CC BY
79
Практична медицина / Practical Medicine
боль.
суставы. позвоночник
УДК616.8-009.86-053.2:615.217 DOI: 10.22141/2224-1507.4.24.2016.94623
КОВАЛЬЧУК Т.А., ЛУЧИШИН Н.Ю.
ДВНЗ «Тернотльський державний медичний унверситет 'тен'1 1.Я. Горбачевського МОЗ Укртни», м. Тернопль, УкраУна
ЕФЕКТИВН1СТЬ ОЦ1НКИ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ В Д1ТЕЙ 13 СУГЛОБОВИМ СИНДРОМОМ У ПРАКТИЦ1 С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ
Резюме. Метою роботи було вивчити ямсть життя дiтей i3 проявами суглобового синдрому та обГрунтувати необхiднiсть введення методики оцiнки якост життя в практику сiмейного лтаря. Матерiали та методи. Обстежено 60 хворих на ювентьний ревматощний артрит, 28 хворих на реактивний артрит та 30 здорових дтей. Ямсть життя д^ей i3 суглобовим синдромом визначали шляхом анкетування |'х батьмв за допомогою опитувальникiв Child Health Questionnaire (CHQ) та Child Health Assessment Questionnaire (CHAQ). Результати. Встановлено, що ювенiльний ревматощний артрит викликав попршення фiзичного та психосощального здоров'я, тодi як дiтям i3 реак-тивним артритом були притаманш проблеми лише фiзичного характеру (p < 0,05). Опитувальники CHQ та CHAQ е ефективними, простими й зручними в користуванш iнструментами оцшки впливу суглобового синдрому на ямсть життя хворих дiтей. Висновки. Погляд дитини та ÏÏ батькiв на хворобу дозволить амейному лтарю детальнiше оцiнити стан здоров'я кожного окремо взятого патента, що, у свою чергу, дасть змогу своечасно прийняти ршення про подальшу тактику ведення хворого. Окрiм цього, вивчення якост життя дiтей iз суглобовим синдромом дозволить сiмейному лтарю легко видiлити тих хворих, ям в першу чергу потребують квалiфiкованоï психолопчно'| до-помоги.
Ключов1 слова: яккть життя; суглобовий синдром; Child Health Questionnaire; Child Health Assessment Questionnaire; д™
Вступ
Якiсть життя людини в широкому розумiннi — це фтософська категорiя, так само як i категорiя люд-ського щастя, що кожен трактуе зпдно зi свош свгго-глядом: вщ «щастя — це гармонiя iз собою» (Лев Толстой) до «щастя — задоволення вшх наших потреб» (1мману1л Кант). Загалом яюсть життя — поняття, що охоплюе багато сторiн життя людини й характеризуе здатнють iндивiдуума функцiонувати в суспiльствi вщ-повiдно до свого становища й отримувати задоволення вщ цього [1].
РозумШня поняття «яюсть життя» з позицш соцю-лопчно! та медично! наук суттево вiдрiзняeться, що зу-мовлено цтями та завданнями, яю вони визначають у тому чи iншому аспектах життя. Коли мова йде про яюсть життя в медичнш галуз^ маеться на увазi якiсть життя, що безпосередньо залежить вiд наявност або вiдсутностi хвороби й завжди пов'язана зi здоров'ям. Саме тому в англомовнш лiтературi використовують термш health related quality of life, що означае яюсть життя, пов'язану зi здоров'ям [2]. Зазвичай лшар, ощ-нюючи стан здоров'я пащента, аналiзуe фiзикальнi,
© «Бшь. Суглоби. Хребет», 2016 © «Pain. Joints. Spine», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденци: Ковальчук Т.А., ДВНЗ «Тернотльський державний медичний ушверситет iMeHi 1.Я. Горбачевського», Майдан Вол^ 1, м. Тернопiль, 46000, Укра'ша; e-mail: redact@i.ua For correspondence: Tetiana Kovalchuk, State Institution of Higher Education «I. Horbachevskyy Ternopil State Medical University», Maidan Voli, 1, Ternopil, 46001, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
лабораторш та шструментальш показники, а шфор-мацiя щодо психологiчних чи емоцшних проблем, що виникають унаслiдок захворювання, як правило, зали-шаеться поза його увагою. Унiкальна властивiсть по-няття «яысть життя» — можливють поряд з традицш-ним медичним висновком, зробленим лшарем, враху-вати думку хворо! дитини чи 'ii родичiв, скласти максимально повну й об'ективну картину хвороби та ii на-слщыв [3].
