CC BY
22
УДК 347.463
Олег Неамко
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримшального права i процесу nodleolviv@gmail. com
ВЩПОВЩАЛЬШСТЬ ЗА ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЗОКРЕМА ЗА СТ. 246 - НЕЗАКОННА ПОРУБКА Л1СУ
© Нес1мко О., 2017
Знищення лкових насаджень в Укратш е однieю з найактуальнiших проблем сьогодення, що турбуе не лише еколопв, а й простих громадян. Неконтрольоване вирубування лiсiв, особливо в зимовий першд, досягае критичного рiвня. Щодня нелегально вирубують тисячi дерев. Експерти зазначають, що найоб'ектившше про зменшення площ1 укратнських лiсiв i про вирубування найстарiших масив1в свщчать знiмки з космосу.
Ключовi слова: вщповщальшсть; дiяльнiсть. об'ект; суб'ект; суб'ективна сторона; достовiрнiсть; незаконнiсть; об'ективна сторона; види.
Олег Несимко
ВЩПОВЩАЛЬШСТЬ ЗА ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЗОКРЕМА ЗА СТ. 246 - НЕЗАКОННА ПОРУБКА Л1СУ
Уничтожение лесных насаждений в Украине является одной из наиболее актуальных проблем, которая волнует не только экологов, но и простых граждан. Неконтролируемая вырубка лесов, особенно в зимний период, достигает критического уровня. Ежедневно нелегально вырубаются тысячи деревьев. Эксперты отмечают, что объективно об уменьшении площади украинских лесов и о вырубке старых массивов свидетельствуют снимки из космоса.
Ключевые слова: ответственность; деятельность; объект; субъект; субъективная сторона; достоверность; незаконность; объективная сторона; виды.
О1еЬ Nesimko
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Procedure Ph.D., Assoc. Prof.
RESPONSIBILITY FOR ENVIRONMENTAL, INCLUDING ST.246 - ILLEGAL CUTTING OF FORESTS
Destruction of forests in Ukraine is one of the current challenges that concern not only environmental, but also ordinary citizens. Uncontrolled deforestation, especially in winter,
reaches a critical level. Every day, thousands of illegally felled trees. Experts note that the most objective of reducing the area of the Ukrainian forests and felling oldest arrays show pictures from space.
Key words: responsibility activities. object, subject, subjective aspect, reliability, illegality, the objective side, types and so on.
Постановка проблеми. Враховуючи той факт, що попршення стану лгав в Укра!ш сьогодш е однieю з найактуальшших тем. Ця проблема останшм часом бентежить багатьох екологiв, простих громадян та народних депутата. На превеликий жаль, о^м общянок наших полггиюв, реально! користi нашi люи не отримують. Вирубування лiсiв в Укра!ш нелегально, особливо у зимовий перюд досягае критичного рiвня. Щодня вирубуються та експортуються тисячi дерев. Отримуючи сво! дивiденди, влада заплющуе на все це свавiлля оч^ не замислюючись над тим що буде поим.
AHani3 дослiдження проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблеми внесли таю вчеш-юристи: В. I. Андрейцев, Г. I. Балюк, А. Г. Бобкова, М. М. Бршчук, С. О. Боголюбов, А. П. Гетьман, Н. В. Сремеева, Б. В. Срофеев, М. I. Срофеев, Е. Н. Жевлаков, I. I. Каракаш, О. С. Колбасов, В. В. Костицький, С. М. Кравченко, П. Ф. Кулинич, Н. Р. Малишева, М. I. Малишко, В. В. Петров, О. О. По^бний, В. К. Попов, Б. Г. Розовський, О. А. Рябов, В. I. Семчик, Н. I. Титова, Ю. С. Шемшученко, М. В. Шульга та ш.
Мета статт - визначення складу злочину щодо незаконного вирубування лгав.
