CC BY
32
is^^/ребёнка
КлУчна гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
УДК 616.33+616.342)-002.44-08-053.6-036.864 DOI: 10.22141/2224-0551.5.1.73.1.2016.78936
НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л., СААОВА О.Р.
Льв/вський нацюнальний медичний унверситет¡мен/ Аанила Галицького, м. Льв/в, Укра'/на
OUiHKA EOEKTMBHOCTi ТЕРАПП ВИРАЗКОВОТ ХВОРОБИ
ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОТ КИШКИ В Д^ЕЙ niAAiTKOBOrO BiKУ З ПОЗИЦП ^ИТЕР^В ЯKOCTi ЖИТТЯ
Резюме. У сmаmmi наведено результати до^дження якостi життя в дтей вжом 14—17ротв, як страждають вгд виразково'Ххвороби шлунка та/або дванадцятипалоХ кишки. Актуальшсть. При оцт-щ ефективностi рЬзних методiв лкування доведено, що клтчних параметрiв недостатньо для повно-цЫно'Х верифжащ'Х вiдповiдi на тератю. У перелк необхiдних критерИ'в оцнки ефективностi лжування ^д включати показники якостi життя. Мета до^дження: оцтити ефектившсть медикаментоз-ноХ тераш'Х виразково'Ххвороби шлунка/дванадцятипало'Х кишки в дтей вком 14—17 ротв за допомогою мiжнародного опитувальника PedsQL™4.0та визначити доцтьшсть йогозастосування в педiатричнiй практищ. Матерiали та методи. Обстежено 50 дтей з дiагнозом «виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалоХкишки, стадия загострення» вком 14—17 ротв. Оцтка якостi життя пацieнтiв здш-снювалась при надходженн в стацюнар та через 1 мюяць тсля лкування за допомогою опитувальника PedsQL™4.0з використанням окремо дитячо'Хта батьтвсько'Хформи. Результати. При порiвняннi по-казнишв якостi життя на початку лкування та через мюяць можна зробити висновок, що вiрогiдно вищими стали показники як фЬзичного функцюнування, так i емоцшного, психосощального та шкльного функцонування, як при опитуванн дтей, так i при заповнент анкети Хх батьками. При заповнент опитувальника дтьми Хх показники якостi життя виявилися вiрогiдно вищими, шж при заповнент опитувальника Хх батьками, за шкалами фЬзичного функцонування, шкльного життя, психосощального функцонування й за середшм показником за всма шкалами. Така рЬзниця виявлена i на етат до лку-вання, i через мсяць тсля отримано'Х тератХ. Висновок. Вiрогiдне тдвищення бiльшостi показнитв за даними опитувальника PedsQL™4.0через 1 мсяцьтсля отриманоголкування, згiдно 1ззатвердженими протоколами, свiдчить про можливсть застосування даного нструмента оцнки якостi життя як до-даткового критерт ефективностi медикаментозно'Х терапХ виразково'Ххвороби шлунка та дванадцятипалоХ кишки в дтей тдлткового вку.
Ключовi слова: дти, тдлтки, виразкова хвороба, ятсть життя.
Вступ
Зпдно з визначенням ВООЗ, яюсть життя ди-тини — це штегральна характеристика фiзичного, психолопчного та сощального функцюнування дитини, заснована на 11 суб'ективному сприйнят-т ^або суб'ективному сприйнятл батьюв або ш-ших оиб з найближчого оточення дитини [4].
Метод ощнки якост життя, який розроблений i устшно використовуеться в педiатрп розвинених кра1н свиу протягом останшх 20 роюв, е високо-шформативним, чутливим i надшним способом визначення стану здоров'я та рiвня життя дитини, а також ефективним шструментом ощнки медико-сощальних програм для дией [4, 8, 9].
