CC BY
17
УДК: 334:331(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.021
Оксана Володимирiвна Панькова,
канд. соц. наук, доцент, зав. сектору https://orcid.org/0000-0002-2003-8415; Олександр Юршовнч Касперович, молодший науковий ствробтник 1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Укра!ни вул. Мари Капшст, 2, м. Ки!в, 03057, Укра!на E-mail: a_kasp@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-1169-9681
Ц1ЛЬОВ1 ПР1ОРИТЕТИ РЕГУЛЯТОРНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ УМОВ Г1ДНО1 ПРАЦ1 У ПЛАТФОРМН1Й ЕКОНОМ1Ц11
У статт дослщжено i розкрито ключов1 тренди в систем1 сощально-трудових вщно-син (СТВ), пов'язаш з впливом цифровiзацi! та платформно! економiки. Наголошено на поширенш iндивiдуалiзацi! та руйнуваннi традицшних трудових колективних вiдносин, !х короткостроковост та неформальностi.
Встановлено, що зазначеш тренди генерують цiлу низку виклиюв, загроз i проблем-них «вузлiв» вiдносно традицiйних механiзмiв реалiзацi! державно! пол^ики в сощально-трудовiй сфер^ систем соцiального дiалогу та сощального захисту, що негативно впливае на умови забезпечення гщно! працi. Вони базуються на фундаментальнiй невiдповiдностi сутшсних й iнституцiональних засад функцiонування традицшних регуляторних мехашз-мiв у сферi працi та зайнятостi та принципово ново! системи соцiально-трудових вiдносин, яка формуеться i поширюеться. Платформiзацiя системи СТВ приводить до появи нових суб'екив, потребуе регламентованост !х дiяльностi, пошуку адекватних механiзмiв регу-лювання, визначення ролi держави в цих процесах. Також акцентовано увагу на трансфор-мацiйних змiнах у системi соцiально-трудових вiдносин; проблемах та можливостях фор-мування механiзмiв представництва колективних штереав платформних працiвникiв та роботодавщв; нормативно-правовiй невизначеностi статусу та неврегульованост дiяльнос-тi трудових платформ; «розмиванш» юрисдикци на транснацiональних трудових платформах тощо.
Визначено та обгрунтовано цiльовi прюритети щодо забезпечення збалансованого соцiально-трудового розвитку в Укра!ш в умовах поширення платформно! економiки, зок-рема, через оновлення юнуючо! системи договiрного та державного регулювання сощаль-но-трудово! сфери, створення сучасних систем i механiзмiв представництва колективних iнтересiв платформних пращвниюв та роботодавцiв, Нацiонально! платформи сощально вiдповiдального партнерства, забезпечення комплексного нормативно-правового впорядку-вання дiяльностi платформ, а також гармошзацш соцiально-економiчного, трудового, цифрового, неоiндустрiального та сталого розвитку в сучасних умовах.
Ключовг слова: платформна економжа, цифрова зайнятiсть, соцiально-трудовi вщно-сини, соцiальний дiалог, гщна праця, прiоритети та механiзми регуляторно! полiтики.
JEL: E24, E26, E27, J21, J23
1 Статтю пвдготовлено в рамках реалiзацii проекту 1ЕП НАН Укра!ни з проблем становления ново!' якосл трудового життя в умовах цифрових трансформацш за щльовою Програмою наукових дослiджень НАН Укра!ни «Становлення ново! якостi життя» на 2021 рш» (договiр № 02/2021 ввд 15 червня 2021 р.).
© О. В. Панькова, О. Ю. Касперович, 2021
Фундаментальш технолопчш шнова-цп, що становлять основу переходу на 1н-дустрш 4.0, фактично формують новий споЫб виробництва, який обумовлюе ви-никнення i поширення принципово нових форм та механiзмiв взаемоди суб'ектiв со-цiально-трудових вiдносин (СТВ). У першу чергу йдеться про швидкий розвиток платформно! економiки та, зокрема, трудових платформ. Уже сьогодш процеси розвитку 1ндустри 4.0, смарт-промисловостi та платформно! економiки суттево впливають на сферу працi та зайнятоси, значною мiрою формують свiтовий порядок денний щодо дослiджень i формування вщповщно! пол> тики як на мiжнародному, так i на нащона-льному рiвнi. «Якщо платформна економ> ка не стане частиною сощальних норм щодо гщно! пращ, то вона загрожуе перетво-рити суспшьство за сво!м власним образом i подобою» (Mexi, 2021) - саме так ощню-еться масштабшсть впливу цифрово! (у т.ч. платформно!) економiки на процеси в суспшьство
Фахiвцi Мжнародно! оргашзацп пращ (МОП) зазначають, що трудовi циф-ровi платформи, з одного боку, створили безпрецедентш можливостi для пращвни-кiв, бiзнесу та суспiльства, але одночасно вони становлять серйозну загрозу для за-безпечення умов гщно! працi та чесно! конкуренци (ILO, 2021). Це обумовлено бурхливим розвитком платформно! еконо-мiки, у якш традицiйнi механiзми пред-ставництва колективних iнтересiв, сощаль-ного дiалогу, сощального захисту, що ба-зуються на довгострокових i формалiзова-них вщносинах, фактично перестають пра-цювати. У свою чергу, це призводить до виникнення гострих проблем у сферi сощального захисту та забезпечення необхщно! якостi трудового життя пращвниюв нетра-дицiйних форм зайнятостi (платформно!, цифрово! зайнятост тощо). Фактично щ нестандартнi форми значною мiрою е не-врегульованими та перебувають поза межами чинних й усталених нормативно-правових, органiзацiйно-управлiнських за-
сад, не вписуються у формат дiяльностi традицiйних iнститутiв та механiзмiв забезпечення гщно! пращ (зокрема систем сощального дiалогу та сощального захисту). Тому в площиш практично! дiяльностi актуалiзуються проблеми нормативно-правового визначення, регламентацi!' та врегулювання цих нов^шх нетрадицiйних соцiально-трудових вiдносин, що виника-ють у зв'язку з цифровiзащею економiки та суспiльства. Також зростае суспiльний запит на створення вiдповiдних оновлених i дieвих систем соцiального дiалогу, соцiа-льного захисту, забезпечення можливостей колективного представництва штереав сторiн соцiального дiалогу, передусiм зай-нятих на платформах, вщповщного онов-лення дiяльностi i профспiлок, i органiзацiй роботодавцiв.
Дослщження дiяльностi трудових платформ та !х впливу на сферу працi та зайнятост мають досить невелику юторш, власне, як i саме явище. Але останнiм часом увага до цих питань, як i кшьюсть пуб-лiкацiй вiдповiдно! тематики, зростае дос-татньо високими темпами. Дiяльнiсть i вплив трудових платформ уже стали предметом уваги не лише наукових дослiджень, але й пол^ичних дискусiй. Суттевого iм-пульсу дослiдженням у цьому напрямi додала пандемiя COVID-19 (сьогоднi вона е одним iз ключових трецщв сучасностi), вплив яко! на глобальний та нацiональнi ринки працi прискорив цифровiзацiю, по-ширивши цифровi мехашзми безконтактно! взаемодi! у процесi спшьно! виробничо! дiяльностi (трудовi платформи можна вва-жати одним iз таких механiзмiв).
Аналiз науково! лiтератури свщчить, що в Укра!нi процеси цифрових трансфор-мацiй економiки та суспшьства, розвитку платформно! економiки активно дослщжу-ються в першу чергу на макрорiвнi, в кон-текстi становлення 1ндустри 4.0, неошдуст-рiалiзацi!, розвитку смарт-промисловост та пов'язаних iз цим проблем i перспектив (Вишневський, Гаркушенко, Князев, 2020; Вишневський, Вiецька, Гаркушенко, Кня-
зев, Лях, Чекша, Череватський, 2018). Сут-тева увага також придiляеться цифровим платформам, i'x ролi в забезпеченнi соща-льно-економiчного розвитку Украши, теоретичному осмисленню феномену цифро-вих платформ, питанням нормативно-правового регулювання 'хньо' дiяльностi (Иванов, Вишневский, 2017; Царьов, 2020; Кохан, 2021), дослщжуються перспективи цифрово! платформiзацii процеав стратеп-чного управлiння економiкою Украши (Вишневський, 2021).
У той же час питанням дiяльностi трудових платформ саме в аспект 'хнього впливу на систему сощально-трудових вщ-носин, на сощально-трудову сферу в Укра-iнi присвячено досить обмежену кшьюсть дослiджень (Азьмук, 2019; Азьмук, 2019а; Алексинська, Бастракова, Харченко, 2018; Aleksynska, 2021; Панькова, Касперович, 2019; Сахарук, 2020). Це пом^но контрас-туе з тiею увагою, яку прид^ють впливу трудових платформ на сферу пращ та зай-нятостi провщш профiльнi мiжнароднi ор-ганiзацii та розвинут кра'ни, де ця тематика е дуже популярною та затребуваною (ILO, 2021; ILO, 2021a; Eurofound, 2018; European Comission, 2018; CEPS 2018; Mexi, 2019).
З урахуванням зростання частки платформно' економiки в нащональнш економiцi Украши (Алексинська, Бастракова, Харченко, 2018; Aleksynska, 2021) питання формування та реалiзацii дiевоi полiтики щодо забезпечення високо' якост трудового життя в умовах цифровiзацii та розвитку платформноi економiки набувае осо6ливо' гостроти.
Метою статтi е дослщження ключо-вих трендiв, пов'язаних iз розвитком плат-формно' економши, що впливають на систему СТВ; визначення виклиюв та загроз, яю цi тренди генерують для традицшних механiзмiв СТВ i системи державного та договiрного регулювання у сферi працi; обгрунтування цiльових прюритеив дiевоi регуляторноi полiтики щодо формування
умов гщно' працi в Украм у процесi розвитку платформноi економiки.
