CC BY
10
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 331:336.22:338.245+349.2+346.5(477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.02.075
Ольга Федорiвна Новжова,
д-р екон. наук, професор 1нститут eKOHOMiKH промисловостi НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: novikovaof9@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-8263-1054;
Ярослав Васильович Остафшчук, д-р екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут демографи та соцiальних дослiджень iMeHi М.В. Птухи НАН Украши
бул. Тараса Шевченка, 60, м. Кш'в, 01032, Украша
E-mail: ost_ya@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-2495-4100; 1рина МиколаУвна Новак, канд. екон. наук, старший науковий ствробтник 1нститут демографи та сощальних дослiджень iMeHi М.В. Птухи НАН Украши
бул. Тараса Шевченка, 60, м. Кш'в, 01032, Украша E-mail: novak20@hotmail.com https://orcid.org/0000-0003-4579-2470
ЗМ1НИ ТРУДОВОГО ТА ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАШИ В УМОВАХ ВОЕННОГО СТАНУ: ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
Повномасштабна военна агреая проти Украши призвела до масового порушення лан-цюжюв створення вартоси, скорочення робочих мюць, зростання безроб^тя та ем1грацИ ро-бочо! сили. Законодавч1 шщативи щодо протиди сощально-економ1чним наслщкам вшни мають недостатню ефектившсть.
Встановлено, що змши трудового законодавства в Укршш, засноваш на щеологп неол> берал1зму, переважно вщображають штереси роботодавщв та ютотно обмежують права пра-щвниюв. Це посилюе ризики руйнування усталених шститутсв сощально-трудових вщносин, втрати вщ якого за аналопею i3 сиршським конфлжтом можуть перевищити втрати вщ руйнування ф1зичного капiталу. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, особливу увагу придшено нормам щодо призупинення ди трудового договору. Наголошено на необхщ-ностi пошуку нового формату взаемодп мiж державою та шститутами сфери працi, вщповщ-но! адаптацп соцiально-трудових вiдносин iз використанням можливостей цифровiзацil.
Проаналiзовано вплив змш податкового законодавства на зайнятiсть населення. Встановлено, що полiтика пщтримки eкономiки, ключовим iнструмeнтом яко! е податковi пiльги, недостатньо сприяе збереженню зайнятостi. На основi дослiджeння мiжнародного досвiду протидп eкономiчним шокам запропоновано бачення полiтики пiдтримки eкономiки, яка мае поеднувати заходи щодо збереження робочих мiсць, пiльги для суб'екив eкономiчноl дiяль-ностi та пщтримку лiквiдностi. Розглянуто мiжнародний досвiд рeалiзацil схем збереження робочих мiсць, яю в кра!нах GC стали одним з основних iнструмeнтiв пiдтримки бiзнeсу пiд час пандеми COVID-19. Обгрунтовано актуальнiсть дослiджeння можливостей 1'х викорис-тання в Укршш iз залученням коштiв GC. Сформульовано вiдповiднi пропозицп для органiв влади.
© О. Ф. Новшова, Я. В. Остафiйчук, I. М. Новак, 2022
Ключовi слова: сощально-трудова сфера, военний стан, трудове та податкове законо-давство, зайнятють.
JEL: J53, H56, F29, H31
Повномасштабна военна агресiя про-ти Укра!ни iстотно ускладнила, а в деяких випадках унеможливила дiяльнiсть пщпри-емств, установ та оргашзацш, порушила усталенi практики трудових вщносин. У фа-хових дискусiях висловлюеться припу-щення про те, що вiтчизняна економiка зда-тна витримати спричинену вiйною кризу та вщносно швидко вiдновитися пiсля припи-нення бойових дш за умови, якщо бiзнесу вдасться зберегти виробничi зв'язки та за-побiгти масовому звшьненню сво!х пращв-никiв. В шшому разi втрата трудового капь талу через масштабну емiграцiю, руйнуван-ня соцiальних мереж i суспiльна дезорiента-цiя матимуть довгостроковi негативнi нас-лiдки. Основною метою державно! пол^ики в такiй ситуаци мае бути створення еконо-мiчних преференцiй для того, щоб пере-жити шок i якнайкраще зберегти свiй поте-нцiал.
Для забезпечення стiйкостi економши було термiново пiдготовлено та прийнято низку нормативно-правових актiв, спрямо-ваних на надання пiльг i преференцш суб'ектам господарювання та органiзацiю трудових вщносин в умовах военного стану. Висловлюються неоднозначш оцiнки щодо !х ефективностi. Щонайменше констату-еться наявшсть недолiкiв i протирiч у змшт правових положень. У деяких публжащях пiддаеться критицi сама iдеологiя цих доку-ментiв - сприяння бiзнесу шляхом максимально! лiбералiзацi! трудових вщносин i об-меження прав найманих пращвниюв. Ви-значення завдань i напрямiв удосконалення правового шструментарш регулювання со-цiально-трудово! сфери е актуальною проблемою як для сьогодення, так i з точки зору створення передумов для реалiзацi! Плану вщновлення Укра!ни, представленого у швейцарському мiстi Лугано (Мiжнародна конференщя з питань вiдновлення Укра!ни, 2022).
1снуе широкий спектр публiкацiй, присвячених дослiдженню проблем розвит-
ку сощально-трудово!' сфери в Украiнi. У працях (Цимбал ред., 2021; Колот, Герасименко, 2020; Колот, Герасименко, 2021; Азьмук, 2019; Новшова, Амоша, Шамшева та iн., 2020) сформовано уявлення про природу трансформацш св^ працi пiд впли-вом глобальних чинникiв i трендiв сьогодення, виокремлено пов'язаш з цим ризики та загрози, запропоновано наукове бачення засад майбутньо! ризикоорiентованоi пол> тики на ринку пращ в умовах ново! сощое-кономiчноi реальностi. На думку А. Колота, «сощально-трудову сферу вже в найближ-чiй перспективi маемо розглядати як уособ-лення зовсiм iнших парадигм i вщповщних вщносин» (Колот, Герасименко, 2020, с. 6), а отже, кардинально мають змшитися цiлi та iнструментарiй державно! пол^ики в цiй сферi «як реакщя на виклики, що форму-ються та вiдтворюються в нестшких, нел> нiйних, рiзновекторних, важко прогнозова-них умовах розвитку» (Колот, Герасименко, 2021, с. 427). Автори монографи (Цимбал ред., 2021, с. 120) стверджують, що будь-яю зовнiшнi виклики та пов'язаш з ними ризики одночасно генерують новi можливост (шанси) розвитку. Саме з точки зору проти-дii ризикам i максимального використання шансiв слiд аналiзувати ефективнiсть правових, адмiнiстративно-органiзацiйних, економiчних, iнформацiйних та iнших захо-дiв державно! полiтики.
Военна агресiя - це потужний виклик для сощально-трудово! сфери. В^чизняна економiчна наука не стикалася зi схожими за масштабами та синерпею ризикiв проблемами. У даному контекст iнтерес станов-лять наявнi дослiдження сощально-еконо-мiчних наслiдкiв воен в iнших кра!нах, на-самперед у Сирii (The World Bank Group, 2017; UN OCHA, 2019; IFA, 2019; ESCWA & St Andrews, 2016). Так, масштаби та три-валють сиршського конфлiкту дають зага-льне уявлення про те, яю ризики можуть по-стати перед Укра!ною в разi реалiзацii сце-нарiю «вшна на вимотування». Важливим е
висновок доповвд Св^ового банку «Плата за вшну: eKOHOMi4Hi та соцiальнi наслщки конфлiкту в Сирп» (The World Bank Group, 2017) про те, що руйнування iнститутiв, якi е структурними елементами як економiки, так i суспiльства, справили бiльший негати-вний вплив на економiку, шж руйнування матерiальноl iнфраструктури. Тривала вш-на перешкоджае взаемодп людей, знижуе 1х стимули до продуктивно! дiяльностi, руй-нуе трудовi вiдносини. Моделювання показало, що за першi шiсть рокiв конфлiкту су-купш втрати ВВП унаслiдок ди цих чинни-кiв у 20 разiв перевищили втрати вiд руйнування фiзичного капiталу. З позицп проблематики даного дослщження цi висновки мо-жна iнтерпретувати таким чином: змши нормативно-правового поля, як погiршують взаемодiю мiж партнерами у трудовш сферi за рахунок одше! 3i сторiн i руйнують шсти-тут соцiального дiалогу, маючи коротко-строковi вигоди, зрештою ризикують приз-вести до значних негативних наслщюв, ш-велюючи цi вигоди та масштабуючи соща-льно-економiчнi втрати.
