CC BY
10
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 243
УДК 631.16:336.71
Кушшр Л.П., асистент® Лъв1всъкий нацюналъний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Тжицъкого, Лъвгв, Украгна
КРЕДИТН1 В1ДНОСИНИ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПЩПРИеМСТВ З КОМЕРЦ1ЙНИМИ БАНКАМИ УКРА1НИ
У статт1 висвтлею питання формування кредитних вгдносин сшъсъкогосподарсъких тдприемств з комерцтними банками Украгни. Доводитъся, що банки, як базова ланка кредитних в\дносин, е основним посередником у комплекснт систем1 взаемов\дносин суб'ект1в економгки.
Запропоновано в межах дгялъностг Програми мтрокредитування розробити окрем1 програми, направленI на сприяння створенню нових сшъсъкогосподарсъких тдприемств, як1, в свою чергу, розширятъ спектр джерел фтансування для тших товаровиробниюв.
Ключовi слова: банки, бантвсъке кредитування, кредит, кредитт вгдносини, кредитне забезпечення, мшрокредитування, сглъсъкогосподарсъкг тдприемства.
Вступ. В першi роки незалежносп нашо! кра!ни сшьськогосподарське виробництво перебувало в затяжнш криз^ з яко! йому не вдалося вийти до цих тр. Одна з причин такого стану - гостра нестача фшансових ресурсiв для здiйснення господарсько! дiяльностi сiльськогосподарськими пiдприeмствами. Хоча у крад'ш на той час функцюнували фiнансовi установи, якi могли надавати кредити надiйним партнерам на досить прийнятних для в^чизняно! економiки умовах, сшьськогосподарське виробництво вони кредитували неохоче.
Основними пiдставами для вiдмови у кредитах банки вважали невiдповiднiсть альськогосподарських пiдприeмств 1хшм вимогам. Це, насамперед, хронiчна збитковiсть виробництва i ненадшшсть майна пiд заставу.
Постановка завдання. Метою нашо! роботи було дослщити i удосконалити iснуючi теоретичнi, методичш та практичнi основи банювського кредитування, розробити основш напрями кредитування сшьськогосподарських пiдприeмств комерцiйними банками в умовах ринково! економiки.
Матерiал i методи. Методологiчною основою проведеного дослiдження стали основш положення теори наукового шзнання, методи системного аналiзу i синтезу та методи лопчного пiдходу, а також науковi дослiдження вiтчизняних вчених-економктсв.
Результати дослщження. На будь-якому еташ розвитку людства кредитнi вiдносини завжди були невiд'eмною складовою частиною економiчноl системи суспiльства. 1х винахщ вважають одним з найвидатнiших вiдкриттiв
® Кушшр Л.П., 2008
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 244
людства поряд iз виникненням грошей. Сфера кредитних вiдносин безпосередньо поеднуеться з необхщшстю розвитку нацiонального виробництва i тому вони взаемооб'еднують зв'язки мiж державою, банком, товаровиробниками i населенням.
В Укра!ш в умовах переходу до ринково! економiки кредитнi вщносини набули нових форм розвитку i стали невiд'емною частиною ринкових перетворень, а також важливим джерелом фшансових ресурсiв пiдприемницьких структур.
Для розширення фiнансування товаровиробниюв необидно залучати рiзнi джерела та кредитнi схеми: кредитування комерцiйними банками та кредитними спшками, надання технiки на умовах фшансово! оренди та розстрочки заводами-виробниками, лiзинговими компанiями. З подальшим розвитком перелiчених iнституцiй потенцiйно можливий обсяг ринку короткострокових позик становитиме щонайменше 14 млрд. грн.
Таблиця 1
Кредитування комерцшними банками УкраУни сшьськогосподарських пщприемств у 2001 - 2005 роках_
№ з/п Показники 2001р. 2002р. 2003р. 2004р. 2005р. 2005р.у % до 2001р.
1 Видано кредипв,
млн. грн. 4400 5600 6800 7500 9210 у 2,1 рази
у тому числг короткострокових 4280 5290 5700 5800 6562 153,3
довгострокових 120 310 1100 1700 2648 у 22 рази
шльгових 1822 1773 2847 3207 6279 у 3,4 рази
2 К1льк1сть пшьгових
кредитiв, шт. 11354 7897 14075 7297 9037 79,6
3 Середш ввдсотков1 -15,9
ставки, % 33 25,8 20,8 17,1 17,1 пункти
з них довгостроков1 29 25 18 16,8 15,5 -13,5 п.
короткостроков1 34 26 22 17,7 17,1 -16,9 п.
