CC BY
227
Огляд л1тератури
УДК 613.955+616-053.5-071.3(477)
НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л., ЯЦУЛА М.С, ЧИКАЙЛО М.1., ПАСЕЧНЮК 1.В. Льв/вський нацюнальний медичний унверситет мен/ Данила Галицького
СТАН ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯР1В В УКРАТН
Резюме. Усmаmmiрозглянуто критерн оцтки стану здоров'я дитини, проведений анал1зза данимилте-ратури стану здоров'я школярiв в Украж, розглянутi основн фактори ризику формування функцшналь-них порушень, синдрому шкшьноХ дезадаптаци, невротичних реакцш, вiдхилень у фiзичному розвитку. Визначено, щосередфакторiв, як сприяютьзниженнюрiвня дитячогоздоров'я, важливарольналежить навчальному навантаженню, стресогенна дiя якого веде до швидкогорозвитку дезадаптацшного синдрому з невротичними реакциями рЬзного ступеня вираженостi. Комплексний пiдхiд до оцтки стану здоров'я дтей, впровадження нових оздоровчих технологш дасть змогу попередити зростання функцшнальних порушень та оргашчно'1 патологПу школярiв.
Ключовiслова: дти, школярi, здоров'я, шкльна дезадаптащя, захворювання.
У системi цшностей, якими дорожить будь-яка ци-вшзована нац1я, особливе мюце выводиться здоров'ю людей. Протягом багатовюэво! юторп людства на рiзних етапах розвитку сусптьства вивченню проблем здоров'я завжди придтялася велика увага. Представники рiзних наук та фанв робили спроби проникнута в таемнищ феномену здоров'я, визначити його сутшсть для того, щоб навчитися вмло керувати ним, економно «використову-вати» здоров'я протягом усього життя та знаходити засо-би для його збереження [1].
Здоров'я нац!! визначаеться насамперед станом здоров'я !! дггей. Данi численних дослiджень показують, що джерело виникнення вiдмiнностей у здоров'! дорос-лих треба шукати в !хньому дитинствi [2]. Здоров'я дггей е iнтегральним показником загального благополуччя сусптьства, а також тонким шдикатором ус1х соцiальних та еколопчних негараздiв [3].
Останнiм часом ситуация зi здоров'ям дiтей наблизи-лась до критично!: птвищуеться рiвень загально! захво-рюваностi та поширешсть захворювань окремих органiв i систем. Цьому сприяе зростання iнтенсивностi впливу на здоров'я дiтей i пщлиюв факторiв екологiчного та ме-дико-сощального ризику, погiршення структури харчу-вання, зниження ефективностi проведення традицiйних профшактичних заходiв. Важливою особливiстю сучас-ност е стрiмке зростання кiлькостi та змша сшввщно-шення факторiв ризику, яю впливають на гомеостатичнi, iмунологiчнi показники, розвиток i стан здоров'я дитини.
У сучасних умовах стан здоров'я дггей мае неабияке значення, оскшьки саме вiд стану здоров'я шдростаю-чого поколiння залежить розвиток сусптьства у майбут-ньому. Результата рiзноманiтних дослiджень свтчать про наявну тенденцiю погiршення показниюв здоров'я дггей
та шдлгтюв в Укра!нi [4—6]. Спостертаеться кшьюсне зростання функцiональних розладав, гостро! та хронiчно! соматично! захворюваносл, синдрому дезадаптац!!, вро-джених вад розвитку, морфофункцюнальних втхилень, зростае число дггей-швалщш, викликае чималу стурбова-шсть i той факт, що збтьшуеться кшьюсть дiтей iз роз-ладами псинки та поведении, вiдповiдно зменшуеться група здорових дiтей [7—10].
Це можна пов'язувати не ттьки з попршенням еко-логiчно! ситуацп, зниженням рiвня соцiального забез-печення та медично! культури населення, а i з недостат-нiми можливостями поширених методик оцiнки стану здоров'я дггей для виявлення патологiчних втхилень у дитини на донозолопчному етапi. Наявшсть виражених несприятливих тенденцiй у сташ здоров'я пiдростаючого поколiння зумовлюе потребу у прийнятт яюсно нових ршень пт час оргашзац!! та проведення медико-профь лактичних заходiв. Найбтьш прюритетним завданням сучасно! педiатрi! е розробка нових та удосконалення iснуючих технологш щодо збереження здоров'я здорово! дитини [11]. Насамперед це пов'язано з тим, що, не вивчаючи Грунтовно особливост стану здоров'я дггей у сучасних умовах, ми практично втрачаемо можливють ранньо! профiлактики його порушень [4].
