CC BY
26
Н. Ахтирська // Реформування оргашв прокуратури Украши: проблеми i перспективи : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 2-3 жовт. 2006 р.). - К. : Академiя прокуратури Украши, 2006. - С. 74-75.
14. Давиденко Л. М. Мюце i роль прокуратури в механiзмi державно! влади
/ Л. М. Давиденко // Правова система Украши: теорiя i практика : матер. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 8 - 9 жовтня 1993 р.). - К., 1993. - С. 379-380.
15. Конститущя Украши вщ 28 червня 1996 р. // Вщомосп Верховно! Ради Украши. -1996. - № 30. - Ст. 141.
16. Вернидубов I. Настав час визначити мюце прокуратури в системi розподшу влади / I. Вернидубов // Реформування оргашв прокуратури Украши: проблеми i перспективи : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Кшв, 2-3 жовт. 2006 р.). - К. : Академiя прокуратури Украши, 2006. - С. 30-32.
Стаття надшшла до редакцп 28.11.2014 р.
V. A. Mykolenko
THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF UKRAINIAN PROSECUTION TOWARDS EUROPEAN MODEL
The article discusses the general constitutional and legal issues of formation and development of Prosecution of Ukraine in modern conditions of intergovernmental European integration, resulting to be set up European model of the prosecution.
It is noted that construction in Ukraine legal, social state, chosen course to join the European Union, adaptation of Ukraine's legislation to EU legal principles by which the State Program of Adaptation of Ukraine, determine the need to improve the legal framework of the organs of Ukraine.
The question of the place of prosecution in the mechanism of state power is largely determined by its functions. However, this issue has independent significance, and in turn on the location of the prosecutors in the system of government depends on the nature of its functions.
This is especially actualized in connection with the entry into force of the new Law of Ukraine on the special prosecutor who has to bring the forms and methods of Public Prosecutions in our country with the generally recognized European standards, strengthen the real possibility of prosecution in ensuring the rights, freedoms and legitimate interests of citizens.
According to the author, the model of an independent prosecution system in the judiciary Ukraine preserving the basic supervisory functions is most appropriate for our country in modern legal conditions and fully consistent measures and obligations provided for Ukraine membership in the Council of Europe, which will contribute to implementing the concept of introducing a fair trial based on European standards.
Keywords: prosecutor's office, the prosecutor's supervision, the European model of prosecution, European standards, prosecutor's functions, state power.
УДК 340.15: 349.6
В. М. Попревич
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРИМ1НАЛЬНО-ПРАВОВО1 ОХОРОНИ Л1С1В УКРА1НИ
У cmammi розглянуто змгст норм Кримтального Кодексу Украши 2001 р., що регламентують вiдповiдальнiсть за л^опорушення (ст.ст. 245-247). У meKcmi документа е ряд прогалин, пов'язаних з вiдсутнiстю визначення термта «icтотна
шкода», «тяжк наслгдки» та «незаконна порубка лгсу». Показано наявтсть в постанов1 Пленуму Верховного Суду Украгни 2004 роз'яснення термту «гстотна шкода», але без квал1ф1куючих ознак. Вносяться пропозицгг щодо вдосконалення КК Украгни шляхом внесення до нього доповнень щодо злочинних посягань та пгдпалгв об'ект1в природно-запов1дного фонду, зелених зон навколо населених пункт1в, м1ських парюв, сквер1в, об'ект1в рекреацгг, л1с1в, що використовуються у навчальних та науково-дослгдних цшях. З метою протидгг незаконним порубкам в Карпатському регют пропонуеться встановити кримтальну в1дпов1дальн1сть за порушення мораторт на проведення суцгльнихрубок на г1рських схилах в ялицево-букових л1сах.
Ключов^ слова: лгсове законодавство, кримтально-правова охорона л1су, незаконна порубка, тдпал л1су, нормативно-правовий акт, Кримтальний кодекс, лгсовий масив.
Постановка проблеми. Актуальшсть теми дослщження пов'язана з необхщшстю посилення боротьби з люопорушеннями, яю набули в Укршш характеру масового явища. Об'ективною тенденщею сьогодення стала кримiналiзацiя незаконних рубок люу, яю створюють умови зростання тшьового сектору у люопромисловому комплекса Дана ситуащя призводить до недоотримання державою значних сум платежiв до бюджету та зменшенню обсяпв деревини, яка використовусться на пщприемствах Украши. Одним з д^чих засобiв, здатних ефективно протистояти злочинам в цш сфер^ е використанням методiв, що грунтуються на кримшальнш вщповщальносп. Специфшою дано'1 сфери е наявшсть злочинних угрупувань, якi займаються заготiвлею або реалiзацiею лiсу з використанням сучасних техшчних засобiв. Дiюче кримiнальне законодавство демонструе свою неспроможшсть ефективно протидiяти злочинам у цiй сферi, тому потребуе свого удосконалення.
