Научная статья на тему 'ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПРАВОВОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ПЛАТФОРМНИХ ЗАЙНЯТИХ І ПРІОРИТЕТИ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ'

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПРАВОВОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ПЛАТФОРМНИХ ЗАЙНЯТИХ І ПРІОРИТЕТИ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
6
2
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Экономика промышленности
Область наук
Ключевые слова
платформна економіка / воєнний стан і післявоєнне відновлення / трудові платформи / платформна зайнятість / соціально-трудові відносини / соціальний та правовий захист / platform economy / martial law and post-war restoration / labor platforms / platform employment / social and labor relations / social and legal protection / платформенная экономика / военное положение и послевоенное восстановление / трудовые платформы / платформенная занятость / социально-трудовые отношения / социальная и правовая защита

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Оксана Володимирівна Панькова, Олександр Юрійович Касперович

На основі аналізу та узагальнення результатів експертного опитування, у підготовці та проведенні якого автори взяли безпосередню участь, досліджено проблеми та можливості створення системи соціального і правового захисту працюючих у платформному сегменті зайнятості з урахуванням умов воєнного стану та потреб післявоєнного відновлення України. Визначено основні причини, що перешкоджають правовій та соціальній захищеності платформних зайнятих. Ключовими серед них є такі: правова невизначеність статусу суб’єктів трудових платформ (як платформних працівників, так і самих трудових платформ); низькі можливості колективного представництва інтересів зайнятих на платформах; небажання працівників офіційно реєструватися та декларувати свої доходи тощо. Визначено сукупність чинників соціального, інформаційно-комунікативного, організаційно-управлінського та технічного характеру, що виникають у процесі взаємодії суб’єктів платформної економіки і посилюють соціальну та правову незахищеність платформних зайнятих. Одержані результати проінтерпретовано в контексті введення воєнного стану в Україні. Встановлено, що базовою передумовою формування дієвої системи соціального та правового захисту платформних зайнятих є створення законодавчо регламентованої системи взаємодії суб’єктів платформного сегменту зайнятості. Це потребує відповідного нормативно-правового, організаційно-управлінського забезпечення, формалізації та виходу з «тіні» відносин на трудових платформах, створення механізмів сталого представництва інтересів суб’єктів платформної економіки. Обґрунтовано якісні характеристики дієвої системи забезпечення правового та соціального захисту зайнятих на цифрових платформах, пріоритетність ключових заходів для забезпечення ефективності процесу їхнього соціального захисту. Розроблено схему концептуалізації процесу формування регуляторної політики, зорієнтовану на можливості забезпечення соціальної та правової захищеності зайнятих на платформах працівників. Авторська розробка узгоджується з основними настановами Директиви про поліпшення умов роботи працівників цифрових платформ для європейських країн. Обґрунтовано пріоритетні напрями регуляторної політики щодо пом’якшення впливу воєнного стану на ринок праці та перспектив подальшого післявоєнного відновлення України.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Оксана Володимирівна Панькова, Олександр Юрійович Касперович

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

FEATURES OF SOCIAL AND LEGAL PROTECTION OF EMPLOYEES ON LABOR PLATFORMS AND DIRECTIONS OF FORMATION OF REGULATORY POLICY OF UKRAINE UNDER CONDITIONS OF MARTIAL LAW

The article explores and reveals the problems and opportunities for creating an effective system of social and legal protection of workers in the platform segment of employment in Ukraine, grounding on the analysis and generalization of results of the expert survey, in the preparation and conduct of which the authors were directly involved. The conditions of the military conflict and the needs of postwar reconstruction of Ukraine are also taken into account. The main reasons hindering the legal and social protection of platform workers are identified. The key ones among them are the following: legal uncertainty of the status of subjects of labor platforms (both platform workers and labor platforms themselves); low opportunities for collective representation of the interests of employees on the platforms; reluctance of employees to officially register and declare their income. Also, a set of factors of a social, informational, communicative, organizational, managerial and technical nature was revealed. These factors arise in the process of interaction of the subjects of the platform economy and increase the social and legal insecurity of the platform employees. The obtained results were interpreted by the authors in the context of the martial law in Ukraine. It is stated that the basic prerequisite for the development of an effective system of social and legal protection of platform employees is the creation of a legally regulated system of interaction between subjects of the platform economy, which requires appropriate regulatory, organizational and management support, formalization and exit from the "shadow" of relationships on labor platforms, implementation of mechanisms of sustainable representation of interests of the subjects of the platform economy. The vision of the main characteristics of the effective system of ensuring the legal and social protection of platform workers and priority of key measures to ensure the effectiveness of their social protection process are substantiated. Basing on the generalization of the results of the research conducted, the authors have developed a scheme of conceptualization of the regulatory policy development process, which is focused on the possibility of ensuring the social and legal protection of platform workers. The authors' proposals are consistent with the main guidelines of the proposals for Directive on improving the working conditions in platform work for EU. The authors also defined and substantiated the priority areas of regulatory policy in the context of mitigating the impact of martial law on the labor market and of the prospects for further post-war restoration of Ukraine.

Текст научной работы на тему «ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПРАВОВОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ПЛАТФОРМНИХ ЗАЙНЯТИХ І ПРІОРИТЕТИ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ»

УДК 316.42:334:346.9:338.245(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.091

Оксана Володимирiвна Панькова,

канд. соц. наук, доцент 1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: pankovaiep@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-2003-8415; Олександр Юршовнч Касперович, молодший науковий ствробтник 1нститут економiки промисловосп НАН Украши вул. Mapii' KanHicT, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: a_kasp@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-1169-9681

ПРОБЛЕМИ СОЦ1АЛЬНО1 ТА ПРАВОВО1 ЗАХИЩЕНОСТ1 ПЛАТФОРМНИХ ЗАЙНЯТИХ I ПР1ОРИТЕТИ РЕГУЛЯТОРНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ В УМОВАХ ВОЕННОГО СТАНУ

На основ1 анал1зу та узагальнення результат1в експертного опитування, у пщготовщ та проведенш якого автори взяли безпосередню участь, дослщжено проблеми та можливост створення системи сощального i правового захисту працюючих у платформному сегмент зай-нятост з урахуванням умов военного стану та потреб тслявоенного вщновлення Украши.

Визначено основш причини, що перешкоджають правовш та сощальнш захищеност платформних зайнятих. Ключовими серед них е таю: правова невизначешсть статусу суб'ект1в трудових платформ (як платформних пращвниюв, так i самих трудових платформ); низью можливост колективного представництва штереЫв зайнятих на платформах; неба-жання пращвниюв офщшно рееструватися та декларувати сво' доходи тощо. Визначено су-купшсть чинниюв сощального, шформащйно-комушкативного, оргашзацшно-управлшсь-кого та техшчного характеру, що виникають у процес взаемоди суб'ект1в платформно' еко-номши i посилюють сощальну та правову незахищешсть платформних зайнятих. Одержат результата проштерпретовано в контекст введення военного стану в Укра'ш.

Встановлено, що базовою передумовою формування д1ево' системи сощального та правового захисту платформних зайнятих е створення законодавчо регламентовано' системи взаемоди суб'ект1в платформного сегменту зайнятоста Це потребуе вщповщного нормативно-правового, оргашзацшно-управлшського забезпечення, формал1заци та виходу з <тш» вщносин на трудових платформах, створення мехашзм1в сталого представництва штереЫв суб'ект1в платформно' економжи. Обгрунтовано яюсш характеристики д1ево' системи забезпечення правового та сощального захисту зайнятих на цифрових платформах, прюритет-шсть ключових заход1в для забезпечення ефективност процесу 'хнього сощального захисту.

Розроблено схему концептуал1зацп процесу формування регуляторно' пол1тики, зор1е-нтовану на можливост забезпечення сощально' та правово' захищеност зайнятих на платформах пращвниюв. Авторська розробка узгоджуеться з основними настановами Директиви про полшшення умов роботи пращвниюв цифрових платформ для европейських кра'н. Обгрунтовано прюритетш напрями регуляторно' пол1тики щодо пом'якшення впливу военного стану на ринок пращ та перспектив подальшого тслявоенного вщновлення Украши.

Ключовг слова: платформна економжа, военний стан i тслявоенне вщновлення, тру-дов1 платформи, платформна зайняткть, сощально-трудов1 вщносини, сощальний та право-вий захист.

JEL: E24, E26, E27, J21, J23

© О. В. Панькова, О. Ю. Касперович, 2022

Повномасштабна збройна агреая РФ проти Укра!ни, що розпочалася 24 лютого 2022 р., катастрофiчно вплинула на соща-льне та економiчне життя укра!нського сус-пiльства, розвиток глобально! економши. Наслiдки масштабних военних дiй створю-ють величезну гуманiтарну кризу, посилю-ють мiжнароднi продовольчi небезпеки, перш за все для економж та кра!н, що роз-виваються. Згщно з дослiдженням Св^ово! оргашзацп торгiвлi (СОТ) iмiтацшно! мо-делi глобально! економши (WTO, 2022) криза цього року може загальмувати зрос-тання св^ового ВВП на 0,7-1,3%; скоротити майже вдвiчi рiвень зростання свiтово! тор-гiвлi (падiння з 4,7%, прогнозованого СОТ у жовтнi 2021 р., до 2,4-3% у 2022 р).

Росшсько-украшський збройний кон-флiкт радикально змшив усi попереднi плани та прюритети щодо забезпечення со-цiально-економiчного розвитку нашо! кра-!ни - багато напрямiв хоч i не втратили свое! актуальности але !х реалiзацiю вiдсунуто на невизначене майбутне, певш прiоритети, частково чи повшстю, скасовано. Руйшв-ного впливу зазнала також i сощально-тру-дова сфера, про що свщчать аналiтичнi дос-лiдження Мiжнародно! органiзацi! працi (МОП) (ILO, 2022). Тому Укра!на потребуе переосмислення мапстральних трендiв розвитку соцiально-економiчно! системи (у тому числi трудово! сфери), розроблення ч> ткого бачення того, якi з них втрачають свою актуальнiсть, а якi стають прiоритет-ними в умовах военного стану та подаль-шого пiслявоенного вiдновлення кра!ни i нацiонально! економiки.

На думку втизняних фахiвцiв, в умо-вах военного стану вщбулася мобiлiзацiя економши Укра!ни, насамперед, за рахунок самооргашзаци складових нацiонально! де-централiзовано! економiчно1 моделi, потуж-ностi загальнонацiональних системоутво-рюючих мереж i масово! пщтримки свiтово! спiльноти (Жалiло, 2022). Серед складових нащонально! децентралiзовано! економiч-но! моделi особливу роль вiдiграе цифровь зацiя економiки й управлiння, що забез-

печуе поеднання децентралiзованих проце-сiв у цiлiсну систему. Так, стшюсть елект-ронно! платiжноi системи дозволила уник-нути колапсу розрахунюв, врятувала мшь-йони переселенцiв вщ гуманiтарноi кризи, зберегла споживчий попит. Електронний документообщ включно з електронним оформленням надання соцiальних послуг, дозволив швидко перебудувати системи уп-равлшня й соцiальноi пiдтримки, а також стае в нагодi при релокаци пiдприемств. До-свiд дистанцiйноi роботи i телекомунiкацiй за часiв карантину уможливив збереження зайнятостi та скоординованост дiй без пе-ребiльшення сотень тисяч людей (Жалшо, 2022). Збереження можливост працювати вiддалено масштабуе неофкш форми орга-нiзацii працi, i для працiвникiв вiддалена робота тд час збройного протистояння надае шанс тдтримувати зайнятiсть за мшцем працевлаштування, для роботодавцiв - це спроба вщновити призупинену дiяльнiсть чи продовжувати функцiонування тдпри-емств iз дотриманням вимог безпечного пе-ребування на територiях, де не ведуться ак-тивнi бойовi дii (Колот, Герасименко, 2022, с. 69). Отже, в умовах военноi агреси одним iз ключових трендiв стiйкостi сощально-економiчноi системи е цифровiзацiя еконо-мiки, поширення дистанцiйноi, циФрово! (платформноi) зайнятостi.

Цифровiзацiя економiки та швидке поширення дистанцiйноi, циФрово! (плат-Формно!) зайнятостi стали ключовими трендами сучасноси, що генеруе принципово новий «порядок денний» як в св^овому, так i в нацiональному суспшьно-пол^ичному та науковому дискурсi щодо майбутнього св^ працi. Цифровiзацiя економiки перед-бачае використання принципово нових моделей оргашзаци бiзнесу та економiчних в> дносин, появу нових суб'екив - цифрових платформ, платформних зайнятих, що здш-снюють дiяльнiсть на основi цифрових тех-нологiй. Таю моделi дозволяють значно ро-зширити цiльову аудиторiю. При цьому ци-фровi данi стають фактором виробництва. Основним завданням цифрових трудових

платформ виступае створення технолопч-но! бази для комушкаци велико! кiлькостi Kop^TyBa4iB, реалiзацi! попиту та пропози-цш надання он-лайн-послуг, розроблення i застосування програмних продyктiв тощо.

