CC BY
25
Клшнна пед1атрт
УДК 616.921.8-036.22(477.52)
РОМАНЕНКО Т.А., ПСАРЬОВ В.М.*, ТИЩЕНКО В.В.*, ХАТИНСЬКА Ж.ВЛ РОМАНЕНКО В.Р. Донецький нацюнальний медичний ун/верситет ¡м. М. Горького *Сумська обласна сантарно-епдемюлоп'чна станця
ЕтДЕМ1ЧНА СИТУАЩЯ ТА ¡МУНОЛОПЧНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ ЩОДО КАШЛЮКА В СУМСЬШ ОБЛАСП
Резюме. Еniдемiологiчнuй аналiз динамки захворюваносmi на кашлюк населення р1зного вку та охо-плення щепленнями проти кашлюка в Сумськш областi за 2000—2010рр. виявив вiдсутнiсть тенденщ до зниження захворюваностi на фот недостатнього рiвня прищепленостi в останн роки. Вивчення iмунологiчноi структури щодо кашлюка населення 2, 6—7, 18—29рошв показало, що серонегативними були 22,2 % обстежених, 54,4 % мали надйний iмунiтет. Найгiршi показники iмунiтету зареестрован в груш дтей 6—7рошв. Необхiдно виршити питання щодо тдвищення рiвня iмунiтету серед них. Ключовi слова: кашлюк, захворюватсть, iмунiтет, групиризику, ревакцинащя.
Незважаючи на загальну планову вакцинопрофь лактику кашлюка, що проводиться в Укра!ш з 1962 року, вш займае одне з прюритетних мюць серед вакцинокерованих шфекцш за оцшкою медичних, сощальних та економiчних наслшшв для суспшьства [1, 2]. Найбшьш небезпечною ця шфекщя залиша-еться для дггей першого року життя, серед яких 27 % страждають вш кашлюка тяжко! форми, 70 % — се-редньо! тяжкость Сучасною особливютю кашлюка е велика частка у структурi захворших тих омб, якi ра-нiше отримали щеплення. У них зберiгаються типо-вi клiнiчнi прояви, однак за тяжыстю iнфекцiя мае значно легший перебп [3]. При пiдвищеннi частки щеплених дiтей захворюванiсть на кашлюк змщу-еться на бiльш старшi вiковi групи, що зумовлюе зростання питомо! ваги дiтей старшого вшу, шдлгт-кiв та дорослих серед захворших. Накопичення дже-рел шфекцп у цих вiкових групах збшьшуе ризик за-раження сприйнятливих (не щеплених за вшом або тих, яы не закiнчили курс щеплень) дiтей перших рокiв життя.
Найбшьш ефективним профшактичним заходом щодо кашлюка е вакцинопрофшактика. У ситуацп, що склалась, перспективним напрямком 11 удоско-налення е запровадження додатково! ревакцинацп дiтям старшого вiку з метою зниження рiвня захво-рюваностi та циркуляцп збудника кашлюка серед них та зменшення !х епiдемiологiчного значення як джерел шфекцп для незахищених омб наймолодшо-го вiку. Близько 30 кра!н свiту в нацюнальних календарях щеплень мають двi i бiльше ревакцинацп проти кашлюка, термш проведення друго! ревакцинацп у них вiдрiзняеться: 4—6, 12—13, 15—17 роыв (табл. 1). В Укра!ш питання необхiдностi впрова-дження та вшу друго! ревакцинацп проти кашлюка детально ще не вивчалося.
Заходи щодо вдосконалення вакцинопрофшак-тики кашлюка мають Грунтуватися на вивченш ет-демiчних проявiв та стану популяцшного iмунiтету до кашлюка. З шею метою нами було проведено ана-лiз епiдемiчно! ситуацп та стану протикашлюкового iмунiтету населення Сумсько! областi.