Завдяки вивченню питання якост життя отримала розвиток концепцiя багатовимiрностi здоров'я д1гей, основш положення яко! викладе-Hi в спещальнш лiтературi [4, 11, 12]. Вщповвдно
Адреса для листування з авторами: Няньковський Сергш Леонщович E-mail: niank@mail.lviv.ua Садова Ольга Ромашвна E-mail: olga_sadova@ukr.net
© Няньковський С.Л., Садова О.Р., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
до даних положень весь перелiк аспеклв житте-дiяльностi дитини, на думку багатьох aBTopiB, можна систематизувати й подати у виглядi трьох основних компонента:
— фiзичний (включае фiзичну активнiсть, рух-ливiсть, вiдчуття, самостшшсть в побутi);
— психологiчний (включае емощйний фон, психологiчнi проблеми, когштивну здатнiсть);
— соцiальний (включае взаемини з однолгтка-ми, батьками, сощальну роль, самооцiнку).
Саме вказанi компоненти лежать в основi кон-цепци дослiдження якостi життя дiтей.
Крiм того, метод дослiдження якостi життя до-зволяе отримати виключно щнну iнформацiю про вплив рiзних захворювань на складовi якостi життя дитини, дае уявлення про шдиввдуальну реак-цiю дитини на хворобу [4, 8, 13]. При вивченш впливу захворювання на показники якост життя дiтей важливим етапом дослщження е порiвнян-ня параметрiв якост життя хворих i здорових дь тей. У даний час вивчення впливу захворювання на фiзичне, психолопчне i соцiальне функщону-вання дитини проводять у дитячiй пульмонологи, онкологи, гематологи, ендокринологи, кардю-логи, нефрологи, неврологи, ревматологи, трансплантологи, дерматологи та шших роздшах педь атри [4, 6-10, 13].
Ще однiею властивiстю методу оцiнки якостi життя е можливють застосування ii показниюв як критерив оцiнки ефективностi рiзних методiв лi-кування.
У сучаснiй теори багатоцентрових клiнiчних дослiджень, присвячених ощнщ ефективнос-тi рiзних методiв лжування, визнано, що фь зикальних, лабораторних та шструментальних параметрiв недостатньо для повнощнног вери-фжаци вiдповiдi на тератю. У перелiк необхвд-них критерив оцiнки ефективностi лiкування останшм часом включенi показники якостi життя [9, 11, 13].
Мета роботи — ощнити ефективнiсть медикаментозное терапи виразково'1 хвороби (ВХ) шлун-ка/дванадцятипалог кишки (ДПК) у дггей вiком 14-17 рокiв за допомогою мжнародного опиту-вальника PedsQL™ 4.0 Generic Core Scales та ви-значити доцiльнiсть його застосування в педiа-тричнiй практицi.
Maтeрiaли та методи
Пiд нашим спостереженням були 50 дiтей вь ком 14-17 роюв з клiнiчним дiагнозом «вираз-кова хвороба шлунка та/або дванадцятипалог кишки, стадiя загострення», яю перебували на стацiонарному лiкуваннi в Львiвському мiському гастроентерологiчному центрi на базi Комуналь-но'1 мюьког дитячог клжчно'1 лiкарнi м. Львова. При встановленш дiагнозу всiм дiтям було проведено комплекс дiагностичних заход iв, перед-бачених Унiфiкованими клiнiчними протоколами медично'1 допомоги дiтям iз захворюваннями
органiв травлення (Наказ МОЗ Украши № 59 вiд 29.01.2013).
Обстеження в рамках нашого дослщження проводилось на 2-3-й день перебування в стащо-нарi та через 1 мю. вiд початку лжування. Крите-рiями включення були: дiагноз «виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалог кишки, стадiя загострення», тдтверджений ендоскопiчно; вiк дитини 14-17 роюв; iнформована згода пацiента та його батьюв/откушв на обстеження. Критерь ями виключення були вiдмова пацiента або його батьюв/откушв вiд додаткового обстеження, на-явнiсть у пацiента тяжко! супутньог гострог або хрошчног патологи.
Ус дiти заповнювали спецiально розроблену нами анкету, яка мютила ряд запитань, що стосу-валися особливостей способу життя, режиму дня, харчових вподобань, а також анамнестичш дань
Ощнку вираженост клiнiчних симптомiв та 1х впливу на якiсть життя пащента при надходжен-нi в стащонар та через 1 мюяць пiсля лiкування здiйснювали за допомогою мжнародного опиту-вальника PedsQL™ 4.0 (Pediatrics Quality of Life Inventory). Даний опитувальник був розроблений професором Дж. Варш (Центр результата дитя-чого здоров'я, Дитяча лiкарня i Центр здоров'я дiтей, Сан-Дiего, Калiфорнiя, США).
