CC BY
118
УДК 616.43: 314.44
ПАТОЛОГ1Я ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ У ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ
УКРА1НИ
Н.Б. Зелiнська, О.С. Ларiн
Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeii, трансплантацп ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, м. Кигв
Зе. писька Ната. пя Боримвма
д-р мед. наук, зав. eiddiny дитячог ендокринологП 01021, м. Кигв, Кловський узвгз, 13-А Тел.: (044) 254-34-68 E-mail: znb@ukr. net
Ларiн Олександр Сергшович
д-р мед. наук, проф.,
директор УНПЦЕХ, TEOiTМОЗ Украгни 01021, м. Кигв, Кловський узвгз, 13-А Тел.: (044) 253-66-26 E-mail: larin_a@endosurg.com.ua
Патолопя щитоподiбноТ залози протягом останых 20 ротв стало посщае перше мiсце серед ендокринних хвороб у дп"ей в УкраТы, i саме вона формуе картину поширеностi всiх ендокринних захворювань, оскiльки займае загалом 58,0% Тх структури, головним чином за рахунок дифузного зобу 1 ступеня [1] (рис. 1).
Аналопчна картина спостер^аеться також щодо захворюваностi хвороб ендокринноТ системи, тобто зареестрованих уперше в житп. Як i в попередн1 роки, у 2015 р. перше мкце належало дифузному зобу I ступеня (38,2%), друге - ожиршню (17,3%), трете мкце займав дифузний зоб II ступеня (2,64%). Iншi хвороби щитоподiбноТ залози (тиреоТдит -1,2%, ппотиреоз - 0,72%, вузловий зоб - 0,50%, тиреотоксикоз - 0,07%, пкляоперацшний ппотиреоз - 0,04%), цукровий дiабет (0,97%) та нецукровий дiабет (0,02%) реестрували в межах або менше одного вщсотка.
Рис. 1. Структура поширеност! захворювань ендокринно) системи у д'1тей вком 0-17 роюв включно у 2015 р.
Поширенкть патологи щитоподiбноТ залози серед мкького i сiльського дитячого населення мае певн1 вiдмiнностi. Так, дифузний зоб I i II ступеня найбтьш часто рееструють у дп"ей, якi мешкають в сiльськiй мкцевосп, всi iншi хвороби бiльш поширен у мiських дiтей, особливо тиреоТдит (табл. 1).
Патолопя щитоподiбноТ залози зус^чаеться в рiзних регiонах УкраТни з частотою, що коливаеться iнодi в десятки разiв. Iлюстрацiею цього е показники поширеност дифузного зоба 1 i 2 ступенiв у 2013 i 2014 рр. (рис. 2). Причиною таких розбiжностей частоти зоба е не лише вплив певних еколопчних чиннимв, а, головним чином, яккть дiагностування i реестраци захворювань. Iлюстрацiею цього може слугувати порiвняння поширеностi дифузного зоба в областях, що знаходяться в однакових географiчних i екологiчних умовах, наприклад КиТвська область I м. КиТв, КиТвська i Черкаська областi тощо.
Вiдомо, що головною причиною дифузного зоба в дп"ей е дефщит йоду: безпосереднiй або опосередкований впливом рiзних негативних, у тому чи^ екологiчних, чинникiв. I зважаючи на те, що в УкраТн доа не проводились на загальнодержавному рiвнi заходи щодо подолання дефiциту йоду, не полтшились нi екологiчне оточення, нi якiсть життя населення, що дало б змогу отримувати повноцшне харчування, поспйне зниження протягом останых 12 рокiв показника поширеностi дифузного зоба (рис. 3, 4) можна пояснити лише попршенням дiагностики цкТ патологи у дiтей. На пщтвердження можна навести результати дослiдження, проведеного М.£.