4 Р1вень повернення кредитiв, % 94 93 92 96 96 +2 п.
Джерело: даш Мiнiстерства аграрно! полiтики Укра!ни
Як видно з таблиц 1, спостерiгаеться чiтко виражена тенденцiя надання комерцiйними банками Укра!ни кредитiв сiльськогосподарським пiдприемствам. Так, за 2001-2005 роки обсяг наданих кредитсв зрiс на 4810млн.грн. або в два рази. Зокрема, у 2005 рощ було у 22 рази бшьше надано довгострокових кредитiв порiвняно з 2001 роком. Обсяг короткострокових кредитсв збiльшився на 53,3%. У 2005 рощ порiвняно з 2001 роком альськогосподарсью товаровиробники отримали у три рази бшьше кредитсв, наданих на пшьгових умовах. Однак, кшьюсть пiльгових кредитiв, наданих комерцiйними банками Укра!ни, скоротилась на 20,4%. Умови кредитування стали бшьш сприятливими через пониження вiдсоткових ставок банкiв. Так, середня вiдсоткова ставка понизилась
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицъкого
Том 10 №1(36) частина 1,2008 245
з 33% до 17,1% за 2001-2005 роки вщповщно. Це позитивно вщобразилося на рiвнi повернення кредитсв, який був у межах 92-96%.
Випадки невчасного повернення кредитсв пов'язанi з трьома основними причинами: вщсутшсть прибутюв, високi вiдсотковi ставки та неефективне використання кредитних коштiв [1, с.153].
Проаналiзувавши зарубiжний досвiд, можна стверджувати, що у кра!нах з розвиненою ринковою економiкою створенi спецiальнi системи фшансового забезпечення сiльськогосподарських товаровиробникiв та досягнутий високий рiвень державно! тдтримки аграрного сектора, одним з якого е пшьгове кредитування - краши Заходу беруть на себе сплату частини вщсотка, перетворюючи у такий споЫб звичайний кредит на пшьговий [2].
ВАТ КБ "Надра" розроблена програма мшрокредитування в Укра1ш (агроушверсал для малого бiзнесу). Агроунiверсал представляе собою кредит на поповнення основних i оборотних кошив та на фшансування споживацьких цiлей. Програма мшрокредитування була розроблена i введена в дш для сiльськогосподарських пiдприемств Львiвськоl областi. Цю програму пiдтримали таю банки: Кредитпромбанк, Банк Форум, ПриватБанк, Надра, частку яких у структурi кредитного портфелю можна побачити на рис. 1 [3].
12%
10%
47%
□ Кредитпромбанк □ Банк форум □ ПриватБанк □ Надра
Рис. 1. Частка партнерських банкчв у структурi кредитного портфелю
Як видно з рис. 2, обсяг позик розрахованих на мшяць за програмою мшрокредитування в Украlнi, у ачш 2006 року склав 852 тис. грн., що у 2,3 раза менше порiвняно з ачнем 2007 року [3].
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 246
I I Обсяг позик розрахованих на мюяць по програмi мкрокредигування в Укршт, тис. грн. Ф Кшьюсть позик розрахованих на мiсяць по програмi м1крокредигування в Укра'М, шт.
Рис. 2. Щомпсячннй розрахунок кредит1в для сiльськогосподарських пщпрнеметв Льв1всько1 облает за програмою мжрокредитування в Укршш
Позитивш тенденцп розвитку мшрокредитування можуть стати запорукою !х подальшого розширення. Робота Програми мшрокредитування тдтверджуе шнування потреби в мшрокредитах, а також кредитоспроможшсть позичальниюв, I тому може бути поширена не тшьки на банювсью установи, а й небанювсью, зокрема кредитш спшки. Активна фшансова д1яльшсть кредитних стлок у сшьському господарств1 дозволить збшьшити обсяги кредитування ще! галуз1. Кр1м того, в межах д1яльност Програми мшрокредитування можуть бути розроблеш окрем1 програми, направлен на сприяння створенню нових сшьськогосподарських тдприемств, як1, в свою чергу, розширять спектр джерел фшансування для шших товаровиробниюв.
Державш програми стимулювання та пщтримки сшьського господарства повинш: 1) стимулювати розвиток ринкових мехашзм1в та конкуренцш, бути спрямованими на цш (вщповщно цшьову групу), досягнення яких без пщтримки не вщбудеться; 2) передбачати прозоркть надання бюджетних кошт1в та бути зрозумшими для цшьових груп; 3) передбачати способи пошформованост для рецитенпв в1ддалених регюшв; 4) мктити мехашзми обл1ку розподшу та можливост контролю використання коштсв; 5) перюдично оцшюватись на предмет ефективносп. Сьогодш настав час переглянути програми пщтримки на
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 247
предмет достатност механiзмiв, що застосовуються, а також доступносп для цiльових користувачiв.
