CC BY
9
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 331.5:338.22(477) doi: http://doi.oig/10.15407/econindustry2023. 02.062
Ольга Федор1вна Новжова,
д-р екон. наук, професор 1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-8263-1054;
Ярослав Васильович Остафшчук, д-р екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-2495-4100
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТ1
Повоенне вщродження Украши визначатиметься набором параметр1в, серед яких важ-ливе мкце посщае сощально-трудова сфера. Справедлива збалансовашсть прав i реальних можливостей роботодавцiв i найманих працiвникiв мае забезпечити ефектившсть каналiв со-щально1 мобiльностi, нагромадження людського та соцiального капiталу. Мета статп - ви-значити вимоги й обгрунтувати можливостi забезпечення трудового розвитку на засадах зба-лансованост та стiйкостi в умовах повоенно! розбудови Украши.
Соцiально-трудовий розвиток штерпретуеться як процес трансформаци та адаптаци ш-ститутiв сощально-трудово1 сфери, li суб'ектiв, а також соцiально-трудових вщносин мiж ними та з шшими зацiкавленими сторонами, у результатi чого набуваються якостi, адекватнi викликам зовшшнього та внутрiшнього середовища. Встановлено, що нинiшня державна по-лiтика у сферi працi в Укршш грунтуеться на щеологи неолiбералiзму, переважно вщображае iнтереси роботодавцiв й iстотно обмежуе права працiвникiв, що посилюе ризики руйнування усталених iнститутiв соцiально-трудових вщносин, мае негативш соцiальнi наслiдки. Аргу-ментовано необхiднiсть орiентацil державно1 пол^ики на принципи гщно1 працi, концепт яко! мае бути розширений з урахуванням нових процесiв i явищ, що виникають у сощально-трудовш сферi пiд впливом цифровiзацil.
Наголошено, що повоенна соцiально-трудова сфера повинна мати потенщал стiйкостi, адаптаци та функщонування в умовах поновлення военного конфлжту. Обгрунтовано, що iснуючi моделi забезпечення нащонально1 стiйкостi можуть набути нових якостей з урахуванням здобутюв мiждисциплiнарних дослiджень щодо резильентноси, у яких придiлено особливу увагу соцiально-поведiнковим чинникам розвитку соцiально-економiчних систем. Проаналiзовано науковi пiдходи до трактування резильентностi, визначено коло проблем, що потребують подальшого дослiдження.
Ключовг слова: збалансований соцiально-трудовий розвиток, соцiально-трудова сфера, повоенне вщродження, резильентнiсть.
JEL: Е24, Е61, F29, H56, J23, O38
Серед проблем, що наразi особливо е вим е опрацювання пiдходiв до забезпе-актуальними для Украши, особливо важли- чення збалансованого сощально-трудового
© Видавець ВД «Академперюдика» НАН Украши, 2023
- Економжа промисловост1 Economy of Industry
Ф j
розвитку, яю мають узгоджувати потреби рiзних сторiн соцiально-трудових вiдносин та вщповщати реалiям сьогодення i викли-кам повоенно! розбудови Укра!ни. Цi реали е вкрай неоднозначними, складно прогнозо-ваними та, з одного боку, пов'язаш зi знач-ними можливостями, а з шшого - з дестру-ктивними процесами i загрозами. По-пе-рше, упродовж останнiх десятилт динамь чнi процеси цифровiзацп обумовлюють гло-бальнi змiни змiсту та характеру пращ, фо-рмування нових трудових щнностей та ети-чних критерив, здiйснюють потужний вплив на укра!нське суспiльство, економiку, освiту й ринок пращ, а отже, потребуе роз-роблення та ре^зацп нова пол^ика, яка протидiятиме появi й розвитку сощальних загроз i дозволятиме ре^зувати повною мь рою цифровi можливостi для продуктивно! зайнятостi населення. По-друге, повномас-штабна военна агреЫя проти Укра!ни порушила усталеш практики сощально-трудо-вих вiдносин. Втрата трудового катталу через емирацш, руйнування соцiальних мереж i суспiльну дезорiентацiю вiрогiдно ма-тиме довгостроковi негативнi наслiдки. Не-обхщно формувати бачення параметрiв со-щально--трудового розвитку в повоенний час i механiзмiв !х реал1зацИ. Таке бачення мае базуватися на усвщомленш того, що в> тчизняна економжа та трудова сфера по-винш мати значний потенцiал стiйкостi й адаптацл, оскiльки завершення вiйни не означае зникнення ризикiв военного конф-лiкту в майбутньому.
Наукове осмислення засад, принци-пiв, напрямiв забезпечення збалансованого соцiально-трудового розвитку покликане дати вщповвд на цi та iншi вкрай актуальнi питання в контекст ново! вiзi! та стратеги повоенного вщродження Укра!ни.
Футуристичне майбутне сощально-трудово! сфери описане в роботах Д. Белла, Е. Глейзера, Е. Тоффлера, М. Кастельса, Р. Солоу, Ф. Фукуями та ш. Прогнози цих учених не завжди е оптимютичними. Оч^-еться, що суспшьство й надалi матиме сер-
йознi проблеми у сферi зайнятостц прогно-зуеться збереження надмiрно! HepiBHOCTi; великою е iMOBipHiCTb домiнування шдивь дуалiзму в його негативних формах, коли щнност солiдарностi, взаемодопомоги, ко-лективiзму дедалi бiльше вiдходитимуть на узбiччя суспiльного буття. Проте слщ розу-мiти, що такi передбачення - «це в лiпшому разi зважений погляд на прийдешне за дрейфу тих тенденцш i домшант розвитку, що започаткованi в останш десятилiття ... це ще не припис i не фатальнiсть. Майбутне св^ працi та соцiально-трудового розвитку - це насамперед вщдзеркалення транс-формацл соцiуму, а саме його св^огляду та цiнностей життедiяльностi» (Колот, 2016).
1снуе низка публшацш, якi репрезен-тують рiзнi школи та науково-прикладнi на-прями дослщжень тенденцiй i перспектив розвитку сощально-трудово! сфери в Украшу У сери роб^ (Колот, Герасименко, 2020; Колот, Герасименко, 2021; Колот, Герасименко, 2022) висв^лено трансформаци сфери пращ та новi форми нестандартно! зайнятост за сучасно! цифрово! доби, розк-рито авторське бачення моделi працi та зай-нятостi, адекватно! умовам першо! поло-вини ХХ1 ст. Один з основних посилiв авто-рiв - заклик до переосмислення перспектив сощально-трудового розвитку в контекст ново! глобалiзацi! та ново! (постiндустрiа-льно!, цифрово!, iнформацiйно!, мережево!) економiки, формування яко! здiйснюеться пщ впливом «1ндустри 4.0». У публжащях фахiвцiв 1нституту демографи та сощальних дослщжень iменi М.В. Птухи (Цимбал ред., 2021) придiлено увагу формам асимет-ри на ринку пращ, обумовленим глобаль-ними трендами сьогодення, виокремлено пов'язанi з цим ризики та загрози, запропо-новано бачення засад майбутньо! ризикоо-рiентованоl полiтики на ринку пращ.
Огляд л^ератури свiдчить про те, що наразi iснуе мало обгрунтованих прогноз-них оцiнок щодо впливу вiйни на ситуацiю у в^чизнянш соцiально-трудовiй сферi та на ринку пращ. У дослщженнях (ILO, 2022;
Пищулша, Маркевич, 2022) насамперед описуються можливi сценарп розвитку за певних припущень, а також оцiнюються ри-зики, з якими вiрогiдно стикнеться ринок пращ. Вшна - це потужний виклик для со-щально-трудово! сфери. В^чизняна еконо-мiчна наука не мала схожих за масштабами проблем. У цьому контекст становлять ш-терес публжаци, присвяченi формуванню нащонально! системи стiйкостi (Пирожков, Божок, Хам^ов, 2021; Пирожков, Майбо-рода, Хам^ов та iн., 2022; Резнiкова, 2022), у яких зроблено спроби обгрунтувати кон-цепцiю нащонально! стiйкостi, модель за-безпечення нащонально! стiйкостi в Укра!ш та основи вщповщно! державно! пол^ики. Однак мiсце та роль сощально-трудово! сфери в цих моделях i полiтиках залиша-еться нерозкритою, бракуе методологiчних концептiв збалансованого сощально-трудо-вого розвитку.
