CC BY
53
УДК 343.102: 343.37
В. П. Захаров
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ,
д-р юрид. наук, проф.,
проф. кафедри оперативно-розшуково! дiяльностi та спещально! технiки
ЛЕГАЛ1ЗАЦ1Я (В1ДМИВАННЯ) ДОХОД1В, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
© Захаров В. П., 2014
Дослщжуються поняття легалiзащl (вщмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом у теоретичному та правовому аспектах.
K™40Bi слова: злочинш кошти, злочиннi доходи, легалiзацiя злочинних доходiв, злочин, правове забезпечення.
В. П. Захаров
ЛЕГАЛИЗАЦИИ (ОТМЫВАНИЕ) ДОХОДОВ, ПОЛУЧЕННЫХ ПРЕСТУПНЫМ ПУТЕМ В ТЕОРЕТИЧЕСКОМ И ПРАВОВОМ
АСПЕКТАХ
Исследуются понятия легализации (отмывание) доходов, полученных преступным путем в теоретическом и правовом аспектах.
Ключевые слова: преступные средства, преступные доходы, легализация преступных доходов, преступление, правовое обеспечение.
V. Р. Zaharov
INVESTIGATED LEGALIZATION (WASHING) OF THE PROFITS GOT A CRIMINAL WAY IN THEORETICAL AND LEGAL ASPECTS
The article concepts are investigated legalization (washing) of the profits got a criminal way in theoretical and legal aspects.
Key words: criminal money, criminal profits, legalization of criminal profits, crime, legal providing.
Постановка проблеми. Екожяшчне зростання сучасного суспшьства нерозривно пов'язане i3 запобтанням рiзноманiтним загрозам, яю особливо набувають свого поширення у перюд реформування екож^чно! системи. Поряд з цим, у зв'язку з активним розвитком фшансово! системи, технолопчним удосконаленням здiйснення фiнансових операцiй, проникненням у нацiональну економiку транснащонально! злочинноста, створюючи систему загроз для фшансових ринкiв Укра!ни, якi здiйснюються за допомогою вливання злочинних капiталiв в економжу. Протидiя вiдмиванню доходiв, одержаних злочинним шляхом, потребуе усвiдомлення природи та чинниюв поширення цього суспшьно-небезпечного явища, а також вiдповiдного правового забезпечення, узгодженого з мiжнародними стандартами.
Стан дослщження. Дослiдження поняття легалiзацil (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, висвгтлено в наукових працях О. М. Бандурка, М. I. Бажанова, А. С. Бетцького,
180
Ф. Г. Бурчака, В. К. Грищука, Л. М. Дот, О. Ф Кшвещ, О. Г Кальмана, М. Н. Мироненка, М. I. Мельника, в. О. Несвгга, В. М. Поповича, Н. В. Селiхова, О. Ю. Яюмова, А. В. Яковлева та ш.
У науковiй лiтературi та в юридичному правi запропоновано багато визначень цього поняття. Термш "вщмивання" доходш позначае процес перетворення нелегально отриманих кошпв на легальт.
О. М. Бандурка пiд ввдмиванням доходiв, одержаних злочинним шляхом, розумiе прихову-вання iстинного джерела отриманих матерiальних цiнностей, перетворення незаконно! готавки в iншу форму активу, приховування iстинного власника незаконно набутих доходiв тощо [1, с. 35].
Президентська комiсiя США з протидп оргашзованш злочинностi у 1984 р. використала таке формулювання: "Вщмивання" грошей - процес, за допомогою якого приховуеться iснування, незаконне походження чи незаконне використання доходiв, цi доходи маскуються так, аби вони здавалися такими, що мають законне походження" [2, с. 20].
Мета роботи - з'ясувати теоретичш i правовi основи щодо визначення поняття легалiзацil (ввдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом.
