CC BY
21
ЦИФРОВА ЕКОНОМ1КА ТА 1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ
УДК 331.5:004(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).204-212
Ольга Федорiвна Новикова
д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0002-8263-1054 e-mail: novikovaof9@gmail.com,
Оксана Володuмuрiвна Панькова
канд. соц. наук, доц.
ORCID 0000-0002-2003-8415 e-mail: pankovaiep@gmail.com,
Надя Анатоливна Азьмук
д-р екон. наук, доц.
ORCID 0000-0002-6650-328X e-mail: azmukna@gmail.com,
Олександр Юршович Касперович
молодший наук. ствробтник
ORCID 0000-0003-1169-9681 e-mail: a_kasp@ukr.net,
1нститут економки nромисловостi НАН Украти, м. Кшв
СТАНОВЛЕННЯ НОВО1 ЯКОСТ1 ТРУДОВОГО ЖИТТЯ В УКРА1Н1 В УМОВАХ ЦИФРОВ1ЗАЦП ЕКОНОМ1КИ: КОНЦЕПТУАЛ1ЗАЦ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ1
Постановка проблеми. Перехщ до цифрово! еко-номiки трансформуе сощально-трудову сферу, ринок пращ та зайнятють, трудовий процес i характер пращ, щншсть працi, органiзацiю та управлшня працею тощо. Цi процеси впливають i визначають яюсть трудового життя зайнятого населення. Новггш виклики та небезпеки, що зумовлеш ключовими трендами глобально! та нащонально! економiк, формують новi ри-зики та загрози. Залучення потенщалу сучасних 1КТ (iнформацiйно-комунiкативних), цифрових технологш вiдкривае новi можливостi щодо тдвищення якостi трудового життя. Тому цифрова трансформащя нащонально! економiки може мати як позитивний, так i не-гативний впливи на яюсть трудового життя, на яюсть життя населення кра!ни в цiлому. Цифровiзацiя без-посередньо впливае на ринок пращ та зайнятють. Вона стае джерелом формування нових робочих мюць, проте одночасно руйнуе традицiйнi робочi мiсця; ство-рюе можливостi для оптимiзацi! робочого часу, гнуч-кого режиму роботи, однак може супроводжуватися нерегламентовашстю трудового часу. Викликами циф-ровiзацii у сферi працi е новi вимоги до якостi робочо! сили, розмивання меж м1ж робочим часом i вщпочин-ком, порушення життевого балансу працюючих, зни-ження сощального захисту. Особливо! актуальностi набувають питання цифрово! безпеки учасниюв со-цiально-трудових вiдносин у цифровому просторь
Новим глобальним викликом для сощально-тру-дово! сфери в умовах переходу до цифрово! економiки стала пандемiя COVID-19. До негативних наслiдкiв у
сощально-трудовш сферi, спричинених впливом пан-демп, слiд вiднести таю: зростання рiвня безробiття, приховане безробiття (вщпустки без збереження заро-бiтно! плати), зниження економiчно! активностi само-зайнятих оетб, зростання цифрового розриву м1ж дис-танцiйними працiвниками, падiння рiвня соцiального захисту, збiднення населення та попршення якостi людського капiталу внаслщок втрати квалiфiкацi! час-тиною робочо! сили. Водночас пандемiя COVID—19 внаслщок введення карантинних обмежень у прова-дження економiчно! дiяльностi стала каталiзатором прискорення цифрово! трансформаций трудово! сфери та поширення цифрових форм зайнятость
Саме тому для забезпечення сталого розвитку ук-ра!нсько! держави таким важливим е створення нових та суттеве оновлення iснуючих механiзмiв забезпечення якосп трудового життя за ветма його ключовими параметрами — вщ захищеностi на робочому мющ (що набуло особливо! актуальностi в умовах коронакризи) до сощального захисту та колективного представ-ництва штереав пращвниюв сектору нестандартно! зайнятостi, що в Укра!ш зростае швидкими темпами (платформна, цифрова, дистанцiйна зайнятiсть тощо).
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Питання забезпечення гiдно! працi, якоси трудового життя поширення нових нестандартних форм зайнятосп в умовах цифрових трансформацш формують основний порядок денний ключових м1жнародних органiзацiй у цiй сферi, як в дослщницьюй, так i в практичнш дiя-льностi. Про це, зокрема, красномовно свщчить тема-
1 Статтю тдготовлено в межах peaii3aL[ii проекту 1ЕП НАН Украши з проблем становлення ново! якостi трудового життя в умовах цифрових трансформаций за цшьовою Програмою наукових дослщжень НАН Украши «Становлення ново! якост життя» на 2021 р1к (Договiр № 02/2021 вiд 15 червня 2021 р.).
тика двох останшх комплексних дослщжень, проведе-них МОП, яю було присвячено ролi цифрових робо-чих платформ у перетвореннi свггу працi [1; 2] та пи-танням надомно! роботи [3]. Питання подолання на-слiдкiв пандемп COVID-19 та постпандемiйного вщ-новлення також розглядаються у нерозривному зв'язку i3 процесами цифрових трансформацiй та !хшм впли-вом на сферу пращ та зайнятоси. В полi зору МОП знаходяться питання пов'язаш з впливом пандемп на сферу пращ, !! наслiдками. Починаючи з березня 2020 р. М1жнародна органiзацiя пращ тдготувала 7 ре-дакцiй звггу «COVID-19 та сфера пращ», остання ре-дакцiя датована 25 ачня 2021 р. [4]. Ще одним з клю-чових напрямiв е дослiдження нових форм зайнятостi (зокрема — платформно! зайнятостi) у контекси забез-печення гщно! працi [1; 5].
В Укра!ш проблеми цифровiзащl економiки та суспшьства, розвитку сощально-трудово! сфери в умо-вах становлення ново! економiки, глобапьнi виклики та ризики дiджитапiзацi!, поширення гнучких форм зайнятоси активно дослiджуються такими вичизня-ними вченими, як А. Колот, О. Герасименко, О. Но-вжова, О. Грiшнова, В. Антонюк, В. Близнюк, Н. Азь-мук, О. Бршцева, А. Черкасов, Г. Лопушняк, В. Да-нюк, Д. Чижов та шшими [6-10]. Соцiапьнi аспекти забезпечення сталоси соцiапьно-економiчного розвитку, у тому чист в контекстi якоси життя, знайшли вщо-браження у працях Е. Лiбановоl, Л. Люогор, Л. Ша-ульсько!, Л. 1ль!ч, В. Звонар, I. Петрово!, О. Цимбал, Т. Заяць, Л. Черенько, О. Хандш, I. Новак, Н. Ру-денко, В. Чувардинського та багатьох шших вичизня-них вчених [11-13]. Проблеми та можливосп цифровь защ! економiки Укра!ни предметно розглянуто в на-укових працях В. Вишневського, С. Князева, О. Гар-кушенко, В. Чекшо!, В. Ляшенка, О. Вишневського та ш. [14]. Ця проблематика розробляеться з позицш мiждисциплiнарного пiдходу — вичизняними еконо-мiстами, юристами, сощологами, фахiвцями з державного управлшня, з соцiапьних комунiкацiй тощо.
