CC BY
13
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК 341.231.14
Володимир Марковський
1нститут права, психологи та шновацшно! освгш Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори, ютори та фшософи права volodymyr.ja.markovskyj @1рпи.иа
Соломiя Цебенко
1нститут права, психологи та шновацшно! освгги Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори, ютори та фшософи права
smombd@ukr.net
Дiана Андрощук
1нститут права, психологи та шновацшно! освгш Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
Студентка 4-го курсу dianaandroschcuk1112@gmai1.com
ЗАБОРОНА ДИСКРИМшАЦп ЗА МОВНОЮ ОЗНАКОЮ ПРИ РЕАЛ1ЗАЦП ПРАВА НА ОСВ1ТУ У ПРАКТИЦ1 еВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ з прав людини
http://doi.org/10.23939/1aw2020.26.086
© Марковський В., Цебенко С., Андрощук Д., 2020
Проанашзовано правовi позицп европейського суду з прав людини, сформованих у процеа розгляду справ, що стосувалися порушення прав людини через дискримшащю за мовною ознакою (дискримiнацiя на 1рунт1 мови) пщ час реашзацп права на освiту.
На основi проаналпованих правових позицп можна пояснити необгрунтовашсть вимог деяких представнитв меншин здiйснювати навчальний процес винятково мовою нацюнальноТ меншини, iгноруючи навчальний процес державною мовою. Крiм того, низка правових позицш еСПЛ може бути застосована для доведення дискримшацп освггшх прав украТнщв за мовною ознакою на окупованих Роаею територiях.
Ключовi слова: права людини, европейський суд з прав людини, Конвенщя, право на освiту, дискрим1нац1я, дискримшащя за мовною ознакою.
Постановка проблеми. Перед державою Укра!на давно вже постало питання: у який спошб штегрувати нацiональнi меншини в укра!нське суспiльство, не допустивши при цьому жодно! дискримiнацi!? Питання е складним, оскшьки, звiсно, деякi з представниюв цих нацiональних меншин хотiли б надалi здiйснювати навчальний процес лише рщною мовою, фактично сприяючи власнш сегрегацi!. Однак, положення Конституцi! Укра!ни зобов'язують застосовувати державну -укра!нську мову як мову освiтнього процесу в державних i комунальних навчальних закладах.
У зв'язку з цим виникае така дилема, гщна штелектуальних зусиль юристов - як досягти справедливого балансу мiж застосуванням державно! мови та дотриманням прав нацюнальних меншин на освтоу рщною мовою, що передбачено частиною п'ятою статтi 53 Конституци Укра!ни? Крiм того, також виникають проблеми, пов'язаш iз порушення права украшщв на освiту рiдною мовою на окупованих Рошею територiях: в Криму, окремих районах Донецько! i Лугансько! областей. Тому одним з важливих теоретичних аспектов нашого дослiдження е з'ясування юрис-дикци ССПЛ щодо порушення права на освiту через дискримшащю за мовною ознакою (стаття 2 Першого протоколу до Конвенци про захист прав людини та основоположних свобод (далi -Протокол № 1 Конвенци) [1], у поеднанш зi стаття 14 Конвенци про захист прав людини та основоположних свобод (далi Конвенщя, СКПЛ) [2] за формулою (Р1-2+14).
Аналiз дослiдження проблеми. Дослiдження практики ССПЛ у сферi мовних вiдносин вивчали таю науковщ, як Донна Гом'ен, Ерша Марзано, Роман Демюв, Яра Скрипник, 1ван Торончук, Вячеслав Шевченко.
Основними джерелами дослщження е таю справи ССПЛ: Бельгшська мовна справа [3]*, Катан та iншi проти Молдови та Роси (заяви № № 43370/04, 8252/05 та 18454/06) [5]1, Оршуш та iншi проти Хорвати (заява № 15766/03) [6]. Справа Катан та iншi проти Молдови та Роси може бути для нас особливо важливою з огляду на чтоке встановлення Судом (ССПЛ) причетносто Роси до дискримшаци через заборону навчання рщною мовою в окупованому щею державою Приднютров'!.
Метою статто е з'ясувати правовi позици Свропейського суду з прав людини, сформоваш пiд час розгляду справ, яю стосувалися порушення прав на освггу через дискримiнацiю за мовною ознакою (iнодi ще використовують поняття "дискримгнацгя на хрунт1 мови"). Виршення цього завдання дасть можливiсть урахування цих позицiй ССПЛ у правовш практицi Укра!ни, як у конституцшних провадженнях щодо Закону Укра!ни Закон Украши "Про забезпечення функцюнування укра!нсько! мови як державно!" вiд 25.04.2019 [7], так i пiд час розгляду справ Укра!на проти Роси [8].