Взаемод1я цифрового (платформного) сегменту ринку пращ з кнуючими
шститутами та механ1змами розвитку сощально-трудово!' сфери:
ключов1 проблеми та виклики
Узагальнення ситуацii в европейсь-ких крашах дозволяе виокремити чотири основнi проблемш «вузли», що ставлять пiд загрозу дiевiсть полiтики забезпечення високо' якост трудового життя та ввдповщ-них механiзмiв (зокрема систем сощально-го дiалогу та соцiального захисту) в умовах розвитку платформноi економiки. Серед проблемних «вузлiв», якi активно дослщжуються та обговорюються в крашах £С (як на загальноевропейському, так i на на-цiональному рiвнях), основними е такi:
1) трансформащя системи СТВ в умовах платформноi економiки, поширен-ня новiтнiх ознак i нових форм сощально-трудових вщносин, якi принципово вiдрiз-няються вiд традицiйних вiдносин мiж пращвником i роботодавцем, е в певному сенсi несумiсними з традицiйними мехашз-мами соцiального дiалогу (орiентованими на сталi трудовi колективи та довгостроко-вi формалiзованi вiдносини);
2) проблема створення дiевих меха-нiзмiв представництва колективних ште-ресiв платформних пращвниюв;
3) проблема нормативно-правовоi не-визначеност дiяльностi трудових платформ, у тому чи^ невизначеностi юри-дичного статусу пращвниюв та роботодав-щв на платформах, та самих платформ, що дуже ускладнюе питання 'хнього «встрою-вання» у традицiйнi мехашзми реалiзацii соцiального дiалогу та забезпечення соща-льного захисту;
4) проблема «розмивання» юрисдик-цii на транснащональних платформах, коли у держави фактично зникають важелi впливу на мiжнароднi трудовi платформи, що фактично належать до юрисдикцш ш-ших краш
Зазначеш проблемш «вузли» е взае-мопов'язаними та взаемообумовленими, створюють найбiльшi перешкоди досяг-ненню умов гщно! працi у платформнiй економщ. Розглянемо !х детальнiше.
1. Трансформаця традицшног сис-теми сощально-трудових eidHocuH в умо-вах платформно"! економти
Платформи е дуже гнучкими та орга-нiзовують роботу принципово шакше, нiж традицiйний бiзнес. Вони пов'язують пщ-приемства та клiентiв iз працiвниками та трансформують трудовi процеси, що мае фундаментальнi наслiдки для майбутнього (ILO, 2021). У результат в умовах плат-формно! економжи вiдбуваеться форму-вання та поширення якiсно нових сощаль-но-трудових вщносин, якi кардинально вщ-рiзняються вщ усталених вiдносин iз тра-дицшними механiзмами колективного представництва iнтересiв сторш СТВ, реа-лiзацi! соцiального дiалогу, забезпечення соцiального захисту працiвникiв тощо. У найбiльш узагальненому виглядi йдеться про два фундаментальних тренди в цариш соцiально-трудових вiдносин, якi спричи-нила цифровiзацiя та бурхливий розвиток платформно! економiки:
iндивiдуалiзацiя соцiально-трудових вщносин - фундаментальний тренд, харак-терний для платформно! економжи, де ба-зовою одиницею вибудовування сощально-трудових вiдносин стае не трудовий колек-тив, а iндивiд. Тобто платформш працiвни-ки фактично не створюють трудового ко-лективу, який може виступати суб'ектом довгострокових соцiально-трудових вщно-син у традицшному !х розумiннi;
разовють, короткостроковiсть i не-формальнiсть сощально-трудових вщносин, оскшьки платформна економжа - це вже не економжа певного довгострокового процесу, який будуеться на сталих вщно-синах мiж робiтниками та роботодавцями, а економша «завдань» (як короткостроко-вих, так i довгострокових - все одно, це вже принципово шший тип вiдносин мiж роботодавцем та роб^ником).
Цi тренди фактично генерують те проблемне поле, з яким стикаються тради-цшш iнститути (суб'екти) реалiзацil державно! полiтики у сферi зайнятостi, соцiа-льного дiалогу та соцiального захисту, спричиняючи, зокрема, серйозш труднощi щодо забезпечення представництва ште-ресiв зайнятих на платформах пращвниюв, !хнього соцiального захисту, колективного представництва !х iнтересiв, участi в соща-льному дiалозi.
Ключовою ознакою зазначених яюс-но нових характеристик сощально-трудо-вих вiдносин в умовах платформно! еконо-мiки е той факт, що фактично зникають таю основш елементи традицшно! системи СТВ, як «трудовий колектив», «пiдприем-ство», «робоче мiсце» (щонайменше у традицшному розумшш). Проте саме щ елементи е фундаментальним пщгрунтям для традицiйних систем соцiального дiалогу, колективно-договiрного регулювання, со-цiального захисту тощо, спрямованих на забезпечення умов гщно! пращ у традицш-нш формо Цим традицiйним системам фа-ктично немае на що спиратися у плат-формнш економiцi. Натомiсть з'являються новi явища, новi ролi та щентичноси, новi статуси та суб'екти: «цифровий працiв-ник», «смарт-персонал», «цифровий робо-тодавець», «трудовi платформи», «смарт-пiдприемство», «цифрова держава», «смарт-промисловiсть», «цифрове робоче мiсце», «цифрова посада», «платформна зайнятшть», «цифровий ринок працi» та багато шших.
Результати дослiджень свщчать, що цим новим вiдносинам на трудових платформах притаманна неформальшсть i ко-роткостроковiсть. Так, в Укра!ш трудовi вiдносини на вебплатформах залишаються в основному неформальними: три чвери онлайн-працiвникiв повiдомляють, що пра-цюють неофiцiйно. Вони не зареестроваш в органах влади як самозайняи та не спла-чують внески на сощальне страхування. Показовим е такий факт: близько 45% впе-внеш, що реестрацiя не потрiбна (Aleksyn-
ska, 2020, c. 29). Рiвень неформальност е вищим серед працiвникiв мережi 1нтернет, нiж у зайнятих у традицшних секторах на-цiональноi економжи. Як результат, пра-цiвники вебплатформ ризикують опинити-ся поза межами системи сощального захис-ту. Серед зайнятих на платформах багато таких, у кого одночасно е шше, офщшне мюце роботи (яке з формальноi точки зору е основним), щоб мати вщповщний статус i входити до числа тих, хто мае право на традицiйний соцiальний захист, який за-безпечуеться формальною офiцiйною ро-ботою. Однак така практика ставить пщ загрозу стiйкiсть системи соцiального за-безпечення та адекватнiсть захисту, який вони пропонують (якщо основною з точки зору затрачуваного часу та доходу е неформальна робота через платформи). Очевидно, що в зазначенш ситуаци традицiйнi механiзми соцiального дiалогу стають фак-тично недiездатними вщносно цифрово' зайнятостi та платформного сектору еко-номiки на тлi зростання кiлькостi плат-формних працiвникiв, як потребують сощ-ального захисту i захисту свого права на забезпечення умов гщно' працi. Ця проблема для багатьох кра'н, у тому чи^ для Укра'ни, залишаеться досi не розв'язаною.
2. Проблема створення diesux ме-xarnsMis представництва колективних ттереЫв платформних прац'кшик'ш
Фундаментальною проблемою щодо створення дiевих механiзмiв сощального дiалогу та сощального захисту у сферi платформно' економiки, де ввдсутш довго-строковi формалiзованi вщносини мiж пра-цiвниками та роботодавцями, е забезпечення сталих механiзмiв представництва колективних iнтересiв сторш сощально-тру-дових вiдносин.
Представництво колективних ште-ресiв платформних працiвникiв, незалежно вiд 'хньо' приналежностi, стикаеться iз значними складнощами (Eurofound, 2018, c. 58). Це проявляеться у невизначеному з юридично' точки зору статус зайнятостi; загальнiй вiдсутностi колективноi/спiльноi
професшно' iдентичностi; вiдсутностi конкретного постшного робочого мiсця; не-стiйкостi та мшливост платформних форм зайнятостi та дiяльностi. Проте в багатьох кра'нах профспiлки та iншi органи колек-тивного представництва намагаються орга-шзовувати платформних працiвникiв i за-безпечити представництво 'х iнтересiв: вони тдтримують судовi справи, оргашзо-вують шформацшш кампанп, розробляють проекти кодекав поведiнки або сприяють переговорам мiж працiвниками та платформами, у результат чого укладаються першi колективш угоди мiж суб'ектами, що взае-модiють на платформi, та самою платформою (яка за цих умов уже виступае не лише майданчиком взаемоди, але i в статусi окремого суб'екта СТВ).
Також паралельно створюються менш iнституцiоналiзованi установи та im-щативи нового мережевого типу для на-дання iнформацii працiвникам платформ i допомоги 'м у полiпшеннi умов пращ, але поки що вони мають досить обмежену по-ширешсть та результативнiсть. У цiлому в кра'нах СС органiзацiя платформних пра-цiвникiв як суб'ектiв СТВ залишаеться вкрай обмеженою, хоча просування ще' ново' платформно' бiзнес-моделi дозволяе встановлювати певш стандарти через рег-ламентоваш кодекси поведiнки. Зазнача-еться, що платформних пращвниюв слiд пiдтримувати в 1'хшх спробах самооргаш-заци та встановлення механiзмiв представництва колективних штереав (Eurofound, 2018, c. 64).
Сама робота на платформi кидае ви-клик традицiйнiй колективнiй оргашзаци: у багатьох платформних працiвникiв не фор-муеться професiйна iдентичнiсть саме як пращвниюв (через високий стутнь шдивь дуалiзацii дiяльностi на платформах), практично вщсутне колективне представництво штереав основних суб'ектiв СТВ, а сол> дарнi вiдносини побудувати майже немож-ливо (European Comission, 2018, c. 166). Труднощi у створенш дiевих механiзмiв представництва колективних штереав сто-
рш сощально-трудових вiдносин на платформах обумовлеш, зокрема, специфiкою вiдносин «вах до вЫх» у платформнiй еко-номiцi, а саме:
здебiльшого платформш працiвники працюють iзольовано, !х не поеднують особистi вiдносини (як у традицшних ко-лективах), вiдсутня емоцшна залученiсть та «вiдчуття колективу» - пращвники фак-тично не мають контакту з iншими пращв-никами платформи, який е необхщною умовою для колективних дiй;
велика кшьюсть працiвникiв платформ працюють нелегально, не сплачують податки та не защкавлеш у своему «виходi у свт> для захисту сво!х прав;
бшьшшть платформних працiвникiв розглядають цей вид роботи як тимчасову або додаткову дiяльнiсть, тому довгостро-кова активна дiяльнiсть щодо захисту сво!х прав через колективнi дi! для них не е чи-мось важливим, вартим зусиль та часу;
важлива проблема, що стосуеться як пращвниюв, так i роботодавцiв - це !хня iндивiдуалiзованiсть на платформi та знач-ною мiрою конкурентнiсть вщносин. Пра-цiвники на платформi позищонують себе як фахiвцi та фактично виступають скор> ше як конкурента, а не як сшвроб^ники. Це також суттево ускладнюе перспективи колективно! дi! щодо захисту спiльних ш-тересiв.
