CC BY
10
вiдповiдних умов роботи для прояву найвищих можливостей працiвника, його повно! вщдач^ самоствердження, самореалiзащl. Саме тому, ми розро-били та запропонували до практичного застосування систему мотивування пращвниюв комерцiйного шдприемства.
Лггература
1. Питерс Т., Уотермен А. В поисках эффективного управления. - М.: Прогресс, 1986. - 236 с.
2. Сирота О. Формування системи мотивацп пращ: проблеми, напрями виршення// Укра!на: аспекти пращ, 1997, № 2. - С. 27-30.
3. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб: Изд-во "Питер", 2000. - 324 с.
4. Лозниця В.С. Психология менеджменту: Навч. поабник. - К.: КНЕУ, 1997. - 232 с.
5. Карлоф Б. Деловая стратегия: концепция, содержание, стимулы: Пер. с англ./ Науч. ред. и авт. послесл. В. А. Приписнов. - М.: Экономика, 1991. - 456 с.
УДК 330.342:167 Здобувач М.В. Людвiчук - Львiвська КА
МОДЕРНА ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ ТА ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВ1В В УКРАШ1
Проаналiзовано актуальшсть, об'ективш основи та мехашзм функщонування виробничих KOoneparaBÏB та матерiально-технiчних станщй. Показано ïx вплив на ефектившсть дiяльностi в аграрнш сферi.
Competitor V.M. Ludvichuk - Commercial Academy of Lviv
The modern perspective development of production and servicing
cooperatives in Ukraine
Actuality, objective basis and mechanism functioning of production cooperatives and material-technical stationes are analysed in the paper. Their influence into the efficacy activities in the agrarian sphere are shown.
Одшею з найбшьш актуальних проблем поглиблення ринкових реформ в економщ Украши е завершення формування кооперативного сектора в рамках агропромислового комплексу. Це питання досить активно обгово-рюються як теоретиками, так i практиками. При цьому позици економю^в щодо рол^ можливостей, перспектив та впливу на ефектившсть кооперативно:' форми господарювання е неоднозначними [1-6]. Зокрема, ставиться тд сумшв вiдповiднiсть кооперативноï форми господарювання менталитету ук-раïнського селянства в цшому (що виражаеться у прагненш селян одноосiбно вести свое господарство). Поряд з цим, висловлюються мiркування стосовно нiвеляцiï в украшського населення традицiй кооперативноï культури та кооперативного мислення, громадянсько1' свщомост^ знання законiв розвитку економiки, взаемноï довiри мiж учасниками кооперацiï тощо. Причини цього вбачаються дослiдниками як у посткомушстичнш спадщинi, так i у сощаль-но-економiчниx особливостях i навгть природно-клiматичниx умовах.
На наш погляд, подiбнi застереження загалом мають пiд собою певний грунт. К^м того, стримуючим фактором е шертшсть i безiнiцiативнiсть знач-
но! частини селянства. Це е наслiдком багаторiчного панування колгоспного ладу, коли будь-яка шщатива жорстко придушувалась, а трудiвники перетворились по сутi в рабську силу, що мала слшо виконувати волю керiвниц-тва, як господарського так i партiйного. При цьому державна i партiйна влада безцеремонно втручалась в економiчну дiяльнiсть кооперативу, шдлаштову-ючи 11 шд полiтичнi гасла. Все це ютотно пiдiрвало довiру до кооперативно! форми господарювання. Перепонами на шляху розвитку коопераци сьогоднi е корумпованiсть мюцево! влади, хабарництво з боку паразитуючих посеред-ницьких структур, що багатдать за рахунок селян, а також вщсутшсть коштiв у бюджетi для тдтримки коопераци (часто внаслiдок маншулювання держав-ним доходом).
