CC BY
22
Орипнальш AOOAiAKeHHq
Original Researches
УДК 616.921-036.22 DOI: 10.22141/2312-413x.6.3.2018.136645
1ванченко Н.О.
Льв1вський нацюнальний медичний ун1верситет 1м. Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на
Захворювашсть на кашлюк у Львiвськiй облает
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(3):128-131. doi: 10.22141/2312-413x.6.3.2018.136645
Резюме. Проведено ретроспективний епiдемiологiчний аналiз захворюваностi на кашлюк серед мешканщв Львiвськоl областi в перюд 2005—2017 рокiв. Опрацьовано 691 карту стацюнарного хворого вшом вiд 1 мiсяця до 75 роив пащенпв, госппатзованих до Львiвськоl обласно! шфекцшно! кшшчно! лiкарнi за перюд 2005—2017 рр.
Kro40Bi слова: кашлюк; захворювашсть; профлактичш щеплення, дiагностика
JslJI-ulIsl
1нфектологш
Вступ
Антивакцинальний рух в Украш призвiв до зрос-тання загально! кiлькостi захворювань, проти яких ю-нують профiлактичнi щеплення. Зокрема, за щдсумка-ми 2017 року захворювашсть на кашлюк у Львiвськiй областi у два рази перевищуе середньоукрашсьт по-казники. В Укршш за 2017 рiк зареестровано 2480 ви-падкiв з штенсивним показником на 100 тисяч насе-лення 5,82, у Львiвськiй област за аналогiчний перiод захворiло 317 ошб (12,55). Випадки захворювання в!д-мiчались серед усiх вiкових груп. Незважаючи на те, що вакцину проти кашлюка винайшли у 1943 рощ, кашлюк залишаеться проблемою в багатьох крашах свiту. В Польшi кашлюк вважаеться найбiльш поширеним захворюванням серед усiх iмунокерованих хвороб [1]. В Аргентиш вiдмiчаеться шдвищена настороженiсть медичних працiвникiв щодо захворювання на кашлюк ошб рiзного вшу з метою ранньо! дiагностики та свое-часного реагування. З 2011 по 2015 рш в м. Мар-Дель-Плата були дiагностованi 572 випадки. З них 51,1 % за-хвортих (290) були вшом вiд 2 до 17 ротв [2]. Кашлюк часто не дiагностуеться як причина хронiчного кашлю, особливо серед пили-тв i дорослих, у яких не завжди вiдмiчаеться яскрава ктшчна картина захворювання [3]. В Коре! проводилось дослщження поширеностi кашлюка серед пилп-тв та дорослих iз тривалим кашлем до 8 тижшв. Кашлюк як причина кашлю був лабо-раторно дiагностований у 76 випадках iз 310 (24,5 %). 1з 76 хворих 20 становили пiдлiтки, 56 — доросль З 2012 року в Коре! прийняте ршення щодо додатково! iму-
нiзацii проти кашлюка пiдлiткiв вшом 11—12 ротв [4]. У Сполучених Штатах Америки та Великобританй' були висунуп основш гiпотези зростання числа випадтв кашлюка внаслiдок зниження iмунiтету як пiсля вак-цинацй', так i пiсля перенесеного захворювання через 8—11 роыв; еволюци Bordetella pertussis; низького рiвня охоплення профiлактичними щепленнями пiдлiткiв та дорослих осiб [5]. У Норвеги при вивченнi етю-лопчно'' структури позагоспiтальних пневмонiй серед 374 пащенпв лише в 37 % був установлений збудник захворювання. Bordetella pertussis була виявлена лише в поодиноких випадках на рiвнi з Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophilia pneumoniae [6]. Зпдно з даними CDC (Центр iз контролю та профилактики шфекцшних захворювань США), захворювашсть на кашлюк продо-вжуе рееструватися на високому рiвнi, незважаючи на охоплення профтактичними щепленнями 95—97 % населення. Зокрема, у 2017 рощ в США захворто 15 808 людей з штенсивним показником на 100 тисяч населення 4,9. Частка госпiталiзованих становила 6,6 %. 3429 випадтв були зареестроваш серед дорослих (21,7 %). Частка госппатзованих серед дорослих ошб становила 7,6 % [7]. В Укршш за 2017 рш зареестровано 2480 випадтв кашлюка з штенсивним показником на 100 тисяч населення 5,82, у Львiвськiй област за ана-лопчний перюд захворто 317 ошб (штенсивний показ-ник 12.55), iз них 17 дорослих — 5,36 %.
