CC BY
22
Орган1зац1я охорони здоров'я / Public Health Organization
УДК 613.955+616-053.5-071.3 DOI: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127059
Антипкн Ю.Г., Волосовець О.П., Майданник В.Г., Березенко В.С., Мосеенко Р.О., Виговська О.В., Кривопустов С.П., Заболотько В.М., Аряев М.Л., Абатуров O.G., Крючко Т.О., Бекетова Г.В., Охотнкова О.М., Крамарьов С.О., Петренко В.1., Левицький А.Ф., Марушко Ю.В., Марушко Т.В., П'ятницький Ю.С., Шадрiн О.Г., Мушч О.М., Микичак 1.В., Косовська Т.П., Лисак В.П., Сороколат Ю.В., Терещенко А.В., Банадига Н.В., Беш Л.В., Больбот Ю.К., Боярська Л.М., Волосянко А.Б., Гончарь М.О., Дудник В.М., Зубаренко О.В., Клименко Т.М., Колоскова О.К., Леженко Г.О., Овчаренко Л.С., Сенаторова А.С., Смiян O.I., Сорокман Т.В., Стоева Т.В., Чернишова O.G., Цо^кова O.A., Бондаренко Т.В., Голяк М.В., ДобровольськаЛ.О., Знак O.P., Gфремова Н.М., Карчевич T.G., Лук'яненко О.В., Луньова A.B., Марченко Н.М., Михно С.Л., Писаренко С.Г., Покатлова Т.М., Рубанова G.I., Сташко О.В., Шмалько Н.О., Щербинська К.М., Мозирська О.В.
ДУ «1нститутпедютрИ акушерства i пнекологИ НАМН Укра'/ни», м. Ки!в, Укра'/на Нацюнальний медичний унверситетiм. О.О. Богомольця, м. Ки!в, Укра'/на Нацюнальна медична академ'я пюлядипломно! освти iменi П.Л. Шупика, м. Ки!в, Укра'/на Центр медично'1 статистики МОЗ Укра'/ни, м. Ки!в, Укра'/на
Стан здоров'я дитячого населення — майбутне кра'ши
(частина 1)
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2018;13(1):1-11. doi: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127059
Резюме. Стаття колективу пров1дних вчених пед1атр1в та оргатзатор1в пед1атрично'( охорони здоров'я Украти присвячена вивченню основних тенденцшу стан здоров'я дитячого населення кратиза останн 22 роки. АналЬз захворюваност1 та поширеност1 хвороб серед дитячого населення Украти, р1вшв малюковог смертност1 протягом останшх двох десятилть св1дчить про те, що вони залишаються зна-чно вищими вгд середньоевропейських показнишв на тл1 прогресивного зменшення чисельност1 дитячог популяцп на 3,16 млн оаб. Поширетсть дитячих хвороб в УкраЫ за останн 22 роки зросла на 41 %, захворювашсть на дитяч1 хвороби — на 36 %. Розглянут1 шляхи виршення низки нових соц1альних та медико-еколог1чних проблем, що негативно впливають на здоров'я дтей. Ключовi слова: дти; захворювашсть; твал1дтсть; освта; пед1атр1я; поширетсть хвороб
Вступ
Серед «Глобальних цшей сталого розвитку до 2030 року», визначених Оргашзащею Об'еднаних Нацш, одними з головних е добре здоров'я та благополуч-чя. Саме на цьому наголошував президент бвропей-ського конгресу дитячих лжар1в професор М. Виг1еа на Europаediаtrics 2017 (м. Бухарест, Румун1я, 2017), говорячи про необхщнють розвитку взаеморозумш-ня у сфер1 збереження здоров'я дггей в кра!нах бвро-пи з метою полшшення якосп надання медично! до-
помоги дитячому населенню континенту. 3obcîm не випадково Europaediatrics 2017 проходив шд девiзом «Пед1атр1я будуе мости по всш бврош».
Стратепчно важливим та прюритетним завдан-ням держави в галуз1 охорони здоров'я е збереження життя та здоров'я дггей, що вимагае вiдповiдноï змь ни ставлення сощуму та влади до медицини дитин-ства i медичного персоналу, який обслуговуе дггей. Основними критерiями досягнення цього е збереження репродуктивного здоров'я, здоров'я новона-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» (Zdorov'e rebenka), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Волосовець Олександр Петрович, член-кореспондент НАМН УкраТни, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри педетри № 2, Нацюнальний медичний ушверситет ¡меш О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 01601, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Oleksander Volosovets, MD, PhD, Professor, Head at the Department of pediatrics № 2, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: [email protected]
роджених, достатнiй piBeHb ÍMyHÍ3a^'i, запобiгання материнськiй та малюковiй смертносп та покра-щання стану здоров'я дитячого населення краши як одного з найважливших медико-соцiальних показ-ниюв розвитку краши [1—5, 13].
Сучасними тенденц1ями розвитку европей^^ педiатрп е стандартизац1я медичноi допомоги дiтям на засадах до^зово! та персошфiкованоi медицини, заходи щодо запобiгання iнфекцiйним та нешфек-цiйним хворобам, стримування антибютикорезис-тентностi, впровадження iнновацiй у педiатричнy практику.
Приблизно 11 млн дiтей помирають щороку, не доживши до свого п'ятого дня народження, ще десятки мшьйонш залишаються фiзично або розумово вщсталими, не маючи можливосп для дорослшан-ня, життя i розвитку внаслщок бiдностi, неосвiче-носп, дискримшацп та насильства. Бiльшостi ле-тальних наслiдкiв можливо було запобяти [6].
На сьогодн1 не викликае сумн1ву постулат щодо основ формування здоров'я людини, починаючи з моменту ii зачаття, народження та дитинства. Вкрай важливим е саме здоровий старт у життя кожно! дитини, що зумовлений насамперед станом здоров'я батьюв, передуам матерi, особливостями перебпу вагiтностi та полог1в, соцiальним станом дитини, р!внем медичного обслуговування тощо. Б1льш1сть захворювань дорослих мають коршня в дитячому в1ц1, що обумовлюе як1сть та тривалiсть усього життя [5, 7]. Втрачена яюсть здоров'я та життя дитини, безумовно, впливае на тривалють та повнощншсть подальшого ii життя, iнтелект, креативнiсть, ф!зичний розвиток та працездат-н1сть, що в сукупносп мае неабияке значення для гармошчного розвитку усього сощуму, зокрема обороноздатностi краши, що е вкрай важливим у нишшшх умовах збройного конфлжту на Донбась
За даними ЮН1СЕФ, чисельнiсть дiтей, яш по-требують невiдкладноi гyманiтарноi допомоги через конфлжт на Донбаа, зросла майже в 2 рази — до 1 мшьйона ос16, що удв1ч1 бiльше, н1ж минулого року, як сказано в прес-рел!зь У Дитячому фовдд ООН зауважили, що зростання к1лькост1 дiтей (йдеться про ще 420 тисяч д!вчат i хлопщв), як1 потребують допомоги, пов'язане з триваючими бойовими д^ми та постшним погiршенням умов проживания в зош АТО, зв1дки до шших регiонiв Украши вимушено переехали близько 1,7 мшьйона оаб. Багато амей втратили джерела доходу i доступ до сощально! допомоги та охорони здоров'я, а варпсть життя р!зко зросла [8].
