CC BY
14
(ОБУВ) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест № 2630-82. - М., 1982. - 14 с.
7. МУК 4.1.619-96. Методические указания по газохроматографическому определению меркаптанов (метил-, этил-, пропил-, бутил-меркаптанов) в атмосферном воздухе. - Введ. 31.10. 1996. - М., 1996. - 9 с.
8. Пинигин М.А., Сафиулин А.А. Разработка максимально разовой ПДК метилмеркаптана в атмосферном воздухе с учетом продуктов его превращения: Отчет НТР Центра экогигиены. - М., 1993. -30с.
9. Пинигин М.А., Сафиулин А.А., Растени-ков Е.Г. Обоснование максимальной разовой ПДК метилмеркаптана в атмосферном воздухе: Отчет по договору № 7 /IV-89. - М., 1989. - 10с.
10. Про внесення змш до Закону Укра1ни ''Про охорону атмосферного повиря.'' - Введ. 21.06.2001. № 2556 - III. // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. -К., 2002. - С.16.
11. Статистичний довщник показнишв стану здоровья населення та дiяльностi л^вально-профшак-
тичних установ Львiвськоl областi за ... - Львiв, ... 1997. - С. 11-64; ... 1998. - С. 11-6; ... 1999. - С. 14-71; ... 2000. - С. 14-71; ... 2001. - С. 14-69.
12. Тимофеев В.П. Санитарно-гигиеническая и токсикологическая характеристика метилмеркаптана и диметилсульфида: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Л., 1968. - 20 с.
13. Устиненко А.Н., Эглите М.Э., Иванова И.А. Влияние атмосферных загрязнений на здоровье населения и иммунную реактивность: Обзор // Гигиена и санитария. - 1990. - № 8. - С. 11-15.
14. Этлин С.Н., Кротов Ю.А., Сачков А.В. Использование одорометрии для уточнения предельно-допустимых выбросов в атмосферу // Гигиена и санитария. - 1987. - № 3. - С. 67-68.
15. Lovelock J.E. Atmospheric turbidity and CCI 3 F concentrations in rural sourthern England and sourthern Irland // Atmospheric Environment. - 1972. - Vol. 6, N 12. - P. 917-925.
16. Lovelock J.E. Air pollution and climatic change // Atmospheric Environment. - 1971. - Vol. 5, N6. - P. 403411.
УДК: 616 - 053.4 (477. 63) С.А. Щудро
ДИНАМ1КА ЗАХВОРЮВАНОСТ1 П1ДЛ1ТК1В ДН1ПРОПЕТРОВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологИ
(зав. - д. мед. н., проф. Е.А. Деркачов)
Ключовi слова: захворювангсть, структура захворюваностг, тдлтки, Дтпропетровська область, особливостг, динамжа Key words: morbidity rate, structure of morbidity rate, adolescents, Dnipropetrovsk region, peculiarities, dynamics
Резюме. Целью исследования было изучение заболеваемости подростков Днепропетровской области в течение 6 лет (1999-2004гг.) по результатам официальной статистической отчетности и материалам углубленных медицинских обследований. Оценивали общую заболеваемость, первичную заболеваемость, структуру заболеваемости и распределение подростков по группам здоровья. Отмечен рост общей и первичной заболеваемости подростков. Наибольший рост общей заболеваемости составили болезни крови и кроветворных органов, беременность, новообразования, болезни мочеполовой системы, эндокринной системы, болезни системы кровообращения, болезни органов пищеварения. У девушек общая заболеваемость выше. По результатам медицинских осмотров у подростков более высокая пораженность нервной системы, глаз, костно-мышечного аппарата и эндокринной системы. При распределении подростков по группам здоровья к группе Д1 (здоровые) отнесено 32,5-43,0% обследованных.
Summary. The aim of the investigation was to study morbidity rate within 6 years (1999-2004) based on the data of official statistics and materials of the profound medical examinations in adolescents living in Dnipropetrovsk region. A general morbidity rate, primary morbidity rate, structure of the morbidity and distribution of adolescents into groups according to health state was assessed. The growth of a general and primary morbidity is noted. The highest growth of morbidity is noted among the diseases of blood, blood-
forming organs, pregnancy, neoplasms, diseases of urogenital system, endocrine system, diseases of blood circulation system, alimentary system organs. A general morbidity rate is higher among girls. According to data of physical examinations, a higher rate of disorders of nervous system, eyes, musculosceletal apparatus and endocrine system is noted among boys. When distributing adolescents according to health state, 32.5-43% of the persons examined composed group D1 (healthy).
