CC BY
9
УДК 343.35
Олексш Гумш
доктор юридичних наук, професор завiдувач кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права та психологiï Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка"
Свiтлана Якимова
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
s_v_volk@ukt.net
СОЩАЛЬНА ЗУМОВЛЕН1СТЬ ДОЦ1ЛЬНОСТ1 КРИМIНАЛIЗАЦIÏ НЕЗАКОННОГО ЗБАГАЧЕННЯ В УКРАШ1
© Гум1н О., Якимова С., 2019
Дослщжено зв'язок сощальноТ зумовленостi та процесу кримiналiзацiï дiянь. Систематизовано основнi складов^ що визначають соцiальну зумовленiсть крим^ нального закону.
З'ясовано змiст сощальних, економiчних, оргашзацшний, державотворчих та евроштеграцшних фактор1в, що впливають на доцшьшсть кримшально'1 вщповь дальностi за незаконне збагачення в УкраУнь
Наголошено на пщвищенш суспiльнiй небезпецi незаконного збагачення в сучасних умовах в УкраУнь
Ключовi слова: незаконне збагачення; корупщя; соц1альна зумовленiсть; кри-мiналiзацiя; сусшльна небезпека.
Алексей Гумин, Светлана Якимова
СОЦИАЛЬНАЯ ОБУСЛОВЛЕННОСТЬ ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТИ КРИМИНАЛИЗАЦИИ НЕЗАКОННОГО ОБОГАЩЕНИЯ В УКРАИНЕ
Исследовано связь социальной обусловленности и процесса криминализации деяний. Систематизированы основные составляющие, определяющие социальную обусловленность уголовного закона.
Определено содержание социальных, экономических, организационных, государственных и евроинтеграционных факторов, влияющих на целесообразность уголовной ответственности за незаконное обогащение в Украине.
Акцентируется на повышенной общественной опасности незаконного обогащения в современных условиях в Украине.
Ключевые слова: незаконное обогащение; коррупция; социальная обусловленность; криминализация; общественная опасность.
Oleksiy Humin
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University,
Head of Department of Criminal Law Doctor of Law, Professor Svitlana Yakymova Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University, Associate Professor of the
Department of Criminal Lawand Candidate of Law, Associate Professor
SOCIAL CONDITIONALITY OF THE APPROPRIATENESS OF CRIMINALIZING ILLEGAL ENRICHMENT IN UKRAINE
The article investigates the connection of the social determinants of the process of criminalizing acts. The main components determining the social precondition of the criminal law are systematized.
The content of social, economic, organizational, state-building and European integration factors determining the expediency of criminal liability for illegal enrichment in Ukraine is determined.
Emphasizes the increased social danger of illegal enrichment in modern conditions in Ukraine.
Key words: illegal enrichment; corruption; social conditionality; criminalization; social danger.
Постановка проблеми. Збереження в Украш високого р1вня корупци, а подекуди й ii зростання не лише у структурах державно! влади, правоохоронних органах, але й у приватному сектор^ ставить тд загрозу нацюнальну безпеку держави, ii подальший демократичний розвиток. Стурбовашсть свггового ствтовариства з приводу глобальних масштабiв поширення корупцii, що швелюе розвиток демократичних iнституцiй, пiдриваe найважливiшi гуманiтарнi, морально-етичнi цiнностi, а також принцип справедливости спонукало Генеральну Асамблею Органiзацii Об'еднаних Нацiй (надалi - ООН) до прийняття 21 листопада 2003 року Конвенци ООН проти корупци, де, зокрема, визначено цш, розкрито змют основних термiнiв, наведено перелш заходiв i ефективних механiзмiв протидii корупцiйнiй поведiнцi. Зважаючи на тдвищену суспiльну небез-пеку корупцшних проявiв, складнiсть розслiдування корупцiйних правопорушень i повернення значних матерiальних ресуршв, набутих завдяки корупцii, Украша 18 листопада 2006 року ратифшувала цю Конвенцiю. У главi III Конвенци "Кримiналiзацiя та правоохоронна дiяльнiсть" передбачено ст. 20 "Незаконне збагачення". Зокрема, зпдно iз положеннями ст. 20 ще! Конвенцii, незаконне збагачення - це "... значне збшьшення активiв державноi посадовоi особи, яке пере-вищуе ii законнi доходи i якi вона не може рацюнально обгрунтувати" [1]. За даними Нацюнального антикорупцiйного бюро Украши (надалi - НАБУ), його детективи розслiдували 65 кримшальних проваджень щодо суддiв, народних депутата, прокурорiв, керiвникiв органiв державно].' влади за фактами !