Виклад основного матерiалу. Вщповщальнють за кримшальним законодавством настае тiльки в разi вчинення особою екологiчного злочину. Стаття 11 КК Укра!ни дае визначення поняття злочину - передбачене цим Кодексом сустльно небезпечне винне дiяння (дiя або бездiяльнiсть), вчинене суб'ектом злочину [2]. Це визначення е загальним i стосуеться вше! сфери сустльних правовiдносин. А пiдставою кримшально! вiдповiдальностi обов'язково е скоення еколопчного злочину. Зазначимо, що для того, щоб дiяння визнати злочином необхщно встановити склад злочину. Загальна частина Кримшального Кодексу Укра!ни вказуе, що склад злочину - це сукупнють об'ективних i суб'ективних ознак, як характеризують саме злочинне, тобто кримшально-каране дiяння або бездiяльнiсть. а також не треба забувати, що вщповщно до ст. 11 ч. 2 ККУ не е злочином дiя або бездiяльнiсть, яка хоча формально i мютить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого Кодексом, але через малозначнють не становить суспшьно! небезпеки, тобто незаподiяла i не могла заподiяти ютотно! шкоди фiзичнiй чи юридичнш особi, суспiльству або держава
Отже, як бачимо, склад злочину вмщуе в себе певну сукупнють елементiв, якi i характеризують сам злочин, тобто стверджують або заперечують його.
До елеменив складу злочину згiдно з кримшальним законодавством зараховують: об'екта; об'ективну сторону; суб'екта; суб'ективну сторону.
Тшьки наявнють усiх елементiв визнае дiяння злочинним.
Перейдiмо вiдразу до розгляду вузькоспецiалiзованого злочинного дiяння - екологiчного злочину. Почнемо з об'екта.
Об'ект еколопчного злочину - це т суспшьш правовщносини, що виникають у сферах природо ресурсних вiдносин, охорони навколишнього середовища та його компонентiв i забезпечення еколопчно! безпеки, на як посягае злочинець [3, с. 9].
Об'ективна сторона злочину - це, власне, яким чином виникае дiяння (дш чи бездiяльнiсть), яка порушуе суспiльнi вiдносини в галузi екологп.
Суб'ект злочину - це осудна, делштоздатна особа, яка досягае вшу кримшально! вщповщальносп за вчинення еколопчного злочину. Суб'ектом злочину може бути тшьки фiзична або посадова особа.
Суб'ективна сторона - це вина у формi умислу чи необережносп, тобто психiчне ставлення особи до скоюваного нею екологiчного злочину.
Квалiфiкуючими ознаками злочину являсться: адмiнiстративна преюдицiя. Преюдищя -вилучення заперечуваностi юридично! ймовiрностi одного разу доведеного факту. Якщо суд або iнший юрисдикцiйний орган вже встановив певш факти (шсля !хньо! перевiрки й оцiнки) i закрiпив це у вiдповiдному документу то вони визнаються преюдицiальними - такими, що за нового роз-гляду справи вважаються встановленими, ютинними, такими, що не потребують нового доведення]; завдання злочином значно! (ютотно!) шкоди; вчинення злочину систематично; повторнють злочину; вчинення злочину за змовою групою осiб; захворюванiсть людей або !х загибель; масове знищення об'екпв.
Щодо першо! ознаки то вона визнае дiяння злочинним тiльки в тому випадку, якщо за таю ж ди до особи було застосовано адмшстративне стягнення протягом одного року i встановлюеться в основному в диспозицп частини першо! вщповщно! статтi Кримiнального кодексу Укра!ни. Стосовно шших квалiфiкуючих ознак то вони вказують в частинi другiй вщповщно! статп Кримiнального кодексу Укра!ни i встановлюють кримiнальну вiдповiдальнiсть за скоення еколопчних злочинiв.
Кримiнальне законодавство встановлюе таю покарання за вчинення еколопчних злочишв: виправш роботи, штраф, позбавлення вол^ конфiскацiя незаконно добутого, знарядь злочину, позбавлення права займати вщповщальш посади.
Кримшальна вiдповiдальнiсть за еколопчш злочини - це стан розвитку суспшьних вiдносин, в якому реалiзуються засоби кримiнально-правового покарання осiб, винних у здшсненш екологiчного правопорушення з високим рiвнем екологiчного ризику i екологiчно! небезпеки для навколишнього природного середовища, природних ресурсiв, життя i здоров'я людей [4, с. 202].