Виклад основного матерiалу. У 2014 рощ розпочалася вшна Роси проти Укра!ни, наслiдком яко! стала окупащя Криму (див. ст. 2 Закону Укра!ни "Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованш територи Укра!ни" вiд 15.04.2014 [9]), а, згодом, i частини материково! територи Укра!ни - окремих районiв Донецько! та Лугансько! областей. Переб^ цього мiжнародного збройного конфлiкту призвiв до масових порушень прав людини на окупованих Рошею територiях. У зв'язку з цим Укра!на подала низку мiждержавних скарг проти Росi! до ССПЛ [4]. Серед таких заяв найщкавшою для нашого дослщження е та, що стосуеться закриття укра!нських шюл в Криму та на Донбас (порушення права на освпу ст. 2 Протоколу № 1 Конвенци) та дискримшаци за мовною ознакою - це заява Укра!на проти Роси № 42410/15. У цш заявi Уряд Укра!ни стверджуе, що з 27 лютого 2014 року Росшська Федеращя, здiйснюючи ефективний контроль над Автономною Республшою Крим, яка е невщ'емною частиною Укра!ни, i здiйснюючи ефективний контроль над сепаратистами та озброеними угрупуваннями, яю ддать у Схiднiй Укра!нi - мае юрисдикщю щодо ситуацi!, яка спричинила численш порушення Конвенцi!.
* Повна назва справи англшською мовою на сайп £СПЛ виглядае так: «ECHR 23 July 1968, No. 1474/62;1677/62;1691/62;1769/63;1994/63;2126/64, Case "relating to certain aspects of the laws on the use of languages in education in Belgium" v. Belgium (Merits)» [3]. Однак при наступному цитуванш правових позицш £СПЛ у вказанш справi використовуе скорочену назву «Belgian linguistic case» - Див. Guide on Article 2 of Protocol No. 1 to the European Convention on Human Rights. Right to education. Council of Europe/European Court of Human Rights. Updated on 31 August 2019[4].
1ECHR19 October 2012, No. 43370/04, 8252/05 & 18454/06, Catan and others v. Moldova and Russia.
Уряд-заявник посилаеться на порушення рiзних статей Конвенци, зокрема статп 2 (право на життя), стагтi 3 (заборона катування) та шш^ серед яких е стаття 14 (заборона дискримшацп) та стаття 2 Протоколу № 1 до Конвенци (право на освпу) [10]. Наразi ССПЛ не прийняв рiшень по суп у цих справах, але вказане засвщчуе, що такi скарги е прийнятними для цього Суду i можливють хоч якось захистити мовш права укра!нцiв в Криму вимагае звернення до досвщу розгляду таких справ ССПЛ.
Конвенщя передбачае заборону дискримшацп за статтею 14 "Заборона дискримшацп"'. Ця стаття не дiе окремо вiд iнших норм, не мае самостшного характеру, а лише доповнюе вже гарантованi СКПЛ права [11, с. 11]. Вказана стаття не передбачае загального зобов'язання не допускати дискримшацп, а лише гарантуе рiвнiсть у здшсненш прав людини i основоположних свобод, гарантованих лише Конвенщею. Згодом був прийнятий Протокол № 12 до Конвенци (ратифшований також i Укра!ною - 09.02.2006) [12], який забороняе дискримшащю у "здшсненш будь-якого передбаченого законом права", а отже, мае ширшу сферу застосування, шж стаття 14 СКПЛ, яка поширюеться тшьки на права, зазначеш в Конвенцi!. Змiст цих термшв прокоментовано у Пояснювальнiй доповда Ради Свропи, який виступае актом офщшного авторитетного тлумачення положень вщповщного мiжнародного договору, що пiдлягае врахуванню при iмплементацi! його положень на нацюнальному рiвнi, у тому чи^ - при юридичнiй аргументацi! позицп у справi та ухваленнi судового ршення. У Пояснювальнiй доповiдi Ради Свропи зазначено, що Протокол № 12 стосуеться заборони дискримшацп:
1) у здшсненш будь-якого права, що спещально гарантовано особi на пiдставi положень нацюнального законодавства;
2) у здшсненш будь-якого права, що може бути виведене з чпкого обов'язку державного органу на пiдставi положень нацюнального законодавства, тобто коли на державний орган на пiдставi положень нацюнального законодавства покладений обов'язок дiяти певним чином;
3) що здшснюеться державним органом у процес виконання ним дискрецшних повноважень (наприклад, призначення субсидш);
4) що вщбуваеться у формi будь-яко! шшо! дi! чи бездiяльностi з боку державного органу (наприклад, поведшка правоохоронних органiв) [11, с. 68].
Стаття 14 Конвенци гарантуе рiвнiсть у користуванш правами i свободами без дискримiнацi! за будь-якою ознакою: статi, раси, кольору шюри, мови, релiгi!, полiтичних чи шших переконань, нацiонального чи сощального походження, належностi до нацiональних меншин, майнового стану, народження або за шшою ознакою. Тобто таю ознаки як мова чи колгр шкгри та належнють до нацюнальних меншин виступають як окремi пiдстави за СКПЛ. Вони е невщ'емними вщ поняття расового та/або етнiчного походження. ССПЛ не мае права розглядати скарги на дискримшащю, якщо вони не охоплюються правами, що передбачеш за Конвенщею, але "мова" як самостшна ознака захищаеться за Конвенщею. Права, гарантоваш СКПЛ, повинш розглядатись у такий спошб, нiбито заборона дискримшацп становить невщ'емну частину кожно! зi статей, якi встановлюють права i свободи.
