CC BY
35
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-071.1:303.62]:371.71(477) DOI: 10.22141/2224-0551.13.5.2018.141554
Няньковський С.Л., Яцула М.С., Няньковська О.С., Титуса А.В.
Льв'вський нацюнальний медичний унверситетiMeHiДанила Галицького, м. Льв'в, Укра/на
Динамка стану здоров'я школярiв в УкраТн за даними анкетного опитування
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(5):425-431. doi: 10.22141/2224-0551.13.5.2018.141554
Резюме. Актуальтсть. За останн десятир1ччя стан здоров'я та фЬзичнийрозвиток дитячого населения Украти пог1ршуються. Серед фактор1в, що спричиняють зниження р1вня дитячого здоров'я, чи не найважливша роль в1дводиться навчальному навантаженню, стресогенна дгя якого веде до розви-тку дезадаптацшного синдрому з невротичними реакщями р1зного ступеня iнтенсивностi. Mamepia-ли та методи. На основi даних анкетування школярiв м. Львова у 2002 р. (20 000 школярiв), 2013 р. (32 000учшв) i 2017р. (70 000 школярiв) поданий порiвняльний аналiз вшово'1 частоти основних скарг i симптомiв, медико-сощальних особливостей учшв 1-11-х клаав. Результати. Стан здоров'я школярiв останшми роками не мае тенденци до покращання. Найбиьш частими е скарги школярiв на быь у жи-вотi, печт, нудоту, бль голови, зниження апетиту, симптоми вегетативнойлабiльностi й астешчно-го синдрому, iншi симптоми синдрому шкыьно'1 дезадаптаци, що, ймовiрно, пов'язано з високим рiвнем шкльного навантаження, неадекватним харчуванням, дiею стресогенних факторiв на тлi значного зниження фiзичноiактивностi школярiв. Сучаснийрацюн школярiв е незбалансованим, вн незабезпечуе добового надходження вах необхiдних нутрiентiв, у тому числi вiтамшiв i мiкроелементiв. Висновки. Комплексний пгдхгд до оцнки стану здоров'я школярiв на основi об'ективно'i Ыформащ, впроваджен-ня нових оздоровчих технологт, об'еднання зусиль медичних працiвникiв, педагогiв i батьтв може за-поб^ти розвитку функцшнальних порушень i органiчноi патологи в школярiв, х хрошзаци, зменшити симптоми шкiльноi дезадаптацП, тдвищитирiвень здоров'я i iхздатшсть до навчання, а також запо-б^тирозвитку захворюваньу дорослому вщ. При цьому дана технологiя не вимагае значних фтансових iнвестицш.
Ключовi слова: школярi; дти;здоров'я; шкиьна дезадаптащя;захворювання
Вступ
Як вщомо, у CTcreMi щнностей одне з найбшьш значних мюць выводиться здоров'ю людей. Доволi ввдомим е вислГв, що здоров'я наци визначаеться насамперед станом здоров'я ii д^ей. Даш значно! юлькосп наукових дослщжень показують, що дже-рело виникнення бшьшосп проблем зi здоров'ям дорослих треба шукати в ix дитинствь ОкрГм того, здоров'я дггей е чггким штегральним показником загального благополуччя сустльства, а також важ-ливим шдикатором уах сощальних та еколопчних негараздiв [1—3].
Протягом багатовжово! юторп людства, на рГз-них етапах розвитку сустльства вивченню проблем здоров'я завжди придшялася велика увага. Науковщ, фаxiвцi рiзниx галузей робили спроби проникнути в таемнищ феномену здоров'я, визна-чити його сутшсть для того, щоб навчитися вмшо керувати ним, ращонально «використовувати» здоров'я протягом усього життя й знаходити засо-би для його збереження [4].
Незважаючи на велику стурбовашсть ситуа-щею, зпдно з науковими публiкацiями, ситуацiя зi здоров'ям дггей шильного вГку наблизилась до
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Няньковський Серий Леонщович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри пед1атри № 1, Львшський нацюнальний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Льв1в, 79010, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +380322917851.
For correspondence: Serhiy Nyankovskyy, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +380322917851.
критично!: пщвищуеться рiвень загально! захво-рюваност й поширенiсть захворювань окремих ор-ганiв i систем. Цьому сприяе зростання штенсив-ностi впливу на здоров'я дггей i пiдлiткiв факторiв екологiчного й медико-соцiального ризику, по-гiршення структури харчування, зниження ефек-тивностi проведення традицiйних профглактич-них заходiв, тривала реорганiзацiя само! системи охорони здоров'я й освгти, поява нових закладiв освiти зi збгльшеною iнтенсивнiстю навантаження, ускладнення навчальних програм, ютотне змен-шення ролi педiатрiв у цiй системi, недосконалiсть юнуючо! системи медичного забезпечення шкiл. Важливою рисою сучасного життя е стрiмке зростання кiлькостi й змша спiввiдношення факторiв ризику, що впливають на гомеостатичнi, iмуно-логiчнi показники, розвиток i стан здоров'я дити-ни. Через велику кiлькiсть рiзноманiтних факторiв вiдмiчаеться тенденцiя до подальшого погiршення показникiв здоров'я дiтей i пiдлiткiв в Украш. Вщ-значаеться кгльюсне зростання функцiональних розладiв, гостро! й хрошчно! соматично! захво-рюваносп, синдрому дезадаптацп, вроджених вад розвитку, морфофункцiональних вiдхилень, зрос-тае число дггей-швалщв. Викликае чималу стурбо-вашсть i той факт, що збгльшуеться кiлькiсть дiтей з розладами психжи й поведiнки, вiдповiдно, змен-шуеться група здорових дiтей [5—8].
