CC BY
20
3. Клименко Т. В. Роль кредитно-финансовой системы в формировании финансового потенциала регионов в условиях глобализации / Т.В. Клименко // Прометей. - 2002. - № 2. -С. 248-252.
4. Костирко Л.А. Дiагностика потенщалу фшансово-економiчноl стшкосп шдприемст-ва : монографiя. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / Л.А. Костирко. - Харгав : Вид-во "Фактор", 2008. - 336 с.
5. Олейник П. В. Формирование финансового потенциала инвестирования экономики региона / П.В. Олейник // Финансовая экономика. - 2009. - № 1. - С. 44-56.
6. Чуницька I. Видатки бюджету та збшьшення 1х позитивних ефеюгв на формування фшансового потенщалу держави / I. Чуницька // Економют. - 2009. - № 2. - С. 52-55.
7. Чуницька I.I. Посилення регулюючого впливу податкових важелiв на формування фшансового потенщалу держави / I.I. Чуницька // 1нвестици: практика та досвщ. - 2009. -№ 5. - С. 59-64.
8. Юркевич О.М. 1нновацшне спрямування швестицшного потенщалу фшансових ш-тiв / О.М. Юркевич // Фшанси Украши. - 2010. - № 10. - С. 81-87.
Демчишак Н.Б. Прогнозирование финансового потенциала инвестиционной деятельности в экономике Украины
Выяснена сущность финансового потенциала инвестиционной деятельности. Осуществлено прогнозирование финансового потенциала инвестиционной деятельности в экономике Украины. Очерчены ожидаемые тенденции его накопления в среднесрочном периоде.
Ключевые слова: финансовый потенциал инвестиционной деятельности, прогнозное моделирование финансового потенциала инвестиционной деятельности.
Demchyshak N.B. Prognostication of financial potential of investment activity in the economy of Ukraine
Essence of financial potential of investment activity is found out. Prognostication of financial potential of investment activity in the economy of Ukraine is carried out. The expected tendencies of its piling up in a medium-term period are outlined.
Keywords: financial potential of investment activity, prognosis design of financial potential of investment activity.
УДК 334.73.01 (075) Доц. А.Г. Драбовський, канд. екон. наук - Львтська КА
КООПЕРАТИВНА СИСТЕМА У СФЕР1 АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА УКРА1НИ ТА СВ1ТУ: СУЧАСНИЙ СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Визначено роль i мюце кооперативного сектору в сферi аграрного виробництва Украши. Здшснено аналiз передового св^ового досвщу розвитку сшьськогоспо-дарсько! кооперацп та узагальнено можливосп його застосування у втизнянш еко-номщг
Ключовг слова: кооперащя, сшьське господарство, кооперативш об'еднання, виробничi кооперативи, посередницьга кооперативи.
Постановка проблеми. Укра!на е одшею з найбшьших кра!н Свропи, мае випдне геополггичне та еконсяшчне розташування i надшена надзви-чайно потужним земельно-ресурсним потенщалом. Земельний фонд держави становить 60,35 млн га. У його структур! переважають родкт земл1, найбшьш цшш з яких - чорноземи, охоплюють понад 60 % загально! площ1 орних земель, що становить 7 % свггових запашв [1, с. 30]. Усе це створюе
умови для продуктивного землеробства. За тдрахунками експерпв, за ращ-онально! структури землекористування, Укра!на здатна забезпечити продуктами харчування 140-180 млн ошб на рж. Однак наявнiсть умов ще не дае га-рантiй належного рiвня розвитку. Незважаючи на те, що сiльське господар-ство е одшею з прiоритетних сфер матерiального виробництва, Укра!на не здатна задовольнити навпъ власних потреб у продуктах харчування. Одшею з головних причин такого стану е обмежеш можливост сшьськогосподарсь-ких виробникiв через брак матерiальних та фiнансових ресурсiв. За цих умов важлива роль належить сшьськогосподарськш кооперацп. Становлення i роз-виток кооперацп в аграрному секторi економiки Укра!ни дасть змогу забезпечити ефективне виробництво i збут сшьськогосподарсько! продукцп, дасть змогу протистояти неконтрольованому посередництву.