Останшми роками вивчення якостi життя розвива-еться як окрема медична наука, що мае сво! методи до-слiдження, критери оцiнки, сферу застосування тощо. Дослiдження якостi життя в клшчшй медицинi — уш-кальний пiдхiд, що змiнив традицiйний погляд на проблему хворого та хвороби.
У 1977 р. Всесвггня оргашзащя охорони здоров'я та International League Against Rheumatism визначили яысть життя як сприйняття шдивщуумами свого становища в житт в контекстi культури й системи цшнос-тей того середовища, у якому вони живуть, у нерозрив-ному зв'язку з !х цтями, очiкуваннями, стандартами й турботами. Як результат, було видтено 6 компонен-тiв поняття «яысть життя»: 1) фiзичний — сила, енер-пя, втома, бiль, дискомфорт, сон, вщпочинок; 2) пси-хологiчний — позитивш емоци, мислення, вивчення, запам'ятовування, концентращя уваги, самооцiнка, зовнiшнiй вигляд, негативш переживання; 3) рiвень самостiйностi — щоденна активнiсть, працездатнiсть, залежнiсть вщ методiв лiкування; 4) суспiльне життя — особиста стосунки, суспiльна цшнють; 5) навколишне середовище — благополуччя, безпека, побут, забезпе-ченiсть, доступнють i яысть медичного та сощально-го забезпечення, рiвень iнформованостi, можливють навчання, дозвтля, екологiя; 6) духовнють — релiгiя, особистi переконання [4, 5].
Оцшка якостi життя е невщ'емним елементом комплексу заходiв при випробуванш, реестраци та за-стосуванш лiкарських препаратiв, а також е важливим компонентом фармакоекономiчних розрахункiв у су-часнiй медицинi [5, 6]. До того ж визначення якост життя е вщносно дешевим i швидким методом оцiнки впливу хрошчно! соматично! патологи на життедiяль-нють пацiента [7].
Стандартизованi опитувальники — основний ш-струмент визначення якост життя. Як не iснуе единих критерив якостi життя, так немае й стандартних норм якост життя. Кожний опитувальник мае сво! критери та шкали оцiнки, що рiзняться також за демографiч-ними, репональними та iншими ознаками. У свгговш педiатричнiй практицi сьогоднi широко використову-ють як загальнi, так i спецiальнi опитувальники якостi життя. Метою загальних опитувальниыв е визначення рiвня здоров'я дитячого населення незалежно вщ но-зологiчноi одиницi.
Загальнi опитувальники вщповщно до функцю-нального призначення подшяють на тi, що оцшюють рiвень здоров'я, та тi, що визначають яысть життя та яысть життя, пов'язану зi здоров'ям [8, 9]. Недолтэм цих опитувальниыв е неадекватна чутливють до змiн стану здоров'я при кожному окремо взятому захворю-
ванш, тодi як спещальш опитувальники дають змогу ефективно оцшювати наближенi та вiддаленi результа-ти лкування при певнiй нозологiчнiй формi [5, 6, 10]. Так, при захворюваннях опорно-рухового апарату од-шею 3i складових якостi життя е оцiнка функцюналь-ного статусу суглобiв [2, 11].
Мета досл1дження — вивчити яысть життя в да-тей i3 суглобовим синдромом та обГрунтувати доцть-нiсть введення методологи' дослщження якостi життя в практику шмейного лiкаря.
