CC BY
267
УДК 343.211.3 Вiкторiя Володимир1вна Гальцова,
доцент
Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, м. Харюв
ДО ПРОБЛЕМИ ОБ'еКТА I СИСТЕМИ ЗЛОЧИН1В ПРОТИ С1М'1, ПРАВ ТА
1НТЕРЕС1В НЕПОВНОЛ1ТН1Х
У статтi дослiджуeться проблема об'екта злочинiв проти ам'!, прав та штереав неповнолiтнiх, а також критерп систематизацп таких злочинiв. Аналiзуeться змют i структура сiмейних вiдносин та вщносини, що забезпечують права та штереси неповнолiтнiх. На цiй пiдставi пропонуеться виокремити норми про кримшальну вiдповiдальнiсть за цi злочини у самостшний роздiл Особливо! частини КК Украши.
Ключовг слова: об'ект злочину, кримшально-правова охорона, сiмейнi вiдносини, права та штереси неповнол^шх, система злочишв.
Сiм'я, за визначенням соцiологiв, е важливим сощальним i правовим шститутом, унiкальною спiльнiстю, якнайкраще пристосованою до бюпсиачних особливостей людини, саме в нш, за умови сприятливих стосунюв, реалiзуються 1! потреби. Вони небезтдставно стверджують, що кожна сiм'я е складним сощальним явищем, своерiдним осередком суспшьства, мiкросоцiальною спiльнiстю й у свош сукупностi створюе вирiшальну конструкщю етносу, народу, нацп у силу винятково важливих виконуваних нею сощальних функцiй, що 1х нiяка шша суспiльна структура не в змозi виконати [2, с. 52; 22, с. 32].
Конститущя Украши проголошуе, що сiм'я, дитинство, материнство i батькiвство охороняються державою (ч. 3 ст. 51). Таке ж положення мютиться i в низцi мiжнародних правових актiв, зокрема Загальнiй декларацп прав людини (1948 р.), Мiжнародних пактах «Про громадянськi i пол^ичш права» (1966 р.) та «Про економiчнi, соцiальнi i культурнi права» (1966 р.), Конвенцп про права дитини (1989 р.), Декларацп прав дитини (1959 р.), Свропейськш конвенцп про захист прав людини й основоположних свобод (1950 р.) та ш. Отже, виршення питань правового захисту ам'1, прав та штереав неповнол^шх (д^ей) -це складний i комплексний iнститут, що входить у едину систему мiжнародного захисту прав i свобод людини та громадянина.
Виходячи iз цього, захист ам'1, прав та iнтересiв неповнол^шх (дiтей) е важливим соцiально-правовим напрямком дiяльностi держави, яка проводить широке коло економiчних, соцiальних i правових заходiв, що мають важливе значення для 1х всебiчного захисту. Зокрема, було затверджено сощальш програми загальнонащонального характеру, серед яких: «Д^и Украши» (1996 р.), «Рш ам'!'» (2004 р.), «Рш дитини» (2006 р.), «Рш нацiонального усиновлення» (2008 р.); розроблено загальнодержавну програму «Нацiональний план дш щодо реалiзацii Конвенцп ООН про права дитини» на перюд до 2016 р. та багато шших. З метою забезпечення належних умов для реалiзацii громадянських, економiчних, соцiальних i культурних прав д^ей прийнято Закон Украши «Про охорону дитинства» [18] та засновано посаду Уповноваженого з прав дитини (2011 р.) [17]. Це засвщчуе, що Украша визнала серед сво!х прюритетсв реалiзацiю низки програм щодо захисту ам% прав та iнтересiв неповнолггшх (дiтей), як широкомасштабну сферу дiяльностi, яка потребуе не т1льки урегулювання п нормами регуляторних галузей права (амейного, цивiльного, адмiнiстративного та ш.), але й спещально! кримшально-правово! охорони, оскшьки у цьому разi кримшальний закон забезпечить ефективне функцiонування цих позитивних i вельми важливих правових вщносин.
