CC BY
12
УДК 334:331.105.6+338.245(477)
doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.078 Оксана Володимирiвна Панькова,
канд. соц. наук, доцент npoeidHuü науковий cniepo6imHUK 1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Украши, вул. Мари Капшст, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-2003-8415; Олександр Юршовнч Касперович, молодший науковий спiвробтник 1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Украши, вул. Марii Капнiст, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-1169-9681
СОЦ1АЛЬНИЙ Д1АЛОГ I ТРУДОВА СФЕРА УКРА1НИ В УМОВАХ ВОЕННОГО СТАНУ, СВРОШТЕГРАЦП, ЦИФРОВ1ЗАЦП: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ПОВОЕННОГО В1ДНОВЛЕННЯ
У статп визначено комплекс проблем трудово! сфери та системи соцiального дiалогу в умовах синергетичного впливу таких чинниюв: цифровiзацiя (свiтовий тренд); повномас-штабна збройна агресiя; вплив внутршшх хронiчно невирiшених проблем, що накопичува-лися з 2014; eвроiнтеграцiйний вектор розвитку Украши та iнтенсифiкацiя цих процесiв т-сля набуття Украшою статусу кра!ни-кандидата на вступ до Свропейського Союзу (2022 р.). Виявлено тенденцiю щодо стрибкоподiбноi активiзацii уваги до проблем сощального дiа-логу, готовност до змiн у нишшнш перiод з боку вищого керiвництва держави, соцiальних партнерiв та ix спiльних представницьких органiв у зв'язку з процесами форсовано! еврош-теграцп.
Стаття мiстить грунтовний аналiз докуменив МОП щодо стану та втрат трудово! сфери внаслiдок повномасштабно! збройно! агресii, а також рекомендацiйну частину щодо досяг-нення критерiiв якост системи соцiального дiалогу. Розкрито роль сощального дiалогу в за-безпеченш стiйкостi трудово! сфери Украши в нишшшх умовах, що обумовлено необхвдш-стю радикального оновлення системи взаемодп суб'eктiв соцiального дiалогу, вiдновлення роботи спшьного представницького органу нацiонального рiвня - Нацiональноi тристорон-ньо! соцiально-економiчноi ради, територiальниx тристороннix соцiально-економiчниx рад, активних взаемоузгоджених рiшень i дш з боку соцiальниx партерiв щодо модершзацп чинно! моделi сощального дiалогу в Украiнi. Оновлена модель мае вщповщати базовим евро-пейським вимогам, оргашчно вбудовуватися в систему повоенного вщновлення сощально-трудово! сфери за принципом МОП «вщбудувати краще, нiж було» (build back better).
Обгрунтовано необxiднiсть залучення ресурсiв цифровiзацii для перспектив розвитку системи сощального дiалогу через ii оновлення на сучаснш теxнологiчнiй мережево-цифро-вiй основi (авторська iдея). Реалiзацiя на практищ оновлено! системи соцiального дiалогу стае пщгрунтям для створення iнформацiйно-комунiкативноi платформи взаемодii партнерiв на мiж- та внутршньодержавному рiвняx з метою реалiзацii стратегiчниx рiшень щодо за-безпечення стiйкостi й повоенного вiдновлення сфери пращ, економжи i кра!ни в щлому, досягнення визначених евроiнтеграцiйниx орiентирiв.
Ключовi слова: система соцiального дiалогу, соцiальнi партнери, трудова сфера, воен-ний стан, ризики та загрози, евроштегращя, цифровiзацiя, повоенне вiдновлення Украши.
JEL: E24, J21, J23, J50, J52, J58, J59
© Видавець ВД «Академперюдика» НАН Укра!ни, 2023
- Економжа промисловостг Economy of Industry
В умовах повномасштабно! збройно! росшсько! агреси економiка Украши зага-лом та 11 соцiально-трудова сфера зокрема зазнали значного руйшвного впливу. Це призвело до фактичного знищення багатьох пщприемств, !х трудових колективiв, па-дшня вiтчизняного виробництва i реального ВВП, зростання безробiття, масового збщ-ншня, радикально пiдвищило ризики неви-значеноси, створивши бар'ери для вiльного руху факторiв виробництва, у тому чи^ ро-бочо! сили, а також до порушення нормального переб^ майже всiх процесiв соща-льно-економiчного вiдтворення.
Проблеми в економiцi в поеднанш зi значними внутрiшнiми перемщеннями та потоками бiженцiв спричинили масштабш втрати людського i трудового потенщалу кра!ни. У трудовiй сферi посилилися про-цеси тшьово! зайнятостi, порушення соща-льно-трудових прав працюючих, примусо-во! працi, зниження зароб^но! плати з одно-часним збiльшенням трудових обов'язюв, соцiального вiдчуження, гендерно! нерiвно-стi, дискримшацп тощо.
Вiдбулося фактичне руйнування ш-ститутiв ринку пращ, що, в свою чергу, по-силюе спад нащонально! економiки, попр-шуе життедiяльнiсть громадян, у першу чергу працюючих, та е впливовим фактором, що перешкоджае забезпеченню стшко-стi сощально-трудово! сфери. Одшею з ключових складових забезпечення необхщ-ного рiвня стiйкостi економiки Украши як в умовах збройно1 агреси, так i на весь перюд И повоенного вiдновлення мае стати збере-ження i подальше вщновлення та розвиток людського i трудового потенщалу краши -як за кшьюсними, так i за якюними озна-ками. Збереження вiдносно стабшьного фу-нкцiонування ринку працi та трудово1 сфери загалом (звiсно, з поправкою на форс-мажорш умови вшни) е невiд'емною умовою подальшого вщновлення економжи Укра1ни та запорукою забезпечення в пода-льшому довгостроково1 конкурентоспромо-жностi Укра1ни в сучасному свт. Важлива потреба сьогодення - це пошук механiзмiв
стабшзаци стану i стiйкостi трудово! сфери як ключово! передумови подальшого повоенного вщновлення нащонально! еконо-мiки, зорiентованiсть пол^икуму, сощаль-них партнерiв, суб'ектiв трудових вщносин на залучення цих механiзмiв й iнструментiв у практичну дiяльнiсть. У ситуащ! обмеже-них ресурав це потребуе досягнення певно! солщарност взаемодiючих суб'ектiв для розроблення та прийняття взаемоузгодже-них рiшень щодо протиди руйнiвним нас-лiдкам вшни. Наразi фактично безальтерна-тивним базовим мехашзмом забезпечення узгоджено! та стабшьно! взаемоди суб'ектiв соцiально-трудових вiдносин е система со-цiального дiалогу. За визначенням М1жна-родного бюро пращ сощальний дiалог - це процес, у рамках якого представники уря-дiв, роботодавцiв i працiвникiв обмшю-ються iнформацiею, консультуються i про-водять переговори один з одним з метою до-сягнення консенсусу та розв'язання ключових економiчних i соцiальних проблем (ILO, 2019). Коли сощальний дiалог функщ-онуе належним чином, вш сприяе справед-ливостi й законности дозволяе знаходити справедливi та тривалi рiшення найскладш-ших проблем у сферi працi, якi реалiзу-ються на практицi соцiальними партнерами, що брали участь у !х розробленш. Сощаль-ний дiалог y сферi працi виступае головною iдеею, засадою правового регулювання трудових вщносин у кра!ш, регламентаци представництва штереав й yчacтi держави, пpaцiвникiв, роботодавщв у процесах дoгoвipнoго регулювання iндивiдyaльниx i колективних трудових вiдносин для попере-дження та розв'язання гострих сощально-трудових, економiчних проблем.
Очевидно, що стратепчш рiшення щодо стшкосп трудово! сфери в сучасних умовах для забезпечення конкурентоспро-можност вщновлювано! економiки Укра!ни не можуть прийматися поза контекстом комплексного врахування всiх ключових чинникiв впливу (зовшшшх i внутрiшнiх) на соцiально-трудову сферу Украши, сис-
тему сощального дiалогу. Тому при розроб-леннi таких рiшень доцiльно взяти на озбро-ення принцип, сформульований МОП щодо постпандемшного вiдновлення: «вщбуду-вати краще, нiж було» (build back better). 1деться не про повернення до показникiв довоенного рiвня, а про досягнення якюно нового рiвня функцiонування економши зага-лом i соцiально-трудовоi сфери зокрема.
Виршення цього завдання потребува-тиме залучення всього внутрiшнього наяв-ного потенцiалу держави i суспшьства, суб'ектiв соцiального дiалогу, а також поту-жно! допомоги мiжнародниx партнерiв. На це нинi спрямовуеться увага вищого керiв-ництва Укра!нсько! держави - принципово, щоб дiалог пращвниюв, ixнix профспшко-вих представникiв, роботодавщв та органiв виконавчо! влади й мюцевого самовряду-вання вiдбувався на основi iнституцiйноi бази держави, у межах закону та був максимально результативним - такою е позищя Президента Укра!ни (Укрiнформ, 2023).
Пропонуеться сконцентрувати увагу на впливi 4 груп чинникiв на процеси забез-печення стiйкостi трудово! сфери i системи соцiального дiалогу в Укра!ш:
1) загальносвiтовий тренд, пов'язаний iз впливом цифровiзацii на економiку i сус-пiльство, на трудову сферу;
2) вплив повномасштабно! збройно! росшсько! агресii на соцiально-економiчну та трудову сферу Укра!ни;
3) вплив накопичених до вiйни та не-виршених проблем у соцiально-трудовiй сферi (низька зайнятють, невiдповiднiсть рь вня квалiфiкацii робiтникiв потребам ринку, недосконалiсть i низька ефективнiсть системи колективно-договiрного регулювання i соцiального дiалогу тощо);
4) евроiнтеграцiйний вектор розвитку Укра!ни та iнтенсифiкацiя цих процесiв у системi соцiально-трудовиx вiдносин i сощального дiалогу пiсля набуття Укра!ною в червнi 2022 р. статусу кра!ни-кандидата на вступ до Свропейського Союзу.
Основною проблемою, яка останшм часом додалася до загального проблемного
кола функцiонування системи соцiального дiалогу в Украiнi, стало пов'язане з вшною руйнування зв'язкiв у системi соцiального дiалогу, особливо на локальному (виробни-чому), територiальному рiвняx, що факти-чно звело до нуля його i так невисоку ште-нсивнiсть i дiевiсть. Тож на порядку денному - насамперед вщновлення цих зв'язюв i системи комушкацш мiж суб'ектами сощ-ально-трудових вiдносин. У цих умовах ак-туалiзуеться необxiднiсть розроблення ком-плексних iнновацiйниx рiшень щодо прин-ципового оновлення системи соцiального дiалогу в Укра!ш на сучаснiй теxнологiчнiй основi - залучення потенцiалу сучасних ци-фрових, iнформацiйно-комунiкативниx, ме-режевих технологш для вiдновлення та розвитку ефективно! комунiкацii та конструктивно! взаемодп суб'ектiв СТВ.
Дослiдження проблем становлення д> ево! системи сощального дiалогу не може вiдбуватися поза контекстом впливу чинни-кiв, що його визначають (ix основнi групи наведено вище). При цьому стан i динамiка цих чинникiв пом^но впливають на змiст й штенсившсть дослiджень щодо системи со-щального дiалогу. Зокрема, вплив пандемii COVID-19 призвiв до певно! активiзацii до-слiджень проблематики соцiального дiалогу як мехашзму стабiлiзацii трудово! сфери у форс-мажорних умовах боротьби з панде-мiею (1льченко, 2022; Маршавiн, Кщак, Василенко, 2022; Novikova, Pankova, Chaliuk, Kasperovich, 2021).
Не меншим стимулом щодо активiза-цii дослщжень системи соцiального дiалогу е процеси цифровiзацii та ix вплив на еконо-мiку загалом, соцiально-трудову сферу, со-цiальний дiалог. Ця проблематика стала од-нiею з ключових складових дослiдницького порядку денного як за кордоном, так i в Ук-раiнi. У мiжнародниx дослiдженняx багато уваги придiляеться питанням забезпечення соцiального дiалогу та сощального захисту нових категорiй працiвникiв (зайняи через цифровi платформи, дистанцiйнi зайняи та iн.). Наприклад, Мiжнародна оргашзащя
- Економжа промисловостг Economy of Industry
пращ свш щорiчний зв^ за 2021 р. присвя-тила ролi цифрових трудових платформ у процесах трансформаци CBiTy працi (ILO,
2021). В Укра!ш зазначенi питання також дослщжуються досить давно та результативно, починаючи вiд концептуального рiвня загально! проблематики цифровiзащ! еко-номiки та закшчуючи суто прикладними аспектами цих процесiв (Вишневський, Гар-кушенко, Князев, 2020; Вишневський, Гар-кушенко, Занiздра, Князев, 2021; Вишневський, 2021; Гаркушенко, 2021; Брюховецька, Булеев, 2022; Збаразська, 2023; Ляшенко, Пщоричева, Антонюк, 2022; Новiкова, Панькова, Азьмук, Касперович, 2021; Пань-кова, Касперович, 2021a; Панькова, Касперович, 2022; Русаян, 2021; Aleksynska, 2021; Zaloznova, Pankova, Ostafiichuk, 2020).
Повномасштабне збройне вторгнення на територш Укра!ни суттево змiнило контекст дослщжень щодо розвитку сощаль-ного дiалогy в системi чинникiв, яю на нього впливають. На цю змiнy контексту наукова спiльнота вщреагувала оперативно - дослiдження впливу вшни на еконо-мiкy та сощально-трудову сферу Укра!ни майже миттево стали чи не найбшьш актуа-льними в цiй сферi. Причому реакщя була швидкою не тшьки з боку вiтчизняних уче-них, але i св^ово! науково! та експертно! спiльноти. Так, оперативно вщреагувала Мжнародна органiзацiя працi, пщготува-вши звiт щодо впливу вiйни в Укра!ш на сферу працi (МОП, 2022) та регулярно оно-влюючи сво! аналiтичнi матерiали (ILO 2023 a; ILO 2023b). Певш дослiдження також здшснюються за пiдтримки зарyбiжних партнерiв (Шаповал, Федосеенко, Гриба-новський, Терещенко, 2022; Св^овий Банк,
2022). Усе бшьшою стае кiлькiсть досль джень вiтчизняних наyковцiв щодо впливу повномасштабно! збройно! агресп проти Укра!ни на рiзнi аспекти фyнкцiонyвання сощально-трудово! сфери. Зокрема, цi питання розглядаються в контекстi концепту «Праця 4.0» (Колот, Герасименко, 2022), проблем збереження людського капiталy та
робочо! сили Укра!ни в умовах вшни (Азьмук, 2022; Антонюк, 2022; Залознова, Азьмук, 2022; Шамшева, Хандш, 2022). Значна увага прид^еться певним важливим аспектам визначено! проблематики, а саме пи-танням законодавчого забезпечення трудо-во! сфери в умовах вшни (Новшова, Оста-фiйчук, Новак, 2022), визначення прюрите-тiв регуляторно! полiтики в умовах цифро-вiзацil та военного стану (Панькова, Касперович, 2022) i багатьом шшим питан-ням. Важливим е внесок науковщв Нащ-онального шституту стратегiчних дослщ-жень (Н1СД, 2022), Анал^ичного центру iм. Разумкова (Пищулша, Маркевич, 2022) та iн.
