CC BY
14
УДК 343.228
Тамара Мартьянова
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехшка», асист. кафедри кримшального права i процесу,
канд. юрид. наук
ЮРИДИЧН1 ПОМИЛКИ В КРИМ1НАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВ1: ПРОБЛЕМИ КРИМШАЛ1ЗАЦП ТА ДЕКРИМШАЛ1ЗАЦП
© Мартьянова Т., 2018
Дослщжено кримiнально-правове закрiплення норм про юридичну помилку у кри-мiнальному законодавствi УкраТни. Проаналiзовано цi норми за певними критерiями та зроблено узагальнеш висновки. Наголошено, що технiко-юридичнi правотворчi помилки слугують вагомим аргументом на користь необхщност проведення iстотного реформування або модершзацн кримiнального законодавства, виправлення допущених помилок. В основ! цих реформ мае бути справдi нова, науково обгрунтована, яка вiдповiдаe сучасним кримшальним викликам, концепц1я кримшальноТ та кримшально-правовоТ полiтики.
Ключовi слова: юридична помилка; правотворча помилка; кримiналiзацiя; декри-м1нал1зац1я; крим1нальна пол1тика; шдстава звшьнення в1д кримшальноТ вщповь дальностi; законодавча технiка.
Тамара Мартьянова
ЮРИДИЧЕСКИЕ ОШИБКИ В УГОЛОВНОМ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ:
ПРОБЛЕМЫ КРИМИНАЛИЗАЦИИ И ДЕКРИМИНАЛИЗАЦИИ
Статья посвящена исследованию уголовно-правового закрепления норм о юридической ошибке в уголовном законодательстве Украины. Проведен анализ этих норм по определенным критериям и сделано обобщенные выводы. Отмечено, что технико-юридические правотворческие ошибки служат весомым аргументом в пользу необходимости проведения существенного реформирования или модернизации уголовного законодательства, исправления допущенных ошибок. В основе этих реформ должна лежать действительно новая, научно обоснованная, которая соответствует современным уголовным вызовам, концепция уголовной и уголовно-правовой политики.
Ключевые слова: юридическая ошибка; правотворческая ошибка; криминализация; декриминализация; уголовная политика; основание освобождения от уголовной ответственности; законодательная техника.
Tamara Martjanova
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,
Ph. D.
LEGAL MISTAKES IN CRIMINAL LEGISLATION: PROBLEMS OF CRIMINALIZATION AND DECRIMINALIZATION
The article is devoted to the investigation of the criminal law enforcement of the norms on the legal error in the criminal legislation of Ukraine. The analysis of these norms was carried out according to certain criteria and generalized conclusions were drawn. It is noted that technical and legal law-making mistakes serve as a weighty argument in favor of the need for substantial reform or modernization of criminal legislation, correction of mistakes made. At the heart of these reforms must be a truly new, scientifically sound, which corresponds to contemporary criminal challenges, the concept of criminal and criminal-legal policy.
Key words: legal error; law-making error; criminalization; decriminalization; criminal policy; grounds for exemption from criminal liability; legislative machinery.
Проблема юридичних помилок завжди становила штерес i для дослщниюв, i для юриспв-практиюв. I це не випадково, оскшьки помилки, допущеш в процес правотворчосп, призводять до збитковосп чинного законодавства, зниження його якосп, дефекпв правового регулювання, що, своею чергою, може породити помилки у правозастосовнш дiяльностi, а це - прямий шлях до порушень прав i законних штереив суб'екпв правовщносин, зниження ефективносп процесу правореалiзацii. Тому дуже важливо своечасно виявляти й усувати юридичш помилки.
Загалом у вггчизнянш теорii права е досить багато праць, присвячених проблемi помилок. Це, скажiмо, роботи I. Шутака, Т. Подорожноi, I. Онищука, Л. Легiн, С. Полешно1', Ю. Тихомирова, В. Баранова, Ж. Дзейко, Н. Задираки та ш. Вщповщно е й чимало дефшщш юридичноi помилки, зокрема у правотворчш дiяльностi. Так, В. Баранов визначае ii як результат неправильних дш нормотворчого органу, що порушуе загальш принципи або конкретнi норми права i спричинюе видання неправдиво1' норми права та несприятливi соцiально-юридичнi наслщки [1, с. 357]. На думку I. Шутака, правотворча помилка - негативний результат офщшного оприлюднення юридич-но1' норми, який порушуе загальш принципи або конкретш правила правоутворення, що викликають або здатнi викликати негативш соцiальнi i юридичнi наслщки [2, с. 198]. В. Сирих розглядае правотворчу помилку як вщступ вщ вимог правотворчо1' технiки, лопки i граматики, який знижуе яюсть нормативного правового акта, викликае труднощi в його тлумаченнi i перешкоджае реалiзацii норм права в конкретних вщносинах [3, с. 197]. О. Лукашева визнае помилкою результат неправильних дш законотворчого органу, яю порушують загальнi принципи або конкретш норми права, що спричинюе негативш наслщки в юридичнш, сощальнш та шших сферах дiяльностi [4].