Указанi положення по суп були вперше сформульованi у правових позищях пiд час розгляду ССПЛ саме Бельгшсько! мовно! справи, яка розглядалася в контекст забезпечення права на освпу на основi статп 2 Протоколу № 1 до Конвенци та статп 14 Конвенци "Заборона дискримшацп"' за формулою (Р1-2+14): "вщповщно до статп 14 Конвенци, користування правом на освпу та правом на повагу до шмейного життя, гарантоване вщповщно статтею 2 Протоколу (Р1-2) та Статтею 8 (ст. 8) Конвенци, мають забезпечуватися вшма без дискримшацп на грунт^ серед шшого (intera1ia), мови" [3, п.11, с. 32]*. Вказану справу аналiзувала рашше Донна Гом'ен - професор Норвезького
* У посиланш на Бельгшську мовну справу доводиться нам довелося посилатися 1 на сторшку 1 на параграф, осшльки наскр1зна нумерац1я параграф1в в цш справ1 не використовувалася. Тому для зручносп користування досл1дженням посилання зроблено 1 на стор1нку, 1 на параграф справи.
шституту прав людини Ушверситету в Осло. Науковець висловила думку про те, що "на вщмшу вщ багатьох шших статей Конвенци, що гарантують захист основних прав, стаття 2 Протоколу № 1 складаеться з негативних термшв: держава не може заборонити, але й не зобов'язана гарантувати дотримання визначеного права. Таке формулювання ставить державу у вигщне становище проти обвинувачень у порушенш, тому що приватнш особi важко навести переконливi докази того, що держава зобов'язана не втручатися та/або дiяти позитивно з метою забезпечення !! права на освпу. Замють цього, саме особа мае взяти на себе тягар доведення того, що держава активно вщмовляе !й у правi на освпу, що представляе собою значно вищий рiвень порiвняно з принципами невтручання або позитивного зобов'язання" [с. 82]2. Водночас стаття 2 Протоколу № 1 накладае на державу i певш позитивш зобов'язання: "Право на освiту, гарантоване першим реченням статп 2 Протоколу (Р1-2) за своею суттю, вимагае регулювання державою, регулювання яко! може змшюватися за часом та мюцем вiдповiдно до потреб та ресурсiв громади та особи. Само собою зрозумшо, що таке регулювання школи не може завдавати шкоди суп права на освiту, а також не суперечити шшим правам, закршленим у Конвенцi!. Суд вважае, що загальною метою, поставленою перед собою Договiрними Сторонами через середовище Свропейсько! конвенци про права людини, було забезпечення ефективного захисту основних прав людини, i це, без сумшву, не лише через юторичний контекст, в якому була укладена Конвенщя, а також сощальш та техшчш здобутки в нашi часи, яю пропонують державам значнi можливостi регулювання здшснення цих прав" [3, п.5, с. 28]. Це все означае, що хоча в Конвенци окремо не видшяються мовш права як фундаментальш чи такi права людини, яю захищаються якоюсь окремою статтею Конвенцi!, однак !х порушення через дискримшащю може стати пiдставою для заяви до ССПЛ i може бути прийнятною для ССПЛ.
1ншим аспектом ще! правово! позицi! ССПЛ е акцент на тому, що саме держава на свш розсуд формуе полнику у сферi освни, головне, щоб при цьому не вщбувалася дискримiнацiя. У цiй же справi (Бельгiйська мовна справа) ССПЛ сформулював правову позищю про можливють застосування рiзних пiдходiв (диференцiйованого ставлення чи рiзного ставлення) до мови освни меншин за умови, що таю вщмшносп мають об'ективне та розумне обгрунтування. ССПЛ вказав, що компетентш органи державно! влади часто стикаються iз ситуащями та проблемами, яю через властивi !м вщмшносп вимагають рiзних правових рiшень; ^м того, певнi юридичнi нерiвностi мають тенденщю лише виправляти фактичнi нерiвностi. ... Тому важливо шукати критери, якi дають змогу визначити, чи е рiзниця в поводженнi (диференцшоване ставлення) такою, що порушуе здшснення одного з викладених (в Конвенци - авт.) прав i свобод, i суперечить статп 14. У цьому питанш Суд, дотримуючись принцитв, яю можуть бути використанi з юридично! практики велико! кiлькостi демократичних держав, вважае, що принцип ргвностг порушуеться, якщо вщмшнють не мае об'ективного та розумного обгрунтування. Наявнють такого обгрунтування слщ оцшювати стосовно мети та наслщюв розглянутого заходу, враховуючи принципи, яю зазвичай переважають у демократичних суспшьствах. Рiзниця трактування у здшсненш права, встановленого Конвенщею, мае не лише переслiдувати законну мету: стаття 14 (ст. 14) також порушуеться, коли чнко встановлено, що мiж застосовуваними засобами i метою (яку прагнули досягти) немае розумного сшввщношення пропорцшносп [3, п.10 с.31].
1з цiе! правово! позици можна зробити кiлька важливих i логiчних, на наш погляд, висновюв:
1) вiдмiннiсть у поводженнi мае переслщувати законну мету;
2) вщмшнють у поводженнi не може не мати "об'ективного обгрунтування";
3) стаття 14 порушуеться, якщо "чпко встановлено", що немае розумного сшввщношення пропорцшносп мiж використаними засобами та цшлю, яку прагнуть досягти.
2Донна Гом'ен. Короткий пупвник £вропейською конвенщею з прав людини. Рада £вропи. Друге видання украшською мовою.Львiв: Кальварiя, 1999.176 с.(котрайт на офiцiйному сайтi Вищого Господарського Суду Укра!ни): URL: http://www.arbitr.gov.ua/files/pages/ECHR.htm (дата звернення 03.03.2020).