Дослщження охорони здоров'я дггей та шд-л^юв - одне з найголовшших державних зав-дань, оскшьки здоров'я наци насамперед визна-чаеться здоров'ям дтей та тдлитав. В Укрш'ш розроблеш i втшюються в життя ряд державних програм з охорони здоров'я дггей [2, 5, 8].
Пщл^ковий вш - важливий стан життя лю-дини, протягом якого вщбуваеться ускладнення оргашзаци органiзму, дозрiвання i удосконален-ня функцiональних систем: значна перебудова центрально! нервово! i серцево-судинно! систем, ендокринно! системи, органiв кровотворення, травлення, iнтенсивне нарощення м'язово! маси i сили. Все це зумовлюе специфiку реакци орга-нiзму тдттюв до умов навколишнього середо-вища, умов навчання, трудово! дiяльностi, виник-нення i перебiгу хвороб [9].
В останш роки виявляються негативнi тенден-ци в сташ здоров'я дiтей та пiдлiткiв. Несприят-ливi фактори довкiлля, умови навчання, вихован-ня та соцiально-економiчнi чинники визначають динамiку поширеностi захворювань серед тдлгт-кiв, тому цей контингент потребуе бшьшо! уваги з боку фахiвцiв [1, 3, 6, 9].
Метою проведеного дослiдження було вив-
чення захворюваностi пiдлiткiв Дшпропетровсь-ко! областi в динамiцi часу та з урахуванням статi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Оцiнку стану здоров'я проводили за результатами профшактичних медичних оглядiв та за даними статистично! звiтностi (Ф. 12) за шють рокiв (1999-2004 рр.). Медичш огляди пiдлiткiв одного iз райошв м. Днiпропетровська проведенi фаивцями СМСЧ-6. Оглянуто 1925 осiб. Розра-ховували показники захворюваностi: загальну захворюванiсть, первинну захворюванють та структуру загально! i первинно! захворюваностi. Цi показники вивчали в цiлому у пiдлiткiв 15-17 роюв, а також у юнаюв i дiвчат окремо. Аналiз показниюв захворюваностi проводили у розрiзi клаав хвороб згiдно з МКХ-10 [4, 7].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Проведений аналiз показав, що у 2004р. за-гальна захворюванiсть (поширенють хвороб) серед пiдлiткiв (15-17 роюв) Дшпропетровсько! областi становила 1735,9, а захворюванють iз встановленим вперше в жигтi дiагнозом - 1050,5 випадюв на 1000 пiдлiткiв (рис. 1).
.3 'ЕЕ
tj 'IE re m S a о m x
(S M
1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Пзагальна захворювашстъ Опервинна захворювашстъ Рис.1. Динамiка pïbhïb загалъно'1 та первинноТ захворюваност за 1999-2004рр.
Загальна захворювашсть тдттюв за 6 роюв зросла в цшому на 13,6%. Особливо велике зро-стання захворюваностi спостерiгалось у дiвчат -на 19,7%. Найбiльший рют загально! захворю-ваностi був за класами: хвороби кров^ крово-творних оргашв та окремi порушення iз залу-ченням iмунного механiзму (Д 50 - Д 89) - на 154,1%; ваптнють, пологи та пюляпологовий пе-рiод (О 00 - О 99) - на 60,9%; новоутворення (С 00 - Д 48) - на 60,5%; хвороби сечостатево! системи ^ 00 - N 99) - на 41,0%; хвороби ендокринно! системи, розлади харчування, порушення обм^ речовин (Е 00 - Е 90) - на 31,9%; хвороби системи кровообпу (I 00 - I 99) на -26,1%; хвороби оргашв травлення (К 00 - К 93) -на 21,3%.
