CC BY
2
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 304.4
Наталiя Грень
кандидат юридичних наук, суддя Львiвського окружного адмiнiстративного суду
ORSID: 0000-0001-5780-9423
ЮРИДИКО-СОЦЮЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЦСКРИМШАЦП
ЯК ФОРМИ СОЦИАЛЬНО! ДЕВ1АЦП
http://doi.org/10.23939/law2022.35.039 © Грень Н., 2022
Проаналiзовано проблему дискримшацп особи чи групи осiб як сощального явища, що мае негативне значення для сусшльства, держави та людини. Доведено, що прояви нерiвностi - це складне сощальне явище, що субурдинуеться зi спрощеною моделлю мислення про людей з певною шдивщуальною характеристикою зi стереотипами, упередженням та стигмами.
Проблема сощального кнування дискримшацп полягае в ТТ суспiльному укоршен-нi. Народи та сощальш угрупування сприймають це явище як належне, i тшьки в свiтлi сучасних тенденцiй гумашзацп правовоТ реальностi та верховенства права питання по-долання нерiвностi та протидп дискримшацп отримали комплексну державно-пол^ичну увагу.
Право е соцiальним явищем. Це особливо важливо у випадку рiзних юридичних наук, оскiльки правове поле сусшльного життя е основною цеглинкою сощолопчноТ структури суспiльства.
Вказано, що усталеш стереотипи, що iснують в окремому суспшьствц е суттевими чинниками впливу на дискримшацшну поведiнку як спрощеш шаблони групового мислення, як дозволяють швидкий розвиток ощнок рiзних явищ, людей або ситуацш. Вони недостатньо обrрунтованi, а елементи визначають Тх форму та змкт когнiтивнi, емоц1йн1 та поведiнковi. Присутне стереотипне мислення практично в кожнш сфер1 дiяльностi людини. Усталенi стереотипи, що iснують в окремому суспшьствц е суттевими чинниками впливу на дискримшацшну поведшку.
Дискримiнацiя може бути наслщком iнституцiйно встановленоТ нерiвностi, що призводить до порушення прав i законних iнтересiв певних груп оаб, утворених за рiз-ними пщставами; це може призвести до нерiвного ставлення, приниження або недооцш-ки людини.
Доведено, що стереотипи та стигми, що поширеш в суспiльствi, - це не просто негативне явище, воно може бути загрозливийм для людини та сусшльства, бути сощаль-но-шкщливим або нав^ь небезпечним.
Ключовi слова: дискримшащя, соц1альна дев1ац1я, стереотип, стигма, рiвнiсть, правова пол1тика.
Постановка проблеми. Явища сощально! нерiвностi були зафiксованi у iсторичному генезис цившзацп майже вiд початку свого юнування. Дискримiнацiйнi прояви е невщ'емною частиною функцiонування людських популяцiй, незважаючи на проведення постiйних, часто навт радикальних,
системних експерименлв та програми боротьби з нерiвнiстю. Глибина проблеми змiнювалася з епохами та роками, однак, незалежно вiд часу, вони стосувалися переважно загальних критерпв, як-то: стал, походження, раси, релш1, матерiального стану, орiентацil чи, зокрема, вшу.
Проблема сощального iснування дискримшаци полягае в li суспiльному укорiненнi. Народи та сощальш угрупування сприймають це явище як належне, i тшьки в свiтлi сучасних тенденцiй гу-машзацп правово! реальностi та верховенства права питання подолання нерiвностi та протидп дискримшаци отримали комплексну державно-полггичну увагу.
Аналiз дослiдження проблеми. Не зважаючи на те, що задекларована проблема е далеко не новою у сощальнш та правовiй реальности все ж на науковому рiвнi розглядали ll винятково з огляду на окремi галузi права. Зокрема, Д. Мельничук, Р. Кошель, О. Тищенко та О. Климкова роз-глядають мiжнародно-правовi стандарти у сферi захисту вiд дискримшаци у трудовш сферi. Такий пiдхiд не створюе единого методологiчного пiдrрунтя та потребуе комплексного теоретико-правового анатзу.
Метою статт е дослiдження сутностi дискримшаци як форми сощально1 девiацil.