Проблеми сощального дiалогу в сощ-ально-трудовш сферi в контекстi одночас-ного впливу зазначених чинниюв втизня-ними та зарубiжними науковцями не розгля-далися, що вiдкрило поле для авторсько! в> зи цих взаемовпливiв i перспектив подаль-шо! модершзаци системи соцiального дiа-логу. Це обумовлюе i актуальнiсть, i новизну, i проблемне поле дослщження.
Метою статтi е дослiдження взаемов-пливiв на систему соцiального дiалогу i тру-дову сферу Укра!ни за умов повномасштаб-но! збройно! агреси, евроштеграци, цифро-вiзаци, а також виклиюв, проблем i загроз, яю виникають у зв'язку з цим; визначення перспектив розвитку сощального дiалогу для повоенного вщновлення.
Основними завданнями дослщження
е:
1) ощнювання стану i проблем у сферi сощально-трудових вiдносин i в системi сощального дiалогу на перетинi ключових чинникiв впливу: накопичених «хрошчних» проблем у трудовш сферi (з 2014 р.); новк-нiх загроз у зв'язку з повномасштабною збройною агресш (з 2022 р. до сьогодш);
2) визначення перспектив мережево-цифрового оновлення дшчо! системи сощального дiалогу в умовах впливу цифровiза-цп та форсовано! евроштеграци для потреб
повоенного вщновлення Укра!ни та вщпо-ввдносп вимогам для членства в £С.
Соцiальний дiалог е ефективним методом колективно! взаемоди суб'ектiв pi3-ного рiвня - вiд глобального (наднащональ-ного) до мiсцевого, локального, оскшьки за-безпечуе спiльне прийняття рiшень сторонами соцiального дiалогу на засадах солща-рно! вщповщальност для розв'язання гост-рих соцiально-економiчних, трудових, сус-пiльних проблем.
Дiалог глобального ^жнащональ-ного) рiвня розбудовуеться на пщгрунт платформи Global Deal - це система глобального партнерства, метою якого е спшьне розв'язання проблем глобального ринку пращ й надання пращвникам кра!н свiту мо-жливостей користуватися перевагами гло-бал1зацИ. Соцiальний дiалог, як регулятор-ний iнструмент, ввдграе ключову роль у за-безпеченш стiйкостi нацiональних ринкiв працi (ILO, 2020). Дiевий соцiальний дiалог е обов'язковою складовою розроблення та реалiзацi! будь-яко! антикризово! полiтики, про що свiдчать результати подолання руй-швних наслiдкiв пандеми COVID-19.
Для ефективного виршення питань забезпечення стiйкостi трудово! сфери в умовах впливу збройно! росшсько! агреси та режиму военного стану необхщно залу-чати весь арсенал перевiрених часом шстру-менив i механiзмiв, одним iз яких виступа-ють системи соцiального дiалогу та колек-тивно-договiрного регулювання.
Таким чином, сощальний дiалог був, е i ще довго залишатиметься одним iз ключо-вих iнструментiв виршення проблем, фор-мування узгоджено! сторонами пол^ики та рiшень щодо забезпечення стшкого функщ-онування сощально-трудово! сфери та ринку пращ Сама система сощального дiа-логу в Укра!ш потребуе стiйкостi й вщпо-вiдностi тим нагальним проблем, яю треба вирiшувати. Але в Укра!ш на цей момент вирiшення завдань i реалiзацiя функцiй сощального дiалогу вiдбуваються в надзви-чайно складних умовах. Система сощально-
трудових вiдносин, соцiального дiалогу Ук-ра!ни перебувае пiд впливом багатьох поту-жних чинникiв, кожен з яких сам по собi ге-неруе загрози та виклики, ускладнюе ви-моги до стабiльного функцiонування та ро-звитку сощально-трудово! сфери й в^чиз-няного ринку працi, i тим бiльш небезпеч-ним i складним е синергетичне поеднання !хнього впливу. Акцентуемо увагу на 4 гру-пах чинникiв взаемовпливу на трудову сферу та систему сощального дiалогу (рис. 1):
1) вплив цифровiзацil (загальносв^о-вий тренд);
2) руйшвний вплив на сощально-еко-номiчну та трудову сферу Украши повнома-сштабно! збройно! росiйськоi агреси;
3) вплив значно! кiлькостi хронiчних, накопичених ще з 2014 р. невиршених проблем у трудовш сферi та систем соцiального дiалогу;
4) вплив викликiв i вимог, яю генеруе форсована евроiнтеграцiя.
Саме в цьому «сплетшш» загроз, ви-кликiв та небезпек необхiдно вибудовувати адекватну наявним умовам систему сощального дiалогу як одного з основних шстру-ментiв забезпечення узгоджено! та стабшь-но! взаемодii суб'екив соцiально-трудових вiдносин.
Кожна з цих груп чинникiв генеруе свое специфiчне коло проблем i викликiв. 1х поеднання, перетин та взаемовплив створю-ють ту надскладну систему загроз i небезпек, якi необхщно долати з метою забезпечення стшкост трудово! сфери Укра!ни в умовах военного стану та потреб повоен-ного вщновлення, у першу чергу шляхом реалiзацii дiевоi та ефективно! системи со-цiального дiалогу як запоруки об'еднання зусиль рiзноманiтних суб'екив i досягнення синергii в !хнш взаемодii. Створення тако! оновлено! системи сощального дiалогу е надзвичайно актуальним завданням, без ви-рiшення якого подолання шших проблем та загроз навряд чи е можливим. Зазначеш групи чинникiв позначенi на рис. 1 вщповь дними секторами.
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
Ф j
Рисунок 1 - Структура проблемного поля (основних чннннкт впливу) на систему сощально-трудових вщносин i сощального дiалогу в УкраУш*
Джерело: розроблено авторами.
Перша група чинни^в - вплив ци-(фровпацп (мегатренду сучасностi) на на-цiональннй ринок пращ та систему сощ-ального дiалогу. У щлому вплив цифровь зацп на сощально-трудову сферу та, вщпо-вщно, на систему соцiального дiалогу, його ефектившсть i форми реатзацп проявляемся в двох фундаментальних аспектах: ра-дикальнi змiни в системi сощально-трудо-вих вiдносин i трансформащя змiсту, характеру та форм оргашзаци працi й сощально! взаемоди. Такi змiни потребують вщповщ-но! модершзацп та системи соцiального д> алогу. Розглянемо !х детальнiше.
1. Радикальш змiни в системi соща-льно-трудових вiдносин через поширення рiзноманiтних форм платформно! та диста-нцшно! зайнятостi. Позитивним аспектом цих процеав е поява нових можливостей працевлаштування, гнучкого графiка ро-боти, формування нових цифрових навичок, пiдвищення продуктивност працi, розши-рення професiйних зв'язюв i взаемодп з ко-легами та ш. Окремо слiд зауважити, що в умовах военного стану саме можлившть ди-станцшно! роботи та працевлаштування в>
дiграе важливу роль у стабшзацп функщо-нування ринку працi в Укрш'ш, створенш безпечних умов працi. Негативний аспект пов'язаний iз дуже високим рiвнем нормати-вно-правово! неврегульованостi цього сегменту зайнятост (в першу чергу платформ-ного) та, вiдповiдно, високою соцiальною i правовою незахищенiстю працюючих (Панькова, Касперович, 2021Ь). Це, у свою чергу, створюе значнi загрози ефективност iснуючiй системi соцiального дiалогу (яка передусiм базуеться на традицшнш системi суб'ектiв СТВ), а також традицшним системам забезпечення сощального та правового захисту. У таких умовах i система сощаль-ного дiалогу, i система соцiального захисту потребують суттевого оновлення вщпо-вщно до появи в процесi цифровiзацil знач-но! кiлькостi якiсно нових суб'екив СТВ, якi працюють у платформному та мереже-вому сегментах зайнятост (Панькова, Кас-перович, 2022).
Вiдповiддю на зазначеш загрози мае стати модершзащя, удосконалення та роз-ширення юнуючих i впровадження нових механiзмiв сощального дiалогу, нормати-
вно-правових та регуляторних систем, при-ведення !х у вiдповiднiсть до трансформа-цiй соцiально-трудових вiдносин з одночас-ною реалiзацieю вiдповiдних механiзмiв стабЫзаци сощально-трудово! сфери в умовах военного стану та подальшого пово-енного вiдновлення. Також необхiдною е правова регламентацiя нового прошарку працiвникiв, який з'явився у зв'язку з циф-ровiзацiею економiки (платформнi, дистан-щйш, самозайнятi та iн.), залучення !х до системи соцiального захисту та сощального дiалогу. У свою чергу, в умовах цифровiза-цл адекватного мережево-цифрового онов-лення потребуе i традицiйна система соща-льного дiалогу.
2. Трансформацiя змiсту, характеру та форм оргашзаци працi. У позитивному ас-пектi це приводить до пщвищення рiвня ш-телектуалiзацil пращ, зменшення частки важко!, монотонно! пращ та стереотипних операцiй, полегшення i прискорення проце-сiв обробки шформацп, розширення мож-ливостей для професшно! та творчо! само-реалiзацi!, саморозвитку. У негативному -суттеве зростання вимог до необхщних на-вичок (насамперед цифрових), яю повинен мати сучасний пращвник, що за певних умов створюе загрозу для пращвниюв, якi через тi чи iншi причини !х не мають. Нас-лiдком може стати втрата ними конкуренто-спроможностi на ринку пращ та зростання «цифрово! нерiвностi» (у першу чергу це стосуеться пращвниюв бшьш похилого вiку). В умовах поширення платформно!, цифрово!, дистанцiйно! зайнятост вщбува-еться атомiзацiя робочого простору, руйну-ються безпосереднi особистi вщносини з ко-легами, розмиваються трудовi колективи. Системним наслiдком таких процеЫв стае також руйнування зв'язкiв мiж пращвни-ками, загострення конкуренцi!, неспромож-нiсть до колективно! дi!. Це радикально об-межуе можливостi використання традицш-них механiзмiв соцiального дiалогу, осю-льки новi категорi! пращвниюв виступають як вельми атомiзована, гостро конкурента
та слабо структурована сощальна спшь-нота, дiяльнiсть яко! значною мiрою вщбу-ваеться в <шш», поза межами нормативно-правового поля.
Гiдною вщповщдю на таку ситуацiю стае цифровiзацiя економiки та суспiльства, вiдповiдна модершзащя систем соцiального дiалогу та сощального захисту в Укра!ш, причому вщповщно до специфiки функцю-нування цифрового / мережевого / платфор-много сегменту зайнятость Оскiльки цей сегмент функщонуе на мережево-цифровiй технологiчнiй баз^ системи соцiального д> алогу та сощального захисту також мають пройти через мережево-цифрове оновлення, щоб мати змогу «приеднатися» до нових се-кторiв економiки й виконувати свою регу-ляторну та узгоджувальну функцiю. Для за-безпечення бшьш стабшьного та результативного функщонування зазначених нових секторiв i бшьш ефективного використання !хнього потенцiалу в процесах повоенного вщновлення Укра!ни доцшьними е такi заходи:
розроблення та впровадження цшьо-вих програм iз розвитку цифрових навичок у громадян з метою забезпечення !х працев-лаштування та стабiльно! зайнятостi;
нормативно-правове врегулювання рiзноманiтних аспектiв цифрово!, платформно!, дистанцшно! зайнятостi (Новiкова, Панькова, Азьмук, Касперович, 2021);
модернiзацiя i цифрове оновлення систем сощального дiалогу та сощального захисту в Укра!ш вщповщно до вимог мере-жево-цифрово! реальностi;
реалiзацiя Цифрового порядку денного для Укра!ни у сферi використання су-часних шформацшних i комунiкацiйних те-хнологiй, цифровiзацi! економiки та суст-льства для штеграци в Сдиний цифровий ринок СС тощо.
Друга група чинник1в впливу -«хрошчш» проблеми та загрози, накопи-чен1 в соц1ально-трудов1й сфер1 УкраУни з 2014 р. (за оцшками МОП). Система сощального дiалогу, яка iснувала в довоенний
- Економжа промисловостi ^^ Есопоту о/1пЛыз1гу
перюд, так i не стала ефективною. Долено-снi змiни вiдбулися у 2014 р. у зв'язку зi збройним конфлжтом, тимчасовою окупа-щю територiй Донбасу, анексieю Криму. Це позначилося на жштeдiяльностi всього украшського суспiльства, держави, И регю-шв, перш за все Донбасу (Ляшенко, Пщори-чева, Антонюк, 2022) i тих областей Украши, яю приймали значну частину внутрш-ньо перемщених осiб. Значного спаду зазнала сощально-трудова сфера i нащона-льна економiка.
У 2014-2020 рр. загальний обсяг неви-роблено! в Укра1ш продукци внаслiдок збройного конфлжту на Донбасi становив 280 млрд дол.: до 40 млрд щороку, або 19,9% ВВП Украши доконфлштного рiвня. Конфлiкт мав серйозний вплив на торпвлю та швестици, призвiв до значних втрат акти-вiв i недоотримання податкових надхо-джень (CEDR, 2022).
