CC BY
33
^ЛГ/ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616-053.5/.7:613.2](477.83)
НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л., ПАС1ЧНЮК ¡.П. Льв/вський нацюнальний медичний унверситет мен/ Данила Галицького
ОЦ1НКА НУТРИТИВНОГО СТАТУСУ ШКОЛЯР1В 1-11-х КЛАС1В
М1СТА ЛЬВОВА
Резюме. У статт1 наведено результати дослгдження особливостей нутритивного статусу 90 учнгв 1—11-х клаав загальноосвтшх шкл мста Львова. Выявлено, що в быьшост1 з них щоденний харчовий рацон був у цыому незбалансованим, мстив надлишок енергп та бшшв на тл1 нестач1 мжроелемент1в ; втамжв. В учтв початковоХ школи з недостатньою масою тыа (10 %) були визначет дефщит енер-гетичного забезпечення внасл1док зменшеного споживання жир1в, нестача мтронутр1ент1в, втамнв. Натомсть серед учтв 5—8-х та 9—11-х клаав виявлено 20 % дтей гз надм1рною масою тыа, що асоцтвалося з дисбалансом в надходжент важливих нутр1ент1в на тл1 споживання збльшено'Х клькост1 висококалоршних продукт1в. Ц досл1дження доводять необх1дшсть нутритивноХ корекци та корекци способу життя школяр1в для профлактики формування метабол1чних порушень ; хх насл1дшв, покра-щення стану здоров'я.
Ключовг слова: дти, школярг, харчування, нутр1енти.
Здоров'я дгтей е гнтегральним показником за-гального благополуччя суспгльства [4—6]. Незва-жаючи на зусилля медиив i науковщв, результати дослгджень свгдчать про наявну тенденцгю до поггршення показникгв здоров'я дггей та шдлггюв в Укра'шг [7]. Спостер1гаються зростання поширеностг морфофункцгональних вгдхилень молодого органгзму, гостро! та хронгчно! соматично! захворюваностг, збшьшення числа випадюв синдрому дезадаптацп, вроджених вад розвитку тощо [8—11].
Важливим елементом розвитку дитини е и харчування. Воно мае виргшальне значення для здоров'я, працездатност1, ст1йкост1 орган1зму до впливу фактор1в довк1лля. Рац1ональне харчування е необхгдною умовою формування нормального стану здоров'я дггей на вс1х в1кових етапах !х розвитку й одним з основних фактор1в, вгдповгдальних за збереження здоров'я дитячого населення [2].
Для д1тей шкгльного в1ку особливе значення мае повноцгнне й регулярне харчування, що повинно забезпечити пгдростаючий орган1зм всгма необхгдними макро- та мгкронутргентами, вгтамгнами й м1неральними речовинами [1, 3, 12, 13]. Окрем1 нутр1енти та !х поеднана б1олог1чна дгя вгдгграють провгдну роль у забезпеченнг не лише ф1зичного, а й нервово-псих1чного розвитку, опгрностг орган1зму до дг! несприятливих фактор1в довк1лля, функцгонування гмунно!, кровотворно! систем, нормалгзацг! обмгну речовин, профглактицг
соматичних алгментарно-залежних захворювань г порушень когнгтивних функцгй [14, 15, 17].
В Укра!нг на сьогоднг недостатньо дослщжень, що узагальнювали б данг про стан харчування школяргв ргзного вгку, поширенгсть порушень хар-чово! поведгнки та дефгциту основних макро- г мгкронутргентгв. Розробка нових та удосконален-ня гснуючих технологгй щодо збереження здоров'я пгдростаючого поколгння е пргоритетним завдан-ням педгатрг! [5].
Метою досЛдження була оцгнка особливостг хар-чового статусу учнгв загальноосвгтнгх шкгл м. Львова ргзного вгку (початкових, середнгх г старших класгв), виявлення дефгциту споживання мгкро- та макронутргентгв, порушень харчово! поведгнки.
Матер1али та методи досл1дження
У дослгдженнг взяли участь 90 учнгв загальноосвгтнгх шкгл мгста Львова. Вгдповгдно до вгку вони були подгленг на 3 групи: 1-ш1 — 4-т1 класи (вгк 6—9 рокгв), 5-т1 — 8-м1 класи (вгк 10—13
Адреса для листування з авторами: Пасгчнюк 1.П.