Виклад основного матерiалу. Прояви нерiвностi - це складне сощальне явище, що субурди-нуеться зi спрощеною моделлю мислення про людей з певною iндивiдуальною характеристикою, зi стереотипами, упередженням чи навт поведiнкою (останне вже необхщно квалiфiкувати як дискримiнацiю). Сощальна проблема полягае у тому, що проявляеться в рiзних аспектах сощально1 дiяльностi i не обов'язково полягае в умиснш поведiнцi, можливо ухвалення дискримiнацiйних р> шень без свщомого бажання настання шкiдливих наслiдкiв i грунтуеться на загальновизнаних мен-тальних стереотипах стосовно людей, якi належать до певно1 групи.
Стигма - це несприятлива ознака, упередження - це принизливе особисте судження, заснова-не на стигмi, стереотип - це негативне суспшьне ставлення до негативно1 риси, а дискримiнацiя пе-редбачае поведiнку, що порушуе права оаб або груп зi стигматизованою характеристикою.
Проблема рiвного ставлення та обмеження рiзних форм дискримiнацiя мае сво! фiлософськi, правовi, соцiологiчнi, психолопчш, полiтичнi та iншi аспекти. Тому актуальними е проблеми дискримшаци як сощального явища, зокрема множинно1 дискримшаци, яка останнiм часом стае предметом уваги в кожному цившзованому суспшьсга, оскiльки держава та ll громадяни одно-стайнi у сво1х зусиллях захистити основш людськi цiнностi та гарантувати законнють i верховенство права за дотримання принципу рiвностi, незважаючи на вщмшносп за статтю, вiком, освiтою, майновим станом, етшчною приналежнiстю тощо. Поява нових форм дискримшацшно1 поведiнки або посилення загальновщомо1 дискримшацшно1 поведiнки вимагае узгоджених зусиль i адекват-них методiв протидп цьому негативному соцiальному явищу. У сучаснш демократ iснуе прагнення досягти вщносно стабiльного комплексу "виправданих рiвностей" - рiвного старту i рiвного доступу [1, с. 173].
"Класичне" розумiння принципу рiвностi у мiжнародному правi було сформульовано в окре-мiй думцi суддi Танака у справi Ивденно-Схщно1 Африки, яка слухалася Мiжнародним судом справедливостi ООН (1966 р.): "Принцип рiвностi перед законом не означае ... абсолютное' рiвностi, а саме рiвного ставлення до ошб, незважаючи на шдивщуальш, конкретнi обставини, але це означае. вщносну рiвнiсть, а саме принцип ставитися рiвно до рiвного та нерiвно до нерiвного... Рiзне ставлення до нерiвних питань, зважаючи на !х нерiвнiсть, не тшьки дозволено, а й вимагаеться" [2, с. 18].
З юридичного боку, дискримшащя - це протиправне обмеження або позбавлення прав певно1 категорп громадян за 1'х нацiональною та расовою ознакою, щентичшстю, статтю, майновим станом, пол^ичною та релшйною приналежнiстю тощо. Дискримiнацiя може бути наслщком шститу-цiйно встановлено1 нерiвностi, що призводить до порушення прав i законних iнтересiв певних груп
Юридико-соцгологгчна характеристика дискримгнацИяк форми соцгально! девгацИ
ошб, утворених за рiзними шдставами; це може призвести до нерiвного ставлення, приниження або недоощнки людини.
Право е соцiальним явищем. Це особливо важливо у випадку рiзних юридичних наук, оскiльки правове поле суспiльного життя е основною цеглинкою соцюлопчно! структури суспiльства.
Як вказуе Дубовик К.: "сучасне розумшня сутностi соцiальних проблем i вщповщно !х визна-чення в наущ, незважаючи на широку поширенiсть дослщжень з ще! тематики, е надзвичайно рАз-номанiтними i !х визначення представляе певну наукову складнiсть. Ця проблема обумовлена, пе-редусiм, тим, що рiзнi науковi дослiдження базуються на рiзнiй методологiчнiй базi. Слщ зазначити й абсолютно рiзне розумiння соцiальних проблем вiдповiдно до об'ективютськпх i суб'ективiстських поглядiв рiзних дослщниюв на цей феномен. Так, зокрема, зпдно з традицiйною класичною об'ективютською концепцiею, пiд соцiальними проблемами можна розум^и реальнi, об'ективно ю-нукга соцiальнi умови, ситуацл, як! викликають занепокоення i яю можна змшити. Суб'ективiстськi концепцп, що визначаються як "конструкщошстський шдхвд", вщхиляють уявлення про об'ективний статус сощальних проблем як певну оргашчну патологiю, виявляють сощально конструйованi !х визначення" [3, с. 22].