Водночас це можна пов'язувати не тгльки iз сут-тевим погiршенням еколопчно! ситуацп, знижен-ням рiвня сощального забезпечення й медично! культури населення, змiною прiоритетiв у харчу-ванш, наростаючою гiподинамiею, а й з недостат-нiми можливостями поширених методiв оцiнки стану здоров'я дiтей для своечасного виявлення патологiчних вiдхилень у дитини, ще на донозо-лопчному етапi. Наявнiсть чiтких несприятливих тенденцш щодо стану здоров'я пiдростаючого по-колiння зумовлюе потребу в прийнятп якiсно нових рiшень пад час оргашзацп й проведення меди-ко-профiлактичних заходiв. Тому розробка нових, економiчно доцiльних, та удосконалення юнуючих технологiй, що спрямованi на збереження здоров'я дитини, мае бути прюритетним завданням сучас-но! педiатрii. Особливо важливо це тому, що, не вивчаючи особливостi стану здоров'я дггей у сучас-них умовах, ми не маемо реально! картини, розу-мiння проблем, яю постають перед системою охорони здоров'я, i практично втрачаемо можливють ранньо! профiлактики його порушень.
У 2005 рощ проблеми здоров'я дитини були включен ООН у програму «ЦЫ розвитку тисячо-лгття», а бвропейськш регiональний комiтет ВООЗ прийняв бвропейську стратегiю «Здоров'я i розвиток дггей i пщлгтв», у якш Укра!на визначена як тлотний регiон для впровадження ще! стратеги [9].
У зв'язку з попршенням здоров'я дiтей i пщ-лигав шкiльного вiку в бiльшостi кра!н свiту, про що свiдчать результати скриншгових дослiджень, науковцi звертають увагу на проблему адаптацп дь
тей i молодi до умов навчання як у школi, так i у вузах [10]. За даними дослщжень В.Г. Майданника (2002), лише 1,1 % дггей е практично здоровими, а в середньому на одну дитину припадае 2,5 захворю-вання [11]. Л.К. Пархоменко (2006) у сво!й робоп дае аналiз поширеносп вах захворювань пiдлiткiв Укра!ни за 1999—2004 роки, вона збгльшилася на 10 тисяч дiтей, а темп приросту становив 10,4 %
[12]. Академж Ю.Г. Антипкiн (2009) вщмгтив, що, як правило, в одного тдлгтка рееструеться одразу декглька захворювань, за даними Державно! медично! статистики, серед падлигав шкгльного вiку зростае поширенiсть усiх захворювань, але першi мiсця посiдають хвороби системи дихання, трав-лення, юстково-м'язово! та сечостатево! системи
[13]. Слщ зазначити, що ситуацiя i надалi залиша-еться загрозливою.
На думку проф. Ю. Антипкiна, Г. Бекетово!, Л. Квашншо!, Ю. Марушко, Т. Камiнсько'i та ш., сучаснi виклики щодо здоров'я дггей в Укра!ш по-лягають у зменшенш кiлькостi дiтей, попршенш стану !хнього здоров'я, збiльшеннi захворюваносп й поширеностi новоутворень i аномалш розвитку, епiдемli ожирiння, зменшеннi кшькосп здорових дiтей, проблемах з вакцинащею, а також у недо-статнш якостi надання медично! допомоги дгтям. У кра'iнi вiдсутня едина полгтика щодо збереження здоров'я дитячого населення, немае нащонально! програми «Здоров'я дггей», концепцп шкiльно'i медицини, недостатнiй рiвень спостереження за дiтьми i змшою стану !х здоров'я, а також е проблемою зменшення прюритету профглактичного спрямування охорони здоров'я дггей, недостатня iнформованiсть населення щодо здорового способу життя й факторiв ризику розвитку захворювань, недостатне фшансування галузi й оснащення, а також дефщит медичних кадрiв i недостатня !х квалi-фiкацiя.
Зпдно з даними ВООЗ за 2014 рж, погiршен-ня здоров'я дггей в сучасних умовах мае переду-сiм екологiчнi, медико-соцiальнi й антрополопчш причини, ключовими серед яких е глобальш не-гативнi екологiчнi змши, недостатня фiзична ак-тивнiсть, значш iнформацiйнi навантаження, не-рацiональне харчування, порушення режиму дня, iнтенсифiкацiя навчального процесу з невщповщ-нiстю технологш та методик виховання вiковим i функцiональним особливостям дiтей [14].
Аналiзуючи данi лiтератури, у тому чи^ «Що-рiчну доповiдь про стан здоров'я населення, са-нiтарно-епiдемiчну ситуащю й результати дiяль-ностi системи охорони здоров'я Укра!ни» МОЗ Укра!ни за 2016 рiк, можна зробити висновок, що за останш десятирiччя стан здоров'я й фiзичного розвитку дитячого населення Укра!ни погiршу-еться. Серед факторiв, що спричиняють зниження рiвня дитячого здоров'я, чи не найважлившим е навчальне навантаження, стресогенна дiя якого веде до розвитку дезадаптацшного синдрому з не-вротичними реакцiями рiзного ступеня штенсив-
HOCTi. Проблеми сьогодення ставлять перед нами HOBi завдання. Комплексний пiдхiд до ощнки стану здоров'я дггей, упровадження нових оздоров-чих технологш дасть змогу запобiгти зростанню функщональних порушень i оргашчно! патологи в школярiв [15, 16].
