CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 1. 2009 г. С. 240-248.
УДК 343.77: 630
Скворцова О.В.
ОСОБЛИВОСТ1 КВАЛ1Ф1КАЦИ Д1Й СЛУЖБОВИХ ОС1Б ЯК СУБ'СКТ1В НЕЗАКОННО! ПОРУБКИ Л1СУ
Вщ визначення обставини - е суб'ект незаконно! порубки люу особою приватною чи службовою - залежить квал1ф1кац1я даного злочинного д!яння або як одиничного, або як учиненого в сукупносп з шшими злочинними д!яннями. З урахуванням високо! сустльно! небезпеки службових еколопчних злочишв, питання про квал!ф!кащю дш службових ос1б як суб'екпв незаконно! порубки люу в юридичнш лгтератур! та на практищ розв'язуеться неоднозначно. Це залежить вщ наступного: незаконна порубка люу проводиться безпосередньо службовими особами або за !хшм розпорядженням чи при !хньому сприянш.
Ключов! слова: службовий еколопчний злочин; суб'ект незаконно! порубки люу; квал!ф!кащя дш службових ос1б.
Довол1 складним постае питання про визначення спещального суб'екта еколопчного злочину - службово! особи, особливо враховуючи те, що кримшальний закон, установлюючи вщповщальнють за злочинш дп в галуз! використання та збере-ження елемеппв довкшля, у бшьшосп випадюв не називае суб'ект злочину [1, с. 19]. Одночасне вивчення норм, яю не вказують на суб'ект злочину, веде до висновку про наявнють у них якихось «прихованих» ознак, що вказують на можливють його скоення р1зними особами [2, с. 457].
У теорп кримшального права норми, в яких не названо суб'ект злочину, одержали назву альтернативно-посадових (службових)[3, с. 53]. Саме такою е ст. 246 Кримшального кодексу (дал! - КК) Укра!ни, що описуе ознаки складу незаконно! порубки люу. Ця кримшально-правова норма мае спрощений спос!б зазначення бланкетност! (незаконна порубка л!су), що свщчить, з одного боку, про скоення цього злочину в галуз! звичайних ! загальнодоступних вид!в природокористування; з !ншого боку, про вщсутнють використання при цьому необх!дних знань, спещальних правил та !нших еколопчних норматив!в, що може бути поставлене в вину тшьки особ!, яка мае спещальш зобов'язання [2, с. 460]. Отже, диспозиц!я названо! статп сконструйована таким чином, що в нш немае прямих або непрямих ознак, як! дають п!дставу припускати, що суб'ектом цього злочину може бути ! особа, яка мае додатков! ознаки (кр!м тих, що властив! загальному суб'ектов!). За характером, специфшою знарядь ! способ!в здшснення незаконно! вирубки л!су це д!яння може вчинюватися, передус!м, тими особами, як! не мають особливих можливостей для його зд!йснення (у тому чист службових можливостей). А вт!м, зазначене зовс!м не виключае можливосп вчинення цього крим!нального д!яння службовою особою [2, с. 461].
Бшьш того, анал!зуючи склад незаконно! порубки люу, регламентований ст. 246 КК Укра!ни, ми дшшли висновку, що закон не мютить якихось обмежень щодо кола ос!б, як! можуть бути суб'ектом даного злочину (з урахуванням обов'язкових ознак
суб'екта злочину, передбачених ч. 1 ст. 18 КК Укра!ни). Виходить, такими можна розглядати i приватних, i службових осiб.
Це важливий момент з двох причин. По-перше, службовi екологiчнi злочини, як правило, в1,^зняк>ться високою суспiльною небезпекою, нерщко заподiюючи величезну екологiчну шкоду, яку часом важко вщшкодувати [4, с. 458]; водночас, коло службових ошб, яю можуть приймати еколопчно важливi рiшення, досить широке. Подруге, якщо питання про суб'ект злочину у випадках, коли таким виступае приватна особа, у судовш практицi труднощiв не викликае, то цього не можна сказати про ситуацй, коли злочин скоюе посадова (службова) особа [1, сс. 19-20]. Адже вiд визна-чення обставини - е суб'ект незаконно! вирубки люу особою приватною чи службовою - залежить квалiфiкацiя даного злочинного дiяння або як одиничного (за ст. 246 КК Украши, якщо суб'ект - приватна особа, що не скористалася при здшсненш незаконно! порубки люу сво!м службовим становищем), або як учиненого в сукупносп з iншими злочинними дiяннями (питання про квалiфiкацi! злочинiв за сукупнютю розглядати-меться нижче).