З моменту свого виникнення сощолопя права намагалася вийти за межi правового позитивАз-му та аналiзувати правовi явища через такий науково-методичний iнструментарiй, що дозволяе ос-новним iнституцiям розглядати право та аналiзувати в !х соцiальному контексп, а також сприяти окреслення тенденцш у розвитку само! правово! системи.
Це особливо важливо в умовах глобального переходу, де е питання збереження адекватносп пол^ично! системи та знаходження балансу мiж нацiональною щентичшстю та все бiльш значущим питанням забезпечення прав та свобод громадян.
Нерiвнiсть - це поняття, яке важко визначити однозначно, однак найчаспше асощюеться з: владою, престижем i повагою, стилем життя, культурною сферою, осв^ою, матерiальним становищем, тобто так званими благами, яю характеризуються труднощами рiвномiрного розподiлу !х мiж громадянами. Саме нерiвнiсть е основою сощально! проблеми дискримшацп.
Усталенi стереотипи, що юнують в окремому суспiльствi, е суттевими чинниками впливу на дискримшацшну поведiнку. Стереотипи - це спрощеш шаблони групового мислення, якi дозволя-ють швидкий розвиток оцiнок рiзних явищ, людей або ситуацiй. Вони недостатньо обгрунтоваш, а елементи визначають !х форму та змiст когнiтивнi, емоцiйнi та поведiнковi. Присутне стереотипне мислення практично в кожнш сферi дiяльностi людини.
Важко переоцiнити роль стереотишв i упереджень у повсякденному життi у вiдносинах членiв групи. Ставлення впливае на спошб мiжособистiсних вiдносин i може стати приводом для дискримшацп i тут причиною можуть стати соцiальнi дискримiнацiйнi щнносп, норми. Упередження, стереотипи - тюно пов'язанi з цiнностями, якi вщображають i впливають на !х формування. Це сто-суеться як народу (наци) в широкому розумшш, так i мешканцiв певно! територАально! громади (мiсцевi звича! та традицп), а також оргашзацш та тудових колективiв. Погляди, якi iснують в орга-шзацл, вiдображають культуру оргашзацп та дозволяють передбачити змну робочого кшмату, сформу-лювати мотиви поведанка пращвниюв, мiжособистiснi стосунки м1ж працiвниками. У суспiльствi та оргашзацп iснуе багато сфер гшотетично можливо! напруги - етшчш, релiгiйнi, демографiчнi тощо, яю тдтримуються упередженнями та стереотипами. 1снуючА стереотипи, щнносп особливА, тому що вони дтть навiть фактичного розумшня. Та професор П. Зукаускас дае наступний приклад: "смерть молодо1 людина на робочому мющ сприймаеться шакше, шж смерть лттньо! людини" [4, с. 793]. Стереотип мае так звану цшшсну основу, тому негативне ставлення можуть сприймати як норму.
Необхщно констатувати, що у свщомост суспшьства живуть потужш стереотипи про представниюв певних групи, наприклад про циган А представниюв сексуальних меншин. Негативна увага до сексуальних меншин дуже часто пояснюеться традицшними католицькими щнностями. Р> вень проблеми виявляеться в словесних висловлюваннях нацп, де широко використовуються стереотипи (в анекдотах про представниюв рАзних народАв). Це аспект культурно! дискримшацп, а
культура мае ознаки стабшьност i змшюеться дуже повiльно. Дискримшащя була завжди гостре питання для груп меншин, якi зазнають дискримшаци. Традици, якi е популярнi в суспшьстта пере-ходять на бшьш низький рiвень (мiсце працi, осв^нш заклад, колектив мешканцiв), яка приносить непорозумшня у вiдносинах.
Цитований вже попередньо литовський професор вказуе, що у пострадянських державах iснують дискримшацшш ритуали, якi прийшли, наприклад, вщ радянсько! арми, як-то "дадвщина" (принижения молодших) i це явище мае глибоке кримшальне корiння. Ця система "прилипае" до свiдомостi людини, тому що вона сильно навдае шюзда справедливостi, рiвних i "це завжди пода-еться як символ чоловiчоl школи i мужностi арми". 1снують також традицп, якi акцентують вщ-мiннiсть нового працiвника у колективi (традицiя "прописки" або "першо! зарплати", коли нового спiвробiтника змушують оргашзувати вечiрку для колег), - традищя дискримiнацiйна i пiдтримуе нездоровi стосунки мiж колегами [4, с. 796].