Матерiали й методи
Обстежено 60 дггей, хворих на ювешльний ревма-то'!дний артрит (ЮРА), — основна група, 28 хворих на реактивний артрит (РеА) — група порiвняння, 30 практично здорових дггей — контрольна група. Обра-ш групи не вiдрiзнялися за показниками стаи та вшу (p < 0,05). Тривалють хвороби в основнш групi стано-вила 2,6 ± 0,4 року, у групi порiвняння — 14,5 ± 4,6 дня. Критери' включення пацiентiв в основну групу до-слiдження: наявнють 4 та бiльше iз 7 дiагностичних критерив, передбачених наказом МОЗ Украши № 362 вiд 19.07.2005 р. «Про затвердження Протоколiв дiа-гностики та лiкування кардiоревматологiчних хвороб у дггей»; початок ЮРА у вщ до 16 роив. Критери' включення дггей у групу порiвняння: клшчш прояви артриту через 1—4 тижш тсля перенесено! носоглотково! ш-фекци'. Критери' включення дггей у контрольну групу: вщсутнють гострих та хронiчних соматичних захворю-вань на момент обстеження. Уш пацiенти брали участь у дослщженш лише за наявностi iнформованоï згоди !х батькiв.
Якiсть життя дггей оцшювали за допомогою загаль-ного опитувальника Child Health Questionnaire (CHQ) у модифшаци' Parent Form 50 (PF50) та спещального опитувальника Child Health Assessment Questionnaire (CHAQ). Обидва опитувальники пройшли мовну та культурну адаптацiю в Украïнi, а також процедуру ва-лiдацiï — ix надiйнiсть, валiднiсть та чутливiсть серед дггей-укра'шщв доведена [12—14].
На 50 запитань опитувальника CHQ самостш-но вщповщали батьки дiтей вiком вщ 5 до 18 роыв. Опитувальник мютив 13 концептуальних положень, що визначили яысть життя дитини: «загальний стан здоров'я», <^зична активнiсть», «щоденна актив-нiсть — емоцiйний аспект», «щоденна активнють — фiзичний аспект», «бть у тiлi», «поведiнка», «загальна оцiнка поведiнки», «псиxiчне здоров'я», «самооцшка», «загальне сприйняття стану здоров'я», «змши в станi здоров'я», «сiмейна активнють», «сiмейна злагода». За-гальну ыльысть балiв пiсля процедури перекодування розраховували за стобальною шкалою. Чим вищим був результат, тим кращою вважали якiсть життя. Сумар-ний шдрахунок балiв проводили за наявностi вщповь дей на понад половину запитань кожно'1' з 13 концеп-щй шляхом використання запатентованих алгоримв та SAS програмного коду, передбачених автором опитувальника. Для обчислення загального фiзичного ра-хунку використовували шкали «^зична активнiсть», «щоденна активнiсть — фiзичний аспект», «бiль у тш»,
«загальне сприйняття стану здоров'я», загального пси-хосоцiального рахунку — «щоденна активнють — емо-цiйний аспект», «поведшка», «психiчне здоров'я», «са-мооцiнка».
Опитувальник CHAQ заповнювали батьки дiтей, старших вгд 1 року, даючи вгдповщ на поставленi 30 запитань. Уш запитання були згрупованi у 8 субшкал, що вiдображали основнi труднощi в повсякденнiй ак-тивностi дггей: «одягання та догляд», «пiднiмання», «прийом !жЪ>, «ходьба», «гiгiена», «радiус до», «дрГб-на моторика», «доручення, хатня робота та iгри». На кожне запитання були запропоноваш 5 варiантiв вгд-повiдей — «без будь-яких труднощiв», «з деякими труднощами», «зГ значними труднощами», «не може виконати», «не застосовуеться». Останнiй варiант вгд-повiдi обГрунтовував неможливiсть виконання певно! дГ! в силу занадто молодого вшу, а не внаслгдок захво-рювання, що дозволяло не включати даний пiдпункт у пiдрахунок шдексу функцюнально! недостатнос-тi (1ФН). Кожну вiдповiдь опитувальника CHAQ ощ-нювали за трибальною шкалою Лiкерта, шсля чого суму балiв дглили на кiлькiсть запитань, на яы було дано вiдповiдь. Використання опитувальника CHAQ та-кож давало змогу визначити необхгдшсть у викорис-таннi хворою дитиною допомiжних засобiв та присто-сувань, допомоги шших осiб у кожнiй сферi повсяк-денно! активностi.
