МОБІНГ: ПОНЯТТЯ, СУТЬ ТА ПИТАННЯ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ Текст научной статьи по специальности «Право»

УДК 343. 82

Костянтин Марисюк

Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримшального права i процесу

шагу8уик@1иа

МОБ1НГ: ПОНЯТТЯ, СУТЬ ТА ПИТАННЯ КРИМШАЛ1ЗАЩ1

© Марисюк К., 2018

Стаття присвячена аналiзу дiй, пов'язаних iз психологiчним (моральним) переслiдуванням прац1вника, тобто з так званим мобшгом. Зазвичай мобшг може мати на мет формування у прац1вника заниженоТ оцшки власних профес1йних навик1в, результатом чого може стати фактична неможливкть ефективно виконувати своТ професiйнi функцн та, часто, або пщпорядкування його волi iнших (пристосування до ситуацн), або й виникнення психiчних чи психосоматичних захворювань. На цей час в УкраТш вщсутня спец1альна норма, яка б врегульовувала дн мобера щодо оргашзацн чи здiйснення переслiдування. Саме тому на практищ доводиться застосовувати норми Кримшального кодексу УкраТни, як передбачають вiдповiдальнiсть за аналогiчнi д1яння загального характеру. Так, наприклад, якщо наслiдком мобiнгу е самогубство жертви, за наявност 1нших ознак складу злочину, вщповщальшсть мае наставати за ст. 120 КК УкраТни ("Доведення до самогубства"). Не претендуючи на ктину в останнiй шстанцн, можемо запропонувати два варiанти вир1шення ситуацн. Одним iз варiантiв пропонуемо доповнити роздiл V ОсобливоТ частини самостшною статтею, перша частина якоТ передбачала б кримiнальну вiдповiдальнiсть за порушення прав пращвника шляхом застосування психолопчного насилля або iнших елементiв мобшгу, якщо цi дн спричинили тяжк наслiдки або вчиненi службовою особою, а друга - якщо щ дн спричинили особливо тяжкi наслiдки. Ще одним iз варiантiв вир1шення ситуацн вбачаеться доповнення ст. 67 КК УкраТни "Обставини, якi обтяжують покарання" пунктом "вчинення злочину з застосуванням систематичного психолопчного притиснення пращвника з боку працедавця або шших пращвникчв (мобiнгу)".

Ключовi слова: мобiнг; злочин; винний; жертва; переслiдування.

Константин Марисюк

МОББИНГ: ПОНЯТИЕ, СУЩНОСТЬ И ВОПРОСЫ КРИМИНАЛИЗАЦИИ

Статья посвящена анализу действий, связанных с психологическим (моральным) преследованием работника, то есть с моббингом. Обычно моббинг может иметь целью формирование у работника заниженной оценки собственных профессиональных навыков, результатом чего может стать фактическая невозможность эффективно выполнять свои профессиональные функции и, часто, или подчинения его воле другим (приспособление к ситуации), либо возникновения психических или психосоматических заболеваний. В настоящее время в Украине отсутствует специальная норма, которая регулировала бы действия моббера по организации или осуществлению преследования. Именно поэтому на практике приходится применять нормы Уголовного кодекса Украины, предусматривающие ответственность за аналогичные деяния общего

характера. Так, например, если следствием моббинга является самоубийство жертвы, при наличии других признаков состава преступления, ответственность должна наступать по ст. 120 УК Украины ( "Доведение до самоубийства"). Не претендуя на истину в последней инстанции, можем предложить два варианта решения ситуации. Одним из вариантов предлагаем дополнить раздел V Особенной части самостоятельной статьей, первая часть которой предусматривала бы уголовную ответственность за нарушение прав работника путем применения психологического насилия или других элементов моббинга, если эти действия повлекли тяжкие последствия или совершенные должностным лицом, а вторая - если эти действия повлекли особо тяжкие последствия. Еще одним из вариантов решения ситуации видится дополнения ст. 67 УК Украины "Обстоятельства, отягчающие наказание" пунктом "совершение преступления с применением систематического психологического принуждения работника со стороны работодателя или других работников (моббинга)".

Ключевые слова: моббинг; преступление; виновный; жертва; преследование.

^nstantin Marysyuk

Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law and Procedure

Sc. D., Prof.