Збереження i вщновлення здоров'я дггей Укра!ни стае надзвичайно важливою справою, оск1льки це — наше майбутне i одне з головних джерел повноцiнного життя, щастя, радостi, успiху. Воно е не лише особистим над-банням людини, але й суспiльним багатством, одним iз найважливiших показниюв добробуту народу [12].
У лiтературi iснуе багато визначень поняття «здоров'я». Вперше офщшне визначення здоров'я подав Рiчард Огерют (США) на початку 1940 р.: «Здоров'я —
109
це не просто вГдсутшсть хвороб: це щось позитивне, радiсть життя, бадьоре сприйняття особистiстю всiei вiдповiдальностi, покладено! на людину життям». Вiн зазначав, що ми повиннi сприймати здоров'я не тшьки як фiзичний чи душевний стан людини, але i як сощаль-не явище. Це надихнуло експертiв Всесвiтньоi оргаш-заци охорони здоров'я (ВООЗ) на визначення поняття «здоров'я» у контекстi концепцп Р. Сiгерiста, що й було в 1946 р. прийнято як частину преамбули Статуту ВООЗ: «Здоров'я — це стан цтковитого фiзичного, псимчного та соцiального благополуччя людини, а не лише вГдсут-шсть хвороб» [13].
Отже, здоров'я — це природний стан оргашзму, який характеризуеться врiвноваженiстю його з навколишшм середовищем i вiдсутнiстю яких-небудь хворобливих станiв [14], де врiвноваженiсть оргашзму iз зовнiшнiм середовищем — це стушнь його пристосованостi, адапто-ваносл до умов бiологiчного та сощального середовища, дieздатностi.
Такий пщхщ до характеристики здоров'я особливо важливий стосовно дггей, оск1льки врiвноваженiсть iз зовшшшм середовищем забезпечуе своeчаснiсть росту та розвитку дитячого органiзму. Це дае можливють вщвь дувати дошкiльнi та шкшьш заклади i оволодгвати знаниями та навичками, вщповщними до !х вiку, без виник-нення ознак дезадаптаци.
У педiатрiв завжди виникало питання стосовно критериев оцiнки стану здоров'я дитини. Комплексне оцшю-вання стану здоров'я дитини — це штегрований показ-ник впливу на и органiзм як позитивних, так i негативних чинниив [4]. За даними вiддiления проблем здорово! дитини 1нституту педатрц, акушерства та пнекологи АМН Украши [15], найбiльш суттевими критерiями, що характеризуюсь iидивiдуальне та колективне здоров'я дггей, е:
— досягнутий фiзичний, нервово-псинчний та ште-лектуальний розвиток дитини, що вщповщае його хроно-логiчному вiку;
— достатня фуикцiональна та соцiальна адаптация дитини в досить широкому дiапазонi пристосування;
— високий ступiнь резистентносл до несприятливих впливiв з оптимальною iмунологiчною реактивнiстю та швидким подоланням стресових реакцiй;
— вiдсутнiсть у дитини пограничних станiв та ознак хрошчних захворювань.
Характеристика здоров'я дггей бгльш складна у порГв-нянш з характеристикою здоров'я дорослого населення. Вона включае рiвень фiзичного, розумового, фуждю-нального розвитку в рiзнi вiковi перiоди, фiзичну та нер-вово-псинчну адаптацiю до мiиливих умов зовшшнього середовища, рiвень неспецифГчно1 резистентносл та iмунного захисту. Тому здоров'я дитини слГд розглядати як вщповщний бiологiчному вiку стан життeдiяльностi, гармоншно! eдностi фiзичних та iнтелектуальних характеристик, що зумовлеш генетичними факторами i впли-вом зовнiшнього середовища, формуванням адаптацш-но-пристосувальних реакцiй у процеш росту [16, 17].
Процеси зростання i розвитку дитини пщпорядковаш певним бiологiчним законам, але одночасно i детермшо-ванi факторами зовшшнього середовища [18—20].
