CC BY
14
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 440
УДК 388.49: 338.432 (477.44)
Томчук О.Ф., к.е.н. , доцент ®, Федоришина Л.1., кл.н.
Втницъкий державний аграрний утверситет, м. Втниця, Украгна
РОЗВИТОК ШФРАСТРУКТУРИ АГРАРНОГО РИНКУ В1ННИЧЧИНИ
Ефективне використання приватног власност1 неможливе без формування дгевого аграрного ринку. Для цъого необхгдна розбудова системи ринкових тституцт, ям б виконували вгдповгдш функцп на ринку, зокрема забезпечували вгдповгдне його насичення, просування продукцп, збалансування попиту та пропозицп тощо.
Ключовi слова: тфраструктура, бгржг, агроторгов дома, обслуговуючг кооперативи, загот1велъш пункти, оптов1 продоволъчг ринки.
Постановка проблеми. В перюд ринково! економжи стабшьне функцюнування аграрного ринку передбачае розвинуту шфраструктуру яка являе собою систему пщприемств, оргашзацш, служб, шших формувань. До них вщносяться товарш бiржi, агроторговi доми, аукцiони живо! худоби та птицi, оптовi плодоовочевi ринки, сiльськогосподарськi обслуговуючi кооперативи, заготсвельш пункти. Головне призначення iнфраструктури аграрного ринку полягае в забезпеченш надшностс, прозоростi i стабiльностi ринкового товарообм^.
Основнi завдання щодо удосконалення ринково! шфраструктури, безперебiйного функцiонування товарних ринюв визначенi в Указi Президента Укра!ни вiд 6 червня 2000 року № 767 "Про заходи щодо забезпечення формування та функцюнування аграрного ринку". Однак сучасний стан шфраструктури аграрного ринку залишаеться незадовшьним, внаслщок цього втрачаеться кшьюсть та яюсть продукци. Для багатьох сiльськогосподарських товаровиробниюв залишаеться проблема об'еднати свiй товар у велик парти для продажу на бiржi через вiдсутнiсть у районах дшчих агроторгових домiв та обслуговуючих кооперативiв, а також залишаеться проблемним його зберiгання. З огляду на це формування iнфраструктури мае вщбуватися через створення та розширення маркетингово! мереж збуту сшьськогосподарсько! продукци вiд виробника до споживача [1, с 499].
Анал1з останн1х дослщжень. Проблема формування i функцiонування шфраструктури аграрного ринку вщносно нова для укра!нсько! аграрно! економiки. Значний внесок у !! розв'язання зробили вiдомi вiтчизнянi дослiдники П. Березiвський, В. Бойко, П. Гайдуцький, В. Гончаренко, М. Дем'яненко, В. Зiновчук, В. Зимовець, Л. Климюк, Ю. Коваленко, М. Кропивко, О. Крисальний, М. Лобанов, I. Лукшов, М. Малж, О. Могильний, Л. Молдаван, П. Саблук, А. Стельмащук, Г. Черевко, О. Шпичак, В. Юрчишин та шш1
Метою статт1 е методолопчне обгрунтування найбiльш перспективних напрямiв формування та функцюнування шфраструктури аграрного ринку на рiвнi регюну й розробка пропозицш щодо шляив удосконалення механiзмiв взаемодi! мiж !! елементами.
Виклад основного матер1алу. На виконання Указу Президента вщ 06.06.2000р. № 767 у Вшницькш областi було проведено значну роботу з розвитку ринкових вщносин, забезпечення вiльного i прозорого просування сiльськогосподарсько! продукци вiд товаровиробника до споживача. Зокрема, на початок 2006 року в обласп функцюнувала одна товарна бiржа у м. Вшнищ, 25 агроторгових домiв у районних центрах, 97 оптово-продовольчих i 42 оптово-плодоовочевих ринкiв, працюе 37 обслуговуючих кооперативи i 1237
©
Томчук О.Ф., Федоришина Л.1., 2008
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 441
заготсвельних пункти, проведено 2 аукцюни живо! худоби та птищ, 45 виставок-ярмарок.
В умовах Укра!ни значна увага державних структур справедливо придiлялася розвитку бiржового ринку сшьськогосподарсько! продукци. У св^овш практицi товарнi бiржi виступають класичною структурою узгодження попиту i пропозици та визначення репрезентативних ринкових цiн, навколо яких вибудовуеться переважна частина взаемозв'язюв в економiцi. Вщсутшсть у краiнi бiрж фактично означае вщсутшсть ринково! економiки. Саме тому низка урядових рiшень була спрямована на розвиток бiржового механiзму, оргашзащю на його основi оптово! торгiвлi агропродукцiею i зустрiчного придбання ресурав. Проте досягнутi нинi практичнi результати цього залишаються обмеженими [2, а 116].