У попереднiх публiкацiях (Новiкова, Залознова, Амоша та iн., 2022; Новжова, Остафiйчук, Новак, 2022; Новiкова, Шамь лева, Хандiй, 2023) авторами окреслено концептуальне, стратегiчне й iнституцiйне пщгрунтя управлiння процесами трансфор-маци сощально-трудових вiдносин в умовах цифровiзацil; проаналiзовано вплив вiйни на соцiально-трудову сферу та ощнено втрати трудового потенщалу Укра!ни.
Мета статтi - визначити вимоги та обгрунтувати можливост щодо забезпе-чення трудового розвитку на засадах збала-нсованостi та стшкост в умовах повоенно! розбудови Укра!ни.
Соцiально-трудова сфера, за визна-ченням А. Колота, в одних випадках тракту-еться надто широко й охоплюе соцiальнi, трудовi, а нерщко й iншi iнститути суспшь-ства; у других розглядаеться як така, що включае iнститути та вщносини, якi охоп-люють усi стади життевого циклу людини («до» трудового життя, трудове життя, «т-сля» трудового життя); у третiх ототожню-еться iз соцiально-трудовими вiдносинами. Науковець наголошуе на тому, що в будь-якому випадку основою сощально-трудово!
сфери е шститути соцiально-трудового спрямування та притаманнi !й вiдносини. У центрi перебувае економiчно активна лю-дина, яка взаемодiе з шститутами ринко-вого середовища з приводу участ в суспшь-ному подш працi, у процесi безпосеред-нього докладання пращ. Ця взаемодiя сто-суеться ключових питань життедiяльностi людини, а саме: включення у сферу безпо-середнього виробництва, органiзацi! вироб-ничо! дiяльностi, !! результатiв, формування доходiв, створення безпечних умов пращ, сощального захисту працiвникiв та шших питань, що пов'язанi зi створенням умов для гщно! працi й пщвищення якостi життя економiчно активного населення (Колот, 2010, с. 9).
Отже, сощально-трудова сфера е ш-ститущональним простором для формування та функщонування сощально-трудо-вих вщносин. Вiдповiдно !! складовими е: шститути зайнятост та розвитку людських ресурЫв (ринок працi, служби зайнятостi, структури, що здiйснюють пiдготовку, пе-репщготовку та пiдвищення квалiфiкацi! економiчно активного населення); шститути управлшня працею на пщприемствах, в органiзацiях; шститути-норми, що регу-люють вiдносини у сферi працi; iнститути соцiального захисту пращвниюв та деякi iншi. При цьому кшькюш та якiснi параме-три цих складових нинi зазнають динамiч-них трансформацiй, що е результатом дп надскладного переплетення чинниюв, про-цесiв, явищ, якi мають багатомаштне похо-дження. «Деякi з них е очевидними, iншi -латентними, але швидкiсть прояву i перших, i других е небаченою рашше та не пщ-лягае чiткiй формалiзацi!. Сучасний св^ працi та зайнятостi в глобальному його ви-мiрi - це св^ контрастiв, свiт суперечливих трендiв, неоднозначних за наслiдками змiн. Перелж явищ i процесiв, що змшюють кон-тури, формат ринку пращ, як i свiт працi за-галом е надто строкатим» (Колот, Герасименко, 2021, с. 41). Необхщним е пошук но-вих наукових пiдходiв, теоретичних i мето-
- Економжа промисловостi Есопоту о/Industry
Ф Е
долопчних засад, мiждисциплiнарного ш-струментарiю дослщжень для осмислення причин i можливих наслiдкiв таких транс-формацiй, наукового обгрунтування вщпо-вщно! полiтики, стратегш та iнструментiв !х реатзацл.
Сощально-трудовий розвиток визна-чаеться як процес трансформаци та адапта-цп шститутв сощально-трудово! сфери, 11 суб'ектiв, а також сощально-трудових вщ-носин мiж ними та з iншими защкавленими сторонами, у результатi чого ця сощально-економiчна система набувае якостей, адек-ватних викликам зовнiшнього та внутрш-нього середовища. Збалансованiсть висту-пае цiльовим орiентиром такого розвитку. В економiчнiй теорп збалансованiсть визнача-еться як характеристика спiввiдношення чи рiвноваги в економiчних явищах або проце-сах, що перiодично змшюються. Оптимум за Парето передбачае, що добробут суспшь-ства досягае максимуму, а розподш ресурсiв стае оптимальним, якщо змiна цього розподш погiршуе добробут хоча б одного суб'екта економiчноl системи. Вiдповiдно до критерш Парето (критерiю зростання су-спiльного добробуту) рух убiк оптимуму можливий лише при такому розподш ресу-рсiв, що збiльшуе добробут принаймш од-ше! людини, не завдаючи шкоди нiкому iн-шому.
Отже, поняття «збалансований соща-льно-трудовий розвиток» вiдображае рух на шляху до оптимуму (збалансованого стану) сощально-трудово! сфери та встано-влення паритету штереЫв сторiн сощально-трудових вщносин, що забезпечуе полш-шення !хнього добробуту i суспiльного добробуту загалом.
Нинi розумiння соцiально-трудових вщносин виходить далеко за рамки дiалогу найманого працiвника та роботодавця лише з приводу умов кушвльпродажу i викорис-тання робочо! сили. Предметом сощально-трудових вщносин стало регулювання системи сощального страхування, вщносин, пов'язаних iз залагодженням колективних
трудових конфлiктiв тощо. На думку А. Колота, «лопкою нинiшнього етапу розвитку суспiльства мае бути прагнення до об'ед-нання iндивiдуальних i колективних зусиль задля досягнення суспшьно прийнятно! со-щально! якостi, такого стану, коли економ> чна та сощальна безпека стае безумовною, колективною щншстю» (Колот, Герасименко, 2021, с. 94). У цьому контекст форму-вання людиноцентричних сощально-трудо-вих вщносин та вщповщних трудових щн-ностей необхiдно розглядати як важливе за-вдання соцiальних партнерiв, суспшьства в цiлому. Панiвнi трудовi щнност об'едну-ють людей у едину соцiальну спiльноту, сприяють соцiальнiй згуртованост. 1деться про необхiднiсть знаходження суспшьного консенсусу щодо iерархi! потреб, щншсних орiентацiй, визначення мiсця працi, зайня-тостi в життедiяльностi соцiуму загалом i кожно! свщомо! людини зокрема.
Однак економжа та мережеве, циф-рове суспiльство в нинiшньому !х форматi створюють усе менше умов для виявлення на практицi таких цiнностей, як солщар-нiсть i справедливють. Вiдносини у сферi працi еволющонують вiд колективно-дого-вiрних, солiдарних, до iндивiдуалiзованих, нестiйких, фрагментизованих. Згiдно з дос-лiдженнями МОП глобальним трендом е поступове зменшення можливостей для проведення соцiальними партнерами пря-мих переговорiв, результати яких е обов'яз-ковими для врахування. Наприклад, стосо-вно встановлення розмiру мiнiмально! заро-6^но! плати спiввiдношення iнституцiй сощального дiалогу, якi надають необов'яз-ковi рекомендаци установам, що прийма-ють рiшення, становить приблизно п'ять до одного (Гвардянчич, Молша, 2019, с. 6). Си-туацiя, коли роль тих чи шших сторш сощ-ально-трудових вiдносин зводиться перева-жно до виконання консультативних функ-цш i при цьому вщсутнш дiевий шструмен-тарiй забезпечення врахування вiдповiдних рекомендацiй у процесi прийняття управ-лiнських рiшень, зрештою призводить до негативних сощальних наслiдкiв.