Вбачаеться, що така правова позищя може бути корисна як для суддiв КСУ у вказаному вище конституцшному провадженш, так i для залучених учасникiв конституцiйного провадження, котрi захищатимуть позицiю про вiдповiднiсть Конституци Укра!ни Закону "Про забезпечення функцюнування укра!нсько! мови як державно!" вщ 25.04.2019 [7]. По-перше: для обгрунтування положення про те, що саме держава визначае мову освни для меншин i це не суперечить СКПЛ, подруге, застосовування рiзних пiдходiв у забезпечення права на освпу рiдною мовою для рiзних меншин, i для корiнних народiв, може вiдрiзнятися, i це аж шяк не е дискримiнацiею. Головне, щоб таке рiзне поводження з меншинами мало обгрунтовану i легпимну мету.
У посiбнику з антидискримшацшного права вказано, що основна "мовна" справа ССПЛ розглядалася у контекст права на освiту, маеться на увазi Бельгiйська мовна справа [11, с .122]. Однак це не едина справа, яка стосувалася порушення права на освпу рщною мовою, що !! розглядав ССПЛ. Сюди також треба вщнести справу Катан та iншi проти Молдови i Роси, де суд констатував порушення права на освпу молдован, що проживали в Приднютров'! через дискримшащю за мовною ознакою.
У справi Катан та iншi проти Молдови i Росi!, заявники - молдовани, як жили в Приднiстров'! i яю на час подання заяви були учнями у трьох молдавськомовних школах та !хш батьки, скаржилися за статтею 2 Протоколу № 1 до Конвенцп та статтею 8 Конвенцп, окремо та в поеднанш iз статтею 14, про закриття !хнiх шкiл та !х переслщування з боку сепаратистсько! влади Приднютров'я [5]. У цiй справi ССПЛ детально проаналiзував iсторичнi аспекти приеднання територи Молдавi! до СРСР, питання iммiграцi! укра!нцiв та росiян на щ землi з 20 роюв ХХ ст., питання мови мюцевого населення i запровадження замiсть румунсько! мови, яким говорило мiсцеве населення, кирилично! абетки замiсть латинсько!. Таким чином у роздш "Обставини справи" iснуе пiдроздiл "А. 1сторичний аспект", а також шдроздш "В. Приднютровський конфлiкт", в якому розглянуто обставини окупацп росiйськими вiйськами та !! резидентурою територi! Молдавського Приднiстров'я. Хочемо наголосити на методолопчнш важливостi такого тдходу, оскiльки обгрунтування зменшення обсягу застосування росшсько! мови в шформацшному просторi Укра!ни, необхiдно буде аргументувати як в межах конституцшного провадження [7], так i в межах мiждержавних скарг Укра!ни проти Роси [10].
Також, Суд взяв до уваги, той факт, що квазiвлада Приднютровсько! Молдавсько! Республiки (далi - "ПМР") заборонила молдованам використовувати латинську абетку для навчання рщно! мови. Саме на основi цiе! абетки вщбуваеться письмове вираження рiдно! мови молдован на сучасному етапi !! розвитку. Влада "ПМР" з 2004 року закрила бшьшють шкiл, яю здiйснювали навчальний процес молдовською (румунською) мовою на основi латинсько! абетки, i намагалася запровадити кириличну абетку замють латинсько!. Частина батькiв i дiтей намагалися протистояти закриттю свое! школи (йдеться про школу Еврша) з латинською абеткою, що субсидувалася за державш кошти Молдови, i не вщмовлятися вiд свое! рщно! мови. Це призвело до погроз зi сторони влади т.зв. "ПМР", далi були залякування росшськомовним населенням дней молдован, як боялися говорити рщною мовою за межами школи, переслщування батьюв i погрозами позбавити !х батькiвських прав [5, п. 46-53].
Слщ наголосити, що вказаш факти Суд взяв до уваги, незважаючи на проблеми з !х фшсащею (влада "ПМР", не бажала сама себе документувати). У роздш В "Оцiнка Суду" вказано однозначно: "У Суду немае доказiв, яю б вказували на те, що заходи, ужит владою "ПМР" по вщношенню до цих шкiл, переслщували правомiрну мету. Насправдi, як видаеться, мовна полника "ПМР", як вона була застосована до цих шкш, була спрямована на впровадження русифгкацИ мови та культури молдовськог громади, яка проживала в Приднютров'!, вщповщно до загальних полничних цшей "ПМР" об'еднатися з Рошею та вщдшитися вщ Молдови. Ураховуючи основоположне значення початково! та середньо! освiти для особистого розвитку та майбутнього устху кожно! дитини, було недопустимо переривати шкшьне навчання цих дiтей i змушувати !х та !хнiх батьюв робити такий складний вибiр з единою метою укоршення сепаратистсько! щеологи" [5, п. 144].
Юрист Харювсько! правозахисно! Групи Яра Скрипник зазначила, що ССПЛ прийняв таку правову позищю, якою визнав, що РосГя як держава фактично контролюе територда так звано! "ПМР", винною у порушенш Конвенцп i саме РосГя вщповщальна за чисельш порушення прав людини на територi! самопроголошено! "ПМР"[13].