Виклад основних положень. Вчеш та практики констатують, що легалiзацiя доходiв, одержаних злочинним шляхом, сьогодш перетворилися у найприбутковший вид незаконного пiдприемництва у свт. Для надання допомоги щодо ввдмивання коштiв залучаються висококвалiфiкованi фiнансовi консультанти та аналiтики, адвокати, аудитори та ш.
Для визначення зазначених злочинiв необхiдно використовувати напрацювання мiжнародних правових iнституцiй.
У мiжнародному правi визначення легалiзацil (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, було подано у Ввденськш конвенцп ООН "Про боротьбу проти незаконного обшу наркотичних засобiв i психотропних речовин" вiд 19.12,1988 р., яка значно вплинула на розвиток ввдповвдного законодавства захвдних кра!н. Вона визнала злочином вiдмивання грошей, отриманих ввд незаконного обiгу наркотиюв.
Водночас посилення позицiй оргашзовано! злочинност призвело до зростання доходiв злочинних органiзацiй, одержуваних ними з рiзних сфер протиправною дiяльнiстю. На основi цього Конвенцiя Ради ввропи "Про ввдмивання, виявлення, вилучення i конфккащю доходiв вiд злочинно! дiяльностi" ввд 08.11.1990 р. № 141 визнала злочином ди, пов'язанi з вiдмиванням грошей, отриманих не тiльки ввд наркобiзнесу, але й вiд шших видiв злочинно! дiяльностi. Так, ст. 6 Конвенцп визначае перелж правопорушень, пов'язаних iз вiдмиванням грошей.
Законодавство рiзних кра!н (зокрема, США, 1талп, Нiмеччини) мае свою специфiку та рiзнi пiдходи до визначення доходiв вiд незаконно! або кримшально! дiяльностi. Наприклад, за американським законодавством, тд протиправною дiяльнiстю розумiють доходи, отримаш вiд вчинення злочинiв, пов'язаних з наркотиками, фальшуванням грошей, контрабандою, банювськими шахрайськими операцiями, банкiвськими пограбуваннями та крадiжками, шантажем тощо. У законодавствi Нiмеччини пiд джерелами доходiв, що легалiзуються, розумiються злочини, характернi для оргашзовано! злочинностi. З iншоl позицп визначае незаконнi доходи законодавство Великобританп, Францil, Канади, Люксембургу, де тд незаконною дiяльнiстю розумiються злочини, пов'язаш виключно з наркотиками.
Найпрiоритетнiшими напрямками, що характеризують сферу ввдмиванням "брудних" коштiв, виступають, зокрема, протидiя тероризму, транснацюнальнш злочинностi (зокрема контрабандному перемщенню людей, торгiвлi людьми, незаконному об^у наркотикiв, торгiвлi вогнепальною зброею), оргашзованш злочинноста i корупцil, етнiчним чисткам, злочинам проти людяноста.
Найвпливовiшою мiжнародною органiзацiею, що займаеться боротьбою з ввдмиванням брудних грошей, е Група з розробки фшансових заходiв боротьби з ввдмиванням грошей (ГАТГ), яка була створена у 1989 р. на зустрiчi керiвникiв кра!н Велико! ймки у Парижi. Одним iз перших завдань ГАТГ було розроблення Рекомендацiй (загальною кiлькiстю 40). Розроблеш ГАТГ у 1990 р. i переглянутi у 1996 та 2003 рр. 40 рекомендацш, створили загальш засади дiяльностi держав у напрямку боротьби з ввдмиванням грошей. Документ охоплюе такi сфери, як: система
181
кримшального та виконавчого законодавства; фшансова система та 11 нормативно-правова база, а також мiжнародна спiвпраця. Усi кра1ни-члени ГАТГ взяли на себе зобов'язання боротися з вiдмиванням грошей i будувати сво1 програми боротьби на основi 40 Рекомендацiй.