Питання розвитку кооперативних систем надзвичайно складш та бага-тограннi. Значний внесок у !х вирiшення здiйснили В.С. Шебанiн [4], В.С. Петров [5], М.Ф. Кропивко [6], Л.В. Молдаван [7], В.О. Цимбал [8], М.Г. Павличенко [9] та ш. Проте бшьшють наукових робгг спрямовано на дослщження лише окремих аспекпв дiяльностi сiльськогосподарських коопе-ративiв, доволi обмеженим е вивчення свиового досвiду !х формування та розвитку, недостатньо визначено можливосп застосування такого досв^ в економiцi Укра!ни перехiдного перiоду. Усе це слугувало пiдставою для ви-бору теми дослщження.
Методика досл1джень. Метою роботи е визначення мюця та ролi кооперативного сектору в сферi аграрного виробництва Укра!ни, аналiз передового свиового досвiду розвитку сшьськогосподарсько! кооперацп та узагаль-нення можливостей його застосування у трансформацiйнiй економщь
Результати досл1дження. Кооперативна система в аграрнш сферi вгт-чизняно! економ^ поки що перебувае в зародковому станi. Частка виробни-чих кооперативiв у загальнiй структурi господарських форм незначна, адже кооперативи функцюнують лише в 4 % сшьських населених пункпв. Понад це, останнiми роками вщчутш негативнi тенденцп розвитку сшьськогосподарсько! кооперацп. Так, з 2005 по 2009 рр. кшьюсть сшьськогосподарських кооперативiв зменшилась вiд 1127 до 1001 [2, с. 140]. Найбшьша частка ви-робничих кооперативiв у загальнш структурi форм господарювання в аграрнш сферi характерна для Волинсько! та Рiвненськоl областей, найменша -для Львiвськоl, Закарпатсько!, Донецько!, Дншропетровсько!, Микола!всько! областей. На стутнь та форми кооперування господарств ютотно впливають регiональнi особливостi спещатзацп аграрних пiдприемств, !х розмiри та ор-ганiзацiйна структура. Виробничi кооперативи утворюються як шляхом ре-формування колективних господарств, так i завдяки об'еднанню земельних дшянок, матерiальних i трудових ресуршв фермерськими та селянськими гос-подарствами. Останне особливо актуальне для Херсонсько!, Миколашсько!, Одесько! та Запорiзькоl областей, де частка селянських i фермерських господарств у структурi форм аграрного виробництва сягае 80 %.
Конкурувати на рiвних умовах iз великим бiзнесом у сферi виробництва, закупiвель, перероблення та реалiзацil сшьськогосподарсько! продукцп
кооперативш структури спроможш лише за наявностi сучасно! матерiально-техшчно! та технолопчно! основи, оптимального управлшня кооперативним господарством, об'еднання зусиль кооперативних структур для виршення спiльних проблем. На наш погляд, оптимальною е трирiвнева система вироб-ничих кооперативiв. При цьому первинний рiвень представлений безпосе-редньо виробничими кооперативами, другий - кооперативними товариствами та асощащями, а третш - асощащями кооперативiв. Дослiдження свiдчать про певну активiзацiю сiльськогосподарських товаровиробникiв до кооперу-вання в Украш, насамперед у плат налагодження зв'язюв iз переробниками аграрно! продукци. Швидкими темпами розвиваються обслуговуючi коопера-тиви. З 2002 по 2009 рр. !х кшьюсть збiльшилася в 1,5 раза. Разом з тим, якщо в одних областях кооперативи активно створюються (Одеська, Сумська, Хер-сонська), то в шших !х дiяльнiсть згортаеться. Так, на Хмельниччиш в 2009 р. з 52 обслуговуючих кооперативiв залишилось 12, а на Донеччиш !х кiлькiсть скоротилася вiд 16 до 5 [3]. Бшьшу частину (71 %) сiльськогосподарських обслуговуючих кооперативiв становлять багатофункцiональнi та сервюш кооперативи. При цьому серед них дом^ють сiльськi - на !хню частку припа-дае 71 % вщ загально! кiлькостi кооперативiв (688 од.), тодi як питома вага районних кооперативiв становить 28 %, а мiжрайонних - лише 1 %. Серед ба-зових обслуговуючих кооперативiв варто вiдзначити Томашпшьський район-ний агроторговий дiм "Надiя" у Вiнницькiй обл., "Колос Агро" у Львiвськiй обл., "Ай-Дар" у Луганськш обл., "Барвiнок" у Волинськш обл., "Молочнi рь ки Рiвненщини" у Рiвненськiй обл., "Ратай" у Чершпвськш обл. та iншi.