Еколопчш злочини посягають на суспшьш вщносини з приводу використання природних ресуршв, охорони навколишнього природного середовища i екологiчно! безпеки, якi охороняються еколопчним законодавством (земельним, водним, люовим, гiрничим, фаунiстичним, природо-охоронним). А отже еколопчш злочини порушують його норми.
Аналiзуючи кримiнальне законодавство Укра!ни i зокрема Кримiнальний кодекс Укра!ни ми бачимо, що в змют останнього не мае окремо! глави, яка б вмщала в себе злочини, яю посягають на законодавство про охорону природи i еколопчну безпеку. На нашу думку, в силу складно! еколопчно! ситуацi!, що склалася в Укра!ш необхiдно дати вичерпну характеристику еколопчним злочинам, визначити !хш склади i вмiстити в окрему главу Кримшального кодексу Укра!ни, а не зробити деюлька статей i вмiстити у роздiл [ст. 236-254].
Професор В. I. Андрейцев роздшив еколопчш злочини на три види залежно вщ сфери еколопчних правовщносин, на яю посягае злочинець [5, с. 202]: злочини в сферi природноресурсових вiдносин, злочини в сферi охорони навколишнього природного середовища та його компонента, злочини в сферi екологiчно! безпеки.
Вiдповiдно до вищевказано! класифiкацi! злочини дiляться залежно вщ об'екта, тобто суспiльних вщносин у вищезазначених сферах екологiчних правовщносин. На основi об'екта злочини можна подшити щодо предметно! спрямованостi. Предметами злочинних дiянь у галузi екологи е: земля, надра, води, люи, тваринний свiт, рослинний свiт не люового походження, природно-заповiдний заповiдний фонд, виключна морська економiчна зона, континентальний шельф, еколопчна безпека.
Стосовно кожного предмета злочинного посягання, яю за своею суттю е об'ектами навколишнього природного середовища, юнуе окрема база законотворчого регулювання -сукупшсть законодавчих i пiдзаконних нормативно-правових актiв, за злочинне порушення яких настае кримшально-правова вщповщальшсть.
Розглянемо злочини окремо за галузевою спрямованютю.
1нша сфера (галузь) еколого-правових вщносин - природноресурсовi вщносини.
Отже, природш ресурси - це земля, надра, води, люи, рослинний i тваринний свгг, об'екти природно-заповщного фонду [6, с. 53]. На основi вищезазначених ресурсiв люди вступають мiж
собою у певш вщносини, яю полягають у тому, щоб управляти цими ресурсами, отримувати з них корисш властивосп, якi е необхiдними для нормального функцюнування суспiльства i держави. Як вщомо, суспiльнi вiдносини потребують правового регулювання, а отже, i сукупносп нормативно-правових актiв. I тут виникае таке явище, як право власносп на природнi ресурси - це система юридичних норм та шших правових засобiв, яю регулюють правовiдносини на землю, надра, води, люи, рослинний i тваринний свгг, об'екти природно-заповщного фонду та забезпечують реалiзацiю повноважень власникiв щодо володiння, користування i розпорядження цими ресурсами [7, с. 155]. Отже, як бачимо право власносп - це сукупнють об'ективних (система правових норм) i суб'ективних (повноваження рiзних суб'екпв) прав, яю регулюють вщносини та забезпечують реалiзацiю повноважень власниюв щодо володiння, розпорядження i користування природними ресурсами. На основi вищезазначеного можна зробити висновок, що природноресурсовi вiдносини -це певна сукупнють прав i обов'язюв з володшня, розпорядження i коректування природними ресурсами. А злочин - це суспшьно-небезпечне дiяння, яке посягае на визначеш права i свободи, порушуе нормативно-правовi акти, що 1х регулюють.
У Кримшальному Кодексi Украши iснують таю злочини, яю порушують сферу природноресурсових вiдносин: самовiльне зайняття земельно! дшянки (ст. 197-1), незаконна порубка люу (ст. 246), порушення правил охорони або використання надр (ст. 240 ), незаконне полювання (ст. 248), незаконне зайняття рибним, тваринним та шшим водним добувальним промислом (ст. 249), жорстоке поводження з тваринами (ст. 299).