На сьогодш неможливо зрозумiти та визначити якгсть здоров'я дитини окремо вгд П сощального стану, конкретного середовища та мюця проживання. Орieнтовну фуикцiонально-структурну модель факторiв, як впли-вають на здоров'я людини, запропонував Б.А. Кобрин-ський (рис. 1) [21]. Вплив цих факторiв протягом життя дитини змшюеться. Тобто здшснюеться складна i постш-на взаемодгя, коли в одних випадках переважае спадкова основа, в шших — вплив оточуючого середовища. Так, у першi мюящ життя дитини переважають бiологiчнi фак-тори, а в наступнi вгковГ перiоди — соцiально-гiгieнiчнi та медико-оргашзацшш Вплив бiологiчних та сощаль-но-гiгieнiчних факторiв на процес формування здоров'я дитини в основному залишаеться на рiвнi шм'1 [22].
На думку бвропейського регiонального бюро ВООЗ, школи е впливовим середовищем, яке може формувати i пщтримувати здоров'я [23].
Протягом тривалого часу основним сощально-детер-мiнуючим фактором життeдiяльностi дггей та тдлгтюв виступае школа. У впчизнянш та зарубiжнiй лiтературi зазначаеться, що незамшним та практично единим (тс-ля сГм''1) органом, який спроможний впливати на стан здоров'я дггей та пiдлiткiв, е навчальний заклад [24]. Високий темп та ритм життя, модершзащя навчально-го процесу (перехщ навчальних закладiв на новий змют, структуру г термiн навчання) [11], iнформацiйнi перена-вантаження висувають високг вимоги до оргашзму шко-лярГв. Тривалий вплив несприятливих чинникгв сприяе виникненню фуждюнальних розладгв, якг з часом при-зводять до формування стшко! патологи [25, 26].
На сьогодш система сучасного навчання у школГ ви-магае вщповщ на багато запитань, що виникають у лша-рГв, педагопв та батькгв дггей рГзного вку. Можна багато говорити про ефектившсть Г корисшсть освггаього процесу, але важко инорувати той факт, що бгльшють дггей закiичують школу з рГзномашгаими захворюваниями, що формуються в перюд iхиього навчання [27].
У сучаснш школГ спостертаеться висока штенсифь кацгя навчального процесу за рахунок ютотного вгднов-лення змюту освинк програм, форм Г методГв навчання, створення нових моделей загальноосвинк навчальних закладгв. У той же час навчальна дгяльшсть, як показують дослГдження, здебгльшого залишаеться неадаптованою до особливостей розвитку Г стану здоров'я сучасних шко-лярГв. Педагоги недостатньо подготовлен до дгяльносл з формування Г збереження здоров'я учшв. Збертаеться пасивна позицгя самих дггей, iхиiх батькгв стосовно влас-ного здоров'я [10, 20].
У зв'язку з попршенням здоров'я дггей Г пГдлГткгв шильного вку в бгльшосл краш свГту, про що свгдчать результати скришнгових дослгджень, науковщ звертають увагу на проблему адаптацй дггей та молод до умов навчання як у школГ, так Г у вузах [28]. За даними дослгджень В.Г. Майданника (2002), лише 1,1 % дггей е практично здоровими, а в середньому на одну дитину припадае 2,5 захворювання [29]. Л.К. Пархоменко (2006) у свош робой дае аналГз поширеносл всгх захворювань пГдлГткгв Украiни за 1999—2004 роки: вона збгльшилася на 10 ти-сяч дггей, а темп приросту становить 10,4 % (рис. 2) [30]. Ю.Г. Антипин (2009) вгдмГтив, що, як правило, в одно-
5(40) • 2012
Огляд лтератури
Рисунок 1. Дескриптивна (функц'юнально-структурна) модель впливу фактор1в ризику на станздоров'я дтей (за Б.А. Кобринським)
го пщттка рееструеться одразу декглька захворювань. За даними Державно1 медичноi статистики, серед щдлгшб шкгльного вГку зростае поширешсть усгх захворювань, але першГ мюця займають хвороби систем дихання, трав-лення, кгстково-м'язово! та сечостатево1 [31].
На сучасному еташ розвитку нашого суспгльства од-шею з актуальних проблем е пошук дшових факторГв оздоровчого впливу на школярГв. Тривожн тенденцй збтьшення контингенту у спещальних медичних гру-пах свгдчать не тгльки про проблематичшсть !х подаль-шого всебГчного розвитку, а й про можливГ перспективи зростання юлькосп молодГ зГ зниженою працездатшстю Г ранньою швалгдшстю [33].
