CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 1. 2010 г. С.195-201.
УДК 342.5
ДО ПИТАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ОРГАН1В ПРОКУРАТУРИ УКРА1НИ
Попович С. М.
Прокуратура м. Харкова, Харыв, Украша
В робота розглядаються проблемш питання дшльносп органiв прокуратури Украши. На тдстав1 проведеного аналiзу чинного законодавства та наукових розвiдок висуваються i обгрунтовуються пропозици з правозастосування i правотворчостi.
Ключовi слова прокуратура Укра!ни, функци прокуратури, органiзацiя дiяльностi прокуратури.
Проголошення в Укра!ш правово! сощально! держави обумовлюе необхiднiсть вдосконалення правового забезпечення дiяльностi органiв прокуратури з тим, щоб вони сприяли всемiрному утвердженню верховенства закону, змiцненню правопорядку, неухильному додержанню прав та свобод громадян. Досягнення ще! мети можливе лише за умови врахування усього комплексу чинниюв, якi обумовлюють функцiонування нацюнально! правово! системи. Потреби демократичного суспшьс-тва, яке будуеться сьогодш в Укра!ш, обумовлюють поступову еволюцшну змiну всього державного мехашзму, у тому числi й оргашв прокуратури, однак непроду-манi посшшш кроки, пов'язанi iз звуженням !х функцiй, перш за все можуть негативно вiдбитися на сташ законностi та правопорядку у кра!ш. З огляду на це вважае-мо, що головним орiентиром у реформуванш органiв прокуратури мають бути не кшьюсш, а якiснi змши, сутнiсть яких полягатиме у шдвищенш прозоростi та демо-кратизацп дiяльностi прокуратури. Пошук можливих напрямкiв таких змш е метою дано!статп.
Як i все законодавство Укра!ни в цiлому, законодавство про прокурорський на-гляд потребуе подальшого розвитку в напрямку: 1) шдвищення статусу прокуратури як центратзованого багатофункцiонального наглядового органу; 2) внесення змiни до Конституцп Укра!ни (ст. 93 ч. 1) i передбачення в нш права законодавчо! iнiцiа-тиви для Генерального прокурора Укра!ни; 3) бшьш чiткого i змiстовного вiдобра-ження функцш i повноважень прокуратури як у Конституцп Укра!ни, так i в Законi «Про прокуратуру» [1], в кримшально-процесуальному законодавствi Укра!ни; 4) проведення ревiзil всього нормативного матерiалу, яким регламентуються органiза-цiя i дiяльнiсть прокуратури, на предмет його вщповщносп Конституцil Укра!ни; 5) складення перелiку скасованих або змiнених нормативних актiв, наказiв i iнструк-цш; 6) посилення правового i сощального захисту прокурорiв i слiдчих прокуратури та члешв lхнiх сiмей.
З огляду на сучасний рiвень правового регулювання прокурорсько! дiяльностi вбачаеться доцшьним внесення доповнень до Закону «Про Конституцшний Суд Укра!ни» [2]. У цьому Законi слiд передбачити право прокурора на запит до Кон-ституцшного Суду, а Генерального прокурора слщ включити до числа учасниюв засiдань Конституцiйного Суду, правомочнi висловлювати свою позищю щодо всiх
питань, яю розглядаються, i надавати докази. Також слiд надати Генеральному прокурору право на виступ у разi поновлення розгляду справи.
Необхiдно також внести доповнення до Закону «Про прокуратуру», в якому слщ передбачити право прокуроровi брати участь у конституцiйному процес у ви-падках та порядку, передбачених законодавством; надати Генеральному прокуроро-вi право в межах свое! компетенци звертатися до Конституцiйного Суду з поданням щодо усунення порушень прав та свобод людини i громадянина, що вiдбуваеться на основi закону, який застосовуеться або шдлягае застосуванню в конкретнiй справi.
Важливим напрямком розвитку будь-якого державного органу е змщнення його зв'язкiв з громадсьюстю. Головна мета партнерських вщносин прокуратури з насе-ленням, на нашу думку, мае бути сформульована як створення умов для побудови в Укра!ш правово! сощально! держави та громадянського суспiльства. Дана мета обу-мовлюе завдання прокуратури у сферi побудови системи партнерських вщносин, якi мають охоплювати найбiльш важливi галузi суспшьно! активностi громадян ^ як ми вважаемо, мають включати: 1) правову освiту, пропаганду законослухняно! поведь нки та необхiдностi додержання норм чинного законодавства; 2) профшактику будь-яких протиправних дiй i антигромадсько! поведiнки; 3) iнформування широких верств населення про специфшу дiяльностi органiв прокуратури; 4) формування позитивного iмiджу системи органiв прокуратури й прокурорського пращвника в сус-пiльнiй свiдомостi.