Останшм часом це ч^ко проявляеться в Укршш. Аргументи щодо необхiдностi максимально! лiбералiзащi трудових вщно-син не мають об'ективного пiдrрунтя. На-BiTb кориснi лiберальнi iдеi впроваджу-ються дискримiнацiйно по вiдношенню до найманого пращвника. По сутi, вщбува-еться знищення iнститутiв колективного за-хисту наймано! працi - профспiлок, трудових колективiв та iнших форм громадсько! активностi. Керуючись неолiберальними щеями, представники влади «так званий «трудовий кодекс» вважають пережитком, а регулювання вiдносин мiж роботодавцем та пращвником - жорсткою зарегульоваш-стю» (Дзеркало тижня, 2022). В. Новiков зазначае: твердження, що лiберальна по-л^ика служить засобом швидкого зрос-тання, е вiдверто iдеологiчним, а не емтри-чним. Гасло про зменшення та навiть вщ-мову вщ державного втручання в економiку означае вщмову вiд шансу на швидку вщ-будову Укра!ни. Треба боротися не з дер-жавним регулюванням як таким, а з його «латиноамериканським» варiантом (Новi-ков, 2022).
Закономiрно, що в умовах динамiчних змiн у суспiльствi з'являються новi теори та концепцп щодо сощально-трудового розви-тку. Але це жодним чином не швелюе ролi загальновизнаних принципiв органiзацii со-щально--трудових вiдносин, серед яких ба-зовими е принципи гiдноi пращ. У нормати-вних документах i декларацiях МОП гiдна праця представлена переважно як пол^и-чна платформа, покликана «забезпечити сталий розвиток, всеохоплююче i поступа-льне економiчне зростання, одержання вза-емно! корист та полiпшення iнтеграцii по-л^ики i цiлей в макроекономiчнiй, швести-цiйнiй сферi, у сферi зайнятосп, сощаль-ного захисту й захисту довкiлля, загальне процвiтання та гщну працю для всiх з ура-хуванням рiзних рiвнiв нацiонального роз-витку i можливостей» (ILO, 2016). Основ-ними ii принципами е:
забезпечення продуктивно! зайнято-ст для всiх завдяки формуванню стабшь-ного iнституцiйного й економiчного середо-вища;
сощальний захист - соцiальне забез-печення та захист працiвникiв, що мае стш-кий характер i вiдповiдае нацiональним умовам;
ефективний соцiальний дiалог i три-партизм;
дотримання, сприяння та реалiзацiя основних принципiв i прав у сферi працi, якi мають особливу важливють i як основопо-ложнi права, i як сприятливi умови, необ-хiднi для всеосяжного виршення стратегiч-них завдань переходу до сталого розвитку.
1нститут гiдно! пращ в найбшьш зага-льному вимiрi необхiдно розглядати як ком-плексну платформу, яка мае об'еднати зу-силля органiв державно! влади, сощальних партнерiв на всiх рiвнях iерархiчноl струк-тури свiтово! та нащонально! економiки, представницьких органiв громадянського суспшьства для того, щоб соцiально-еконо-мiчний прогрес забезпечувався функцiону-ванням продуктивних, знанневонасичених робочих мшць, полiпшенням умов працi, со-цiалiзацiею вiдносин у сферi працi, розши-ренням прав працiвникiв, розвитком !хшх можливостей (Колот, Герасименко, 2021, с. 29). Водночас теоретико-методолопчш основи гщно! працi мають бути доповненi, розширеш з урахуванням тих нових проце-сiв i явищ, якi виникають у сощально-тру-довiй сферi, економщ та суспiльствi, зок-рема пщ впливом цифровiзацi!.
Перетворення, що вщбуваються в со-цiально-трудовiй сферi пщ впливом 1КТ, мережевих платформ, шших проявiв циф-ровiзацi!, - це всеохоплююча трансформа-цiя, яка торкаеться трудових щнностей, мо-тивацiйних настанов, форм зайнятоси й ор-гашзаци працi тощо. З одного боку, цифровi технологi! покликанi стати штотним iнстру-ментом пiдвищення продуктивностi, еконо-мiчного зростання, полiпшення якостi життя громадян. Так, у дослiдженнях осно-вними перевагами цифровiзацi! визначено
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
Ф E
зростання ефективност економжи, розви-ток цифрового пщприемництва, пщви-щення якостi послуг, зниження piBra кору-пцiï в OTCTeMi державного упpавлiння, по-силення участ населення в суспiльних i по-лiтичних процесах, створення нових робо-чих мiсць тощо. З шшого боку, наголошу-еться на наявност сощально-деструктив-ного потенцiалу цих пpоцесiв, що супрово-джуеться зниженням попиту на людськi ре-сурси та вщповщним руйнуванням робочих мшць, поглибленням ïx невiдповiдностi кpитеpiям t^TOÏ пpацi. У звiтi Gвpокомiсiï щодо впливу цифpовоï тpансфоpмацiï на ринки пращ £С зазначено: незважаючи на те що цифpовiзацiя значно сприяе полш-шенню piвноваги мiж роботою та життям для одних частин суспшьства, для iншиx це створюе посиленi змiни та тиск. Поширення iнтеpнету та розвиток 1КТ викликае появу в глобальному свт такого явища, як розпад традицшних зв'язкiв, соцiальне вщокрем-лення та iзоляцiя iндивiдiв один вiд одного в масштабах щлого суспiльства. Усе це зни-жуе piвень довipи мiж людьми, спричиняе втрату навичок колективного ршення проблем i колективноï взаемодiï взагалi. Поява нових форм комушкацш актуалiзуе необ-хвдшсть змiн у xаpактеpi сощально-трудо-вих вщносин, мотивацiï персоналу до пращ (European Commission, 2019).
1деться про одночасний прояв двох pi-зноспрямованих пpоцесiв, якi формують, з одного боку, умови та можливост соща-льно-трудового розвитку, а з шшого - за-грози, небезпеки та ризики, що супроводжу-ються високим piвнем pозбалансованостi соцiально-тpудовоï сфери. Теоретико-мето-долопчш засади дослiдження впливу про-цеав цифpовiзацiï базуються на постулатах теори замiщення (Коллинз, 2009), згiдно з якою систематизовано базовi концепцiï змши соцiально-тpудовиx вiдносин, соща-льно1' структури суспiльства, характеру зай-нятостi та безпосередньо процесу пращ. Очевидною е наявшсть прямого впливу ци-фpовiзацiï, pоботизацiï та автоматизацiï на кшьюсть робочих мiсць (зникнення одних робочих мшць i поява iншиx). Але юнуе i
низка опосередкованих впливiв, наприклад, через змiни в умовах швидкого поширення 1КТ iндивiдуальниx i групових поведшко-вих шаблонiв, яю визначають моделi пово-дження робочох' сили на ринку пpацi (особливо це стосуеться молодих поколшь). На piвнi суспiльства це може бути посилення мiжпоколiнського розриву в можливостях зайнятостi та забезпечення гiдноï пpацi, по-ляpизацiя суспiльства та пщвищення piвня незаxищеноï зайнятостi.
Диверсифкащя форм оpганiзацiï пpацi та поява таких форм, як зайнятшть у платформнш економiцi, а також розши-рення нестандартних форм зайнятостi став-лять на порядок денний новi теоретико-ме-тодологiчнi проблеми, е викликом для уря-дiв з точки зору нормативно-правового ре-гулювання та забезпечення дотримання норм. Аналiз взаемозв'язку, взаемовпливу та взаемозалежностi процеЫв цифрового та соцiально-тpудового розвитку свщчить про потребу в державному регулюванш цих пpоцесiв разом з усвщомленням украшсь-ким суспiльством необxiдноï збалансованоï iнтегpацiï для створення можливостей ста-лого i безпечного майбутнього (Новшова, Залознова, Амоша та iн., 2022, с. 41).