За результатами дослгджень 1нституту педГатрй, акушерства та пнеколот АМН Украши значно попршився стан здоров'я дггей молодшого шкшьного вку. Так, 70 % датей, якг готуються до школи, вже мають порушення стану здоров'я, а 30 % — хротчш захворювання; понад половину датей цього вку мають таку розумову та фГзич-ну працездатшсть, що не вщповщае iхиьому фГзичному та психгчному навантаженню в школь Особливо це стосу-еться тих, хто навчаеться у пмназшх, лщеях, коледжах — стан гхнього здоров'я у 1,5 раза нижчий, шж у дггей загальноосвггак шкгл. ДГти, якг навчаються за ускладне-ними програмами, перебувають у стресових умовах [34], у сташ постшного напруження, навиь перенапруження, що само по собГ е преморбгдним станом. В учшв пмназш
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
Захворювання
□ Хвороби оргашв дихання
■ Хвороби оргашв травлення
□ Хвороби мстково-м'язово! системи та сполучно! тканини
■ Стоматолопчш захворювання
■ Хвороби сечовидтьно! системи
□ Хвороби нервово! системи
■ Ендокриннхвороби,розлади харчування та обмшш порушення
■ Хвороби шшри та ПЖК
□ Хвороби ока та придаткового апарату
■ Хвороби системи кровооб^
Рисунок 2. Структура поширеност захворювань рiзних орган1в та систем серед школярiв в Украш '! [32]
у два рази частГше спостерiгаеться пщвищений артерГ-альний тиск, у бшьшо! частини з них вiдмiчена пГдвище-на невротизацгя. При цьому протягом 5 роив навчання у школi в 1,5 раза зростае частота порушень зору, у 3—4 рази — патологи оргашв травления, у 2—3 рази — порушень опорно-рухового апарату, в 1,5 раза — нервово-псинчних розладГв [35].
Ц факти доводять, що на стан здоров'я дггей впливае так званий шкшьний фактор, про що свщчить суттеве збiльшення рiзних захворювань пщ час тривалого навчання у школ! Так, у 70 % дггей молодшого школьного вшу iидивiдуальна, розумова та фiзична працездатшсть не вщповщае !х школьному навантаженню. Надалi впро-довж п'яти роив навчання в школГ у дггей у 3—4 рази зростае патолопя органiв травлення, у два рази — оргашв зору та нервово! системи [36].
250 000200 000150 000100 00050 000
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
-Дгги вком 15-18 рош
-Д™ вком до 14 роив
Рисунок 3. Динамка показниюв загально/ захворюваносл дтей та п^тюв шкльного вку Укра/ни (на 100 тис. школярiв вщповщного вку)
На сьогодш стан здоров'я дитини не може розгля-датися без урахування процешв адаптацп оргашзму, ят спрямоваш на вироблення оптимально! стратег!! живо! системи для забезпечення !! гомеостазу. Якщо ранiше медицина була бтьш орiентована на виявлення захворювань або грубих дефектiв розвитку, то на сьогодш зусилля медиков мають бути скероваш на оцiнку адаптацп дитини до зовнiшнього оточення, школьного навчального проце-су, пошуку раншх ознак дезадаптацп з проведенням вщ-повщно! цтеспрямовано! корекцГ! [37]. Тому вивчення специфiки адаптацп, управлiния адаптацшними проце-сами та !хня корекцгя е неодмiнними умовами профтак-тики захворювань [38].
Погiршения здоров'я школярiв та проблеми !хньо! школьно! адаптацп часто зумовлеш не лише спадковю-тю, бiологiчним вiком дитини та наявними мшмаль-ними мозковими дисфункщями, але й комплексом соцiально-економiчних причин, частина з яких е ке-рованими. Серед них можна видшити сощально-не-сприятливi умови у см'!, змiну харчово! поведiнки та низьку якiсть харчування, збiльшення гостро! рестра-торно! захворюваностi (унаслiдок суттевого збшьшення контактiв iз хворими дiтьми) та вщповщно пропускав занять, незадовiльнi саштарно-гтешчш умови навчання, нерацiональне навчальне навантаження, недоско-налiсть медичного спостереження за дiтьми, практичну вiдсутнiсть системи психолого-педагопчно! пiдтримки школярiв при наявносл значно! кiлькостi стресових ситуацiй, значний дефщит ефективних освiтнiх про-грам, спрямованих на формування у дитини культури здоров'я [10].