У структурi загально! захворюваносп тдл№ юв у 2004 рощ в цшому найбшьшу частку ста-новлять хвороби оргашв дихання (36,0%), оргашв травлення (8,4%), кютково-м'язового апарату (8,2%), хвороби ока (7,9%), сечостатево! системи (7,6%), ендокринно! системи, розлади харчування, порушення обмiну речовин (5,0%) шюри та шдшюрно! кттковини (4,9%), нервово! системи (4,7%) (табл. 1).
Таблиця 1
Структура загальноТ захворюваносп шдл1тк1в за статистичними даними у 2004р.
Найменування клас1в Усього, % Рангове м1сце
Хвороби орган1в дихання 36,0 1
Хвороби оргашв травлення 8,4 2
Хвороби юстково-м'язовоТ 8,2 3
системи та сполучноТ тканини
Хвороби ока та його 7,9 4
придаткового апарату
Хвороби сечостатевоТ системи 7,6 5
Хвороби ендокринноТ системи,
розлади харчування, 5,0 6
порушення обмшу речовин
Хвороби штри та п1дшк1рноТ 4,9 7
кл1тковини
Хвороби нервовоТ системи 4,7 8
¡ими хвороби 17,3
У залежносп вщ стат поширенють хвороб у пiдлiткiв дещо рiзна (табл. 2). Так, у юнаюв най-бiльша загальна захворюванiсть спостерпаеться
по класах: хвороби органiв дихання; хвороби кютково-м'язово! системи та сполучно! тканини; хвороби органiв травлення; хвороби ока та його придаткового апарату i т.д. У дiвчат - по класах: хвороби оргашв дихання; хвороби сечостатево! системи; хвороби ока та його придаткового апарату; хвороби оргашв травлення та ш.
Як у юнаюв, так i у дiвчат у структурi загально! захворюваностi перше мюце посiдають захворювання органiв дихання. За 6 роюв загальна захворювашсть оргашв дихання зросла на 13,9% i становила у 2004р. 625,7%о.
Серед хвороб оргашв дихання превалюють хрошчш хвороби мигдаликiв та адено!дав (53,4%о), гострий фарингiт та гострий тонзил^ (25,9%о), бронхiальна астма (14,4%о), гострий ларингiт та трахе!т (11,7%о), алергiчний ринiт (11,4%о), хронiчний бронхiт (4,4%о). У шкiльнiй популяцi! чисельнють дiтей iз хронiчними захворюваннями оргашв дихання щорiчно зростае. Так, за 6 роюв загальна захворюванiсть на бронхiальну астму зросла на 50,5%, а хрошчш хвороби мигдалиюв та адено!дав зросли на 23,3%. Цьому сприяе значне сумарне забруднення пов^ряного середовища у Днiпропетровському регiонi та зниження iмунiтету у дiтей.
За даними офщшних статистичних звiтiв дiяльностi установ охорони здоров'я (2004р.), друге мюце по поширеност захворювань у юнаюв займають хвороби кiстково-м'язово! системи та сполучно! тканини (168,9%о), а у дiвчат - хвороби сечостатево! системи (228,7%о). За даними звернень за медичною допомогою, серед хвороб кютково-м'язово! системи та спо-лучно! тканини превалюють ревмато!дний артрит та iншi запальнi полiартропатi!, ураження мiжхребетних дискiв, деформiвний артроз. У щ-лому у пiдлiткiв прирiст цiе! патологi! за 6 рокiв становив 17,0%. За даними медичних оглядiв, найчастiше у пiдлiткiв виявляються захворювання хребта (порушення постави) - 67,5%, що по-в'язано зi швидким ростом скелета у тдл№ ковому вiцi, великим статичним навантаженням на хребет шд час навчання у зв'язку з штен-сифшащею навчального процесу, неправильною робочою позою та низьким рiвнем споживання кальщю в харчових рацiонах. У дiвчат - пiдлiткiв поширенiсть цiе! патологи значно менша. Проте у дiвчат вiдмiчаеться зростання поширеностi хвороб сечостатево! системи - на 52,5% за 6 рокiв (розлади менструаци, iнфекцi! нирок). Все це у подальшому вiдбиваеться на !х репродуктивному здоров'!.
Найбшьш поширет захворювання у юнакчв та дiвчат (2004р.)