Огляд л^ератури свiдчить про те, що кнуе брак напрацьованих пропозицiй щодо стимулювання економiки та регулювання сощально-трудових вiдносин в умовах вiйни i пiслявоенного вiдновлення в Укра-1ш. Я. Шуштершич пропонуе взяти за основу заходи, якi застосовувалися крашами GC пiд час пандеми COVID-19, та розгля-дати уроки, як можна винести з цього дос-вiду для боротьби iз сощально-економiч-ними наслiдками вiйни в Укрш'ш (Шуштершич, 2022). Автор зауважуе, що таку анало-пю не слiд сприймати занадто буквально. Адже вiрус не зруйнував шфраструктуру та будiвлi, i його вплив на лопстику та життя людей був значно меншим. Проте в частит збереження робочих мюць застосування ус-пiшних европейських практик в Укрш'ш може бути ефективним. Пандемiя спричи-нила кризу на вах рiвнях суспiльства, у тому чи^ у сферi працi. I якщо пiд час пер-шо! хвилi захворюваностi економiчна поль тика урядiв мала безсистемний характер, то в подальшому було розроблено шструмен-тарш пiдтримки бiзнесу та зайнятостi, який
показав ефектившсть. У публiкацiях (Шуштершич, 2022; Шуштерчич, Кобаль, Вост-нер, 2022; OECD, 2020; Центр Разумкова, 2021) розглянуто свiтовий досвщ реашзацл вiдповiдних полiтик. Одним з основних ш-струментiв, що використовувалися кра!-нами, е схеми збереження робочих мюць (job retention) (Центр Разумкова, 2021, с. 18). На думку дослщниюв, вони дозволя-ють зберегти контракти спiвробiтникiв iз роботодавцем, навт якщо !х робота призу-пинена, i тим самим запобкти руйнуванню трудового потенцiалу та сощального кат-талу суспiльства. Такий пщхщ корелюе з вищенаведеними висновками про наслщки сиршського конфлiкту, зокрема щодо ролi соцiальних iнститутiв у забезпеченш стш-костi економiки, що необхщно враховувати при експертизi змiн вщповщного законо-давства в Укра1ш.
Мета статт - оцiнити змiни трудового та податкового законодавства, яке впливае на соцiально-трудовi вiдносини, в умовах военного стану, визначити перспек-тиви його вдосконалення.
У Закош Украши «Про оргашзацш трудових вiдносин в умовах военного стану» вщ 15.03.2022 р. № 2136-IX (дал -Закон № 2136) визначено особливост трудових вщносин працiвникiв пiдприемств, установ, оргашзацш незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi та галузево! нале-жноси, а також осiб, якi працюють за тру-довим договором iз фiзичними особами, у перiод дп правового режиму военного стану. Ним передбачено спрощення процедур регулювання трудових вщносин, для чого визначено особливост укладання та розiрвання трудового договору, переве-дення та змши умов пращ, встановлення й обл^ часу роботи та часу вщпочинку, ор-гашзацп кадрового дiловодства й архiвного зберiгання кадрових документiв у робото-давця, залучення до роботи деяких катего-рш працiвникiв, а також встановлено обме-ження конституцiйних (на вшьний вибiр працi та страйк для захисту власних штере-ав) i трудових (на оплату пращ, вщпустку, вiдпочинок) прав працiвникiв та дiяльностi
профспшок. Зокремa, нa чaс ди режимy военного стaнy:
iстотно полегшено процедyрy звшь-нення - i3 6удь-яким новоприйнятим ^a^-вником можта yклaдaти строковий трудо-вий договiр i встaновлювaти йому випробу-вaльний термiн, роботодaвець не зобов'язa-ний зaбезпечyвaти роботою прaцiвникa без-строково (ст. 2), з iнiцiaтиви роботодaвця прaцiвникa можнa звiльняти пiд чaс тимчa-совоï непрaцездaтностi тa/aбо вщпустки (крiм вiдпyстки по вaгiтностi тa пологax, a тaкож по догляду зa дитиною до 3-x роюв), при цьому не потрiбне отримaння згоди профспiлки (зa винятком звшьнення ^a^-вникiв, обрaниx до профспiлковиx оргaнiв) (ст. 5);
роботодaвець може швидко змшити iстотнi умови прaцi, перевести прaцiвникa без його згоди нa шшу роботу (ст. 3), встa-новити збшьшену норму тривaлостi робо-чого чaсy тa зменшити тривaлiсть щотижне-вого безперервного вiдпочинкy (ст. 6);
роботодaвець мae прaво призупиняти дш трудового договору з прaцiвником;
обмежено кaтегорiï прaцiвникiв, якиx зaбороняeться зaлyчaти до роботи в нiчний чaс (ст. 8), a сaме прaцювaти вночi (зa ïx зго-дою) можуть неповнолiтнi, a тaкож мaми, у якиx дитинi бiльше одного року;
знято прaктично всi обмеження нa зa-лучення жiнок ^a ïx згодою) до вaжкиx ро-бiт, робiт зi шкiдливими aбо небезпечними yмовaми прaцi тa пiдземниx робiт (ст. 9,
ч. 1);
прaцiвники, якi мaють дiтей, можуть зaлyчaтися, зa х^ньою згодою, до нiчниx i нaдyрочниx робiт, роб^ у виxiднi, святковi тa неробочi днi, нaпрaвлятися у вiдря-дження (ст. 9, ч. 2);
роботодaвець мae прaво зa влaсною iнiцiaтивою зупиняти дiю окремиx поло-жень колективного договору тощо.
Ha думку експерив у сферi трудового прaвa (Гузь, 2022), перевaжнa бiльшiсть зa-провaджениx Зaконом № 2136 прaвил регу-лювaння трyдовиx вiдносин дiятимyть в ш-тересax роботодaвця й штотно обмежу-
вaтимyть прaвa прaцiвникa, що мaтиме тас-лiдком формyвaння дисбaлaнсy прaв тa обов'язкiв сторш трyдовиx вiдносин. Тaк, прaцiвник отримaв лише прaво розiрвaти трудовий договiр зa влaсною iнiцiaтивою у строк, зaзнaчений у його зaявi (у зв'язку з веденням бойовиx дш у рaйонax, де розтa-шовaне пiдприeмство, yстaновa, оргaнiзa-цiя, тa iснyвaння зaгрози для його життя i здоров'я). Цим прaвом не зможуть скорис-тaтися прaцiвники, примусово зaлyченi до сyспiльно корисниx робщ a тaкож до вико-тання робiт нa об'eктax критичноï iнфрa-структури.
У випaдкy призупинення дп трудового договору (ст. 13) прaцiвник фaктично не прaцюe, не отримуе допомогу в системi зaгaльнообов'язкового держaвного сощэль-ного стрaxyвaння тa зa ним не зберiгaeться середнш зaробiток. Перiод призупинення дiï трудового договору не зaрaxовyeться до стaжy роботи, що, згiдно iз ст. 9 Укрaïни «Про вщпустки» вщ 15.11.1996 р. № 504/96-ВР не дae прaвa прaцiвникy та щорiчнy основну вiдпyсткy (Кaдровик-01, 2022a).
Вочевидь, нa почaткy вiйни зaпровaд-ження тaкиx змiн було вимушеним i зтач-ною мiрою випрaвдaним кроком. Проте нa прaктицi вони створюють широкi можливо-стi для зловживaнь з боку роботодaвцiв сто-совно збiльшення тривaлостi робочого дня, зaтримок виплaти зaробiтноï плaти тощо зa вiдсyтностi об'eктивноï необxiдностi в циx зaxодax.
Укрaïнi нaдaли стaтyс кaндидaтa у члени GC. Ця подiя визнaчae нaпрям i темп роботи у сферi eвропейськоï iнтегрaцiï нa мaйбyтнe тa робить eвроiнтегрaцieю одним iз нaйбiльш нaгaльниx зaвдaнь у тслявоен-ному вiдновленнi ^aírn. Серед iншого, не-обxiдно зaбезпечити вiдповiднiсть в^чизня-ного трудового зaконодaвствa европейсь-ким стaндaртaм i вимогам. Чaстинa поло-жень Зaконy № 2136 суперечить мiжнaрод-ним зобов'язaнням Укрaïни. Зокремa, нa-дaння можливост використовyвaти прaцю жiнок нa пщземнж роботax, зa оцiнкaми
(Гузь, 2022), пом^но не покращить трудо-ресурсний потенцiал, проте може мати нас-лiдком порушення конвенцi! Мйжнародно! органiзацi! працi (МОП) № 45 про викорис-тання працi жшок на пiдземних роботах у шахтах будь-якого роду (Верховна рада Ук-ра!ни, 1961), яка забороняе пщземш роботи для всiх жiнок.