Сумнiви вщносно доцiльностi створення виробничих кооперативiв здебшьшого грунтуються на переконаннi, що це може призвести до реашма-цй скомпрометованого практикою колгоспного ладу. Деякi економiсти роз-глядають кооперативи в якост промiжно!, перехщно! форми до створення господарського товариства або приватного господарства.
При цьому обмежешсть кооперативно! форми господарювання вба-чаеться у неможливост вилучення свого паю в майш, що утворюеться внас-лщок приросту неподiльного фонду (крiм випадюв лiквiдацi! кооперативу), а також повернення вступного внеску. Менша привабливiсть кооперативу, по-рiвняно з господарським товариством, пояснюеться також тим, що додатковi внески пайовикiв у розвиток господарсько! дiяльностi не зумовлюють розши-рення прав члешв кооперативу в управлшш, що знижуе зацiкавленiсть у внесках.
Об'ективна потреба в розвитку як виробничих, так i обслуговуючих кооперативiв формуеться насамперед внаслiдок значних змш у структурi гос-подарств, що ддать на аграрному ринку. Це проявляеться в ютотному шдви-щенш частки селянських та фермерських господарств у виробнищв аграрно! продукцi!. Зокрема, за нашими розрахунками, в Рiвненськiй област^ як i в ря-дi iнших областей, частка шдивщуального сектора у виробництвi валово! продукци становить 76-94 %.
Недостатнiй рiвень матерiально-технiчного та фiнансового забезпе-чення невеликих господарств зумовлюе нагальну потребу об'еднання ресур-сiв та зусиль для тдвищення рiвня виробництва, здешевлення продукцi!, пок-ращення !! якост та швидшого просування до кшцевого споживача.
Правовi, органiзацiйнi, економiчнi та сощальт умови дiяльностi виробничих кооперативiв та !х об'еднань визначаються насамперед Законом Ук-ра!ни "Про сшьськогосподарську кооперацiюм. Виробничi кооперативи в аг-рарнiй сферi створюються шляхом об'еднання фiзичних осiб, що е сшьсько-господарськими товаровиробниками, для спшьного виробництва продукци сiльського, рибного та люового господарства. При цьому до товаровиробни-кiв вiдносять тих оЫб, в яких валовий дохiд, отриманий вiд продажу продук-цi! власного виробництва та продуклв !! переробки, становить переважну частину (бшьше половини) загального доходу. Але таке обмеження не сто-суеться осiб, що зайнят в особистому пiдсобному господарствь
Статутом кооперативу визначаеться розмiр вступного та пайового внеску, необхщного для членства у кооператив^ за умови повного визнання принцишв та цiлей його дiяльностi.
Аналiз показуе, що ефективна робота виробничого кооперативу пе-редбачае використання вщповщного внутрiшньогосподарського механiзму, що грунтуеться на взаемодп структурних ланок, що надшяються достатньо широкою самостшшстю у фiнансових та виробничих питаннях. При цьому оргашзащя внутршньо! структури виробничого кооперативу мае бути тдпо-рядкована створенню дiевих стимулiв для ефективно! роботи на загальний результат при гармошзацп економiчних iнтересiв вЫх внутрiшнiх пiдроздiлiв кооперативу. Цiй мет мае бути пiдпорядкований механiзм руху па!в, !х ад-ресна прив'язка до конкретних виробничих пiдроздiлiв.
Первинними ланками виробничого кооперативу на практищ можуть виступати окремi групи пращвниюв, ланки, бригади, цехи i т. ь Пайовi внес-ки первинних кооперативiв формуються на основi добровольно! передачi у колективне користування земельних та майнових па1в. При цьому головний кооператив забезпечуе узгодження умов дiяльностi мiж учасниками, визнача-ючи певним ланкам кiнцевi критерп виробничо! дiяльностi.
Важливим моментом е визначення на основi договiрних вiдносин мiж первинними кооперативами нормативiв вiдрахувань вщ отриманого ними доходу для забезпечення оргашзацшних витрат кооперативу та загального доходу, а також вщповщальност всiх ланок за дотримання договiрних зо-бов'язань.
