CC BY
53
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.22+616-036.864-053.6(477.83) DOI: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127065
Няньковський С.Л., Садова О.Р.
Льв'вський нацюнальний медичний унверситетiMeHiДанила Галицького, м. Льв'в, Украина
Харчова поведЫка та якють життя школярiв старших клаав м. Львова
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2018;13(1):40-47. doi: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127065
Резюме. Актуальнкть. Негативна динамка захворюваностi дитячого населения та w^opiHHe ïï збль-шення свiдчать про ueo6xiduicmb посилення уваги до проблеми, передуам до забезпечення дieвого профi-лактичного компонента. АналЬзуючи причини негативно'1 динамки показнишв стану здоров'я дтей та молодi в Украт, не можна hнорувати споаб життя, що в сmрукmурi чиннишв впливу на формування стану здоров'я займае провiднi позици. Мета до^дження — вивчення особливостей способу життя, харчово'1 поведшки школярiв старших клаав та i'x впливу на основт показники якосmi життя. Mamepi-али та методи. Споаб життя та харчову поведшку 80 здоровых дтей вком 14—17 ро^в було вивчено за допомогою анкети, що мктила питання про амейний анамнез, жиmлово-побуmовiумови, харчування та режим дня. Для оцшки основних парамеmрiв якосmi життя було використано опитувальник MOS SF-36. Результати. Аналiзопитування показав, що 45% дтей щоденновживаютьм'яст продукти про-мислового виробництва. Страви зриби в щоденномурацюш дтей наявт лише в 13,8% випадшв. Молоко i молочш продукти вiдзначенi в щоденному рацшш менше шж у половини опитаних дтей (35 %). Вияв-лено високий вiдсоmок вживання тдлтками слабоалкогольних напо'гв (15 %). З'ясовано, що 45 % дтей проводять биьше 3 годин на день за комп'ютером або бия mелевiзора, лише 22,5 % гуляють на свiжому повimрi биьше 2 годин на добу. Показники якосmi життя були вiрогiдно вищi за шкалою життездат-носmi в дтей при mривалосmi прогулянок биьше 2 годин на день. У дтей, ят повноцтно обiдаюmь щодня, вiрогiдно вищi показники сощально'1 акmивносmi, значення за шкалою психологiчного здоров'я i шкалою жиmmeздаmносmi. Вiдзначено вiрогiднезниження показника жиmmeздаmносmi в грут дтей iз тривалим перебуванням бия комп'ютера (3 години i биьше). Ушколярiв, якзаймаються в спортивних секщях, вi-рогiдно вищiпоказникиякосmiжиття за шкалою психологiчногоздоров'я i шкалоюзагальногоздоров'я. У дтей iз тривалктю шчного сну 8годин вiдзначена вiрогiдно вища емоцшна стабыьтсть за шкалою емо-цшного функцшнування (р < 0,05). Висновки. Рацшн харчування сучасних школярiв не вiдповiдаe вста-новленим нормативам. Це може бути фактором ризику гастродуоденально'1 патологи в майбутньому, тому потребуе систематично'1 корекцп. Крiм рацонального харчування, чинниками, що впливають на самопочуття та психоемоцшний статус школярiв, е дозоват фiзичнi навантаження, регулярт прогу-лянки на свiжому повimрi та обмежене користування комп'ютером. Оцшка якосmi життя е простим та шформативним методом комплексного вивчення стану здоров'я школярiв i може бути рекомендована до широкого застосування в педiаmрiï.
Ключовi слова: ятсть життя; школярi; тдлтки; харчова поведтка; споаб життя
Вступ
Кожна людина з народження мае ушкальний бюлопчний потенщал здоров'я, а поим упро-довж свого життя набувае додаткових особливостей, пов'язаних з освггою, дiяльнiстю, звичками
та життевим досвщом. Фiзичний, розумовий i со-щальний потенщал, накопичений у дитинств^ може сприяти формуванню навичок, моделей поведшки i можливостей, що призводять до змщнен-ня здоров'я i благополуччя в шдлггковому ввд, а
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» (Zdorov'e rebenka), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Садова Ольга Ромашвна, асистент кафедри педетри № 1, Львшський нацюнальний медичний ушверситет ¡меш Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Льв1в, 79010, Укра'ша; e-mail: olga_sadova@ukr.net
For correspondence: Olha Sadova, Assistant at the Department of Pediatrics N 1, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: olga_sadova@ukr.net
поим i до бiльш плiдного дорослого життя [1—3]. Саме тому здоров'я дггей та пiдлiткiв мае найваж-ливiше значення для кожного сустльства. Однак на сьогоднi навiть у високорозвинутих кра!нах для досягнення покращень щодо збереження дитячого здоров'я потрiбнi значнi зрушення в бiк загально-державного пiдходу i всеосяжних стратегш. Така необхiднiсть часто включае i системнi змiни з метою забезпечення кращих показникiв здоров'я i благополуччя дiтей та пiдлiткiв [1, 4].