1з 2014 р. вщбулися руйнiвнi процеси в трудовш сферi Украши, зокрема системi сощального дiалогу. Система посередниц-тва i примирення була повнiстю зруйнована в Луганськш областi через часткову окупа-цiю И територп. У Донецькш областi процес посередництва, примирення, медiацil в тру-довiй сферi витримав руйшвний вплив збройного конфлiкту (з 2014 р.) - до 2022 р. збереглось i активно працювало Донецьке вщдшення Нащонально! служби посередництва i примирення пiд керiвництвом А. Хiмчака. Хоча багато пщприемств було зруйновано i залишилося на тимчасово оку-пованiй територи, фахiвцi Донецького ввд-дiлення НСПП активно працювали в на-прямi зниження сощально-трудово! конфл> ктностi в регюш, спрямовували виникаючi конфлiктнi ситуацп та спори у правове поле, розглядали i розв'язували проблеми при шдивщуальних зверненнях роботодав-цiв чи пращвниюв тощо. З 2014 р. спшьний представницький орган сторiн соцiального дiалогу нацiонального рiвня - Нацiональна тристороння соцiально-економiчна рада Украши (НТСЕР) здшснювала свою дiяль-
нiсть формально, неефективно - функцп пе-реважно зводилися до ухвалення на певнi перюди Генерально! угоди. Це негативно позначилося на дiяльностi територiальних тристороннiх соцiально-економiчних рад i загальному станi сощального дiалогу в тру-довiй сферi Украши. Отже, в результатi руйшвних наслiдкiв першо! хвилi збройно! агресп (з 2014 р.) iснуюча на той час система сощального дiалогу зазнала втрат, по-пршила сво! якiснi характеристики, стала малоефективною.
Мжнародш оцiнки фахiвцiв МОП стану сощально-трудово! сфери в Укра!ш у 2020 р. (в умовах форс-мажорних обставин, викликаних пандемieю), окремо акценту-вали увагу на необхщност посилення сощ-ального дiалогу з ключових питань трудово! та сощально! полiтики. Серед основних проблем на ринку пращ, яю були найбшьш гострими на той момент, вони виокремили такi: низький рiвень зайнятостi з вираженим гендерним розривом, висока емiграцiя робо-чо! сили, високий рiвень безробiття та еко-номiчноl неактивностi серед молод^ вщчу-тна невiдповiднiсть iснуючого рiвня кваль фшацп робочо! сили (у першу чергу молод^ потребам ринку пращ. Ц проблеми мали б стати предметом публiчного дiалогу в укра-!нському суспiльствi. Також фахiвцi вщзна-чили, що важливими проблемами у сферi умов працi та сощального захисту е вщсут-шсть культури профiлактики щодо безпеки та ппени працi, зростання участi в неформальному секторi економiки, велика забор-гованiсть iз виплати зароб^но! плати, вира-жений гендерний розрив в оплат працi та недостатш охоплення й фiнансова стiйкiсть системи сощального страхування (МОП, 2020, с. 2). Таким чином, незадовго до вшни ситуащя у сферi пращ в Укра!ш була складною, негативний вплив пандеми COVID-19 та його руйшвш наслiдки були вщчутними.
Слiд зауважити, що саме погляд iз 2020 р. та ощнка з боку фахiвцiв Мiжнарод-но! оргашзащ! працi е принципово важливими, зважаючи на евроiнтеграцiйний вектор Украши, який тсля початку вшни
тшьки пocиливcя (МОП, 2020, c. 5-11). Ti caмi пpoблeми фaктичнo зaлишилиcя неви-piшeними, a в crnya^ï вoeннoгo cтaнy тa pyйнiвнoгo впливу збpoйнoï pociйcькoï ar-peciï вoни не тiльки збepeглиcя, aлe i зтачто зaгocтpилиcя. Kлючoвими «xpoнiчнo» неви-piшeними пpoблeмaми coцiaльнo-тpyдoвoï cфepи Укpaïни, щo виcтyпaють пpeдмeтoм кoлeктивнo-дoгoвipнoгo peгyлювaння, e:
нeпoвнa зaйнятicть, низький piвeнь пpoдyктивнoï зaйнятocтi, виcoкий piвeнь нeфopмaльнoï зaйнятocтi;
пopyшeння тa звуження тpyдoвиx пpaв зaйнятиx;
нeвизнaчeнicть i пpaвoвa нepeглaмeн-тoвaнicть cиcтeми coцiaльнoгo зaxиcтy, мo-жливocтeй зaxиcтy тpyдoвиx пpaв зaйнятиx y цифpoвoмy ceгмeнтi;
невщговщшсть квaлiфiкaцiï мoлoдi пoтpeбaм ринку npauj;
низькa зapoбiтнa плaтa тa cтaвкa мшь мaльнoï зapoбiтнoï плaти ^apo6i™a плaтa в Укpaïнi зaлишaeтьcя y 4-5 paзiв нижчoю зa eвpoпeйcький piвeнь);
«xpoнiчнa» зaбopгoвaнicть iз зapoбiт-нoï плaти зa певними гaлyзями (y 2019 p. зa-бopгoвaнicть iз виплaти зapoбiтнoï плaти cтaнoвилa 2,8 млрд грн, y 2021 p. - 3136,7 млн грн) (Дepжaвнa cлyжбa CTara-cтики Укpaïни, 2021);
пocлyги з oxopoни здopoв'я тa co^a-льнoгo зaxиcтy в Укpaïнi xapaктepизyютьcя нaбaгaтo нижчим piвнeм витpaт пopiвнянo з iншими кpaïнaми Gвpoпи;
нeдocтaтнiй piвeнь дoтpимaння мiж-нapoдниx тpyдoвиx нopм (xoчa Укpaïнa e л> дepoм y periom зa кiлькicтю paтифiкoвaниx Koнвeнцiй МОП, гопереду ще бaгaтo po-6o™ з yпpoвaджeння мiжнapoдниx тpyдo-виx нopм).
Aнaлiзyючи бiльш дeтaльнo визтачеш ocнoвнi тенденци нa ринку ^a^ тa в otc-тeмi coцiaльнoï пoлiтики в Укpaïнi (дo 2G2G р.), фaxiвцi МОП oкpeмo зyпинилиcя нa питaннi coцiaльнoгo дiaлoгy, вщзтачи-вши тaкi нeгaтивнi йoгo якocтi (МОП, 2020, c. 1G):
oбмeжeнa poль coцiaльнoгo дiaлoгy тa низьга eфeктивнicть y poзв'язaннi гocтpиx coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoблeм;
oбмeжeнe фyнкцioнyвaння Ha^orn-льнoï тpиcтopoнньoï coцiaльнo-eкoнoмiчнoï paди (ИТСЕР) як iнcтитyцiï coцiaльнoгo дь aлoгy та нaцioнaльнoмy piвнi, cлaбкe функ-цioнyвaння coцiaльнoгo дiaлoгy нa територ> aльнoмy piвнi;
бpaк культури дiaлoгy тa пpaктики пpoзopиx й eфeктивниx пpoцeдyp зaпoбi-гaння тa виpiшeння тpyдoвиx кoнфлiктiв i cпopiв нa piвнi пiдпpиeмcтв мiж poбoтoдaв-цями тa пpaцiвникaми якi, як пpaвилo, не виpiшyютьcя нa poбoчoмy мicцi, чacтo зaгo-cтpюютьcя тa пoтpeбyють oфiцiйнoгo втру-чaння тpeтьoï cтopoни - opгaнiв iнcпeкцiï пpaцi a6o дepжaвниx пocepeдникiв y paзi то-лeктивниx cпopiв a6o cyдoвoгo poзглядy в paзi iндивiдyaльниx cпopiв;
нeдocтaтнiй тa нeзбaлaнcoвaний poз-витoк cиcтeми кoлeктивнo-дoгoвipнoгo ре-гyлювaння;
нeзнaчнa чи говта вiдcyтнicть oxo^ лення пpивaтнoгo ce^opy, a тaкoж зaйнятиx y ceraerní цифpoвoï плaтфopмнoï зaйнятo-cтi кoлeктивнo-дoгoвipним peгyлювaнням, cиcтeмaми coцiaльнoгo зaxиcтy тa coцiaль-нoгo дiaлoгy.
Отже, cиcтeмa coцiaльнoгo дiaлoгy в Укpaïнi з 2014 р. «пoxитнyлacя» тa мaлa не-гaтивнy динaмiкy poзвиткy. Це пpизвeлo дo зниження ïï як^н^ i кiлькicниx критерив. Сиcтeмa фaктичнo виявилacя неефектив-нoю, нecтiйкoю (нepeзильeнтнoю) з ypaxy-вaнням мacштaбy виклиюв тa зaгpoз, щo го-cтaли пicля 2014 р. перед пoвнoмacштaбним втopгнeнням. Фaктичнo вci нaкoпичeнi в дo-вoeнний пepioд пpoблeми зaлишилиcя неви-piшeними i cтaли негативним «фoнoм», нa який нaшapyвaлиcя руйшвш нacлiдки шв-нoмacштaбнoï збpoйнoï arpeciï.
Тpeтя rpyna чинникiв - pyíihíbhí вдсл^ки пoвнoмacштaбнoï збpойноï po-сшськоУ arpeciï. Сиcтeмa coцiaльнoгo дia-лoгy в Укpaïнi зaзнaлa пoдвiйнoгo yдapy y зв'язку зi збpoйнoю aгpecieю - з 2014 p. тa y
- Екoнoмiкa npoмиcлoвocтi ^^ Economy of Industry
2022 р. до сьогодш. Унаслщок повномасш-табно! збройно! arpecii' коло та гострота пи-тань, якi зазвичай ставали предметом соща-льного дiалогу, надзвичайно збiльшилися. Як свiдчить аналiз попередньо! групи чин-никiв (накопичеш до повномасштабно! вiйни проблеми) - дieва система сощаль-ного дiалогу в передвоенний перiод так i не була сформована. I в результат руйшвних наслiдкiв агреси ця «недосформована» система фактично виявилася малоефективною, недiездатною, зважаючи на масштаб викли-кiв i загроз, що постали. Так, повномасшта-бна збройна росшська агресiя спричинила руйнування промислово! та сшьськогоспо-дарсько! iнфраструктури, призвела до мас-штабних втрат людського i трудового потенцiалу кра!ни, робочих мiсць. Збитк-и Укра!ни, як вважають вiтчизнянi експе-рти, на кшець 2022 р. дорiвнюють бiльше 1 трлн дол.; за ощнками захiдних фахiвцiв -близько 600 млрд дол. Проте вшна ще три-вае.
Ще однiею загрозою е втрати людсь-кого i трудового потенцiалу кра!ни (Азьмук, 2022). Вщ початку вiйни за кордон ви!хали понад 7 млн укра!нських громадян. Понад 3,3 млн отримали статус тимчасового захи-сту в кра!нах GC. Ще близько 8 млн людей стали внутршшми переселенцями, яю пе-ре!хали iз зони бойових дiй та окупованих територш до безпечнiших регiонiв Укра!ни. Серед оаб працездатного вiку вiд початку вшни втратили роботу майже 5 млн укра!н-цiв. 1з них 1,2 млн ви!хали до сусщшх кра!н; 3,6 млн громадян, яю залишились в Укра!нi, стали безроб^ними. У травнi-червнi 2022 р. майже 4,5 млн внутршньо перемiщених оаб повернулися додому, частина з них - до свое! попередньо! роботи (Dembitskyi, Zlobina, Kostenko, 2022, р. 161-162).
В умовах вшни фiзичне виживання стае першочерговим: люди готовi викону-вати роботу за нижчим рiвнем свое! квалiфi-каци чи осв^и, так само як згодш робити !! за меншу оплату, бо в такш ситуаци прюри-тетним стае забезпечення первинних потреб. За даними 1нституту сощологи НАН Укра!ни, майже двi третини пошукачiв роботи (65%) згоднi на нижчу зарплату (на
10-25% менше вiд довоенно!), попри те, що у сво!х резюме вони вказують ту, яку мали до вшни. Через руйнування та окупащю територш багато роботодавщв припинили свою дiяльнiсть або через релокацiю сут-тево !! скоротили. Iншi змушеш були вда-тися до тих чи шших непопулярних заходiв (17% скоротили штат, 25% зменшили зарплату, 15% вщправили у вщпустку за свiй рахунок). Бiльшiсть респондентв зазна-чили, що !м скоротили зароб^ну плату бiльш нiж на 30% (БетЬ^ку!, 21оЬта, Kostenko, 2022, р. 161-162). Майже у вЫх професшних сферах в Укра!нi вщбулося зниження заробiтно! плати.
Втрата та пошкодження виробничих активiв, переривання ланцюгiв постачання, руйнування, спричиненi активними бойо-вими дiями, масова зовшшня та внутрiшня мiграцiя призвели до значних дисбалансiв на ринку пращ Укра!ни, негативнi наслiдки вiйни вщчули на собi бiльше працiвники, ашж роботодавцi. У сферi малого бiзнесу скоротилися можливостi фiнансово! пщтри-мки свого штату пращвниюв (Пищулiна, Маркевич, 2022). Релокащя та вимушена м> грацiя призвели до змiни структури ринку пращ, а також структури пропозицш i наси-ченостi необхщними фаивцями в розрiзi ре-гюшв. До того ж вiдбулася значна тшзащя ринку працi - багато вакансш пропону-ються без оформлення, як пщроб^ок, певна частка зарплат виплачуються «у конвертах», адже не всi роботодавцi можуть спла-чувати 40% податкiв (Укрiнформ, 2022) Зрозумшо, що в таких умовах аш на ле-гальну зарплату, аш на соцiальнi гарантi! (наприклад, лiкарнянi), анi на стаж укра!нщ розраховувати не можуть. За приблизними пiдрахунками, джерело заробiткiв втратили ще принаймш 5-6 млн людей. За шформа-цiею Державного центру зайнятост, на початок жовтня 2022 р. в Укра!ш через вшну залишилися без роботи до 40% людей (Укр-iнформ, 2022), чисельнiсть офiцiйно зареес-трованих безробiтних сягнула 260 тис. оаб (Н1СД, 2022).
З урахуванням тако! велико! чисель-ностi громадян Укра!ни, якi через бойовi ди залишилися без роботи, зростання юлькост
пращвниюв у неформальному секторi еко-номши та велико! заборгованостi з випла-ти заробiтно! плати (за даними Держком-стату станом на 01.01.2022 р. заборгова-нiсть iз виплати зароб^но! плати становила 3207,1 млн грн) ризик застосування приму-сово! працi тiльки зростае (Державна служба статистики Укра!ни, 2022).