Удосконалення трудового законодав-ства мае випливати з необхiдностi якнайш-видшого усунення iснуючих недолiкiв i протирiч, пов'язаних iз тимчасовим спро-щенням процедур регулювання трудових вiдносин, обмеженням прав працiвникiв i профспiлок. Передусiм це стосуеться норми про призупинення дi! трудового договору (ст. 13 Закону 2136). Згщно з нею дiя трудового договору може бути призупинена у зв'язку з военною агресiею проти Укра!ни, що виключае можливiсть надання та вико-нання роботи, а про призупинення дп трудового договору роботодавець i працiвник за можливост мають повiдомити один одного в будь-який доступний споаб.
В офiцiйному коментарi Мшеконо-мши Укра!ни (Мiнiстерство економiки Ук-ра!ни, 2022) зазначаеться, що головною умовою для призупинення ди трудового договору е абсолютна неможливють надання роботодавцем i виконання працiвником вщ-повiдно! роботи, при цьому шщатором призупинення можуть бути як роботода-вець, так i працiвник. Водночас серед експе-ртiв iснуе протилежна точка зору, згiдно з якою призупинення дп трудового договору може бути застосоване не за будь-яких умов, а лише якщо можлившть надання та виконання роботи е виключеною (унемож-ливленою) у зв'язку з военною агреаею проти Укра!ни (Федоришин, 2022). З огляду на це, у ст. 13 Закону № 2136 необхщно ви-значити, що тдстави призупинення дi! трудового договору мають бути ч^ко обгрун-тованими та встановлений причинно-нас-лiдковий зв'язок мiж фактом военно! агресi! проти Укра!ни i неможливiстю однiе! чи обох сторш трудового договору виконувати визначенi ним обов'язки.
Окремi фахiвцi з кадрових питань вва-жають, що Закон № 2136 не вимагае згоди шшо! сторони на призупинення ди трудового договору. Достатньо однш сторош, на-приклад роботодавцю, прийняти таке рь шення та повщомити працiвника. Вiдповiдь працiвника про те, що вш не згоден iз цим, пiдтверджуе факт ознайомлення з ршенням роботодавця, а вiдтак, роботодавець дотри-мав норм законодавства (Кадровик-01, 2022Ь). Натомiсть юристи стверджують, що в дефшщн термiна «призупинення» законо-давець не встановлював права для будь-яко! сторони в односторонньому порядку призу-пиняти трудовий договiр. Необхiдна активна поведшка обох сторiн договору, вчи-нення двостороннiх дiй як з боку роботода-вця (припинення надання завдань до вико-нання), так i з боку пращвника (припинення !х виконання). Тобто ст. 13 Закону № 2136 слщ тлумачити таким чином, що роботодавець може повщомити пращвника про призупинення ди трудового договору, а пращв-ник повщомляе про свою згоду або незгоду щодо настання таких наслщюв. У цьому разi ненадання згоди працiвником виключае можлившть застосування ст. 13 Закону № 2136. При цьому вживання в ч. 2 ст. 3 Закону ^в «за можливостЬ) не слщ розум^и як вщсутшсть необхщност отримання вщ-повiдi вiд пращвника на повщомлення про призупинення ди трудового договору, а у випадку судових спорiв роботодавцю потрь бно буде доводити, через яю поважш причини вiн не м^ зв'язатися з працiвником для отримання вщ нього вiдповiдi. Таким чином, висловлення незгоди працiвника на призупинення ди трудового договору озна-чае, що вiдносини з призупинення не настали, оскшьки роботодавець не може вчи-няти таких дш в односторонньому порядку без поважних причин (Федоришин, 2022).
Законом № 2136 (ч. 3 ст. 13) унормо-вано вщшкодування зароб^но! плати, гара-нтiйних i компенсацшних виплат пращвни-кам на час призупинення дп трудового договору за рахунок держави-агресора. В офь цiйному коментарi Мiнекономiки Укра!ни
(Miнicтepcтвo е^^мши Укpaïни, 2022) 3a-знaчaeтьcя, щo пiд чac пpизyпинeння дп тpyдoвoгo дoгoвopy eдиний coцiaльний вне-coк (£СВ) не cплaчyeтьcя, ochí^^ виплaтa зapoбiтнoï плaти poбoтoдaвцeм не здшсню-eтьcя тa вiдcyтня бaзa для йoгo нapaxyвaння. Miнicтepcтвo ввaжae, щo вiдшкoдyвaння не-cплaчeнoгo £СВ мae здiйcнювaтиcя 3a paxy-шк дepжaви-aгpecopa, oднaк дaнe питaння Зaкoнoм № 2136 не вpeгyльoвaнo. Ha npax-тицi це oзнaчae oбмeжeння дocтyпy пpaцiв-никa дo дoпoмoги в cиcтeмi зaгaльнoo-бoв'язкoвoгo дepжaвнoгo coцiaльнoгo CTpa-xyвaння чepeз зменшення cтpaxoвoгo cтaжy пpи пpизнaчeннi пенсп 3a вiкoм i виплaтi дo-пoмoги з тимчacoвoï нeпpaцeздaтнocтi, ймo-вipнicть нacтaння якoï знaчнo збiльшyeтьcя y зв'язку з вoeнними дiями. Пpaцiвник, дiю тpyдoвoгo дoгoвopy з яким пpизyпинeнo, ввaжaeтьcя зaйнятим, i вш не мoжe oтpи-мaти cтaтyc бeзpoбiтнoгo тa дoпoмoгy го бeзpoбiттю. Тaкa cитyaцiя e пopyшeнням кoнcтитyцiйнoгo пpaвa нa coцiaльний зa-xиcт, яке не oбмeжeнo та пepioд ди вoeн-нoгo CTa^, a тaкoж зoбoв'язaнь, взятиx Ук-païнoю пpи paтифiкaцiï кoнвeнцiï MOП № 102 пpo мiнiмaльнi нopми coцiaльнoгo зa-безпечення.
З eкoнoмiчнoï точки зopy ^изупи-нення дiï тpyдoвoгo дoгoвopy без poзipвaння тpyдoвиx вщгосин e лeгaлiзaцieю пpиxoвa-нoгo бeзpoбiття, яке гaльмyвaтимe cтpyктy-pнi тpaнcфopмaцiï, кpитичнo вaжливi для Укpaïни та eтaпi пicлявoeннoгo вiднoвлeння eкoнoмiки. Вiдтaк пpaвoвa «шституцюталь зaцiя» пpиxoвaнoгo бeзpoбiття пiд чac вiйни мaтимe негативш coцiaльнo-eкoнoмiчнi та-cлiдки. Одним iз вapiaнтiв ïx ycyнeння e пе-peвeдeння пpиxoвaнoгo бeзpoбiття y вщк-pитy фopмy зi cпpoщeнням пpoцeдypи звшь-нення пpaцiвникiв. У тaкoмy paзi зpocтa-тиме бeзpoбiття, a толи зaкiнчитьcя вiйнa, poбoтoдaвцi 6удуть вимyшeнi шyкaти нoвиx пpaцiвникiв та зaмiнy пpoфeciйним кoмaн-дaм, яю фopмyвaлиcь бaгaтo poкiв. Як зa-знaчeнo вище, дocвiд CMpiï свщчить пpo мa-cштaбнi тa тpивaлi pyйнiвнi нacлiдки для eкoнoмiки тaкoгo cцeнapiю.
