CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60), № 1. 2008 г. С. 239-246.
УДК 347.963:502
Толочко Я.М.
ПРАВОВ1 ОСНОВИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОН1В ПРИ РОЗСЛ1ДУВАНН1 ЗЛОЧИН1В ПРОТИ ДОВК1ЛЛЯ
У статп автор дослщжуе особливосп правового регулювання прокурорського нагляду за додержанням законосп при розслщуванш злочинiв проти довкiлля, а також запропоноваш шляхи його удосконалення.
Ключовi слова: правовi основи, прокурорський нагляд, злочини проти довкшля.
У сучасних умовах реформування прокуратури Укра!ни в аспект вiдповiдностi И дiяльностi мiжнародно-правовим стандартам актуальними е проблеми удосконалення правових основ прокурорського нагляду за додержанням закошв, яю регулю-ють суспiльнi вiдносини в державу особливо в кримiнально-процесуальнiй сферi.
Правовими основами прокурорського нагляду е положення, що мютяться в законах та шших нормативно-правових актах, якими повинен керуватися у сво!й дiяльностi прокурор. 1х перелiк досить великий. На думку В. С. Зеленецького, правомiрно говорити про комплексне правове регулювання прокурорського нагляду [1; с. 159]. На наш погляд, комплекснють (системнють) правового регулювання характерна для прокурорського нагляду за законнютю розслщування злочишв проти довкшля.
Визначальш параметри системносп загальних правових основ дiяльностi прокуратури закладенi в ст. 3 Закону Укра!ни «Про прокуратуру», вщповщно до яко! повноваження прокурорiв, органiзацiя, засади та порядок дiяльностi прокуратури визначаються Конституцiею Укра!ни, вказаним законом, iншими законодавчими актами.
В. Я. Чеканов зазначав, що конституцшш положення про функци, покладеш на прокуратуру, мають значення юридично! першооснови, на якiй заснованi як загальш положення про принципи та завдання прокурорського нагляду, так i особливк про повноваження прокурора, правовi методи та форми здiйснення прокурорсько! дiяльностi [ 2; с. 101].
Безперечно, в Конституци Укра!ни можуть бути виршеш тiльки загальнi пи-тання оргашзацп та дiяльностi прокуратури. Однак не вс основнi положення прокурорського нагляду знайшли свое вщображення в Конституцп Укра!ни.
Суттевою вадою нормативного визначення статусу прокуратури е, на нашу думку, двi обставини: аш Конституцiя, анi закони Укра!ни не визначають мiсце прокуратури в державному мехашзм^ спiввiдношення !! статусу з повноваженнями законодавчо!, виконавчо! й судово! гiлок влади. Вказаш обставини сприяють нестабiльностi правового статусу прокуратури, а також породжують безлiч теоре-тичних суперечок про те, чи е прокуратура самостшним органом державно! влади або до яко! iз трьох !! гiлок вщноситься, якi функцi!' у зв'язку з цим повинна викону-
вати. Тому варто погодитися з пропозищею М. Н. Маршунова про закршлення на конституцшному рiвнi мiсця, ролi й призначення оргашв прокуратури в механiзмi подiлу та взаемодп влади, основних принципiв прокурорсько! дiяльностi, а також системи оргашв прокуратури [3; с. 49]. Дощльнють втшення в життя тако! пропозицп в Украш зумовлена нестабiльнiстю и правово! системи i необхiднiстю реформування прокуратури.
Безпосередне вiдношення до дiяльностi прокурора з нагляду за розслщуванням злочинiв проти довкiлля мае ст. 3 Конституци Укра!ни, що визначае людину, Г! життя i здоров'я вищою соцiальною цiннiстю, а утвердження та забезпечення прав i свобод людини - головним обов'язком держави.
Положення про еколопчш права людини знайшло свое закрiплення в ст. 50 Конституци УкраГни, де передбачено, що кожен мае право на безпечне для життя i здоров'я довкшля та на вщшкодування завдано! порушенням цього права шкоди. До еколопчно! сфери вiдноситься право на охорону здоров'я (ст. 49), право на належш, безпечш й здоровi умови працi на виробнищв (ст. 43), право власностi на природш ресурси (ст. 13).