9. Змiцнення партнерських вщносин мiж прокуратурою та населенням вимагае активно! роботи iз громадськими органiзацiями, яка, на нашу думку, мае здшснюва-тися за такими прюритетними напрямками:
- попередне й поточне узгодження в питаннях планування й спшьного здшс-нення деяких профiлактичних заходiв щодо запобiгання правопорушень у побутовiй сферi, у вщношенш неповнолiтнiх i окремих категорiй потерпших;
- укладення довгострокових угод про взаемодда в обмiнi статистичною й пото-ковою iнформацiею про правопорушення в побутовiй сферi, вiдносно журналю^в та з iншо! тематики, вщповщно до специфiки дiяльностi та сфери штерешв певних громадських об'еднань;
- залучення ствроб^ниюв громадських об'еднань на стади розслiдування деяких категорiй кримшальних справ у якостi фахiвцiв, психолопв-консультантiв тощо;
- пiдготовка, публшащя й широке поширення брошур, лиспвок, iнформацiйних матерiалiв щодо способiв запоб^ання певним правопорушенням, ролi прокуратури й громадськосп в захистi прав громадян;
- спшьна розробка планiв i участь правових консультантiв i лекторiв у рек-ламно-iнформацiйних кампанiях, що проводяться громадськими оргашзащями з метою залучення уваги суспшьства до проблеми правово! осв^и й запобiгання рiзних форм екстремiзму, наркомана, дитячо! безпритульносп, домашнього на-сильства, корупцi! тощо.
Для забезпечення незалежносп працiвникiв оргашв прокуратури вiд впливу на них з боку учасниюв чисельних пол^ичних процесiв, якi останнiм часом активiзу-ються в Укра!нi, якнайшвидше доробити та затвердити Закон «Про порядок прове-
дення м^инпв, зборiв, вуличних походiв i демонстрацш», в якому закршити гаран-тi! проти незаконного впливу учасниюв цих акцiй на дiяльнiсть судiв, прокуратури та iнших правоохоронних органiв.
Визначальною умовою ефективно! дiяльностi будь-яко! органiзацi! е чiтке фор-мулювання !! мети, завдань та функцш. Мета органiв прокуратури Укра!ни, на нашу думку, е триединою i складаеться з наступних блоюв: 1) всебiчна захищенiсть прав i свобод людини та громадянина; 2) верховенство законносп у дiяльностi вшх держа-вних та недержавних оргашв, установ, пiдприемств та органiзацiй, а також громадян на територи Укра!ни; 3) всебiчна захищенiсть охоронюваних законом штерешв держави та суспiльства. При цьому органи прокуратури у сво!й дiяльностi керують-ся наступними завданнями: захист гарантованих Конститущею та законами Укра!ни полiтичних, трудових, житлових, еколопчних та iнших прав та штерешв учасникiв суспiльних вiдносин; захист закршлених Конституцiею та законами Укра!ни тери-торiально! цiлiсностi, суспiльного та державного ладу, пол^ично! та економiчно! систем; забезпечення законностi у дiяльностi ушх пiдприемств, установ та оргашза-цш, незалежно вiд форми власностi.
Функци прокуратури можна сформулювати як такий вид !! дiяльностi, що визначаеться сощальним призначенням прокуратури, вираженим у !! метi та за-вданнях; характеризуеться визначеним предметом ведення; спрямований на до-сягнення !! мети та вирiшення завдань i пов'язаний з використанням визначених Конститущею та законами Укра!ни повноважень i правових засобiв. Найважли-вшою умовою ефективностi дiяльностi прокуратури служить внутршня взаемо-зумовленiсть !! функцш. Така взаемозумовлешсть природно випливае з едност мети та завдань прокуратури.
