CC BY
11
экономические науки
В.В. Губин
ПУТИ ВОСПРОИЗВОДСТВА ОСНОВНЫХ ФОНДОВ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ...
УДК: 338.436:62
пути воспроизводства основных фондов
сельскохозяйственных предприятии
© 2015
В.В. Губин, старший лаборант Центра экономических исследований
Одесская национальная академия пищевых технологий, Одесса (Украина)
Аннотация: В статье приведены источники финансирования воспроизводства основных средств сельскохозяйственного назначения. Рассмотрены варианты, по которым старые сельхозмашины будут закупаться дилером для дальнейшей перепродажи. При помощи таблицы представлены возможные способы доукомплектование машинно-транспортного парка сельскохозяйственных организаций.
Ключевые слова: машинно-тракторный парк, дилер, обновление, сельскохозяйственное предприятие, техника, запасные части, лизинг.
На сьогодшшнш день, незважаючи на актив-ну державну шдтримку сшьського господарства в обласп ввдтворення основних виробничих фондiв, продовжуеться тенденщя, коли списання фондiв випереджае ïx надходження, в результат чого техшчна оснащешсть села значно зменшуеться. Найбiльш гострою залишаеться проблема оновлення активно!' части-ни основних виробничих фондiв - машинно-тракторного парку, що приводить до збшьшення навантажень на реш-ту техшки, що посилюе процес старiння сшьгоспмашин через iнтенсивнiсть фiзичного зносу. Обмежешсть попи-ту на теxнiку з боку сшьськогосподарських пiдприемств робить негативний вплив на заводи-виробники.
Метою дослвдження е удосконалення та розробка теоретико-методичних i практичних аспектiв формуван-ня органiзацiйно-економiчного меxанiзму iнженерно-теxнiчного забезпечення аграрних пiдприемств.
Анализ остантх публ1кац1й. Дослвдження, пов'язанi з вивченням рiзниx питань iнженерно-теxнiчного забезпечення аграрних щдприемств, велик1, але разом з тим, деяш теоретичнi та практичш аспекти даноï проблеми на державному рiвнi в ринкових умовах господарювання вивченi ще не достатньо. Висока актуальшсть проблеми i дискусшшсть багатьох питань створення сучасноï ефективноï системи iнженерно-теxнiчного забезпечення аграрних шдприемств, викликають необxiднiсть теоретичних i практичних розробок, спрямованих на полiпшення ïï органiзацiйно-економiчного меxанiзму в умовах становлення ринкових вiдносин.
Розробкою наукових основ створення ефективно1' системи матерiально-теxнiчного забезпечення аграрних шдприемств займалося велика кшьшсть вчених i практичних пращвнишв. Окремi аспекти проблеми становлення та розвитку системи iнженерно-теxнiчного забезпечення аграрних пвдприемств розглядалися в працях багатьох вчених та економюпв, таких як: Звягiнцева О.Б, Ципкин Ю.А, Войт С. М. Аверчева, Н.О., Васильчак С.В., Диброва Т.Г, Гулей А. I., Тошха 1.Н, Лагодiенко В.В. та iн.
Виклад основного матер1алу. Питання придбан-ня сiльськогосподарськоï теxнiки фiнансово стiйкими шдприемствами певною мiрою вирiшене - в крш'ш iснують реальнi меxанiзми ïï придбання як по лiзингу, так i в кредит на ввдносно прийнятних умовах. Якщо пiдприемство володiе достатнiм обсягом фiнансовиx ресурсiв, то це спрощуе процес вiдтворення основних фондiв i дозволяе навiть диктувати своï' умови на ринку при придбанш сiльгосптеxнiки. Однак не кожен сшьгосптоваровиробник здатний придбати нову техшку, навiть на умовах пшьгового л1зингу та кредитування [1].
Тому, поряд з впровадженням рiзниx схем реалiзацiï новоï теxнiки, у сферi сiльського господарства необхвдно розвивати ефективну систему реалiзацiï старих машин. Це дозволяе, в значнш мiрi, прискорити оновлення i полiпшити к1льк1сний i яшсний склад машинно-тракторного парку, а також заощадити значнi обсяги грошових коштiв, так як варпсть староï теxнiки з вiдновленням ресурсу до рiвня 80 - 90% становить 40 - 60% ввд вартостi новоï [2].