У теперштй час однiею з актуальних проблем е по-долання станiв дезадаптацп у дтей молодшого школьного вшу, найбтьш схильних до формування дезадаптацп. Аиалiзуючи динамiку стану здоров'я першокласниюв загальноосвiтнiх та спецiалiзованих шкш протягом навчального року, було визначено, що вже через декшь-ка мiсяцiв навчання у них попршилось самопочуття i з'явилися рiзноманiтнi скарги, ят можна було трактува-ти як прояви школьно! дезадаптацп. Серед них переважа-ли швидка втомлюванiсть (50,7 %), пригнiчения настрою (49,3 %), шдвищена дратiвливiсть (47,2 %), бть голови (43,2 %), порушення сну (40,7 %), перюдичний бть у жи-вотi (38,6 %) та зниження апетиту (36,8 %) [27]. Проблеми дезадаптацп, ят не були своечасно вирiшеними у молод-шому школьному вiцi, стають основою для ушляких вГд-хилень психосоцiального розвитку на наступних етапах онтогенезу. Особливо гостро вони проявляються в шд-лижовому вiцi, коли ефектившсть корекцiйно'! допомоги рщко досягае бажаного рiвня (рис. 3) [39].
Шкльна дезадаптац1я — це не лише проблема дггей, яю йдуть до першого класу. Значною мГрою вона спо-стерiгаеться в учшв молодших класiв, а також у дггей, ят переходять Гз молодшо! школи в середню (5-й клас) або закiичують середню школу (9-й та 11-й клас). Бшьшють дослщнитв сходяться на думщ, що шкшьна дезадапта-ц1я — це складний багатофакторний процес, який мае як медико-бюлопчне, так Г сощально-психолого-педагопч-не коршня [40].
Останшм часом доведено, що на стан здоров'я шко-лярГв суттево впливають також р1зномаштш негативн еколопчнГ фактори [41—43]. Дитячий оргашзм е найбтьш чутливим шдикатором ступеня еколопчних не-гараздГв довкглля [44]. Висвилюючи проблему негативного впливу еколопчного забрудиения довкглля на стан здоров'я дггей, доцтьно акцентувати увагу на тому факта, що незалежно вгд характеру дГ! еколопчно шкгдливих чиннитв у бтьшоста випадкгв страждають слизовГ обо-лонки респГраторного та травного тракпв з подальшим розвитком рГзно! екопатологГ! та ускладнень [45].
1снуе розроблена в 1нституп педГатрГ!, акушерства та пнекологп АМН комплексна ощнка функционального стану найважливших систем дитячого оргашзму з ура-хуваниям його шдивщуальних характеристик (рис. 4). Така цлеспрямована робота дае можливють визначити функцюнальш особливост оргашзму дитини та своечасно спрогнозувати виникиения порушень його адаптацГ!, а також розробити диференцшоваш схеми профшактики та реабштацп ранн1х змш здоров'я у школярГв [11].
Особливо важливим е використання метода доно-золопчно! диагностики в дггей у критичш перюди кньо-го розвитку, коли у них вщбуваеться перебудова вищо! нервово! Г вегетативно! д1яльносл та багатьох обмшних процешв. Тому найбтьш критичним перюдом розвитку дггей е початок !хнього навчання у школь Створення необхГдних умов для сприятливого подолання длъми критичного перюду перших ротв навчання е важливим медико-педагопчним завданням [35, 36].
