CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 211-217.
УГОЛОВНОЕ ПРАВО И КРИМИНОЛОГИЯ
УДК 343.8
1гнат ов О.М.
КЛАСИФ1КАЦ1Я ЗЛОЧИН1В, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ПРАЦ1ВНИКАМИ ОРГАН1В ВНУТР1ШН1Х СПРАВ
Розглядаеться кримiнально-правова та кри]шнолопчна класифiкацiя злочинiв, що вчиняються пращвниками органiв внугрiшнiх справ. Дослщжуеться подш зазначених злочинiв на види в залежносп вiд: форми вини; зв'язку злочинного дiяння з виконанням пращвником ОВС сво!х службових функцiй; сфери сустльних вiдносин, у якiй пращвником ОВС вчиняеться злочин; детермiнуючих шдстав деструктивно! поведiнки (агресiя, експансiя та обман); приналежносп суб'екту злочину до той чи шшо! служби, пщроздшу ОВС.
Ключовi слова: працiвники оргашв внутрiшнiх справ, злочини, класифiкацiя злочишв.
Для предметного й детального розгляду конкретного виду злочинностi, з метою пошуку найбiльш ефективних заходiв протидп, необидно подiлити його на складовi елементи (блоки i групи злочишв). Тобто виникае необхщнють класифшацп злочишв цього виду.
Щц класифiкацiею злочишв розумють подiл 1х на групи залежно вщ того чи шшого критерiю [9, с. 75]. Головна мета класифшацп - вщобразити таю типовi об'ективнi ознаки, на пiцставi яких можна групувати об'екти класифшацп, визначати 1х мiсце у категорiальному просторi. Водночас сенс класифшацп полягае в поглибленш знань про самi об'екти, бо повнiше i глибше дiйсна сутнiсть явищ та 1х властивостей може проявитися лише у зв'язку, у порiвняннi з шшими [8, с. 14-15]. Це дае можливють глибше вивчати явище в щлому, побачити його розвиток i вплив на iншi явища. Хоча будь-яка класифшащя суб'ективна, оскiльки вона визначаеться потребами, практичними iнтересами людини, але вона дiе на об'ективнш основi, детермiнована об'ективними властивостями дiянь, визнаних злочинами [8, с. 14].
Рiзним аспектам класифшацп злочинiв у вггчизнянш науцi придiлено чимало ува-ги. Але питания класифшацп злочишв, що вчиняються пращвниками ОВС, розроблено в дуже незначнш мiрi, очевидно через вщсутнють до останнього часу будь-яких „в^дкритих" дослiджень з ще! проблеми. Однак, проблема класифiкацil злочишв, що вчиняються пращвниками ОВС, на практищ не е штучною, оскшьки сьогоднi вiдомчi нормативнi акти передбачають вiцповiцальнiсть бiльш н1ж за 30 вцщв порушень законностi [12]. Актуальною е й потреба визначення Щдацщв щодо класифiкацil проти-правних д1янь працiвникiв ОВС Укра!ни.
У науковш лiтературi, залежно вiд цiлей та завдань, застосовуються рiзнi пiдходи до класифшацп злочинiв, що лежать в основi структурування злочинностi [3, с. 13].
Кримшально-правова класифiкацiя, е традицшною для кримшологп, тому що кримшально-правова теорiя, а також заснований на нш кримiнальний закон, визнача-ють юридичну характеристику злочинiв i злочинщв, !х види, що е вихщними для кримшологп й обумовлюють меж^ рамки предмету кримiнологi!, розподiляе склади злочинiв за вщповщними роздiлами, виходячи з родового об'екту зазiхання [17, с. 6], у залежносп вщ характеру та ступеня сустльно! небезпеки дiяння. У деяких випадках в основу класифшаци Особливо! частини КК Укра!ни покладений розподiл злочинiв за суб'ектом (вiйськовi злочини й т. ш.).