При аналiзi фахових видань та даних Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни стае очевидно, що стан здоров'я дiтей 0—17 роюв у нашiй державi щороку попршуеться. Про це свiдчить зростання рiвня поширеностi хвороб на 5,4 % iз 1879,5 на 1000 дггей вiдповiдного вiку у 2007 рощ до 1980,5 у 2011 рощ. Аналопчно вiдмiчаеться зростання захворю-ваност (вперше в життi виявлених хвороб) на 8,5 % iз 1326,3 до 1440,1 на 1000 дггей 0—17 роюв вщпо-вiдно у 2007—2011 роках. При цьому слщ зазначити, що в структурi захворюваност дитячого населення на другому мгсщ традицiйно залишаються хвороби органiв травлення, що у 2011 роцi становили 7,13 % серед уих зареестрованих хвороб. Негативна ди-намiка захворюваност дитячого населення та що-рiчне 11 збiльшення свiдчать про необхщшсть по-силення уваги до проблеми як на державному, так i на галузевому рiвнi, передусiм до забезпечення дь евого профглактичного компонента [5—9].
Крiм того, поряд iз проблемами, пов'язаними зi здоров'ям дитячого населення, спостерк'аеть-ся тенденцiя трансформащ! суспiльства взагалi. Життя дггей i пiдлiткiв дедалi бгльше проходить не в реальному жит, а в цифровому середови-шд. 1х поведiнка, вибiр, освiта, сощальш зв'язки, розваги значною мiрою пов'язаш з електронни-ми джерелами [3, 16]. Таке потужне шформацш-не навантаження, психоемоцшне напруження, стан постшного стресу в сукупностi несприятливо впливають на здоров'я дитини, викликаючи стан тривожносп, перевтоми, розвиток психосоматич-них вщхилень. Разом iз тим внаслвдок тотально! шформатизащ! суспiльства погiршуеться i фiзич-ний стан дiтей (через недостатню рухливiсть, не-зацiкавленiсть у заняттях спортом, незбалансова-не харчування) [11—14].
Отже, можна з упевнешстю стверджувати, що сучасна глобалiзацiя та розвиток шформацшних технологiй негативно впливають як на фiзичний, так i на духовний розвиток пiдлiткiв. Усе це най-бiльшою мiрою сконцентровано в сучаснш школi. Школа стае провщною соцiально-детермiнуючою ознакою життедiяльностi дитини. Це практично незамшний та единий (тсля ам'!) фактор, що може впливати на стан здоров'я дггей та шдлитав На сьогодш, за даними рiзних авторiв, стае оче-видним той факт, що навиъ при високому рiвнi освгтньо! iнфраструктури та медично! допомоги не вдаеться знизити ризик попршення здоров'я шко-лярiв. Традицiйнi методики викладання не можуть
осилити реалГ! шформацшного вибуху, не переван-тажуючи i не виснажуючи молодий opraHÍ3M [4, 5, 12, 13].
Суттеве зб1льшення рiзних захворювань пiд час тривалого навчання в школi свiдчить про те, що так званий шкгльний фактор значною мiрою впливае на стан здоров'я дггей [15]. Цю тенденщю можна пояснити недостатньою ппешчною осв1-тою та вщсутшстю формування в дгтей i тдл1тк1в навиюв здорового способу життя, вiдповiдального ставлення до збереження та укршлення здоров'я [8, 16, 17].
При цьому, аналiзуючи причини негативно! ди-нам1ки показникiв стану здоров'я дiтей та молод1 в Укра!н1, не можна 1гнорувати спос1б життя, що в структур! чинник1в впливу на формування стану здоров'я становить до 50 % [5—8, 13].
Мета дослвдження — вивчення особливостей харчово! поведшки школяр1в старших класiв та !"! впливу на основш показники якост1 життя.
Матерiали та методи
Для досягнення мети дослщження нами було обстежено 80 дгтей — учшв 9—11 класiв (середнiй в1к — 15,40 ± 0,16 року) середньо! загальноосвгт-ньо! школи м. Львова. З метою вивчення харчово! поведшки та чинниюв розвитку гастродуоденаль-но! патологи було використано спецiально розро-блену анкету, що складалась 1з 65 питань, що в1до-бражали в1домост1 про с1мейний анамнез, у тому числ1 данi про батьюв, опис житлово-побутових умов, данi про стосунки в с1м'! та школ1, харчування та режим дня обстежувано! дитини. Також в ан-кетi враховувалася наявнiсть супутн1х захворювань i ускладнень, глистних iнвазiй. На питання анкети дгти вiдповiдали стльно з батьками. Велика частка припадала на питання щодо харчових вподобань школяр1в, режиму харчування та шк1дливих зви-чок. Окр1м цього, в анкету вносились в1домост1 про антропометричн1 даш опитаних д1тей.
З метою ощнки якост1 життя (ЯЖ) школяр1в було використано неспециф1чний м1жнародний опитувальник Medical Outcome Study Short-Form Health Survey (MOS SF-36). Опитувальник SF-36 складаеться з 11 розд1л1в, що загалом м1стять 36 питань i в1дображають р1зн1 сфери якост1 життя. Дана анкета знайшла широке застосування в медицин1 для оц1нки ЯЖ як здорових ос1б, так i хворих на р1зномангтну патолог1ю. Питання анкети сформу-льован1 так, що вона дозволена для використання дгтям 1з 14-р1чного в1ку та дорослим без в1кових об-межень. Шсля переведення отриманих в1дпов1дей анкети в бали обчислеш за допомогою спещальних формул результати пропонуються у вигляд1 оц1нок у балах (в1д 0 до 100) за 8 шкалами, складеними так, що бгльш висока ощнка вказуе на кращу ЯЖ.