Схвалення чи радикальна протидiя суспшьства i, як наслiдок, суспiльний осуд з боку гро-мадськосп, зменшуе гiпотетичиу можливiсть дискримшацшно1 ситуацл. Продемонтруемо це твердження на прикладi статистики щодо вшово1 дискримшаци. У европейському опитуванш громадсько! думки в середньому 40 % респонденпв сказали, що дискримшащя за вшом широко поширена в 1хшй крашь У Францп проте до тако1 думки схилялися 54 вщсотюв опитаних, у Португалп 52 вiдсотки, а у Великобританп 51 %. Це були найвищi результати опитування, проведеного у 2019 рощ. Найменший вщсоток вказiвних вiдповiдей про поширенiсть вшово1 дискримшаци був у Н1меччиш (20 %), Словаччинi (22 %) та Люксембурзi (23 %) [5].
Стигматизацiя не завжди мае лопчне пояснення, проте деколи И можна пояснити простим людським почуттям - страх. Серед останнього - це страх за життя i здоров'я, що пов'язаний з пан-демiчною загрозою. Стигма i стереотип, пов'язаний з СОУГО-19, захопив суспiльну свiдомiсть i пе-реростае в усьому свiтi, незважаючи на науковi докази, що свщчать про природу СОУГО-19. Вказа-ш прояви, пов'язанi з СОУ1Б-19, створюють небажанi соцiальнi наслiдки, якi ставлять шд загрозу зусилля, спрямованi на зупинення поширення пандемil, вони мають емоцiйний i когнiтивний вплив, що впливае на здатшсть об'ективно оцшювати ситуацИ, пов'язанi з СОУ1Б-19, i це обмежуе потен-цiал для ефективноси стратегiй профiлактики, яких повинен дотримуватися кожен громадянин. Крiм того, важливо наголосити, що стигматизащя щодо людей iз симптомами СОУ1Б-19 обмежуе пошук медично1 допомоги [6].
Стереотипна загроза асощюеться як iз короткостроковими, так i з довгостроковими ефектами, яю можуть загрожувати процесам i результатам для здоров'я. Короткостроковi наслiдки можуть виникати з бажання i зусиль людини спростувати вщповщний негативний стереотип. Цi наслiдки можуть включати фiзiологiчну реакцiю на стрес, шдвищену тривожнiсть, пiдвищенi вимоги до ког-нiтивноl обробки, зниження самоконтролю та недостатне виконання поставленого завдання. Повтор-ний досвiд стереотипно1 загрози може призвести до дезiдентифiкацil та розмежування, що може проявлятися у вщсутносп турботи про стан свого здоров'я або уникненш дiяльностi, пов'язано1 зi здоров'ям. Вiдчуття фiзiологiчного збудження вщ стресу та бiльших когштивних потреб, що е нас-лщком стереотипно1 загрози, може заважати спшкуванню мiж пацiентом i медичним фахiвцем. Наприклад, стереотипна загроза може впливати на шформащю, яку пацiент надае медичному пра-цiвнику, потенцiйно змшюючи надану допомогу. У довгостроковiй перспективi пацiент, який переживае загрозливi ситуаци в системi охорони здоров'я, може уникати взаемоди з медичними пращвниками, що вiдповiдно становитиме загрозу його життю та здоров'ю [7].
Висновки. Стереотипи та стигми, що поширеш в суспiльствi, - це не просто негативне явище, воно може мати загрозливе спрямування для людини та суспшьства, бути сощально-шюдливим або навт небезпечним.
Юридико-соцгологгчна характеристика дискримгнацИ'як форми сощальноХ девгацИ'
Перспективою майбутшх дослщжень е анатз npoHBÎB дискримiнацiï у рiзних сферах суспшь-ного життя та ïx взаемокореляцiя з нацiонально-ментальними особливостями окремого суспшьства та соцiуму.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Naoumova S. Empirical Characteristics of the Discriminating and Anti-Discrimination Legal Consciousness of Bulgarians Rownouprawnienie. Ksiçga jubileuszowa dla Profesory Maigorzaty Fuszary. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2022. Р. 173-190.
2. Non-Discrimination in International Law. A Handbook for Practitioners. Interights. The international centre for the Legal Protection of Human rights. London, 2011. P. 18.
3. Дубовик К. Девiантна поведшка як сощальна проблема. Актуальнi проблеми державного управлтня. 2018. Вип. 2. С. 21-27. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2018_2_5.
4. Zukauskas P., Vveinhardt J. Discrimination as a confusion of relations among the employees : the role of stereotypes and prejudices Nové trendy v manazmente : zbornik prispevkov z medzinarodnej vedeckej konferencie, 26. a 27. november 2008, Trencin, Slovenska Republika. Trencin : Trencianska univerzita A. Dubceka v Trencine, 2008.