Опитувальник мае основну форму, так зваш загальнi основнi шкали дитячого опитувальника якостi життя (PedsQL ™ 4.0 Generic Core Scales), i спещальш модулi для дослвдження якостi життя дiтей при рiзних захворюваннях (PedsQL™ 4.0 Disease Specific Modules) [12-14]. Концепщя за-гального опитувальника включае вимiрювання основних складових якост життя дiтей: фiзич-ного компонента (вiдображае фiзичне функщ-онування), психосоцiального компонента (вь дображае в комплекс емоцiйне, соцiальне й рольове функщонування), а також дае уявлення про рiвень загальнох якост життя дитини (ввдо-бражаючи в щлому всi складовi якостi життя, включаючи фiзичне, емоцiйне, соцiальне функщонування та життя в школi як рольове функщонування дитини). Загальний опитувальник складаеться з 23 питань, яю об'еднаш в таю шкали: фiзичне функщонування (ФФ) — 8 питань; емощйне функщонування (ЕФ) — 5 питань; со-щальне функщонування (СФ) — 5 питань; життя у школi (ЖШ) — 3 або 5 питань залежно ввд вжу дггей. Кожному питанню в опитувальнику ввдповвдають 5 варiантiв вiдповiдi, що являють собою так звану шкалу Likert: «школи», «майже школи», «iнодi», «часто», «майже завжди». Крiм того, у процес шкалювання даних можуть бути отримаш сумарнi бали за рiзними шкалами опитувальника: сумарний бал фiзичного компонента якостi життя — ФК (включае шкалу фiзичного функщонування), сумарний бал психосощаль-ного компонента якост життя або психосощаль-ного функцiонування — ПСФ (включае шкали
емоцшного, соцiального та рольового функщо-нування) i сумарний бал за вима шкалами опи-тувальника — СШ (включае шкали фiзичного, емоцiйного, сощального та рольового функщо-нування).
1снують форми опитувальника, призначенi для роздшьного заповнення дiтьми й батьками. Форми опитувальника, що заповнюються батьками, мають такий же змiст, як i форми для дiтей, але дещо вiдрiзняються за граматичними конструкщ-ями питань (питання побудованi ввд першо! або вiд третьо! особи).
Юльюсть балiв за шкалами опитувальника розраховуеться за шкалою вщ 0 до 100 тсля про-цедури шкалювання. Чим вища пiдсумкова величина, тим краща якiсть життя дитини.
За даними дослвджень, проведених Дж. Варт та спiвавторами, опитувальник PedsQL™ 4.0 мае задовiльнi показники прийнятносл, надiйностi, валiдностi та чутливост [10—14].
Результати досл1дження
Середнiй вж обстежуваних дiтей становив 15,88 ± 0,97 року. Серед них були 28 хлопцiв (56 %) i 22 дiвчини (44 %).
Аналiз основних режимних моментiв за даними анкетування показав, що в бшьшосп обстежуваних шдлишв були ютотт вiдхилення вiд здорового способу життя, яю в значно! кшькост дiтей поеднувалися з несприятливими сощально-побутовими умовами. Зокрема, нами було вста-
новлено, що 10 дггей (20 %) виховуються в не-повних сiм'ях, 26 (52 %) вважають рiвень доходiв свое! им'! недостатнiм для задоволення основних потреб. Комфортними умови проживання свое! им'! вважали 22 опитат особи (44 %). Виявлено, що 31 дитина (62 %) проводить свт вшьний час (понад 3 години на день) бшя комп'ютера або перед телевiзором, тодi як лише 11 (22 %) перебу-вають на свiжому повiтрi понад 2 години на добу.