Перспектившсть даного напрямку шдтверджуеться досвiдом кра!н Захщно! Свропи та США, на ринку яких продаеться старих тракторiв в 2 - 3 рази б№ше, н1ж нових, що дае можливють господарствам з порiвняно невисокою ефектившстю економити фiнансовi кошти, купуючи старi, вiдносно дешевi машини, направляти грошовi ресурси на виробниче будiвництво, вдоскона-лення технологи, полiпшення земель, покупку сортового насшня та iншi потреби. При цьому термш служби бiльшостi продаваних старих тракторiв становить 4 - 5 рошв, зернозбиральних комбайнiв 3 - 4 роки. Техшка реалiзуеться через дилерську систему пiсля проведення як1сного техшчного сервiсу за вартiстю складово! 30 -40% ввд цiни ново! [3].
Для кра!н Захщно! Свропи та США характерна зразкова рiвнiсть обороту уживано! i ново! сшьськогосподарсько! технiки. Свiтовий досвiд шдтверджуе економiчну доцiльнiсть неодноразово! змiни власнишв технiки за час життевого циклу. Велиш пiдприемства, агрофiрми, агрохолдинги мають можливiсть здобувати нову продуктивну техшку, системи машин вичизняного та заруб1жного виробництва. В результатi наявна стара техшка стае для них зайвою, вона надходить на вторинний ринок. 1ншим джерелом уживано! техшки е сшьськогосподарсьш пвдприемства-банкрути. Трете джерело - стара технiка, яка звшьняеться i повертаеться до лiзингодавця в результатi розiрвання договорiв лiзингу.
Ринок уживано! технiки мае свш механiзм функцiонування, свiй iнструментарiй регу-лювання економiчних вiдносин самостiйних товаровиробнишв. Для держави не важливо, чи користуеться сiльськогосподарський товаровиробник новою або вживаною технiкою, головне - збн- iнтересiв сiльгоспвиробника i держави [4].
У нашш кра!нi вторинний ринок техшки - це один iз значущих шляхiв збереження агротехнiчного потенщалу в умовах економiчно! кризи, так як безцшний досвiд ремонту вузлiв, агрегатiв i ввдновлення деталей був накопичений в системi «Союзсшьгосптехшка». Цши на вiдремонтованi машини, вузли та агрегати зазвичай встановлюються, виходячи iз ступеня ввдновлення ресурсу i базово! цiни на нову техшку. Даний напрямок особливо актуальний для фермерських господарств, оскiльки придбання ново! техшки для цих господарств з фшансово! точки зору - дуже складне завдання [5].
Нами виявлеш чотири джерела надходження в лiзинг вживано! технiки: часта замiна техшки великими штегрованими пiдприемствами, банкрут-ство сiльськогосподарських пiдприемств, розiрвання договорiв поставки технiки по лiзингу, надходження техшки з-за кордону. Вщновлення старо! техшки здшснюеться спецiалiзованими пвдприемствами i технiчними обмiнними пунктами, у розпорядження яких видiляеться необхiдний обмшний фонд вузлiв i агрегатiв. Забезпечення рiзного роду гарантiй та додаткових по-слуг надае позитивний вплив на активiзацiю лiзингових ввдносин. Заводами-виробниками техшки досягнут значнi успiхи в розвитку сво!х сервiсних центрiв,
В.В. Губин экономические
ПУТИ ВОСПРОИЗВОДСТВА ОСНОВНЫХ ФОНДОВ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ... науки
!х техшчному оснащенш та пiдборi квалiфiкованих фах1вщв. Сервiсне обслуговування та ринок уживано! технiки створюють широку можливiсть впровадження нанотехнологiй.
Враховуючи стан машинно-тракторного парку в сшьському господарствi та триваючу деiндустрiалiзацiю сiльськогосподарського виробництва, необхщна дieва схема державно! пiдтримки. Однак, в умовах необхщност формування вторинного ринку сшьськогосподарсько! технiки та вiдродження ремонтного виробництва в АПК, концепщя ше! схеми повинна бути розширена: здаваш трактори спрямовуються не на утишзацда, а на розби-рання, вщновлення i вторинний ринок.
Вiдомi таю джерела фшансування вiдтворення ос-новних засобiв сiльськогосподарського призначення:
- Власш фiнансовi ресурси i внутрiшньогосподарськi резерви;
- Залучеш фiнансовi кошти;
- Центратзоваш об'еднаннями пiдприемств у вста-новленому порядку фiнансовi кошти;
- Кошти регюнального та державного бюджета;
- Кошти закордонних iнвесторiв.