Дoцiльним e пoшиpeння та cитyaцiю пpизyпинeння дiï тpyдoвoгo дoгoвopy y зв'язку з вoeннoю aгpecieю пpoти Укpaïни пpийнятиx в 2020 p. нopм зaкoнoдaвcтвa щoдo виплaти дoпoмoги пo чacткoвoмy без-poбiттю нa пepioд кapaнтинy, вcтaнoвлe-шго Kaбiнeтoм Miнicтpiв Укpaïни з метою зaпoбiгaння пoшиpeнню нa тepитopiï Укpa-ши гocтpoï pecпipaтopнoï xвopoби COVID-19, cпpичинeнoï кopoнaвipycoм SARS-CoV-2. Для ^oro нeoбxiднo:
внести змши дo ч. 3 ст. 13 № 2136 щoдo вiдшкoдyвaння зa paxyнoк дepжaви-aгpecopa £СВ тa витpaт Фoндy co-цiaльнoгo cтpaxyвaння нa випaдoк бeзpo-бiття, пoв'язaниx iз виплaтoю дoпoмoги пo чacткoвoмy бeзpoбiттю y випaдкy ^изупи-нення дп тpyдoвoгo дoгoвopy;
Зaкoн Укpaïни <^po зaйнятicть тасе-лення» вщ 05.07.2022 p. № 5067-VI дoпoв-нити ст. 47-2, якoю yнopмyвaти нaдaння дo-пoмoги пo чacткoвoмy бeзpoбiттю y випa-дку пpизyпинeння дiï тpyдoвoгo дoгoвopy в зв'язку з вoeннoю aгpecieю пpoти Укpaïни;
внести змiни дo aбз. 3 ч. 1 ст. 24 3a-тону Укpaïни «Пpo зaгaльнooбoв'язкoвe дepжaвнe пeнciйнe cтpaxyвaння» вiд 09.07.2003 p. № 1058-IV, згщго з якими дo cтpaxoвoгo cтaжy пpи oбчиcлeннi пeнciï буде включaтиcя пepioд oтpимaння дoпo-мoги пo чacткoвoмy бeзpoбiттю нa пepioд пpизyпинeння дiï тpyдoвoгo дoгoвopy у зв'язку з вoeннoю aгpecieю пpoти Укpaïни.
Як свщчить aнaлiз чиcлeнниx пoвiдo-млень, oпpилюднeниx у 3MI ypядoвцями тa зaкoнoдaвцями, icнyють pизики, щo нopми № 2136 у тiй чи шшш фopмi будуть iмплeмeнтoвaнi в тpyдoвe зaкoнoдaвcтвo пi-сля зaвepшeння пpaвoвoгo peжимy вoeннoгo cтaнy. 3a oцiнкaми eкcпepтiв MOП, в ocтaннi poки в Укpaïнi пoлiтичнa пiдтpимкa й yвaгa, щo пpидiляeтьcя тaким iнcтитyцiям i пpoцecaм у coцiaльнo-тpyдoвiй cфepi, як coцiaльний дiaлoг i кoлeктивнo-дoгoвipнe peгyлювaння, знaчнo ocлaблa ^ОП, 2020, с. 10). Kepyючиcь нeoлiбepaльними iдeями, пpeдcтaвники влaди «тaк звaний «тpyдoвий кoдeкc» ввaжaють пepeжиткoм, a peгyлю-
вання вщносин мiж роботодавцем i пращв-ником - жорсткою зарегульовашстю» (Дзе-ркало тижня, 2022).
Аргументи щодо необхщност повно! лiбералiзацi! трудових вiдносин для потреб шслявоенно! вiдбудови Укра!ни не мають об'ективного пщгрунтя. А. Колот звертае увагу на те, що неолiберальнi економiчнi те-орi! при всьому !х розма!ттi единi в пропаганд вiльного ринку й мiнiмального втру-чання в нього з боку держави попри очеви-дш його «провали», i передуам щодо здiйс-нення структурних зрушень, генерування iнновацiй та знань, подолання нерiвностi, вирiшення проблем зайнятост тощо (Колот, Герасименко, 2021, с. 337). На думку В. Новжова, твердження про те, що лiбера-льна полiтика служить засобом швидкого зростання, е вiдверто щеолопчним, а не ем-пiричним (Новжов, 2022). На пщтвер-дження наводяться результати дослщження феномену швидкого зростання економжи пiсля Друго! свiтово! вшни, виконаного Ко-мiсiею зi зростання та розвитку Свiтового банку на чолi з Нобелiвським лауреатом М. Спенсом. Серед загальних рис економш, якi найбiльш швидко розвивалися у ХХ ст., Комiсiя не виявила лiберальноl полiтики. Перехiд вiд державного управлшня еконо-мiкою до лiберальноl полiтики був не пере-думовою, а наслiдком швидкого зростання. Динамiчне зростання долае бiднiсть, а подолання бщност дае можливiсть для лiбералi-зацi!. Гасло про зменшення та навт вщ-мову вщ державного втручання в економiку означае вщмову вiд шансу на швидку вiдбу-дову Укра!ни. Треба боротися не з держав-ним регулюванням як таким, а з його «ла-тиноамериканським» варiантом (Новiков, 2022).
А. Колот стверджуе, що «бшьшють дискусш щодо переваг «вiльного ринку» на сьогодш позбавленi сенсу. Нам потрiбно ви-будовувати новий формат вщносин мiж державою та iнститутами економши й мере-жевого суспiльства. А це мае бути зовам шша фiлософiя взаемозв'язкiв i взаемодi! держави, ринку та бiзнесу. Штампи, якими
дотепер керувалися (i лiвого, i правого кштибу; i консервативнi, i лiберальнi), у но-вiй економщ сьогоднi вже е анахронiзмом» (Колот, Герасименко, 2021, с. 338). Попри вс складнощ^ небезпеки, рiзноманiтнi ви-клики, спричиненi нинiшньою военною ре-альнiстю, iнститут гiдно! працi не втрачае, а бшьше того, пщвищуе свою значущiсть. Не-хтування його щнностями несе ризики зростання нерiвностi в оплатi працi, скоро-чення видаткiв на соцiальний захист пращ-вникiв, а в кшцевому вимiрi - стигматизацi! та дискримшаци вразливих груп населення на ринку пращ, посилення соцiально! нерiв-носи та соцiального напруження в суспшь-ствi.
Ц1 виклики мають спонукати основнi зацiкавленi сторони до пошуку нових форм взаемодi! та адаптацп соцiально-трудових вiдносин, використовуючи можливостi, що з'являються в результат стрiмкого розвитку шформацшно-комушкацшних техноло-гiй. Саме на таких засадах мае бути вибуду-вана нова щеолопя розвитку в^чизняно! со-цiально-трудово! сфери та здшснюватися вiдповiднi законодавчi змiни в умовах военного часу та повоенно! вщбудови. Серед iн-шого, вони мають якнайшвидше виршити декшька завдань: створення умов для безпе-чно!, захищено! вiд загроз пращ; забезпе-чення продуктивно! зайнятостi на основi за-дiяння узгоджених мiж соцiальними партнерами регламентiв, що мштять органiза-цiйнi, управлiнськi, адаптацшш, безпековi рiшення в царинi трудово! дiяльностi; вико-ристання можливостей цифровiзацi! зайня-тостi, легалiзацiя та формалiзацiя !! нових форм. Ситуацiя, коли в умовах вшни про-блеми економши вирiшуватимуться тiльки за рахунок однiе! зi сторiн соцiально-еконо-мiчноl взаемодi! на ринку працi, е неприпу-стима не тiльки з морально-щншсно! точки зору, а й тому, що це становить загрозу со-цiальному миру в суспшьств^ а звiдси i стшкоси економiки.
В умовах военного стану було прийн-ято низку законодавчих змш, орiентованих на запровадження пiльг i преференцiй для
пщтримки життездатност бiзнесу, якi за своею щеею мали б сприяти збереженню робочих мшць i запобiгати втрат зв'язкiв мiж працiвником i роботодавцем. Закон Ук-ра!ни вiд 15.03.2022 р. № 2120-IX «Про вне-сення змiн до Податкового кодексу Укра!ни та iнших законодавчих акив Укра!ни щодо дп норм на перюд дп военного стану» (далi - Закон № 2120) передбачае тимча-сове зниження податкiв i соцiальних вне-скiв, зокрема:
збшьшено граничний обсяг доходу для використання единого податку до 10 млрд, знято обмеження щодо кiлькостi найманих пращвниюв i видiв дiяльностi (^м пiдакцизних товарiв i грального бiз-несу), за рахунок чого великий бiзнес, за де-якими винятками, може скористатися спро-щеним режимом оподаткування, який фак-тично замшюе податок на прибуток пщпри-емств на единий податок 2% вщ обку;
розширено список фiзичних оЫб-пщ-приемцiв (ФОП), якi звiльняються вщ сплати единого внеску: ФОП, яю е платни-ками единого податку першо! та друго! груп, мають право не сплачувати його; ФОП, яю належать до друго! та третьо! груп, мають право за власним ршенням не сплачувати единий внесок за мобшзованих найманих пращвниюв;
звшьнено вiд сплати податку на землю власниюв землi, розташовано! на тери-торiях, де тривають бо!;
встановлено додатковi особливостi щодо форс-мажорних обставин пiд час военного стану;
внесено окремi змiни щодо сплати ПДВ та iн.