Держава повинна забезпечити еколопчну безпеку i пiдтримання еколопчно! рiвноваги на територи Укра!ни (ст. 16), санiтарне-епiдемiологiчне благополуччя на-селення (ст. 49), а також не заподдавати шкоди природа вiдшкодовувати завданi збитки (ст. 66).
Зазначенi конституцiйнi положення визначають найбiльш важливi напрями формування законодавства та правозастосовно! дiяльностi в сферi використання природних ресурсiв та забезпечення еколопчно! безпеки, зокрема прокурорського нагляду за додержанням законiв при розслщуванш злочинiв проти довкiлля.
Органи прокуратури в установленому порядку в межах свое! компетенци виршують питання, що випливають iз загальновизнаних норм мiжнародного права, а також укладених Укра!ною мiждержавних договорiв (ст. 3 Закону Укра!ни «Про прокуратуру»).
Конститущя Укра!ни у ст. 9 визнае мiжнароднi договори, згоду на обов'язковють яких дала Верховна Рада Укра!ни, частиною нацiонального законодавства Укра!ни. Пряма дiя в Украш мiжнародних договорiв покладае на органи прокуратури обов'язки нагляду за !хшм додержанням.
Особливу актуальнють при розслiдуваннi злочишв проти довкiлля мають такi багатосторонш договори Укра!ни: Конвенцiя про захист прав людини i основопо-ложних свобод (1950 р. з додатковими протоколами); Свропейська конвенщя про видачу правопорушниюв (1957 р. з додатковими протоколами 1975 р. i 1978 р.); Свропейська конвенщя про взаемну правову допомогу у кримшальних справах (1959 р. з додатковими протоколом 2002 р.); Свропейська конвенщя про мiжнародну дшснють ршень у кримшальних справах (1970 р.); Свропейська конвенщя про передачу провадження у кримшальних справах (1972 р.).
У межах СНД Укра!ною укладено низку конвенщй з питань надання правово! допомоги у кримшальних справах, зокрема проведення процесуальних дш, видачi правопорушниюв, передачi кримшального переслщування тощо (Конвенцiя про правову допомогу i правовi вщносини в цивiльних, сiмейних i кримшальних спра-
242
вах, 1993 р. та Протокол 1997 р. до Heï; Конвенщя про взаемну допомогу у кримшальних справах, 2002 р.).
Украша е учасницею понад 30 мiжнародних природоохоронних конвенцш, зок-рема Конвенцiï про водно-болотш угiддя як середовища юнування водоплавних птахiв (1971 р.), Конвенцп про охорону всесвiтньоï культурноï i природноï спадщи-ни (1972 р.), Конвенцп про охорону дико1' флори та фауни i природних середовищ юнування в Сврош (1979 р.), Конвенцп про збереження м^руючих видiв диких тва-рин (1979 р.), Вщенсько1' конвенцiï про охорону озонового шару (1985 р.), Конвенцп про захист Чорного моря вщ забруднення (1992 р.), Конвенцп про охорону та використання транскордонних водотоюв та мiжнародних озер (1992 р.), Конвенцп про бюлопчну рiзноманiтнiсть (1992 р.), Конвенцп про ядерну безпеку (1994 р.), Конвенцп про доступ до шформацп, участь громадськосп в процес прий-няття рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкшля (1999 р.) тощо. Ц документи е складовими правових основ дiяльностi прокуратури в сферi охорони навколишнього середовища [4; с. 15].
Украша уклала низку мiждержавних двостороншх угод, якi встановлюють процедуру надання правово1' допомоги у кримшальних справах (з Китаем, 1992 р., Польщею, 1993 р., Литвою, 1993 р., Молдовою, 1993 р., Грузiею, 1995 р., Естошею,
1995 р., Латвiею, 1995 р., Монголiею, 1995 р., В'етнамом, 2000 р.). Урегульовано окремi аспекти сшвробггництва в сферi кримiнального судочинства, яю забезпечу-ють процедуру виконання процесуальних дш (договори з Канадою, 1996 р.; США, 1998 р.; Урядом Об'еднаного Королiвства Велико1' Британiï та Швшчно1" Iрландiï,
1996 р.).