Аналiз змiсту функцi!, що закршлена в Закону «Про прокуратуру» тд назвою «функцiя нагляду за додержанням законiв органами, якi проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання, досудове слщство» дае змогу зрозумiти, що вона охоплюе кримшально-процесуальну та оперативно-розшукову дiяльнiсть суб'ектiв, за якими право на !! здiйснення закрiплене законом, тобто !! назва не вщповщае зм> сту, оскiльки нагляд за додержанням закошв органами, якi проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання, досудове слщство передбачае нагляд за додержанням ними вшх законiв (наприклад, трудового законодавства). З урахуванням поло-жень Кримiнально-процесуального кодексу Укра!ни бшьш правильним було б iме-нувати дану функщю «нагляд за процесуальною дiяльнiстю органiв дiзнання i оргашв досудового слщства», що потребуе внесення вщповщних змiн до п. 3 ч. 1 ст. 15, ст. 29, 30 Закону «Про прокуратуру».
Ч. 2 ст. 44 Закону «Про прокуратуру» необхщно доповнити наступними повно-важеннями прокурора: вимагати вщ посадових ошб оргашв, кримшально-виконавчих та шших установ, що виконують судовi рiшення у кримшальних справах, пояснень з приводу допущених порушень, а також проведення перевiрок; не-гайно припиняти незаконне застосування до осiб, що тримаються у мюцях позбав-лення вол^ спецiальних засобiв (гамiвна сорочка, наручники тощо); вживати заходiв щодо притягнення до вщповщальносп осiб, якi допустили порушення закону. На нашу думку, це сприятиме шдвищенню результативностi прокурорського нагляду у
дослщжуванш галузi та бшьш надiйно забезпечуватиме додержання встановленого кримшально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або вщбування покарання особами у цих установах, !хшх прав i виконання ними сво!х обов'язкiв.
З метою досягнення визначеностi щодо кола правоохоронних оргашв, на якi поширюеться координацiйна функцiя прокуратури, необхiдно ч^ко визначити на законодавчому рiвнi закритий перелш правоохоронних органiв, що, на нашу думку, найбшьш доцiльно зробити у ст.10 Закону «Про прокуратуру».
Прогалини у законодавчому регулюваннi координацн правоохоронних органiв вимагають свого заповнення з метою шдвищення ефективностi боротьби зi злочин-нiстю, що, на нашу думку, доцшьно зробити шляхом розробки i затвердження Закону «Про координащю дiяльностi правоохоронних оргашв у боротьбi зi злочинню-тю», в якому були б закршлеш мета та завдання координацн, !! принципи, правовий статус прокурора, який мае вщповщати за органiзацiю та результати тако! координацн та мати для цього вщповщш повноваження, права та обов'язки суб'екпв координаци, критерн ефективностi координацшно! роботи, вщповщальшсть суб'ектiв координацшно! роботи за невиконання сво!х обов'язкiв.
Закон «Про прокуратуру» необхщно доповнити статтею, в якш визначалися б пiдстави для висловлення Верховною Радою Укра!ни недовiри Генеральному про-куроровi Укра!ни. Такими шдставами можуть бути: 1) порушення Конституцн та законiв Укра!ни; 2) припинення його громадянства або ви!зд на постiйне проживан-ня за межi Укра!ни; 3) набрання законно! сили обвинувальним вироком суду щодо нього або закриття кримiнально!' справи на пiдставах передбачених ст. 7, 71 КПК Укра!ни; 4) використання службового становища в iнтересах певних осiб та громад-ських оргашзацш; 5) у разi невиконання покладених на нього обов'язкiв. Крiм того, необхщно законодавчо закршити право Генерального прокурора Укра!ни заявити про свою вщставку у разi незгоди з дiями, що порушують принцип незалежност прокуратури або перешкоджають здiйсненню нею функцш, передбачених Консти-туцiею Укра!ни, а також за станом здоров'я, що шдтверджуеться медичним виснов-ком. Законодавче закршлення означених положень сприятиме реальному гаранту-ванню додержання принципу незалежносп дiяльностi прокуратури Укра!ни i зро-бить свiй внесок у розвиток конституцшно-правово! вiдповiдальностi вищих поса-дових осiб держави.