Наступний украй актуальний зpiз проблематики соцiально-тpудового розвитку полягае в тому, що вш вщбуваеться в умовах нацiональноï та глобальноï нестабшьно-стi. Спочатку пандемiя COVID-19, а потiм повномасштабш военнi дiï в Укpаïнi зм> нили принципи, за якими функщонувала со-цiально-тpудова сфера, пеpевiвши ïï в бiльш невизначену тpаектоpiю. По сут, на ризики, пов'язанi з цифpовiзацiею, вiдбулося наша-рування нових ризиюв i загроз, що продуку-ються военним станом. Военна агреая спричинила спад економiки краши внасль док повноï або частковоï втрати виробничих активiв й iнфpастpуктуpи, перешкод вшь-ному руху фактоpiв виробництва, у тому чи-слi на ринку пращ. Скорочення чи припи-нення дiяльностi пiдпpиемств у мшцях ве-дення активних бойових дш, повне або час-ткове ïx знищення, а також пеpемiщення
значно! частини пщприемств до безпечш-ших районiв кра!ни супроводжувалося зна-чною втратою робочих мiсць. Масштабнi внутршш перемiщення населення, виму-шена м^ащя та релокацiя бiзнесу спричи-нили змши структури i потенцiалу ринку пращ, порушили пропорщ! та насичешсть регiонiв фахiвцями.
Падiння реального ВВП у 2022 р. склало близько 29%. I хоча надалi ситуащя полiпшувалася, однак руйнацiя економiч-ного оргашзму в першi мiсяцi призвела до вкрай негативних тривалих сощально-еко-номiчних наслiдкiв. За експертними ощн-ками, вiдбулося зростання масштабiв непо-вно! зайнятостi, И тiнiзацiя, попршення умов працевлаштування або ж узагалi втрата можливостi працевлаштування у зна-чного вiдсотка населення, «ерозiя» доходiв тощо. Це обумовило трансформацiю патер-нiв робочо! сили, зокрема щодо стратегiй i траeкторiй входу/виходу та мобшьност на ринку працi.
Масовий ви!зд iз кра!ни працездат-ного населення вочевидь зменшив градус напруження на ринку працi, водночас пог-либив дисбаланс його професшно! структури. Кра!ну покинула значна кшькють фа-хiвцiв, якi затребуванi в умовах военного часу, що спричинило !х дефiцит. «Прихист-кова» м^ащя мае всi шанси перетворитися на постшну, що пов'язано з ризиками критичного дефщиту трудових ресурав для по-военного вiдновлення Укра!ни. Вiйна приз-водить до втрати значно! кшькост робочо! сили не лише через м^рацш, але i через мо-бiлiзацiю та загибель. Водночас збшьшу-еться кiлькiсть пращвниюв з обмеженими можливостями, а !х рiвень працездатностi та перелiк робщ якi вони можуть викону-вати, вiдрiзняеться вiд довоенного перiоду. Так, за даними опитування (Пищулiна, Ма-ркевич, 2022, с. 5) 17% компанш зазначили, що мають сшвроб^ниюв, якi загинули вна-слiдок повномасштабно! вiйни на територi! Укра!ни, у 11% е сшвроб^ники, якi зникли безвюти, а 17% мають сшвроб^ниюв, якi фiзично постраждали пiд час бойових дш.
Посилюеться тiнiзацiя ринку пращ, зростае кiлькiсть вакансiй без офщшного оформлення та офiцiйноi зароб^но! плати. Як наслiдок, вiдсутнiсть сощальних гаран-тiй, час роботи не включаеться у трудовий стаж тощо. Це супроводжуеться поглиблен-ням прекаризацп зайнятостi. Якщо в 2021 р. рiвень прекаризацп становив близько 49% вщ загально! кiлькостi зайнятого населення, то сьогодш, з урахуванням як падшня загально! кiлькостi зайнятих, так i значного зростання контингенту прекарив, вiн може ся-гати 60-70% (Новiкова, Шамiлева, Хандш, 2023, с. 28).
Наразi кнуе мало обгрунтованих про-гнозних ощнок щодо подальшого розвитку ситуаци в сощально-трудовш сферi та на ринку пращ зокрема. Так, згщно з прогноз-ними сценарiями впливу военного конфл> кту на зайнятiсть, розробленими МОП у травш 2022 р., якби бойовi ди було припи-нено негайно i в кра!ш почалося швидке вiд-новлення, то це дозволило б скоротити втрати зайнятост до 8,9%. У випадку сцена-рiю подальшо! ескалаци втрати зайнятост ще бiльше зростуть i можуть досягнути 7 млн осiб (ILO, 2022). Складшсть прогноз-них ощнок зумовлюють декiлька аспектiв. По-перше, не можна однозначно ощнити ситуацiю з чисельшстю населення, яке за-лишиться в Украiнi. Тривалий час перебу-вання у кра!нах GC сприятиме можливостi для громадян Укра'ни там облаштуватися та закрiпитися. За даними численних сощоло-гiчних дослiджень бшьшшть мiгрантiв мае намiр повернутися в Укра'ну. Проте тiльки близько десято! частини з тих, хто плануе повернутися, мае намiр зробити це в будь-якому випадку. Для шших головними умо-вами повернення е: офiцiйне скасування военного стану (бшьше половини), закiнчення вшни (бiльше третини), припинення обстр> лiв або бойових дiй у регюш проживання, наявнiсть роботи, наявнiсть повно! безпеки (наприклад, проведення повного розм^-вання), вiдбудова мiста, отримання нового житла та ш. Якщо врахувати, що виконання деяких iз цих умов потребуе значного про-
- Економжа npoMucnoeocmi Economy of Industry
мiжку часу, то шнують ризики перерос-тання тимчасово1 «прихистково1» м^раци в постшну.
Водночас бiльшiсть бiженцiв мають намiр працювати в кра1ш перебування. Со-цiологiчнi опитування фiксують поступове зростання зацiкавленостi в зайнятостi серед украшських мiгрантiв. Слiд зазначити, що високий рiвень освiти та кв^фшаци укра!-нцiв, знання мов значно збшьшують шанси !х облаштування та штеграцп у крашах перебування. Людський капiтал забезпечуе !м доволi значну привабливiсть для працедав-щв, що сприяе трансформуванню полiтики та законодавства багатьох европейських кра!н на користь прибулих. Згiдно з дослщ-женнями О. Малиновсько! (Малиновська, 2021), зворотна трудова м^ащя передусiм корелюе з економiчною, соцiальною та по-лiтичною ситуацiею в кра1ш походження. У ближнiй перспективi соцiально-економiчна ситуащя в Укра1ш, скорiше за все, буде пр-шою, нiж у сусщшх крашах - i щодо заробь тку, i щодо умов пращ. Тобто тсля вiйни та скасування военного стану i заборони на ви-!зд чоловiкам процес вiдпливу населення може продовжитися та посилитися: певна юльюсть чоловiкiв по!де за кордон або для возз'еднання з Ым'ею, або на заробiтки.
Незважаючи на те що вже розпочався процес повернення людей в Укра!ну, можна припустити, що надалi вiн може вповшьни-тися. У багатьох крашах GC спрощуеться працевлаштування для громадян Укра!ни та визнання квалiфiкацil, особливо за дефщит-ними для мшцевих ринкiв працi позицiями. Тобто т, хто не зможе чи не захоче знайти в Сврот роботу, найближчим часом повер-татимуться в Укра1ну, звичайно, якщо не буде загострення военное' ситуацп. Але з'явиться також великий прошарок тих, хто залишиться в GC, знайшовши роботу. Повернення ще1 категори громадян - пщ питан-ням. Отже, вiрогiдно, дефiцит робочо1 сили тсля заюнчення вiйни може буде суттевим.