Проте, незважаючи на дуже широке коло питань, що дослiджуються у наведених вище роботах, м1жна-роднi дослщження не виявляють специфiку Укра!ни в зазначеному контекста, а вичизняним в певному сена бракуе сфокусованостi на аспектах становлення ново! якоси трудового життя саме в умовах цифровiзацi! економiки. В цiй ситуащ! актуалiзуеться потреба у розробцi та проведенш комплексного дослiдження щодо впливу цифровiзацi! на яюсть трудового життя в Укра!ш з урахуванням найновiших трендiв у сферi працi та зайнятоси, яю генеруе цифровiзацiя еконо-мiки. Цей дослiдницький запит обумовив науковi по-шуки авторського колективу в межах реапiзацi! проекту з проблем становлення ново! якоси трудового життя в умовах цифрових трансформацш за цшьовою Програмою наукових дослщжень НАН Укра!ни «Становлення ново! якоси життя» на 2021 рж.
Метою статт е розробка концепту дослщження щодо становлення ново! якоси трудового життя в умовах цифровiзацi! економiки для формування адекватного науково-анаштичного забезпечення державно! соцiапьно-економiчно! полiтики Укра!ни, у т.ч. в сферi працi та зайнятостi.
ПщГрунтям для виявлення та змiстовного роз-криття зазначеного концепту дослiдження мае стати ощнка та узагальнення ключових сучасних трендiв в сферi пращ та зайнятоси, зокрема — новгтшх змiн у
формах, характер^ умовах працi, захищеностi пращв-ника пiд впливом цифрових трансформацш, змши у вимогах роботодавцiв до компетентностей робиниив тощо.
Виклад основного матерiалу. Протягом останнiх роив сфера пращ та зайнятоси переживае фактично революцiйнi змiни пiд впливом процеав всеосяжно! цифровiзацii фактично всiх сфер соцiально-економiч-ного життя, причому не тшьки (i навiть не стшьки) в суто технологiчнiй сферi, скльки в сферi виникнення нових форм та вищв зайнятостi, що принципово змь нюють вщносини м1ж робиниками та роботодавцями. Це створюе потужний виклик трацицiйним мехашз-мам регулювання сфери працi та зайнятостi, традицш-ним системам соцiапьного захисту та прецставництва штереав сторiн соцiапьно-труцових вщносин, меха-нiзмам розробки та реалiзацi! послiцовно! та узгодже-но! державно! политики в сферi працi та зайнятоси.
Як вже зазначалось, одним з найбшьш затребува-них дослщницьких тренцiв е цослiцження нових форм зайнятоси (зокрема — платформно! зайнятоси) в умовах цифровiзацi! економiки в контекси забезпечення гiцно! пращ [1; 5]. Основне протирГччя полягае в тому, що традицшш шститути та механiзми забезпечення соцiального захисту та сощального цiалогу, орiенто-ваш на повну зайнятiсть працiвника на умовах безс-троково! роботи, iз чiтко визначеним роботодавцем та умовами пращ, iз добре розробленою нормативно-правовою базою взаемодп робiтника та роботодавця — не вщповщають всезростаючш кiпькостi нетипових форм зайнятостi, зокрема — тих, що реалiзуються через труцовi платформи у цифровш або iншiй формi. Сама робота на платформi кидае виклик традицшнш колективнiй органiзацi!: багато постачальниюв послуг не формують професiйну iдентичнiсть як пращвники платформи i не розглядають iнших працiвникiв платформи як колег, з якими можна дiяти солiдарно [15]. Бурхливий розвиток платформ приводить до того, що навиъ традицшне пiдприемство вже об'еднуе пращв-ниюв з рiзним статусом (позаштатш, бшьш-менш са-мозайнятi, бшьш-менш стабшьш), вщповщно — усклад-нюються i завдання щодо забезпечення соцiального захисту працiвникiв, реалiзацi! соцiального дiалогу, забезпечення ефективно! дiяльностi профспшок та вщ-повiдних державних органiв [16]. Для Укра!ни, як свщ-чать дослщження, питання розвитку платформно! зайнятоси е вельми актуальними [17].
1нший важливий напрям як науково-прикладних дослiджень, соцiального експериментування, так i практично! дiяльностi, це — пошук адекватних новим умовам механiзмiв, шструменив, способiв ефективних комунiкацiй, суттеве оновлення системи соцiального дiалогу в умовах цифровiзацi! (через створення вщпо-вщних нормативно-правових, iнституцiйних мехашз-мiв його реалiзацi!, а також необхiдного техшко-тех-нологiчного забезпечення). Принципово важливим аспектом трансформаций традицiйно! системи сощального дiалогу в новiтнiх умовах е суттеве розширення кола його учасниюв за принципом мультисуб'ектно-си — до сторiн соцiального дiалогу мають пщключа-тися новi учасники — соцiальнi партнери (громадсью оргашзацп, спилки пiдприемцiв, iнвестори, мiжнароднi партнери), iншi суб'екти соцiально-економiчно! дГяль-носи. Це — необхiдна вимога переходу на розширений формат комунiкативно! взаемодп в умовах цифровiза-цГ! економiки, поширення нестандартних форм зайня-
тосп (платформно!, цифрово!, дистанцшно!). Комуш-кативне середовище реалiзацi! сощального дiалогу за принципом мультисуб'ектностi мае одночасно охоп-лювати як традицшних, так i новiтнiх суб'ектiв сощ-ально-трудових вiдносин (наприклад, цифровi трудовi платформи iнших, мережевi представництва тощо). Це обумовлюе необхiднiсть оновлення юнуючих мехашз-мiв практично! дiяльностi суб'екпв соцiального дiа-логу, чи не в першу чергу — профспшок, адже саме вони виконують функщю колективного представництва iнтересiв робгтниюв [18]. Створення дiевих ме-ханiзмiв соцiального дiалогу, окрiм безпосереднiх ви-клиюв та загроз, пов'язаних iз форсованою цифровь зацiею, мае орiентуватись на бшьш широкий контекст фундаментальних змiн у сферi працi, спричинених ци-фровими трансформацiями та бурхливим розвитком нестандартно! зайнятостi (зайнятiсть через платформи, самозайняисть в 1нтернет тощо), суттевою озна-кою яких е «iндивiдуалiзацiя» соцiально-трудових вщ-носин, розмивання колективного представництва ш-тереетв працiвникiв i роботодавцiв, вiдсутнiсть регла-ментованих стiйких вiдносин м1ж найманими пращв-никами та власниками (роботодавцями). З розвитком та поширенням цифрових трудових платформ вщбува-еться формування нового виду зайнятосп, який поед-нуе ознаки наймано! працi та самозайнятосп. Це зу-мовлено тим, що трудовi платформи позицiонують себе лише як майданчики, яю створюють умови для взаемодп та вщмовляються вiд забезпечення будь-яких гарантiй. Це спричиняе серйозш труднощi щодо забезпечення представництва штеремв таких пращвниюв, !хнього соцiального захисту, !хньо! учасп у сощаль-ному дiалозi.
