CC BY
21
УДК351. 851 Докторант О.Я. Лазор, к.с.-г.н. - Укратська ArndeMin
державного управлтня
ДО ПИТАННЯ ЮРИДИЧНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РОСЛИННИЙ СВ1Т
Проаналiзовано стан та проблеми сшввщношення правових норм закошв, коде^в, постанов уряду, iнших нормативно-правових документа щодо юридично! вщповщально-ст за порушення законодавства про рослинний свгг.
O. Lazor - Ukrainian Academy of Public Administration
To the Question of Amenability for the Violation of the Vegetable World
Legislation
The state and problems of correlation of the legal rules of laws, codes, government decisions and other normative documents on amenability for the breaking of the vegetable world legislation are discussed.
З огляду на масове самовшьне вирубування лiсiв, з'ясування стввщно-шення правових норм закошв "Про охорону навколишнього природного середо-вища", "Про рослинний свгг", люового, цившьного, кримшального коде^в та ш-ших нормативно-правових ак^в у частинi стягнення шкоди за порушення приро-доохоронного законодавства е важливим та актуальним завданням на сьогодшш-нiй день.
Оскiльки лiсовi ресурси займають найважливiше мiсце в рослинному свт, проаналiзуемо лiсове законодавство з питань стягнення шкоди. У ст. 98 Люового кодексу вказаш вс можливi види вiдповiдальностi за порушення люового законодавства, до яких належать: дисциплшарна, адмшютративна, цивiльно-правова та кримшальна. Статтею 100 цього кодексу встановлено, що пiдприемства, установи, оргашзацп та громадяни зобов'язанi вщшкодувати шкоду, заподiяну лiсовим на-садженням внаслщок порушення лiсового законодавства Укра'ши у визначених ним розмiрах та порядку. Оскшьки до лiсового законодавства належать i тдза-коннi акти (укази Президента Украши, постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра'ши, на-кази Мшютерства еколоп!' та природних ресурсiв Украши, Державного комггету
200
Збiрник науково-техшчних праць
лшового господарства Укра'ни тощо), як основоположний нормативний акт по-Tpi6HO назвати постанову Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни вщ 5 грудня 1996 року № 1464 "Про такси для обчислення розмiру шкоди, запод!яно'1 лiсовому господарст-ву", яка вiдмiнила попереднi постанови ввд 29 вересня 1993 р. № 808 та вщ 31 грудня 1994 р. № 887. Хоча шде не сказано у вище згадуваних нормативних актах, але дуже важливо знати державним i громадським iнспекторам, а також прокурорам та суддям, що вказаш дiючi такси (у постановi Кабiнету Мiнiстрiв Укра!-ни ввд 5 грудня 1996 р. № 1464 ix десять) не застосовуються до лiсокористувачiв.
Лiсокористувачi, вiдповiдно до ст. 9 Лкового кодексу- це спещатзоваш лiсогосподарськi пiдприeмства, пiдроздiли для ведення люового господарства, а також для спещального використання лiсовиx ресурив, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреацiйниx, спортивних i туристичних цшей та проведення науково-дослiдниx робiт, яким надано земельш дiлянки лiсового фонду у постшне користування (постiйнi лкокористувач^, а також це шдприемс-тва, установи, оргашзаци, об'еднання громадян, релшйш оргашзаци, громадяни Укра'ни, iноземнi юридичш особи та громадяни яким, надано так! ж дшянки у тимчасове користування (тимчасовi лiсокористувачi).
За допущения лшопорушень лiсокористувачами, на них накладаються майновi стягнення ввдповвдно до п. 62 "Правил ввдпуску деревини на пш в лiсаx Украши", затверджених постановою Кабшету Мшстр1в Украши вщ 29 липня 1999 року № 1378, що замшила постанови Ради Мшстр1в УРСР вщ 10 грудня 1981 року № 605 та Кабшету Мшстр1в Украши ввд 16 березня 1993 року №188.
Найбшьш поширеною помилкою, яко'1 допускаються державш iнспектори, е неправильне нарахування розм!ру шкоди за незаконне вирубування дерев лшо-користувачами. Часто розрахунок проводиться за таксою зпдно з додатком № 9 постанови Кабшету Мшстр1в Украши ввд 5 грудня 1996 року № 1464 за кожне незаконно зрубане дерево ввдповвдно до його дiаметра бшя шийки кореня та гру-пи лшу, хоча у цьому випадку потр!бно встановлювати розм!р майнових стягнень зпдно з ч. 2 п. 62 "Правил ввдпуску деревини на пш", як десятикратну таксову вартасть незаконно зрубано'' деревини ввдповвдно до Такс на деревину лшових порщ, що вiдпускаеться на пш i на живицю, затверджених постановою Кабшету Мшстр1в Украши ввд 20 ичня 1997 року № 44. Об'ем зрубано'1 деревини обчис-люеться за визначеними розрядами висот насадження та дiаметрами дерев на ви-сота грудей. У випадку неможливосл встановлення розряд!в висоти насаджень за фактичними вимiрами (дерева або насадження повтстю зрубанi, вивезенi з мкця рубання тощо), а також категорш теxнiчноi' придатностi дерев (дшов!, нашвдшов^ дров'яш) 1'х матерiальна цшшсть визначаеться за найвищим розрядом висоти для деревосташв зрубано'' породи ввдповвдно до матерiалiв лiсовпорядкування, а вс зрубаш стовбури вважаються дшовими.