Як зазначено вище, збалансований со-цiально-трудовий розвиток - це рух у на-прямi компромiсу мiж учасниками соща-льно-трудових вiдносин. Цей компромю
мае бути адекватним юнуючим викликам. 1нколи, в екстремальних умовах (масштабш природнi чи техногеннi катастрофи, епще-мп, вiйни) вiн може передбачати «урiзання» iнтересiв яко1сь зi сторiн, якщо це матиме позитивний ефект для функщонування со-цiально-економiчноl системи в цiлому. Проте таю змши мають бути взаемоузго-дженими та взаемоприйнятими. Показовим у цьому контекст е висновок доповвд Св> тового банку «Плата за вшну: економiчнi та соцiальнi наслщки конфлiкту в Сири» (The World Bank, 2017) про те, що руйнування ш-ститутiв, якi е структурними елементами як економiки, так i суспiльства, у тому чи^ iнститутiв сощально-трудово1 сфери, справили бшьший негативний вплив на еконо-мiку, нiж руйнування матерiальноl шфра-структури. Тривала вiйна перешкоджае вза-емодп людей, знижуе !х стимули до проду-ктивно1 дiяльностi, руйнуе трудовi вщно-сини. Моделювання показало, що за першi шiсть роюв конфлiкту сукупнi втрати ВВП унаслщок ди цих чинникiв у 20 разiв пере-вищили втрати вщ руйнування фiзичного капiталу. Цi висновки можна штерпрету-вати таким чином: змши, яю погiршують взаемодiю мiж партнерами у сощально-трудовiй сферi за рахунок одше1 зi сторш i руйнують iнститути соцiально-трудових в> дносин, маючи короткостроковi вигоди, зрештою ризикують призвести до значних негативних наслщюв, нiвелюючи цi вигоди та масштабуючи соцiально-економiчнi втрати (Новшова, Остафiйчук, Новак, 2022, с. 77).
Военний стан в Укра1ш супроводжу-еться обмеженням або скороченням соща-льно-трудових прав i соцiальних гарантш. Законом Укра1ни «Про органiзацiю трудо-вих вiдносин в умовах военного стану» вщ 15.03.2022 р. № 2136-IX визначено особли-востi трудових вщносин працiвникiв пщп-риемств, установ, оргашзацш незалежно вiд форм власност, виду дiяльностi та галузе-во! належностi, а також осiб, яю працюють за трудовим договором iз фiзичними особами, у перюд ди правового режиму воен-
ного стану, надавши преференци робото-давцям. Вочевидь, на початку вiйни запро-вадження таких змiн було вимушеним i зна-чною мiрою виправданим кроком. Проте на практицi вони створюють широкi можливо-стi для зловживань з боку роботодавцiв сто-совно збiльшення тривалостi робочого дня, затримок виплати зароб^но! плати тощо за вiдсутностi об'ективно! необхiдностi в цих заходах. Удосконалення трудового законо-давства мае базуватися на необхщност як-найшвидшого усунення шнуючих недолiкiв i протирiч, пов'язаних iз тимчасовим спро-щенням процедур регулювання трудових вiдносин, обмеженням прав пращвниюв i профспiлок.
Наведенi тенденци та явища в сощ-ально-трудовш сферi на новому рiвнi акту-алiзують «безпековЬ> аспекти соцiально-трудового розвитку, пошук теоретичних моделей i стратегiй вiдповiдi на деструкти-внi виклики та загрози, яким чином Укра!на мае !м протистояти в умовах военного стану та яку пол^ику соцiально-трудового розви-тку мае реалiзовувати в час повоенного вщ-новлення. Таким чином, поняття «збалансо-ваний сощально-трудовий розвиток» набу-вае нового вщтшку: збалансований i стш-кий до зовтштх впливiв сощально-трудо-вий розвиток.
Указом Президента Укра!ни вщ 27 ве-ресня 2021 р. № 479/2021 була схвалена «Концепщя нацiонально! системи стшко-стЬ>, у якш нацiональна стiйкiсть тракту-еться як здатшсть держави i суспшьства ефективно протистояти загрозам будь-якого походження й характеру, адаптува-тися до змш безпекового середовища, пщт-римувати стале функцiонування, швидко вщновлюватися до бажано! рiвноваги пiсля кризових ситуацш. Уразливiсть визначено як наявшсть проблем, недолiкiв, якi пород-жують або посилюють схильнiсть до пору-шення функцiональностi та/або пщдатли-вшть негативним впливам загроз. Проте серед перелжу базових елементiв, на забезпе-чення яких мае бути спрямована нащона-льна система стшкостс, вiдсутня «стiйкiсть робочо! сили» як !! здатнiсть до швидко!
адаптацп до зайнятостi в екстремальних умовах. Водночас концепщя мютить клю-човi принципи, якi е актуальними з позици забезпечення збалансованого та стшкого до зовнiшнiх впливiв соцiально-трудового роз-витку: широка взаемодiя, передбачуванiсть, надшшсть, обiзнанiсть, готовнiсть, мобшь-нiсть, адаптившсть, наявнiсть резервiв. Так, принцип мобшьност передбачае здатнiсть до швидкого залучення основних i резерв-них сил, засобiв, ресурсiв та об'еднання зу-силь для вирiшення завдань в умовах вини-кнення загрози, настання кризово! ситуацi! (актуальнiсть цього принципу яскраво шю-струють проблеми, пов'язаш з релокацiею бiзнесу та перемщенням робочо! сили в Ук-ра!ш в умовах военних дiй); принцип адап-тивностi - здатнiсть пристосовуватися до кризових умов i нових обставин, яю вини-кли пщ впливом загрози або кризово! ситу-ацi!, забезпечувати виживання, еволюцiю, можлившть трансформувати негативнi ре-зультати в позитивш, а також застосовувати шновацшш рiшення.
Сьогоднi теоретико-методологiчне забезпечення формування нацiонально! системи стшкост лише починае розроблятися. У нащональнш доповiдi «Нацiональна стш-кiсть Укра!ни: стратегiя вiдповiдi на виклики та випередження гiбридних загроз» нащональна стiйкiсть розглядаеться як така стратепя iснування кра!ни, коли вона зда-тна зберiгати збалансованiсть розвитку й устшно вiдповiдати на зовнiшнi та внутр> шнi виклики, протистояти загрозам i кризам, бiльше того, зусиллями полiтично! та iнтелектуально! ел^и вчасно передба-чати й ефективно реагувати на них заради гiдно! самореалiзацi! та гумашстичного розвитку людини, яю забезпечуе держава в балансi з громадянським суспшьством (Пирожков, Майборода, Хам^ов та iн., 2022, с. 19).
Сощально-трудова сфера розглядаеться як чинник забезпечення стшкостс, од-нак нерозкритими залишаються такi пи-тання: як забезпечити стiйкiсть сощально-трудового розвитку в новiй реальности якi стратегi! та iнструментарiй можуть бути
- Економгка промисловостг Есопоту о/1пЛыз1гу
ефективними, яю новi характеристики ма-ють бути притаманнi робочiй силi та ш По-шук вiдповiдних ввдповвдей мае бути спря-мований на формування латентних власти-востей протистояти негативним впливам i закладати мехашзми активаци цих власти-востей у непередбачуваних ситуацiях. У ль тературi наведено цiлу низку можливих дш (тактик) для бiзнесу, щоб вистояти в умовах шокових впливiв: релокащя, консервацiя, iзоляцiя ресурсiв, технологiчнi змши, об'ед-нання ресурсiв та ш 1х успiшна реалiзацiя потребуе як ввдповвдно! пiдготовки робочо! сили (а отже, виршення спецiальних за-вдань у сферах пщготовки кадрiв, профор> ентаци, iнформування ринку працi тощо), так i налагодження на яюсно новому рiв-нi взаемоди мiж учасниками сощально-тру-дових вiдносин, яка б дозволяла швидко знаходити оптимальш рiшення.
У публiкацiях iз безпеково! тематики використовуються такi поняття, як стш-кiсть, пружнiсть, резильентнiсть тощо. Так, у нащональнш доповiдi йдеться про стш-кiсть i резильентшсть як про тотожнi поняття (Пирожков, Майборода, Хам^ов та ш, 2022, с. 78). Вони е близькими за сутш-стю i в найбiльш загальному тлумаченнi означають здатнiсть протистояти загрозам, однак тд рiзними кутами зору на можливо-стi досягнення ще! здатностi. Як свщчить аналiз публiкацiй, у першому випадку в основу переважно ставиться формування вщ-повiдних державних iнститутiв та шструме-нтiв, тодi як прихильники концепци резиль-ентност роблять акцент на мiждисциплi-нарному пiдходi та соцiо-поведiнкових чин-никах розвитку соцiально-економiчних систем.