Починаючи з III кварталу 2022 р. з'явилися певш тенденцi! до стабшзаци стану в нацiональнiй економщ. Поступова економiчна стабiлiзацiя з великою iмовiрнi-стю тривала б у IV кварталi 2022 р. Уим !! перервали масованi ракетнi атаки на енерге-тичну iнфраструктуру кра!ни. Хоча значна частина бiзнесу адаптувалася до перебо!в з електропостачанням1, не для вЫх це було можливим через особливостi виробничих процесiв та обмежешсть фiнансових ресур-сiв (попршилася ситуацiя в металургi!, на транспорт^ в iнших секторах послуг). Через обстрши енергетично! iнфраструктури, мас-штабш руйнування та нестачу обладнання для ремонту вплив дефiциту електроенергi! на економiчну дiяльнiсть зберiгатиметься не лише в поточному рощ, але i в наступ-ному. Проте базовий сценарш прогнозу передбачае вiдсутнiсть нових критичних пошкоджень вiд обстрiлiв, а також устшну роботу уряду iз залучення мiжнародно! до-помоги для енергетичного сектору й штен-сивне вщновлення чи замiну постраждало! шфраструктури (Нацiональний банк Укра-!ни, 2023, с. 19-20). НБУ прогнозуе, що у 2023-2025 рр. зайнятiсть на внутршньому ринку зростатиме повiльно у зв'язку з дис-пропорцiями на ринку пращ, яю поглиби-лися через наслщки вiйни. Реальнi зарплати вiдновлюватимуться помiрними темпами через високу шфлящю та нижчу за дово-енну продуктивнiсть. Водночас значна час-тина пщприемств уже вiдчувае брак квал> фiковано! робочо! сили, i ця проблема з великою iмовiрнiстю збережеться на прогнозному горизонта За позитивно! динамiки
безроб^тя почне скорочуватися в поточному рощ Пожвавлення економiчноi акти-вност пiсля зниження безпекових ризикiв посилить попит на робочу силу. Водночас безроб^тя залишатиметься вищим за свш природний рiвень через довгостроковi ефе-кти вiйни впродовж усього прогнозного пе-рiоду. На ринку пращ збер^атимуться ква-лiфiкацiйнi, а також регюнальш диспропорций оскiльки в повоенний перiод змiн зазнае не лише структура попиту на робочу силу, але i пропозицiя через мiграцiйнi процеси (Нацiональний банк Укра'ни, 2023, с. 2326).
МОП також уже по факту оновила сво' ощнки щодо впливу вiйни на соща-льно-трудову сферу Укра'ни. Прогнози МОП щодо зайнятоси, заснованi на поточ-них макроекономiчних прогнозах, передба-чають стагнацiю у 2023 р., оскшьки военнi ди продовжують стримувати економ^ та ринок працi. У цих умовах, на думку М. Пь лiгрiма, директора МОП у Центральнш та Схiднiй Gвропi, необхiднi «збереження ро-бочих мiсць й економiчна стабiлiзацiя, щоб забезпечити засоби до юнування. Крiм того, уряд, оргашзаци працiвникiв i роботодавцiв мають амб^ну програму модернiзацii для кра'ни, починаючи вiд цифровiзацii держа-вних служб зайнятост та закiнчуючи новим трудовим кодексом. Вони прагнуть до за-кладання пiдrрунтя для швидкого вщновлення i реконструкци зараз» (ILO, 2023 a). Гострою залишаеться ситуацiя у сферi сощ-ального дiалогу та сощального захисту пра-цiвникiв, у тому чи^ через зростання ri-ньового та платформного сегментiв зайня-тостi (останнiй фактично також е тшьовим через фундаментальну неврегульованiсть його функщонування) (Панькова, Касперо-вич, 2022).
Досить очевидно, що предметом сощального дiалогу мають стати пошук спшь-них ршень для мiнiмiзацii руйнiвного впливу зазначених наслiдкiв агреси в трудо-вiй сферi, зниження безпекових ризиюв для
1 Зпдно з опитуванням СБА 86% респонденпв установлюють генератори або шш1 ДБЖ, 66% зм1-нили граф1к роботи, водночас 40% респонденпв зменшили обсяги виробництва (Нацюнальний банк Ук-рани, 2023).
забезпечення стшкост ринку пращ та зай-нятост, майбутнього вiдновлення еконо-мши. Для цього мають створюватися умови вже зараз. Певш позитивнi зрушення в цьому питаннi вiдбулися. Так, наприюнщ
2022 р. розпочалася активна робота над удо-сконаленням законодавства у сферi колек-тивних трудових вщносин i пiдвищенням шституцшно! спроможност Нащонально! служби посередництва та примирення, що е постiйно дiючим державним органом при Президентовi Украши. Голова Нащональ-но! служби посередництва та примирення Украши Д. Кухнюк проанонсував, що у
2023 р. у системi соцiального дiалогу вщбу-ватимуться активнi заходи, що сприятимуть миру та врегулюванню трудових спорiв (конфлжтв) на всiх рiвнях. Буде вдоскона-лено законодавство у сферi колективних трудових вщносин, оновлено списки арб№ рiв i посередникiв у вщповщних перемови-нах, проведено оцiнювання вщповщност критерiям репрезентативностi та пщтвер-дження репрезентативной суб'ектiв сторiн профспiлок та оргашзацш роботодавцiв на нацiональному, галузевому i терш^аль-ному рiвнях (Верховна Рада Украши, 2023с).
Активно вщреагувала на виклики i за-грози в трудовiй сферi у зв'язку зi збройною росiйською агресiею профспшкова сторона соцiального дiалогу - Федеращя профст-лок Украши (ФПУ). Наприюнщ 2022 р. було розроблено i прийнято Постанову Пре-зиди Федераци професiйних спiлок Украши «Про Основш завдання колективно-догов> рно! роботи на 2023 рк» (Федерацiя профе-сшних спiлок Украши, 2022Ь), де зазначено, що найбшьш результативною формою сощ-ального дiалогу, яка впливае на рiвень i як-iсть життя працiвникiв, е укладання та вико-нання колективних договорiв i угод. Вщзна-чаеться, що останнiм часом спостер^аеться стiйка тенденцiя до зменшення кiлькостi колективних договорiв (Федеращя професш-
них спiлок Украши, 2022Ь). Зазначена Постанова мiстить розгорнутий перелiк основ-них завдань колективно-договiрно! роботи на 2023 р. (при укладенш галузевих ^жга-лузевих), територiальних угод та колективних договорiв), багато процедур стали бiльш демократичними, гнучкими, що зш-мае додата^ труднощi при укладаннi угод в умовах военного стану. У контекст да-ного дослщження окремий штерес станов-лять завдання щодо сощального дiалогу. До них вiднесено (Федеращя професшних ст-лок Украши, 2022Ь):
1) участь сторiн соцiального дiалогу в засiданнях органiв управлiння та робот на-рад роботодавцiв, президп, пленумiв, з'!здв профспiлки з розгляду сощально-економiч-них питань, якi е предметом угод i колективних договорiв;
2) планування спiльних заходiв за уч-астю роботодавцiв, оргашв державно! влади та мiсцевого самоврядування i профспшко-вих органiзацiй з розгляду питань забезпечення соцiально-економiчних, трудових прав пращвниюв;
3) включення положень щодо визна-чення особливостей порядку виршення колективних трудових спорiв, зокрема вико-ристання альтернативш форми вирiшення колективних трудових спорiв, у тому числi участi в розглядi спору за участю медiатора.
Проте всi зазначенi змiни, заявлеш прiоритети i значущiсть соцiального дiа-логу в умовах вiйни не показали готовност сторiн соцiального дiалогу, вищого керiвни-цтва держави залучити потенцiал цифровь зацi! для оновлення чинно! системи сощального дiалогу, здшснювати и модернiзацiю на новш мережево-цифровiй технологiчнiй основi1.
Четверта група чинник1в - еврош-теграц1йний вектор впливу на систему сощального д1алогу. Ця група чинникiв ак-
1 Автори статп з 2019 р. неодноразово направляли тдготовлену наукову продукщю щодо здшс-нення модершзацп сощального д1алогу в Украш на шдгрунп залучення ресурав цифров1заци, мережи-заци, платформ1заци на адресу державних оргашв та структур влади, НТСР Украши, сторонам сощально-трудових вщносин нацюнального р1вня.
туалiзувалася з чаав обрання Укра!ною ев-роiнтеграцiйного курсу, iмплементащ! по-ложень Угоди «Укра!на - СС», змш у зако-нодавчiй базi вщповщно до вимог i стандарт СС, особливо пiсля того, як 23 червня 2022 р. кра!ни-члени СС проголосували за надання Укра!ш статусу кра!ни-кандидата на вступ до Свропейського Союзу. Вище ке-рiвництво держави виводить соцiальний д> алог на мiждержавний рiвень. Так, Президент Укра!ни об'еднав лiдерiв европейських незалежних держав навколо реалiзацil укра-тськог формулы миру, яка спрямована на створення ново!, глобально важливо! арх> тектури безпеки. Свропейський Союз оф> цiйно пiдтримав укратську формулу миру, що було зафiксовано в спшьнш заявi за пщ-сумками сам^ Укра!на-СС. Мирний план
Украши вже пщтримали держави-члени Св-росоюзу, США, Канада, Японiя, Туреччина та Великобриташя. «Мир в Укра!ш е гаран-тiею подальшого позитивного розвитку людсько! цившзацп та доброзичливого ст-вiснування народiв. Високу увагу до мирно! взаемоди в державi демонструе активне зближення позицiй сторiн сощального дiа-логу. Розроблення узгоджених пропозицш щодо розвитку соцiально-економiчних i трудових вiдносин, запобiгання виник-ненню конфлжив у вiдповiднiй взаемодi! -особливо важливий процес в умовах вшни» (Верховна Рада Укра!ни (2023 с). На початку лютого 2023 р. було офщшно затверджено символы миру сощального д\алогу в Украгш (рис. 2).
Н н ■
я»
Рисунок 2 - Символ миру сощального дiалогу в УкраУш
Джерело: Верховна Рада Украши (2023с).
В Укра!ш вiдкрито Офк з адаптацi! законодавства до европейських норм при Верховнiй Радi Укра!ни, який дiе за пщтри-мки Свропарламенту (квiтень 2023 р.). Уже вщбулося спiльне засiдання европейських та укра!нських парламентарiв, де голову-вали президент Свропарламенту Роберта Мецола та сткер Верховно! Ради - Руслан Стефанчук. Дискусiя була роздшена на двi панелi: «Вiдновлення европейсько! Укра-!ни» та «Разом будуемо стшке майбутне» (Власенко, 2023). Головною передумовою
реалiзацi! цих планiв е стшка система сощ-ального дiалогу в Укра!нi, активiзацiя про-цеав колективно-договiрного регулювання в системi сощально-трудових вiдносин Ук-ра!ни. Отже, сощальний дiалог стае своер> дним мютком для прискорено! шститущо-налiзацi! процеав евроiнтеграцi!, перепуст-кою Укра!ни до членства в Свросоюзь
У нишшшх надскладних умовах збройно! агресi!, потреб у радикальному прискоренш евроiнтеграцiйних процеЫв й адаптацi! до вiдповiдних вимог розпочалася
- Економжа промисловост1 Есопоту о/Industry
Ф Е
значна штенсифшащя зусиль щодо прове-дення вщповщних реформ, у тому чи^ в соцiально-трудовiй сферi (трудове законо-давство), зокрема у сферi сощального дiа-логу (як важливого И елементу). Але ситуа-цiя з реформами е досить суперечливою та викликае суттевi зауваження i критику з боку як захщних партнерiв, так i, напри-клад, укра!нських профспiлок (Федерацiя професiйних спiлок Укра!ни, 2022a).
Вiдзначаеться, що Свропейський Союз занепокоений суперечливими трудо-вими реформами в Укра!ш та реформи в Ук-ра!ш мають вiдповiдати мiжнародним тру-довим стандартам i принципам сощального дiалогу. При цьому наголошуеться на наяв-ностi очевидно! розбiжностi мiж реформами в Укра!ш та моделлю «сощально! ринково! економши» СС, де держава прагне знайти компромю мiж ринковими силами та громадянами. Деякi оцiнки е дуже гост-рими, а саме висловлюеться думка про те, що уряд Укра!ни використовуе стан вшни для ухвалення законодавства, яке мало вщ-бутися ще в мирнi 2020 та 2021 рр., але ух-валюеться зараз, в умовах военного стану, коли право на протестну активнiсть заборонено. У контекст реалiзацi! соцiального дь алогу важливим е висловлене занепокоення щодо власних проектiв планiв тслявоенно! вiдбудови Укра!ни, якi поки що вщобража-ють намiр вiдмовитися вщ принципiв соща-льного дiалогу. У планах, оприлюднених у серпнi 2022 р., ч^ко зазначено, що кра!на плануе перейти до моделi «невтручання держави в дiалог мiж профспшками та ро-ботодавцями» (Федерацiя професшних ст-лок Укра!ни, 2022а). Це виглядае як вщмова вiд моделi трипартизму на користь бшар-тизму в чиннш системi соцiального дiалогу з повним нiвелюванням ролi, участ й вщпо-вiдальностi держави, а також не вписуеться в лопку трансформацш i реформування у пострадянських кра!нах. В офiцiйних звiтах i документах представники СС звертають увагу на вплив запровадження нового трудового законодавства на сощальний дiалог,
який мае бути посилений, висловлюють за-непокоення та критику щодо результатiв i наслiдкiв спроб радикального реформування сощально-трудово! сфери в умовах вшни (Федеращя професiйних спiлок Укра-!ни, 2022а).
