CC BY
10
ЛНУВМБТ шеш С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 277
УДК 336.581:334.732
©
Мжоляш Ф. Т., к.е.н. , Коник М. Я.
Лъв1всъкий нацюналъний аграрный утверситет, м. Лъвгв, Украгна.
ДЕЯК1 АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ТА 1НВЕСТУВАННЯ РОЗВИТКУ ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВ1В
Розглянуто типы та основт виды обслуговуючих кооператив1в, що набули поширення в Украгт, порядок гх формування та специфту гх економ\чних в\дносин з кл1ентами-власниками. Запропонован шляхи твестування дгялъностг агросервкних кооператив1в та проведено пор1внялъну оцтку гснуючих форм залучення твестицт .Для забезпечення мобшзацгг достатшх фтансових ресурав на прискорений тновацтний розвиток обслуговуючих кооператив1в рекомендуетъся використати мехашзм ¡потеки. Запропонована система конкретних заходгв спрямованих на започаткування г розвиток тотечного кредитування на сел1.
Ключо^^ слова: кооперац1я, сглъсъкогосподарсъкг товаровиробники, обслуговуючий кооператив, пайовий каптал, твестування, акцгг, кредитнг стлки, ф1нансов1 послуги, тотечне кредитування.
Постановка проблеми. Негативним наслщком, проведено! в Укра!ш аграрно! реформи, стала лшвщащя крупних, техшчно озброених сшьськогосподарських пщприемств i створення на !х основi переважно дрiбних, технолопчно та техшчно вщсталих, неконкурентоспроможних агроформувань. При цьому держава практично залишила !м виконання таких життево важливих функцiй, як загоивля, збут i переробка сшьськогосподарсько! продукцп, забезпечення товаровиробникiв матерiально-технiчними засобами, надання технолопчних i технiчних послуг тощо. Якщо виконання цих функцш ще було пiд силу сшьськогосподарським пiдприемствам на початкових етапах становлення продовольчого ринку за рахунок його недосконалоси, то сьогодш, в умовах насичення ринку i зростання конкурентно! боротьби на ньому, це стало для них непосильним. Вони не можуть одночасно придшяти достатню увагу ефективному веденню виробництва i здшсненню вигiдних комерцiйних операцiй. Як свщчить досвiд розвинутих кра!н, виконання останшх найдоцiльнiше закрiпити за обслуговуючими кооперативами.
Анал1з останн1х дослщжень. Проблеми розвитку та iнвестування обслуговуючих кооперативiв в аграрному секторi економiки знайшла вщображення в працях таких вчених-економiстiв, як Л.Голованов, Ф.Горбонос, В.Драгайцев, В.Зшовчук, М.Юсшь, А.Макаренко, М.Малiк, Г.Черевко, Р.Шмiдт та ш. Однак постiйний розвиток ринкових вщносин, змiни в оргашзаци управлшня сiльським господарством як галуззю та
©
© М1коляш Ф.Т., Коник М.Я., 2008
ЛНУВМБТ шеш С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 278
продовження економiчно! кризи в ньому вимагають виршення значно! кiлькостi питань, пов'язаних iз фiнансуванням та пошуком способiв пiдвищення ефективностi функцiонування формувань цього типу.
Мета статть Метою статт е дослiдження розвитку рiзних титв i видiв обслуговуючих сiльськогосподарських кооперативiв та знаходження надiйних джерел i способiв !х фiнансування.