Спецiальний суб'ект в еколопчних злочинах визначаеться з огляду на неможливiсть здiйснення конкретного сусшльно небезпечного дiяння будь-якою осудною особою, що досягла вiку кримшально! вiдповiдальностi, а лише особою, здатною вчинити це дiяння в силу професшних обов'язкiв або вщповщно до характеру виконувано! роботи. 1снуе також думка, - i з нею не можна не погодитися, - що бшьшють злочишв зi спещальним суб'ектом так чи iнакше пов'язаш з середовищем службово! або професшно! дiяльностi, що не тiльки полегшуе, але й уможливлюе скоення злочину [2, с. 460].
Неоднозначне розв'язання питання про квалiфiкацiю дiй службових оаб як суб'ектiв незаконно! порубки люу пояснюеться низкою чинниюв та обставин.
По-перше, це залежить вщ ролi службово! особи в здшсненш даного кримшально караного дiяння, а саме: чи виступала вона виконавцем (тобто особисто здiйснювала незаконну порубку люу); чи використала для проведення цiе! порубки шдлеглих за службою ошб (тобто вщдавала розпорядження, виконання яких завдавало iстотно! шкоди довкшлю, зокрема, шляхом незаконно! порубки люу); чи скоювала аналiзований злочин з використанням свого службового становища; чи вступала в змову з шшими особами (тобто в злочинш угоди з порубниками люу, сприяючи !м, завдяки своему службовому становищу, в здшсненш незаконно! порубки люу).
По-друге, як спещальний суб'ект дослiджуваного злочину може розглядатися не лише будь-яка службова особа, але й службова особа оргашв люово! охорони та люового господарства. Аналiзуючи загальнi даш, можна вiдзначити, що за участю Державно! лiсово! iнспекцi! Криму виявляються рiзнi порушення в дiях пращвниюв, наприклад, лiсгоспiв (серед них - порушення встановленого порядку використання люосчного фонду, заготiвлi та вивезення деревини тощо). Поряд з подiбними порушеннями працiвники органiв лiсовий охорони та люового господарства можуть здшснювати злочинш дп, охопленi ст. 246 КК Укра!ни.
Утiм, для правильно! квалiфiкацi! дiй службових осiб, якi скористалися сво!м службовим становищем для здшснення порубки лiсу або сприяли цьому злочину, ми вважаемо за доцшьне навести приблизний перелiк службових ошб органiв лiсово!
241
оxоpони та люового господapствa залежно вщ обiймaноï посади, виконyвaниx фyнкцiй, кола обов'язкiв i повноважень [5]. Як пише С. Б. Гaвpиш, до слyжбовиx осiб y цьому випaдкy слiд вщносити не тшьки слyжбовиx осiб лiсового господapствa, але й вiдповiдaльниx пpaцiвникiв оpгaнiв лiсовоï оxоpони, лiсникiв, теxнiкiв-лiсiвникiв [6, с. 32; 7, сс. 142-143]. Ця думка пiдтвеpджyeться в xодi подальшого дослiдження поставлено!' мети.
Отже, згiдно з пpимiткою до ст. 364 КК Укpaïни, службовими особами e особи, що здiйснюють функци пpедстaвникiв влади, а також ri, що обiймaють посади, пов'язaнi з виконанням оpгaнiзaцiйно-pозпоpядницькиx або aдмiнiстpaтивно-господapськиx обов'язюв, або ж виконують тaкi обов'язки за спецiaльним повноваженням [8, с. 179].
З огляду на вищезазначене, як слyжбовi особи оpгaнiв люового господapствa, що мають усю сукупнють фyнкцiй та повноважень слyжбовиx ошб (тобто оpгaнiзaцiйно-pозпоpядницькi, aдмiнiстpaтивно-господapськi функци та владш повноваження), для пpиклaдy можна вщзначити, нaсaмпеpед, диpектоpa лiсогосподapськиx пiдпpиeмств (лiсгоспiв тощо), його заступника, головне лiсничиx та iншиx. Це ri особи, якi, вщповщно до своeï компетенцп, здiйснюють загальне кеpiвництво дiяльнiстю лiсогосподapськиx оpгaнiв i мають ^аво видавати pозпоpядження (накази), обов'язковi для виконання пщлеглими за службою ^а^вниками.