Кафедра педГатри № 1 Львiвського нащональ-ного медичного ушверситету iM. Данила Галиць-кого починаючи з 2002 року спгльно з Львiвською мiською радою, мюьким та обласним управлiнням освгти, благодiйним фондом «Крила надГ1» й шши-ми громадськими органiзацiями проводила монгто-ринг стану здоров'я школярiв м. Львова i ЛьвГвсько! область Для цього були створет й валщизоват спецiальнi анкети, що дозволяли визначити осно-внi медико-соцiальнi особливосп школярiв, вжо-ву поширенiсть основних скарг i захворювань, 1х динамГку протягом останнiх рокiв, видiлити дггей груп ризику, яю потребують поглибленого обсте-ження i/або консультацiй, уточнити вжовГ особливосп фГзичного розвитку дггей ЛьвГвщини. Ус данi зберпаються у комп'ютернiй базi даних, захищенш вщ несанкцiонованого доступу. Дослiдження проводились з урахуванням основних принцитв Гель-сшсько! деклараций з бюмедичних дослщжень i по-ложень GCH ICH, зпдно з юнуючими бюетичними нормами.
Матерiали та методи
У 2002 рощ нами було опитано близько 20 000 школярГв м. Львова, у 2012 рощ — близько 32 000 дгтей м. Львова, у 2017 рощ — близько 70 000 шко-лярГв м. Львова.
Результати та обговорення
У 2002 рощ 96,5 % батьюв вважали сво1х дiтей умовно здоровими, тодГ як у 2012 рощ здоровими вважали сво1х дiтей 81,9 %, а у 2017 рощ — 76,08 % батьюв м. Львова. При цьому 8,1 % батьюв вщзна-чали наявшсть хрошчних захворювань у братiв i сестер дггей, яких опитували.
Незважаючи на систематичне медичне спо-стереження школярГв мiста Львова в минулГ роки, 17,6 % батьюв вiдмiчали, що 1х дитина вимага-ла консультацп лiкаря-педiатра, 21 % школярГв Львова консультувалися в стоматолога, 18,4 % — у отоларинголога, 18,3 % — в окулюта, 14,5 % — у ортопеда, 13,7 % — у невропатолога, 17,1 % — у логопеда, 6,9 % — у психiатра. При останньому опи-туванш частина батьюв не могли чгтко визначити-ся з вщповщдю на запитання щодо здоров'я дггей, проте вважали, що 1х дитина потребуе додаткового обстеження або консультащй вузьких спецiалiстiв з того чи шшого приводу. При цьому у 2017 рощ 8,7 % вважали, що 1х дгти потребують обстеження, а 15,2 % — консультацп вузького спещалюта. Щкаво зазначити, що бгльший вщсоток батьюв, яю вважали необхщним медичний огляд, був серед учшв по-чатково! й середньо! школи. ТодГ як кгльюсть дгтей Гз хрошчною патолопею збгльшилася серед дгтей
старших клаав. Можливо, такий результат е свщ-ченням зменшення уваги батьюв до здоров'я y4HiB старших клаав.
На початку столiття в умовах неповноГ cîm'ï ви-ховувалося 14,4 % школярiв м. Львова, у 2012 р. ïx кiлькiсть зменшилась до 11,8 %, а на сучасному етапi залишаеться доволi високою — 13,4 %. Проте якщо серед дiтей старших клаав цей показник був 16—17 %, то серед дггей початковоГ школи — 9-10 %.
Ощнюючи матерiально-побyтовi умови родин i ïx дохщ, ми визначили цiкавy тенденцiю. Якщо у 2002 р. 15,1 % дггей та ïx батьюв ощнювали ма-терiально-побyтовi умови як незадовгльш, то у 2012 роцГ у м. ЛьвовГ ïx кГлькГсть скоротилась до 2,3 %, а у 2018 р. — до 0,6 %. У 2017 р 78,4 % бать-юв ощнювали матерГально-побутовГ умови дггей як добрГ, 21 % — як задовгльш, 0,6 % — як незадовгльш.
Вщомо, що важливим чинником оптимального розвитку дитини е ращон ïï харчування. За даними першого анкетування, 86,2 % дгтей хар-чувалось (на думку батьюв) регулярно, 83,1 % — добре (за якгсним складом). На сучасному етапг близько 83 % батьюв м. Львова й 78,6 % батьюв Львгвськог област вважають харчування школярГв добрим. Оптимальна частота прийому гж в шко-ляргв — 4-5 разгв на день, включаючи перекуси. У той же час, за даними опитування 2017 року, бгльшють школярГв (74 %) повнощнно Гдять 3-4 рази на добу, тодГ як 20,4 % — тгльки 1-2 рази на добу, що може не забезпечувати адекватне над-ходження вах необхщних ну^енив дитиш, яка росте й розвиваеться. Також слщ вщмггати, що 5,5 % респонденпв вказували частоту повнощн-ного споживання rni понад 5 разгв на добу, що, у свою чергу, може призводити до надм1рного ка-лоражу ращону й перевантаження оргашзму окре-мими нутргентами. Популярною шкгльною гжею г дос залишаються булочки, печиво, круасани, сж, ргзномаштш продукти швидкого харчування. 56,7 % школяргв, на думку батьюв, споживають недостатньо молочних продуклв, 44,7 % школя-р1в — недостатню кгльюсть риби, 16,4 % — м'яса, 12,9 % — овоч1в, 10,3 % — фрукпв.
Зпдно з рекомендованими нормами, м'ясш продукти мають бути в щоденному ращош кожного школяра. Проте менше нгж половина школяргв (41,2 %) споживають м'ясш продукти щоденно, а близько 20 % — тгльки 1 раз на тиждень.