Так, Ю.А. Мерзлов вважае, що при класифшацп злочинiв, вчинених працiвниками служби кримшально! мшцп, за основу повинен братися об'ект посягання, що надасть можливiсть встановити поширенють окремих видiв злочинiв, спрямованiсть посягань [14, с. 13-14]. Вщповщно, групування протиправних дiянь мае здiйснюватися за видами злочишв: проти особистостi; проти власностi; проти державно! влади; iншi злочини. За аналогiчним принципом здшснюе класифiкацiю злочинiв, якi були вчинеш працiвниками мiлiцi! громадсько! безпеки, О.С. Черепашин [18, с. 30]. В обох випадках до категорй „iншi протиправш дiяння" автори включають склади злочишв, пов'язаш з порушенням пращвниками мiлiцi! правил безпеки дорожнього руху, незаконним виго-товленням, придбанням, збереженням, перевезенням, збутом збро!, наркотикiв, а також розкраданням останнiх. На думку С.А. Алтухова, до злочишв, вчинених пращвниками мшци, можуть бути вщнесеш рiзнi кримiнально-правовi класи дiянь, обумовлених сферами службово! дiяльностi пращвниюв: 1) злочини проти конституцiйних прав i свобод громадян; 2) злочини проти власностц 3) злочини проти державно! влади та штерешв державно! служби; 4) злочини проти правосуддя [2, с. 42].
О.О. Купленський називае таю чотири групи злочишв, пов'язаних зi службовою дiяльнiстю пращвниюв ОВС: 1) посягання, спрямоваш на завдання шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) дiяння, що посягають на недоторканнiсть особистостi, !! волю, честь i гiднiсть; 3) дiяння, що посягають на iснуючу систему правосуддя; 4) корисливi злочини, вчинеш у зв'язку з виконанням службових обов'язкiв [11, с. 9]. На думку О.М. Варипна, злочини пращвниюв ОВС також можна класифшувати за кримшально-правовими ознаками на злочини: проти власностц проти особистостц проти iнтересiв служби в органах державно! влади та органах мюцевого самоврядування; проти правосуддя; iншi злочини [4, с. 44].
На наш погляд, необхiдно враховувати, що шд злочинами працiвникiв ОВС слщ розумiти передбаченi кримiнальним кодексом ус суспiльно небезпечнi виннi дшння, вчинеш пращвниками ОВС з використанням службового становища (у широкому розумiннi [13]), тому кримшально-правова класифшащя злочинiв, вчинених пращвниками ОВС, може бути зведена до !хнього групування вщповщно до роздшв Особливо! частини Кримшального кодексу Укра!ни.
Критерi!, покладенi в основу кримшально-правово! класифiкацi!, безумовно, ста-новлять штерес для кримiнологi!, але не в усьому забезпечують потреби кримшолопчно! теорi! та практики, бо не можуть повною мiрою охопити вс особливостi злочинiв, що мають значення для !х попередження [10, с. 216]. Кримiнологiчна ж класифiкацiя злочишв передбачае урахування тих чи шших критерi!в (ознак), залежно вщ цшей класифiкацi!. Для кримiнологiчно! класифiкацi! набагато
212
важливiше враховувати ознаки, що сввдчать про характер антисуспiльноï спрямованосп особистосп винного, ïï глибинi i стшкосп, про мехaнiзм, спосiб злочинного зaзiхaння, обставини, що сприяють вчиненню злочину.
На нашу думку, основним крит^ем класифшаци виду злочинностi, що розглядаеться, е зв'язок злочинного дiяння з виконанням прaцiвником ОВС своïх служ-бових функцiй.