Сеpед пpaцiвникiв дaниx оpгaнiв e й таю, що мають лише деяю з фyнкцiй слyжбовоï особи (пpимipом, тiльки aдмiнiстpaтивно-господapськi або оpгaнiзaцiйно-pозпоpядницькi). Однак цi особи також вважаються службовими, бо на шдст^ пpимiтки до ст. 364 КК У^аши особа, щоб бути визнаною службовою, повинна мати ^инайми частину з нaзвaниx там функцш. Це, нaпpиклaд, лiсничi, iнженеpи, що займаються питаннями оxоpони i за^сти лiсy, лiсового господapствa тощо. ïxra дiяльнiсть тieю чи iншою мipою пов'язана з вiдтвоpенням лiсiв, загствлею деpевини, облiком, контpолем i pозподiлом лiсовоï пpодyкцiï, а отже, вони можуть видавати обов'язковi pозпоpядження для своïx пiдлеглиx.
Деякi пpaцiвники оpгaнiв лiсового господapствa та лiсовоï оxоpони можуть бути нaдiленi функцшми службовж осiб чеpез виконання ними ^офе^йн^ обов'язкiв. Нaпpиклaд, тi сaмi люники виконують фyнкцiï оpгaнiзaцiйно-pозпоpядницькi (кеpyючи pоботою пiдлеглиx та оpгaнiзовyючи ïxню ^ацк») або влaднi (здiйснюючи оxоpонy лгав вщ iменi деpжaви).
Нapештi, повеpтaючись до питання пpо квaлiфiкaцiю дш слyжбовиx осiб як сyб'eктiв незaконноï поpyбки лiсy, важливо наголосити ще одну обставину: в постaновi Пленуму Веpxовного Суду Укpaïни № 17 вщ 10 гpyдня 2004 pокy «^о судову пpaктикy у спpaвax пpо злочини та iншi пpaвопоpyшення пpоти довкшля» дане питання вpегyльовaне лише взaгaлi, а саме: «У випaдкax пpитягнення до кpимiнaльноï вщповщальност! за цi злочини слyжбовиx ошб, котpi вчинили ïx iз викоpистaнням свого службового становища, ïxнi дп за нaявностi до того пщстав мають квaлiфiкyвaтися також за вщповщними статтями КК, якими пеpедбaчено вщповщальнють за злочини у сфеpi слyжбовоï дiяльностi» [9]. Ми пеpеконaнi, що це, з одного боку, може викликати тpyднощi в пpaктичномy застосуванш даного положення, а з шшого - стати пpичиною його ш^шого тлумачення щодо випaдкiв незaконноï поpyбки лiсy за участю службо-
242
вих oci6 (а це, в свою чергу, суперечитиме роз'ясненням Пленуму Верховного Суду Украши).
В юридичнш лiтературi це питання розв'язуеться неоднаково [1, с. 20]. Одш автори пропонують квалiфiкувати вчинене тшьки за нормою, що передбачае вщповщальнють за посягання на довкiлля, друг - як службовий злочин, треп - як сукупнiсть службового злочину та злочину в галузi охорони довкшля. Проаналiзуймо послiдовно всi можливi ситуаци. Отже, квалiфiкацiя дiй службових ошб, якi посягають на об'екти природного середовища (в тому чист на лiс), залежить вiд того, використали вони для скоення злочину свое службове становище чи ш.
Як iлюстрацiю першо! ситуацiï розгляньмо випадок, коли службова особа того чи шшого пiдприемства, органiзацiï або установи безпосередньо робить дп, що утворюють злочин в галузi охорони довкшля (наприклад, займаеться незаконною порубкою люу). У цш ситуацiï дана службова особа виступае виконавцем злочину. Вчинеш нею злочиннi дiï не пов'язаш з використанням свого службового становища для здшснення протиправного дiяння. Через це така особа, проводячи незаконну порубку лiсу, виступае, по суп, приватною, а отже, е суб'ектом тшьки еколопчного злочину [10, сс. 47-49]. Виходить, скоений нею злочин буде квалiфiкуватися за статтею КК, що передбачае вщповщальнють за порушення природоохоронного законодавства (тобто за ст. 246 КК Украши).