Аналгз останнгх дослгджень г публгкацгй. Аналiз публшацш показуе, що дана тема була предметом дослщжень дореволюцiйних правникiв - М. В. Шелгунова, С. В. Ведрова, М. I. Фалеева, яю розробляли теоретичш питання кримшально: вщповщальносп за лiсопорушення. В радянськiй перюд та пiсля розпаду СРСР, окремi аспекти кримшально-правово: охорони лiсiв дослщжувались в працях В. Ф. Горобового, В. К. Глистина, Р. К. Гусева, О. Л. Дубовик, Л. А. Заславсько:!, О. А. Зiновiевоi, О. М. Колбасова, З. Г. Корчево:, О. О. Лачша, Б. О. Молчанова, Е. I. Немировського, Г. Н. Полянсько:, О. В. Сасова, О. В. Скворцово:, М. О. Соколова, Б. Н. Цветкова, Ю. С. Шемшученко. Ц дослщження носили фрагментарний характер, тому проблема потребуе систематизацп та подальшо': розробки.
Метою роботи е дослщження положень КК Украши стосовно охорони лiсiв та пошук шляхiв з удосконалення його положень.
Виклад основного матергалу. Викладення матерiалiв дослщження треба розпочати з того, що сьогодш основним кодифшованим актом в Укршш, що регламентуе кримшальну вщповщальшсть за люопорушення, е прийнятий 5 квiтня 2001 р. сьомою сесiею Верховно': Ради Кримшальний кодекс (далi - КК Украши) [1]. Зафшсоваш в цьому акт норми, що спрямованi на охорону лiсiв, зелених зон, люонасаджень, не повною мiрою вiдповiдають задачi ефективного захисту цього природного ресурсу.
При дослщженш цього питання необхщно враховувати, що першi законодавчi акти, як передбачали кримiнальну вiдповiдальнiсть за злочини в цш сферi, - Руська Правда, Статути Великого князiвства Литовського, «Права, за якими судиться малоросшський народ» 1743 р. охороняли лю як майно або як об'ект вшськово-оборонного характеру, або як зааб стратепчного призначення.
В перюд юнування радянсько': Украши кримшальне законодавство розглядало лiсовi масиви як об'ект виключно: державно: власностi. Нова тенденщя правовой
охорони лiсiв в якостi об'екта навколишнього середовища з'явилася в середиш - кiнцi вiсiмдесятих рокiв минулого сторiччя.
Суттевим здобутком дiючого Кримшального Кодексу 2001 р., у порiвняннi з попереднiм Кримiнальним Кодексом УРСР 1960 р., стало видiлення у ньому окремого роздшу VII «Злочини проти довкшля». Так, в КК Украши 2001 р. до категорп кримшально караних лiсопорушень вiднесенi: знищення або пошкодження об'ектiв рослинного св^у (ст. 245), незаконна порубка люу (ст. 246), порушення законодавства про захист рослин (ст. 247).
Об'ективна сторона складу злочину, закршленого у ст. 245 чинного КК Украши, полягае у знищенш або пошкодженш люових масивiв, зелених насаджень навколо населених пунктсв, вздовж залiзниць, а також стерш, сухих трав, рослинносп або 11 залишкiв на землях сшьськогосподарського призначення вогнем чи шшим загальнонебезпечним способом. Зауважимо, що нормативне закршлення даного виду злочину мае давне юторичне корiння, позаяк збер^ся указ царя 1вана Грозного 1577 р., яким заборонялось спалювати траву навколо «государевых украиных городов», розташованих вздовж русько-литовського кордону.
Головним предметом посягання, що зумовлюе суспшьну небезпечнiсть розглядуваного злочину, е лiсовi масиви та зеленi насадження. Особливють об'ективно! сторони полягае у вщсутносп в ст. 245 чiткого подшу випадкiв знищення або пошкодження вогнем вщ пiдпалу та пожежу, що сталася в результат необережного поводження з вогнем. При цьому такий подш мютився в КК УРСР 1960 р., в якому за умисне (ст. 89) та необережне (ст. 90) знищення або ютотне пошкодження люових масивiв встановлювались покарання рiзноi тяжкостi.