Спрямування украшсько1 педiатрli (i це схвалене уама науковцями, органiзаторами охорони здоров'я та провщними експертами в регiонах у галуз! «педiа-тр^», як1 готували зазначений матерiал), вiдповiдае глобальнiй стратеги охорони здоров'я дггей у бвро-п1, розробленiй ВООЗ (Anthony Costello, 2017), що спрямована на системну боротьбу щодо зменшення малюково^ смертностi, сощально-значущих хвороб, iнфекцiйних хвороб, екологiчноi патологи та ожи-
рiння в дггей i пщкреслюе необхiднiсть пропаганди дитячими та родинними лжарями здорового способу життя, широке впровадження iмунопрофiлaкти-ки та рацiонального харчування.
Мета досЛдження — вивчення тенденцiй у ста-нi здоров'я дитячого населення кра!ни за останнi два десятирiччя, обГруитувания необхiдностi вщ-новлення кадрового та матерiально-техиiчного по-тенцiалу педiaтричноI служби, розробка сучасних лiкувально-дiагностичних технологш, збереження iмунопрофiлактики та профшактики швалщносп при поширених дитячих хворобах, що е важливою складовою нащонально! системи охорони здоров'я та безпеки краши загалом.
Матерiали та методи
Проводився аналiз захворюваностi та пошире-носп хвороб у дiтей, малюково! смертности швалщ-ностi дiтей краши протягом останшх 22 рокiв у вжо-вому аспектi, розрiзi окремих патолопчних станiв та територiальних особливостей. Застосовувались методи статистичного ощнювання, ешдемюлопчного аналiзу даних Центру медично! статистики МОЗ Украши.
Результати та обговорення
Дослiдження зaхворювaностi та поширеностi хвороб серед дитячого населення Украши, рiвнiв малюково! смертностi протягом остaннiх десяти-лiть свщчить про те, що вони залишаються значно вищими вщ середньоевропейських рiвнiв. Зокрема, показник малюково! смертносп в Украш становив у 2016 рощ 7,4 на 1000 народжених живими проти 1—5 % у крашах бвропейського Союзу, проте це удвiчi нижче, н1ж у 1994 рощ (рис. 1).
Найнижш показники смертносп немовлят були зафжсоваш у 2016 рощ у Кшвськш (5,1 %), Тер-нопiльськiй (5,2 %) областях, м. Киевi (5,5 %), Полтaвськiй (5,8 %), Вшницькш (6,5 %), Сум-ськiй (6,5 %), Зaпорiзькiй (6,6 %), Хмельницькш (6,6 %), Iвaно-Фрaнкiвськiй (6,7 %) та Волин-ськiй (6,9 %) областях, а високi — у Закарпат-ськiй, Кiровогрaдськiй, Херсонськiй, Луганськш та Чернiгiвськiй областях. Також значно вищою, н1ж у крашах бвропи, залишаеться неонатальна смертнiсть. В Укра!ш у 2015 роцi було 2378 випад-кiв смертi немовлят у першi 28 днiв життя, тодi як у Польщi — 1122, Румунп — 1047, а в Шмеччиш — 1449 випaдкiв при значно бшьшш кiлькостi пологiв у цих крашах [9].
Проте необхвдно вiдмiтити, що в Украш показник неонатально! смертностi став знижуватися з кожним роком i у 2016 рощ вш становив 4,6 на 1000 народжених проти 6,1 на 1000 народжених у 2000 рощ завдяки запровадженню останшми роками сучасних перинатальних технологiй та тдвищенню рiвия квaлiфiкaщI наших лiкaрiв.
Тривожна тенденц1я остaннiх двох десятирiч — зменшення кiлькостi здорових дггей у крат, що вiдбувaеться на ™ зменшення чисельностi дитячо-
го населення з 10 775 729 дггей 0—17 роюв у 1994 рощ до 7 614 006 у 2016 рощ при високих р1внях захворю-ваносп i поширеностi хвороб (рис. 2) [4, 7].
Кр1м того, на xni полiтичноï та економiчноï не-стабiльностi, тривалих военних дiй в Украш, виму-шеноï мгграцИ бшьше н1ж 1,7 млн громадян i3 зони АТО (i3 них понад 200 тисяч дггей) виникла та зберь гаеться низка нових сощальних та медико-еколопч-них проблем, що негативно впливають на здоров'я дггей, а саме:
— недостатне фшансування системи охорони здоров'я, зокрема дггей та заходiв щодо збереження репродуктивного здоров'я;
— недостатнш рiвень оснащення медичним об-ладнанням та саштарним транспортом педгатрич-них закладiв охорони здоров'я;
— бшьше Н1Ж двотисячний кадровий дефщит ди-тячих лжар!в, особливо в первиннiй ланцi та в сшь-СЬК1Й мiсцевостi;
— недосконалють iснуючоï системи громадсько-го здоров'я;
— послаблення прiоритету профiлактичноï спря-мованосп в медицинi дитинства, зокрема в первин-Н1Й ланцi;
Рисунок 2. Динам1ка клькост дитячого населення в Укран (1994-2016 рр.)
— недостатнш р!вень !мунопрофшактики дитячого населення, що е одним 1з найнижчих за всю ю-тор1ю краши;
— значна кшьюсть дiтей, яш позбавленi батьюв-сь^ оп1ки або виховуються в неповних родинах, внаслщок цього е емоцiйно, педагогiчно та медично занедбаними;
— збереження в час тривалого комплексного мультифакторiального впливу наслщюв аварИ на ЧАЕС на стан здоров'я дггей, як1 проживають на ра-дiацiйно забруднених територiях;
— поширенють тютюнопалiння й 1нших шкщли-вих звичок та вживання алкоголю, наркотиюв батьками i, вщповщно, д1тьми;
— складнощi з доступом дггей 1з сшьсь^ мюце-восп до спецiалiзованоï та високоспецiалiзованоï медичноï допомоги в обласних центрах та столищ;
— низький сощально-культурний р!вень бшь-шост1 украшських родин;
— недостатне висвилення в засобах масовоï ш-формацИ питань медичноï просвгти, пропаганди здорового способу життя та боротьби з поширенням шк1дливих звичок серед дорослих та дггей.