Ця справа для Укра!ни е важливою для майбутнiх слухань у справах Укра!ни проти Росп, адже йтиметься про дискримiнацiю за мовною чи нащональною ознакою тих укра!нщв, якi залишилися на окупованих РосГею територiях. Сподiваемося, ССПЛ також вiзьме до уваги факти вбивства укра!нщв за висловлену позицiю, що вони е укра!номовними укра!нцями, не е прихожанами московського патрiархату чи росшсько! православно! церкви. Очевидно, укра!нськш владi доведеться забезпечити на Судi свiдкiв, якi б пiдтвердили таю факти ставлення окупантГв до укра!нщв та укра!нсько! мови, як це зробили молдовани.
Надзвичайно важливим у справi Катан та iншi проти Молдови та Роси е те, що у вказанш справi було викрито типово росшський пiдхiд, що стосуеться вше! росшсько! зовшшньо! полники, спрямовано! на здiйснення ефективного контролю та виршального впливу (через надання росшського громадянства) створених нею сепаратистських утворень - у цьому випадку т. зв. "ПМР". Вщтак ССПЛ пщтвердив вщповщальнють Росi! за порушення права на освггу, передбаченого статтею 2 Протоколу № 1, присудивши моральну компенсащю заявникам - п.150 цiе! справи* [5]. Це по-перше.
По-друге, ССПЛ установив, ьщо в Приднютров'! вiдбуваеться нав'язування "русского мира" коршному населенню через русифiкацiю освгги. На це чiтко вказують факти, викладеш заявниками у вказанiй справi проти Росi! i на яю зважив ССПЛ. Так сталося з молдованами, що залишилися проживати в "ПМР" i яким на контрольованш РосГею територi! нав'язують мову, що не е для них рщною, змшивши для цього латинську абетку на кириличну, конфюковуючи книги з латинською абеткою та постшш переслщування батькiв тих дiтей, що не бажали зректися власно! мови - див п. 125-130 справи [5].
Що щкаво, i в першш i в другiй справах (шдивщуальш заяви) йшлося про дискримiнацiю освггшх прав громадян, якi не належали до нащональних меншин, а були представниками титульно! наци*. У Бельгшсьюй мовнш справi заявниками виступили громадяни Бельгп -французи, якi проживають у Фландрп (частина Бельгi!, де бшьшютю населення е нiдерландцi, мова яких у цьому регюш держави е офщшною) i якi скаржилися до ССПЛ на свою державу через дискримшащю, як на !хню думку, сво!х прав у сферi шкiльно! освiти [3].
У справi Катан та iншi проти Молдави та Росi! на дискримiнацiю освггшх прав скаржилися до ССПЛ молдовани, яю е титульною нацiю в сво!й державi, однак проживають на окупованш Росiею територi! Приднютров'я [5], т.зв "ПМР". Hi першi (громадяни Бельгп французького походження), нГ друп (молдовани, якГ проживають на окупованих територГях в самопроголошенГй i невизнанш "ПМР") не перебувають у статусГ нацГональних меншин у власних державах. Однак i в першому, i другому випадку ССПЛ прийняв заяви до розгляду, у яких скаржники посилалися на статтю 2 Протоколу № 1 до Конвенцп (право на освпу) та статтю 14 КонвенцГ! "Заборона дискримГнацГ!".
Теоретично, це означае, що укра!нщ могли б поскаржитися на Укра!ну, яка не забезпечуе надання освгш нащональною мовою або ж не бореться з дискримшащею укра!нщв в Укра!ш,
* У п. 150 Суд установив, що Роая здшснювала ефективний контроль над "ПМР" у перюд, який розглядаеться. У св1тл1 цього висновку та вщповщно до практики Суду, немае необхщносп визначати, чи здшснювала Роая детальний контроль за поливкою та д1ями п1дпорядковано!' м1сцево!' адм1н1страц1!' (див. параграф 106 вище). Унасл1док свое!' продовжувано!' в1йськово!', економ1чно!' та пол1тично!' п1дтримки "ПМР", яка не могла б зберегти свое Гснування без не!, на Росш покладаеться в1дпов1дальн1сть за Конвенц1ею за порушення прав заявнишв на освиу. Отже, Суд вир1шуе, що мало м1сце порушення статт1 2 Протоколу №1 до Конвенцп з боку Росшсько! Федерацп [5].
*У статп 12 КонституцП ПМР зазначалося, що статус офщшних мов мають, молдавська, укра!нська та рос1йська мови. Конститущя ПМР 1995 року: URL: http://zakon-pmr.com/DetailDoc.aspx?document=62295
наприклад, на окупованш частиш Донбасу або ж у Криму. У свил спроб рештегрувати Донбас без деокупацп така перспектива не видаються нам такою вже й гшотетичною, особливо у випадку приходу до влади в Укра!ш проросшських полгшчних партiй, пiдтримуваних Росieю, як от ОПЗЖ.
Вщ початку свое! незалежносп укра!нська влада стикнулася i3 проблемами, яю через особливостi мовно! ситуаци в Укра!ш з поширенням рiзних мов вимагае рiзних правових ршень для рiзних меншин. На нашу думку, таю ршення не можуть вважатися дискримшацшними, залишаеться лише правильно пояснити суспшьству необхiднiсть запровадження таких пiдходiв. Наприклад, це стосуеться росшсько! мови, яка е вiдносно близькою до укра!нсько! i не вимагае для дггей росшсько! меншини надто довготривалого адаптивного перюду для того, щоб навчатися укра!нською мовою, украшщ i росiяни без проблем можуть розушти мову один одного, ^м того, укра!нський Закон про освггу 2017 року передбачае можливiсть вивчати рщну мову нацiональних меншин як предмет на ушх освiтнiх рiвнях (ця норма закону дае таке право ушм меншинам без винятку - частина перша статп 7).