Таблиця 1. Терм1н проведення ревакцинаци проти кашлюка в кра/нах св'пу (за Л.С. Намазовою i ствавт. [4])
КраГна Вiк ревакцинацГГ КраГна Вiк ревакцинацГГ
Нiмеччина 15 мю., 11-18 рокiв lспанiя 18 мю., 4-6 рокiв
Австралiя 18 мiс., 4 роки Грецiя 18 мiс., 4 роки
Австрiя 16-18 мю., 6 роюв, 13-14 рокiв Францiя 16-18 мю., 11-13 роюв
Бразилiя 15-18 мiс., 5-6 роюв Португалiя 18 мiс., 5-6 рокiв
Канада 18 мiс., 4-6 роюв США 15-18 мю., 4-6 рокiв
(^ъюробье ^ЛГ/рвбёши
1(36) • 2012
Кл1тчна пед!атр!я
Матер1али i методи
Методом епiдемiологiчного ан^зу обробленi статистичнi звiти Сумсько1 обласно1 саштарно-еш-дeмiологiчноï cтaнцiï про шфекцшну захворюва-шсть та про контингенти дггей i пiдлiткiв, яким здш-снено щеплення проти iнфeкцiйних захворювань (ф. 2-piчнa, ф. 5-piчнa, ф. б^чна державно1 статис-тично1 звгтносп). У pоботi пpоaнaлiзовaно динaмiку захворюваност на кашлюк у Сумcькiй област оciб piзного вiку за 2000—2010 pp., оцшено вiкову структуру захворюваност на кашлюк.
Вивчення iмунологiчноï структури населення piзного вiку щодо збудника кашлюка було проведене у 2009 рощ серед 90 ошб, яш мешкають у Сумcькiй область До програми дослщження було включено по 30 ошб, якi належать до трьох шдикаторних вiкових груп: дгти 2 pокiв, дiти 6—7 рошв та доpоcлi молодого вшу вщ 18 до 25 рошв. Вci обcтeжeнi були рашше iмунiзовaнi проти кашлюка згiдно з Нацюнальним календарем пpофiлaктичних щеплень, для чого ви-користовували переважно вакцини з цшьноклгтин-ним кашлюковим компонентом. А саме: 90 % дгтей 2 рошв отримали вaкцинaцiю французьким препаратом «ТЕТРАКТ-Х1Б» i 10 % — впчизняною АКДП-вакциною. Малюкам, якi мали peвaкцинaцiю (93 % iз 30 оciб), ïï проводили вакцинами з ацелюлярним кашлюковим компонентом — бельгшською «1н-фанрикс» або французькою «Пентаксим». Уci особи старших вшових груп були щеплеш вгтчизня-ною АКДП-вакциною. Шсля останнього щеплення минуло 2—18 мюящв у 2-piчних дiтeй, 4—6 рошв у 6—7-piчних дiтeй, 15—22 роки у дорослих.
Рiвeнь cпeцифiчних антитш у кpовi вciх обсте-жених ошб визначався методом 1ФА за допомо-гою iмунофepмeнтноï тест-системи виробництва Legal Manufacturer: DRG Instruments (Шмеччина), яка призначена для виявлення антитш класу IgG до Bordetella pertussis toxin у сироватках кpовi лю-дини. Результати визначення концeнтpaцiï iму-ноглобулiнiв були виpaжeнi в DU — мiжнapодних умовних DRG (aбpeвiaтуpa виробника) одиницях,
як1 становлять в1дношення середнього значення абсорбцИ дослшжувано! сироватки до середнього значення абсорбцИ контролю (СО) з коефь
щентом 10 (середне значення абсорбцИ дослшжувано! сироватки • 10/С0). Р1вень протикашлюкового 1мун1тету оц1нювали за такими критер1ями: 0,0— 8,9 DU/мл — серонегативн1 особи (1мун1тет вшсут-н1й), 9,0—11,0 DU/мл — не захищеш в1д кашлюка особи, 11,1 — 15,0 DU/мл — низький р1вень 1мун1те-ту, 15,1—25,0 DU/мл — середнш р1вень 1мун1тету, 25,1 DU/мл 1 вище — високий р1вень 1муштету.