Вiдповiддю уряду Укра!ни на критику стало ухвалення на початку 2023 р. «еврош-теграцшного» закону щодо сощального дiа-логу у сферi працi. Фактично парламент ух-валив нову редакцiю Закону Укра!ни «Про колективнi договори i угоди» (Верховна Рада Укра!ни, 2023Ь). Закон Укра!ни визна-чае склад законодавства про колективно-до-говiрне регулювання трудових, сощально-економiчних вiдносин; сторони колектив-них переговорiв; процеси пiдготовки до ве-дення колективних переговорiв; питання, що можуть мiститися в колективних угодах тощо. Зокрема, новий Закон врегульовуе низку проблемних питань у сферi колекти-вно-договiрного регулювання, а саме (Верховна Рада Укра!ни, 2023 а):
1) розширюе суб'ектний склад сторш колективних переговорiв, що дозволить за-лучити до соцiального дiалогу:
нерепрезентативнi профспiлки та ор-гашзаци роботодавцiв (зможуть укладати галузевi угоди обмежено! дi! та надавати ре-презентативним суб'ектам обов'язковi для розгляду пропозицп);
новостворенi профспiлки чи оргашза-цi! роботодавцiв (шляхом приеднання до в> дповiдно! сторони уже укладено! колектив-но! угоди);
2) передбачае новi види колективних угод: галузевi угоди обмежено! ди (за участi нерепрезентативних суб'екпв) та територi-альнi угоди обмежено! дп (у тих галузях, де ршення мiсцевих органiв виконавчо! влади або оргашв мiсцевого самоврядування регу-люють оплату та iншi умови пращ);
3) визначае порядок застосування ро-ботодавцем умов колективних угод у випа-дках, коли вш зобов'язаний ураховувати по-ложення угод рiзного рiвня (територiаль-ного, галузевого, локального тощо), та вста-
нoвлюe взaeмoзв'язoк мiж нopмaми толек-тивниx yгoд гaлyзeвoгo i тepитopiaльнoгo piвнiв;
4) пepeдбaчae мoжливicть призупи-нення i зупинення дiï oкpeмиx пoлoжeнь то-лeктивниx yгoд i дoгoвopiв - зa згoдoю cto-рш тa в paзi нacтaння фopc-мaжopниx oбcтa-вин.
При цьoмy oчiкyeтьcя, щo peaлiзaцiя пoлoжeнь yxвaлeнoгo щo cTOcy-
ютьcя зoбoв'язaнь Укpaïни y cфepi eвpoпeй-cькoï i^e^a^f, cпpиятимe пocилeнню мiж-дepжaвнoгo дiaлoгy тa cпiвpoбiтництвa щoдo зaбeзпeчeння t^^ï пpaцi, пoлiтики зaйнятocтi, бeзпeчниx i здopoвиx yмoв пpaцi, coцiaльнoгo дiaлoгy, coцiaльнoгo зa-xиcтy, coцiaльнoгo зaлyчeння, гeндepнoï pi-внocтi тa нeдиcкpимiнaцiï.
3 мeтoю oбгoвopeння питaнь poзвиткy coцiaльнoгo дiaлoгy, пoв'язaниx iз мaйбyт-нiм члeнcтвoм Укpaïни в £С, y бepeзнi 2G23 p. пpoйшлa зycтpiч Гoлoви Koмiтeтy Вepxoвнoï Pa^ Укpaïни з питaнь coцiaльнoï пoлiтики тa зaxиcтy пpaв вeтepaнiв Г. Тре-тьякoвoï, Пpeзидeнтa Koнфeдepaцiï po6oto-дaвцiв Укpaïни О. Mipoшничeнкa тa Гoлoви Haцioнaльнoï cлyжби пocepeдництвa i при-мирення при Пpeзидeнтoвi Укpaïни Д. Kyx-нюкa (Koнфeдepaцiя poбoтoдaвцiв Укpaïни, 2G23b). He зoвciм зpoзyмiлo, чoмy в пoдiб-ниx зycтpiчax не бере yчacтi (не зaпpoшy-eтьcя) пpoфcпiлкoвa cтopoнa coцiaльнoгo дiaлoгy, ocкiльки шиpoкий cпeктp питaнь, яю poзглядaютьcя, бeзпocepeдньo cTOcy-eтьcя вcix cтopiн i вcieï cиcтeми coцiaльнoгo дiaлoгy, ïï мoдepнiзaцiï вiдпoвiднo дo eвpoi-нтeгpaцiйниx вимoг. Оcнoвнi питaння для oбгoвopeння: зaкoнoпpoeкти, якi пepeбyвa-ють нa poзглядi Koмiтeтy; вдocкoнaлeння зaкoнoдaвcтвa пpo coцiaльний дiaлoг, зaлy-чення дo coцiaльнoгo дiaлoгy пpeдcтaвникiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa; мaйбyтнe вxo-дження пpeдcтaвникiв вiд Укpaïни дo £вpo-пeйcькoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo томь тету; cпiвпpaця з Miжнapoднoю opгaнiзa-цieю ^a^; пpoфeciйнe нaвчaння; джepeлa фiнaнcyвaння мeдiaцiï при виpiшeннi толе-ктивниx тpyдoвиx cпopiв; дoцiльнicть юну-вaння Гeнepaльнoï yгoди; пepeoбтяжeння
poбoтoдaвцiв coцiaльним зaxиcтoм; ocoбли-вocтi пpaцeвлaштyвaння ocí6 з ocoбливими пoтpeбaми.
Пoвнoцiнний i пpoдyктивний coцiaль-ний дiaлoг в Укpaïнi, cпiвпpaця coцiaльниx пapтнepiв, дocягнeння дoмoвлeнocтeй пpo пoдaльшe cпiвpoбiтництвo нeoбxiднi, щoб cтвopити cпpиятливi внyтpiшнi пepeдyмoви для зaбeзпeчeння нaцioнaльнoï cтiйкocтi, peзильeнтнocтi тpyдoвoï cфepи i пoвoeннoгo вiднoвлeння етошмши тa кpaïни в цiлoмy.
Бaзoвими opieнтиpoм щoдo peфopмy-вaння coцiaльнo-тpyдoвoï cфepи в цiлoмy тa отстеми coцiaльнoгo дiaлoгy зoкpeмa для Укpaïни мaють виcтyпaти дoкyмeнти МОП як тайбшьш збaлaнcoвaнi, кoнцeптyaльнo цiлicнi й тaкi, щo вiдпoвiдaють eвpoпeйcь-ким цшшстям.
Ha пoлiтичнoмy piвнi МОП збepiгae aктивнy пoзицiю щoдo oцiнки пoвнoмacш-тaбнoï збpoйнoï arpeciï ^o™ Укpaïни, зa-кликaючи РФ негайш i бeззacтepeжнo при-пинити arpec^ тa вивecти вiйcькa з Укpaïни (Koнфeдepaцiя вiльниx пpoфcпiлoк Укpa-ши, 2023). При цьoмy нa piвнi пpaктичнoï дiяльнocтi МОП peaлiзye низку пpoeктiв в Укpaïнi, a caмe: «Пiдxiд дo гiднoï пpaцi в Укpaïнi нa ocнoвi pинкoвиx отстем (пoчaт-кoвий eтaп)», нaцiлeний та виявлення тага-льниx пoтpeб для пщтримки coцiaльнo-eкo-нoмiчнoгo вiднoвлeння Укpaïни пiд чac вiйни з пoдaльшим aнaлiзoм пoтoчнoï мш-ливoï cитyaцiï в Укpaïнi тa визнaчeння та цш ocнoвi пoтeнцiйниx нaпpямiв ре^та-тpyкцiï Укpaïни (Пpoфcпiлкa пpaцiвникiв муки i ocвiти Укpaïни, 2022). Тaкoж peaлi-зyютьcя пpoeкти, cпpямoвaнi та збереження зaйнятocтi (Фeдepaцiя мeтaлypгiв Укpaïни, 2G23). Haпpиклaд, «Ha шляxy бeзпeчнoï, здopoвoï тa зaдeклapoвaнoï пpaцi в Укpaïнi» (з 2019 пo 2023 р.). Koнфeдepaцiя poбoтoдa-вцiв Укpaïни в мeжax Пpoeктy пoчaлa peani-зoвyвaти iнiцiaтивy «Укpaïнa без примуш-вoï пpaцi» (з лиcтoпaдa 2022 р.), poзpoблeнo «Kepiвнi принципи для poбoтoдaвцiв Укpa-ïни щoдo зaпoбiгaння зacтocyвaнню приму-coвoï пpaцi» (Koнфeдepaцiя poбoтoдaвцiв Укpaïни, 2022), cпpямoвaнi та oзбpoeння poбoтoдaвцiв знaннями пpo те, як зaпoбiгти
- Екoнoмiкa npoмиcлoвocтi Economy of Industry
використанню примусово! працi в повсяк-деннш дiяльностi свое! компанп в сучасних умовах. Керiвництвом Конфедеращ! робо-тодавщв Укра!ни та Держпрацi розпочато процес формування практичних механiзмiв заохочення бiзнесу дотримуватися цих кер> вних принцитв та робити все можливе для викоршення цього ганебного явища задля того, щоб трудовi вiдносини в Укра!ш вщ-повiдали сучасним мiжнародним стандартам у сферi пращ. Також розроблено проект документа «Безпека i здоров'я на роботi пщ час i пiсля збройного конфлшту. Збiрка пе-рспективних пiдходiв i практик: досвiд Украши» (Конфедеращя роботодавцiв Украши, 2023 a), що дозволяе сторонам сощаль-ного дiалогу на локальному (виробничому) рiвнi максимально забезпечувати безпечш для здоров'я умови пращ пщ час вiйни.
МОП також запропонувала план для пщтримки Укра!ни, спрямований на вир> шення гуманiтарних питань, питань ран-нього повоенного вщновлення за принципом «вщбудувати краще, нiж було» (build back better). Вш мiстить 6 пунктв (ILO, 2023b):
1. Продовження гумаштарно! допо-моги за тими напрямами, де МОП може сприяти !! ефективност (надання притулку бiженцям, попередження експлуатацп).
2. Повернення бiженцiв i внутршньо перемiщених осiб на ринок пращ, в тому чи-слi через осв^ (через пiдтримку держав-них i приватних служб зайнятостi).
3. Пщтримка доходiв (у тому чи^ для неформально зайнятих, на яких не по-ширюються дiючi програми пiдтримки).
4. Заходи щодо економiчно! стабЫза-щ! у вiдносно безпечних регiонах кра!ни (пiдтримка релокаци бiзнесу до бiльш безпечних регюшв Укра!ни, створення умов для розвитку приватного пщприемництва, у тому чи^ серед внутрiшньо перемiщених осiб).
5. Надання пщтримки уряду Укра!ни щодо прюритетних реформ (у тому чи^ у сферi трудового законодавства, навчання та перенавчання та ш).
6. Пщтримка дiяльностi й рiвноправ-ност профспiлок.
Отже, забезпечення стiйкостi трудо-во! сфери Укра!ни та захисту прав пращвни-кiв обумовлене виконанням п. 5 та 6 цього плану сторонами сощального дiалогу i про-вiдною роллю в цьому процес спiльного представницького органу нащонального р> вня - Нащонально! тристоронньо! соща-льно-економiчно! ради Укра!ни. У даному плат ч^кою та однозначною е проголо-шена Президентом Украши настанова: «Якщо в державi створеш шститущ! для ро-зроблення спшьних рiшень i визначення принципiв формування державно! пол^ики щодо оплати пращ, забезпечення найвищих стандартiв охорони пращ й водночас збере-ження можливост для розвитку бiзнесу та недопущення надмiрного фiскального тис-ку на роботодавщв, для пошуку компромiсу мiж працiвниками й роботодавцями, то щ iнституцi! повиннi працювати i показувати людям реальний та зрозумiлий результат. Дiяльнiсть усiх соцiальних партнерiв мае бути спрямована на досягнення суспшьно! злагоди та взаемоди» (Укрiнформ, 2023).
Повертаючись до засадничого для Ук-ра!ни документа МОП «Програма гщно! працi 2020-2024 Укра!на» (МОП, 2020), слщ акцентувати увагу на тому, наскшьки важ-ливою е роль сощального дiалогу. Так, серед трьох прюритетв Програми гiдно! пращ для Укра!ни на 2020-2024 роки на перше мшце було поставлено Прюритет «По-кращений сощальний дiалог» (МОП, 2020, с. 12-19), критерiями досягнення якого ви-ступають:
1. Реформоваш Нацiональна i терито-рiальнi соцiально-економiчнi ради як ефек-тивш платформи для дiалогу.
2. Сильш соцiальнi партнери.
3. Покращенi колективш переговори на галузевому рiвнi.
4. Змщнення системи колективно-до-говiрного регулювання.
5. Регламентацiя iндивiдуалiзованих трудових вщносин.
Визначенi прiоритети стратегiчного рiвня збер^ають свою актуальнiсть щодо забезпечення стшкост трудово! сфери в умовах военного стану та повоенного вiдновлення Укра!ни. Необхiднiсть опера-
товтого peaгyвaння нa нoвi виклики i зaгpoзи, пoв'язaнi з pyйнiвним впливoм нa coцiaльнo-тpyдoвy cфepy пoвнoмacштaбнoï arpeciï, цифpoвiзaцieю, тягapeм та^пте-ниx i нeвиpiшeниx дoвoeнниx пpoблeм, не-o6x^mcto якнaйшвидшoï peaлiзaцiï вимoг, нeoбxiдниx для ycпiшнoï eвpoiнтeгpaцiï Ук-païни, фopмyють зaпит нa якicнe тa томпле-кcнe oнoвлeння icнyючoï cиcтeми co^an^ нoгo дiaлoгy в Укpaïнi. Ефективта, вщгов> дaльнa взaeмoдiя poбoтoдaвцiв, пpoфcпiлoк, дepжaвниx opгaнiв влaди, cпiльниx пpeдcтa-вницькиx opгaнiв мoжe cтaти вaгoмим вaжe-лем пpoтидiï нoвiтнiм ризигам тa зaгpoзaм через пoшyк oптимaльниx piшeнь i збaлaн-cyвaння штереав пapтнepiв зapaди пере-мoги y вшш тa пoдaльшoмy пoвoeннoмy вщтовленш Укpaïни.