1з низки причин мiждержавнi договори й угоди не дають змоги в повному обсязi вирiшити всi питання, що виникають в Украш у сферi боротьби зi злочиннiстю. За тако1' ситуацiï Генеральна прокуратура Украши уклала угоди (ме-морандуми) про правову допомогу i ствробггництво iз прокуратурами бiльшостi держав i з уама крашами СНД, зокрема Мшютерством юстицiï Канади (1992 р.); Мшютерством юстицiï США (1993 р.); Державною службою прокуратури Англп та Уельсу (1996 р.); Федеральною прокуратурою Швейцарп (1999 р.); прокуратурою Шмеччини (1996 р.); Генеральною прокуратурою Литви (1992 р.); Генеральною прокуратурою Латвп (2000 р); прокуратурою Росшсько1' Федерацп (1993 р.); прокуратурою Молдови (1993 р.); Генеральною прокуратурою Киргизп (1993 р.); Прокуратурою Республши Беларусь (1993 р.); прокуратурою Вiрменiï (1994 р.); прокуратурою Республши Грузiя (1994 р.) та шшими.
Вiдповiдно до п. 14 ст. 92 та ст. 123 Конституцп Украши оргашзащя i порядок дiяльностi оргашв прокуратури Украши визначаються законом. Однак навряд чи можна погодитися з О. Р. Михайленком, який пропонуе закон, присвячений прокуратура назвати Законом Украши «Про оргашзащю i порядок дiяльностi оргашв прокуратури» [5; с. 51]. Справа не в назвi закону, а в його змют та сутносп. Конститущя Украши лише встановлюе, що закон повинен регулювати питання оргашзацп прокуратури, ïï завдання, засоби, форми та процедуру ïï дiяльностi. Тому краще залишити iснуючу назву - Закон Украши «Про прокуратуру».
У закош потрiбно встановити процедуру для:
243
- оргашзацп роботи з реалiзацiï повноважень npoKypopiB при здшсненш нагляду за додержанням закошв у Bcix сферах прокурорського нагляду;
- призначення на посаду, звшьнення з посади та вщправлення у вщставку Генерального прокурора Украши й iнших прокyрорiв;
- реалiзацiï повноважень Генерального прокурора Украïни з керiвництва органами прокуратури;
- дисциплiнарноï вiдповiдальностi прокyрорiв;
- правового та сощального захисту прокyрорiв;
- матерiального i фiнансового забезпечення прокyрорiв та членiв ïхнiх родин;
- скликання, проведення i визначення обсягу повноважень всеукрашсько1' конференцп працiвникiв прокуратури.
Роль норм Кримшального кодексу Украши проявлясться при перевiрцi прокурором обгрунтованосп винесеного процесуального рiшення за результатами розгля-ду заяв i повщомлень про злочини проти довкшля, коли необхщно керуватися нормами матерiального права про вiднесення дiяння до категори злочинних, а також в процес здiйснення нагляду за додержанням вимог закону при визнанш особи об-винуваченою та при закшченш досудового слiдства.
На пiдставi аналiзy положень Кримiнального кодексу Украши та наведених у кримшально-правовш лiтератyрi поглядiв авторiв щодо систематизацiï злочинiв проти довкшля вважаемо за можливе приеднатися до запропонованого В. К. Матвшчуком подiлy цих злочинiв на зазначеш нижче групи.
Злочини, що посягають на сyспiльнi вiдносини, якi забезпечують умови рацiонального використання, охорони, вщтворення та оздоровлення землi (ст. 239 «Забруднення або псування земель»; ст. 254 «Безгосподарське використання земель»).
Злочини, що посягають на вщносини, що забезпечують умови з охорони, ращонального використання, вщтворення та оздоровлення надр (ст. 240 «Порушен-ня правил охорони надр»).
