CC BY
11
ритори, райони та малофункцюнальш мюта не потрапляють до списку адмь нiстрaтивно-територiaльних одиниць, в як передбачено вкладати бюджетш кошти на розвиток iнновaцiйного виробництва. Тому для рiвномiрного сощ-aльно-економiчного розвитку держави потрiбно розвивати економiчний по-тенцiaл всiх регiонiв.
Лггература
1. Ukraine Competitiveness Report 2008 / Excutive Chairman Pr. Klaus Schwab. - World Economic Forum. - Geneva, 2008. - С. 94-95.
2. Б.С. Патон. Наука - 1нноващям // Наука та шновацп. - 2008. - № 5. - С. 19-20.
3. Постанова Кабшету MiHicrpiB Укра!ни "Про затвердження Державно! цшьово! еко-номiчноi програми "Створення в Укрaiнi шновацшно! iнфрaструктурим вiд 14 травня 2008 р.
4. Закон УкраТни "Про шновацшну дiяльшсть" вiд 25.03.2005 р. № 2505-IV.
5. Оф1ц1йн1 сайти Головного управдшня статистики по областях. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sf.ukrstat.gov.ua, http://www.vous.vin.ua, http://www.vo-uskstat.gov.ua, http://dneprstat.gov.ua, http://www.donetskstat.gov.ua, http://www.stat.ic.zt.ua, http://www.stat.uz.ua, http://www.zapstat.zp.ua, http://stat.if.ukrtel.net, http://www.kous.kiev.ua/in-dex.html, http://www.kirstat.kr.ua, http://www.lugastat.lg.ua, http://www.stat.lviv.ua, http://www.stat.nk.ukrpack.net, http://www.od.ukrstat.gov.ua, http://www.poltavastat.gov.ua, http://www.sumystat.sumy.ua, http://www.ternstat.tim.net.ua, http://uprstat.kharkov.ukrtel.net/ua/in-dex.html, http://www.stat.ks.ua, http://statbrd.rp.km.ua, http://www.stat.cherkassy.ua, http://www.oblstat.cv.ukrtel.net, http://www.chernigivstat.gov.ua.
6. Офщшний сайт Державного ком^ету статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua._
УДК338.43.02 (477) Доц. А.Р. Дуб, канд. екон. наук -Львiвська державна
фтансова акадмя
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ С1МЕЙНИХ АГРАРНИХ ГОСПОДАРСТВ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ТЕХН1КОЮ: СТАН ТА НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО СПРИЯННЯ В УМОВАХ ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ
Охарактеризовано сучасний стан забезпечення амейних аграрних господарств сшьськогосподарською техшкою, розкрито його причини, запропоновано можливi напрями державного сприяння пiдвищенню рiвня зaбезпеченостi цих господарств потрiбною техшкою, з огляду на кризу у втизнянш економщь
Assoc. prof. A.R. Dub - Lviv State Academy of Finance
Providing of domestic agrarian economies an agricultural technique: the state and directions of state assistance is in the conditions of economic crisis
The modern state of providing of domestic agrarian economies an agricultural technique is described in the article, its reasons are exposed, possible directions of state assistance the increase of level of material well-being of these economies a necessary technique are offered, taking into account a crisis in economy.
Постановка проблеми. Одшею з найважлив1ших проблем сучасно! аграрно! економши е незадовшьний р1вень забезпечення господарств основ-ним i обновим кашталом. 1з переходом на ринков1 засади господарювання ця проблема ще бшьш посилалася, оскшьки ринков1 мехашзми не спромоглися забезпечити конкуренци м1ж виробниками матер1ально-техшчних ресурЫв,
!хшми постачальниками, натомгсть спричинили pi3Ke зростання цш на маши-ни та обладнання, а також несвоечасне i неякгсне !х постачання агровиробни-кам. Ще бiльше загострила ситуацiю криза у вгтчизнянш економiцi, яка поча-лася в друггй половинi 2008 р. Тому питання, пов'язанг i3 забезпеченням сг-мейних аграрних господарств сшьськогосподарською технiкою, набувають в сучасних умовах особливо! актуальность
Аналiз останшх дослвджень. Проблемам забезпечення агровиробни-кiв матерiально-технiчними ресурсами багато уваги придiлено у працях П. Денисенка, Г.А. Лгсовського, А. Мазуренка, П. Макаренка, М.Й. Малгка, С. Ониська, О. Онищенка, О.А. Плаксгна, М. Ро!ка, П.Т. Саблука та гнших. Основнi акценти в працях укра!нських науковцiв поставлено на проблеми забезпечення агропгдприемств матерiально-технiчними ресурсами, розвиток вiдносин мiж суб'ектами господарювання та постачальниками в умовах ринку, ефективнгсть використання сгльськогосподарсько! технiки, питання вироб-ництва матерiально-технiчних ресурсiв для села та встановлення цш на них.