Також внесено низку поправок до земельного законодавства, спрямованих на вдосконалення питань, пов'язаних зi спро-щенням набуття прав користування на земе-льш дiлянки сiльськогосподарського приз-начення в умовах военного стану, !х ращо-нальним використанням для ведення товарного сшьськогосподарського виробництва та забезпечення продовольчо! безпеки.
Однак податки е лише частиною опе-рацiйних витрат, тому пшьги можуть тiльки частково запобшти закриттю пiдприемств i звiльненню пращвниюв. При цьому вони можуть призвести до поглиблення бюджетного дефщиту. Досвщ Сирi! свiдчить, що в умовах тривалих военних дiй концентращя виключно на наданнi пiльг i державних су-бсидiй призводить до значного скорочення бюджетних надходжень та вимушеного зго-ртання преференцiй для бiзнесу з подаль-шим зростанням безробiття i поглибленням гуманiтарно! кризи. Так, мшютр фiнансiв Укра!ни в штерв'ю «The Economist» заявив, що якщо вшна затягнеться, то влада може вжити «болючих заходiв» для утримання економiки Укра!ни на плаву, таких як рiзке пiдвищення податюв, скорочення видаткiв, нацiоналiзацiя (The Economist, 2022).
Наведет закони практично не мштять жодних запобiжникiв, що навт вiдносно успiшний бiзнес на вщносно безпечних те-риторiях, отримавши податковi пiльги, не звiльнятиме найманих пращвниюв або ж не попршуватиме умови !хньо! працi для збе-реження звичного рiвня рентабельностi. 1с-нуюча модель пiдтримки економiки потре-буе суттевого вдосконалення, зокрема пода-тковi пiльги для суб'ектiв господарювання мають поеднуватися з широкомасштабними заходами щодо збереження робочих мшць.
Виклики, яю в умовах вiйни постали перед економжою та соцiально-трудовою сферою, актуалiзують проблему аналiзу мо-жливостей запозичення й адаптацi! позити-вних св^ових практик, насамперед тих, якi: запобкають масовим звiльненням; спрямо-ванi на залучення до вирiшення проблем ширшого кола зацiкавлених сторiн; нада-ють можливоси в умовах зростаючого бюджетного дефщиту залучати зовнiшнi ф> нансовi ресурси. Показовим тут е досвщ кра!н GC щодо пщтримки бiзнесу пiд час пандемi! COVID-19. Кра!ни GC у сво!й практищ застосовували такi заходи:
схеми збереження робочих мшць - су-бсцщя в розмiрi зарплати з нарахуваннями роботодавцям, якi продовжували виплачу-
вати зарплату пращвникам, незважаючи на те, що и не могли працювати. Така допо-мога може бути доповнена частковою суб-сидiею на зарплату пращвникам, яких перевели на скорочений робочий день;
базовий дохщ для самозайнятих осiб -самозайнят мали право на отримання щом> сячно! грошово! допомоги в розмiрi чисто! мiнiмально! зарплати, водночас вони були звшьнеш вiд сплати обов'язкових сощаль-них внескiв;
пiдтримка лшвщност - як правило, надавалося право на мораторш на пога-шення кредитiв у комерцiйних банках, та-кож могли функцiонувати схеми державних гарантiй для нових кредитiв;
податки та сощальш внески - ставки податюв i внескiв переважно не були зни-женi, натомiсть були заморожеш щомiсячнi авансовi внески з податку на прибуток пщ-приемств, а соцiальнi внески працедавцiв скасоваш на певний перiод;
вiдшкодування витрат - школи були запровадженi субсидп для вiдшкодування фiксованих витрат;
пщтримка попиту - громадяни отри-мали ваучери, якi вони могли використати для отримання тих чи шших послуг (Шуш-тершич, 2022).
Схеми збереження робочих мiсць були основним каналом пщтримки бiзнесу. Багато пiдприемств не могли працювати через локдауни, а iншi зiткнулися зi зменшен-ням доходiв у зв'язку з порушенням ланцю-гiв поставок i зниженням попиту. Зазвичай вони адаптувалися до нових умов, звшьня-ючи значну кiлькiсть сво!х працiвникiв. Щоб запоб^ти цьому, наприклад, уряд Сло-венп пропонував повнiстю вiдшкодувати витрати на зароб^ну плату працiвникiв, яких вщправляли в тимчасову вiдпустку заметь звiльнення. За законом такi пращв-ники могли отримувати 80% звичайно! за-робiтно! плати на перюд тимчасово! вщпус-тки. Працiвникам, яким скоротили робочий день, уряд виплачував рiзницю до розмiру 80% вщ !хньо! повно! заробiтно! плати. Таким чином, ця схема забезпечувала дохщ i
збереження робочого мюця для найманих працiвникiв, а також можлившть для пщп-риемств якнайшвидше вiдновити норма-льну роботу завдяки наявному персоналу й тим самим уникнути дорогого процесу зв> льнення та повторного найму. На думку Я. Шуштершича, стосовно Укра!ни збереження робочих мюць, наскiльки це мож-ливо, також сприятиме поверненню внутрь шньо перемiщених осiб i бiженцiв до пос-тiйного мшця проживання, щойно дозволять умови (Шуштершич, 2022).
Заходи щодо збереження робочих мшць потребують бiльших бюджетних ви-даткiв, нiж тимчасовi податковi пiльги. Од-нак у довгостроковш перспективi недоотри-мання бюджету через тльги можуть пере-вищити !х вартiсть. У GC була створена спе-цiальна фiнансова програма для надання по-зик державам-членам з метою фшансування !хнiх заходiв щодо збереження робочих мшць - Свропейський iнструмент тимчасово! пiдтримки для зменшення ризикiв без-робiття в надзвичайних ситуацiях (The European instrument for temporary support to mitigate Unemployment Risks in an Emergency - SURE). Згщно зi зв^ом Gврокомiсi! (European Commission, 2022) реалiзацiя SURE мала помiтнi соцiально-економiчнi результати, а саме:
у 2020 р. допомогою було охоплено близько 31 млн оЫб (приблизно 22,3 млн найманих пращвниюв i 8,7 млн самозайнятих) i 2,5 млн компанш, що становить вщ-повщно 30 та 25% вiд загально! !хньо! кшь-костi в кра!нах-бенефщарах. Пiд час нерiв-номiрного вщновлення в 2021 р. пiдтримку отримало 3 млн осiб i понад 400 тис. компанш у 13 кра!нах;
за оцшками, заходи в рамках SURE допомогли запобшти безроб^тю понад 1,5 млн оаб. Зростання безробiття в 2020 р. у крашах-бенефщарах було помiрним, незважаючи на значне падшня економiчного виробництва, та суттево нижчим, шж попе-редньо прогнозувалося;
спостерiгаеться вiдносно швидке вщновлення зайнятост та економiки. У 2021 р.
piвeнь бeзpoбiття в GC зменшився дo pe^-pднo низькиx 6,4%. Oчiкyвaлocя (дo вiйни в Укpaïнi, яга пocилилa eкoнoмiчнy невизта-чeнicть у GC), щo в 2022 p. вщговлення бiльш нiж кoмпeнcye втpaтy ВВП, зaвдaнy пiд чac тандеми COVID-19, знaчнo пepeви-щуючи темпи вщшвлення, якi OToCTepira-лися тсля cвiтoвoï фiнaнcoвoï кpизи, кoли ВВП зaлишaвcя нижче cвoгo дoкpизoвoгo piвня пpoтягoм 2 poкiв. Це свщчить пpo те, щo пiдтpимкa дocтyпнocтi poбoчoï сили зa дoпoмoгoю cxeм кoмпeнcaцiï cкopoчeнoï зaйнятocтi тa пoдiбниx зaxoдiв дoпoмoглa швидкoмy oдyжaнню, нeзвaжaючи нa craa-дну eпiдeмioлoгiчнy cитyaцiю;
як дoдaткoвий фaктop, SURE дoпoмiг пiдвищити зaгaльнy дoвipy в GC, щo пщтве-pджye oпитyвaння Gвpoбapoмeтpa в гpyднi 2021 p.: 82% eвpoпeйцiв ввaжaють, щo ш-зики SURE були xopoшoю iдeeю.