Статистичну обробку результат1в проводили з об-численням 1нтенсивних, екстенсивних, середшх по-казник1в, з використанням критерпв Стьюдента — Ф1шера [5].
Результати досл1дження та Тх обговорення
Р1вень захворюваност1 на кашлюк у Сумськш об-ласт1 за останне десятил1ття коливався в1д 0,59 на 100 тис. населення у 2009 р. до 10,8 на 100 тис. населення у 2000 р. (табл. 2). Перюдичш шдйоми захво-рюваност вшбувалися кожн1 3—4 роки (у 2000, 2004, 2007, 2010 рр.). У багатор1чнш динам1ц1 не виявлено тенденцп до зниження. У 2002, 2005, 2009 рр. штен-сивний показник кашлюка був нижчим за регла-ментований бвропейським бюро ВООЗ р1вень 1,0 на 100 тис. населення, однак 1з кожним цикл1чним п1дйомом в1н зростав у 2,4—5,8 раза 1 досягав р1вня 3,9—5,4 на 100 тис. населення.
Р1вень охоплення щепленнями проти кашлюка в Сумськш област був високим. Серед д1тей, як1 до-сягли вшу 1 рш, частка вакцинованих перевищувала 95,0 % в ус1 роки, за винятком останн1х. Охоплення ревакцинащею д1тей, як1 досягли 2-р1чного в1ку, у 2000—2006 рр. не в1др1знялось в1д охоплення вакци-нащею. Однак 1з 2007 р. вщбуваеться поступове зниження обсяг1в проведених щеплень, особливо ревак-цинацп, через недостатне та нер1вном1рне постачання вакцинних препарапв. Це зумовлюе ризик актив1зацп еп1дем1чного процесу кашлюка в наступш роки.
Таблиця 2. Динамка захворюваност на кашлюк та охоплення щепленнями д 'ией декретованого в1ку
в Сумськй област у2000-2010 рр.
Роки Показник захворюваност (на 100 тис. населення) Кшькють д^ей, охоплених щепленнями проти кашлюка (%)
Вакциновано Ревакциновано
2000 10,81 96,78 96,69
2001 7,99 97,39 95,21
2002 0,93 97,39 97,06
2003 2,43 98,34 98,47
2004 3,92 99,46 99,35
2005 0,95 99,33 99,38
2006 3,70 99,32 99,57
2007 5,47 95,70 90,80
2008 1,74 97,10 94,70
2009 0,59 92,74 83,81
2010 1,42 78,80 65,14
Показник захворюваност на кашлюк дитячого населення був у межах 4,6—47,9 на 100 тис. ос1б вь ком до 14 рошв та в 4,5—7,7 раза (р < 0,05) переви-щував показник захворюваност1 всього населення (табл. 3). Серед д1тей частше за 1нших уражалися кашлюком малюки 0—2 рок1в. 1нтенсивний показник захворюваност серед них коливався в1д 13,9 до 151,7 на 100 тис. населення дано! вшово! групи, ко-жен наступний ешдем1чний п1дйом був нижчим за попереднш, що св1дчить про тенденц1ю до знижен-ня захворюваност1 в цш в1ков1й груп1. В1дсутн1сть тако! тенденцп в динамщ1 захворюваност1 всього населення можна пояснити актив1защею ешдем1ч-ного процесу кашлюка в бшьш старших в1кових гру-пах, незважаючи на те що в них р1вень штенсивних показник1в захворюваност1 рееструвався на значно нижчому р1вш, н1ж у д1тей 0—2 рок1в.