Другу ситуацiю складають випадки, коли службова особа не порушуе правоохоронного законодавства, але видае розпорядження, виконання яких завдае iстотноï шкоди довкiллю.
1снуе хибна думка, що ця службова особа не буде суб'ектом злочину, передбаченого ст. 246 КК Украши, бо вона не проводила незаконну порубку люу особисто, а лише видала на це розпорядження (наприклад, начальник люодшянки видав люорубам пщлегло1' бригади розпорядження на проведення незаконно!' порубки люу для заготiвлi деревини) [11, с. 9]. Тут явне нерозумшня того, що в даних випадках злочин вщбуваеться лише завдяки службовому становищу винного. Г.А. Кркер мав рацiю, стверджуючи, що посадовi (службовi) особи, яю використовують службове становище для незаконноï порубки лiсу, вщповщають за сукупнютю злочинiв за незаконну порубку та посадовий (службовий) злочин [12, с. 522], якщо для цього е пщстави. Такою пщставою, на нашу думку, е саме використовування службовою особою свого службового становища шляхом видавання розпорядження на порубку люу, виконання якого заподiяло ютотну шкоду. Причому можливiсть видати таке розпорядження та очшувати його обов'язкового виконання випливае саме з повноважень службовоï особи, яю вона мае завдяки своему службовому становищу.
Слщ наголосити, що в роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду Украши це питання доа чгтко не врегульовано. Рашше Пленум Верховного Суду СРСР у постановi вщ 7 липня 1983 року «О практике применения судами законодательства об охране природы» пояснював судам, що, якщо посадова (службова) особа пщприемства, установи, оргашзацп видае пщлеглим за службою пращвникам незаконне розпорядження, виконання якого пов'язане з порушенням законодавства про охорону природи, д^ такоï посадовоï (службово!) особи треба квалiфiкувати за вщповщними статтями КК, якi пе-
243
редбачають вщповщальнють за зазначеш дiяння, а за наявностi до того пщстав - i за посадовий (службовий) злочин [13].
А от у п. 22 постанови «О практике применения судами законодательства об охране природы» вщ 3 червня 1977 року Пленум Верховного Суду СРСР звертав увагу на те, як мають квалiфiкуватися дп посадових (службових) ошб пщприемств, установ, органiзацiй, коли вони явно перевищували сво! службовi повноваження, видаючи пщлеглим за службою пращвникам розпорядження, виконання яких завдавало ютотну шкоду об'ектам природи. Цi посадовi (службовi) особи пiдлягали вiдповiдальностi за сукупнютю злочинiв за заподшння шкоди певним об'ектам природи i за перевищення влади або службових повноважень (у КК Укра!ни 2001 року це ст. 365) [14].
У свою чергу, Пленум Верховного Суду Укра!ни в постажв № 1 вщ 26 ачня 1990 року «Про практику розгляду судами справ про вщповщальнють за порушення законодавства про охорону природи» [15, с. 199] врегулював лише питання квалiфiкацi! дш посадових (службових) ошб, що не були пращвниками оргашв охорони природи (у тому чист люово! охорони), як займалися незаконною порубкою люу, зловживаючи сво!м службовим становищем (наприклад, працiвники пщприемств та оргашзацп-лiсокористувачi), використовуючи для скоення даного злочину державний або громадський транспорт, що був у !хньому розпорядженш, якщо цими дшми була заподшна iстотна шкода. Згiдно з п. 9 дано! постанови, дп посадових (службових) оаб мали квалiфiкуватися за статтями, якi передбачають вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про охорону природи (у нашому випадку - за ст. 246 КК Укра!ни) i за зло-вживання владою чи посадовим (службовим) становищем (за ст. 364 КК Укра!ни).
Важливо також пiдкреслити, що вiдповiдальнiсть оаб, якi виконали незаконне розпорядження та безпосередньо зробили дп з порубки люу, мае наставати лише тод^ коли щ особи усвщомлювали незаконний характер виданого розпорядження i не вжили залежних вщ них заходiв для запобiгання заподiянiй шкодi.