MOBBING: CONCEPT, ESSENCE AND ISSUES OF CRIMINALIZATION

The article is devoted to the analysis of actions related to the psychological (moral) persecution of an employee, that is, from the so-called mobbing Typically, mobbing may have the purpose of forming an employee underestimating their own professional skills, which may result in the actual inability to effectively perform their professional functions and often subordination of his will to others (adaptation to the situation), or the emergence of mental or psychosomatic illnesses. Currently, there is no special rule in Ukraine that would regulate the actions of a mob in order to organize or prosecute. That is why in practice it is necessary to apply the norms of the Criminal Code of Ukraine, which stipulate responsibility for similar acts of a general nature. For example, if the consequence of mobbing is the suicide of the victim, if there are other signs of the crime, the responsibility should come under Art. 120 of the Criminal Code of Ukraine ("Bringing to Suicide"). Without claiming the truth at the last instance, we can offer two solutions to the situation. One option is to add Section V of the Special Part to an independent article, the first part of which would criminalize the violation of the rights of the employee through the application of psychological violence or other elements of mobbing, if these actions have caused grave consequences or committed by an official, and the second - if these actions caused especially grave consequences. Another option for solving the situation is the addition of Art. 67 of the Criminal Code of Ukraine "Circumstances that impose a punishment" on the point "committing a crime with the systematic psychological pressure of an employee on the part of the employer or other employees (mobbing)".

Key words: mobbing; crime; guilty; victim; persecution.

Постановка проблеми. Не зважаючи на систематичне доповнення чинного КК Украши новими нормами та на корегування уже юнуючих, деяю суспшьш вщносини й надалi потребують бшьш чггкого регулювання, захисту на бшьш високому рiвнi. Серед них е й питання, пов'язаш з психолопчним (моральним) переслщуванням пращвника, тобто з т.-зв. мобшгом.

Як вiрно зазначае Л. Гаращенко, поняття "мобшг" з'явилось в Украш порiвняно недавно i на законодавчому рiвнi норми щодо заборони мобшгу вщсутш [1, c. 95-96].

Анашз дослщження проблеми. Питання, пов'язанi психолопчним (моральним) переслщу-ванням працiвника, тобто з т.-зв. мобшгом слугувало предметом розвщок певно! кiлькостi медикiв, психолопв, правникiв-цивiлiстiв та спецiалiстiв зi сфери трудового права, таких як, наприклад, Л. Гаращенко, О. Качмар, Н. Чередшченко,

Питання, пов'язаш з психолопчним (моральним) переслщуванням працiвника, тобто з т.-зв. мобшгом, дос фактично не слугували предметом розвщок втизняних кримшолопв та дослiдникiв кримiнального права, у зв'язку з чим фактично вся проблематика у цш сферi потребуе глибокого вивчення.

Мета. Усвiдомлюючи, що в межах одше! коротко! науково! статп вивчити всi питання, пов'язанi з задекларованими, не видаеться можливим, ми звернемо увагу лише на найбшьш базовi положення, залишивши все шше для подальших наукових розвiдок.

Виклад основного матерiалу. Мобiнг (моббiнг) - систематичне цькування, психолопчний терор, форма зниження авторитету, форма психолопчного тиску у видi цькування спiвробiтника у колективу зазвичай iз метою його звшьнення.

Зазвичай мобiнг може мати на мет формування у пращвника занижено! оцiнки власних професiйних навиюв, результатом чого може стати фактична неможливють ефективно виконувати сво! професшш функцi!' та, часто, або пщпорядкування його волi iншим (пристосування до ситуацп), або виникнення психiчних чи психосоматичних захворювань [2, с. 72]. За загальним правилом мобшг являе собою методичне i щлеспрямоване переслщування одного iз працiвникiв всiма шшими членами колективу або керiвником, несправедливе до нього ставлення, метою якого е примушування людини до змши мiсця працi [3, с. 3].