Д1ти 3—6 роыв займали друге м1сце за частотою захворювань, ршше за шших д1тей хвор1ли на кашлюк школяр1 7—14 рок1в, тобто показники захворю-ваност1 р1вном1рно знижувались 1з подорослшан-ням д1тей. Актив1зац1я ешдем1чного процесу в цих в1кових групах вшбувалась у т1 сам1 роки, що 1 най-молодших д1тей. Однак у динам1ц1 захворюваност1 дошкшьниыв 3—6 рок1в пом1чен1 ч1тк1 вшмшносп, що стосуються 1нтенсивност1 зм1ни р1вня захворюва-ност1 за показниками темпу росту та приросту захво-рюваность П1двищення захворюваност1 в роки еш-дем1чного неблагополуччя у в1ков1й груш 3—6 рошв було найб1льш вираженим, тобто серед них у першу чергу й розпочинались ешдем1чш шдйоми кашлюка. З роками зменшувалась р1зниця в р1вн1 захворюва-ност1 д1тей в1ком 0—2 та 3—6 рошв. З огляду на на-явшсть у популяцп б1льш старших д1тей невиявлених випадк1в кашлюка через легысть кл1н1чних прояв1в накопичення джерел шфекцп серед цього контингенту е несприятливою прогностичною ознакою, бо як нерозшзнаш та не1зольован1 джерела шфекцп вони сприяють активному поширенню кашлюка.
Вивчення 1мунолопчно! структури населення е головним об'ективним компонентом контролю якост1 вакцинопрофшактики — основного заходу
боротьби з кашлюком. 1мунолопчний мониторинг кашлюка посшае важливе мiсце в систсмГ ешдемю-логiчного нагляду, бо дае змогу визначити фактичну захищешсть населення, виявити групи ризику, об-Грунтувати впровадження додаткових профшактич-них заходiв.
Доcлiдження напруженоcтi iмунiтету проти збуд-ника кашлюка, проведене в шдикаторних вшових групах дией та дорослих Сумсько1 облаcтi, виявило, що третина обстежених (31,1 %) були сприйнятли-вими до кашлюка (20 серонегативних та 8 незахище-них ошб). Низький рiвень напруженоcтi iмунiтету зареестровано у 15,6 %, а середнш — у 30,0 % обстежених (табл. 4). Показник середньо! концентрацп антитш в омб iз низьким рiвнем iмунiтету становив 13,35 DU/мл, в оciб iз середшм рiвнем — 20,70 DU/мл (табл. 5). Протикашлюковi iмуноглобулiни на ви-сокому рiвнi визначалися у 24,4 % обстежених (се-редня концентращя 32,03 DU/мл). Загалом концен-трашя антитiл проти кашлюка в обстежених омб рiзного вiку, якi мешкають у Сумcькiй облаcтi, ста-новила 16,73 DU/мл.
Серед обстежених 2-рГчних дгтей серонегативни-ми до кашлюка були 23,3 %, незахищеними — 3,3 % омб цiеï групи (табл. 4). Кшьшсть несприйнятливих до шфекцп 2-рГчних дiтей становила 63,3 %, що у 2,4 раза (р < 0,05) перевищувало кшьшсть сприйнят-ливих. Питома вага ошб Гз cереднiм рiвнем проти-кашлюкових антитш у цш вшовш груш дорГвнювала 30,0 %, з високим рГвнем — 33,3 %. Загалом у груш дгтей вшом 2 роки значення середньо1 концентраций антитш становило 19,91 DU/мл (табл. 5).