З позицп iнвестицiйних перспектив роль джерел вщтворення техшчно! бази сiльського господарства та !х значимiсть iстотно в^^зняються один вiд одного, ба-гато напрямюв вiдтворення, незважаючи на зростання обсягiв держпiдтримки i субсидування, не виправдову-ють покладених очiкувань.
При цьому в сучасних умовах, коли бшьшють заходiв стимулювання вiдтворення основних виробни-чих фондiв - вщ субсидованого лiзингу до пiльгового кредитування сiльгосптоваровиробникiв - доступнi фiнансово-благополучним шдприемствам, необхiдна розробка напрямкiв вiдтворення основних засобiв сiльгосппiдприемств з урахуванням вже наявних фактов i диференшацп самих сшьськогосподарських пiдприемств за рiвнем рентабельности, конкуренто - i кредитоспроможностi [6].
Диференщащя сiльськогосподарських пiдприемств на прибутков^ пiдприемства з середнiм рiвнем прибутковост i збитковi призвела до нерiвномiрностi процесу вiдтворення. I якщо першi здатнi придбати iмпортну дорогу техшку, другi (найчастше) - менш дорогу впчизняну, то трет не можуть собi дозволити онов-лювати парк сiльськогосподарських машин. Таким чином, простий або навiть розширений процес вiдтворення за рахунок придбання ново! технiки можуть дозволити собi 20 - 25% сiльгосптоваровиробникiв.
Одним з виходiв у ситуацп, що склалася, е розви-ток кушвльпродажу уживано! сiльськогосподарсько! технiки: подiбний досвщ е в економiчно розвинених кра!нах (США, Канада, Япошя, Нiмеччина та ш.), на ринку яких продаються старi трактори та зернозбиральнi комбайни, термш служби бiльшо! частинi яких складае бшьше 3 - 5 роюв [7].
Однак диференцiацiя сшьськогосподарських шдприемств за рiвнем фiнансово! стшкосп не е ос-новним спонукальним мотивом придбання ста-рих сшьгоспмашин. Спiльними основами для всiх учасниюв купiвлi, продажу та вiдновлення старо! сшьськогосподарсько! техшки буде прибуток, який орiентуе власникiв на ефективну i економiчну експлуатацiю сiльгосптехнiки, щоб отримати максималь-ну вигоду, а виконавця - на збiльшення обсягiв продаж1в, розширення номенклатури. Тобто необхiднiсть чи ба-жання одних сiльськогосподарських шдприемств по-збавитися вiд технiки, що не влаштовуе !х з техшчних, технологiчних або економiчних параметрiв, для шших стане можливiстю придбання сшьгоспмашин для мехашзацп виробництва, а також для замши застаршо!, малопродуктивно! техшки при обмеженост грошових кошта. У свою чергу, пiдприемства, що займаються вщновленням старо! сiльськогосподарсько! технiки та !! перепродажем, отримають можливiсть збереження i 22
розвитку ремонтного i постачальницького виробництва.
Близько 60% сшьгоспмашин в Укра!ш експлуатуеться з виробленим моторесурсом, що зачшае можливiсть своечасного дотримання агротехнiчних строкiв прове-дення сшьськогосподарських робгт [8].
Враховуючи зарубiжний досвщ реалiзацi! старо! технiки i стан машинно-тракторного парку сшьськогосподарських шдприемств, вщновлена техшка буде користуватися попитом у втизняного сiльгосптоваровиробника, i !! придбання може стати найбiльш економiчним i швидким способом вирiшення проблеми технiчного переозброення для бiльшостi сшьськогосподарських шдприемств [9].
Оргашзацда ринкового обороту уживано! сшьськогосподарсько! техшки найбшьш доцшьно по-класти на дилерськi шдприемства, оскiльки вони ма-ють досвщ закушвель i продаж1в, ремонтну базу, вже знайомi з потенцiйними кшентами. А крiм того, вони, при необхщносп i економiчнiй доцiльностi, можуть звертатися до ремонтних пiдприемств за послугами вiдновлення.