Виклад основного матер1алу. Сiльськогосподарськi обслуговуючi кооперативи зайняли вiдповiдне мiсце в аграрному секторi економiки лише пiсля прийнятгя Закону Укра!ни "Про сiльськогосподарську кооперацш"[6]. В Укршш поширеш три основнi типи кооперативiв:
- спецiалiзованi, яю займаються виконанням одше! або кшькох спорщнених обслуговуючих функцiй, делегованих !м ^ентами-власниками. Там кооперативи вiдкритi для товаровиробниюв будь-якого органiзацiйно-правового статусу;
- багатофункщональш, якi найчастiше створюються на мiжгосподарському (районному) рiвнi та об'еднують сiльськогосподарськi пiдприемства рiзних органiзацiйно-правових форм. Вони формують великi товарнi партп й надають рiзноманiтнi послуги сво!м клiентам-власникам. При цьому вони не беруть на себе права власност на продукцш та ресурси, а дшть як ринковi агентства, отримуючи плату за наданi послуги в розмiрах, встановлених клiентами-власниками;
- кооперативи при сшьських громадах, що створюються власниками фермерських та особистих господарств населення. Крiм уже перелiчених функцш, вони надають послуги з оброб^ку землi, спiльного використання складно! та дорого! техшки, осiменiння тварин тощо [2].
Специфiка економiчних вiдносин обслуговуючих кооперативiв з !х клiентами-власниками полягае в наступному: надання послуг сво!м засновникам повинно здiйснюватися за зниженими тарифами (не нижче собiвартостi): для забезпечення рiвних умов iндивiдуальна частка засновниюв у пайовому капiталi та оплачуваних дивiдендах повинна бути обмежена; фiнансовi результати дiяльностi кооперативу повинш розподiлятись мiж його засновниками пропорцшно обсягу використаних кожним послуг, а не вкладеному капiталу.
Функцiонування обслуговуючих кооперативiв усувае монопольный вплив комерцшних структур, дозволяе захистити iнтереси сшьськогосподарських товаровиробникiв. Однак темпи !х створення й розвитку в сiльськiй мшцевост та наявна кiлькiсть нiяк не можуть задовольнити потреби виробникiв сшьськогосподарсько! продукцi!. Загаром по Укра!нi !х функцiонуе трохи бiльше 1000, у тому чи^ багатофункщональних понад 400, сервшних - понад 300, збутових - близько 200 [9]. Аналопчна ситуащя спостерiгаеться i у Львiвськiй областi, де станом на 1.07.2006 року налiчувалося 40 сiльськогосподарських обслуговуючих кооперативiв й 9 агро торгових домiв на кооперативних засадах, яю обслуговували 365 сiльськогосподарських пiдприемств [7]. У середньому в областi на 9 сшьськогосподарських пщприемств припадае один обслуговуючий кооператив. Однак щшьшсть !х у районах областi е рiзною. Зокрема, у Перемишлянському i Симбiрському районах !х е вiдповiдно 5 i 4, у
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 279
Буському — 3, Городоцькому, Мостиському й Старосамбiрському - зовам немае.
В основному обслуговуючi кооперативи функцiонують як загоивельно-збутовь Бiльшiсть iз них мае асощативш зв'язки з переробними тдприемствами. Матерiально-технiчним постачанням i наданням мехашзованих послуг займаеться лише один обслуговуючий кооператив у Перемишлянському районi й 9 агроторгових домiв на кооперативних засадах.
Ефективна дiяльнiсть наявних обслуговуючих кооперативiв сприяе зменшенню потреби сшьськогосподарських пщприемств у вiдповiдних технiчних засобах i робочiй силi, а також економп капiталовкладень, потрiбних для проведения роб^ з обслуговування власними силами. Завдяки дiяльностi заготiвельно-збутових кооперативiв власники особистих господарств поряд з шшими товаровиробниками одержали можлившть формувати велию й сортованi партi! продукцi!, пакувати, фасувати, збер^ати та вивозити !! з вiддалених населених пунктiв.
В умовах, що склались, необхiдно не лише збшьшити чисельнiсть обслуговуючих кооперативiв, а й значно розширити асортимент !х послуг. На думку М.1.Ккшя [3], найперспективнiшими в аграрному секторi е кооперативи з: переробки сшьськогосподарсько! сировини особистих селянських господарств i пщприемств; загоивл^ збереження, передпродажно! обробки i продажу !хньо! продукцi!; придбання i постачання основних та оборотних засобiв; надання техиологiчних, транспортних, мелюративних, ремонтних, будiвельних, еколого-вiдновлювальних та шших послуг.