Данi дослiджень також свщчать про загальну вiдсутнiсть зацiкавленостi у платформних пращвниюв формувати колектив-не представництво сво!х iнтересiв, зокрема ставати членами профспшок або шших iнститутiв колективного представництва. Для цього е кшька причин, основними з яких е такi (CEPS, 2018, c. 6):
вступати у профспшки чи iншi анало-пчш структури та брати участь у !хнш дiя-льностi е певним зобов'язанням i потребуе часу. Пращвники платформ, особливо представники нижчого сощально-еконо-мiчного рiвня, зазначають у багатьох ш-терв'ю в рiзних кра!нах, що вони не можуть дозволити собi брати таку участь, а заметь
цього вiддають перевагу виконанню шшо-го завдання для збшьшення свого зароб№ ку;
з урахуванням рiзноманiтностi сфер i галузей дiяльностi платформних пращвни-кiв !х колективне представництво усклад-нюеться через те, що багато з них працю-ють на рiзних платформах i навiть у рiзних секторах одночасно;
працiвники платформи працюють в iндивiдуалiзовану режимi, як правило, iзо-льоваш один вiд одного, !хня дiяльнiсть спрямована на виконання конкретних за-вдань (замовлень), колективнi вiдносини -ввдсутш або фрагментованi. Тому платформш пращвники не утворюють солщар-ну спiльноту, що ставить пщ сумнiв здат-нiсть до самооргашзованих колективних дiй;
оскiльки бiльшiсть пращвниюв платформ розглядають цю роботу як тимчасо-ву, приеднання до профспшки вони для себе не вважають потрiбним.
3. Проблеми нормативно-правово! невизначеност статусу суб,ект1в плат-формно! економжи
Дослщники зазначають, що економь ка онлайн-платформ у певному сена роз-мивае статуснi межi та змшюе суб'ектнiсть (у традицiйному розумшш) роботодавця та працiвника. Трудовi платформи намага-ються виступати чистими посередниками мiж користувачами послуг та постачальни-ками, подiляючи певнi характеристики з моделлю агентства з тимчасового праце-влаштування. Робiтники (виконавцi, нада-вачi послуг) на онлайн-платформах вважа-ються платформою самозайнятими, хоча вщносини мiж платформними працiвника-ми та платформами часто мають ознаки трудових вщносин, заснованих на певному пщпорядкуванш
Невизначешсть статусу працiвникiв платформ i нерегламентованiсть вiдносин на платформах (яю реалiзуються поза межами усталеного нормативно-правового забезпечення традицшно! системи СТВ) фактично виключають платформних пра-
щвниюв iз традицiйних систем соцiального дiалогу та соцiального захисту, що ставить пщ сумнiв можливостi забезпечення для них умов гщно! працi.
Ан^зуючи iснуючий дискурс щодо питань нормативно-правового врегулю-вання платформно! зайнятостi, дослiдники вiдзначають такi його ключовi моменти (Eurofound, 2018, а 50):
на практицi умови, яю пропонуються платформами, значною мiрою визначають статус зайнятост працiвникiв, i зазвичай це статус самозайнятих (хоча деяю платфор-ми пропонують трудовий договiр, але це скорiше виняток iз правила, що дiе не для вах працiвникiв навiть на однш платформу
самозайнятiсть та iншi статуси пра-цевлаштування зазвичай забезпечують нижчий соцiальний захист, шж трудовi договори. Таю пращвники не мають сощаль-не страхування на випадок безробiття, не-щасних випадкiв або професiйних захво-рювань, якщо вони не покривають витрати самостшно. Регулювання охорони пращ безпосередньо пов'язане iз статусом пра-цiвника, а отже, умови для самозайнятих платформних працiвникiв е менш сприят-ливими;
у деяких кра!нах £С було запропоно-вано особливий статус працевлаштування для платформних пращвниюв, але цi ативи, як правило, були вщхилеш пол^и-ками, яю вважають, що особливий статус навряд чи виршить iснуючi проблеми;
гострими залишаються питання опо-даткування доходiв платформних пращв-ниюв, яке е умовою повноцiнного !хнього включення до iснуючих систем сощально-го захисту.
Нагальна проблема полягае у визна-ченнi нормативно-правового статусу самих трудових платформ i перспективи !хнього включення до системи сощально-трудових вiдносин як окремого суб'екта. е Багато-аспектшсть дано! проблеми проявляеться, перш за все, у трансформаци рольових фу-
нкцiй суб'ектiв СТВ на платформах, а са-ме:
посилюеться роль самих платформ як посередника в забезпеченш взаемоди безпосередньо роботодавця (замовника) i пра-цiвника (виконавця), осюльки саме платформа через встановлеш нею алгоритми та правила значною мiрою визначае специфь ку взаемоди сторiн, i з цiе! точки зору та-кож беззаперечно е стороною вщносин мiж працiвником та роботодавцем, тобто фак-тично е стороною СТВ;
змшюеться роль i статус роботодавця (замовника) у взаемоди з пращвником (виконавцем).
Отже, умови роботи, яю склалися на цифровому ринку пращ, посилили дисбаланс сил мiж працiвниками та роботодав-цями. Платформнi працiвники з^кнулися з новiтнiми бар'ерами, якi стосуються пред-ставництва колективних iнтересiв. Тради-цiйнi форми такого представництва, як за-значено вище, зазвичай передбачають единого роботодавця, едине робоче мкце та набiр обов'язкiв i зобов'язань, якi можуть бути структуроваш в рамках вiдповiдного договору (контракту) довгострокового характеру - традицшно це втiлювалося в сис-темi колективно-договiрного регулювання. У платформнш економiцi, з огляду на спе-цифiку !! функцiонування, цi умови фак-тично зникають, що створюе суттеву, фун-даментальну невизначенiсть i простр для зловживань.
У данiй ситуацi! саме ч^ко визначе-ний статус платформ, !хне позицiонування та принципи дiяльностi могли б вiдiграти провiдну роль у забезпеченш належно! якостi трудового життя платформних пращвниюв. Тобто роль платформи е не мен-шою, шж роль безпосереднього замовника / роботодавця. Ситуащя ускладнюеться тiею обставиною, що компанi!-платформи в цшому не хочуть, щоб !х розглядали як «роботодавцiв», щоб уникнути вiдповiда-льностi (Mexi, 2021).
У розвинутих кра!нах уже iснують прецеденти визнання платформ стороною
СТВ, !хнього включення до систем соща-льного дiалогу та ведення переговорiв iз профспiлками. Так, у травш 2021 р. одна з найбшьших профспiлок Великобританп GMB Union досягла домовленост з Uber, що дозволяе !й представляти iнтереси 70 тис. водив, яю працюють на цш платфо-рмi. Фактично це означае, що традицшна профспiлка набула права вести переговори з платформою вщ iменi працiвникiв, якi на нш працюють (ETUC, 2021). 1снують й ш-шi прецеденти. Так, за ршенням швейцар-ського апеляцiйного суду платформу Uber було визнано роботодавцем, а !! водив -найманими пращвниками (ETUC, 2020). Профспшки ощнили це рiшення як знако-ве, осюльки воно вiдкривае шляхи для по-ступово! регламентаци статусу платформ i !х включення до юнуючого нормативно-правового поля регулювання СТВ як нового суб'екта. Це створюе реальш можливос-тi для залучення платформ до системи сощального дiалогу як суб'екта СТВ iз мож-ливiстю брати участь у колективних переговорах, укладати колективш угоди тощо. Без таких судових прецедентiв профспш-кам фактично не було на що спиратися у сво!х спробах захистити права платформ-них роб^ниюв.
Скорше за все в розвинутих кра!нах процеси включення платформ до системи СТВ триватимуть i прискорюватимуться. Це е важливою складовою нормативно-правового врегулювання, i включення платформ до суб'ектв СТВ (хоча i з особ-ливим статусом) також е вкрай важливим, але складним завданням. Традицiйно плат-форми позицiонують себе лише як нейтрального посередника мiж пращвником i роботодавцем. Але вплив, який спричиняють платформи на систему СТВ, е надто масш-табним, щоб самi по собi платформи зали-шалися поза межами правового поля. Вони вже виступають реальними акторами сощ-ально-трудових вiдносин платформно! економiки, оскiльки реалiзованi на рiзних платформах алгоритми взаемоди роботода-
вщв/замовниюв i працiвникiв/виконавцiв жодним чином не е нейтральними з точки зору забезпечення та захисту !хнiх прав й штереав. Платформи не повиннi залиша-тися цшком «осторонь», зважаючи на те, що бшьшшть iз них отримуе кошти за на-дання посередницьких послуг.