Особливо актуальним на сьогоднi е кооперування у сферi матерiаль-но-технiчного забезпечення особистих та селянських господарств. На сьогод-ш в Украш понад 85 % машин, задiяних у процеш виробництва сшьськогос-подарсько! продукци, вичерпали нормативний технiчний ресурс, що в 2-3 рази збшьшуе витрати на ремонт технiки та 11 техшчне обслуговування. Поряд iз цим, виробники лише на 65-80 % забезпечеш необхiдною технiкою [4, 5]. Проведене Держкомстатом вибiркове обстеження показало, що лише 12,3 % домогосподарств сшьсько! мюцевосп мають сшьськогосподарську технiку, 64 % володiють господарськими будiвлями i примiщеннями для збер^ання врожаю. Вирiшенню проблем технiчного оснащення сiльськогосподарських товаровиробникiв, на наш погляд, сприятиме формування кооперативiв iз ви-робничого обслуговування фермерських господарств. Потрiбно зазначити, що такi кооперативи набули поширення в европейських кра!нах (^м Скан-динавil) та Японil. Зокрема у Францп кооперативи займаються мехашзащею виробничих процесiв, зосередженням технiки (тракторiв, комбайнiв, розкида-чiв добрив тощо). У Нiмеччинi спiльне використання техшки сiльгоспвироб-никами здiйснюеться в межах машинних товариств i машинних ринпв. Ма-шиннi товариства передбачають об'еднання 2-5 фермерiв-сусiдiв на основi усно! домовленосп для використання технiки на платних умовах. За об'еднання у машинш ринги власна техшка члешв використовуеться для ро-боти у приватних господарствах, а також у господарствах шших члешв рингу зпдно з !хшми заявками. Ефективна робота кооперативного об'еднання пе-
редбачае постшний облiк та оцiнку наявно! техшки, домагання пiльгових кредитiв на придбання техшки членами з урахуванням !х потреб. Тарифи за використання техшки визначаються на загальних зборах, а оплата здшснюеться раз на рж
В Украш бiльшiсть матерiально-технiчних станцш е суто комер-цiйними структурами, що дiють незалежно вiд потенцшних споживачiв. Таким чином, економiчнi iнтереси аграрних пiдприемств пiд час створення i функцiонування матерiально-технiчних станцш фактично не враховуються. З метою гармошзацп економiчних iнтересiв виробникiв та споживачiв послуг таких станцiй доцшьним е, на наш погляд, перетворення матерiально-технiч-них станцiй у сшьськогосподарсью кооперативи. На рис. представлено до-цiльну структуру та систему зв'язюв мiж можливими учасниками кооперативно! матерiально-технологiчноl станцп.
Рис. Система зв'язтв за органЬацп кооперативноI матерiально-технологiчноl станци
Приватш господарства та виробничi кооперативи можуть бути учасниками кооперативно! матерiально-технiчноl станцп як асоцшоваш члени, отримуючи послуги на договiрних умовах. Створення неподiльного фонду техшки та обладнання передбачае вирiвнювання участ всiх учасникiв у вщ-носинах колективно! власносп та в управлшш спiльним майном. Засновника-ми й учасниками станцп можуть бути селянсью та фермерськi господарства. Рiвноправними учасниками можуть також бути виробничi сшьськогосподарсью кооперативи. Усшшне функцiонування станцп можливе лише за умо-ви !! формування на базi господарства, яке забезпечене сучасною матерiаль-но-техшчною базою для ремонту та обслуговування технiки, а також квалiфi-кованими пращвниками. Саме в такому господарствi доцiльно зосереджувати матерiально-технiчнi ресурси, призначеш для спiльного використання учасниками вщповщно до !х пайових внесюв. Механiзм отримання послуг може Грунтуватись на лiзинговому використаннi технiки на умовах пшьгового кре-дитування !! оплати. Разом з тим, ршення стосовно доцшьносп участi кон-кретних господарств у робоп кооперативу мае прийматись на основi зiстав-лення вигод/витрат вщ тако! участi.
Свгговий досвiд свiдчить, що кооперування у сферi сiльськогоспо-дарського виробництва створюе можливють для використання товаровироб-никами сучасних технологш виробництва та просування продукцп на ринок. Пiдтвердженням цьому е висока частка кооперативiв не тшьки у внутрiшньо-
му, але й у зовнiшньому торговельному оборота. Так, в Японп понад 50 % ек-спорту та бшьше двох третин iмпорту здiйснюeться через кооперативи. Французький кооператив Le Grein Cooperative, що об'еднуе 14 тис. виробни-кiв зерна, продае зерно у Франщю, у кра1ни Латинсько! Америки та Азп. Крiм цього, кооперативш установи i служби проводять науковi дослiдження та займаються впровадженням новацш у виробництво. Зокрема, в Нщерлан-дах цим займаються кооперативш шститути з вивчення та впровадження су-часних методiв годiвлi худоби та птицi. Поряд iз цим, у кра!ш дiе декiлька ко-оперативних центрiв насiнництва та консультацшних служб.