Злочини, яю посягають на суспшьш вщносини, що забезпечують умови для охорони вщносин щодо захисту суверенних прав Украши над континентальним шельфом Украши з метою розробки й розвщки його природних багатств, включаю-чи роботи на континентальному шельфi (ст. 244 КК Украши).
Злочини, що посягають на вщносини, що забезпечують умови з охорони, ращонального використання, вщтворення та оздоровлення рослинного свггу (ст. 245 КК «Знищення або пошкодження люових масивiв»; ст. 246 «Незаконна порубка люу»; ст. 247 «Порушення законодавства про захист рослин»).
Злочини, що посягають на вщносини, що забезпечують умови з охорони, ращонального використання, вщтворення та оздоровлення водних об'екпв (ст. 242 КК «Порушення правил охорони вод»; ст. 243 «Забруднення моря»).
Злочини, що посягають на вщносини, що забезпечують умови з охорони, ращонального використання, вщтворення та оздоровлення атмосферного повпря (ст. 241 КК «Забруднення атмосферного повггря»).
Злочини, що посягають на вщносини, що забезпечують умови з охорони й ращонального використання (ст. 248 «Незаконне полювання»; ст. 249 «Незаконне
244
зайняття рибним, звГриним або шшим водним добувним промислом»; ст. 250 «Про-ведення вибухових робГт з порушенням правил охорони рибних запасГв»; ст. 251 «Порушення ветеринарних правил»).
Злочини, що посягають на вщносини, яю забезпечують умови з охорони вщ умисного знищення або пошкодження територiй, взятих пщ охорону держави, та об'ектiв природно-заповщного фонду (ст. 252 КК «Умисне знищення або пошкодження територш, взятих пщ охорону держави, та об'екпв природно-заповiдного фонду»).
Злочини, що посягають на вщносини, яю забезпечують умови з охорони еколопчно1' безпеки (ст. 236 «Порушення правил екологiчноï безпеки»; ст. 253 «Проектування чи експлуатащя споруд без системи захисту довкшля»).
Злочини, що посягають на вщносини, яю забезпечують умови для протиди приховуванню або перекрученню вiдомостей про еколопчний стан (ст. 237 «Не-вжиття заходiв щодо лiквiдацiï наслщюв екологiчного забруднення»; ст. 238 «При-ховування або перекручування вiдомостей про еколопчний стан або захворюванють населення») [6; с. 130].
Запропонована систематизащя злочишв проти довкшля е, на нашу думку, нау-ково обгрунтованою, оскшьки певним чином уточнюе 1'х, використовуючи чгтко визначеш вище критери.
Родовим об'ектом злочишв проти довкшля е суспшьш вщносини з приводу умов (стосунюв), що забезпечують охорону, ращональне використання, вщтворення та оздоровлення сприятливого навколишнього середовища [7; с. 21].
Предмет злочину проти довкшля - це самостшна ознака складу злочину, що е предметно-речовою частиною виробничих сил (за винятком предмета злочину, пе-редбаченого ст. 238 КК), яка залучена в суспшьне виробництво або потенцшно мо-же бути до нього залучена, невщдшьна вщ природного середовища, вилучена Гз господарського обГгу (за винятком землГ), якГй властива виключнють права власностГ укра1'нського народу, вщособлена вГд натурально-речово1' форми (за винятком атмосферного повпря i природних процесГв), мае межГ володшня, можливГсть самовГдтворення, не перебувае на балансГ пГдприемств, установ i оргашзацш, не вГдображаеться в бухгалтерських звггах i балансах та враховуеться лише в натуральному виглядГ, характеризуеться неповторнютю i глибокою ГндивГдуальнГстю, крайньою рухливютю та природним походженням.
Для поняття злочинГв проти довкГлля суттеве значення мае 1'х об'ективна сторона. Вона характеризуеться дГянням (дГею або бездГяльнютю), наслГдками, пере-дбаченими в конкретних статтях Особливоï частини, необхщним причинним зв'язком, знаряддями, засобами i джерелами вчинення злочишв, а також вщповщною обстановкою хх вчинення.
