CC BY
19
Ключевые слова: аудиторские доказательства, аудиторские процедуры, достаточность и приемлемость аудиторских доказательств, аудиторская документация.
Grytsak I.I., Chubay V.M. Audit evidence: requirements, procedures for receiving and process evaluation
The article reveals the essence of audit evidence and their requirements in accordance with International Standards on Auditing. The list of standard procedures commonly used in audit practice to gather sufficient and appropriate audit evidence, determined the basic conditions and events that increase the risk of distorted information. Also, the article provides a brief list of questions that must be answered before the evaluation of the collected audit evidence, and highlights the role of the auditor's judgment in the evaluation obtained by results of research data.
Keywords: audit evidence audit procedures, adequacy and acceptability of audit evidence, audit documentation.
УДК336.27:631.11 Ст. викл. Н.В. Дунас1, канд. екон. наук;
аспхр. Т.В. Баховська2
СУЧАСНИЙ СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ КРЕДИТУВАННЯ БАНКШСЬКИМИ УСТАНОВАМИ СГЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИК1В
Проан^зовано сучасний стан та проблеми кредитування сшьськогосподарських товаровнробннюв в УкраИ; виявлено особливост кредитних вщносин сшьськогосподарських тдприемств з комерцшними банками; визначено тенденцн розвитку та по-дальших взаемовщносин банюв з сшьськогосподарськими товаровиробниками.
Ключовi слова: банкiвське кредитування, агропромисловий комплекс, кредитна криза, динамша кредитування, сезонний розрив.
Постановка проблеми. Агропромисловий сектор национально!' економь ки перебувае на стадп реформування. Ввдбулося розпаювання земл1 та майна колективних сшьськогосподарських шдприемств, прийнято низку закошв та постанов на шдтримку аграрного виробника. Це зумовило створення та розви-ток оргашзацшно-правових форм господарювання нового типу.
Необх1днкть та особлива роль кредиту, без якого сшьське господарство як товаровиробник не може кнувати, зумовлеш специфжою його вщтворю-вального процесу. Остання, водночас, потребуе врахування об'ективних вимог галуз1 шд час оргашзацц 11 кредитного обслуговування.
Аналiз останнгх дослщжень. Проблеми бантвського кредитування сiльського господарства в1тчизняш дослщники трактують по-р1зному. Так, нап-риклад, А.1. Берлач, Н.М. Фещенко недостатнш р1вень надання кредитiв банками сшьському господарству пояснюють такими причинами, як неможливкть оргашзацц поточного виробництва, сезонний розрив, необх1днкть тримати у запас значний обсяг сировини [1, с. 45]. До цих причин додають ще й зростан-ня вщсотково! ставки за кредитами, що робить 1'х недоступними для бшьшосп шдприемств сшьського господарства [2, с. 70]. Дем'яненко М.Я. вважае, що усунути проблеми у сфер1 кредитних вщносин м1ж банками 1 сшьськогоспо-
1 Львгвський 1нститут 6aHKiBCLKOï справи Ун1верситету банкгвсь^ справи НБУ;
2 Льв1вська державна фшансова академш
дарськими товаровиробниками можна нецiновими методами розширення якосп кредитних послуг та ix асортименту [3, с. 5]. Як бачимо, питання банковского кредитування сiльськогосподарськиx товаровиробнишв розглядаються всебiч-но, але все ще залишаеться багато невирiшениx питань.
Проведет дослщження свiдчать, що таю вимоги полягають у необхвд-носп дотримання економiчно обгрунтованих строкiв, обсягу, вартосп кредиту, своечасностi його надходження позичальнику, обгрунтованосп порядку погашения кредиту та ввдсоткш за користування ним [5, с. 139].
Мета дослвдження полягае у визначеннi ролi банкгвського кредитування у забезпеченнi ресурсами сшьськогосподарських товаровиробникiв та сформу-ванш оптимальних умов кредитних вiдносин мiж банками та пiдприемствами сiльського господарства.