х незаконного збагачення на загальну суму понад швмшьярда гривень [2]. Разом з тим, розглянувши судовий позов окремих народних депутата, Конституцшний Суд Украши визнав кримшальну вiдповiдальнiсть за незаконне збагачення як таку, що порушуе принцип презумпцп невинуватостi, а отже, сво!м рiшенням постановив декримiналiзувати ст. 368-2 "Незаконне збагачення" КК Украши i, як наслщок, закривають ус порушенi ранiше кримiнальнi провадження за щею статтею. За висновками НАБУ, декримiналiзацiя незаконного збагачення в Украш вiдкривае посадовцям новi можливостi для зловживань, порушуе принцип справедливости й у такий спошб заохочуе до подальшого незаконного збагачення, надаючи шдульгенщю на вчинення нових кримiнальних корупцшних правопорушень [2]. Декримiналiзацiею незаконного збагачення у Украши стурбоваш авторитетнi мiжнароднi iнституцii, а також громадськi активюти в укра1'нському суспiльствi. Це спонукало законотворщв до розроблення численних "компромюних" законо-проектiв, яким передбачено повторне запровадження кримшально1' вiдповiдальностi за незаконне збагачення в Украш.
Отже, актуальшсть цiеi теми визначаеться нагальнiстю розроблення питань сощально1' обумовленостi кримiналiзацii незаконного збагачення як наукового тдгрунтя для подальшого втшення суспiльного запиту на вщновлення кримiнальноi вiдповiдальностi за цей вид корупцшного дiяння, зважаючи на реалп сьогодення в Украiнi.
Аналiз дослщження проблеми. OKpeMi аспекти кримшально1 вiдповiдальностi за корупцiйнi злочини дослщжено у працях П. Андрушка, К. Анциферова, Т. Басова, Г. Борзенкова, В. Вла-дiмiрова, Б. Волженкша, А. Грошева, П. Грiшаeва, Н. Дурманова, А. Долгово!, П. Кабанова, В. Ки-риченка, В. Киричко, Н. Лопашенко, М. Мельника, В. Осадчого, А. Савченка, В. Тихого, С. Фе-сенка, М. Хавронюка, О. Юрченка, Н. Ярмиша та ш.
Зокрема, у дослiдженнях, проведених в Украш нещодавно, зазвичай акцентовано на особ-ливостях кримiнально-правовоï квалiфiкацiï незаконного збагачення (О. Денега, 2015 р.; I. Ясшь, 2017 р.) або ж юридичному аналiзi незаконного збагачення у ^GreMi корупцiйних злочишв (Д. Михайленко, 2018 р.). Разом з тим, сощальна зумовленiсть доцшьносп кримiналiзацiï незаконного збагачення у сучасних умовах в Украïнi не була предметом ретельного наукового аналiзу.
Виклад основного матерiалу. Як узагальнюе П. Л. Фрю, кримiналiзацiя - це процес виявлення i необхiдностi визнання та закршлення на державному рiвнi конкретних видiв людськоï поведiнки як сустльно небезпечно!, що потребуе кримшально-правових засобiв боротьби [3, с. 20]. Ефективна кримiналiзацiя дiянь передбачае ретельний аналiз i пiдтвердження ïï сощально1' обумовленостi, що не лише забезпечуе досягнення цшей кримiналiзацiï, але й гарантуе адекватне сприйняття суспiльством кримшально-правових новел. Отже, виршення питання кримiналiзацiï незаконного збагачення в Украïнi невщ'емно пов'язане зi з'ясуванням соцiальноï зумовленосп кримiнальноï вiдповiдальностi за такий вид корупцшно1' поведiнки.
У кримiнально-правовiй теори соцiальна зумовленiсть закону про кримшальну вщпо-вiдальнiсть визначаеться крiзь призму дослщження таких аспектов: суспiльна небезпека дiяння; негативна суспiльно-моральна оцiнка сустльно небезпечного дiяння; неможливiсть ефективно1' боротьби шшими, крiм кримiнально-правових засобiв; достатня поширенють дiяння; спроможнiсть держави забезпечити належний контроль за встановленими заборонами, дотриманням покладених законом обов'язюв; традицiï вiтчизняноï законодавчо1' практики; зарубiжний досвiд кримшально-правового регулювання тощо.