У чинному Кримiнальномy кодека Украши (далi - КК) мiститься низка норм, яю передбачають кримiнальнy вiдповiдальнiсть за окремi сyспiльно небезпечнi дiяння, що посягають на сiмейнi вiдносини, права та штереси неповнолiтнiх. Це таю, як: «Неналежне виконання обов'язкiв щодо охорони життя та здоров'я д^ей» (ст. 137 КК); «Пiдмiна дитини» (ст. 148 КК), «Експлyатацiя д^ей» (ст. 150 КК), «Використання малол^ньо!' дитини для заняття жебрацтвом» (ст. 1501 КК); «Статевi зносини з особою, яка не досягла статево'1 зршосп» (ст. 155 КК), «Розбещення неповнолiтнiх» (ст. 15б КК); «Ухилення вiд сплати алiментiв на утримання д^ей» (ст. 1б4 КК), «Ухилення вщ сплати коштiв на утримання непрацездатних батьюв» (ст. 1б5 КК); «Злюне невиконання обов'язкiв по догляду за дитиною або за особою, щодо яко'1 встановлена опiка або тклування» (ст. 1бб КК); «Зловживання опiкyнськими правами» (ст. 1б7 КК); «Розголошення таeмницi усиновлення (yдочерiння)» (ст. 1б8 КК); «Незаконнi д^' щодо усиновлення (yдочерiння)» (ст. 1б9 КК); «Втягнення неповнолiтнiх у злочинну дiяльнiсть» (ст. 304 КК); «Спонукання неповнол^шх до застосування допiнгy» (ст. 323 КК); «Схиляння неповнолiтнiх до вживання одурманюючих засобiв» (ст. 324 КК).
Загалом указан норми забезпечують необхщну охорону вiдносин у сферi ам':1, прав та iнтересiв неповнолiтнiх вщ злочинних посягань. Але, на наш погляд, простежуеться деяке ix «розпорошення» по рiзних роздiлах Особливо1 частини КК Украши. Наприклад, «Неналежне виконання обов'язюв щодо охорони життя та здоров'я д^ей» (ст. 137 КК) вщнесено законодавцем дороздшу II «Злочини проти життя та здоров 'я особи»; «Пщмша дитини» (ст. 148 КК), «Експлуатащя д^ей» (ст. 150 КК), «Використання малолiтньоï дитини для заняття жебрацтвом» (ст. 1501 КК) - до роздшу III «Злочини проти волi, чeстi та гiдностi особи»; «Статевi зносини з особою, яка не досягла статевох зршосп» (ст. 155 КК), «Розбещення неповнол^шх» (ст. 15б КК) - до роздшу IV «Злочини проти статeвоï свободи та статeвоï нeдоторканостi»; «Ухилення вщ сплати алiментiв на утримання д^ей» (ст. 1б4 КК), «Злюне невиконання обов'язюв по догляду за дитиною або за особою, щодо якоï встановлена отка або тклування» (ст. 1бб КК), «Зловживання откунськими правами» (ст. 1б7 КК), «Розголошення таемнищ усиновлення (удочершня)» (ст. 1б8 КК), «Незаконш ди щодо усиновлення (yдочерiння)» (ст. 1б9 КК) - до роздшу V «Злочини проти виборчт, трудовт та тшт особистш прав i свобод людини i громадянина»; «Втягнення неповнол^шх у злочинну дiяльнiсть» (ст. 304 КК) включено до роздшу XII «Злочини проти громадського порядку та моральностi»; «Спонукання неповнол^шх до застосування допшгу» (ст. 323 КК), «Схиляння неповнол^шх до вживання одурманюючих засобiв» (ст. 324 КК) - до роздшу XIII «Злочини у сфeрi об^у наркотичнт засобiв, nсиxотроnниx рeчовин, ïx аналогiв або nрeкурсорiв та iншi злочини проти здоров'я насeлeння». Позаяк указаш злочини вщнесено законодавцем до рiзниx роздшв Особливоï частини КК, е пщстави для висновку, що вони мають рiзнi i вщмшш родовi об'екти. Наприклад, злочини, передбачеш в нормах роздшу II Особливоï частини КК Украши, мають родовим об'ектом сустльш вiдносини, як забeзneчують життя i здоров 'я особи (ст. 137 КК); злочини, передбачеш в нормах роздшу III - волю, чeсть та гiднiсть особи (ст.