Усе зазначене в комплекс сприяло зростанню поширеносп дитячих хвороб за останш 22 роки на 41 %. Якщо в 1994 роц1 вона становила 1253,0 на 1000 дггей, то тепер — 1777,16 на 1000 дггей вщповщ-ного в!ку. Так само на 36 % зросла i захворювашсть на дитяч! хвороби — в1д 967,0 до 1316,07 на 1000 д1-тей вщповщно (рис. 3).
I якщо до 2010 року захворювашсть i поширенють дитячих хвороб стали пщвищуватися, то починаючи з 2011 року намггалася тенденц!я до ïх зниження. Проте на тл1 помгрного зменшення поширеносп хвороб серед дгтей 0—17 роюв у 2016 роц1 в Украш, за даними Центру медичноï статистики МОЗ Украши, спостеряаеться збшьшення цього показника в таких регюнах: В1нницьк1й, Ктвськш, Житомирськш, Черкаськш, Чершпвськш, Дншропетровськш,
Рисунок 1. Смертшсть дтей до 1 року в Укра/н1 в 1990-2016 рр.
Рисунок 3. Динам1ка поширеност хвороб i захворюваност серед дтей в1ком до 18 роюв в Укра/н1, за даними Центру медичноi статистики МОЗ Укра/ни
□ 2016
2015
Рисунок 4. Поширенсть хвороб у дтей Bi^M 0-17 роюв, як перебувають пщ наглядом закладiв охорони здоров'я МОЗ Укра/ни за даними Центру медичноi статистики МОЗ Укра/ни у 2016 роц
Харк1вськ1й, Терноп1льськ1й, 1вано-Франк1вськ1й, Льв1вськш областях та м. Киев1 (рис. 4).
Поширешсть хвороб у дггей 0—17 рок1в у 2016 рощ становила 1777,16 зареестрованого випадку захворювань на 1000 дггей, тод1 як у 1994 рощ — 1263,5. Зростання показника поширеност! на 40,6 % за останш два десятир1ччя насамперед ста-лося за рахунок значущого збшьшення поширенос-т1 таких патолопчних стан1в, як хвороби оргашв ди-хання, вроджен1 аномал!! розвитку, новоутворення, хвороби ендокринно! системи, хвороби системи кровообяу, травми та отруення. Не можна не зазна-чити, що така динам1ка поширеност1 хвороб дитя-чого в1ку св1дчить про потужний негативний вплив на дитячий оргашзм еколог1чно забрудненого до-вкглля, х1м1зацИ нашого повсякдення, електромаг-нггаого опром1нення, нездорового способу життя бгльшосп укра!нських родин, спадкових фактор1в, неращонального харчування та поширення шк1д-ливих звичок.
Найвищий р1вень поширеност1 дитячих хвороб спостер1гаеться серед д1тей п1дл1ткового в1ку 15—17 рок1в (2154,5 на 1000 дггей), пот1м у в1ков1й груш 7—14 роюв (1742,21 на 1000 вщповщного на-селення). I найменш1 р1вн1 показника поширеност1 спостер1гались у дггей 0—6 рок1в — 1189,65 на 1000 дггей. У групах дггей вжом 7—14 та 15—17 роюв про-гресивно зростав р1вень захворюваност1: на хвороби ендокринно! системи (у 7 раз1в пор1вняно з групою дггей вжом 0—6 роюв), зокрема цукровий д1абет (у 5 раз1в); юстково-м'язово! системи (у 7,1 раза); се-чостатево! системи (у 3,4 раза); травно! системи (у 3,1 раза); новоутворення (у 1,9 раза); хвороби ока та придаткового апарату (у 4,1 раза); псих1чш розлади (у 2 рази); хвороби нервово! системи (у 2,8 раза) та травми (у 2 рази).
У той же час у дггей раннього в1ку були бгльши-ми показники поширеност! хвороб оргашв дихання, вроджених аномалш, хвороб вуха та соскопод1бного вщростка, хвороб кров1, зокрема анем!!.
Структура поширеност1 хвороб у дггей вжом 0—17 рокгв останш -ми роками динам ¡ч но змшювалась. Перше м1сце продовжують по-сщати хвороби орга-н1в дихання — 54,2 % (у 1994 рощ — 52,6 %), на другому мгсщ зна-ходяться хвороби оргашв травлення — 6,43 % (у 1994 рощ — 7,62 %), на третьому — хвороби ока та придаткового апарату — 5,24 % (у 1995 рощ — 4,78 %), на четвертому — хвороби шюри та шдшюрно! клгтковини — 4,31 % (у 1994 рощ — 5,75 %), на
п'ятому — хвороби юстково-м'язово! системи — 3,97 % (у 1994 рощ — 3,97 %), на шостому ранговому мгсщ — хвороби ендокринно! системи — 3,96 % (у 1994 рощ — 2,1 %) та шшь
Спостер1гаеться перемщення на вищ1 рангов! мгсця хвороб оргашв травлення, шюри та тдшюр-но! клгтковини, ока та придаткового апарату та особливо ендокринно! системи, що 22 роки тому по-сдали лише 14-те рангове мгсце, а ниш обшмають 6 рангове мгсце. На значно нижч1 рангов! мгсця по-р1вняно з 1994 роком за поширешстю тепер перемутились хвороби нервово! системи (VIII рангове мгсце) та деяю шфекцшш ! паразитарн! хвороби (VII рангове мгсце), травми та отруення (IX рангове мгсце).
Протягом 1994—2016 рр. звертае на себе ува-гу найвище збгльшення поширеност! новоутво-рень (+211,7 %), хвороб ендокринно! системи (+164,4 %), кровообяу (+116,3 %), сечово! системи (+105,5 %), уроджених аномалш, деформацш та хромосомних аномалш (+96,5 %), хвороб оргашв дихання (+44,8 %), вуха та соскопод1бного вщрос-тка (+47,4 %), нервово! системи (+34,5 %), кров! та кровотворних оргашв (+29,7 %) (табл. 1).