4. Проблема розмивання юрисдикцй'
При розробленш та впровадженнi д> ево! регуляторно! полiтики щодо забезпечення високо! якостi трудового життя плат-формних працiвникiв, !хнього включення до систем сощального дiалогу та сощаль-ного захисту постае питання про те, що фактично в цифровому сегмент дшть два базових рiзновиди платформ (Mexi, 2019, c. 3-5):
1) платформи, через яю реалiзуеться економiчна активнiсть/дiяльнiсть локального рiвня (вщ мiсцевого до нацiонально-го), тобто дiяльнiсть яких так чи шакше географiчно локалiзована та пов'язана з певною територiею (зазвичай це сфера транспорту, оренди житла, служби доставки та iншi географiчно локалiзованi послу-ги). Це дозволяе помштити i працiвникiв, i роботодавцiв те! чи iншо! платформи в единий нормативно-правовий, сощально-економiчний та суспшьно-пол^ичний про-стiр, а отже, вщповщно розробляти та реа-лiзовувати на основi соцiального дiалогу цiлiсну й узгоджену полiтику нацiонально-го, субнащонального або галузевого рiвня щодо розвитку соцiально-трудових вiдно-син, забезпечення якост трудового життя, механiзмiв представництва колективних штереав (колективно! суб'ектностi) та ре-алiзацi! соцiального дiалогу, механiзмiв сощального захисту. Тут не виникае яки-хось значних перешкод щодо оновлення системи сощального дiалогу, i завдання зводяться до розроблення й упровадження нов^шх механiзмiв його реалiзацi!, аде-кватних умовам цифровiзацi! та особливос-тям дiяльностi трудових платформ;
2) платформи, через яю реалiзуеться транснащональний краудсорсинг, де еко-
номiчна актившсть^яльшсть не мае гео-графiчно! локалiзацi! i де працiвник (або навт робоча група), роботодавець та сама платформа можуть бути представниками зовам рiзних кра!н та, вщповщно, рiзних юрисдикцiй. Таке «розмивання» юрисдик-цi! призводить до того, що вщносно дiяль-ностi цих платформ i можливостей впливу на них виникае низка фундаментальних проблем, у тому чи^ щодо нормативно-правового врегулювання !хньо! дiяльностi, забезпечення сощального дiалогу, мехашз-мiв представництва колективних штереав, соцiального захисту та ш.
Фактично традицiйна держава мае вкрай обмежений вплив на взаемодш пра-цiвникiв i роботодавцiв на транснащональ-них платформах, оскiльки ця сфера еконо-мiчно! дiяльностi виникла i бурхливо роз-виваеться фактично поза межами тради-цiйних механiзмiв впливу з боку держави. Це суто мережеве явище, i пошук мехашз-мiв соцiального захисту, сощального дiало-гу мае стати завданням вiдповiдних мере-жевих спiльнот пращвниюв i роботодавцiв, у суто мережевому просторi та з викорис-танням мережевих механiзмiв. А особливо! гостроти проблемам додае той факт, що са-ме цей сектор зростае найбшьш швидкими темпами. Достатньо вiдзначити, що значна юльюсть IТ-продуктiв створюеться саме на таких платформах.
В Укра!ш наявнi та активно дшть обидва види цих платформ, поширюеться цифрова зайнятiсть, тому проблематика, пов'язана з дiяльнiстю транснацiональних платформ, е цшком релевантною (Алек-синська, Бастракова, Харченко, 2018; Aleksynska, 2021).
Цiльовi пршритети реатзаци дieвоl регуляторноУ полiтики УкраУни щодо забезпечення умов гщноУ пращ у платформнш економЩ
У контекстi впливу вищезазначених трендiв i проблемних «вузлiв», а також з урахуванням суттево! невизначеностi та
високо! динамiчностi багатьох параметрiв щодо розроблення дiево! державно! пол> тики у сферi працi та зайнятост для забезпечення умов гщно! працi у платформнiй економiцi актуалiзуеться запит на визна-чення цшьових прiоритетiв формування тако! полiтики. Цiльовi прiоритети висту-пають базовими векторами, орiентирами, ключовими напрямами модернiзацi! вЫе! системи СТВ з урахуванням тих фунда-ментальних змiн, якi продукуе цифрова трансформащя у трудовiй сферi. Викона-ний аналiз дае певнi пщстави для визна-чення таких прюритетв.
До основних цiльових прiоритетiв реалiзацi! дiево! регуляторно! полiтики Укра!ни щодо забезпечення вимог гщно! пращ та становлення високо! якост трудового життя в умовах цифровiзацi! та роз-витку платформно! економiки пропонуеть-ся вiднести такi:
1. Формування нов1тньог та прин-ципове оновлення 1снуючо! системи дого-в1рного I державного регулювання у сфер1 пращ та зайнятост1 в1дпов1дно до вимог платформно! економжи (у першу чергу систем социального д1алогу та сощального захисту працюючих). Реалiзацiя цього цшьового прюритету потребуватиме:
формування спшьного розумшня з боку пол^июв, сощальних партнерiв, пред-ставниюв сторiн СТВ i соцiального дiало-гу, експертiв сутi платформно! економши i платформно! зайнятостi, !х впливу на тра-дицiйну систему СТВ в Укра!ш;
формування адекватного нормативно-правового та методичного забезпечення для здiйснення мошторингу ситуацi! в цифровому сегмент нащонально! економiки з метою вироблення спiльного бачення та узгоджених ршень щодо розроблення i реалiзацi! адекватних стратегiй на засадах державно-приватного партнерства, у тому числi для забезпечення умов гщно! пращ платформним пращвникам i становлення ново! якост трудового життя в Укра!нi в умовах розвитку платформно! економiки;
poзpoблення тa впpoвaдження систе-ми iнфopмaцiйнo-aнaлiтичнoгo зaбезпечен-ня для здiйснення та пoстiйнiй oснoвi мo-нiтopингy пpoцесiв, якi вiдбyвaються у плaтфopмнiй е^шм^, oскiльки стpiмкo зpoстae кiлькiсть плaтфopм i зaйнятих нa них пpaцiвникiв, змiнюються мoделi бiзне-су. Дaнi пpo poбoтy нa плaтфopмaх мaють бути включенi дo oфiцiйнoï нaцioнaльнoï стaтистики. Дoцiльнo poзpoбити eдинi з £С стaндapти для мoжливoстi узгодження тa пopiвняння стaтистичних дaних £С i Укpa-1'ни, включaючи дaнi пpo yмoви poбoти тa зaйнятoстi для piзних видiв плaтфopмнoï зaйнятoстi тa пpo дoвгoстpoкoвi пеpспекти-ви пpaцiвникiв;
poзpoблення тa впpoвaдження мехa-нiзмiв виpiшення дискyсiйних i тонфлжт-них питaнь щoдo плaтфopм, яю не пpедстa-вленi нa вщшвщшму лoкaльнoмy piвнi (тoбтo тpaнснaцioнaльних aбo iнoземних плaтфopм) з метoю зaбезпечення pеaлiзaцiï тpyдoвих i сoцiaльних пpaв пpaцiвникiв цих плaтфopм (це e oдним iз пpoявiв poз-глянуто!' пpoблеми юpисдикцiï);
yдoскoнaлення системи oпoдaткyвaн-ня зapoбiткiв нa плaтфopмaх, у пеpшy чеp-гу, зa дoпoмoгoю встaнoвлення пpoстих пoдaткoвих пpaвил для тaких пpaцiвникiв. Це дoпoмoже легaлiзyвaти пpибyтки, якi paнiше зглишглися незaдеклapoвaними, i мoже стимyлювaти нoвy екoнoмiчнy дiяль-нiсть, у тoмy чи^ шляхoм зглучення (нa oснoвi пpивaбливих пoдaткoвих yмoв) ш-ших цифpoвих пpaцiвникiв дo нaцioнaльнoï екoнoмiки.
2. Розpоблeння ma впpовaджeння сучасних cucmem i мexaнiзмiв пpeдсmaв-ницmвa колeкmивниx iнmepeсiв nnam-формних пpaцiвникiв ma pобоmодaвцiв. Дoсить oчевиднo, щo пpедстaвництвo то-лективних iнтеpесiв плaтфopмних пpaцiв-никiв тa poбoтoдaвцiв мae бaзyвaтися ^и-близнo нa тих сaмих мехaнiзмaх щo i, влaс-не, взaeмoдiя мiж ними, тoбтo це мaють бути меpежевi мехaнiзми. Сьoгoднi не ш-Mye якoïсь цiлiснoï тa зaвеpшенoï мoделi
тaкoгo пpедстaвництвa, гле в кpaïнaх GC уже зapaз pеaлiзyються певнi iнiцiaтиви тa сoцiaльнi експеpименти, нa oснoвi яких фopмyвaтимyться пеpспективнi мехaнiзми пpедстaвництвa толективних iнтеpесiв сyб'eктiв плaтфopмнoï екoнoмiки.
3. Посилeння суб'eкmносmi дepжaви (ïï pолi ma функцш) у про^сих peгулю-виння розвишку nлamфоpмноï eкономiки, цифрового сeгмeнmу ринку приц ma сощ-aльно-mpудовиx вiдносин, що в нш вини-Шюшь. У ^текст pеaлiзaцiï дpyгoгo тa тpетьoгo цiльoвих ^^ите^в дoцiльним i вельми неoбхiдним e створення Нащона-льног' татформи сощального дiалoгу та сощально вiдnoвiдальнoгo шртнерства як тформацтно-комуткативного майданчи-ка взаемодп cуб'eктiв СТВ, щo мaють мoж-ливють pеaлiзoвyвaти вiднoсини як в oнoв-ленoмy тpaдицiйнoмy фopмaтi, тaк i у пpинципoвo нoвoмy - плaтфopмнoмy, ме-pежевoмy.
4. Фоpмувaння пiдtpунmя для ятсно ново'1 взaeмодiï у mfiadi «суспiльсmво-дepжaвa-бiзнeс» для ïï устшно'1 m^^eme-ншицп в умовax сmaновлeння плишформ-но'1 eкономiки (нов^ньо-! сисжвми СТВ), у жому 4uo^í розвижку смapm-пpомисло-восmi. Реaлiзaцiя ^oro ^^итету пoтpе-бye вpaхyвaння тих сoцieтaльних змiн у сустльтому, сoцiaльнo-екoнoмiчнoмy, тpy-дoвoмy, виpoбничoмy життi, якi викликaнi глoбaльними цивiлiзaцiйними зpyшеннями тa пoв'язaнi зi змiнoю пoкoлiнь. Пoкoлiння iндyстpiaльнoï епoхи, яке живе зa стaндap-тaми ешхи, щo минae (iстopичнa пaм'ять, дoсвiд, yстaленi нopми тa стaндapти тpyдo-вoï пoведiнки, вимoги дo ^a^), вихoдить (aбo незaбapoм вийде) зa межi дiючoï ето-нoмiчнoï системи. A для нoвoï ^o^^™-нoï сили сyспiльнoгo виpoбництвa - люди-ни XXI ст. (пoкoлiння Y, штольня Z) -дiють пpинципoвo iншi нopми тa стaндapти життeдiяльнoстi, сyспiльних пpaктик i бiз-нес-мoделей. Нaцioнaльнi стpaтегiï rouja-льнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy мaють бути мaксимaльнo нaцiленi та oбpaзи (мoделi)
майбутнього, на нове поколшня нових учасниюв - агентв сучасних модершза-цшних процесiв (Вишневський, Гарку-шенко, Збаразська, Князев, 2019, с. 105).