Аналiз наведених вище та шших визначень показуе, що, попри деяю змiстовi розбiжностi дефiнiцii законотворчо1' помилки, загалом вона штерпретуеться як результат неправильних дш суб'екта - правотворця, що полягае в недотриманш ним загальноприйнятих правил, стандарта та вимог у сферi розробки i прийняття нормативно-правових актiв [5, с. 44].
У теори кримiнального права питання, пов'язаш з правотворчими помилками законодавця, практично не розглядалися. Пщ помилкою в кримшальному правi розумiють хибне уявлення особи щодо фактичних та юридичних ознак вчиненого [6]. Враховуючи, що кримшальне право - це в свош основi система припишв, яка визначае злочиннiсть i каранють дiяння, можна з високою часткою ймовiрностi припустити, що помилки законодавця значною мiрою локалiзованi рамками процешв кримiналiзацii i декримiналiзацii дiянь. Самi цi процеси, як i 1'хш результати, становлять
вагому частину кримшально1 полггики держави, тож мають прямий стосунок i важливе значення для кримшально1 законотворчостi.
Кримшатзащя - це виявлення суспiльно небезпечних форм шдивщуально1 поведiнки, виз-нання допустимосп, можливостi та доцiльностi кримшально-правово1 боротьби з ними та фшсацш ïx у законi як злочинних i кримшально караних. На думку П. Фрюа, кримiналiзацiя - це виявлення сустльно небезпечних видiв людсь^' поведiнки, визнання на державному рiвнi необxiдностi, можливостi й доцiльностi кримiнально-правовоï боротьби з ними та закршлення ïx у законi про кримшальну вiдповiдальнiсть як злочинiв [7]. Вггчизняш науковцi розглядають декримiналiзацiю як процес визнання на державному рiвнi втрати кримiналiзованим дiянням суспiльноï небезпеч-носп, вiдсутнiсть необxiдностi подальшоï боротьби з ним за допомогою КК Украши та вилучення норм, що передбачають вiдповiдальнiсть за його вчинення, з чинного закону про кримшальну вщповщальшсть [7].
Щц кримiнальною полiтикою розумдать поточну повсякденну дiяльнiсть органiв державно1' влади та громадськостi з оргашзацп й реалiзацiï заxодiв протидiï злочинносп, а також законодавчо визначену i здшснювану державною владою генеральну лшда в кримiнально-правовiй сферi, тобто адекватш потребам у суспiльствi основнi напрями, прюритети, найважливiшi завдання, шляхи й засоби здшснення кримiнально-правового регулювання (кримшально-правова полiтика). Змiст кримiнальноï полiтики передбачае також здiйснення комплексу соцiально-економiчниx та щеоло-гiчниx заxодiв, покликаних впливати на причини злочинносп й тим самим сприяти зниженню ïï рiвня [8].
Сутнiсть зазначених процесiв дае можливють визначити найiмовiрнiшi i найтиповiшi помил-ки, допущенi законодавцем тд час кримiналiзацiï i декримiналiзацiï. ïx можна виявити у: недоощн-щ (iгноруваннi) ступеня суспiльноï небезпеки дiяння, що пiдлягае кримiнально-правовiй заборонi; необгрунтованому вилученнi суспiльно небезпечного дiяння з перелшу протиправних; встановленнi кримiнально-правовоï заборони щодо дiяння, яке не мае дуже високого ступеня суспшьно1' небезпеки; порушеннях правил законодавчо1' техшки, системностi кримiнального законодавства, що спричинюе зайву невизначенiсть, колiзiйнiсть тощо кримшального закону.
Так, у перших двох випадках утворюеться прогалина в закош, у третьому - його надмiрнiсть. А щодо останнього з названих варiантiв законодавчо1' помилки, допущено1' закримiналiзацiï або декримiналiзацiï, то йдеться про рiзноманiтнi упущення законодавця, переважно техшко-юридич-ного спрямування, якi важко тдвести пiд спiльний знаменник й охопити одним загальним поняттям. Сдине, що ïx об'еднуе, то це те, що питання виршено не так, як потрiбно було.