Пом1рно зросли показники поширеност! хвороб ока та придаткового апарату (+22,4 %), травм та отруень (+23, 9%), хвороб оргашв травлення (+18,6 %) та хвороби шюри (+5,4 %).
Вщ'емна динамжа спостерталась щодо поширеност! розлад1в психжи та поведшки (—11,23 %), деяких шфекцшних та паразитарних хвороб (—28,9 %), симптом1в, ознак, вщхилень вщ норми (-67,0 %).
У розргз! репошв найб1льший приргст поширеност! дитячих хвороб та висок! р1вш поширеност! в динамщ спостереження вщм1чались у м. Киев! та Ки!вськш област!. Наступними за високими р1вня-ми поширеност! дитячих хвороб е Вшницька, Хар-ювська, Р1вненська, Житомирська, Дншропетров-ська, ^ано-Франювська та Чершпвська област!. Високим приростом поширеност! дитячих хвороб
Рисунок 5. Поширешсть за класами хвороб у дтей Укра/ни
також вщргзняються Львгвська та Черкаська область Найменш! показники поширеносп дитячих хвороб спостеряаються в Закарпатськш, Одеськш i Хер-сонськ1й областях.
Знаковим е той факт, що в 61льшост1 швшчних i промислових репошв Украши спостерггаеться негативна динамжа щодо зростання поширеносп хвороб та захворюваносп дитячого населення. Це, очевидно, обумовлено негативним комплексним впливом урбашзацщ техшзацщ еколопчно неспри-ятливого оточуючого довк1лля (дгя важких металгв, радюнуклщв, електромагнггаого опромшення, срководню, вуглеводшв, азотистих сполук тощо) (рис. 5) [2, 10, 11].
Захворювашсть у дней вжом 0—17 рок1в у 2016 рощ становила 1316,07 на 1000 дггей, тод1 як у 1994 рощ — 967,0. Зростання показника захворюванос-т1 за останш два десятиргччя на 36 % насамперед вщбулося за рахунок значущого збгльшення в д1-тей таких нозологш, як новоутворення, хвороби ендокринноï системи, вроджен аномалп, хвороби вуха та соскоподгбного ввдростка, системи кро-вообиу та сечостатевоï системи, оргашв дихання (табл. 1).
Аналгзуючи показники захворюваносп дитячого населення Украши за останш бгльше нгж 20 рок1в, слщ зазначити, що найчисленшшою групою хвороб стабгльно залишаються хвороби оргашв дихання, в основному за рахунок гострих ресшраторних захво-рювань та пневмонш !з максимумом виявлення ïх у дггей в1ком вщ 0 до 6 роюв.
Перше мюце за захворювашстю, як i в минулг роки, посщають хвороби оргашв дихання — 63,9 % (у 1994 рощ — 65,6 %), на II мющ знаходяться хвороби шюри та пiдшкiрноï кл1тковини — 5,6 % (у 1994 рощ — 5,3 %), на III — травми (3,8 %) (у 1994 рощ — 4,17 %), на IV — хвороби оргашв травлен-ня — 3,45 %, на V — шфекцшш та паразитарш хвороби — 3,43 % (у 1994 рощ — 6,86 %), на VI — хво-роби ока та придаткового апарату (3,17 %) (у 1999 рощ — 3,3 %) та шшг Звертае на себе увагу пере-мщення на вище рангове мюце травм, мабуть, як наслщок батьювсь^ байдужосп, насиченосп су-спгльства мштарнютю i зброею та ризикованим способом проведення д1тьми дозвглля, особливо в пщлгтковому в1ц1 (зачешнг, джамшнг, групи смерп в сощальних мережах тощо).
Найвищий ргвень захворюваносп спостеряаеть-ся серед вiковоï групи 0—6 роюв (1465,3 на 1000 вщ-повщного населення), пот1м серед дгтей в1ком 15—17 рок1в (1249,76 на 1000 дггей), у дгтей вжом 7—14 ро-к1в цей показник був найменшим (1189, 65 на 1000 дггей).
Ргвень захворюваносп серед дгтей за класами хвороб збгльшуеться з урахуванням в1кового аспекту та характеризуемся так: хвороби оргашв кровообь гу — у 3,7 раза поргвняно з групою дгтей вжом 0—6 роюв, хвороби ендокринноï системи, розлади хар-чування, порушення обмшу речовин — у 2,5 раза, новоутворення — у 2 рази, травми та отруення — у
1,95 раза, хвороби ока та придаткового апарату — у 1,5 раза, хвороби оргашв травлення — у 1,4 раза, хвороби шюри та пiдшкiрноï клгтковини — у 1,2 раза.
З вжом зменшуеться захворювашсть дгтей на хвороби оргашв дихання, зокрема на пневмонго, вроджеш аномалИ, особливо вроджеш вади серця, деяю шфекцшш хвороби, хвороби кров^ крово-творних оргашв та окремг порушення !з залученням гмунного мехашзму, розлади психжи та поведшки, хвороби вуха та соскоподгбного вщростка.
Протягом 1994—2016 рр. звертае на себе увагу найвищий темп приросту захворюваносп д1-тей на новоутворення (+163,3 %), хвороби сечо-воï системи (+116,3 %), кiстково-м'язовоï системи (+90,0 %), кровообяу (+78,4 %), ендокринноï системи (+56,6 %), вуха та соскоподгбного вщрос-тка (+52,2 %), оргашв дихання (+47,4 %), вродже-ш аномалïï, деформацïï та хромосомш аномалИ (+44,35 %).
Тривожить зростання захворюваносп дгтей на есенщальну гшертензго. В Украж зареестрована 2821 дитина (у 2012 рощ — 4029) з есенщальною ri-пертензгею — 0,37 на 1000 дгтей. Це також може бути наслщком зростання впливу на здоров'я дгтей нера-щонального способу життя та харчування, гшоди-намïï, шкщливих звичок.
Помгрно зросли показники захворюваносп на хвороби ока та придаткового апарату, оргашв травлення, нервовоï системи, травми та отруення, хвороби шюри. Негативна динамжа спостериалась щодо поширеносп розладгв псих1ки та поведшки (—25,2 %), деяких шфекцшних та паразитарних хвороб (—31,9 %), симптом1в, ознак, вщхилень в1д нор-ми (-54,8 %).
Це вщповщае даним О.О. Дудiноï (2014), яка вщмгчала значне збгльшення з початку нишшньо-го столитя захворюваносп дитячого населення на хвороби ендокринноï системи, розлади харчування, порушення обмшу речовин (у 1,8 раза), патологго кровг, кровотворних оргашв та новоутворення (у 1,9 раза) i системи кровообяу (у 1,9 раза) [14, 15].