Для ощнки психолопчних особливостей шко-ляр1в старших клас1в, було використано тест САН та шкалу тривоги Бека. Тест САН становить собою карту (таблицю), що м1стить 30 пар сл1в, як1 в1до-
бражають дослiджуванi особливостi психоемоцш-ного стану — самопочуття, актившсть, настрiй. Опитувальник шкали тривоги Бека складаеться з 21 пункту, кожен з яких включае один i3 типових CTMnTOMiB тривоги — тiлесний або психiчний. Кожен пункт повинен бути ощнений респондентом вiд 0 (симптом не турбував) до 3 (симптом турбував дуже сильно). Шдрахунок проводиться простим шдсумовуванням балiв за вама пунктами шкали. Значення до 21 бала включно свiдчить про незна-чний рiвень тривоги. Значення вщ 22 до 35 балiв означае середню вираженiсть тривоги. Значення вище 36 балiв (при максимумi в 63 бали) свщчить про дуже високу тривогу.
Статистичний аналiз отриманих результатiв проводили на персональному комп'ютерi за допо-могою пакета програм Microsoft Excel 2010 (Microsoft, США) та Statistica For Windows v.8.0 (StatSoft Inc., США). При аналiзi даних отриманi результата наводились у виглядi середнього значення (М) та величини середньоквадратичного вщхилення (SD). При статистичнш обробщ даних оцiнювали характер змiнних (кгльюсш, якiснi) та нормаль-нiсть розподглу ознак. При роботi з даними, що вщповщали нормальному (гаусiвському) розподшу, для порiвняння двох груп використовували t-критерш Стьюдента для незалежних вибiрок. По-рiвняння груп проводили за допомогою непараме-тричного критерш Манна — У!тш. Для порiвняння частотних показникiв незалежних груп застосо-вувався критерiй Пiрсона (х2). Для встановлення взаемозв'язку м1ж показниками розраховували ко-ефiцiент кореляцп Пiрсона (r). Рiзницю м1ж група-ми вважали вiрогiдною при значеннi р < 0,05.
Дослщження проведено з урахуванням осно-вних принципiв Гельсшсько! декларацп з бюме-дичних дослiджень та положень GCH ICH, зпдно з бюетичними нормами, пiсля пiдписання батьками обстежуваних дггей форми шформовано! згоди на участь у дослщженш
Результати та обговорення
Середнiй вiк пiдлiткiв становив 15,40 ± 0,16 року, iз них хлопцiв було 38, дiвчат — 42.
При вивченш матерiального статусу та сощаль-но-побутових умов встановлено, що 22,5 % дггей виховуються в неповних ам'ях, 45,0 % опитаних вважають рiвень доходiв свое! ам'1 недостатнiм для основних потреб. Комфортними умови проживан-ня свое! ам'1 вважали 46,3 % опитаних.
Пд час ощнки режиму дня школярiв та про-ведення ними вiльного часу виявлено, що бiля комп'ютера або перед телевiзором 45 % дiтей про-водять бiльше 3 годин на день, 40 % — 2 години на день, 15 % — 1 годину на день. При цьому найчас-тше комп'ютер вмикають для того, щоб пограти в iгри — 45 % шдлигав, «посидгти» в соцмережах — 28,75 %, тодi як лише 26,25 % — для виконання до-машнiх завдань. При цьому тгльки 22,5 % опитаних гуляють на св1жому повiтрi бiльше 2 годин на добу.
За даними опитування, сшдають вдома перед школою бгльшють дггей — 76,3 %. На стданок га-рячу 1жу 1дять 40 % дiтей, мюсл^ йогурт — 35 %, чай iз випiчкою, бутербродами — 25 % дггей.
Общають вдома лише 30 % учшв, решта (70 %) харчуються в шкгльнш щальш. Повноцiнний обiд iз трьох страв 1дять лише 32,5 % дггей, суп i напiй на общ — 25 % школярiв, друге i напiй — 42,5 % дь тей. Окрiм цього, пад час перебування в школi як перекус на перервах 31,3 % опитаних 1дять печиво i чипси, 12,5 % — бутерброди, приготоваш вдома.
На вечерю 1дять м'ясну (рибну) страву з гарш-ром 72,5 % дггей, бутерброди i витчку з чаем — 27,5 % опитаних.
Страви з м'яса включен щодня в ращон харчування бгльшосп дiтей (87,5 %). При аналiзi рацiону з позицш вживання страв домашнього i/або про-мислового виробництва встановлено, що м'ясш страви домашнього приготування вживають 55 %, промислового виробництва — 45 % (здебгльшого респонденти в цьому пункп вказували сосиски — 35 %). Серед ввддв м'яса переважають страви з курки (79 % амей). У щоденному ращош перевага надаеться м'ясопродуктам промислового приготу-вання, а не домашшм стравам iз м'яса (х2 = 31,5; р < 0,05).
Страви з риби в щоденному ращош дггей ста-новлять статистично вiрогiдно (р < 0,05) меншу частку, н1ж м'яснi, i наявнi лише в 13,8 % дггей. Взагалi не вживають рибу 16,3 % дггей.