1з сyб'ективноï сторони цГ злочини можуть вчиняться як умисно, так i з необережносп.
Суб'ектом злочинГв проти довкшля може бути фГзична осудна службова, не-службова, фГзична особа, яка досягла 16-рГчного вГку (громадянин Украши, шоземний громадянин, особа без громадянства або та, яка мае подвшне громадян-ство). У випадках притягнення до кримшально! вГдповГдальностГ за щ злочини
245
службових осГб, котрi вчинили 1'х iз використанням свого службового становища, 1'хш дiï за наявносп до того пiдстав мають квалiфiкуватися також за вiдповiдними статтями КК, якими передбачено вщповщальнють за злочини у сферi службово1' дiяльностi, крГм ст. 238, ч. 2 ст. 248 КК.
Зважаючи на те, що склади злочишв проти довкшля найчаспше мають блан-кетний характер, матерiально-правовою основою прокурорського нагляду е приро-доохоронне законодавство, яке за своею структурою досить об'емне та складне. Воно поеднуе водне, люове, земельне законодавство, законодавство про надра, вщходи, охорону атмосферного повгтря, тваринний свгт та шше законодавство. На-приклад, перш нiж вирiшувати питання про порушення кримiнальноï справи за оз-наками злочину, передбаченого ст. 248 КК (незаконне полювання), необхщно звернутися до Закону Украши «Про мисливське господарство i полювання», який визначае вимоги до порядку використання об'екпв тваринного свгту, а також до Закошв Украши «Про тваринний свгг», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповщний фонд Украши», «Про Червону книгу Украши» та шших. Тому на сьогодш актуальними залишаються проблеми кодифшацп природоохоронного законодавства.
Пщ час нагляду за законнютю розслiдування злочишв проти довкшля виникае запитання: чи повинен прокурор наглядати за виконанням тдзаконних акпв, що регулюють природоохоронну дГяльнють? Необхщно зазначити, що вщповщно до Закону Украши «Про прокуратуру» прокурор здшснюе нагляд за виконанням тшьки закошв (ст. 1). Тому видаеться некоректним твердження В. Н. Галузо про те, що прокуратура здшснюе перевГрку виконання закошв i тдзаконних нормативних акпв [8; с. 93].
Водночас шодГ квалГфшащя злочину проти довкшля потребуе вивчення сангтарних норм i правил, вщомчих шструкцш тощо [9; с. 63]. Вони повинш врахо-вуватися прокурором при здшсненш прокурорського нагляду за законнютю розслГдування злочинГв проти довкшля. При цьому прокурор перевГряе, чи не су-перечать шдзаконш нормативнГ акти, якГ регламентують охорону природного середовища, положенням Конституцп Украши, КПК Украши, шшим законам i мГжнародно-правовим договорам Украши, чи правильно орган дГзнання та слщчий застосовують 1'х при розслГдуваннГ злочишв проти довкшля.
Важливе значення при здшсненш прокурорського нагляду за законнютю розслщування злочишв проти довкшля мають постанови Верховного Суду Украши, зокрема Постанова вщ 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та шшГ правопорушення проти довкшля», в якш наголошуеться, що бшьшють статей, якими передбачено вщповщальнють за злочини проти довкшля, е бланкетними, тому слщ ретельно з'ясовувати, яким саме законодавством регулю-ються правовщносини, пов'язаш з використанням та охороною вщповщного природного ресурсу (землГ, надр, вод, атмосферного повгтря, рослинного та тваринного свгту тощо).