3 oглядy нa пoтoчнy cитyaцiю в Укpa-ihí, зacлyгoвye нa yвaгy дyмкa пpo мoжли-вicть ïï включення як бeнeфiцiapa SURE з нaдaнням пoзик чи гpaнтiв ypядy для зaпpo-вaджeння системи збepeжeння poбoчиx мicць (Шyштepчич, Koбaль, Bocтнep, 2022). 3a дaними звiтy Gвpoкoмiciï, у paмкax SURE дocтyпними зaлишaютьcя пoнaд 5 млpд eвpo. Вщсутшсть cтaтиcтичниx дaниx не дo-звoляe дocтeмeннo oцiнити вiдпoвiднi гот-peби Укpaïни. 3гiднo з пpиблизними ou;rn-кaми, piчнa вapтicть пpoгpaми для нaшoï кpaïни мoжe cтaнoвити близью 4,5-5 млpд eвpo (Шyштepчич, Koбaль, Bocтнep, 2022), щo дopiвнюe зaлишкy нepoзпoдiлeниx тош-тiв SURE cтaнoм нa кiнeць 2021 p.
Hapaзi не мoжнa oб'eктивнo cтвepд-жyвaти, якa кoмбiнaцiя poзглянyтиx зaxoдiв i який iнcтpyмeнтapiй ïx peaлiзaцiï e orn^ мaльними для Укpaïни, виxoдячи з тaкиx кpитepiïв: пoтeнцiaл збepeжeння poбoчиx мicць, oxoплeння, вapтicть, зaцiкaвлeнicть ocнoвниx cтeйкxoлдepiв тa iн. Ui питaння e aктyaльними тa пoтpeбyють дoдaткoвoгo дocлiджeння.
Висновки. Змiни тpyдoвoгo зaкoнoдaв-cтвa Укpaïни в yмoвax пpaвoвoгo peжимy вoeннoгo cтaнy пepeвaжнo вiдoбpaжaють ш-тepecи poбoтoдaвцiв тa icтoтнo oбмeжyють
пpaвa пpaцiвникiв. Ситyaцiя, зa якoï ^o-блеми eкoнoмiки виpiшyютьcя тiльки зa pa-xyнoк oднoгo з yчacникiв pинкy npauj, e не-пpийнятнoю з мopaльнo-цiннicнoï тoчки зopy, cтaнoвить зaгpoзy coцiaльнoмy миpy в cycпiльcтвi, a oтжe, cтiйкocтi eкoнoмiки. Аpгyмeнти щoдo нeoбxiднocтi мaкcимaль-нoï лiбepaлiзaцiï тpyдoвиx вщшсин для го-тpeб вoeннoгo чacy тa пicлявoeннoгo вщш-влення не мaють oб'eктивнoгo пiдrpyнтя. Удocкoнaлeння тpyдoвoгo зaкoнoдaвcтвa мae rpyнтyвaтиcя нa нeoбxiднocтi яктайш-видшoгo усунення тaкиx нeдoлiкiв.
Дepжaвнa пoлiтикa пiдтpимки е^ш-мши, ключoвим iнcтpyмeнтoм якoï e пoдaт-кoвi пiльги для бiзнecy, нeдocтaтньo cпpияe збepeжeнню зaйнятocтi нaceлeння, пoв'язa-нa зi знaчними бюджетними pизикaми тa pизикaми втpaти тpyдoвoгo пoтeнцiaлy. 3 ypaxyвaнням зapyбiжнoгo дocвiдy пpoтидiï eкoнoмiчним шoкaм нoвa мoдeль пiдтpимки мae пoeднyвaти: зaxoди щoдo збepeжeння poбoчиx мicць тa дoxoдy для нaймaниx ^a-цiвникiв i фiзичниx ociб-пiдпpиeмцiв; пiльги для cyб'eктiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi; пiдтpимкy лiквiднocтi, зoкpeмa мopaтopiй нa пoгaшeння кpeдитiв i raparon для нoвиx цiльoвиx кpeдитiв. Визтачення пpoпopцiй мiж ними, кoнкpeтниx iнcтpyмeнтiв i cфep ïx зacтocyвaння e aктyaльним зaвдaнням для пoглиблeнoгo дocлiджeння. Пiльгoвий pe-жим oпoдaткyвaння нacaмпepeд мae зacтo-coвyвaтиcя для oкpeмиx типiв кoмпaнiй (та-пpиклaд, у cтpaтeгiчнo вaжливиx cфepax, peлoкoвaнoгo бiзнecy тa iн.) тa/aбo oкpeмиx титв видaткiв (нaпpиклaд, зниження бaзи oпoдaткyвaння нa пpибyтoк нa суму швес-тицiй нa зaмiнy oблaднaння i cпopyд, зpyй-нoвaниx пiд чac бoйoвиx дiй).
Для peaлiзaцiï зaxoдiв щoдo збepe-ження poбoчиx мюць дoцiльнo poзглянyти мoжливocтi зaлyчeння тешив GC, зoкpeмa в paмкax фiнaнcoвoгo iнcтpyмeнтy SURE aбo iншoгo пoдiбнoгo iнcтpyмeнтy. Для цьoгo Miнeкoнoмiки пoтpiбнo: здiйcнити poзpaxy-нки фiнaнcoвиx пoтpeб для peaлiзaцiï cxeм збepeжeння poбoчиx мicць в Укpaïнi з poз-бивкoю зa нaпpямaми зaxoдiв вщговщш дo peглaмeнтy SURE; iнiцiювaти пpoвeдeння
уповноваженими органами перемовин з Св-рокомiсieю щодо можливост включення Украши як бенефщара SURE та надання позик (в щеальному варiантi - гранив) уряду для запровадження системи збере-ження робочих мiсць; розробити пропозицн щодо вiдповiдних законодавчих змiн з оп-тимiзацieю податкових пiльг згщно з новою концепщею пiдтримки економши у военний i пiслявоенний перюди.
Л1тература
Азьмук Н. А. (2019). Трансформащя зайня-тостi при переходi до цифрово! еконо-мiки: глобальш виклики та стратеги ада-птацн. Кшв: Знання. 335 с. Верховна Рада Украши (1961). Конвенцiя про використання працi жiнок на пщзем-них роботах у шахтах будь-якого роду № 45: Конвенщя МОП ратифшована 31.01.1961 р. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/993_134#Text (Дата звер-нення: 08.07.2022). Гузь С. (2022). Украина ограничивает профсоюзы в условиях войны. Open Democracy. URL: https://www.opendemocracy. net/ru/ukraina-ogranichivayet-profsoyuzy-v-usloviyakh-voyny/ (Дата звернення 20.07.2022). Дзеркало тижня (2022). Рада дозволила бiз-несменам самим встановлювати умови найму працiвникiв: трудовий кодекс те-пер остаточно пустий папiрець. URL: https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/rada-dozvo lila-biznesmenam-samim-vstanovljuvati-umovi-naj mu-pratsivnikiv-trudovij -kodeks-teper-ostatochno-pustij-pa pirets.html (Дата звернення: 20.07.2022). Кадровик-01 (2022а). Чи враховувати пе-рiод призупинення трудового договору до стажу для щорiчноï основно! вщпуст-ки? URL: https://www.kadrovik01.com.ua/ news/7743-chi-vrahovuvati-perod-prizupi nennya-trudovogo-dogovoru-do-staju-dlya-shchorchno-osnovno (Дата звернення: 20.07.2022). Кадровик-01 (2022b). Призупинення трудового договору без згоди пращвника: чи правомiрно? URL: https://www.kadrovik
01.com. ua/news/7641 -prizupinennya-trudo vogo-dogovoru-bez-zgodi-pratsvnika-chi-pravomrno (Дата звернення: 20.07.2022).
Колот А., Герасименко О. (2020). Сфера пращ в умовах глобально! сощоекономiч-но1 реальност 2020: виклики для Украши. Ки1в: Представництво Фонду iM. Фрiдрiха Еберта в Украшг 32 с.
Колот А. М., Герасименко О. О. (2021). Пра-ця XXI: фiлософiя змiн, виклики, вектори розвитку. Ки1'в: КНЕУ iменi Вадима Ге-тьмана. 487 с.
Людський розвиток в Укра1ш (2021). Прю-ритети нащонально! полiтики мiшмiзащl асиметрн укра1'нського ринку працi: ред. О.1. Цимбал. Ки1'в: Академперiодика. 210 с.
Мйжнародна конференцiя з питань вщнов-лення Укра1'ни (2022). Проект Плану вщновлення Укра1'ни: презентацiя (Лугано, Швейцарiя, 4-5 лип. 2022 р.). Лугано. 40 с. URL: https://ua.urc2022.com/plan-vid novlennya-ukrayini (Дата звернення: 18.07.2022).
