CC BY
182
УДК 314.151.3:342.7
Балуева Ольга Володимирiвна,
доктор економ1чних наук, доцент, проректор з науковог роботи, Донецький державний утверситет управлтня. Балуева Ольга Владимировна,
доктор экономических наук, доцент, проректор по научной работе, Донецкий государственный университет управления.
Olga Volodymyrivna Balueva,
Doctor of economical Science, Associate Professor, Vice-Rector, Donetsk State University of Management.
Аракелова 1нна Олександ^вна,
кандидат економiчних наук, доцент ка-федри маркетингу, декан факультету економжи, Донецький державний утверситет управлтня. Аракелова Инна Александровна, кандидат экономических наук, доцент кафедры маркетинга, декан факультета экономики, Донецкий государственный университет управления.
Inna Oleksandrivna Arakelova,
PhD of economical Science, Associate Professor, Department of Marketing, Dean of the Faculty of Economics, Donetsk State University of Management.
ДИСКРИМ1НАЦ1Я ВНУТР1ШНЬО ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б В УКРА'1Н1: АРХЕТИПНА ПРИРОДА
Анотащя. Стаття присвячена практичному та науковому осмисленню проблем дискримшаци внутршньо перемщених оаб ^зь призму укра!н-ського нащонального архетипу. Проаналiзовано нормативно-правовi акги, яю спрямоваш на захисг вщ дискримшаци в Украшь Визначено основш сфе-ри вияву несправедливого сгавлення до ана^зовано! категори населення.
Ключовi слова: внутршньо перемiщенi особи, державна пол^ика, архетип, дискримiнацiя, соцiальний захист.
ДИСКРИМИНАЦИЯ ВНУТРЕННЕ ПЕРЕМЕЩЕННЫХ ЛИЦ В УКРАИНЕ: АРХЕТИПНАЯ ПРИРОДА
Аннотация. Статья посвещена практическому и научному осмыслению проблем дискриминации внутренне перемещенных лиц через призму украинского национального архетипа. Проанализированы нормативно-правовые акты, направленные на защиту от дискриминации в Украине. Определены основные сферы проявления несправедливого отношения к анализируемой категории населения.
Ключевые слова: внутренне перемещенные лица, государственная политика, архетип, дискриминация, социальная защита.
THE DISCRIMINATION OF INNER DISPLACED PERSONS IN UKRAINE: ARCHETYPE NATURE
Abstract. The article is dedicated to the practical and scientific understanding of the problems of discrimination of internally displaced persons through the prism of the Ukrainian national archetype. Analyzes regulations that protect against discrimination in Ukraine. It defines the basic scope of manifestation of unfair treatment of the analyzed population.
Keywords: internally displaced persons, public policy, archetype, discrimination, social protection.
Постановка проблеми. За остан-ш два роки до основних проблем еко-номiчного розвитку Укра!ни та фор-мування громадянського сустльства на засадах принцитв сощально! справедливости взаемоповаги та вза-еморозумшня сустльство i держава отримали додатково досить важку щодо ршення проблему — сощаль-ного захисту внутршньо перемще-них оаб (ВПО) з АР Крим та Доне-цько! i Лугансько! областей Украши через збройний конфлшт.
Сощальна функщя е одшею з най-головшших функцш сучасно! дер-жави. Тому потребою сьогодення е створення ново! системи сощального захисту ВПО, i держава у цьому про-
цесi мае вдагравати провiдну роль. Нинi визрiвае гостра необхiднiсть глибокого реформування сощально! сфери, що обумовлена як ресурсним обмеженням, так i потребою онов-лення вже використаних соцiальних моделей, сощальних технологiй, мо-дернiзацiею уйе! сфери, спрямовано! на бiльш усшшне вирiшення сощаль-них проблем, з якими з^кнулась наша держава, спричинених збройним конфлiктом.
Аналiз останнiх дослiджень i пу-блжацШ. Дослiдженням мiграцiйних процесiв та проблем ВПО придшено увагу багатьох втизняних вчених, таких як Е. М. Лiбанова, I. П. Майда-шк, О. А. Малиновська [1], О. У. Хом-
ра, I. М. Прибиткова, Ю. I. Римарен-ко, О. О. Чуприна [2]. OKpeMi тд-ходи щодо вирiшення проблем вну-трiшньо перемщених осiб наведено авторами А. Солодько, Т. Доронюк [3], Т. В. Бондар [4].