ст. 148, 150, 1501 КК); злочини, передбачеш в нормах роздшу IV КК - статeву свободу та статeву ждоторкатсть особи (ст.ст. 155, 15б КК); злочини, передбачеш в нормах роздшу V КК - виборчi, трудовi та iншi особистi права i свободи людини i громадянина (ст.ст. 1б4 - 1б9 КК); злочини, передбачеш в нормах роздшу XII - громадський порядок та моральтсть (ст. 304 КК); злочини, передбачеш в нормах роздшу XIII -сустльт вiдносини у сфeрi об^у наркотичнт засобiв, nсиxотроnниx рeчовин, ïx аналогiв або nрeкурсорiв (ст.ст. 323, 324 КК). Таке визначення родових об'екпв указаних злочишв грунтуеться на аналiзi чинного кримшального законодавства i вщповщае усталеним уявленням про родовий об'ект злочишв. Але ж очевидно, що таке законодавче виршення у чинному кримшальному законодавствi мае внутршньо суперечливий характер, оскшьки щ вказаш суспшьш вщносини не е лопчно узгодженими та систематизованими мiж собою i тому визнавати ïx самостшними родовими об'ектами указаних злочишв немае пщстав.
До того ж аналiз норм Особливо! частини КК дозволяе дшти умовного висновку, що до змюту вказаних родових об'екпв цих злочинiв сгмейш в1дносини г в1дносини, що забезпечують права та Iнтереси дтей не входять. Отже, у чинному кримшальному законодавсга кримшально-правову охорону вказаних суспшьних вiдносин законодавець не визнае на рiвнi родового об'екта. Фактично ж у реальнш дiйсностi вказаш злочини завжди пов'язанi з посяганням на одну й ту ж групу суспшьних вщносин, що складаються у сферi ам':1, прав та штереав неповнолiтнiх (дiтей).
Таким чином, кримшально-правова охорона амейних вiдносин, прав та штереав неповнолiтнiх досi не мае належноi i достатньо обгрунтованоi реалiзацii у системi чинного кримшального законодавства. Безперечно, такий крок ниш набув особливого теоретичного та практичного значення. Цш проблемi i присвячена наша публшащя.
Переконанi, що окреслену теоретичну проблему можливо виршити шляхом аналiзу об'екта злочину. Проблема об'екта злочину - одна з найбшьш складних у теорп кримiнального права. Загальновщомо, що об'ект злочину у структурi складу злочину е одним iз визначальних елементiв, виступае одним найважлившим показником суспшьно!' небезпечностi злочину, його яюсною характеристикою [8, с. 89-102; 12, с. 113]. Об'ект визначае як сощальну, так i юридичну сутшсть злочину, його об'ективш i суб'ективнi ознаки, дозволяе встановити межi дп кримiнально-правовоi норми, вщмежовувати злочиннi дiяння вiд незлочинних, розмежувати сумiжнi злочини, правильно квалiфiкувати сустльно небезпечнi дiяння [23, с. 115]. Об'ект злочину уможливлюе правильне розв'язання низки шших досить важливих теоретичних i практичних питань, наприклад, установлення особливостей конструкцп складу злочину, обсягу i змюту об'ективноi i суб'ективноi сторони злочину; незаперечне його значення i для призначення покарання [25, с. 184].