Купiвля-продаж уживано! сшьськогосподарсько! техшки може бути оргашзована як на базi новоство-рених, так i на базi вже функцюнуючих дилерських пiдприемств. При цьому, на первинному еташ функцiя вiдновлення та продажу уживано! сшьгосптехшки можуть стати доповненням до вже юнуючо! структури дилерського пiдприемства i не вимагатимуть значних капiтальних витрат (рис. 1).
Однак, у перспективi можна виключати поя-ви пiдприемств-дилерiв, що спецiалiзуються саме на реалiзацi! уживано! сшьськогосподарсько! техшки, яю будуть пов'язаш з заводами-виробниками вже не закушвлею ново! технiки, а придбанням запасних ча-стин.
Рисунок 1 - Оргашзацшна структура дилерського пiдприемства
Суб'ектами ринкового обороту уживано! сшьськогосподарсько! техшки виступають:
шдприемства, що реалiзують б / у техшку, - дилер, який отримуе техшку за свш рахунок з наступним !! перепродажем - пiдприемству - покупцю. Можливий товаропровiдний потiк може бути розгалуженим: продавець-дилер-банк-покупець; або спрощеним до трьох ступенiв продавець-дилер-покупець, при цьому дилери можуть залучати кредитнi ресурси банкiв i вже виступати як лiзинговi компанi!.
Передбачаеться кшька варiантiв, за якими старi сiльгоспмашини будуть закуповуватися дилером для по-дальшого перепродажу:
1. Дилер звертаеться до сшьгоспшдприемств i закуповуе технiку з подальшим !! вiдновленням;
2. Сшьгоспшдприемства сво!ми силами вiдновлюють технiку i продають !! дилеру;
3. Придбання техшки з наступною дефектацiею та використанням залишених запасних частин.
Оборот уживано! сшьгосптехшки може отримати розвиток, коли, ^м просто! кушвльпродажу i вiдновлення технiки, дилер може взяти на себе функцп
экономические науки
В.В. ГУ6ИН
ПУТИ ВОСПРОИЗВОДСТВА ОСНОВНЫХ ФОНДОВ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ...
ломбарду по 3acTaBi сшьськогосподарсько! техшки, за-провадити практику обмшу на умовах trade-in, нада-ти сшьгосппщприемству можливiсть виставити стару техшку на комiсiю по фiксовaнiй комюшнш винaгородi [10].
Об'ектом купiвлi-продaжу при оборот старих сiльгоспмaшин може бути сшьськогосподарська технiкa рiзного стану i термiну служби, однак, як по-казують розрахунки, нaйбiльш ефективна, в аспекп витрат на вщновлення i подальшого використання, е сiльськогосподaрськa техшка до 5 - 10 рошв експлуатацп.
Важливим моментом при оргашзацп реaлiзaцil уживано! сшьськогосподарсько! технiки в Украхш залишаеться рентaбельнiсть кaпiтaльно -вщновлювального ремонту технiки та побудова економiчно взаемовигщних вiдносин мгж основними учасниками ринку [11].
У сучасних умовах найб№ш шдходящим методом визначення реaлiзaцiйноl вaртостi старих сiльгоспмaшин е витратний пiдхiд, заснований на складанш калькуляци (кошторису) на ремонтно-вiдновлювaльнi роботи, а ринкова варпсть мaтерiaлiв, комплектуючих виробiв, енергп, трудових витрат i вaртостi iнших залучених ресурсiв може визначатися на основi порiвняльного шдходу. Логiкa пропонованого розрахунку вaртостi старих сшьгоспмашин для умов продажу на вторинно-му ринку будуеться у такш послiдовностi: по-перше, розраховуеться залишкова вaртiсть i коефiцiент зносу, по-друге, визначаються витрати на вщновлення, i дaлi приймаеться рiшення про доцшьшсть вщновлення.
Допускаеться, що сiльгосптехнiкa, що надходить для перепродажу, може знаходитися i в працездатному стaнi, в iншому випадку вaртiсть вiдновлення необхщно збiльшити на величину витрат капитального ремонту.
Найб№ш важливими параметрами, що впливають на варпсть сiльгосптехнiки, е стан двигуна (ДВС), стан коробки передач i стан ходово! частини, як основш вузли [12].
Розвиток вторинного ринку потребуе вирiшення низки питань, що включають як1сний aнaлiз наявного ринку сшьськогосподарсько! техшки, обгрунтування стратегш i методiв !! реaлiзaцil, створення гнучко! систе-ми цiноутворення, та ш. [13].