Також, очевидно, настав час, щоб система освгш в Укра!ш стала бшьш укра!номовною, а угорцi чи, наприклад, румуни, вивчивши укра!нську мову, змогли належно соцiалiзуватися в укра!нське суспiльство. Вказане е необхiдним з метою усунення сегрегацп угорсько! нащонально! меншини в укра!нському Закарпаттi, дгги яко! найгiрше здають ЗНО з украхнсько! мови. Ситуащя, коли представники то! чи шшо! нацменшини не мають можливостi здобути якiсну освггу державною мовою, яка б дозволила !м iнтегруватися (соцiалiзуватися) в укра!нське суспшьство, вважатиметься сегрегацiею - див. справу Оршуш та шшГ проти Хорватп (Orsus and Others v. Croatia) (заява № 15766/03): "1снують ефективнi та практичнi альтернативи сегрегацп в школах на основГ мовних та культурних вiдмiнностей. Сегрегацiя може фактично позбавити меншину !хнього права вивчати мову бшьшосп, що, як наслщок, негативно вплине на !хню здатнiсть отримати освпу та ефективно брати участь у загальному сустльств та штегруватися до нього. Державна сегрегащя за ознакою культури чи етшчно! приналежностi недопустима. Хоча держави не повинш вiдокремлювати чи виключати учшв через дискримiнацiю за мовною ознакою, !м потрГ6но було вжити певних заходiв, яю тимчасово впливатимуть на сегрегащю учшв на основГ недостатнього володГння мовою навчання. Однак у цш сферi можна застосувати лише дуже вузький розсуд, щоб забезпечити те, що сегрегащя вщбулася лише на основГ обгрунтованих лшгвютичних потреб i зробила це таким чином, щоб забезпечити повну штегращю учшв у своечасний момент" [6, п.140]. Це означае, що дням нацменшин мае бути забезпечений доступ до освгш державною мовою, яка сприятиме !хнш штеграцп в сощум, i таким чином це дозволить отримати користь вщ освГти. Це власне i е одним ¡з головних завдань освГти. Це також означае, що держава зобов'язана приймати закони, спрямоваш на тдтримку вивчення державно! мови, щоб досягти вказано! мети освгш. Наприклад, Закон Укра!ни "Про освГту вГд 09.05.2017 чи Закон Укра!ни "Про повну загальну середню освпу" вГд 17.03.2020.
Те ж саме стосуеться i рошян, якГ проживають в Укра!нi, е !! громадянами i становлять найбшьшу нацменшину в державi. 1нодГ таю громадяни не бажають навчатися укра!нською мовою i обрали би варiант подальшого володГння виключно росГйською мовою без вивчення державно!, що, на нашу думку, не сприяе штеграцп меншини в укра!нське суспшьство. За правовою позищею ССПЛ, висловленою у справi Orsus and Others v. Croatia (заява № 15766/03), сегрегащя е елементом расово! дискримшацп, вщтак, жодна вiдмова вГд права не зазнавати расово! дискримiнацi! не може бути прийнята, осюльки це буде суперечити важливим суспшьним iнтересам [6].
З цього приводу також юнуе чудово обгрунтована правова позищя ССПЛ, сформульована в Бельгiйськiй мовнш справi, а саме: "важко уявити, що люди, яю постГйно проживають у регюш, будуть абсолютно необiзнанi щодо його мови, яка е державною мовою Бельги, i далк "ДослГджуючи, чи вiдповiдають правовi положення (КонвенцИ - авт.), на яю вказували скаржники, Суд встановлюе, що !х мета полягае у досягненш мовно! едностi у межах двох великих регюшв Бельгi!, де велика бшьшють населення володiе лише одшею з двох державних мов. Це
законодавство робить нежиттездатними школи, в яких викладання ведеться виключно нащо-нальною мовою, що не е бiльшою частиною жителiв регiону. 1ншими словами, бельгшське законодавство не дозволяе в голландському одномовному регюш створити або пщтримувати школи, якi викладають лише французькою мовою, i такий захiд не можна вважати довшьним [3, п.7, с.40]. Вказана позицiя ССПЛ пщтверджуе обгрунтованiсть запровадження двомовно! освiти в Украш, що зрештою i передбачено нащональним законодавством. На основi ще! правово! позицп можна пояснити i необrрунтованiсть вимог деяких представникiв меншин здiйснювати навчальний процес винятково мовою нащонально! меншини, iгноруючи навчальний процес державною мовою.