Об'еднання земельних дшянок, матерiальних та трудових ресурЫв фер-мерськими господарствами для оргашзацп спiльного виробництва передба-чае використання випдного для кожного господарства мехашзму розподiлу доходiв. Отриманий прибуток розподшяеться з врахуванням земельних площ, переданих кожним фермером, !х родючостi, обсягом технiчних засобiв та ступеня трудово! участi кожного виробника у сшьському виробництвi. Важливим моментом при цьому е забезпечення учасникам кооперацп випла-ти амортизацil на передане ними майно. За умови поступового погашення повно! вартосл основних засобiв, вони переходять у спшьну власнiсть. Мож-ливий також швидший викуп техшки та ресурсiв учасниками кооперацil за рахунок прибутюв i, таким чином, нарощування неподiльного фонду.
Первиннi (внутршньогосподарсью) кооперативи виступають як са-мостшш пiдроздiли, що будують сво! економiчнi взаемовiдносини з iншими пiдроздiлами на кооперативних принципах. Це передбачае е^валентний об-мiн за рахунок власно! виробничо-господарсько! бази. Доход, отриманий вщ надання послуг чи виконання певного кола робгг, частково скеровуеться на поповнення централiзованого фонду кооперативу, а решта його призначена для компенсацп матерiальних затрат та матерiального заохочення пращвниюв первинного кооперативу.
Важливою рисою виробничого кооперативу е поеднання трудово! та майново! участi члешв у дiяльностi кооперативу. Вiдповiдно кожен з учасни-кiв мае право i можливiсть впливати на виробничу та цшову полiтику, брати
участь у розподш отриманого прибутку, але i нести свою частку вщповщаль-ност у випадку отримання збиткiв.
Фактором тдвищення стабшьност дiяльностi виробничого кооперативу е нарощення неподiльного доходу, що виступае джерелом розвитку виробництва. Одшею з переваг кооперативу е можливють пiдвищення ефектив-ност управлiння за рахунок залучення до нього ширшого кола осiб. Адже, ^м членiв кооперативу, право дорадчого голосу можуть реалiзувати його асоцшоваш члени.
При створеннi кооперативу важливо запоб^ти формальному характеру паювання колективного майна. Його проявом е ситуащя, коли при наяв-ност грошово! оцiнки iндивiдуальноï частки кожного члена кооперативу, вони не отримують належноï 1'м частки чистого доходу через його низький рь вень або повну його вщсутшсть.
На жаль, на практищ далеко не вс новоутворенi кооперативи сповна вщповщають критерiям кооперативноï форми господарювання. Вибiрковi дослiдження, що здiйснюються фахiвцями, свiдчать про те, що лише частина кооперативiв при органiзацiï виявляють намiр функцiонувати згiдно принци-шв кооперацiï i зафiксовують це у своïх засновницьких документах. При цьому значна частина виробничих та обслуговуючих кооперативiв, оскшьки вона або вщтворюе стару вiджилу форму господарювання, котра аналогiчна колгосповi, або е квазжооперативом, оскiльки використовуе засади функщ-онування акщонерних структур.
Повне дотримання кооперативних принцишв дiяльностi найчастiше характерне для кооперативiв, що створюються на основi пiлотних проектiв за участю мiжнародних програм спiвробiтництва, зокрема програми VOCA, ш-мецько!" програми "Трансформ", програми TASIC "Сприяння розвитку кооперативних оргашзацш в Украïнi. У Львiвськiй областi активний розвиток ко-оперативiв забезпечуеться завдяки спiвробiтництву з Голландiею.
Важливим моментом е те, що створення кооперативiв доповнюеться необхiдним шформацшним забезпеченням, консультацiйною допомогою, ор-гашзащею пiдготовки кадрiв потрiбноï квалiфiкацiï. Така робота оргаш-зуеться на основi мiсцевих та регiональних центрiв шформацшно-консульта-цiйного обслуговування.