Широко вiдомий досвiд товарних та обслуговуючих кооперативiв Hi-меччини, що дтоть за принципами Райфайзена. Майже вс фермери, садiвни-ки та виноградарi е членами одного або декшькох кооперативiв. Кооперативи забезпечують !х засобами виробництва, переробляють майже весь спектр сшьськогосподарсько! продукцп, реалiзуючи ll як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринку. Через кооперативи здшснюеться бiльше половини вшх фермерських закупiвель та продажiв. Додатково кооперативи надають сшь-госпвиробникам послуги з ремонту техшки та консультативш послуги.
Захисту дрiбних виробникiв вщ тиску посередницьких структур та по-силенню !х позицiй на аграрному ринку тдпорядкована органiзацiя збутових кооперативiв. У СС, Канадi, Австралп, США ютотна частина сшьськогоспо-дарсько! продукцп реалiзуеться саме через кооперативно-асоцiативнi об'еднання (табл.).
В европейських кра!нах у кооперативи об'еднано близько 80 %> фермерських господарств, як забезпечують виробництво 60 %> кшцево! продукцп. Так, у Нщерландах кооперативи забезпечують переробку та збут 80-85 % загальних обсягiв молока, фруклв, овочiв, близько 60 % зерна та буряюв, по-над 25 % м'яса птищ та свинини. Третина добрив i бiльша половина кормiв постачаеться сiльгоспвиробникам завдяки !х виробництву на кооперативних засадах. Загалом, у Hiдерландах дiють три центральш фермерськi спiлки, при цьому двi з них об'еднують сво!х члешв на релiгiйнiй основi. Окрiм цього, центральна рада сшьськогосподарських i садiвничих кооперативiв об'еднуе за посередництвом центральних кооперативiв та фермерських спiлок майже вс сiльськогосподарськi та садiвничi кооперативи.
Табл. Обсяги оптовоТреал1заци сшьськогосподарсько? продукцп через
кооперативно-асоцштивт об'еднання, % [6, с. 22]
Кра!на Зерно, Молоко, Мясо, Ресурсне
зернопродукцш молокопродукщя м'ясопродукщя постачання
Швещя 75 80 60 99
Данiя - 90 92 -
Фiнляндiя - 92 75 50
Hiдерланди 45 35 85 82
Францiя 70 50 - 23
Hiмеччина 55 30 60 57
Канада 45 63 20 59
США 32 43 20 86
Сiльськогосподарськi кооперативи виробляють 80-99 % молока у Нор-веги, Новiй Зеландiï та США, 71 % рибноï продукци в Республщ Корея та 40 % сiльськогосподарськоï продукци в Бразили. У Нiмеччинi кооперативи фермерiв постачають на ринок 80 % молока, чверть яловичини, збувають бiльше половини обсяпв зерна та овочiв, забезпечують постачання близько 55 % засобiв виробництва та 40 % комбiкормiв. У Францiï кооперативне ви-робництво охоплюе 64-67 % обсягiв зерна та свинини, до 50 % молока. Кооперативами здшснюеться 36 % поставок машин та обладнання, 44 % паль-ного. Виробничi об'еднання в аграрному секторi охоплюють при цьому 13 % ферм та обробляють понад 25 % сшьськогосподарських угадь [7, с. 14].
Характерними рисами колективних сшьськогосподарських об'еднань, що функцюнують в европейських крашах е некомерцшний характер, збере-ження приватноï власностi на капiтал i землю, пiдпорядкування дiяльностi з метою зменшення витрат виробництва та для тдвищення його ефективностi. Важливими рисами кооперацшних об'еднань е також соладарна вадповадаль-нiсть за результати дiяльностi, особиста участь у виробничому процеш та роз-подiлi доходiв. Завдяки некомерцiйному характеру дiяльностi колективнi сшьськогосподарсью об'еднання звiльняються вiд сплати податюв. Податки з доходiв сплачують тшьки ïх члени. Активна пiдтримка колективних об'еднань з боку держави обумовлюеться намаганням обмежити монополiзацiю в аграрному секторi та забезпечити багатофункщональнють сiльського господарства.