Основними ризиками поширення зайнятостi через цифровi платформи в Укра!нi е: масштабування тiньово! зайнятостi в онлайн простор^ нерегламенто-ванiсть системи соцiального захисту та забезпечення сощальних гарантiй пращвниюв тощо. 1нерцшшсть реагування органiв державного управлшня на новгтш змiни в системi соцiально-трудових вiдносин приводить до того, що цей сегмент трудово! сфери фактично перебувае поза межами нащонального монiторингу й регулювання.
Для Укра!ни, як для багатьох пострадянських кра!н, коронакриза стала поштовхом до розвитку цифрово!, платформно! економiки. Пандемiя COVID-19 стала фундаментальним мегатрендом сучасносп, який змiнив свiт, у т.ч. свгт працi, свiт людини пращ, систему представництва штереав, форми колективно! ди, системи соцiального захисту, мехашзми державного регулювання, кардинально вплинув на показ-ники, яю визначають яюсть життя людини i населення, яюсть трудового життя. Тому своечасне реагування на цей мегатренд (в системi державно!, регю-нально! економiчно! та соцiально-трудово! политики) — це необхiдна передумова постпандемшного вщ-новлення нацiонально! економiки, створення державою, суб'ектами сощального дiалогу власно! ефектив-но! системи забезпечення якосп трудового життя на потреби загальнодержавного збалансованого та ста-лого соцiально-економiчного розвитку.
Вiдсутнiсть комплексного та системного бачення процемв цифровiзацi! економiки, в тому числi щодо !хнього впливу на становлення ново! якосп трудового життя, мае певш негативнi наслiдки i для державно! политики в цiй сферi. Держава не залишаеться осто-
ронь процеав цифровiзацiï економiки та суспгльства, а займае досить активну позицiю у законотворчш дГя-льностi, у формуванш вiдповiдноï нормативно-право-во! бази. Так, свого часу важливими стратегiчними документами стали «Цифрова адженда Украши — 2020», Концепщя розвитку цифрово! економiки та суспгль-ства на перюд 2018-2020 рр. та плану заходiв з ïï реа-лiзацiï; Укра!на 2030Е — кра!на з розвинутою цифровою економiкою [19], важливим кроком стало схва-лення Концепщ! розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходiв з ïï реалiзацiï [20], Постановах Кабшету Мiнiстрiв Украïни «Деяю питання цифрового розвитку» (вгд 30.01.2019 р. № 56), «Про утворення Мiжгалузевоï ради з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацш i цифровГзацп» (вiд 08.07.2020 р. № 595). Приймаються закони Украши, яю регламентують перехщ на гнучкг форми зайнятосп (у т.ч. дистанцiйну) [21], у межах реалiзацiï проекту «Цифрова держава» на порталi "Дш" — дер-жавних послуг онлайн презентовано 94 проекти циф-ровоï трансформацiï Украïнськоï держави у ключових сферах. Основними проектами цифровоï трансформа-ц11 протягом 2021-2024 рр., яю безпосередньо пов'я-занi з яюстю трудового життя визначено: е-економГка (цифрова економiка), е-грамотшсть (цифровiзацiя освiти), е-доступ (розвиток шфраструктури широко-смугового доступу до 1нтернету), а також е-бiзнес, е-право, е-школа, е-мiграцiя, е-соцзахист, е-майно, е-мiстобудування, е-лжарня, е-дозвгл та iншi [22].
Однак фактично вам зазначеним вище дуже рiз-ноплановим документам бракуе комплексного ба-чення проблем, перспектив, можливостей розвитку вiтчизняноï сфери працi та зайнятосп, врахування змiн у якоси трудового життя в умовах цифровiзацiï. До того ж помiтного покращення нормативно-право-воï бази в напрямку врахування потреб щодо забезпечення t^toï працi, становлення новоï якоси трудового життя — не спостерГгаеться. Так, необхiднiсть оновлення всiеï системи соцiально-економiчного розвитку Украïни в новишх умовах знайшла певне вщобра-ження i у Проектi «Нацiональноï економiчноï стратегiï 2030» та визначених в нш векторах економiчного розвитку до 2030 року [10]. Аналiз змюту проекту Стратегiï свщчить, що цифровi трансформацïï як сучасний мегатренд авторами враховано, проте комплексне страте-гiчне бачення i прюритети щодо подолання ризиюв та загроз для сфери пращ в новггшх умовах — вщсутш. Власне, сегмент «Сощально-трудова сфера» виклю-чено зi змiсту Стратегïï (згадуеться лише полггака зай-нятостi в контексп стратегiчного прiоритету «Сощ-альна полггака»), що, вочевидь, зовсiм не сприятиме становленню новоï якосп трудового життя в Украшь
Досить яскравим прикладом концептуальноï не-визначеностi в Украш всiеï сфери цифровiзацïï еко-номГки та пов'язаних Гз нею питань (в тому чист питань новоï якосп трудового життя) е нещодавно прийнятий Закон Украïни «Про стимулювання розвитку цифровоï економГки в Украïнi» [23]. Закон спря-мований на стимулювання розвитку цифровоï еконо-мГки в Украïнi шляхом створення сприятливих умов для розвитку шновацшного i технолопчного бГзнесу, залучення швестицш, розбудови цифровоï шфра-структури та залучення талановитих пращвниюв. Зо-крема, нормативно-правовим документом передбача-еться створення спещальних правових умов для 1Т-галузГ — ДГя City. Фактично закон являе собою досить
щкаву та змютовну спробу створення певно'1 BipTyarb-hoï вшьно'1 eK0H0Mi4H0Ï зони i3 спрощеними правилами ведення 6i3^cy в сфеpi IT, проте про цифровь защю соцiaльно-тpyдовоï сфери нaцiонaльноï еконо-м1ки в целому в прийнятому Зaконi Украши не йдеться зовсiм.
