CC BY
32
УДК 339.56: 338
Галунець H.I., асисют (Galunets'a,yanciex.m)* Миколагесъкийнацюналъний аграрнийушеерситет
ТЕОРЕТИЧН1АСПЕКТИ КООПЕРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У СФЕР1 30ВН1ШНЬ0ЕК0Н0М1ЧН01Д1ЯЛЬНОСТ1
У cmammi розглянуто р1зноматттстъ nidxodie до визначення кооперацп та розкриваютъся таю питання як: суттстъ, поняття, форми кооперащя в сшъсъкому socnodapcmei. Наведено приклады, що даютъ можливктъ побачити и зрозумти важливктъ та необхгдтстъ кооперацп, а також розглянута суттстъ кооперацтних вгдносин в зовтшнъоекономгчти д\ялъност\.
Ключое1 слова: кооперащя, кооператив, сшъсъкогосподарсъкии обслуговуючии кооператив, зовтшнъоекономгчна дгялътстъ.
Постановка проблеми. На шляху штеграцп Украши в европейсью й м1жнародш структури пщвищуеться роль i значения зовшшньоеконом1чно! д1яльносп, як для економжи краши в цшому, так i для окремого пщприемства. За рахунок зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 наша краша BHpimye проблему нестач1 енергоносив, нов1тшх машин та устаткування, технологш, деяких товар1в народного споживання. Дослщження показують, що для ефективного здшснення зовшшньоеконом1чно1 д1яльносп у сшьському господарств1 особливого значения набувае кооперащя товаровиробниюв та !хня штегращя з економ1чно бшьш сприятливими учасниками процесу доведения сшьськогосподарсько! продукцп до юнцевого споживача: пщприемствами по переробщ, оргашзащями торпвл1 й cepBicy. У крашах Евросоюзу досить серйозно розвинута кооперащя. Через кооперативи, що об'еднуються, створюються потужност1, яю необхщш для того, аби розпорядитися продукщею якомога ефектившше.
Анал1з дослвджень та публжацш. Проблеми зовшшньоеконом1чно1 д1яльност1 в АПК дослщжувалися багатьма сучасними вченими-економютами, серед, яких: I.B. Багрова, A.M. Кандиба, С.М. Кваша, Ю.Г. Козак, В.В. Козик, Н.С. Логвинова, Ю.В. Макогон, JI.A. Панкова, П.Т. та ш. Дослщження кооперацшних процеЫв в аграрних пщприемствах вщображаються в працях таких вчених, як В.В. Дубицький, В.В. Зшовчук, О.В. Крисальний, МИ. Мал1к,.Т. П Саблук, В.П. Ситник, 1.1.Червен та ¿и. Однак вивчення дано! проблеми в Укра!ш залишаеться на досить низькому piBHi. Недостатньо вивченими залишаються питания застосування св1тового досвщу при створенш i функщонуванш кооперативних формувань в агропромисловому виробництв1 та забезпечення необхщного пщприемницького середовища для ix ефективного функщонування на зовшшньому ринку.
* Науковий кер1вник ®Галунець Н.1,2012
- д.е.н., доцент А.В.Ключник 89
Результати дослщжень. Кооперащя, як особлива форма сощально-економ1чно1 д1яльност1 е важливою складовою економ1чних перетворень й визначае не лише форму господарювання, а, насамперед, cnoci6 ефективного функщонування пщприемств на зовшшшх ринках.
У наш час, розвитку коопераци придшяеться багато уваги, тому важливо з самого початку правильно розум1ти сутшсть, завдання, принципи сшьськогосподарсько! коопераци, бачити об'ективш умови та перспективи И зростання, представляти все розмаптя форм i i'x взаемод1я.
Дослщження показали, що на сьогодшшнш день в сшьському господарств1 кооперативш форми д1яльност1 е характерною рисою для бшьшост1 европейських держав. Кооперативний рух добре розвинений у бшьшост1 провщних кра! св1ту таких, як: США, Канада, Корея, Китай, держави-члени £С. Так майже 80% сшьськогосподарсько! продукци Скандинавп, 65% -Нщерланд1в, 52% - Шмеччини, 1спани, Франци знаходять збут через сшьськогосподарську кооперащю. Кооперативи Китаю та Япони реал1зують на внутршньому та зовшшньому ринках понад 90% сшьськогосподарсько! продукци[2].
Кооперащя е ефективною моделлю господарювання i спроможна íctotho актив1зувати розвиток таких галузей економжи, як сшьське господарство, посилити мотиващю населения до пщприемницько! д1яльност1 та економ1чне зростання.