З-помiж численних чинникiв, що визначають соцiальну обумовленiсть кримiналiзацiï дiяння, Л. П. Брич та В. О. Навроцький виокремлюють сощальш та сощально-психолопчш фактори, вважаючи 1'х такими, що найяскравше виражають суспiльну необхiднiсть i полггичну доцiльнiсть запровадження кримiнальноï вщповщальносп за те чи iнше дiяння. Розкриваючи 1'х змiст, акцентують на суспшьнш небезпечностi дiяння, його вщноснш поширеностi, домiрностi пози-тивних i негативних наслщюв кримiналiзацiï та кримшально-полггичнш адекватностi кримiналiзацiï [4, с. 14].
О. I. Габро до перелшу домшуючих чинникiв, що визначають сощальну зумовленiсть кримiнально-правових заборон, зокрема, зараховуе: кримшолопчш (характеризують суспiльну небезпеку та поширенють дiянь), нормативнi (демонструють зв'язок дiяння iз положеннями Конституцiï Украши та законiв Украши), соцiально-психологiчнi (як зашб стабiлiзацiï суспiльних вiдносин), юторичш (визначають тенденцiï розвитку) та мiжнародно-правовi [5, с. 116].
Конкретизуючи чинники, що визначають сощальну зумовленють кримiналiзацiï незаконного збагачення в Украïнi, Д. А. Третьяков вказуе на таю фактори, як створення загрози нащональнш безпещ та демократичному розвитку Украши [6, с. 421], i з урахуванням цього з-помiж численних чинниюв, яю визначають доцiльнiсть кримiналiзацiï незаконного збагачення в Украш, головними вважае прагнення суспшьства до самозбереження, а також усвщомлення руйнiвного впливу корупцшних явищ на суспiльнi блага. Необхщшсть виокремлення незаконного збагачення з-помiж шших видiв корупцiйних правопорушень пов'язана iз мiнiмiзацiею ризику позитивного спри-йняття/визнання допустимостi зазначеного дiяння для ошб, якi не вчиняли таких дiянь.
Л. О. Ужва, звертаючи увагу на руйшвний вплив корупцiйних правопорушень на демо-кратичнi суспiльнi шституци, визначае потребу у визначеннi чггких меж мiж злочинним й незлочинним, об'ективними i суб'ективними характеристиками таких дiянь, а також специфiчний предмет злочину - неправомiрну вигоду [7].
На високому рiвнi латентносп незаконного збагачення, що порушуе принцип невщворотносп покарання, сприяе формуванню обстановки безкарносп, поширенню корупцiйноï мотивацiï, наголошуе В. Кубальський [8, с. 30]. Погоджуемося iз тим, що динамiчнiсть суспшьних процесiв
зумовлюе необхщшсть адаптацiï кримiнального законодавства вщповщно до нових форм корупцiйноï поведшки та створення вiдповiдних кримiнально-правових шструмента протидiï, що максимально спрощували б виявлення випадюв незаконного збагачення й притягнення винних до кримiнальноï вщповщальносп за ïx вчинення. Вiдносна суспшьна толерантнiсть до проявiв незаконного збагачення певною мiрою пов'язана iз вiдсутнiстю безпосереднього контакту коруп-цюнера iз потерпiлими вiд наслiдкiв незаконного збагачення [9, с. 212]. У цьому напрямку вбачаеться користь у сощальнш рекламу яка нещодавно з'явилася на б^-бордах у мiстаx Украши. Вiзуальнi зображення того, як корупцюнер "простягае руку" до кишенi вшськового, пенсiонера, бюджетного працiвника тощо, найкрасномовшше вiдображае на рiвнi пересiчного громадянина масштаби й пролонгованi наслiдки корупцшно1' поведiнки у формi незаконного збагачення.
Отже, цшком слушним видаеться положення про те, що наслщком незаконного збагачення, у результат вчинення дш в iнтересаx певно1' особи, в обмш на матерiальнi вигоди, може стати порушення прав третьо1' особи, штереси яко1' зачiпають рiшення, яю приймае вiдповiдний посадовець, його дiï/бездiяльнiсть. До прикладу, порушення прав людини i громадянина може проявлятися й не персошфшовано, як недофiнансування сощальних проектiв, пов'язаних iз привласненням кошта, опосередковано, у зв'язку iз незаконним збагаченням.