При аналiзi харчових вподобань опитаних дь тей нами встановлено, що тд час перебування в школi 36 % дггей !дять печиво й чшси, 14 % — бу-терброди, приготоват вдома, 12 % — тчого не !дять. Насторожуе високий ввдсоток вживання пiдлiтками газованих напо!в (56 %) та слабоалко-гольних напо!в (18 % опитаних школярiв). Крiм того, 30 % дгтей зiзналися, що принаймнi один раз в житт пробували курити тютюновi вироби, а 12 % курять регулярно.
При вивченнi спадкових факторiв розвитку хротчно! гастродуоденально! патологи в обстежуваних встановлено, що в 40 % дгтей найближш родичi страждають вiд хронiчного гастродуоде-нiту, у 18 % — ввд виразково! хвороби шлунка i дванадцятипало! кишки, у 6 % — ввд онколопчно! патологи верхтх ввддтв шлунково-кишкового тракту.
Основнi результати за впма шкалами опитувальника PedsQL™ 4.0, який заповнювали дiти та !х батьки на початку л^вання та через 1 мiсяць тсля лжування, наведенi в табл. 1, 2.
Таблиця 1. Показники якост життя дтей в1ком 14-17 роюв, яю страждають вд ВХшлунка та/або дванадцятипалоi кишки (за даними дитячоi форми опитувальника PedsQL™ 4.0)
ФФ* ЕФ* СФ* ЖШ* ПСФ* СШ*
Хвор '1 дни (на початку лкування), n = 50
Mean 66,5 63,2 82,1 62,1 69,1 68,6
SD 5,5 9,8 9,3 5,1 7,2 8,8
Дти через 1 м/с. вД початку лжування, п = 50
Mean 82,4 71,2 87,7 77,8 78,9 79,6
SD 6,5 8,5 9,5 10,1 11,2 10,1
ФФ* ЕФ* СФ* ЖШ* ПСФ* СШ*
Батьки дтей, хворих на ВХ (на початку л'щвання), п = 50
Mean 55,6 60,4 80,8 47,3 62,8 61,1
SD 12,9 10,2 12,4 14,2 10,5 12,1
Батьки Дтей, хворих на ВХ (тсля лкування), п = 50
Mean 75,2 69,5 85,4 65,4 73,4 73,8
SD 9,8 10,1 9,8 8,5 9,7 8,4
Примтка: * — p < 0,05.
Примтка: * — р < 0,05.
Таблиця 2. Показники якост життя дтей вком 14-17 роюв, як страждають в д ВХ шлунка та/або дванадцятипалоI кишки (батьювська форма опитувальника PedsQL™ 4.0)
При аналiзi показниюв за результатами опитувальника PedsQL™ 4.0 нами було виявлено, що у дггей з ВХ досить низький середнш показник фiзичного функцiонування (причиною цього, iмовiрно, е труднощi при фiзичних навантажен-нях, iграх, постiйний бiль у живот!), дiти не мо-жуть повнощнно брати участь у рухливих iграх з однолiтками, у деяких випадках ввдчувають слаб-кiсть при виконанш домашнiх обов'язкiв, що в тдсумку спричиняе зниження якостi ïx життя. Зниження показникiв псиxосоцiального стану (страх за свое життя, порушення сну, проблеми в спшкуванш з однолггками, погана успiшнiсть i пропуски занять у школ1) також негативно по-значаеться на загальних показниках якост життя дiтей iз ВХ.
Як вщомо, чим вища шдсумкова величина за кожною шкалою опитувальника (максимальна кшьюсть балiв — 100), тим краща яюсть життя дитини. При порiвняннi показникiв на початку лжування та через мюяць тсля отримано! терапИ можна зробити висновок, що в!ропдно вищими стали показники як ф!зичного функцiонування (середнiй показник з 66,5 ± 5,5 бала збшьшився до 82,4 ± 6,5 бала), так i емоцшного функцюнування (на початку лжування 63,2 ± 9,8 бала, тсля лжування 71,2 ± 8,5 бала). Показник сощально-го функцюнування також в!ропдно збшьшився з 82,1 ± 9,3 бала до 87,7 ± 9,5 бала. Так само спосте-риалося зростання показника шк1льного функщ-онування (з 62,1 ± 14,2 бала до 77,8 ± 10,1 бала), ощнки за психосощальною шкалою (з 69,1 ± 7,2 бала до 78,9 ± 11,2 бала вщповвдно) (p < 0,05). Су-марний показник за вима шкалами опитувальника тсля отримано! медикаментозно! терапп теж став в1рог1дно вищим (зрю 1з 68,6 ± 8,8 бала до 79,6 ± 10,1 бала ввдповщно).