Наприклад, В.Ю. Тичинський, на основi вищевказаного критерiю видшяе три групи злочинiв пращвниюв ОВС: перша об'еднуе злочини, яю були вчиненi в „загально кримшальному змсп" - „загальш"; друга - об'еднуе злочини, для вчинення яких було використано формений одяг пращвника, службове посвiдчення особи i/чи спещальний автотранспорт, а також табельна зброя, - „загальш - з використанням хитрощiв"; третя група - злочини, вчинення яких заподдае негативний вплив на виконання прaцiвником своïх службових обов'язкiв, вiднесенi до „посадових" [16, с. 80]. Приблизно тaкоï ж позицп дотримуеться i О.М. Вари гш [4, с. 45-46]. На думку С.А. Алтухова, точшше було б роздшити цей рiзновид злочишв на загальш - до яких слщ вщнести злочини, яю можуть бути вчиненi будь-яким громадянином, а не тшьки прaцiвником мiлiцiï i власне „мшцейсью" злочини - дiяння, вчиненi лише в окремих сферах дiяльностi вказаних суб'ектiв (наприклад, при розслщуванш кримiнaльних справ, охоронi громадського порядку тощо) [2, с. 52]. К.О. Прохоров шдрозд^е злочини, вчинен прaцiвникaми мiлiцiï проти життя i здоров'я, на три групи: 1) злочини, вчинеш пращвниками мшцп проти життя i здоров'я у зв'язку з перевищенням посадових повноважень, що станов-лять собою дiяння, скоенi у межах службово1' дiяльностi. Суб'ектами таких злочинiв можуть виступати тiльки прaцiвники, нaдiленi повноваженнями посадово1' особи; 2) зaгaльнокримiнaльнi злочини; 3) необережш злочини, що посягають на життя i здоров'я [15, с. 28-42]. Подiбний шдхщ пропонуе О.М. Александров, який видiляе три категорп злочинiв прaцiвникiв ОВС: зaгaльнокримiнaльнi, посaдовi та злочини, вчиненi через необережнють [1, с. 12].
На нашу думку, представлен вище клaсифiкaцiï мають певнi вади. Так, видiляеться група загальнокримшальних злочинiв, нiяк не пов'язаних зi службовою дiяльнiстю прaцiвникa ОВС, що можуть бути вчинеш будь-якою особою, а не тшьки пращвником ОВС i, отже, не мають специфiки, характерно!' для злочишв, вчинених суб'ектом - прaцiвником ОВС. Вважаемо, що вщсутнють тaкоï суттевоï особливосп як вчинення злочину з використанням службового становища е неприпустимим. Дана особливють багато в чому визначае характер злочишв, що були вчинеш, i е (поряд зi вчиненням злочину суб'ектом - прaцiвником оргашв внутршшх справ) базовою подставою для видшення злочинностi прaцiвникiв ОВС як окремого виду злочинностi. Вiдсутнiсть ж тaкоï особливостi, як зв'язок вчинення злочину з використанням службового становища пращвником ОВС свщчить про нелопчнють вщнесення такого злочину до даного виду, оскшьки у цьому випадку прaцiвник ОВС не виступае в ролi особливого суб'екта, тобто вщсутня специфiкa злочинних посягань.
Крiм того, як справедливо вщзначав А.Ф. Зелiнський, вщповщно до закошв формaльноï логiки клaсифiкaцiя повинна здшснюватися за однiею пiдстaвою [5, с. 173], однак, деяю вченi, класифшуючи злочини, вчиненi прaцiвникaми ОВС, на пщст^ зв'язку здiйснення злочину з виконанням пращвником ОВС своïх службових функцш,
213
видшяють в окрему групу злочини, вчиненi працiвниками ОВС з необережносп, що на наш погляд, суперечить законам логiки i не сприяе об'ективному вивченню даного виду злочишв.
Стосовно необережних злочинiв, ми не можемо погодитися з тими вченими, яю вважають, що визначення злочинiв, вчинених працiвниками ОВС, повинне охоплювати винятково навмиснi злочиннi дiяння, вчиненi до того ж шляхом активних дiй. Аргумен-туючи свою позищю, вказанi автори зазначають, що, осюльки факти вчинення працiвниками ОВС необережних злочишв хоча i е кримшально-протиправними, суспiльно-небезпечними, що передбачають кримшальну вiдповiдальнiсть, але не повиннi вщноситися до категорй' "мшцейських" злочинiв через вщсутнють намiру на заподiяння шкоди дiяльностi державного управлiння [2, с. 37].