У розр1з1 репошв захворювашсть зросла в уах областях та м. Киевь Найвищий прирют щодо захворюваносп дгтей за останн 22 роки спостериався в Тернопгльськш (+115,1 %), Харювськш (+68,1 %), Одеськш (+66,4 %), Житомирськш (+60,7 %), Лу-ганськш (+58,6 %), Льв1вськ1й (+56,6 %), Микола'][в-ськ1й (+51,7 %), Кровоградськш (+52,4 %), Ргвнен-ськ1й (+50,8 %), Кшвськш (+44,1 %), Херсонськш (+46,6 %), Днгпропетровськгй (+40,51 %), Хмель-ницьк1й (+40,3 %) областях.
Помгрне зростання захворюваностг в межах 2030 % вгдмгчалось у м. Киев^ В1нницьк1й, Донецькгй, ^ано-Франювськш, Запоргзькгй, Волинськ1й, Сум-ськ1й, Чершпвськш, Черкаськгй областях. Наймен-ший прирют щодо захворюваностг спостерггався в Закарпатськш область
Впевненими лщерами щодо р1вшв захворю-ваностг та, в!дпов1дно, поширеносп хвороб се-
< о
Со
о
К)
о
Таблица 1. Поширешсть окремих клаав хвороб серед дпей в Укра'ш! в динам'щ! за 1994-2016 рр. (за даними Центру медично/ статистики МОЗ Укра'ши)
Рангове мгсце Найменування клаав хвороб Поширен1сть на 1000 вщповщного дитячого населения Темп змши показника (у %) з 1994 до 2016 р.
1994** 1999** 2001** 2003 2005 2007 2010 2013 2015* 2016*
Усього 1263,5 1581,4 1688,5 1694,62 1797,86 1879,50 1998,30 1920,34 1742,3 1777,16 +40,6
I Хвороби органа дихання 664,9 778,8 850,63 783,92 847,18 912,94 1035,44 984,71 915,65 963,19 +44,8
II Хвороби оргашв травления 96,4 111,9 125,23 136,48 147,14 148,41 144,92 133,63 117,07 114,35 + 18,6
III Хвороби ока та придаткового апарату - 75,7 83,49 96,16 98,45 101,64 105,57 104,35 94,58 93,2 +22,41
IV Хвороби шшри 72,7 77,7 79,51 79,34 83,32 86,44 86,75 86,22 77,19 76,63 +5,4
V Хвороби КЮТКОВО-М'ЯЗОВО! системи 34,4 51,5 60,08 81,39 85,29 85,50 86,40 84,57 71,57 70,64 + 105,3
VI Хвороби ендокринно'1 системи 26,6 109,26 94,48 105,14 103,44 99,80 93,68 83,42 73,11 70,34 + 164,4
VII Деяш ¡нфекцшнп та паразитарнп хвороби 74,7 72,1 69,96 60,74 65,10 64,92 59,73 65,48 53,36 53,11 -28,9
VIII Хвороби нервово'1 системи - 38,9 44,07 56,68 60,41 62,43 62,72 59,94 53,53 52,35 +34,5
IX Травми та отруення 41,6 46,7 45,67 49,34 50,69 53,97 55,21 57,05 50,96 51,58 +23,9
X Хвороби сечостатево'1 системи 22,7 32,7 37,28 51,85 55,38 56,86 56,71 53,13 47,28 46,65 +105,5
XI Хвороби вуха та соскопод1бно-го вщростка 28,5 41,2 43,32 40,24 42,90 45,03 46,70 47,13 43,1 42,02 +47,4
XII Хвороби кров1 та кровотворних органа 27,5 44,0 49,36 41,84 43,59 44,82 43,25 39,56 36,31 35,81 +29,7
XIII Хвороби системи кровооб1гу 15,6 22,1 26,1 31,41 33,35 33,62 36,75 38,78 34,44 33,75 +116,3
XIV Вроджен1 аномалГ| 14,6 19,5 21,4 21,04 22,96 24,54 27,60 30,10 28,37 28,69 +96,5
XV Розлади психтита поведшки 29,3 31,4 33,06 35,96 36,33 35,68 33,87 31,38 26,48 26,01 -11,23
XVI Новоутворення 2,9 4,3 5,02 6,16 7,14 7,91 8,56 9,21 9,02 9,04 +211,7
XVII Симптоми, ознаки, в1дхилення вщ норми 7,5 9,2 8,14 4,60 3,16 2,88 2,87 2,56 2,5 2,48 -67,0
"р
о" а
ф о
N
q
сл
q
<
сл
■5"
О О
С q
О
TJ —1 Q
Q J=
so
О X О TJ
о
> о
TJ
о
и ¡о
"О
с О"
ф Q
О <5
Q D N'
Q
О D
Прим'пки: * — без урахування даниханексованоТАР Крим та частини територПДонецько! та Лугансько/ областей (зони ATO); * * — показники д'пей в/ком О-14 pokíb.
00
Таблица 2. Захворювашсть на окремi класи хвороб д'пей в Украшi в динам'щi за 1994-2016 рр. (за даними Центру медично/ статистики МОЗ Украши)
Рангове м1сце Найменування клаав хвороб Захворюван1сть на 1000 вщповщного дитячого населення Темп змши показника (у %) з 1994 до 2016 р.