Щодо дискримшаци ВПО най-бiльш значущi результати продемон-стровано у дослiдженнях Громадсько' оргашзаци "Укра'нський iнститут со-цiальних дослщжень iменi Олексан-дра Яременка", 1нституту демогра-фи та соцiальних дослщжень iменi М. В. Птухи НАН Укра'ни, Мiжна-родного фонду "Вщродження", Гро-мадсько' iнiцiативи "КримSOS", аналогичного центру "Cedos" [5].
Також проблематищ архетипiв, ix функцiонуванню присвячеш пра-цi Е. Афонiна [6; 7], К. Юнга [8; 9], С. Кримського [10; 11].
Проте щ дослвдження не е вичер-паними, що зумовлюе та вщкривае простiр для подальших наукових розробок.
Аналiз i виявлення чинникiв, якi зумовлюють вияви дискримiнацii ВПО, дають змогу визначити архе-типну природу державно'' сощально' полiтики в умовах сощально-пол^ тично' кризи в Украiнi та виробити ефективний шструментарш щодо ii подолання.
Формулювання цiлей CTaTTi. Метою статт е наукове i практичне осмислення проблеми дискримшаци ВПО в Укра'ш та визначення архе-типно' природи цього явища.
Виклад основного MaTepiaiy. Роз-глянемо теорiю соцiальноi держави, яка стала активно розвиватися шсля Друго' свiтовоi вiйни. Сама щея сощ-альноi держави укладаеться в пол^ тичному та правовому устро' життя
суспiльства на принципах гумашзму, виконаннi комплексу сощально-за-хисних функцш, створення умов для розвитку громадянського сусшль-ства. Поняття соцiально'i держави тюно пов'язане з поняттям "сощал^ зацiя держави", яка складае процес пошуку механiзмiв узгодження ште-рейв бiльшостi членiв суспiльства.
Поняття "сощальна держава" бу-ло введено в науковий об^ Лоренцом фон Штейном у 1850 р. У визначенш, запропонованим автором, було змю-товно викладено низку положень, як розширювали традицiйне розумiння обов'язкiв держави. Вш тдкреслю-вав, що "соцiальна держава" повинна шдтримувати абсолютну рiвнiсть у правах для всiх сусшльних класiв. Вона зобов'язана сприяти економiч-ному та суспiльному прогресу для сво!х громадян, оскiльки в кшцевому пiдсумку розвиток одного виступае умовою розвитку iншого, зокрема, саме в цьому розумшш маеться на увазi соцiальна держава [12].
У цьому визначенш змшюеться дихотомiя "особистють-держава" на "держава-сусшльство". Головною метою держави в новому розумшш е економiчний та сощальний прогрес. Таке визначення поняття сощально! держави надалi пiдтримали Ю. Оф-нер, Ф. Науманн, А. Вагнер.
Поява термша "соцiальна держава" фактично змшила природу та сутшсть державностi, тобто вiдбувся своерщний перехiд вiд "полщейсько! держави", "держави сустльного договору", "держави як вищо! форми влади" до держави з ч^ко виражени-ми сощальними функцiями.
Г. Геллер у 1930 р. вперше ввiв поняття "сощальна правова держава",
в якому акцентував увагу на правi громадян на сощальш гаранта з боку держави [12]. Так, сощальш функци держави набули правово! основи.
Розгляд дискримшаци ВПО необ-хвдно починати з визначення рушш-них сил колективного несвщомого i пов'язаних з цим процеав у сусшль-сгвi, якi спричиненi збройним кон-флiкгом на сходi кра!ни.
Архетип — це формалiзована повторно використовувана модель, по-няття предметно! обласп [13].
Видатний украшський фiлософ Г. Сковорода найбiльшим злом вва-жав порушення спiльносгi, вщчуття, зв'язку людини з власним буттям. Для нього основою були гармошчне поеднання та спiвдiя людини в чаа, мiсцi, мiрi та особливостях (природ-них талантах). Порушуючи зв'язок цих чотирьох принцишв у своему жита, не тшьки окрема людина, а й цiлi народи стають марiонегками в чужих руках.