Як помггно iз названих статей, будь-яке незаконне володшня, розпорядження чи користування природними ресурсами е кримшально-караним, злочинним дiянням. Незаконнють таких дiянь проявляеться в тому, що особа, яка !х вчинила, не мала на те належного права, тому що не е власником природних ресуршв i не отримала спещального дозволу на користування цими ресурсами.
Отже, розглянемо ст. 246 Кримшального Кодексу Украши. "Незаконна порубка люу".
Цей злочин полягае у тому, що винною особою вирубуються для певних цшей лiсовi насадження без спещального на те дозволу. Суспшьна небезпечнють такого злочину полягае у тому, що щ ди завдають шкоди навколишньому середовищу загалом, науково обгрунтованому, ращональному використанню, охорош i вщтворенню лiсiв. Небезпечнють злочинного дiяння посилюеться i тим, що порубка призводить до ерози грунпв, виснаження рiчок, погiршення життя людини [8, с. 579].
Об'ектом злочину е - встановлений порядок охорони, ращонального використання i вщтворення люу як важливого елемента навколишнього природного середовища.
Предметом злочину е дерева i чагарники, яю ростуть у люах, захисних та шших люових насадженнях, у заповщниках або на територiях та об'ектах природно-заповщного фонду. За ст. 246 слщ квалiфiкувати посягання на сироростучi (жив^ дерева i чагарники, якi знаходяться на пш (не вiддiленi вщ корiння), зокрема порубку сiянцiв, саджанщв, пiдлiска.
Для квалiфiкацiï дiяння за ст. 246 важливо, що зазначеш представники флори (як природного, так i штучного походження) не набули товарно-грошовоï форми, статусу майна. Протиправне заволодшня заготовленим чи складованим люом, незаконна порубка з корисливою метою дерев i чагарниюв у розсадниках, боташчних i зоолопчних садах, квггникарських господарствах, а також шша незаконна порубка поза межами люового фонду Украши (наприклад, на сшьсько-господарських упддях, присадибних, дачних i садових дшянках) за наявностi пiдстав утворюють склад вщповщного злочину проти власносп або самоправства.
З об'ективноï сторони злочин виражаеться у незаконнш порубщ дерев i чагарникiв. У такому разi квалiфiкацiя таких дiй за ст. 246 залежить вщ категори захищеностi лiсу, а також шших об'екпв, де здiйснюеться порубка. Так, незаконна порубка у люах, захисних та шших люових насадженнях утворюе склад цього злочину лише тод^ коли це заподiяло ютотну шкоду. Водночас вчинення таких дш у заповщниках або на територiях та об'ектах природно-заповщного фонду, або в шших особливо охоронюваних люах е вже достатньою тдставою для квалiфiкацiï
дiяння за ст. 246 - ютотна шкода у такому випадку не е обов'язковою ознакою об'ективно! сторони цього злочину.
1ншими особливо охоронюваними люами з урахуванням закрiплено! у ст. 246 диференщацп кримiнально! вiдповiдальностi та положень люового законодавства варто вважати: 1) люи, що мають наукове чи юторичне значення (розташоваш на територи юторико-культурних заповiдникiв, меморiальних комплексiв тощо); 2) люи генетичних резервата, видшеш у встановленому порядку за сво!ми типовими фггоценотичними, лiсiвничими та лiсорослинними показниками для цього району з метою збереження цшних частин популяци виду, тдвиду, екотипу лiсово! породи; 3) лiсоплодовi насадження - природнi або штучно створеш плодово-ягiднi i горiхоплiднi лiси, що мають спецiальне господарське значення; 4) субальпшсью деревнi i чагарниковi угруповання (розташованi у межах вщкрито! гiрсько! мiсцевостi - полонин, яйл), угруповання субальпшського поясу. Межi лiсових дiлянок, визначених для вщнесення до однiе! з категорiй, проводяться по природних межах, квартальних просшах, лшях зв'язку й електромереж та шших чггко визначених на мюцевосп розмежувальних лiнiях [9].