Нагромаджений досвiд свщчить, що в умовах подрiбнення земельних па1'в кооперативна форма господарювання дае змогу не втратити переваг зростаючого ефекту масштабу при укрупненш виробництва, шдтримувати обгрунтовану систему сiвозмiн, змщнити матерiальну та ресурсну базу рос-линництва i тваринництва, забезпечувати розвиток сощально1" шфраструкту-ри у сшьських населених пунктах. Трудова участь селян у дiяльностi кооперативу сприяе виршенню проблеми зайнятостi та стабшзаци доходiв, поси-люе трудову мотиващю. Там, де успiшно функцiонують виробничi кооперативи, створюються умови покращення демографiчноï ситуацiï, адже менше людей вшздять у пошуках роботи в мюто та за кордон, бшьше людей пов'язуе свое майбутне з роботою на сель
Взаемодiя селянських i фермерських господарств набувае особливого значення, коли сшьськогосподарсью роботи знаходяться в розпалi. Адже в цей час гостро не вистачае техшки, робочих рук, щоб вчасно заЫяти землю або зiбрати вирощений врожай. Взаемодопомога господарств при цьому мо-же бути епiзодичною i грунтуватись на уснiй домовленостi. Спшьне використання технiки е бшьш ефективним i прискорюе погашення кредиту на !! придбання господарством-власником, здешевлюе вартiсть робiт.
Поряд з цим, в умовах, коли бшьшють новостворених та реформова-них господарств вдаувають гостру нестачу технiчних засобiв, набувае сенсу розвиток кооперацп у сферi матерiально-технiчного постачання господарств за рахунок об'еднання зусиль для створення матерiально-технiчних станцiй.
На сьогоднi переважна частина матерiально-технiчних станцiй - це комерцшш структури, що дiють незалежно вщ потенцiйних споживачiв. Таким чином, економiчнi iнтереси аграрних пiдприемств при створенш та фун-кцiонуваннi матерiально-технiчних станцiй фактично не враховуються.
У зв'язку з цим, з метою гармошзацп економiчних iнтересiв виробни-юв та споживачiв послуг таких станцш е доцiльним перетворення матерiаль-но-техшчних станцiй у сiльськогосподарськi споживчi, обслуговуючi коопе-ративи, в яких сшьськогосподарсью виробники можуть активно впливати на виробничу та цшову полггику.
Учасниками кооперативних матерiально-технiчних станцiй можуть бути як селянсью, так i фермерсью господарства. Внаслiдок недостатностi грошових ресурЫв !м важко придбати весь необхщний для виконання всього комплексу господарських робгг набiр технiки. Та це й недоцшьно з точки зо-ру ефективностi. Адже бiльшiсть видiв технiки використовуеться лише обме-жений перюд, а решту часу простоюе, збшьшуючи затрати на зберiгання та техшчне обслуговування зв'язку з цим, в умовах, що склалися в аграрному сектор^ доцiльною е кооперащя ресурсiв виробникiв на спiльному викорис-таннi технiки.
Iнiцiаторами та активними учасниками кооперативних матерiально-технiчних станцш поряд з приватними господарствами можуть бути i рефор-мованi колективш господарства (колишнi колгоспи та радгоспи). На рис. 1 представлено схему доцшьно! структури та системи зв'язюв мiж мож-ливими учасниками кооперативно! матерiально-технологiчно! станцi!.
Матерiально-технiчну базу кооперативу iз спiльним використанням та обслуговуванням техшчних засобiв доцiльно створювати на базi мiцного гос-подарства, яке добре забезпечене ресурсами, потужностями для обслугову-вання та ремонту техшки, мае вщповщний кадровий склад механiзаторiв. Са-ме такому господарству варто передавати защкавленими учасниками засоби виробництва для спшьного використання на умовах пайових внесюв. Зпдно спiльного рiшення пайовикiв можлива i закупiвля необхiдно! технiки.