Поява прогалин i надмiрностi в кримшальному закош прямо пов'язана з недотриманням принцитв кримiналiзацiï, що пов'язанi iз заборонами [9]. Невизнання злочинними посягань, як мають сустльно небезпечний характер i потребують кримшально-правового регулювання, завдае серйозно1' шкоди, призводить до безкарностi ошб, що ïx вчинили, породжуе загрозу поширення по-дiбниx дiянь, тдривае авторитет влади i закону. Отже, кримiналiзацiю можна розглядати як спошб усунення прогалин.
Найтиповiшою е первинна кримiналiзацiя, коли як протиправне дiяння закрiплюеться дiяння, яке ранiше в кримiнальному порядку не переслщувалося. У цьому разi в Особливiй частинi Кри-мшального кодексу Украïни з'являеться нова стаття. Саме так були кримiналiзованi торпвля людьми, незаконнi органiзацiя та проведення азартних ^ор та деяю iншi суспiльно небезпечнi дiяння. Потрiбно також враховувати, що кримiналiзацiя можна здшснювати i через змiну редакци чинних норм чи вилучення деяких норм права. Щоправда, прогалина може бути викликана i помилковою, невиправданою декримiналiзацiею.
Юридичну помилку у кримшально-правовш теорiï iнодi називають «помилкою у правЬ>. Зазвичай видiляють три види юридичних помилок: помилка у злочинносп дiяння; помилка у квалiфiкацiï злочину; помилка у видi та розмiрi покарання [10, с. 185]. Проте ми схиляемося до думки А. Кучери, яка видшяе чотири види таких помилок (помилки у злочинносп дiяння подiляе на два шдвиди, якi мають самостiйне кримiнально-правове значення):
1) помилкова думка особи щодо злочинносп свого дiяння та його можливих наслщюв. Особа вважае, що и ди злочиннi i тягнуть кримiнальну вiдповiдальнiсть, тодi як КК Укра!ни вони не пе-редбаченi. Дiяння, не передбачене кримiнальним законом, не може тягнути кримшально! вщповщальносп, через вiдсутнiсть протиправностi як обов'язково! ознаки злочину. Тож за таку помилку особа не може бути притягнута до кримшально! вщповщальносп;
2) помилкова думка особи щодо незлочинносп власного дiяння та його можливих наслщюв. 1деться про випадок, коли особа думае, що вчинене нею дiяння не тягне кримшально! вщповщальносп, але за КК Укра!ни таке дiяння належить до злочишв. Вiдповiдно до ст. 68 Конституци Укра!ни «незнання законiв не звшьняе вiд юридично! вщповщальносп», в нашш ситуацi! це правило можна перефразувати: «незнання положень кримшального законодавства не звшьняе особу вщ кримшально! вщповщальносп». Але можливi ситуацi!, коли особа, що порушила кримшально-пра-вову заборону, не тшьки не знала про не!, але й не могла знати в тих умовах, у яких вона перебу-вала на момент порушення ще! заборони (скажiмо, була у вщрядженш за кордоном чи важко хво-рша). У таких випадках кримiнальна вщповщальнють не можна застосувати через вщсутнють вини;
3) помилка винно! особи у квалiфiкацi! скоеного злочину. Така помилка особи зазвичай не впливае на квалiфiкацiю i тягне кримшальну вiдповiдальнiсть особи;
4) помилка у видi чи розмiрi покарання. Така помилка не впливае на вщповщальнють, тому що вид i розмiр покарання перебувають за межами суб'ективно! сторони [11].
У кримiнальному правi Великобританi! вiдповiдно до судово! практики та прецедента юнуе теорiя про «фактичну помилку», коли воля не спрямована на скоене, що виступае пщставою для звшьнення особи вщ кримiнально! вiдповiдальностi (переслiдування). Однак юридична помилка не може бути пщставою для виправдання особи у вчиненш злочину [12]. Вщповщно посилання на фактичну помилку вважаеться допустимим за наявносп трьох умов: 1) помилка мае забезпечувати вихщ дiяння за межi кримшального переслщування (наприклад, злодш проник у будинок № 5, а не № 3, як планував, але попри це його дiяння е злочином); 2) помилка мае мати «розумш пщстави», тобто бути такою, яку в подiбних обставинах може зробити будь-яка шша «розумна людина»; 3) помилка може стосуватися тшьки фактичних обставин, а не питань права [12]. Отже, юридична помилка особи, що ско!ла злочин, зазвичай (о^м помилки особи у злочинносп дiяння) не впливае на кримшальну вщповщальнють, тобто ш на квалiфiкацiю, ш на розмiр чи вид визначеного судом покарання [13].