У теори кримшального права розроблеш основи класифшаци об'екта злочину. Широко пщтримувана правниками класифшащя об'ектiв злочину за двома критерiями: 1) за вертикаллю - залежно вщ ступеня узагальнення суспiльних вщносин, яю охороняються кримiнальним законом, - загальний, родовий (а також видовий) i безпосереднш об'екти; 2) за горизонталлю - залежно вщ важливосп суспiльних вiдносин, на якi посягае конкретний злочин, тобто безпосереднього об'екта [9, с. 97-100]. Осо6ливо1 уваги заслуговуе родовий об'ект, тд яким у теорп кримшального права прийнято розумгги певне коло тотожних або однорщних суспшьних вщносин за своею сощальною або економiчною сутшстю, яю охороняються у силу цього единим комплексом кримшально-правових норм [25, с. 185]. Родовий об'ект являе собою менш високий (усереднений) рiвень узагальнення суспшьних вщносин (у порiвняннi з загальним об'ектом), охоронюваних кримшальним законом. Як випливае з сформульованого поняття, групування суспiльних вiдносин здiйснюеться не довшьно, а на пiдставi об'ективно юнуючих рис подiбностi i зб^у, якi й обумовлюють у кшцевому рахунку 1х еднiсть та однорщшсть. Значення родового об'екта полягае у тому, що вш: 1) дозволяе класифшувати за певними групами злочини й кримiнально-правовi норми, якi встановлюють вщповщальшсть за вчинення останнiх; 2) забезпечуе з'ясування характеру суспшьно! небезпечносп злочинних дiянь; 3) лежить в основi систематизацii Осо6ливо1 частини КК, яка являе собою сукупшсть кримшально-правових норм i закрiплених у них складiв злочинiв i дае можливють розташувати весь законодавчий i нормативний матерiал у певнiй систем^ пiдпорядкований единому об'ективному критерiю [25, с. 203].
Очевидно, що законодавчi ршення про родовий об'ект аналiзованих суспiльно небезпечних посягань суттево вiдрiзняються, оскiльки вказанi норми розмiщенi у рiзних роздiлах Осо6ливо1 частини КК. Тому проблема родового об'екта вказаних злочишв потребуе глибокого наукового вивчення i вщповщно! аргументацii. У цьому аспекп доцiльно дослiдити змiст i структуру сгмейних вгдносин г вгдносин, що забезпечують права й Iнтереси неповнолтн1х.
^ суспiльнi вщносини значною мiрою вiдрiзняються вiд суспшьних вщносин, що забезпечують життя i здоров'я особи; волю, честь та гщшсть особи; статеву свободу та
статеву недоторкашсть особи; виборч^ трудовi та iншi особистi права i свободи людини i громадянина; громадський порядок i моральшсть; та суспiльних вщносин у сферi обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин, ïx аналогiв або прекурсорiв, якi виступають родовими об'ектами дослiджуваниx злочинiв. Сiмейнi вiдносини утворюють самостiйну сферу суспiльного життя, у якому вони складаються, е самостшним видом вiдносин, що мають власну структуру 3i сво1ми особливостями, а саме: 1) суб'ект; 2) предмет; 3) змют. Особливий суб'ектний склад вщносин: чоловш, дружина, батько, мати, д^и, бабуся, дiд, онуки, брати або сестри й iншi родича Державнi органи, наприклад, реестраци акпв цивiльного стану, опiки й тклування, суду можуть лише брати участь у виникнент, змгнг або припинент амейних прав i обов'язюв, але в жодному разi не стають суб'ектами амейних вiдносин. Предметом таких вщносин е юридичний факт, тобто вони виникають виключно на пiдставi волевиявлення особи, яка бажае виникнення, змши або припинення сiмейниx вщносин. Змгст амейних вiдносин становлять взаемш права та обов'язки суб'ектiв амейних вiдносин. Отже, сiмейнi вiдносини утворюють самостшну сферу соцiально-правового життя, у якому вони складаються, е самостшним видом вщносин, мають свш особливий суб'ектний склад, виникають, змшюються i припиняються винятково за власним волевиявленням особи [20, с. 43, 56].
