хар-ювськш (9,56) i Волинськш (8,15) областях.
Обш л1жка, який дае уявлення про середне число хворих, як! можуть пройти лГкування протягом року на одному л1жку, у 2010 рощ був 26,30 проти 25,65-26,4826,91 раза в 2009-2008-2007 роках.
Найвищим обш л1жка був у Миколашськш (41,75), Кгровоградськш (35,47) i Харювськш (35,47) областях; найменшим обш л1жка виявився у ЛьвГвськш (17,96) области м. Киев! (19,94), Луганськш (20,80) область
Сл!д зазначити, що продовжуеться практика го-сштатзаци дгтей з ендокринною патолопею, дГагности-ка та корекщя лГкування яко! не потребуе стащонарних умов перебування i може проводитись в амбулаторних умовах. Так! випадки е наслгдком недотриманням дш-чих ПротоколГв (Наказ МОЗ № 254 вгд 27.04.2006 р. та № 55 вгд 3.02.2009 р.), у яких зазначеш показання до го-сшталГзащ! дгтей Гз рГзною ендокринною патолопею. Це стосуеться насамперед дифузного зоба, автоГмунного тирео!диту, неускладненого ожиршня тощо.
КрГм того, необГрунтованою е велика тривалють лГкування таких дгтей. Наприклад, у Вшницькш, Дншропетровськш i Чернтвськш областях середнш л1жко-день перебування у стащонар! хворих Гз дифузним зобом II-III ступеня був 14 i бшьше.
Летальшсть вщ цукрового дГабету серед госштатзо-ваних дгтей вжом 0-17 роив у 2010 рощ становила 0,08 проти 0,02-0,05-0,12 на 100 госштатзованих у 20092008-2007 роках.
Померло внаслгдок цукрового дГабету 7 дгтей вжом 0-17 роив: в АР Крим, Волинськш та До-нецькш областях — по 1 випадку смерп, ЛьвГвсь-кш област та м. Киев! — по 2 випадки. Причиною смерт дгтей був дГабетичний кетоацидоз, що усклад-нився набряком мозку, а також гшоглжемГчна кома. Основними причинами, що призводили до розвитку ком, були вщсутшсть адекватного лжування (у дгтей Гз сощально неблагополучних сГмей, у тому числ! внаслгдок вгдмови батьюв вгд лжування шсулшом, самовшьне та необГрунтоване зменшення дози ш-сулшу, шзне звертання по медичну допомогу тощо), у тому числ! на rai приеднання тяжкого штеркурент-ного захворювання.
Висновки та пропозицп
1. В Укра!ш спещалГзована допомога дГтям з ендокринною патолопею надаеться в лжувальних закладах системи МОЗ та НАМН Укра!ни. Разом Гз тим статистична звгтшсть складаеться лише за даними звтв регюшв, без урахування показниюв надання спещалГзовано! допомоги дгтям з ендокринною патолопею в закладах шшого шдпорядкування. Таким чином, не можна вважати об'ективними показники забезпечення лжарями — дитячими ендокриноло-
гами, показники стацiонарного лжування, диспансеризаций оперативного лiкування тощо. Крiм того, немае важелiв впливу на лжувальш заклади п!дпо-рядкування НАМНУ, де часто порушуються прото-коли i накази МОЗ.
2. Недостатньою е укомплектованiсть лiкарями лiкувальних установ низки регiонiв, у першу чергу полжлшчних вiддiлень та районних лжарень, що пору-шуе ефектившсть i доступнiсть спещал!зовано! медич-но! допомоги дiтям.
3. Мiсцевим управлшням охорони здоров'я слiд привести у вщповщнють кiлькiсть л1жок i реальну потребу в них, сл!дкувати за дотриманням показань для госшталь зац!! дiтей у стацiонарнi вщдшення (визначенi в протоколах), покращити якiсть амбулаторного обстеження дiтей з ендокринною патологiею, що для дiагностики та корекц!! лiкування не потребуе стацiонарних умов пере-бування.
4. Збшьшуеться поширенiсть цукрового дiабету у дь тей, особливо серед дiтей вжом до 6 рокiв.
5. Враховуючи резолюцiю бвропейсько! мшютерсь-ко! конференц!! ВООЗ з боротьби з ожиршням (2006 р.), в Укра!ш сл!д покращити виявлення та заходи профшак-тики ще! патолог!! у д!гей.
6. Покращити яюсть диспансерного спостереження за дпъми з ендокринною патолопею, особливо з цукро-вим дiабетом, вузловим зобом, ожиршням.
7. Для покращення диспансерного спостереження дiтей з ендокринною патолопею, у першу чергу з д!абе-том, лжарям сум!жних спецiальностей, як! д!агностують ускладнення д!абету в д!тей (неврологи, офтальмологи, х!рурги), використовувати един! п!дходи до !х д!агности-ки та л!кування, зг!дно з Протоколами по дитячш ендо-кринолог!! (Наказ МОЗ № 254 в!д 27.04.2006 р. та № 55 в!д 5.02.2009 р.).
8. З метою уникнення р!зних п!дход!в до д!агно-стики й лжування одше! нозолог!! лжарями р!зного фаху без врахування юнуючих м!жнародних (евро-пейських) консенсус!в при затвердженш Протокол!в або стандарпв, що стосуються ендокринно! патолог!! (код «Е» за МКХ), фах!вцями шшого профшю — уз-годжувати !х з експертною групою з дитячо! ендокри-нолог!!.
9. Упровадити в Укршш загальнодержавш заходи, спрямоваш на запоб!гання виникнення захворювань, спричинених йодною недостатшстю.
Отримано 23.05.11 П