У психiчному сташ народiв важ-ливу роль вадграе колективне не-свiдоме. Так, К. Юнг у пращ "Про архетипи колективного несвщомого" [9] писав, що провщними чинника-ми розвитку культури i поведiнки е символiчнi форми, якi повiльно еволюцiонуюгь. Символи сприяють утворенню егносiв, нацiй та створю-ють психiчнi й органiзацiйнi засади всього сусшльного життя. Колективне несвщоме з'являеться за допомо-гою колективних переживань етшч-но! групи як певних неусвщомлених реакцiй, що виявляються в харак-терних для ще! групи унiверсальних прообразах, яю е пiдсвiдомими базисами та основами поведшки й мис-лення кожного шдивща [14].
На думку К. Юнга, архетипи ре-презентують колективне несвiдоме, е природженими, i !х можна порiв-няти з шстинктами тварин. Як за-значае автор, саме вщ гармонiйного поеднання свщомого й несвiдомого в людиш, яке е головним фактором психiчного здоров'я, вiд здагносгi розумiги символшу архегипiв зале-жить внугрiшня рiвновага. Отже, на-дiливши архетип властивютю перед-бачення майбутнього, К. Юнг вбачав у свiдомосгi людини силу, яка зава-жае цьому. Реконструкщя архетипу вимагае дiалекгичного розумiння, залучення позаращональних форм пiзнання. Автор трактував архетип i як несвiдомий змют, що змiнюегься, коли вiн стае усввдомленим i сприй-нятим, i використовуе барви шдив^ дуально! свiдомосгi, в якiй вiн вияв-ляеться [8].
У контекст нашого дослщження доречним е використання дискрим^ наци в бiльш специфiчному сенсi, а саме: дискримшащя — це обумовлеш упередженнями (негативними стереотипами), несправедливi дп щодо члешв певних соцiальних груп. Про те, що дискримшацшна поведiнка е несправедливою, може свщчити той факт, що образливi або жорсгокi ди вчиняються щодо члешв лише яки-хось конкретних груп i не вщбува-ються стосовно iнших груп.
Загальш принципи рiвносгi та не-дискримшаци всгановленi Консти-гуцiею Укра!ни. Так, ст. 24 Основного Закону зазначае: "Громадяни мають рiвнi консгигуцiйнi права i свободи та е рiвними перед законом. Не може бути прившеш чи обмежень за ознаками раси, кольору шюри, пол^ тичних, релiгiйних та iнших переко-
нань, стап, етшчного та соцiального походження, майнового стану, мюця проживання, за мовними або шшими ознаками" [15].
Аналогiчнi гаранта рiвностi та заборони дискримшаци мютяться й у низцi нормативних акпв мiжна-родного права, якi в рiзнi часи були ратифiкованi Укра!ною, ставши не-вiд'емною частиною нащонального законодавства.
Так, заборона дискримшаци гаран-туеться бвропейською конвенцiею про захист прав людини [16] та осно-воположних свобод 1950 р. (ратиф^ кованою Укра!ною 17.07.1997 р.), вщ-повщно до ст. 14 яко! "користування правами та свободами, визнаними в цiй Конвенци, мае бути забезпечене без дискримшаци за будь-якою оз-накою — статi, раси, кольору шири, мови, релт!, полiтичних чи шших переконань, нацiонального чи сощ-ального походження, належностi до нащональних меншин, майнового стану, народження, або за шшою оз-накою".
При цьому Протокол № 12 до Конвенци (ратифшований Укра!ною 09.02.2006 р.) розширюе сферу ди заборони дискримшаци на будь-яке право, що гарантуеться нащональ-ним законодавством, навiть якщо таке право не передбачене Конвен-щею. Статтею 1 цього Протоколу пе-редбачено, що здiйснення будь-яко-го передбаченого законом права забезпечуеться без дискримшаци за будь-якою ознакою, наприклад, за ознакою стат^ раси, кольору шюри, мови, релш!, полiтичних чи iнших переконань, нащонального чи сощ-ального походження, належност до нащонально! меншини, майнового
стану, народження, або за шшою оз-накою".
Основними законами, яю спря-моваш на захист вiд дискримшаци в Укра!ш, е: "Про засади запобтання та протиди дискримшаци в Укра!-нi"; "Про забезпечення рiвних прав i можливостей жiнок i чоловшв"; "Про основи сощально! захищеностi шва-лiдiв в Укра!ш"; "Про зайнятють насе-лення"; "Про забезпечення прав i свобод внутрiшньо перемщених осiб".
