CC BY
33
УДК 613.955+616-053.5-071.3 DOI: 10.22141/2224-0551.13.2.2018.129546
Антипкн Ю.Г., Волосовець О.П., Майданник В.Г., Березенко В.С., Мо'юеенко Р.О., Виговська О.В., Кривопустов С.П., Заболотько В.М., Аряев М.Л., Абатуров O.G., Крючко Т.О., Бекетова Г.В., Oхотнiкова О.М., Крамарьов С.О., Петренко В.1., Левицький А.Ф., Марушко Ю.В., Марушко Т.В., П'ятницький Ю.С., Шадрiн О.Г., Мушч О.М., Микичак 1.В., Косовська Т.П., Лисак В.П., Сороколат Ю.В., Терещенко А.В., Банадига Н.В., Беш Л.В., Больбот Ю.К., Боярська Л.М., Волосянко А.Б., Гончарь М.О., Дудник В.М., Зубаренко О.В., Клименко Т.М., Колоскова О.К., Леженко Г.О., Овчаренко Л.С., Сенаторова А.С., Смiян O.I., Сорокман Т.В., Стоева Т.В., Чернишова O.G., Цо^кова O.A., Бондаренко Т.В., Голяк М.В., Знак O.P., Gфремова Н.М., Карчевич T.G., Лук'яненко О.В., Луньова A.B., Марченко Н.М., Михно С.Л., Писаренко С.Г., Покотлова Т.М., Рубанова G.I., Сташко О.В., Шмалько Н.О., Щербинська К.М., Мозирська О.В.
ДУ «1нститутпедютрИ акушерства та пнекологИ НАМН Укра'/ни», м. Ки!в, Укра'/на Нацюнальний медичний унверситет¡м. О.О. Богомольця, м. Ки!в, Укра'/на Нацюнальна медична академя пюлядипломно}' освти ¡мен П.Л. Шупика, м. Ки!в, Укра'/на Центр медично'1 статистики МОЗ Укра'/ни, м. Ки!в, Укра'/на
Стан здоров'я дитячого населення — майбутне кра'ши
(частина 2)
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2018;13(2):142-152. doi: 10.22141/2224-0551.13.2.2018.129546
Резюме. Стаття присвячена проблемам збльшення захворюваност1 та поширеност1 дитячих хвороб протягом 1994—2016рр. на тл1 глобального скорочення кадрового забезпечення дитячими лтарями в 1,7 раза, ¡з вкрай недостатшм забезпеченням областей Швденного Сходу, Донецько'1; ЛуганськоI областей. Усе зазначене чинить негативний вплив на яксть медичного обслуговування дитячого населення, зокре-ма виявлюватсть хвороб дитячого вжу. Автори обГрунтовують необх1дтсть в1дновлення кадрового й матер1ально-техшчного потенщалу пед1атрично'1 служби, розробки сучасних л1кувально-д1агностичних технологт, збереження ¡мунопрофыактики й профиактики Ывал1дност1 поширених дитячих хвороб, що е важливою складовою нацюнально'1 системи охорони здоров'я й безпеки крати в цлому. Ключовi слова: дти; захворювашсть; твал1дтсть; освта; пед1атр1я; поширетстьхвороб
За останш 22 роки кшьюсть дитячих лiкарiв ско-ротилась з 18 259 до 8936 оаб, або на 9323 особи, або майже у 2 рази, iз вкрай недостатшм забезпеченням областей Швденного Сходу й Донецько! та Лугансько! областей. Усе зазначене не могло не вплинути в прший бж на яюсть медичного обслуговування дитячого населення, зокрема виявлювашсть хвороб дитячого вжу. Так, у первиннш ланщ медико-са-штарно! допомоги тшьки за останш 5 роюв число дшьничних педiатрiв зменшилось майже на 3 тисячi
оаб, четверта частина тих, хто ще працюе, — пен-сшного й глибоко пенсшного вжу (рис. 1).
Вищенаведений ан^з динамжи захворюваност й поширеност захворювань за основними класами хвороб засвщчив помiрне невiрогiдне зменшення як захворюваносп, так i поширеност хвороб у дггей 0—17 роюв, що вщбулося за останш 5 роюв практично за вама класами хвороб, за винятком новоутво-рень, поширешсть яких серед дитячого населення в постчорнобильську еру зросла у 1,94 раза (!) — до
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Кривопустов Серпй Петрович, доктор медичних наук, професор кафедри педетри № 2, Нацюнальний медичний ушверситет ¡меш О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 01601, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Sergii Kryvopustov, MD, PhD, Professor at the Department of pediatrics N 2, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: [email protected]
68,8 тис. випадюв у 2016 рощ (рис. 2). Саме на цей феномен ми хотши звернути особливу увагу.
За даними М.В. Голубчикова та ствавт. (2017), у 2016 рощ було виявлено 25,9 тис. нових випадюв новоутворень, що становить 3,41 на 1000 дггей [16]. Серед лiдерiв — Сумська область (9,6 на 1 тис.), Хар-ювська, Полтавська, Черкаська, Кровоградська, Житомирська, Закарпатська, Рiвненська, Кшвська, Волинська, Вiнницька, Днiпропетровська областi. Найменше випадкiв новоутворень у Чернiвецькiй, Терношльськш, м. Киeвi, Запорiзькiй, Одеськiй областях. Звертае на себе увагу зростання захво-рюваностi на пухлини саме в тих репонах, що були забруднеш внаслiдок аварГi на ЧАЕС у 1986 рощ, та великих промислових центрах (рис. 3).
За даними Л.О. Пушкар iз ствавт., за показни-ками смертностi вщ злоякiсних новоутворень дiтей Украша посщае 5-те мiсце в бврош (5 випадюв на 100 тис. населення) [2]. Структура захворюваностi на новоутворення мае своi особливостi в дитячому вшд. Першi мiсця посщають злояюсш новоутворення лiмфатичноi й кровотворноi тканин i рак мозку,
на яю припадае понад половину Bcix новоутворень. Найбiльшi рiвнi захворюваностi на гемобластози спостертаються в Харкiвськiй, 1вано-Франювськш та Чернiгiвськiй областях. Нинi злояюсш новоутворення дитячого вiку посщають 7-ме мiсце у структу-рi дитячо! iнвалiдностi.
За останнi двадцять роюв також спостерiгаеться зростання на 34 % поширеност вроджених вад роз-витку (ВВР), якi зареестроваш у 218 469 дiтей, що теж може розглядатись як маркер екотоксичного тиску на дитячий органiзм [3, 4]. Так, щорiчно ви-являеться 42 841 випадок ВВР, або 5,6 оаб на 1000 дггей, з них 17 514 — у дггей до року (рис. 4).
В Украш в структурi вроджених вад розвитку е 10 134 випадки вроджених вад серця, що становить 23,65 % вщ загального числа ВВР. Вщ вроджених вад розвитку у 2016 рощ померло 238 немовлят (з них вщ вроджених вад серця — 111), що становило 27,2 % серед уск зареестрованих причин малюково! смертность Найбшьше ВВР у 2016 рощ було вперше виявлено у м. Киевi (15,10 на 1000 дггей), Кiровоградськiй (11,6), Харювськш (9,04), Вiнницькiй (7,96), Дш-
18
16+1 14 12 10 8 6 4 2
16,1 14,94
Ё
13,9 12,91
§3
i
12,4b 12,4b 12,1 1i"8
Ш
ш
в
И
9,37 9,27 8,93
В
3,48 ,57
2001 2003 200b 2007 2010 2011 2012 2013 2014 201b 2016
□ Лiкарi-педiатри ■Дiльничi лiкарi-педiатри ПНеонатологи
Рисунок 1. Забезпеченсть штатними посадами дитячих л 'кар 'в у закладах системи М1н1стерства охорони здоров'я Укра/'ни за даними Центру медичноI статистики МОЗ Укра/'ни у2001-2016 рр.