Мшштерство економши Укра1ни (2022). Ко-ментар Мшекономши до Закону Укра1ни вiд 15 березня 2022 р. № 2136-1Х «Про органiзацiю трудових вiдносин в умовах военного стану». URL: https://www.me. gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id =7ca63edc-a033-4a4e-a29b-9157cb5a69a 2&title=%20KomentarMinekonomikiDoZa konuUkrainiVid15-Bereznia2022-R-2136-ikhpro0rganizatsiiuTrudovikh%20Vidnosi nVUmovakhVonnogoStanu (Дата звер-нення: 08.07. 2022).
МОП (2020). На шляху до ефективного, впливового та шклюзивного сощального дiалогу в Укра1ш. Зелена книга. Ки1в. 35 с. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/---europe/—ro-geneva/— sro-budapest/documents/publication/wc ms_747457.pdf (Дата звернення: 03.07. 2022).
Новшов В. (2022). Ментальний хаос конфе-ренцп в Лугано. На як помилки економь чно! полiтики варто звернути увагу в процес реалiзацil плану вiдновлення Украши? Економгчна правда. URL:
https://www.epravda.com.ua/columns/2022 /07/21/689465/ (flaTa 3BepHeHHa: 22.07. 2022).
HoBiKOBa O. AMoma O. I., fflaMineBa H. H. Ta iH. (2020). Coujanbm Ta TpygoBi hhh-hhkh CTanoro eKOHOMiHHoro 3pocTaHHa: MO^nHBOCTi h MexaHi3MH aKTHBi3a^i.
khib: IEn HAH yKpaiHH. 464 c. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/2020/ 03/mono_2017-2019-1.pdf (flaTa 3BepHeH-Ha: 11.07.2022). ^egopumuH O. (2022). npH3ynHHeHHa Tpy-goBux BigHOCHH y boehhhh nac. fl^a. Enoги. URL: https://blog.liga.net/user/ofe doryshyn/article/45060 (flaTa 3BepHeHHa: 20.07.2022). Центр Pa3yMKOBa (2021).Co^anbHo-eKoHo-MiHHi HacnigKH KopoHaKpH3H. khib: ^HTp Pa3yMKOBa. 236 c. fflymTepnuH .H., Koöanb M., BocTHep n. (2022). .hk GC MO^e gonoMorm yKpaiHCb-KiH eкoнoмiцi bh^hth b yMoBax BiHHH. Bokc YKpaina. URL: https://voxukraine. org/yak-yes-mozhe-dopomogty-ukrayinskij-ekonomitsi -vyzhyty-v-umovah-vij ny (flaTa 3BepHeHHa: 20.07.2022). fflymTepmHH .H. (2022). .hk gonoMorTH eKo-нoмiцi nepe^HTH 3oBHimHix moK. Bokc YKpaina. URL: https://voxukraine.org/yak-dopomogty-ekonomitsi-perezhyty-zovnish nij-shok (flaTa 3BepHeHHa: 20.07.2022). ESCWA & St Andrews (2016). Syria at War: Five Years Later: Technical Report. ESCWA & St Andrews. 67 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 323587630_Syria_At_War_Five_Years_ Later_ESCWA_St_Andrews (flaTa 3Bep-HeHHa: 18.07.2022). European Commission (2022). Report on the European instrument for Temporary Support to mitigate Unemployment Risks in an Emergency (SURE) following the COVID-19 outbreak pursuant to Article 14 of Council Regulation (EU) 2020/672. 27 p. URL: https:// ec.europa.eu/info/sites/defa ult/files/economy-finance/com_2022_128_ 1_en.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 20.07.2022). IFA (2019). Reconstructing Syria: Risks and Side Effects. IFA. 34 p. URL:
https://www.adoptrevolution.org/wp-conte nt/uploads/2019/01/Adopt_1812_Layout_ EN_final_N.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 05.07. 2022).
OECD (2020). Job retention schemes during the COVID-19 lockdown and beyond. 26 p. URL: https://read.oecd-ilib rary.org/view/? ref=135_135415-6bardplc5 q&title=Job-re-tention-schemes-during-the-COVID-19-lockdown-and-beyond (flaTa 3BepHeHHa: 14.07.2022).
The Economist (2022). It will be hard for Ukraine's economy to sustain a long war. The Economist. URL: https://www.econo mist.com/europe/it-will-be-hard-for-ukraines-economy-to-sustain-a-long-war/21809222 (flaTa 3BepHeHHa: 20.07.2022).
The World Bank Group (2017). The toll of war: The economic and social consequences of the conflict in Syria. Washington: The World Bank Group. 121 p. URL: https://openknowledge.worldbank.org/han-dle/10986/27541 (flaTa 3BepHeHHa: 03.07. 2022).
UN OCHA (2019). Syria Humanitarian Response Plan 2019. 112 p. URL: https://re-liefweb.int/attachments/3feca243-48c9-3f fa-b179-6415f9fc17ad/2019_hrp_syria.pdf (flaTa 3BepHeHHa: 20.07.2022).
References
Azmuk, N. A. (2019). Transforming employment in the transition to the digital economy: global challenges and adaptation strategies. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
Verkhovna rada Ukrainy (1961). Convention concerning the Employment of Women on Underground Work in Mines of all Kinds No. 45. Verkhovna rada Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/ 993_134#Text [in Ukrainian].
Huz, S. (2022, March). Ukraine's government dismantles labour rights during the war. Open Democracy. Retrieved from https://www.opendemocracy.net/ru/ukraina-ogranichivayet-profsoyuzy-v-usloviyakh-voyny/ [in Russian].
Dzerkalo tyzhnia (2022, July). Rada allowed businessmen to set the conditions for hiring
employees themselves: the labor code is now a blank piece of paper. Dzerkalo tyzhnia. Retrieved from https://zn.ua/ukr/ ECONOMICS/rada-dozvolila-biznesmenam-samim-vstanovljuvati-umovi-najmu-pratsiv nikiv-trudovij-kodeks-teper-ostatochno-pu stij-papirets.html [in Ukrainian].
Kadrovyk-01 (2022a, April). Should the period of suspension of the employment contract be taken into account before seniority for the annual basic leave? Retrieved from https://www.kadrovik01.com.ua/news/7743 -chi-vrahovuvati-perod-prizupinennya-tru-dovogo-dogovoru-do-staju-dlya-shchorch no-osnovno [in Ukrainian].
Kadrovyk-01 (2022b, April). Suspension of the employment contract without the employee's consent: is it legal? (2022). Retrieved from https://www.kadrovik01.com.ua/ news/7641 -prizupinennya-trudovogo-dogo voru-bez-zgodi-pratsvnika-chi-pravomrno [in Ukrainian].
Kolot, A., & Herasymenko, O. (2020). The sphere of work in the conditions of the global socio-economic reality 2020: challenges for Ukraine. Kyiv: Representation of the Friedrich Ebert Foundation in Ukraine [in Ukrainian].
Kolot, A. M., &Herasymenko, O. O. (2021). Work XXI: philosophy of change, challenges, vectors of development. Kyiv: National Economic University named after Vadym Hetman [in Ukrainian].
Tsymbal, O. I. (Ed.). (2021). Human development in Ukraine. Priorities of the national policy of minimizing the asymmetry of the Ukrainian labor market. Kyiv: Akademperi-odyka [in Ukrainian].
Ukraine Recovery Conference (2022, July). Project of the Recovery Plan of Ukraine: presentation. Lugano. Retrieved from https://ua.urc2022.com/plan-vidnovlennya-ukrayini [in Ukrainian].
Ministry of Economy of Ukraine (2022). Commentary of the Ministry of Economy to the Law of Ukraine dated March 15 No. 2136-IX «On the organization of labor relations under martial law». Retrieved from https: // www.me.gov.ua/Documents/Detail ?
lang=uk-UA&id=7ca63 edc-a03 3 -4a4e-a29b-
9157cb5a69a2&title=%20KomentarMineko
nomikiDoZakonuUkrainiVid15-Bereznia20
22-R-2136-ikhproOrganizatsiiuTrudovikh%
20VidnosinVUmovakhVonnogoStanu [in
Ukrainian].
ILO (2020). Towards an effective, influential and inclusive social dialogue in Ukraine. Green Paper. Kyiv. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/pub-lic/---europe/---ro-geneva/---sro-budapest/ documents/publication/wcms_747457.pdf [in Ukrainian].
Novikov, V. (2022, July). Mental chaos of the conference in Lugano. What errors of economic policy should we pay attention to in the process of implementing the recovery plan for Ukraine? Ekonomichna pravda. Retrieved from https://www.epravda.com. ua/columns/2022/07/21/689465/ [in Ukrainian].