Показники Юнаки Д1вчата
найменування клас1в рангове м1сце найменування клас1в рангове м1сце
Загальна захворюватсть (поширетсть захворювань) Хвороби орган1в дихання Хвороби юстково-м'язово! системи та сполучноК тканини Хвороби орган1в травлення Хвороби ока та його придаткового апарату 1 2 3 4 Хвороби орган1в дихання Хвороби сечостатево1 системи Хвороби ока та його придаткового апарату Хвороби органв травлення 1 2 3 4
Травми, отрусння та деяк1 1нш1 насл1дки ди зовн1шн1х причин 5 Хвороби юстково-м'язово! системи та сполучно1 тканини 5
Первинна захворюван1сть Хвороби шк1ри та тдшшрно! кл1тковини Хвороби орган1в дихання Хвороби юстково-м'язово! системи та сполучно1 тканини 6 1 2 Хвороби ендокринно1 системи, розлади харчування, порушення обм1ну речовин Хвороби органв дихання Хвороби сечостатево1 системи 6 1 2
Хвороби шк1ри та тдшшрно! кл1тковини 3 Хвороби шк1ри та щдшшрно! кл1тковини 3
Травми, отрусння та деяю iiiiiii насл1дки ди зошмиимх причин 4 Хвороби юстково-м'язово! системи та сполучно1 тканини 4
Хвороби ока та його придаткового апарату 5 Хвороби ока та його придаткового апарату 5
Хвороби вуха та 6 Деяю шфекцтт та 6
Патолопчна ураженiсть органiв травлення у тдлитав становила у 2004р. в цшому 146,6%о, у т.ч. гастрит та дуодешт - 62,2%о, холецистит, холанггг - 14,1^о, виразка шлунка та 12-пало! кишки - 6,3%о. Захворювання оргашв травлення бiльш були поширеш серед дiвчат - 153,0%о, у юнаюв - 140,6%о.
За даними медичних оглядiв, загальна захво-рюванють органiв травлення у 2,5 раза вища. Як показали нашi попередш дослiдження, вини-кненню хвороб оргашв травлення у тдлитав сприяють нервово-психiчнi перевантаження, якiсть харчування та недолши в його оргашзаци, а саме - режим харчування та яюсть продукпв. Так, 1-2 рази на добу харчусться 8,9% об-стежених. Частина тдлитав не снiдаe дома або не мае другого сшданку в школь 21,7% тдлитав взагалi в школi не 1дять або 1дять не кожного дня - 44,4%. Це призводить до 7-8 годинно! перерви в прийманнi 1ж1 i недопустимо з точки зору здорового харчування та е фактором ризику ви-никнення хвороб оргашв травлення. У шкшьних 1дальнях шдлики користуються вiльним вибором страв. Найчастше вони купують булочки, пи-рiжки, пiцу, чай, каву або газоваш напо!, якi не
вщповщають ппешчним вимогам до шкшьного сшданку.
З фактором харчування пов'язаний i рют зал1зодеф1цитних анемiй у пiдлiткiв, особливо з недостатшм споживанням м'яса i м'ясних про-дуктiв та свiжих овочiв i фруктiв. Так, за 6 роюв загальна захворюванiсть на залiзодефiцитнi ане-мп зросла в цшому у 2,6 раза i становила у 2004 рощ 9,9%о, а у дiвчат - 15,1%о (рис. 2).
З погiршенням матерiального стану сiмей, недостатнiм та неяюсним харчуванням, низьким надходженням йоду в оргашзм та забрудненням навколишнього середовища пов'язаний i рiст ен-докринно! патологи серед пiдлiткiв. Так, за 6 роюв цей показник у тдлитав Дшпропетровсь-ко! областi зрю у цшому на 31,9%, у т.ч. дифуз-ний зоб I ст. - на 37,0%, дифузний зоб II-III ст. -на 41,4%, набутий ппотиреоз - майже вдвiчi, цукровий дiабет - на 11,0%, ожиршня - на 27,4%.