Однак не кожне використання свого службового становища службовою особою, результатом якого е здшснення незаконно! порубки люу, може утворити сукупнiсть злочишв. Це можливе тiльки в разi заподшння iстотно! шкоди охоронюваним законом правам, свободам та штересам окремих громадян, державним чи суспiльним штересам або iнтересам юридичних осiб. У нашому випадку «ютотна шкода» е обов'язковою ознакою об'ективно! сторони незаконно! порубки дерев i чагарниюв у люах, захисних та iнших люових насадженнях. За !! наявностi незаконна порубка люу в данш формi вважаеться заюнченим злочином. На нашу думку, цю шкоду i слщ розглядати як результат зловживання особою сво!м службовим становищем або як результат перевищення нею сво!х службових повноважень у виглядi ютотно! шкоди. Що ж до незаконно! порубки в заповедниках або на територшх та об'ектах природно-заповщного фонду, або в шших особливо охоронюваних лiсах, то незаконна порубка люу в данш формi через бшьшу суспiльну небезпеку вважаеться заюнченою вже з моменту рубки першого дерева або куща незалежно вщ шкоди, завдано! такими дiями. Але сам факт здшснення порубки люу на територшх та об'ектах, яю мають особливу цшнють для держави та !! громадян, дозволяе вважати шкоду, заподiяну навiть початком здiйснення цих незаконних дiй, iстотною. Тобто, якщо використання службовою особою службового становища призвело до здiйснення конкретного посягання проти природи у
244
виглядi незаконноï порубки люу, то заподiяну службовим злочином шкоду слщ вважати iстотною, а дп службовоï особи будуть квалiфiкуватися за сукупносп цих злочинiв.
Нарештi, третя ситуацiя, яка особливо часто аналiзуеться сьогоднi в правовiй лiтературi [16, с. 11; 17, с. 69; 18, с. 30; 19, сс. 27-28], настае тод^ коли службова особа природоохоронних оргашв сама скоюе еколопчний злочин (наприклад, коли пращвники оргашв лiсовоï охорони, лiсництв, яю в силу свого службового становища мусять боротися з лiсопорушеннями, самi роблять незаконну порубку лiсу) або вступае в змову з шшими особами та скоюе злочин разом з ними (або ж, хоч сама його не вчиняе, але дае можливють iншим особам, завдяки своему службовому становищу, скогги цей злочин).
В уах цих випадках службова особа при вчиненнi злочину використовуе (всупереч iнтересам служби) свое службове становище. Питання про квалiфiкацiю ïï дiй конкретно розв'язувалося у вищезгаданш постановi Пленуму Верховного Суду Украши вщ 26 сiчня 1990 року, де було роз'яснено: «Якщо в злочинш угоди з браконьерами вступають посадовi (службовi) особи оргашв охорони природи чи самi самостшно вчинюють такi злочини, як ...незаконна порубка люу, вони повинш нести вщповщальнють за порушення законодавства про охорону природи (у нашому випадку - за ст. 246 КК Украши) i вщповщний посадовий (службовий) злочин» [15, с. 199]. У постановi Пленуму Верховного Суду Украши вщ 10 грудня 2004 року розглянута ситуацiя не була чнко обговорена.
Продовжуючи аналiзувати ïï змют, слщ зазначити: тут присутня щеальна сукупнiсть злочинiв. Однак при цьому необхщно, щоб винний належав до такоï природоохоронноï органiзацiï, робота в якш давала б йому можливють скопи злочин у виглядi незаконноï порубки лiсу з використанням свого службового становища.
Мотиви, якими керуеться дана службова особа, можуть бути рiзними, в тому чист й корисливими. Так, у наказi № 10 вщ 27 лютого 2003 року Республшанського комiтету з люового та мисливського господарства АР Крим «О предупреждении преступных проявлений на предприятиях отрасли» серед злочишв у корисливих цшях, скоюваних матерiально вщповщальними особами та керiвниками, яю за своЬми функцiональними обов'язками мусять контролювати стан дотримання лiсового законодавства, як найпоширенiшi згадуються, м1ж iншим, хабарництво i незаконна порубка люу.