Е-таг1: Ггa.pasГchnyuk@gmaГl.com
© Няньковський С.Л., Пасгчнюк 1.П., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Клшнна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
рок1в), 9-11-tí класи (bík 14—17 роюв). У школяр1в, як1 взяли участь у дослщженш, був ретельно визна-чений триденний рац1он харчування (два будш дн1 та один вихщний день). Для цього використовували спещально розроблен1 щоденники, як1 заповнювали батьки учшв молодших клас1в або учш старших клас1в самост1йно. У щоденниках фiксувались усi харчовi продукти, спожит протягом днiв спостереження, 1х склад та кшьюсть. Кiлькiсть спожито! írn визна-чалась за допомогою спещальних побутових елек-тронних ваг для зважування продукт1в харчування. Харчову щннють рац1ону пщраховували за допомогою спещально! комп'ютерно! програми Dietplan 6 (Великобритан1я). Були розрахованi i включеш в аналiз такi показники: добова калоршшсть харчування, кiлькiсть спожитих 61лк1в, жирiв, вуглеводiв, макроелементiв (кальцш, фосфор, калiй, натрiй, хлор i магнш), есенцiальних мiкроелементiв (залiзо, цинк, йод, фтор, мщь, селен, хром, мол!бден, кобальт i марганець), вгтамтв A, D, E, H, C, групи B та ш. Отриманi результати порiвнювалися з добовою нормою (пщвищене, знижене або нормальне спо-живання) для кожного макро- або мжронутр!енту. Програма Dietplan 6 дозволяе визначити добове споживання вск основних нутрiентiв з урахуван-ням в1ку, статi, Ф1зично! активностi й шших особ-ливостей дiтей, мае референтш значення споживання нутр!ент!в i калорiйностi харчових продукт1в, що рекомендованi Committee of Medical Aspects of Food Policy (1991) з урахуванням адаптованих норм i стандарпв Укра!ни.
Отриман результати та IX обговорення
Зг1дно з отриманими нами результатами, серед анкетованих нами учшв 1-4-х клаав м. Львова не було виявлено жодно! дитини з надм!рною вагою.
Натом1сть 10,0 % учшв цих клас1в мали недостат-ню вагу 1 в1рог1дно менше забезпечення енерг1ею — 1360,0 ккал/добу (р < 0,01) (табл. 1). Дефщит енергг! в д1тей iз недостатнгм iндексом маси тгла був пов'язаний iз вгроггдно меншим споживанням дгтьми жир1в — 47,8 г/добу 1 б1лк1в — 40,7 г/добу (р < 0,01) (табл. 1). Кр1м того, зпдно з отриманими нами даними, харчовий рацгон д1тей iз недо-статньою масою тгла був недостатнiм i не забезпе-чував !х организм необх1дною к1льк1стю насичених жирних кислот 1 таких м1кронутр1ент1в, як натр1й, калгй, магнш, фосфор, зал1зо, м1дь, цинк. Дефщит насичених жирних кислот, який був характерним для цге! групи учшв, можна пояснити нестачею у !х добовому ращош тваринного бiлка (м'яса), а деф1цит фосфору асоц1ювався з майже ц1лковитою в1дсутн1стю рибних страв. Найб1льш неадекватним у харчовому ращош дггей цього вiку виявилось не-достатне споживання сирих овоч1в, фруктов, молока й кисломолочних продуктов, що обумовлювало дефщит добового споживання цинку — 5,0 мг/добу (р < 0,01), кальщю — 571,3 мг/добу (р < 0,01), магнш — 158,7 мг/добу (р < 0,005), зал1за — 5,5 мг/добу (р < 0,05), натр1ю — 1760,3 мг/добу (р < 0,05), кал1ю — 1748,7 мг/добу (р < 0,01), мщ — 0,7 мг/добу (р < 0,01), а також вггамшу А (каротину) — 1381,7 мкг/добу (р < 0,05). На тл1 недостатнього спо-живання перерахованих вище продукт1в нами було виявлено тенденц1ю до зменшення надходження в оргашзм таких нутр1ент1в, як фруктоза (в 1,3 раза), мальтоза (у 0,6 раза), лактоза (в 1,1 раза). Крiм того, в добовому харчовому ращош школярiв початко-во! школи з недостатньою масою тша визначено вгрогщний дефщит споживання шкотиново! кис-лоти — 7,30 мг/добу, триптофану — 8,30 мг/добу 1 вггамшу В1 — 0,87 мг/добу (р < 0,05). Зпдно з да-ними л1тератури, ц1 в1там1ни необх1дн1 для забез-