Фактично, в сегмент платформно! зайнятостi формуеться принципово новий тип соцiально-трyдових вiдносин (СТВ), який втрачае велику кiлькiсть ключових оз-нак, притаманних традицiйним СТВ. Ц процеси не пов'язанi з умовами военного стану. Основними ознаками ново! системи СТВ у цифровш економщ е таю: на змiнy стшкост, довгостроковостi, формальностi традицiйних сощально-трудових вiдносин i трудовим колективам (як важливим складо-вим традицшно! економжи) приходять не-стабiльнi, ситyативнi, короткостроков^ не-формальнi вiдносини та тимчасовi (часто -вiртyальнi) трyдовi колективи (команди, ро-бочi групи), яю виникають у платформнiй економiцi. Платформи дозволили багатьом ранiше виключеним iз ринку працi людям знайти роботу. Вщносини, що виникають на цифрових платформах, е менш стабшь-ними, тому що можуть припинитися тсля виконання конкретного завдання i не гаран-тують постiйного доходу. Тому актyалiзy-еться проблема забезпечення соцiального та правового захисту працiвникiв платформ-ного сегменту зайнятост. I проблема ця пов'язана, насамперед, iз радикальною не-вiдповiднiстю традицiйних систем i мехаш-змiв соцiального та правового захисту най-маних робiтникiв iз сощально-трудовими вiдносинами, що виникають у платформнш економiцi. Природа традицшно! системи СТВ, на пщгрунт яко! побyдованi шнуюча нормативно-правова, iнститyцiйна система соцiального захисту, вщповщна регулято-рна полiтика, - це тривалi формалiзованi за-конодавчо визначеш вiдносини мiж пращв-

ником i роботодавцем, колективне предста-вництво штереав, регламентована й уста-лена система взаемодп сторiн соцiального дiалогy (працiвник - роботодавець - держава) на рiзних рiвнях управлшня, наяв-нiсть трудових колективiв, адмшютрацш, профспiлок тощо.

Стiйкiсть нацюнально! економжи та сфери працi в умовах военного стану потре-буе термшового та всеосяжного залучення потенцiалy сучасних цифрових i комушка-тивних технологш, поширення в Укра!ш дистанцiйних форм роботи, переходу на новi моделi оргашзацп працi в штернет-простор^ розвитку зайнятостi на цифрових трудових платформах1. Це дозволяе збере-гти можливост працювати, отримувати доходи (можливо нестабiльнi, тимчасовi) для життезабезпечення, що е певним виходом в умовах военного стану для зайнятого насе-лення - як для вимушених переселенщв, якi ви'хали за межi кра!ни, так i для тих, хто за-лишився в Укра!ш. Руйшвний вплив широкомасштабно! з6ройно! агресп на ринок працi, призупинення дiяльностi пщпри-емств i трудових колективiв актyалiзyють якнайширше використання дистанцiйних форм роботи, що е важливим i для пращв-никiв, i для роботодавщв, i для економiки кра!ни.

При цьому в умовах военного стану традицiйна система СТВ пiдлягае законода-вчим змiнам (Верховна Рада Укра!ни, 2022а) вбiк скорочення соцiальних i трудових прав як пращвниюв, так i роботодавцiв, до того ж ця система повшстю руйнуеться на територiях, де безпосередньо ведуться бойовi ди, на тимчасово окупованих терито-рiях тощо. Дистанцiйна, цифрова (платфор-мна) зайнятiсть у нових умовах е виправда-ною, осюльки дозволяе працювати i тим, хто ви'хав в iншi, бiльш безпечш регiони

1 Цифров1 трудов1 платформи стали повноцшними елементами шфраструктури сучасних нацюналь-них i глобальних риншв пращ, вони забезпечують як вшьний доступ до вакансш глобального, нащональ-ного, локального р1вня суб'ектам ринку пращ (Азьмук, 2019, с. 67); тдвищують р1вень конкуренцп та створюють умови для цифрово!' взаемодй' мгж замовниками та виконавцями послуг, концентрують цифро-вий трудовий каштал i фактично перебувають поза зоною мониторингу й законодавчого регулювання на-цюнальними шститутами в економ1чнш сфер1.

-Економжа npoMucnoeocmi ^ Экономика промышленности-

ISSN 1562-109X 93

2022, № 2 (98)

краши, i тим, хто вшхав за межi Украши, i тим, хто перебувае на територiях збройного протистояння. Незважаючи на те що режим военного стану фундаментально змшюе умови функщонування трудово! сфери та коригуе прiоритети, вiн не змiнюе сутност та специфiки функцiонування платформ-ного сегменту зайнятост - перспектив i мо-жливостей, проблем i загроз, якi при цьому виникають (хоча конкретш прояви, гострота, масштаб цих загроз i проблем можуть суттево змшюватися в умовах збройно! аг-реси).

У зв'язку з цим загострюеться проблема регламентаци соцiального та правового захисту працiвникiв платформного сегменту зайнятоси, потреба в оновленнi ю-нуючих (традицiйних) систем та iнститутiв сощального захисту працюючих через роз-роблення механiзмiв гармонiйного узго-дження традицшних форм СТВ iз нов№ шми, мережевими, цифровими (що виникають перш за все в платформному сегмент зайнятостi). Зрозумiло, що проблема соща-льно! та правово! захищеност зайнятих на платформах працiвникiв потребуе якнайш-видшого розв'язання. До того ж, цифровi платформи можуть виступити дiевим ш-струментом розвитку цифрово! економiки краши в умовах военного стану та ïï тсля-военного вщновлення.

У науковому та прикладному вимiрах проблематика цифровiзацiï економiки, пла-тформноï зайнятостi та можливостей, що виникають у цариш новiтнiх трецщв сучас-ностi в трудовiй сфер^ дослiджуеться як за кордоном, так i в Украшу Кiлькiсть досль джень, присвячених впливу платформноï економши та платформно1' зайнятостi на св^ працi, як i спектр дослщжуваних пи-тань, постiйно зростае. На цих питаннях фо-кусуються проввдш профiльнi мiжнароднi органiзацiï та структури GC, придiляючи цим питанням усе бшьшу увагу (ILO, 2021; ILO, 2021a; Eurofound, 2018; CEPS 2018; Chaibi, 2020). Досить показовим е той факт, що Мжнародна оргашзащя працi (МОП) свiй щорiчний «флагманський» звiт

(Flagship Report) за 2021 р. присвятила ролi цифрових трудових платформ у процесах трансформацп св^ працi (ILO, 2021a). У цих роботах значна увага придшяеться та-кож питанням забезпечення соцiального та правового захисту платформних пращвни-юв. Сьогоднi з'являються аналiтичнi мiжна-родш дослiдження щодо впливу збройного конфлжту в Укра!нi, якi мають загальний оцiночний характер i не торкаються безпо-середньо питань платформно! зайнятост (ILO, 2022).

В Укра!нi кiлькiсть вiтчизняних досль джень, присвячених цифровому сегменту ринку працi та платформнiй зайнятоси, !х-ньому впливу на економжу Укра!ни, проблемам i викликам, якi вони генерують, та-кож постшно зростае. Коло питань, що дос-лiджуються в цьому контекст^ е надзви-чайно широким та багатоаспектним: вщ со-цiально-фiлософського аналiзу наслiдкiв цифровiзацi! для свiту пращ, нащонально! економiки (мега- та макрорiвнi) до суто прикладних аспектiв функщонування циф-рових трудових платформ i зайнятих на них. Зокрема, значущими е напрацювання А. Колота (Колот, 2021; Колот, Герасименко, 2020; Колот, Герасименко, 2021), де розро-блено перспективний концепт «Праця 4.0», який певною мiрою е проекщею концепци «Iндустрiя 4.0» для сфери працi та зайнято-стi та дозволяе визначити й операцiоналiзу-вати велику кшьюсть ознак, що характери-зують процеси, якi вiдбуваються в соща-льно-трудовш сферi пiд впливом цифрових трансформащй. Зазначений авторський ко-лектив оперативно вщреагував на поди в Укршш та проаналiзував у контекстi влас-но! концепци ситуацiю, пов'язану з режимом военного стану в Укршш (Колот, Герасименко, 2022).

Взагалi контекст становлення 1ндуст-ри 4.0, неоiндустрiалiзацi!, розвитку смарт-промисловостi та пов'язаних iз цим проблем i перспектив формуе певний дослщни-цький просир, у якому вивчаються процеси цифрових трансформащй економжи та сус-пiльства, у тому числi розвитку плат-

формно! економжи (Вишневський, Гарку-шенко, Князев, 2020). Поступово саме по-няття «платформа» стае певним штегрую-чим дослщницьким концептом, що в умовах цифровiзацii багатьох процесiв сощально-економiчного життя стае iнструментом пер-спективних дослiдницьких пошукiв у рiз-них сферах, наприклад у дослiдженнi перспектив цифрово! платформiзацii процесiв стратепчного управлiння економiкою (Вишневський, 2021).

Також досить активно дослщжуються питання, яю безпосередньо сфокусованi на процесах формування та функцiонування платформного сегменту зайнятост в Укра-iнi, зокрема розвитку трудових платформ i стратегш адаптацii до цих процесiв (Азьмук 2019; Азьмук, 2019а; Азьмук, 2020), дина-мiцi та специфiцi розвитку цифрово! зайня-тостi в Укра!ш (Aleksynska, 2021), процесах глибинних трансформацш системи соща-льно-трудових вiдносин, що виникають на платформах, рiзних аспектах нормативно -правового врегулювання дiяльностi трудових платформ i багатьох шших питаннях (Кохан, 2021; Новiкова, Панькова, Азьмук, Касперович, 2021; Панькова, Касперович, 2021; Погорелова, 2020; Сахарук, 2020; Ца-рьов, 2020; Zaloznova, Pankova, Ostafiichuk, 2020). Дослiдження впливу широкомасштабно! збройно! агресii проти Укра!ни на !! со-цiально-трудову сферу ще тiльки розпоча-лися, але вже з'явилася низка публiкацiй, присвячених цiй тематицi (Залознова, Азьмук, 2022; DOU, 2022a; DOU, 2022Ь; Сощо-логiчна група «Рейтинг», 2022), i !х кшь-кiсть постшно зростае.

Однак, незважаючи на значну кшь-кiсть глибоких i змютовних дослiджень щодо проблем та можливостей платформно! економiки в цiлому та платформного сегменту зайнятост зокрема, питання забезпе-чення соцiального та правового захисту за-йнятих на платформах та розроблення вщ-повщно! дiевоi регуляторно! полiтики все ще дослщжеш недостатньо. Однiею з причин е обмежешсть емпiричноi бази, особливо в аспект становлення ново! системи сощально-трудових вiдносин у платформ-нiй економiцi, наслiдкiв впливу «платфор-мiзацii» зайнятостi на яюсть трудового життя, соцiальну та правову захищенiсть тощо. Певною вiдповiддю на цей запит ста-ють результати тематичного експертного опитування, у пщготовщ та проведеннi якого автори взяли безпосередню участь1.

Мета статт полягае в узагальненш результатiв експертного опитування щодо проблем та можливостей забезпечення сощ-ально! та правово! захищеностi працюючих у платформному сегмент зайнятостi, а також в обгрунтуванш змiсту та прюритетно-ст напрямiв вiдповiдноi регуляторно! пол> тики Укра!ни в цiй сферi в умовах военного стану та тслявоенного вщновлення.

Ця стаття продовжуе розпочате авторами дослiдження впливу трансформацш-них змiн у сферi сощально-трудових вщно-син, якi вiдбуваються у зв'язку з поширен-ням платформно! економжи (Новiкова, Панькова, Азьмук, Касперович, 2021; Панькова, Касперович, 2021), насамперед, щодо забезпечення сощально! та правово! захи-щеност зайнятих у платформному сег-

1 Експертне опитування проведено в рамках реал1зацп проекту 1ЕП НАН Укра!ни щодо проблем становлення ново! якост1 трудового життя в умовах цифрових трансформацш у серпш-жовтш 2021 р. Було опитано 110 висококвал1ф1кованих фах1вц1в 1з проблем цифров1зацп економ1ки, платформно! зайнятосп, 1Т-сектору. Незважаючи на те що дослщження проводилось у довоенний час, його результати збер1гають актуальшсть 1 в умовах военного стану. Причиною е той факт, що виявлеш законом1рност1 та проблеми пов'язаш, насамперед, 1з специфжою функцюнування платформного сегменту зайнятосп, тож на сутшс-ному р1вш ва визначеш проблеми та загрози збер1гають актуальшсть 1 в умовах военного стану. Наслщки повномасштабного вторгнення РФ стали тим чинником, який суттево загострив проблему розвитку цифрово! економ1ки, платформно! та дистанцшно! зайнятосп в Укра!ш 1нтерпретац1ю результата досль дження змшено вщповщно до умов военного стану, що знайшло вщображення у пропозищях щодо напря-м1в регуляторно! полггики, висновках 1 перспективах !х реал1зацп.

мента Визначеш напрями подальших досль джень цих питань (зокрема можливостi роз-роблення та впровадження мережевих форм представництва колективних iнтересiв пла-тформних працiвникiв, пошук механiзмiв легалiзацi! !хньо! дiяльностi, напрями моде-рнiзацi! шнуючих iнститyтiв соцiального дь алогу та сощального захисту) (Панькова, Касперович, 2021, с. 36) дктали подаль-шого розвитку та конкретизацп на основi узагальнення резyльтатiв зазначеного екс-пертного опитування.

Значну увагу придiлено саме питан-ням фyнкцiонyвання та розвитку платформ-ного сегменту зайнятост, виявленню загроз i ризикiв, якi вiн генеруе щодо забезпечення надежного рiвня соцiально! та правово! за-хищеностi платформних пращвниюв, по-шуку найбiльш перспективних напрямiв !х подолання. Принципово новим i цiнним е той факт, що одержат результата досл> дження дозволяють розкрити ситуацш з платформною зайнятютю в Укра!нi та об-грунтувати й уточнити цiльовi орiентири формування дiево! регуляторно! полiтики в нов^шх умовах, визначенi в пyблiкацi! (Панькова, Касперович, 2021, с. 29-32). Тра-пчш реалп сьогодення, пов'язанi з масштабною збройною агреЫею проти Укра!ни, вносять фyндаментальнi корективи в почат-ковий задум дослiдження та радикально змшюють його контекст. I сам дослщниць-кий задум, i проведене експертне опиту-вання, i першi пyблiкацi! за його результатами було здшснено в мирний час, до початку повномасштабного збройного конфл> кту на територи Укра!ни. У зв'язку з цим жодних питань про особливостi функщону-вання та розвитку платформного сегменту зайнятостi в умовах военного стану експер-там не було поставлено. Проте, як заначено вище, експертне опитування жодним чином не втратило свое! актуальност в новiтнiх умовах, хоча його результати потребують глибокого переосмислення вщповщно до принципово нового контексту. Результати дослщження щодо визначення прiоритетiв i

можливостей формування регуляторно! по-лiтики у сферi соцiально! та правово! захи-щеност зайнятих у платформному сегментi будуть проштерпретоваш вiдповiдно до умов военного стану в Укра'ш та потреб т-слявоенного вiдновлення.