У процеш оптимГзацГ! та комплексному подход! до органГзацГ! наукових дослГджень у такому важливому напрямГ педГатрГ!, як збереження здоров'я дитини, важ-
0
5(40) • 2012
Огляд лшератури
Скриншг^агностика функцiонального стану дитячого opraHi3My
Визначення типу нервово! системи та психодiагностика
Антропометрiя
Визначення соматотипу
Рiвень фiзичного розвитку та його гармонiйнiсть
Темпи бюлопчного розвитку
Типи гемодинамiки
Анатз варiабельностi ритмусерця
Напруження системи регуляцп
Функцiональна можливiсть мiокарда та систем регуляцп
Вихщний рiвень функцюнування
Визначення функцiональних типiв iмунорезистентностi
Стан кл^инного метаболiзму
у
Стан ПОЛ та антиоксидантного захисту
Стан кл^инного iмунiтету
Рисунок 4. Комплексний п'щх'щ до оц1нки стану здоров'я дтей
ливу роль вщграе вивчення стану здоров'я дней з ураху-ванням ix 1ндив1дуальних в1кових особливостей на вшх етапах розвитку та вплив на дитячий орган1зм р1зних фактор1в м1кро- та макросоц1уму. Не враховуючи цього, неможливо створити ефективну систему профшактич-них, орган1зац1йних та шших технолог1й, спрямованих на пол1пшення та збереження здоров'я д1тей [4, 46].
Висновки
Таким чином, анал1зуючи дат лггератури, можна зро-бити висновок, що в останн1 десятир1ччя стан здоров'я та ф1зичного розвитку дитячого населення Украiни попр-шуеться. Серед фактор1в, що сприяють зниженню ршня дитячого здоров'я, чи не найважливша роль належить на-вчальному навантаженню, стресогенна д1я якого веде до дезадаптацтного синдрому з невротичними реакцями р1з-ного ступеня вираженост1. Проблеми сьогодення ставлять перед нами нов1 завдання. Комплексний пщхщ до ощнки стану здоров'я д1тей, впровадження нових оздоровчих тех-нолог1й дадуть змогу попередити зростання функцюналь-них порушень та оргатчно! патологй у школярш.
Список лператури
1. Кульчицька-Волочко М. Сшеейж uinnocmi здоров'я дтей// Ваш аптекар. — 2008. — № 21—22. — С. 5.
2. Ben-Shlomo Y, Kuh D. A life course approach to chronic disease epidemiology: conceptual models, empirical challenges and interdisciplinary perspectives // Int. J. Epidemiol. — 2002. — 31. — P. 285-293.
3. Лук'япова О.М. Медико-соцшльт аспекти збереження здоров'я дтей, забезпечеппя хпього гармопшпого фгзичпого та ттелектуальпого розвитку // Журп. АМН Украгпи. — 2001. — Т. 7, № 3. — С. 408-415.
4. Лук'япова О.М. Проблеми здоров'я здоровоt дитипи та nауковi аспекти профыактики його порушепь // Мистецтво л^ваппя. — 2005. — № 2. — С. 6-15.
5. Кваштна Л.В., Величко М.1. Методика визначення piern здоров'я i адаптацтних можливостей дитячого оргатзму // Перинатологы i nедiатpiя. — 2000. — № 2. — С. 49-52.
6. Резтченко I.I, Резтченко Ю.Г. Проблеми охорони здоров'я öi-тей таматеpiв на сучасному етат таможливiшляхи ixвиршення// Современная педиатрия. — 2005. — № 2(7). — С. 25-28.
7. БесеШна О.А., Котакова Т.М., Даниленко Г.М. Проблеми nогipшення стану здоров'я дтей i тдлттв в умовах навчально-го закладу // Актуальт проблеми i основт напрямки розвитку профыактичног науки i практики. — Хартв, 1997. — С. 51-55.
8. Гребнюк М.П., Вiтpiщак С.В. Сощально-медичт факто-ри ризику для здоров'я дитячого населення // Охорона здоров'я Украши. — 2002. — № 3-4. — С. 12-14.
9. Недыько В.П., Камiнська Т.М., Руденко С.А. Шляхи покра-щення здоров'я школяpiв//Гтена населенихмкць. — К., 2004. — Вип. 44. — С. 546-549.
10. Няньковський С.Л., Яцула М.С. Застосуванняnолiвiтамiн-но-мiнеpального комплексу з проботиком Multi-tabs 1муно Шдс у школяpiв початковихклааву схемах покращення шкыьног адапта-ци// Современная педиатрия. — 2008. — № 4(21). — С. 165-168.
11. Сердюк А..М. Медична екологы i проблема здоров 'я дтей // Журн. АМН Украни. — 2001. — Т. 7, № 3. — С. 437-449.
12. Апанасенко Г.Л. Охрана здоровья здоровых: постановка проблемы в Украине и России // Укр. мед. часопис. — 2009. — № 4(72). — С. 122-124.