Цiкавим видаеться розгляд юторичного аспекту питання про кримшальну вiдповiдальнiсть за лiсовi пожежь Так, якщо у Статутi Великого князiвства Литовського 1566 р. за арт. 17 «Про пожежi у пущЬ> виннi у виникненнi люово'1 пожеж засуджувалися до страти [2, с. 370], то у Статуй 1588 р. у тому ж арт. 17 знаходимо вже розмежування вщповщальносп за умисний тдпал та пожежу, що сталася з необережносп [3, с. 266].
Перелш способiв, якими може бути вчинена одна з дш, що утворюють об'ективну сторону даного складу злочину, не е вичерпним. Так, у ч. 1 ст. 245 КК використано конструкщю «шшим загально небезпечним способом». Як видаеться, такими способами можуть бути хiмiчне, токсичне, радюактивне забруднення, використання вибухових речовин, наприклад, для розкорчовування люових дшянок, затоплення або пщтоплення, використання дефолiантiв або порушення правил безпеки експлуатацп лшш газо- та електропередач.
Санкщею ч. 2 ст. 245 передбачена вщповщальшсть за знищення або пошкодження люових масивiв, насаджень, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або iншi тяжю наслщки. Змiст деяких квалiфiкуючих ознак аналiзованого складу злочину роз'яснено у Постановi Пленуму Верховного Суду Украши вщ 10 грудня 2004 р. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та iншi правопорушення проти довкшля», вщповщно до яко1, наприклад, загибеллю людей вважаеться настання смертi хоча б одного потерпшого [4]. Проте у постановi без офiцiйного тлумачення залишилася така квалiфiкуюча ознака, як масова загибель тварин, пщ якою загалом можна розумiти смерть, що спричинила скорочення популяцiй певного чи декшькох видiв диких тварин. Крiм того, у текстi ч. 2 ст. 245 вказуеться на можливють настання шших тяжких наслiдкiв, до яких можна вщнести загибель чи масове захворювання людей, суттеве попршення екологiчноi ситуацii, неможливiсть вiдтворення протягом тривалого часу природних об'ек^в, рiзке пог1ршення 1х стану.
На жаль, законодавець залишив без уваги таю наслщки знищення або пошкодження лiсових масивiв, як витрати на вщновлення цього природного ресурсу, товарно: вартостi втраченого лiсу, витрати на вирощування молодого лiсу, розчищення мiсцевостi пiд новi посадки. На думку автора, недолгом диспозицп дано: статп е вiдсутнiсть у нш з-помiж предметiв злочинних посягань об'екпв природно-заповiдного фонду, зелених зон навколо населених пунктв, мiських паркiв, скверiв, об'ектiв рекреацп, лiсiв, що використовуються у навчальних та науково-дослiдних цшях.
Особлива суспiльна небезпека лiсових пожеж полягае в тому, що гине лю, флора та фауна, а держава несе значш витрати на 1х лшвщащю та вiдновлення природних об'ектв. Так, за станом на 1.01.2014 р. пщроздши Державного агентства люових ресурсiв та пожежно-рятувальнi пщроздши МНС Украши брали участь у гасшш 806 люових пожеж, було залучено 243 одинищ пожежно: та аваршно-рятувально: технiки i передано до судiв 172 справи щодо притягнення винних до кримшально: або адмшютративно: вiдповiдальностi.
З метою боротьби з цим небезпечним явищем 27 грудня 2004 р. Державний комiтет лiсового господарства Украши видав наказ № 278 «Про затвердження правил пожежно: безпеки в люах Украши» [5]. Наявшсть цього нормативно-правого акту дае можливють вдосконалити ст. 245 КК Украши шляхом встановлення вщповщальносп за порушення цих правил у частиш недоочищення мюць рубок, необережного збереження паливо-мастильних матерiалiв, вiдсутностi мiнералiзованих смуг та шших перешкод лiсових пожеж.