Виклад основного матерiалу. Твердження, що банкшське кредитування е одним з основних зовнiшнix джерел забезпечення коштами сшьськогоспо-дарського сектора, не шдлягае жодних сумнiвам. Проте це джерело не викорис-товують повноцiнно.
1снуе чимало причин, через якi сшьськогосподарсью товаровиробники не отримують банкiвськi кредити у потрiбнiй для них кшькосп. Це i непошфор-мованiсть керiвникiв сiльськогосподарськиx пiдприемств про роботу бантв у сферi кредитування, i недостатш знання сучасного фiнансового менеджменту, щоб визначити необxiднiсть у залученнi кредитив i щоб правильно ними розпо-рядитися, i невiдповiднiсть дiяльностi сшьськогосподарських шдприемств ви-могам банку, i складна процедура отримання кредиту тощо. З iншого боку, банки також не хочуть сшвпрацювати iз товаровиробниками сшьського господарства, оскшьки у цiй сферi iснують висою ризики рiзного характеру неповернен-ня кредитив i залежнiсть вiд природно-кл1матичних умов, сiльськогосподарське виробництво мае сезонний характер, а бшьшкть пiдприемств у сшьськогоспо-дарськiй сферi е збитковими та не мають тквадно! застави, за яко! кредитор був би впевнений у безризиковосп для себе у разi неповернення кредиту.
За останш роки зроблено прорив у кредитуванш агропромислового комплексу, особливо сшьськогосподарських шдприемств.
Багатоаспектш питання становлення й розвитку кредитних вiдносин сшьськогосподарських товаровиробникгв iз комерцiйними банками розглянуто у працях В.Я. Амбросова, O.G. Гудзь, М.Я. Дем'яненка, С. А. Кравченко та ба-гатьох iншиx. Однак, оскшьки банювське кредитування не ввдграе належно! ролi у фiнансуваннi аграрного виробництва, актуальним залишаються досль дження проблем його розвитку та розроблення науково обгрунтованих пропози-цiй щодо полiпшения забезпечення виробникiв сшьськогосподарсько! продукцп кредитами комерцiйниx банкiв.
Сучасний етап розвитку кредитних вщносин комерцiйниx банков з аграр-ним сектором економжи характеризуеться позитивними тенденщями. Вони ви-являються у збiльшеннi обсягiв, зниженш вартостi кредитив, подовженнi строив користування кредитними коштами та шдвищенш ix доступностi для сшьсь-когосподарських товаровиробнишв.
За даними Нацiонального банку Украши, за 2009-2012 роки обсяг бан-кiвськиx кредитних вкладень у сшьське господарство зрiс у 31,1 раза i становив
станом на кшець 2012 р. 34 814 млн грн. Попршилась строкова структура кре-дилв, наданих сшьськогосподарським товаровиробникам: у 2012 р. довгостро-kobí кредити становили 8,75 % проти 10,85 % у 2011 р.
60
50 40 30 20 10 0
^53,7 44 86
39 2 ^^ —-g
ur 38 °°
6Д 6,91 10,85 8>75
♦-
Довгостроков1 кредити ■ K0p0TK0CTp0K0BÍ кредити
2009 2010 2011 2012 Рис. 1. Обсяги i структура Kpedumie, наданих комерцшними банками Украгни ¿my3Í стьського господарства у 2009-2012 рр. млн грн [6]
За анаизоваш роки стьськогосподарськими тдприемствами було одержано 126 569 млн грн кредипв комерцшних банюв, у тому чи^ 55 209 млн грн короткострокових та 10 568 млн грн довгострокових кредипв.