Таблиця 1. Особливост споживання основнихнутр1ент1в школярами 1-4-хкласв мста Львова (M ± SD)
Споживання на добу Д1ти з нормальною масою тша Д1ти з деф1цитом маси т1ла p
Бтки, г 72,5 ± 18,7 40,7 ± 10,9 < 0,01
Жири, г 79,0 ± 19,4 47,8 ± 11,1 < 0,01
Вуглеводи, г 280,8 ± 64,8 204,1 ± 61,8 > 0,05
Енерпя, кКал 2033,9 ± 418,9 1360,0 ± 343,3 < 0,01
Насичеш жиры кислоти, г 33,0 ± 7,9 21,3 ± 5,3 < 0,05
Натрш, мг 2695,1 ± 711,6 1760,3 ± 234,4 < 0,05
Калй мг 2624,6 ± 544,8 1748,7 ± 197,0 < 0,01
Кальцш, мг 829,9 ± 224,2 571,3 ± 123,7 < 0,01
Магнш, мг 241,4 ± 49,2 158,7 ± 12,6 < 0,005
Фосфор, мг 1220,3 ± 242,5 759,3 ± 134,1 < 0,005
Залiзо, мг 10,5 ± 3,8 5,5 ± 1,4 < 0,05
Мщь, мг 1,5 ± 0,5 0,7 ± 0,2 < 0,01
Цинк, мг 9,6 ± 2,8 5,0 ± 0,9 < 0,01
Втамш А, мкг 2786,2 ± 1276,7 1381,7 ± 1163,0 < 0,05
Глюкоза, г 17,8 ± 6,4 11,9 ± 1,9 > 0,05
Сахароза, г 49,2 ± 17,6 35,2 ± 12,7 > 0,05
печення окисно-в1дновних реакц1й, нормального функц1онування серцево-судинно'1 i нервово'1 систем особливо щодо фiзiологiчних особливостей органiзму, що штенсивно розвиваеться [16, 18—20]. За нашими даними, учш з недостатньою вагою спо-живали меншу порiвняно з ïx однолiтками кiлькiсть солодощiв, цукерок, газованих вод i3 барвника-ми, сокiв тощо. Вiдповiдно, у них також визначе-но тенденцго до меншого надходження в оргашзм глюкози (в 1,5 раза) i сахарози (в 1,4 раза).
На вщмшу вгд учнiв початково'1 школи, серед учнiв 5-8-х клаав визначено 6 осiб (20,0 %) iз надмiрною вагою, що асоцговалася з вiрогiдно над-лишковим споживанням вуглеводiв 427,0 г/добу (р < 0,005) (табл. 2). Аналiз к щоденного харчового меню показав, що особи з надмiрною вагою спожива-ли в середньому на 11,8 % бгльшу кiлькiсть ïM щодня порiвняно з однолiтками, а надлишок вуглеводiв у цих осiб корелював зi споживанням велико'1 кiлькостi xлiбобулочниx виробiв, кондитерських виробiв i страв мереж1 фастфуд тощо. У той же час у груш школярiв iз надмiрною вагою виявлено вiрогiдний дефiцит надходження натрiю 2524,7 мг/добу (р < 0,05) порiвняно з ЗСх однолiтками, що могло впливати на функцюнування клгтнно'1 натрГево-калГево'1 пом-пи, призводячи до розладiв електрично'1 збудливостi нервових i м'язових клгган, якi е рушiйною силою для транспортування цукрiв, амiнокислот, iонiв кальцго тощо. Для дiтей iз надмiрною вагою ше'1 вжово'1 групи внаслщок щоденного пере'щання i зловживання висококалоршною 1жею виявлено вiрогiдно бгльше надходження фолГево'1 кислоти — 403,2 мкг/добу (р < 0,01), бютину — 43,6 мг/добу (р < 0,05) i вггамшу С — 136,5 мг/добу (р < 0,05). ОкрГм цього, в цих оаб спостерГгалась тенденцiя до бгльшого надходження глюкози (в 1,4 раза) на xni меншо'1 кглькостГ фруктози (в 1,5 раза), сахарози (в 1,4 раза), мальтози (в 1,2 раза), що обумовлюе ймовГрнють формування метаболГчних розладГв у да-них учшв, в т.ч. ожиршня.