Мета дослщження: вивчити клИко-епщемюлопч-ш особливостi кашлюка у Львiвськiй област за перiод 2005—2017 ротв, можливост лабораторно'' дiагностики.
© «Актуальна шфектологи» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» (<Atäual'naä Infektologiä»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: 1ванченко Наталiя Олександрiвна, асистент кафедри iнфекцiйних хвороб, Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарсь-ка, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; факс: 0322-275-54-05; е-mail:timknativanchenko@gmail.com; контакт. тел.: +38 (067) 162 45 84
For correspondence: Nataliya Ivanchenko, Assistant at the Department of infection diseases, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; fax: 032275-54-05; е-mail: timknativanchenko@gmail.com; phone: +38 (067) 162 45 84
Матерiали та методи
Проаналiзовано звгтшсть щодо iнфекцiйних за-хворювань та iмунопрофiлактики за перiод 2005—2017 ротв у Львiвськiй областi. Опрацьовано 691 карту ста-цiонарного хворого вшом вщ 1 мiсяця до 75 ротв пащ-ентав, госпiталiзованих до Львiвсько! обласно! шфек-цшно!' кишчно!' лшарш за перiод 2005—2017 рр.
Результати та обговорення
У Львiвськiй облaстi вiдмiчаються тенденцй' ко-ливання зниження та пдвищення зaхворювaностi на кашлюк i3 мiжепiдемiчними перiодaми в 1—3 роки з 2005 по 2013 рк:, а в подальшому спостеркаеться стш-ка тенденцiя до зростання випадтв кашлюка. Якщо у 2005 рощ зареестроваш 72 випадки захворювання з iнтенсивним показником на 100 тисяч населення 2,7, то у 2006 рощ — 107 випадтв (4,1), у 2007 — 87 (3,4), у 2008 — 70 (2,5); у 2009 — 126 (4,96), у 2010 рощ — лише 42 випадки з штенсивним показником 1,65. Проте вже у 2011 рощ захворюванють зросла до 143 випадтв (5,65); у 2012 — до 145 випадтв (5,7). У 2013 рощ вщ-мiчaлось зниження у 2,5 раза — до 49 випадтв (2,3), а у 2014 — шдвищення до 129 випадтв (5,1), у 2015 — до 196 випадтв (8,0), у 2016 — до 283 випадтв (11,23), у 2017 — до 317 (12,55). Вiдмiчaeться рют захворюваност в 6 рaзiв порiвняно з 2005 роком.
Розподт захворюваносп за вком був такий: до 1 року — 47 % (830), вщ 1 до 4 ротв — 31 % (547), 5-9 ротв — 11 % (194), 10-14 ротв — 8 % (141), 15-17 ротв — 1 % (18), 18 ротв i старше — 2 % (36).
Хоча офщшна захворюванють на кашлюк серед до-рослих не перевищуе 2 %, е пдстави вважати, що ре-
Рисунок 1. Динамка захворюваност! на кашлюк населення Львiвськоl област за 2005-2017роки
альна клькють захвортих е значно вищою, оскльки не вш доро^ особи з тривалим кашлем обстежуються лабораторно на наявнють кашлюка, а клшчно випадки захворювання на кашлюк у дорослих ошб встановлеш не були [10]. При лабораторному обстеженш дорослих ошб на виявлення iмуноглобулiнiв класу G до Bordetella pertussis було встановлено, що 50 % е сприйнятливими до кашлюка [11].
В Украш лабораторна дiaгностикa кашлюка здш-снюеться зпдно з наказом МОЗ Укра!ни «Про затвер-дження методичних вкaзiвок з мшробюлопчно! дia-гностики кашлюка та паракашлюка» вiд 15.04.2005 р. № 169 та протоколiв дiaгностики та лкування шфек-цiйних хвороб у дгтей, затверджених Наказом МОЗ Укра!ни вщ 09.07.2004 р. № 354. За результатами прове-дених лабораторних дослщжень результaтивнiсть кла-сичного бaктерiологiчного методу починаючи з 2005 року стрiмко знижуеться. Бiльш результативними були дослщження методом iмуноферментного aнaлiзу (ви-значення iмуноглобулiнiв М, А i G), починаючи з 2012 року, та полiмерaзноl ланцюгово! реакцй' — зс^бок iз задньо! стiнки глотки — з 2015 року. Метод полiмерaз-но! ланцюгово! реакцй' е методом ранньо! дiaгностики канюка (упродовж перших 3 тижшв). Серологiчний метод дослщження iнформaтивний пiсля 10-14-го дня вщ початку захворювання (виявлення iмуногло-булшв класу М) [7]. Бaктерiологiчне п^дтвердження дiaгнозу за перiод 2005-2017 роки вiдмiчaлося лише в 6 % випадтв (105), 15 % (264) дiaгнозiв п^дтверджено серологiчно, 8 % дiaгнозiв (141) встaновленi методом полiмерaзноl ланцюгово! реакцй', 71 % (1256) дiaгно-зiв — клiнiчно.