Проте, незважаючи на позитивш тенденцп, забезпечення стьськогоспо-дарських товаровиробникiв кредитами комерцшних банюв не вiдповiдае потребам економiчного зростання галузi. Питома вага кредитних ресурсiв, спрямова-них комерцiйними банками в стьське господарство, становила 7 % у 2012 р. вщ валового внутрiшнього продукту краши. Очевидним е те, що вирiшити проблему впровадженням лише мехашзму кредитно'1 субсидп буде неможливим. Крiм цього, зниження щорiчних темтв приросту банкiвських кредитних вкладень у стьське господарство з 130,94 % у 2011 р. до 110,95 % у 2012 р. свщчить про те, що потенщал ще! державно'' програми щодо пiдвищення доступносп креди-тiв сшьськогосподарським товаровиробникам i нарощування 1х обсягiв вичер-пуеться. З огляду на це, нагальним е використання нових iнструментiв i заходiв держави щодо стимулювання кредитно'1 активностi комерцiйних банкiв у стьському господарствi.
2009 2010 2011 2012 Рис. 2. Динамжа кредитування сыьськогосподарських тдприемств у 2009-2012 роках (млн грн) [6]
Бтьшстъ сыьськогосподарських тдприемств-потенцшних позичальни-юв е непривабливими суб'ектами кредитних вщносин через низьку кредитоспро-можшсть. Остання зумовлена незадовшьним фшансовим станом, вщсутшстю лкшдного забезпечення та високими ризиками кредитування тдприемств галу-з1. Сшьське господарство для комерцшних банюв е дуже ризикованим напрямом кредитних вкладень з низки об'ективних причин. Серед основних можна видти-ти: сезоншсть виробництва i попиту на продукцию, пов'язаш з цим змши обсяпв грошових надходжень i платоспроможност1 позичальника; висока залежнють ре-
зультат1в господарювання вщ погодних умов; нерозвинешсть ринку сшьськогос-подарсько! продукцц та нед1евкть цшово! политики держави; вщсутшсть ефек-тивного страхового захисту сшьськогосподарських товаровиробнишв тощо.
Основною причиною, на наш погляд, може стати зменшення видшених у Держбюджеп на 2013 р. кошт1в на фшансову шдтримку шдприемств АПК через мехашзми здешевлення коротко- та середньострокових кредитав. Така ситу-ащя призведе до того, що банки не захочуть працювати 1з сшьськогосподарсь-кими товаровиробниками у сфер1 кредитування. Ще одшею вагомою причиною, через яку банки уже в1дмовляються кредитувати сшьськогосподарських товаровиробнитв, е низька, з погляду бантв, ставка за вщсотками.
З одного боку, можна зрозумгги позищю комерцшних бантв, але з погляду сшьськогосподарських товаровиробник1в, висока ставка робить кредит майже недоступним. Оскшьки сшьськогосподарська д1яльшсть пов'язана з пос-пйними ризиками оргашзацшного та природного характеру, то додавати до них ще й ризик заборгованосп за кредитами 1з високою ставкою буде невипдно.
Водночас, постшно зростае потреба товаровиробниюв сшьськогоспо-дарсько! сфери у кредитуванш, зокрема, у довгострокових кредитах. Як слушно зауважив А.В. Сомик, потреби сшьського господарства у довго- та короткос-трокових кредитах забезпечуеться на 70 % та 20 % в1дповщно, при тому, що 64 % сшьськогосподарських шдприемств потребують довгострокового, 16 % -середньострокового, та 20 % □ короткострокового кредитування [4, с. 53].
Потреба сшьськогосподарських товаровиробнитв у довгострокому кредитуванш обумовлюеться такими факторами, як необхщнкть придбання ново!' високовартiсноí технiки, оскшьки, як вже зазначено, рiвень 11 зносу у багатьох випадках становить 70-80 %; необхiднiсть впровадження нових технологiй ви-рощування продукцл сшьськогосподарського сектору, що потребуе значних кошпв тощо.