Зауважимо, що серед школярГв 5-8-х клаав, де виявлено 20 % оаб iз надмГрною вагою, були
визначеш окремГ особи (3,3 %) з недостатньою масою тгла. Хоча в цих учшв вГропдних вщмшностей у споживанш макро- i мжронутрГенпв нами не було виявлено, однак спостерГгалась тенденцГя до дефщиту енергИ за рахунок меншого надходження таких важливих складових 'гжГ, як бглки (в 1,3 раза), жири (в 1,6 раза) i вуглеводи (в 1,2 раза), порГвняно з однолгтками з нормальною масою тгла. Також спостерГгалась тенденцГя до меншого надходження жирних кислот — 1,4 г/добу, холестерину — 129,9 мг/добу, мжроелеменпв: кальцго — 763,0 мг/добу, залГза — 9,1 мг/добу, йоду — 94,2 мкг/добу. ПорГвняльний аналГз отриманих результапв та даних харчового щоденника показав, що загалом щоденне меню учшв середньо! школи характеризувалось споживанням недостат-ньо'1 кглькостГ тваринного мяса, кисломолочних продукпв, свгжих овочГв i фрукпв. Натомють популярною 1жею цих школярГв були печиво i цукерки, надлишок яких корелював з шдвищеними рГвнями надходження цукрГв (р < 0,01).
Серед учнгв старших (9-11-х) класгв нами було виявлено 20,0 % осгб 1з надмгрною вагою, як i в груш учшв середньо! школи (табл. 3). За результатами аналГзу за програмою Dietplan 6, було визначено вГрогщно бгльше надходження енергИ — 3763,0 ккал/добу (р < 0,05) у ше'1 групи учшв, що могло бути пов'язане з бгльшим споживанням бглково! ïM — 105,3 г/кг/до-бу порГвняно з учнями з нормальною вагою тгла i вГрогщно бгльшим споживанням крохмалю — 383,6 (р < 0,05). ПорГвняльний аналГз харчового меню показав, що кгльюсть спожито! цими учнями ïM на 10-12,7 % перевищувала аналопчний показник у школярГв iз нормальною масою тгла. НадмГрне споживання крохмалю в них корелював з великою кгльюстю картопляних i бобових виробГв у рацюш, а бглкових шгредГенпв — зГ споживанням надмГрно'1 кглькосп яець. Також в оаб з надлишковою вагою виявлено вГрогщно бгльше надходження кальцго — 1481,8 мг/добу (р < 0,001) i магнго — 450,8 мг/добу (р < 0,005) поряд з недостатшм споживання цинку — 8,5 мг/добу (р < 0,01). У харчовому рацюш
Таблиця 2. Особливост споживання основних нутр1ент1в школярами 5-8-х класв мста Львова (M ± SD)
Споживання на добу Д^и з нормальною масою тша Д^и з надлишковою масою тша p
Бтки, г 83,9 ± 27,7 101,1 ± 27,7 > 0,05
Жири, г 95,1 ± 26,6 98,1 ± 25,0 > 0,05
Вуглеводи, г 333,8 ± 66,9 427,0 ± 57,4 < 0,005
Енергт,кКал 3038,3 ± 1383,9 2683,3 ± 1217,1 > 0,05
Глюкоза, г 14,2 ± 4,5 19,2 ± 8,9 > 0,05
Фруктоза, г 15,6 ± 5,9 10,7 ± 3,2 > 0,05
Сахароза, г 55,2 ± 20,9 40,8 ± 23,7 > 0,05
Мальтоза, г 3,2 ± 1,4 2,7 ± 2,5 > 0,05
Натрш, мг 3509,4 ± 1060,4 2524,7 ± 615,8 < 0,05
Фолieва кислота, мкг 232,1 ± 84,4 403,2 ± 295,5 < 0,01
Бютин, мкг 30,5 ± 15,0 43,6 ± 25,0 < 0,05
Втамш С, мг 101,4 ± 36,5 136,5 ± 30,8 < 0,05
старшокласник1в з надлишковою вагою в1дм1чалась також бшьша к1льк1сть свинини, що може обумов-лювати зазначений вище дефщит цинку. Окр1м цього, привертае увагу в1рог1дно б1льша к1льк1сть споживання учнями з надмiрною вагою глюкози — 32,9 г/добу (р < 0,01) на тл1 тенденций до меншого споживання фруктових i молочних цукр1в: фрукто-зи (в 1,3 раза), сахарози (в 1,3 раза), лактози (в 1,2 раза). Вщтак, з огляду на даш харчового щоденника, подiбно до iнших вiкових груп школярiв учнi старшо'1 школи надавали перевагу печиву, хлiбобулочним ви-робам i солодощам порiвняно з фруктами, овочами й молочними продуктами.