Здiйснення органами прокуратури свое! дiяльностi, спрямовано! на всемiрне утвердження верховенства закону i змiцнення правопорядку, у значнiй мiрi зале-жить вiд ефективного функцюнування системи кадрового забезпечення, яка врахо-вувала б як новiтнi тенденцн теорi! управлiння, так i позитивний досвщ та надбання практики. Вщ роботи працiвникiв кадрово! служби сьогодш залежить не просто комплектування кадрами оргашв прокуратури, а, врешт>решт, яюсть прокурорсько-слiдчо! дiяльностi та повага до прокуратури у суспшьсга. Анатз дiяльностi органiв прокуратури свiдчить, що настав час створення концепцн кадрово! роботи, яка б визначала кардинальш напрямки роботи з вiдбору кадрiв, кар'ерного зростання, атестацi! прокурорських пращвниюв. Кадрова полiтика в органах прокуратури повинна бути прозорою, ршення щодо призначення або звiльнення з посади мають прийматися iз врахуванням фахового рiвня особи та !! морально-дiлових якостей з
тим, щоб запоб^ти прийому на службу випадкових людей, аби не припускати при-значення на керiвнi посади працiвникiв з однобiчною шдготовкою, якi не мають не-обхщного професiйного досвiду у рiзних сферах прокурорсько! дiяльностi.
У Законi «Про прокуратуру» необхщно закрiпити правовi засади професшного вiдбору осiб на службу в органи прокуратури Укра!ни. При цьому вказаний вiдбiр мае враховувати наявний рiвень розвитку професiйно важливих якостей особистос-тi, а також вимоги до стану здоров'я кандидата на службу в органи прокуратури. У свою чергу, для квалiфiкованого здшснення психолопчно! дiагностики кандидатiв на службу в органи прокуратури необхщно введення в обласних та прирiвняних до них прокуратурах посади психолога. До його професшних обов'язюв, крiм здшс-нення професiйного психологiчного вщбору, може бути також вiднесено вжиття заходiв до формування позитивного морального ктмату у прокурорських органах та шдроздшах, надання психологiчних висновкiв щодо ошб, якi неефективно вико-нують сво! професiйнi обов'язки, порушують службову дисциплшу тощо.
Служба в органах прокуратури вiдрiзняеться пiдвищеними витратами фiзично!, iнтелектуально!, морально! енергi!, тому нести !! повиннi фiзично здоровi люди. З урахуванням вищевказаного було б доцшьно запровадити в органах прокуратури Укра!ни систему медичних оглядiв з метою виявлення придатност за станом здоров'я до проходження служби в органах прокуратури. Здшснення таких оглядiв доцшьно для абiтурiентiв, випускниюв вищих навчальних закладiв, яю приймаються на службу до оргашв прокуратури, потiм - кожнi 5 роюв служби, а пiсля досягнення пенсiйного вiку - щорiчно.
Ушфшащя вимог до рiвня пiдготовки прокурорських кадрiв у вищих закладах осв^и потребуе першочергового прийняття Галузевого стандарту вищо! юридично! освiти, який мютив би освiтньо-квалiфiкацiйнi характеристики випускникiв вищих навчальних закладiв, якi готують кадри для оргашв прокуратури Укра!ни, осв^ньо-професiйнi програми пiдготовки та засоби дiагностики якостi вищо! освiти прокурорських пращвниюв.
Для того щоб сформувати достатнш для майбутнього прокурора фаховий р> вень, необхiдно, аби пращвник був обiзнаний як iз специфiкою дiяльностi помiчни-ка прокурора, так i слiдчого прокуратури. При цьому найбшьш доцiльно, з огляду на термш, необхiдний для отримання вiдповiдних знань, вмiнь та навичок, здшсню-вати ротацiю через три роки роботи на посади По-друге, важливою ланкою у фор-муванш резерву на замiщення керiвних посад е робота на рiзних посадах у апарат прокуратури областi, при цьому доцшьно, щоб молодий пращвник мав досвщ дiя-льностi у кшькох структурних пiдроздiлах, аби отримати системне комплексне уяв-лення про особливост функцiонування обласно! прокуратури. Пращвники, якi позитивно зарекомендували себе тд час цiе! та вищезгадано! дiяльностi зараховують-ся у резерв на замщення посади заступника прокурора району. По-трете, перше призначення пращвника iз резерву на висунення на посаду заступника прокурора доцшьно здшснювати у районах поза обласним центром. Це пояснюеться значними вщмшностями у рiвнi та структурi злочинностi мiж обласним та районним центром, що неминуче впливае на вщповщальнють ршень та рiвень навантаження вiдповiд-
них пращвниюв прокуратури. Тому дана практика, що позитивно себе зарекоменду-вала в Харкiвськiй обласп, вважаеться нами гiдною широкого розповсюдження.