Така загальна картина свiдчить про вщсутшсть щ-лiсного та збалансованого концептуального бачення щодо розвитку сощально-трудово'1 сфери Украши в умовах цифpовiзaцiï економiки, становлення ново'1 якостi трудового життя через забезпечення умов гщно'1 пращ. Велика кшьюсть питань та аспекив залиша-еться не те що недослщженою, а нaвiть не визначеною та просто не потрапляе в поле зору розробниюв дер-жавно'1 полiтики в цiй сфеpi. В такш ситуацп очевидно iснyе потреба у суттевому оновленнi концептуального пщГрунтя щодо можливостей становлення ново'1 якоси трудового життя, з метою подальшого визначення, об-Грунтування та pеaлiзaцiï вiдповiдних стpaтегiчних
пpiоpитетiв, нaпpямiв та мехaнiзмiв у деpжaвнiй регу-ляторнш соцiaльно-економiчнiй полiтицi. До того ж питання яюсних тpaнсфоpмaцiйних змiн сощально-трудово'1 сфери в Укpaïнi в контекси цифpовiзaцiï еко-номiки, визначення ризиюв та загроз, а також нових можливостей, не набули належного висвгглення в на-укових розробках. Таким чином, проблеми, можливосп, перспективи змш якоси трудового життя в новгт-шх умовах залишаються недостатньо розкритими.
Зважаючи на зазначене вище, необхiднiсть про-ведення дослщження щодо проблем та перспектив становлення ново'1 якостi трудового життя в Украш можна вважати не просто актуальною, а в певному сенсi — невщкладною. Бо цi питання безпосередньо торкаються проблем розвитку та залучення людського потенщалу, який е найбшьшою цiннiстю та необхщ-ною умовою сталого розвитку в сучасному свiтi. Клю-човi стpyктypнi елементи такого дослiдження наведет на рис. 1.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ
«СТАНОВЛЕННЯ HOBOÏ ЯКОСТ1 ТРУДОВОГО ЖИТТЯ В УКРМШ П1Д ВПЛИВОМ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦШ»
Рис. 1. IIocmaHomi елементи до^дження (проблемне поле — мета — заедания) «Становлення ноеог якостi трудового життя е Украт nid еплиеом цифрових трансформацш»
НаскрГзним аспектом проблемного поля дослгджен-ня е вщсутшсть на цей момент комплексного та системного бачення впливу цифровГзацп на забезпечення гщно'1 пращ та становлення ново! якосп трудового життя та — вщповщно — неможливють через це роз-робки та реатзацп дГево! державно! полпики в цш сферь Актуальшсть дослщження обумовлена спектром проблем, пов'язаних з необхщшстю:
1) визначення системи чинниюв впливу на яюсть трудового життя;
2) узагальнення та адаптацп до умов Украши передового свпового досвщу розвинених краш щодо створення мехашзмГв забезпечення гщно! пращ та ви-соко! якосп трудового життя в умовах цифровГзацп;
3) проведення емтричних дослщжень з проблем ощнки ново! якосп трудового життя (з перспективою створення системи мониторингу трудово! сфери в умовах е-економжи);
4) розробки та впровадження цгло! системи адек-ватних сучасним умовам мехашзмГв становлення ново! якосп трудового життя в Укра'хш в умовах цифровГза-цп.
Розробка системного багатоаспектного концепту дослщження щодо становлення ново! якосп трудового життя в умовах цифровГзацп економГки дозволяе за-безпечити комплексшсть, системшсть, структурова-шсть дослщницького пошуку у вщповщносп до вимог гГдно! пращ та цифровГзацп економГки. Зазначений концепт на методолопчному та науково-практичному рГвнях з визначенням уах його структурних парамет-рГв та обГрунтуванням методики його вимГрювання може виступити базовим тдГрунтям для вщстеження стану ЯТЖ в кра!ш, чинниюв впливу на ЯТЖ, дина-мГки змш, наслщюв для рГзних категорш пращвниюв тощо. Це створить базу для проведення комплексного мониторингу стану соцГально-трудово! сфери в умовах цифровГзацп економГки в контексп становлення ново! якосп трудового життя в Украшь Такий мониторинг вельми необхщний для розробки та реалГзацп адекватно! державно! сощально-економ1чно! полники в новпшх умовах. Змютовна концептуалГзащя та дослщ-ницька програма щодо становлення ново! якосп трудового життя в сучасних умовах спрямоваш на роз-криття ключових змютовних сфер дослщження, яю доцгльно розумпи як сфери/напрями оновлення на-уково-аналпичного забезпечення розробки та реалГза-цп ефективно! державно! полники Укра!ни у сферГ пращ та зайнятосп в новпшх умовах. Фактично через них i розкриваеться змют концепту дослщження щодо становлення ново! якосп трудового життя в умовах цифровГзацГ! економжи (рис. 2).
Система структурних елеменпв багатоаспектного концепту дослщження щодо становлення ново! якосп трудового життя пщ впливом цифрових трансформацш закладена в змютовну структуру основного шстру-ментарГю дослщження — анкети експерта. Узагальнення та систематизащя ощнок експертно! спгльноти, що вГзьме участь в опитуванш, дозволить створити на-дшне науково-аналпичне пщГрунтя для прийняття ефективних управлшських ршень при формуванш державно! сощально-економ1чно! полпики в сферГ пращ та зайнятосп в новГттх умовах. Запропонований авторами концепт представлено на рис. 2, вш включае таю структурш елементи:
1. Ставлення до пращ, цшшсть, задоволенiсть пра-цею — цей структурний сегмент розкривае вщно-
шення до пращ, ïï цшшсть для сучасноï людини, сприйняття пращ в цифровому свт, значущють людини пращ в глобальному свт тощо.