Молоко i молочш продукти — джерело легко-засвоюваного бiлка i кальцiю — вщзначеш в щоденному ращош менше н1ж у половини опитаних дгтей (35 %). Круп'яш, макаронш вироби i страви з кар-топлi становлять основу рацiону опитаних. У 40 % дггей у щоденному ращош наявш кашг Рiзноманiт-нi фрукти хоча б раз на день 1дять 25 % опитаних.
Чипси, сухарики (солош, з ароматизаторами та пщсилювачами смаку), снеки промислового виробництва часто наявш в ращош сучасних шко-лярiв i, як правило, використовуються замють повноцiнного прийому 1ж1 (13,8 % опитаних), або як перекус (22,5 % школярiв). Серед напо1в, що вживаються протягом дня, респонденти найчасть ше називали чай (55 %), сж (15 %), негазовану воду (10 %). Щкавими виявились даш щодо вживання школярами рiзноманiтних напо1в. Зокрема, стало вiдомо, що солодю газованi напо! наявнi в щоденному ращош в 15 % дгтей, 2—3 рази на тиждень — у 25 %, 1 раз на тиждень i рщше — у 50%, не вживають газованих напо1в лише 10 % опитаних. Разом iз тим насторожуе високий вщсоток вживання пелитами слабоалкогольних напо1в (15 % опитаних школярiв). Крiм того, 30 % дггей зiзналися, що принаймш один раз у життi пробували курити тю-тюновi вироби, а 12,5 % — курять регулярно.
Ще один насторожливий факт: у щоденному ращош 15 % опитаних дггей переважають страви фастфуду (гамбургери, хот-доги, картопля фрi i т.п.).
При аналiзi питань щодо фiзичноI та позашкгль-но1 активностi стало вщомо, що в спортивних сек-цiях займаються 55 % дiтей. 1нтелектуальними заняттями (в основному iноземнi мови) — 36,3 % опитаних. Слщ зазначити, що найчастше дiти по-еднують спортивну секцiю й шший вид дiяльностi пiсля школи. Так, щодня пiсля школи зайнятi 25 % дггей, 4 рази на тиждень — ще 25 %, 3 рази на тиж-день — 20 %, 2 рази на тиждень — 5 % дггей, 1 раз на тиждень — 22,5 % i не вщвщують — 2,5 %. При обробщ даних виявлено негативний кореляцш-ний зв'язок м1ж динамiкою стану здоров'я i частотою вщвщування позашкiльних занять (х2 = 5,8; р < 0,02). Дгти, щодня зайняп в позашкiльних гурт-ках, негативно ощнили динамiку свого здоров'я за минулий рж.
При ощнщ батьками стану здоров'я власних дггей отримано такi результати: здоровими сво-1х дiтей вважають 73,8 % батьюв, хворими — 5 %, такими, яю потребують додаткового обстеження — 21,3 % батьюв. При цьому виявлено негативний кореляцшний зв'язок м1ж оцiнкою стану здоров'я i частотою вживання продуктiв фастфуду. Дгти з ка-тегорп «здоровЬ» (за ощнкою батькiв) вкрай рiдко або взагалi не вживають продукти фастфуду (чип-си, сухарики, картопля фр^ (х2 = 7,7; р < 0,005), рщше п'ють солодкi газоваш напо1 (х2 = 12,4; р < 0,005) i частiше повнощнно обiдають вдома (X2 = 6,4; р < 0,05).
При вивченш спадкових факторiв в опитаних дггей встановлено, що в 15 % найближш родичi страждають вiд патологи верхнiх вщдЫв шлунко-во-кишкового тракту, у 20 % в родиш е люди з над-мiрною масою тгла.
При оцiнюваннi якостi життя старшокласниюв, за даними опитувальника SF-36, середш показни-ки ЯЖ фiзичноI сфери, сощального функщонуван-ня та рольового емоцшного функцiонування пере-бувають в оптимальному дiапазонi характеристик (70—100 балiв), а значення показникiв за шкалами загального здоров'я i життездатностi досить низью i вiдповiдають 59 та 62 балам вщповщно.
При аналiзi залежностi показникiв ЯЖ вiд вжу i статi за даними SF-36 виявлено, що бiльшiсть по-казниюв фiзичного i психологiчного статусу зали-шаються в оптимальному дiапазонi характеристик i вiдповiдають середньогруповим значенням. Разом iз тим виявлено певнi змши: у дiвчат вiком 14 роюв показник за шкалою болю ВР вiрогiдно нижчий, н1ж у хлопщв, i становить 76,53 ± 2,60 бала проти 81,18 ± 1,41 бала (р < 0,05), при цьому середньогру-пове значення перебувае в дiапазонi оптимальних характеристик. До 16 роюв показник за шкалою ВР знижуеться ще бiльше (р < 0,05) — до 69,89 ± 2,14 бала, причому в хлопщв вщзначена лише незначна тенденцiя до зниження даного показника. У дiвчат вiком 14 рокiв виявлеш низькi показники ментального здоров'я (МН) — його рiвень становить всього 63,86 ± 2,40 бала проти 71,59 ± 1,84 бала в хлопщв (р < 0,05); г = -0,168 (р < 0,05). До 17 роюв у хлопщв
помiчено тенденцiю до зниження цього показника. Подiбне попршення психологiчного статусу в дiвчат можна пов'язати з бгльш раннiм настанням статевого розвитку i, вiдповiдно, пов'язаним iз цим бiльш раннiм початком шдлгткових конфлiктiв.