Результати та обговорення
У результатi вивчення показниюв якост життя в об-стежених дггей iз використанням опитувальника CHQ (табл. 1) встановлено, що загальний фГзичний раху-нок знижений у хворих як основно! групи, так Г гру-пи порГвняння, однак серед пащенпв з ЮРА вш був вГропдно нижчим. Проблеми психосощального характеру притаманш лише дтям основно! групи. ФГзичне
здоров'я у хворих на ЮРА було пршим, шж психосо-Шальне (р < 0,05).
Батьки хворих на ЮРА пащентш оцшювали стан здоров'я дггей як прший порГвняно з оцшками бать-ыв здорових. У дггей Гз ЮРА вщмГчали труднощГ при фГзичнш активност — здшсненш роботи, що вимагае рГзного роду затрат енерги, ходьбГ на рГзну вгдстань та шдйомГ сходами, нахилах, вставанш, пришданш, при-йомГ !ш, одяганш, вмиванш. Також у цих пащентш спостерГгали порушення фГзичного аспекту щоденно! активност — через проблеми зГ здоров'ям !м було важ-ко виконувати деяы види шкгльних завдань або розва-жатися з друзями, проводити звичайну ильюсть часу за уроками чи в товариствГ друзГв. ПорГвняно з контрольною групою пащентам з ЮРА частше дошкуляв фГзич-ний бгль. Батьки таких хворих вважали здоров'я сво!х дггей пршим, шж у однолптав, та часто оцшювали його динамГку впродовж останнього року в пршу сторону.
Низький рГвень фГзичного здоров'я на фош ЮРА супроводжувався попршенням психосощального функщонування. Так, у цих дггей порушувалося пси-хГчне здоров'я — хворГ частше плакали, вщчували себе самотшми, були роздратованими та нервовими, засму-ченими та неспокшними, ргдше почувались радюни-ми та енергшними. Попршення самоощнки при ЮРА проявлялося зниженням шкшьно! устшносп, труднощами на заняттях Гз фГзичного виховання, незадоволе-шстю стосунками з друзями, сво!м тглом та зовшшню-тю, родиною та життям у цглому. Наявшсть хворо! на ЮРА дитини в родиш обмежувала активнють шм'! — заважала в побутових справах, перешкоджала вико-нанню певно! роботи в момент необхщносп, призво-дила до непорозумшь та конфлГклв, розбГжност думок та виникнення протирГч мГж членами родини. Змши емоцшного аспекту щоденно! активност та по-ведшки у хворих на ЮРА не виявлеш (р > 0,05).
Таблиця 1. Яккть життя обстежених dimeü (бали)
Назва шкали Основна група (п = 55) Група порiвняння (п = 21) Контрольна група (п = 28)
Загальний стан здоров'я 29,2 ± 23,0* 40,0 ± 5,7* 73,6 ± 4,3
Фiзична активнють 63,9 ± 2,7*, * 74,8 ± 3,5* 98,8 ± 0,5
Щоденна активнють — емоцмний аспект 80,6 ± 3,0 89,3 ± 4,3 88,4 ± 4,2
Щоденна активнють — фiзичний аспект 70,3 ± 3,4*, * 81,5 ± 4,2 90,9 ± 3,2
Бшь у т1ш 39,8 ± 3,0* 38,6 ± 4,21* 81,4 ± 3,6
ПоведЫка 78,3 ± 2,5 80,7 ± 3,2 77,1 ± 3,2
Загальна оцЫка поведЫки 64,8 ± 3,0 64,3 ± 5,1 67,0 ± 3,4
Психiчне здоров'я 62,0 ± 1,5* 68,1 ± 3,8 68,6 ± 1,8
Самооцiнка 65,7 ± 2,0*, * 77,3 ± 4,4 82,0 ± 2,2
Загальне сприйняття стану здоров'я 47,3 ± 2,4*, * 71,6 ± 4,4 79,8 ± 2,6
ЗмЫи в стаж здоров'я 35,9 ± 4,3* 31,0 ± 4,2* 58,9 ± 3,7
^мейна активнiсть 73,9 ± 2,4* 76,9 ± 4,1 85,4 ± 2,9
^мейна злагода 77,7 ± 3,3 80,7 ± 5,3 82,9 ± 3,8
Загальний фiзичний рахунок 55,1 ± 2,9*, * 66,6 ± 4,1* 87,7 ± 2,5
Загальний психосо^альний рахунок 71,7 ± 2,2* 78,9 ± 3,6 79,0 ± 2,9
Примтки: * — в'рог'дн'ктьр'1зницпор'внянозгрупою порiвняння (p < 0,05); * — в 'рог 'дн 'кть р '1зниц '1 пор'вняно з контрольною групою (p < 0,05).