Водночас мало уваги придглено технiчному забезпеченню сiмейних аграрних господарств, незважаючи на !х переважаючу частку у виробництвг валово! сгльськогосподарсько! продукци. Потреба теоретичного осмислення ще! проблеми в умовах кризи в економгцг держави зумовили напрям нашого дослгдження.
Метою дослiдження е висвiтлити сучасний стан наявностг сгльсько-господарсько! технгки в сiмейних аграрних господарствах, розкрити його причини, i на цш основi запропонувати можливi напрями державного спри-яння пiдвищенню рiвня забезпеченостг цих господарств потрiбною технiкою, зважаючи на кризу у вггчизнянш економгцг.
Виклад основного мaтерiaлу. Парк тракторгв i зернозбиральних ком-байнгв з 1991 р. скоротився бгльш, нгж удвгчг, при цьому ргвень !х спрацьова-ностг становив 70-80 %. Навантаження на один комбайн зросло до 282 га (у пгвденних реггонах - до 406 га) за нормативу 100 га [1, с. 4]. Сгльськогоспо-дарськг виробники були забезпеченг технгкою лише на 40-50 %, з яко! понад 90 % потребувало повно! замши. Загалом спрацьовангсть основних фондгв сгльського господарства становить 60 %, а вгтчизнянг товаровиробники виго-товляють близько 25 % потргбного обладнання, решту становить гмпортна технгка (здебгльшого виробництва Роси, Бшоруси, США) [2, с. 23].
Стан забезпечення пргоритетно! форми сгмейних аграрних господарств сшьськогосподарською технгкою подано в табл. Як бачимо, незважаючи на те, що абсолютна чисельнгсть технгки зростае, зростае i навантаження на не! (кшькгсть тракторiв у розрахунку на 100 га ргллг зменшуеться щороку).
Не втгшною е ситуацiя гз забезпеченням селянських господарств тех-нгкою. На кгнець 2007 р. в наявностг цих господарств було 150 тис. тракторгв, 16 тис. комбайнгв, 26 тис. мгньтракторгв i мотоблокгв [3, с. 187]. I це врахову-ючи те, що чисельнгсть особистих селянських господарств в Укра!нг сягае п'яти мшьйошв.
1стотно ускладнила ситуацгю гз забезпеченням аграрив вгтчизняною технгкою i економгчна криза. Так, за сгчень-квгтень поточного року вироб-ництво тракторгв в Укра!нг зменшилось на 98,3 % поргвняно з аналоггчним
перiодом попереднього року. Загальна кiлькiсть виготовлених машин у вказа-ному перiодi становила 42 шт. (з них у березш - 3 штуки). Аналопчна ситу-ацiя простежуеться й для шших видiв сшьськогосподарсько! технiки. Вироб-ництво сiвалок в Укра1ш в шчш-квггт 2009 р. порiвняно з тим самим перь одом 2008 р. зменшилось на 82,1 % i становило до 609 шт., а борш диско-вих - на 92,6 % i становило 164 шт. [4]. Внаслiдок зазначеного вище сшьсь-когосподарськi пiдприемства зазнають великих втрат врожаю, що своею чер-гою негативно позначиться на кшцевих споживачах 1хньо1 продукци.