5. Формування загальновнутрш-ньо узгоджено! стратеги неотдустр1а-льного розвитку в умовах становлення платформно! економжи. Для цього важ-ливо виявити домiнуючi мотиваци держави та бiзнесу (загалом i галузевих професш-них спiльнот, окремих бiзнес-структур). При розробленш стратегiчних орiентирiв для економжи Укра!ни як основи смарт-трансформаци промисловостi доцiльно ор> ентуватися на домiнуючi стратегi! св^ово-го економiчного та промислового розвитку, якi визначають загальний вектор глобаль-них змш, на вимоги Угоди про Асощацш з СС - через зростання штересу до виходу на ринок СС, на гармошзацш цифрового ринку СС i Укра!ни.
Також потребуе уваги посилення внутршшх чинникiв мотивацi! суб'ектiв промислового розвитку до реалiзацi! ефек-тивно! смарт-стратегп. Головною умовою для цього мае бути створення iнституцiй-ного середовища, у якому можливе форму-вання ч^ко! архiтектури iнтересiв усiх ак-торiв промислово! дiяльностi, !х послiдовна реалiзацiя та захист. 1деться насамперед про реальне становлення ефективно! нащ-онально! iнновацiйно! системи, а також про системшсть формування i пiдтримки ефек-тивного iнновацiйного попиту зi збалансо-ваною структурою внутрiшньо! та експорт-но! складових (Вишневський, Гаркушенко, Збаразська, Князев, 2019, с. 110). В оцшю-ванш характеру й штенсивност мотивацi! важливо виявити стутнь конфлiктностi iнтересiв. Подолання найбiльш гострих протирiч, що призводять до розбалансу-вання iнтересiв мiж суб'ектами, е важли-вою передумовою для формування ч^ко! та тривало! мотивацi! до запровадження ефективних смарт-iнновацiй.
Реалiзацiя прюритету передбачае за-безпечення розвитку людського катталу
для смарт-промисловостi шляхом: формування STEM-персоналу, висококвалiфiко-ваних фахiвцiв, якi мають цифровi навички у сферi високих технологiй; створення ефективно! системи безперервного навчан-ня. Велике значення мае стимулювання швестицш в освiту, пiдвищення квалiфiка-цп, переквалiфiкацiю персоналу, у тому чи^ з використанням податкових iнстру-менпв.
6. Забезпечення комплексного нормативно-правового впорядкування д1яль-ност платформ, що передбачае:
дослщження та класифшацш трудо-вих платформ, якi дiють в Укра!ш, !х нор-мативну регламентащю;
визначення нормативно-правового статусу як самих платформ, так i працiвни-кiв та роботодавщв, якi дiють на цих платформах. Важливою складовою нормативно-правового врегулювання мае стати включення платформ до суб'екпв СТВ (хоча i з особливим статусом). У певному сенсi платформа мае стати модератором та медiатором взаемоди мiж робiтником i ро-ботодавцем, що потребуе розроблення та прийняття вщповщних нормативно-право-вих актiв державного рiвня;
нормування дiяльностi пiдприемств iз нетрадицiйними трудовими колективами, що складаються як iз постiйних працiвни-юв, так i з тимчасових, найнятих через платформи (зокрема розроблення мехашз-мiв захисту таких працiвникiв у колектив-них договорах та дiяльностi профспiлок);
створення сприятливих умов для ви-ходу з «тiнi» платформних робiтникiв i ро-ботодавцiв з метою !х подальшого вклю-чення до механiзмiв захисту прав пращв-никiв i забезпечення високо! якост трудового життя;
суттеве вдосконалення трудового за-конодавства, яке е найбшьш перспектив-ним напрямом нормативно-правового вре-гулювання статусу платформних пращвни-кiв, регулюе дiяльнiсть та захист самозай-нятих працiвникiв з урахуванням рiзнома-
штност умов працевлаштування, якi про-понують платформи.
7. Розроблення та реалЬащя комплексной полiтики державного та договiр-ного регулювання щодо гармотзацИ соц-ально-економiчного, трудового, цифрового, неоiндустрiального та сталого роз-витку в новтн1хумовах, що передбачае:
створення механiзмiв для забезпе-чення високо! якостi суспiльного i трудового життя, промислового прогресу через гармошзащю концепцiй сталого безпечно-го збалансованого та неоiндустрiального розвитку на основi впровадження шнова-цiйних моделей «зелено!», «циркулярно!» економiки тощо. Еколопзащя («озеленения») промисловостi полягае в максимально можливому зниженнi рiвня техногенного навантаження (еколопчного слiду), ство-реного економiчною (виробничою) дiяль-нiстю, при збереженш оптимальних темпiв економiчного зростання, тобто за фактом досягнення сталого збалансованого розвит-ку;
максимальну адаптацiю системи ко-лективно-договiрного регулювання до умов платформно! економiки;
забезпечення конструктивно! взаемо-ди та ефективних комунiкацiй сторiн СТВ шляхом системного використання цифро-вих та ГКТ-технологш;
створення податкових стимулiв, пiльг та iнших преференцш для роботодавцiв i платформних пращвниюв з метою !хнього заохочення до регламентовано! дiяльностi на платформi;
легалiзацiю неформально! зайнятостi на платформах через сертифшащю певних видiв професiйно! дiяльностi;
створення правових та iнституцiйних механiзмiв регулювання дiяльностi самих платформ з метою регламентаци вiдносин мiж сторонами сощально-трудових вщно-син, iншими суб'ектами в межах дiяльностi платформи тощо.
У таблищ викладено основнi результата здшсненого дослiдження у формат смислового ланцюжка «ключовi тренди i
виклики - проблеми i загрози - цiльовi прiоритети реагування», що надае можли-вiсть сформувати цшсне уявлення про процеси, якi вщбуваються в системi СТВ в умовах поширення платформно! економ> ки, та визначити прюритетш орiентири дiе-во! регуляторно! полiтики з використанням i державних, i договiрних механiзмiв й ш-струментiв регулювання.
Слiд вщзначити, що у сферi, яка охоплюе вказанi в таблицi ключовi тренди i виклики, вiдповiднi проблеми та загрози традицшним механiзмам реалiзацi! пол^и-ки щодо працi та зайнятост, в цiлому iснуе чи не повний консенсус у рiзних кра!нах, оскiльки цi тренди та виклики генерують дуже схожi у своему сутшсному аспектi проблеми та загрози. Однак консенсус значно слабшае, коли йдеться про розроб-лення та впровадження конкретних меха-нiзмiв виршення зазначених проблем. Тут значну роль може ввдгравати полiтична, соцiально-економiчна, сощокультурна або iнша специфiка конкретно! держави та ре-гiону. Наразi поки що не розроблено уш-версальних, усталених, комплексних, добре вщпрацьованих моделей подолання зазначених виклиюв i загроз, якi транслюють позитивний досвщ i могли б стати типови-ми для подальшо! реалiзацi! в iнших кра!-нах. Тим не менше ситуацiя потребуе не-гайного реагування, тож у будь-якому ви-падку кра!ни, якi активно шукають шляхи вирiшення зазначених проблем, експери-ментують, забезпечують нормативно-пра-вову регламентащю дiяльностi i держави, i платформам як повнощнних суб'ектiв системи СТВ платформно! економши, уже зараз створюють для себе конкурентну перевагу, набуваючи досвщ регулювання платформно! економжи. Дослщження досвiду рiзних кра!н е корисним i необхiдним, про-те очевидно, що для Укра!ни в першу чер-гу доцiльно брати до уваги досвщ европей-ських кра!н у свiтлi реалiзацi! евроштегра-цiйного курсу та гармошзаци цифрових ринкiв £С i Укра!ни.
Таблиця - Ключов1 тренди, виклики та загрози традицшнш систем1 СТВ в умовах по-ширення платформноУ економпки та ц1льов1 пршритети формування д1евоУ регуляторно'У пол1тики в УкраУш щодо дотримання вимог гщно'У прац1 та _забезпечення високо'У якост1 трудового життя
Ключовi тренди та виклики системи сощально-трудових вiдносин, повязан з поширенням платформно! економiки
Проблеми та загрози для функцiонування традицшних механiзмiв забезпечення ре-гуляторно! пол^ики у сферi _працi та зайнятосп_
Цiльовi прiоритети формування регуляторно! полiтики Украши щодо забезпечення умов пдно! працi у платформнш економiцi
1
2
3
1. Поширення шдивщуатза-ци вiдносин у ^CT^i СТВ, посилення конкуренци на трудових платформах, iзо-льованiсть i низький рiвень солiдарностi платформних пращвниюв.
2. Короткостроковiсть (разо-вiсть) та неформальшсть со-цiально-трудових вiдносин на платформу що виникають мiж пращвником i робото-давцем
3. Нестiйкiсть i мшливють платформних форм зайнятос-тi та дiяльностi.
4. Низька спроможшсть платформних пращвниюв до со-лiдарних колективних дш, що перешкоджае формуван-ню механiзмiв колективного представництва ïхнiх ште-реав.
5. Нормативно-правова неви-значенiсть статусу суб'екпв економiчноï дiяльностi на платформах - самих платформ, платформних пращв-ниюв та платформних робо-тодавцiв.
6. Нерегламентованiсть вщ-носин мiж суб'ектами, що виникають на платформах. Таке становище фактично виключае платформних_
1. Руйнування iнституцiйноï основи функцiонування традицшних механiзмiв реатза-цiï державноï полiтики у сферi працi та зайнятосп, якi орiентованi на довгостроковi та формалiзованi вiдносини мiж пращвниками та робото-давцями.