Загалом у розвинених ринкових економжах кооперативи не функщонують тшьки у сферi аграрного виробництва, а е формою вертикальноï ш-теграцiï. Але це не заперечуе вигiдностi спiвпрацi самих виробниюв, яка пад-порядкована зосередженню зусиль виробниюв та переробниюв для створення потужноï мережi збуту на перспективних ринках. Переваги такого об'еднання полягають у можливост запропонувати вигiднi щни для реалiзацiï продукцiï та постачання засобiв виробництва для сiльгоспвиробникiв на постшнш ос-новi. Створення кооперативами дочiрнiх пiдприемств розширюе можливостi задоволення потреб члешв кооперативiв, забезпечуючи додатковi послуги, а також сприяе зростанню ïх доходiв та прибуткiв вщ обслуговування клiентiв, якi не е членами кооперативiв.
Посилення конкуренцiï на европейському та свiтовому ринку, розгор-тання процесiв концентрацiï та глобалiзацiï виробництва зумовлюе необхiд-нiсть об'еднання зусиль кооперативiв. За даними Кабшету Мiнiстрiв Украïни, сiльськi виробники тшьки в процеш реалiзацiï молока, внаслщок засилля по-середницьких структур та вщсутносп кооперативного ринку, втрачають близько 26,9 млрд грн, а тд час продажу м'яса - 16,9 млрд грн, наслiдком чо-го е рiзке скорочення поголiв'я [8, с. 114]. Посередницью структури в гоншга за надвеликими прибутками встановлюють якомога нижчi закупiвельнi цiни за високих роздрiбних цiн.
Недостатнiй розвиток кооперування особистих селянських господарств в Украш пов'язаний як iз традицшною недовiрою селян, так i ïх не-достатньою iнформованiстю щодо переваг сучасного кооперування. Гальмiв-ним чинником дiяльностi кооперативiв, який загрожуе звести нанiвець всi ви-
годи кооперацп, е недосконалiсть мехашзму отримання селянами дотацш та пшьг, передбачених законодавством, та 1х використанням [9, с. 38].
Для досягнення яюсно нового piBKH фyнкцiонyвання кооперативних структур необхщна iнтенсивна державна пiдтримка. Згiдно з Державною цшьовою програмою розвитку сшьськогосподарських обслуговуючих коопе-ративiв на перюд до 2015 р., затверджено1 Кабшетом Мiнiстрiв Укра1ни 3.06.2009 р., розвиток сшьськогосподарсько! кооперацп розглядаеться як важ-ливий напрям розбудови економiки впчизняного аграрного сектору. Передба-чаеться оргашзащя до 2015 р. не менш нiж 10 тис. сiльськогосподарськиx обслуговуючих кооперативiв; створення понад 100 тис. додаткових робочих мюць; стимулювання зростання сiльськогосподарського виробництва в 1,6 раза. Для реатзацп поставлених завдань передбачено до 2015 р. видшити з бюджету 7,2 млрд грн [10]. Створюеться можливють отримання банкiвськиx кре-дитiв для закyпiвлi обладнання з подальшим тдключенням до державно1 програми компенсацп вщсотюв за банкiвськими кредитами. Укра1нський дер-жавний фонд пiдтримки фермерських господарств отримав право надавати фермерам кредити на суму до 100 тис. грн для вкладання пайових внесюв до сшьськогосподарських обслуговуючих кооперативiв термшом на 5 роюв на безвщсотковш основi. За посередництвом системи "Украгролiзинг" коопера-тиви можуть придбати техшку на основi лiзингy термiном до 7 роюв тощо. Разом iз тим, розвиток кооперативiв неможливий без власного переконання людей, що 1х створюють, 1х взаемно1 довiри та особисто! вiддачi.
Висновки. Кооперативна система в аграрнш сферi впчизняно! еконо-мiки наразi перебувае в зародковому станi. Крiм цього, останнiми роками спостер^аються негативнi тенденцп Ii розвитку. Водночас, у розвинених рин-кових економжах вiдбyваеться стрiмкий розвиток сшьськогосподарсько! кооперацп i посилюеться ii роль як на внyтрiшньомy, так i на зовнiшнix ринках. Недостатнш розвиток кооперування особистих селянських господарств в Ук-ра!ш пов'язаний як iз закоренiлою зневiрою селян, так i з 1х неповною шфор-мованiстю щодо переваг сучасного кооперування. Гальмiвним чинником дь яльностi кооперативiв, який загрожуе звести нанiвець вс вигоди кооперацп, е недосконалiсть мехашзму отримання селянами дотацiй та пшьг, передбачених законодавством, та 1х використання. Для досягнення якiсно нового рiвня у фyнкцiонyваннi кооперативних структур необхщна iнтенсивна державна пiдтримка. Важливу роль вдаграе людський фактор, адже розвиток коопера-тивiв неможливий без власного переконання людей, що 1х створюють, 1х взаемно! довiри та особисто! вiддачi.