Peкoмeндaцiï МОП, мiжнapoднa npas-тикa тa дocвiд нaцioнaльниx ypядiв дoвo-дять, щo дieвa, crirna cиcтeмa coцiaльнo-тpyдoвиx вiднocин poзбyдoвyeтьcя нa тд-rpyнтi eфeктивнoï пapтнepcькoï взaeмoдiï cтopiн coцiaльнoгo дiaлoгy, в ocнoвi якoï -бaлaнc ïx iнтepeciв, пpoдyктивнa cпiвпpaця тa coцiaльнa вiдпoвiдaльнicть з мeтoю cm-льшго poзв'язaння гocтpиx пpoблeм для зa-безпечення cтiйкocтi дepжaви тa ïï е^ш-мiки, peзильeнтнocтi ключoвиx cклaдoвиx i пiдcиcтeм coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo вiдтвo-рення тa poзвиткy з ypaxyвaнням готреб тa пpiopитeтiв пoдaльшoгo пoвoeннoгo вщтов-лення Укpaïни. Шиpoкe зaлyчeння мере-жeвo-цифpoвиx, iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaти-вниx тa iншиx нoвiтнix тexнoлoгiй вщкри-вae шиpoкi мoжливocтi для oнoвлeння шну-ючoï cиcтeми coцiaльнoгo дiaлoгy в Укpaïнi.
Виcнoвки. У peзyльтaтi дocлiджeння щoдo впливу нa cиcтeмy coцiaльнoгo дia-лoгy тa тpyдoвy cфepy Укpaïни вoeннoгo cтaнy, eвpoiнтeгpaцiï, цифpoвiзaцiï, визта-чення пpoблeм i пepcпeктив для пoвoeннoгo вiднoвлeння вcтaнoвлeнo:
1. В yмoвax пoвнoмacштaбнoï збpoй-нoï arpeciï в cиcтeмi зaбeзпeчeння тa peaлi-зaцiï coцiaльнoгo дiaлoгy як oднoгo з ocнoв-ниx iнcтpyмeнтiв cтaбiлiзaцiï тa зaбeз-печення cтiйкocтi coцiaльнo-тpyдoвoï cфe-ри мae мicцe нaдcклaднa cитyaцiя. Це пoв'язaнo з шедтанням чoтиpьox ocнoвниx
груп чинникiв: цифpoвiзaцiя тa ïï вплив нa cвiт пpaцi (oдин з ocнoвниx cyчacниx мегат-peндiв); pyйнiвний вплив та coцiaльнo-eкo-нoмiчнy тa тpyдoвy cфepy Укpaïни пoвнoмa-cштaбнoï збpoйнoï arpeciï; вплив знaчнoï ю-лькocтi нeвиpiшeниx пpoблeм y cиcтeмi кoлeктивнo-дoгoвipнoгo peгyлювaння i co-цiaльнoгo дiaлoгy (ад^птен^ ще в дoвo-енний перюд); вплив викликiв i вимoг, яю пoв'язaнi з фopcoвaнoю iнтeнcифiкaцiею ев-poiнтeгpaцiйниx пpoцeciв пicля нaбyття Ук-païнoю cтaтycy кpaïни-кaндидaтa нa всгуп дo Gвpoпeйcькoгo Сoюзy. Взaемoвплив цж груп чинникiв генеруе нaдcклaднe тa дуже динaмiчнe пpoблeмнe пoлe для пoвнoцiннoï peaлiзaцiï coцiaльнoгo дiaлoгy в Укpaïнi, яке icнyючa cиcтeмa coцiaльнoгo дiaлoгy з ïï та-явним шституцшним, opгaнiзaцiйним, шр-мaтивнo-пpaвoвим, тexнoлoгiчним тa ш-шим пoтeнцiaлoм не в змoзi пoдoлaти.
2. Сиcтeмa coцiaльнoгo дiaлoгy в Ук-parni пoчинaючи з 2014 р. «пoxитнyлacя» тa мaлa нeгaтивнy динaмiкy фyнкцioнyвaння. Це пpизвeлo дo зниження ïï якicниx i кiлькi-cниx критерпв, i cиcтeмa фaктичнo вияви-лacя нeeфeктивнoю, нecтiйкoю (нерезилье-нтнoю), звaжaючи нa мacштaб викликiв i зa-гpoз, щo пocтaли пicля 2014 р. перед швш-мacштaбним вторгненням. Уci нaкoпичeнi в дoвoений перюд пpoблeми нa пoчaтoк вiйни зaлишaлиcя нeвиpiшeними i cтaли тим нега-тивним «фoнoм», нa який нaшapyвaлиcя pyйнiвнi нacлiдки пoвнoмacштaбнoï збpoй-нoï arpeciï. Сиcтeмa coцiaльнoгo дiaлoгy в Укpaïнi зaзнaлa пoдвiйнoгo yдapy y зв'язку зi збpoйнoю aгpeciею - y 2014 р. тa y 2022 р. i дo cьoгoднi. Уcвiдoмлeння дepжaвoю, po-бoтoдaвцями, пpoфcпiлкaми, гpoмaдянcь-ким cycпiльcтвoм, мicцeвoю влaдoю, op-гaнaми caмoвpядyвaння, тepгpoмaдaми не-oбxiднocтi бyдyвaти cтiйкий i дiевий coцia-льний дiaлoг мoжyть CTa™ вaгoмим вaжe-лем пpoтидiï татопиченим i нoвiтнiм ризи-кaм, зaгpoзaм шляxoм пoшyкy oптимaльниx piшeнь i збaлaнcyвaння iнтepeciв пapтнepiв зapaди пepeмoги y вiйнi тa пoдaльшoмy ш-вoеннoмy вiднoвлeннi cфepи пpaцi, е^ш-мiки, Укpaïни тa ïï регюшв.
- Екoнoмiкa npoмиcлoвocтi Economy of Industry
3. Повнощнний (тристороннш) i дiе-вий сощальний дiалог в Укра!нi мае вщпо-вiдати таким критерiям якостк збалансу-вання iнтересiв i конструктивна ствпраця соцiальних партнерiв, розроблення та реаль зацiя взаемоузгоджених рiшень, активна робота спшьного представницького органу нащонального рiвня - Нацiонально! тристо-ронньо! соцiально-економiчно! ради, тери-торiальних тристороннiх сощально-еконо-мiчних рад. Модершзащя системи сощаль-ного дiалогу вщповщно до цих критерi!в створюватиме сприятливi внутрiшнi перед-умови для забезпечення нащонально! стш-костi, резильентностi трудово! сфери i пово-енного вщновлення економiки та кра!ни за-галом. У той же час таю яюсш характеристики вiдповiдають базовим европейським вимогам до критерпв якост соцiального д> алогу. Для цього мають створюватися спри-ятливi умови щодо вiдповiдного шститущй-ного, оргашзацшного, нормативно-правового, iнформацiйно-комунiкативного, тех-нолопчного та iншого забезпечення.
4. Актуалiзуеться необхiднiсть онов-лення iснуючо! в Укра!ш системи сощаль-ного дiалогу та приведення !! у вщповщ-нiсть до масштабiв i складност викликiв, якi перед нею постали, адекватного та свое-часного реагування на загрози й небезпеки, пов'язанi з руйшвним впливом на соща-льно-трудову сферу повномасштабно! агре-сi!, а також якнайшвидшо! реалiзацi! вимог, потрiбних для успiшно! евроiнтеграцi!. Ключовими орiентирами розбудови тако! системи мають стати два фундаментальних укра!нських мегапроекти - повоенне вщновлення трудово! сфери, нащонально! еконо-мши та устшна евроiнтеграцiя Укра!ни, на-буття нею членства в £С. Очевидно, що конкретнi умови реалiзацi! цих мегапроек-тiв значною мiрою залишаються невизначе-ними через незавершенiсть бойових дш, але можливостi здiйснення такого оновлення е щлком реальними у зв'язку з розвитком ци-фрових, 1КТ, мережевих технологiй та ч^-кого евроштегращйного курсу Укра!ни.
5. Перспективами розвитку системи сощального дiалогу беззаперечно можна
назвати радикальне оновлення системи вза-емодi! суб'ектiв соцiального дiалогу на су-часнiй технологiчнiй мережево-цифровш основi. Таке мережево-цифрове оновлення системи сощального дiалогу е необхiдною передумовою забезпечення ефективност соцiального дiалогу як на внутршньо-, так i на мiждержавному рiвнях для досягнення цшей подальшого повоенного вiдновлення Укра!ни. Воно дае можлившть здiйснювати взаемодiю i залучати якнайбiльшу кiлькiсть цiльових суб'ектв для конструктивного прийняття взаемоузгоджених ршень, ви-значати механiзми !х реалiзацi!, залучати та мобiлiзовувати необхiднi ресурси тощо. Мережево-цифрове оновлення дозволить здшснювати стратегiчнi комунiкацi! у дис-танщйному форматi.
6. Першочерговим предметом сощального дiалогу мають стати пошук спiльних рiшень для мiнiмiзацi! руйшвного впливу наслiдкiв збройно! агресi! в сощально-тру-довiй сферi, зниження безпекових ризиюв для забезпечення стiйкостi ринку пращ та зайнятост, майбутнього вщновлення нащонально! економши. Однак i iншi визначенi проблемнi сектори, о^м безпосереднього впливу агресi!, також мають включатися до процеав реалiзацi! сощального дiалогу для забезпечення комплексного пщходу до ви-рiшення проблем. Це сприятиме повноцiн-ному та продуктивному сощальному дiа-логу в Укра!ш, спiвпрацi соцiальних парт-нерiв, досягненню домовленостей про подальше сшвроб^ництво, що створить необ-хiднi внутршш передумови для забезпечення нащонально! стшкост, резильентно-стi трудово! сфери та нащонально! еконо-мiки.
7. Для ефективного розв'язання проблем повоенного вщновлення трудово! сфери та нащонально! економжи, модерш-зацi! системи сощального дiалогу за визна-ченими яюсними критерiями, розбудови держави на евроштегращйних засадах пот-рiбна вмотивована злагоджена щлеспрямо-ванiсть до вщродження з боку всiх рушiй-
них сил i ключових cy6'eKTÎB - вищого керь вництва краши, правлячих елщ 6i3Hecy та суспiльства, основних сторш сощально-трудових вiдносин (представниюв держави, pоботодавцiв, пpофспiлок на вах piвнях уп-pавлiння), мiжнаpодних паpтнepiв, грома-дян. Налагоджена й оновлена на мережево-цифpовiй основi система сощального дiа-логу може стати шформацшно-комушкати-вною платформою взаeмодiï паpтepiв на мiж- та внутpiшньодepжавному piвнях для peалiзацiï стpатeгiчних piшeнь щодо забез-печення стiйкостi й повоенного вщнов-лення сфери пpацi, економши i кpаïни зага-лом, досягнення визначених Укpаïною ев-pоiнтeгpацiйних оpiентиpiв.
Пiсля завершення вiйни (за оптимш-тичним сцeнаpiем) перед укpаïнським сус-пiльством постануть новi проблеми. 1деться про нeобхiднiсть повоенного подолання таких руйшвних для демократичного суст-льства феномешв, як коpупцiя при розпо-дiлi мiжнаpодноï допомоги, полiтична ради-калiзацiя, мiлiтаpизацiя свiдомостi, зрос-тання тpивожностi, воpожостi та агpeсiï, чо-pно-бiлe свiтоспpийняття, атмосфера пщоз-ршост тощо (Dembitskyi, Zlobina, Kostenko, 2022, p. 17). Для ïx подолання нeобхiдно ви-будовувати надiйну систему багатоpiвнeвоï безпеки i готувати пщгрунтя до формування Нового сустльного договору в крат, закла-сти щ пpiоpитeти в майбутне реформування держави та суспшьства з чiтким розподшом i затpeбуванiстю вiдповiдальностi стоpiн договору (на пpикладi досвiду Ipландiï чи Польщ^ при виконаннi домовленостей i ре-алiзацiï взаемоузгоджених piшeнь. Новий сустльний договгр спрямований на максимально справедливий розподш peзультатiв eкономiчного зростання, прозорий дiалог влади та бiзнeсу, дeтiнiзацiю вiдносин, зни-ження нepiвностi й бiдностi населення, досягнення схщноевропейських паpамeтpiв якостi життя, що мае стати основою повоенного вщновлення Украши. Модepнiзована система сощального дiалогу в Укpаïнi - це пщгрунтя забезпечення стiйкостi та повоенного вщновлення трудовое' сфери.
Л1тература
Азьмук Н.А. (2022). Трансформащя ринку працi в умовах вшни: виклики та страте-rii вщтворення робочо! сили. В1сник еко-номгчног науки Украши. № 1 (42). С. 171179. DOI: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2022.1(42).171-179
Антонюк В.П. (2022). Ризики i втрати люд-ського катталу внаслiдок вiйни. Еконо-м1чний в1сник Донбасу. № 1(67). С. 110116. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-110-116
Брюховецька Н.Ю., Булеев 1.П. (2022). 1нте-лектуалiзацiя пщприемств: концептуа-льнi пiдходи та мехашзми стимулю-вання. Кшв: НАН Украши, 1н-т еконо-мiки пром-стi. 424 с.
Верховна Рада Украши (2023 a). Верховна Рада Украши прийняла «евроштеграцш-ний» Закон щодо соцiального дiалогу у сферi працi. URL: https://www.rada.gov. ua/news/razom/233599.html (дата звер-нення: 05.04.2023).
Верховна Рада Украши (2023b). Про колек-тивш угоди та договори: Закон Укра1-ни № 2937-IX вiд 23.02.2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2937-IX#top (дата звернення: 05.04.2023).
Верховна Рада Украши (2023c). Затверд-жено символи миру сощального дiалогу в Укра1ш. URL: https://www.rada.gov.ua/ news/razom/233599.html (дата звернення: 05.04.2023).
Вишневський В.П., Гаркушенко О.М., Зашз-дра М.Ю., Князев С.1., Липницький Д.В., Чекша В.Д. (2021). Цифровiзацiя еконо-мiки: як пiдвищити конкурентоспромож-шсть кра!ни / за ред. В.П. Вишневського та С.1. Князева. Кшв: НАН Укра1ни, 1н-т економiки пром-стг 182 с.
Вишневський В.П., Гаркушенко О.М., Князев С.1., Липницький Д.В., Чекша В.Д. (2020). Цифровiзацiя економши Укра1ни: трансформацiйний потенцiал / за ред. В.П. Вишневського та С.1. Князева. Кшв: Академперюдика. 188 с.
Вишневський О.С. (2021). Цифрова плат-формiзацiя процесу стратегування роз-
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
Ф E
витку нащонально! економши. Ки!в: НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-ст. 449 с.