У згадуванш постанов! Кабшету Мшстр!в Украши ввд 5 грудня 1996 року (п. 2) визначено, що вказаш такси застосовуються також для обчислення шкоди, запод!яно'1 знищенням або незаконним вирубуванням окремих дерев, груп дерев, чагарниюв на сшьськогосподарських упддях, садибах, присадибних, дачних i садових дшянках, що не належать до лкового фонду (ч.3 ст.4 Лкового кодексу). До лкового фонду не належать i вс види зелених насаджень у межах населених пунклв, як! не ввднесеш до категори лш!в i ця група ввдносин регулюеться "Пра-
Украшський державний л1сотехн1чний ун1верситет
вилами утримання зелених насаджень мiст та шших населених пунктiв Украши", затверджених наказом Державного комиету Украши по житлово-комунальному господарству вiд 29 липня 1994 року № 70. А розмiри шкоди у цiй групi рослин-них ресурсiв регулюються постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 8 квггня 1999 року № 559.
В шспекторськш, прокурорськiй та судовiй практиц часто виникають питания щодо можливостi притягнення до вiдповiдальностi громадянина за зрубане ним дерево чи кущ, яке вш виростив на присадибнш дiлянцi. Для вирiшення цих питань пот^бно враховувати те, що вiдповiдно до ст. 13 Закону "Про власшсть" насадження на земельнш дiлянцi, наданiй громадяниновi е об'ектом його приватно'' власностi, тому вш не може нести цившьно! вiдповiдальностi за '11 викорис-тання.
Питання створення, охорони та використання насаджень, площi яких належать до природно-заповвдних територiй регулюються Законом "Про природно-заповiдний фонд", а розмiр шкоди - таксами для обчислення розмiру '11 ввдшкоду-вання, заподiяноl порушенням природоохоронного законодавства у межах тери-торiй та об'ектiв природно-заповвдного фонду, затверджених постановою Кабь нету Мшс^в Украши вiд 12 квггня 1998 року № 521.
Громадяни та службовi особи за порушення законодавства про рослинний свiт, окрiм матерiального вiдшкодування притягуються також до адмшстративно! та кримшально1 вiдповiдальностi. Протоколи про адмшстративш правопорушен-ня, передбачеш статтями 49, 63-771, 88-882, 90-912, 153 мають право складати по-садовi особи органiв державного контролю в галузi охорони навколишнього природного середовища як загально! (виконавчих комiтетiв мiсцевих рад, мшцевих органiв державно1 виконавчо1 влади, державно1 саттарно-етдемюлопчно1 служ-би), так i спещально1 компетенцiй (посадовi особи iнспекторського складу Мшс-терства екологи та природних ресурив), а також народш дружинники та громад-ськi шспектори. Розгляд справ про цi проступки ввднесено до компетенци органiв, визначених у статтях 241 та 2421 Кодексу Украши про адмiнiстративнi правопо-рушення. Це, зокрема, органи Державного комитету лiсового господарства Укра!-ни та Мшстерства екологи та природних ресурмв Украши.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за злочини, запод1яш рослинному свiту, пе-редбачена кiлькома статтями Кримiнального кодексу Украши. Найпоширенiшим видом кримiнального лшопорушення е незаконне вирубування лiсу, ввдповвдаль-нiсть за яке визначено статтею 160 Кримiнального кодексу Украши. Саме за щею статтею лише у 1999 рощ за матерiалами перевiрок державних iнспекторiв Державного управлшня еколопчно! безпеки, у Львiвськiй облает порушено п'ять кримiнальних справ Львiвською мiжрайонною природоохоронною прокуратурою.
Окрiм загальних ознак, лiсопорушення цього виду, тобто рубань ростучого лiсу на дшянках, якi не передано для рубання, або без лкорубного квитка (ордера) чи не в тому мкщ i не тих порiд, як вказанi у квитку (ордерi), або будь-яка шше рубання, що заборонено законом, - злочинне незаконне рубання i мае певш спе-цифiчнi правовi ознаки. До них, у першу чергу, належать величина завданих збит-кiв (250-300 мiнiмальних розмiрiв заробггно! плати в лiсах I групи i 300 - у лках II групи) та повторювашсть. Важливо розумiти, що предметом цього злочину повинен бути саме "лк", а не "деревина" (у розумшш вже заготовленого - вируба-
202
Зб1рник науково-техн1чних праць
ного лшу). А тому заволодшня деревиною не можна квалiфiкувати як незаконне вирубування лшу, це потрiбно вважати розкраданням державного, колективного або приватного майна за статтями 81 чи 140, 82 чи 141, або 86 чи 142 Кримшаль-ного кодексу Украши залежно ввд способу викрадення (п. 11 постанови Пленуму Верховного суду Украши вщ 26 ичня 1990 року "Про практику розгляду судами справ про ввдповвдальшсть за порушення законодавства про охорону природи"). Ди посадових осiб, якi вчинили незаконне рубання лшу з використанням сво!х по-садових повноважень, квалiфiкуються за сукупшстю статей 160 i 165 Кримшаль-ного кодексу Украши (п. 9 постанови Пленуму Верховного суду). Кримшальна ввдповвдальшсть за незаконне вирубування лшу настае з шiстнадцяти рокiв.
Наведет вище положення дозволяють зробити висновок, що нормативно-правовi акти, яю регулюють вiдносини щодо використання та охорони рослинно-го свiту не узгоджеш мiж собою, що викликае ускладнення пiд час застосування норм права про рослинний свгг. Беручи до уваги iснування значно! кшькоста таких документiв (тiльки по рослинному свiту !х бiльше п'ятдесяти), доцшьно було б пiдготувати Практикум для iнспекторiв iз охорони навколишнього природного середовища по рослинному свггу, що пiдвищить рiвень здiйснення державного управлшня у галузi екологи та природних ресурив загалом.