Таблиця 2. Функцональний статус обстежених дтей за даними опитувальника CHAQ (бали)
Назва шкали Основна група (n = 60) Група порiвняння (n = 28) Контрольна група(n = 30)
Одягання та догляд 0,21 i 0,05* 0,07 i 0,03 0,06 i 0,03
Пщшмання 0,53 i 0,07* 0,48 i 0,08* 0,00 i 0,00
Прийом ïжi 0,13 i 0,03*, * 0,02 i 0,02 0,03 i 0,02
Ходьба 0,47 i 0,07* 0,66 i 0,10* 0,00 i 0,00
Ппена 0,16 i 0,04* 0,14 i 0,05 0,06 i 0,03
Радiус ди 0,44 i 0,09* 0,34 i 0,07* 0,00 i 0,00
Дрiбна моторика 0,17 i 0,04*, * 0,04 i 0,04 0,02 i 0,01
Доручення, хатня робота та iгри 0,62 i 0,07* 0,45 i 0,08* 0,01 i 0,01
1ФН 0,32 i 0,04* 0,24 i 0,04* 0,02 i 0,01
Примтки: * — p < 0,05м'жосновноюгрупою тагрупою порiвняння;# — p < 0,05пор'вняноз контролем.
Встановлено, що у хворих на РеА спостериались вь ропдно вищий рiвень фiзично! активностi та нормаль-нi показники фiзичного аспекту щоденно! активнос-тi, самооцiнки, загального сприйняття стану здоров'я та загального фiзичного рахунку порiвняно з показни-ками у хворих на ЮРА. Жодних психосощальних проблем у дггей з РеА не було.
Будучи системним захворюванням, ЮРА викликае широкий спектр порушень усiх сфер життедiяльнос-тi, перш за все функцюнально!, що визначае шдивщу-альний рiвень якостi життя хворо! дитини [4, 7]. Вп"-чизняна класифiкацiя визначае функцюнальний статус пацiентiв за ступенем функцюнально! здатнос-тi, пов'язаним зi здiйсненням навикiв самообслугову-вання, тодi як мiжнародна класифiкацiя — за функць ональним класом, пов'язаним iз виконанням не лише непрофесшних, але й професiйних обов'язив. Проте в даних випадках оцшка функцюнально! активност па-цiента суб'ективна й не вщображаеться юлькюно, що робить утрудненою оцiнку змiн функцiонального статусу в динамщ, особливо в короткотривалих досль дженнях [15, 16].
Аналiз функцiональних обмежень у рiзних сферах життедiяльностi встановив, що у хворих на ЮРА та РеА спостериаються подiбнi труднощi, винятки ста-новлять прийом !ж1 та дрiбна моторика, !х показники були вiрогiдно вищими в основнiй групi. Порiвняно зi здоровими дiтьми хворi на ЮРА характеризувався по-рушенням ушх сфер життедiяльностi, тодi як пащенти з РеА — лише деяких з них, а саме шдшмання, ходьби, радiуса ди, виконання доручень, хатньо! роботи та iгор
Список лггератури
1. Лещенко С.1., Моногарова Н.6., Полщук В.В. Показники якосп життя у хворих на щоматичш штерстищаль-m пневмони // Украшський пульмонолопчний журнал. — 2008. — № 1. — С. 17-21.
2. Ringold S., Wallace C.A., Rivara F.P. Health-relatedqua-lityoflife, physical function, fatigue, and disease activity in children with established polyarticular juvenile idiopathic arthritis // J. Rheumatol. — 2009. — Vol. 36, № 6. — P. 1330-1336.
3. Uutela T., Kautiainen H., Hakala M. Nottingham health profile questionnaire in corporates important aspects of the patient perspective into outcome assessment in rheumatoid arthritis // Clin. Exp. Rheumatol. — 2008. — Vol. 26, № 1. — P. 39-44.