Табл. Наявшсть стьськогосподарськоКтехшки в фермерських господарствах [3, с. 166]
Назви показнишв | 2000 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007
Трактори:
всього 22118 27797 29172 30773 31560 32443
у розрахунку на 100 га рiллi 1,11 0,96 0,90 0,88 0,83 0,80
Комбайни:
зернозбиральнi 4585 6559 7182 7688 8120 8573
кукурудзозбиральт 165 325 381 429 441 434
кормозбиральнi 422 547 616 641 643 638
бурякозбиральнi 617 826 895 984 209 217
картоплезбиральнi 126 188 195 209 1036 998
Сiвалки 9982 12944 14275 15115 15531 15963
Жатки валковi 975 1777 2358 2639 2834 2825
Основу парку зернозбиральних машин в Укра!ш становлять комбайни росшського виробництва "Нива" i "Дон", поставки яких здшснювали ще за юнування СРСР. Тому щ машини е дуже спрацьоваш i значна ix частина вже не шдлягае ремонту. З 1998 . в Укра!ш розпочато та модершзовано вироб-ництво 236 машин сшьськогосподарського призначення, а також розроблено 106 нових найменувань, 80 з яких - за кошти бюджету [5, с. 3]. Основними виробниками е завод iм. Малишева (комбайни "Обрш"), АТ "Херсонськ комбайни" ("Славутич"), концерн "Лан" ("Лан"). Проте, за час незалежност Ук-раши вони випустили трохи бiльше 700 комбайшв. Така ситуацiя зумовила потребу закупiвлi теxнiки iноземного виробництва (John Deer, Claas, Case). Проте, вщ таких закупок досить швидко вщмовились, оскiльки цi комбайни надто дороп для украшських аграрив, а також через неможливють забезпечи-ти ix роботу вiдповiдно iз заxiдними стандартами. У 2002 р. розпочалося пос-тачання комбайнiв росiйського пiдприемства ВАТ "Ростсшьмаш" марки "Дон", яке було припинене в 1996 р. через значну заборговашсть кош^в цьому шдприемству.
Треба зазначити, що росiйськi виробники сшьськогосподарсько! тех-нiки, з метою шдвищення свое! конкурентоспроможностi, оснащують сво! комбайни додатковим обладнанням: пристроями для скошування трав; трис-тупеневим подрiбнювачем зерна; роторними жатками з шириною захвату 3,5 м; кабшами з кондищонером та шумовiброiзоляцiею тощо.
Дещо краща ситуацiя iз збиранням в Укра!ш тракторiв. Одним з основ-них виробникiв тракторiв е ТОВ "Укравтозапчастина", який випускае тракто-ри марки МТЗ-80, МТЗ-82, а також "Беларус". Висока якiсть цих тракторiв зу-
мовлена багаторiвневим контролем процесу виробництва та невеликими його масштабами (7 машин на добу). На шдприемствi збирають та обладнують трактори i за шдив^альним замовленням. Пiд час купiвлi машин покупцям також пропонують рiзнi схеми оплати, оскшьки не завжди в аграрив е змога вiдразу сплатити повну вартiсть трактора, яка становить 53-55 тис. грн.
За шдрахунками фахiвцiв, використання втизняно! технiки дае змогу знизити собiвартiсть продукци. Так, у разi використання укра!нських сшьсь-когосподарських машин для виробництва цукрових буряюв собiвартiсть 1 т цукру дорiвнюе 273 дол. США, а з використанням шоземних машин та об-ладнання - 350 дол. США, у виробнищш пшеницi собiвартiсть становить вщ-повiдно 106 i 151 дол. США [6, с. 88]. Проте, через високу вартють та низьку купiвельну спроможнiсть укра!нських аграрив вiтчизняна технiка представлена на полях Укра!ни сьогоднi в дуже незначних обсягах.