Значна фiнансова пiдтримка надаеться сшьськогосподарським пiдприемствам через механiзм здешевлення короткострокових i довгострокових кредитiв. У державному бюджет на цi цiлi в 2006 рощ було передбачено 200млн. грн., а в 2007-му - 667 млн. грн. За дшчою практикою мiсцевi органи влади визначали коло пiдприемств, яким слiд надати здешевленi кредити. При цьому до списку часто потрапляли неплатоспроможнi, а то й збитковi пiдприемства, як не здатш своечасно повернути банювський кредит.
Вiдомо, що банки надають сiльськогосподарським пiдприемствам кредит пiд дшчу на день звернення процентну ставку i здiйснюють мошторинг за надходженням у пiдприемства бюджетних коштiв на здешевлення кредипв. На жаль, надходження таких бюджетних коштiв у пщприемства вiдбуваеться несвоечасно, що утруднюе !х фiнансовий стан. Наприклад, АКБ "Пром^естбанк" у 2006 рощ надав сшьськогосподарським пщприемствам кредит в розмiрi 1796 млн. грн. Ольськогосподарсью тдприемства одержали з бюджету замкть 41 млн. грн. лише 9,7 млн. грн. Таю факти мали мiсце i в iнших регiонах Укра1ни.
Однак, галузь у поточному роцi, як i в попереднi роки, досить пасивно реагуе на значнi надходження зовшшшх фiнансових ресурсiв. Досить послатися на результати 2006 року, коли обсяг продукци сшьського господарства проти 2005 року зрiс лише на 0,4%, у тому чит продукщя сiльськогосподарських пiдприемств зросла на 4,2%, а продукщя домашшх господарств - скоротилася на 2,1%. В галузi е глибиннi процеси, як стримують И розвиток [4; 5, с.39-40].
Висновок. Отже, для створення сприятливих умов покращення сучасного стану банювського кредитування сiльськогосподарських пiдприемств необхiдно:
- здшснювати iндивiдуальний комплексний пiдхiд до формування застави;
- узаконити використання землi як предмету застави, оскiльки дiе мораторiй на И купiвлю-продаж;
- розширювати спектр нових банювських продукпв з кредитування;
- вдосконалювати оргашзацшну структуру та систему управлiння кредитним портфелем;
- створювати надшну систему оцiнки ефективност управлiння банкiвськими кредитами;
- прискорити розповсюдження практики бiльш активного залучення комерцiйними банками довгострокових кредитiв, потреба у яких е тдвищеною;
- запровадити систему iпотечного кредитування з наданням позик тд заставу нерухомого майна i земельних дiлянок, а також розробити засади створення Державного аграрного шотечного банку, який повинен стимулювати економiчний i соцiальний розвиток села.
ЛНУВМБТ MeHi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 248
Л1тература
1. Гудзь О.£. Кредитування i банювське обслуговування пiдприeмств агропромислового виробництва: сучаснi тенденцп та особливостi. - К.: ННЦ 1АЕ, 2005. - 170 с.
2. Westcott PC., Young C.E., et al. The 2002 Farm Act: Provisions and Implications for Commodity Markets. Washington D.C., United States Department of Agriculture, 2002.
3. www.nadra.com.ua
4. Чапко I. Формування бюджетное' пол^ики щодо сiльського господарства та сшьсько! мiсцевостi в Украiнi // WEB-сторшка "Проект "Аграрна полiтика для людського розвитку" - www.un.org.ua
5. Полозенко Д.В. Використання фiнансових ресурсiв Украши в умовах економiчного зростання // Економжа АПК. - 2007. - №5. - С.35-41.
Summary Kushnir L.P.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj CREDIT RELATIONSHIPS OF AGRICULTURAL ENTERPRISES WITH COMMERCIAL BANKS OF UKRAINE
Forming of credit relationships of agricultural enterprises with commercial banks of Ukraine are explored in the article.
There is proved that banks as the base link of credit relation are the basic mediator in complex system of relationships between subjects of economy.
It is offered within the limits of activity of Program of micro-creditiny to develop the separate programs, directed on the assistance to creation of new agricultural enterprises, which will extend the spectrum of sources of financing for other commodity producers.
Key words: banks, bank crediting, credit, credit relations, credit providing, of micro-creditiny, agricultural enterprises.
Стаття надтшла до редакцИ 14.04.2008