Щц порубкою розумiюеться: 1) повне вщокремлення дерева або чагарника вiд кореня будь-яким способом (спилювання, зрубування, повалення транспортним засобом тощо); 2) викорчовування -видалення деревостану з коршням; 3) пошкодження дерева або чагарника до стану припинення росту (наприклад, вщокремлення основних гшок вщ стовбура дерева). До пошкоджених до стану припинення росту належать дерева з переламаними стовбурами, общраною корою понад 30 % периметра дерева (незалежно вщ довжини за висотою стовбура), обшморганою кроною понад половину !! довжини, общраними та зламаними скелетними коренями понад половину периметра стовбура, а також повалеш дерева i таю, що мають нахил понад 30 градушв вщ вертикально! осг
Порубка е незаконною, якщо вона здшснюеться: а) без спецiального на те дозволу, який посвщчуеться вщповщним документом (лiсорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом; б) за дозволом, виданим з порушенням чинного законодавства; в) за наявносп дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно мюця, способу i строюв порубки, юлькосп i порщ дерев та чагарникiв (до початку чи шсля заюнчення установлених у дозволi строкiв, вирубування цiнних i рiдкiсних дерев та чагарникiв, занесених до Червоно! книги Укра!ни, хвойних насаджень, наданих для заготiвлi живищ, до закiнчення термiну пiдсочки, насшниюв i плюсових дерев тощо); г) за наявносп дозволу на проведення суцшьно! санiтарно! рубки, але без дотримання обмежень, встановлених щодо площ^ строюв, технологш проведення робiт. Виршуючи питання про те, чи е порубка люу законною, необхiдно враховувати, що в окремих випадках люорубний квиток дозволяеться оформляти протягом мюяця вщ початку рубки (зокрема рубки дерев, що загрожують падшням на лшп зв'язку, електромережi, iншi шженерш споруди, або пiд час проведення аваршно-рятувальних робiт, розчищення судноплавних шляхiв).
Незаконнiсть дiяння проявляеться так:
- коли лю було вирубано пщ корiнь лiсозаготiвельними органiзацiями, пiдприемствами i установами на дiлянках, що не призначеш для цього;
- рубка люу фiзичними особами без люового бшета (ордера), або хоча i тими, що мають бiлет (ордер), але: а) не на тш дшянщ, на яку е дозвш; б) не в тiй юлькосп; в) не тих порiд дерев i кущiв, на якi було дано дозвш.
Щоб можна було особу притягти до вщповщальносп за незаконну порубку люу, необхщно, щоб вона щ дi! вчинила щодо дерев i кущiв, якi належать до люового фонду Укра!ни. Згщно зi ст. 4 Лiсового кодексу Укра!ни всi лiси на територи Укра!ни становлять !! лiсовий фонд. До нього також належать земельш дшянки не вкритi лiсовою рослиннютю, але наданi для потреб люового господарства [10, с. 99 ].
До люового фонду не належать: уш види зелених насаджень у межах населених пункта, яю не зараховаш до категори лiсiв; окремi дерева i групи дерев, чагарники на сшьськогосподарських угiддях, садибах, присадибних, дачних i садових дiлянках.
Згщно з чинним законодавством люи Украши за еколопчним i господарським значенням подшяються на I i II групи. Такий подш мае важливе значення для квалiфiкацiï злочинiв, оскшьки залежно вiд того, де була вчинена порубка, настае рiзний стутнь кримiнальноï вiдповiдальностi.
Лiси I групи: люи, що виконують природоохороннi функцп: а) водоохороннi (смуги лiсiв вздовж берепв рiчок, навколо озер, водоймищ та iнших водних об'ектiв, смуги лгав, що захищають нерестовища щнних промислових риб, а також лiсовi насадження на смугах вiдводу каналiв); б) захиснi (лiси протиерозiйнi, прогалинш, захиснi смуги лiсiв вздовж залiзниць, автомобiльних дорiг мiжнародного, державного та обласного значення, особливо щнш лiсовi масиви, державнi захиснi лiсовi смуги, байрачш лiси, степовi перелiски та iншi лiси степових, лiсостепових та прських районiв, якi мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища тощо); в) санiтарно-гiгiенiчнi та оздоровчi (лiси населених пунктiв, люи зелених зон навколо населених пунктов i промислових тдприемств, лiси першого i другого поясiв зон санiтарноï охорони джерел водопостачання та люи зон окрупв санiтарноï охорони лшувально-оздоровчих територiй); г) Лiси на територи природно-заповiдного фонду (заповiдники, нацiональнi природш парки, пам'ятки природи, природнi урочища, регюнальш ландшафтнi парки, лiси, що мають наукове або юторичне значення (включаючи генетичнi резервати); д) лiсоплодовi насадження i субальпiйськi деревнi та чагарниковi угрупування [10, ч. 1-5, ст. 36].