Одшею з основних проблем придбання матерiально-технiчних ресур-Ыв, на яку часто скаржаться селяни, е диспаритет цш, внаслщок чого платос-проможнiсть аграрив перебувае на низькому рiвнi. Так, цши на сшьськогос-подарськi матерiально-технiчнi ресурси i послуги, якi споживають аграрй, у шiсть разiв вищi за цiни на сiльськогосподарську продукцiю. За тако! ситуацп майже всi види сшьськогосподарсько! продукци (крiм зерна та насшня со-няшнику) перебувають на межi збитковостi. Проте, варто зазначити, що диспаритет цiн наявний i в економiцi розвинених кра!н, однак там вiн перебувае тд контролем держави, яка в разi потреби вживае заходiв щодо його змен-шення. За кордоном диспаритет цш здебiльшого пов'язаний з високими вимо-гами до технiки (И ушверсальносл, надiйностi, економiчностi, енергозбере-ження тощо). Важливим е те, що фермери розвинених кра!н у виршенш пи-тання забезпечення сво!х господарств техшкою, виходячи з економiчних роз-рахункiв, порiвнюють доцiльнiсть купiвлi ново! техшки, придбання вживано! технiки на вторинному ринку, залучення тракторiв та комбайшв шляхом оренди або ж користуються послугами машино-прокатних станцiй. За кордоном на вторинному ринку сшьськогосподарсько! техшки можна придбати iз значними цшовими знижками технiку, яка була у вжитку менше п'яти рокiв. В Украlнi ж на вторинному ринку цши ютотно нижчi лише на стару, майже повшстю спрацьовану, технiку [7, с. 64].
У процеш реформ селяни-члени колишшх сiльськогосподарських пiд-приемств отримали право не лише на земельш па!, а й на майно цих шд-приемств. Проте, директори шд рiзними приводами або не давали селянам техшку, або передавали !м у власнiсть практично повнiстю спрацьоваш ма-шини та обладнання. Переважна бшьшють селянських i фермерських господарств неспроможш купити нову техшку за власш кошти, а якщо все ж таки купують, то часто трапляються випадки !! невщповщносп технiчним нормам. Так, близько 90 % нових сшьськогосподарських машин мають технiчнi вiдхи-лення. У третини машин простежуються вiдхилення за основними експлуата-цiйними показниками. Через це затрати на ремонт упродовж експлуатацшно-го термшу становлять майже 80 % вщ балансово! вартостi машин [8, с. 28].
Шдсилюеться незадовшьна фондоозброенiсть селянських господарств i високими цiнами на пальне. Господарства не спроможш закуповувати його в потрiбних для ведення виробництва обсягах, особливо в перюд збирання врожаю.
Важливим кроком, спрямованим на технiчне забезпечення невеликих за розмiром особистих селянських господарств, е запровадження виробництва малогабаритно! техшки. Так, ВАТ "Львiвагромашпроект" одним iз перших в Укра!ш розпочало випускати малогабаритну сшьськогосподарську технiку, яка отримала визнання не лише в межах кра!ни, а й за кордоном [9, с. 10]. Машини таких тдприемств користуються попитом у селян та ферме-рiв, оскшьки вони значно дешевшi порiвняно з великогабаритною технiкою i на невеликих площах використовувати !х економiчно доцiльнiше.
Ще однiею ютотною проблемою для селянських та фермерських господарств е доступ до банювських кредитних ресуршв, який е значно обмеже-нiшим порiвняно з великими сшьськогосподарськими пiдприемствами. Од-шею з основних причин цього е несвоечасне повернення або неповернення взагалi аграрiями отриманих кредитiв.
В умовах економiчно! кризи банки або призупиняють фiнансувати аграрь !в, або значно тдвишують вiдсоткову ставку за користування кредитом, що практично позбавляе сшьськогосподарських товаровиробниюв позичкових коштiв.
У розвинених кра!нах фермерство отримуе ютотну пiдтримку. Це про-являеться насамперед у державнш пiдтримцi фермерiв, через дотування !хнього виробництва. Найпоширенiшими видами державно! дотацшно! шд-тримки аграрних господарств за кордоном е: субсидування вщсотково! ставки кредш!в для фермерiв; часткове забезпечення банкiвських позик держав-ними гарантiями; створення спецiалiзованих кредитних структур для аграрного сектора; списання та реструктуризащя борпв у внутрiшнiй державний борг; викуп старих борпв спещальними фондами i !хня реструктуризацiя за новими пшьговими ставками; покриття дебiторсько! заборгованостi сфери перероблення i реалiзацi! продукцi! фермерiв; усунення диспаритету цiн на аграрну та промислову продукцш.