2. Фактична безсуб'ектiнсть платформних працiвникiв i ïx «невидимють» для систем соцiального дiалогу та соща-льного захисту, що е наслщ-ком низько1' спроможносп таких працiвникiв до формування стшко1' колективно1' суб'ектностi, здатно1' пред-ставляти ix iнтереси в системах сощального дiалогу та сощального захисту.
3. Незацiкавленiсть сторiн СТВ на платформах у фор-малiзацiï сво1'х вiдносин (у першу чергу через коротко-строковiсть цих вiдносин), що певною мiрою виводить щ вiдносини за межi правового поля та вщповщальносп державних служб сощально-го захисту.
4. Неспроможшсть традицш-них державних i договiрниx меxанiзмiв реалiзацiï регуля-торно1' полiтики у сферi правд та зайнятостi вiдповiдати новим вимогам платформно!'
1. Принципове оновлення i мо-дершзащя iснуючоï системи договiрного та державного ре-гулювання у сферi працi та зайнятосп вiдповiдно до вимог платформно1' економши, зокре-ма через:
формування адекватного нормативно-правового, шформа-цiйно-комунiкативного, шсти-туцiйного, науково-методично-го, оргашзацшно-управлшсько-го забезпечення для формуван-ня умов щодо трансформаци системи СТВ до цифрово1' плат-формiзацiï;
вироблення спiльного бачення у суб'екпв соцiально-економiч-ного розвитку суп цифрово1' платформiзацiï трудово1' сфери для розроблення узгоджених ршень й ефективного регулю-вання цих процеав;
забезпечення широкого залу-чення ресурсiв й шструменпв державно-приватного партнерства;
упровадження меxанiзмiв платформного типу для забезпечення взаемодп з iндивiдуалi-зованими працiвниками платформ, створення можливостей для представництва ïxmx колективних штереав;
сприяння виходу платформ-них працiвникiв iз «пш» та впровадження меxанiзмiв фор-малiзацiï вщносин мiж працiв-никами та роботодавцям на платформах та т._
-Економша npoMucnoeocmi ^ Экономика промышленности-
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 33
Заюнчення таблиц
1
2
3
пращвниюв 1з нормативно-правового поля, яке регламе-нтуе д1яльшсть традицшних систем сощального д1алогу та сощального захисту, ро-бить !х «невидимими» для цих систем.
7. Проблема розмивання юрисдикци, пов'язана з д1я-льшстю транснащональних трудових платформ, коли сама платформа, пращвник \ роботодавець е представни-ками р1зних держав та д1ють, вщповщно, в р1зних нащо-нальних нормативно-право-вих системах.
8. Вплив пандеми COVID-19 на глобальний та нащональш ринки пращ, що призв1в до поширення цифров1зацп та платформно! зайнятосп, поширення цифрових мехашз-м1в безконтактно! взаемоди у процес спшьно! виробничо! д!яльносн, а також прости-мулював перехщ на дистан-цшш, шш1 нетрадицшш фо-рми зайнятосп.
9. Четверта промислова ре-волющя, яка привела до при-скорення процес1в автомати-заци та роботизаци. Ц ново-введення можуть спричинити глибою трансформаци на ринку пращ, а саме скоротити кшьюсть робочих мюць. У таких умовах може ютотно звузитися база податюв на працю 1 виникнути «парадокс достатку», коли суспшьство стае заможшшим, але значно зростае 1 майнова нер1вшсть, конфлштна напруженють
економ1ки й охоплювати цифровий сегмент ринку пращ, забезпечити включення платформних пращвниюв до систем сощального д1алогу та сощального захисту.
5. Невизначешсть юрисдикци, пов'язана з д1яльшстю транснащональних трудових платформ, що може спричи-нити фактично нерозв'язува-ш правов1 кол1зп щодо захисту прав платформних пращв-ниюв.
6. Розбалансовашсть 1 фраг-ментаршсть державно! поль тики у сфер! пращ та зайнятосп, !! невщповщшсть су-часним трендам, яю суттево прискорилися тд впливом пандеми COVID-19.
7. Слабюсть державного ре-гулювання процешв поперед-ження та подолання сощаль-но-економ1чних ризиюв та небезпек, пов'язаних ¿з по-ширенням платформно! еко-номши.
8. Незор!ентовашсть системи вгтчизняного державного управлшня на створення умов для розвитку сфери пращ та зайнятосп в умовах платформно! економши.
9. Руйнащя мехашзм!в соща-льного д1алогу, зростання конфлштного потенщалу у сфер! пращ та зайнятосп
2. Розроблення та впроваджен-ня сучасних систем { мехашзм!в представництва колективних штерешв платформних пращв-ниюв та роботодавщв, у першу чергу на основ! досвщу розви-нутих кра!н.
3. Посилення суб'ектносп дер-жави (!! рол! та функцш) у про-цесах регулювання розвитку платформно! економши, цифрового сегменту ринку пращ та сощально-трудових вщносин, що в нш виникають.
4. Створення Нащонально! платформи сощально вщпов!-дального партнерства як шфор-мацшно-комушкативного май-данчика взаемоди суб'екпв СТВ в умовах цифров!заци та поширення платформно! еко-номши.
5. Формування шдгрунтя для яюсно ново! взаемоди у тр1ад1 «суспшьство-держава-б!знес» для !! усшшно! ¿мплементаци в умовах становлення платформ-но! економши (новпньо! системи СТВ), у тому числ1 розвитку смарт-промисловосп.
6. Формування загально!, внут-ршньо узгоджено! стратег!! неошдустр!ального розвитку в умовах становлення платформ-но! економши.
7. Розроблення та реатзащя комплексно! пол1тики державного та догов1рного регулюван-ня щодо гармошзаци сощально-економ1чного, трудового, цифрового, нео!ндустр1ального та сталого розвитку в новгтшх умовах_
Джерело: складено авторами.
Висновки. У результат дослщження виявлено ключовi контекстоутворюючi елементи системи взаемодi! традицшних iнститутiв i механiзмiв регуляторно! пол> тики у сферi працi та зайнятост з нетради-цiйними явищами, шструментами, формами, що продукуе платформна економiка.
1. Фундаментальною перешкодою для функцюнування традицiйних шститу-тв i механiзмiв забезпечення умов гщно! працi (зокрема систем соцiального дiалогу та соцiального захисту працiвникiв) е фак-тично повна невiдповiднiсть засад, на яких функцюнуе платформна економжа, та засад, на яких вибудовано щ традицiйнi ме-хашзми. Перше - це вiдносини мiж пращв-никами, для яких характерш iндивiдуалiзм, конкурентнiсть i фактична вщсутшсть ста-лих трудових колективiв (що е антиподом колективiзму та солщарност, на яких бу-дуються мехашзми представництва ште-ресiв працiвникiв у традицшних системах). Друге - це специфша вщносин мiж працiв-никами та роботодавцями на платформах, для яких характерш неформальшсть, разо-вшть i короткостроковiсть (що е антиподом довгострокових формалiзованих вiдносин працiвникiв та роботодавщв, на яких базу-ються традицшш системи соцiального дiа-логу та колективно-договiрного регулю-вання).
2. При формуванш умов гiдно! пращ та високо! якостi трудового життя у плат-формнiй економiцi суттева проблема поля-гае у невизначеност нормативно-правового статусу суб'ектiв платформно! економь ки (самих платформ, платформних пращв-никiв i роботодавцiв), та вщносин, яю ви-никають мiж ними на платформах. Ця проблема стае особливо гострою, коли платформа та пращвник належать до рiзних на-цiональних юрисдикцш - транснацiональнi трудовi платформи формують нову реаль-нiсть на ринку пращ, фактично виводячи платформну зайнятсть за межi нацiональ-ного трудового законодавства.
Унормування вщносин, що виника-ють у сферi платформно! економiки, е на сьогодш чи не найбiльш актуальним за-вданням, оскiльки вiд цього залежить роз-
роблення та впровадження шших мехашз-мiв ефективно! регуляторно! пол^ики у платформнiй економiцi.
3. Платформи мають стати сощально вiдповiдальними суб'ектами ринку пращ з виокремленням функцш модераци та медi-ацi!. Це потребуватиме суттевого вдоско-налення алгоритмiв взаемодi! на платформах: вони не лише мають вщповщати ви-могам трудового та цивiльного законодав-ства, але i бути спроектованими та реалiзо-ваними таким чином, щоб запоб^ати його порушенню взаемодшчими сторонами. Для реалiзацi! цiе! вимоги необхщна активна позицiя держави, а саме розроблення та прийняття вщповщних нормативно-право-вих актiв державного та галузевого рiвня.
4. Сьогодш процеси пошуку можли-востей захисту прав платформних пращв-никiв можуть бути охарактеризованi як пе-вне сощальне експериментування, яке в кра!нах СС реалiзуеться в першу чергу на галузевому рiвнi, та подекуди - на нащо-нальному та регюнальному. У европейсь-ких кра!нах спостерiгаеться беззаперечний консенсус щодо визнання фундаментально! значущостi та впливу платформно! еконо-мiки на життедiяльнiсть суспiльства, стан нацiональних i глобального ринюв працi, а також необхщност реагування на виклики та проблеми, яю вона генеруе. Позитивний мiжнародний досвiд Великобританi!, Шве-цi!, анал^ика та рекомендацi!, якi розроб-ляються на загальноевропейському рiвнi щодо забезпечення умов гщно! пращ та становлення ново! якост трудового життя, можуть надати певш орiентири для !х за-початкування в Укра!нi з урахуванням вiт-чизняно! специфiки.
5. Мережева спшьнота платформних працiвникiв, яких не пов'язують мiж собою ш соцiальна взаемодiя, нi колективнi вщ-носини, потребуе таких самих мережевих iнструментiв для органiзацi! взаемодi! з метою формування колективно! суб'ектност, представництва власних iнтересiв та орга-нiзацi! колективних дiй.