Тенденцiя до збiльшення показниюв якост1 життя за вима шкалами опитувальника PedsQL™ 4.0 у дггей 1з ВХ спостерiгалася i при заповнен-н1 анкети 1хшми батьками. Зокрема, показник ф!зичного функцiонування при госттал!зацп в середньому становив 55,6 ± 12,9 бала, а через мюяць п1сля лiкування зр1с до 75,2 ± 9,8 бала. Результат за шкалою емоцшного функцюнування внаслщок проведених лжувальних заxодiв збшьшився з 60,4 ± 10,2 бала до 69,5 ± 10,1 бала. Показник шкшьного функцiонування зр1с до 65,4 ± 8,5 бала, тод1 як при госпiталiзацiï становив 47,3 ± 14,2 бала. Результат за шкалою психосощального функцюнування з 62,8 ± 10,5 бала на початку збшьшився до 73,4 ± 9,8 бала. Остаточний середнш бал за вима шкалами опитувальника, ввдповщно, теж зрю з 61,1 ± 12,1 бала до 73,8 ± 8,4 бала. Р1зниця за вима показниками при опиту-ванш батькiв до i п1сля лжування була в!ропдною (p < 0,05).
Кр1м того, отримано данi про те, що при за-повненш опитувальника д1тьми, як1 мають ви-ражену кл1н1чну симптоматику i скарги, 1х показники якост1 життя виявилися в!ропдно вищими (p < 0,05), шж при одночасному заповненш опитувальника 1хшми батьками, за шкалами ФФ, ЖШ i ПСФ, СШ як до початку лжування, так i через мюяць (рис. 1, 2). Тобто можна зробити висновок, що батьки схильш гшербол!зувати проблему при захворюванш дитини й не завжди мо-жуть об'ективно оц1нити тяжк1сть ïï стану.
Висновки
1. Кл1н1чн1 прояви ВХ (переважно за рахунок больового синдрому) суттево впливають на ф!зич-не, психоемоцшне, сощальне функцiонування та в цшому на як1сть життя дией п1дл1ткового в1ку.
Рисунок 1. Пор1вняльна оцнка показниюв якост життя дтей з ВХ шлунка та/або дванадцятипалоХ кишки вком 14-17 роюв на початку лкування за даними дитячоï та батьювсько/ форми опитувальника PedsQL™ 4.0 Примака: * — p < 0,05.
Рисунок 2. Пор1вняльна оцнка показниюв якост життя дтей з Вх шлунка та/або дванадцятипалоï кишки вком 14-17 роюв через 1 мс. тсля л '1кування за даними дитячоï та батьювськоï форми опитувальника PedsQL™ 4.0 Примтка: * — p < 0,05.
2. Bipor^He пiдвищення бiльшостi показни-KiB за даними опитувальника PedsQL™ 4.0 через 1 мюяць пiсля отриманого лжування, згiднo i3 затвердженими протоколами, сввдчить про мож-ливiсть застосування даного шструмента oцiнки якoстi життя як додаткового кpитepiю ефектив-носл медикаментозно! терапп виразково! хворо-би шлунка та дванадцятипало! кишки в д^ей тд-лiткoвoгo вiку.
3. Отримаш результати свiдчать про piзну ви-pажeнiсть oцiнки якoстi життя дггей при роздшь-ному заповненш опитувальника дiтьми i !хшми батьками, що вiдпoвiдаe концептуальним осо-бливостям ощнки якoстi життя дiтeй, описаним у лггератур^ i пiдтвepджуe дощльнють пoдiлу опитувальника на дитячу та батьювську форми, демонструючи, таким чином, його задовшьну ва-лiднiсть.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщ-сутнiсть кoнфлiкту iнтepeсiв.