Однiею iз суттевих проблем, що постае перед обслуговуючими кооперативами, е залучення швестицш. Для яюсного виконання зазначених послуг обслуговуючим кооперативам необхщна сучасна матерiально-техшчна база, достатня кшьюсть вiльиих об^ових коштiв. Водночас виутрiшнi джерела сучасних сiльськогосподарських пiдприемств для задоволення цих потреб занадто обмеженi i поступаються акцюнерним пiдприемствам. А тому сьогодшшш кооперативи, в тому числi й обслуговуюч^ з метою залучення додаткових кошив усе частiше змушенi звертатись до зовшшшх джерел залучення ^естицш. Але при цьому слiд пам'ятати, що залучення до пайового катталу кошив осiб i установ, яю не користуються послугами обслуговуючого кооперативу, призводить до послаблення його фшансово! незалежностi [6]. Для заохочення швестицшно! дiяльностi сво!х членiв та шших можливих вкладнимв капiталу можна застосувати такий фшансовий iнструмент, як випуск простих i привiлейованих акцiй. При цьому проси акцп, будучи свщоцтвом власностi на частину капiталу, не передбачають нарахування фiксованих дивiдеидiв i не можуть обмiнюватися чи продаватися на фондовому ринку. 1х може викупити лише сам кооператив або оргашзувати !х перепродаж мiж сво!ми членами. Випуск простих акцiй в кооперативах обмежений через можливють !х контролювання лише клiентами-власниками - виробниками сiльськогосподарсько! продукцi!.
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 2 80
Купуючи додатковi акцп, члени кооперативу поповнюватимуть сво' naï i таким чином збшьшуватимуть свою участь у господарськш дiяльностi, здiйснюючи тим самим ре^естування.
Придбання привiлейовaних aкцiй пов'язане 3i значно нижчим ризиком щодо вкладення кaпiтaлу, оскiльки гарантуе виплату встановлених дивiдендiв. Однак володiння такими акщями не дае права голосу у прийнятп упрaвлiнських рiшень i роль ïx влaсникiв обмежуеться лише швестицшною дiяльнiстю. Члени кооперативу можуть придбати щ aкцiï в процесi користування його послугами. На право володшня ними немае таких обмежень, як у випадку i3 простими акщями. Проте випуск aкцiй не е единим способом залучення додаткових кошив. Багато кооперaтивiв вирiшують проблему залучення швестицш через позичковi кошти. Особливоï уваги заслуговуе при цьому залучення прямих iнвестицiй вiд членiв кооперативу у виглядi членських позик. При цьому клiент-влaсник вкладае додaтковi кошти в розвиток свого кооперативу на ч^ко встановлений перюд пiд певш вiдсотки. ïx принципова вiдмiннiсть вщ iнших джерел поповнення кaпiтaлу кооперативу — переважно добровiльний i вибiрковий характер.
Проблема залучення iнвестицiй змушуе кооперативи все чaстiше звертатися до джерел фшансування, не пов'язаних iз членством у кооперaтивi. Найнадшшшими фiнaнсовими партнерами обслуговуючих кооперaтивiв щодо кредитування, на нашу думку, е кредитш спшки та кооперaтивнi банки. Будучи створеними на кооперативних засадах, вони надають фiнaнсовi послуги сво'м клiентaм, якi одночасно е ix власниками. Проте мiж банками й кредитними спiлкaми iснуе певна вщмшшсть. На вiдмiну вiд бaнкiвського кредиту (який найчастше надаеться лише порiвняно великими сумами пiд високу кредитну ставку i солщне забезпечення), кооперативний кредит е вигщним як для кооперaтивiв, фермерських господарств, так i для окремих селян - i за сумою, i за часом повернення, i за вщсотковою ставкою (як правило 3-5% рiчниx). До того ж кредити можуть видаватись без застави та оформляються за значно коротшi строки. У рaзi нестaчi власних ресурсiв кредитнi спшки можуть залучити кошти з шших джерел. До того ж з ними охочше, нiж з окремими селянами, спiвпрaцюють банки. Зрозумiло, що як i iншi пiдприемствa, кредитш спшки тдпадають пiд дiю рiзномaнiтниx ризикiв. Проте ймовiрнiсть остaннix у кредитних спшках, якi обслуговують пайовиюв, е значно меншою.