6. Важливим висновком для Укра!ни в зазначеному контекстi е той факт, що ба-зовим рiвнем комплексного оновлення iн-
CTHiyTiB i MexaHi3MiB 3a6e3neneHHa rigHoi npa^ Ta bhcokoi aKocTi TpygoBoro ^HTTa nnaT^opMHux npa^BHHKiB Mae cTaTH nepeg-yciM Ha^oHanbHHH piBeHb (y TOMy Hucni b nuTaHHax B3aeMogii' 3 MmHapogHHMu nnaT-^opMaMH).
OT^e, o6rpyHTOBaHi ^nboBi npiopuTe-th b ^.noMy oKpecnroroTb Hafi6inbm Ba^nuBi Ta nepcneKTHBHi HanpaMH noganbmux go-cnig^eHb i3 cTBopeHHa 3acag ^opMyBaHHa gieBoi' perynaTopHoi' noniTHKH b yKpai'Hi ^ogo goTpuMaHHa BHMor rigHoi npaцi Ta CTaHoBneHHa bhcokoi aKocTi TpygoBoro ®ht-Ta b yMoBax HeoiHgycTpianbHoro po3BHTKy, nepexogy go iHgycTpii' 4.0, po3BHTKy CMapT-npoMucnoBocTi Ta nnaT^opMHoi' eKoHoMiKH. Ue b nepmy Hepry TaKi HanpaMu:
BupimeHHa nuTaHb HopMaTHBHo-npaBo-Boro BperynroBaHHa gianbHocT TpygoBux nnaT^opM;
co^anbHo-iHHoBa^HHa gianbHicTb ^o-go po3po6neHHa Ta BnpoBag^eHHa Mepe^e-
Bux ^opM npegcтaвннцтвa KoneKTHBHux iH-TepeciB (ageKBaTHux cneцн$iцi B3aeMogii' CTopiH CTB Ha nnaT^opMax);
nomyK MexaHi3MiB, 3gaTHux KoMneH-cyBaTH HagMipHy iHguBigyani3oBaHicTb nnaT-^opMHux npaцiвннкiв i cnpuaTH nerani3a^i' lXHboi' gianbHocTi (3 noganbmuM i'xHiM BKnroneHHaM go icHyronux MexaHi3MiB co^a-nbHoro 3axucTy);
nomyK mnaxiB Mogepm3a^i' icHyronux iHCTHTyTiB co^anbHoro gianory Ta co^anb-Horo 3axucTy 3 MeToro po3noBcrog^eHHa i'x-Hboi' gianbHocTi Ha c^epy nnaT^opMHoi' 3afi-HaTocTi.
^irepaTypa
A3bMyK H. A. (2019). 3aHHaricTb Hepe3 цн$-poBi nnaT^opMH - HoBa peanbHicTb cy-HacHoi' eKoHoMiKu: bhk.hkh Ta cTpaTerii' aganTa^i'. Ekohomwhuü npocmip. № 149. C. 66-80. DOI: https://doi.org/10.32782/ 2224-6282/152-6 A3bMyK H. A. (2019a). TpaHC^OpMa^n 3aü-HHmOcmi npu nepexodi do ци$p060í eKO-HOMiKu: zßoöanbHi 6UKnuKU ma cmpameeii adanma^i: MoHorpa^ia. Khib: 3HaHHa, 2019. 335 c.
AneKcuHcbKa M., EacTpaKoBa A., XapneHKo H. (2018). 3afiHaTicTb Hepe3 цн$poвi nnaT-$opMH b yKpai'Hi. npo6neMH Ta cTpaTerin-Hi nepcneKTHBH. International Labour Organization. URL: https://www.ilo.org/ travail/WCMS_635371/lang--en/index.htm (gaTa 3BepHeHHa: 12.09.2021).
BumHeBcbKHH B. n., rapKymeHKo O. M., KHa-3eB C. I., .nunHu^KHÖ B., HeKiHa B.
(2020). ^$po6i3atyn eKOHOMiKU YKpaiHu: mpaHC^opMatyÜHUÜ nome^ian [3a peg. B.n. BumHeBcbKoro Ta C.I. KHa3eBa]. Kh-1b: AKageMnepioguKa. 188 c.
BumHeBcbKHH B. n., Bie^Ka O. B., rapKymeHKo O. M., KHa3eB C. I., Hax O. B., He-KiHa B. HepeBaTcbKHH M. (2018). CMapm-npoMUcno6icmb 6 enoxy ци$p060í eKOHOMiKU: nepcneKmu6U, HanpHMU i Me-xaHi3MU po36umKy [3a 3ar. peg. B. n. Bh-mHeBcbKoro]. Khi'b: IEn HAH yKpai'HH. 192 c.
BumHeBcbKHH B. n., rapKymeHKo O. M., 36apa3cbKa .H. O., KHa3eB C. I. (2019). CMapm-npoMUcno6icmb: HanpHMU cma-HO6nemH, npoöneMU i pimeHHn: MoHorpa-$ia. Khi'b: ih-t eKoHoMiKH npoM-cTi HAH yKpai'HH. 464 c.
BumHeBcbKHH O. C. (2021). Uu^poBa nnaT-$opMi3a^a cTpaTeriHHoro ynpaBniHHa eKoHoMiKoro yKpai'HH. EKOHOMiKa npOMUc-
no6Ocmi. № 3 (95). C. 5-24. DOI:
http://doi.org/10.15407/econindustry.2021.
03.005
HBaHoB C. B., BumHeBcKHH A. C. (2017) Эneктpoннмe nnaT^opMbi KaK HHcTpy-MeHT мoдepннзaцнн экoнoмнкн yKpau-hm. BecmHUK экoнoмицeскoü HayKU YKpauHbi. № 1 (32). C. 47-53.
KoxaH B. n. (2021). Uu^poBa nnaT^opMa aK iHcTpyMeHT цн^poвoi eKoHoMiKH. npa6O ma imo6a^i. № 1 (33). C. 29-34. DOI: https://doi.org/10.37772/2518-1718-2021-1(33)-4
naHbKoBa O. B., KacnepoBHH O. M. (2019). Цнcnponopцii co^anbHo-eKoHoMWHoro po3BHTKy b yMoBax цн^poвiзaцii: npo-6neMH Ta pu3HKu gna puHKy npaцi yKpai'HH. Puhok npa^ ma 3aÜHnmicmb HaceneH-hh. № 3 (59). C. 35-43.
Сахарук I. С. (2020). Перспективи правового регулювання трудово! дiяльностi пращвниюв цифрових платформ. Нау-ковий в1сник публ1чного та приватного права. Вип. 6. Т. 2. С. 72-79. DOI: https://doi.org/10.32844/2618-1258.2020. 6-2.13
Царьов В. М. (2020). Особливост розвитку платформно! економжи у контекст неошститущонально! теорп. Стратег1я економгчного розвитку Украши. № 47. С. 5-15. DOI: https://doi.org/10.33111/ sedu.2020.47.005.015
Aleksynska M. (2021). Digital Work in Eastern Europe: Overview of Trends, Outcomes, and Policy Responses. International Labour Organization. URL: https://www.ilo.org/global/publications/wo rking-papers/WCMS_794543/lang--en/in dex.htm (дата звернення: 12.09.2021).
ILO (2021). Can digital labour platforms create fair competition and decent jobs? International Labour Organization. URL: https://ilo.org/infostories/Campaigns/WESO /World-Employment-Social-Outlook-Re port-2021 (дата звернення: 12.09.2021).
ILO (2021a). The role of digital labour platforms in transforming the world of work. ILO Flagship Report. 285 p. URL: https://www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/2021/WCMS_771749/lang--en/ index.htm (дата звернення: 12.09.2021).
ETUC (2020). Uber is an employer, says Swiss court. URL: https://www.etuc.org/ en/uber-employer-says-swiss-court (дата звернення: 12.09.2021).
ETUC (2021). Uber recognises trade union in the UK. URL: https://www.etuc.org/en/ uber-recognises-trade-union-uk (дата зве-рнення: 12.09.2021).
Eurofound (2018). Employment and working conditions of selected types of platform work. Research report. 86 p. 58. URL: https://www. eurofound. europa. eu/ sites/defa ult/files/ef_publication/field_ef_document/ ef18001en.pdf (дата звернення: 12.09.2021).
European Comission (2018). Employment and Social Developments in Europe 2018. Annual Review 2018. URL: https://ec.europa. eu/social/main.jsp?catId=738&langId=en& pubId=8110 (дата звернення: 12.09.2021).
CEPS (2018) Industrial Relations and Social Dialogue in the Age of Collaborative Economy. Comparative report. URL: https://www.ceps.eu/ceps-publications/in dustrial-relations-and-social-dialogue-age-collaborative-economy-comparative-report/ (gaTa 3BepHeHHa: 12.09.2021).
Mexi M. (2019). Social Dialogue and the Governance of the Digital Platform Economy: Understanding Challenges, Shaping Opportunities. URL: https://www.ilo.org/ global/about-the-ilo/how-the-ilo-works/de partments-and-offices/governance/dialogue /WCMS_723431/lang--en/index.htm (gaTa 3BepHeHHa: 12.09.2021).
Mexi M. (2020). The platform economy -time for decent 'digiwork'. URL: https://socialeurope.eu/the-platform-econo my-time-for-decent-digiwork (gaTa 3Bep-HeHHa: 12.09.2021).
Mexi M. (2021). The platform economy-time for more democracy at work. URL: https://socialeurope.eu/the-platform-econo my-time-for-more-democracy-at-work (gaTa 3BepHeHHa: 12.09.2021).
References
Azmuk, N. A. (2019). Digital Employment platform as a new reality of modern economy: challenges and adaptation strategies. Ekonomichnyi prostir, 149, pp. 66-80. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/ 152-6 [in Ukrainian].
Azmuk, N. A. (2019a). Employment transformation in the transition to a digital economy: global challenges and adaptation strategies. Kyiv: Znannia, 2019 [in Ukrainian].
Aleksynska, M., Bastrakova, A., & Kharchen-ko, N. (2018). Work on Digital Labour Platforms in Ukraine: Issues and Policy Perspectives. International Labour Organization. Retrieved from https://www.ilo. org/travail/WCMS_635371/lang--en/index. htm [in Ukrainian].