Позитивним фактом було те, що серед учшв старшо'1 школи, яю були включенi у дослщження, не виявлено жодно'1 особи з недостатньою вагою. Це можна пояснити певною мiрою тим, що старшо-класники е бiльш самостшними щодо придбання i споживання 1ж1, а також мають здебiльшого не-контрольовану батьками харчову поведiнку, про що й зазначили, заповнюючи харчовi щоденники.
Таким чином, згiдно з отриманими даними, серед учшв рiзного вiку загальноосвiтнiх шкiл м. Львова було 13,3 % оаб iз надмiрною вагою. Зазначе-ну групу школярiв порiвну становили учнi 5—8-х класiв (вiком 10—13 роюв) i 9—11-х класiв (вжом 14—17 рокiв). Визначено, що учш з надмiрною вагою споживали бшьшу (в середньому на 11,5 %) кшьюсть ïM щодня порiвняно з однолiтками з нормальною масою тша. Для них було характер-ним вiрогiдно бiльше надходження енергИ, яке асоцiювалося з надлишком бшюв, глюкози, маль-този, полiненасичених жирних кислот на тлi меншого надходження фруктози. О^м зазначеного, в учшв iз надмiрною вагою встановлено надходження вiрогiдно бшьшо'1 кшькосп ряду мiкронутрiентiв (кальцiю, магнiю, фосфору, залiза) i вiтамiнiв (каротину, ретинолу тощо). Виявленi вiдхилення харчово'1 поведiнки, кiлькiсного та якiсного складу ïM також можуть призводити до бшьшого ризику формування метаболiчних порушень i вказують на необхвдшсть запровадження заходiв щодо ЗСх профiлактики.
1ншим, не менш цiкавим фактом було те, що переважна бiльшiсть учшв з недостатньою масою тша спостерк'алась серед дггей початково'1 школи. Оскшьки вибiр i контроль над харчуванням учнiв 1—4-х класiв здiйснюеться здебшьшого батьками, виявлений факт може свщчити про неправильний/ неконтрольований пщхвд щодо харчово'1 поведiнки дiтей i обумовлюе необхщшсть проведення освгт-ньо'1 роботи серед батьюв.
Натомiсть серед учшв 9—11-х клаав нами не було виявлено жодно'1 особи з недостатньою масою тша. Цей факт може вказувати на традицшну вжову змшу поглядiв щодо харчово'1 поведшки учнiв, формування у старшокласникiв самостшних навичок необхiдностi споживання продуктiв харчування для забезпечення функцiонування оргашзму, самостiйностi до вибору продуктiв, приготування i приймання ïM тощо. Однак наявшсть порiвняно велико! кшькосп осiб з надмiрною вагою серед учшв 5—11-х клаав, у свою чергу, свщчить про неадек-ватний i неправильний шдхщ до щоденно'1 харчово'1 поведiнки. Окрiм цього, отримаш результати на-водять на думку, що надлишкова маса тiла в учшв 9—11-х клаав закладалась ще на рiвнi середньо'1 школи, а в старших класах це зi значною вiрогiд-нiстю можна трактувати як вiдносно сформований процес.
Висновки
1. Сучасний харчовий рацiон школярiв в цшому е незбалансованим, мiстить надлишок енергИ та бiлкiв на rai недостатньо'1 кiлькостi мiкроелементiв i вггамшв.
2. Серед обстежених учнiв з недостатньою масою тша бшьшють становили переважно учнi початково'1 школи, що було пов'язано з дефщитом надходження енергИ, асоцiйованим з недостатшм споживан-ням жирiв та бшюв на фонi дисбалансу життево важливих мiкронутрiентiв.