Проте якраз довгостроковi кредити (понад три роки) сшьськогоспо-дарсью пiдприемства беруть не часто. З одного боку, банки неохоче надають таю кредити, оскшьки не отримують належно! застави: майбутшй врожай е не-надiйною та ризикованою заставою, бшьшкть основних фондiв перебувають у такому сташ, що не можуть виступати у ролi застави, а застава зе)№ - немож-лива через юридичну неврегульовашсть цього питания. Та й навиъ якби цю проблему було вирiшено таким чином, що земля могла би бути об'ектом застави, то виникав би значний ризик масового вщчуження земель та зосередження 11 в руках невелико! групи людей, що неодмшно призвело би до негативних со-цiальних наслiдкiв.
Отже, для того, щоби створити сприятливi умови для отримання креди-тiв сшьськогосподарськими товаровиробниками, варто спростити банкiвськi умови надання кредиту та його вимоги до позичальника. З iншого боку, надшр-не спрощення процедури кредитування та послаблення вимог до сшьськогосподарських позичальнитв може призвести до значних ризиюв банкiв неповернен-ня наданих кредитiв.
Висновки. Пiдводячи шдсумки дослiджения, необхiдно сказати, що подальше вдосконалення механiзмiв кредитування економжи та розвиток шд-
приемництва можливi за умови, що будуть здшсненш практичш кроки щодо вирiшення окремих проблемних питань у таких сферах, як правова, eKOHOMi4Ha, органiзацiйно-нормативна.
На ршш Кабiнету Мiнiстрiв Украши необидно пiдготувати та внести на розгляд Верховно!' Ради Украши проекти закошв Украши про розвиток ринку сшьськогосподарсько! продукцй' i продовольства, про виробництво та ринок молока i молочних продуктiв, про виробництво та ринок м'яса i м'ясних продук-пв, про заставу (iпотеку) нерухомостi, про державний земельний бланк.
На рiвнi прiоритетних статей Державного бюджету Украши для шд-тримки аграрно! галузi потрiбно забезпечити фiнансування розвитку агропро-мислового комплексу з урахуванням специфжи його дiяльностi, зокрема вироб-ництва сшьськогосподарсько! продукцй', в обсягах, передбачених у Державному бюджетi Украши.
Пiд час розроблення проектiв закошв про Державний бюджет Украши на наступш роки передбачити збшьшення асигнувань на часткове вщшкодуван-ня процентних ставок за кредити, страхування ризикш, запровадження застав-них та штервенцшних операцiй зi стратегiчно важливими видами сшьськогосподарсько! продукцй' i продовольства, державних дотацiй для пiдтримки розвитку тваринництва, здешевлення сшьськогосподарсько! продукцй'.
Для Украши е актуальним встановлення низьких ставок за баншвськими кредитами аграрним пiдприемствам. Для покращення ситуацл з кредитування необх1дно спростити документообк за кредитом, процес прийняття ртення пришвидшити i провести додаткову шдготовку потенцшних позичальниюв за допомогою шформацшних бюлетенiв про роботу з кредитними коштами i !х ефективним використанням. Обираючи банк для кредитування, аграрц повиннi звертати увагу не лише на низью вiдсотковi ставки щодо кредштв, а й на лояльне ставлення до клiента, готовнiсть банку до ведення переговор1в щодо адаптовано-го графiку погашення та лояльно! застави, адже часто, пропонуючи низьку вщ-соткову ставку, банки намагаються знизити ризик за рахунок лшвщно! застави (нерухомiсть), не беручи до уваги iншi активи (технiка, готова продукция тощо).
Лiтература
1. Берлач А.1. Система кредитування сшьськогосподарських товаровиробникв / А.1. Бер-лач, Н.М. Фещенко // Фшанси Украши : журнал. - 2004. - № 5. - С. 45.
2. Дадашев Б.А. Удосконалення финансово-кредитного обслуговування сшьського госпо-дарства / Б.А. Дадашев // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2003. - № 11. - С. 70-71.
3. Дем'яненко М.Я. Методичш рекомендаци з кредитного забезпечення сшьськогоспо-дарських товаровиробниюв / М.Я. Дем'яненко // Облж i фшанси АПК : наук.-виробн. журнал. -2006. - № 12. - С. 4-103.