Опитувальник SF-36, ^м зазначених ранiше змiн, iнших, пов'язаних зi статтю динамiчних зру-шень i виражених тенденцiй не виявив. Пдвищен-ня маси i, вщповщно, iндексу маси тiла незалеж-но вщ статi призводило до вiрогiдного зниження показникiв ЯЖ за шкалами самоощнки, психо-логiчного здоров'я, у дггей частше вiдзначалися поведiнковi проблеми, а в дiвчат вiдмiчаеться обер-нена кореляцiя з показниками ЯЖ за шкалою болю (г = -0,237, р < 0,05).
Як вщомо, перебування дiтей на св1жому повi-трi, поеднане з руховою активнiстю, також е важ-ливою складовою здорового способу життя. Даш за опитувальником SF-36 виявили вiрогiдно вищi показники якостi життя за шкалою життездатносп (VT) — 69,97 ± 2,15 бала в дггей при тривалосп про-гулянок бгльше 2 годин на день проти 55,39 ± 2,02 бала в дггей iз недостатнiм перебуванням на св1жо-му повiтрi (р < 0,05). Крiм того, за вама шкалами оцiнки ЯЖ у дггей iз достатнiм часом прогулянок вщзначена тенденцiя до бiльш високих значень по-казникiв ЯЖ.
Данi за пщсумками SF-36 (рис. 1) пщтвердили значимiсть регулярностi гарячого харчування. Так, у дггей, яю повноцiнно общають щодня, вiрогiд-но вищi показники сощально'1 активностi (SF) — 79,51 ± 2,04 бала проти 75,57 ± 1,18 бала (р < 0,05), значення за шкалою психолопчного здоров'я (МН) — 66,54 ± 1,70 бала проти 63,57 ± 1,05 бала (р < 0,05) i за шкалою життездатностi (УТ) — 63,25 ± 1,99 бала проти 59,83 ± 1,18 бала вщповщно (р < 0,05).
Вагомим компонентом вiльного часу в сучас-них пiдлiткiв е робота за комп'ютером. Даш ощнки ЯЖ за результатами SF-36 пщтвердили негативний вплив цього фактора. Зокрема, за шкалою УТ вщ-значено вiрогiдне зниження показника життездат-носп в групi дiтей iз тривалим перебуванням бгля
0
ВР
МН
RE
RP |
SF
PF
VT
GH -1
10 20 30 40 50 60 70 80 9 0 10
□ Общають повноцшно ■ Не обiдають повноцiнно
Рисунок 1. Залежнсть показниюв ЯЖ в д повноцнност об'щ 'в за даними опитувальника SF-36
комп'ютера (3 години i бiльше) до 52,25 ± 2,99 бала, щодо групи дiтей iз помiрним часом користуван-ня комп'ютером (1 година) цей показник стано-вив 60,31 ± 1,63 бала, середньогруповий показник УГ школярiв — 59,83 ± 1,14 бала (р < 0,05). ^м того, данi опитування за допомогою SF-36 вияви-ли вiрогiдно вагомий негативний вплив перегляду телепередач тривалий час на показник загального здоров'я i його зниження до 59,05 ± 1,86 бала проти 63,55 ± 1,16 бала (р < 0,05).
Дозованi фiзичнi навантаження, регулярш за-няття фiзкультурою i спортом е невщ'емною час-тиною здорового способу життя. За даними опи-тувальника SF-36, у школярiв, яю займаються в спортивних секцiях, вiрогiдно вищi показники ЯЖ за шкалою психолопчного здоров'я — 66,29 ± 1,34 бала проти 60,04 ± 1,89 бала в дiтей, яю не займаються спортом, i за шкалою загального здоров'я — 63,67 ± 1,34 бала проти 59,71 ± 1,75 бала вщповщно (р < 0,05).
Ще одним iз важливих компонента режиму дня е тривалiсть шчного сну. Так, за даними опитування SF-36 (рис. 2), у школярiв старшого вiку з тривалютю нiчного сну 8 годин вщзначалася вiро-гiдно вища емоцiйна стабшьшсть за шкалою RE —
84,36 ± 1,41 бала проти 80,28 ± 1, 62 бала в груш дь тей, якi сплять менше 8 годин (р < 0,05), ^м того, у дней першо! групи дiтей були меншi проблеми в обмеженнi життедiяльностi — 93,25 ± 1,11 бала проти 86,63 ± 1,62 бала (р < 0,001) i вищий показник психолопчного здоров'я — 68,96 ± 1,25 бала проти 65,07 ± 1,44 бала (р < 0,05).
Основш особливостi психоемоцiйного стану дь тей було дослiджено за допомогою анкети «Само-почуття, актившсть, настрш» (САН) та шкали три-воги Бека.
У результатi опитування за шкалою САН отри-мано таю результати: знижену оцiнку самопочуття (менше 30 балiв) мали 18,8 % опитаних, добрим (середня ощнка, 30—50 балiв) свое самопочуття вважали 26,3 % дней, вiдмiнним (ощнка 50—60 ба-лiв) — 55 % пащенпв.