80000
60000
40000
20000--
У 1,94 раза
Ц25,9 тис., ' або 3,41 на 1000 дтей
1996 2006 2010 2013 2015 2016
□ Поширенють ■ Захворюванють
Рисунок 2. Динамка зростання новоутворень у д'ией Укра/'ни (на 1000дитячого населення)
0
0
Рисунок 3. Поширенсть новоутворень у д'ией у репонах Укра/'ни
пропетровськiй (6,8), Зaпорiзькiй (6,97) та Кшвсьюй (6,56) областях (рис. 5). Щкаво, що географ1я захво-рювaностi на ВВР практично збтаеться з поширен-ням новоутворень у великих промислових репонах.
Найменше випадюв вроджених вад розвитку спостерiгaлось у Чершвецькш (2,72), Полтaвськiй (2,8), Сумськш (3,35), Iвaно-Фрaнкiвськiй (3,98), Тернопiльськiй (3,84), Одеськш (4,08), Черкaськiй (4,1), Львiвськiй (4,12), Волинськiй (4,13), Черш-пвськш (4,3), Херсонськiй (4,77) областях. Поши-ренiсть вроджених aномaлiй системи кровообяу становила 66 391 (у 2015 р. — 64 221) випадок, або 8,72 (у 2015 — 8,43) на 1000 дггей, а захворювашсть становила 10 442 (у 2015 р. — 10 134), або 1,33 на 1000 дггей вщповщно.
Найбгльше вроджених аномалш серця виявля-еться у Харювськш, Дншропетровськш, Зaпорiзь-кiй, Кшвсьюй, Рiвненськiй, Херсонсьюй областях i м. Киевi.
За даними ВООЗ, ниш в Украш мае мюце один з найнижчих рiвнiв планово! вакцинацп у свт. За
260000 210000
160000—[
110000—
60000--
10000-
1
+ 34 %
1
42641, або 5,6 на 1000 д'ией
1997 2007 2010 2013 2015 2016
□ Поширенють ■ Захворювашсть
Рисунок 4. Динамка зростання вроджених вад розвитку в д 'ией УкраУни (на 1000дитячого насення)
останшми даними МОЗ Украши, тгльки 30 % дггей в Украш повшстю вакциноваш вiд кору, 10 % — вщ гепатиту В i лише 3 % — вщ дифтери, коклюшу й правця. Серед причин критично низького рiвня охоплення iмунiзaцiею в Украш — вiдмови бать-кiв вщ щеплень, перебо! з постачанням вакцин, що мали мюце протягом останнгх рокiв, i постшно три-ваюча антивакцинальна кампан1я [5].
Захворювашсть дггей на шфекцшш й паразитар-нi iнвaзГi становила понад 344 тисячi випaдкiв, або 45,21 на 1000 дггей. Тгльки в минулому рощ Державна санггарно-епщемюлопчна служба шформувала про 141 спалах iнфекцiйних i паразитарних захво-рювань, у тому числi гострих кишкових iнфекцiй (57), сальмонельозу (63), вiрусного гепатиту А (15), ентеровiрусно'i шфекцц (3), кору (2), трихiнельозу (1) й гншно-септичног шфекцп (1), унаслщок яких постраждали 2663 особи, зокрема 1212 дггей. За ана-лопчний перiод 2015 року було зареестровано лише 86 спaлaхiв, коли постраждали 1399 оаб, у тому чис-лi 616 дiтей.
За даними Ф. Лaпiя, станом на грудень 2017 року 2381 особа в Украш захворгла на юр, з них понад 50 % — дгти вжом вiд 1 до 9 роюв, на той час як ми-нулого року в Украш, за даними ЮН1СЕФ, було зареестровано 102 випадки кору. Випадки кору зу-стрiчaються по всш Украш Серед тих, хто зaхворiв, 70 % — це невакциноваш Рееструеться значне число захворглих серед дорослих. Нaйбiльше хворих зареестровано в 1вано-Франювсьюй, Одеськiй, Тер-нопiльськiй, Зaпорiзькiй областях i м. Киевь Двое дiтей в Одеськш обласп померли. Через поширення щег хвороби невaкциновaнi проти кору дгти не до-пускаються в навчальш заклади в 1вано-Франюв-ськiй, Одеськш i Тернопiльськiй областях [6].
До реч^ саме у вищезазначених областях, за даними соцюлопчного опитування «1ндекс здоров'я.
Рисунок 5. Захворювашсть на вроджен аномалИ в д 'ией у репонах УкраУни (на 1000 дитячого населення)
Украша», започаткованого М1жнародним фондом «Вщродження», Кшвським м1жнародним шститу-том сощологп та Школою охорони здоров'я Нащ-онального унiверситету «Киево-Могилянська ака-демiя» у 2016 роцi, батьки найчастше вщмовлялись вщ проведення вакцинацп [7].
Рiст захворюваностi на юр майже у 100 раз, без-умовно, пов'язаний iз низьким рiвнем вакцинацп. У 2016 роцi лише 45 % дггей в Украш були зробленi щеплення вiд кору. Повторну дозу вакцини отри-мали тiльки 30 % дiтей.
Зазначимо, що за останш 15 роюв рют захво-рюваностi на юр в Украш спостерiгався тричi — у 2001, 2006 та 2012 роках. У щ роки захворювашсть зростала в десятки й сотш разiв. Зокрема, у 2012 рощ захворгли близько 13 тисяч людей [8].
Ниш в Украшу ЮН1СЕФ завезено понад 1,2 мгльйона доз вакцини КПК, i зараз у репонах наявнi близько 900 тис. доз ще! комбшовано! вакцини [9].
Серед класу iнфекцiйних i паразитарних хвороб у дггей, безумовно, значну увагу привертае туберку-льоз [10].
Контингент хворих на туберкульоз дггей вiком 0—17 рокiв за останш 20 роюв зазнав суттевих змш i становив у 2016 рощ 799 дггей, або 10,2 на 100 тисяч вщповщного населення, що значно менше вщ показниюв 1994 року, коли в кра!ш пiд спостере-женням знаходилось 1632 дггей вжом 0—14 рокiв, або 15,1 на 100 тисяч населення. На ™ вщносно невелико! захворюваност дiтей на туберкульоз ви-никли й досить негативнi епiдемiологiчнi тенденцп, а саме:
— збiльшення юлькосп випадкiв найбiльш не-сприятливого в клтчному й прогностичному аспект мультирезистентного туберкульозу в дiтей; ця форма рееструеться в близько 20 % дггей, найчас-тше iз сiмейних контактiв хворих на туберкульоз;
— низьке охоплення новонароджених вакцина-цiею БЦЖ останнiми роками (за даними 2015 р. — 39,9 %) призвело до виникнення випадюв вкрай тяжких, часто летальних форм туберкульозу в дггей раннього вжу, зокрема мшарного туберкульозу, туберкульозу центрально! нервово! системи, хребта тощо;
— у той же час у попередш роки, за умови сущль-но! вакцинацп, такi випадки не рееструвалися.
Для подолання таких несприятливих трендiв необхiдна стала пiдтримка на уах рiвнях iмунопро-фглактики, адже вакцинацiя БЦЖ е головною за-порукою зниження смертностi й захворюваност на бiльш тяжкi й несприятливi клiнiчнi форми.
Ретельного удосконалення потребуе також спо-стереження дiтей з контакпв, насамперед сiмейних, iз хворими на туберкульоз. Добре вщомо, що голо-вним джерелом зараження дггей е близью люди, частше батьки, хворi на туберкульоз. Тому актив-не обстеження, призначення хiмiопрофiлактики й проспективне спостереження дiтей з вогнищ, а та-кож ефективне лжування дорослих також сприяти-ме зниженню поширення туберкульозу серед дiтей.
Для подолання мультирезистентного туберкульозу в дггей важливим е залучення ефективно! й вГропдно! лабораторно! дiагностики, зокрема мо-лекулярно-генетичних методiв, якi е вже доступ-ними в Укра!ш, а також забезпечення пацiентiв дитячого вГку педiатричними лiкарськими формами протитуберкульозних препаратiв i сучасними лжами.