Vishnevsky, V. P., Harkushenko, O. M., Kni-aziev, S. I. and etc. (2020). Digitalization of Ukrainian economy: transformational potential. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Vishnevsky, V. P., Viietska O. V., Harkushen-ko, O. M., Kniaziev, S. I., Liakh, O. V., Chekina, V. D., & Cherevatsky, D. Yu.
(2018). Smart industry in the digital economy: prospects, directions and mechanisms of development. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economy [in Ukrainian].
Vishnevsky, V. P., Harkushenko, O. M., Zba-razska, L. O., & Kniaziev, S. I. (2019). Smart industry: trends of formation, problems and solutions. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economy [in Ukrainian].
Vyshnevskyi, O. S. (2021). Digital platformi-zation of strategic management of Ukrainian economy. Econ. promisl., 3 (95), pp. 524. DOI: http://doi.org/10.15407/econin dustry2021.03.005 [in Ukrainian]
Ivanov, S. V., & Vyshnevskyi, A.S. (2017) Electronic platforms as a tool for modernizing the Ukrainian economy. Vestnyk ekonomycheskoj nauky Ukrayni, 1 (32), pp. 47-53 [in Russian].
Kokhan, V. P. (2021). Digital platform as a tool of digital economy. Pravo ta innovatsii, 1 (33), pp. 29-34. DOI: https://doi.org/10.37772/2518-1718-2021-1(33)-4 [in Ukrainian]
Pankova, O. V., & Kasperovych, O. Yu.
(2019). Disproportions of socio-economic development in the conditions of digitalization: problems and risks for the labor market of Ukraine. Rynok praci ta zajnjatistj naselennja, 3(59), pp. 35-43 [in Ukrainian].
Sakharuk, I. S. (2020). Prospects for legal regulation of labor activity of employees of digital platforms. Naukovyi visnyk publich-noho ta pryvatnoho prava, Iss. 6, Vol. 2, pp. 72-79. DOI: https://doi.org/10.32844/ 2618-1258.2020.6-2.13 [in Ukrainian].
Tsarov, V. M. (2020). Features of platform economy development in the context of neo-institutional theory. Stratehiia ekono-michnoho rozvytku Ukrainy, 47, pp. 5-15. DOI: https://doi.org/10.33111/sedu.2020. 47.005.015 [in Ukrainian].
Aleksynska, M. (2021). Digital Work in Eastern Europe: Overview of Trends,
Outcomes, and Policy Responses. International Labour Organization. Retrieved from https://www.ilo.org/global/publicati ons/working-papers/WCMS_794543/lang--en/index.htm ILO (2021). Can digital labour platforms create fair competition and decent jobs? International Labour Organization. Retrieved from https://ilo.org/infostories/ Campaigns/WESO/World-Employment-Social-Outlook-Report-2021 ILO (2021a). The role of digital labour platforms in transforming the world of work. ILO Flagship Report. 285 p. Retrieved from https://www.ilo.org/global/research/ global-reports/weso/2021/W CMS_771749/ lang--en/index.htm ETUC (2020). Uber is an employer, says Swiss court. Retrieved from https://www.etuc. org/en/uber-employer-says-swiss-court (gaTa
3BepHeHHa: 12.10.2021).
ETUC (2021). Uber recognises trade union in the UK. Retrieved from https://www.etuc. org/en/uber-recognises-trade-union-uk Eurofound (2018). Employment and working conditions of selected types of platform work. Research report. 86. p. 58. Retrieved from https://www.eurofound.europa.eu/ sites/default/files/ef_publication/field_ef_ document/ef18001en.pdf European Comission (2018). Employment and Social Developments in Europe 2018. Annual Review 2018. Retrieved from https://ec.europa.eu/social/main.jsp?catId= 738&langId=en&pubId=8110 CEPS (2018) Industrial Relations and Social Dialogue in the Age of Collaborative Economy. Comparative report. Retrieved from https://www.ceps.eu/ceps-publications/ industrial-relations-and-social-dialogue-age-collaborative-economy-comparative-report/ Mexi, M. (2019). Social Dialogue and the Governance of the Digital Platform Economy: Understanding Challenges, Shaping Opportunities. Retrieved from https://www. ilo.org/global/about-the-ilo/ how-the-ilo-works/departments-and-offi ces/governance/dialogue/WCMS_723431/ lang--en/index.htm
Mexi, M. (2020). The platform economy-time for decent 'digiwork'. Retrieved from https://socialeurope.eu/the-platform-econo my-time-for-decent-digiwork.
Mexi, M. (2021). The platform economy-time for more democracy at work. Retrieved from https://socialeurope.eu/the-platform-economy-time-for-more-democracy-at-work
Оксана Владимировна Панькова,
канд. соц. наук, доцент, зав. сектором E-mail: pankovaiep@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-2003-8415;
Александр Юрьевич Касперович, младший научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: a_kasp@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-1169-9681
ЦЕЛЕВЫЕ ПРИОРИТЕТЫ РЕГУЛЯТОРНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ ПО ФОРМИРОВАНИЮ УСЛОВИЙ ДОСТОЙНОГО ТРУДА В ПЛАТФОРМЕННОЙ ЭКОНОМИКЕ
В статье исследованы и раскрыты ключевые тренды в системе социально-трудовых отношений (СТО), связанные с влиянием цифровизации и платформенной экономики. Сделан акцент на распространении индивидуализации и разрушении традиционных трудовых коллективных отношений, их краткосрочности и неформальности.
Установлено, что указанные тренды генерируют относительно традиционных механизмов реализации государственной политики в социально-трудовой сфере, систем социального диалога и социальной защиты целый ряд вызовов, угроз и проблемных «узлов», что отрицательно влияет на условия обеспечения достойного труда. Они базируются на фундаментальном несоответствии сущностных и институциональных основ функционирования традиционных регуляторных механизмов в сфере труда и занятости и принципиально новой системы социально-трудовых отношений, которая формируется и распространяется. Платформизация системы СТО приводит к появлению новых субъектов, требует регламентированности их деятельности, поиска адекватных механизмов регулирования, определения роли государства в этих процессах. Также акцентировано внимание на трансформационных изменениях в системе СТО; проблемах и возможностях формирования механизмов представительства коллективных интересов платформенных работников и работодателей; нормативно-правовой неопределенности статуса и неурегулированности деятельности трудовых платформ; «размывании» юрисдикции на транснациональных трудовых платформах и т.д.
Определены и обоснованы целевые приоритеты по обеспечению сбалансированного социально-трудового развития в Украине в условиях расширения платформенной экономики прежде всего за счет обновления существующей системы договорного и государственного регулирования в социально-трудовой сфере; создания современных систем и механизмов представительства коллективных интересов платформенных работников и работодателей, создания Национальной платформы социально ответственного партнерства, обеспечения комплексного нормативно-правового упорядочения деятельности платформ, гармонизации социально-экономического, трудового, цифрового, неоиндустриального и устойчивого развития в современных условиях.
Ключевые слова: платформенная экономика, цифровая занятость, социально-трудовые отношения, социальный диалог, достойный труд, приоритеты и механизмы регу-ляторной политики.
JEL: E24, E26, E27, J21, J23
Oksana V. Pankova,
Phd in Sociologics, Associate Professor, Head of Sector E-mail: pankovaiep@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-2003-8415;
Olexandr Yu. Kasperovich, Junior Researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: a_kasp@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-1169-9681
UKRAINIAN REGULATORY POLICY'S TARGET PRIORITIES TO ENSURE DECENT WORKING CONDITIONS IN A PLATFORM ECONOMY
The article explores and reveals the key trends in the system of social and labor relations related to the impact of digitalization and the platform economy. These include individualization, increased competitiveness, lack of personal connections and traditional work teams, one-time, short-term and informal relationships.
These trends generate a number of challenges and threats to traditional mechanisms for implementing public policy in the social and labor sphere, which are based - at the core - on the fundamental inconsistency of the institutional framework for the functioning of traditional regulatory mechanisms in the field of labor and employment (which are focused on long-term formal employment and stable labor collectives) and the system of social and labor relations, which is formed by the platform economy (which is characterized by informality, short duration and indi-vidualization of social and labor relations that arise). That is, the platform economy does not create those subjects on which the traditional system of implementation of state policy in the social and labor sphere is based.
The article reveals the essence of the main problems for the traditional regulatory mechanisms of state policy for the development of social and labor spheres that have emerged in the context of the spread of the platform economy. The main emphasis is on transformational changes in the system of social and labor relations; on the problems and opportunities for the formation of mechanisms for representing the collective interests of platform workers and employers; on the regulatory and legal uncertainty of the status and unregulated activities of labor platforms; on the "erosion" of jurisdiction on transnational labor platforms, etc.
The main target priorities for ensuring balanced social and labor development in the conditions of platform economy spreading are substantiated. They are: updating the existing system of contractual and state regulation of the social and labor sphere; implementation of modern systems and mechanisms for representing the collective interests of platform workers and employers; implementation of the National Platform for Social Dialogue and Socially Responsible Partnership; ensuring a comprehensive regulatory framework for platforms, development and implementation of policies of state and contractual regulation for the harmonization of socio-economic, labor, digital, neo-industrial and sustainable development in modern conditions.
Keywords: platform economy, digital employment, social and labor relations, social dialogue, decent work, priorities and mechanisms of regulatory policy.
JEL: E24, E26, E27, J21, J23
OopMam циmуeaннн:
naHbKOBa O. B., KacnepoBHH O. M. (2021). Ui.bOBi npioprnera pery.aTopHoi no.iraKH yKpai'HH ^ogo ^opMyBaHHa yMOB rigHoI npa^ y nnaT$opMHÍñ eKOHOM^i. EKOHOMÍKa npoMUc-rneocmi. № 4 (96). C. 21-40. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.021
Pankova, O. V., & Kasperovych, O. Yu. (2021). Ukrainian regulatory policy's target priorities to ensure decent working conditions in a platform economy. Econ. promisl., 4 (96), pp. 21-40. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.021
EadiuMxa do pedaKu^i'i 29.09.2021 p.