Помилкова кримшашзащя призводить до надмiрностi законодавства. Прогалина i надмiрнiсть -це два антиподи, двi парнi категори, в основу зв'язкiв мiж якими покладено еднють протилежнос-тей. Надмiрнiсть - наслiдок подолання так званих уявних прогалин, i протистояти цим наполег-ливим спробам вдаеться далеко не завжди. У пiдсумку КК Укра!ни поповнюеться нормами, якi ш кримiнологiчно, нi соцiально не обумовлеш. Так, з 11 сiчня 2019 року набудуть чинносп новi змши до ст. 121 КК Укра!ни щодо калiцтва статевих органiв. Вважаемо, це питання мае неабияке рель гшне пiдrрунтя, адже пов'язане з певними обрядами, яю проводяться над чоловшами та жiнками у тих чи шших релтйних общинах. Тому тут може постати проблема реалiзацi! та захисту консти-туцiйного права на свободу совют та релшйш уподобання.
Така надмiрна кримiналiзацiя завдае досить значну шкоду, хоча, можливо, вона не настшьки очевидна. Якщо надмiрний кримiнальний закон застосовуеться на практищ, вiн спотворюе сенс i змiст дiйсно! кримiнально! полiтики. У тому раз^ коли такий закон не застосовуеться або майже не застосовуеться на практищ, вш дискредитуе законодавство як форму вираження кримшально! полггики, оскшьки складаеться уявлення про його необов'язковють. Така сощальна шкщливють надмiрного кримiнального законодавства полягае в тому, що воно створюе грунт для вибiркового його застосування, для суб'ективiзму, тобто, по сутi, для свавшля правозастосовних органiв, явища, несумюного з принципами правово! держави.
Помилки, допущеш при пеналiзацi! i депеналiзацi!, на жаль, також не рщкють. Пеналiзацiя найчастiше пов'язана з кримiналiзацiею, але може вiдбуватися i незалежно вщ не!. У будь-якому випадку вона отримуе свое вираження в санкщях. Депеналiзацiя, хоч i не настшьки часто засто-совувана як пеналiзацiя, тим не менше заторкуе важливий сегмент кримiнально-правових вiдносин.
Вона проявлясться у звшьненш вiд кримшально! вщповщальносп та (або) покарання, у вилученш окремих покарань з конкретних санкцш або взагалi 3i системи покарань. Наприклад, у разi помилки в об'ектах злочинiв, вiдповiдальнiсть за яю передбачена в статтях 112, 348, 379, 400, 443 КК, вчинене мае квалiфiкуватися як замах на скоення цих злочишв з посиланням на ст. 15 КК Украши. Вважаемо, що цими формами депеналiзацiя не обмежуеться. Вона може бути частковою i вира-жатися у зменшенш нижньо! i верхньо! межi кримiнального покарання, змiнi карального елементу у змют покарання, скороченш строкiв судимостi, пiсля фактичного вщбуття яко! можливе застосу-вання умовно-дострокового звшьнення тощо.
Якщо говорити про техшко-юридичш помилки, то, мабуть, варто видшити тi, що пов'язанi з порушенням системностi кримiнального законодавства, внаслщок чого виникае неузгодженiсть мiж його положеннями.
Звичайно, жоден законодавець не застрахований вщ помилок. Але всьому е межа. Певш техшко-юридичш правотворчi помилки слугують вагомим аргументом на користь проведення ютотного реформування або, за потреби, модершзацп кримiнального законодавства, виправлення допущених помилок. В основi цих реформ мае бути справдi нова, науково обгрунтована, яка вiдповiдае сучасним кримшальним викликам, концепцiя кримшально! та кримшально-правово! полiтики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Баранов В. М. Истинность норм советского права. Саратов, 1989. 400 с.2. Шутак I. Д. Юридична техтка: курс лекцт. 1вано-Франювськ: Лабораторгя акад. дослгдж. правового регулювання та юрид. техтки; Дрогобич: Коло, 2015. 228 с. 3. Сырых В. М. Теория государства и права. М., 2005. 4. Лукашева А. В. Законотворческие ошибки. Гражданин и право. 2000. № 3. С. 3652. 5. Подорожна Т. С. Законодавчг дефтщп: поняття, структура, функцп : монографгя. Львгв: ПА1С, 2009. 196 с. 6. Фаткуллина М. Б. Юридические и фактические ошибки в уголовном праве: проблемы квалификации: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Екатеринбург, 2001. 7. ФргсП. Л. Кримгналгзацгя i декримгналгзацгя у кримгнально-правовШ полтицг. Вгсник АсоцгацИ кримтального права Украгни.2014. № 1 (2). С. 19-28. 8. Демидова Л. М. Кримталгзащя заподгяння майновог шкоди: поняття, тдстави та гх види.Питання боротьби 3i злочинтстю : зб. наук. пр. Х., 2009. Вип. 18. С. 53-65.9. Кауфман М. А. Опринципе беспробельности закона и неизбыточности запрета в уголовном праве. Уголовное право. 2003. № 4. С. 36-38. 10. Кримтальне право Украгни. Загальна частина : тдручник / за ред. М. I. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тащя. К.; Х.: Юршком 1нтер-Право, 2001. 416 с. 11. Кучера А. В. Помилкиу правг: помилки, яю допускають особи при вчинент посягань. URL: http://pjv.at.ua/vypusk1/Visnyk_2011_1/Kuchera.pdf. 12. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть : учеб. пособие / под ред. и с предисл. И. Д. Козочкина. М. : Омега-Л; Инт междунар. права и экономики им. А. С. Грибоедова, 2003. 576 с. 13. Мартчак Т. М. Помилки у квалгфтацп злочитв як предмет судового реагування: поняття, види та процесуальн способи усунення. Право Украгни. 2002. № 10. С. 40-42.