Вщтак, цiлком слушною е теза Р. В. Трофименко, на переконання якого, основною тдставою кримiналiзацiï незаконного збагачення е створення умов, що ютотно унеможливлюють, пере-шкоджають, усувають реальнi можливостi користуватися коштами, законнiсть походження яких неможливо довести. Вщтак, автоматично втратить сенс бажання здобути кошти чи iнше майно в корупцшний спосiб [10, с. 186].
Зосереджуючи увагу на правозастосуванш, варто зазначити, що ця норма "спрацьовуе" тодi, коли не доведено, що вилучена в особи неправомiрна вигода була одержана за виконання чи невиконання певних дш (умовно "тдкуп"). У такий спосiб законодавець "заповнить" можливi прогалини практики застосування антикорупцшного законодавства Украши в частит притягнення винних до кримiнальноï вщповщальносп за корупцiйну злочинну поведiнку.
Встановлення кримшально1' вiдповiдальностi за незаконне збагачення, передуем, визна-чаеться свiтовою практикою, пов'язаною iз пошуком досконалiшиx меxанiзмiв повернення коруп-цiйниx доxодiв. У сучасних умовах вирiшення цього надскладного завдання утруднюеться проб-лематичнiстю притягнення до кримшально1' вiдповiдальностi винних у корупци. В бшьшосп краш свггу, зокрема в Украïнi, важко отримати необхщш докази для реалiзацiï можливосп притягнення винних до кримiнальноï вщповщальносп за одержання доxодiв корупцiйним шляхом. Адже для цього потрiбне, по-перше, доволi вартiсне теxнiчне забезпечення, як правило, недоступне для краш iз недостатньо розвиненою економiкою; по-друге, громадсьюсть, найбiльше зацiкавлена у виявленнi корупцшних дiянь, може не володiти шформащею про факт корупцiйного злочину, що не сприяе активному поширенню повщомлень про випадки корупцшного збагачення; по-трете, особи, яю мають доступ до шформацп, що забезпечуе можливiсть виявлення корупцшного злочину, викриття винних у корупцшному збагаченнi, самi можуть бути причетш до корупцiйниx схем; по-четверте, спiвучасники корупцiйниx злочинiв, зазвичай, практикують застосування грубо1' фiзичноï сили, рiзноманiтниx погроз з метою залякування свщюв i знищення доказово1' бази. Разом з тим, складнють виявлення випадюв незаконного збагачення, документування й доказування не е тдставою для декримiналiзацiï цього виду корупцшного злочину.
Погоджуемося з тим, що проблему кримiналiзацiï незаконного збагачення необхщно вирь шувати, реалiзуючи концепцiю кримiнально-правовоï охорони суспшьних вiдносин, що виникають у зв'язку iз реалiзацiею державно1' функцп протидiï корупцiï. Суттевою пiдставою для встановлення факту незаконного збагачення е невиконання посадовою особою юридичних обов'язюв щодо надання правдивих вщомостей про доходи та витрати, обстановка, в якш це вщбуваеться, що полягае у перевищенш активiв посадово1' особи над законними доходами у значному розмiрi [11 , с. 168].