Крiм того, з метою забезпечення вщповщносп системи управлiння органами прокуратури Укра!ни вимогам Рекомендацi! № (2000) 19 Кабшету Ради Мiнiстрiв державам членам Ради Свропи щодо ролi державно! прокуратури в системi крим> нального судочинства необхiдно здiйснення наступних заходiв:
- ст.123 Закону «Про прокуратуру» необхщно доповнити положенням, вщповь дно до якого структуру Генерально! прокуратури мае затверджувати Президент Укра!ни. Вважаемо, що це сприятиме стабшьност дiяльностi прокуратури, закрш-ленню кватфшованих кадрiв та вiдповiдатиме положенням п.4 Рекомендацi! № (2000) 19 Кабшету Ради Мшс^в державам членам Ради Свропи щодо ролi державно! прокуратури в системi кримiнального судочинства;
- положення щодо неприпустимост обмеження дискримшацп пiд час при-йняття на службу до оргашв прокуратури за такими ознаками, як статева прина-лежшсть, раса, колiр шюри, мова, релiгiя, полiтичнi та iншi погляди, нацюналь-не i сощальне походження, зв'язок iз нацiональними меншинами, власшсть, на-родження й шше суспiльне становище, необхiдно включити до Положення про проходження служби в органах та установах прокуратури Укра!ни, в якому ма-ють бути визначеш правовi засади регулювання службово-трудових вщносин прокурорсько-слiдчих працiвникiв;
- Закон «Про прокуратуру» мае бути доповнений наступним положенням: «Пе-ремщення з посад прокурорсько-слщчих працiвникiв здiйснюеться з метою шдви-щення !хнього професшного рiвня, забезпечення стабiльностi кадрового складу i ефективностi дiяльностi органiв прокуратури»;
- ст. 49 Закону «Про прокуратуру» положенням наступного змюту: «Зниження рiвня соцiального забезпечення працiвникiв прокуратури не припускаеться, а закони та iншi правовi акти, що суперечать цьому Закону, тдлягають скасуванню»;
- оскшьки у законодавствi Укра!ни вщсутне визначення поняття «полiтичний рух» i критерi! належностi до нього, належнють працiвника прокуратури до пол> тичного руху може оцiнюватися лише суб'ективно, на пiдставi довiльного тлума-чення цього термiну без опори на жоден правовий акт. У зв'язку з цим вважаеться за доцшьне викласти вимогу щодо заборони пращвникам прокуратури належати до пол^ичних рухiв, яка носить не правовий, а морально-етичний характер, не у Закош «Про прокуратуру», а в Етичному кодекс працiвникiв прокуратури Укра!ни;
- з метою досягнення критерив, визначених п.8 Рекомендацi! (2000) 19 Кабшету Ради Мшс^в державам членам Ради Свропи щодо ролi державно! прокуратури в системi кримiнального судочинства доцшьно започаткувати створення мiждисци-плшарних груп, до яких включалися б квалiфiкованi фахiвцi з рiзних галузей знань, i передбачити бюджетне фшансування роботи членiв таких груп;
- ст. 7 Закону «Про прокуратуру» необхщно доповнити положенням наступного змюту: «Пращвник прокуратури мае право вимагати, щоб вказiвки та розпоря-дження керiвникiв надавалися йому у письмовш формi».
Список лггератури
1. Про прокуратуру : Закон Укра!ни ввд 05.11.1991 //Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1991. -№ 53. - Ст. 793.
2. Про Конституцшний Суд Украши : Закон Украши вщ 06.10.1996 //Ввдомосл Верховно! Ради Укра!ни. - 1996. - № 49. - Ст. 272.
Попович Е. Н. К вопросу о деятельности органов прокуратуры Украины / Е. Н. Попович //
Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Серия: Юридические науки. - 2010. - Т. 23 (62). № 1. 2010. - С. 197-203.
В работе рассматриваются проблемные вопросы деятельности органов прокуратуры Украины. На основе проведенного анализа действующего законодательства и научных исследований выдвигаются и обосновываются предложения по правоприменению и правотворчеству.
Ключевые слова: прокуратура Украины, функции прокуратуры, организацыя деятельности прокуратуры.
Popovich E. To the question of the activity of the procuracy bodies in Ukraine / Е. Popovich //
Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2010. - Vol. 23 (62). № 1. 2010. - Р. 197-203.
In this work the problematic issues of the activity of the procuracy bodies in Ukraine re examined. Proposals for law making and law enforcement are made and proved on the basis of the analysis of the current legislation and scientific research.
Keywords: procuracy of Ukraine, functions of the procuracy, organization of work the Office of Public Prosecutor.
Над1йшла до редакцп 21.04.2010 р.