Важливим моментом е те, що техшка мае бути сучасною i потрiбною для господарювання. Отримання технiки учасниками кооперативно! матерь ально-технологiчно! станцi! можливе на основi лiзингу, на умовах пшьгового кредитування оплати технiки. Якщо один з господарiв-засновникiв коопера-
тиву володiе переважаючою часткою у пайовому фонд^ то решта учасникiв виступають в якост асоцiйованих членiв кооперативу. У даному випадку вони використовують техшку на основi вiдповiдного договору. Це можуть бути i сiльськогосподарськi пiдприемства, i фермерськi та селянськ господарства.
Особист1 селянськ1господарства Фермерськ1 господарства
Виробнич1 кооперативи
Рис. 1. Схема системи зв 'язшв при органЬаци кооперативноИ матерiально-технологiчноi станци
Поряд з цим, вщомо можливють створення неподшьного фонду тех-шчних засобiв, спiввласниками якого е вс учасники кооперативу. При цьому вирiвнюеться ступiнь !х впливу на прийняття господарських ршень щодо спiльного використання колективного майна.
Оргашзащя кооперативних матерiально-технiчних станцiй позитивно впливае на результати дiяльностi кожного з господарств внаслщок появи можливостi виконувати необхiднi сшьськогосподарсью роботи в оптимальнi строки, тдвищення ефективностi використання технiки, покращення !! зберь гання та обслуговування. К^м того, скорочуються видатки учасникiв кооперативу за рахунок отримання послуг, зокрема забезпечення техшкою, запас-ними частинами, сортовим насшням, мiнеральними добривами, засобами за-хисту рослин за мтмальними цiнами, що формуються на основi собiвартостi послуг.
Разом з тим, утворення кооперативно! матерiально-технiчно! станци пов'язане з додатковими затратами господарств на управлшсью видатки, пе-ремщення технiки мiж господарствами, видатками на оплату вщрядження працiвникiв, що !! обслуговують. Тому доцiльнiсть органiзацi! кооперативно! матерiально-технiчно! станцi! та участi в !! дiяльностi кожного господарства,
на нашу думку, мае визначатись сшввщношенням мiж економiею та шдви-щенням ефективностi господарювання, з одного боку, i зростанням витрат кожного з потенцшних учасникiв кооперативу, з шшого боку.
На схемi, поданiй на рис. 2, представлено стввщношення мiж складо-вими, що визначае сумарний ефект вiд створення обслуговуючого кооперативу у виглядi матерiально-технiчно! станци. Спiльне використання технiчного оснащення випдне в тому випадку, коли моменти, представлеш на схемi знаком (+), переважають над складовими, що вимагають додаткових затрат вщ органiзаторiв та учасниюв кооперативу, що представлено на схемi знаком (-).
Гармошзащя Виконання аграрних Зростання затрат на
економ1чних 1нтерес1в робгт в оптимальн1 перем1щення техн1ки та
виробникчв послуг та 1'х строки пращвникш
споживач1в (+) (-)
(+)
Пщвищення ефективност1 використання
техн1ки, п1двищення 1*1 продук-тивност1 (+)
Сумарний ефект вщ створення кооперативно!' матер1ально-техшчно'! станцн.
Додатков1 управл1нськ1 видатки (-)
Економпя грошових ресурс1в для придбання техн1ки (+)
Збереження техн1ки в стаб1льному робочому сташ (+)
Додатков1затрати на перебування пращвник1в поза м1сцем пост1йного проживання (-)
Рис. 2. Схема впливу створення кооперативное служби агросервшу на дiяльнiсть
йучаснитв
Таким чином, вщродження глибоко! укра!нсько! сшьськогосподарсь-ко! кооперативно! традици в умовах утвердження нацюнально! моделi ринко-во! економiки та перспективи европейсько! iнтеграцi! е нагальним завданням. Проведений аналiз засвiдчуе, що розвиток як виробничих, так i обслугову-ючих кооперативiв в аграрнш сферi е гостро актуальним i може iстотно прис-корити здшснення ефективних реформ, забезпечуючи основу для економiч-ного зростання.