Власенко В. (2023). Переговори про вступ до £С можуть початися цього року. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peregovor i-pro-vstup-do-yes-mozhut-pochatisya-cogo/ (дата звернення: 05.04.2023).
Гаркушенко О.М. (2021). Системно-динамь чна модель ощнки впливу цифровiза-цп на сталий розвиток. Економжа про-мисловостг. № 1 (93). С. 20-45. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.0 1.020
Державна служба статистики Украши
(2021). Заборговашсть i3 виплати зароб> тно! плати станом на 1 Ычня 2021 р. URL: https://ukrstat.gov.ua/express/expr 2021/01/09.doc#:~:text (дата звернення: 20.03.2023).
Державна служба статистики Украши
(2022). Заборговашсть i3 виплати заробь тно! плати станом на 1 Ычня 2022 р. URL: https: // ukrstat.gov.ua/ express/expr2022/01/ 08.doc (дата звернення: 20.03.2023).
Залознова Ю., Азьмук Н. (2022). Людський капiтал Украши в умовах вшни: втрати та здобутки. Економжа та сустльство. № 38. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-59
Збаразська Л.О. (2023). Сучасш парадигми та мегатренди промислового розвит-ку. Економжа промисловост1. № 1 (101). С. 5-30. DOI: http://doi.org/10.15407/econ industry.2023.01.005
1льченко Б. (2022). Модершзащя сощаль-ного дiалогу в нових сощально-економь чних реалiях. Вчет записки Утверси-тету «КРОК». № 3(67). С. 48-55. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-67-48-55
Колот А.М., Герасименко О.О. (2022). Новь тш формати оргашзаци трудово! дiяль-ностi: природа, виклики, траектори роз-витку. Економжа Украши. № 5. С. 59-76. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2022.05.059
Конфедеращя вiльних профспшок Укра!ни (2023). МОП знову закликала росш при-пинити агресiю i вивести вiйська iз Украши. URL: https://kvpu.org.ua/uk/news/5/ 5833 -mop-znovu-zaklykala-rosiiu-prypyny ty-ahresiiu-i-vyvesty-viiska-iz-ukrainy (дата звернення: 05.04.2023).
Конфедеращя роботодавщв Украши (2022). Керiвнi принципи у сферi запобiгання за-стосуванню примусово! пращ. URL: https://employers.org.ua/media/ufffl/UKR% 20Guiding%20principles%20on%20LF%2 0for%20Ukrainian%20business.pdf (дата звернення: 20.03.2023).
Конфедерация роботодавщв Украши (2023 a). Безпека i здоров'я на робот у военний i тслявоенний час (презентацiя проекту документа). URL: https://employers.org. ua/news/id2480 (дата звернення: 05.04. 2023).
Конфедерация роботодавщв Украши (2023b). Вщбулася зустрiч Голови Ком^ету Верховно! Ради Укра!ни з питань сощально! полiтики та захисту прав ветеранiв, Президента Конфедераци роботодавщв Укра!ни та Голови НСПП. URL: https://employers.org.ua/news/id2470 (дата звернення: 05.04.2023).
Ляшенко В.1., Пiдоричева 1.Ю., Антонюк В.П. (2022). Формування iнституцiйного сере-довища модершзаци економiки старо-промислових регiонiв Укра!ни. Ки!в: НАН Укра!ни, 1н-т економши пром-стi. 472 с.
Маршавiн Ю., Кицак Т., Василенко А. (2022). Сощальний дiалог як iнструмент подо-лання постпандемiчного «синдрому». Проблеми сучасних трансформацт. Се-р1я: економжа та управлтня. № 1 (4). DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-4-07-03
МОП (2020). Програма гщно! пращ 20202024. Укра!на. URL: https://www.ilo.org/ budapest/what-we-do/decent-work-country-programmes/W CMS_774455/lang--uk/in dex.htm (дата звернення: 20.03.2023).
МОП (2022). Вплив кризи в Укра1ш на сферу пращ: попередш ощнки: анал^ич-на записка МОП. 11 травня 2022 р. URL: https://ukraine.un.org/sites/default/files/2022-05/UKR_Brief%20note_11May-2022.pdf (дата звернення: 20.03.2023).
Нащональний банк Украши (2023). 1нфля-цiйний звiт. Сiчень 2023 р. URL: https://bank.gov.Ua/admin_uploads/article/I R_2023-Q1.pdf?v=4 (дата звернення: 05.04.2023).
Н1СД (2022). Ринок пращ в умовах вшни: тенденцii та перспективи: анал^ичш ма-терiали ШСД. Жовтень 2022 р. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari -eksper tiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendent siyi-ta-perspektyvy (дата звернення: 20.03. 2023).
Новкова ОФ., Остафiйчук Я.В., Новак 1.М. (2022). Змiни трудового та податкового законодавства Украши в умовах военного стану: проблеми i перспективи вдо-сконалення. Економта промисловост1. № 2 (98). С. 75-90. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2022.02.075
Новiкова ОФ., Панькова О.В., Азьмук НА., Касперович О.Ю. (2021). Становлення но-воi якостi трудового життя в Украш в умовах цифровiзацii економки: концеп-туалiзацiя дослiдження. В1сник економ\ч-ног науки Украши. № 2 (41). С. 204-212. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206. 2021.2(41).204-212
Панькова О.В., Касперович О.Ю. (2021a). Цiльовi прiоритети регуляторно]! поль тики Украши щодо формування умов гiдноi працi у платформнш економiцi. Економта промисловост1. № 4 (96). С. 21-40. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2021.04.021
Панькова О.В., Касперович О.Ю. (2021b) Проблеми, перешкоди та можливост формування системи соцiального та правового захисту платформних пращв-ниюв Украши: експертнi оцiнки. Сощально-трудовi вгдносини: теор1я i практика. № 2 (11). С. 49-64. URL: https://www.businessperspectives.org/imag
es/pdf/applications/publishing/templates/ar ticle/assets/16930/SLRTP_2021_02_Panko va.pdf (дата звернення: 20.03.2023).
Панькова О.В., Касперович О.Ю. (2022). Проблеми сощально] та правово] захи-щеностi платформних зайнятих i прюри-тети регуляторно] полiтики Украши в умовах военного стану. Економта про-мисловоcmi. № 2 (98). С. 91-117. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022. 02.091
Пищулша О., Маркевич К. (2022). Ринок пращ в умовах вшни: основш тенденцп та напрями стабЫзацп: анал^ична записка. Кшв: Центр Разумкова. 21 с. URL: https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/ 2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf (дата звернення: 20.03.2023).
Профспiлка працiвникiв науки i осв^и Украши (2022). Стартуе проект МОП щодо створення продуктивних робочих мшць в Украiнi. URL: https://pon.org.ua/novyny/ 9614-startuie-proekt-mop-shchodo-stvoren nia-produktyvnykh-robochykh-misc-v-ukra ini.html (дата звернення: 23.03.2023).
РусЫян О.А. (2021). Вплив розвитку "1нду-стрп 4.0" на людський капiтал промисло-вого пiдприемства: зарубiжний досвiд. Економта промисловостi. № 4 (96). С. 93-117. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2021.04.093
Св^овий Банк (2022). Украша: швидка ощ-нка завданоi шкоди та потреб на вщнов-лення. Серпень 2022. Звiт. URL: https://www.slideshare.net/dynamo777/ss-252900815 (дата звернення: 20.03.2023).
Укршформ (2022). «Нерайдужний» стан ринку пращ та перспективи його вщнов-лення пiсля вiйни. URL: https://www.ukr inform.ua/rubric-economy/3574736-neraj duznij -stan-rinku-praci-ta-perspektivi-j ogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html (дата звер-нення: 23.03.2023).
Укрiнформ (2023). Дiалог профспiлки - ро-ботодавцi: В. Зеленський про дiяльнiсть Нацiональноi тристоронньо' сощально-економiчноi Ради Украiни (НТСЕР). URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-
economy/3292980-dialog-profspilkiroboto davci -zel enskij -skazav-ak-mae-pracuvati -socialnoekonomicna-rada.html (дата звер-нення: 05.04.2023).
Федеращя металургiв Укра1'ни (2023). МОП плануе розширити спiвробiтництво з Ук-ра1'ною. URL: http://fedmet.org/news/mop-planuye-rozshiriti-spivrobitnictvo-z-ukrai noyu/ (дата звернення: 05.04.2023).
Федерацiя професiйних спшок Укра1'ни (2022a). GC: реформи в Укра1ш повиннi вiдповiдати мiжнародним трудовим стандартам i принципам сощального дiа-логу. URL: https://www.fpsu.org.ua/nap ryamki-diyalnosti/mizhnarodna-robota/240 10-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovi daty-mizhnarodnym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html (дата звернення: 23.03.2023).
Федеращя профеайних спiлок Украши (2022b). Про Основш завдання колективно-дого-вiрноl роботи на 2023 рiк: Постанова Президи Федерацп професiйних спiлок Украши № П12/1г вiд 31.10.2022. URL: https: // zakon.rada.gov.ua/ rada/ show/v 12_1 580-22#Text (дата звернення: 23.03. 2023).
Шамшева Л.Л., Хандiй О.О. (2022). Основш тренди та наслщки поглиблення дисба-лансiв трудово! сфери протягом першо-го пiврiччя военного стану в кра1ш Bic-ник eKOHOMiHHoi науки Украши. № 1 (42). С. 180-187. DOI: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2022.1(42).180-187
Шаповал Н., Федосеенко М., Грибановсь-кий О., Терещенко О. (2022). Повоенне вщновлення Украши. Новi ринки та ци-фровi рiшення. Проект "Ефективне уп-равлiння державними фшансами в Укра-1ш III". URL: https://kse.ua/wp-content/ uploads/2022/09/Digital-instruments-in-Ukrainian-recovery.pdf (дата звернення: 20.03.2023).
Aleksynska M. (2021). Digital Work in Eastern Europe: Overview of Trends, Outcomes, and Policy Responses. International Labour Organization. URL: https://www.ilo.org/ global/publications/working-papers/WCMS_
794543/lang--en/index.htm (дата звернення: 20.02.2023).
CEDR (2022). Cost to Ukraine of Conflict with Russia. The Centre for Economics and Business Research (CEDR). February 2022. URL: https://cebr.com/reports/cost-to-ukra ine-of-conflict-with-russia/?fbclid=IwAR3 eITVGnauXBPrgYeEIm-a749mqkeACXr KdvRQvNvjVdIdKbxgtQlue_1c (дата звер-нення: 22.03.2023).
Dembitskyi S., Zlobina O., Kostenko N. & others (2022). Ukrainian society in wartime: collective monograph. In Ye. Golovakha, S. Makeiev (Ed.). Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine. 410 p.
ILO (2019). Work for a Brighter Future. Global Commission on the Future of Work. January 2019. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/---dgreports/---cabinet/docu ments/publication/wcms_662410.pdf (дата звернення: 20.02.2023).
ILO (2020). The Global Deal. Together for Decent Work and Inclusive Growth. Social Dialogue and the Future of Work. Thematic brief. URL: https://www.ilo.org/global/ publications/books/WCMS_744465/lang--en/index.htm (дата звернення: 20.02. 2023).
ILO (2021). The role of digital labour platforms in transforming the world of work. ILO Flagship Report. 285 p. URL: https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--en/index.htm (дата звернення: 20.02. 2023).
ILO (2023a). ILO proposes extra support measures for Ukraine, as war enters second year. URL: https://www.ilo.org/global/ about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_86 8984/lang--en/index.htm (дата звернення: 05.04.2023).
ILO (2023b). Impact of the crisis on employment, incomes and social protection. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/docu ments/briefingnote/wcms_867586.pdf (дата звернення: 05.04.2023).
Novikova O., Pankova O., Chaliuk Y., Kaspe-rovich O. (2021). The Potential of Digita-lisation and Social Dialogue in Ensuring Post-Pandemic Labour Market Sustainabi-lity: Priorities for Ukraine. Studies of Transition States and Societies. № 13(2). DOI: https://doi.org/10.58036/stss.v13i2.954 Zaloznova Yu., Pankova O., Ostafiichuk Ya. (2020). Global and Ukrainian Labour Markets in the Face of Digitalization Challenges and the Threats of the COVID-19 Pandemic. Virtual Economics. № 3 (4). C. 106-130. DOI: https://doi.org/10.34021/ ve.2020.03.04(6)
References
Azmuk, N.A. (2022). The Transformation of the Labor Market in the Conditions of War: Challenges and Strategies for Labor Force Renewal. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), pp. 171-179. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.! (42).171-179 Antonyuk, V P. (2022). Risks and loss of human capital as a result of war. Ekono-michnyy visnyk Donbasu, 1(67), pp. 110116. DOI: https://doi.org/10.12958/ 1817-3772-2022-1(67)-110-116 Bryukhovetskaya, N.Yu., & Bulieiev, I.P. (2022). Intellectualization of enterprises: conceptual approaches and mechanisms of incentives. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Verkhovna Rada of Ukraine (2023a). The Verkhovna Rada of Ukraine adopted the "European integration" law on social dialogue in the field of labor. Retrieved from https: // www.rada.gov.ua/news/razom/ 233599.html [in Ukrainian]. Verkhovna Rada of Ukraine (2023b). Law of Ukraine: On Collective Agreements and Treaties of February 23, № 2937-IX. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2937-IX#top [in Ukrainian]. Verkhovna Rada of Ukraine (2023c). Symbols of peace of social dialogue in Ukraine
-EKOHOMiKa npoMucnoBocmi
100
have been approved. Retrieved from https://www.rada.gov.ua/news/razom/233 5 99.html [in Ukrainian].
Vyshnevsky, V.P., Garkushenko, O.M., Za-nizdra, M.Yu., Kniaziev, S.I. and etc. (2021). Economy digitalization: how to increase the competitiveness of the country. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Vyshnevsky, V.P., Garkushenko, O.M., Kniaziev, S.I. and etc. (2020). Digitalization of Ukrainian economy: transformational potential. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Vyshnevskyi, O.S. (2021). Digital platforming the process of strategizing the development of the national economy. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Vlasenko, V. (2023). Negotiations on joining the EU may begin this year. Retrieved from https://ukurier.gov.ua/uk/articles/peregovor i-pro-vstup-do-yes-mozhut-pochatisya-cogo/ [in Ukrainian].