1994** 1999** 2001** 2003 2005 2007 2010 2013 2015* 2016*
Усього 967,0 1173,88 1253,13 1175,46 1251,79 1326,33 1454,96 1394,0 1274,76 1316,07 +36,09
I Хвороби оргашв дихання 612,7 728,34 796,92 721,89 782,67 847,15 971,13 920,93 855,49 903,45 +47,4
II Хвороби шшри 63,3 67,92 69,81 68,42 71,81 74,74 74,69 74,0 65,47 64,76 +2,3
III Травми та отруення 40,4 45,27 44,2 47,17 48,62 51,96 54,44 55,29 49,36 50,06 +23,9
IV Хвороби органт травления 39,1 47,75 50,41 49,44 50,83 51,97 52,65 49,47 45,89 45,46 +16,2
V Деяш ¡нфекцшн1 та па-разитарш хвороби 66,4 65,64 64,53 53,25 55,28 54,99 51,13 56,52 45,58 45,21 -31,9
VI Хвороби ока та придаткового апарату 38,5 38,1 41,73 41,53 43,80 45,04 48,02 47.51 43,18 41,79 +9,6
VII Хвороби вуха та соско-под1бного вщростка 25,02 37,49 39,63 35,44 38,15 40,8 42,36 42,89 39,18 38,09 +52,2
VIII Хвороби KÍCTK0B0-м'язовоТ системи 13,7 23,39 25,07 30,57 31,06 30,02 31,65 30,74 26,04 26,03 +90
IX Хвороби сечостатево'1 системи 11,6 18,58 21,07 28,77 29,78 30,20 30,49 28.27 25,46 25,09 + 116,3
X Хвороби нервово'1 системи - 14,71 15,09 19,26 20,68 21,48 22,00 20,29 18,45 17,8 +21
XI Хвороби ендокринно'1 системи 9,9 27,84 24,38 25,84 24,15 22,98 21,77 18,07 15,7 15,11 +52,66
XII Хвороби кров1 та крово-творних органа 11,09 18,25 19,07 16,20 17,07 17,47 16,53 14,36 13,34 12,94 + 16,7
XIII Хвороби системи крово-o6iry 4,4 7,15 7,68 8,56 9,24 9,22 10,71 9,90 8,44 7,85 + 78,4
XIV Вроджен1 аномалй' 3,9 5,49 5,7 4.82 5,18 5,33 5,86 6,24 5,75 5,63 +44,35
XV Розлади психеи та поведшки 5,4 5,98 6,01 6,18 6,18 6,04 5,81 5,26 4,28 4,04 -25,2
XVI Новоутворення 1,3 1,99 2,17 2,68 2,99 3,14 3,35 3,66 3,44 3,41 +163,3
XVII Симптоми, ознаки, вщ-хилення вщ норми 4,4 5,95 5,58 3,30 2,46 2,25 2,19 1,58 1,97 1,99 -54,8
О
TJ -i Q
Q £
so
S
О TJ О
> о
TJ
о
"О
с О"
ф Q
О (5
Q D N
Q
О D
м
о_ О —1
<т> —i <т> сг (D
Р»
О СЛ СЛ
"О 3'
ГО Со О
О =3_
5" ф
< О
Со
Z О
ю о
Примпки: * 0-14 pokíb.
без урахування даних анексовано'1 АР Крим та частини територи Донецько/ та ЛуганськоУ областей (зони ATO); ** — показники д'пей bíkom
ред дггей були Ктвська (1675,66 випадку вперше виявлених захворювань на 1000 дггей), м. Кшв (1665,25), Iвано-Франкiвська (1606,14), Запоргзька (1574,48), Житомирська (1534,8), Дншропетровська (1532,64), Черкаська (1529,93) та Чершпвська об-ласп (1484,21). Пщкреслимо, що майже вс1 зазначе-н1 обласп характеризуються значним еколопчними забрудненням техногенного характеру, зокрема у п1вн1чних областях i внаслщок аварïï на ЧАЕС.
Наступними за високими ргвнями захворюва-ност1 дитячого населення були Юровоградська область (1470,42 вперше виявлених випадюв захворювань на 1000 дггей), Харювська (1470,17), Львгвська (1423,21), Ргвненська (1401,49), Вшницька (1400,08). Найнижчий ргвень захворюваносп спостериався в
Зaкaрпaтськiй облaстi (938,1 — на 1000 дггей), що в 1,8 раза менше порГвняно з Ки!вською областю. Не-висою рГвш зaхворювaностi порГвняно Гз загально-державним показником вщмГчалися в Чершвецькш та Херсонськш областях (табл. 3).
За даними Центру медично! статистики МОЗ Укра!ни, спостериаеться накопичення хрошчно! патологи, особливо в пщлижгв, тобто рГзниця мгж уама зареестрованими захворюваннями та вперше в житп встановленими. Загалом в Украш у 2016 рош ц значення становило 461,09 при значнш вщ-мшносп цього показника на окремих територ1ях Укра!ни: вщ 722,13 — у Кшвськш, 627,6 — у Харюв-ськш, 655,5 — у Чершпвськш, 612,1 — у РГвненськш областях до 291,4 — у ЗапорГзькш область
Таблиця 3. Захворювашсть та поширенсть хвороб серед д 'пей Укра/ни у 2016 рощ в розр'з областей та мст за убуванням (за даними Центру медично/ статистики МОЗ Укра/ни)
Репон Поширешсть Захворювашсть
Абсолюты числа На 1000 д^ей Абсолюты числа На 1000 дггей
Украша 13 531 315 1777,16 10 020 593 1316,07
Кшвська область 773 152 2397,79 540 306 1675,66
м. Кшв 1 140 147 2229,95 851 421 1665,25
1вано-Франшвська область 592 000 2115,28 449 510 1606,14
Запорiзька область 543 805 1855,95 461335 1574,48
Житомирська область 502 402 2075,96 371436 1534,80
Дншропетровська область 1 137 642 1990,22 876 083 1532,64
Черкаська область 406 072 1990,18 312 164 1529,93
Чершпвська область 348 935 2117,81 244 542 1484,21
Шровоградська область 315 019 1850,72 250 286 1470,42
Харшвська область 882 322 2072,32 625 948 1470,17
Львiвська область 919 491 1901,22 688 307 1423,21
Луганська область 187 617 1710,34 153 738 1401,49
Рiвненська область 555 004 2003,44 388 249 1401,49
Вшницька область 600 455 2054,72 409 148 1400,08
Хмельницька область 441 430 1849,45 330 144 1383,20
Терношльська область 382 687 1898,61 276 545 1372,01
Микола'|вська область 364 714 1749,46 284 683 1365,57
Одеська область 734 400 1614,21 599 306 1317,28
Полтавська область 429 926 1830,73 297 920 1268,61
Волинська область 430 903 1806,68 301 527 1264,23
Сумська область 297 148 1704,69 214 285 1229,32
Донецька область 553 685 1773,73 373 932 1197,89
Чершвецька область 311180 1679,19 217 352 1172,88
Херсонська область 297 232 1505,91 229 252 1161,49
Закарпатська область 383 947 1318,50 273 174 938,10
АР Крим* 0 0 0 0
м. Севастополь* 0 0 0 0
Примпка: * — ¡нформац1я вщсутня.