Причини мобшгу можуть бути надзвичайно рiзними. Так, наприклад, Н. Ларченко до них вщносить таю причини: 1) жага помсти з боку мобера; 2) особиста озлобленють; 3) заздрють не лише шщатора утисюв, але й шших переслiдувачiв (наприклад, до одягу, статюв, молодостi, розуму, професшного успiху); 4) вчинення переслщування з нудьги; 5) вчинення переслщування у зв'язку з особистими (шмейними) проблемами переслщувача; 6) бажання принизити конкретну особу (наприклад, задля розваги, задоволення або самоствердження); 7) особист якост жертви, як позитивш, так i негативш, якi не влаштовують !! переслiдувачiв; 8) самовпевнена поведшка жертви; 9) жертва - добрий спещалют i ефективний працiвник, а !! переслiдувачi мають значно нижчу квалiфiкацiю i не можуть примиритися з тим, що хтось е розумшшим за них, працюе краще, отримуе бiльшу заробiтну плату та ш.; 10) нова посада жертви; 11) влаштоване особисте життя жертви (особливо це характерне для жшочого колективу); 12) бажання помститися за робочий конфлшт; 13) невмшня залагоджувати конфлшти як з боку переслщувача, так i з боку жертви; 14) внутршня агресiя, незадоволення собою, антипатя до оточуючих з боку мобера; 15) бажання зашкодити особистому або професшному життю жертви з мотивiв заздростi; 16) бажання пщпорядкувати собi суб'екта переслiдування i самоствердитись завдяки цьому; 17) боротьба з-помiж персоналу за кращих ктентв; 18) кризова ситуацiя на пщприемствц 19) велика кiлькiсть претендентiв на одне престижне мюце; 20) страх за власне благополуччя; 21) страх перед розкриттям старих "грiхiв"; 22) неприйняття "чужинцiв"; 23) нав'язуваннях натовпом свого способу життя; 24) неоднозначно окреслене коло дшових обов'язюв сшвробггниюв; 25) погана органiзацiя працi; 26) вщсутнють потрiбно! мотивацi! у сшвробггниюв; 27) прагнення керiвництва звiльнити того або шшого працiвника; 28) вщсутнють зворотного зв'язку у взаемовiдносинах; 29) не звернення уваги на любителiв штриг та закулiсних iгор з боку керiвництва; 30) розмитi межi вiдповiдальностi i службових обов'язкiв пращвниюв; 31) надмiру мале завантаження колективу; 32) вщсутнють системи кадрового просування i можливосп кар'ерного зростання; 33) значне перевантаження окремих спещалю^в i наявнiсть вiльного часу у шших [3, с. 5-6].

Дещо шший пiдхiд до цього питання пропонуе Г. Снджеек, вiдносячи до причин мобшгу:

1) безробггтя; 2) вщсутнють особисто! культури i професiйних навиюв мобера; 3) непра-вильну систему оргашзацп роботи персоналу; 4) негативш переконання i негативнi стереотипи поведшки; 5) переконанiсть у необхiдностi абсолютного пщпорядкування пращвника волi працедавця; 6) амбщшш та активнi працiвники часто потрапляють пiд мобiнг з боку менш

устшних колег та керiвництва; 7) наявнють чiтко встановлених ieрархiчних вiдносин всередиш колективу [4, с. 35].

Видами (способами) мобшгу можуть виступати, наприклад, приховування необхщно! шформацп вiд жертви, сощальна iзоляцiя жертви, наклеп, плггки чи поширення необгрунтованих плiток, безперервна критика, висмдавання, бойкот, насмiшки, поширення неправдиво! шформацп, доноси, рiзноманiтнi знущання [3, с. 10]. До подiбно! думки доходить й Н. Чередшченко, пiдтримуючи висловлену ще у 80-х рр. ХХ ст. Х. Лейманом позищю щодо того, що мобшг полягае "у цькуваннi, чварах, пщсиджуванш, плiтках, iнтригах, хамствi, емоцiйному насильсга, сексуальному домаганнi, тощо" [5, с. 285].

Наведена вище думка не е единою чи навггь домшуючою у науцi. Загалом же твердити про наявнють одностайностi у таких складних питаннях буде помилкою. Так, наприклад, О. Качмар вважае, що основними сощальними формами вияву мобшгу е: посягання на сощальш стосунки, а саме: припинення спшкування, заборона розмовляти iз собою (тобто суб'ект мобшгу забороняе об'екту звертатися до нього); перемщення робочого мюця в окрему юмнату, подалi вiд колег; ставлення до суб'екта як до "порожнього мюця", заборона колегам розмовляти iз суб'ектом, його бойкот; посягання на сощальний авторитет, тобто негативне оцшювання, насмiхання чи поширення плггок; пiдозри в психiчних розладах, натяки на необхщнють психiатричного обстеження; насмiхання над фiзичними вадами, особистим життям; напади на полiтичнi або релшйш переконання; насмiхання над нацiональнiстю; доручення робiт, якi принижують почуття власно! гiдностi; несправедливе й образливе оцшювання роботи; карикатурне копiювання ходи, голосу чи жеспв; сумнiви в ршеннях суб'екта; викрикування навздогiн непристойностей чи шших образливих висловлювань [6, с. 59].