(р < 0,05). Величина 1ФН у хворих на ЮРА та РеА вiро-пдно не вiдрiзнялася (табл. 2).
Батьки хворих на ЮРА зазначили, що впродовж останнього тижня до моменту заповнення анкети 3,3 % дггей потребували допомоги шших ошб у сферi «одягання та догляд», 10,0 % — «тдшмання», 5,0 % — «ходьба», 1,7 % — «гтена», 5,0 % — «радiус ди», 3,3 % — «захоплення та вщкручення предмепв», 8,3 % — «дору-чення, хатня робота та ири». Структура випадыв, коли була необхщна допомога шших ошб, серед хворих на РеА вiрогiдно не вiдрiзнялася (р > 0,05). Так, 3,3 % дггей потребували допомоги в сферi «одягання та догляд», 6,7 % — «щдшмання», 3,3 % — «прийом !жЬ>, 13,3 % — «ходьба», 3,3 % — «гшена», 3,3 % — «радiус ди», 3,3 % — «доручення, хатня робота та ири».
Висновки
Опитувальники CHQ та CHAQ е ефективними, про-стими та зручними в користуванш шструментами оцш-ки впливу суглобового синдрому на якють життя хворих дiтей. Погляд дитини та !! батьюв на хворобу дозволить шмейному лiкарю детальшше оцiнити стан здоров'я кожного окремого пащента, що, у свою чергу, дасть змо-гу своечасно прийняти ршення про подальшу тактику ведення хворого. О^м цього, вивчення якост життя у дiтей iз суглобовим синдромом дозволить сiмейному ль карю легко видлити тих хворих, яи в першу чергу по-требують квалiфiкованоi' психологiчно! допомоги.
Конфлшт штереав. Автори заявляють про вiдсутнiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано! стати. ■
4. The WHOQOL. The World Health Organization Quality of Life Assessment (WHOQOL): position paper from the WHO // Soc. Sci. Med. — 1995. — Vol. 41, № 10. — P. 1403-1409.
5. Sawhney S., Agarwal M. Outcome measures in pediatric rheumatology // Indian J. Pediatr. — 2010. — Vol. 77, № 10. — 1183-1189.
6. Ruperto N., Lovell D.J., Li T. et al. Abataceptim proves health-related quality of life, pain, sleep quality, and daily participation in subjects with juvenile idiopathic arthritis // Arthritis Care Res. (Hoboken). — 2010. — Vol. 62, № 11. — P. 1542-1551.
7. Ferreira L.N., Ferreira P.L., Baleiro R.R. Health-related quality of life in patients with rheumatoid arthritis // Acta Reuma-tol. Port. — 2008. — Vol. 33, № 3. — P. 331-342.
8. Gutierrez-Suarez R., Pistorio A., Cespedes Cruz A. et al. Health-related quality of life of patients with juvenile idiopathic arthritis coming from 3 different geographi careas. The PRINTO multinational quality of life chort study // Rheumatology. — 2007. — Vol. 46, № 2. — P. 314-320.
9. Нагорная Н.В., Седнев В.В., Дубовая А.В. Оценк качества жизни пациентов в терапевтической и педиатрической практике врача // Современная педиатрия. — 2005. — № 3(8). — С. 169-172.
10. Goldzweig O., Hashkes P.J. Abataceptin the treatment of polyarticular JIA: development, clinical utility, and place in therapy // Drug Des. Devel. Ther. — 2011. — № 5. — P. 61-70.
11. Ostile I.L., Johansson I., Aasland A. et al. Self-rated physical and psychosocial health in a cohort of young adults with juvenile idiopathic arthritis // Scand. J. Rheumatol. — 2010. — Vol. 39, № 4. — P. 318-325.
12. Ковтюк Н.1., Нечитайло Ю.М., Фоюна С. 6. Патент Укра!ни 35759 МПК А61В 5/00 Спошб ощнки якосп життя дггей 1з патолопею нервово! системи за допомогою тесйв; заявник i патентовласник Буковинський державний медич-ний ушверситет. — № u200802711; заявл. 03.03.2008; опубл. 10.10.2008. Бюл. 19/2008.