Найбiльш поширеним видом кримiнально караних лiсопорушень залишаеться незаконна порубка лiсу, вiдповiдальнiсть за яку встановлена у ст. 246 КК Украши. Втизняне законодавство мстить визначення незаконно: порубки лише на рiвнi пщзаконних актiв. Зокрема, Постанова КМУ №521 вщ 21.04.1998 р. «Про затвердження такс для обчислення розмiру вщшкодування шкоди, заподiяноi порушенням природоохоронного законодавства у межах територш та об'ектiв природно-заповiдного фонду Украши» роз'яснюе, що «тд незаконною порубкою сл1д розумти рубку без спещального на те дозволу, або за наявност1 дозволу, але не тих рослин, не на тих площах, дшянках, не в т1й к1лькост1 (понад л1м1т), не в т1 термти, що передбачет дозволом». Таким чином, варто наголосити, що поняття «незаконна порубка» е значно ширшим за поняття «самовшьна рубка».
Розглядаючи позицп рiзних науковщв з цього питання, наведемо думку С. Б. Гавриша, якш тд незаконною порубкою люу розумiе дп без вщповщного дозволу, спрямоваш на вщдшення дерев або чагарниюв вiд грунту, в якому вони ростуть, а способами порубки може бути :х зрубування, спилювання, корчування або :х зламування [6, с. 85-86].
Серед недолшв чинного кримшального законодавства про охорону лiсiв слiд зазначити вiдсутнiсть у КК Украши тлумачення «астотно: шкоди» вщ незаконно: порубки. Узагальнення численних доктринальних поглядiв дозволяе визначити ютотну шкоду як знищення значно: кшькосп дерев, погiршення породного складу, якосп та iнших екологiчних властивостей люу. В свою чергу в Постановi Пленуму Верховного Суду Укра!ни вщ 10.12.2004 р. вказуеться, що шкода визнаеться ютотною, коли: були знищеш певнi види дерев у тш чи iншiй мiсцевостi; погiршилися породний склад, яюсть, захиснi, водоохороннi й iншi екологiчнi властивостi лiсу; виникли труднощi у вiдтвореннi залiснення в певнш мiсцевостi; знизилась якiсть атмосферного пов^ря; змiнились ландшафт мiсцевостi, русло рiчки; сталась ерозiя грунту; тощо [4]. Роз'яснення цього поняття являеться достатньо розпливчастим та ускладнюе суду класифшащю даного виду злочину. Виходом з дано: ситуацп являеться введення кiлькiсного критерiю, в якосп котрого О. В. Скворцова пропонуе отримання оцшки у
грошовому вираженш [7, с. 13].
Одним з найбшьш небезпечних видiв незаконно'1 порубки е та, що проводиться на територiях та об'ектах природного заповщного фонду, а також в шших особливо охоронюваних люах. Максимальна санкцiя ст. 246 за цей злочин передбачае обмеженням волi на строк до трьох роюв, або позбавлення волi на той самий строк, з конфюкащею незаконно добутого. З огляду на те, що характерними суб'ектами цього злочину е мешканщ сшьсько!' мюцевосп та враховуючи значний дефiцит робочо'1 сили у люогосподарськш галузi, видаеться доцшьним змiнити санкцiю покарання на примусовi роботи у лiсовому господарствi.
Наступним складом злочину, пов'язаним з люами, е порушення законодавства про захист рослин. Розповсюдження шкщниюв та хвороб наносить значш збитки стану люових масивiв, погiршуе якiсть лiсу, перетворюе високопородний товарний лiс у низькоякюний. Правове регулювання боротьби з хворобами та шкщниками вiдоме ще з дорадянських чаав, але найбiльший розвиток отримало у радянський перюд пюля приеднання Радянського Союзу у 1935 р. до Мiжнародноï конвенци по захисту рослин 1929 р. Аналопчною до нинiшньоï ст. 247 КК Украши була ст. 158 КК УРСР 1960 р. «Порушення правил по боротьбi з хворобами та шкщниками рослин». При цьому в обох статтях ф^уруе поняття «тяжю наслщки», але не розкриваеться його змют. Однак доктринальш погляди та практика застосування ща статтi до тяжких наслщюв дозволяють вiднести заподiяння значних збиткiв, ураження хворобами або загибель значних лiсових масивiв, площа яких становить бiльше нiж 1 га.