На наш погляд, навпаки, до злочишв пращвниюв ОВС поряд з навмисними злочи-нами, слщ вщносити також й необережнi злочини, але лише у тому раз^ коли професшна приналежнiсть виступае як умова вчинення злочину. Такими злочинами е ДТП, недбале поводження з табельною зброею тощо, коли скоення злочину досить часто обумовлюеться суб'ективним почуттям безкарностi працiвника через його приналежнють до правоохоронних оргашв (наприклад, вдаване почуття службового „Дмуштету" вiд працiвникiв ДА1). Крiм того, зовшм не рiдкi випадки, коли пращвник ОВС, виконуючи сво! службовi обов'язки, наприклад, затримуючи правопорушника, застосовуе дозволен законом методи, прийоми, спещальш засоби (наручники, гумовий кийок, зброю тощо), при цьому виходить за рамки сво!х повноважень, заподiюючи шкоду життю i здоров'ю людини. Характерною рисою таких злочинiв е i специфiчна форма вини - змшана. Для само! дй' характерний умисел, а по вщношенню до наслщюв - необережнiсть.
Таким чином, якщо за критерiй класифiкацiï прийняти таку важливу суб'ективну характеристику даного виду злочишв, як форма вини пращвника ОВС, який вчинив злочин, то даний вид злочишв можна разподшити на умиснi, необережнi i злочини зi змiшаною формою вини.
Що ж стосуеться класифiкацiï злочинiв, вчинених пращвниками ОВС, за таким критерiем як зв'язок злочинного дiяння з виконанням працiвником своïх службових функцш, то, на нашу думку, увесь масив дослщжуваних нами злочинiв, можна розподшити на двi групи: службовi i загальнокримiнальнi злочини, вчиненi з викори-станням службового становища. До групи службових входять усi злочини, вчинеш пращвниками ОВС у зв'язку з виконанням ними своïх службових функщй. Тобто, злочини безпосередньо пов'язаш з проходженням державноï служби в пщроздшах ОВС, i, як наслщок, виконанням специфiчних завдань, покладених на них законом, з метою регулювання правовщносин у сферi правопорядку. Характер злочишв ща групи визначаеться, насамперед, службовою дiяльнiстю працiвника ОВС, специфшою вико-нуваних ним функцш. До групи загальнокримшальних злочинiв, вчинених iз викори-станням службового становища, входять злочини, що можуть бути вчинеш в будь-якш сферi штересш, що охороняються законом. До них належать загальнокримшальш злочини, вчинеш пращвниками ОВС пщ час виконання ними своïх службових обов'язюв або поза службою, але тим або шшим чином пов'язаш з використанням пращвником свого службового становища (у широкому розумшш).
214
Наступним базовим критерiем клaсифiкaцiï злочишв, що розглядаються, який тiсно пов'язаний iз попереднiм, на нашу думку, мае бути сфера суспшьних вщносин, у якiй прaцiвником ОВС вчиняеться злочин. Клaсифiкaцiя за таким крит^ем обумовлюеться тим, що всю масу дослщжуваних злочинiв складають три вщносно сaмостiйнi кримiнологiчнi групи, яю мають своï специфiчнi особливостi детермiнaцiï, що у свою чергу обумовлюе вщповщну диференцiaцiю зaходiв ïх попередження. Тому дослщження злочинiв, що вчиняються пращвниками ОВС, слщ здiйснювaти з ураху-ванням розподiлу всiеï сукупностi на три види: 1) злочини, що вчиняються пращвниками ОВС у зв'язку з службовою дiяльнiстю; 2) злочини, що вчиняються пращвниками ОВС у сферi амейно-побутових вiдносин; 3) злочини, що вчиняються пращвниками ОВС поза сферою шмейно-побутових вщносин та не пов'язаш з службовою дiяльнiстю.