За шкалою активносп низька оцiнка була в
15.2 % дней, середня — у 45 %, висока — у 39,8 % респонденпв. За шкалою настрою низьку ощнку мали 15,2 % дней, середню — 22,5 %, високу —
62.3 %.
При ощнюванш рiвня тривоги в школярiв старших клаав за допомогою шкали Бека виявлено вiдмiнностi у вжових групах. Хоч результат не був
VT BP SF SE MH RE RP GH
20
40
60
80
100
□ Менше 8 годин иБтьше 8 годин
Рисунок 2. Залежшсть показниюв якост життя в д тривалост н1чного сну за даними опитувальника SF-36
■ Висока оцшка □ Середня оцшка
■ Низька оцшка
Рисунок 4. Показники шкали «активнсть» за опитувальником САН
0
/ 19 %
I 55 %
26 % /
■ Вiдмiнне (51-60 балiв)
□ Добре (31-50 балiв)
■ Погане (< 30 балiв)
Рисунок 3. Показники шкали «самопочуття» за опитувальником САН
■ Висока оцшка □ Середня оцшка
■ Низька оцшка
Рисунок 5. Показники шкали «настрй» за опитувальником САН
%
70
14-15 poKiB 16-17 poKiB
■ Низький piBeHb □ Середнiй piBeHb
■ Високий piвeнь
Рисунок 6. Структура рiвнiв тривоги в школяр1в старших клас'в залежно вд вку
статистично вiрогiдним, але вiдмiчалась тенденцiя до збгльшення тривожностi з вiком (рис. 6).
Так, у ввд 14—15 роюв питома вага дiтей iз не-значним рiвнем тривоги становила 65,2 %, у 16—17 роюв — 49,8 %. Середнш рiвень тривоги (22—35 ба-лiв) спостерiгався в 17,5 % 14—15^чних дiтей, тодi як у вiковiй групi 16—17 роюв цей показник стано-вив 18,3 %. Щкавим е результат щодо високих по-казникiв тривоги (бгльше 36 балiв) у вжовш групi 16—17 рокiв, питома вага яких була найбгльшою (31,9 %), тодi як у групi 14—15 роюв висока тривога вiдмiчалась майже вдвiчi рiдше (17,3 %). Цей результат можна пояснити бгльшим навантаженням у випускному клас школи та пiдготовкою до вступу у вищi навчальнi заклади. Однак не можна виклю-чити глибшi причини тако! тенденцп в конкретних iндивiдуумiв.
За загальноприйнятими рекомендацiями пси-холопв, особи, якi отримали високi бали за шкалою, повинш бути дообстежеш на предмет вияв-лення причин такого стану, тому батькам цих дггей було дано роз'яснення результапв тестування i рекомендовано звернутись за консультащею до дитя-чого психолога.
Отже, як випливае з результапв анкетування, ра-цiон харчування сучасних школярiв далеко не вщпо-вщае встановленим нормативам. Значний вiдсоток дггей зловживае продуктами фастфуду, газованими напоями, не харчуеться повнощнними обiдами, вщдаючи перевагу шкщливим перекусам. Продук-ти, що вживають дiти в своему щоденному рацiонi, часто е низько! якостi i мають не домашне, а про-мислове походження. Все це може бути фактором ризику гастродуоденально! патологи в майбутньо-му, тому потребуе систематично! корекци. Разом iз тим, як показало обстеження практично здоро-вих школярiв, основними чинниками, що вплива-ють на !х самопочуття та психоемоцiйний статус, е
повнощнне режимне харчування, дозоваш фiзичнi навантаження, регулярнi прогулянки на св1жому повгтрГ та обмежене користування комп'ютером. Оскiльки психоемоцiйний стан е вагомим фоновим чинником у розвитку можливог патологи, на цей аспект життя школярiв треба звертати особливу увагу i вчасно коригувати режим дня та вщпочинку школя-рiв старших класiв для забезпечення здорового способу життя i профглактики захворювань.
Висновки
1. Для школярiв старших класiв характернi не-дотримання режиму дня, незбалансоване харчу-вання, недостатня фiзична активнiсть. 45 % дггей проводять бiльше 3 годин на день за комп'ютером або бгля телевiзора, лише 22,5 % опитаних гуляють на св1жому повГтрГ бiльше 2 годин на добу. 45 % дь тей щоденно вживають м'яснГ продукти промисло-вого виробництва (здебiльшого сосиски); страви з риби в щоденному ращош дгтей вiдмiчаються вГро-гГдно рщше, н1ж м'яснГ, — лише в 13,8 % (p < 0,05). ВзагалГ не вживають рибу 16,3 % дггей. Молоко i молочш продукти вГдзначенГ в щоденному ращош менше н1ж у половини дггей (35 %). Солодю газо-ваш напог наявнГ в щоденному ращош в 15 % дггей.