У зв'язку з цим, актуальною е проблема визначен-ня, коли, в яких випадках i за допомогою яких схем фiнaнсувaння iнвестицiй альськогосподарським то-варовиробникам економiчно доцiльно здшснювати зaкупiвлю нових або старих машин.
Товаровиробнику, порiвнюючи розмiр рiчних ви-плат, як1 вiн може направити на оновлення машинно -тракторного парку для виконання певно! технолопчно! операцп, з вaртiстю придбання ново! i старо! технiки одноразовим платежем, за допомогою довгострокового кредитування та лiзингу, необхщно вибрати, яку техшку i за допомогою яких можливих схем фiнaнсувaння iнвестицiй економiчно дошльно купувати. При цьому можливi таш вaрiaнти (табл. 1). [14]. Таблиця 1 - Можл^ способи доукомплектування МТП сшьськогосподарських оргaнiзaцiй
№ вaрiaнтy Спое1б поновлен™ ЫТП
1 Придбaння т1льки ново!' тexнiки однорaзовим плaтeжeм
2 Придбaння одночacно ново! xa cтaроï тexнiки однорaзовим плaxeжeм
3 Придбaння т1льки yживaноï xexнiки однорaзовим плaтeжeм
4 Придбaння т1льки новоï xexнiки допомогою довгоетрокового крeдиxyвaння
5 Придбaння т1льки новоï xexнiки в л1зинг
б Придбaння одночacно новоï xa еxaроï xexнiки допомогою довгоcтрокового крeдиxyвaння
7 Придбaння одночaено новоï xa еxaроï xexнiки в л1зинг
8 Придбaння т1льки yживaноï xexнiки допомогою довгоcтрокового крeдиxyвaння
9 Придбaння т1льки yживaноï xexнiки в л1зинг
Висновок. Сутнють вiдтворeння оcновниx фондiв ciльcькогоcподaрcькиx пщприемств по пeрeвaзi можли-виx cпоcобiв доyкомплeктyвaння мaшинно-трaкторного пaркy бaзyeтьcя га тaкиx положeнняx:
1. Новa ciльcькогоcподaрcькa тexнiкa прaктично y вcix випaдкax зa cвоïми якicними xaрaктeриcтикaми пeрeвeршye aнaлогiчнy вживaнy. тому зa iншиx рiвниx умов тa нaявноcтi фiнaнcовиx можливоcтeй бiльш доцiльно кyпyвaти новi зacоби мexaнiзaцiï.
2. Обробiток ciльcькогоcподaрcькиx культур пов'язaний з пeвними eкономiчними ризикaми, зумов-лeними об'ективними природно-клiмaтичними процeca-ми, що, в бшьшоап випaдкiв, нe дозволяе з доcтaтньою чacткою ймовiрноcтi cпрогнозyвaти обcяги одeржyвaноï продукцп (доxодy). У цьому зв'язку cтрaтeгiя iнвecтyвaння доyкомплeктyвaння MTH повинга бaзy-вaтиcя нa принципi caмофiнaнcyвaння, тобто тexнiкa (новa aбо cтaрa) по можливоcтi повиннa кyпyвaтиcя зa рaxyнок влacниx джeрeл (aмортизaцiйнi вiдрaxyвaння, прибуток, дeржaвнi дотaцiï) бeз зaлyчeння довгоcтро-кового крeдитyвaння тa лiзингy. В iншомy випaдкy нeобxiдно викориcтовyвaти лiзинг aбо довгоcтроковe крeдитyвaння новоï aбо cтaроï тexнiки в зaлeжноcтi вiд розмiрy рiчниx виплaт, яш можe нaпрaвити тa чи iншa ciльcькогоcподaрcькa оргaнiзaцiя нa тexнiчнe пeрeоcнa-щeння тa модeрнiзaцiю cвого виробництвa.
3. Aнaлiз зaлeжноcтeй покaзye, що комeрцiйний лiзинг в бiльшоcтi вигадшв вимaгae вeликиx витрaт у порiвняннi з довгоcтроковим крeдитyвaнням. У цьому зв'язку, зa нaявноï можливоcтi, пeрeвaгy cлiд вiддaвaти довгоcтроковомy крeдитyвaнню.