1. Проблеми забезпечення сощаль-ноУ та правово? захищеност працюючих у цифровому сегмент1 зайнятост1 в контекст! наслщкт военного вторгнення РФ в УкраУну

Вплив повномасштабно! збройно! аг-реси на сферу зайнятостi Укра!ни е руйшв-ним. Так, за ощнками МОП, у наявнiй ситу-ац^' активно! фази бойових дш конфлiктy (порiвняно з довоенною ситуащею) втра-чено 4,8 млн робочих мюць, тобто 30% yсiх робочих мюць, що iснyвали в кра'ш до збройного конфлiктy (ILO, 2022). Згщно з результатами дев'ятого загальнонацюналь-ного опитування Соцiологiчно! групи «Рейтинг» станом на кшець кв^ня 2022 р. серед тих, хто мав роботу до збройного конфл> кту, продовжують працювати 59% (у бере-знi таких було менше - 46%). Порiвняно з березнем зросла кшькють тих, хто працюе у звичному режимi (з 23 до 32%); 24% працю-ють частково або вщдалено, а 3% почали працювати на новш робота При цьому 39% з тих, хто мав роботу до початку збройно! агрес^', доа не мають роботи (у березш таких було 53%, на початку кв^ня - 41%). Звертае на себе увагу велика кшьюсть працюючих частково або дистанцшно - 24% (Соцюлопчна група «Рейтинг», 2022), що е позитивним фактом збереження робочих мшць в умовах збройно! агрес^' та залу-чення можливостей сучасних технологiй на потреби нацюнально! економiки.

Найбiльш складною е ситуащя iз пра-цевлаштуванням внyтрiшньо перемiщених осiб (ВПО), яка, на думку дослщниюв, е за-грозливою для економiчно! стабiльностi держави. Згщно з опитуванням, проведеним Фондом «Демократичш iнiцiативи» серед ВПО у захщних областях Укра!ни, 43% втратили роботу з початком збройно! агреси

проти Укра!ни, а 17% продовжують працю-вати (Фонд «Демократичнi iнiцiативи», 2022а, с. 19). Принципово важливим е той факт, що роботу зберегли переважно т респондента, яю змогли працювати вiддалено (у режимi повно! або частково! зайнятостi). Часом нормальна робота неможлива, якщо пiдприемство, де респонденти працювали, не може продовжувати дiяльнiсть через iншi фактори, пов'язанi iз збройним конфль ктом (Фонд «Демократичш iнiцiативи», 2022Ь, с. 9). Дослщники також зазначають, що величезнi м^ацшш потоки, викликанi активними бойовими дiями та впроваджен-ням режиму военного стану в Укра!ш, впли-нули на появу «нових» вiддалено зайнятих, серед яких IТ-фахiвцi, бiженцi, яю виму-шено опинилися за кордоном i мають мож-ливiсть працювати у вщдаленому режимi, тимчасово перемщеш в захiднi областi, якi самотужки або в складi штату сво!х оргаш-зацiй перебувають у статус вiддалено за-йнятих (Колот, Герасименко, 2022, с. 71 ).

Показово, що в цих катастрофiчних умовах саме ГГ^ндус^я виявила найб> льшу життездатнiсть щодо вщновлення свое! дiяльностi. Так, за результатами досл> дження, проведеного спшьнотою ГT-фахiв-цiв DOU, виявлено, що хоча 61% IТ-фахiв-цiв довелося покинути свiй дiм i пере!хати в бiльш безпечне мiсце, вже наприюнщ бере-зня 2022 р. понад 80% фахiвцiв працювали в повному обсяз^ при цьому у 77% з них рь вень доходiв вiдчутно не змiнився (DOU, 2022a). Тобто з початком збройно! агресii украiнськi IТ-фахiвцi через свою високу мо-бiльнiсть та, як правило, вщсутшсть жорст-ко! робочо! прив'язки можливостi викону-вати свою роботу до мюця перебування змогли зберегти високий рiвень зайнятост в 1Т-iндустрii. Бiльше проблем виникло у компа-нiй i фахiвцiв, орiентованих на укра!нський ринок. Експерти зазначають, що з урахуван-ням военного стану ситуацiя у сферi ГГ-ш-дустрii так чи шакше змiниться, проте да-ють доволi оптимiстичнi прогнози щодо майбутнього ринку: запит на IТ-фахiвцiв

залишатиметься високим, а сама ГГ-сфера може стати новим головним рушiем еконо-мши (DOU, 2022Ь). Така висока стшюсть IТ-iндустрii (порiвняно з iншими галузями) дае змогу сподiватись, що iншi сектори еко-номiки, у яких значна частина бiзнес-проце-сiв вибудовуеться на основi сучасних циф-рових та шформацшно-комушкативних те-хнологiй (зокрема, дiяльнiсть трудових платформ), також матиме тдвищений потен-цiал i темпи вiдновлення як в умовах военного стану, так i в тслявоенний перiод. Це додатково свiдчить про актуальнiсть та цшшсть результатiв експертного опиту-вання щодо проблем i можливостей забез-печення соцiальноi та правово! захищеностi працюючих у платформному сегментi зай-нятоста

Отже, сучаснi цифровi технологii ма-ють великий та надзвичайно важливий по-тенщал щодо забезпечення стабiльностi фу-нкцiонування сфери зайнятостi в Укра!ш в умовах военного стану i зберiгатимуть цей потенцiал у перюд пiслявоенного вiднов-лення. Вiдповiдно, питання соцiальноi та правово! захищеностi працюючих в умовах широкого використання дистанцшних i платформних форм зайнятостi залишаються одними з найважливiших як з точки зору забезпечення функцюнування нов^шх форм зайнятостi, що виникають i поширюються в умовах цифровiзацii (що е загальносвiтовим трендом), так i з точки зору стабшзацп тру-дово! сфери Укра!ни в умовах военного стану.

У рамках експертного опитування ва-жливим аспектом щодо розумшня ситуацii у сферi забезпечення сощально! та правово! захищеностi пращвниюв платформного сегменту зайнятостi стало виявлення думки експертiв щодо основних причин пору-шення трудових прав зайнятих на цифро-вих платформах та юнуючих перешкод пра-вовiй i соцiальнiй !х захищеностi (рис. 1). На думку експертв, найбiльш вагомими серед них е таю:

Р^уток 1 - EKcnep™i ощнкн основнн\ п|)11чин поpушeнь тpудовиx npae зaйнятиx у плaтфоpмному cerMe^i тa чинникчв, що пepeшкоджaють пpaвовiй тa со-ma-ibmi"! зaxнщeностi плaтфоpмннx пpaцiвннкiв, % до ^x, xто вщпов1в

Джеpелo: c^a^TO aвтopaми.

пpaвoвa нeвизнaчeнicть cтaтycy ma^ фopмниx пpaцiвникiв, нepeглaмeнтoвaнicть ïxmx пpaв (80,0%);

вiдcyтнicть мexaнiзмy зaтpeбyвaння вiдпoвiдaльнocтi poбoтoдaвця тa пpaцiвникa (57,3%);

нeвиплaтa зapплaти зa нaдaнi пpaцiв-нитом пocлyги чepeз нeвикoнaння дoмoвлe-нocтeй з бoкy poбoтoдaвця (46,4%);

нepoзвинeнicть кoмyнiкaцiй po6oto-дaвця з пpaцiвникoм (42,7%).

Отже, правова невизначешсть статусу платформних пращвниюв, нерегламентова-нiсть iхнiх прав визнано найважлившою та найвагомiшою причиною. Ус iншi тiею чи iншою мiрою е похiдними вiд не!. Також ви-окремлюеться певна сукупнiсть причин ш-формацiйно-комунiкативного, оргашзацш-но-управлiнського та техшчного характеру, що призводять до порушення трудових прав платформних працiвникiв, а саме:

нерозвинешсть комунiкацiй робото-давця з пращвником як прояв недостатньо! ефективностi шформацшно-комушкатив-них сервiсiв, що надае платформа (42,7%);

неконкретизованiсть завдань, що ста-вляться перед пращвником (через вщсут-нiсть технiчного завдання) (29,1%);

помилки та порушення протоколу ро-боти (угоди, контракту) самим пращвником (29,1%);

значш проблеми в комушкащях вико-навця (працiвника) з Тентом (18,2%).

Щодо сукупностi причин порушення трудових прав зайнятих на цифрових платформах, то слiд оч^вати, що в умовах руй-нувань i хаосу, спричинених збройною аг-ресiею проти Укра!ни, проблеми ефектив-но! комунiкацii, вiдповiдальноi поведiнки сторш СТВ набуватимуть усе бiльшоi зна-чущостi, а фундаментальна проблема щодо правово! невизначеностi статусу платформних пращвниюв потребуватиме якнайшвид-шого виршення.

Одним iз ключових аспектiв дослщ-ження стало встановлення змiсту та iерархii чинникiв, що найбiльшою мiрою перешко-джають правовiй та сощальнш захищеностi платформних працiвникiв (див. рис. 1). Ре-зультати експертного опитування дозволили визначити !х за значущiстю. За ощн-ками експертв, беззаперечними лiдерами стали чинники правово! невизначеност суб'ектiв платформного сегменту зайнято-стi, а саме правова невизначешсть статусу суб'ектв трудових платформ (79,1%) та правова невизначешсть статусу, рол^ сфери вщповщальност само! платформи як кому-нiкативного майданчика взаемодп пращв-ника та роботодавця (66,4%). Виявлеш

чинники дозволяють зрозумiти, чому саме платформш працiвники не бажають «вихо-дити з тiнi» (на цей факт вказали 63,6% екс-пертiв), адже в ситуацii, коли навт базовi нормативно-правовi засади у сферi дiяльно-стi трудових платформ е невизначеними, офщшна реестрацiя, легалiзацiя, лщензу-вання та оподаткування трудово! дiяльностi на платформах у багатьох випадках стае не тiльки небажаним для пращвника, але i в пе-вному сенсi неможливим (хоча правова не-врегульованiсть е не единою причиною не-бажання платформних працiвникiв вихо-дити з «тiнi» - е ще багато чинниюв, таких як небажання сплачувати податки, став-лення до платформно! зайнятостi як до до-датково! та iн.).

I з суттевим вщривом вiд перших трьох чинниюв за значущштю виявилася група чинникiв, що перешкоджають право-вiй та соцiальнiй захищеностi платформних пращвниюв через ускладнення взаемодii платформних пращвниюв мiж собою та, вщповщно, можливостi представництва ними сво!х штереав, а саме: взаемна iзольо-вашсть платформних працiвникiв, iндивiду-алiзованiсть i конкурентнiсть !х дiяльностi на платформах (39,1%); невизначешсть ко-лективного представництва штереав зайня-тих на платформах (36,4%); сприйняття платформними працiвниками свое! зайнято-стi як тимчасово! (36,4%) та географiчна ди-станцiя, неможливють об'еднатися фiзично для реалiзацii тих чи шших колективних дiй у «реальному» свт (24,5%). Комплексний вплив ще! групи чинникiв е причиною низь-ко! спроможностi платформних пращвниюв до колективно! дii на захист сво!х прав й iн-тереав. Як певний прогноз можна зазна-чити, що руйнування соцiальних зв'язюв, спричинене збройною агресiею проти Укра-!ни, ще бiльше ускладнить перспективи створення сталих iнститутiв представництва колективних штереав платформних працiвникiв.

Зазначеш два аспекти - основнi причини порушення трудових прав зайнятих на цифрових платформах та iснуючi переш-коди правовiй i соцiальнiй захищеност

плaтфopмниx пpaцiвникiв - дoзвoляють кoмплeкcнo oкpecлити кoлo ключoвиx ^o-блeм y плaтфopмнoмy ceгмeнтi зaйнятocтi, якi пoтpeбyють poзв'язaння в нaйближчiй пepcпeктивi, тa визнaчити пpiopитeти пpи фopмyвaннi peгyлятopнoï пoлiтики Укpaïни щoдo зaбeзпeчeння нaлeжнoгo piвня co^a-льнoгo зaxиcтy зaйнятиx нa тpyдoвиx raa^ фopмax, щo мae ocoбливy зaтpeбyвaнicть в yмoвax вoeннoгo cтaнy.

2. Фоpмaлiзaцiя вщноснн, внxiд i3 «rim» тa пpeдстaвннцтво iнтepeсiв як 6a-зовi пepeдумови ствоpeння дiевоï peгуля-тоpноï полггнкн щодо зaбeзпeчeння npa-вово*1 тя соцiaльноï зaxнщeностi плятФо-pмннx пpaцiвннкiв в Укpaïнi

Дyмкa, згiднo з ятою швидкий poзви-тoк i пoшиpeння диcтaнцiйнoï тa плaтфop-мто!' зaйнятocтi e чинникoм, щo c^rae rn-paлeльнoмy пoшиpeнню тiньoвoï тa нeфop-мaльнoï зaйнятocтi й вiдпoвiдниx œperaa-мeнтoвaниx coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин,

нaбyлa фaктичнo oднocтaйнoï пiдтpимки з 6o^ eкcпepтiв - з нeю шгодилжя 80,9% oпитaниx. I лишe 5,5% e^^p™ нe пiдтpи-мaли цю пoзицiю. Цe пpинципoвий мoмeнт, o^L^RM зaлyчeння плaтфopмниx пpaцiвни-кiв дo дepжaвниx cиcтeм coцiaльнoгo тa ^a-вoвoгo зaxиcтy бeзyмoвнo пoтpeбye виxoдy з «rim» coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин та плaтфopмax чepeз мexaнiзми ïxньoï лeгaлi-зaцiï тa фopмaлiзaцiï. Oкpeмим зaвдaнням e тaкoж cтвopeння тa ввeдeння дo нopмaти-внo-пpaвoвoгo пoля вiдпoвiдниx фopм i мe-xaнiзмiв cтaлoгo пpeдcтaвництвa кoлeктив-ниx iнтepeciв плaтфopмниx пpaцiвникiв.