76
Клiнiчна ендокринологiя та ендокринна xipyp™ 3 (55) 2016
Таблиця 1
Поширенiсть захворювань щитоподiбноY залози серед д^ей bíkom 0-17 pokíb включно за мiсцем проживання у 2015 р. (на 1000 дитячого населення) [1]
Хвороби Село Мкто
Дифузний зоб 1 ступеня 54,48 29,40
Дифузний зоб II ступеня 3,40 2,25
Набутий та вроджений ппотиреоз 0,35 0,58
Вузловий зоб 0,23 0,33
Тиреотоксикоз 0,03 0,05
ТиреоТдит 0,46 1,11
Пкляоперацшний ппотиреоз 0,01 0,02
Маменко [4], пщ час якого протягом 2007-2008 рр. було обстежено 490 дп"ей вком 6-11 рокiв, мешкан^в кiлькох районiв Луганськiй областi, у тому чи^ щодо наявностi в них дефщиту йоду i змш з боку щитоподiбно''' залози. Дослщження показало, що дифузний зоб завдяки цтеспрямованому обстеженню було виявлено в 27,3% дп"ей, на вiдмiну вщ даних офщшно''' статистики, згiдно з якими зоб
реестрували лише у 1,6% дитячого населення фа вшовоТ групи [5, 6], тобто реальна поширенкть зобу виявилась бiльшою в 17 разiв.
Така регресiя показнитв поширеностi дифузного зоба (особливо 1 ступеня) вщбуваеться головним чином за рахунок дитячого населення вком до 14 ротв (рис. 5 i 6).
Рис. 2. Поширенкть дифузного зоба 1 i 2 ступенв (ДНЗ) у dimeü eiKOM 0-17poKie включно в р'внихрег'юнах Украни у 2013 (eci рег'юни) i 2015 рр. (за виключенням '¡нформацИ з АР Крим та м. Севастополь, а також з регiонiв зони АТО) (на 1000 дитячого населення) [2,3].
7/iÍHÍ4Ha ендокринолопя та ендокринна xipypm 3 (55) 2016
äjD
I го ï
ID О
Рис. 3. Поширенкть дифузного зоба 1 ступеня серед д'1тей вком 0-17роюв включно за 2000-2015 рр. (на 1000 дитячого населення) [2,3,5-15].
Iе
I5
V
Í 3
о
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 200В 2009 2010 2011 2012 201? 2014 201S
Рис. 4. Поширенкть дифузного зоба 2 ступеня серед д '1тей вком 0-17 роюв включно за 2000-2015 рр. (на 1000 дитячого населення) [2,3,5-15].
Рис. 5. Поширенкть дифузного зоба 1 ступеня у
dimeü р'вного тку за 2000-2015 рр. (на ЮООдитячого Рис. 6. Поширенкть дифузного зоба 2 ступеня у
населення). д'/тей рiзного вку за 2000-2015 рр. (на 1000 дитячого
населення).
Частота вузлового зоба в УкраТы протягом останнix 11 ротв коливаеться в мeжаx 0,27-0,35 на 1000 дитячого насeлeння вком до 17 ротв з швидким пpогpeсyванням пошиpeностi патологи сepeд дтей допyбepтатного вiкy (рис. 7).
Заxвоpюванiсть на рак щитоподiбноï залози до аварП' на ЧАЕС у 19S1-19SS pp. становила в сepeдньомy 0,04 на 100000 дитячого насeлeння
вком 0-14 pокiв. Bпepшe зростання частоти новиж випадкiв раку щитоподiбноï залози вiдбyлось пiсля аварп на ЧАЕС. Чepeз S ротв показник становив вжв 0,12 на 100000 дитячого насeлeння вiком 0-14 ротв. Далi протягом 10 ротв пiсля аварп заxвоpюванiсть на рак щитоподiбноï залози збiльшилась в 10 pазiв i становила вжe 0,41 (рис. S).
Рис. 7. Поширенсть вузлового зоба в дтей рiзного тку у 2000-2015 роках (на 1000 дитячого населення в'дпов'дного вку).
Рис. 8. Захворювансть на рак щитопод'бно)'залози серед дтей вком 0-14 poKie (cepedHi показники за кожн'1 5 poKie у nepiod з 1986 по 2015 pp. на 100000 населення).