1*4
Рисунок 2. Розподл хворих на кашлюк за вком, %
71
' •
Бактерiологiчно Серолопчно Молекулярно-генетично Клiнiчно
Рисунок 3. Структура лабораторно пщтвердженого д'шгнозу кашлюка
98,9
75,5
92,9
74,4
68,3 64,2 _ 60,9
100 90 •0 70 60 50 40 30 20 10 0
<ф Л ЛЬ <£> чО ч\ Л А А 4i> Л
# # # # V V V V & & & V
Рисунок 4. Охоплення профлактичними щепленнями проти кашлюка дтей вком до 1 року у Льв '1вськ'1й област за 2006-2017 роки
■ До 1 року
■ 1-4 роки
■ 5-9 роюв 10-14 роюв
■ 15-17 роюв
■ 18 i старше
В Укра!ш щеплення проти кашлюка проводять у комплекс зi щепленнями проти дифтерГ! та правця вакцинами як iз цiльноклiтинним, так й ацелюляр-ним кашлюковим компонентом. З ацелюлярним ви-користовуеться iнфанрикс, iнфанрикс 1ПВ, пентак-сим, тетраксим, iнфанрикс пента (гекса), бустрикс та бустрикс 1ПВ. 1з цiльноклiтинним компонентом використовуеться АКДП, тетракт-хiб у вiцi 2—4—6— 18 мюящв. Для осiб старше 6 роыв щеплення проти кашлюка належить до числа рекомендованих та про-водяться з використанням вакцини бустрикс та бу-стрикс 1ПВ [9].
За результатами мониторингу охоплення профь лактичними щепленнями проти кашлюка дгтей вiком до 1 року встановлено, що у 2006 рощ вакциновано 75,5 % дгтей, у 2007 — 98,9 %, у 2008 рощ щеплено 92,9 %, у 2009 —74,4 %, у 2010 — 38,4 %, у 2011 — 39,0 %, у 2012 — 64,2 %, у 2013 — 68,3 %, у 2014 — 60,9 %, у 2015 рощ — лише 24,0 %, у 2016 — 19,4 %, у 2017 — 55,7 % дгтей.
Опрацьовано 691 карту стащонарного хворого на кашлюк вГком вгд 1 мюяця до 75 роыв пащенпв, яы перебували на лкуванш у Львiвськiй обласнш ш-фекцшнш клшчшй лшарш за перюд 2005—2017 рр. Здшснено розподш хворих на три групи вщповщно до тяжкост перебiгу захворювання (I група — тяжкий пе-ребiг, II — середньо! тяжкост та III — легкий). До тяжкого перебГгу вiднесенi хворi з частотою нападiв кашлю понад 25 на добу, середньо! тяжкост — з частотою нападiв вгд 15 до 25 на добу, легкого — до 15 нападiв [8]. Проаналiзовано клiнiчнi прояви захворювання, тяжысть стану на момент надходження, результати за-гального аналiзу кровi, наявнiсть та характер усклад-нень. До групи I увшшли 204 пацiенти, серед яких дгти вiком до 1 року становили 30,4 %, 1—2 роки — 25 %, вгд 2 до 3 роыв — 18,63 %, хворих втэм 4—9 роыв було 11,76 %, 10—17 роыв — 9,31 %, старше 18 роыв — 4,90 %. Серед групи II (371 пащент) дгтей втэм до 1 року було 22,37 %, 1—2 роки — 19,94 %, вгд 2 до 3 роыв — 26,15 %, хворих вжом 4—9 роыв — 14,29 %, 10— 17 роыв — 11,06 %, 18 роыв г старшi — 6,19 %. У груш III (116 пащенпв) дгтей втом до 1 року було 10,35 %, 1—2 роки — 17,24 %, вгд 2 до 3 роыв — 25,01 %, хворих втом 4-9 роыв — 21,55 %, 10-17 роыв — 18,96 %, 18 роыв Г старше — 6,89 %. Ус пащенти групи I були гос-шталГзоваш впродовж перших 5 ± 2 доби вгд початку нападГв кашлю, тодГ як переважна бшьшють пащенпв
групи II — 248 oci6 (66,8 %) звертались за допомогою на 7 ± 2 добу вщ появи кашлю. Пащенти III групи були госппатзоваш в 91,37 % випадыв (106) через