Дитяче населення краши зазнае впливу пандемИ ХХ1 вiку — ожиршня, темпи поширення якого в 10 разiв вищi порiвняно з 70-80-ми роками минуло-го столiття. Як зазначив Anthony Costello у своему програмному вистуш на Europaediatrics 2017, ожиршня спостерпаеться в кожного третього хлопчика й кожно! п'ято! дiвчинки вiком вiд шести до дев'яти роюв.
При цьому найвищi показники вщзначаються в крашах Швденно! бвропи й Середземномор'я. Особливе занепокоення викликае той факт, що епiдемiя поширюеться в крашах Схщно! бвропи, де показники традицiйно були нижчими. Незважаючи на постiйнi зусилля в боротьбi з проблемою дитячого ожиршня, за даними ощнок, кожен третш пщль ток у бврош, як i ранiше, мае надлишкову масу тiла або страждае вщ ожирiння [11]. За даними ВООЗ (2017), Украша, на жаль, у цьому плаш посщае одне з перших мюць серед краш бвропейського регiону. В Укра'!ш щорiчно фжсують до 20 тис. нових випадюв ожиршня серед дггей i пщлггюв iз тенденцiею до зростання (у 2016 рощ захворювашсть становила 2,94 на 1000 детей).
Рiвень показника захворюваност на ожиршня серед пщлетюв 15—17 роюв найвищий пор1вняно з шшими вжовими групами — 45,4 на 1000 детей. У щлому ж поширенiсть ожиршня в минулому рощ становила 14,45 на 1000 дитячого населення Укра!-ни, тодГ як у 1994 рощ цей показник становив лише 7,0 на 1000 детей. Тобто темп приросту ще! патоло-riï за останш два десятирiччя становив +106 % (!), що говорить про необхщшсть вживання серйозних комплексних медико-сощальних заходiв для при-зупинення цього явища.
За останш три роки в детей ¡з Вшницько!, Чер-касько!, Кшвсько!, Юровоградсько!, Терношль-сько!, Харювсько!, Житомирсько! та Хмельницько! областей частiше виявляеться я надлишкова маса тiла, н1ж у детей твдня та сходу краши.
Безумовно, ожиршня призводить до розвитку патологИ, що ранiше зустрiчалась тшьки в дорослих, уже в дитячому вщк метаболiчного синдрому, артерiальноï гшертензИ, iшемiчноï хвороби серця, жирово! хвороби печiнки, хвороб опорно-рухово-го апарату, полжгстозу яечникiв, цукрового дiабету 2-го типу тощо — нешфекцшних захворювань, яю е тяжким тягарем для економжи й медично! сфери будь-яко! краши. Ми вже спостерiгаемо тривожш данi щодо зростання в 1,7 раза поширеност цукрового дiабету в дитячому вод — з 5138 (0,5 на 1000 детей) детей у 1994 рощ до 8847 детей (1,25 на 1000 детей) у 2017 рощ
Науковцями з Унiверситету Нью-Йорка доведено, що зловживання антибактерiальними препаратами, яке мае мюце в бшьшостГ кра! бвропи, може стати поштовхом до ожиршня. Вочевидь, це пов'язано з тим, що антибютики використовуються нерацiонально, вони впливають на склад корисно! мжрофлори в кишковому трактi, яка запобiгае роз-витку ожиршня [12].
Тобто стратепчш iнiцiативи й втручання на рГвш кра!ни повинш бути спрямованi на шдлитав ¡з груп високого ризику в сiмейному, шильному й сощальному середовищi, i першочергова увага в рамках таких шщатив мае придГлятися заходам, яю дають детям та пщлГткам можливють дотримуватися здорового ращону харчування, активного способу життя, зменшити вживання солГ й цукру, солодких газованих напо!в. Також необхщно вдосконалюва-ти психолопчну допомогу цьому непростому контингенту хворих, змшювати спосГб i яюсть життя, зокрема в мегаполюах, таким чином, щоб фГзична актившсть знову стала невщ'емною частиною по-всякденного життя [13]
Саме тому Украша у 2014 рощ долучилася до ви-конання Глобального плану дш ВООЗ на 2013—2020 роки за пщтримки Швейцарсько! агенцГ! розвитку та сшвробггаицтва в Укра!ш щодо профглактики нешфекцшних захворювань i змщнення здоров'я на популяцшному рГвш [14].
Безумовно, зростання поширеностГ дитячих хвороб ¡з максимумом у пщлГтковому ввд, накопи-чення негативного потенщалу хрошчних хвороб, сполучено! патологГ!, тривалий вплив на дитячий оргашзм екотоксичних факторГв довкГлля, хрошч-ний стресовий стан суспГльства, синдром шкгльно! й родинно! дезадаптацГ! впливають на збгльшення поширеностГ швалщносп дитячого населення.
Упродовж двох останшх десятирГч вщзначаеться тривожний тренд: при зменшенш кГлькостГ здоро-вих д!гей в Укра!ш спостерпаеться щорГчне зростання кГлькостГ дггей з швалщшстю, у середньому на 16 тисяч дггей, або з щорГчним приростом 0,5 %.
За даними Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни, загальна кГлькють д!гей з швалщшстю в Украш досягла 156,09 тисяч оаб, або 205,0 на 10 тис. дггей, що становить 2,05 % вщ загально! чи-сельносп дитячого населення. На той час як у 1994 рощ перебувало пщ спостереженням 130,1 тис. дь тей з швалщшстю, або 113,1 на 10 тис. вщповщного населення. Отже, кГльюсть дггей з швалщшстю в кра!ш зросла за останш два десятирГччя у 1,8 раза, i це на тлГ скорочення кГлькосп д!гей по краш в щ-лому.
Щ данш ще раз пщтверджують необхщшсть вщ-ходу вщ суто медично! моделГ встановлення швалщностГ, яка розглядае обмеження життедГяльностГ як персональну проблему особи, викликану безпо-середньо хворобою, травмою або шшою причиною, що вимагае медично! допомоги у виглядГ шдивщу-ального лжування, з урахуванням сощально! моделГ, яка розглядае проблему обмеження життедГяль-
ностГ з позицГ! можливостГ повно! штегращ! особи в суспгльство.
Якраз упровадження М1жиародно! класифжа-цГ! функцюнування, обмежень життедГяльностГ i здоров'я (International Classification of Functioning, Disability and Health, ICF, 2007) передбачае мож-ливють об'еднання як медично!, так i сощально! моделГ з формуванням едино! бюпсихосощально! моделг визначення гнвалгдностг [15].
Не пщлягае сумнгву актуальнгсть забезпечення роботи системи профГлактики гнвалгдностг з ди-тинства й забезпечення функцюнування системи ефективно! реабштацГ! таких дгтей, оскгльки пере-важна 6ГльшГсть з них зберпають статус особи з ш-валщшстю в подальшому життГ, що суттево впливае на проблему збереження працездатного ресурсу населення краши.
У структурГ швалщностГ дитячого населення Украши вжом вГд 0 до 17 роив включно переважа-ють вроджеш аномалГ!, деформацГ! й хромосомнГ порушення (31,1 % випадюв вГд загально! кГлькостГ дГтей з ГнвалГднГстю — 1-ше мГсце), хвороби центрально! нервово! системи (16,6 % — 2-ге мГсце), розлади психГки та поведшки (14,4 % — 3-те мГсце), хвороби ендокринно! системи, розлади живлення, порушення обмГну речовин (8,6 % — 4-те мГсце), хвороби вуха й соскоподГбного вГдростка (6,5 % — 5-те мГсце), хвороби юстково-м'язово! й сполучно! тканини (4,3 % — 6-те мГсце), хвороби ока й придаткового апарату (3,9 % — 7-ме мГсце), новоутво-рення (3,5 % — 8-ме мГсце) [16].