Термiн «резильентшсть» iз 1970-х ро-кiв широко застосовуеться у психологи, де наразi мае статус потужного конструкту з широкою емтричною базою, проблемним полем теоретичних питань i засадами для практичного використання. У найширшому розумшш резильентнiсть асоцiюеться зi здатшстю психiки вiдновлюватися пiсля не-сприятливих умов i пов'язуеться з такими
особистсними рисами, як твердiсть характеру, адаптовашсть до навколишнього сере-довища, стiйкiсть до життевих негараздiв тощо. 1з часом напрацювання у психологи набули штерпретаци в шших сферах досль дження, а наразi резильентнiсть розгляда-еться як широкий мiждисциплiнарний концепт, що поширюеться i на соцiально-еко-номiчнi системи. У науковий оби увшшли таю поняття, як нацюнальна резильент-шсть, економiчна резильентнiсть, а також резильентшсть окремих сфер дiяльностi (охорони здоров'я, державного управлшня та iн.). Практична цшшсть концепту поля-гае в такому: розумшчи вiдповiднi прин-ципи та правила, можна посилити здатшсть рiзних об'ектiв i систем виживати (у широкому значенш) в складних i незвичних умовах. Розбудова резильентност дае змогу за-побiгати, протидiяти або вистояти з мен-шими втратами у випадках, коли загрози та кризи мають тривалий характер, е неминучими чи неподоланними повною мiрою. «У безпековому вимiрi йдеться про застосу-вання спещальних механiзмiв, якi дозволя-ють абсорбувати загрози, адаптуватися до 1хньо1 дil, зберегти основнi цiнностi/функ-ци, але потребують певних змiн у робот об'екта/системи. У суспiльних вщносинах, особливо на нацiональному рiвнi, таю мехашзми е складними, залежать вiд iсторичних, культурних та шших особливостей розвитку» (Резшкова, 2019).
У рамках дослщження проблематики сощально-трудового розвитку доцiльно зве-рнутися до дискуси в галузi психологil з приводу категоризаци феномену резильент-ност як особистiсноl властивостi проти ре-зильентностi як процесу. Першi зусилля у вивченш цього питання були зосереджеш, головним чином, на особистсних властиво-стях. Конструкт ego-resiliency (Luthar, Zigler, 1991) охоплюе набiр рис, що вщобра-жають мiцнiсть характеру, а також гнуч-кiсть функцюнування у вiдповiдь на змiни зовшшшх умов. Надалi вiн був розширений за рахунок таких корелятiв резильентност
як темперамент, самооцшка, штелект, впев-нешсть у собi тощо. Однак у дослщженнях звернено увагу на те, що трактування рези-льентностi як особистiсно! властивост пос-тiйно породжуе логiчний ефект: розумшня стiйкостi до стресора як нереагування на стрес, як несприйняття стресу, як нечутли-вшть до стресу. Тобто резильентнiсть озна-чае стшюсть, первинну притаманнiсть, «да-рованiсть» i не вiдображае роботи само! лю-дини з !! життевими ресурсами (Хамшч, 2016, с. 162). Прибiчники трактування рези-льентностi як процесу наголошують, що ме-ханiзми резильентност не обов'язково ус-падковуються - вони можуть бути розви-нутi, а здатшсть вiдновлюватись у стресо-вих умовах слщ розглядати як передумову прогресивного розвитку та загально! житте-стiйкостi. «Резильентнiсть належить до ди-намiчного процесу, який охоплюе позити-вну адаптацiю в контекстi значних нега-раздiв» (Fletcher, Sarkar, 2013). Така увага до механiзмiв, що становлять основу рези-льентностi, мае велике значення для розро-блення вщповщних стратегiй втручання. Отже, резильентшсть - це i сукупнiсть пев-них характеристик, i процес !х набуття пiд впливом стресорiв, i вiдповiдна полiтика !х цiлеспрямованого формування.
Практика свiдчить, що не завжди всi виклики та загрози можна передбачити. Пiдтвердженням цього е епiдемiя СО"УГО-19 з !! руйшвними наслiдками для ринку працi. Стратепя стiйкостi, резильентностi, збалансованостi соцiально-трудового роз-витку мае формувати латентнi властивост та закладати широкий спектр механiзмiв ак-тивацi! цих властивостей у непередбачува-них ситуацiях. Вiдповiднi мехашзми част-ково розглядаються в теоретичних i прикла-дних дослiдженнях, присвячених проблемi формування нацiонально! стiйкостi. Водно-час концепцiя резильентностi, з !! мiждис-циплiнарним характером, може пщвищити !х ефективнiсть. Вона наголошуе на необ-хiдностi придiляти бiльше уваги проблемi пiдготовки людини до стресових ситуацш.
Важливе питання: яким е резильентний пра-цiвник як з позицп психологiчно! резильен-тностi, так i з позицi! професiйно! резильен-тностi? 1деться i про психолопчш риси, i про необхiднi професшш навички, i про креативну персоналiзацiю людини, здат-нiсть виходити за межi буденностi. Конструкт «ego-employee-resiliency» дозволив би по-новому поглянути на дiяльнiсть сус-пiльних iнститутiв з позицп формування ре-зильентно! робочо! сили, що виходить за рамки оцшювання квалiфiкацi!. Це вкрай ак-туальне, водночас складне завдання, яке по-требуе подальшого дослiдження.
Висновки. Шсля завершення вiйни та повоенного вщновлення Укра!на мае стати спроможною, висококонкурентною кра!-ною. Необхщно вже сьогоднi сформувати бачення майбутнього сощально-трудового розвитку. Воно, по-перше, мае базуватися на розумiннi засадничих цшностей сталого людського розвитку та принцитв гiдно! працi. Це цiнностi, на яю безумовно мае орi-ентуватися державна полiтика в соцiально-трудовш сферi. По-друге, на усвiдомленнi того, що втизняна економiка та сощально-трудова сфера зокрема повиннi мати потен-цiал стiйкостi, адаптацi! та функцюнування в екстремальних умовах. Завершення вшни не означае зникнення ризиюв военного кон-флiкту в майбутньому. Для цього насампе-ред мае бути подолано кнуюче протистав-лення iнтересiв роботодавцiв i найманих пращвниюв. Соцiальна злагода пiдприем-ницьких i трудових iнтересiв стане запору-кою стратепчно! стiйкостi економiки та со-цiуму.
Iснуючi моделi забезпечення нацюна-льно! стiйкостi можуть набути нових якос-тей з урахуванням здобутюв мiждисциплi-нарних дослiджень щодо резильентноси, у яких особливу увагу придшено соцiально-поведiнковим чинникам розвитку соща-льно-економiчних систем. Резильентнiсть у найширшому тлумаченнi запропоновано розглядати як сукупшсть характеристик, якi визначають здатнiсть сощально-трудово!
- Економгка промисловостг Есопоту о/Industry
сфери простояти викликам i кризам; як про-грес, рух уперед через подолання кризових явищ до нового етапу розвитку на основi поведшково! адаптацн. Це потребуе як вщ-повщно! пщготовки резильентно! робочо! сили (а отже, вирДшення спещальних за-вдань у сферах професшно! освДти, проф-орДентаци, шформування ринку пращ тощо), так i адаптаци шститущонального середовища сощально-трудово! сфери, на-лагодження на якДсно новому рДвш взаемо-дн мДж учасниками соцiально-трудових вщ-носин, яка б дозволяла швидко знаходити оптимальш рiшення. Перспективи подаль-ших дослiджень пов'язанi з пошуком вщпо-вiдей на питання: яким е резильентний пра-щвник? якД шституци можуть забезпечити його формування й ефективне викорис-тання?