До II групи належать ri люи, що поряд з еколопчним мають експлуатацшне значення i для збереження захисних функцш, безперервност та невиснажливосп використання яких встановлюеться режим обмеженого лiсокористування [ч. 6 ст. 36].
Дуже важливою квалiфiкуючою ознакою злочину е розмiр шкоди, завданий лiсовому господарству. Шкода, завдана незаконною порубкою люу, визначаеться на пiдставi такси для обчислення розмiру стягнень за шкоду, завдану люовому господарству незаконною порубкою i пошкодженням дерев i чагарниюв до ступеня припинення росту, яка була затверджена постановою Ради Мшс^в Украши вщ 17 грудня 1997р. № 614 "Про установлення матерiальноï вщповщальносп за шкоду спричинену деревам i зеленим насадженням у мютах i населених пунктах мюького типу", а також такси, затверджено1' постановою Ради Мшс^в УРСР вщ 25.05 1982 р. № 301 "Про вщповщальнють за порушення лiсового законодавства" (в редакци постанови КМ Украши вщ 28.09.2003 р. № 808 iз змiнами, внесеними постановами КМ Украши вщ 8.06.2006 р. № 621 "Про внесення змш до деяких ршень Уряду Украши" вiд 31.12.04 р. № 887 "Про збшьшення такс для обчислення розмiру стягнень за шкоду, заподiяну лiсовому господарству" (див. п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду Украши вщ 1.11.2006 р. № 11 "Про внесення змш i доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду Украши" вщ 26.01.2000 р. № 1 "Про практику розгляду судами справ про вщповщальнють за порушення законодавства про охорону природи"). Вщповщно до постанови КМ Украши вщ 29.07.2002 р. № 432 "Про вщповщальнють за шкоду заподiяну люу та природним об'ектам рослинного свггу" щ такси збшьшеш у 25 разiв. Постановою КМ Украши вщ 31.12.2004 р. № 887 щ такси збшьшеш ще в 10 разiв. Вщповщно до постанови КМ Украши вщ 28.09.2003 р. № 808 зi змшами, внесеними постановами КМ Украши вщ 31.12.2004 р. № 887 та 8.06.1996 р. № 621 розмiр шкоди залежить: вщ групи лгав; вщ дiаметра стовбура; щнносп конкретних деревосташв (наприклад, за незаконну порубку чи пошкодження платана, горiхiв ушх видiв та хвойних молодих дерев у грудш-ичш розмiр шкоди, обчислено1' за згаданою таксою, збшьшуеться у два рази).
Вщповщно до Закону вщ 16.061992р. "Про природно-заповщний фонд Украши" розмiр шкоди, заподiяноï порушенням законодавства про природно-заповщний фонд, визначаеться на пiдставi кадастрово1' еколого-економiчноï оцiнки включених до його складу територш i об'ектiв, яка проводиться згщно з цим законом, i такс для обчислення розмiру шкоди, спричинено1' порушенням цього законодавства, затверджених постановою КМ Украши вщ 3.04.2005 р. № 239 (див. п. 16 та абз. 3 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду Украши вщ 26.01.2000 р. № 1 "Про практику розгляду судами справ про вщповщальнють за порушення законодавства про охорону природи" // Бюлетень... - с. 204, а також змши, внесет постановою Верховного Суду Украши вщ 1.11.2006 р. № 11).
Порушення порядку заготiвлi деревини, яке безпосередньо не полягае у незаконнiй порубщ лiсу (наприклад, залишення на люосшах пнiв вище встановленого po3Mipy, захаращування мiсць вирубки вiдходами, залишення недорyбiв або зрубаних дерев у завислому сташ, ведення рубок способами, яю викликають ерозiю грунту), тягне не кримшальну, а адмiнiстративнy вiдповiдальнiсть (ст. 64 Кодексу Украши про адмшютративш правопорушення вiд 7 грудня 1984 р.).