Порушений апетит спостерггався у 2002 р. у 40,1 % школяргв, поганий — у 4,1 %, 44,6 % дгтей неохоче гли ранком. При другому опитування по-рушений апетит спостерпався в 39,9 % школяр1в м. Львова, поганий апетит — у 4,4 %. Надм1рний апетит, на думку батьюв, спостерпався в 7,3 % школяргв. За даними анкетування 2017 року, у се-редньому 13,2 % школяр1в мають поганий апетит, г ïx треба примушувати Гсти вчасно г в достатнш кглькость Частка таких дгтей зменшуеться з 24,1%
cepeg mKonapiB nonaTKoBHx KnaciB go 4,2 % y BHnyc-KHOMy Knaci. BnH3bKo 14 % mKonapiB He cHigaroTb goMa nepeg mKonoro, i meö BigcoTOK He Mae 3HaHHoi bIkoboi gHHaMiKH.
i b nonepegHi poKH, 6nH3bKo 23 % giTeö igaTb 6e3nocepegHbo nepeg chom, 36,3 % nacTo cnoxuBaroTb ixy nig nac KopucTyBaHHa TeneBi3opoM/KoMn'roTepoM a6o iHmHMH eneKTpoHHHMH ragxeTaMH.
Ha gyMKy 6aTbKiB, 37,6 % mKonapiB cnoxuBaroTb HagMipHy KinbKicTb conogo^iB, meö BigcoTOK e 6inb-mHM y giTeö nonaTKoBoi mKonu. Binbme Hix TpeTHHa mKonapiB nacTo cnoxuBaroTb KoHcepBoBaHi <pyKTo-Bi cokh.
Цiкaвo BigMiTHTH, ^o, 3a gaHHMH ocTaHHboro onuTyBaHHa, 1,6 % giTeö MaroTb 3BHHKy icth peni, AKi He HanexaTb go xapnoBHx npogyKTiB: Kpeögy, nanip to^o.
fflpgo goTpHMaHHA pi3HoMaHiTHHX gieT: 0,6 % giTeö (0,3 % — y nepmoMy i 0,9 % — b oguHagmaTo-My Knacax) nepe6yBaroTb Ha BereTapiaHcbKHö gieTi, 4 % — Ha HH3bKoKanopiöHiö, 1,7 % — Ha rinoanep-reHHiö, 2,7 % — Ha iHmiö gieTi. 3 ornagy Ha Moxnu-BicTb BHHHKHeHHA b miö rpyni mKonapiB xapnoBHx ge<imHTHHx cTaHiB цi giTH MaroTb nepe6yBaTH nig cnocTepexeHHAM gieTonora a6o xona 6 negiaTpa gna cynneMeHTamii xapnyBaHHA Heo6xigHHMH iHrpegieH-TaMH.
y po6oTax I.B. naciHHMK 6yB HaBegeHHö aHani3 noKa3HHKiB <i3HHHoro po3BHTKy ö xapnoBoro pamio-Hy mKonapiB HbBiB^HHH, ^o MaB neBHy 3anexHicTb Big Micma npoxHBaHHA guTHHH. ^e^imHT Macu Tina 6yB 6inbm xapaKTepHHM gna MicbKHx yHHiB nonaTKo-Boi mKonu (11,8 %), TeHgeHmia go 3aTpuMKH pocTy Tex nacrime cnocTepiranaca b mKonapiB m. HbBo-Ba (3,3 %) nopiBHAHo 3 yHHAMH o6nacTi (1,9 %; p > 0,05). y 3aranbHiö nonynamii mKonapiB xygopna-BicTb y cepegHboMy 6yna o3HaKoro koxhoi gBagua-Toi gHTHHH (5,1 %). HagMipHa Maca Tina 6yna 6inbm npHTaMaHHa giTAM i3 cinbcbKoi MicmeBocTi (33,3 %), Hix MicbKHM mKonapaM (16,67 %; p < 0,05). 3aranb-Ha nomupeHicTb oxupiHHA craHoBHna 10,3 %. Bipo-rigHoi pi3HHmi b nacToTi oxupiHHA cepeg yHHiB MicTa ö o6nacTi He 6yno BHABneHo (13,3 % npoTH 7,6 %, p > 0,05) [17, 18].
Abtopom 6ynu BcTaHoBneHi BiporigHi BigMiHHoc-Ti b oco6nHBocTAx xapnoBoi noBegiHKH mKonapiB pi3HHx bIkobhx rpyn ak MicTa, TaK i cena ^ogo npu-roTyBaHHA, Micmb cnoxHBaHHA, nacToTH npuöMaH-ha ixi, nepeKyciB ynpogoBx gHa (neHHBo/BuniHKa, myKepKH), cnoxHBaHHA «HegHTAHHx» npogyKTiB xapnyBaHHA, y ToMy nucni HanoiB 3i mKignuBHMH iH-rpegieHTaMH (KonbopoBi ra3oBaHi Bogu, eHepreTHHHi Hanoi).
3a gaHHMH I.n. naciHHroK, He3anexHo Big Micma npoxHBaHHa go6oBHö piBeHb cnoxHBaHHA Hyrpi-eHTiB i KanopiöHa 3a6e3neHemcTb y 6inbmocTi mKonapiB He BignoBiganu cynacHHM peKoMeHgamiaM. y noaaTKoBHx Knacax xapaKTepHHM 6yno HagMipHe cnoxHBaHHA 6inKiB, HagMipHa KanopiöHicTb pamioHy, HagMipHe go6oBe cnoxHBaHHA HacuneHHx xupiB i xo-
necTepHHy 3 HegocTaTHiM cnoxuBaHHAM noniHeHacu-neHHx xupiB. flna xapnoBoro pamioHy yHHiB m. HbBoBa xapaKTepHHM 6yB HagnumoK Kanopiö 3a paxyHoK Byr-neBogiB, 36inbmeHHA KinbKocTi akhx 3HaHHoro Miporo acomiroBanocb i3 cnoxuBaHHAM ixi mBHgKoro npu-roTyBaHHa ö conogKHx ra3oBaHHx HanoiB (R = 0,22; p < 0,05).