Вiдносини, до яких застосовуеть-ся законодавство з протиди дискримшаци, це: громадсько-пол^ична д^ яльшсть; державна служба та служба в органах мюцевого самоврядування; правосуддя; трудовi вiдносини, у тому чи^ застосування роботодавцем принципу розумного пристосування; охорона здоров'я; освта; соцiальний захист; житловi вiдносини; доступ до товарiв i послуг; доступ до товарiв i послуг; на iншi сфери суспiльних вiдносин.
Наведемо види дискримшаци:
1. Пряма дискримшащя — ситу-ацiя, за яко! з особою та/або групою оаб за !х певними ознаками пово-дяться менш прихильно, нiж з шшою особою та/або групою ойб в анало-гiчнiй ситуацi!, ^м випадкiв, коли таке поводження мае правомiрну, об'ективно обгрунтовану мету, спо-соби досягнення яко! е належними та необхщними.
2. Непряма дискримiнацiя — си-туацiя, за яко! внаслщок реалiзацi! чи застосування формально нейтраль-них правових норм, критерив оцiнки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи оаб за !х певними ознаками виникають менш сприятливi умови або становище порiвняно з ш-
шими особами та/або групами оаб, ^м випадюв, коли !х реалiзацiя чи застосування мае правомiрну, об'ек-тивно обгрунтовану мету, способи досягнення яко! е належними та не-обхщними.
3. Утиск — небажана для особи та/ або групи оаб поведшка, метою або наслiдком яко! е приниження !хньою людсько! пдносп за певними озна-ками або створення стосовно тако! особи чи групи оаб напружено!, во-рожо!, образливо! або зневажливо! атмосфери.
4. Шдбурювання до дискримша-цi! — вказiвки, iнсгрукцi! або закли-ки до дискримшацп стосовно особи та/або групи оаб за !х певними озна-ками.
5. Пособництво — будь-яка сввдо-ма допомога у вчиненш дш або безд^ яльносгi, спрямованих на виникнен-ня дискримiнацi!.
Суб'ектами, надшеними повнова-женнями щодо запобтання та проти-дi! дискримiнацi!, е: Верховна Рада Укра!ни; Уповноважений Верховно! Ради Укра!ни з прав людини; Каб^ нет Мiнiсгрiв Укра!ни; iншi держав-нi органи, органи влади Автономно! Республши Крим, органи мюцевого самоврядування; громадськi оргаш-зацi!, фiзичнi та юридичнi особи.
Статтею 14 Закону Укра!ни "Про забезпечення прав i свобод внутрш-ньо перемщених осiб" [17] перед-бачено, що внугрiшньо перемiщенi особи користуються тими самими правами i свободами вщповвдно до Консгигуцi!, законiв та мiжнародних договорiв Укра!ни, як i iншi громадя-ни Укра!ни, що постшно прожива-ють в Укра!ш. Тобто забороняеться !х дискримiнацiя при здшсненш ними
будь-яких прав i свобод на пiдсгавi, що вони е внутршньо перемiщеними особами.
Проте, за соцюлопчними дослi-дженнями, множаться ксенофоб-ськi настро!, виявом яких нерщко стае дискримiнацiя найвразливших верств суспiльсгва, у тому чи^ ви-мушено перемiщених осiб. 1м, ^м гострих питань, що стоять на порядку денному всiх укра!нщв, доводиться додатково страждати вщ утис-кiв — юридично встановлених (як, скажiмо, жорсгкi обмеження в пе-ресуваннi з окупованих територш i "нерезидентство" кримчан) i фактич-них — неприйняття на роботу, вщмо-ва у наданнi в оренду житла [18].
У реальному житп за останш два роки все часпше виявляються озна-ки стигматизаци. Багато в чому про-цес пiдiгрiваегься через культиву-вання мiфiв i сгереогипiв про ВПО в шформацшному полi.
Вiдносини ВПО з шститущями складаються важко. 1снують певнi обмеження, пов'язанi з порушенням виборчих прав, вщсутня системна допомога ВПО в забезпеченш жит-лом, сощальними виплатами, розро-стаеться корупцшна складова про-пускно! системи.