Неповнол^ш, як зазначають фаxiвцi у галузi педагогики та психологи, в силу сво'1'х вiковиx особливостей мають значно менше можливостей, нiж доросш, захистити себе вiд негативного впливу шших осiб та оточуючого середовища, а також не в змозi належним чином вiдстоювати сво'1' права та штереси, саме тому на ам'ю покладаеться основний захист прав i свобод неповнол^шх. За законодавством Украши, «дитина» (неповнол^ня) - це особа, яка е малол^ньою, тобто такою, що не досягла 14 роюв, та неповнол^ня особа вщ 14 до 18 рокiв (ст. 6 Омейного кодексу Украши) [21]. Зазначене вщповщае тлумаченню термiна «неповнол^ня особа», що мiститься у п. 12 ст. 3 Кримшального процесуального кодексу Украши: «неповнол^ня особа - це малол^ня особа, а також дитина у вщ вiд 14 до 18 роюв» [10].
Таким чином, амейш вiдносини вiдрiзняються за суттю i змiстом вiд суспшьних вiдносин, що утворюють змiст родових об'ектiв злочинiв, передбачених роздiлами II, III, IV, V, XII та XIII Особливо'1' частини КК, якими е суспшьш вщносини, що забезпечують життя та здоров'я особи; волю, честь та гщшсть особи; статеву свободу та статеву недоторкашсть особи; виборч^ трудовi та iншi особист права та свободи людини i громадянина; громадський порядок та моральшсть; суспшьш вщносини у сферi об^у наркотичних засобiв, психотропних речовин, ïx аналогiв або прекурсорiв, i виходять за ïx межi. Пiдставою для такого висновку е не тшьки дослщження сiмейниx вiдносин, а й аналiз кримiнального законодавства зарубiжниx кран, у якому групу кримiнально-правовиx норм щодо злочишв проти прав, законних штереав неповнол^шх та амЧ виокремлено у самостшний роздiл або главу. Наприклад, КК Росшсько'1' Федераци передбачае вщповщальшсть за цi злочини у роздш II, главi 20 «Злочини проти амЧ та неповнолiтнix», КК Казахстану - у главi 2 «Злочини проти амЧ та неповнол^шх», КК Бшоруси - у роздш VII, главi «Злочини проти укладу амейних вiдносин та iнтересiв неповнол^шх», КК кпанп - у роздш XII «Злочини проти амейних вщносин», КК Франци - у raroi 2, главi VII «Про посягання на неповнолгтшх осiб та ам'ю», КК ФРН - у роздш 12 «Злочинш дiяння проти громадянського стану, шлюбу та амЧ», КК Швеци - у главi 7 «Злочини проти сiм'ï», кримiнальне законодавство Норвеги - у частинi 2, главi 20 «Злочини, пов'язанi з амейними вiдносинами», КК Польщi - у главi XXVI «Злочини проти амЧ та опiки», КК Республши Болгари - у главi 4 «Злочини проти шлюбу, амЧ та молодЬ> та iн.
З огляду на це, цшком слушнi пропозици П. П. Андрушка [1, с. 160], О. I. Беловоï [3], Л. В. Дорош [6], I. О. Зшченко [7], С. Я. Лиxовоï [11], М. I. Мельника [15], В. О. Навроцького [14], О. С. Проць [19], З. А. Тростюк [24] та ш. щодо виокремлення у Особливш частиш КК самостшного роздшу, який мютив би норми, що передбачають кримшальну
вщповщальшсть за суспшьно He6e3ne4HÏ посягання у сферi сiмейних вiдносин i неповнол^шх.
Отже, сiмейнi вiдносини, права та штереси неповнол^шх (дiтей) становлять единий блок суспiльних взаемопов'язаних, взаемодоповнюваних вщносин. Оскшьки на дану групу вщносин посягають злочини, що мають суттеву схожiсть за соцiальною сутнiстю - завжди i у всiх випадках спричиняють шкоду суспiльним вiдносинам у сферi сiм'ï та прав i штереав неповнолiтнiх: ïx фiзичному, штелектуальному, духовному становленню та вихованню - е пщстави ïx розглядати як родовий об'ект, а злочини, що на них посягають, вщносити до самостшно]! групи злочишв. При цьому не можна не враховувати, що ам'я i дитинство захищаються Конститущею Украши, а це свщчить про ïx виключну важливiсть i значущiсть.