Отже, сощальна зумовленють кримiналiзацiï незаконного збагачення в Украш визначаеться:
- сощальними чинниками, якi проявляються у постшному зростаннi рiвня порушень прав людини i громадянина, посиленш сощального розшарування, зростаннi соцiального невдоволення, недостатносп реалiзацiï заxодiв пiдвищення соцiально-економiчного рiвня, добробуту населення
через недофшансування державних сощальних програм i проектов у зв'язку iз корупцшною складовою;
- економiчними чинниками, що полягають в уповшьненш темпiв економiчного зростання, гальмуванш розвитку приватного пiдприемництва, зниженш iнвестицiйноï привабливостi держави, вiдсутностi позитивного впливу фшансових потокiв, що рухаються вiдповiдно до корупцiйних схем тощо. Вщповщна економiчна шкода вiд незаконного збагачення заподдаеться не лише зосе-редженням активiв у корупцiонерiв, уповноважених на виконання функцш держави або мюцевого самоврядування, але й переданням таких активiв третiм особам;
- державотворчими чинниками, що проявляються у формi зниження рiвня ефективностi роботи державних оргашв та органiв мюцевого самоврядування, попршення якостi виконання публiчно-сервiсних функцiй зазначеними органами, нерацiонального та/або нецшьового розподiлу та використання державних кошта, втрати полiтичноï легiтимностi влади тощо;
- органiзацiйними чинниками, що ускладнюють модершзащю кримiнально-правових механiзмiв протиди незаконному збагаченню та сприяють подальшому розвитку корупцiйних схем пошуку суб'ектами корупцшних правопорушень нових форм вчинення корупцшних дiянь;
- евроiнтеграцiйними чинниками, що визначають сощальну зумовленють кримiналiзацiï незаконного збагачення в Украш, варто вважати приеднання нашо! держави до мiжнародних антикорупцiйних конвенцiй (це Конвенщя Органiзацiï Об'еднаних Нацiй проти корупцп, Кримiнальна конвенцiя про боротьбу з корупщею, Цивiльна конвенцiя про боротьбу з корупщею, Рекомендацiï групи держав Ради Свропи проти корупцп тощо) й виконання мiжнародних правових зобов'язань щодо модершзацп антикорупцшного законодавства з урахуванням кращих свiтових антикорупцiйних стандарта. Зокрема, Конвенщя ООН проти корупцп наполегливо рекомендуе державам-учасницям кримiналiзувати незаконне збагачення як кримшально караний вид корупщйно! поведiнки. Треба вказати, що в основу норми про незаконне збагачення у ïï останнш редакцп покладено принцип дiï, подiбний на принцип, покладений в основу ще! предикатних злочишв, згаданих у Конвенцп. Це передбачае посилення уваги до предмета корупцшного злочину (незаконноï вигоди) як найстабшьшшого у часi елемента кримiнально-правовоï конструкцiï незаконного збагачення, з певним послабленням акценту на пiдставi та причиш одержання незаконноï вигоди. Це мае на мет забезпечити так звану "гнучкють" норми, яка фшсуе вiдповiдальнiсть за кримiналiзоване дiяння. Адже часто единим матерiальним доказом вчинення незаконного збагачення е кошти, передаш до корумпованого службовця вщ спiвучасника. Зважаючи на це, встановлення кримiнальноï вiдповiдальностi за незаконне збагачення сприяе розвитку можливостей повернути кошти, одержат злочинним шляхом. В окремих державах, зважаючи на тдвищену сустльну небезпеку корупцiйноï поведшки та ютотну складнiсть боротьби з нею, суспшьство свiдомо погоджуеться на певш обмеження своïх прав, зважаючи на масштабнють шкоди, якоï завдае корупщя державi, суспiльству та кожному окремому громадянину.
Висновки. Отже, у сучасних умовах незаконне збагачення як вид корупцiйноï поведiнки в Украш характеризуеться пiдвищеною суспiльною небезпекою. Доцшьнють кримiнальноï вщпо-вiдальностi за незаконне збагачення багато в чому визначаеться сощальними, економiчними, органiзацiйними, державотворчими та евроштеграцшними процесами, що вiдбуваються в украшсь-кому суспiльствi. Окрiм цього, одержат результата можуть бути використаш для подальших наукових розвiдок у напрямку розроблення ефективноï кримiнально-правовоï дефшщи поняття незаконного збагачення з метою удосконалення мехашзму кримiнально-правовоï протидiï цьому виду корупцшного правопорушення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конвенщя Оргашзацп Об'еднаних Нацш проти корупцiï вiд 31.10.2003 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_c16&new=1 (дата звернення 16.04.2019). 2. Ситник Артем. Скасування статп про незаконне збагачення - крок назад в антикорупцшнш реформi Украши. URL: https://nabu.gov.ua/novyny/skasuvannya-statti-pro-nezakonne-zbagachennya-krok-nazad-v-antykorupciyniy-reformi-ukrayiny. (дата звернення: 30.01.2019). 3. Фрю П. Л. Кримшатзащя та декримiналiзацiя у кримшально-правовш полiтицi. Bîchuk АсоцгацИ' крим1нального права Укра1'ни, 2014, № 1(2). C. 19-27. 4. Брич Л. П., Навроцький В. О. Кримшально-
правова квалiфiкацiя ухилення вiд оподаткування в Украш: монографiя. К.: Атша, 2000. 258 с. 5. Габро О. I. Поняття злочишв, передбачених ст. 384 Кримшального кодексу Украши, сощальна ïx кримiналiзацiя. Юридична наука. 2012. № 2. С. 115-121. 6. Третьяков Д. А. Деяю питання щодо доцшьносп кримiналiзацiï пропозицiï неправомiрноï вигоди. Форум права. 2013. № 4. С. 419-422. 7. Ужва Л. О. Доцшьнють кримiналiзацiï пропозицп неправомiрноï вигоди чи хабара. Державне управл1ння: удосконалення та розвиток. 2012. № 9. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=462. (дата звернення: 15.04.2019). 8. Кубальський В. Н. Кримшальна вщповщальнють за незаконне збагачення в контекст принципу презумпци невинуватостi. В1сник Нацгональног академИ' прокуратури Украгни. 2013. № 3. С. 30-34. 9. Гарбазей Д. О. Незаконне збагачення: мiжнародно-правовий аспект. Науковий в1сник М1жнародного гумамтарного умверситету. Юриспруденщя. 2013. Вип. 6-1(2). С. 212-217. 10. Трофименко Р. В. Шляхи удосконалення правового мехашзму протиди незаконному збагаченню. Боротьба з оргашзованою злочиннютю i корупщею (теорiя i практика). 2013. № 2. С. 186-195. 11. Борков В. Н. Уголовно-правовое предупреждение коррупции: монография. Омск: Омская академия МВД России, 2014. 172 с.