У дaнoмy кoнтeкcтi вaжливoю e дyмкa eкcпepтiв пpo визнaчeння змicтy тa npiop^ тeтнocтi ключoвиx пepшoчepгoвиx кpoкiв, якi мaють 6ути peaлiзoвaнi з мeтoю зaбeзпe-чeння лeгaлiзaцiï тa фopмaлiзaцiï coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин, щo виникaють нa тpyдo-виx плaтфopмax (pиc. 2).

/ \ ПPIOPИТE THIHAПPЯМИ PEГЛAМEHTAЦП, ФOPМAЛIЗAЦIÏ TA ВИХОДУ З «TIHI»

TPУДOВИX ВIДHOСИH HA ПЛATФOPМAX

Ртеуток 2 - Oцiнкн eкспepтiв пpiоpитeтностi нaпpямiв peглaмeнтaцiï, фоpмaлiзaцiï тя виxоду з «rim» тpудовнx вщноснн ня плaтфоpмax, % до тнx, x™ в1дпов1в

Джеpелo: cклaдeнo aвтopaми.

Як найбшьш важливi першочерговi заходи та напрями дiяльностi щодо виве-дення з <тш» соцiально-трудових вiдносин на платформах експерти визначили ство-рення правових та iнституцiйних мехашз-мiв регулювання дiяльностi самих платформ з метою регламентаци вiдносин мiж сторонами СТВ, iншими суб'ектами в межах дiяльностi платформи (68,2% опита-них) i створення податкових стимулiв, пiльг та iнших преференцш для роботодавцiв i платформних роб^ниюв з метою !хнього заохочення до регламентовано! дiяльностi на платформi (61,8% експертв). Значною також виявилася пщтримка експертами таких заходiв i напрямiв дiяльностi, як легал> защя неформально! зайнятостi на платформах через сертифжащю певних видiв про-фесiйно! дiяльностi (57,3% респондентiв) та адаптащя системи колективно-договiрного регулювання до умов платформно! еконо-мiки (45,5% експертв).

Напрям «забезпечення конструктивно! взаемоди та ефективних комунiкацiй сторш СТВ через системне використання цифрових та ГКТ-технологш» вважають прiоритетним 32,7% експертв. Така досить низька вщносно iнших напрямiв оцiнка пе-вною мiрою виявилася неочiкуваною. Це може бути пов'язано зi сприйняттям даного напряму значною кiлькiстю експертiв як суто техшчно! проблеми. Однак якщо розг-лядати залучення потенцiалу 1КТ як основу створення сучасного, платформно- та мере-жево-орiентованого середовища шформа-цiйно-комунiкативно! взаемодi! суб'ектiв СТВ на платформах, то принципова значу-щiсть реалiзацi! цього напряму стае цiлком очевидною.

Визначеш напрями та заходи регламентаци, формалiзацi! та виходу з <тш» тру-дових вiдносин на платформах значною мь рою мають базовий i комплексний характер i за своею фундаментальшстю, багатоаспе-ктнiстю та масштабшстю можуть становити основу для встановлення стратепчних прю-ритетiв подолання тiньово! та неформально! зайнятостi у платформному сегментi зайня-тостi.

В умовах военного стану для забезпечення стшкост цифрового сегменту нащо-нально! економiки через регламентацiю, формалiзацiю та вихiд iз <тш» трудових вi-дносин на платформах принципово важли-вими е такi напрями:

1) створення правових та шституцш-них механiзмiв регулювання дiяльностi самих платформ з метою регламентаци вщно-син мiж сторонами СТВ, шшими суб'ектами в межах дiяльностi платформи;

2) адаптацiя системи колективно-до-говiрного регулювання до умов платформ-но! економiки та особливостей дiяльностi трудових платформ;

3) забезпечення конструктивно! взае-модi! та ефективних комушкацш сторiн СТВ через системне використання цифро-вих та IКТ-технологiй.

Ус iншi напрями в умовах невизначе-ностi можуть бути реалiзованi поступово. Тим не менш, вони е неодмшною складо-вою дiево! системи сощального та правового захисту у платформному сегментi зай-нятостг

У контекстi визначених експертами чинниюв та причин, особливо щодо обгрун-тування перспектив i напрямiв формування суб'ектв та механiзмiв колективного пред-ставництва iнтересiв платформних пращв-ниюв, важливою е точка зору експертв щодо того, хто саме може стати ефективним захисником iнтересiв працюючих, зайнятих на цифрових платформах та в штернет (рис. 3).

Серед потенцшних суб'ектiв, здатних виступити ефективними захисниками прав та штереав зайнятих на цифрових платформах, в штернет беззаперечним лщером стали цифровi професiйнi об'еднання (на думку 38,2% експертв). Процес забезпечення ефективного сощального та правового захисту, за ощнками 23,6% опитаних, потребуе формування державних оргашв влади спецiально! компетенцi!. Серед потенцшних суб'екпв захисту прав й штереЫв платформних зайнятих експерти назвали безпосередньо самих платформних пращв-никiв (14,6%), громадськi правозахиснi оргашзаци у сферi цифрових технологiй

Рисунок 3 - Думки експерт1в щодо того, хто саме може стати ефективним захисником прав та 1нтерес1в зайнятих на цифрових платформах, в штернет1, % до тих, хто вщпов1в

Джерело: складено авторами.

ПОТЕНЦШШ СУБ'еКТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА 1НТЕРЕС1В ЗАЙНЯТИХ НА ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМАХ

Цифров1 професшш об'еднання 38,2

Державш органи влади спещально! компетенци 23,6

Безпосередньо пращвники 14,6

Громадсьш правозахисш оргашзаци у сфер1 цифрових технологш 12,7

Страхов1 оргашзаци публ1чно-правового статусу 10,9

(12,7%) та страховi органiзацii публiчно-правового статусу (10,9%). Цi результати свщчать, з одного боку, про перспектив-нiсть i доцiльнiсть створення мережевих профспшкових органiзацiй, а з шшого - про доцiльнiсть розширення спектру дiяльностi традицiйних профспiлок на сферу платфор-мно! економiки та !х залучення до участi в розробленш та реалiзацii регуляторно! пол> тики щодо забезпечення соцiального та правового захисту платформних зайнятих, через створення та використання вщповщних нормативно-правових й оргашзацшно-управлiнських шструментв.

3. Основн1 вимоги до системи правового та сощального захисту зайнятих на цифрових платформах 1 ключов1 ш-струменти 1х реал1защ*1

При розробленнi та реалiзацii регуляторно! пол^ики доцiльно виходити з того, що сощальний захист зайнятих на цифрових платформах - це конституцшна функщя держави, спрямована на встановлення сис-теми правових i соцiальних гарантiй, якi за-безпечують реалiзацiю конституцiйних прав i свобод, задоволення матерiальних i духовних потреб зайнятих на цифрових платформах вщповщно до особливого виду !х трудово! дiяльностi. Це право на забезпечення !х у разi повно!, частково! або тимча-сово! втрати працездатностi, втрати го-

дувальника, безробiття через незалежнi вiд них обставини, у старост, а також в шших випадках, передбачених законом. Реалiзу-вати такий захист платформним пращвни-кам можна за наявност правового забезпе-чення.

У контекстi евроштеграцшного вектора розвитку Укра!ни доцшьно врахувати концептуальнi документи щодо забезпечення прав i соцiального захисту платформних працiвникiв, що останнiм часом активно ро-зробляються та обговорюються в GC. Це, зокрема, пропозици до Директиви Свропей-ського парламенту та Ради Свропи щодо по-лiпшення умов працi в робот на платформах (European Comission, 2021), а також по-ложення проекту Директиви про пращвниюв цифрових платформ (Chaibi, 2020), презентовано! представницею лiво! фракцi! £в-ропарламенту Л. Ша!бi. В останньому документ мютяться пропозицi!, у яких закрш-ленi основнi засади сощального та правового захисту платформних пращвниюв. Метою цього проекту е саме захист пращвниюв цифрових платформ шляхом узго-дження !хшх трудових i сощальних прав iз правами всiх шших пращвниюв. Зокрема, пропонуються такi загальш принципи щодо умов працi та зайнятост на цифрових платформах: домовленост щодо укладання та припинення трудових договорiв; макси-

мaльнi пepioди poбoти, мiнiмaльнi пepioди вщгочинку тa мiнiмaльний пepioд щopiчнoï oплaчyвaнoï вiдпycтки; винaгopoдa, вклю-чaючи poзмipи oплaти пoнaднopмoвoï po-бoти; yмoви нaймy пpaцiвникiв, зoкpeмa He-peз aгeнцiï тимчacoвoï зaйнятocтi; функцю-нyвaння aлгopитмiв, oбpoбкa пepcoнaльниx дaниx i raparon пpaвa нa вiдключeння; здo-poв'я, бeзпeкa тa дoбpoбyт пpaцiвникiв нa

виpoбництвi; дoмoвлeнocтi пpo пpeдcтaвни-цтвo, пepeгoвopи тa кoлeктивнi ди; мexaнi-зми дocтyпy дo coцiaльнoгo зaxиcтy (Chaibi, 2020, c. 12; Сoцiaльний pyx, 2020).

3a peзyльтaтaми eкcпepтнoгo oпитy-вaння визнaчeнo тa oцiнeнo ocнoвнi вимoги, яким мae вiдпoвiдaти дieвa cиcтeмa зaбeзпe-чeння пpaвoвoгo тa coцiaльнoгo зaxиcтy зa-йнятиx нa цифpoвиx плaтфopмax (pro. 4).

OCHOBHI ВИMOГИ ДO СЖгаМИ ПPAВOВOГO TA СOЦIAЛЬHOГO ЗAXИСTУ ЗAЙHЯTИX HA ЦИФPOВИX ПЛATФOPMAX \

Пoшиpeнicть нa вcix пpaцiвникiв нeзaлeжнo вiд фopми нaймy (у cтaндapтний cпociб чи чepeз цифpoвy плaтфopмy) 82,7

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Кoмплeкcнicть - як пoeднaння тpaдицiйниx мexaнiзмiв coцiaльнoгo зaxиcтy пpaцюю-чиx 1з швими мepeжeвими мexaнiзмaми, щo виникaють га плaтфopмax

б2,7

Пocилeння вiдпoвiдaльнocтi дepжaви ^и пepexoдi нa гнучк! фopми yклaдaння тpyдo-виx дoгoвopiв (yпpoвaджeння кoнцeпцiï флeкciк'юpiтi)

42,7

Peaлiзaцiя чepeз cтвopeння гацюгальш! плaтфopми coцiaльнoгo дiaлoгy 30,9

V /

Pиcyнoк 4 - E^mp^i оцшкн основннx внмог до дieвоï снстeмн пpaвового тя сощяль-ного зaxисту зaйнятнx ня цнфpовнx плaтфоpмax, % до тнx, xто в1дпов1в

Джеpелo: cклaдeнo aвтopaми.

Визнaчeнi eкcпepтaми вимoги дoзвo-ляють poзкpити тaкi ключoвi pиcи дieвoï ш-cтeми пpaвoвoгo тa coцiaльнoгo зaxиcтy зa-йнятиx нa цифpoвиx плaтфopмax (вщго-вiднo дo визнaчeнoï eкcпepтaми знaчyщocтi тиx чи iншиx вимoг), яю мoжyть cтaти opie-нтиpaми ^и poзpoблeннi тa peaлiзaцiï pe^-лятopнoï пoлiтики щoдo фopмyвaння тaкoï cиcтeми:

1) yнiвepcaльнicть - cиcтeмa co^an^ нoгo тa пpaвoвoгo зaxиcтy мae пoшиpювa-тиcя нa вcix пpaцiвникiв нeзaлeжнo вiд фo-pми тайму (у cтaндapтний cпociб aбo чepeз цифpoвy плaтфopмy) (82,7% oпитaниx e^-пepтiв);

2) кoмплeкcнicть - пoeднaння тpaди-цiйниx мexaнiзмiв coцiaльнoгo зaxиcтy ^a-цюючиx iз нoвими мepeжeвими мexaнiз-мaми, щo виникaють та плaтфopмax (62,7% гoлociв eкcпepтiв);

3) oropa нa пocилeння вiдпoвiдaльнo-cri дepжaви пpи пepexoдi нa гнучю фopми yклaдaння тpyдoвиx дoгoвopiв (yпpoвaд-жeння кoнцeпцiï флeкciк'юpiтi) (42,7% oпи-тaниx);

4) peaлiзaцiя чepeз cтвopeння тацюта-льнoï плaтфopми coцiaльнoгo дiaлoгy (30,9% oпитaниx eкcпepтiв).

У вiльниx вiдпoвiдяx oкpeмo були вiдзнaчeнi тaкi pиcи, як пpoзopicть, зpoзyмi-лють i мoжливicть пpимycy пpивaтниx ocí6 тa poбoтoдaвцiв дo викoнaння cвoïx зoбoв'я-зaнь.