2. Оцiнка пращ, мобыьшсть та соцiальна захище-шсть — цей структурний сегмент визначае вплив циф-ровiзацïï та згенерованих нею ключових трендГв та но-вишх ризиюв, на забезпечення t^toï оплати пращ та сощальну захищешсть, а саме:
— динамГка базових характеристик новоï ЯТЖ при цифрових трансформащях (змши у вартосп робо-чоï сили, цшшсть творчоï складовоï у трудовому процесс змши регламентованосп сощально-трудових вщ-носин; !х шдивщуалГзащя; зростання автономносп пращвниюв та поширення нових, нетрадицшних форм взаемодп пращвника та роботодавця та ш.);
— вплив процеав цифровiзацïï на цшшсть люд-ськоï пращ, загроза зникнення професш у цифровому свт;
— новГ форми трудовоï мобшьносп, змши у трендах та напрямах трудовоï мiграцïï,
— змша системи сощального захисту та представництва штереав.
3. Роль держави i необхщшсть оновлення дер-жавних важел1в управлiння в умовах цифровiзацiï — в умовах цифровiзацïï та мережизаци вщбуваеться по-ступова втрата державою традицшних важелГв впливу на сферу пращ та зайнятосп, на забезпечення високоï якосп трудового життя, посилення дерегуляцп ринку пращ, неефектившсть традицшних систем сощального захисту. Структурний сегмент розкривае можливосп оновлення державних важелГв управлшня в умовах цифровГзацп (бо традицГйнГ механГзми впливу держави на сферу пращ та зайнятосп поступово втрачаються), суттеве оновлення всього комплексу мехашзм1в державного впливу на систему пращ та зайнятосп у вщ-повщносп до вимог цифровГзацп економГки.
4. Безпека пращ та вщносини на робочому viieui. Вплив цифровiзацïï на соцГальнГ та безпековГ пара-метри якостГ трудового життя, зокрема:
— захист на робочому мющ, безпека та комфортш умови пращ;
— баланс м1ж трудом та вщпочинком;
— демократичшсть трудових вГдносин та можли-восп представництва та захисту ГнтересГв сторш со-цГально-трудових вГдносин.
5. Сегмент Трансформацш системи сощального дiалогу в умовах цифровГзацп включае:
— загрози та можливосп щодо забезпечення дГе-восп соцГального дГалогу в умовах цифровГзацп;
— прГоритетнГ напрями формування оновленоï системи соцГального дГалогу, здатноï Гнтегрувати тра-дицГйнГ механГзми його реалГзацп Гз новГтнГми (плат-формними) (зокрема — перспективи створення На-цiональноï платформи соцГального дГалогу в сферГ со-цГально-трудових вГдносин на основ! платформного пГдходу, платформно-мережевоï щеологп).
6. Оновлення системи СТВ е гострою вимогою часу, що зумовлено бурхливим розвитком платформ-ноï економГки Гз характерною для неï специфГчною системою мГж робГтником та роботодавцем. Структурний сегмент спрямований на розкриття сутшсного проти-рГччя м1ж традицГйною системою СТВ (орГентованою на довгостроковГ формалГзованГ вГдносини) та вщно-синами нового типу, що виникають в умовах станов-лення цифровоï, платформноï економГки (для яких характерною е певна «одноразовють» та низький ступГнь
КЛЮЧОВ1 ЗМ1СТОВН1 СКЛАДОВ1 КОНЦЕПТУ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЩОДО СТАНОВЛЕННЯ НОВО! ЯКОСТ1 ТРУДОВОГО ЖИТТЯ П1Д ВПЛИВОМ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦШ
1. Ключсда тренди та дина-мжа щодо сприйняття пращ в свт, що цифров1зуеться (вщ-ношення до пращ у суспшь-CTBÎ, ïï ЦШШСТЬ для людини)
7. Формування ¿мператива щодо необхщноси постшно1 освгги та пщвищення квал1ф1-кацп впродовж всього життя — як базово! умови досягнення hoboï ЯТЖ в умовах цифровь зацп, та мехашзм1в його реал1-зацп
2. Динaмiкa базових характеристик hoboï ЯТЖ — змши у вартоси робочо! сипи, у формах зайнятоси, режим1, оргашзацп умов пращ; в систем! управ-лшня; змши регламентованоси сощально-трудових вщносин; 'ix шдивщуал1защя; зростання авто-номноси пращвниюв; змша системи сощального захисту та ко-лективного представництва ште-peciB
5. Загрози та можливоси щодо забезпечення д1евоси сощаль-ного flianory в умовах цифров1за-цп, прюритетш напрями формування оновлено1 системи сощ-ального д1алогу, здатно! штегру-вати традицшш мехашзми його peani3aijiï Î3 новггшми (платформ-ними), перспективи створення Нaцiонaльноï платформи соща-льного дiaлогy в сфеpi соща-льно-трудових вiдносин на осно-вi платформного пiдходy (плат-формно-мережево'1 iдеологiï)
3. Необхщшсть принципо-вого оновлення державних ва-жел1в управлшня в умовах цифров1зацп та мережизацп через поступову втрату д1евоси традицшних мехашзм1в впливу держави на сферу пращ та зайнятоси, на становлення ново'1 якоси трудового життя
6. Можливоси та перешкоди щодо системного удоскона-лення традицшно'1 системи СТВ ( opieHTOBaHoro на довго-CTpoKOBi формал1зоваш вщно-сини) у вщповщноси до вимог цифрово'1 економжи, формування вщносин нового типу, що виникають в умовах поширення платформно! зайнятоси
8. Проблеми та можливоси набуття молоддю, сучасними пращвниками затребуваних роботодавцем цифрових нави-чок та компетентностей для продуктивно'1 зайнятоси в но-вiтнiх умовах за бшьшютю ю-нуючих пpофесiй
4. Вплив цифров1зацп на так! важлив1 параметри якоси трудового життя, як захист на робочому Miciji, безпека та комфортш умови пращ, баланс м1ж трудом та вщпочин-ком, демократичшсть трудових вщносин та можливоси представництва та захисту ÎHTepeciB сторш сощально-трудових вщносин та ш.