4. Сомик А.В. Банквське кредитування сшьськогосподарських товаровиробниюв: сучас-ний стан та проблеми розвитку / А.В. Сомик // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. -2005. - № 9. - С. 53.
5. Сомик А.В. Об'ективш вимоги сшьського господарства щодо кредитного забезпечення / А.В. Сомик // Вюник Харквського национального аграрного унiверситету iм. В.В. Докучаева. -Сер.: Ентомологш i фгтопатологш. - Харкiв : Вид-во ХНАУ iм. В.В. Докучаева. - 2004. - № 9. -С. 138-141.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua - Офщшний сайт Национального банку Украши.
Дунас Н.В., Баховская Т.В. Современное состояние и перспективы кредитования банковскими учреждениями сельскохозяйственных товаропроизводителей
Проанализированы современное состояние и проблемы кредитования сельскохозяйственных товаропроизводителей в Украине; выявлены особенности кредитных отношений сельскохозяйственных предприятий с коммерческими банками, определены тенденции развития и дальнейших взаимоотношений банков с сельскохозяйственными товаропроизводителями.
Ключевые слова: банковское кредитование, агропромышленный комплекс, кредитный кризис, динамика кредитования, сезонный разрыв.
Dunas N. V. Bakhovska T. V. Current status and prospects of lending by banking institutions for agricultural producers
The article analyzes the current situation and problems of financing agricultural producers in Ukraine revealed features of farm credit relations with commercial banks, identified trends and future banking relationships with agricultural producers.
Keywords: bank lending, agriculture, credit crunch, credit dynamics, seasonal gap.
УДК 368.02 Доц. М.В. Корнеев, канд. екон. наук -
ДнЫропетровський НУ т. Олеся Гончара
КОНЦЕПТУАЛЬШ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СТРАХОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦН
Визначено складовi елементи концептуальних засад розвитку страхово! дiяльнос-■п, чинники впливу на процес !х формування. Наведено можливi стратеги розвитку ви-чизняного страхового ринку. Визначено характеры особливост глобалiзацil страхових вщносин. Сформовано концептуальш засади розвитку страхово! дшльност в умовах глобалиаци.
Ключовi слова: страхова дiяльнiсть, страховий ринок, страхова компанiя, концеп-цiя, розвиток, стратегiя, глобалiзацiя.
Вступ. Перспективний розвиток вичизняно!' страхово!' дiяльностi може розвиватися у формi декiлькох сценарц'в, що вiдповiдають сподшанням рiзних груп суб'ектш економiчноi системи. У сучасних умовах господарювання необидною е розроблення низки концептуальних засад розвитку страхово!' системи, якi будуть висвiтлювати перелш цшей, завдань та черговiсть !х вирiшення, ш-ституцiйнi перетворення, iнновацiйнi аспекти у розвитку суб'ектш страхово!' да-яльностi. Цi концептуальнi засади повинш враховувати економiчнi iнтереси суб'ектш страхово!' системи та слугувати фундаментальною базою тд час розроблення як тактичних, так i стратепчних перспектив страхово!' дiяльностi. Заз-начимо, що iдеальноi, збалансовано!', задовольняючо!' ус групи суб'ектiв стра-хування, системи концептуальних засад розвитку страхово!' дiяльностi не кнуе. Необхiднiсть розроблення адаптовано!' до сучасних умов економiчного розвитку системи концептуальних засад розвитку страхово!' даяльносп зумовлюе акту-альнкть теми цього дослiдження.
Аналiз останшх наукових дослщжень. Проблему розвитку страхового ринку дослщили такi вченi, як Ю. Баглюк [1], К. Багмет [2], В. Базилевич,
0. Барановський, А. Бутенко [3], А. Вагнер, Т. Васильева [6], О. Вовчак,
1. Д'яконова [4], О. Заруба, М. Клапюв, О. Козьменко [6], М. Мних, П. Мюллер, С. Осадець, Р. Пкус [10], В. Пластун [11], В. Плиса [12], Н. Приказюк [13],