Державна матерiально-фiнансова пiдтримка фермерства в Укра!нi на сучасному еташ переважно втiлюеться в життя шляхом надання допомоги новоствореним господарствам у перюд становлення (першi три роки шсля його створення, а в трудонедостатшх населених пунктах - п'ять роюв) та фермерським господарствам з вщокремленими садибами за рахунок кош^в державного та мюцевого бюджетiв, зокрема через Укра!нський державний фонд шдтримки фермерських господарств.
За рахунок кош^в Державного бюджету Укра!ни фiнансують такi заходи: мелюращя земель, зокрема !хне зрошення та осушення; консерващя та рекультивацiя малопродуктивних сiльськогосподарських угiдь; придбання сiльськогосподарсько! техшки (комбайшв, тракторiв, автомашин, бульдозе-рiв, сiвалок тощо). За рахунок мюцевих бюджетiв фермерським господарствам може надаватися допомога у будiвництвi об'екпв виробничого i неви-робничого призначення, житла, вжитл заходiв щодо землеустрою. За пiдра-
хунками фахiвцiв, для виконання сшьськогосподарських робiт аграрiям що-року потрiбно 15-16 млрд грн [10, с. 3].
У 2009 р. Уряд плануе збшьшити пряме фшансування фермерських господарств на 200 млн грн (на початку року на щ цш було заплановано 26 млн грн). Ц грошi можуть бути використаш для надання фермерам без-вiдсоткових кредш!в [11].
Пiдвищення рiвня забезпеченостi Ымейних аграрних господарств сiльськогосподарською технiкою, зважаючи на те, що вiтчизняна економжа перебувае в кризi, ми вбачаемо в !х непрямiй фiнансовiй шдтримщ. Йдеться, насамперед, про те, що кошти повиннi надаватися не безпосередньо фермерам у виглядi допомоги на придбання потрiбноl технiки, а скеровуватися на заходи, яю сприятимуть зменшенню цiни на не!. До таких заходiв можна вiднести:
• сприяння розвитку мереж1 машино-прокатних та сервшних станций;
• встановлення цш на паливо-мастильт матер1али для с1льського господарства в межах розрахункових норм на р1вт !х соб1вартост1;
• здешевлення баншвських кредипв для фермерських господарств на пункти облшово! ставки НБУ;
• встановлення суворого контролю за яшстю виробництва сшьськогосподарсь-ко! техшки, запровадити сертифшащю машин вщповщно до м1жнародних стандартов, тдвищити вхвдний контроль за яюстю 1 комплектащею машин та !хтх частин;
• державне сприяння вггчизняному виробнику с1льгосптехтки у вигляд1 тльг в оподаткувант 1 дотацш;
• залучення в1тчизняних та шоземних приватних швестицш у сферу виробництва сшьгосптехтки;
• сприяння науковим розробленням, шляхом встановлення гранд1в та премш за ращонал1заторськ1 винаходи, з метою вдосконалення функцюнальних можли-востей машин та устаткування, а також зниження витрат на !х виробництво;
пiдвищення освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня механiзаторiв. Вказанi заходи, по-перше, сприятимуть покращенню якiсних характеристик та зниженню цши на сiльськогосподарську техшку, по-друге, вбере-жуть бюджет вщ значних видаткiв на пряме фшансування фермерiв, що особливо важливо в умовах кризи, по-трете, сприятимуть розвитку укра!нських виробниюв тако! техшки.