Термш „кооперащя" вщ латинського „coopero" означав „сшвроб1тничаю" [1]. У широкому значенш кооперащя е об'ективною основою функщонування суспшьства, оскшьки саме завдяки кооперативним зв'язкам воно е цшсною оргашчною системою.
Ниш кооперативш процеси набули таких масштаб1в та р1зномаштних форм, що, дшсно, не можливо дати точне визначення поняття „кооперащя", в яке б увшшла вся кооперативна практика.
У л1тератур1 умовно видшяють два напрямки визначення даного поняття. Наприклад, А.Р. Бернвальд [5, С.63] трактуе поняття коопераци в широкому значения цього слова, називаючи кооперащею будь-яку оргашзовану д1яльшсть. В той же час, A.B. Цихоцький [4, С.52] пщ кооперащею розум1е коло господарських оргашзацш, як1 мають задовольняти oco6hctí та майнов1 штереси cboix члешв.
Ф. Штаудшгер [5, С. 74], на нашу думку, дав бшьш ч1тке визначення, i називае кооперащею об'еднання людей на píbhhx правах та вщповщальност1, яке надае членам вигоди не пропорцшно катталам, а пропорцшно використанню ix пщприемством.
Але в будь-якому випадку з економ1чно! точки зору кооперащя - це процес добровольного об'еднання зусиль i pecypciß суб'ект1в, защкавлених у досягненш певних сощально-економ1чних результата, яю можливо отримати лише або швидше за допомогою групових дш.
Ще один учений, чи! погляди заслуговують на увагу Масло С.Л. Концепщя Маслова щкава тим, що розвивав bíh И для сшьськогосподарсько! коопераци, що д1е в умовах державного регулювання економжи. Це
90
зумовлювало HOBi форми i методи кооперативно! роботи. Основним завданням коопераци стае не протистояння приватному катталу, що експлуатуе др1бного сшьськогосподарського виробника, а доповнення державного, недостатньо розгалуженого на цей момент апарату.
Багато економюив в той час вважали, що кооперащя перероджуеться, об'еднання коопераци стають прямим продовженням вщповщних об'еднань державно! промисловостг С.Л. Маслов намагаеться виршити це протир1ччя подшом центр1в i спшок, з одного боку, i кооперативно! перифери - з шшого. Вщстоюючи економ1чну незалежшсть коопераци, вш намагаеться показати, що одержавлення властиво лише !! центральним органам, а первинш товариства збер1гають свою кооперативну сутшсть.
Вищою формою коопераци е кооператив, що являе собою пщприемство, яке грунтуеться на приватно-дольовш власност1 його члешв та здшснюе свою д1яльшсть у ринкових умовах без спещально! державно! пщтримки та особливого державного контролю. Необхщно також визнати, що кооперативне пщприемство являе собою господарську структуру, працюючу в штересах певно! групи oci6, i, щоб мати ycnix в умовах ринково! економши, вона повинна вести справу на основ! комерцшного розрахунку, ефективно.
Популярне на початку XX стол1ття визначення дав A.B. Чаянов, який називав кооперативом оргашзовану на колективних засадах частину економ1чно! д1яльност1 того чи шшого кола oci6, яка повинна обслуговувати штереси тшьки ще! групи людей [7, С. 38].
3 точки зору К.А. Пажитнова, кооператив - це добровшьне об'еднання кшькох oci6, метою якого е покращити становище сво!х члешв в процеа виробництва, обмшу або розподшу продукци, тобто як виробниюв, споживач1в або продавщв робочо! сили" [5, С.24].
Видатний укра!нський вчений М. Туган-Барановський вважав, що "... кооператив е одшею з форм господарсько! самооборони трудящих, то вш може прагнути тшьки тих завдань, Tie! мети, яку ставлять co6i в свош господарськш д1яльност1 працююч1 класи" [6, С.221]. На його думку, кооперативш пщприемства - це фактично едина форма господарсько! оргашзаци, що виникла в результат! свщомих зусиль багатьох спшьних груп з метою перетворити юнуючу систему господарства для задоволення сво!х штереЫв i потреб та самооборони вщ конкурента, i д1яльшсть якого здшснюеться на неприбутковш
OCHOBi.
В економ!чнш л1тератур1, що вийшла з проблем кооперативного руху, незмшно пщкреслюеться, що сшьськогосподарська кооперащя мае сво! суттев! особливост1, пов'язаш, насамперед, i3 галузевою специфжою життед1яльност! !! учасниюв, в першу чергу члешв «первинного» кооперативу. Оскшьки праця в аграрий сфер! поеднуе в co6i безпосередньо сшьськогосподарськ! та rnmi види д!яльност1, кооперативн! об'еднання мають як спещал!зовану, так i комплексну, багатоцшьову спрямовашсть ще! д1яльност1.