13. Кукса В.О. До еволюци визначення поняття «здоров 'я» // http://library.rehab.org.ua/ukrainian/phis/kuksa.
14. Коцур Н.1. Основи nедiатpii i гiгiени дтей раннього та дошкыьного вi^. — Чертвщ, 2004. — С. 39-40.
15. Лук 'янова О.М., Кваштна Л.В. Стан здоров 'я дтей молод-шого шкыьного вжу та шляхи його корекци // Перинатологы та nедiатpiя. — 2004. — № 1. — С. 3-5.
16. Няньковський С.Л. Формування здоров'я дтей i профыактика його порушень на niдставi комп 'ютерного монторингу. — Львiв: Аверс, 1997. — С. 192.
17. Черток Т.Я., Нибш Г. Состояние здоровья и диспансеризация детей раннего возраста. — М.: Медицина; Берлин: Народ и здоровье, 1987. — С. 256.
18. Баранов A.A. Проблемы роста и развития здорового ребенка: теоретические и научно-практические проблемы //Российский педиатрический журнал. — 1999. — № 2. — С. 4-6.
19. Кучма В.Р. Особенности развития психофизиологических функций в период школьного онтогенеза // Теория и практика гигиены детей и подростков на рубеже тысячелетий. — М, 2001. — Гл. 2, разд. 22. — С. 93-105.
20. Коренев Н.М., Даниленко Г.М. Здоров'я школярiв, сього-дення та проблеми на перспективу // Охорона здоров 'я Украгни. — 2003. — № 1(8). — С. 49-54.
21. Кобринский Б.А. Концепция континуума переходных состояний от нормы к патологии и значение компьютерного мониторинга здоровья детей// Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. — 1993. — №2. — С. 3-7.
22. Слабкий Г.О., Теряева О.Г. Виховання здоровог людини як зааб первинног профыактики захворювань // Медичт перспективы. — 2001. — Т. VI, № 1. — С. 118-120.
23. Здоровье — 21: Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ. — Копенгаген: ВОЗ, Европ. региональное бюро, 1999. — С. 310.
24. Гребняк Н.П., Деменков В.Ю., Макаров Д. С., Батако-ва А.В. Факторы риска для здоровья, обусловленные санитарным содержанием детских и подростковых учреждений //Довкыля та здоров'я. — 2000. — №2(9). — С. 7-10.
25. Кучма В.Р. Комплексный подход к охране здоровья подростков в образовательных учреждениях, содействующих укреплению здоровья // Современный подросток: Материалы конференции. — М., 2001. — С. 29-36.
26. Агарков В.И., Гребняк Н.П., Николаенко В.В., Косты-шев И.В. Здоровье младших школьников и его зависимость от социальных факторов // Матерiали науково-практичног конференци. — Хартв, 2000. — С. 6-8.
27. Няньковський С.Л, Яцула М.С. Стан здоров'я першокласниюв, гх готовтсть до систематичного навчання в школi// Здоровье ребенка. — 2010. — № 3(24). — С. 55-58.
28. Соколова И.М. Методы исследования адаптации у студентов /И.М. Соколова. — Харьков, 2001. — С. 276.
29. Майданник В.Г. Перспективи розвитку клШчног педiатрü' в ХХ1 столiттi/Педiатрiя, акушерство та гшекологы. — 2002. — № 1. — С. 8-12.
30. Пархоменко Л.К. Медико-социальные проблемы сохранения здоровья подростков в Украине [Электронный ресурс]/ Л.К. Пархоменко // Здоровье ребенка. — 2006. — № 1 / Организация здравоохранения — http://pediatric.mif-ua.com/archive/issue-207/ article-210/.
31. Антипкин Ю.Г. VI Конгресс педиатров Украины: профессиональный диалог о самом важном / Ю.Г. Антипкин, P.A. Мо-исеенко, Н.В. Хайтович // Здоров 'я Украгни. — 2009. — № 21. — С. 24-25.
32. Недыько В.П., Камiнська Т.М., Руденко С.А., Скибан Г.В., Пшчук Л.П. Шляхи тдвищення рiвня здоров'я дтей шкыьного вку//Современнаяпедиатрия. — 2010. — №3(31). — С. 81-84.
33. Сидорченко К.М. Стан здоров 'я та шляхи його покращення у дтей шкыьного eiKy у спещальних медичних групах // Проблеми фгзичного виховання i спорту. — 2010. — № 8. — С. 80-82.