REFERENCES
1. Konventsiia Orhanizatsii Obiednanykh Natsii proty koruptsii [United Nations Convention against corruption] vid 31.10.2003 r. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_ c16&new=1 (data zvernennia 16.04.2019). 2. Sytnyk Artem. Skasuvannia statti pro nezakonne zbahachennia - krok nazad v antykoruptsiinii reformi Ukrainy [Sitnik Artem. Cancellation of the article on illegal enrichment is a step back in the anti-corruption reform of Ukraine]. URL: https:// nabu.gov.ua/novyny/skasuvannya-statti-pro-nezakonne-zbagachennya-krok-nazad-v-antykorupciyniy-reformi-ukrayiny. (data zvernennia: 30.01.2019). 3. Fris P. L. Kryminalizatsiia ta dekryminalizatsiia u kryminalno-pravovii politytsi [Criminalization and decriminalization in criminal law] Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy, 2014, № 1(2). P. 19-27. 4. Brych L. P., Navrotskyi V. O. Kryminalno-pravova kvalifikatsiia ukhylennia vid opodatkuvannia v Ukraini: monohrafiia [Criminal law qualification of tax evasion in Ukraine]. K.: Atika, 2000. 258 p. 5. Habro O. I. Poniattia zlochyniv, peredbachenykh st. 384 Kryminalnoho kodeksu Ukrainy, sotsialna yikh kryminalizatsiia [The notion of crimes provided by Art. 384 of the Criminal Code of Ukraine, their social criminalization] Yurydychna nauka. 2012. № 2. P. 115-121. 6. Tretiakov D. A. Deiaki pytannia shchodo dotsilnosti kryminalizatsii propozytsiinepravomirnoi vyhody [Some questions about the feasibility of criminalizing the proposalimproper benefits] Forum prava. 2013. № 4. P. 419-422. 7. Uzhva L. O. Dotsilnist kryminalizatsii propozytsii nepravomirnoi vyhody chy khabara [The expediency of criminalizing the offer of improper advantage or bribe] Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2012. № 9. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=462. (data zvernennia: 15.04.2019). 8. Kubalskyi V. N. Kryminalna vidpovidalnist za nezakonne zbahachennia v konteksti pryntsypu prezumptsii nevynuvatosti [Criminal liability for illegal enrichment in the context of the principle of presumption of innocence ] Visnyk Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy. 2013. № 3. P. 30-34. 9. Harbazei D. O. Nezakonne zbahachennia: mizhnarodno-pravovyi aspekt. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Yurysprudentsiia. 2013. Vyp. 6-1(2). P. 212-217. 10. Trofymenko R. V. Shliakhy udoskonalennia pravovoho mekhanizmu protydii nezakonnomu zbahachenniu. Borotba z orhanizovanoiu zlochynnistiu i koruptsiieiu (teoriia i praktyka). 2013. № 2. P. 186-195. 11. Borkov V. N. Uholovno-pravovoe preduprezhdenye korruptsyy: monohrafyia. Omsk: Omskaia akademyia MVD Rossyy, 2014. 172 p.
Дата надходження: 17.04.2019р.