Список л1тератури
1. Ыгор О.Ф. Показники якостi життя у дтей з невро-логiчною nатологieю та можливостi покращання/ О.Ф. Ы-гор, Н.1. Ковтюк (Матерiали ВсеукратськоЧ науково-прак-тичног конференци студентiв та молодих вчених «Сучаст проблеми здоров'я та якостi життя дтей та пiдлiткiв», м. Кив (20—21 березня 2012 року)) // Укратський медичний альманах. — 2012. — Т. 15, № 2 (додаток). — С. 86.
2. Качество жизни у подростков с эссенциальной артериальной гипертензией / Д.И. Садыкова, И.В. Леонтьева, И.Я. Лутфуллин [и др.] // Российский вестник перинатоло-гии и педиатрии. — 2009. — № 1. — С. 12-17.
3. Нефедовская Л.В. Исследование качества жизни детей с нарушениями зрения / Л.В. Нефедовская // Вопросы современной педиатрии. — 2009. — Т. 8, № 1. — С. 10-12.
4. Новик A.A. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / A.A. Новик, Т.И. Ионова. — СПб.: Издательский дом «Нева»; М.: Олма-Пресс Звездный мир, 2002. — 320 с.
5. Павлишин Г.А. Психометричт характеристики опитувальника CHQ з ощнки якостi життя у хворих на юветльний ревмато'дний артрит дiтей / Г.А. Павлишин, Т.А. Ко-вальчук // Вкник наукових до^джень. — 2011. — № 3. — С. 64-67.
6. Тимофеева А.Г. Исследование качества жизни у детей с хроническими заболеваниями / А.Г. Тимофеева, И.В. Ви-нярская // Вопросы современной педиатрии. — 2008. — Т. 7, № 6. — С. 28-29.
7. Чернишов П.В. Створення та мiжкультурна адапта-цш укра'нських версш оnитувальникiв для визначення якостi життя дiтей, хворих на атотчний дерматит, та ¡'хродин/ П.В. Чернишов // Лжарська справа. — 2008. — Т. 1—2. — С. 124-127.
8. Baker-Towell D.M. A preliminary investigation into quality of life, psychological distress and social competence in children with cloacal exstrophy / D.M. Baker Towell, A.D. Towell// J. Urol. — 2003. — Vol. 169, № 5. — P. 1850-1853.
9. King G. A life needs model of pediatric service delivery: services to support community participation and quality of life for children and youth with disabilities / G. King, M. Tucker, P. Baldwin et al. // Phys. Occup. Ther. Pediatr. — 2002. — Vol. 22, № 2. — P. 53-77.
10. Measuring health-related quality of life in Hungarian children with heart disease: psychometric properties of the Hungarian version of the Pediatric Quality of Life Inventory™ 4.0 Generic Core Scales and the Cardiac Module/ A. Berkes, I. Pa-taki, M. Kiss [et al.] // Health and Quality of Life Outcomes. — 2010. — Vol. 8, № 14. — P. 855-861.
11. Schwimmer J.B. Health-related quality of life of severely obese children and adolescents/ J.B. Schwimmer, T.M. Burwinkle, JW. Varni// JAMA. — 2003. — Vol. 289, № 14. — P. 1813-1819.
12. Varni J. The PedsQL™ as a population health measure: implications for states and nations / J. Varni, T. Burwinkle, M. Seid et al. // Quality of Life Newsletter. — 2002. — № 28. — P. 4-5.
13. Varni J. The PedsQL™ as a patient-reported outcome in children and adolescents with Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder: A population-based study opulation health measure: implications for states and nations / J. Varni, T. Burwinkle // Health and Quality of Life Outcomes. — 2006. — Vol. 4, № 26. — P. 4-5.
14. Varni J.W., Burwinkle T.M., Seid M. The PedsQL™ 4.0 as a school population health measure: Feasibility, reliability, and validity // Quality of Life Research. — 2006. — 15. — 203-215.