Meтодикa дозволяе зaбeзпeчити дифeрeнцiйовaний пiдxiд до вибору eфeктивноï cxeми придбaння ново1 aбо cтaроï ciльcькогоcподaрcькоï тexнiки в зaлeжноcтi вщ фiнaнcово-eкономiчного cтaнy cпоживaчiв [15].
список л1тератури:
1. Плaкcieнко В.Я., Kyрбaцькa Л.M. Оcобливоcтi вiдтворeння окрeмиx видiв рecyрciв в ADX II Дeржaвa тa рeгiони. - 2004. - № б. - С. 203-209.
2. Aндрiйчyк В.Г Ф^нтовий лiзинг у розвитку мaтeрiaльно-тexнiчноï бaзи aгрaрниx пiдприeмcтв I В.Г Aндрiйчyк II Економiкa AПK. - 2003. - 3(101). - C. бб-б9.
3. Aндрiйчyк В.Г. Економта aгрaрниx пiдприeмcтв: пiдрyчник I Aндрiйчyк В.Г. 2 - гe вид., доповн. i пeрe-роб. - К.: КНЕУ, 2002. - б24 c.
4. Питeр Р. Диктон. Упрaвлeниe мaркeтингом [Teкcт]
I Р. Ди^он Питeр: пeр. c aнгл. - M.: Издaтeльcтво «БИШM», 1998. - 228 c.
5. Taрacовa Н.В. Проблeми розвитку вiтчизняного ciльcькогоcподaрcького мaшинобyдyвaння I Н.В. Taрacовa, ВМ. Довбня II AгроСвiт. - 2007. - №12. - C. 10-15.
6. Lerman, Z, Y. Kislev, A. Kriss, D. Biton. Agricultural Output and Productivity in the Former Soviet Republics. Economic Development and Cultural Change 51(2003): forthcoming.
7. Mundlak Y. Empirical Production Functions Free of Management Bias I Y Mundlak II Journal of Farm Economics. - 19б1. - № 43. - P. 44 - 5б.
8. О.1. Шнaрeвич GramcmHra оцiнкa cтaнy фор-мyвaння тa eфeктивноcтi викориcтaння мaтeрiaльно-eнeргeтичниx рecyрciв I Шнaрeвич O.I. II Вicник Хмeльницького нaцiонaльного yнiвeрcитeтy 2010, № 1, T. 2. - С. 189 - 192.
9. Tрaнчeнко Л. В. Oцiнювaння eфeктивноcтi yпрaвлiння пiдприeмcтвом нa оcновi yнiвeрcaльниx нормaтивниx грaфiчниx модeлeй I Л. В. Tрaнчeнко
II Aктyaльнi проблeми eкономiки. - 200б. - № 4. - С. 158-1б4.
10. Сиcтeмно-концeптyaльнi зacaди cтрaтeгiï нaцiонaльноï бeзпeки Укрш'ни. [тeкcт] I Горбyлiн В.П., ^чин^кий A.Б. - К.: ДП «НВЦ» «6вроaтлaнтикiн-
В.В. Губин экономические
ПУТИ ВОСПРОИЗВОДСТВА ОСНОВНЫХ ФОНДОВ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ... науки
форм», 2007. - 592 с. го виробництва в Укра!ш на шновацшнш 0CH0Bi / Г.М.
11. Тарасович Л.В. Вплив показнишв фшансового ста- Пвдлкецький. - К.: 1АЕ УААН, 2002. - С. 353.
ну на ефектившсть дшльносп пiдприeмств агрохiмiчного 14. Горобей В.П. Технiчне забезпечення селекцшно-
сервiсу // Л.В. Тарасович / Серiя «Економжа», Вип. насшницько! роботи / В.П. Горобей, О.Л. Красшченко //
№3(51) 2010. - С. 252. Економка АПК. - 2009. - №8. - С. 54 - 57.