KB
Кл^чна eндокpинологiя та eндокpинна xipyp™ 3 (ss) 2016
Рис. 9. Захворюванкть на рак щитопод'бноI залози у д '1тей вком 0-14 роюв i 0-17 роюв включно за 2003-2015 рр. (на 100000 дитячого населення).
Впродовж наступних 15 ротв (1996-2011 рр.) середы показники захворюваност на рак щитоподiбноТ залози поступово знижувалися, але в останн 5 рокiв спостеркаеться вiдновлення негативноТ тенденци до поступового зростання ктькосп нових випадкiв патологи у дп"ей рiзного вiку, особливо до 14 ротв (рис. 9).
Найбтьша захворюванiсть на рак щитоподiбноТ залози за весь проаналiзований перюд (1986-2015 рр.) вiдзначалась у дп"ей вiком 0-14 рокiв, мешканцiв ЧернИвськоТ, КиТвськоТ, ЖитомирськоТ областей та м. Киева (рис. 10).
Про яккть диспансерного спостереження за д^ьми з хворобами щитоподiбноí' залози можна судити на пща^ aнaлiзу повноти i своечасност1 охоплення таким спостереженням, плановост спостереження, виконання призначених дiaгностичних i лiкувaльно-оздоровчих зaходiв, Тх видiв, повноти та комплексностi.
Враховуючи зростання кiлькостi випaдкiв злоякiсних новоутворень щитоподiбноí' залози у дiтей, у тому чи^ пiд маскою мiкроaденом, проведення тонкоголковоТ пункцмноТ бiопсГ'' вузлiв щитоподiбноí' залози дiтям слiд проводити лише в установах, як мають великий практичний досв^ патоморфолопчноТ верифкаци таких новоутворень
Рис. 10. К'тьюсть випадюв раку щитопод'бноI залози серед д '1тей вком 0-14 роюв у регонах (середнi показники за кожн 5 роюв у перод з 1991 по 2015 рр. на 1000000 населення).
у педiaтричних пащетчв i позитивний досвщ Тх оперативного лкування в щеТ категори хворих. Такими провщними установами в УкраТн сьогодн1 е УкраТнський науково-практичний центр ендокринноТ хiрургп, трансплантаци ендокринних оргaнiв i тканин МОЗ УкраТни та Державна установа «!нститут ендокринологГ'' та обмiну речовин iм. В.П. Комiсaренкa НАМН УкраТни».
Поширенкть гiпотиреозу за остaннi 15 рокв зросла бiльше, нiж у три рази серед дитячого населення вком 0-14 рокв, i майже втричi серед дiтей вiком 15-17 рокв (рис. 11). Така динaмiкa узгоджуеться зi зростанням у свiтi i в УкраТн1 поширеностi aвтоiмунних процеав загалом I aвтоiмунного тирео'диту зокрема, наслщком якого е гiпотиреоз.
Вроджений ппотиреоз - пaтологiя, що потребуе своечасного дiaгностувaння i невiдклaдного лкування, вiд якого залежитьнормальний розумовий та фiзичний розвиток дитини як у ранньому вц так i нaдaлi в дорослому життi. Тому в бтьшосп краТн свiту вже багато рокв проводиться неонатальний скринiнг на вроджений ппотиреоз. В УкраТн про
Рис. 11. Поширенкть г'тотиреозу у дтей вком 0-14 / 15-17 роюв включно у 2000-2015 рр. (на 100000 дитячого населення).
Рис. 12. К'тьюсть випадюв вродженого г 'тотиреозу у дтей вком до 1 року /' 0-6 роюв у регонах Украни у 2015 р. (абс. юльюсть).
Кл1н1чна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 3 (55) 2016
79
Таблиця 2
Захворюванiсть на вроджений ппотиреоз серед дiтей вiком до 1 року в 2006-2015 рр.