Oтжe, визнaчeнi eкcпepтaми вимoги, яким мae вiдпoвiдaти cиcтeмa пpaвoвoгo тa coцiaльнoгo зaxиcтy зaйнятиx нa цифpoвиx плaтфopмax, пeвнoю мipoю вжe oкpecлю-ють пpiopитeти дepжaвнoï пoлiтики щoдo oнoвлeння cиcтeми coцiaльнoгo тa пpaвo-вoгo зaxиcтy пpaцюючиx в yмoвax цифpo-

вiзацii економши. При цьому повномасшта-бна збройна агреая проти Укра!ни не впли-вае на змiст та iерархiю зазначених вимог, хоча може суттево уповшьнити й усклад-нити процес !х реалiзацii.

Для втшення дiевоi системи правового та сощального захисту зайнятих на ци-фрових платформах необхiдно визначити ефективш форми державного регулювання. Для цього експертам була надана можли-вiсть визначити найбшьш ефективнi форми державного регулювання цифрового сегменту ринку пращ.

Саме в контекст забезпечення соща-льно! та правово! захищеност працюючих в умовах цифровiзацii найбшьш значущими формами та напрямами такого регулю-вання, на думку експертв, е такi:

1) формування едино! нащонально! цифрово! платформи (майданчика) для вза-емодii роботодавцiв i пращвниюв або само-зайнятих осiб (51,8% експертв);

2) розроблення та впровадження циф-рових iнструментiв забезпечення сощаль-них гарантiй для зайнятих на цифрових платформах (32,7%);

3) розроблення та впровадження цифрових шструментв мошторингу у сферi цифрово! зайнятост (26,4%);

4) сприяння з боку держави розвитку 1Т-волонтерства для зменшення «цифрового розриву» мiж поколiннями у сферi пращ (18,2%).

Як в умовах военного стану, так i за мирних чаав виршення проблем, пов'яза-них iз необхiднiстю суттевого оновлення традицшно! системи СТВ i соцiального дiа-логу при цифровiзацii, залишаються прюри-тетними та мають стати предметом як державного, так i договiрного регулювання. В Укра!ш основним рамковим документом щодо колективно-договiрного регулювання та розв'язання гострих питань в сощально-трудовш сферi на нацiональному рiвнi уп-равлiння е Генеральна угода. Тож перед екс-пертами також було поставлене питання щодо напрямiв оновлення Генерально! угоди в контекстi процеав, пов'язаних iз впливом цифровiзацii на сощально-трудову

сферу. Думка експертiв про необхщшсть включення питань платформно! зайнятост до положень ново! Генерально! угоди ви-явилася фактично одностайною: 78,2% екс-пертв вважають, що Генеральна угода обов'язково мае включати щ питання. Лише 4,5% експертiв дотримуються протилежно! думки. Показовим виявився факт того, що 17,3% опитаних не надали вiдповiдь на це питання. Одшею з причин високо! частки експертв, якi не визначилися з вщповщдю, виступае нормативно-правова нерегламен-тованiсть статусiв, вiдсутнiсть колектив-ного представництва iнтересiв суб'ектiв СТВ, що здшснюють дiяльнiсть на цифрових платформах (це е необхщною умовою колективно-договiрного регулювання), пра-вова невизначешсть статусу цифрових тру-дових платформ, невщповщшсть засад но-вiтнiх мережево-цифрових форм СТВ у пла-тформнш економiцi та засад функцiону-вання традицшно! системи СТВ i сощального дiалогу, оскiльки без виршення цих питань включення платформно! зайнятост до положень ново! Генерально! угоди може бути лише декларативним.

4. Формування «порядку денного» та визначення пршрнтетннх напрям1в регуляторно!* пол1тики щодо формування системи сощального захисту працюючих у платформному сегмент! зайнятост в умовах военного стану

На законодавчому рiвнi безпосеред-ньою реакщею держави на загрози та ви-клики, що спричинила збройна агреая проти Укра!ни, у сферi зайнятостi та соцiа-льного захисту стало прийняття таких важ-ливих нормативно-правових актiв: законiв Укра!ни «Про оргашзащю трудових вiдно-син в умовах военного стану» (Верховна Рада Укра!ни, 2022а) та «Про внесення змш до деяких законiв Укра!ни щодо функцюну-вання сфер зайнятостi та загальнообов'яз-кового державного соцiального страху-вання на випадок безробiття пщ час дii военного стану» (Верховна Рада Укра!ни, 2022Ь).

Зазначеш нормативно-правовi акти в цiлому спрямоваш на пiдвищення соцiаль-

roï зaxищeнocтi гpoмaдян в yмoвax вoeн-нoгo cтaнy, у пepшy чepгy шляxoм c^o-щeння icнyючиx й yпpoвaджeння нoвиx пpoцeдyp щoдo зaбeзпeчeння coцiaльнoгo зaxиcтy кaтeгopiй нaceлeння, яю пocтpaж-дaли внacлiдoк збpoйнoï a^ecn, зoкpeмa пи-тaння щoдo cпpoщeння пopядкy oтpимaння cтaтycy бeзpoбiтнoгo тa виплaти дoпoмoги пo бeзpoбiттю. Тaкoж пepeдбaчeнo мoжли-вicть oтpимaння тaкoгo cтaтycy диcтaн-цiйнo, зa cпpoщeнoю пpoцeдypoю - чepeз зacтocyнoк aбo пopтaл <«фя». Oкpeмy yвaгy пpидiлeнo пpoблeмaм пpaцeвлaштyвaння вимyшeниx пepeceлeнцiв, a caмe стимулю-вaнню poбoтoдaвцiв, яю пpaцeвлaштoвyють ВПO. Пepeдбaчeнo зaxoди щoдo стимулю-вaння caмoзaйнятocтi тa п^^темни^^ дiяльнocтi, у тoмy чиcлi шляxoм нaдaння oднopaзoвoï фiнaнcoвoï дoпoмoги для opra-нiзaцiï пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, cy^o-вoджeння тa кoнcyльтyвaння пpoтягoм двox poкiв iз дня дepжaвнoï peeCTpa^ï юpидичнoï ocoби aбo фiзичнoï ocoби-пiдпpиeмця, якi oтpимaли тaкy фiнaнcoвy дoпoмoгy. Ha ^o-фeciйнi cпiлки пoклaдaeтьcя дoдaткoвa фун-кцiя щoдo мaкcимaльнoгo cпpияння зaбeзпe-чeнню oбopoнoздaтнocтi дepжaви, a тaкoж зaбeзпeчeння гpoмaдcькoгo кoнтpoлю зa м> нiмaльними тpyдoвими гapaнтiями, щo вcтa-нoвлюютьcя нa пepioд дiï вoeннoгo cтaнy.

У той жe чac зaзнaчeнi нopмaтивнo-пpaвoвi aкти нe мicтять якиxocь oкpeмиx пу-нктiв щoдo зaлyчeння пoтeнцiaлy cyчacниx цифpoвиx тexнoлoгiй i нoвiтнix фopм зaйня-тocтi (зa винят^м викopиcтaння диcтaнцiй-ниx фopм взaeмoдiï пpи пopядкy oтpимaння cтaтycy бeзpoбiтнoгo тa вpeгyлювaння o^e-миx питaнь щoдo взaeмoдiï з poбoтoдaв-гом - звiльнeння тa iн.).

Пoeднaння peзyльтaтiв пoпepeднix дo-cлiджeнь й eкcпepтнoгo oпитyвaння з ypaxy-вaнням yмoв вoeннoгo cтaнy дoзвoляe зa-пpoпoнyвaти cxeмy змicтoвнoï кoнцeптyaлi-зaцiï poзpoблeння peгyлятopнoï пoлiтики щoдo зaбeзпeчeння coцiaльнoï тa пpaвoвoï зaxищeнocтi у плaтфopмнoмy ceгмeнтi зaй-нятocтi (pro. 5).

Peзyльтaти eкcпepтнoгo дocлiджeння у пoeднaннi iз зaпpoпoнoвaним пiдxoдoм дo

кoнцeптyaлiзaцiï poзpoблeння peгyлятopнoï пoлiтики дoзвoлили oбrpyнтyвaти ^ioprne-тнi нaпpями peгyлятopнoï пoлiтики Укpaïни щoдo фopмyвaння cиcтeми coцiaльнoгo зa-xиcтy пpaцюючиx у плaтфopмнoмy ceгмeнтi зaйнятocтi. Ц талями кoнкpeтизyють ви-знaчeнi в пyблiкaцiï (Пaнькoвa, Кacпepoвич, 2021, c. 33-34) цiльoвi пpiopитeти цieï гол> тики, aлe вжe в кoнтeкcтi вoeннoгo cтaнy тa пoтpeб пicлявoeннoгo вiднoвлeння (pиc. 6).

Oтжe, у peзyльтaтi дocлiджeння ви-знaчeнo пpiopитeтнi талями peгyлятopнoï пoлiтики Укpaïни щoдo фopмyвaння cro-тeми coцiaльнoгo зaxиcтy пpaцюючиx у nna-тфopмнoмy ceгмeнтi зaйнятocтi, у тoмy чи-cлi з ypaxyвaнням yмoв вoeннoгo cтaнy тa мoжливocтeй пicлявoeннoгo вiднoвлeння:

1. Фopмyвaння кoмплeкcнoï cтpaтeгiï щoдo вiднoвлeння пoтeнцiaлy roorn^crpi-aльнoгo poзвиткy в yмoвax цифpoвiзaцiï, мepeжизaцiï тa плaтфopмiзaцiï взaeмoдiï cyб'eктiв coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy (з ypaxyвaнням зpocтaючoï poлi тa питoмoï вaги плaтфopмнoï eкoнoмiки тa плaтфopм-гого ceгмeнтy зaйнятocтi у cтpyктypi тацю-нaльнoï eкoнoмiки).

2. Пocилeння cyб'eктнocтi дepжaви (ïï poлi тa функцш) у пpoцecax peгyлювaння poзвиткy плaтфopмнoï eкoнoмiки тa raa^ фopмнoï зaйнятocтi в yмoвax вoeннoгo cтaнy тa пicлявoeннoгo вiднoвлeння (у го-pшy чepгy щoдo зaлyчeння ïï пoтeнцiaлy дo зaбeзпeчeння cтaбiльнoгo фyнкцioнyвaння coцiaльнo-тpyдoвoï cфepи в yмoвax вoeн-гого cтaнy, у тoмy чиcлi з викopиcтaнням pecypciв й iнcтpyмeнтiв дepжaвнo-пpивaт-нoгo пapтнepcтвa в цiй cфepi).

3. Фopмyвaння якicнo нoвoï взaeмoдiï у тpiaдi «cycпiльcтвo-дepжaвa-бiзнec» шля-xoм cтвopeння вiдпoвiднoгo нopмaтивнo-пpaвoвoгo тa opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькoгo пiдrpyнтя, aдeквaтнoгo як yмoвaм cтaнoв-лeння й ocoбливocтям фyнкцioнyвaння плa-тфopмнoï eкoнoмiки з xapaктepнoю для нeï cиcтeмoю СТВ (у тому чи^ poзвиткy cмapт-пpoмиcлoвocтi), тaк i yмoвaм вoeн-нoгo CTa^ тa вимoгaм пicлявoeннoгo вiднo-влeння Укpaïни.

К ОНЦЕПТУАЛ1ЗАЦ1Я РОЗРОБЛЕННЯ РЕГУЛЯТОРНО1 ПОЛ1ТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО- ПРАВОВО1ЗАХИЩЕНОСТ1 У ПЛАТФОРМНОМУ СЕГМЕНТ1 ЗАЙНЯТОСТ1

В УМОВАХ ВОЕННОГО СТАНУ

Вимоги до системи правового та сощального захисту платформних зайнятих

Ушверсаль-шсть - поши-ренють на вс1х пращв-ниюв незале-жно в1д фо-рми найму Комплекс-шсть - поед-нання традицш-них механiзмiв соцiального захисту з новими мережевими ме-хашзмами Посилення ввдпо-в1дальност1 держа-ви при переходi на гнучк форми трудових договор1в; орга-нiзацiя правово! до-помоги в умовах военного стану Створення нащона-льно! платформи СТВ 1 сощального д1алогу забезпечення ушверсальносп та комплексностi, консо-лiдацii суспшьства в умовах военного стану

Створення шформацшно-анаштичноТ бази для формування д1евоТ регуляторноТ полггики

Виявлення та анал1з ключових проблем, ризишв 1 загроз, як генеруе розвиток платформного сегменту зайнятост для забезпечення сощально! та правово! захищеност працюючих (у контекст умов военного стану та потреб тслявоенного ввдновлення економiки, трудово! сфери)

Ключовi сегменти регуляторног полШики щодо забезпечення сощальног та правовог захищеност1 пращвнитв платформного сегменту зайнятостi

Комплекс нормативно-правових та оргашза-цшно-управлшських пи-тань щодо «дет1н1зацй'» у платформному сегментi зайнятостi та розроблення системи заходiв з ураху-ванням умов военного стану

Комплекс нормативно-правових, оргашзацшно-управлiнських, шститу-цшних питань щодо забезпечення суб'ектносп платформних зайнятих в умовах военного стану та розроблення вщповщ-них заходiв

Комплекс нормативно-правових та органiзацiйно-управлiнських пи-тань щодо оновлення системи колективно-догов1рного регулю-вання, адекватно! функцiонуванню платформного сегменту зайнятосл в умовах военного стану; розроблення системи вцщовцщих заход1в

1 С

1 с

1 с

1 с

«ПОРЯДОК ДЕННИЙ» ФОРМУВАННЯ РЕГУЛЯТОРНО1 ПОЛ1ТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНОГО ТА ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ У ПЛАТФОРМНОМУ СЕГМЕНТ ЗАЙНЯТОСТ1 В УМОВАХ ВОЕННОГО СТАНУ ТА П1СЛЯВО€ННОГО В1ДНОВЛЕННЯ СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВО! СФЕРИ

Рисунок 5 - Концептуал1зац1я розроблення регуляторно!' пол1тики щодо забезпечення соц1ально¥ та правово!' захищеност1 зайнятих на трудових платформах в умовах военного стану та тслявоенного ввдновлення сощально-трудово!' сфери

Джерело: розроблено авторами.

ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМИ РЕГУЛЯТОРНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦ1АЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ У ПЛАТФОРМНОМУ СЕГМЕНТ1 ЗАЙНЯТОСТ1 В УМОВАХ ВОЕННОГО СТАНУ

1. Формування комплексно! стратеги щодо вщновлення потенщалу неошдустр1аль-ного розвитку в умовах цифров1заци, мережизаци та платформпацп взаемоди суб' екпв со ц 1 ал ь но-с коном 1 ч но го розвитку

2. Посилеиия суб ектносп держави (!! рол1 та функцш) у ироцесах регулюваиия розвитку илатформио! економши та илатформио! зайнятост в умовах военного стану та шслявоенного вщновлення

3. Формування ягасно ново! взаемоди у тр1ад1 «сусшльство-держава-б1знес» шляхом створення вщповщного нормативно-правового та оргашзацшно-управлшського шд-грунтя

4. Розроблення та впровадження системи заход ¡в щодо залучення потенщалу тру-дових платформ для працевлаштування вимушених переселенщв у \псцях !х тимчасо-вого перебування

5. Удосконалення ¡снуючо! системи догов1рного та державного регулювання у сфер1 пращ та зайнятост вщповщно до вимог илатформио! сконо\пки з урахуванням умов военного стану та потреб гпслявоенного вщновлення трудово! сфери

6. Забезпечення сталого представництва ¡нтсрсав основних суб'екпв сощально-трудових вщносин у сектор! цифрово! (илатформио!) економши

7. Сприяння виходу платформних пращвншав та роботодавщв ¡з <тш» та формат-заци вщносин м1ж ними

8. Створення Нацюнально! платформи сощально вщповщального партнерства (СВП) як шформацшно-комушкативного майданчика взаемоди суб'екпв СТВ в умовах цифров1заци та поширення илатформио! сконо\пки

9. Розроблення та реал1защя комплексно! пол1тики державного та догов1рного регулювання щодо гармошзацп со ш ал ь но -с ко но м \ ч но го. трудового, цифрового, нсошдуст-р1ального розвитку

10. Перетворення системи соцiального захисту на цшсний об'ект цифровiзацii шляхом забезпечення скоординованоi та комплексноi iнформатизацii дiяльностi iнституцiй соцiального захисту

Рисунок 6 - Пршритетш напрями регуляторноУ полггики УкраУни щодо формування системи сощального захисту працюючих у платформному сегмент1 зайня-тост1 в умовах военного стану та шслявоенного ввдновлення

Джерело: розроблено авторами.

4. Розроблення та впровадження сис-теми заходiв щодо залучення потенцiалу трудових платформ для працевлаштування вимушених переселенцiв у мюцях !х тимча-сового перебування (у першу чергу шляхом створення вщповщних механiзмiв державно-приватного партнерства).

5. Удосконалення юнуючо! системи догов1рного та державного регулювання у сферi пращ та зайнятост вщповщно до ви-мог платформно! економiки з урахуванням потреб военного стану та тслявоенного вщ-новлення трудово! сфери (у першу чергу через формування сприятливого нормативно-правового, шформацшно-комушкативного, шституцшного, науково-методичного, ор-ганiзацiйно-управлiнського забезпечення для трансформаци системи СТВ в умовах цифрово! платформiзацii сощально-трудо-во! сфери).

6. Забезпечення сталого представниц-тва iнтересiв основних суб'ектiв сощально-трудових вщносин у секторi цифрово! (платформно!) економши, перш за все платфо-рмних працiвникiв i роботодавцiв (шляхом розроблення та впровадження вщповщних нормативно-правових та оргашзацшно-управлшських механiзмiв, залучення потен-цiалу традицшних профспшок через розши-рення й осучаснення шпрям1в !х д1яльност1, створення нових мережевих профспшок, розроблення регламентв д1яльност1 цифро-вих трудових платформ тощо).

7. Сприяння виходу платформних працiвникiв i роботодавщв 1з «тЫ» та фор-малiзацii вщносин м1ж ними (шляхом упро-вадження вщповщних механiзмiв у платфо-рмному сегментi зайнятостi, з окремою ува-гою до представництва та захисту прав пе-реселенцiв, яю знаходять заробiток через циФров1 платформи в умовах военного стану).

Окремо слщ вiдзначити прiоритети, спрямованi на перспективний перюд тсля-военного вiдновлення, коли визначаться конкретш умови та змют д1яльност1 щодо !хньо! реалiзацii.

8. Створення Нащонально! платформи сощально вiдповiдального партнерства

(СВП) як шформацшно-комушкативного майданчика взаемодИ суб'ектiв СТВ в умовах цифровiзацii та поширення платформно! економiки з акцентом на особливост та потреби тслявоенного вщновлення еконо-м1ки загалом i соцiально-трудовоi сфери зо-крема.

9. Розроблення та реалiзацiя комплексно! пол1тики державного i догов1рного регулювання щодо гармошзацп соцiально-економiчного, трудового, цифрового, неоiн-дустрiального розвитку для забезпечення ст1йкост1 в умовах цифровiзацii та п1сляво-енного вщновлення Укра!ни.

10. Перетворення системи сощаль-ного захисту на ц1л1сний об'ект цифровiзацii шляхом забезпечення скоординовано! та комплексно! шформатизаци д1яльност1 1н-ституцш соцiального захисту працюючих (зокрема шляхом створення умов для переходу на електронний документообщ стан-дартизацiю та автоматизащю звернень гро-мадян, пщвищення р1вня цифрових компе-тентностей у пращвниюв сфери соцiаль-ного захисту, залучення потенщалу Нацiо-нально! платформи СВП до цифровiзацii со-щального захисту та 1н.).

Висновки

1. В умовах повномасштабно! зброй-но! агресИ проти Укра!ни соцiально-тру-дова сфера зазнала значного руйшвного впливу. У цш ситуацИ гостро актуалiзува-вся запит на ст1йк1сть ринку пращ, вщновлення д1яльност1 трудових колективiв, п1дп-риемств, яка була порушена збройним про-тистоянням. Для людей, як1 вимушено покинули м1сця свого пост1йного проживання через активш 6ойов1 д1! та здебшьшого втратили сво! ро6оч1 м1сця, життевою необ-х1дн1стю стае пошук роботи або хоч якогось зароб^ку з використанням будь-яких мож-ливостей, у тому числ1 тих, як1 надають тру-дов1 платформи. Руйн1вний вплив збройно! агресИ проти Укра!ни суттево шдвищив попит на використання дистанцiйних форм роботи та залучення потенщалу i можливо-стей трудових цифрових платформ. Очевидно, що цей попит зростатиме i в перюд т-слявоенного вiдновлення Укра!ни. Акту-

алiзувався запит на розроблення та впрова-дження дieвоï регуляторно1 полiтики Укра-1ни щодо широкого використання платфор-мних i дистанцiйних форм зайнятост, у тому числi в аспект забезпечення сощаль-но-правового захисту платформних зайня-тих.

2. Експертне опитування, аналiз ре-зультатiв якого е важливою змiстовною складовою даного дослщження, проводи-лося ще за мирного часу. Однак питання, якi дослщжувались, стосувалися в основному сутнiсних ознак i процесiв, що мають вщно-шення до забезпечення якостi трудового життя в умовах цифровiзацiï (зокрема в аспект соцiальноï та правовоï захищеностi працюючих у платформному сегментi зай-нятостi). Саме ця зосередженiсть на сутшс-них аспектах дозволяе результатам дослщження зберегти свою актуальшсть i в умовах военного стану, i в умовах тслявоенного вщновлення. Повномасштабна зброй-на агреая проти Украши радикально зм> нюе контекст, певш форми, прояви, гостроту загроз, яю генеруе для сощально-тру-довоï сфери поширення платформноï зайнятост, але не змiнюе 1'хньо1' сутност. Тому при певнiй додатковiй штерпретаци та кон-текстуалiзацiï реалiй военного стану факти-чно всi одержат результата збертають свою актуальнiсть i можуть сприяти форму-ванню дiевоï регуляторно1' полiтики Украши щодо формування системи соцiального та правового захисту працюючих у цифровому сегмент зайнятост.

3. За результатами експертного опитування встановлено основш причини пору-шення трудових прав i чинники, що переш-коджають правовш та соцiальнiй захищено-стi платформних пращвниюв, а також пов-шстю пiдтверджено поширену в науково-практичному дискурсi думку про вщсут-шсть нормативно-правово1' визначеностi функцiонування платформного сегменту зайнятост. Виявлено, що пщгрунтям причин порушення трудових прав i чинниюв, що перешкоджають правовiй та сощальнш захищеностi платформних працiвникiв, е правова невизначенiсть статусу суб'ектiв

трудових платформ (правова невизначе-шсть статусу платформних працiвникiв, не-регламентовашсть ïхнiх прав, а також правова невизначешсть статусу, ролi, сфери вщповщальност само1' платформи як кому-нiкативного майданчика взаемоди роб№ ника та роботодавця). Важливим чинником незахищеност виявилося небажання пращ-вникiв «виходити з тш», офiцiйно реестру-ватися та декларувати своï додатковi доходи. Визначено сукупшсть причин соща-льного, iнформацiйно-комунiкативного, ор-ганiзацiйно-управлiнського i техшчного характеру, пов'язаних з особливостями взае-модiï суб'ектiв платформноï економiки. Виявлено гострий запит на регламентовашсть i формування механiзмiв представництва iнтересiв суб'ектiв СТВ платформноï еконо-мiки (зокрема щодо можливостей колектив-ного представництва ïхнiх штереав). Усi цi причини та чинники збер^атимуть свою ак-туальнiсть i гостроту в умовах як военного стану, так i тслявоенного вщновлення, при-чому деяю з них iмовiрно матимуть тенден-цiю до загострення. Вщповщно, регулято-рна пол^ика щодо цифрового сегменту зайнятост мае враховувати виявленi проблеми при формуванш прiоритетiв ïï реалiзацiï.

4. Визначено основш вимоги, яким мае вщповщати дiева система забезпечення правового та сощального захисту зайнятих на цифрових платформах, а також змкт i прiоритетнiсть ключових заходiв щодо впо-рядкування та забезпечення ефективност процесу соцiального захисту працюючих в умовах цифрових трансформацш. У поед-наннi з осмисленням реалiй военного стану це дозволяе сформулювати концептуальш основи створення дiевоï системи сощаль-ного та правового захисту працюючих у платформному сегментi зайнятостi - у фо-рмi певного «порядку денного» та визна-чення прiоритетних напрямiв вiдповiдноï регуляторноï полiтики, що сприятиме зба-лансованому розвитку платформного сегменту зайнятостi та залученню його потен-цiалу до стабшзаци соцiально-трудовоï сфери Украши в умовах военного стану та тслявоенного вщновлення з одночасним

зaбeзпeчeнням нeoбxiднoгo piвня coцiaль-нo-пpaвoвoï зaxищeнocтi пpaцюючиx.

5. Ha ocнoвi yзaгaльнeння peзyльтaтiв дocлiджeння тa з ypaxyвaнням yмoв вoeн-нoгo cтaнy визнaчeнo пpiopитeти i ^prae^ тивнi талями peгyлятopнoï пoлiтики щoдo зaбeзпeчeння пpaвoвoï тa coцiaльнoï зaxи-щeнocтi плaтфopмниx пpaцiвникiв:

виpiшeння питaнь нopмaтивнo-пpaвo-вoгo вpeгyлювaння фyнкцioнyвaння raa^ фopмнoгo ceraerny зaйнятocтi, йoгo ocнoв-ниx cyб'eктiв взaeмoдiï (СТВ);

фopмaлiзaцiя вiднocин i виxiд iз «rim» cyб'eктiв тpyдoвиx плaтфopм;

cтвopeння мexaнiзмiв cтaлoгo пpeд-cтaвництвa iнтepeciв cyб'eктiв тpyдoвиx плaтфopм (нacaмпepeд iнтepeciв плaтфopм-ниx пpaцiвникiв, iншиx cyб'eктiв взaeмoдiï плaтфopмнoгo ceraerny зaйнятocтi);

фopмyвaння нopмaтивнo-пpaвoвoгo тa opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькoгo пiдrpyнтя для якicнo нoвoï взaeмoдiï у тpiaдi «cycпiльcтвo-дepжaвa-бiзнec» в yмoвax cтaнoвлeння raa-тфopмнoï eкoнoмiки, у тoмy чиcлi poзвиткy cмapт-пpoмиcлoвocтi як вaжливoï cклaдoвoï пicлявoeннoгo вiднoвлeння eкoнoмiки;

poзpoблeння тa peaлiзaцiя кoмплeкc-нoï пoлiтики дepжaвнoгo i дoгoвipнoгo pe^-лювaння щoдo гapмoнiзaцiï coцiaльнo-eкo-нoмiчнoгo, тpyдoвoгo, цифpoвoгo, œo^y-cтpiaльнoгo poзвиткy для зaбeзпeчeння стш-racri в yмoвax цифpoвiзaцiï тa пicлявoeн-нoгo вiднoвлeння Укpaïни.