1ншим напрямком пiдвищення ефективносп кримiнального законодавства е протидiя незаконним порубкам в Карпатському регюш, лю з якого контрабандою вивозився за кордон. З метою зменшення кшькосп незаконних рубок в цьому регюш 10 лютого 2000 р. Верховна Рада прийняла ЗУ «Про мораторш на проведення суцшьних рубок на прських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регюну» [8], яким вводилася цшковита заборона на рубки головного користування та суцшьш рубки, обмежувались порубки на пологих i спадистих схилах, на с^мких схилах, в смугах вздовж каналiв, гщротехшчних та шших споруд. Розгляд тексту документа показуе його декларативний характер, оскшьки в ньому не встановлено юридичноï вщповщальносп за його порушення. Виходячи з цього досвщу, доцшьно внести доповнення до цього закону, передбачивши кримшальну вщповщальшсть за суцшьш порубки в ялице-букових люах Карпат.
Висновки. Таким чином, розгляд змюту КК Украши 2001 р. засвщчив наявнють в ньому трьох статей (ст.ст. 245, 246, 247), спрямованих лiсiв на захист вщ незаконних посягань. При цьому законодавець суттево скоротив кшькють люових об'ектiв, що пщлягають правовому захисту, залишивши без роз'яснення поняття «незаконна порубка люу», «тяжю наслiдки», «iстотна шкода». Вiдсутнiсть офщшного та однозначного тлумачення даних термшв значно знижуе ефективнiсть кримiнально-правовоï охорони лiсiв, ускладнюе проведення слщчих дiй у справах про люопорушення, а також прийняття судами квалiфiкованих рiшень. В якостi шляхiв удосконалення кримшального законодавства пропонуеться доповнити КК Украши 2001 р. нормами, яю встановлюють вщповщальшсть за порушення:
а) положень наказу Державного ком^ету люового господарства № 278 «Про затвердження правил пожежноï безпеки в люах Украши» у випадку наявносп тяжких наслщюв;
б) положень Закону Украши «Про мораторш на проведення суцшьних рубок на прських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регюну»;
в) посилення кримiнальноï вщповщальносп за незаконш рубки зелених зон навколо населених пункпв, мюьких паркiв, скверiв, об'екпв рекреацiï, лiсiв, що
використовуються у навчальних та науково-дослщних цiлях.
Список використано1 л1тератури
1. Кримшальний кодекс Украши вiд 5 кв^ня 2001 року // Офщшний Вiсник Украши, 2001. - № 21. - ст. 920.
2. Статути Великого князiвства Литовського. В 3-х т. / за ред. С. Ювалова, П. Музиченка, А. Панькова. - Одеса : Юрид. лит-ра, 2003. - Т. II : Статут Великого князiвства Литовського 1566 року. - 558 с.
3. Статути Великого князiвства Литовського. В 3-х т. / за ред. С. Ювалова, П. Музиченка, А. Панькова. - Одеса : Юрид. лит-ра, 2004. - Т. III. Кн.2 : Статут Великого князiвства Литовського 1588 року. - 568 с.
4. Про судову практику у справах про злочини та iншi правопорушення проти довкшля [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду Украши вщ 10 грудня 2004 р. № 17. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04
5. Про затвердження правил пожежно'! безпеки в люах Украши [Електронний ресурс] : наказ Державного ком^ету люового господарства Украши вщ 27 грудня 2004 р. № 278. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0328-05
6. Гавриш С. Б. Об объекте незаконной порубки леса / С. Б. Гавриш // Проблемы. социалистической законности. - 1980. - Вып. 5. - С. 139 - 140.
7. Скворцова О. В. Кримшально-правова характеристика незаконно! порубки люу за кримшальним законодавством Украши (на пщставах матерiалiв практики Автономно! Республши Крим) : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ольга Володимирiвна Скворцова; Одес. нац. юрид. акад. - Одеса, 2007. - 21 с.
8. Про мораторш на проведення суцшьних рубок на прських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регюну : Закон Украши вщ 10 лютого 2000 р. // Вщомосп Верховно!' Ради Украши. - 2000. - № 13. - Ст. 99.
Стаття надшшла до редакцп 10.12.2014 р. V. M. Poprevych
CURRENT STATE AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT OF CRIMINAL LEGAL PROTECTION OF THE WOODS OF UKRAINE In article the content of norms of the Criminal Code of Ukraine (2001) which regulate responsibility for forestry violations (Art. 245-247) is considered. In the text of the document there are a number of the gaps connected with lack of definition of the term «essential harm», «heavy consequences» and «illegal felling of the wood». Existence in the resolution of Plenum of the Supreme Court of Ukraine (2004) of an explanation of the term «essential harm», but without the qualifying signs is shown. Suggestions for improvement of CC of Ukraine by entering of additions into it of rather criminal encroachments and arsons of objects of natural and reserved fund, green zones round settlements, city parks, squares, objects of a recreation, the woods used in the educational and research purposes are made. For the purpose of counteraction to illegal cutting down in the Carpathian region it is offered to establish criminal liability for violation of the moratorium on carrying out continuous cabins on hillsides in the fir and beechen woods.