^KaBHM 6yB bhchobok 3 gocnigxeHb aBTopa, ^o xapnoBHö pamioH 6inbmocTi mKonapiB He 3a6e3ne-HyBaB go6oBoi noTpe6u b MiKpoeneMeHTax. fflKonapi m. HbBoBa Manu BiporigHo hhxhhh piBeHb go6oBoro cnoxHBaHHA <oc<opy ö bh^hö piBeHb cnoxHBaHHA 3ani3a nopiBHaHo 3 poBecHHKaMH 3 o6nacTi. HacTKa giTeö, gieTa akhx 6yna ge<imHTHoro 3a KanbmieM, Mar-HieM i öogoM, 3pocTana 3 bIkom, HaToMicTb xapnoBHö ge<imHT <oc<opy, 3ani3a, Migi ö mHHKy 3MeHmyBaBca 3 bIkom, a xapnoBHö ge<imHT ceneHy 3anumaBca He-3MiHHHM. y giBHaT xapnoBHö ge<imHT 3ani3a 6yB BiporigHo 6inbmHM.
3a gaHHMH gocnigxeHb I.n. naciHHMK, cynacHHö xapnoBHö pamioH mKonapiB He 3a6e3nenyBaB onTH-ManbHoi KinbKocTi go6oBoro cnoxuBaHHa BiTaMiHiB. I3 bIkom 3MeHmyBanacb HacTKa giTeö, xapnoBHö pa-mioH akhx MicTHB HegocTaTHbo peTHHony, eproKanb-mu<epony, ToKo<epony, TiaMiHy, pu6o<naBiHy, HaToMicTb 36inbmyBaBca BigcoToK giTeö i3 xapnoBHM ge<imHToM miaHoKo6anaMiHy, <onieBoi ö acKop6iHo-Boi KHcnoT Ha <oHi cTa6inbHoro ge<imHTy go6oBoro cnoxHBaHHA nipugoKcHHy. y 6inbmocTi mKonapiB (96,4 %) BH3Hananucb noegHaHi ge<imHTH BiTaMiHiB i MiKpoeneMeHTiB [17, 18].
3a gaHHMH M.C. ^mynu (2011), Bxe nepe3 KinbKa MicamiB HaBHaHHA nepmoKnacHHKiB 3aranbHoocBiT-Hix i cnemiani3oBaHHx mKin y 3HaHHoi KinbKocTi mKonapiB 3'aBnaroTbca cKapru, AKi MoxHa 6yno TpaKTyBa-th ak npoaBH mKinbHoi ge3aganTamii [19]. y cBoeMy gocnigxeHHi BoHa BH3HaHHna Haö6inbm nomHpeHi cKapru nepmoKnacHHKiB, cepeg akhx nepeBaxanu cKapru Ha mBHgKy BToMnroBaHicTb — 50,7 %, rono-BHHö 6inb — 43,2 %, nopymeHHA cHy — 40,7 %, ne-piogHHHHö 6inb y xhbotI — 38,6 %. y crapmux giTeö noaBa cKapr 6yna noB'a3aHa 3 <yHKmioHanbHHMH no-pymeHHAMH, cTpecoBHMH po3nagaMH ö opraHiHHHMH 3axBoproBaHHaMH.
y 2017 pomi BToMa 3anumaeTbca nomupeHoro cKaproro mKonapiB, BoHa <iKcyeTbca b nepmoMy Knaci b 64,6 % giTeö i HapocTae b giTeö BunycKHHx KnaciB go 85 %, ^o onocepegKoBaHo cBigHHTb npo npo6neMH aganTamii giTeö go mKinbHoro HaBHaHHA ö MoxnHBy HagMipHicTb mKinbHoro HaBnanbHoro Ha-BaHTaxeHHa. npu mboMy 33,4 % giTeö BHnycKHoro Knacy ii BignyBaroTb gyxe nacTo, a 16,5 % — nocriö-ho. y 2002 p. BoHa cnocTepiranacb y 50,4 % mKonapiB, i meö noKa3HHK npaKTHHHo He 3MiHroBaBca 3 bIkom. y 2012 p. TaKi cKapru 6ynu 3a<iKcoBaHi b 46,1 % mKonapiB m. HbBoBa.
y 3HaHHoi KinbKocTi giTeö cnocTepiraroTbca cKapru Ha nopymeHHA cHy BHoni. Цi cKapru cnocTepiraroTbca y 25,9 % mKonapiB nepmoro Knacy, ix nacTKa 36inb-myeTbca 3 bIkom, cararonu y BHnycKHHKiB 32,5 %.
За даними анкетування, одшею з найбгльш поширених скарг у школяргв був бгль у живой. У 2002 р. 70,6 % дггей скаржились на бгль у живот (60,4 % — рщко, 9,1 % — часто, 1,1 % — постшно) без значних вгкових вгдхилень цього показника. У 2012 р. на бгль у живот скаржились 78,7 % школяр1в (69,4 % — рщко, 8,2 % — часто, 0,3 % — постшно). У 2017 рощ таких дгтей стало дещо менше (43,5 % — рщко, 8,1 % — часто, 0,4 % — постшно). Привертае увагу доволг стала частка дгтей, яю мають цю скаргу часто або постшно в останш 5 роюв, що потребуе додатковоГ уваги як педгатра/амейного лжаря, так гдитячого гастроентеролога.