В yмoвax вoeннoгo cтaнy зaпит нa ви-piшeння нaвeдeниx зaвдaнь cyттeвo зpocтae, ocкiльки плaтфopмiзaцiя eкoнoмiки дoзвo-ляe poзв'язyвaти бaгaтo питaнь, у тому чи^ щoдo збepeжeння зaйнятocтi, пiдтpимки 6í-знec-пpoцeciв в oнлaйн-пpocтopi, збepe-жeння мoжливocтeй мaти poбoтy й oтpимy-вaти дoxoди вимyшeним пepeceлeнцям, якi виïxaли в бiльш бeзпeчнi peгioни Укpaïни aбo зa мeжi кpaïни. Oкpecлeнi пpoблeмнi пи-тaння пoтpeбyють yвaги тa якнaйшвидшoгo poзв'язaння.

Пoдaльшi дocлiджeння iз зaзнaчeнoï тeмaтики мaють здiйcнювaтиcя з пoвним ypaxyвaнням yмoв i пoтpeб вoeннoгo CTa^ тa пicлявoeннoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo

вiднoвлeння Укpaïни. Пpiopитeтaми мaють cтaти yтoчнeння пpoцeciв, щo вiдбyвaютьcя у плaтфopмнoмy ceraerní зaйнятocтi в yмo-вax мacштaбнoï збpoйнoï aгpeciï пpoти Ук-pai™, ypaxyвaння пoтeнцiйнoгo зpocтaння цьoгo ceraemy в yмoвax мacoвoгo вимyшe-шго пepeceлeння вeликoï кiлькocтi пpaцeз-дaтнoгo нaceлeння. Oкpeмим cтpaтeгiчнo вaжливим зaвдaнням cтae виpiшeння ^o-блeми фopмyвaння дieвиx мexaнiзмiв зaлy-чeння пoтeнцiaлy плaтфopмнoï eкoнoмiки тa плaтфopмнoгo ceгмeнтy зaйнятocтi дo зa-бeзпeчeння crm^di pинкy пpaцi в yмoвax вoeннoгo cтaнy тa пoдaльшoгo пicлявoeн-шго вiднoвлeння нaцioнaльнoï eкoнoмiки Укpaïни.

Лiтepaтypa

Азьмук H. А. (2019). Зaйнятicть чepeз циф-poвi плaтфopми - нoвa peaльнicть cyчac-нoï eкoнoмiки: виклики тa cтpaтeгiï aAa^ тaцiï. Екoнoмiчний npocmip. № 149. С. 66-80. DOI: https://doi.org/10.32782/ 2224- 6282/152-6 Азьмук H. А. (2019a). Тpaнcфopмaцiя зaйня-TOCTÍ пpи пepexoдi дo цифpoвoï e^TO-мiки: глoбaльнi виклики тa cтpaтeгiï aдa-птaцiï: мoнoгpaфiя. Ки1в: Знaння, 2019. 335 c.

Азьмук H. А. (2020). Стpaтeгiчнi нaпpями збaлaнcyвaння poзвиткy нaцioнaльнoгo pинкy пpaцi тa цифpoвoï eкoнoмiки: aвтo-peф. дж. ... д-pa eкoн. нayк / 1нститут eкo-нoмiки пpoмиcлoвocтi HAH Укpaïни. Ки1в. 48 c.

Вepxoвнa Paдa Укpaïни (2022a). 3aкoн Ук-païни «Пpo opгaнiзaцiю тpyдoвиx вщш-cин в yмoвax вoeннoгo CTa^». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text (Дaтa звepнeння: 25.06.2022). Вepxoвнa PaAa Укpaïни (2022b). 3aкoн Ук-païни <^po внeceння змiн дo дeякиx зaкo-нiв Укpaïни щoдo фyнкцioнyвaння cфep зaйнятocтi тa зaгaльнooбoв'язкoвoгo дep-жaвнoгo coцiaльнoгo cтpaxyвaння нa ви-пaдoк бeзpoбiття пiд чac д^ вoeннoгo cтaнy». URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2220-20#Text (Дaтa звepнeння: 25.06.2022).

Виштав^кий В. П., Гapкyшeнкo O. M., Кня-зeв С. I., Липницький Д. В., Чeкiнa В. Д. (2020). Цифpoвiзaцiя eкoнoмiки Укpaïни: тpaнcфopмaцiйний пoтeнцiaл [зa peд. В. П. Виш^в^^го тa С. I. Князeвa]. Кшв: Aкaдeмпepioдикa. 188 с. Вишжв^кий O. С. (2021). Цифpoвa ma^ фopмiзaцiя cтpaтeгiчнoгo yпpaвлiння eкoнoмiкoю Укpaïни. Економта npo-миcлoвocтi. № 3 (95). С. 5-24. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry.2021. 03.005

Жaлiлo Я. (2022). Пщгрунтя пepeмoги Укpa-1ни у вшш eкoнoмiчниx мoдeлeй / Ha^o-нaльний iнcтитyт cтpaтeгiчниx дocлiд-жeнь. URL: https://niss.gov.ua/news/komen tari-ekspertiv/pidgruntya-peremohy-ukrayi ny-u-viyni-ekonomichnykh-modeley (Дaтa звepнeння: 12.07.2022). Зaлoзнoвa Ю., Азьмук H. (2022). Люд^кий кaпiтaл Укpaïни в yмoвax вiйни: втpaти тa здoбyтки. Економта та сустльство. № 38. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/ 2022-38-59 Кoлoт А. M. (2021) Пpaця XXI: фiлocoфiя змiн, виклики, вeктopи poзвиткy: мoнoг-paфiя. Кшв: КБЕУ, 2021. 488 c. Кoлoт А. M., Гepacимeнкo O. O. (2020) Ци-фpoвa тpaнcфopмaцiя тa нoвi бiзнec-мo-дeлi як дeтepмiнaнти фopмyвaння e^TO-мiки нecтaндapтнoï зaйнятocтi. Соща-льнo-тpудoвi вiднocини: тeopiя та npак-тика. 2020. № 10 (1). С. 33-54. DOI: https://doi.org/10.21511/slrtp.10(1).2020.06 Кoлoт А. M., Гepacимeнкo O. O. (2021) «^pau^ 4.0» як iнcтитyт тa плaтфopмa po-звитку нeoeкoнoмiки. Heoeкoнoмiкa тa iмпepaтиви poзвиткy пiдпpиeмництвa: мoнoгpaфiя. Кшв: КHЕУ, 2021. С. 146180.

Кoлoт А. M., Гepacимeнкo O. O. (2022). Ho-вiтнi фopмaти opгaнiзaцiï тpyдoвoï дiяль-нocтi: пpиpoдa, виклики, тpaeктopiï poз-витку. Економта У^ати. № 5. С. 59-76. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2022.05.059 Кoxaн В. П. (2021). Цифpoвa плaтфopмa як iнcтpyмeнт цифpoвoï eкoнoмiки. npаво

та тновацп. № 1 (33). С. 29-34. DOI:

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

https://doi.org/10.37772/2518-1718-2021-

1(33)-4

Hoвiкoвa O. Ф., Пaнькoвa O. В., Азьмук H. А., Кacпepoвич O. Ю. Стaнoвлeння нoвoï якocтi тpyдoвoгo життя в Укpaïнi в yмo-вax цифpoвiзaцiï eкoнoмiки: кoнцeптya-лiзaцiя дocлiджeння. Вicник eкoнoмiчнoï науки У^ати. 2021. № 2 (41). С. 204212. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).204-212 Пaнькoвa O. В., Кacпepoвич O. Ю. (2021). Цiльoвi пpiopитeти peгyлятopнoï толь тики Укpaïни щoдo фopмyвaння yмoв ri-днoï пpaцi у плaтфopмнiй eкoнoмiцi. Економта npoмиcлoвocтi. № 4 (96). С. 2140. DOI: http://doi.org/10.15407/econin-dustry2021.04.021 Пoгopeлoвa O. С. (2020). Ш^ями peфopмy-вaння тpyдoвoгo зaкoнoдaвcтвa в yмoвax пoшиpeння цифpoвoï poбoти. npаво та дepжaвнe у^авлтня. № 4. С. 43-50. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2020A6 Сaxapyк I. С. (2020). Пepcпeктиви пpaвoвo-го peгyлювaння тpyдoвoï дiяльнocтi пpa-щвниюв цифpoвиx плaтфopм. Науковий вкник nублiчнoгo та npиватного npава. Вип. 6. Т. 2. С. 72-79. DOI: https://doi. org/10.32844/2618-1258.2020.6-2.13 Сoцiaльний pyx (2020). Шр o6íd^ пг-пpaцiвникaм нoвa диpeктивa £С? URL: https://rev. org.ua/ chi-zaxistit-gig-pracivni kiv-nova-direktiva-yes/ (Дaтa звepнeння: 20.05.2022). Сoцioлoгiчнa ^ута «Peйтинг» (2022). Дeв'ятe зaгaльнoнaцioнaльнe oпитy-вaння: coцiaльнo-eкoнoмiчнi пpoблeми пiд чac вiйни (26 квiтня 2022). URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/dev yatyy_obschenacionalnyy_opros_socialno-ekonomicheskie_problemy_vo_vremya_vo yny_26_aprelya_2022.html (Дaтa звep-нeння: 25.06.2022). Фoнд «Дeмoкpaтичнi iнiцiaтиви» (2022a). O^rna пoтpeб тa oчiкyвaнь вiд мaйбyт-ньoгo внyтpiшньo пepeмiщeниx ocí6 тa бiжeнцiв: aнaлiтичний звiт № 1 / Фoнд «Дeмoкpaтичнi iнiцiaтиви» iм. Iлькa

Ky4epiBa. URL: https://dif.org.ua/uploads/ pdf/1108543395628f2db973e3e0.2988791 4.pdf (Дата звернення: 25.06.2022).

Фонд «Демократичт Ыщативи» (2022b). Оцiнка потреб та оч^вань вiд майбут-нього внутрiшньо перемщених oci6 та бiженцiв: аналiтичний: зв^ № 2 / Фонд «Демократичт iнiцiативи» îm. 1лька Ку-черiва. URL: https://dif.org.ua/uploads/pdf/ 1125750868628e92f5b72947.16519786.pdf (Дата звернення: 25.06.2022).

Царьов В. М. (2020). Особливост розвитку платформно! економiки у контекст нео> нституцiональноï теорiï. Стратег1я еко-ном1чного розвитку Украти. № 47. С. 515. DOI: https://doi.org/10.33111/sedu.20 20.47.005.015

DOU (2022a). Украïнське IT в перший mî-сяць вшни. Понад 60% залишили своï до-мiвки. URL: https://dou.ua/lenta/articles/ ukrainian-it-during-war/ (Дата звернення: 25.06.2022).

DOU (2022b). Украшське IT на военних рейках - що вiдбуваеться з галуззю просто зараз i чого чекати тсля перемоги. URL: https://dou.ua/lenta/articles/ukrainian-it-duri ng-the-war/ (Дата звернення: 25.06.2022).

Aleksynska M. (2021). Digital Work in Eastern Europe: Overview of Trends, Outcomes, and Policy Responses. International Labour Organization. URL: https://www.ilo.org/global/publications/wor king-papers/WCMS_794543/lang--en/in-dex.htm (Дата звернення: 20.05.2022).

CEPS (2018) Industrial Relations and Social Dialogue in the Age of Collaborative Economy. Comparative report. URL: https://www.ceps.eu/ceps-publications/in dustrial-relations-and-social-dialogue-age-collaborative-economy-comparative-report/ (Дата звернення: 20.05.2022).

Chaibi L. (2020) Directive of the European Parliament and of the Council on digital platform workers. Proposal of directive from Mrs Leïla Chaibi, Member of em ployment and social affairs committee URL : https://left. eu/content/uploads/2020/

11/English.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 22.05. 2022).

Eurofound (2018). Employment and working conditions of selected types of platform work. Research report. 86 p. URL: https://www.eurofound.europa.eu/sites/de-fault/files/ef_publication/field_ef_document/ ef18001en.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 20.05. 2022).

European Comission (2021). Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on improving working conditions in platform work. European Comission. Brussels. December, 9. URL: https://ec.europa.eu/social/BlobServlet7do-cId=24992&langId=en (flaTa 3BepHeHHa: 12.07.2022).

ILO (2021). Can digital labour platforms create fair competition and decent jobs? International Labour Organization. URL: https://ilo.org/infostories/Campaigns/WESO/ World-Employment-Social-Outlook-Re-port-2021 (flaTa 3BepHeHHa: 20.05.2022).

ILO (2021a). The role of digital labour platforms in transforming the world of work. ILO Flagship Report. 285 p. URL: https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--en/index.htm (flaTa 3BepHeHHa: 20.05. 2022).

ILO (2022). The impact of the Ukraine crisis on the world of work: Initial assessments. Briefing Note. 11 p. URL: https://www.ilo. org/europe/publications/WCMS_844295/la ng--en/index.htm (flaTa 3BepHeHHa: 17.06. 2022).

WTO (2022). WTO Secretariat note examines impact of the crisis in Ukraine on global trade and development. URL: https://www.wto.org/english/news_e/news 22_e/devel_08apr22_e.htm (flaTa 3BepHeH-Ha: 12.07.2022).

Zaloznova, Y., Pankova, O., Ostafiichuk, Y. (2020). Global and Ukrainian Labour Markets in the Face of Digitalization Challenges and the Threats of the COVID-19 Pandemic. Virtual Economics. №2 3 (4), pp. 106-

130. DOI: https://doi.org/10.34021/ve. 2020.03. 04(6)

References

Azmuk, N. A. (2019). Digital Employment platform as a new reality of modern economy: challenges and adaptation strategies. Ekonomichnyi prostir, 149, pp. 66-80. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/152-6 [in Ukrainian].

Azmuk, N. A. (2019a). Employment transformation in the transition to a digital economy: global challenges and adaptation strategies. Kyiv: Znannia, 2019 [in Ukrainian].

Azmuk, N. A. (2020). Strategic directions to balance the development of national labor market and the digital economy. (Extended abstract of doctor of science thesis). Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv. 48 p. [in Ukrainian].