До слабких сторш сiльськоï кредитноï кооперацп слщ вiднести: малий пайовий фонд кооперативу; нестача у населення спещальних знань щодо кредитування й достатньо' кшькост фiнaнсовиx ресурсiв для створення i розвитку таких кооперaтивiв; вiдсутнiсть державно].' пщтримки й вiдповiдниx законодавчих акпв, яю регулюють процеси лiцензувaння та контролю дiяльностi кооперативу: нестача у багатьох фермерiв та iншиx аграрних формувань необхщно' суми коштiв для повернення наданих кредитiв у визначений термш.
Безумовно, кредитнi спiлки мають обмежеш можливостi в iнвестувaннi сшьськогосподарських кооперaтивiв порiвняно з кооперативними та комерцшними банками. Проте саме використання цих джерел у сукупностi, на нашу думку, найефектившше з точки зору комб^вання в процесi здшснення
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 281
виpобничо-господapськоï дiяльностi. Послугами кpедитниx спiлок коpистyються тодi, коли звеpнyтися до бaнкiв немae можливостi aбо коли умови бaнкiв непpийнятнi.
З чaсом y pезyльтaтi тpивaлого еволюцiйного pозвиткy коопеpaцiï y кpедитнiй сфеpi кpедитнi спшки стaнyть бaзою для yтвоpення бшювськж yстaнов нa коопеpaтивниx зaсaдax. Ми пiдтpимyeмо думку О.Головaновa [1], що системa сiльськоï кpедитноï коопеpaцiï повинта оxоплювaти кpедитнi коопеpaтиви тpьоx piвнiв: мiсцевi; союзи aбо aсоцiaцiï теpитоpiaльниx кpедитниx коопеpaтивiв; центpaльний коопеpaтивний бшк. Для фоpмyвaння тaкоï системи деpжaвa повиннa нaдaти кpедитним коопеpaтивaм вщповвдш пiльги, фiнaнсовy пiдтpимкy зa paxyнок коштiв бюджету, якi скеpовyються та pозвиток АПК.
Ha жaль сьогодш в Укpaïнi кpедитнa коопеpaцiя поки що не нaбyлa достaтнього пош^ення. Зокpемa, iз 6GG зapеeстpовaниx тут кpедитниx спiлок пpaцюють лише 375, з якиx 121 вxодить до та^он^ьно!' aсоцiaцiï кpедитниx спiлок У^шни [5], тодi як кpедитною коопеpaцieю y понaд 1GG кpaïнax св^ оxоплено 3GG млн. осiб [4].
З ypaxyвaнням скaзaного, виpiшення ^облеми iнвестyвaння дiяльностi aгpосеpвiсниx коопеpaтивiв та дaномy етaпi pозвиткy економiки y^aïm неможливе без yчaстi деpжaви. Вaжливою e пiдтpимкa з боку ypядy щодо зaбезпечення ефективноï дл оpгaнiзaцiйно-економiчного меxaнiзмy pеaлiзaцiï деpжaвниx пpогpaм y дшш сфеpi.
Чинним yкpaïнським зaконодaвством пеpедбaчено цший pяд iнвестицiйниx шсфуменив, aдеквaтниx pинковим yмовaм господapювaння, здaтниx зaбезпечити мобiлiзaцiю знaчниx фiнaнсовиx pесypсiв для пpискоpеного iнновaцiйного pозвиткy АПК. Сеpед ниx особливоï yвaги зaслyговye шотекг, зaкон пpо яку табув чинностi з 1 сiчня 2GG4 pокy.