Перед Радою Свропи було поставлене одне важливе завдання - доповнити та розвинути кнукш ранiше юридичнi документи, яю були розробленi пiд егiдою Ради Свропи, - Свропейська конвенцiя про взаемну правову допомогу у кримшальних справах (1959 р.), Свропейська конвенщя про судовi рiшення у кримшальних справах (1970 р.), Свропейська конвенщя про передачу судочинства у кримшальних справах та ш. Для держав, яю виршили приеднатися до Конвенцп РС 1990 р., це могло означати необхвдшсть суттево! змiни нащонального законодавства. В п.1 ст. 6 Конвенцп ("Правопорушення, пов'язанi iз ввдмиванням коштав") зазначено, що кожна сторона вживае законодавчих та iнших заходiв, щоб квалiфiкувати як правопорушення таю дiяння, якщо вони вчиненi умисно: 1) перетворення або передачу власноста, з усвiдомленням, що така власшсть е доходом, з метою приховування або маскування незаконного походження власност або з метою сприяння будь-яюй особi, замiшанiй у вчиненнi предикатного злочину, уникнути правових наслвдюв 11 дш; 2) приховування або маскування справжнього характеру, джерела, мкцезна-ходження, стану, перемiщення прав стосовно власност або володiння нею, з усввдомленням, що така власнiсть е доходом, - а також з урахуванням правових систем сторш; 3) набуття, володiння або використання власностi з усввдомленням пiд час отримання, що така власшсть була доходом; 4) участь у вчиненш, об'еднання або змова з метою вчинення, замах на вчинення, пособництво, пiдмова, сприяння i поради щодо вчинення будь-якого iз вищезазначених злочинiв.
Багато держав, яю приедналися до Конвенцп, ввдразу внесли у свое законодавство ктотш доповнення як до поняття "легалiзацп", так i до посилення ввдповвдальност за злочини. У Великобританп з 1994 р. дiе закон, ввдповвдно до якого працiвники усiх банюв, якi не повiдомили правоохоронним органам про незвичш, пiдозрiлi перемiщення грошових коштiв, можуть бути притягнутi до кримшально! вiдповiдальностi та отримати ввд 2 до 14 рокiв позбавлення волi. У Нiдерландах набув чинност закон, який зобов'язував банкiвських пращвниюв iнформувати правоохороннi органи про надходження на рахунки сво!х клiентiв сум понад 25 тис. гульдешв. Аналопчш норми е у США, 1талп та iнших кра!нах [4].
Мiжнародно-правовi документи, якi стосуються протидп легалiзацil злочинних доходiв, прийнятi i в межах Свропейського Союзу, який побудований на так званих трьох стовпах:
1) три кнукш Спiвтовариства (СОВС, СЕС i Свротом);
2) спшьна зовнiшня полiтика та полiтика безпеки;
3) сшвробггництво у кримiнально-правовiй сфер^
Пiд "ввдмиванням" доходiв у загальнш юридичнiй практицi розумiють легалiзацiю протиправно отриманих грошових коштiв та майна, що здшснюеться шляхом рiзних маншуляцш з "брудним" капiталом, внаслiдок чого останнш набувае статусу законного (легального). Тобто маються на увазi лише методи i процедури, що дозволяють отриманi в результатi незаконно! дiяльностi кошти переводити в iншi активи для приховування 1х правдивого походження, дшсних власникiв або iнших аспеклв, що могли засвiдчити порушення законодавства [3, с. 200].
Ситуащя щодо визначення поняття легалiзацil (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом в Украш, е надзвичайно складною. Проникнення "брудних" коштiв у легальну економiку з подальшим установленням фiнансового контролю за дiяльнiстю пiдприемницьких структур призводить до подальшо! кримiналiзацil економiки та суспшьства, пiдпорядкування економiчних важелiв та полгшчно! влади злочинним угрупованням.