Кiлькiсть вперше виявлених хворих 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Абсолютна кшьккть 63 68 65 64 64 73 90 88 57 55
На 1000 населення 0,15 0,15 0,14 0,13 0,13 0,15 0,19 0,18 0,14 0,14
його ефективнкть свiдчить кiлькiсть нових випадтв патолопТ, що виявляють на перших тижнях життя. За даними офщшноТ статистики, протягом останнiх 10 ротв щорiчно виявляли в середньому близько 65 нових хворих вком до 1 року (табл. 2). Найбтьш активно патолопю виявляли в 2011-2013 рр., коли перебоТ у постачанн в пологовi будинки тест-систем для неонатального скриншгу на вроджений ппотиреоз були м^мальними. У наступи 20142015 рр. унаслщок частих затримок у забезпеченн1 тест-системами ктьккть вперше дiагностованого вродженого ппотиреозу зменшилась до 57 i 55 випадмв вiдповiдно.
Прикладом пiзнього дiагностування вродженого гiпотиреозу може слугувати дiаграма на рис. 12, на якш представлено рiзницю мiж абсолютною ктькктю дiтей, у яких виявлено патолопю у вщ до 1 року i до 6 рокiв. Саме рiзниця цих двох показникiв вщображае кiлькiсть хворих, у яких вроджений ппотиреоз дiагностовано у вiцi пкля 1 року. Так, протягом 2015 р. жодного випадку вродженого ппотиреозу не було дiагностовано у Волинськш, 1вано-Франтвськм, Луганськiй, МиколаТвськш, Полтавськiй, Черывецькм, Чернiгiвськiй областях.
Таке пiзнe дiагностування вродженого гiпотиреозу може вiдбуватись або внаслщок неефективного неонатального скринiнгу, або у разi уповiльнених у час клiнiчних проявiв хвороби в дп"ей. Щодо aвтоiмунного тиреоТдиту, як найбтьш частот причини ппотиреозу, то на вщмЫу вщ дiтей старшого вку, у хворих вiком до 6 ротв вiн може призводити до ппотиреозу лише у виключних поодиноких випадках.
ВИСНОВКИ
1. Патолопя щитоподiбноТ залози посщае перше мiсце серед ендокринних хвороб у дп"ей в УкраТн i займае 58,0% Тх структури, головним чином за рахунок дифузного зоба 1 ступеня.
2. Серед дп"ей, якi мешкають в стьськш мiсцевостi, вища поширенiсть дифузного добу 1 i 2 ступеня, iншi хвороби щитоподiбноТ залози часпше рееструють у мiських дiтей (вузловий зоб, ппотиреоз, тиреотоксикоз, тиреоТдит).
3. Поширеысть дифузного зоба в дп"ей рiзного вiку протягом 15 ротв мае тенденцiю до зменшення внаслщок попршення його виявлення i реестрацп.
4. Зростае поширенiсть вузлового зоба серед д^ей пiдлiткового вiку з вщсутнктю суттевоТ динaмiки у дп"ей вiком до 14 рокiв.
5. За останн 5 рокiв спостеркаеться негативна тенденцiя до зростання захворюваносп на рак щитоподiбноТ залози у дп"ей рiзного вiку, особливо до 14 ротв.
6. Нaйбiльшa захворюванкть на рак щитоподiбноТ залози протягом 1986-2015 ротв вiдзнaчaлaсь у дп"ей вiком 0-14 рокiв, мешкaнцiв ЧернИвськоТ, КиТвськоТ, ЖитомирськоТ областей та м. Киева.
7. Поширеысть гiпотиреозу в дп"ей рiзного вiку протягом останых 15 рокiв зросла бiльш ыж утричi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зелнська Н.Б. Стан надання медичноТ допомоги д^ям з ендокринною пaтологiею в УкраТн у 2014 роцi / Н.Б. Зелшська, Н.Г. Руденко // УкраТнський журнал дитячоТ ендокринолопТ. - 2015. - №2. - С. 5-13.
2. Статистичний довщник дитячого ендокринолога за 2013 рк. - КиТв, 2014. - 100 с.