Результати серолопчного обстеження 6-7-рГчних дгтей свГдчать, що частка сприйнятливих до кашлюка школярГв молодшого вшу становила 36,7 % i була в 1,4 раза бшьшою порГвняно з групою дГтей ясельного вшу (р < 0,05). Антитша на середньому рГвш зареестровано у 23,3 % обстежених першокласнишв, що на 28,8 % менше порГвняно з показником групи дгтей 2-рТчного вшу (р > 0,05). Стшьки ж дгтей вГком 6-7 роив мали у сироватках кровГ високий рiвень протикашлюкових Гмуногло6улГнГв. Треба зауважи-
Таблиця 3. Захворювашсть на кашлюк дтей р'зного в1ку в Сумсьюй облает у2000-2010 рр. (у показниках на 100 тисяч населення в 'щпов 'щно'1 в1ково/ групи)
Роки 1нтенсивний показник захворюваност д^ей pi3Horo BiKy
0-2 роки 3-6 роюв 7-14 роюв 0-14 роюв
2001 151,67 44,51 27,05 47,89
2002 17,23 4,24 3,36 5,63
2003 54,27 30,92 3,33 6,01
2004 100,79 40,33 5,83 18,01
2005 30,49 7,58 0,89 6,72
2006 100,76 31,82 3,78 26,47
2007 123,53 61,30 11,05 40,70
2008 32,34 22,67 4,27 13,40
2009 13,86 0,00 3,40 4,60
2010 99,74 8,18 8,7 8,62
1(36) • 2012
Клтт'чна пед!атр!я
ти, що на в1дм1ну в1д попередньо1 досл1джувано1 в1-koboï групи значення показника середньо'! концентрацп антитш у 6—7-р1чних д1тей i3 р1зним р1внем 1мун1тету проти кашлюка було нижчим, шж у 2-pi4-них малят (табл. 5). Загалом у груш школярiв мо-лодшого вшу цей показник становив 14,71 DU/мл, що було 3i статистичною вiрогiднiстю менше, нiж у групi молодших дiтей (р < 0,05).
Серед молодi 18—29 рокiв 23,3 % омб були серо-негативнi до кашлюкового токсину та ще 6,7 % омб не мали захисного рiвня антитiл (табл. 4). У най-бiльшоï частки цieï групи (36,7 %) iмунiтет був на середньому рiвнi. Низький вмiст антитш визначено у 20,0 % обстежених. Кшьысть ошб iз високою на-
Таблиця 4.1мунолопчна структура щодо
пружешстю специфiчного iмунiтету була в дослшжу-ванiй вiковiй групi найменшою — 13,3 %. Показник середньоï концентрацiï антитiл дорослих становив 14,98 DU/мл.
Отже, порiвняння напруженостi специфiчного iмунiтету в рiзних вiкових групах дозволило вияви-ти статистично вiрогiднi вiдмiнностi в значеннi по-казниыв середньоï концентрацiï антитiл, вiдсотка сприйнятливих ошб та вiдсотка осiб iз надiйним (15,1 DU/мл i вище) рiвнем iмунiтету у групах дь тей вiком 2 та 6—7 рошв (табл. 6). Незахищенi особи виявлялись найчастше серед 6—7^чних (16,7 %), що зумовило високу питому вагу сприйнятливих до кашлюка у цш вiковiй групi — 36,7 %. Отримаш ре-
кашлюка населення Сумськоï област
PiBeHb ÎMyHÎTeTy Показник BiKOBi групи обстежених oci6
2 роки, n = 30 6-7 poKiB, n = 30 18-29 poKiB, n = 30 Всього, n = 90
Серонегативы, Абс. 7 6 7 20
0-8,9 DU/мл % 23,33 20,00 23,33 22,22
m 4,66 4,34 4,66 4,22
Незахищеы, Абс. 1 5 2 8
9,0-11,0 DU/мл % 3,33 16,67 6,67 8,89
m 1,82 3,98 2,56 2,86
Низький piBeHb, Абс. 3 5 6 14
11,1-15,0 DU/мл % 10,00 16,67 20,00 15,56
m 3,11 3,98 4,34 3,66