Л1тература
1. Галушко В.П. Формування ринку земл1 в Укра1ш / В.П. Галушко, Ю.Д. Бшик, А.С. Даниленко. - К. : Вид-во "Урожай", 2006. - 277 с.
2. Статистичний щор1чник Укра!ни за 2009 рж. - К. : Держкомстат Укра!ни, 2010. -
567 с.
3. Мльшсть сшьськогосподарських обслуговуючих кооператив1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minagro.kiev.ua/page/710109.
4. Шебанш В. С. Система оновлення i розвиток MaTepiaibHO-pecypcHoro потенцiалу ciльcькoгo господарства / В.С. Шебанш. - К. : Вид-во ННУ 1АЕ, 2005. - 276 с.
5. Петров В. С. Оргашзащя ефективжй системи aгpoтeхнiчнoгo обслуговування сшьсь-когосподарських пiдпpиeмcтв / В.С. Петров // Економжа АПК : мiжнap. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 10. - С. 25-28.
6. Кропивко М.Ф. Розвиток самоврядних господарських об'еднань в агропродовольчш cфepi / М.Ф. Кропивко // Економжа АПК : мiжнap. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 9. -С. 21-26.
7. Молдаван Л.В. Форми господарювання в аграрному сектс^ Украши в умовах глоба-лiзaцiï / Л.В. Молдаван // Економжа АПК : мiжнap. наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 1. -С. 13-17.
8. Цимбал В. О. Удосконалення ринкових вщносин на ceлi / В.О. Цимбал // Економжа АПК : мiжнap. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 8. - С. 111-116.
9. Павличенко М.Г. Розвиток кооперацп в молочнш гaлyзi / М.Г. Павличенко // Еконо-мiкa АПК : мiжнap. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 5. - С. 38-48.
10. Державна цшьова програма розвитку сшьськогосподарських обслуговуючих коопе-paтивiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kmu.gov.ua.
Драбовский А.Г. Кооперативная система в сфере аграрного производства Украины и мира: современное состояние и перспективы развития
Определена роль и место кооперативного сектора в сфере аграрного производства Украины. Проведен анализ передового мирового опыта развития сельскохозяйственной кооперации и обобщены возможности его приложения в отечественной экономике.
Ключевые слова: кооперация, сельское хозяйство, кооперативные объединения, производственные кооперативы, посреднические кооперативы.
DrabovskyyA.G. The co-operative system is in the sphere of agrarian production of Ukraine and World: modern state and prospects of development
Certainly role and place of co-operative sector in the sphere of agrarian production of Ukraine. The analysis of front-rank world experience of development of agricultural cooperation is conducted and possibilities of his application are generalized in a domestic economy.
Keywords: co-operation, agriculture, production cooperative stores, intermediary cooperative stores.
УДК 657:446.37 (477) Доц. 1.Б. Дутчак, канд. екон. наук -
Львгвський НУ м. 1вана Франка
РОЗРАХУНОК, ОПОДАТКУВАННЯ ТА В1ДОБРАЖЕННЯ В ОБЛ1КУ В1ДПУСКНИХ ВИПЛАТ
Розглянуто порядок розрахунку та оподаткування суми вщпускних, подано ос-новш пщходи до визначення тривалост розрахункового перюду i розрахунку се-редньо! зарплати, а також висв^лено облж нарахування i виплати вщпускних.
Ключовг слова: вщпускш виплати, тривалють вщпустки, середньоденна заро-б^на плата, оподаткування вщпускних, облж вщпускних виплат.
Процедурш питання надання вщпусток з року в рш не втрачають свое! актуальносп в умовах внесення змш до нормативного забезпечення та трудового законодавства, що регулюе цю дшянку бухгалтерського обл1ку. Пра-вильшсть та своечасшсть розрахунку вщпускних виплат набувае важливого значення зважаючи на тдвищення вщповщальносп за порушення правил надання вщпусток та виплати вщпускних пращвникам тдприемства.