Печш у 2002 рощ вщчували 11,9 % дгтей, у 3,6 % дгтей вона порушувала сон. У 2012 рощ на перю-дичну печш скаржилися 23 % школяр1в м. Львова, у 0,9 % вона мала штенсивний характер. У 2017 рощ щ скарги вщзначили 7,5 % школяр1в, з чгтким зростанням частоти з вжом дгтей. Якщо в першокласниюв ця скарга зустргчалась у 2 %, то серед випускниюв — у 15, 3 % учшв. Вщрижка при останньому опитуваннг спостерггалась у 33,6 % першокласниюв, 31 % п'ятикласниюв та 21,4 % старшокласникгв.
Пергодична нудота спостерггалась при першо-му опитуванш в 46,4 % школяр1в г практично не залежала вгд вгку, при повторному опитуваннг такг скарги зустргчались у 49,5 %, при останньому опитуванш — у 23,3 % мюьких школяргв, без особливоГ динамжи у вжовому аспекп.
Розлади випорожнень у виглядг проноав/запо-ргв, зпдно з опитуванням 2017 року, рееструються в 34,1 % першокласниюв, ïx частота прогресивно зменшуеться з вжом, сягаючи 11,9 % у старшоклас-ниюв.
Наступною доволг частою скаргою в школяргв е бгль голови. Так, у 2002 рощ вш був зазначений в анкетах 70,8 % школяр1в. У 2012 рощ вш зустрь чаеться в 45,3 % школяр1в м. Львова, у 2017 рощ, з р1зною частотою й штенсившстю, у 56,5 % учшв, з чгтким переважанням у школяр1в старших клаав.
Симптоми вегетативноГ лабгльносп, ознаки ас-тешчного синдрому в уах опитуваннях зустргча-лись у 30-45 % школяргв з чгтким переважанням у початкових г випускних класах, що, ¡мов1рно, пов'язано з ргвнем навчального навантаження, д1ею стресогенних факторгв на фош недостатньоГ фгзичног активность
Коли ми ощнили за даними анкетування 2002 року особливосп способу життя школяргв, ми ви-значили, що 46,4 % школяр1в менше вщ 2 годин пе-ребували на свгжому повгтрг протягом доби, проте 70,9 % понад 2 години переглядали телев1зшш про-грами. Комп'ютер мали вдома 15,7 % школяр1в, за яким 94 % з них проводили понад 2 години на добу. При другому опитуванш персональний комп'ютер мали 87,3 % школяргв, за яким 59,7 % дгтей проводили 2 г бгльше години, ютотно зменшуючи час фгзичног активност й перебування на свгжому по-вирь При останньому опитуванш було з'ясовано,
що 36,6 % дгтей витрачають на виконання домаш-нього завдання понад 2 години. Якщо в першому клас таких дгтей було тгльки 8,3 %, то у випускному клас — 60,2 %. При цьому тут не враховувався час, який витрачае дитина на додатковг заняття з репетиторами.
На думку батьюв м. Львова, школярг у свш вгль-ний час люблять прогулянки на свгжому повгтрг (26,8 %), сидгти бгля комп'ютера або з планшетом (16,9 %), переглядати телепередачг або кшофгльми (15,9 %), займатися спортом (11,2 %), слухати му-зику (10,0 %), читати художню лгтературу (8,1 %), байдикувати (4,9 %). Тривожним е те, що з роками збгльшуеться частка батькгв, якг стурбованг залеж-шстю ïx дгтей вщ мобгльного телефону й сощаль-них мереж.
Близько 24 % дгтей уах вжових груп, за даними опитування 2017 року, вщвщують спортивш або танцювальш заняття.
У минулг роки батьки школяр1в були стурбова-ш поширешстю серед шдлигав наркоманИ й ал-коголгзму. Основними причинами цього явища вони вважали вплив соцгального оточення й друзгв (20,8 %), вщносну доступшсть наркотичних речо-вин та алкоголю (16,8 %), недостатню боротьбу з поширенням алкоголю й наркотиюв (11,8 %), по-милки в амейному вихованш (11,4 %), сощальш проблеми й пов'язанг з ними психологгчнг стани невизначеносп, депресИ (10,2 %), популяризащю цього явища телебаченням (7,9 %), проблему проведення вгльного часу (7,6 %), споиб самоствер-дження молодг (6,3 %), низький сощальний та освгтшй статус (3,4 %), невиршеш побутовг про-блеми (3 %). Подгбна тенденцгя визначалася г при останньому опитуваннг.
Очевидно, що всг дгти розргзняються за темпераментом г поведгнкою. Зггдно з останнгм опиту-ванням, 6,2 % батьюв вважають свою дитину апатичною, 58,8 % — спокшною, 14 % — надмгрно збудливою, 21 % — непосидючою й неуважною, що певною мгрою спостерпалося у школяргв у попе-редш роки анкетувань. При цьому частина батьюв вщмгчали у своГх дгтей драпвливють г агресившсть, яка в 53 % спостерпалась рщко, а в 15,2 % — часто. Цей показник мав тенденщю до збгльшення у старших класах, що, можливо, пояснюеться як перю-дом пубертату, так г великим навчальним наванта-женням. Приблизно такий же вщсоток дгтей доволг часто мав пригшчений настрш
Тгльки 76 % батьюв регулярно обговорюють з дгтьми життевг й шкгльнг проблеми, решта дгтей не мають звички дглитися особистою гнформацгею з батьками або друзями. Значна кгльюсть школяргв бгльше спглкуеться в соцгальних мережах, нгж у ро-динному колг. I це при тому, що тгльки в третини опитаних школяргв практично школи не було кон-флжпв з однолгтками.