У концептi повоенного вщродження важливе мiсце посiдають процеси цифровД-заци економДки та сощально-трудово! сфери. ЦифровД технологи покликаш стати шструментом пщвищення продуктивностД, економДчного зростання, розширення мож-ливостей продуктивно! зайнятостД, полш-шення якост життя громадян. На основД но-вДтшх цифрових технологш необхщно ство-рити дДеву шформацшну систему ринку пращ, яка б забезпечувала доступ до нау-ково обгрунтовано! аналДтично! та прогнос-тично! шформаци всДм защкавленим сторонам, тим самим зменшуючи шформацшну асиметрДю в сощально-трудовш сферД.
Лггература
Гвардянчич I., Молша О. (2019). ПорДвняль-ний аналДз дДяльност Нащонально! три-сторонньо! сощально-економДчно! ради та економДчних i сощальних рад 8 кра!н еС. Ки!в: Офю МОП DANIDA в Укра!ш. 38 с.
Дзеркало тижня (2022). Рада дозволила бДз-несменам самим встановлювати умови найму пращвникДв: трудовий кодекс те-пер остаточно пустий патрець. Дзеркало тижня. URL: https://zn.ua/ukr/ECONO MICS/rada-dozvoHla-biznesmenam-samim-
vstanovlj uvati-umovi -naj mu-pratsivnikiv-trudovij -kodeks-teper-ostatochno-pustij -papirets.html (дата звернення: 05.05. 2023).
Коллинз Р. (2009). Технологическое замещение и кризисы капитализма: выходы и тупики. Стльне. URL: https://commons. com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie-i-krizisy (дата звернення: 05.05.2023).
Колот А.М., Герасименко О.О. (2022). Нов> тш формати оргашзаци трудово! дiяль-ностi: природа, виклики, траектори розвитку. Економжа Украши. № 5. С. 59-76. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2022.05.059.
Колот А.М. (2010). Сощально-трудова сфера: стан вщносин, новi виклики, тен-денци розвитку: монографiя. Ки!в: КНЕУ. 251 с.
Колот А.М. (2016). Майбутне св^ працi та сощально-трудового розвитку очима вь домих економютв. Соц1ально-трудов1 вгдносини: теор1я та практика. № 1. С. 8-21. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ stvttp_2016_1_3 (дата звернення: 11.04. 2023).
Колот А.М., Герасименко О.О. (2021). Пра-ця XXI: фiлософiя змш, виклики, век-тори розвитку. Ки!в: КНЕУ iменi Вадима Гетьмана. 487 с.
Колот А., Герасименко О. (2020). Сфера пращ в умовах глобально! сощоеконо-мiчно! реальностi 2020: виклики для Украши. Ки!в: Представництво Фонду iм. Фрiдрiха Еберта в Укра!ш. 32 с.
Людський розвиток в Укра!ш. Прiоритети нацiонально! пол^ики мiнiмiзацi! асиме-трi! укра!нського ринку пращ (2021). Ред. О.1. Цимбал. Ки!в: Академперiодика. 210 с.
Малиновська О. (2021). Мiграцiя та короно-криза: наслiдки, перспективи, напрями реагування. Strategic panorama. № 1-2. С. 71-79. DOI: 10.53679/2616-9460.1-2. 2021.05.
Новжов В. (2022). Ментальний хаос конфе-ренцi! в Лугано. На яю помилки еконо-мiчно! полiтики варто звернути увагу
в процес реалкаци плану вiдновлення Укра!ни? Економгчна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022 /07/21/689465/ (дата звернення: 05.05. 2023).
Новкова О.Ф., Залознова Ю.С., Амоша О.1. та ш (2022). Трансформацiя сощально-трудово! сфери в умовах цифровiзацii економки: монографiя / за наук. ред. О.Ф. Новково!. Ки!в: НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi. 385 с.
Новкова ОФ., Остафiйчук Я.В., Новак 1.М.
(2022). Змiни трудового та податкового законодавства Укра!ни в умовах военного стану: проблеми i перспективи вдос-коналення. Економта промисловост1. № 2 (98). С. 75-90. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.02.075
Новкова О.Ф., Шамiлева Л.Л., Хандiй О.О.
(2023). Ощнювання розбалансованостi трудово! сфери в умовах военного стану i можливост !! подолання. Економта Украгни. № 2. С. 17-54. DOI: 10.15407/ economyukr.2023.02.017.
Пирожков С.1., Божок СВ., Хамков Н.В. (2021). Нацiональна стшккть (резильен-тнiсть) кра!ни: стратегiя i тактика випе-редження гiбридних загроз. В1сник Нащ-ональног академгг наук Украгни. № 8. С. 74-82. DOI: https://doi.org/10. 15407/ visn2021.08.074.
Пирожков С.1., Майборода О.М., Хамков Н.В. та ш (2022). Нацiональна стшккть Укра-!ни: стратегiя вiдповiдi на виклики та ви-передження пбридних загроз: нащона-льна доповiдь. Ки!в. 552 с.
Пищулiна О., Маркевич К. (2022). Ринок пращ в умовах вшни: основш тенденци та напрями стабшзаци. Ки!в: Центр Ра-зумкова. 20 с. URL: https://razumkov. org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf (дата звер-нення: 05.05.2023).
Резшкова О. (2019). Що саме ми розбудову-емо, говорячи про нащональну стiйкiсть? Дзеркало тижня. URL: https://zn.ua/ukr/ internal/scho-same-mi-rozbudovuyemo-
govoryachi-pro-nacionalnu-stiykist-3180 05_.html (gaTa 3BepHeHHa: 05.05.2023).
Pe3HiKOBa O. (2022). HakoHamHa crifiKicTb B yMOBax MinnuBoro 6e3neK0B0r0 cepego-BH^a: M0H0rpa$ia. Khib: HTCfl. 456 c.
XaMmk O.M. (2016). Pe3kbeHTHicTb: ®HTT£-CTiÖKicTb, ®HTT£3gaTHicTb a6o pe3kb£HT-HicTb. HayKoeuü eicHUKXepcoHCbKOSo dep-waeHOSo yHieepeumemy. Cepia ncuxo^ori-HHi HayKH. Bun. 6. T. 2. C. 160-165. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_6%
282%29_30 (gaTa 3BepHeHHa: 05.05.
2023).
European Commission (2019). Report of the HLEG on the Impact of the Digital Transformation on EU Labour Markets. European Commission. URL: https://publications.eu ropa.eu/en/publication-detail/-/publication/ d9574c3a-67fb-11e9-9f05-01aa75ed71a1/ language-en/format-PDF/source-96461315 (gaTa 3BepHeHHa: 05.05.2023).
Fletcher D., Sarkar M. (2013). Review of Psychological Resilience. European Psychologist. Vol. 18. P. 12-23. DOI: 10.1027/ 1016-9040/a000124.
ILO (2016). ILO Implementation Plan 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/ public/---dgreports/---dcomm/—webdev/ documents/publication/wcms_510122.pdf (gaTa 3BepHeHHa: 05.05.2023).
ILO (2022). The impact of the Ukraine crisis on the world of work: Initial assessments. ILO brief. URL: https://relief web.int/ report/ukraine/impact-ukraine-crisis-world-work-initial-assessments-enru (gaTa 3Bep-HeHHa: 05.05.2023).
Luthar S., Zigler E. (1991). Vulnerability and competence: a review of Research on Resilience in Childhood. Am J Orthopsychiatry. 61(1). P. 6-22. DOI: 10.1037/ h0079218
The World Bank (2017). The toll of war: The economic and social consequences of the conflict in Syria. Washington: The World Bank Group. 121 p URL: https://openknow ledge.worldbank.org/handle/10986/27541 (gaTa 3BepHeHHa: 05.05.2023).
- Економта npoMucnoeocmi Economy of Industry
References
Gvardianchich, I., & Molina, O. (2019). Comparative analysis of the activities of the National tripartite socio-economic council and the economic and social councils of 8 EU countries. Kyiv: ILO DANIDA office in Ukraine.