Завдання гуманiгарно! шдтримки громадян i тих, хто ви!хав i залиши-лися на неконтрольованш державою геригорi!, вирiшуюгь волонгерськi оргашзаци, мiжнароднi фонди та привагнi структури.
До цього часу в нашш кра!ш пи-тання про дискримшацш ВПО практично не дослщжувалося. Ухвалений восени 2014 р. Закон Укра!ни "Про забезпечення прав i свобод внугрiшньо перемiщених осiб" лише декларатив-
но забороняе дискримшащю виму-шених переселенщв, однак не визна-чае мехашзму реалiзацi! !х законних прав i свобод на нових територiях, де вони проживають нинi. Держава законодавчо забезпечила реестращю ВПО i виплату !м грошово! допомоги, розмiр яких не можна порiвняти з ре-альними витрати на проживання.
У зазначеному Закон Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни наказано при ма-совому (понад 100 тис. ойб) або три-валому (бiльше 6 мiсяцiв) вимушено-му переселеннi громадян затвердити комплексы державнi цiльовi програ-ми з тдтримки i соцiально! адаптацi! ВПО. Шсля оголошення "антитеро-ристично! операци" пройшло вже два роки. За цей час рщт мiсця покинуло понад 1,5 млн жителiв, але вщсут-нi Державнi програми з адаптацп та допомоги переселенцям, штеграци !х у новi територiальнi громади, але ух-валено низку ршень (про ускладнен-ня реестраци та перемiщення пересе-ленцiв, виплат сощально! допомоги тощо), якi мають певний дискрим^ нацiйний характер [17].
У серпы 2015 р. представники Чу-гу!всько! правозахисно! групи провели анкетування 100 переселенщв, яю при!хали в Харкiвську область iз зони вiйськових дiй. Практично кожен четвертий опитаний зазна-чив неприязне ставлення з боку мю-цевих жителiв. У процес пошуку житла 35 % ВПО було вщмовлено в орендi житлоплошд на пiдставi того, що вони були переселенцями. 26 % опитаних вказали на завищен-ня власниками вартосп оренди житла, 33 % — на труднощд в отриманш пенсiй та соцiальних виплат. Кожен п'ятий переселенець отримав вщмо-
ву у працевлаштуванш пiсля того, як заявив, що належить до категорп ВПО. Такий приклад побутово! дис-кримiнацi! — не виняток з правил, а повсякденна реальшсть, з якою сти-каються вихщщ з Криму i Донбасу в рiзних куточках Укра!ни [18].
З'ясувалося, що 24 % опитаних ввдчували неприязне ставлення з боку мюцевих жителiв. На випадки безпiдставно! вщмови або умисного затягування процесу оформлення до-кументiв вказали 12 %. У центрах за-йнятосп надали допомогу практично всiм, причому тшьки 3 % переселен-щв вiдзначили факт пропозицi! не-ввдповщно! роботи. При спробi пра-цевлаштування вщмовляли у зв'язку з тим, що здобувач е перемщеною особою, в 20 % випадюв упереджене ставлення з ще! ж причини вщзначи-ли 11 % переселенщв. Про заниження зароб^но! плати заявили тшьки 6 %. Значення некритичне, але саме воно е прямим свщченням дискримшаци. При спробi оренди житла вщмовили 35 % на пiдставi того, що вони е пере-селенцями, 26 % вказали на завищен-ня власником вартосп оренди житла. Про проблеми з банками заявили 10 %, однак це були проблеми приватного порядку. А ось отримання пенсш та шших сощальних виплат викликало серйознi й необгрунтова-нi труднощi у 33 % опитаних [18].
За даними Укра!нського шституту соцiальних дослiджень iменi Олек-сандра Яременка "Оцiнка потреб внутршньо перемiщених жiнок та осiб похилого вжу в Укра!нi" [4], ви-значено основнi сфери вияву несправедливого, упередженого ставлення у зв'язку зi статусом переселенця (див. рисунок).
Залишаються невиробленими державш механiзми забезпечення ВПО реалiзацiю ними конститу-цiйного права обирати сво!х пред-ставникiв до оргашв державно'1, регiональноi та мюцево! влади. У минулому роцi переселенщ не могли голосувати за депутапв до Верховное' Ради по мажоритарних округах, позбавлеш права обирати депутапв до мiсцевих рад.