2. За даними опитувальника SF-36, показники якостГ життя за шкалою життездатностГ вГропдно вищГ в дГтей при тривалостГ прогулянок бГльше 2 годин на день (р < 0,05). У дггей, яю повнощнно обь дають щодня, вГрогГдно вищГ показники сощальног активностГ, значення за шкалою психолопчного здоров'я i життездатностГ (р < 0,05). Вщзначено вь рогГдне зниження показника життездатностГ в гру-пГ дГтей Гз тривалим перебуванням бгля комп'ютера (3 години i бГльше). У школярГв, яю займаються в спортивних секцГях, вГропдно вищГ показники якостГ життя за шкалою психолопчного здоров'я i шкалою загального здоров'я (р < 0,05). КрГм того, у дгтей Гз тривалютю нГчного сну 8 годин вГрогщно вища емоцГйна стабГльнГсть за шкалою емоцшного функцГонування (р < 0,05).
3. М1жиародний загальний опитувальник якостГ життя MOS SF-36 можна рекомендувати до засто-сування як простий та шформативний метод комплексного вивчення стану здоров'я школярГв.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнГсть конфлГкту ГнтересГв при пщготовщ даног статтГ.
1нформашя про внесок кожного автора:
Няньковський С.Л. — концепц1я та дизайн до-слщження, редагування тексту.
Садова О.Р. — збирання й обробка матерГалГв, аналГз отриманих даних, написання тексту.
References
1. Slabkyi HA, Parhomenko HY, Astakhova NY. Health 2020 — the New European Policy and Strategy in the Interests of Health of People. Bulletin of problems biology and medicine. 2014;1(3):16-20. (in Russian).
2. Balakirjeva OM, Bondar TV, Artjuh OR, authors; Bala-kirjeva OM, editor. Stan ta chynnyky zdorov'ja ukrai'ns'kyh pidlitkiv [The condition and health factors of Ukrainian adolescents]. Kyiv: K.I.S.; 2011. 172p. (in Ukrainian).
3. Bircher J, Kuruvilla S. Defining health by addressing individual, social, and environmental determinants: New opportunities for health care and public health. J Public Health Policy. 2014 Aug;35(3):363-386. doi: 10.1057/jphp.2014.19.
4. Panchyshyn NJa, Smirnova VL, Galyc'ka-Harhali OJa. Morbidity of child's population of Ukraine and factors influencing on children's health. Actual problems ofpediatry, obstetrics and gynecology. 2011;2:131-132. (in Ukrainian).
5. Moiseenko RA, Sokolovskaya Yal, Kulchitskaia TK, Bukha-novskaia TM. Analysis and trend of child morbidity of Ukraine. Sovre-mennaya pedyatriya, 2010;3:13-17. (in Ukrainian).
6. Dudina OO, Tereshchenko AV. Situational analysis of children 's population health state. Bulletin of social hygiene and health protection organization of Ukraine. 2014;2:49-57. (in Ukrainian).
7. Moiseenko R, Tereshchenko A. Analytic data about the state of protection of mother and child health in Ukraine in 2007-2011. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 2013;3(1):6-12. (in Ukrainian).
8. Peresypkina TV. Health status and prognosis of disease prevalence among adolescents in Ukraine. Zdorov'ye Rebenka. 2014;8:12-15. (in Ukrainian).
9. Center of medical statistics of the Ministry of Health of Ukraine. Ukrainian Medical and Statistical Information Base. Available from: http://medstat.gov.ua/ukr/news.html?id=203. Accessed: August 23, 2017.
10. Alifanova LA. Implementation of a systematic approach to the health and harmonious development of schoolchildren. Pediatria. Journal named after Speransky GN. 2007;86(2):106-110. (in Russian).
11. Bodnar I. Feeding schoolchildren of different demographic and medical groups. In: Proceeding of the IX All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with international participation on Problems of activation of recreational activities of the population. 2014; Lviv, Ukraine. Lviv: LNIFU; 2014. 109-113 pp. (in Ukrainian).
12. Polishhuk LM, Ustjans'ka OV, Radajeva IM. The status of physical, mental, spiritual and social health of youth in Ukraine. Vist-nyk VNKarazin Kharkiv national University. Series Valeology: present and future. 2016;20:77-82. (in Ukrainian).
13. Frolova TV, Ohapkina OV. Results of independent population monitoring of contemporary state of health in children in Kharkov region. In: Materials digest of the XVI International Scientific and Practical Conference on Problems and ways of modern public health development. 2011 December 21-26; Kyiv, Ukraine-London, UK. Odessa: InPress; 2012. 102-104pp. (in Ukrainian).
14. Rodríguez FV, Gualteros JA, Torres JA, Umbarila LE, Ramirez,-Velez, R. Association between muscular fitness and physical health status among children and adolescents from Bogotá, Colombia. Nutr Hosp. 2015 Oct 1;32(4):1559-66. doi: 10.3305/ nh.2015.32.4.9310.
15. Tomey AM. The interrelation of anxiety level and adaptation mechanisms for senior high school students. Problemy klinichnoi' pe-diatrii'. 2013;2:60-64. (in Ukrainian).
16. Luk'janova OM. The health problems of a healthy child and the scientific aspects of the prevention of its violations. Mystectvo liku-vannja. 2005;2:6-15. (in Ukrainian).
17. Pavlova J, Shyjan O. Health and healthy lifestyle of students oflviv region. Physical activity, health and sport. 2011;3(5):67-76. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 10.01.2018 ■
Няньковский С.Л., Садова О.Р.