Ряд авторiв вiдмiчають, що протягом навчан-ня в школi найбшьш штенсивно зростають iз вiком учшв захворювання органiв зору та гше-кологiчнi захворювання, особливо у дiвчат [1, 8]. Згiдно з нашими дослщженнями у 2004р., поши-ретсть хвороб ока та його придаткового апарату
у юнаюв становить 120,3%о, у дiвчат - 155,4%о. 1з хвороб ока 45% припадае на мюшю, на розвиток яко! впливае навчальне навантаження, комп'юте-ризацiя та умови виконання зорово! роботи (бли-
зька вiдстань, недостатне природне та штучне освiтлення у 70% вимiрювань, дрiбний шрифт пiдручникiв), а також недостатне надходження з !жею впашну А та Р-каротину.
н
.13 с о о о
Я
я я в 2 а о в X я со
10
9
8-К 7-г 6 5 4 3 2 1 0
5,1
5.9
-7,8-
9,4
9,9
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Рис. 2. Загальна захворюваиiсть п1дл1тк1в на зал1зодефщитш анеми
Турбуе великий вiдсоток шдлггюв iз хро-нiчними захворюваннями. Так, у результат ме-дичних оглядiв пiдлiткiв одного iз районiв м. Дшпропетровська до III групи здоров'я вщне-сено 57,9 - 52,4% (табл.3). Ймовiрно, це можна пояснити впливом факторiв довкiлля i тдви-щенням якостi медичних оглядiв [5].
Таблиця 3
Роздш пiдлiткiв по групах здоров'я (%)
Рiк Група здоров'я
Д1 Д2 Д3 Усього
1999 32,5 9,6 57,9 100
2004 43,0 4,6 52,4 100
Серед школярiв - тдлитав здоровi (I група здоров'я) становили лише 32,5% у 2004р. У структурi загально! захворюваностi у тдттюв хвороби кiстково-м'язово! системи та сполучно! тканини, за даними медоглядiв, займали перше
мiсце - 27,0%, у т.ч. порушення постави - 18,5%; на другому мющ - хвороби ока та його придаткового апарату - 17,1%, у т.ч. мюшя -9,6%; на третьому мющ - хвороби нервово! системи (12,0%); на четвертому - хвороби ендо-кринно! системи, розлади харчування, порушен-ня обмшу речовин - 11,6%; хвороби оргашв дихання та оргашв травлення на п'ятому мющ у структурi загально! захворюваностi - по 10,3% кожш. Iншi хвороби склали 11,7% (табл. 4).
Загальна захворюванють пiдлiткiв, за даними медичних огщщв, по окремих класах хвороб значно вища, нiж за статистичними даними у пiдлiткiв цього ж району. Так, бшьше вияв-ляються при медоглядах хвороби нервово! сис-теми (у 3,6 раза), хвороби ока та його придаткового апарату (у 2,0 раза), ендокринно! системи, розлади харчування, порушення обмiну речовин (у 1,2 раза).
Таким чином, отримаш даш вказують на рiст загально! i первинно! захворюваностi пiдлiткiв Днiпропетровсько! обласп в динамiцi часу i ма-ють бути основою для розробки профшактичних, медичних та соцiальних заходiв по оздоров-ленню пiдростаючого поколшня.
Пор1вняння структури загальноУ захворюваност п1дл1тк1в одного i3 район1в
м. Дтпропетровська (2004р.)
За статистичними даними За результатами медоглядiв
найменування класв усього, % рангове мкце найменування класв усього, % рангове мкце
Хвороби органш дихання 30,0
Хвороби юстково-м'язово!' 13,3
системи та сполучно!'
тканини
Хвороби оргашв травлення 11,9
Хвороби ендокринно!' 9,5 системи, розлади харчування та порушення обмiну речовин
Хвороби ока та його 7,9 придаткового апарату
Хвороби сечостатево!' 6,6 системи
Хвороби нервово!' системи 3,3
Iiiiiii хвороби 17,5
Хвороби юстково-м'язово!' 27,0
системи та сполучно!'
тканини
Хвороби ока та його 17,1 придаткового апарату
Хвороби нервово!' системи 12,0
Хвороби ендокринно!' 11,6 системи, розлади харчування та порушення обмшу речовин
Хвороби органiв дихання 10,3
Хвороби органв травлення 10,3
Хвороби сечостатево!' 5,5 системи
Inmi хвороби 6,2
1
1
2
2
5
5
ВИСНОВКИ
1. У динамщ часу (1999 - 2004 рр.) вщм> чаеться щорiчно picT загально1' i первинно1' захво-pюваноcтi шдлпюв Днiпpопетpовcькоï облаcтi. За 6 роюв загальна захвоpюванicть зросла в щ-лому на 13,6%, первинна захворювашсть -на 6,0%.