Отримано 15.08.16 ■
Няньковский СЛ., Садовая А.Р.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, т. Львов, Украина
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ТЕРАПИИ ЯЗВЕННОЙ БОЛЕЗНИ ЖЕЛУДКА И ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ У ДЕТЕЙ ПОДРОСТКОВОГО ВОЗРАСТА С ПОЗИЦИИ КРИТЕРИЕВ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ
Резюме. В статье приведены результаты исследования качества жизни у детей в возрасте 14—17 лет, страдающих язвенной болезнью желудка и/или двенадцатиперстной кишки. Актуальность. При оценке эффективности различных методов лечения доказано, что клинических параметров недостаточно для полноценной верификации ответа на терапию. В перечень необходимых критериев оценки эффективности лечения следует включать показатели качества жизни. Цель исследования: оценить эффективность медикаментозной терапии язвенной болезни желудка/ двенадцатиперстной кишки у детей 14—17 лет с помощью международного опросника PedsQL™ 4.0 и определить целесообразность его применения в педиатрической практике. Материалы и методы. Обследовано 50 детей с диагнозом «язвенная болезнь желудка и/или двенадцатиперстной кишки, стадия обострения» в возрасте 14—17
лет. Оценка качества жизни пациентов осуществлялась при поступлении в стационар и через 1 месяц после лечения с помощью опросника PedsQL™ 4.0, с использованием отдельно детской и родительской формы. Результаты. При сравнении показателей качества жизни в начале лечения и через месяц можно сделать вывод, что достоверно выше стали показатели как физического функционирования, так и эмоционального, психосоциального и школьного функционирования, как при опросе детей, так и при заполнении анкеты их родителями. При заполнении опросника детьми их показатели качества жизни оказались достоверно выше, чем при заполнении опросника их родителями, по шкалам физического функционирования, школьной жизни, психосоциального функционирования и по среднему показателю по всем шкалам. Такая разница обнаружена и на этапе до лечения, и через месяц после
полученной терапии. Выводы. Достоверное повышение большинства показателей по данным опросника PedsQL™ 4.0 через 1 месяц после полученного лечения, согласно утвержденным протоколам, свидетельствует о возможности применения данного инструмента оценки качества жизни
в качестве дополнительного критерия эффективности медикаментозной терапии язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки у детей подросткового возраста.
Ключевые слова: дети, подростки, язвенная болезнь, качество жизни.
Nyankovsky S.L., Sadova O.R.
Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
EVALUATING THE EFFECTIVENESS OF PEPTIC ULCER DISEASE THERAPY IN ADOLESCENTS FROM THE PERSPECTIVE OF QUALITY
OF LIFE CRITERIA
Summary. The article presents the results of the study on the quality of life in children aged 14—17 years, suffering from a stomach ulcer and/or duodenal ulcers. Introduction. When assessing the effectiveness of different treatments, it has been proved that clinical parameters are not enough for the complete verification of response to therapy. The quality of life indexes should be included to the list of criteria for evaluating the effectiveness of treatment. Objective: to assess the effectiveness of drug treatment for peptic ulcer disease in adolescents aged 14 to 17 years with the help of international questionnaire PedsQL™ 4.0 and to determine the feasibility of its use in pediatric practice. Materials and methods. The study involved 50 children with the diagnosis «stomach ulcer and/or duodenal ulcer, acute stage» aged 14—17 years. Evaluation of the quality of life of patients was carried out on admission to hospital and 1 month after treatment wit the help of PedsQL™ 4.0 questionnaire using separate forms for children and parent. Results. When com-
paring the quality of life at baseline and after a month, we can conclude that the parameters of physical, emotional, psychosocial and school functioning became significantly higher during the survey of both children and their parents. When filling out the questionnaire by children, their quality of life indices were significantly higher than when filling the questionnaire by their parents, on the scales of physical functioning, school life, psychosocial functioning and the mean value of all scales. This difference was found before and during the treatment, and one month after received therapy. Conclusion. The significant increase in most indicators on the PedsQL™ 4.0 questionnaire 1 month after received treatment, according to approved protocols, demonstrates the possibility of using this tool for assessing the quality of life as an additional criterion for efficacy of drug therapy of peptic ulcer in adolescents.
Key words: children, adolescents, peptic ulcer disease, quality of life.