34. Поборский А.Н, Кожевников В.С. Адаптация первоклассников-семилеток по ряду функциональных показателей к обучению в школе по новой учебной программе // Физиология человека. — 1997. — Т. 23, № 6. — С. 444-48.
35. Лукьянова Е.М. Медицинские и педагогические аспекты проблемы сохранения здоровья детей//Междунар. мед. журнал. — 2003. — Т. 9, № 3. — С. 6-9.
36. Штряк-Нижник З.А., Слободченко Л.М., Числовська Н.В. та т. ПсихоемоцШний стан тдлттв — учтв загальноосвттх шкы // Збiрник наукових праць ствробтниюв КМАПО iM. П.Л. Шупика. — 2004. — Вип. 13, кн. 1. — С. 389-393.
37. Няньковський С.Л., Яцула М.С. Знижений апетит як маркер шкыьног дезадаптаци: шляхи дiагностики iл^вання// Современная педиатрия. — 2009. — № 1(23). — С. 93-99.
38. Кваштна Л.В. Поняття адаптаци i адаптоватсть як штегративний показник здоров'я (огляд лтератури) // Перинатологы та педттры. — 2000. — № 1. — С. 14-17.
39. Беличева С. Введение // Диагностика школьной дезадаптации / Автор. коллектив: Лусканова Н.Г. и др. — М.: Ред.-изд. центр Консорциума «Социальное здоровье России», 1995. — С. 3-5.
40. Заваденко Н.Н., Петрухин А.С., Успенська Т.Ю. Клжко-психологiчне дождження шкыьног дезадаптации: tt основт причини й тдходи до дiагностики // Неврологiчний журнал. — 1998. — № 6. — С. 13-17.
41. Hryhorchuk D., Freedmann L., Loukianova E. et al. Predictors ofBlood Lead Among Three-Year Old Ukrainian Children. A nested case control study (Submitted in 2005to International Journal ofOccupational and environmental Health).
42. Hryhorchuk D., Freedma L., Loukianova E. et al. Zink Supplement and Other Predictors of Elevated Blood Cadmium Levels in Ukraine Children (Submitted in 2005 to Journal Human and Experimental Toxicology).
43. Hryhorchuk D., Pilka E, Loukianova E. et al. Total Serum in Three-Year Old Ukrainian Children (Submitted in 2005 to Journal of Toxicology and Environmental Health).
44. Курик М. Запорука здоров'я дтей // Наше здоров'я. — 2010. — № 4. — С. 6.
45. Антипкн Ю.Г. Стан здоров 'я дтей в умовах ди ргзних екологiчних чиннитв // Мистецтво л^вання. — 2005. — № 2. — С. 17-23.
46. Апанасенко Г.Л. О возможности количественной оценки уровня здоровья человека// Гигиена и санитария. —1985. — № 6. — С. 55-58.
Отримано 14.05.12 □
Няньковский С.Л., Яцула М.С., Чикайло М.И., ПасечнюкИ.В. Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ ШКОЛЬНИКОВ В УКРАИНЕ
Резюме. В статье рассмотрены критерии оценки состояния здоровья детей, проведен анализ по данным литературы состояния здоровья школьников в Украине, рассмотрены основные факторы риска формирования функциональных нарушений, синдрома школьной дезадаптации с невротическими реакциями различной степени выраженности. Комплексный подход к оценке состояния здоровья детей, внедрение новых оздоровительных технологий позволит предупредить рост функциональных нарушений и органической патологии у школьников.
Ключевые слова: дети, школьники, здоровье, школьная дезадаптация, заболевания.
NyankovskyS.L., Yatsula M.S., Chykailo M.I., PasechnyukI.V. Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky, Lviv, Ukraine
HEALTH STATUS OF SCHOOLCHILDREN IN UKRAINE
Summary. The article describes criteria for children's health status assessment, there was carried out an analysis according do literary data of health status of schoolchildren in Ukraine, and main risk factors leading to functional disorders, school desadaptation syndrome with neurotic reactions of various degree on intensity were considered. A complex approach to child's health status assessment and implementation of new health-improving technologies enable to prevent the increase of functional disorders and organic pathology in schoolchildren.
Key words: children, schoolchildren, health, school disadaptation, diseases.
114
(^¿^рвИши