Цгкаво, що майже половина школяргв (42,9 %) незадоволеш своГм зовнгшнгм виглядом, фггурою. Якщо таю думки виникають часто або постшно у
2,6 % першокласниюв, то серед учшв випускних клаив цей вiдсоток збшьшуеться до 19,8 %, що повинно насторожити батькiв та учшетв.
Близько третини батькiв вiдмiчали в дггей про-блеми з порушенням зору, 20,3 % — порушен-ня прикусу, близько 20 % — порушення постави. Якщо серед учшв першого класу ознаки сколюзу вiдмiчали 11,1 %, то в старших класах ця частка зростала до 25 %. Можливо, саме тому бшьшгсть батькiв вважають необхщним упровадження у школi регулярних уроюв лжувально-профшактич-roï фiзкультури.
Висновки
Отже, вивчення реальноï ситуацИ стану здоров'я школярiв з урахуванням ïх шдивщуальних вiкових особливостей на всiх етапах розвитку з одночасним визначенням впливу на дитячий оргашзм рiзних факторiв мiкро- та макросоцiуму дозволяе розро-бити заходи оптимiзащï й забезпечуе комплексний шдхщ до оргашзацИ наукових дослщжень у такому важливому напрямку педiатрiï, як збереження здоров'я дитини. Без ощнки й урахування складноï дИ основних факторiв ризику i факторiв захисту неможливо створити ефективну систему профь лактичних, оргашзацшних та iнших технологiй, спрямованих на покращання й збереження стану здоров'я дггей.
Аналiзуючи даш анкетувань 2017—2018 рр., можна повторити наш попереднш висновок, що за останнi десятирiччя стан здоров'я школяр1в Льв1в-ського репону не мае тенденцИ до покращення. Серед факторiв, що спричиняють зниження р1вня дитячого здоров'я, чи не найважлившу роль вщграе навчальне шкiльне навантаження, стресогенна д1я якого веде до розвитку дезадаптацшного синдрому з невротичними реакц!ями р1зного ступеня вира-женостi. Певною м1рою цьому сприяе й незакш-чене реформування охорони здоров'я, вщсутшсть плановоï диспансеризацп й належних сощальних осв1тн1х програм. Скринiнгове анкетування шко-ляр1в, що проводиться на значнш ви61рц1 школя-р1в, дозволяе визначити основш медико-соцiальнi осо6ливост1 життя школяр!в, оц1нити в1кову по-ширенiсть основних скарг i загрозливих симпто-м1в, визначити основн1 тенденцИ щодо ЗСх звичок, вид1лити групи ризику для подальшого поглибле-ного огляду й обстеження. Комплексний п1дх1д до ощнки стану здоров'я дггей, упровадження нових оздоровчих технологш, поеднання зусиль медичних пращвниюв, педагогiв i батьюв може дати змо-гу запоботи зростанню функцiональних порушень та органiчноï патологИ в школяр1в, ЗСх хрошзацИ, зменшити симптоми шкiльноï дезадаптацИ, збшь-шити рiвень здоров'я школяр1в i ЗСх здатнiсть до на-вчання, а також запоботи розвитку захворювань у дорослому в1ц1.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нють конФл1кту iнтересiв при п1дготовц1 даноï статтi.
References
1. Nyankovskyy SL, Jacula MS, Chykajlo MI, Pasechnjuk IV. The state of health of schoolchildren in Ukraine. Zdorov'e rebenka. 2012;(40):109-114. (in Ukrainian).
2. Luk'janova OM. Health problems of a healthy child and scientific aspects of prevention of its violations. Mystectvo likuvannja. 2005;(2):6-15. (in Ukrainian).
3. Ben-Shlomo Y, Kuh D. A life course approach to chronic disease epidemiology: conceptual models, empirical challenges and interdisciplinary perspectives. Int J Epidemiol. 2002 Apr;31(2):285-93.
4. Antipkin YG. Scientific and practical problems of preserving the health of Ukrainian children. Medical practice. 2007;(55):7-11. (in Ukrainian).
5. Nyankovskyy S, Iatsula M, Senkevich O, Pasichnuk I, Kulik I. Medical and social peculiarities of the health condition of pupils of Lviv and Lviv region. Lviv Clinical Bulletin. 2013;(3):31-36. (in Ukrainian).
6. Marushko UV, Gischak TV. Diagnostic and correction problem of reduced exercise tolerance in school age children. Sovremennaya Pedi-atriya. 2014;(63):34-40. (in Ukrainian).
7. Ministry of Health of Ukraine. Medical Statistics Center of the Ministry of Health of Ukraine. Pokaznyky zdorov 'ja naselennja ta vykorystannja resursiv ohorony zdorov'ja v Ukrai'ni za 2014-2015 roky [Indicators of health and use of health care resources in Ukraine for 20142015]. Kyiv; 2015. 324 p. (in Ukrainian).
8. Balakirjeva OM, Bondar TV, Pavlova DM, et al, authors; Balakirjeva OM, editor. Pokaznyky ta social'nyj kontekst formuvannja zdorov'ja pidlitkiv : monografija [Indicators and social context of adolescent health formation: monograph]. Kyiv: UNICEF, Ukrainian Institute of Social Studies A. Yaremenko; 2014. 156p. (in Ukrainian).
9. World Health Organization. WHO Regional Office for Europe. European strategy for child and adolescent health and development. Available from: http://www.euro.who.int/en/health-topics/ noncommunicable-diseases/diabetes/publications/pre-2009/european-strategy-for-child-and-adolescent-health-and-development.
10. Sokolova IM. Metody issledovaniia adaptatsii u studentov [Methods of studying the adaptation of students]. Kharkiv; 2001. 276 p. (in Russian).
11. Maidannyk VG. Prospects for the development of clinical pediatrics in the XXI century. Pediatrija, akusherstvo ta ginekologija. 2002;(1):8-12. (in Ukrainian).