Середнш piBeHb, Абс. 9 7 11 27
15,1-25,0 DU/мл % 30,00 23,33 36,67 30,00
m 5,22 4,66 5,71 4,68
Високий piBeHb, Абс. 10 7 4 21
25,1 DU/мл i бтьше % 33,33 23,33 13,33 24,4
m 5,48 4,66 3,58 4,29
Таблиця 5. Значення показника середньоï концентрацп протикашлюкових антитш
населення Сумськоï област
BiKOBi групи Показник середньо'Г концентрацп антитш в oci6 з рiзним piBHeM ÎMyHÎTeTy проти кашлюка (DU/мл)
Незахищеы Низький piBeHb Середнм piBeHb Високий piBeHb Загалом у rpyni
2 роки 10,28 ± 0,00 13,28 ± 1,06 20,83 ± 5,04 33,86 ± 1,15 19,91 ± 8,98
6-7 роюв 9,60 ± 0,62 12,05 ± 1,05 19,94 ± 3,05 27,47 ± 3,11 14,71 ± 5,09
18-29 роюв 11,00 ± 0,59 13,50 ± 1,10 21,21 ± 1,76 32,45 ± 3,35 14,98 ± 5,27
Всього 10,39 ± 0,56 13,35 ± 1,09 20,70 ± 3,34 32,03 ± 3,58 16,73 ± 9,36
Таблиця 6. Прошарок ос'б р'зного вгку, у яких вщсутн1й та надйний iмунтет проти кашлюка,
за даними 1ФА
BiroBi групи Вщсутшй iмyнiтeт (0-11,0 DU/мл) Надмний iмyнiтeт (15,1 DU/мл i бiльшe)
Абс. % Абс. %
2 poки 8 26,7 19 63,33
6-7 poкiв 11 36,7* 14 46,67*
18-29 poкiв 9 30,0 15 50,00
Всього по област 28 31,11 48 54,44
Примтка: * — вiрогiдна вiдмiннiсть мiж групами 2 та 6-7роюв (р < 0,05).
зультати свгдчать про зниження рГвня протикашлю-кових антитiл у вщдалеш шсля щеплення термiни.
Таким чином, Ьмунолопчна структура населення щодо кашлюка вгдрГзнялась в обстежених вГкових групах. Найгiршi показники виявлено в груш дгтей 6-7 рокЬв. Причини рЬзного рЬвня ЬмунГтету у дГтей рЬзного вшу ми вбачаемо не в характеристик щепного препарату (усЬ обстежеш щепилися вакцинами з цшьноклгтинним кашлюковим компонентом). Швидше за все вони пов'язаш з термшом, що минув Ьз часу останнього щеплення, адже шслящепний ЬмунГтет з роками знижуеться.
Виявлена ситуащя свгдчить про необхгдшсть ви-рЬшити питання щодо пгдвищення рЬвня ЬмунГтету у дГтей 6—7-рЬчного вшу. До наказу МОЗ Украши № 595 вгд 16.09.2011 р. [6] внесет змши щодо Ьму-шзацп проти кашлюка, яы полягають у шдвищенш вшу дгтей, якЬ мають отримати повний курс щеплень проти кашлюка (три вакцинальш щеплення та одна ревакцинащя) з 3 рокЬв 11 мюящв 29 дшв до 6 рокЬв 11 мюяшв 29 дшв. Ця змша буде мати позитивний наслгдок, бо дасть змогу розширити охоплення по-вноцшним курсом щеплень проти кашлюка дГтей Ьз порушеннями (вгдстроченням) у календарь щеплень та шдвищити ГмунГтет особам дошкшьного вшу.
Висновки
1. Ешдемюлопчний аналЬз кашлюка в Сумськш область виявив передвЬсники епгдемГчного неблаго-получчя: вгдсутшсть тенденцп до зниження в бага-торГчнш динамщ захворюваностЬ, зменшення з роками рЬзнищ захворюваностЬ дГтей вшом 0—2 та 3—6 рокЬв, скорочення рЬвня охоплення щепленнями.
2. РЬвень популяцшного ЬмунГтету проти кашлюка, визначений методом 1ФА, у Сумськш обласп був невисоким. В Гмунолопчнш структурЬ виявлено 22,2 % серонегативних осЬб, 54,4 % обстежених мали надшний захист проти кашлюка.