Garkushenko, O.M. (2021). System-dynamic model for assessing the digitalization impact on sustainable development. Econ. pro-misl, 1 (93), pp. 20-45. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2021.01.020 [in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2021). Wage arrears as of January 1. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/express/ expr2021/01/09.doc#:~:text [in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2022). Wage arrears as of January 1. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/express/expr2022/01/ 08.doc [in Ukrainian].
Zaloznova, Yu., Azmmuk, N. (2022). Human capital of Ukraine in the conditions of war: losses and achievements. Ekonomika ta suspilstvo, 38. DOI: https://doi.org/10.327 82/2524-0072/2022-38-59 [in Ukrainian].
Zbarazska, L.O. (2023). Modern paradigms and megatrends of industrial development. Econ. promisl., 1 (101), pp. 5-30. DOI:
Economy of Industry-
http://doi.org/10.15407/econindustry2023. 01.005 [in Ukrainian].
Ilchenko, B. (2022). Modernization of social dialogue in new socio-economic realities. Vcheni zapysky Universytetu «KROK», 3(67), pp. 48-55. DOI: https://doi.org/10. 31732/2663-2209-2022-67-48-55 [in Ukrainian].
Kolot, A.M., Gerasimenko, O.O. (2022). The latest forms of organization of labor activity: nature, challenges, trajectories of development. Ekonomika Ukrainy, 5, pp. 59-76. DOI: https://doi.org/10.15407/ economyukr.2022.05.059 [in Ukrainian].
Confederation of Free Trade-unions of Ukraine (2023). The ILO again urged Russia to stop aggression and withdraw troops from Ukraine. Retrieved from https://kvpu.org. ua/uk/news/5/5833 -mop-znovu-zaklykala-rosiiu-prypynyty-ahresiiu-i-vyvesty-viiska-iz-ukrainy [in Ukrainian].
Confederation of Employers of Ukraine (2022). Guidelines in the field of prevention of forced labor. Retrieved from https://employers.org.ua/media/ufffl/UKR% 20Guiding%20principles%20on%20LF%20 for%20Ukrainian%20business.pdf [in Ukrainian].
Confederation of Employers of Ukraine (2023a). Safety and health at work in wartime and postwar times (presentation of the draft document). Retrieved from https://employers.org.ua/news/id2480 [in Ukrainian].
Confederation of Employers of Ukraine (2023b). The meeting of the Verkhovna Rada of Ukraine Committee on Social Policy and the Protection of Veterans' Rights, the President of the Confederation of Employers of Ukraine and the Chairman of the NSPP took place. Retrieved from https:// employers.org.ua/news/id2470 [in Ukrainian].
Lyashenko, V.I., Pidorycheva, I.Yu., & Anto-nyuk, V.P. Formation of the institutional environment of modernization of the economy of the old industrial regions of Ukraine. Kyiv: Institute of the Economy
of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Marshavin, Yu., Kytsak, T., & Vasylenko, A. (2022). Social dialogue as a tool for overcoming postpandemic "syndrome". Problemy suchasnykh transformatsiy. Seriya: ekonomika ta upravlinnya, 1(4). DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-4-07-03 [in Ukrainian].
ILO (2020). Decent Work Country Programme 2020-2024. Ukraine. Retrieved from https://www.ilo.org/budapest/what-we-do/ decent-work-country-programmes/WCMS_ 774455/lang--uk/index.htm [in Ukrainian].
ILO (2022). The impact of the crisis in Ukraine on the sphere of labor: preliminary estimates. Analytical Note ILO of May 11, 2022. Retrieved from https://ukraine.un.org/sites/ default/files/2022-05/UKR_Brief%20note_ 11May-2022.pdf [in Ukrainian].
National bank of Ukraine (2023). Inflation report. January 2023. Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/I R_2023-Q1.pdf?v=4 [in Ukrainian].
NISS (2022). The labor market under conditions of war: trends and prospects. Analytical materials of NISS. October, 2022. Retrieved from https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy [in Ukrainian].
Novikova, O.F., Ostafiichuk, Ya.V., & Novak, I.M (2022). Changes in the labor and tax legislation of Ukraine in the conditions of martial law: problems and prospects of improvement. Econ. promisl., 2 (98), pp. 75-90. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2022.02.075 [in Ukrainian].
Novikova, O.F., Pankova, O.V., Azmuk, N. A., & Kasperovich, O.Yu. (2021). Providing a New Quality of Working Life in Ukraine in the Conditions of Digitalization of the Economy: Conceptualization of Research. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), pp. 204-212. DOI: https://doi.org/10. 37405/1729-7206.2021.2(41).204-212 [in Ukrainian].
Pankova, O.V., & Kasperovych, O.Yu. (2021a). Ukrainian regulatory policy's target priorities to ensure decent working conditions in a platform economy. Econ. promisl., 4 (96), pp. 21-40. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2021.04.021 [in Ukrainian]. Pankova, O.V., & Kasperovych, O.Yu. (2021b). Problems, obstacles and opportunities for the formation of a system of social and legal protection of platform workers in Ukraine: expert assessments. Social and labour relations: theory and practice, 11(2), pp. 49-64. Retrieved from https://www.busi nessperspectives.org/images/pdf/applicatio ns/publishing/templates/article/assets/1693 0/SLRTP_2021_02_Pankova.pdf [in Ukrainian].
Pankova, O.V., & Kasperovych, O.Yu. (2022). Problems of social and legal protection of platform employed and priorities of regulatory policy of Ukraine in the conditions of martial law. Econ. promisl., 2 (98), pp. 91117. DOI: http://doi.org/10.15407/econin dustry2022.02.091 [in Ukrainian]. Pyshchulina, O., & Markevych, K. (2022). The labor market in war: the main trends and directions of stabilization. Analytical note. Kyiv: Razumkov Center. Retrieved from https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/ 2022-ANALIT-ZAPIS-PISHULINA-2.pdf [in Ukrainian]. Trade Union of Science and Education Workers of Ukraine (2022). The ILO starts the project to create productive jobs in Ukraine. Retrieved from https://pon.org.ua/novyny/ 9614-startuie-proekt-mop-shchodo-stvoren nia-produktyvnykh-robochykh-misc-v-ukra ini.html [in Ukrainian] Russiian, O.A. (2021). The influences of the "Industry 4.0" development on the human capital of the industrial enterprise: foreign experience. Econ. promisl., 4 (96), pp. 93117. DOI: http://doi.org/10.15407/econin dustry2021.04.093 The World Bank (2022). Ukraine: A quick assessment of the damage and recovery needs. August 2022. Report. Retrieved from
https://www.slideshare.net/dynamo777/ss-252900815 [in Ukrainian]
Ukrinform (2022). The "unhappy" state of the labor market and the prospects of its restoration after the war. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/ 3574736-neraj duznij -stan-rinku-praci-ta-per spektivi-jogo-vidnovlenna-pisla-vijni.html [in Ukrainian].
Ukrinform (2023). Trade union-employer dialogue: V. Zelenskyi on the activities of the National Tripartite Socio-Economic Council of Ukraine (NTSEC). Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/ 3292980-dialog-profspilkirobotodavci-zelen skij-skazav-ak-mae-pracuvati-socialnoeko nomicna-rada.html [in Ukrainian].
Federation of Metallurgists of Ukraine (2023). ILO plans to expand cooperation with Ukraine. Retrieved from http://fedmet.org/news/ mop-planuye-rozshiriti-spivrobitnictvo-z-ukrainoyu/ [in Ukrainian]
Federation of Professional Unions of Ukraine (2022a). EU: reforms in Ukraine must meet international labor standards and principles of social dialogue. Retrieved from https://www.fpsu. org. ua/napryamki-diyalno sti/mizhnarodna-robota/24010-yes-reformy-v-ukraini-povynni-vidpovidaty-mizhnarod nym-trudovym-standartam-i-pryntsypam-sotsialnoho-dialohu.html [in Ukrainian].
Federation of Professional Unions of Ukraine (2022b). Resolution of the Presidium of the Federation of Professional Unions of Ukraine "On the main tasks of collective and contractual work for 2023" of October 31, 2022 of № ni2/1r. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v12_1 580-22#Text [in Ukrainian].
Shamileva, L.L., & Khandii, O.O. (2022). The Main Trends and Consequences of Deepening Imbalances in the Labor Sphere During the First Six Months of Martial Law in the Country. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), pp. 180-187. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1 (42).180-187 [in Ukrainian].
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi ^^ Economy of Industry
Shapoval, N., Fedoseyenko, M., Hrybanov-skyy, O., & Tereshchenko, O. (2022). Post -war restoration of Ukraine. New markets and digital solutions. Project "Effective Management of Public Finance in Ukraine III". Retrieved from https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/09/digital-instruments-in-ukrainian-recovery.pdf [in Ukrainian].
Aleksynska, M. (2021). Digital Work in Eastern Europe: Overview of Trends, Outcomes, and Policy Responses. International Labour Organization. Retrieved from https://www.ilo.org/global/publications/wor king-papers/WCMS_794543/lang--en/index. htm
CEDR (2022). Cost to Ukraine of Conflict with Russia. The Centre for Economics and Business Research (CEDR). February 2022. Retrieved from https://cebr.com/reports/ cost-to-ukraine-of-conflict-with-russia/?fbc lid=IwAR3eITVGnauXBPrgYeEIm-a749m qkeACXrKdvRQvNvjVdIdKbxgtQlue_1c (дата звернення: 20.04.2023).
Dembitskyi, S., Zlobina, O., Kostenko, N. & etc. (2022); Ukrainian society in wartime: collective monograph In Ye. Golovakha, S. Makeiev (Eds.). Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
ILO (2019). Work for a Brighter Future. Global Commission on the Future of Work. January 2019. Retrieved from https://www.ilo.org/ wcmsp5/groups/public/---dgreports/---cabinet/ documents/publication/wcms_662410.pdf
ILO (2020). The Global Deal. Together for Decent Work and Inclusive Growth. Social
Dialogue and the Future of Work. Thematic brief. Retrieved from https://www.ilo.org/ global/publications/books/WCMS_744465/ lang--en/index.htm ILO (2021). The role of digital labour platforms in transforming the world of work. ILO Flagship Report. Retrieved from https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/W CMS_771749/lang--en/index.htm ILO (2023a). ILO proposes extra support measures for Ukraine, as war enters second year. Retrieved from https://www.ilo.org/ global/about-the-ilo/newsroom/news/WC MS_868984/l ang--en/index.htm ILO (2023b). Impact of the crisis on employment, incomes and social protection. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/documents/briefingnote/wc ms_867586.pdf Novikova, O., Pankova, O., Chaliuk, Y., & Kas-perovich, O. (2021). The Potential of Digi-talisation and Social Dialogue in Ensuring Post-Pandemic Labour Market Sustainabi-lity: Priorities for Ukraine. Studies of Transition States and Societies, 13(2). DOI: https://doi.org/10.58036/stss.v13i2.954 Zaloznova, Yu., Pankova, O., & Ostafii-chuk, Ya. (2020). Global and Ukrainian Labour Markets in the Face of Digi-talization Challenges and the Threats of the COVID-19 Pandemic. Virtual Economics, 3 (4), pp. 106-130. DOI: https://doi.org/10. 34021/ve.2020.03.04(6)
Oksana V. Pankova,
Phd in Sociologics, Associate Professor, leading Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-2003-8415; Olexandr Yu. Kasperovich, Junior Researcher
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-1169-9681
SOCIAL DIALOGUE AND LABOR SPHERE OF UKRAINE UNDER THE CONDITIONS OF MARITAL LAW, EUROPEAN INTEGRATION AND DIGITALIZATION: PROBLEMS AND PROSPECTS OF POST-WAR RECOVERY
The authors of the article defined a set of problems in the labor sphere and the system of social dialogue under the conditions of the synergistic influence of the following factors: 1) digitalization (world trend), 2) full-scale armed aggression; 3) the impact of chronically unresolved internal problems, accumulated from 2014 to 2022; 4) the Euro-integrational vector of Ukrainian development with the intensification of this vector after Ukraine acquires the status of a candidate country for joining the European Union (2022). The authors have revealed a tendency towards the rapid activation of attention to the problems of social dialogue, readiness for changes in the current period on the part of the top management of the state, social partners and their joint representative bodies in connection with the processes of forced European integration.
The article contains a thorough analysis of ILO documents regarding the assessment of the state and losses of the labor sphere as a result of full-scale armed aggression, as well as a recommendations on achieving the quality criteria of the system of social dialogue. The role of social dialogue in ensuring the stability of the labor sphere of Ukraine in the current conditions is revealed, which is defined by the need for a radical renewal of the system of interaction of social dialogue subjects, the restoration of the work of a joint representative body at the national level -the National Tripartite Socio-Economic Council, respectively, territorial tripartite socio-economic councils, active coordinated decisions and actions by social partners regarding the modernization of the current model of social dialogue in Ukraine. The updated model must meet the basic European requirements, be organically integrated into the system of post-war recovery of the social and labor sphere according to the ILO principle 'build back better'.
The need to involve digital resources and possibilities for prospects of the development of the social dialogue system through its renewal on a modern technological network-digital basis is substantiated (author's idea). The practical implementation of the updated system of social dialogue becomes the basis for the creation of an information and communication platform for the interaction of partners at the inter-state and intra-state levels for the implementation of strategic decisions to ensure the stability and post-war recovery of the labor sphere, the economy and the country as a whole, in order to achieve the defined European integration benchmarks.
Keywords: social dialogue system, social partners, labor sphere, martial law, risks and threats, European integration, digitalization, post-war recovery of Ukraine.
JEL: E24, J21, J23, J50, J52, J58, J59
Формат цитування:
Панькова О. В., Касперович О. Ю. (2023). Сощальний дiалог i трудова сфера Украши в умовах военного стану, евроштеграцп, цифровiзацii: проблеми та перспективи для повоенного вщновлення. Економжа промисловост1. № 2 (102). С. 78-104. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry.2023.02.078
Pankova, O. V., & Kasperovich, O. Yu. (2023). Social dialogue and labor sphere of Ukraine under the conditions of marital law, european integration and digitalization: problems and prospects of post-war recovery. Econ. promisl., 2 (102), рр. 78-104. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2023.02.078
Надшшла до редакцП 07.04.2023 р.
- Екoнoмiкa npoмucлoвocтi Economy of Industry