3. Серед учнiв 5-8-х класiв виявлена достатньо велика кшьюсть осiб iз надмiрною вагою. Характер-ним для них був дисбаланс у надходженш важливих
Споживання на добу Д^и з нормальною масою тша Дгги з надлишковою масою тiла p
Бтки, г 99,9 ± 25,5 105,3 ± 41,7 > 0,05
Жири, г 99,6 ± 36,6 97,1 ± 28,1 > 0,05
Вуглеводи, г 479,6 ± 208,3 420,4 ± 141,7 > 0,05
Енерпя,кКал 2732,6 ± 1018,3 3763,0 ± 1310,0 < 0,05
Крохмаль 259,2 ± 83,1 383,6 ± 64,4 < 0,05
Глюкоза, г 21,4 ± 9,4 32,9 ± 11,1 < 0,01
Фруктоза, г 25,5 ± 7,6 19,7 ± 6,0 > 0,05
Сахароза, г 62,2 ± 22,6 54,3 ± 20,5 > 0,05
Лактоза, г 16,1 ± 6,1 15,6 ± 6,2 > 0,05
Кальцш, мг 983,2 ± 303,2 1481,8 ± 278,6 < 0,001
Магнш, мг 411,4 ± 137,9 450,8 ± 209,9 < 0,005
Цинк, мг 13,0 ± 4,0 8,5 ± 2,1 < 0,01
Таблиця 3. Особливост споживання основних нутр1ент1в школярами 9-11-х класв мста Львова (M ± SD)
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
нутр1енпв на тл1 споживання збгльшеног кглькосп висококалор1йних продукт1в.
4. У rpyni учн1в 9-11-х клас1в нами не було ви-явлено жодног особи з недостатньою масою тiла, на-TOMicTb 20 % осiб мали надмiрнy вагу.
5. Цi дослщження показали наявну тенденцiю до порушення оптимальних принципiв вигодовування школярiв, що збiльшye ризик формування рiзних ввддв метаболiчних порушень та гх патолопчних наслiдкiв у школярiв. Це обумовлюе необхiднiсть навчання основ рацiонального харчування i корекци харчовог поведiнки вже на рiвнi початковог школи, в тому чи^ в середовищi батьюв.
Список л1тератури
1. Боровик Т.Э. Клиническая диетология детского возраста / Т.Э. Боровик, К.С. Ладодо. — М.: МИА, 2008. — 606 с.
2. Бухановська Т.М. Стан здоров'я сучасних школяргв, шляхи його збереження та полшшення/ Т.М. Бухановська, Л.О. Мальцева, Л.В. Андрейчин // Украгна. Здоров'я наци. — 2012. — № 1. — С. 44-51.
3. Квашнина Л.В. Кальций и его значение для растущего организма //Doctor. — 2003. — №2. — С. 68-70.
4. Лук'янова О.М. Медико-сощальт аспекти збереження здоров 'я дтей, забезпечення гхнього гармотйного фгзичного та ттелектуального розвитку / О.М. Лук 'янова // Журнал АМН Украгни. — 2001. — Т. 7, № 3. — С. 408-415.
5. Лук'янова О.М. Проблеми здоров'я здоровог дитини та науков1 аспекти профыактики його порушень/ О.М. Лук 'янова// Мистецтво лгкування. — 2005. — № 2. — С. 6-15.
6. Лук 'янова О.М. Стан здоров 'я дтей молодшого шкыьного вгку та шляхи його корекци / О.М. Лук 'янова // Перинатологгя та педгатргя. — 2004. — № 1. — С. 3-5.
7. Резтченко Г.1. Проблеми охорони здоров'я дтей та тдлтюв в Украгт / Г.1. Резтченко, Ю.Г. Резтченко // Современная педиатрия. — 2005. — № 2. — С. 25-28.
8. Сердюк А.М. Медична екологгя i проблема здоров 'я дтей / А.М. Сердюк // Журнал АМН Украгни. — 2001. — Т. 7, № 3. — С. 437-449.
9. Няньковский С.Л., Яцула М.С., Сенкевич Е.М., Пасич-нюк И.П. Медико-социальные особенности состояния здоровья
школьников в Украине // Georgian Medical News. — 2014. — 5 (230). — 60-65.
10. Яцула М.С. Фактори ризику порушення адаптаци першокласниюв до систематичного шкыьного навчання // Педiатрiя, акушерство та гшекологiя. — 2011. — № 4 (73). — С.169-170.
11. Яцула М.С. Стан здоров 'я першокласнитв, гх готовтсть до систематичного навчання в школi // Здоровье ребенка. —
2010. — № 3 (24). — С. 55-58.