Незаконна порубка дерев i чагарниюв у люах, захисних та шших люових насадженнях визнаеться заюнченим злочином з моменту заподiяння в результат незаконно! порубки лiсy ютотно! шкоди, а вчинення таких дш у заповiдниках або на територiях та об'ектах природно-заповiдного фонду, або в шших особливо охоронюваних люах - з моменту вщокремлення дерева або чагарника вщ кореня або заподiяння зазначеним представникам флори пошкоджень, яю викликають !х загибель або припинення росту. Та обставина, що особа ще не встигла скористатись незаконно здобутим, на квалiфiкацiю вчиненого за ст. 246 як заюнченого злочину не впливае.
Виршуючи питання про те, чи е заподiяна незаконною порубкою шкода ютотною (ощночне поняття), потрiбно у кожному конкретному випадку враховувати вартiсть, еколопчну цiннiсть (наприклад, занесення дерева або чагарника до Червоно! книги Украши), юльюсть незаконно вирубаного лiсy, розмiр шкоди, завдано! довкiллю, зокрема обчислено! за вiдповiдними таксами. Шкода визнаеться ютотною зокрема тод^ коли були знищеш певнi види дерев у тш чи iншiй мiсцевостi, попршилися породний склад, якiсть, захиснi, водоохоронш й iншi екологiчнi властивостi люу, виникли трyднощi у вiдтвореннi залюнення в певнiй мiсцевостi, знизилась яюсть атмосферного повiтря, змiнились ландшафт мюцевосп, русло рiчки, сталась ерозiя грунту.
Повторнють - це вчинення порубки люу хоча б вдруге, якщо не минули строки давносп притягнення особи до адмшютративно! вщповщальносп, зазначено! у ст. 38 КУпАП. Для притягнення до кримшально! вiдповiдальностi не мае значення чи притягався винний рашше за незаконну порубку люу до адмшютративно! вщповщальносп.
Пщ систематичнютю незаконно! порубки лiсy треба розумгги вчинення трьох i бiльше кримшально-караних порубок лiсy (у межах строюв давносп притягнення особи до кримшально! вщповщальносп.
Великий розмiр шкоди завдано! незаконною порубкою лiсy характеризуеться такими критерiями: кiлькiстю дерев i кyщiв; цiннiстю породи дерев; дiаметром дерев на пнi в сантиметрах; групою лiсy; шкодою у грошовому вираженш; шкода, заподiяна навколишньому середовищу (тобто рослинному, тваринному свiтовi, водним джерелам, грунтов^ атмосферному повiтрю тощо).
Цей злочин може бути вчинений тшьки умисно i особою, яка досягла 16^чного вшу. Якщо незаконну порубку люу вчинила посадова особа i в ïï дiях е ознаки посадового злочину, !х треба квалiфiкyвати за сукупнютю злочинiв за ст. 246 та 365 КК Украши (зловживання владою або посадовим становищем).
Висновки. Поняття незаконноï порубки люу основуеться на загальних ознаках дiяння як злочину, а отже, грунтуеться на елементах складу злочину незаконноï порубки люу.
Предметом цього злочину е сироро^ дерева та чагарники, яю стоять на пш та ростуть на територи люового фонду. Такими можна розглядати лише дикоро^ деревостани або лiсовi насадження, яю набули корисних властивостей дикорослих люв.
Суб'ектом незаконноï порубки люу може бути осудна фiзична особа, яка досягла шiстнадцятирiчного вшу, зокрема службова особа.
Основним безпосередшм об'ектом незаконно!' порубки люу е суспшьш вщносини, яю забезпечують науково обгрунтоване, ращональне використання лгав, ïхню охорону та вщтворення для теперiшнiх i майбyтнiх поколшь.