Novikova, O. F., Amosha, O. I., & Shamile-va, L. L. et al. (2020). Social and labor factors of sustainable economic growth: possibilities and mechanisms of activation. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine. Retrieved from https://iie.org.ua/wp-content/uploads/2020/ 03/mono_2017-20 19-1.pdf [in Ukrainian].
Fedoryshyn, O. (2022, May). Suspension of labor relations in wartime. Liha. Blohy. Retrieved from https://blog.liga.net/user/ofe doryshyn/article/45060 [in Ukrainian].
Razumkov Center (2021). Socio-economic consequences of the corona crisis. Kyiv. Retrieved from https://razumkov.org.ua/ uploads/ article/2021_Socialno-Ekonomichni_naslid ky_koronakryzy.pdf [in Ukrainian].
Shushterchych, Ya., Kobal, Yu., & Vostner, P. (2022, May). How the EU can support the Ukrainian economy to survive through the war. Vox Ukraina. Retrieved from https://voxukraine.org/yak-yes-mozhe-dopo mogty-ukrayinskij-ekonomitsi-vyzhyty-v-umovah-vijny [in Ukrainian].
Shushtershych, Ya. (2022, May). Helping the Economy Survive Through an External Shock. Vox Ukraina. Retrieved from https://voxukraine.org/yak-dopomogty-eko
nomitsi-perezhyty-zovnishnij-shok [in Ukrainian].
ESCWA & St Andrews (2016). Syria at War: Five Years Later :Technical Report. Retrieved from https://www.researchgate.net/ publication/323 587630_Syria_At_War_ Five_Years_Later_ESCWA_St_Andrews European Commission (2022). Report on the European instrument for Temporary Support to mitigate Unemployment Risks in an Emergency (SURE) following the COVID-19 outbreak pursuant to Article 14 of Council Regulation (EU) 2020/672. Brussels. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/sites/ default/files/economy-finance/com_2022_ 128_1_en.pdf IFA (2019). Reconstructing Syria: Risks and Side Effects. Retrieved from https://www.adopt revolution.org/wp-content/uploads/2019/01/ Adopt_1812_Layout_ EN_final_N.pdf OECD (2020). Job retention schemes during the COVID-19 lockdown and beyond.
Retrieved from https://read.oecd-ilibrary. org/view/?ref=13 5_135415-6bardplc5q&title =Job-retention-schemes-during-the-COVID-19-lockdown-and-beyond The Economist (2022, May). It will be hard for Ukraine's economy to sustain a long war. The Economist. Retrieved from https://www.economist.com/europe/it-will-be-hard-for-ukraines-economy-to-sustain-a-long-war/21809222 The World Bank Group (2017). The toll of war: The economic and social consequences of the conflict in Syria. Washington. 121 p. Retrieved from https://openknowledge. worldbank.org/handle/10986/27541 UN OCHA (2019). Syria Humanitarian Response Plan 2019. Retrieved from https://reliefweb.int/attachments/3feca243-48c9-3ffa-b179-6415f9fc17ad/2019_hrp_ syria.pdf
Ольга Федоровна Новикова,
д-р экон. наук, профессор Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: novikovaoi9@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-8263-10544; Ярослав Васильевич Остафийчук, д-р экон. наук, с. н. с.
Институт демографии и социальных исследований имени М.В. Птухи НАН Украины
бул. Тараса Шевченко, 60, г. Киев, 01032, Украина
E-mail: ost_ya@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-2495-4100; Ирина Николаевна Новак, канд. экон. наук, с.н.с.
Институт демографии и социальных исследований имени М.В. Птухи НАН Украины
бул. Тараса Шевченко, 60, г. Киев, 01032, Украина E-mail: novak20@hotmail.com https://orcid.org/0000-0003-4579-2470
ИЗМЕНЕНИЯ ТРУДОВОГО И НАЛОГОВОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ВОЕННОГО ПОЛОЖЕНИЯ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ
Полномасштабная военная агрессия против Украины привела к массовому нарушению цепочек создания стоимости, сокращению рабочих мест, росту безработицы и эмиграции рабочей силы. Законодательные инициативы по противодействию социально-экономическим последствиям войны имеют недостаточную эффективность.
Установлено, что изменения трудового законодательства в Украине, основанные на идеологии неолиберализма, преимущественно отражают интересы работодателей и существенно ограничивают права работников. Это усугубляет риски разрушения установившихся институтов социально-трудовых отношений, потери от которого по аналогии с сирийским конфликтом могут превысить потери от разрушения физического капитала. Предложены направления усовершенствования законодательства, особое внимание уделено нормам о приостановлении действия трудового договора. Отмечена необходимость поиска нового формата взаимодействия между государством и институтами сферы труда, соответствующей адаптации социально-трудовых отношений с использованием возможностей цифровизации.
Проанализировано влияние изменений налогового законодательства на занятость населения. Установлено, что политика поддержки экономики, ключевым инструментом которой являются налоговые льготы, недостаточно способствует сохранению занятости. На основе исследования международного опыта противодействия экономическим шокам предложено видение политики поддержки экономики, которая должна объединять меры по сохранению рабочих мест, льготы для субъектов экономической деятельности, поддержку ликвидности. Рассмотрен международный опыт реализации схем сохранения рабочих мест, которые в странах ЕС выступают одним из основных инструментов поддержки бизнеса во время пандемии COVID-19. Обоснована актуальность исследования возможностей их использования в Украине с привлечением средств ЕС. Сформулированы предложения для органов власти.
Ключевые слова: социально-трудовая сфера, военное положение, трудовое и налоговое законодательство, занятость.
JEL: J53, H56, F29, H31
Olga F. Novikova,
Doctor of economy Sciences, Professor.
Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: novikovaof9@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-8263-1054;
Yaroslav V. Ostafychuk, Doctor of economy Sciences, Senior Researcher Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine Blvd. Tarasa Shevchenko, 60, Kyiv, 01032, Ukraine
E-mail: ost_ya@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-2495-4100;
Iryna M. Novak,
PhD in economy Sciences, Senior Researcher Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine Blvd. Tarasa Shevchenko, 60, Kyiv, 01032, Ukraine E-mail: novak20@hotmail.com https://orcid.org/0000-0003-4579-2470
CHANGES IN THE LABOR AND TAX LEGISLATION OF UKRAINE UNDER MILITARY CONDITIONS: PROBLEMS AND PROSPECTS FOR IMPROVEMENT
The full-scale military aggression against Ukraine led to a massive disruption of value chains, a reduction of jobs, rising unemployment and labor emigration. Legislative initiatives to counteract the socio-economic consequences of the war are insufficiently effective.
It was found that changes in labor legislation in Ukraine are based on the ideology of neolib-eralism, mainly reflect the interests of employers and significantly limit the rights of employees. This increases the risks of the destruction of established institutions of social and labor relations, the losses from which, by analogy with the Syrian conflict, may exceed the losses from the destruction of physical capital. Directions for improving the legislation are proposed, special attention is paid to the rules on the suspension of the employment contract. It is emphasized the need to find a new format of interaction between the state and institutions of the labor sphere, appropriate adaptation of social and labor relations, using the possibilities of digitalization.
The impact of changes in tax legislation on employment is analyzed. It was established that the policy of supporting the economy, the key instrument of which is tax benefits, does not sufficiently contribute to the preservation of employment. Based on the study of the international experience of combating economic shocks, a vision of a policy to support the economy is proposed, which should combine measures to preserve jobs, benefits for subjects of economic activity, and liquidity support. The international experience of implementing job preservation schemes, which in EU countries have become one of the main tools for business support during the COVID-19 pandemic, is considered. Conclusions about the relevance of researching the possibilities of their use in Ukraine with the involvement of EU funds were made. Appropriate proposals for authorities have been formulated.
Keywords: social and labour sphere, martial law, labour and tax law, employment.
JEL: J53, H56, F29, H31
Формат цитування:
Новшова О. Ф., Остафшчук Я. В., Новак I. М. (2022). Змши трудового та податкового законодавства Украши в умовах военного стану: проблеми i перспективи вдосконалення. Економжа промисловост1. № 2 (98). С. 75-90. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2022.02.075
Novikova, O. F., Ostafychuk, Ya. V., & Novak, I. M. Changes in the labor and tax legislation of Ukraine under military conditions: problems and prospects for improvement. Econ. promisl., 2 (98), рр. 75-90. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2022.02.075
Надшшла до редакцИ 25.07.2022р.