12. Parkhomenko LK. Medico-social problems of maintaining the health of adolescents in Ukraine. Zdorov'e rebenka. 2006;(1):15-17. (in Russian).
13. Antipkin YG, Moiseenko RA, Khaitovich NV. VI Congress of Pediatricians of Ukraine: a professional dialogue on the most important. Zdorov'ja Ukrai'ny. 2009;(21):24-25. (inRussian).
14. World Health Organization. Health for the world's adolescents. Available from: http://www.who.int/maternal_child_adolescent/topics/ adolescence/second-decade/en/.
15. Ministry of Health of Ukraine. Ukrainian Institute for Strategic Studies of the Ministry of Health of Ukraine. Annual report on the health status of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system of Ukraine. Kyiv; 2017. 516 p. (in Ukrainian).
16. World Health Organization. WHO Regional Office for Europe. Growing up unequal. HBSC 2016 study (2013/2014 survey). Available from: http://www.euro.who.int/en/publications/abstracts/growing-up-unequal.-hbsc-2016-study-20132014-survey.
17. Nyankovskyy SL, Pasichnuk IP. Assessment of Nutritional Status of Grade 1-11 Schoolchildren in Lviv. Zdorov'e rebenka. 2016;(74):45-49. (in Ukrainian).
18. Pasichnuk IP. Vplyv nutrytyvnogo zabezpechennja ta harchovoi'povndinky nafizychnyj rozvytok shkoljariv u mis'kyj ta sil's'kij miscevostjah. Diss. kand. med. nauk [The influence of nutritional support and food behavior on the physical development of schoolchildren in urban and rural areas. PhD diss.]. Lviv; 2018. (in Ukrainian).
19. Iatsula MS, Nyankovskyy SL. Factors of the risk of violation of first-graders' adaptation to systematic school education. Pediatrija, akusherstvo ta ginekologija. 2011;73(4):169-170. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 06.05.2018 ■
Няньковский С.Л., Яцула М.С., Няньковская А.C., Титуса А.В.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Динамика состояния здоровья школьников в Украине по данным анкетного опроса
Резюме. Актуальность. В последние десятилетия состояние здоровья и физическое развитие детского населения ухудшаются. Среди факторов, обусловливающих снижение уровня детского здоровья, едва ли не самая важная роль отводится учебной нагрузке, стресогенное действие которой ведет к развитию дезадаптационного синдрома с невротическими реакциями разной степени интенсивности. Материалы и методы. На основе данных анкетирования школьников г. Львова в 2002 г. (20 000 школьников), 2013 г. (32 000 учеников) и 2017 г. (70 000 школьников) представлен сравнительный анализ возрастной частоты основных жалоб и симптомов, медико-социальных особенностей учеников 1—11-х классов. Результаты. Состояние здоровья школьников в последние годы не имеет тенденции к улучшению. Наиболее частыми являются жалобы школьников на боль в животе, изжогу, тошноту, головную боль, снижение аппетита, симптомы вегетативной лабильности и астенического синдрома, другие симптомы синдрома школьной дезадаптации, что, вероятно, связано
с высоким уровнем школьной нагрузки, неадекватным питанием, действием стресогенных факторов на фоне значительного снижения физической активности школьников. Современный рацион школьников является несбалансированным, не обеспечивает суточного поступления всех необходимых нутриентов, в том числе витаминов и микроэлементов. Выводы. Комплексный подход к оценке состояния здоровья школьников на основе объективной информации, внедрение новых оздоровительных технологий, объединение усилий медицинских работников, педагогов и родителей может предупредить развитие функциональных нарушений и органической патологии у школьников, их хронизацию, уменьшить симптомы школьной дезадаптации, повысить уровень здоровья и их способности к обучению, а также предупредить развитие заболеваний во взрослом возрасте. При этом данная технология не требует значительных финансовых инвестиций. Ключевые слова: школьники, дети, здоровье, школьная дезадаптация, заболевания.
S.L. Nyankovskyy, M.S. Yatsula, O.S. Nyankovska, A.V. Tytusa Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
The dynamics of the health of schoolchildren in
Abstract. Background. For the last decades, the state of health and physical development of the children's population of Ukraine are deteriorating. Among the factors that determine the decline in children's health, educational load plays almost a crucial role, its stressful action leads to a maladjustment syndrome with neurotic reactions of varying severity. Materials and methods. Based on the survey data of schoolchildren of Lviv in 2002 (20,000 pupils), 2013 (32,000) and 2017 (70,000), a comparative analysis was performed on the age-dependent incidence of major complaints and symptoms, medical and social characteristics among 1-11-graders. Results. The state of health of schoolchildren in recent years has no tendency to improve. The most frequent complaints of schoolchildren are abdominal pain, heartburn, nausea, headache, appetite loss, symptoms of vegetative lability and asthenic syndrome, other symptoms of syndrome of school maladjustment, which is probably due to high class load,
Ukraine according to the questionnaire survey
inadequate nutrition, the effect of stress factors against the background of a significant decline in physical activity. The modern diet of schoolchildren is unbalanced, does not ensure the daily intake of all necessary nutrients, including vitamins and trace elements. Conclusions. A comprehensive approach to assessing the health of schoolchildren, based on objective information, the introduction of new health-improving technologies, the unification of efforts of health workers, teachers and parents can prevent functional disorders and organic pathology in schoolchildren, their chronicity, reduce the symptoms of school maladjustment, increase the level of health in children and their ability to learn, and also prevent the development of diseases in adulthood. At the same time, this technology does not require significant financial investments.
Keywords: schoolchildren; children; health; school maladjustment; diseases