2. За даними статистичних звтв, найбiльший picт загальноï захворюваност становили хвороби кpовi та кровотворних оргашв - у 2,5 раза, ваптшсть - в 1,6 раза, новоутворення - в 1,6 раза, хвороби cечоcтатевоï системи - в 1,4 раза, хвороби ендокpинноï системи - в 1,3 раза, хвороби системи кровообшу - в 1,3 раза, хвороби оргашв травлення - в 1,2 раза.
3. У залежност вщ стал поширешсть хвороб у шдлиюв piзна. У 2004р. загальна захворювашсть у дiвчат становила 1874,7%о, у юнаюв - 1603,6^о. Серед дiвчат - тдлитав бiльш поши-pенi хвороби cечоcтатевоï системи, хвороби ока i
хвороби ендокринно1' системи та розлади хар-чування.
4. У cтpуктуpi загально1' захвоpюваноcтi шд-лiткiв у 2004р. в цшому на першому мющ були хвороби оpганiв дихання, на другому - хвороби оргашв травлення, на третьому - хвороби юстко-во-м'язового апарату, на четвертому - хвороби ока i хвороби сечостатево1' системи, на п'ятому -хвороби ендокринно1' системи.
5. За результатами медичних огщщв загальна захворювашсть шдлпюв по окремих класах хвороб вища, шж за даними статистичних звтв. Це стосуеться хвороб нервово1' системи, хвороб ока, юстково-м'язово1' системи та ендокринно1' сис-теми.
6. Розподш пiдлiткiв по групах здоров'я показав, що до групи Д1 (здоpовi) належать 32,543,0% обстежених. Понад 50% шдлпюв належать до групи Д3.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Валеева Э.Р. Сравнительный анализ заболеваемости учащихся гимназии и общеобразовательной школы // Гигиена и санитария. - 2003. - № 5.- С.47-48.
2. Грузева Т.С. Обгрунтування та розробка системи досягнення р1вносп в охорош здоров'я населен-ня в сучасних умовах стратифжаци суспшьства: Авто-реф. дис. ...д-ра мед. наук. - К., 2004. - 39с.
3. Калиниченко 1.О., Микитенко О.К., Хамщевич 1.Д. Стан здоров'я шдлпгав р1зних регюшв Сумсько! обласп // Довк1лля та здоров'я. -2003. - № 1.- С.66-68.
4. Квашина Л.В. Нов1 тдходи до ощнки стану здоров'я i д1агностики раншх його порушень у дгтей школьного вшу: Автореф. дис. ...д-ра мед. наук. - К., 2000.-37с.
5. Мокеенко Р.О. Оргашзащя медично! допомо-ги дiтям i щдллкам в Украйл. Проблемы реформу-вання // Актуальш проблемы оргашзацп медичного забезпечення дiтей i тдлитав: Матерiали наук. -практ. конф. - Х., 2002. - С. 13-17.
6. Нагорна А.М., Грузева Т.С., Кульчицька Т.К. Сучасний стан здоров'я шдлитав i молодi Украши та заходи щодо його збереження i покращення // Лжар-ська справа. - 1998. - № 7. - С. 177-181.
7. Сощальна медицина та оргашзащя охорони здоров'я / Шд ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. - Тернотль: Укрмедкнига, 2000. - 680с.
8. Стан 1 перспективи розвитку прюритетного наукового напрямку "Охорона здоров'я дггей шкшь-ного в1ку та шдлитав" / Р.В. Богатирьова, £.М. Гор-бань, Н.Г. Гойда, О.А. Беседша // Лкарська справа. -2000. - № 1 . - С. 3-7.
9. Стан здоров'я дней в умовах загально-освггаього закладу / Г.М. Даниленко, Г.О. Бориско, Л.! Пономарьова та ш. // ПАГ.- 2003.- № 5. - С. 43-48.
10. Сухарев А.Г., Купче Т.К. Состояние здоровья детей и подростков и факторы риска в геоэндемической зоне // Гигиена и санитария. - 1999. - № 4. - С. 33-35.