Родовий об'ект незаконно!' порубки люу можна визначити як сукупнють суспшьних вщносин, що забезпечують охорону природного середовища навколо людини, його покращення та оздоровлення поряд з ращональним використанням i вщтворенням природних ресуршв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Констит^я Украши, прийнята 28 червня 1996року // BidoMoemi Верховног Ради Украши. -1996. - № 30. - Ст. 141. 2. Кримiнальний кодекс Украгни eid 5 квтня 2001 р. //BidoMoemi Верховног Ради Украгни. - 2001. - № 25. - Ст. 131. 3. Петров В. В. Экологическое преступление: понятие и составы // Зеленый мир, 1991 р. - 324 с. 4. К. А. Рябець Екoлoгiчне право Украгни: Навчальний поЫбник. - К. : Центр учбовог лтератури, 2009. - 438 с. 5. Андрейцев В. I. Екoлoгiчне право : Курс лекцт : навч. поЫб. для юрид. фак. вузiв. - К. : Bенmурi, 2006. - 208. 6. Розметаев С. В. Право собственности на природные ресурсы в Украине. Харьков, 1995. - 53 с. 7. Шевченко Я. М. Власник i право власнoсmi / Я. М. Шевченко, М. В. Венецька та т. - К. : Наук. думка, 1994. - 355 с. 8. Кримтальний кодекс Украгни: науково-практичний коментар / Ю. В. Баулт, В. I. Борисов, С. Б. Гавриш та т. ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тащя. - К. : Концерн "Видавничий Дiм "1н Юре", 2006. - 1184 с. 9. Лiсoвий кодекс Украгни вредак^г Закону Украгни вiд 8 лютого 2006р. // Biдoмoсmi Верховног Ради Украгни. - 2006. - № 21. - Ст. 170. 10. Юридическая ответственность за экологические правонарушения : монография / Под ред. А. И. Бобылева, Н. А. Духно. - М. : Юрид. институт ИИТа, 2001. - 439 с.
REFERENCES
1. Konstytutsiya Ukrayiny, pryynyata 28 chervnya 1996 roku [The Constitution of Ukraine, adopted June 28, 1996] Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 1996. Vol. 30. 141p. 2. Kryminal'nyy kodeks Ukrayiny vid 5 kvitnya 2001 r [The Criminal Code of Ukraine on April 5, 2001] Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2001. Vol. 25. 131p. 3. Petrov V. V. Jekologicheskoe prestuplenie: ponjatie i sostavy [Environmental crime: the concept and formulations] Zelenyj mir, 1991 r. 324 p. 4. K. A. Ryabets' Ekolohichne pravo Ukrayiny: Navchal'nyy posibnyk [Ekologichne Law of Ukraine: The Teaching posibnik]- K .: Center uchbovoï literaturi, 2009. 438 p. 5. Andreytsev V. I. Ekolohichne pravo: Kurs lektsiy: Navch. posibnyk dlya yuryd. fak. vuziv [Andreytsev V. I. Ekologichne right: Course lektsiy: Navch. posibnik for jurid. factor. vuziv]. K. : Venturi, 2006. 208 p. 6. Rozmetaev S. V. Pravo sobstvennosti naprirodnye resursy v Ukraine [Rozmetaev S. V . Ownership of natural resources in Ukraine] Har'kov, 1995. 53 p . 7. Shevchenko Ya. M., Venets'ka M. V. ta inshi. Vlasnyk i pravo vlasnosti. [Owner and ownership.]. K. : Nauk. dumka, 1994. 355 p. 8. Kryminal'nyy kodeks Ukrayiny: naukovo-praktychnyy komentar / Yu. V. Baulin, V. I. Borysov, S. B. Havrysh ta in., za zah. red. V. V. Stashysa, V. Ya. Tatsiya [Kryminalnyy Code of Ukraine: Scientific-practical commentary]. K. : Kontsern "Vydavnychyy Dim "In Yure", 2006. 1184 p. 9. Lisovyy kodeks Ukrayiny v redaktsiyi Zakonu Ukrayiny vid 8 lyutoho 2006 r [Forest Code of Ukraine Law of Ukraine on February 8, 2006] Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2006. Vol. 21. 170 p. 10. Juridicheskaja otvetstvennost' za jekologicheskie pravonarushenija : monografija / Pod red. A. I. Bobyleva, N. A. Duhno [Legal liability for environmental offenses: monograph] - M. : Jurid. institut IITa, 2001. 439p.
Дата надходження: 04.01.2017р.