Other direction of increase of efficiency of the criminal legislation is counteraction to illegal cutting down in the Carpathian region the wood from which smuggling was taken out abroad. For the purpose of reduction of number of illegal cabins in the region the Verkhovna Rada in 2000 adopted the law by which the moratorium on carrying out continuous cabins on hillsides in the fir and beechen woods of the Carpathian region was imposed, but did not establish legal responsibility for its violation. Proceeding from it, it is expedient to make additions to this law, having provided criminal liability for continuous cuttings down in firs and beechen woods of the Carpathians which did considerable harm to this natural resource. Keywords: forest legislation, criminal legal protection of the wood, illegal felling, wood
arson, normative legal act, Criminal code, forest area.
УДК 342.5:347.991
Т. В. Пустовойт
ПОНЯТТЯ C^OBOÏ ВЛАДИ ТА ÏÏ М1СЦЯ В КОНСТИТУЦ1ЙНО-ПРАВОВОМУ МЕХАН1ЗМ1 ПУБЛIЧНОÏ ВЛАДИ
Дана стаття присвячення розкриттю правовой природи судово'1 влади в конституцтному механ1зм1 публ1чно1 влади. На тдстав1 проведеного анал1зу виокремлюються ключов1 ознаки та складов1 судово'1 влади. Вбачаеться, що суд - це самосттний вид соцгальних вгдносин спрямований на виршення (подолання, розв 'язання та запобггання) правових конфлтт1в у сустльств1. Водночас, судова влада об'ективуеться через статичну (судоустртну) та динам1чна (процесуальна) форми суду.
Ключовi слова. Суд, судова влада, правосуддя, держава, сустльство.
Постановка проблеми. Ниш судову владу розглядають як пол^ичний i правовий феномен, який адекватно вщображае прагнення до формування правовоï держави, яка грунтуеться на доктрин подшу влади [1].
Теоретичне розкриття багатогранносп таких сощально-правових явищ, як «суд» та «судова влада» е важливим завданням вiтчизняноï науки. I тут варто нагадати, що поняття «судова влада» в його сучасному конституцшно-правовому розумшш вперше з'явилось у Декларацп про державний суверештет Украши, ухваленш Верховною Радою Украшсь^' РСР 16 липня 1990 р. У роздш третьому цього документа проголошено, що «державна влада в Республщ здшснюеться за принципом ïï подшу на законодавчу, виконавчу та судову».
Анал1з остантх досл1джень i публжацш. З моменту проголошення Украшою свое'1' незалежносп та обрання нового щеолопчного напряму свого розвитку, глибокому теоретичному осмисленню конституцшно-правово'1' природи «суду» та «судово'1' влади» присвячено дослщження В. Д. Бринцева, В. В. Городовенка, В. В .Сердюка, I. С. Марочкша, Л. М. Москвич, I. В. Назарова, О. Л. Копиленка, М. П. Орзiх, В. Ф. Погоршка, С. В. Прилуцького, I. В. Юревич та ш.
Виклад основного матерiалу. Вбачаеться, що судова влада — це особливий вид влади, який за своею природою суттево вiдрiзняеться вщ законодавчо'1' та виконавчо'1' складових системи влади.
кнування судово'1' влади нарiвнi iз законодавчою та виконавчою е обов'язковою ознакою демократично'' держави. Вщокремлення судово'1 влади вщ шших державно-владних структур свщчить про серйозне просування держав до реалiзацiï принципу верховенства права, закршлених ним щей свободи i справедливость Головне призначення судово! влади — охорона члешв суспшьства вщ будь-якого свавшля громадян i неправильних дш самоï держави, ïï оргашв, посадових оаб. Без здшснення подiбноï дiяльностi держава не може вважатися правовою.
Забезпечуючи виршення на основi права конфлш^в, що виникають у суспшьств^ пщпорядковуючи закону всiх суб'ектiв суспiльного життя, судова влада вiдiграе украй важливу роль у стримуваннi й противазi законодавчоï i виконавчоï гiлок влади, здшсненш правового контролю над ïх дiяльнiстю. Ця функцiя стае найбшьш ефективною лише у тому раз^ якщо судова влада мае можливють оцшювати