На нашу думку, доцшьно класифшувати злочини, вчиненi прaцiвникaми ОВС, та-кож i за детермiнуючими подставами, що знаходять свiй прояв через мотиващю та дiï винного. Дотримуючись концепцiï, вiдповiдно до якоï рушшною силою деструктивноï поведiнки (детермiнуючими подставами) е aгресiя, експaнсiя та обман, що в реальному проявi виступають як окремо, так i в сполученш один з одним [7, с. 251-274], вважаемо за доцшьне роздшити весь масив злочинних посягань, що становлять даний вид злочишв, на три основш групи: 1) злочини, мотиващя яких пов'язана з агреиею (пере-важно злочини, що вчиняються пращвниками ОВС у сферi шмейно-побутових вщносин); 2) злочини, мотиваця яких пов'язана з експaнсiею (переважно злочини, що вчиняються прaцiвникaми ОВС поза сферою шмейно-побутових вiдносин та не пов'язаш з службовою дiяльнiстю); 3) злочини, мотиваця яких пов'язана з обманом (переважно злочини, що вчиняються пращвниками ОВС у зв'язку з службовою дiяльнiстю) [6].
Також, на нашу думку, доцшьно класифшувати злочини, вчинеш пращвниками ОВС, вщповщно до диференщацп суб'екту злочину (пращвника ОВС) в залежносп вщ його приналежносп до той чи iншоï служби, пiдроздiлу ОВС. В залежносп вщ принaлежностi прaцiвникa до певноï служби, пiдроздiлу ОВС змiнюеться специфша виконуваних службових функцiй, i, як наслщок, змiст службових повноважень i компетенцп, якими прaцiвники володiють в силу службового становища. Так, одш службовi особи можуть вчинити певш злочини, iншi - нi. В свою чергу, використання службових повноважень i можливостей, що випливають iз службового становища, крiм того, буде обумовлювати не тшьки рiзний характер злочину, aлi i тяжкiсть наслщюв.
Клaсифiкaцiя злочинiв за заначеним критерiем, формуючи нaйбiльш стiйкi групи розглянутого блоку злочинiв, сприяе пошуку найбшьш ефективних зaходiв протидiï цьому виду злочишв, оскшьки дозволяе досить глибоко (на рiвнi окремоï служби, пщроздшу ОВС) пiзнaти феномен злочинностi пращвниюв ОВС i надае можливiсть детально видшити i розкрити ïхнi кримшолопчш особливостi.
Зaпропоновaнi критерiï, а також побудоваш клaсифiкaцiï злочинiв, вчинених пращвниками ОВС, звичайно ж не виключають iншi пщстави для клaсифiкaцiï, однак е спробою зосередити увагу на ютотних ознаках злочинiв, що вчиняються пращвниками ОВС, виявити особливостi ïх вчинення, яка орiентовaнa на розв'язання завдань протидiï цьому негативному явищу.
215
Список використаних джерел та лггература:
1. Александров О. Н. Роль подразделений собственной безопасности МВД в профилактике правонарушений среди сотрудников органов внутренних дел (на примере Смоленской области) // Проблемы профилактики преступлений, совершаемых сотрудниками правоохранительных органов: Материалы межвузовского научно-практического семинара. Юридический институт МВД России (Смоленский филиал). - Смоленск, 2000. - С. 12.
2. Алтухов С. А. Преступления сотрудников милиции (понятие, виды, особенности профилактики). - СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001, С. 37.
3. Бандурка А.М., Давыденко Л.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография. -Харьков: Основа, 2003. - С.13. - 368 с.
4. Варыгин А.Н. Преступность сотрудников органов внутренних дел и воздействие на нее / Под ред. Б.Т. Разгильдиева. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2003. - С. 45-46.
5. Зелшський А.Ф. Крим1нолопя. Навчальний поабник. - Х.: Рубжон, 2000, С. 173.
6. Игнатов О. Мотиващя насильницьких злочишв, що вчиняються пращвниками оргашв внутрштх справ // Право Укра!ни, 2008. - № 4. - С. 97-100.