Отже, бувають ситуаци, коли люники та iншi вiдповiцальнi працiвники лiсгоспiв, зловживаючи своïм службовим становищем, роблять незаконну порубку люу в обмш на винагороду вщ лiсокористувачiв (наприклад, люник у вищезгаданих обставинах отримуе вщ громадян хабар за незаконний вщпуск 1м лiсу) або сприяють у здшсненш незаконноï порубки лiсу (скагамо, лiсник, використовуючи свое службове становище, дозволяе проводити на охоронюванiй ним дшянщ незаконну порубку лiсу за хабар). За загальним визнанням [20, сс. 37-38; 21, сс. 67-68; 22, с. 27], у цьому випадку службова особа природоохоронних оргашв мае притягатися до кримiнальноï вщповщальносп й за хабарництво також (за ст. 368 КК Украши).
При цьому зовшм шакше розв'язуеться питання про квалiфiкацiю та вщповщальнють за одержання хабара службовою особою, яка використовуе свое службове становище для здшснення або сприяння здшсненню незаконноï порубки лiсу, у випадку, коли ïï дп призвели до трохи шшого результату (тобто вчинене
245
люопорушення не тдпадае шд ознаки ст. 246 КК Укра!ни). Саме факт одержання службовою особою при цьому хабара (або факт здшснення розкрадання тощо) переводить вчинене нею з розряду службового проступку в розряд службового злочину. В юридичнш лгтерат^ це розцiнюегься як заподшння iстотно! шкоди [23, с. 17], тому що здшснення будь-якого злочинного посягання завжди пов'язане з порушенням найважливiших правових благ (цiнностей), охоронюваних кримiнальним законом [2, с. 464].
Не за сукупнютю злочинiв (за незаконну порубку люу та службовий злочин), а тшьки за злочин у галузi службово! дiяльностi (а саме, за ст. 364 та ст. 365 КК Укра!ни) нестимуть вщповщальнють службовi особи, якi в межах сво!х повноважень i прав приймають рiшення в сферi охорони лгав, зловживаючи сво!м службовим становищем, але не заподдаючи при цьому шкоди штересам охорони лгав. Так, маючи право видавати дозвш на вирубку люу, що займае територда, вщведену на законних подставах пщ порубку, службова особа здiйснюе це свое повноваження, порушуючи при цьому порядок видачi лiсорубних документiв. Об'ект, заподшння шкоди якому тягне вщповщальнють за ст. 246 КК Укра!ни, в цьому випадку не страждае. Порушуеться лише сам порядок або умови вилучення природних об'ектiв (тут - люових ресурсiв) iз природного середовища, тобто е ознаки тшьки службового злочину [2, с. 464]. 1ншими словами, шкода заподдаеться лише об'екту конкретного службового злочину.
Зазначене дозволяе зробити висновок, що досить часто незаконна порубка люу проводиться безпосередньо службовими особами або за !хшм розпорядженням чи при !хньому сприянш. Особливу увагу привертае той факт, що нерщко такими спещальними суб'ектами злочину е особи, за службовим обов'язком покликаш охороняти люи. Це суттево збiльшуе суспiльну небезпеку вчиненого, бо здшснення незаконно! порубки люу в цих випадках полегшуеться для винного службовим становищем.
При цьому варто пам'ятати, що правильне визначення суб'екта злочину та належна його квалiфiкацiя — однi з засобiв посилення ефективностi боротьби зi злочинами в галузi довкiлля, в тому чист з незаконною порубкою люу.
Список використаних джерел та лгтература:
1. Широков В. А. Субъект преступлений в области охраны окружающей среды // Советская юстиция. - 1985.-№ 5.-С. 19-22.
2. Гавриш С. Б. Кримшально-правова охорона довкшля в Укра!т. Проблеми теорп, застосуван-ня [ розвитку кримшального законодавства / Верховна Рада Укра!ни, 1н-т законодавства. - К., 2002. - 634 с.
3. Здравомыслов Б. В. Должностные преступления: понятие и квалификация. - М.: Юридическая литература, 1975.
4. Криминология: Учебник / Под ред. В. Н. Кудрявцева и В. Е. Эминова. - М.: Юристъ, 2002. -686 с.
5. Перелж посад пращвниюв, що входять до складу державно! люово! охорони Мшстерства люового господарства Укра!ни / (додатком № 2 до наказу Мжтсгоспу Укра!ни вщ 24.07.1992 р. № 97) з доповненням, затвердженим наказом Мшстра люового господарства Укра!ни вщ 23 лютого 1994 р. / Канцеляр1я Республ1канського ком1тету з люового [ мисливського господарства АР Крим (Вх. № 27 вщ 13 грудня 2005 р.).