ПорГвняно з даними 1994 року вщбулися сутте-вГ змГни в структурГ швалщностГ, а саме: внаслщок збГльшення поширеностГ ГнвалГдностГ майже у два рази на перше мГсце вийшли вроджеш аномалГ!, деформацГ! й хромосомнГ порушення, яю пере-бували два десятирГччя тому на 2-му мГсцГ. Змен-шились показники ГнвалГдностГ внаслГдок нерво-вих хвороб, якГ, вГдповГдно, перейшли з першого рангового мГсця на друге. Зменшились вщповщш показники ГнвалГдностГ внаслГдок хвороб оргашв дихання.
I якщо в дГтей вГком 0—6 i 7—14 роив структура ГнвалГдностГ подГбна до структури ГнвалГдностГ всього дитячого населення, то в дггей пщлГткового вГку (15—17 рокГв) на 1-му мгсщ залишаються вроджеш аномалГ!, деформацГ! й хромосомнГ порушення, 2-ге мГсце посГдають розлади психжи й поведш-ки, а на 3-му мющ — хвороби центрально! нервово! системи [16, 17].
НайбГльша кГльюсть дГтей з ГнвалГднГстю спостерпаеться в Чершпвськш, Кшвськш, Жито-мирськГй, РГвненськГй, ВГнницькГй, Черкаськш та ВолинськГй областях, що ще раз пщтверджуе тезу щодо зростання захворюваностГ й поширеностГ дитячих хвороб i, вщповщно, показникГв ГнвалГдностГ саме в тих областях, де у зонах посиленого радюеколопчного контролю проживае найбГльша кГлькГсть населення, що постраждало вГд наслГдкГв аварГ! на ЧАЕС i де дГти зазнають тривалого нега-
тивного впливу екотоксичних фaкторiв, зокрема радюнуклщв.
У свою чергу, це потребуе вiд системи надання медичног допомоги дiтям подальшого удоскона-лення стратеги раннього втручання, розширення мереж1 кaбiнетiв катамнестичного спостереження, психолопчног пiдтримки таким родинам, шклю-зивног освiти, змiни ставлення соцiуму до дггей з особливими потребами щодо максимального збе-реження гх якост життя й повноцшног учaстi у жит-тi суспiльствa, особливо однолижгв.
Дaнi Центру медично! статистики МОЗ Украг-ни свщчать: протягом навчання в школi в 1,5 рази зростае частота порушень зору, у 3 рази — патологи оргашв травлення, у 2 рази — порушень опорно-ру-хового апарату, в 1,5 раза — нервово-психiчних роз-лaдiв [16, 17].
Дослiдження 1нституту стрaтегiчних дослiджень МОЗ Украгни (2015) демонструють, що за час навчання в молодшш школi бгльш поширеними серед дiтей ставали хвороби оргашв дихання, на друге мюце вийшли хвороби ендокринног системи, на трете мюце — розлади психжи й поведшки, на четверте мюце — хвороби ока та його придаткового апарату. При переходi до основног школи на перше рангове мюце щодо поширеносп виходила ендокринна па-тологiя, на друге — розлади психжи й поведшки, на трете — рестраторна патоло^, а на четверте мюце — ураження кютково-м'язового апарату [16—18].
Так, серед дггей молодшого шкгльного вжу тгльки 12,6 % можуть вважатися здоровими, а тсля за-кшчення шкiльного навчання цей показник змен-шуеться до 4,3 % (Антипкш Ю.Г., Омельченко Л.1., 2016). За даними В.Г. Майданника (2002), лише 1,1 % дггей е практично здоровими, а в середньо-му на одну дитину припадае 2,5 захворювання [19]. Ниш, за результатами дослщжень профгльних на-укових установ НАМН Украгни, лише 30 % дггей шкгльного вжу можуть виконати фiзичнi нормати-ви без ризику для здоров'я. У 18—24 % дггей проце-си вщновлення функцюнального стану оргaнiзму тсля виконання нормaтивiв вiдбувaються сприят-ливо [17].
Отже, за даними проведених дослщжень, дгти шкiльного вiку мають незадовгльну функцiонaльну пристосовaнiсть до фiзичних навантажень при не-достaтнiй тренованосп й низькому рiвнi функцю-нального резерву серцево-судинног системи. Саме тому в дггей шкгльного вжу вiдмiченa найвища поширенiсть хвороб та штенсивно накопичуеть-ся хронiчнa пaтологiя, синдром гшерактивносп й емоцшног зaнедбaностi.
Можна цглком погодитись з глибокими досль дженнями С.Л. Няньковського [20]: попршення здоров'я школярiв i проблеми гх шкгльног адапта-цГГ часто зумовлеш не лише спaдковiстю, бюлопч-ним вжом дитини, але й комплексом сошально-економiчних причин i, безумовно, станом довкглля. Серед них можна видглити соцiaльно несприятливi умови проживання дитини в родинах, якi часто е
неповними й асощальними, нерацюнальне харчу-вання, збгльшення гостро! ресшраторно! захворю-ваностi (унаслiдок суттевого збгльшення контакпв i3 хворими дiтьми) i, вщповщно, пропусюв занять, часто незадовгльш санiтарногiгiенiчнi умови навчання, навчальне перенавантаження, недоскона-лють медичного спостереження за дгтьми, недоско-налiсть системи психологопедагопчно! пщтримки школярГв за наявносп значно! кглькостГ стресових ситуацiй, значний дефщит ефективних освитах програм, спрямованих на формування в дитини культури здоров'я [21, 22].
Тривожним фактом е зростання в наш неспо-кшний час кглькостГ дiтей, яю мають розлади поведшки й психГчш розлади. Так, за даними В.П. Не-дглько та спiвавт. (2011), психолопчне обстеження 53 гадлитав 11-х клаав показало, що в понад 58 % дгтей була виявлена психiчна втома, у 49,3 % — три-вожнють i в 69,8 % — стресовi реакцИ [22].
Ниш зареестровано 198 тис. оаб, або 26,01 на 1000 дитячого населення, з розладами психжи й поведшки зГ зростанням захворюваност й по-ширеност цих патолопчних сташв у шкгльному вш, особливо в пщлижгв — до 35,09 на 1000 дггей та 40,08 на 1000 дггей вщповщно. Найбгльша кгль-кють психГчних розладГв спостерпаеться в Черш-пвськш, Житомирськш, Черкаськш, ЛьвГвськш, Полтавськш, ЗапорГзькш, Харювськш, Донецькш, Хмельницькш, Сумськш i Тернопгльськш областях. Найменша кглькють дгтей з психГчними розладами зареестрована у Волинськш, Вшницькш, Микола!вськш, Кшвськш областях i м. Киевь
Одшею з можливих причин такого стану е те, що близько 7 % дгтей в Украш у вш вщ 11 до 17 роив стикалися з проблемою булшгу (цькування). Жертвами булшгу стали 24 % дггей, i 48 % з них нжому не розповщали про щ випадки. Такими е результата дослщження, проведеного ЮН1СЕФ у лютому 2017 року серед дгтей 11—17 роив по всш Украш «Булшг — важлива проблема для дгтей в Украш Це тривожш цифри, особливо в той час, коли Украь на переживае конфлжт, внаслщок чого майже 1,6 мгльйона людей, у тому числГ 220 тисяч дггей, стали внутршньо перемщеними особами», — йдеться в повщомленш ЮН1СЕФ [23].
Щ дослщження демонструють, що дгти, закри-т до спглкування, а також дгти Гз сГмей з низьким рГвнем прибутку пщдаються булшгу вдвГчГ частше за шших дггей. ОкрГм цього, внутршньо перемь щеш дгти е бгльш вразливими до рГзних форм на-сильства, пов'язаного з конфлжтом. Це впливае на !х сощальну поведшку. ЕкономГчш труднощГ також опосередковано пщвищують ризики булшгу й за-грожують соцГальнГй ГнтеграцГ! таких дГтей, йдеться у звт ЮН1СЕФ, що розпочав кампашю проти булГнгу.