Викладене свiдчить про доцiльнiсть у порядку de lege ferenda виокремлення норми про кримшальну вщповщальшсть за щ злочини в единий i самостшний роздш (блок) Особливо'1' частини КК за назвою «Злочини проти ам% прав та iнтересiв неповнол^шх», помiстивши ïx за роздiлом «Злочини проти виборчих, трудових та шших особистих прав i свобод людини та громадянина». Дана група кримшально-правових норм як роздш Особливо'1' частини КК тд назвою «Злочини проти ам% прав та штереав неповнол^шх» у запропонованому варiантi мае становити собою не просту сукупшсть норм, а ïx упорядковану систему. Загальновiдомо, що система злочинiв - це певний порядок розмщення i групування злочишв з урахуванням ïx родового об'екта, тому обгрунтованим у зв'язку з цим е твердження Б. С. Ншфорова [16], С. О. Фролова [25], В. К. Глютша [5], В. Я. Тащя [23] та шших науковщв, що критерiем тако! систематизацп е об'ект злочину.
Як зазначав вщомий росiйський кримшалют Ю. I. Ляпунов, систематизацiю злочишв слщ розумiти розширено, на двох рiвняx: 1) подiл злочинiв i вщповщних кримшально-правових норм на роздши та розташування ïx у певнш послiдовностi; 2) формування класифшацшних пiдгруп усерединi кожноï з вщповщних груп (роздш) [13, с. 6]. Як стверджував Я. М. Брайнш, саме родовий, видовий i безпосереднш об'екти повинш розглядатися як пщстава систематизацп злочишв i вщповщних кримшально-правових норм [4, с. 106].
Отже, проблема систематизацп злочишв, у тому чист i тих, яю вчиняються у сферi ам':1, прав та штереав неповнол^шх, е доволi актуальною i мало дослщженою, мае важливе теоретичне i практичне значення, оскшьки дае можливють не тшьки упорядкувати дану категорш злочинiв i розглядати ïx як певну лопчно узгоджену систему, але й визначити найбшьш суш^ ïx риси (ознаки), якими вони вiдрiзняються вщ iншиx злочишв.
Критерiем ïx систематизацп обгрунтовано визнаемо видовi об'екти, до яких вщносимо: суспiльнi вiдносини у сферi сiм'ï та якi забезпечують права i штереси неповнол^шх. Разом вони становлять змют родового об'екта цих злочишв. Виокремлення даних суспшьних вщносин допоможе вибудувати суспшьно небезпечш дiяння i норми, що встановлюють за них кримшальну вщповщальшсть, у вщносно струнку лопчну систему. Подальшу систематизацiю злочишв проти сiм'ï', прав i штереав неповнолiтнix можна здiйснювати, на нашу думку, на пiдставi безпосереднього об'екта даних злочишв та з урахуванням аксюлопчного пщходу умовно подiлити ïx на злочини: 1) проти сiм'ï; 2) проти неповнол^шх, ïx прав та штереав. До злочинiв проти cîm'ï слщ вщнести наступнi суспшьно небезпечш дiяння: «Пiдмiна дитини» (ст. 148 КК); «Розголошення таемницi усиновлення (удочершня)» (ст. 168 КК), «Незаконш дй щодо усиновлення (удочерiння)» (ст. 169 КК), «Ухилення вiд сплати кош^в на утримання непрацездатних батьюв» (ст. 165 КК), а до злочишв проти неповнолттх, ïx прав та 1нтерес1в: «Неналежне виконання обов'язюв щодо охорони життя та здоров'я д^ей» (ст. 137 КК), «Експлуатащя дiтей» (ст. 150 КК), «Використання малолiтньоï дитини для заняття жебрацтвом» (ст. 1501 КК), «Статевi зносини з особою, яка не досягла статевоï зршосп» (ст. 155 КК), «Розбещення неповнолiтнix» (ст. 156 КК), «Ухилення вщ сплати алiментiв на утримання д^ей» (ст. 164 КК), «Злюне невиконання о6ов'язкiв по догляду за дитиною або за особою,
щодо яко1 встановлена отка або тклування» (ст. 166 КК), «Зловживання откунськими правами» (ст. 167 КК), «Утягнення неповнол^шх у злочинну дiяльнiсть» (ст. 304 КК), «Спонукання неповнолгтшх до застосування дотнгу» (ст. 323 КК), «Схиляння неповнол^шх до вживання одурманюючих засобiв» (ст. 324 КК).