Отже, тсля прийняття Закону Украши "Про забезпечення прав i свобод внутршньо перемiщених ойб" [17] для переселенщв залиша-еться низка невирiшених проблем сощального, полiтичного i економiч-ного характеру. Зокрема, вимушеш переселенцi стикаються з обмежен-нями свободи пересування, обслу-говування в банювських установах, вони позбавленi права голосу на мю-цевих виборах i не можуть отримати компенсацii за втрачене майно.
Дискримшащя ВПО виявляеть-ся не тiльки з боку сусшльства, а й з боку держави, яка приймае закони i шдзаконш акти, що обмежують пе-
реселенщв у правах. Упроваджений у ачш 2015 р. Тимчасовий порядок здшснення контролю за перемщен-ням ойб, транспортних засобiв та вантажiв через лiнiю зiткнення у межах Донецько1 та Лугансько1 областей призвiв до непропорцiйного обмеження права на свободу пере-сування ВПО; постанови № 427 та № 615 позбавили переселенщв права вибору банювсько! установи для отримання пенсш або щомюячно! адресно! допомоги.
На особливу увагу заслуговуе проблема дискримшаци переселенщв з Криму. Вщповщно до Закону Украши "Про створення вшьно! економiчноi зони "Крим" [19] та про особливост здiйснення економiчноi дiяльностi на тимчасово окупованш територii особи, мiсце проживання яких зареестроване в Криму, прирiв-нюються до нерезидентiв у розумшш митного, податкового i фiнансового законодавства. Водночас Податко-вий кодекс Украши мiстить норми, за якими у деяких ситуащях ставка податку на певш види доходiв чи
Основы сфери дискримшацп ВПО [4], %
операцш е рiзною для податкових ре-зидентiв i нерезидентiв.
Крiм того, iз прийняттям у липнi 2015 р. Закону Укра!ни "Про мiсцевi вибори" вимушенi переселенцi були фактично позбавлеш права голосу на мюцевих виборах 2015 р. Зазначенi дискримшацшш положення супере-чать Конституцi! Укра!ни.
Аналiзуючи данi соцiальних до-слщжень, нормативно-правову базу, що стосуеться ВПО, слщ зазначити, що визначенi нами основш пробле-ми у порушенш прав внутрiшньо перемiщених осiб мають шд собою практичне пiдгрунтя, але дискрим^ нацiйний характер бiльше прослщ-ковуеться саме з боку держави, а не громадськость Це значною мiрою пов'язано з тим, що державш органи Укра!ни вперше зпкнулися з проблемою вимушених переселенщв. Таким чином, вiдсутнiсть досвiду в кра!ш, проблеми у формуваннi законодав-чо! бази стали перешкодами у реа-лiзацii соцiально-економiчних прав ВПО та чинять додатковi проблеми в !х адаптацi! на новiй територi! засе-лення: вiд пошуку мiсця тимчасово-го проживання, отримання медично! допомоги, послуг освпи, працевлаш-тування до виршення iнших соцi-альних питань.
Однак, розглядаючи порушення прав вимушених переселенщв, за-значимо i позитивнi змiни, що мають мiсце у сучасному громадянському суспiльствi: гумаштарний розвиток Укра!ни, запровадження неофщш-ного концепту етичного i толерантного ствюнування громадян та фор-мування яюсно нового людського потенцiалу поряд з сощальною, культурною та нащональною iнтеграцiею
укра!нського суспiльства, що тд-тверджуеться потужним волонтер-ським рухом, який на сьогодш досяг нацiонального масштабу, що, своею чергою, тдтверджуе домiнування емоцш та спiвчуття в укра!нському нащональному архетипi.
Висновки з даного дослщження i перспективи подальших розвiдок. Шдсумовуючи викладене, зазна-чимо, що з метою зниження рiвня дискримiнацi! ВПО мають бути пе-реглянутi дискримшацшш постанови, конкретизоваш термiни, як призвели до неоднозначного тлума-чення нормативних актiв, а також необхщним е перiодичний перегляд критерпв вразливостi груп ВПО для надання !м необхiдно! допо-моги.
Нагальна потреба е також у ви-робленнi ефективних державних со-цiальних програм, як б враховува-ли архетип укра!нського сусшль-ства, що, як наслщок, дало мож-ливiсть створити ефективну сшв-працю та взаемодiю мiж всiма його членами.
список ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ -
1. Малиновська О. А. Шляхи вирь шення проблеми внутршшх пе-ремщених ос1б: деяк1 уроки 1з заруб1жного досвщу: [аналогична записка] [Електронний ресурс] / О. А. Малиновська. — Режим доступу: http://niss.gov.ua/articles/ 1609/
2. Чуприна О. О. Формування нацю-нальних шструменпв надання до-помоги внутршньо перемщеним особам / О. О. Чуприна // Вкн. Донецьк. нац. ун-ту: Сер1я В. "Еко-
номка i право". — 2015. — № 1. — Вшниця: Вид-во ДонНУ, 2015. -С. 467.
3. Солодько А. Захист сощально-еко-номiчних прав внутрiшньо перемь щених оаб: пepшочepговi завдання для Укра!ни: [звгг] [Електронний ресурс] / А. Солодько, Т. Доро-нюк. — Режим доступу: http://www. cedos.org.ua/system/attachments/ files/ 000/000/045/original/ CSR_ IDP.pdf?1400493355
4. Бондар Т. В. Доступ до медичних послуг та психолопчний стан вну-тршньо пepeмiщeних осiб (резуль-тати сощолопчного дослiджeння "Оцшка потреб внутpiшньо пере-мiщeних жiнок та осiб похилого вшу в Укра!ш") [Електронний ресурс] / Т. В. Бондар. — Режим доступу: http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2015/02/Bondar. pdf
5. Вироблення полггики щодо вну-тpiшньо пepeмiщeних оаб в Укра-!ш [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.cedos. org.ua/uk/migration/vyroblennia-polityky-shchodo-vnutrishno-peremishchenykh-osib-v-ukraini
6. Афонин Э. А. Архетипика как новое научное направление междисциплинарных исследований проблем государственного управления /
3. А. Афонин, Е. В. Суший // Гос. упр. в XXI в.: традиции и инновации. — М.: Изд-во МГУ, 2011. —
4. 3. — С. 111-122.
7. Афотн Е. А. Громадська доля у тво-ренш та здшсненш державно! поль тики / Е. А. Афонш, Л. В. Гонюкова, Р. В. Войтович. — К.: Центр сприян-ня шституцшному розвитку держ. служби, 2006. — 160 с. — (Сер. "Б-ка молодого держ. службовця").
8. Юнг К. Проблемы души нашего времени / К. Юнг. — СПб.; М.; Х.; Минск: Питер, 2002. — 352 с.
9. Юнг К. Об архетипах коллективного бессознательного / К. Юнг // Архетип и символ. — М.: Reneissse, 1991. — С. 97-128.
10. Кримський С. Б. Архетипи украш-сько! культури / С. Б. Кримський // Вкн. НАН Украши. — 1998. -№ 7-8. — С. 74-87.
11. Кримський С. Б. Архетипи укра!н-сько! ментальност / С. Б. Кримський // Пробл. теорй ментально-сп / вщп. ред. М. В. Попович. — К.: Наук. думка, 2006. — С. 273-301.
12. Калашников С. Социальное государство: эволюция и этапы становлен-ня / С. Калашников // Человек и труд. — 2002. — № 10. — С. 47-52.
13. Архетип (психолопя) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.ru.wikipedia.org
14. Укратський нащональний архетип [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/blog/ pberest/read/54522/Ukrajinskyj_ nacionalnyj_arkhetyp
15. Конститущя Украши // ВВР Укра!-ни. — 1996. — № 30. — Ст. 141 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
16. бвропейською конвенщею про за-хист прав людини [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.echr.coe.int/Documents/ Convention_UKR.pdf
17. Закон Украши "Про забезпечення прав i свобод внутршньо пе-ремщених оаб" 20.10.2014 р. — №1706^П//ВВРУкра!ни.—2015.— № 5. — Ст. 5.(3i змш та допов.)
18. Правозащитники решили проверить факты дискриминации на Харь-ковщине [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://replyua.net/ news/11380-pravozaschitniki-reshili-proverit-fakty-diskriminacii-na-harkovschine.html
19. Закон Украши "Про створення вшь-но1 економ1чно1 зони "Крим" та про особливосп здшснення економ1чно1 д1яльност1 на тимчасово окупова-
нш територИ Украши" 12.08.2014 р. № 1636-VII // ВВР Украши. -2014. - № 43. - Ст. 2030 (З1 змш та допов.)