Удосконалення на новггнк засадах науково-аналгтичного пщГрунтя з розробки та реалпаци державно!" c0uiaabH0-eK0H0vii4H0Ï полкики Украши (в першу чергу — у сфер! npaui та зайнятоси), з позицш становлення ново!" якостi трудового життя вщповщно до вимог пдно!' npaui та цифровiзацiï економiки
Рис. 2. Система структурних елементiв концепту до^дження щодо станоелення новог якостi трудоеого життя в Украш тд впливом цифрових трансформацш
фоpмaлiзaцiï вщносин). Таким чином, нагальним за-вданням стае вщповщне удосконалення (оновлення) системи СТВ у вщповщноси до вимог цифpовiзaцiï та завдань щодо становлення ново'1 якоси трудового життя.
7. Освгта впродовж життя. Цифpовiзaцiя вже фактично сформувала досить жорсткий iмпеpaтив щодо необхiдностi постшно'1 освiти та пiдвищення квaлiфiкaцiï впродовж всього життя — як базово'1 умови досягнення ново'1 ЯТЖ в умовах цифpовiзaцiï та мехaнiзмiв його pеaлiзaцiï. 1гнорування цього iмпеpa-тиву призведе до загострення диспpопоpцiй мiж piв-нями освiти, квaлiфiкaцiйними компетентностями, вимогами пpaцiвникiв до умов найму та оплати пращ та потребами економiки у новш pобочiй силi за вщпо-вiдними пpофесiями i квaлiфiкaцiями.
8. Цифров1 комnетентностi. Дослщження проблем та можливостей, пов'язаних iз необхщшстю набуття пpaцiвникaми певного пеpелiкy цифрових компетентностей, е нapaзi одним iз пpiоpитетних, бо володшня
такими компетентностями без перебшьшення вже стало однiею з базових необхщних передумов праце-влаштування вже за бiльшiстю iснyючих професш. Фактично необхiднiсть набуття базових цифрових компетентностей в сучасному свiтi цшком можна по-piвняти iз необхщшстю володгти класичною грамот -нiстю.
Наведет вище склaдовi системного концепту на-укового дослiдження «Становлення ново'1 якоси трудового життя в умовах цифрових трансформацш» ви-значають змютовну структуру програмного методоло-гiчного та науково-методичного забезпечення дослщ-ницького задуму й авторсько'1 розробки. Проведення експертного опитування з проблем якостi трудового життя в умовах цифрових трансформацш у межах цшьово'1 програми наукових дослщжень НАН Украши «Становлення ново'1 якостi життя» на 2021 рж, дозволить:
■ розкрити та втшити змiст концепту «нова яюсть трудового життя в умовах цифpовiзaцiï економiки»;
■ уточнити зв'язок та прюритетшсть складових цього концепту;
■ визначити специфiку суто укра!нського контексту виршення завдань щодо становлення ново! якоси трудового життя в умовах цифровiзацi! еконо-мiки;
■ обГрунтувати подальшi дослiдницькi пошуки та прюритети;
■ визначити прiоритетнiсть щодо формування нормативно-правового, оргашзацшно-управлшсько-го, шформацшно-комушкативного та iншого забезпе-чення становлення ново! якоси трудового життя в умовах цифрових трансформацш;
■ удосконалити науково-аналiтичне пiдГрунтя з розробки та реалiзацi! державно! соцiально-економiч-но! полiтики Укра!ни вiдповiдно до вимог гщно! працi та цифровiзацi! економiки.
Висновки. Аналiз iснуючого стану широкого кола питань, що стосуються становлення ново! якоси трудового життя в Укра!ш через забезпечення гщно! пращ в умовах цифрових трансформацш, свщчить про вщ-сутнiсть системного та збалансованого концептуального, стратепчного та тактичного бачення розвитку соцiально-економiчно! та трудово! сфери в сучасних умовах.
Причинами тако! ситуащ! виступають як недале-когляднiсть i полiтикуму, i державних органiв законо-давчо! та виконавчо! влади, i ключових суб'екпв со-цiально-трудових вiдносин; так i невизначенiсть бага-тьох ключових питань, що впливають на стан, мюце соцiально-трудово! сфери в загальнiй сощально-еко-номiчнiй системi, параметри якостi трудового життя, !х змiни в умовах форсовано! цифровiзацi!. Окремою проблемою е точковють, ситуативнiсть i розрiзненiсть цих питань та вщсутшсть !хньо! змютовно! стратегiчно! едностi в системi державного управлшня трудовою сферою Укра!ни. Тому формування наукового тд-Грунтя щодо розв'язання цих проблем через оргашза-щю, проведення та узагальнення результата наукового дослщження, що визначае умови, перешкоди, можливостi становлення й мехашзми забезпечення ново! якостi трудового життя в Укра!ш в умовах цифрових трансформацш певним чином сприяе розв'я-занню цих стратепчно важливих проблем.
Запропонована авторами концептуалiзацiя до-слiдження, !! втiлення в дизайн анкети через систему питань та альтернативах запропонованих вщповщей, комплексне застосування сощолопчно! та статистич-но! iнформацi!, дозволяе створити обГрунтовану методику вимiрювання стану якостi трудового життя (далi — ЯТЖ) в Укра!ш в умовах цифрових трансформацш з визначенням чинниюв впливу на ЯТЖ, дина-мiки змш, наслiдкiв (позитивних, негативних), загроз та можливостей.
Такий досвiд може бути використаний водно-часно за трьома напрямами:
1 — для започаткування та проведення на постш-нiй основi комплексного мониторингу стану сощ-ально-трудово! сфери в умовах цифровiзацil еконо-мiки в контекстi становлення ново! якосп трудового життя в Укра!нi;
2 — для удосконалення та осучаснення науково-аналiтичного пiдГрунтя з розробки та реалiзацi! державно! соцiально-економiчноl полiтики Укра!ни (пе-редусiм у сферi працi та зайнятостi) вщповщно до вимог гiдно! пращ та цифровiзацi! економiки, пщви-
щення ефективностi системи державного управлiння трудовою сферою в новгтшх умовах;
3 — для накопичення передового украшського досвщу з означених питань для подальшого його на-слiдування в кра!нах пострадянського простору.
Список використаних джерел
1. World Employment and Social Outlook 2021. The role of digital labour platforms in transforming the world of work. ILO Flagship report. URL: https://www.ilo.org/ wcmsp5/groups/public/—dgreports/—dcomm/—publ/ documents/publication/wcms_771749.pdf.
2. Rapid growth of digital economy calls for coherent policy response. ILO Press release, 23 February 2021. URL: https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom /news/WCMS_771909/lang--en/index.htm.