Лiтература
1. Амбросов В. Трансформацшш процеси в аграрн1й сфер1 рег1ону// Економ1ка Укра-!ни. - 2003, № 8. - С. 69-75.
2. Бабенко С.Г. Стратегия розвитку кооперативного сектора економши// Економша 1 прогнозування. - 2003, № 4. - С. 38-52.
3. Гречаний В.М. Оцшка органiзацiйно-правових форм в АПК// Економша АПК. -2001, № 1. - С. 34-41.
4. Зшовчук В. Модель альтернативно'1' оргашзацшно'1' структури сшьськогосподарсь-кого виробництва Украши// Украшська кооперацiя, Львiв, 1998, т.1. - С. 128-141.
5. Марочко В.1. Украшська селянська кооперащя: 1сторико-теоретичний аспект (1861-1925 рр.). - Кив, 1995. - С. 224-228.
6. Могильний О.М. Нормативно-правове забезпечення обслуговуючих кооперати-BiB.// Економiка АПК, 2000,, № 10. - С. 10-15._
УДК331.1:658.0 Доц. Н.Г. Мщенко канд. екон. наук;
магктр М. Т. Стецишин - Львiвська КА
ЕФЕКТИВН1СТЬ СИСТЕМИ МАТЕР1АЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ НА П1ДПРИСМСТВ1 ТА СПОСОБИ ÏÏ
ОЦ1НКИ
Дослщжуються рiзнi аспекти ефективного використання фонду зароб^но!' плати, показники та критерп ефективност системи матерiального стимулювання на тд-приeмствi та способи ïï ощнки.
Doc. N.G. Mitcenko; master M.T. Stecyshyn - Commercial Academy of Lviv Effective system financial stimulation on factory and ways her valuing
This article is about different aspects effective utilizing fund wages and proofs, crite-rions effective system financial stimulus's on factory and ways her valuing.
Ефектившсть будь-якого оргашзованого процесу, що здшснюеться i регулюеться людьми значною мiрою залежить вщ того, як пращвники вико-нують своï функцiï. При цьому мотиващя i стимулювання пращ е виршаль-ним фактором в управлшш персоналом. I це не випадково, оскшьки ефектив-нiсть роботи будь-якого шдприемства залежить вiд ефективносп працi вико-навцiв. Тому дослщженню питання мотивацiï i стимулювання пращ придь ляеться значна увага. Методолопчш основи дослiдження мотивацiï працi бу-ло закладено в працях таких видатних захщних економiстiв як А. Смгг, Ф. Тейлор, А. Маслоу, Е. Мейо, П. Друкер та ш. Вагомий внесок у вивчення сучасних проблем мотиваци пращ зробили таю вчеш-економюти як В. Под-марков, А. Здравомислов, О. Леонтьев, Д. Богиня, А. Колот, Н. Павловська та ш. Без перебшьшення можна сказати, що використання на практищ запропо-нованих ними моделей мотиваци пращ поступово змшювало вщносини в трудових колективах. Водночас питання формування ефективноï системи стимулювання пращ на пiдприемствi та ощнки ще!" ефективносп е вельми ак-туальними.
Всесвiтньо визнанi автори в галузi менеджменту, пiдкреслюють, що, коли у нас вже е штат, сформованих iз шдготовлених, розумних i енергшних людей, то наступний крок мае ефективно стимулювати ïx творчi здiбностi [2, с. 286]. В сучасних умовах розроблення стратеги мотиваци та стимулювання пращ на пiдприемствi та узгодження ïï iз загальною дшовою стратегiею тд-приемства е необхщною.