3. Статистично-аналп"ичний довщник дитячого ендокринолога за 2014 рк. - КиТв, 2015. - 102 с.
4. Маменко М.€. Йододефщиты захворювання в дп"ей на Сходi УкраТни: сучасний стан проблеми та шляхи виршення / М.£. Маменко // Мiжнaродний ендокринолопчний журнал. - 2008. - N3. - С. 1621.
80
Кл1н1чна ендокринолог1я та ендокринна х1рурпя 3 (55) 2016
5. Довiдник дитячого ендокринолога за 2001-2002 роки. - КиТв, 2003. - 120 с.
6. Довщник дитячого ендокринолога за 2007 piK. -КиТв, 2008. - 109 с.
7. Довщник дитячого ендокринолога за 2002-2003 роки. - КиТв, 2004. - 140 с.
8. Довщник дитячого ендокринолога за 2004 рк. -КиТв, 2005. - 83 с.
9. Довщник дитячого ендокринолога за 2005 рк. -КиТв, 2006. - 83 с.
Ю.Довщник дитячого ендокринолога за 2006 рк. -КиТв, 2007. - 113 с.
11.Довщник дитячого ендокринолога за 2008 рк. -КиТв, 2009. - 99 с.
12.Статистичний довщник дитячого ендокринолога за 2009 рк. - КиТв, 2010. - 101 с.
13.Статистичний довщник дитячого ендокринолога за 2010 рк. - КиТв, 2011. - 102 с.
14.Статистичний довщник дитячого ендокринолога за 2011 рк. - КиТв, 2012. - 96 с.
15.Статистичний довщник дитячого ендокринолога за 2012 рк. - КиТв, 2013. - 98 с.
РЕЗЮМЕ
Патолопя щитоподiбноí залози у дитячого населення Укра'ши Н.Б. Зел'шська, О.С. Ларн
Лек^я присвячена аналiзу динамки поширеносп та piвня захворюваносп для патологи щитоподiбноТ залози в УкраТн серед дитячого населення piзного вку за 2000-2015 рр. Пpоаналiзовано таку патологiю, як дифузний i вузловий зоб, гiпотиpеоз, включаючи вроджений. Окрему увагу пpидiлено дослщженню захвоpюваностi на рак щитоподiбноТ залози у дней вiком 0-14 ротв починаючи з 1991 i до 2015 pp., у тому чи^ в piзних pегiонах УкраТни.
Ключовi слова: щитоподiбна залоза, зоб, рак щитоподiбноТ залози, гiпотиpеоз, дiти, статистика, динамка
РЕЗЮМЕ
Патология щитовидной железы у детского населения Украины Н.Б. Зелинская, А.С. Ларин
Лекция посвящена анализу динамики распространенности и уровня заболеваемости для патологии щитовидной железы в Украине среди детского населения разных возрастов за период 2000-2015 гг. Проанализирована такая патология, как диффузный и узловой зоб, гипотиреоз, включая врожденный. Особое внимание уделено исследованию заболеваемости раком щитовидной железы у детей в возрасте 0-14 лет, начиная с 1991 и до 2015 гг., в том числе в разных регионах Украины.
Ключевые слова: щитовидная железа, зоб, рак щитовидной железы, гипотиреоз, дети, статистика, динамика.
SUMMARY
Thyroid disease in the child population in Ukraine N.B. Zielinska, A.S. Larin
The lecture is devoted to the analysis of prevalence and incidence of thyroid disease in Ukraine among children of different age groups during the years 2000-2015. We analyzed pathologies such as diffuse and nodular goiter, hypothyroidism, including the congenital variant. Special attention was paid to the analysis of incidence of thyroid cancer in children aged 0-14 years in different regions of Ukraine from the years 1991 to 2015.
Key words: thyroid gland, goiter, thyroid cancer, hypothyroidism, children, statistics, dynamics.
Дата надходження до редакци 01.08.2016 р. Кншчна ендокринолопя та ендокринна хipуpгiя 3 (55) 2016