5. Eurobarometer. Discrimination in Eurobarometer the European Union. 2019. No. 493. GUS 2021. URL : https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/2251.
6. Shigemura J., Ursano R. J., Morganstein J. C., Kurosawa M., Benedek D. M. Public responses to the novel 2019 coronavirus (2019-nCoV) in Japan: Mental health consequences and target populations. Psychiatry Clin Neurosci. 2020. V. 74. P. 281-282.
7. Phibbs S., Hooker K. An Exploration of Factors Associated With Ageist Stereotype Threat in a Medical Setting. The Journals of Gerontology: Series B . V. 73. Is. 7. October. 2018. P. 1160-1165. URL : https://doi.org/ 10.1093/geronb/gbx034.
REFERENCES
1. Naoumova, S. (2022). Empirical Characteristics of the Discriminating and Anti-Discrimination Legal Consciousness of Bulgarians Rownouprawnienie Ksiçga jubileuszowa dla Profesory Maigorzaty Fuszary. Warszawa : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. Р. 173-190 [in English].
2. Non-Discrimination in International Law. (2011). A Handbook for Practitioners. Interights. The international centre for the Legal Protection of Human rights. London, 2011. P. 18 [in English].
3. Dubovyk, K. (2018). Deviantna povedinka yak sotsialna problema Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. [Deviant behavior as a social problem]. Vyp. 2. S. 21-27. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ apdyo_2018_2_5 [in Ukraine].
4. Zukauskas, P., Vveinhardt, J. (2008). Discrimination as a confusion of relations among the employees : the role of stereotypes and prejudices. Nové trendy v manazmente : zbornik prispevkov z medzinarodnej vedeckej konferencie, 26. a 27. november 2008, Trencin, Slovenska Republika. Trencin : Trencianska univerzita A. Dubceka v Trencine. [in English].
5. Eurobarometer (2019). Discrimination in Eurobarometer the European Union. No. 493. GUS 2021. URL : https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/2251 [in English].
6. Shigemura, J, Ursano, R. J., Morganstein, J. C., Kurosawa, M., Benedek, D. M. (2020). Public responses to the novel 2019 coronavirus (2019-nCoV) in Japan: Mental health consequences and target populations. Psychiatry Clin Neurosci. V. 74. P. 281-282 [in English].
7. Phibbs, S., Hooke,r K. (2018). An Exploration of Factors Associated With Ageist Stereotype Threat in a Medical Setting. The Journals of Gerontology: Series B. V. 73. Is. 7. October. P. 1160-1165. URL : https://doi.org/ 10.1093/geronb/gbx034[in English].
Дата надходження: 30.05.2022р.
Hamanin rpenb
Natalia Gren
Ph.D,
judge of the Lviv District Administrative Court ORSID: 0000-0001-5780-9423
LEGAL AND SOCIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF DISCRIMINATION AS A FORM OF SOCIAL DEVIATION
The article analyzes the problem of discrimination against a person or a group of persons as a social phenomenon that has a negative meaning for society, the state, and a person. It has been proven that manifestations of inequality are a complex social phenomenon subordinated to a simplified model of thinking about people with a certain individual characteristic with stereotypes, prejudice and stigmas.
The problem of the social existence of discrimination lies in its social rooting. Peoples and social groups take this phenomenon for granted, and only in the light of modern trends in the humanization of legal reality and the rule of law, issues of overcoming inequality and combating discrimination have received complex state and political attention.
Law is a social phenomenon. This is especially important in the case of various legal sciences, since the legal field of social life is the main brick of the sociological structure of society.
It is indicated that established stereotypes existing in a particular society are significant factors influencing discriminatory behavior as simplified patterns of group thinking, which allow rapid development of assessments of various phenomena, people or situations. They are not sufficiently substantiated, and the elements that determine their form and content are cognitive, emotional and behavioral. Stereotyped thinking is present in almost every field of human activity. Established stereotypes existing in a particular society are significant factors influencing discriminatory behavior
Discrimination can be a consequence of institutionally established inequality, which leads to the violation of the rights and legitimate interests of certain groups of persons formed on various grounds; it can lead to unequal treatment, humiliation or underestimation of the person.
It has been proven that stereotypes and stigmas prevalent in society are not just a negative phenomenon, they can be threatening to a person and society, socially harmful, or even dangerous.
Key words: discrimination, social deviation, stereotype, stigma, equality, legal policy.