3. Working from home: From invisibility to decent work. ILO. 2021. Report. URL: https://www.ilo.org/ wcmsp5/groups/public/---ed_protect/—protrav/—travail /documents/publication/wcms_765806.pdf.
4. ILO Monitor: COVID-19 and the world of work. 7th edition: ILO, 2021. Report. URL: https://www.ilo.org/ global/topics/coronavirus/impacts-and-responses/WCMS _767028/lang--en/index.htm.
5. Digital labour platforms and the future of wornrk: Towards decent work in the online world. ILO, 2018. Report. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/ public /---dgreports/---dcomm/---publ/documents/publication/ wcms_645337.pdf.
6. Пдна праця: iмперативи, украшсью реал!!, мехашзми забезпечення: монографiя / [А.М. Колот, В.М. Данюк, О.О. Герасименко та ш.]; за наук. ред. д.е.н., проф. А.М. Колота. Ки!в: КНЕУ, 2017. 500 с.
7. Колот А., Герасименко О. Сфера пращ в умовах глобально! соцiоекономiчно! реальности 2020: ви-клики для Укра!ни. Ки!в, Фонд iм. Фр!^ха Еберта. 2020. URL: http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/ 16344.pdf.
8. Novikova O., Shamileva L. Evaluation of social and economic insecurity risks for employees during structural transformations in the modern labor market. Social and labour relations: theory and practice. 2020. Vol. 10. Iss. 1. pp. 1-10. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ slrtp.10(1).2020.01.
9. Чижов Д. А. Позитивний та негативний вплив цифрово! епохи на ринок пращ в Укра!ш. DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).490.
10. Проект "Нащонально! економiчно! стратег!! 2030". Вектори економiчного розвитку до 2030 року. URL: https://nes2030.org.ua/docs/doc-vector.pdf.
11. Лiбанова Е., Осауленко О., Черенько Л. Ощнка якоси життя населення в Укра!ш на основi суб'ективних показникiв добробуту: монографiя. RS Global, Warsaw, Poland. 2020. 363 с. URL: https://www.idss.org.ua/arhiv/%D0%9C%D0%BE%D0% BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1 %96%D1%8F%20%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD %D0%BA%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE% D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B6%D0%B8%D1% 82%D1%82%D1%8F.pdf.
12. Люогор Л. С., Руденко Н. В., Чувардинсь-кий В. О. Конкурентоспроможшсть робочо! сили: проблеми формування та реалiзацi! в умовах шнова-цiйних змiн на ринку пращ. Економжа i оргатзацм уп-равлтня. 2018. Вип. 3. С. 24-36.
13. Grishnova O., Brintseva O., Cherkasov A. Transition to a new economy: transformation trends in the field of income and salary functions. Problems and Perspectives in Management. 2019. № 17 (2). P. 18-31. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.17(2).2019.02.
14. Цифровiзацiя економ1ки Украши: трансфор-мацшний потенщал: монографiя / В. П. Вишневсь-кий, О. М. Гаркушенко, С. I. Князев, Д. В. Липниць-кий, В. Д. Чеюна; за ред. В. П. Вишневського та С. I. Князева; НАН Украши, 1нститут e^o^Mi™ про-мисловос-ть Ктв: Акадeмпeрioдика, 2020. 188 c. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/2020/05/mono_ vyshnevskyj-2020-digitalization_compressed-1.pdf.
15. Employment and Social Developments in Europe 2018. Annual Review 2018. URL: https://ec.europa.eu/ social/main.jsp?catId=738&langId=en&pubId=8110.
16. Industrial Relations and Social Dialogue in the Age of Collaborative Economy. URL: https://platformob servatory.eu/app/uploads/2019/06/2018-CEPS-Industrial-dialogue-in-platform-economy.pdf.
17. Зайнятють через цифрoвi платформи в Укра-im. Проблеми та стратепчш перспективи. Доповщь. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—ed_ protect/—protrav/—travail/documents/publication/wcm s_635371.pdf.
18. Rafael Mucoz de Bustillo. Digitalization and social dialogue: challenges, opportunities and responses. Preprint. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 339948338_Digitalization_and_social_dialogue_challenges _opportunities_and_responses.
19. Украша 2030Е — краша з розвинутою цифровою eкoнoмiкoю. Украшський iнститут майбутнього. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu. html.
20. Про схвалення Концепцп розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану захoдiв з П ре-алiзацii. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text.
21. Президент пiдписав закони щодо тдтримки громадян i б!знесу п1д час карантину. URL: https://www.president.gov.ua/news/ prezident-pidpisav-zakoni-shodo-pidtrimki-gromadyan-i-biznes-65457.
22. Е-Украша — Е-проекти цифрoвoi трансформаций держави 2021. URL: https://financeworld.com.ua/ e-ukra% D1%97na-e-proekti- cifrovo %D1%97-transform aci %D1%97-derzhavi-2021/.
23. Про стимулювання розвитку цифрoвoi еконо-м1ки в Украшк Закон Украiни в1д 15.07.2021 р. №1667-IX. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/web-proc4_1?pf3511=70298.
Reference
1. International Labour Organization. (2021). World Employment and Social Outlook 2021. The role of digital labour platforms in transforming the world of work. ILO Flagship report. Retrieved from https://www.ilo.org/ wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---publ/ documents/publication/wcms_771749.pdf.
2. International Labour Organization. (2021). Rapid growth of digital economy calls for coherent policy response. ILO Press release, 23 February 2021. Retrieved from https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom /news/WCMS_771909/lang--en/index.htm.
3. International Labour Organization. (2021). Working from home: From invisibility to decent work. Report. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/
groups/public/—ed_protect/—protrav/—travail/docu ments/ publication/wcms_765806.pdf.
4. International Labour Organization. (2021). ILO Monitor: COVID-19 and the world of work. 7th edition. Report. Retrieved from https://www.ilo.org/global/topics/ coronavirus/impacts-and-responses/WCMS_767028/lang--en/index.htm.
5. International Labour Organization. (2018). Digital labour platforms and the future of woHark: Towards decent work in the online world. Report. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/—dgreports/---dcomm/---publ/documents/publication/wcms_645 337.pdf.
6. Kolot, A. M., Daniuk, V. M., Herasymenko, O. O. (2017). Hidna pratsia: imperatyvy, ukrainski realii, mekhaniz-my zabezpechennia [Decent work: imperatives, Ukrainian realities, support mechanisms]. Kyiv, KNEU. 500 p. [in Ukrainian].