2500 2000 1500 1000500 --
1840,5
2016,9
1577,8
ь-1——I—1——I—1——^
1890,0
1730
"16041821479,5 1487,06
ь-1-—
-+-
1994 1997 2001 2004 2007 2009 2013 2016
Рисунок 6. Захворювашсть д 'пей bîkom до 1 року за перюд 1994-2016 рр. (на 1000 дтей)
Захворювашсть дггей bîkom до 1 року за перюд 1994—2016 роки мала позитивну тенденщю: у 2016 рощ захворювашсть у дггей bîkom до 1 року станови-ла 1487,06 на 1000 дггей, у 1994 рощ - 1577,8 на 1000 дггей (рис. 6).
Безумовно, одним i3 головних чинниюв, що впливае на стан здоров'я немовлят, е грудне виго-довування. За даними офщiйноï статистики МОЗ Украши, частота грудного вигодовування дiтей bîkom до трьох мiсяцiв життя мае позитивну динамжу. Частка дiтей, якi закiнчили грудне вигодовування в три мгсящ, зменшилася у перiод iз 2010 до 2014 р. на 10,0 % i становила 28,4 та 27,3 % вщповщно [3].
Широке впровадження в регiонах «Розширено! iнiцiативи ВООЗ/ЮН1СЕФ iз пiдтримки грудного вигодовування» (мгжнародна стратегiя «Л1карня, дружня до дитини»), впровадження сучасних пери-натальних технологш, що базуються на доказовiй медициш, системи первинноï реашмацп та теплового захисту, раннього неонатального скриншгу тощо зумовило позитивну динамiку здоров'я ново-народжених [2, 12—15].
Починаючи з 2001 року, завдячуючи низщ орга-нiзацiйних заходiв з удосконалення медичноï допо-моги та штегрування ведення дитячих хвороб, захворювашсть дiтей першого року загалом знизилася на 26,3 % [13].
Структура захворюваносп дггей до року за перюд 1з 1994 року практично не змшилася: рангов! мгсця розподглеш так: I мiсце — хвороби оргашв дихан-ня — 57,54 % (у 1994 — 52,6 %), II — окрем1 стани перинатального перюду — 9,16 % (у 1994 — 10,5 %),
III — хвороби кров1 та кровотворних оргашв — 4,71 % (у 1994 — 5,5 %), IV — хвороби шири та пгд-шкiрноï клгтковини — 4,35 %, V — хвороби нервовоï системи — 4,08 %.
До реч1, вроджеш вади розвитку, стани, що ви-никли в перинатальному перюд1, i хвороби органiв дихання взагалi зумовлюють 76,9 % випадюв смертi немовлят. За даними МОЗ Украши, дгти, як1 прожи-вають у с1льськ1й мiсцевостi, помирають у 1,2 раза частгше, нгж дгти з м1ст.
У д1тей bIkom в1д 1 до 15 рокГв життя серед причин смертносп починають превалювати зовн1шн1
чинники: травми, нещаснг випадки, iнфекцiйна та паразитарна патолоия, хвороби органгв дихання та травлення. Загалом кiлькiсть смертей серед хлопчи-кгв на третину перевищуе кiлькiсть пoдiбних випад-кгв у дiвчaтoк. Вочевидь, свою негативну роль вщ-грало зниження oстaннiми десятиpiччями значення пpoфiлaктики в oхopoнi здоров'я дитини.
Взaгaлi вперше за багато рокгв тiльки вiд iнсульту у 2016 рощ померло 20 дггей (12 — iз числа мгського населення та 8 — гз сгльсько! мгсцевостг). Ще чотири випадки смертг у 2016 рощ були зареестрованг в дг-тей внаслгдок гшемгчно'! хвороби серця.
Висновки
Вочевидь, вщносне зменшення показникгв за-хворюваностг та поширеностг хвороб серед дитячо-го населення саме в останнг 5 рокгв може свгдчити про зниження 1х виявлення, зокрема, через поггр-шення кадрового забезпечення педгатрично! служ-би та системи сгмейно! медицини. Про це та шляхи виходу з нингшнього складного стану в медициш дитинства йтиметься в нашому наступному повгдо-мленнг.
Конфлкт штересш. Автори заявляють про вщсут-нгсть конфлгкту гнтересгв при пщготовщ дано! статтг.
References
1. Lukianova EM. Medical and pedagogical aspects of children S health protection. International Medical Journal. 2003; 9(3):6-9. (in Russian).
2. Antipkin IuG, Moiseenko RA, Khaitovich NV. Antipkin Yu G, Moiseenko RA, Haitovich NV. VI Congress of Pediatricians of Ukraine: professional dialogue on the most important. Zdorov'ja Ukrai'ny. 2009;21:24-25. (in Russian].
3. Shafrans'kyj VV, editor. Shhorichnadopovid'prostanzdorov'ja naselennja, sanitarno-epidemiologichnusytuaciju ta dijal'nist' systemy ohorony zdorov'ja. 2015 rik [Annual report on the state of health of the population, the sanitary-epidemiological situation and activities of the health care system 2015]. Kyiv; 2016. 452р. (in Ukrainian).
4. Maydannik VG. Prospects for the development of clinical pediatrics in the XXI century. Pediatrija, akusherstvo ta ginekologija. 2002;1:8-12. (in Ukrainian).
5. Besjedina OA, Kotakova TM, Danylenko GM. Problems of the deterioration of health of children and adolescents in the conditions of an educational institution. In: Aktual'niproblemy i osnovni naprjamky rozvytku profilaktychnoi' nauky i praktyky: zbirnyk naukovyh prac' [Current problems and main directions of development of preventive science and practice: the collection of scientific papers]. Kharkiv; 1997. 51-55pp. (in Ukrainian).
6. Gordon B, Mackay R, RehfaessInheriting E, authors; King J, editor. Inheriting the world: The atlas of children's health and the environment. Hong Kong: Phoenix Offset Limited ; 2017. 64p.
7. Golubchykov MV, Kravchuk NG, Steshenko IJe, Rudenko NG, Sazonova ID, Nikolajenko SS; Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine, authors; Pereginec' IB, editor. Pokaznyky zdorov'ja naselennja ta vykorystannja resursiv ohorony zdorov'ja v Ukrai'ni za 2015-2016 roky [Indicators of population health and use of health resources in Ukraine for 2015-2016]. Kyiv; 2017. 325p. (in Ukrainian).
8. Number of Ukrainian children needing aid nearly doubles to 1 million over the past year — UNICEF. Available from: https://www. unicef.org/media/media_94886.html. Accessed: Febuary 17, 2017.
9. Ministry of Health: Death rates in Ukraine are at an extremely high level. Available from: https://www.unian.ua/society/788499-moz-pokazniki-smertnosti-v-ukrajini-na-nadvisokomu-rivni.html. Accessed: May 17, 2013. (in Ukrainian).