Про наявнють надзвичайно складних проблем стосовно способу життя учнГвсько! й студентсько! молодГ свГдчать данГ соцГологГчного опитування, проведеного Укра!нським Гнститутом соцГальних
дослщжень Гм. Олександра Яременка в межах мгж-народного проекту ВсесвГгаьо! органГзацГ! охорони здоров'я «Здоров'я та поведшковГ орГентацГ! учшв-сько! молода».
Близько половини опитаних школярГв прак-тикували фГзичну активнГсть лише твгодини або годину на тиждень. Щодня в буднГ на перегляд телепередач витрачали 1—4 години 75 % школярГв, а 65—90 % проводили за комп'ютером 0,5—3 години. Добовий режим харчування був близьким до реко-мендованих лише у 35—45 % опитаних. 10—35 % не вживали овочГв i фрукпв або вживали щ продукти 1 раз на тиждень. Серед опитаних учшв вжом 15— 16 роив 25 % вживали алкоголь до 13 роив, а серед дГтей 11—12 роив 40 % мали спробу вживання алкоголю. Мали нетверезий стан хоч раз у жит 20 % шестикласниюв, що свщчить про поступову алко-голГзацГю дитячого населення, яка культивуеться в сощально-неблагополучних родинах i вуличному середовищГ, а також пГдтримуеться вщповщною рекламою алкогольних напо!в на радГо й телеба-ченнГ. Перша спроба тютюнопалГння, як показало опитування юнаюв рГзного вГку з рГзних навчаль-них закладГв, вГдмГчалась у 20—25 % у 11 роив або ранГше, а серед дГвчат — у 25—40 % в 14—15 роив. Вживання наркотиюв рееструвалось у 8—26 % серед 13-16-рГчних учнГв i студентГв [24, 25].
Вщповщно в краш необхщно продовжувати впровадження стратегГ! ВООЗ/ЮН1СЕФ щодо ме-дико-психолопчно! допомоги пГдлГткам на основГ дружнього пГдходу з розширенням мереж клГнГк, дружнГх до молодГ, для дГево! профГлактики адик-тивних форм поведшки (вживання алкоголю, нар-котикГв, тютюнопалГння), незаплановано! вапт-ностГ, ГнфекцГй, що передаються статевим шляхом, збереження репродуктивного здоров'я, формуван-ня освГгаьо! й навчально! складово! пропаганди здорового способу життя [21, 25, 26].
1ндекс накопичення хвороб у дГтей пГдлГткового вГку був вищим, нГж у дГтей вГком 0—6 та 7—14 роив, i становив 1,76, переважно за рахунок значного накопичення ендокринних хвороб, розладГв харчу-вання й порушень обмшу речовин, розладГв психжи й поведшки i вроджених вад розвитку, деформацш i хромосомних аномалГй, Гндекс накопичення яких становив 6,0; 7,97 та 13,76 вщповщно.
За даними Р.О. Моюеенко, така динамГка захво-рюваностГ в пГдлГтковому вГцГ порГвняно з диъми до 15 рокГв викликае ряд запитань щодо недостатнГх рГвшв виявлення й реестрацГ! хвороб у дГтей шкГль-ного вГку i, як наслГдок, хронГзацГ! патологГ! в дГтей пГдлГткового вГку й дорослих [15, 27].
КрГм цього, це може бути пов'язано Гз военни-ми дГями на СходГ Украш й суттевим дефГцитом лГкарГв педГатричного профГлю, певним зниженням рГвня доступностГ педГатрично! медично! допомоги, особливо в сГльськш мГсцевостГ [15].
Отже, зниження протягом останнього п'ятирГччя набули лише основш показники здоров'я дГтей пер-шого року й раннього вГку (смертнГсть, захворюва-
нГсть, поширенГсть хвороб), яю можна пов'язати з проведеною протягом роив незалежностГ Укра!ни реоргашзащею служби охорони репродуктивного здоров'я й перинатально! допомоги в Укра!ш [15— 17, 28].
Щ завдання були здГйсненГ в рамках програм-но-цГльового планування шляхом реалГзацГ! нащ-ональних, загальнодержавних i цГльових програм. Зазначене вимагае здшснення послГдовних заходГв для припинення вщтоку педГатричних кадрГв з вГ-тчизняно! системи надання медично! допомоги.
Указаний незадовГльний стан здоров'я населення обумовлюе необхщшсть широкого впровадження на рГвш держави, за участГ МОЗ i МОН Укра!-ни, апробованих у кра!ш технологГй, що зберГгають здоров'я («Навчання у русЬ>), у дошкГльнГ й шкГльнГ навчальш заклади в тГснГй спГвпрацГ педГатрГв, ri-мейних лГкарГв, педагогГв i батьюв. Це дозволить за-побГгти розвитку шкГльно! дезадаптацГ!, поширен-ню психГчних розладГв, ожирГння, функцГональних розладГв з боку травно! й серцево-судинно! систем, органГв зору, порушень постави, залучити до свГ-домого формування здорового способу життя всю родину.
Чимало питань накопичилось у органГзацГ! медично! допомоги дГтям. Укра!на повинна обрати загальноевропейський пГдхГд i повернути дитячих лжарГв у первинну ланку, адже в понад 80 % кра!н бвропи дГтей обслуговують або виключно педГатри, або дитячГ й спещально пГдготовленГ з педГатрГ! сГ-мейш лГкарГ (строком до 1—2 роив). Позитивним прикладом роботи в цьому напрямГ е повне збереження ефективно! системи педГатрично! служби у м. ХарковГ та м. ОдесГ за тщативи мГсцево! влади й територГальних громад мГст.
В усГх розвинутих кра!нах свГту лГкарГ-педГатри й фахГвщ сГмейно! медицини плГдно ствпрацюють у первиннГй ланцГ. На перехщний перГод педГатрич-на служба в первиннГй ланщ може бути збережена з метою забезпечення яюсно! медично! допомоги дитячому населенню доти, доки пщготовка фахо-вих сГмейних лжарГв не стане повномасштабною, а не просто на рГвш освГтньо! переквалГфГкацГ!, Гз вГдповГдною змГною термГнГв !х навчання й програм Гнтернатури, резидентури, спещалГзацГ! тощо.
ВпевненГ, що цьому буде сприяти вГдновлення за тщативою МОЗ Укра!ни, АсоцГацГ! педГатрГв Укра!ни i лГкарсько! й науково! спГльноти в пере-лГку освГтньо-наукових спещальностей, за якими здГйснюеться пГдготовка здобувачГв вищо! освГти, окремо! спецГальностГ «педГатрГя» вГдповГдно до постанови Кабшету МГнГстрГв Укра!ни вГд 1 лютого 2017 року № 53.
Особливу увагу необхГдно придГлити розробцГ сучасних стандартГв до- та пГслядипломно! подготовки за спецГальнГстю «педГатрГя» та встановлен-ню обсягГв державного замовлення на пГдготовку дитячих лГкарГв (не менше нж 1000 осГб), що обу-мовлено негативними тенденцГями у сташ здоров'я дитячого населення кра!ни й погГршенням кадро-
вого забезпечення педГатрично! охорони здоров'я, особливо в сгльськш мюцевостг Шсля прийняття ршення уряду про введення окремо! освгтньо-на-уково! спещальносп «педГатр1я» до 9 медичних уш-верситепв уже вступило 323 особи проти 9 оаб у минулому рощ.
НауковГ дослГдження, що виконуються у галузГ педГатрИ в рамках фундаментальних i прикладних розробок у сферГ профГлактично! та клГнГчно! ме-дицини, наукових частин державних цгльових про-грам, мають бути спрямоваш на розробку нових та удосконалення юнуючих методГв i засобГв профь лактики, дГагностики й лГкування найпоширеш-ших, а також сощально значущих захворювань.
Задля покращання стану здоров'я дГтей необ-хщнг здшснення низки загальнодержавних захо-дГв з метою збереження життя й здоров'я матерГв i дггей; значш ГнвестицГ! вщ держави та приватного партнерства й меценапв; адекватне кадрове забезпечення педГатрично! охорони здоров'я та висо-кий рГвень квалГфГкацщ ращональне використан-ня ресурсГв i приведення якосп надання медично! допомоги у вщповщшсть до м1жнародних стандарта, викоршення застарглих догм у медичнш прак-тищ, особливо полшрагмазп й бездоказово! поль фармацп.