7. Kolot, A., Herasymenko, O. (2020). Sfera pratsi v umovakh hlobalnoi sotsioekonomichnoi realnosti 2020: vyklyky dlia Ukrainy [The sphere of work in the conditions of the global socio-economic reality 2020: challenges for Ukraine]. Kyiv, Foundation named after Friedrich Ebert. Retrieved from http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ ukraine/16344.pdf [in Ukrainian].
8. Novikova, O., Shamileva, L. (2020). Evaluation of social and economic insecurity risks for employees during structural transformations in the modern labor market. Social and labour relations: theory and practice, Vol. 10, Iss. 1, pp. 1-10. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ slrtp.10(1).2020.01.
9. Chyzhov, D. A. (2019). Pozytyvnyi ta nehatyvnyi vplyv tsyfrovoi epokhy na rynok pratsi v Ukraini [Positive and negative impact of the digital age on the labor market in Ukraine]. DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27). 490 [in Ukrainian].
10. Proekt "Natsionalnoi ekonomichnoi stratehii 2030". Vektory ekonomichnoho rozvytku do 2030 roku [Draft "National Economic Strategy 2030". Vectors of economic development until 2030]. Retrieved from https: //nes2030.org.ua/docs/doc-vector.pdf [in Ukrainian].
11. Libanova, E., Osaulenko, O., Cherenko L. (2020). Otsinka yakosti zhyttia naselennia v Ukraini na osnovi subiektyvnykh pokaznykiv dobrobutu [Assessment of the quality of life in Ukraine on the basis of subjective indicators of well-being].Warsaw, RS Global. 363 p. Retrieved from https://www.idss.org.ua/arhiv/%D0%9C% D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0 %D1%84%D1%96%D1%8F%20%D0%9E%D1%86%D1 %96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D1%8F%D0%B A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B6%D 0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F.pdf [in Ukrainian].
12. Lisohor, L. S., Rudenko, N. V., Chuvardyn-skyi, V. O. (2018). Konkurentospromozhnist robochoi syly: problemy formuvannia ta realizatsii v umovakh innovatsiinykh zmin na rynku pratsi [Competitiveness of the labor force: problems of formation and implementation in terms of innovative changes in the labor market]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia — Economics and organization of management, Isssue 3, pp. 24-36 [in Ukrainian].
13. Grishnova, O., Brintseva, O., Cherkasov, A. (2019). Transition to a new economy: transformation trends in the field of income and salary functions. Problems and Perspectives in Management, 17 (2), pp. 18-31. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.17(2).2019.02.
14. Vyshnevskyi, V. P., Harkushenko, O. M., Knia-ziev, S. I., Lypnytskyi, D. V., Chekina, V. D. (2020). Tsyfrovizatsiia ekonomiky Ukrainy: transformatsiinyi po-tentsial [Digitization of Ukraine's economy: transformation potential]. Kyiv, Akademperiodika. 188 p. Retrieved from https://iie.org.ua/wp-content/uploads/2020/05/mono_ vyshnevskyj-2020-digitalization_compressed-1.pdf [in Ukrainian].
15. European Commission. (2018). Employment and Social Developments in Europe 2018. Annual Review 2018. Retrieved from https://ec.europa.eu/social/main. jsp?catId=738&langId=en&pubId=8110.
16. Centre for European Policy Studies. (2018). Industrial Relations and Social Dialogue in the Age of Collaborative Economy. Retrieved from https: //plat formobservatory.eu/app/uploads/2019/06/2018-CEPS-Industrial-dialogue-in-platform-economy.pdf.
17. International Labour Organization. (2018). Zainiatist cherez tsyfrovi platformy v Ukraini. Problemy ta stratehichni perspektyvy [Employment through digital platforms in Ukraine. Problems and strategic perspectives]. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/ public/---ed_protect/---protrav/---travail/documents/pub lication/wcms_635371.pdf [in Ukrainian].
18. Rafael Mucoz de Bustillo. (2020). Digitalization and social dialogue: challenges, opportunities and responses. Preprint. Retrieved from https://www.research gate.net/publication/339948338_Digitalization_and_social _dialogue_challenges_opportunities_and_responses.
19. Ukrainian Institute of the Future. (2018). Ukraina 2030E — kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu
[Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy]. Retrieved from https://strategy.uifuture.org/ kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html [in Ukrainian].
20. Verkhovna Rada Ukrayiny. (2021). Pro skhvalen-nia Kontseptsii rozvytku tsyfrovykh kompetentnostei ta zatverdzhennia planu zakhodiv z yii realizatsii [On approval of the Concept of development of digital competencies and approval of the action plan for its implementation]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text [in Ukrainian].
21. Ofitsiynyy sayt Prezydenta Ukrayiny. (2020). Prezydent pidpysav zakony shchodo pidtrymky hromadyan i biznesu pid chas karantynu. Sayt Prezydenta Ukrayiny [The president signed laws to support citizens and businesses during quarantine]. Retrieved from https: //www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakoni-shodo-pidtrimki-gromadyan-i-biznes-65457 [in Ukrainian].
22. E-Ukrayina — E-proekty tsyfrovoyi transfor-matsiyi derzhavy 2021 [E-Ukraine - E-projects of digital transformation of the state 2021]. Retrieved from https://financeworld.com.ua/e-ukra%D1%97na-e-proekti -cifrovo%D1%97-transformaci%D1%97- derzhavi-2021/ [in Ukrainian].
23. Verkhovna Rada Ukrayiny. (2020). Pro stymuliuvannia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 15.07.2021 r. №1667-IX [On stimulating the development of the digital economy in Ukraine: Law of Ukraine of 15.07.2021 №1667-IX]. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/web-proc4_1?pf3511=70298 [in Ukrainian].
CraTra Hagiftmna go pega^ii 19.08.2021
Формат цитування:
Новжова О. Ф., Панькова О. В., Азьмук Н. А., Касперович О. Ю. Становлення ново! якоси трудового життя в Украш в умовах цифровiзацiï економжи: концептуалiзацiя дослщження. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Укра-ÏHU. 2021. № 2 (41). С. 204-212. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).204-212
Novikova, O. F., Pankova, O. V., Azmuk, N. A., Kasperovich, O. Yu. (2021). Providing a New Quality of Working Life in Ukraine in the Conditions of Digitalization of the Economy: Conceptualization of Research. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 204-212. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).204-212