Verkhovna Rada Ukrainy (2022a). Law of Ukraine "On the organization of labor relations under conditions of martial law". Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2136-20#Text [in Ukrainian].

Verkhovna Rada Ukrainy (2022b). Law of Ukraine "On Amendments to Certain Laws of Ukraine on the Functioning of Employment and Compulsory State Social Insurance in the Event of Unemployment during Martial Law". Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text [in Ukrainian].

Vyshnevsky, V. P., Harkushenko, O. M., Kni-aziev, S. I. and etc. (2020). Digitalization of Ukrainian economy: transformational potential. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].

Vyshnevskyi, O. S. (2021). Digital platformi-zation of strategic management of Ukrainian economy. Econ. promisl., 3 (95), pp. 524. DOI: http://doi.org/10.15407/econindus try2021.03.005 [in Ukrainian].

Zhalilo, Ya. (2022). The basis of Ukraine's victory in the war of economic models. National Institute of Strategic Studies.

Retrieved from https://niss.gov.ua/news/ komentari-ekspertiv/pidgruntya-peremohy-ukrayiny-u-viyni-ekonomichnykh-modeley [in Ukrainian].

Zaloznova, Y., & Azmuk, N. (2022). Human capital of Ukraine in the conditions of war: losses and gains. Ekonomika ta suspilstvo, 38. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-00 72/2022-38-59 [in Ukrainian]

Kolot, A. (2021). Work XXI: philosophy of change, challenges, vectors of development. Kyiv: KNEU, 2021 [in Ukrainian].

Kolot, A., & Herasymenko, O. (2020). Digital transformation and new business models as determinants of formation of the economy of nontypical employment. Social and labour relations: theory andpractice, 10(1), pp. 33-54. DOI: https://doi.org/10.21511/ slrtp.10(1).2020.06 [in Ukrainian].

Kolot, A., Herasymenko, O. (2021). "Labor 4.0" as an institution and platform for the development of neo-economy. Neoeconom-ics and imperatives of business development, pp. 146-80. Kyiv: KNEU, 2021 [in Ukrainian].

Kolot, A., & Herasymenko, O. (2020). Digital transformation and new business models as determinants of formation of the economy of nontypical employment. Social and labour relations: theory and practice, 10(1), pp. 33-54. DOI: https://doi.org.10.21 511/slrtp.10(1).2020.06 [in Ukrainian].

Kokhan, V.P. (2021). Digital platform as a tool of digital economy. Pravo ta innovatsii,

1 (33), pp. 29-34. DOI: https://doi.org/10. 37772/2518-1718-2021-1(33)-4 [in Ukrainian].

Novikova, O. F., Pankova, O. V., Azmuk, N. A., & Kasperovich, O. Yu. (2021). Providing a New Quality of Working Life in Ukraine in the Conditions of Digitalization of the Economy: Conceptualization of Research. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy,

2 (41), pp. 204-212. DOI: https://doi.org/ 10.37405/1729-7206.2021.2(41).204-212 [in Ukrainian].

Pankova, O. V., & Kasperovych, O. Yu. (2021). Ukrainian regulatory policy's target

priorities to ensure decent working conditions in a platform economy. Econ. promisl, 4 (96), pp. 21-40. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2021.04.021 [in Ukrainian].

Pohorielova, O. S. (2020) Directions of reforming labor legislation in the context of the spread of digital work. Pravo ta derzhavne upravlinnia, 4, pp. 43-50. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2020A6 [in Ukrainian].

Sakharuk, I. S. (2020). Prospects for legal regulation of labor activity of employees of digital platforms. Naukovyi visnyk publich-noho ta pryvatnoho prava, 6 (2), pp. 72-79. DOI: https://doi.org/10.32844/2618-1258. 2020.6-2.13 [in Ukrainian].

Sotsialnyi rukh (2020). What does the new EU directive promise to gig workers? Retrieved from https://rev.org.ua/chi-zaxistit-gig-pra civnikiv-nova-direktiva-yes/ [in Ukrainian].

Sotsiolohichna hrupa «Reitynh» (2022). Ninth National Survey: Socio-Economic Problems during the War (April 26). Retrieved from https: // ratinggroup. ua/ research/ukrai ne/devyatyy_obschenacionalnyy_opros_so cialno-ekonomicheskie_problemy_vo_vre mya_voyny_26_aprelya_2022.html [in Ukrainian].

Fond «Demokratychni initsiatyvy» (2022a). Assessing the needs and expectations of the future of internally displaced persons and refugees. Analytical report №1. Retrieved from https://dif.org.ua/uploads/pdf/110854 3395628f2db973e3e0.29887914.pdf [in Ukrainian].

Fond «Demokratychni initsiatyvy» (2022b). Assessing the needs and expectations of the future of internally displaced persons and refugees. Analytical report №2. Retrieved from https://dif.org.ua/uploads/pdf/112575 0868628e92f5b72947.16519786.pdf [in Ukrainian].

Tsarov, V. M. (2020). Features of platform economy development in the context of neo-institutional theory. Stratehiia ekono-michnoho rozvytku Ukrainy, 47, pp. 5-15.

DOI: https://doi.org/10.33111/sedu.2020. 47.005.015 [in Ukrainian] DOU (2022a). Ukrainian IT in the first month of the war. More than 60% left their homes. Retrieved from https://dou.ua/lenta/articles/ ukrainian-it-during-war/ [in Ukrainian]. DOU (2022b). Ukrainian IT on military rails -what is happening to the industry right now and what to expect after the victory. Retrieved from https://dou.ua/lenta/articles/ ukrainian-it-during-the-war/ [in Ukrainian]. Aleksynska, M. (2021). Digital Work in Eastern Europe: Overview of Trends, Outcomes, and Policy Responses. International Labour Organization. Retrieved from https://www.ilo.org/global/publications/wor king-papers/WCMS_794543/lang--en/in-dex.htm.

CEPS (2018). Industrial Relations and Social Dialogue in the Age of Collaborative Economy. Comparative report. Retrieved from https://www.ceps.eu/ceps-publicatio ns/in-dustrial-relations-and-social-dialogue-age-collaborative-economy-comparative-report/ Chaibi L. (2020). Directive of the European Parliament and of the Council on digital platform workers. Proposal of directive from Mrs Leila Chaibi, Member of employment and social affairs committee. Retrieved from https://left.eu/content/up-loads/2020/11/English.pdf Eurofound (2018). Employment and working conditions of selected types of platform work. Research report. Retrieved from https://www.eurofound. europa.eu/sites/de-fault/files/ef_publication/field_ef_docume nt/ef18001en.pdf. European Comission (2021). Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on improving working conditions in platform work. European Comission, Brussels, December 9. Retrieved from https://ec.europa.eu/social/BlobServlet?doc Id=24992&langId=en ILO (2021). Can digital labour platforms create fair competition and decent jobs? International Labour Organization. Retrieved from https://ilo.org/infostories/Campaigns/WE

SO/World-Employment-Social-Outlook-Report-2021

ILO (2021a). The role of digital labour platforms in transforming the world of work. ILO Flagship Report. 285 p. Retrieved from https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--en/index.htm.

ILO (2022). The impact of the Ukraine crisis on the world of work: Initial assessments. Briefing Note. 11 p. Retrieved from https://www.ilo.org/europe/publications/W CMS_844295/lang--en/index.htm

WTO (2022). WTO Secretariat note examines impact of the crisis in Ukraine on global trade and development. Retrieved from https://www.wto.org/english/news_e/news 22_e/devel_08apr22_e.htm Zaloznova, Y., Pankova, O., & Ostafiichuk, Y. (2020). Global and Ukrainian Labour Markets in the Face of Digitalization Challenges and the Threats of the COVID-19 Pandemic. Virtual Economics, 3 (4), pp. 106130. DOI: https://doi.org/10.34021/ve.20 20.03.04(6)

Оксана Владимировна Панькова,

канд. соц. наук, доцент Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: pankovaiep@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-2003-8415; Александр Юрьевич Касперович, младший научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: a_kasp@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-1169-9681

ПРОБЛЕМЫ СОЦИАЛЬНОЙ И ПРАВОВОЙ ЗАЩИЩЕННОСТИ ПЛАТФОРМЕННЫХ ЗАНЯТЫХ И ПРИОРИТЕТЫ РЕГУЛЯТОРНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ВОЕННОГО ПОЛОЖЕНИЯ

На основе анализа и обобщения результатов экспертного опроса, в подготовке и проведении которого авторы принимали непосредственное участие, исследованы проблемы и возможности создания системы социальной и правовой защиты работающих в платформенном сегменте занятости в Украине с учетом условий военного положения и потребностей послевоенного восстановления страны.

Определены основные причины, препятствующие правовой и социальной защищенности платформенных работников. Ключевыми среди них являются следующие: правовая неопределенность статуса субъектов трудовых платформ (как платформенных работников, так и самих трудовых платформ); низкие возможности коллективного представительства интересов занятых на платформах; нежелание работников официально регистрироваться и декларировать свои доходы. Определена совокупность факторов социального, информационно-коммуникативного, организационно-управленческого и технического характера, возникающих в процессе взаимодействия субъектов платформенной экономики и усиливающих социальную и правовую незащищенность платформенных занятых. Полученные результаты проинтерпретированы в контексте введения военного положения в Украине.

Установлено, что базовой предпосылкой формирования действенной системы социальной и правовой защиты платформенных занятых является создание законодательно регламентированной системы взаимодействия субъектов платформенного сегмента занятости. Это требует соответствующего нормативно-правового, организационно-управленческого

-Економжа npoMucnoeocmi ^ Экономика промышленности-

ISSN 1562-109X 115

2022, № 2 (98)

обеспечения, формализации и выхода из «тени» отношений на трудовых платформах, создания механизмов устойчивого представительства интересов субъектов платформенной экономики. Обоснованы качественные характеристики эффективной системы обеспечения правовой и социальной защиты занятых на цифровых платформах, а также приоритетность ключевых мер по обеспечению эффективности процесса их социальной защиты.

Разработана схема концептуализации процесса формирования регуляторной политики, ориентированная на возможности обеспечения социальной и правовой защищенности работников, занятых на платформах. Авторская разработка согласуется с основными положениями Директивы об улучшении условий труда работников цифровых платформ для стран Европы. Определены и обоснованы приоритетные направления регуляторной политики в контексте смягчения влияния военного положения на рынок труда и перспектив последующего послевоенного восстановления Украины.

Ключевые слова: платформенная экономика, военное положение и послевоенное восстановление, трудовые платформы, платформенная занятость, социально-трудовые отношения, социальная и правовая защита.

JEL: E24, E26, E27, J21, J23

Oksana V. Pankova,

Phd in Sociologics, Associate Professor Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: pankovaiep@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-2003-8415; OlexandrYu. Kasperovich, Junior Researcher

Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: a_kasp@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-1169-9681

FEATURES OF SOCIAL AND LEGAL PROTECTION OF EMPLOYEES ON LABOR PLATFORMS AND DIRECTIONS OF FORMATION OF REGULATORY POLICY OF UKRAINE UNDER CONDITIONS OF MARTIAL LAW

The article explores and reveals the problems and opportunities for creating an effective system of social and legal protection of workers in the platform segment of employment in Ukraine, grounding on the analysis and generalization of results of the expert survey, in the preparation and conduct of which the authors were directly involved. The conditions of the military conflict and the needs of postwar reconstruction of Ukraine are also taken into account.

The main reasons hindering the legal and social protection of platform workers are identified. The key ones among them are the following: legal uncertainty of the status of subjects of labor platforms (both platform workers and labor platforms themselves); low opportunities for collective representation of the interests of employees on the platforms; reluctance of employees to officially register and declare their income. Also, a set of factors of a social, informational, communicative, organizational, managerial and technical nature was revealed. These factors arise in the process of interaction of the subjects of the platform economy and increase the social and legal insecurity of the platform employees. The obtained results were interpreted by the authors in the context of the martial law in Ukraine.

It is stated that the basic prerequisite for the development of an effective system of social and legal protection of platform employees is the creation of a legally regulated system of interaction

between subjects of the platform economy, which requires appropriate regulatory, organizational and management support, formalization and exit from the "shadow" of relationships on labor platforms, implementation of mechanisms of sustainable representation of interests of the subjects of the platform economy. The vision of the main characteristics of the effective system of ensuring the legal and social protection of platform workers and priority of key measures to ensure the effectiveness of their social protection process are substantiated.

Basing on the generalization of the results of the research conducted, the authors have developed a scheme of conceptualization of the regulatory policy development process, which is focused on the possibility of ensuring the social and legal protection of platform workers. The authors' proposals are consistent with the main guidelines of the proposals for Directive on improving the working conditions in platform work for EU. The authors also defined and substantiated the priority areas of regulatory policy in the context of mitigating the impact of martial law on the labor market and of the prospects for further post-war restoration of Ukraine.

Keywords: platform economy, martial law and post-war restoration, labor platforms, platform employment, social and labor relations, social and legal protection.

JEL: E24, E26, E27, J21, J23

OopMam цumуeaннн:

naHbKOBa O. B., KacnepoBHH O. M. (2022). npo6neMH coma^bHoi' Ta npaBoBoi' 3axu^eHo-ctí nnaT^opMHHx 3aHHarax i npiopureTH perynaTopHoi' nomTHKH yKpai'HH b yMOBax BoeHHoro craHy. EKOHOMÍKa npoMuenoeoemi. № 2 (98). C. 91-117. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2022.02.091

Pankova, O. V., & Kasperovich, O. Yu. (2022). Features of social and legal protection of employees on labor platforms and directions of formation of regulatory policy of Ukraine under conditions of martial law. Econ. promisl., 2 (98), pp. 91-117. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2022.02.091

Eadiuwna do pedaKy,ii 28.07.2022p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности
Открытая наука