У подальшому й iншi суспiльно небезпечш дiяння, що посягають на дослщжуваш суспiльнi вiдносини, можуть бути додатково вказаш як злочини у даному роздш КК Украши, наприклад, «насильство над членами сiм'ï», «насильство вщносно неповнолiтнix», «жорстоке поводження iз членами амЧ та вiдносно неповнолiтнix».
Урахування вказаних пропозицш щодо удосконалення чинного кримшального законодавства належним чином забезпечить кримшально-правову охорону ам% сiмейниx вщносин, прав та штереав неповнолiтнix (д^ей) вiд суспiльно небезпечних посягань, дасть можливють впорядкувати дану категорiю злочишв, дозволить розглядати ïx як певну лопчно узгоджену систему.
Список лггератури: 1. Андрушко П. П. Права громадян на задоволення пол^ичних, економiчниx, соцiальниx, культурних та iншиx штереав та ïx захист як об'ект кримшально-правовоï охорони / П. П. Андрушко // Новi Цившьний та Кримiнальний кодекси - важливий етап кодифшацп законодавства Украши: матерiали наук.-практ. конф., Iвано-Франкiвськ, 3-4 жовт. 2002 р. - ^ано-Франювськ, 2002. - С. 159-164. 2. Байдалакша А. Теоретичш проблеми визначення поняття «сiм'я» в умовах розвитку суспшьних наук / А. Байдалакша // Пщприемництво, госп-во i право. - 2007. - № 3. - С. 52-55. 3. Белова О. I. Кримшально-правова характеристика система злочишв проти амЧ та неповнол^шх : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / О. I. Белова ; Xарк. нац. ун-т внутр. справ. - X., 2007. - 19 с.
4. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве / Я. М. Брайнин. - М.: Юрид. лит., 1963. - 275 с.
5. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений / В. К. Глистин. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1979. - 127 с. 6. Дорош Л. В. О систематизации преступлений, посягающих на интересы семьи и детей / Л. В. Дорош // Проблемы совершенствования законодательства и практики его применения в современных условиях. - К.: УМК ВО / отв. ред. Н. И. Панов, 1992. - С. 185-190. 7. Зшченко I. О. Кримшально-правова охорона виборчих, трудових та шших особистих прав i свобод людини i громадянина: аналiз законодавства i судовоï практики : монографiя / I. О. Зшченко. - X. : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007. - 320 с. 8. Карпушин М. П. Уголовная ответственность и состав преступления / М. П. Карпушин. - М. Юрид. лит., 1974. - 232 с.
9. Кримшальне право Украши. Загальна частина : пщручник / за ред. : М. I. Бажанов,
B. В. Сташис, В. Я. Тацш. - 4-е вид., переробл. i допов. - X. : Право, 2010. - 456 с.
10. Кримшальний процесуальний кодекс Украши : вщ 13.04.2012, № 4651-VI // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2013. - № 9-10, № 11-12, № 13. - Ст. 88. 11. Лихова С. Я. Кримшально-правова охорона штереав амг1, пщотчних та неповнол^шх / С. Лихова,
C. Морозюк // Прокуратура. Людина. Держава. - 2005. - № 10. - С. 76-88. 12. Ляпунов Ю. И. Общественная опасность деяния как универсальная категория советского уголовного права: учеб. пособие / Ю. И. Ляпунов - М. : Изд-во ВЮЗШ МВД СССР, 1989. - 119 с.