Висновки. Таким чином, диспаритет цш на сшьськогосподарську та промислову продукщю; низька платоспроможнiсть селянських та фермерських господарств; недосконала структура ринюв ресурсiв; високi цiни на нову техшку; невщповщшсть нормам якостi техшки, яю виготовляють вiтчизнянi пiдприемства тощо, спричинили до незадовiльного стану забезпечення сь мейних аграрних господарств матерiально-технiчними ресурсами. 1стотно ус-кладнилась ситуащя iз випуском та купiвлею сшьськогосподарсько! технiки внаслiдок кризи у втизнянш економiцi. Вихiд з тако! ситуаци в сучасних умовах ми вбачаемо в непрямому фшансуванш фермерських господарств, що сприятиме виробництву яюсно! сшьськогосподарсько! техшки та розвитку укра!нських виробниюв тако! техшки. Як наслщок, аграри зможуть отримати пристосовану до умов вггчизняного сiльського господарства конкурентоспро-можну техшку, здешевлену через пшьги !! виробникам.
Л1тература
1. Кузьменко В. Чим збиратимемо врожай / Сшьський час. - 2 липня 2003 р. - № 48. -С. 1-4.
2. Попов В. Функционер о проблемах / Бизнес. - 25 мая 2002. - №21. - С. 23-24.
3. Статистичний щор1чник "Сшьське господарство Укра!ни" за 2007 рш / Державний комггет статистики Укра!ни / пщ заг. ред. Ю.М. Остапчука. - К., 2008. - 378 с.
4. Трактори шшли з поля. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://pda.fman-ce.ua/ua/news/?curID= 160947
5. Машинобуд1вники украТнським аграр1ям / Сшьський час. - 14 листопада 2003. -№ 87. - С. 3-5.
6. РоТк М., Мазуренко А., Маланчин А. Бурякозбиральна техшка 1 нацюнальна неза-лежнють // Пропозищя. - 2000. - № 7. - С. 88-90.
7. Плаксш О.А. Матер1ально-техшчне забезпечення пщприемств АПК в сучасних умо-вах // Економка АПК. - 2004. - № 8. - С. 63-68.
8. Федотов А. Рынок материально-технических ресурсов аграрного сектора // АПК: экономика, управление. - 2003. - № 6. - С. 27-33.
9. Шубша Л. 1ван Сушко: "Льв1вагромашпроект" створюе техшку по-европейськи ро-зумну 1 по-галицьки мудру" / Молода Галичина. - 8 серпня 2002. - С. 10-11.
10. Аграрн будуть з гр1шми / Укра!на молода. - 16 лютого 2005 р. - С. 3.
11. Тимошенко общяе грош1 фермерам вже цього тижня. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.unian.net/ukr/news/news-304945.html
УДК 657.1:655 Доц. А.М. Должанський, канд. екон. наук - RbeiecbKa КА
ВПЛИВ ЧИННИК1В НА ОРГАН1ЗАЦ1Ю БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛ1КУ I КОНТРОЛЮ ВИТРАТ НА ПОЛ1ГРАФ1ЧНИХ
шдприемствАх
Розглянуто галузевi оргашзацшно-технолопчш особливост полiграфiчних тд-приемств, як n0Tpi6H0 брати до уваги пщ час оргашзацп облiку та контролю витрат. Встановлено, що на дослщжуваних тдприемствах вiдсутне групування витрат за вщношенням до обсягiв виробництва, мюцем виникнення та видами полiграфiчноi продукци. Недостатньо застосовують метод групування витрат за замовленнями, що унеможливлюе визначення нерентабельних замовлень.
Assoc. prof. A.M. Dolgankij-L'viv commercial academy
Influence factor in organization bookkeeping accountability and control expenses in polygraphic enterprise
To look branch organizing technologic peculiarity polygraphic business what guilty to take up before attention hearth time organization calculation and control consumption. It is set that on the probed enterprises absent grouping of charges after attitude toward the volumes of production, mestome of origin and types of polydiene products. Not enough apply the method of grouping of charges after orders, that does impossible determination of unprofitable orders.
Система облшу витрат в умовах ринкових вщносин мае сприяти не лише шдвищенню ефективност1 виробничо-господарсь^' д1яльност1 шд-приемства, а й стимулювати заходи з економй вЫх вид1в ресуршв, забезпечу-вати i^e рацюнальне використання.
Виб1р системи облжу ютотно впливае на формування цiновоi пол1тики шдприемства, управлшня виробничо-господарською дiяльнiстю загалом. У подальшому розвитку та поглибленш бухгалтерського облiку передбачено