Романенко Т.А., Псарев В.М.*, Тищенко В.В.*, Хатынская Ж.В.*, Романенко В.Р. Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
*Сумская областная санитарно-эпидемиологическая станция
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКАЯ СИТУАЦИЯ И ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА НАСЕЛЕНИЯ
ОТНОСИТЕЛЬНО КОКЛЮША В СУМСКОЙ ОБЛАСТИ
Резюме. Эпидемиологический анализ динамики заболеваемости коклюшем населения разного возраста и охвата прививками против коклюша в Сумской области за 2000— 2010 гг. выявил отсутствие тенденции к снижению заболеваемости на фоне недостаточного уровня привитости в последние годы. Изучение иммунологической структуры коклюша населения 2, 6—7, 18—29 лет показало, что серо-негативными были 22,2 % обследованных, 54,4 % имели надежный иммунитет. Самые низкие показатели иммунитета зарегистрированы в группе детей 6—7 лет. Необходимо решить вопрос о повышении уровня иммунитета среди них.
Ключевые слова: коклюш, заболеваемость, иммунитет, группы риска, ревакцинация.
3. Протикашлюковий захист у дгтей 6—7 роыв був слабшим порГвняно з шшими вшовими групами. При низькому piвнi iMyHiTeTy активiзуeться цирку-лящя збудника серед цих дгтей, що може призвести до змш у вшовш структур1 захворюваност та збшь-шення ризику зараження вщ них дгтей наймолодшо-го вшу.
4. В умовах, що склались, рацюнальним буде не лише збшьшення вшу проведення юнуючо! схеми щеплень проти кашлюка до 6 рошв тим, хто не отри-мав щеплення своечасно, а й запровадження додат-ково! ревакцинацш
Список л1тератури
1. Оцнка економтног' 3naHUM0cmi дифтерйноi шфекцй та кашлюка в ХартвськМ o6nacmi/Д.1. Кухар, М.А. Колодй, А.А. Линник, А.П. Подаваленко // Теоретинт засади опти-мiзацii системи етдемшлогтного нагляду за iнфекцiйними хворобами в Украгт та свiтi на сунасному етат: Матерiа-ли нитань, присвянених nам'ятi академжа Л.В. Громашев-ського (Кигв, 13—14 жовтня, 2011 р.). — Кигв, 2011. — С. 29-30.
2. Романенко Т.А. Результати стеження за повнотою i своенастстю охоплення щепленнями в системi етдемшло-гтного нагляду за кашлюком // Профыактинна медицина. — 2011. — № 1 (13). — С. 22-26.
3. Тимненко В.Н., Бабаненко И.В., Ценева Г.Я. Эволюция коклюшной инфекции у детей. — СПбГПМА: ЭЛБИ-СПб,
2005. — 192 с.
4. Намазова Л.С., Геворкян А.К., Галеева Е.А. Является ли коклюш проблемой для российской педиатрии, и можем ли мы его победить? // Педиатринеская фармакология. —
2006. — Том 3, № 4. — С. 6-9.
5. Применение статистинескихметодов в эпидемиологи-неском анализе/Е.Д. Савилов, Л.М. Мамонтова, В.А. Астафьев, С.Н. Жданова — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — 112 с.
6. Наказ МОЗ Украгни № 595 вiд 16.09.2011 р. «Про порядок проведення профыактинних щеплень в Украгт та контроль якостi й об^ мединних iмунобiологiнних препаратiв».
Отримано 03.12.11 □
Romanenko T.A., PsaryovV.M.*, Tishchenko V.V.*, Khatynska Zh.V.*, Romanenko V.R. Donetsk National Medical University named after M. Gorky
*Sumy Regional Sanitary and Epidemiological Station, Sumy, Ukraine
EPIDEMIOLOGICAL SITUATION
AND IMMUNOLOGICAL STRUCTURE OF THE POPULATION REGARDING PERTUSSIS IN SUMY REGION
Summary. Epidemiological analysis of pertussis incidence dynamics in the population of different ages and coverage of vaccination against pertussis in the Sumy region in 2000—2010 showed no trend to morbidity decrease secondary to low-level vaccination in recent years. The study of immunological structure of pertussis in the population of 2, 6—7, 18—29 years showed that 22,2 % were seronegative patients, 54,4 % had a reliable immunity. The lowest immunity indices were registered in the group of 6-7-year-old children. It's necessary to decide the question of raising the level of immunity among them.
Key words: pertussis, morbidity, immunity, risk groups, revaccination.