Висновки
1. Завдяки впровадженню сучасних перина-тальних технологш, реорганГзацГ! служби охорони репродуктивного здоров'я, запровадженню ште-грованого ведення дитячих хвороб i пщвищенню квалГфГкацГ! дитячих лжарГв протягом останнгх 22 роив вдалося практично вдвГчГ зменшити малюко-ву смертшсть до 7,4 на 1000 народжених живими й суттево — неонатальну смертшсть до 4,6 на 1000 на-роджених.
2. Стан здоров'я дитячого населення краши, яке прогресивно зменшуеться, попршуеться. Останш-ми роками чисельшсть дгтей в Украш зменшилась на 3,16 млн оаб. Поширенють дитячих хвороб за останш 22 роки зросла на 41 %. Якщо в 1994 рощ вона становила 1253,0 на 1000 дггей, то ниш — 1777,16 на 1000 дгтей вщповщного вжу. Так само на 36 % зросла й захворювашсть на дитячГ хвороби — вщ 967,0 до 1316,07 на 1000 дгтей вщповщно. Хоча починаючи з 2001 року завдяки низщ оргашзацш-них заходГв з удосконалення медично! допомоги й штегрованого ведення дитячих хвороб захворювашсть дгтей першого року знизилась на 26,3 %.
3. Протягом 1994—2016 рр. привертае увагу зростання захворюваност та поширеносп новоутворень, хвороб ендокринно! системи, хвороб кро-вообиу, хвороб сечово! системи, хвороб юстково-м'язово! системи, вроджених аномалш, деформацш i хромосомних аномалш, хвороб вуха та соскопо-дГбного вщростка й хвороб оргашв дихання.
4. У вжовому аспект найвищий шк захворюва-носп, передусГм на ресшраторну патолопю, спо-стерГгаеться в немовлят i пщлитав. Саме в пщли"-
ковому вш вщмГчаеться максимальне збгльшення поширеносп дитячих хвороб, що свщчить про тен-денщю до хрошзащ! патолопчних сташв на тлГ про-блемних питань медичного обслуговування цього складного контингенту дгтей i негативного впливу тривало! експозицГ! комплексу факторГв еколопчно забрудненого довкглля та шкщливих звичок.
5. Найбгльш незадовгльш показники стану здоров'я дитячого населення спостерГгаються в м. КиевГ й Кшвськш, 1вано-Франювськш i Запо-рГзькш областях, великих промислових репонах i особливо в швшчних областях, що зазнали та про-довжують зазнавати тривалого в час негативного впливу аварГ! на ЧАЕС. НайменшГ показники за-хворюваностГ й поширеностГ дитячих хвороб спо-стерГгаються в ЗакарпатськГй, Чершвецькш i Хер-сонськГй областях.
6. За останш 22 роки кгльюсть дитячих лжа-рГв скоротилась у 2 рази, з 18259 до 8936 осГб, або на 9323 особи, з украй недостатшм забезпеченням областей Швденного Сходу та Донецько! й Луган-сько! областей. Усе зазначене не могло не вплинути на попршення ситуацГ! щодо належного медичного обслуговування дитячого населення, зокрема вияв-люванГсть хвороб дитячого вГку.
7. Негативна динамГка захворюваностГ й поширеностГ дитячих хвороб i ïï значш вГдмГнностГ у розрГзГ регГонГв свГдчать про те, що зростання захворюваностГ дгтей передусГм пов'язане Гз комплексом соцГальних, еколопчних та економГчних чинникГв. Усе зазначене свщчить про необхщшсть постiйноï уваги до педiатричноï системи охорони здоров'я як на загальнодержавному рГвш, так i з боку мюцевих оргашв влади й територГальних громад з урахуван-ням регГональних особливостей, задля чого пропо-нуються нижченаведенГ заходи й пропозицИ.
OcHOBHi заходи й пропозицм щодо покращання надання медичноУ допомоги дiтям
1. ПГдтримати шщативу президента Украши щодо якiсноï й доступноï медицини в сГльськГй мюцевосп, особливо дитячому населенню, про-голошену 11 вересня пГд час Всеукрашсько'! нара-ди в НацГональному медичному ушверситеп ГменГ О.О. Богомольця й уже визначену на законодавчо-му рГвш
2. Запропонувати розробку та обговорення Державно! програми «Здорова дитина», яка б сконцен-трувала зусилля держави, суспГльства, територГальних громад, батьюв, науковцГв, освГтян, практичноï охорони здоров'я на розробцГ насамперед профь лактичних системних пГдходГв, включаючи антена-тальну охорону плода, щодо збереження здоров'я майбутнього краши.
3. Питання забезпечення й реалГзацИ Програми Гмунопрофглактики необхщно визначити як прь оритет нацiональноï безпеки Гз винесенням цьо-го питання на рГвень Ради нацiональноï безпеки й оборони. У термшовому порядку вирГшити питан-
ня забезпечення областей за кошти державного бюджету всГма необхщними ГмунобГологГчними препаратами.
4. Пдсилити контроль над завершенням будГв-ництва й реконструкщ! перинатальних центрГв 2-го та 3-го рГвшв в усгх областях задля зниження малю-ково! й материнсько! смертностГ.
5. ОптимГзувати мережу педГатричних закладГв охорони здоров'я, надати !м першочерговГсть щодо матерГально-техшчного й кадрового забезпечення, зокрема дитячих обласних санаторГш, упроваджен-ня сучасних лГкувально-дГагностичних технологГй, телемедицини.
6. Визнати доцГльним органГзацГю на базах обласних дитячих лжарень «ви!зних реанГмацГйних бригад для дГтей».
7. ПГдтримати шгщативу Асощащ! педГатрГв Укра!ни та ïï регГональних осередкГв перед керГв-ництвом галузГ щодо доцГльностГ продовження на перехГдному етапГ роботи первинно! ланки медико-саштарно! допомоги спГльно! роботи лГкарГв загально! практики — сГмейно! медицини та лжарГв-педь атрГв щодо надання яюсно! та доступно! медично! допомоги дитячому населенню.
8. Упровадити реально дшчГ медичнГ огляди школярГв з обов'язковим проведенням функщо-нальних проб i формуванням груп спостереження й оргашзащею для них профГлактично-оздоровчих заходГв, зокрема для дГтей з ГнвалГднГстю.
9. Сприяти злагодженостГ спГвпрацГ соцГальних служб для сГм'! й дГтей з медичними закладами пер-винного рГвня щодо роботи з родинами групи ри-зику.
10. Надати особливий прюритет якгснгй i до-ступнГй медичнш i медико-психологГчнГй допомозГ дГтям, яю були евакуйованГ Гз зони АТО.
11. Розробити вщповщну нормативно-правову базу з метою створення едино! стандартизовано! системи катамнестичних спостережень i програми «раннього втручання» для дГтей з перинатальною патолопею на засадах доказово! медицини.
12. З метою збереження здоров'я наступних по-колГнь законодавчо заборонити рекламу алкоголь-них напо!в i пропаганду тютюнопалГння в засобах масово! шформацГ!.
13. Вжити заходГв на рГвт держави щодо пщви-щення освГтнього рГвня населення задля створення безпечного середовища для дитини, формування й збереження ïï здоров'я, запобГгання випадкам травматизму, насилля й жорстокого поводження з дь тьми.
14. Вважати прюритетними науковГ дослщжен-ня в закладах вищо! медично! освГти й науково-до-слГдних установах МОЗ Укра!ни та НАМН Укра!ни з питань дГагностики, лГкування, профГлактики ди-тячих хвороб.
15. Створити сучасш стандарти додипломно! й тслядипломно! освГти дитячих лГкарГв ввдповвд-но до введення окремо! освГтньо-науково! спещ-альностГ «педГатрГя» Гз необхщним забезпеченням
обсягГв пГдготовки державного замовлення не менше вГд 1000 осГб щорГчно вГдповГдно до потреб областей.