0
10. Luk'janova OM, Reznichenko JuG, Antypkin JuG, Reznichenko GI, Shkirjak-Nyzhnyk ZA. Ekosystema velykogo pro-myslovogo mista Ukrai'ny ta dity pershogo roku zhyttja [Ecosystem of a large industrial city of Ukraine and children of the first year of life]. Zaporizhzhya: Dyke Pole; 2005. 222p. (in Ukrainian).
11. Antypkin JuG, Bezkaravajnyj BO, Julish Jel, Sirotchenko TA, Chyslovs'ka NV. Medyko-psyhologichni ta social'ni problemy ditejgrupy social'nogo ryzyku, shljahy podolannja [Medical-psychological and social problems of children of social risk group, ways of overcoming]. Lugans'k-Kyiv; 2008. 136p. (in Ukrainian).
12. Korenjev NM, Danylenko GM. Schoolchild health, present and future problems. Ohorona zdorovja Ukrai'ny. 2003;1(8):49-54. (in Ukrainian).
13. Moiseenko RA, Dudina EA, Goyda NG. Analysis of incidence and prevalence of diseases among children in Ukraine for the 2011-2015period. Sovremennaya pediatriya. 2017;2(82):17-27. doi: 10.15574/SP.2017.82.17. (in Ukrainian).
14. Dudina OO, Tereshchenko AV. Achievements, problems and solutions in the protection of maternal and child health. In: Rezul'taty dijal'nosti galuzi ohorony zdorovja [Results of the health sector]. Kyiv; 2012. 35-37pp. (in Ukrainian).
15. Dudina OO, Tereshchenko AV. Situational analysis of children'spopulation health state. Bulletin of social hygiene and health protection organization of Ukraine. 2014;2(60):49-57. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 20.01.2018 ■
Антипкин Ю.Г., Волосовец А.П., МайданникВ.Г., Березенко В.С., Моисеенко Р.А., Выговская О.В., Кривопустов С.П., Заболотько В.Н., Аряев Н.Л., Абатуров А.Е., Крючко Т.А., Бекетова Г.В., Охотникова Е.Н., Крамарев С.А., Петренко В.И., Левицкий А.Ф., Марушко Ю.В., Марушко Т.В., Пятницкий Ю.С., Шадрин О.Г., Муквич Е.Н., Микичак И.В., Косовская Т.П., ЛисакВ.П., СороколатЮ.В., Терещенко А.В., Банадыга Н.В., БешЛ.В., БольботЮ.К., БоярскаяЛ.Н., Волосянко А.Б., Гончарь М.А., Дудник В.М., Зубаренко А.В., Клименко Т.М., Колоскова Е.К., Леженко Г.А., Овчаренко Л.С., Сенаторова А.С., Смиян А.И., Сорокман Т.В., Стоева Т.В., Чернышова О.Е., Цодикова О.А., Бондаренко Т.В., Голяк М.В., ДобровольскаяЛ.О., Знак О.Р., Ефремова Н.Н., Карчевич Т.Е., Лукьяненко О.В., Лунева А.В., Марченко Н.М., Михно С.Л., Писаренко С.Г., Покатилова Т.М., Рубанова Е.И., Сташко О.В., Шмалько Н.А., Щербинская К.Н., Мозырская Е.В. ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев, Украина Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина Центр медицинской статистики МЗ Украины, г. Киев, Украина
Состояние здоровья детского населения — будущее страны (часть 1)
Резюме. Статья коллектива ученых педиатров и органи- сивного уменьшения численности детской популяции на
заторов педиатрического здравоохранения Украины по- 3,16 млн человек. Распространенность детских болезней в
священа изучению основных трендов в состоянии здо- Украине за последние 22 года выросла на 41 %, заболева-
ровья детского населения страны за последние 22 года. емость детскими болезнями — на 36 %. Рассмотрены пути
Анализ заболеваемости и распространенности болезней решения ряда новых возникших социальных и медико-
среди детского населения Украины, уровней младенче- экологических проблем, которые негативно влияют на
ской смертности в течение последних двух десятилетий здоровье детей.
свидетельствует о том, что они остаются значительно Ключевые слова: дети; заболеваемость; инвалидность;
выше среднеевропейских показателей на фоне прогрес- образование; педиатрия; распространенность болезней
Yu.G. Antipkin, O.P. Volosovets, V.G. Maidannik, V.S. Berezenko, R.O. Moiseenko, O.V. Vygovska, S.P. Krivopustov, V.N. Zabolotko, M.L. Aryaev, O.E. Abaturov, T.O. Kryuchko, G.V. Beketova, S.O. Kramarev, V.l. Petrenko, A.F. Levitsky, Yu.V. Marushko, T.V. Marushko, O.G. Shadrin, O.M. Mukvich, l.V. Mikichak, T.P. Kosovskaya, V.P. Lisak, Yu.V. Sorokolat, A.V. Tereshchenko, N.V. Banadyga, L.V. Besh, Yu.K. Bolbot, L.M. Boyarskaya, A.B. Volosyanko, M.O. Gonchar, V.M. Dudnik, O.V. Zubarenko, O.K. Koloskova, L.S. Ovcharenko, T.V. Sorokman, T.V. Stoeva, G.O. Lezhenko, O.l. Smiyan, A.S. Senatorova, O.E. Chernishova, O.A. Tsodikova, T.V. Bondarenko, M.V. Golyak, L.O. Dobrovolska, O.R. Znak, N.N. Efremova, T.E. Karchevich, O.V. Lukyanenko, A.V. Luniova, N.M. Marchenko, S.L. Mikhno, S.G. Pisarenko, T.M. Pokatilova, E.l. Rubanova, O.V. Stashko, N.O. Shmalko, K.N. Shcherbinska, O.V. Mozyrskaya
State Institution "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Status of child population health
Abstract. The article of the team of scientists of pediatricians and organizers of pediatric health care of Ukraine is devoted to the study of the main trends in the health status of children over last 22 years. The results of the analysis of the incidence and prevalence of diseases among Ukrainian child population, infant mortality rates over the past two decades demonstrates that they remain significantly higher than the average European indicators against the background of a progressive decrease in
the future of the country (part 1)
the number of child population at 3,16 million people. The prevalence of childhood diseases in Ukraine over past 22 years has grown by 41 %, the incidence of childhood diseases arose by 36 %. The article considers the ways of solving a number of new social and medico-ecological problems that negatively affect child health.
Keywords: children; morbidity; disability; education; pediatrics; prevalence of diseases