10 ± 3 доби вщ початку захворювання. Обтяжений алерголопчний анамнез вiдмiчався в груш I у 19,61 % пащенпв, у груш II — у 22,18 % та в груш III — у 11,6 % хворих. Шк госпiталiзащi пащенпв iз кашлюком спо-стеркався в зимовий перюд i становив 44 % (304) випадыв, восени госпiталiзовано 19,9 % (138), весною — 18,9 % (131), влггку — 16,9 % (117). Контакт з особами, яы мали кашель, вщзначений у 39,9 % (276) пащенпв. У 414 (59,9 %) пащенпв захворювання перебрало без шдвищення температури, у 221 (31,9 %) вiдмiчалась субфебрильна температура тша. У 86,9 % (601) пащ-ентiв був нападоподiбний кашель iз репризами, на-прикiнцi нападу кашлю блювання вiдмiчалось лише у 23,3 % випадыв (161). Вщходження склоподiбного харкотиння спостерiгалось у 34,6 % (239) випадыв. У 63,9 % (442) пащенпв були виявлеш ознаки утруд-неного дихання носом або нежить. При об'ективному обстеженш помiрна гiперемiя задньоi стiнки глотки вiдмiчалась також у бiльшостi хворих (483) — 69,9 %. Шд час вивчення результапв загального аналiзу кровi при надходженнi в пащенпв спостерiгалось вiрогiд-не пiдвищення рiвня лейкоцитiв (12,35 ± 0,94 проти 9,75 ± 0,56 при виписщ, р < 0,05). Анемiя вiдмiчалась у 573 (82,9 %) випадках. На догосштальному етапi бшьшють пацiентiв (394 — 57 %) отримували антибактерь альну терапiю.
Частота ускладнень становила у групi I 47,06 %, у
11 — 13,65 % та в III — 3,85 %. Серед ускладнень у груш I i II переважали гострий та/або обструктивний бронхь ти, у груш III — пневмони.
У 2017 рощ дiагноз «кашлюк» був установлений 17 дорослим мешканцям Львiвщини, за 5 мюящв 2018 року — 14. Субфебрильна температура в катаральному перiодi вiдмiчалась у 29 % (9) ошб, на чхання скаржи-лись 13 % (4) пащенпв, нежить вiдмiчався в 36 % (11), короткочасний сухий кашель у катаральному перiодi — в 42 % (13) ошб, вщчуття комка в горлi спостерiгалося в 56 % (17) пащентав. Тривалють катарального перiоду до 5 дшв вiдмiчалась у 40 % (12) пащенпв, до 10 дiб — у 13 % (4), 48 % (15) пащентав не вiдмiчали клшчних проявiв катарального перiоду кашлюка. Серед про-вiдних симптомiв були: пароксизмальний кашель — у 90 % (28) пащентав, iнспiраторна задишка — у 74 % (23), блювання тсля нападiв кашлю вiдмiчалось лише
Таблиця 1
Група До 1 року, % (n) 1-2 роки, % (n) 2-3 роки, % (n) 4-9 ромв, % (n) 10-17 ромв, % (n) 18 i старше, % (n)
1 — тяжкий nepe6ir, 204 XBopi 30,40 (62) 25,00 (51) 18,63 (38) 11,76 (24) 9,31 (19) 4,90 (10)
II — середньо! тяжкосл, 371 хворий 22,37 (83) 19,94 (74) 26,15 (97) 14,29 (53) 11,06 (41) 6,19 (23)
III — легкий nepe6ir, 116 хворих 10,35 (12) 17,24 (20) 25,01 (29) 21,55 (25) 18,96 (22) 6,89 (8)
в 16 % випадтв (5 ошб). Апное було у 2 пащентав — 6,5 % випадтв. Тривалють перюду пароксизмального кашлю становила понад 4 тижш у 20 % (6) пащенпв, понад 6 тижшв — у 6,5 % (2) пащенпв. Контакт iз хво-рим на тдтверджений лабораторно кашлюк був у 8 хво-рих (25 %). Контакт з особами, як тривало кашляли, вiдмiчали 6 пащентав (19 %). 1з числа хворих 2 (6,5 %) були ваптш в третьому тримесщ вагiтностi. 8 пащенпв (25 %) вживали антибютики до моменту звернення по медичну допомогу.
Уш випадки кашлюка серед дорослих були шдтвер-дженi лабораторно. З них в 61 % (19) була виявлена Bordetella pertussis методом полiмеразноi ланцюгово'' реакци в мазку iз задньо'' стiнки глотки, у 29 % (9) — виявлеш iмуноглобулiни класу М до Bordetella pertussis методом iмуноферментного аналiзу, у 10 % (3) — iмуно-глобулiни класу А до Bordetella pertussis.