16. Продовжити створення й функцГонування мереж! клшж, «дружнГх до дитини», для створення умов спГльного перебування матерГ й дитини в лГкувальному закладГ, природного вигодовування немовлят, а також клшж, «дружнГх до молодГ», для надання медико-психолопчно! допомоги пщлГткам на основГ дружнього пГдходу й збереження !х фГзич-ного, психолопчного й репродуктивного здоров'я.
17. Створення й розвиток системи комплексно! медико-сощально! реабштацГ! дГтей, починаючи з рГвня територГально! громади, Гз забезпеченням медично!, освГтньо!, сощально! й професшно! реабь лГтацГ! на умовах замкненого циклу. РеоргашзацГя будинкГв дитини в Центри медико-сощально'! реабштацГ!.
18. Упровадження МГжнародно! класифГка-цГ! функцГонування, обмежень життедГяльностГ i здоров'я з додатком для дГтей (International Classification of Functioning, Disability and Health, ICF, 2007), що передбачае можливють об'еднання як медично!, так i сощально! моделГ з формуванням едино! бюпсихосощально! моделГ визначення ГнвалГдностГ.
19. Розробити нормативно-правову базу з органГзацГ! служби палГативно! та хостсно! допомоги дГтям i розробити положення про дитячГ палГативнГ центри (вщдГлення), мобГльнГ бригади. 1нГцГюва-ти постановку питання перед керГвництвом МОЗ Укра!ни щодо створення мережГ палГативних центрГв для дГтей у багатопрофГльних закладах охорони здоров'я й хостсних дитячих закладГв.
20. З огляду на щорГчне оновлення протоколГв Гз цГлого ряду дитячих хвороб необхщно створити робочГ групи за окремими напрямками в рамках АсощацГГ педГатрГв Укра!ни з метою розробки й оновлення сучасних науково обГрунтованих реко-мендацГй з дГагностики та лГкування захворювань в дитячому ввд, базуючись на мГжнародних стандартах надання медично! допомоги дГтям.
21. Удосконалити безперервний професшний розвиток лГкарГв-педГатрГв через запровадження системи ви!зних майстер-класГв, семшарГв, вебГна-рГв i тренГнгГв, зокрема й дистанцшним шляхом, за участю провщних вчених та експертГв у сферГ педГ-атрГ!.
22. Необхщно повернути обласним лаборатор-ним центрам МОЗ Укра!ни контроль за виконан-ням пГдприемствами, установами, органГзацГями й окремими громадянами санГтарно-гГгГенГчних i санГтарно-протиепГдемГчних правил Гз запобГгання шфекцшним i паразитарним захворюванням i Тх лГквГдацГ!.
23. ВирГшити питання повноцГнного функцГонування й фшансування дитячих санаторно-ку-рортних закладГв (психГатричного, протитуберку-льозного профГлю) мюцевого пГдпорядкування та МОЗ Укра!ни.
24. На всгх рiвнях влади й суспiльства необхщ-но шдшмати престиж дитячих лiкарiв у кра'!ш через введення вiдповiдних репональних надбавок i со-цiальних тльг, соцiальну рекламу, використання соцiальних мереж, репональш акцп «Шш1 кращi дитячi лжарЬ», «Вони рятують дией».
Матерiали зазначено! роботи були розглянутi й обговорювались педiатричною спгльнотою пiд час Х1Х Всеукра!нсько! науково-практично! конфе-ренцп «Актуальнi питання педiатрl!» (Сщельников-ських читань) у м. Полтава (20.09—22.09.2017) i увь йшли до прийнято! Резолюци.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конФл1кту штереав при п1дготовц1 дано! статтi.
Referenses
1. Golubchikov MV, Zabolot'ko VM, Kravchuk NG, et al. Po-kaznyky zdorov'ja naselennja ta vykorystannja resursiv ohorony zdorov'ja v Ukrai'ni za 2015-2016 roky. Dovidnyk MOZ Ukrai'ny [Indicators of public health and use of health care resources in Ukraine for 2015-2016. Handbook of the Ministry of Health of Ukraine]. Kyiv; 2017. 325p. (in Ukrainian).
2. Pushkar LO, Klimnyuk GI. Epidemiologic aspects of oncologic disorders in Ukrainian children. Oncology. 2005; 7(4): 303308. (in Russian).
3. Lukianova EM. Medical and pedagogical aspects of children's health protection. International Medical Journal. 2003;9(3):6-9. (in Russian).
4. Antipkin IuG, Moiseenko RA, Khaitovich NV. VI Congress of Pediatricians of Ukraine: professional dialogue on the most important. Zdorov'ja Ukrai'ny. 2009;(21):24-25. (in Russian).
5. Ministry of Health of Ukraine. Increasing the level ofvaccina-tion of children to 95% will allow to overcome vaccine-preventable infections in Ukraine. Available from: http://moz.gov.ua/article/ news/pidvischennja-rivnja-vakcinacii-ditej-do-95-dozyolit-podol-ati-vakcinokerovani-infekcii-v-ukraini-. Accessed: February 9, 2017. (in Ukrainian).
6. Ministry of Health of Ukraine. Vaccination can stop the incidence of measles. Available from: http://moz.gov.ua/article/news/ zupiniti-zahvorjuvanist-na-kir-mozhe-vakcinacija. Accessed: June 16, 2017. (in Ukrainian).
7. Groot V, Pavlova M, Richardson E, et al. The Health Index. Ukraine 2016. International Renaissance Foundation; 2016. 50 p. (in Ukrainian).
8. Ministry of Health of Ukraine. The incidence of measles is increasing in Ukraine. Available from: http://moz.gov.ua/article/ news/v-ukraini-zrostae-zahvorjuvanist-na-kir. Accessed: May 22, 2017. (in Ukrainian).
9. UNICEF Ukraine. Updated information on the procurement of vaccines and medicines commissioned by the Ministry of Health of Ukraine for 2017 budget funds as of April 06, 2018. Available from: https://www.unicef.org/ukraine/ukr/media_29312.html. Accessed: April 06, 2018. (in Ukrainian).
10. Petrenko VI, Panasyuk AV, Radysh V, Holub OB, Lopa-tina YaV, Nychyporenko LS. Comparative results of treatment of patients with TB (unspecified localization, Rifampicinresistant of lungs, multiresiatant of lungs, milliar and multiresistant of nervous system) combined with HIV infection. Tuberculosis, Lung Diseases, HIV Infection. 2017;(1):21-26. (in Ukrainian).
11. Inchley J, Curry D, Young T, et al, editors. Growing up unequal: gender and socioeconomic differences in young people's health and well-being. Health behaviour in school-aged children (HBSC) study: international report from the 2013/2014survey. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2016. 276p.
12. Iizumi T, Battaglia T, Ruiz, V, Perez, Perez, GI. Gut Microbi-ome and Antibiotics. Arch Med Res. 2017 Nov;48(8):727-734. doi: 10.1016/j.arcmed.2017.11.004.
13. Styne DM, Arslanian SA, Connor EL, at al. Pediatric Obesity-Assessment, Treatment, and Prevention: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2017 Mar 1;102(3):709-757. doi: 10.1210/jc.2016-2573.
14. World Health Organization. Global Action Plan for the Prevention and Control of NCDs 2013-2020. Available from: http:// www.who.int/nmh/events/ncd_action__plan/en/.
15. Moisejenko RO. Optymizacija systemy nadannja medych-noi' dopomogy ditjam i materjam v Ukrai'ni: realii' i perspektyvy [Optimization of the system of medical care for children and mothers in Ukraine: realities and perspectives]. Kyiv: Logos; 2013. 232p. (in Ukrainian).