13. Ляпунов Ю. И. Основы систематизации норм Особенной части уголовного права / Ю. И. Ляпунов, П. Я. Мшвениерадзе // Изв. вузов. Правоведение. - 1985. - № 3. - С. 25-33.
14. Навроцький В. О. Кримшальне право Украши. Особлива частина : курс лекцш / В. О. Навроцький. - К. : Знання, 2000. - 771 с. - (Вища осв^а XXI стшття). 15. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 г. / под ред. : Н. И. Мельник, Н. И. Xавронюк. - К. : А.С.К., 2004. - 1216 с.
16. Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Б. С. Никифоров. - М. : Госюриздат, 1960. - 229 с. 17. Питання Уповноваженого Президента Украши з прав дитини : Указ Президента Украши вщ 11.08.2011 р., № 811/2011 р. // Офщ. вюн. Украши. - 2011. - № 63. - Ст. 2494. 18. Про охорону дитинства : Закон Украши вщ
26.04.2001 р., № 2402-Ш // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2001. - № 30. - Ст. 142.
19. Проць О. С. Кримшально-правовий аспект охорони дитинства в Укрш'ш: проблемы питання / О. С. Проць // Конститущя Украши - основа розбудови правово! демократично! сощально! держави та формування правово! системи : мат. Всеукр. наук.-практ. конф., 2324 черв. 2011 р. / Адмш Президента Украши, Нац. акад. правов. наук Украши, Нац. ун-т «Юрид. акад. Украши iм. Ярослава Мудрого». - Х. : Право, 2011. - С. 385-387.
20. Ромовська З. В. Украшське амейне право : пщручник / З. В. Ромовська. - К. : Правова едтсть, 2009. - 500 с. 21. Пмейний кодекс Украши : вщ 10.01.2002 р., № 2947-11 // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2002. - № 21-22. - Ст. 135.
22. Сорокин С. А. Российская семья и три законопроекта по ее охране / С. А. Сорокин. -М. : Экономика, 1999. - 167 с. 23. Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. / В. Я. Таций. - Х. : Высш. шк., 1988. - 198 с. 24. Тростюк З. А. Понятшний апарат Особливо! частини Кримшального кодексу Украши : монографiя / З. А. Тростюк. -К. : Атша, 2003. - 144 с. 25. Фролов Е. А. Спорные вопросы общего учения об объекте преступления // Сб. учеб. тр. / Свердл. юрид. ин-т. - Свердловск, 1969. - Вып. 10 - С. 184225.
К ПРОБЛЕМЕ ОБЪЕКТА И СИСТЕМЫ ПРЕСТУПЛЕНИЙ ПРОТИВ СЕМЬИ, ПРАВ И ИНТЕРЕСОВ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ Гальцова В. В.
В статье исследуется проблема преступлений против семьи, прав и интересов несовершеннолетних, а также критерии систематизации этих преступлений. Анализируется содержание и структура семейных отношений и отношений, которые обеспечивают права и интересы несовершеннолетних. На основании этого предлагается выделить нормы об уголовной ответственности за эти преступления в самостоятельный раздел Особенной части УК Украины.
Ключевые слова: объект преступления, уголовно-правовая охрана, семейные отношения, права и интересы несовершеннолетних, система преступлений.
AS TO THE SUBJECT AND SYSTEM OF CRIMES AGAINST FAMILY, MINORS
RIGHTS AND INTERESTS Galtsova V. V.
The article studies the problem of subject of crime against family, rights and interests of minors. The author analyses the structure and content of family relations that secure rights and interests of minors. Basin on this it is suggested to single out the criminal responsibility for these crimes in an independent chapter of the Special Section of the Penal Code of Ukraine.
Key words: subject of crime, criminal and legal protection, family relations, rights and interests of minors, system of crimes.
Надтшла доредакцИ 12.02.2014р.