Зазвичай правовий вплив на моберiв здшснюеться у рамках трудового законодавства, проте, очевидно, у випадках, коли наслщки переслщування спричиняють чи можуть спричинити особi значно! шкоди, згаданого вище впливу явно недостатньо. Яким же чином врегульовуе згадане питання вггчизняне кримшальне законодавство?

Сьогодш в Укра!ш вiдсутня спецiальна норма, яка б врегульовувала дп мобера заме за оргашзащю чи здшснення переслiдування. Саме тому на практищ доводиться застосовувати норми Кримiнального кодексу Украши, яю передбачають вiдповiдальнiсть за аналопчш дiяння загального характеру. Так, наприклад, якщо наслiдком мобiнгу е самогубство жертви, за наявносп шших ознак складу злочину, вщповщальнють мае наставати за ст. 120 КК Украши ("Доведення до самогубства").

У випадку мобшгу для захисту свое! чесп i гiдностi винного може бути притягнуто до кримшально! вщповщальносп за настання фактичних наслiдкiв, наприклад, за умисш тiлеснi ушкодження (ст. 121, 122, 125 КК Украши) та ш.

Аналiзуючи наведену вище ситуащю можна дiйти до висновку, що вона не е юридично правильною, оскшьки вiдповiдальнiсть настае лише за фактичними наслщками дiяння, тодi як факт переслiдування особи як необхщна передумова згаданих наслiдкiв залишаеться поза юридичною оцiнкою, навiть не обтяжуючи кримшально! вщповщальносп. Деякi ж дiяння, пов'язанi з мобiнгом, взагалi не е кримiналiзованими.

Врегулювати згадану ситуащю спробували у законопроект № 7005 "Про внесення змш до деяких закошв Укра!ни (щодо попередження мобшгу)", зареестрованому у Верховнш Радi Укра!ни 25 липня 2017 р. Автори останнього серед шшого пропонують викласти ч. 1 ст. 172 КК Укра!ни "Грубе порушення законодавство про працю" у такiй редакци: "Систематичне порушення прав працiвника, шляхом застосування психолопчного насилля та шших елеменив мобiнгу, а також незаконне звшьнення працiвника з роботи з особистих мотивiв чи у зв'язку з повщомленням ним про порушення вимог Закону Укра!ни "Про засади запобтання i протидi! корупцi!" шшою особою, а також iнше грубе порушення законодавства про працю" [7, с. 4].

Загалом схвально ставлячись до ще! встановлення кримшально! вщповщальносп за дослщжуване дiяння, все ж вважаемо, що у нишшньому виглядi згадана законодавча пропозицiя кардинально ситуацп не вирiшить.

Виходячи зi змюту законопроекту, пропонуеться кримiналiзувати будь-яке систематичне порушення прав пращвника шляхом застосування психолопчного насилля та шших елемеш!в мобшгу, незалежно вщ того, настали фактичш наслщки чи ш, тобто конструюеться формальний

склад злочину. Як видасться, такий пщхщ е не до кiнця виправданим. Навряд чи просте (хоч i систематичне) порушення прав працiвника може вважатись суспшьно-небезпечним дiянням. Очевидно, тут радше мова мае йти виключно про суспiльну шкiдливiсть. I лише за наявност певних обтяжуючих обставин (в першу чергу, настання вщповщних наслщюв або вчинення дiяння спещальним суб'ектом) зазначене дiяння може повною мiрою вважатись злочинним.

До того ж, виходячи iз розташування ст. 172 КК Украши у структурi кодексу, остання не може повною мiрою врегулювати всi питання, пов'язаш з кримшатзащею мобiнгу, у зв'язку з чим, для повнощнно1 квалiфiкацiï дiяння часто вимагатиме доволi складних конструкцш.