У зазначенш постановГ Верховного Суду Украши надано роз'яснення таких по-ложень кримшального закону, як «тяжкГ наслщки» (статтГ 236, 237, частини 2 статей 238—243, ч. 2 ст. 245, статп 247, 251, ч. 2 ст. 252, ч. 1 ст. 253 КК), «загибель людей»
246
(статп 236, 237, частини 2 статей 238—243, ч. 2 ст. 245, ч. 2 ст. 253 КК), «створення небезпеки для життя i здоров'я людей» (частини 1 статей 239—244, ч. 1 ст. 253 КК), «незаконне заняття рибним, звГриним або шшим водним добувним промислом (ст. 249 КК), «способи масового знищення звГрГв, птахГв, риби, шших видГв тваринного свпу» (частини 2 статей 248 та 249 КК). Пщкреслено, що згщно зГ ст. 236 КК вщповщальнють за порушення правил екологiчноï безпеки настае, зокрема, за умови, що воно спричинило еколопчне забруднення значних територш. Наведено також методику обчислення розмГру вщшкодування шкоди, заподiяноï знищенням або пошкодженням природних ресурсГв i нормативш акти, яю встановлюють вщповщш правила. Пщкреслено, що при вщшкодуванш шкоди слщ з'ясовувати як кшьюсш, так i яюсш критери.
Серед правових основ прокурорського нагляду за додержанням закошв при здшсненш досудового провадження особливе мюце належить вщомчим норматив-но-правовим актам, яю вщповщно до п. 7 ст. 15 Закону Украши «Про прокуратуру» видаються Генеральним прокурором Украши i е обов'язковими для виконання всГма органами дГзнання i досудового слщства.
У юридичнш лгтературГ йдеться про те, що невиконання органами дГзнання i досудового слщства вказГвок Генерального прокурора за своею правовою природою не е порушенням вимог кримшально-процесуального закону i не може спричинити тих правових наслщюв, яю передбачеш законом для кримшально-процесуальних порушень. Тому в КПК Украши необхщно ввести норму про обов'язковють виконання наказГв i вказГвок Генерального прокурора Украши, яю стосуються оргашзацшних питань розслщування.
ПерелГк використаних джерел та лгтература:
1. Зеленецкий В. С. Общая теория борьбы с преступностью. - Т. 1. Концептуальные основы. -Х.: Основа, 1994.-256 с.
2. Чеканов В. Я. Понятие правовых основ прокурорского надзора за расследованием преступлений // Актуальные вопросы советской юридической науки. - Ч. 2. - Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1978. - С. 101-108.
3. Маршунов М. Н. Прокурорско-надзорное право. Проблемы правового регулирования. - СПб: Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1991. - 218 с..
4. Бабенко В. I., Руденко М. В. Прокурор в галузГ охорони довкшля: сутшсть, повноваження, оргашзащя: Навч. поаб. - К.: Концерн «Видавничий Д1м «1н Юре», 2005. - 408 с.
5. Михайленко О. Р. Прокуратура Украши: Шдручник. - К.: ЮрГнком 1нтер, 2005. - 229 с.
6. Матвшчук В. К. Кримшально-правова охорона навколишнього природного середовища кримшально-правове та крим1нолопчне доолдження): МонографГя. - К.: Азимут-Украша, 2005. - 646 с..
7. Гавриш С. Б. Кримшально-правова охорона довкшля в Украш. Проблеми теорп, застосуван-ня i розвитку кримГнального законодавства. - К.: 1нститут законодавства Верховноï Ради Украши, 2002. - 636 с.
8. Галузо В. Н. Надзор прокуратуры // В кн.: Прокурорский надзор. - М.: ВНИИПП, 2001. - С. 93 -115.
9. Гареев А. А. Экологические преступления: уголовно-правовое противодействие. Дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. - СПб, 2006. - 212с.
247
Толочко Я.М. Правовые основы прокурорского надзора за соблюдением законов при расследовании преступлений против окружающей среды.
В статье исследованы особенности правового регулирования прокурорского надзора за законностью расследования преступлений против окружающей среды, а также предложены пути его совершенствования.
Ключевые слова: правовые основы, прорурорский надзор, преступления против окружающей среды.
Tolochko Ja.N. Legal bases of the public prosecutor's supervision observe the law at the investigation environmental crimes.
The specialties of prosecutor's supervision on legality of environmental crimes investigation are examined in article and the ways of its improvement are proposed.
Key words: legal bases, public prosecutor's supervision, environmental crimes.
Надiйшла до редакцл 17.06.2008 р.
248