12. Руденко В. П. Географiя природно-ресурсного 15. Економiчнi аспекти державно! техшчно! полiтики потенщалу Укра!ни: Щiдруч. у 3-х ч. - К.: К.-М. Академiя в агропромисловому комплексi / Я.К. Бшоусько, М.Я. - Чернiвцi «Зелена Буковина», 1999. - 568 с. Дем'яненко, В.О. Пиулько, В.Л. Товстопят. - К.: ННЦ
13. Пвдлкецький Г.М. Основш напрями високое- 1АЕ. - 2005. - 134с. фективного розвитку пореформеного агропромислово-
шляхи в1дтворення основних фонд1в с1льськогосподарських шдприбмств
© 2015
В.В. ry6iH, старший лаборант Центру економ1чних дослщжень
Одеська национальна академ1я харчових технологт, Одеса (Украгна)
Анотащя: У статп приведено джерела фшансування вiдтворення основних засобiв сiльськогосподарського при-значення. Розглянуто варiанти, за якими старi сiльгоспмашини будуть закуповуватися дилером для подальшого перепродажу. За допомогою таблиц представлено можливi способи доукомплектування машинно-транспортного парку сiльськогосподарських органiзацiй.
Ключовi слова: машинно-тракторний парк, дилер, ввдновлення, сiльськогосподарське шдприемство, технiка, запасш частини, лiзинг.
ways of reproduction of agricultural enterprises fixed assets
© 2015
V.V. Gubin, senior laboratory assistant at the Center of economic studies
Odessa national Academy of food technologies, Odessa (Ukraine)
Abstract: In the article, the sources of financing of reproduction of fixed assets for agricultural purposes were shown. Variants on which old agricultural machines will be bayed out by dealer for the future resale were proposed. The table shows the possible ways of resupplying of agricultural organizations' machine and vehicle fleet.
Keywords: machine-tractor fleet, dealer, restoration, agricultural enterprise, equipment, spare parts, leasing.
УДК 338.242.4.025.87
причины реформирования международного механизма валютных отношений большинства государств
© 2015
А.С. Довгань, кандидат государственного управления, доцент кафедры «Менеджмент в производственной сфере» А.С. Пундикова, студентка
Донецкий государственный университет управления, Донецк (Украина)
Аннотация. Международные валютно-финансовые отношения - это составная часть и одна из сложных сфер рыночной экономики. Участниками валютных отношений являются государства, международные организации, юридические и физические лица. В статье рассматриваются основные причины реформирования международного механизма валютных отношений государств, структура мировой экономической системы, её недостатки, а также суть товарно-денежных отношений между странами. Проводится анализ устоявшейся мировой экономической системы, её основных функций и принципов функционирования. Особое внимание уделяется валютно-финансовым операциям, связанным с международной торговлей между странами. Включение мирового рынка в процесс кругооборота капитала означает превращение части денежного капитала из национальных денег в иностранную валюту и наоборот. Это происходит при международных расчетных, валютных, кредитных и финансовых операциях. Таким образом, валютные отношения занимают особое место в национальном и мировом хозяйстве. Одним из основных факторов, характеризующим недостатки международного механизма валютных отношений, является отсутствие свободного инструмента финансового конвертирования. В работе акцентируется внимание на отсутствии международной валютной биржи, которая выполняла бы процесс купли-продажи большинства валют мира в системе международных товарно-денежных отношений на постоянной основе.
Ключевые слова: экономика, валютные отношения, мировая валюта, товарооборот, торговля, экспорт, импорт, деньги, доллар, финансовая система, ресурсы, потребители, продукция, конкуренция.
Развитие мировой экономики, на сегодняшний день, В результате подобных действий в мировой экономи-
происходит за счёт наращивания производственной ке произошли глобальные геополитические перевесы в
базы, готовой быть задействованной в производстве но- сторону развитых государств, сопровождавшиеся кон-
вых продуктов и услуг, однако, также развитие эконо- центрированием глобальных монополий абсолютно во
мики осуществляется за счёт увеличения удельной доли всех сферах экономической деятельности [1]. инвесторов, готовых инвестировать свои финансовые К таким монополиям можно отнести процессы произ-
средства в проекты будущих периодов. водства продуктов и услуг, которые представлены толь-
Сложившаяся мировая экономическая модель типа ко в развитых странах, подобное же производство в раз-
«инвестор - подрядчик» до настоящего времени прояв- вивающихся государствах запрещено различными огра-
ляла достаточно сильный характер динамического рас- ничивающими экономическими законами. Следующим
ширения, постоянно поглощала всё большее количество типом подобных перевесов является построение систе-
трудовых ресурсов и сырья, всё интенсивнее наполняла мы валютных отношений, способствующих формиро-
мировой рынок новыми товарами и услугами, всё силь- ванию механизма доминирования и зависимости одной
нее обогащала прежних инвесторов и рождала новых. валюты от другой, что в одном случае предоставляет