Львовский национальный медицинский университет имени ^
Пищевое поведение и качество жизни
Резюме. Актуальность. Отрицательная динамика заболеваемости детского населения и ежегодное ее увеличение свидетельствуют о необходимости усиления внимания к проблеме, прежде всего к обеспечению действенного профилактического компонента. Анализируя причины негативной динамики показателей состояния здоровья детей и молодежи в Украине, нельзя игнорировать образ жизни, который в структуре факторов влияния на формирование состояния здоровья занимает ведущие позиции. Цель исследования — изучение особенностей образа жизни, пищевого поведения школьников старших классов и их влияния на основные показатели качества жизни. Материалы и методы. Образ жизни и пищевое поведение 80 здоровых детей в возрасте 14—17 лет были изучены с помощью анкеты, которая содержала вопросы о семейном анамнезе, жилищно-бытовых условиях, питании и режиме дня. Для оценки основных параметров качества жизни был использован опросник MOS SF-36. Результаты. Анализ опроса показал, что 45 % детей ежедневно употребляют мясные продукты промышленного производства. Блюда из рыбы в ежедневном рационе детей встречаются только в 13,8 %. Молоко и молочные продукты отмечены в ежедневном рационе менее чем у половины опрошенных детей (35 %). Выявлен высокий процент употребления подростками слабоалкогольных напитков (15 %). Выяснено, что 45 % детей проводят больше трех часов в день за компьютером или у телевизора, только 22,5 % гуляют на свежем воздухе больше двух часов в сутки. Показатели качества жизни были более вы-
%анила Галицкого, г. Львов, Украина
школьников старших классов г. Львова
сокие по шкале жизнеспособности у детей при продолжительности прогулок больше двух часов в день. У детей, которые ежедневно полноценно обедают, достоверно более высокие показатели социальной активности, значение по шкале психологического здоровья и шкале жизнеспособности. Отмечено значимое снижение показателя жизнеспособности в группе детей с длительным пребыванием у компьютера (3 часа и более). У школьников, которые занимаются в спортивных секциях, значительно более высокие показатели качества жизни по шкале психологического здоровья и шкале общего здоровья. У детей с продолжительностью ночного сна 8 часов отмечена достоверно более высокая эмоциональная стабильность по шкале эмоционального функционирования (р < 0,05). Выводы. Рацион питания современных школьников не соответствует установленным нормативам. Это может быть фактором риска гастродуоденальной патологии в будущем, поэтому нуждается в систематической коррекции. Кроме рационального питания, факторами, влияющими на самочувствие и психоэмоциональный статус школьников, являются дозированные физические нагрузки, регулярные прогулки на свежем воздухе и ограниченное пользование компьютером. Оценка качества жизни является простым и информативным методом комплексного изучения состояния здоровья школьников и может быть рекомендована для широкого применения в педиатрии.
Ключевые слова: качество жизни; школьники; подростки; пищевое поведение; образ жизни
S.L. Nyankovskyy, O.R. Sadova
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Eating behavior and quality of
Abstract. Background. The negative dynamics of the health of the children population needs to increase attention to this problem, first of all — to provide an effective preventive component of medical care. Analyzing the reasons for the negative dynamics of the health status indicators in Ukrainian children, it is necessary to pay attention to the way of life, which occupies the leading position in the structure of the factors of influence on health. In view of this, we analyzed the peculiarities of lifestyle, eating behavior of high school students and their impact on the main quality of life parameters. Materials and methods. To achieve the goal, we studied lifestyle and eating behavior in 80 healthy high school pupils aged 14—17 years using a questionnaire containing questions about the family anamnesis, living conditions, day regime and nutrition. For the evaluation of the quality of life, we used international questionnaire MOS SF-36. Results. Eating behavior analysis has showed that 45 % of high school pupils take products of industrial production containing meat everyday. Fish plates occur in everyday diet significantly rare than meat ones, only in 13.75 % (p < 0.05). 16.25 % of children do not have fish plates at all. Dairy foods and milk are signed in everyday diet less than in a half of the surveyed children (35 %). We found a high percentage of adolescents who drink low-alcohol drinks (15 %). We revealed that 45 % of adolescents use the computer or watch TV more than 3 hours per day, only 22 % of examinees spend their time outside on fresh air more than 2 hours
life in high school pupils in Lviv
per day. The quality of life data revealed authentically higher indexes by the scale of viability in children spending outdoor more than 2 hours. We determined that in children who have proper meal every day, there are sufficiently higher indexes of community relief, value determined by the scale of psychological health and by the scale ofviability (p < 0.05). We noted the sufficient decrease of viability index in group of children using computer for a long time (3 hours per day and more). In children go in for sport, there are significantly higher quality of life indexes determined by the scale of psychological health and by the scale of general health. Besides, in older children sleeping 8 hours per night, a sufficiently higher emotional stability is noticed determined by the scale of role-emotional functioning (p < 0.05). Conclusions. The diet of high school pupils does not meet the established standards. This may be a risk factor for gastroduodenal pathology in the future, and therefore requires systematic correction. In addition to rational nutrition, factors affecting the health status and the psycho-emotional status of high school pupils are controlled physical activity, regular outdoor exercise and limited use of the computer. The method of assessing the quality of life is a simple and informative mean for comprehensive study of the health status of high school pupils and can be recommended for widespread use in pediatrics.
Keywords: quality of life; schoolchildren; adolescents; eating behavior; lifestyle