В pезyльтaтi iпотечного кpедитyвaння вiдбyвaeться iнтегpaцiя фiнaнсового pинкy тa pинкy неpyxомостi, якa нaдae суб^ктш iпотечниx вiдносин певнi пеpевaги. Для iпотекодеpжaтеля це: низький piвень pизикy кpедитyвaння, зa paxyнок зaбезпеченостi ^едиту нaдiйними aктивaми; зpyчнa для ^оцесу фiнaнсового плaнyвaння тpивaлiсть кpедитiв; можлиысть pефiнaнсyвaння влaсноï дiяльностi шляxом зялучення додaтковиx коштiв вiд iншиx оаб пpи вiдчyженнi aбо пеpедaчi шотеки в зaстaвy, емiсiï щни^ пaпеpiв, що зaбезпеченi iпотекою тощо. Головними пеpевaгaми iпотекодaвця e отpимaння знaчниx коштiв y довгостpоковий кpедит пщ зaстaвy неpyxомого мaйнa i можливють цiльового викоpистaння об'eктa iпотеки в^одовж всього теpмiнy iпотеки.
В y^arni з iпотечним кpедитyвaнням пpaцюe понэд 8G% бaнкiв. Однaк пpaктично вс вони нaдaють iпотечнi кpедити ш кyпiвлю i бyдiвництво житлa. Основною ^тиною недостaтнього pозвиткy iпотечного кpедитyвaння в aгpapномy сектоpi e невpегyльовaнiсть вiдносин влaсностi, iснyвaння моpaтоpiю та ^одгж земель сiльськогосподapського пpизнaчення. В зв'язку з цим обмеженими e пpaвa комеpцiйниx бaнкiв щодо pеaлiзaцiï землi як зaстaви неплaтоспpоможниx боpжникiв.
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 2 82
Очевидно, що система шотечного кредитування на селi може бути сформована лише в результат усунення вище вказаних перешкод для И розвитку. Для цього необхщно створити вiдповiднi реестри прав на майно та землю сшьськогосподарських пщприемств, а також документацш яка б пiдтверджувала права власносп та користування ними.
Для започаткування i розвитку земельно! iпотеки в Укра!ш необхщно насамперед вирiшити питання про джерела залучення фiнансових ресурав, а також побудови вщповщно! оргашзацшно! структури, яка б спроможна була забезпечити !х ефективне використання. Обслуговування iпотечних кредитiв пiд заставу землi мiг би забезпечити створений у структурi Мiнiстерства аграрно! полiтики Укра!ни Аграрний iпотечний банк або пщроздши спецiалiзованого аграрного банку. Первинний каттал його можна було б сформувати за рахунок частини тих коштсв державного бюджету, яю видiленi на реалiзацiю аграрно! полiтики. Подальше зростання банкiвських активiв може вiдбуватись за рахунок надходжень вiдсоткiв на видан iпотечнi кредити та грошей комерцшних банкiв.
Пропонована схема органiзацi! шотечного кредитування сшьськогосподарського виробництва дасть змогу забезпечити ефективне використання бюджетних коштсв, а у власниюв землi (члешв обслуговуючих кооперативiв) появиться реальна можливкть залучити грошi пiд !! заставу i витрачати !х на придбання ново! технiки, будiвництво виробничих будiвель i споруд, впровадження екологiчно чистих агро технологiй тощо.
Про це ж свщчить iсторичний досвiд здшснення аграрно! реформи 19061907 роюв в Росiйськiй iмперi!, коли майже 2,5 млн. селянських господарств скористались iпотекою. В результатi врожайнiсть зернових до 1910 року зросла на 60%, досягши (за цим показником) рiвня США [8].
На сьогодш в Укра!нi для розвитку аграрного шотечного ринку е вс об'ективш передумови: вiдповiдне нормативно-правове забезпечення, потенщйний ринок землi та розмiщених на нш об'ектiв нерухомостi, зацiкавлений, у диверсифжаци кредитно! дiяльностi, банювський каттал. В зв'язку з появою первинного шотечного ринку подальше збшьшення вiддачi фiнансових ресурсiв, що перебувають в об^ на ньому, мае здшснюватися за рахунок формування вторинного шотечного ринку, тобто ринку цшних шотечних паперiв.