Висновки.Запровадження в Украш двомовносп в освiтi для нацменшин не можна вважати дискримiнацiею за жодних обставин. Головним аргументом тут е те, що в Украш на законодавчому рiвнi закршлеш правовi норми, якi надають можливiсть здобувачам середньо! освiти -представникам нацменшин - навчатися рщною мовою на рiвнi початково! освiти i вивчати рщну мову на усiх рiвнях освiти. Оспорюванi норми Закону про державну мову не позбавляють ошб, яю належать до нацменшин, права на освггу рiдною мовою чи на розвиток свое! культури. Положення укра!нського мовного законодавства забезпечують вивчення мови меншин поряд з державною мовою. Вказана норма мае лептимну мету - яюсне знання державно! мови задля штеграцп в укра!нський соцiум. Це аж нiяк не може вважатися дискримшащею чи порушенням права нацiональних меншин. Це вщповщае як мiжнародному праву, так i нацiональному. Було б всупереч праву надалi залишати сегрегацiю в укра!нськш освiтi, як це було в радянський перюд чи, навiть, тсля здобуття Укра!ною незалежностi в 1991 рощ i аж до 2017 року. Ситуащя, коли в росшських чи угорських анклавах на територп Укра!ни, у системi державно! освгги навчальний процес вiдбуваеться мовою меншин, а державна мова вивчаеться лише як навчальний предмет, е фактично сегрегащею цих меншин, оскшьки вони не зможуть нормально штегруватися в укра!нське суспшьство. Це вiдповiдае правовим позищям ССПЛ у проаналiзованих нами справах.
Крiм того, тi ж таки держави Балтп, якi е колишшми радянськими республiками, також як i Укра!на, зiштовхнулися з проблемами, пов'язаними з русифшащею свого населення i необхiднiстю вiдновлення справедливого балансу мiж державною мовою та мовою ще! меншини (росшсько!), яка рашше (до 1991 року) мала прившейоване становище в республiках СРСР. Якщо залишити статус росшсько! мови у тому вигляд^ який iснував до набуття нацiонального суверенiтету державами Балтп чи Укра!ни, то це i означае подальше домiнування росшсько! мови у публiчних вiдносинах, тобто, фактично друга державна мова - де факто. Найкращим негативним прикладом для цього е Крим, населення якого на 90 % навчалося в росшськомовних школах або ж населення Донецька та Луганська, де також домшували школи з росшською мовою навчання. Вказане е абсолютно неприпустимим з огляду на агресда Росп проти Укра!ни. Тому зменшення обсягу застосування росшсько! мови в освт чи шформацшному просторi Укра!ни е питанням захисту нацiонально! безпеки Укра!ни. Крiм того, навiть маючи спротив деяких нащональних меншин щодо запровадження в Укра!нi двомовного викладання (частина навчального процесу мае вщбуватися укра!нською, а частина - рщною мовою нащонально! меншин), до цього часу до ССПЛ не надходило жодно! шдивщуально! скарги вiд укра!нських громадян - представникiв нацiональних меншин - щодо порушення Укра!ною !х прав на освiту рiдною мовою чи порушень статп 14 Конвенцп. Вказане е вагомим аргументом на пщтримку тези про те, що звинувачення Укра!ни в дискримiнацi! прав меншин е лише завуальованою спробою втручатися у внутршш справи Укра!ни з боку чи то Роси, чи, наприклад, Угорщини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Протокол № 1 до Конвенцппрозахистправлюдиниюсновоположнихсвобод: Рада Свропи; Протокол, М1жнародний документ в1д 20.03.1952. Сайт Верховно! Ради Укра!ни: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535(дата звернення 17.03.2020). 2. Конвенц1я про захист прав людини i основоположних свобод в1д 04 листопада 1950 року. Сайт Верховно! Ради Укра!ни: URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення 17.03.2020). 3. ECHR 23 July 1968, Application no 1474/62;1677/62;1691/62;1769/63;1994/63;2126/64, Case "relating to certain aspects of the laws on the use of languages in education in Belgium" v. Belgium (Merits). 4. Guide on Article 2 of Protocol No. 1 to the European Convention on Human Rights. Right to education. Council of Europe/European Court of Human Rights. Updated on 31 August 2019. 5. ECHR 19 October 2012, (Application no 43370/04, 8252/05 & 18454/06, Catan and others v. Moldova and Russia. 6. ECHR, 16 March 2010 (Application no. 15766/03), Orsus and Others v. Croatia. 7. Конституцшне подання 51 народного депутата Укра!ни щодо вщповщносп Конституцп Укра!ни (конституцшносп) Закону Украши "Про забезпечення функцюнування укра!нсько! мови як державно!" вщ 05.09.2017 № 2145-VIII (далi - Конституцшне подання вщ 21.06.2019). Офщшний сайт КСУ, URL: http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/kp_51.pdf (дата звернення 14.03.2020). 8. Захист штерейв Укра!ни в £СПЛ (справи проти Рой! в £СПЛ). Мшстерство юстицп Укра!ни, офiцiйний сайт Мшстерства юстицп Укра!ни: URL: https://minjust.gov.ua (дата звернення 06.04.2020). 9. Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованш територп Укра!ни: Закон Укра!ни вщ 15.04.2014№ 1207-VII.Офiцiйний сайт ВРУ, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18(дата звернення 06.04.2020). 10. Grand Chamber to examine four complaints by Ukraine against Russia over Crimea and Eastern Ukraine: Press Release ECHR 173 (2018) 09.05.2018. 11. Поабник з европейського антидискримшацшного права. Методичш рекомендацп для юриспв. Рада £вропи, Генеральний Директорат з прав людини i верховенства права, Департамент полггики та розвитку прав людини, Вщдш нацюнально! iмплементацп прав людини / Упорядник Христова Ганна, к.ю.н., доцент. К: (б.в.), 2015. 110 с. 12. Про ратифтацш Протоколiв № 12 та № 14 до Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод: Закон Укра!ни вiд 09.02.2006 № 3435-IV. Сайт ВРУ: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3435-15 (дата звернення 14.03.2020). 13. Скрипник Яра. £вропейський Суд визнав Росш винною у порушенш права людини, яку засудив суд квазiреспублiки "ПМР". Iнформацiйний портал Харшвсько! правозахисно! групи, офiцiйний сайт: URL: http://khpg.org/index.php?id=1496324029