Дослщжуючи теоретичш основи сшьськогосподарсько! коопераци, було виявлено, що враховуючи категори сшьськогосподарських товаровиробниюв, яю створюють сшьськогосподарськ! обслуговуюч! кооперативи, основн!
91
напрями, види й обсяги !х господарсько! д1яльносп, у л1тератур1 кооперативи подшяють на три основш групи.
До першо! групи сшьськогосподарських обслуговуючих кооператив1в належать т1, яю створеш власниками особи стих селянських господарств. На практищ таю кооперативи створюються на р!вш сшьських громад. До !х складу входять представники майже вах домогосподарств села або кшькох навколишшх сш. Чисельшсть члешв таких кооператив ¿в дор1внюе 1000 \ бшьше. Переважно так! кооперативи е багатофункщональними, окрем! з них надають сво!м членам 50-60 { бшьше вид ¿в послуг.
В окремих регюнах держави поширена д!яльшсть спещал1зованих сшьськогосподарських обслуговуючих кооператив1в, власниками яких е члени особи стих селянських господарств. Наприклад, надання послуг сво!м членам з утримання пасовищ, загот1вл1 та реал1заци молока, шшг
До друго! групи сшьськогосподарських обслуговуючих кооператив1в належать кооперативи, яю створюються оргашзованою групою товаровиробниюв - фермерськими господарствами. Таю кооперативи, як правило, об'еднують на р1вш району 20-30 фермерських господарств, ¿, з основному, е спещал1зованими суб'ектами господарювання на сел! та значною м1рою сприяють розв'язанню сощальних проблем \ зниженню сощально! напруги на сел!.
До третьо! групи належать обслуговуюч! кооперативи, яю створюються на р1вш району, - так зваш "агроторгов! доми", членами { одержувачами послуг таких кооператив1в е велик! реформоваш сшьськогосподарсью пщприемства вЫх форм господарювання, фермерсью господарства, сшьськогосподарсью обслуговуюч! кооперативи першо! I друго! груп. Таю кооперативи практично можуть об'еднувати вах сшьськогосподарських товаровиробниюв району [3, С. 56].
Таким чином, у загальному вигляд! сшьськогосподарсью обслуговуюч! кооперативи можна розглядати як оргашзаци, яю не займаються сшьськогосподарським виробництвом, а лише надають послуги господарствам-членам. Члени кооперативу не працюють в ньому, осюльки кожей з них веде д!яльшсть в своему господарств! та отримуе в!д кооперативу послуги, як! дозволяють зб!льшувати доходи вщ власного виробництва.
Кооперативи! процеси здобули широке поширення в сшьському господарств! Укра!ни п!сля прийняття в 1997 рощ Закону Украши «Про сшьськогосподарську кооперацш», в якому сшьськогосподарський кооператив подаеться як «юридична особа, утворена ф!зичними та/або юридичними особами, що е с!льськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровшьност! членства та об'еднання майнових пайових внеск!в для спшьно! виробничо! д!яльност! у с!льському господарств! та обслуговування переважно член!в кооперативу». Тобто, кооператив в загальному вигляд! визнаеться як орган!зац!йна структура для господарсько! д!яльност!, де на першому план! вид!ляеться принцип добров!льност! об'еднання суб'екив господарювання та визнаеться об'еднання майнових пайових внесюв, як! е основою створення ! функц!онування ще! орган!зац!йно! структури.
92
Необхщною умовою посиленого розвитку коопераци та кооперативного руху в Укра!ш е визнання р!зномашття вид1в д1яльност1 кооператив1в вщ спального виробництва, збер1гання, збуту та переробки продукци до обслуговування, кредитування, страхування та шших вид1в д1яльностг
Вщповщно до Закону Укра!ни "Про сшьськогосподарську кооперащю" сшьськогосподарський обслуговуючий кооператив - це кооператив, створений за участю сшьськогосподарських товаровиробниюв для надання послуг переважно членам кооперативу та шшим особам з метою провадження !х сшьськогосподарсько! д!яльностг Його метою мае бути самозабезпечення члешв - сшьськогосподарських товаровиробниюв агроб1знес-послугами, а не одержання прибутку вщ стороншх оЫб. Сшьськогосподарськ! обслуговуюч! кооперативи надають послуги шшим особам в обсягах, що не перевищують 20% загального обороту кооперативу.
Кооперащя на нишшньому еташ е саме тим перспективним напрямком, який дозволить забезпечити прогрес у розвитку агропромислового комплексу краши.