Висновки
1. Зниження охоплення населення профтактич-ними щепленнями проти кашлюка сприяе зростанню числа захворювань.
2. Необидно п1двищити насторожешсть медичних пращвнитв областi щодо захворюваностi на кашлюк дорослого населення.
3. Державна статистична звггшсть про шфекцшш захворювання не вщображае реально'' епiдемiчноi си-туацй' щодо даного захворювання.
4. Найвища результатившсть лабораторно'' дiагнос-тики кашлюка вiдмiчаеться при дослiдженнi методом полiмеразноi ланцюгово'' реакцй' та методом iмунофер-ментного аналiзу.
Конфл1кт iHTepeciB. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту iнтересiв при пиготовщ дано'' статтi.
References
1. Mosiej E, Krysztopa-Grzybowska K, Polak M, Prygiel M, Lutynska A. Multi-locus variable-number tandem repeat analysis of Bordetella pertussis isolates circulating in Poland in the period
1959-2013. J Med Microbiol. 2017 Jun;66(6):753-761. doi: 10.1099/ jmm.0.000408.
2. Lavayen S, Zotta C, Cepeda M, Lara C, Rearte A, Regueira M. Infection by Bordetella pertussis and Bordetella parapertussis in cases of suspected whooping cough (2011-2015) in Mar Del Plata, Argentina. Rev Peru MedExp SaludPublica. 2017;34(1):85-92. doi: 10.17843/rpmesp.2017.341.2770. (in Spanish).
3. Senzilet L, Halperin S, Spica LD, et al. Pertussis is a frequent cause of prolonged cough illness in adults and adolescents. Clin Infect Dis. 2001 Jun 15;32(12):1691-7. doi: 10.1086/320754.
4. Lee SY, Han SB, Kang JH, Kim JS. Pertussis Prevalence in Korean Adolescents and Adults with Persistent Cough. J Korean Med Sci. 2015Jul;30(7):988-90. doi: 10.3346/jkms.2015.30.7.988.
5. Althouse BM, Scarpino SV Asymptomatic transmission and the resurgence of Bordetella pertussis. BMC Med. 2015 Jun 24;13:146. doi: 10.1186/s12916-015-0382-8.
6. Roysted W, Simonsen O, Jenking M, et al. Aetiology and risk factors of community-acquired pneumonia in hospitalized patients in Norway. Clin Respir J. 2016 Nov; 10(6): 756-764. doi: 10.1111/ crj.12283.
7. Centers for Disease Control and Prevention. Communicable Disease Control. Chapter I - Management of Specific Diseases Pertussis June 2010.
8. Nadraha OB, Dybas IV. Pertussis in children with incomplete active immunization. WiadomosciLekarskie. 2017;70(5):901-905. (in Ukrainian).
9. Mavrutenkov VV, Kramariev SA. Pertussis: treatment goals and prevention options. Aktual'naä Infektologia 2018;6(1):12-17. doi: 10.22141/2312-413x.6.1.2018.125630. (inRussian).
10. Vasylieva NA, Snitsarenko SV Pertussis in adults. Infectious Diseases. 2017;(88):59-61. doi: 10.11603/1681-2727.2017.2.8001. (in Ukrainian).
11. Ivanchenko NO. Immunological monitoring of adult population of lviv region concerning whooping cough. Infectious Diseases. 2017;(87):42-47. doi: 10.11603/1681-2727.2017.1.7770. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 13.04.2018 ■
Иванченко Н.О.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Заболеваемость коклюшем во Львовской области
Резюме. Проведен ретроспективный эпидемиологический тов, госпитализированных во Львовскую областную инфек-
анализ заболеваемости коклюшем среди жителей Львовской ционную клиническую больницу в период 2005—2017 гг.
области в период 2005—2017 годов. Обработана 691 карта ста- Ключевые слова: коклюш; заболеваемость; профилактиче-
ционарного больного в возрасте от 1 месяца до 75 лет пациен- ские прививки; диагностика
N.O. Ivanchenko
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Ukraine
Incidence of pertussis in Lviv region
Abstract. A retrospective epidemiological study on the incidence hospitalized to Lviv Regional Infectious Clinical Hospital in 2005— of pertussis among residents of Lviv region in 2005—2017 was con- 2017 were processed.
ducted. Medical histories of 691 patients aged 1 month to 75 years Keywords: pertussis; morbidity; preventive vaccination; diagnosis