Висновки
1.Сiльськогосподарськi обслуговуючi кооперативи ввдграють надзвичайно важливу роль у пщвищенш ефективностi дiяльностi сiльськогосподарських товаровиробниюв. Основними трьома типами обслуговуючих кооперативiв, що набули поширення в Укра!ш, е спецiалiзованi, багато профiльнi та кооперативи при сшьських громадах, створеш власниками фермерських та особистих господарств населення.
2. Обслуговуючi кооперативи е гнучкою формою господарсько! дiяльностi, яка дозволяе захистити товаровиробниюв вiд монопольного впливу комерцшних структур. Найперспектившшими е обслуговуючi
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 2 83
кооперативи у сферах загоивл^ збер^ання, переробки та збуту продукцп, матерiально-технiчного постачання й кредитування.
3. З метою забезпечення ефективного iнвестування дiяльностi агросервюних кооперативiв необхiдно:
- поеднати кредитну й сiльськогосподарську кооперацiю;
- залучати швестицп через систему кооперативних та шотечних банкiв i кредитних спшок, комбiнувати данi джерела фiнансування.
4. Для започаткування земельно! iпотеки в Укршш необхiдно створити вiдповiднi реестри прав на землю та майно сiльськогосподарських пiдприемств, а також документацш яка б пiдтверджувала права власносп та користування ними. Покласти обслуговування iпотечних кредитiв пiд iпотеку землi на, створений, у структурi Мшктерства аграрно! полiтики Укра!ни, Аграрний шотечний банк або пiдроздiли спецiалiзованого аграрного банку, сформувавши його первиннй каттал за рахунок частини тих кошив державного бюджету, яю видiленi на реалiзацiю аграрно! полiтики.
Л1тература
1. Голованов А. Кредитная кооперация: проблеми и перспективи // АПК: зкономика.управление. - 2001. - №11. - С.48-54.
2. Зшовчук В.В. Особливост формування матерiально! бази сiльськогосподарських обслуговуючих кооперативiв // Нова економiчна парадигма формування стратеги i нацiонально! продовольчо! безпеки Укра!ни в XX столки. - К.: 1АЕ УААН, 2001. - С1 96- 200.
3. Кисшь М.1. Створення сiльськогосподарських обслуговуючих кооперативiв // Економiка АПК. - 2003. - №4. - С.22-28.
4. Макаренко А.П. Специализация и кооперация мелкотоварного частого предпринимательства в агропромышленном производстве // Экономика АПК. - 2003. - №10. - С.26-32.
5. Малш М.Й., Малш А.М. Кредитне кооперування: проблеми та наслщки // Вшник аграрно! науки Причорномор'я. - 2004. - №4. - С.88-95.
6. Про сшьськогосподарську кооперацш: Закон Укра!ни // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 1997. - №39. - С.683-695.
7. Сшьське господарство Львiвщини у 2006 р.: Стат. збiрник. -Львiв, 2007. - 184 с.
8. Харiчков С. К., Губа нова О. Р. Оргашзащя системи шотечного кредитування природоохоронних iнновацiй // Фшанси Укра!ни.- 2006. - №12. -С.73-78.
9. Шмiдт Р.М. Щодо розвитку сшьськогосподарських обслуговуючих кооперативiв та кооперативних агроторгових домiв // Сшьський час. - 2003. - 23 кв^ня.
HHYBMET iMeni C.3. í^ицbкого Tom 10 №1(36) nacmuna 1,2008 2 84
Summary Mikolyash F, Konyk M Lviv National Agricultural University SOME ASPECTS OF FORMATION AND INVRSTING DEVELOPMENT OF SERVICING COOPERATIVES
Types and basic varieties of serving cooperatives spread in Ukraine, order of their formulation and peculiarities of economic relations are examined. Ways of investing agroservice cooperatives functioning are suggested. Comparative evaluation of the acting forms of investments is done. The use of mortgage mechanism is advisel to provide the mobilization of considerable financial resources on rapid innovational development of service cooperatives.Also the system of specific measures directed at the starting and the development of mortgage lending in the countryside is suggested.
Cmammn nadiuwna do peda^ii 14.04.2008