7. Кондратюк Л.В. Антропология преступления. (Микрокриминология.). М.: НОРМА. - 2001. -С. 251-274. -338с.
8. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений . - Х.:Вища шк., 1983. - С.14. - 129 с.
9. Кримшальне право Укра!ни: Загальна частина: Шдручник для студенлв юрид. спец. вищ. закладш освгги / М.1. Бажанов, Ю.В. Баулш, В.1. Борисов та ш. / За ред. проф. М.1. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тащя. - Ки!в-Харюв: Хршком 1нтер. - Право, 2002. - С. 75.
10. Криминология: Учебник / По.ред. акад. В.Н. Кудрявцева, проф. В.Е. Эминова. - М.: Юрист, 1995.- С. 216.-512 с.
11. Купленский А.А. Криминологическая характеристика преступлений, совершаемых сотрудниками уголовного розыска в связи со служебной деятельностью: Автореф. дисс... канд. юрид. наук. - Омск, 1991. - С. 9.
12. Мартиненко О.А. Мюце крим1нологп у розбудов1 оргашв внутршшх справ // В1сл Крим1нолопчно! асощацп Укра!ни: Альманах.- Харюв: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. - Вип. 1. - С. 114-117.
13. Мартиненко О., Игнатов О. Феномен правопорушень серед пращвниюв мшщи: питання кримшально-правово! дефшщи // Право Укра!ни. - 2005. - № 1. - С. 60-63.
14. Мерзлов Ю. А. Криминологическая характеристика и предупреждение преступлений, совершаемых сотрудниками службы криминальной милиции: Дисс. канд. юрид. наук. - Омск, 1998.- С. 13-14.
15. Прохоров К.А. Криминологическая характеристика и предупреждение преступлений, совершаемых сотрудниками милиции против жизни и зжоровья: Дисс. канд. юрид. наук. - М., 2004. - С. 28-42.
16. Тычинский В.Ю. К вопросу о профилактике преступлений, совершаемых сотрудниками правоохранительных органов // Проблемы профилактики преступлений, совершаемых сотрудниками правоохранительных органов: Материалы межвузовского научно-практического семинара. Юридический институт МВД России (Смоленский филиал). - Смоленск, 2000. - С. 80.
17. Фесенко С. В. Кримшально-правовий захист здров'я населення (коментар законодавства та судово! практики). - К.: 1стина, 2001. - С. 6. - 192 с.
18. Черепашкин А.С. Криминологическая характеристика и предупреждение преступлений, совершаемых сотрудниками милиции общественной безопасности: Дисс. канд. юрид. наук. -Омск, 2004. - С. 30.
Игнат ов А.Н. Классификация преступлений, совершаемых работниками органов внутренних дел.
Рассматривается уголовно-правовая и криминологическая классификация преступлений, совершаемых работниками органов внутренних дел. Исследуется разделение указанных преступлений на виды в зависимости от: формы вины; связи преступного деяния с исполнением работником ОВД своих служебных функций; сферы общественных отношений, в которой работником ОВД совершается преступление; детермини-
216
рующих оснований деструктивного поведения (агрессия, экспансия, обман); принадлежности субъекта преступления к той или иной службе, подразделению ОВД.
Ключеввые слова: работники органов внутренних дел, преступления, классификация преступлений.
Ignatov AN. Classification crimes rommitted by police officers.
Criminal and legal and criminology classification of crimes is examined, organs of internal affairs accomplished workers. Dividing of the indicated crimes is probed into kinds depending on: forms of guilt; connections of criminal act with execution of the official functions a worker OIA; sphere of public relations, in which committed a crime a worker OIA; determining grounds of destructive conduct (aggression, expansion, deception); belongings of subject of crime to one or another service, subdivision of OIA.
Key words: workers of organs of internal affairs, crimes, classification of crimes.
Надшшла до редакцп 08.10.2008 p.
217