В Укрaiнi на початок 2006 року дiе 39 товарних бiрж, якi акредитованi Мiнaгрополiтики для надання послуг з укладання угод кушвльпродажу сшьськогосподарсько! продукци для державних i регiонaльних потреб. Отже у кожному обласному центрi дiе хоча б одна така бiржa.
Так у Вшницькш облaстi працюе Вшницька товарна унiверсaльнa бiржa на якш у 2006 роцi було укладено 1061 контракт з них 385 на сшьськогосподарську продукцш, проти 1077 контракт у 2005 роцi з яких 393 були укладеш на сшьськогосподарську продукцш В 2006 рощ у Вшницькш област було реaлiзовaно 952366 т зернових культур, тодi як через бiржу лише 102,583 т що становить 0,01%. У 2005 рощ цей показник становив 0,016%, з 627974 т реaлiзовaних зернових 99,188т було продано через бiржу. Дана тенденция спостерiгaеться майже на всiх бiржaх Укра!ни.
Як видно з наведених вище даних через бiржовi канали реaлiзовуеться мiзернa частка сшьськогосподарсько! продукци. Бiльшiсть и, особливо зернових, скуповуеться комерцiйними посередниками в першi мiсяцi пiсля збирання врожаю. Причинами цього е наступш проблеми товаровиробниюв, а саме: термшовкть i вaжливiсть розрахунюв за кредити та ресурси; надання переваг фактору отримання готiвкових коштiв в умовах гострого дефiциту обiгових коштiв; вщсутшсть можливост зберiгaння врожаю.
Для подолання цих та iнших iснуючих проблем функцюнування бiржового ринку необхщно:
1. Систематично вдосконалювати технологи бiржовоi торпат, здiйснюючи при цьому удосконалення форвардно! торгiвлi та впровадження ф'ючерсних контракпв.
2. Оргaнiзувaти постiйний монiторинг щн на аграрну продукцш, здiйснюючи реaлiзaцiю основних !! пaртiй через бiржу.
3. Гaрмонiзувaти бiржовi стандарти юлькосп i якостi сшьськогосподарсько! продукци та продовольства з мiжнaродними стандартами для виходу на мiжнaродний бiржовий ринок;
4. Сприяти наданню пiльгових умов вщшкодування частини бaнкiвських кредитiв виробникам, якi здiйснюють продаж сiльськогосподaрськоi продукци на бiржовому ринку череж aгроторговi доми, що в майбутньому повинно привести до продажу основних потоюв продукци через бiржовий товарний ринок.
5. Вдосконалити оргaнiзaцiйну структуру районних агроторгових домiв, створивши !х як юридично сaмостiйнi добровiльнi i мaркетинговi об'еднання сiльськогосподaрських виробник1в, статутним обов'язком яких був би ефективний продаж продукци i продовольства та кутвля для них необхщних мaтерiaльно-техшчних ресурсiв переважно на бiржовому ринку, що забезпечить недопущення антиконкурентних узгоджених дiй, як1 призводять до штучного зниження зaкупiвельних цiн на сшьськогосподарську продукцш i продовольство
Важливу роль у розвитку шфраструктури аграрного ринку вадграють aгроторговi доми (АТД) на яю поклaденi нaступнi функцii:
- оргашзащя аграрних ринк1в у зош дiяльностi агроторгових домiв та координащя дiй товaровиробникiв регiону (району) з нагромадження та реaлiзaцii
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 442
сшьськогосподарсько! сировини та продукци и переробки через систему аграрних бiрж;
- вивчення та aнaлiз ситуаци з широкого перел^ товарних груп, яю можуть бути продaнi або куплеш на ринку;
- вивчення стану оргашзаци виробництва агропромислово! продукци в зон ди агроторгового дому, пщготовка пропозици щодо коопераци, штеграци виробництва та реaлiзaцп продукци;
- забезпечення розрaхункiв з постачальниками з урахуванням iнтересiв товаровиробниюв i споживaчiв сшьськогосподарсько! продукци, зниження витрат на маркетинг, рекламу та збут продукци в господарських формуваннях району [3, с. 231].
У В^ицькш облaстi у 2006 рощ було зареестровано 25 агроторгових домiв з яких функщонувало лише 8, тобто 31 % вщ загально! кiлькостi зареестрованих. Ними було реaлiзовaно продукци на суму 12,5 млн. грн., в тому чит 11865,9 т зерна на суму 7,8 млн. грн., 122,3 т. цукру на суму 0,281 млн. грн. Товарооби4 50 % функцюнуючих торгових домiв в област не перевищую 500 тис. грн. При проведет анкетування дiючих агроторгових домiв було виявлено, що таю обсяги реaлiзaцii нaвiть не забезпечуеться покриття aдмiнiстрaтивних витрат агроторгового дому не кажучи вже про розширення дiяльностi.
Основними причинами низько! ефективносп агроторгових домiв, на нашу думку е недосконалють нормативно-правово! бази, невщпрацьовашсть економiчного мехaнiзму !х дiяльностi, вщсутшсть контролю за !х дiяльнiстю з боку товаровиробниюв, що призводить до недовiри i небажання остaннiх реaлiзовувaти свою продукщю через АТД.