6. Гавриш С. Б. Кримшальна в1дпов1дальтсть за незаконну порубку люу (ст. 160 КК УРСР) // Радянське право. - 1980. - № 7. - С. 30-33.
246
7. Гавриш С. Б. Уголовная ответственность за незаконную порубку леса: Дис. ... канд. юрид. наук. - Х., 1980.-216 с.
8. Уголовный кодекс Украины: От 5 апреля 2001 г. Комментарий отдельных положений / Сост.: Н. И. Мельник, Н. И. Хавронюк. - К.: А.С.К., 2001, - 304 с.
9. Про судову практику у справах про злочини та шш1 правопорушення проти довкшля: Постанова Пленуму Верховного Суду Укра!ни № 17 вщ 10 грудня 2004 р. // Вюник Верховного Суду Укра!ни. - 2005. - № 1. - С. 9-12.
10. Жевлаков Э. Субъект преступлений против природы // Социалистическая законность. - 1986.
- № 5. - С. 47-49.
11. Писарев А. Правовая охрана и защита лесов // Советская юстиция. - 1982. -№ 7. - С. 7-10.
12. Курс советского уголовного права. - М.: Наука, 1971. - Т. 5.-571 с.
13. Постановление Пленума Верховного Суда СССР «О практике применения судами законодательства об охране природы» от 7 июля 1983 г. (с изменениями и дополнениями) // Бюллетень Верховного Суда СССР. - 1983. - № 4; 1986. — № 2; 1986. - № 3.
14. Постановление Пленума Верховного Суда СССР «О практике применения судами законодательства об охране природы» от 3 июня 1977 г. // Бюллетень Верховного Суда СССР. - 1977.
- № 4.
15. Зб1рник постанов Пленуму Верховного Суду Укра!ни у кримшальних справах. - Х.: Одюсей, 2001.- 462 с.
16. Сиб1га I. Люокористування з ознаками кримшалу // Вюник прокуратури. - 2003. - № 9 (27). -С. 10-11.
17. Улшець О. Люам Буковини - зелешти // Вюник прокуратури. - 2001. - № 1 (7). - С. 67-70.
18. Гошовський М. Люопорушенням - надшш бар'ери // Вюник прокуратури. - 2003. - № 2 (20).
- С. 29-33.
19. Поцшуйко В. На охорош довкшля // Прокурорська та стдча практика. - 2004. - № 1. - С. 2730.
20. Корчева З. Г. Уголовно-правовая охрана природы в УССР: Учебное пособие. - Х.: Вища школа, 1975. - 83 с.
21. Вольфман Г. И. Ответственность за преступления в области охраны природы: квалификация и наказание. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1984. - 80 с.
22. Здравомыслов Б., Жевлаков Э. Уголовная ответственность за незаконную порубку леса // Социалистическая законность. - 1984. - № 5. - С. 26-28.
23. Светлов А. Понятие существенного вреда в должностных преступлениях // Советская юстиция. - 1976. -№ 21.
Скворцова О.В. Особенности квалификации действий должностных лиц как субъектов незаконной вырубки леса.
От установления обстоятельства - является ли субъект незаконной порубки леса частным или служебным лицом - зависит квалификация данного преступного деяния либо как единичного, либо совершенного в совокупности с другими преступными деяниями. Учитывая высокую общественную опасность служебных экологических преступлений, вопрос о квалификации действий служебных лиц как субъектов незаконной порубки леса в юридической литературе и на практике решается неоднозначно. Это зависит от следующего: незаконная порубка леса совершается непосредственно служебными лицами, либо по их распоряжению или при их содействии.
Ключевые слова: служебное экологическое преступление; субъект незаконной порубки леса; квалификация действий служебных лиц.
247
Skvortsova O.V. The peculiarities the qualification of official's activities as the subjects of of illegal wood felling.
The qualification this crime as a solitary crime or cumulative crime depends on finding out the such circumstances as the subject of a crime is a private person or official. The ecological crime in public office has higth danger to the community, that's why the questions about the qualification of official's activity as the subjects of of illegal wood felling in the juridical literature and practice are not considered homogeneity. The illegal wood felling is realized by the officials or they issue orders or they aid and abet.
Key words: ecological crime in public office, subject of of illegal wood felling, qualification of official's activity.
HagiMmna go pegaK^i' 10.03.2009 p.
248