Розглядаючи функщонування кооператив1в в умовах здшснення зовшшньоторговельних операцш, на нашу думку, необхщно зазначити, що багатовшовий св1товий \ в1тчизняний досвщ свщчить, що ефективна зовшшньоеконом!чна д!яльшсть р1зних оргашзацшно-правових структур -виробниюв сшьськогосподарсько! продукци - можлива лише при достатньому розвитку пщприемств виробничо! та сощально! шфраструктури. У раз! вщсутност! таких пщприемств чи неефективно! !х роботи безальтернативним для селян залишаеться один шлях - самим створити повшстю контрольоваш кооперативш структури. Через це у св1товш практищ широкого розвитку набуло кооперування у сферах, що надають послуги сшьськогосподарському виробнику в оргашзаци таких процеЫв як переробка вироблено! продукци, матер! ально-техшчне забезпечення, збут на зовшшньому ринку та шш1 види обслуговування виробництва через створення сшьськогосподарських кооператив1в [3, С.37]
Отже, з метою надання кооперативному руху бшьшо! цшеспрямованост!, пщвищення зовшшньоеконом1чно1 д1яльност1 аграрних товаровиробниюв (як ф1зичних, так I юридичних оаб - члешв обслуговуючих кооператив1в) у першочерговому порядку потр1бно виршити питания внесения поправок до Закошв Укра!ни та шших нормативних акт1в, що регулюють кооперативш процеси, з тим, щоб стимулювати сшьськогосподарських товаровиробниюв створювати обслуговуюч! кооперативш оргашзаци з ч1тко визначеним !хшм статусом (прибуткових, неприбуткових). Це дасть можливкть створити систему кооператив1в, ефективно функщонувати на м1жнародному ринку аграрно! продукци та одержувати прибуток за рахунок спшьних дш.
Висновки. Доцшьшсть кнування коопераци та И розвиток в сшьському господарств! обумовлюеться принциповою важливютю збереження кнуючих майнових комплекЫв, авозмш, виробничо! та сощально! шфраструктур, квал!ф!кованих кадр!в, тобто переваг великомасштабного виробництва. Учасники кооперац!! повинш волод!ти землею та майном на засадах
93
персошф1ковано1 приватно! власност1 чи на умовах оренди. Кооперащя може мати мкце м1ж сшьськогосподарськими товаровиробниками р1зного оргашзацшно-правового статусу. Об'еднання в pi3Hi форми коопераци селянських (фермерських) господарств, особистих господарств, колгоств, акщонерних товариств, товариств, пщприемств переробно1 сфери може з'явитися потужним важелем вщродження села. Кооперащя дасть реальну можливкть протистояти монополютам, перекупникам-посередникам, ефективно боротися з ¿мпортерами за ринок i одночасно здшснювати д1ев1 заходи щодо полшшення становища cboïx члешв, виршувати загальш сощальш питания.
Л1тература
1. Малк М.Й. Кооперащя в с1льському господарств! Укра1ни: стан i перспективи // Економ1ка АПК. - 2005. - № 12
2. Бураковський I. Мжнародна торпвля та економ1чний розвиток KpaÏH з перех1дною економ1кою. Теоретико-методолог1чний анал1з мехашзму взаемозв'язку. - К. 1998. - 204 с.
3. Зшовчук В. В. Кооперативна 1дея в сшьському господарств! Укра1ни i США. - К.: Логос, 1996. - 224 с.
4. Основи сшьськогосподарсько! обслуговуючо! Koonepauiï: Навч. пос1бник/ В.В. Зшовчук, Л.В.Молдаван, В.Б. Моссаковський та ш..; за ред. В.В. 31новчука. - К.: Вища осв1та, 2001. - 464 е.: ш.
5. Пажитнов К. А. История кооперативной мысли. - Петроград: Изд-во Товарищ. кооперат. Союзов «Кооперация», 1918. - 270 с.
6. Туган-Барановський М. Пол1тична економ1я: курс популярний. - К.: Наук. думка, 1994. - 345 с.
7. Чаянов А. В. Краткий курс кооперации - М.: Кн. палата, 1989. - 77 с.
8. Анал1тична записка «Щодо доевщу розвитку коопераци в аграрному ceKTopi ПольщЬ>. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http ://www.niss.gov.ua/articles/424/.
Summary Galunets N.I.
Mykolayiv National Agrarian University
THEORETICAL ASPECTS OF COOPERATIVE PROCESSES IN FOREIGN
ECONOMIC ACTIVITY
The paper considers a variety of approaches to the definition of cooperation and reveal issues such as: the nature, concepts, forms of cooperation in agriculture. The examples that allow to see and understand the importance, necessity of cooperation, as well as the essence of cooperative relations in foreign economic activity.
Keywords: cooperation, cooperative agricultural service cooperatives, foreign trad
Рецензент - к.е.н., доцент Батюк Б.Б.
94