Так як у бшьшосп рaйонiв aгроторговi доми дiють не як неприбутковi сaмостiйнi юридичнi особи i займаються в основному бартерним обмiном мaтерiaльно-технiчних зaсобiв на aгропродукцiю, не забезпечують виконання покладених на них функцш, !х необхвдно привести у вщповщшсть з Типовим положенням про мiжрегiонaльний та районний агроторговий дiм.
Не менш важливою складовою ринково! шфраструктури являються обслуговуючi кооперативи. Основною метою дiяльностi кооперативу е змiцнення добробуту сво!х членiв, зменшення !х видатюв на споживання, а не одержання прибутку на вкладений кaпiтaл, що вказуе на безприбутковий характер кооперативу, так як отриманий прибуток не акумулюеться на рахунку кооперативу, а розпод^еться мiж його членами вщповщно до розмiру користування ними послугами свое! кооперативно! оргaнiзaцii. На початок 2006 року у Вiнницькiй обласп функцiонувaло 37 кооперaтивiв: 3 мiжрaйоннi, 14 рaйоннi, 20 у сшьськш мiсцевостi. 1з загально! кiлькостi переробш становили 5,4 %, зaготiвельно-збутовi - 10.8%, сервкш - 16,2 %, багатофункщональш - 67,6 %. Ними було надано послуг сво!м членам на суму 4,3 млн. грн.
Проблематичним поки-що залишаеться створення сшьськогосподарських обслуговуючих кооперaтивiв безпосередньо в селах.
Головним упрaвлiнням сiльського господарства Вiнницькоi облaстi було запропоновано в кожному селi на зборах спiлки стввласниюв майна з участю керiвництвa сшьгосппщприемства визначитися щодо доцiльностi видiлення обслуговуючо! iнфрaструктури цiлiсним майновим комплексом в окремий обслуговуючий кооператив, як юридичну особу. Здiйснити належну розробку калькуляций та затвердити вiдпускнi цiни на уа види робiт i послуг, яю надають для особистих господарств селян-пайовиюв та сiльгосппiдприемств.
Таким чином, можна зробити висновок: бiржовий ринок на даний час розвинутий недосконало але його роль у формуванш ефективного агропродовольчого ринку уже позитивна: у ходi проведення торгiв учасники ринку привчаються до цивiлiзовaних форм !х ведення i прозорого встановлення цiн; необх1дно здiйснити поступовий перехщ агроторгових домiв вiд комерцiйноi схеми до домiв як маркетингових обслуговуючих сшьськогосподарських кооперaтивiв, дозволивши !м пшьгову реестрaцiю на бiржi як брокерських контор. Основне
ЛНУВМБТ MeHi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 443
завдання таких структур буде полягати у забезпечеш виходу сшьськогосподарських товаровиробниюв на ринки для спшьного збуту продукцн, маючи можливiсть його контролювати.
Висновок. З метою подальшого забезпечення формування та функцiонування аграрного ринку, створення належних умов збуту сiльськогосподарськоï продукцн, просування ïï на регiональнi i нацiональнi ринки, формування реальних цш на цю продукцiю, необхiдно посилити роботу щодо формування iнфраструктури аграрного ринку. Особливу увагу слiд придшити розвитку кооперативних структур з тим, щоб у перспективi обслуговуючi кооперативи функцюнували на територiï кожноï сшьсько1" ради, хоча б один кооперативний агроторговий дiм працював у кожному райош, областi, засновниками якого були б сшьсью кооперативи, фермери, сшьськогосподарсью пiдприeмства, що значною мiрою сприятиме вирiшеною економiчних та соцiальних проблем селян.
Лггература
1. Агропромисловий комплекс Украши: стан, тенденцл та перспективи розвитку. Iнформацiйно-аналiтичний збiрник(випуск 6) / За ред. П.Т. Саблука та ш. - К.: 1АЕ УААН, 2003, - 764 с.
2. Мщенко Н. М. Формування шфраструктури ринку сiльськогосподарськоï продукцн // Економжа АПК. - 2004. -№5. - с.115-121
3. Саблук П.Т., Ситник В.П., Дем'яненко М.Я., Шпичак О.М. та rnmi. Посiбник по реформуванню ринкового середовища пiдприeмств АПК. - К: 1АЕ, 1997. - 587 с.
Summary Tomchuk O.F., Fedorushuna L.I.
Vinntsya state agrarian university, Vinnytsya, Ukraine
DEVELOPMENT OF INFRASTRUCTURE VINNITSYA'S AGRARIAN
MARKET
The effective use of private property is impossible without forming of effective agrarian market. For this purpose is necessary the reconstraction of the system of market institutions which would execute the proper functions at the market, in particular provid his proper satiation, advancement of products, balance demand and suggestions and others.
Стаття надтшла до редакцИ' 13.04.2008