Dzerkalo tyzhnia (2022). Rada allowed businessmen to set the conditions for hiring employees themselves: the labor code is now a blank piece of paper. Dzerkalo tyzhnia. Retrieved from https://zn.ua/ukr/ ECONOM-ICS/rada-dozvolila-biznesme nam-samim-vstanovljuvati-umovi-najmu-pratsivnikiv-trudovij-kodeks-teper-ostatochno-pustij-pa-pirets.html [in Ukrainian].
Collins, R. (2009). Technological substitution and crises of capitalism: exits and impasses. Commons. Retrieved from https://commons. com.ua/uk/tehnologicheskoe-zameshhenie-i-krizisy [in Russian].
Kolot, A.M., & Herasymenko, O.O. Novel formats of labor activity organization: nature, challenges, development trajectories. Economy of Ukraine, 5, pp. 59-76 [in Ukrainian]. DOI:
Kolot, A.M. (2010). Social and labor sphere: state of relations, new challenges, development trends: monograph. Kyiv: KNEU [in Ukrainian].
Kolot, A.M. (2016). Future of the world of labor and social and labor development in terms of well-known economists. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, 1, pp. 8-21. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/stvttp_2016_1_3 [in Ukrainian].
Kolot, A.M., & Herasymenko, O.O. (2021). Work XXI: philosophy of change, challenges, vectors of development. Kyiv: National Economic University named after Vadym Hetman [in Ukrainian].
Kolot, A., & Herasymenko, O. (2020). The sphere of work in the conditions of the global socio-economic reality 2020: challenges for Ukraine. Kyiv: Representation of the Friedrich Ebert Foundation in Ukraine [in Ukrainian].
Tsymbal, O.I. (Ed.). (2021). Human development in Ukraine. Priorities of the national policy of minimizing the asymmetry of the Ukrainian labor market. Kyiv: Akadem-periodyka [in Ukrainian]. Malynovska, O. (2021). Migration and corona-crisis: consequences, prospects, directions of response. Strategic Panorama, 1-2, pp. 7179 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/ 10.53679/2616-9460.1-2.2021.05 Novikov, V. (2022, July). Mental chaos of the conference in Lugano. What errors of economic policy should we pay attention to in the process of implementing the recovery plan for Ukraine? Ekonomichna pravda. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/ columns/2022/07/21/689465/ [in Ukrainian]. Novikova, O.F., Zaloznova, Yu.S., Amo-sha, O.I. and etc. (2022). Transformation of the social and labor sphere in the conditions of digitalization of the economy: monograph. In O. F. Novikova (Ed.). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]. Novikova, OF., Ostafychuk, Ya.V., & Novak, I.M. (2022). Changes in the labor and tax legislation of Ukraine under military conditions: problems and prospects for improvement. Econ. promisl., 2 (98), pp. 7590 [in Ukrainian]. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.02.075 Novikova, O.F., Shamileva, L.L., & Khan-dii, O.O. (2023) Assessment of imbalance in the labor sphere under the conditions of martial law and the possibility of overcoming it. Economy of Ukraine, 2, pp. 1754 [in Ukrainian]. DOI: 10.15407/economy ukr.2023.02.017. Pyrozhkov, S.I., Bozhok, Ye.V., & Khami-tov, N.V. (2021). National resilience of the country: strategy and tactics of anticipation of hybrid threats. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr., 8, pp. 74-82. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/visn2021.08.074. Pyrozhkov, S.I., Mayboroda, O.M., & Kha-mitov, N.V. and etc. (2021). National resilience of Ukraine: hybrid threats
challenge response and prevention strategy: national report. Kyiv [in Ukrainian].
Pyshchulina, O., & Markevich, K. (2022). The labor market in the conditions of war: main trends and directions of stabilization. Kyiv: Razumkov Center. Retrieved from https://razumkov.org.ua/images/2022/07/ 18/2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2. pdf [in Ukrainian].
Reznikova, O. (2019). What exactly are we building when we talk about national resilience? Dzerkalo tyzhnia. Retrieved from https://zn.ua/ukr/internal/scho-same-mi-rozbudovuyemo-govoryachi-pro-nacio nalnu-stiykist-318005_.html [in Ukrainian].
Reznikova, O. (2022). National stability in the conditions of a changing security environment: monograph. Kyiv: NISS [in Ukrainian].
Haminich, O.M. (2016). Resilience: Vitality, viability or resilience. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, 6(2), pp. 160-165. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_6% 282%29_30 [in Ukrainian].
European Commission (2019). Report of the HLEG on the Impact of the Digital Transformation on EU Labour Markets. European Commission. Retrieved from https://publications.europa.eu/en/publicatio
n-detail/-/publication/d9574c3a-67fb-11e9-
9f05-01aa75ed71a1/language-en/format-
PDF/source-96461315.
Fletcher, D., & Sarkar, M. (2013). Review of Psychological Resilience. European Psychologist, 18, pp. 12-23. DOI: 10.1027/ 1016-9040/a000124.
ILO (2016). ILO Implementation Plan 2030 Agenda for Sustainable Development. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/---dgreports/---dcomm/---web dev/documents/publication/wcms_510122. pdf
ILO (2022). The impact of the Ukraine crisis on the world of work: Initial assessments. ILO brief. Retrieved from https://reliefweb. int/report/ukraine/impact-ukraine-crisis-world-work-initial-assessments-enru.
Luthar, S., & Zigler, E. (1991). Vulnerability and competence: a review of Research on Resilience in Childhood. Am J Orthopsychiatry, 61 (1), pp. 6-22. DOI: 10.1037/ h0079218.
The World Bank Group (2017). The toll of war: The economic and social consequences of the conflict in Syria. Washington: The World Bank Group. Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/han-dle/10986/27541.
Olga F. Novikova,
Doctor of Economy Sciences, Professor Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-8263-1054; Yaroslav V. Ostafychuk, Doctor of Economy Sciences, Senior Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-2495-4100
ENSURING BALANCED SOCIAL AND LABOR DEVELOPMENT OF UKRAINE: CHALLENGES AND OPPORTUNITIES
The post-war revival of Ukraine will be determined by a set of parameters, among which an important place belongs to the social and labor sphere. A fair balance of rights and real opportunities of employers and employees should ensure the effectiveness of channels of social mobility,
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi Economy of Industry
accumulation of human and social capital. The purpose of the article is to determine the requirements and substantiate the possibilities for ensuring labor development on the basis of balance and stability in the conditions of the post-war development of Ukraine.
Social and labor development is interpreted as a process of transformation and adaptation of institutions of the social and labor sphere, its subjects, as well as social and labor relations between them and with other interested parties, as a result of which qualities adequate to the challenges of the external and internal environment are acquired. It was established that the current state policy in the field of labor in Ukraine is based on the ideology of neoliberalism, mainly reflects the interests of employers and significantly limits the rights of employees, which increases the risks of destroying established institutions of social and labor relations, and has negative social consequences. The need to orientate state policy on the principles of decent work, the concept of which should be expanded taking into account new processes and phenomena arising in the social and labor sphere under the influence of digitalization, is argued.
It was emphasized that the post-war social and labor sphere should have the potential of stability, adaptation and functioning in the conditions of renewed military conflict. It was concluded that the existing models of ensuring national stability can acquire new qualities, taking into account the achievements of interdisciplinary research on the issue of resilience, which pay special attention to socio-behavioral factors of the development of socio-economic systems. Scientific approaches to the interpretation of resilience have been analyzed, and a range of problems requiring further research has been identified.
Keywords: balanced social and labor development, social and labor sphere, post-war revival, resilience.
JEL: E24, E61, F29, H56, J23, O38
OopMam циmуeannн:
HoBiKOBa O. OcTa^imyK .H. B. (2023). 3a6e3neneHHa 36anaHcoBaHoro co^anbHo-Tpy-goBoro po3BHTKy yKparnu: bhk^hkh Ta MomnHBocri. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. № 2 (102). C. 62-77. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.062
Novikova, O. F., & Ostafiichuk, Ya. V. (2023). Ensuring balanced social and labor development of Ukraine: challenges and opportunities. Econ. promisl., 2 (102), pp. 62-77. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.062
Hadiumna do pedaKn^ii 07.05.2023 p.