12. Спиричев В.Б. Витамины и минеральные вещества в питании и поддержании здоровья детей / В.Б. Спиричев. — М., 2007. — 22 с.
13. Шадрт О.Г., Дюкарева-Безденежних С.В. Дефщит макро- i мiкронутрiентiв у харчувант дтей раннього вжу та шляхи його корекци // Перинатология и педиатрия. — 2010. — № 4 (44). — С. 69-74.
14. Children's adaptations to a fat-reduced diet: the Dietary Intervention Study in Children (DISC) / L.Van Horn, E. Obarzanek, L. Friedman [et al.] // Pediatrics. — 2005. — Vol. 115, № 7. — P. 1723-1733.
15. Effects of fast-food consumption on energy intake and diet quality among children in a national householdsurvey / S.A. Bowman, S.L. Gortmaker, C.B. Ebbeling [et al.]// Pediatrics. — 2004. — Vol. 113, № 7. — P. 112-118.
16. Resnicow K. The relationship between breakfast habits and plasma cholesterol levels in schoolchildren / K. Resnicow // J. Sch. Health. — 2006. — № 61. — P. 81-85.
17. Role of dietary factors and food habits in the development of childhood obesity: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition / C. Agostoni, C. Braegger, T. Decsi [et al.] // JPGN. —
2011. — V. 52. — P. 662-669.
18. Szajewska H. Systematic review demonstrating that breakfast consumption influences body weight outcomes in children and adolescents in Europe / H. Szajewska, M. Ruszczynski // Crit. Rev. Food Sci. Nutr. — 2010. — № 50. — P. 113-119.
19. Trends ofdietary habits in adolescents/L. Moreno, G. Rodriguez, J. Fleta [et al.]//Crit. Rev. Food Sci. Nutr. — 2010. — № 50. — P. 106-112.
10. U.S. Per Capita Food Supply Trends: More Calories, Refined Carbohydrates and Fats / J. Putnam, J. Allshouse, L. Kantor. — Washington, DC: Economic Research Service, US Department of Agriculture, 2002.
Отримано 08.01.16 ■
Няньковский СЛ., ПасичнюкИ.П.
Львовский национальный медицинский университет
имени Данила Галицкого
ОЦЕНКА НУТРИТИВНОГО СТАТУСА ШКОЛЬНИКОВ 1-11-х КЛАССОВ ГОРОДА ЛЬВОВА
Резюме. В статье приведены результаты исследования особенностей нутритивного статуса 90 учеников 1—11-х классов общеобразовательных школ города Львова. Выявлено, что у большинства из них ежедневный пищевой рацион был в целом несбалансированным, содержал избыток энергии и белков на фоне недостатка микроэлементов и витаминов. У учащихся начальной школы с недостаточной массой тела (10 %) был определен дефицит энергетического обеспечения вследствие уменьшенного потребления жиров, недостаток микронутриентов, витаминов. В свою очередь, среди учащихся 5-8-х и 9-11-х классов выявлено 20 % детей с избыточной массой тела, что ассоциировалось с дисбалансом в поступлении важных нутриентов на фоне потребления увеличенного количества высококалорийных продуктов. Данные исследования доказывают необходимость нутритивной коррекции и коррекции образа жизни школьников для профилактики формирования метаболических нарушений и их последствий, улучшения состояния здоровья.
Ключевые слова: дети, школьники, питание, нутриенты.
Niankovskyi S.L., Pasichniuk I.P.
Lviv National Medical University
named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
ASSESSMENT OF NUTRITIONAL STATUS OF GRADE 1-11 SCHOOLCHILDREN IN LVIV
Summary. The article presents the results of studies on the features of nutritional status of 90 grade 1—11 pupils from comprehensive secondary schools in Lviv. It was found that in the majority of them, daily dietary intake was substantially unbalanced, with excess of energy and proteins on the background of a lack of microelements and vitamins. Elementary school pupils with insufficient body weight (10 %) had energy supply deficit due to reduced consumption of fats, lack of micronutrients, vitamins. In contrast, among pupils of grades 5—8 and 9—11, 20 % of children had overweight associated with an imbalanced intake of important nutrients on the background of increased consumption of high-calorie foods. These investigations demonstrate the need of nutritional correction and lifestyle modification in pupils to prevent metabolic disorders and their effects, improving health status.
Key words: children, schoolchildren, food, nutrients.