REFERENCES
1. Protokol № 1 do Konventsii pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod[Protocol No. 1 to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms]: Rada Yevropy; Protokol, Mizhnarodnyi dokument vid 20.03.1952. Sait Verkhovnoi Rady Ukrainy: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 (data zvernennia 17.03.2020). 2. Konventsiia pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod[Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms] vid 04 lystopada 1950 roku. Sait Verkhovnoi Rady Ukrainy: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (data zvernennia 17.03.2020).3. ECHR 23 July 1968, Application no 1474/62;1677/62;1691/62;1769/63;1994/63;2126/64, Case "relating to certain aspects of the laws on the use of languages in education in Belgium" v. Belgium (Merits). 4. Guide on Article 2 of Protocol No. 1 to the European Convention on Human Rights. Right to education. Council of Europe/European Court of Human Rights. Updated on 31 August 2019. 5. ECHR 19 October 2012, (Application no 43370/04, 8252/05 & 18454/06, Catan and others v. Moldova and Russia. 6. ECtHR, 16 March 2010 (Application no. 15766/03), Orsus and Others v. Croatia. 7.Konstytutsiine podannia 51 narodnoho deputata Ukrainy shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) Zakonu Ukrainy "Pro zabezpechennia funktsionuvannia ukrainskoi movy yak derzhavnoi" vid 05.09.2017 № 2145-VIII[Constitutional submission of 51 people's deputies of Ukraine on compliance with the Constitution of Ukraine (constitutionality) of the Law of Ukraine "On ensuring the functioning of the Ukrainian language as a state language" of 05.09.2017 No. 2145-VIII] (dali - Konstytutsiine podannia vid
21.06.2019). Ofitsiinyi sait KSU, URL: http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/kp_51.pdf (data zvernennia
14.03.2020). 8. Zakhyst interesiv Ukrainy v YeSPL (spravy proty Rosii v YeSPL) [Protecting the interests of Ukraine in the ECHR (in the case against the ECHR)]. Ministerstvo yustytsii Ukrainy, ofitsiinyi sait Ministerstva yustytsii Ukrainy: URL: https://minjust.gov.ua (data zvernennia 06.04.2020). 9. Pro zabezpechennia prav i svobod hromadian ta pravovyi rezhym na tymchasovo okupovanii terytorii Ukrainy[On ensuring the rights and freedoms of citizens and the legal regime in the temporarily occupied territory of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 15.04.2014 № 1207-VII. Ofitsiinyi sait VRU, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 (data zvernennia 06.04.2020). 10.Grand Chamber to examine four complaints by Ukraine against Russia over Crimea and Eastern Ukraine: Press Release ECHR 173 (2018) 09.05.2018. 11. Posibnyk z yevropeiskoho antydyskryminatsiinoho prava. Metodychni rekomendatsii dlia yurystiv[A Guide to European AntiDiscrimination Law. Guidelines for lawyers.]. Rada Yevropy, Heneralnyi Dyrektorat z prav liudyny i verkhovenstva
prava, Departament polityky ta rozvytku prav liudyny, Viddil natsionalnoi implementatsii prav liudyny / Uporiadnyk Khrystova Hanna, k.iu.n., dotsent. K: (b.v.), 2015. 110 s. 12. Pro ratyfikatsiiu Protokoliv № 12 ta № 14 do Konventsii pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod[On the ratification of Protocols 12 and 14 to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms]: Zakon Ukrainy vid 09.02.2006 № 3435-IV. Sait VRU: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3435-15 (data zvernennia 14.03.2020). 13. Skrypnyk Yara. Yevropeiskyi Sud vyznav Rosiiu vynnoiu u porushenni prava liudyny, yaku zasudyv sud kvazirespubliky "PMR" [European Court finds Russia guilty of violating human rights convicted by TMR quasi-republic court]. Informatsiinyi portal Kharkivskoi pravozakhysnoi hrupy, ofitsiinyi sait: URL: http://khpg.org/index.php?id=1496324029.
Дата надходження: 26.03.2020р.
Volodymyr Markovskyi
Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University,
Department of Theory, History and Philosophy of Law
Ph.D.
Solomiia Tsebenko
Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University,
Department of Theory, History and Philosophy of Law
Ph.D.
Diana Androshchuk
Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University,
Student
PROHIBITION OF LANGUAGE DISCRIMINATION IN THE EXERCISE OF THE RIGHT TO EDUCATION IN THE ECHR PRACTICE
The article deals with the analysis of the legal positions of the European Court of Human Rights formed in the process of hearing cases of human rights violations through language discrimination (discrimination on the basis of language) in the exercise of the right to education.
On the basis of the analyzed legal positions it is possible to explain the unreasonableness of the requirements of some minority representatives to carry out the educational process exclusively in the language of the national minority, while ignoring the educational process in the state language. In addition, a number of legal positions of the ECHR can be applied to prove language rights discrimination of the Ukrainians on the Russian-occupied territories.
Key words: human rights, European Court of Human Rights, Convention, right to education, discrimination, language discrimination.