Не претендуючи на ютину в останнiй iнстанцiï, можемо запропонувати два варiанти вирiшення ситуацiï. Одним iз варiантiв пропонуемо доповнити роздш V Особливоï частини самостiйною статтею, перша частина якоï передбачала б кримшальну вiдповiдальнiсть за порушення прав пращвника шляхом застосування психологiчного насилля або шших елементв мобiнгу, якщо щ дiï спричинили тяжкi наслщки або вчиненi службовою особою, а друга - якщо щ ди спричинили особливо тяжкi наслiдки.

Ще одним iз варiантiв вирiшення ситуацп вбачаеться доповнення ст. 67 КК Украши "Обставини, якi обтяжують покарання" пунктом "вчинення злочину з застосуванням систематичного психологiчного притиснення працiвника з боку працедавця або iнших пращвниюв (мобiнгу)".

Висновки. Пiдсумовуючи викладене вище, можна дiйти до висновку, що кримiналiзацiя дiянь, пов'язаних з психолопчним (моральним) переслщуванням пращвника, тобто з т. -зв. мобшгом, зможе забезпечити належне врегулювання суспшьних вщносин у цш сферi, заповнить прогалини у чинному КК Украши та слугуватиме мет попередження потенцшних дiянь такого типу у майбутньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гаращенко Л. Правове регулювання заборони мобшгу в законодавств1 заруб1жних краш. Юридичний в1сник. 2016. № 3 (40). - С. 95-98. 2. Kuc M. Wiktymologia. Warszawa: Wydawnictwo C. H. Beck, 2000. - 175 s. 3. Ларченко Н. Моббинг или психологическое насилие в трудовом коллективе. Волгоград: Волгоградский областной центр медицинской профилактики, 2015. - 25 с. 4. Jçdrejek G. Cywilnoprawna odpowiedzialnosc za stosowanie mobbingu. - Warszawa: Wydawnictwo Prawnicze LexisNexis, 2004. - 200 s. 5. Чередтченко Н. Моббшг i буллшг у трудовому процеа. Право i безпека. 2012. - № 5. - С. 283-286. 6. Качмар О. Мобшг як рiзновид психологiчного насильства у трудовому колективi. Актуальш проблеми фiлософiï та сощологп. 2016. - Вип. 14. - С. 58-61. 7. Порiвняльна таблиця до проекту Закону Украши про внесення змш до деяких Закотв Украши (щодо запобiгання мобшгу) вiд 25 липня 2017 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4 1?pf3511=62371.

REFERENCES

1. Garashchenko L. Pravove reguliuvannia zaborony mobingu v zakonodavstvi zarubizhnykh krain [Legal regulation of the prohibition of mobbing in the legislation of foreign countries], Iurydychnyi visnyk, 2016, vol. 3 (40), pp. 95-98. 2. Kuc M. Viktymologia [Victimology], Warsaw, C. H. Beck Publ., 2000. 175 p. 3. Larchenko N. Mobbing ilipsihologicheskoye nasiliye v trudovon kollektive [Mobbing or psychological violence in the work collective], Volgograd, Volgogradskiy oblastnoy tsentr meditsinskoy proffilaktiki, 2015. 25 p. 4. Jçdrejek G. Cywilnoprawna odpowiedzialnosc za stosowanie mobbing [Civil law responsibility for the use of mobbing], Warsaw, LexisNexis, 2004. 200 p. 5. Cherednichenko N. Mobing i bulling u trudovomu protsesi [Mobbing and bouling in the labor process], Pravo i suspil'stvo, 2012, Vol. 5, pp. 283-286. 6. Kachmar O. Mobing iak riznovydpsykhologichnoho nasylstva u trudovomu kolektyvi [Mobbing as a kind of psychological violence in the work team], Aktualni problemy filosofii ta siciologii, 2016, Vol. 14, pp. 58-61. 7. Porivnialna tablytsia doproektu Zakonu Ukrainy pro vnesennia zmin do deyakykh Zakoniv Ukrainy (shchodo zapobigannia mobingu) vid 25 lypnia 2017 [Comparative table for the Draft Law of Ukraine on amendments to some Laws of Ukraine (on preventing mobbing)] // http://w1. c1. rada. gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62371

Дата надходження: 13.02.2018р.