16. Shafran'skyj VV, editor; Ministry of Health of Ukraine, Ukrainian Institute of Social Research of the Ministry of Health of Ukraine. Shhorichna dopovid' pro stan zdorov'ja naselennja, sanitarno-epidemiologichnu sytuaciju ta dijal'nist'systemy ohorony zdorov'ja, 2015 rik [Annual report on the state of health, sanitary-epidemiological situation and health system activities 2015]. Kyiv; 2016. 450p. (in Ukrainian).
17. Dudina OO, Tereshchenko AV. Situational analysis of children's population health state. Visnyk social'noi'gigijeny ta orga-nizacii' ohorony zdorov'ja Ukrai'ny. 2014;2(60): 49-57. (in Ukrainian).
18. Besjedina OA, Kotakova TM, Danylenko GM. Problems of the deterioration of the health of children and adolescents in the conditions of an educational institution. In: Besjedina OA, Kotakova TM, Danylenko GM. Aktual'niproblemy i osnovni naprjamky rozvytku profilaktychnoi' nauky i praktyky [Current problems and main directions of the development of preventive science and practice]. Kharkiv; 1997. 51-55pp. (in Ukrainian).
19. Majdannik VG. Prospects for the development of clinical pediatrics in the 21st century. Pediatrija, akusherstvo ta ginekologija. 2002;(1):812. (in Ukrainian).
20. Njan'kovs'kyj SL, Jacula MS, Chykajlo MI, Pasechnjuk IV. State of schoolchildren's health in Ukraine. Zdorov'e rebenka. 2012;(40):109-114. (in Ukrainian).
21. Iakunchykova O, Andreeva T, Hryhorczuk D, et al. Alcohol drinking by parents and risk of alcohol abuse by adolescents. Tobacco control and Public Health in Eastern Europe. 2012;2(S1):45. (in Russian).
22. Nedil'ko VP, Kamins'ka TM, Rudenko SA, Pinchuk LP. The state of health of children of senior school age. Zdorov'e reben -ka. 2011;(29):21-24. (in Ukrainian).
23. UNICEF Ukraine. Bullying is an important problem for children in Ukraine. UNICEF launches campaign against bullying. Available from: https://www.unicef.org/ukraine/ukr/media_31252. html. Accessed: July 20, 2017. (in Ukrainian).
24. Ministry of Social Policy of Ukraine. Information on the results of the study of smoking, alcohol and drug use among adolescents who study: the prevalence and trends in Ukraine. Available from: http://www.msp.gov.ua/news/10515.html7PrintVersion. Accessed: September 20, 2016. (in Ukrainian).
25. Ministry of Health of Ukraine. State of health of children in Ukraine. Available from: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/ pre_20100706_0.html (in Ukrainian).
26. Shkirjak-Nyzhnyk ZA, Slobodchenko LM, Chyslovs'ka NV, et al. Psychoemotional state of teenagers - pupils of secondary schools. Collection of scientific works of staff members of P.L. Shu-pyk NMAPE. 2004;13(1):389-393. (in Ukrainian).
27. Korenjev NM, Danylenko GM. Health of schoolchildren, present and future challenges. Ohorona zdorov'ja Ukrai'ny. 2003;1(8):49-54. (in Ukrainian).
28. Tereshchenko AV, Dudina EA, Moiseenko RA. Analysis of the monitoring and evaluation system of regionalization perinatal care around the world (review). Health of woman. 2014;10(96):49-57. (in Russian).
OTpuMaHO 12.02.2018 ■
Антипкин Ю.Г., Волосовец А.П., МайданникВ.Г., Березенко В.С., Моисеенко P.A., Выговская О.В., Кривопустов С.П., Заболотько В.Н., Аряев Н.Л., Абатуров А.Е., Крючко Т.А., Бекетова Г.В., Охотникова О.М., Крамарев С.А., Петренко В.И., Левицкий А.Ф., Марушко Ю.В., Марушко Т.В., Пятницкий Ю.С., Шадрин О.Г., Муквич Е.Н., Микичак И.В., Косовская Т.П., ЛисакВ.П., СороколатЮ.В., Терещенко А.В., Банадыга Н.В., БешЛ.В., БольботЮ.К., БоярскаяЛ.Н., Волосянко А.Б., Гончарь М.А., Дудник В.М., Зубаренко А.В., Клименко Т.М., Колоскова Е.К., Леженко Г.А., Овчаренко Л.С., Сенаторова А.С., Смиян А.1., Сорокман Т.В., Стоева Т.В., Чернишова О.Е., Цодикова О.А., Бондаренко Т.В., ГолякМ.В., Знак О.Р., Ефремова Н.Н., Карчевич Т.Е., Лукьяненко О.В., Лунева А.В., Марченко Н.М., Михно С.Л., Писаренко С.Г., Покатилова Т.М., Рубанова Е.И., Сташко О.В., Шмалько Н.А., Щербинска К.Н., Мозирская Е.В. ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев, Украина Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина Центр медицинской статистики МЗ Украины, г. Киев, Украина
Состояние здоровья детского населения — будущее страны (часть 2)
Резюме. Статья посвящена проблемам увеличения забо- необходимость восстановления кадрового и материально-
леваемости и распространенности детских болезней в те- технического потенциала педиатрической службы, раз-
чение 1994—2016 гг. На фоне глобального сокращения ка- работки современных лечебно-диагностических техноло-
дрового обеспечения детскими специалистами в 1,7 раза, гий, сохранение иммунопрофилактики и профилактики
с крайне недостаточным обеспечением областей Юго- инвалидности распространенных детских болезней, что
Востока, Донецкой и Луганской областей. Все указанное является важной составляющей национальной системы
оказывает негативное влияние на качество медицинского здравоохранения и безопасности страны в целом.
обслуживания детского населения, в том числе и выявля- Ключевые слова: дети; заболеваемость; инвалидность;
емость болезней детского возраста. Авторы обосновывают образование; педиатрия; распространенность болезней
Yu.G. Antipkin, A.P. Volosovets, V.G. Maidannik, V.S. Berezenko, R.A. Moiseenko, O.V. Vygovskaya, S.P. Krivopustov, V.N. Zabolotko, N.L. Aryaev, A.E. Abaturov, T.A. Kryuchko, G.V. Beketova, O.M. Okhotnikova, S.A. Kramarev, V.I. Petrenko, A.F. Levitsky, Yu.V. Maroushko, T.V. Maroushko, Yu.S. Piatnytskyi, O.G. Shadrin, E.N. Mukvich, I.V. Mikichak, T.P. Kosovskaya, V.P. Lisak, Yu.V. Sorokolat, A.V. Tereshchenko, N.V. Banadyga, L.V. Besh, Yu.K. Bolbot, L.N. Boyarskaya, A.B. Volosyanko, M.A. Gonchar, V.M. Dudnik, A.V. Zubarenko, T.M. Klimenko, E.K. Koloskova, G.A. Lezhenko, L.S. Ovcharenko, A.S. Senatorova, A.I. Smiyan, T.V. Sorokman, T.V. Stoeva, O.E. Chernishova, O.A. Tsodikova, T.V. Bondarenko, M.V. Golyak, O.R. Znak, N.N. Efremova, T.E. Karchevich, O.V. Lukyanenko, A.V. Luneva, N.M. Marchenko, S.L. Mikhno, S.G. Pisarenko, T.M. Pokotilova, E.I. Rubanova, O.V. Stashko, N.A. Shmalko, K.N. Shcherbinska, E.V. Mozyrskaya
State Institution "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine Centre for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Child health status — the future of the country (part 2)
Abstract. The article deals with the problems of increasing the incidence and prevalence of childhood diseases during 1994— 2016 against the background of a global reduction in the staffing of children's specialists by 1.7 times, with an extremely inadequate supply of the regions of the South-East, Donetsk and Luhansk regions. All of this has a negative impact on the proper medical care of the child population, including the detection of childhood diseases. The authors substantiate the need to restore
the personnel and material-technical potential of the pediatric service, the development of modern diagnostic and treatment technologies, the preservation of immunization and the prevention of disability of common childhood diseases that is an important component of the national health care and safety system of the country as a whole.
Keywords: children; morbidity; disability; education; pediatrics; prevalence of diseases