13. Павлишин Г.А., Ковальчук Т.А. Психометрич-ш характеристики опитувальника CHQ з оцшки якос-ri життя у хворих на ювешльний ревматощний артрит да-тей // Вюник наукових дослщжень. — 2011. — № 3(64). — С. 64-67.
14. Павлишин Г.А., Ковальчук Т.А, Лучишин Н.Ю. Результата адаптаци та валщаци украшомовно! верси опитувальника CHAQ у хворих ювеншьним ревмато'1дним артритом // Перинатолопя та педiатрiя. — 2012. — № 3. — С.113-116.
15. Cespedes-Cruz A., Gutierrez-Suarez R., Pistorio A. et al. Methotrexate improves th ehealth-related quality of life of children with juvenile idiopathic arthritis// Ann. Rheum. Dis. — 2008. — Vol. 67, № 3. — P. 309-314.
16. Денисова Р.В., Алексеева Е.И., Альбицкий В.Ю. и др. Динамика качества жизни на фоне лечения инфликсимабом детей 2—4 лет, страдающих ювенильным ревматоидным артритом // Вопросы современной педиатрии. — 2008. — Т. 7, № 6.— С.199-205.
Отримано 28.11.2016 ■
Ковальчук Т.А., Лучишин Н.Ю.
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины», г. Тернополь, Украина
Эффективность оценки качества жизни у детей с суставным синдромом в практике семейного врача
Резюме. Целью работы было изучить качество жизни детей с проявлениями суставного синдрома и обосновать необходимость введения методик оценки качества жизни в практику семейного врача. Материалы и методы. Обследовано 60 больных ювенильным ревматоидным артритом, 28 больных реактивным артритом и 30 здоровых пациентов. Качество жизни детей с суставным синдромом определяли путем анкетирования их родителей с помощью опросников Child Health Questionnaire (CHQ) и Child Health Assessment Questionnaire (CHAQ). Результаты. Установлено, что ювенильный ревматоидный артрит вызывает ухудшение физического и психосоциального здоровья, тогда как детям с реактивным артритом присущи проблемы исключительно физического характера (p < 0,05). Опросники CHQ и CHAQ являют-
ся эффективными, простыми и удобными в использовании инструментами оценки влияния суставного синдрома на качество жизни больных детей. Выводы. Взгляд ребенка и его родителей на болезнь позволит семейному врачу подробнее оценить состояние здоровья каждого отдельно взятого пациента, что, в свою очередь, даст возможность своевременно принять решение о дальнейшей тактике ведения больного. Кроме этого, изучение качества жизни у детей с суставным синдромом позволит семейному врачу легко выделить тех больных, которые в первую очередь нуждаются в квалифицированной психологической помощи.
Ключевые слова: качество жизни; суставной синдром; Child Health Questionnaire; Child Health Assessment Questionnaire; дети
T.A. Kovalchuk, N.Yu. Luchyshyn
State Institution of Higher Education «I. Horbachevskyy Ternopil State Medical University», Ternopil, Ukraine
Efficiency of Quality of Life Assessment in Children with Articular Syndrome in the Practice of Family Doctor
Abstract. The purpose of the study was to examine the quality of life in children with articular syndrome, and justify the importance of introduction of the quality of life research methodology in daily practice of the family doctor. Sixty children with juvenile rheumatoid arthritis, 28 patients with reactive arthritis, and 30 healthy children were examined. The quality of life in children with articular syndrome was determined by questioning of their parents by means of Child Health Questionnaire (CHQ) and Child Health Assessment Questionnaire (CHAQ). It was established that juvenile rheumatoid arthritis is accompanied by deterioration of physical and psychosocial health, while children with reactive arthritis were characterized
only by problems with physical health (p < 0.05). CHAQ and CHQ are effective, simple, and easy-to-use tools for the assessment of articular syndrome impact on the quality of life in children. The view of the child and his parents to the disease can help a family doctor better assess the health status of each individual patient, and to make in time a decision about further management of the patient. In addition, the study of the quality of life in children with articular syndrome allows a family doctor to easily differentiate those patients, who primarily require professional psychological assistance.
Keywords: quality of life; articular syndrome; Child Health Questionnaire; Child Health Assessment Questionnaire; children