REFERENCES
1. Baranov V. M. Ystynnost norm sovetskoho prava. [The truth of the norms of Soviet law] Saratov, 1989. 400 s. 2. Shutak I. D. Yurydychna tekhnika: kurs lektsii. [Law machinery: course of lectures.] Ivano-Frankivsk : Laboratoriia akad. doslidzh. pravovoho rehuliuvannia ta yuryd. tekhniky; Drohobych: Kolo, 2015. 228 s. 3. Syrykh V. M. Teoryia hosudarstva y prava. [The theory of state and law]. M., 2005.
4. Lukasheva A. V. Zakonotvorcheskye oshybky.[Legitimate mistakes] Hrazhdanyn y pravo. 2000. No. 3.
5. 36-52. 5. Podorozhna T. S. Zakonodavchi definitsii: poniattia, struktura, funktsii: monohrafiia.[Legislative definitions: concept, structure, functions: monograph]. Lviv: PAIS, 2009. 196 s. 6. Fatkullyna M. B. Yurydycheskye y faktycheskye oshybky v uholovnom prave: problembi kvalyfykatsyy: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk.[Legal and factual mistakes in criminal law: problems of qualification: author's abstract. dis ... Candidate lawyer sciences]. Ekaterynburh, 2001. 7. Fris P. L. Kryminalizatsiia i dekryminalizatsiia u kryminalno-pravovii politytsi. [Criminalization and decriminalization in criminal law.] Visnyk Asotsiatsii
kryminalnoho prava Ukrainy. 2014. No. 1 (2). S. 19-28. 8. Demydova L. M. Kryminalizatsiia zapodiiannia mainovoi shkody: poniattia, pidstavy ta yikh vydy.[Criminalization of causing property damage: concept, grounds and their types.] Pytannia borotby zi zlochynnistiu : zb. nauk. pr.Kh., 2009. Vyp. 18. S. 53-65. 9. Kaufman M. A. O pryntsype besprobelnosty zakona y neyzbbitochnosty zapreta v uholovnom prave. Uholovnoe pravo. [On the principle of the unprofitability of the law and the non-exhaustion of the prohibition in criminal law] 2003. No. 4. S. 36-38. 10. Kryminalne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna: pidruchnyk [Criminal Law of Ukraine. General part: tutorial] / za red. M. I. Bazhanova, V. V. Stashysa, V. Ya. Tatsiia. K.; Kh.: Yurinkom Inter - Pravo, 2001. 416 s. 11. Kuchera A. V. Pomylky u pravi: pomylky, yaki dopuskaiut osoby pry vchynenni posiahan. [Errors in law: mistakes made by a person in committing an attack]. URL: http://pjv.at.ua/vypusk1/Visnyk_2011_1/Kuchera.pdf. 12. Uholovnoe pravo zarubezhnbikh hosudarstv. Obshchaia chast : ucheb. Posobye [Criminal law of foreign states. The general part: study. allowance] / pod red. y s predysl. Y. D. Kozochkyna. M.: Omeha-L; Yn-t mezhdunar. prava y эkonomyky ym. A. S. Hryboedova, 2003. 576 s. 13. Maritchak T. M. Pomylky u kvalifikatsii zlochyniv yak predmet sudovoho reahuvannia: poniattia, vydy ta protsesualni sposoby usunennia. [Mistakes in the classification of crimes as a subject of judicial response: the concept, types and procedural methods of elimination.]. PravoUkrainy. 2002. No. 10. S. 40-42.
Дата надходження: 11.04. 2018р.