В Украш легалiзацiею доходiв, одержаних злочинним шляхом, ввдповвдно до закону Укра!ни "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" ввд 7 грудня 2000 р., вважаеться внесення на рахунки банку грошей чи шшого майна, здобутих з порушенням вимог законодавства Укра!ни, або переказ таких грошей чи майна через банювську систему Укра!ни з метою приховування джерел !х походження чи створення видимостi 1х легальности
У вiтчизнянiй юридичнiй лiтературi кнуе багато точок зору на те, що собою являе ввдмивання доходiв. Безперечним та спiльним для мiркувань, висловлених у рiзнi часи, е те, що ввдмивання - це
182
передуЫм споЫб (механiзм) надання правомiрностi злочинно здобутим прибуткам та надприбуткам.
Ученi-кримiналiсти тд легалiзацiею (вiдмиванням) доходiв, одержаних злочинним шляхом, розумiють:
- виведення "брудних" коштiв зi сфери обiгу тшьового капiталу з наданням видимостi !м законного походження;
- зумовлену об'ективними та суб'ективними чинниками, взаемопов'язану iз середовищем i в ньому ввдображену систему дiй суб'екта;
- типовi схеми (типологп), що полягають у здшсненш у певнiй послiдовностi "елементарних" фiнансових i господарських операцiй;
- неввд'емну складову технологiй злочинного збагачення, тобто комплексiв взаемопов'язаних злочинних дш, що поеднанi в единий ланцюг злочинно! поведiнки, де власне легалiзацiя е останньою ланкою [5, с. 183].
Створення в Украш нормативно! бази боротьби з вщмиванням доходiв, одержаних злочинним шляхом, е важливим i актуальним завданням. Наша держава у 2001 р. була внесена Групою з розробки фшансових заходiв боротьби з ввдмиванням грошей у "чорний" список кра!н, якi не ствпрацюють у питаннях протидп легалiзацil злочинних доходiв. Напевне це зумовлено тим, що в Украш недостатньою була боротьба з ввдмиванням "брудних" капп^в.
З прийняттям 28 листопада 2002 р. Верховною Радою закону "Про запобшання та протидж> легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом" ситуащя дещо змiнилася. Так, уже 16 Ычня 2003 р. Верховна Рада приймае закон "Про внесення змiн до Кримiнального та Кримшально-процесуального кодексiв Укра!ни", вiдповiдно до яких був змiнений змiст диспозицп статей 198, 209 i 306 КК Укра!ни. Крiм того, кримiнальне законодавство було доповнене ст. 209-1 (умисне порушення вимог законодавства про запобшання та протидiю легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, або фшансування тероризму).
Сучасне визначення поняття "доходи, одержат злочинним шляхом", надае закон Укра!ни "Про запобшання та протидж> легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, або фшансування тероризму" ввд 18.05.2010 р. № 2258-У1, зазначае, що - це будь яка екож^чна вигода, одержана внаслвдок вчинення суспiльно небезпечного дiяння, що передуе легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, яка може складатися з матерiальноl власностi чи власноста, що виражена у правах, а також включаючи рухоме чи нерухоме майно та документи, що тдтверджують право на таку власшсть або частку в нiй. Стаття 15 вказаного закону встановлюе перелж фiнансових операцiй, якi можуть вказувати на "ввдмивання" грошей у раз^ якщо сума, на яку проводиться операщя, дорiвнюе чи перевищуе 150000 гривень (для суб'ектiв господарювання), та мае одну або бшьше таких ознак: переказ грошових коштiв на аношмний (номерний) рахунок за кордон; зарахування або переказ коштiв, надання або отримання кредиту (позики); зарахування на рахунок коштiв у готавковш формi з !х подальшим переказом того самого або наступного операцшного дня шшш особi тощо.
Науково-практичний коментар статгi 209 КК Укра!ни перераховуе, якi ди можуть бути вчинеш щодо легалiзацil (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом (вчинення фшансових операцш чи правочину з коштами або шшим майном, одержаними внаслвдок вчинення суспiльно небезпечного протиправного дiяння, що передувало легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, а також вчинення дiй, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження таких коштав або шшого майна чи володiння ними, прав на таю кошти або майно, джерела !х походження, мкцезнаходження, перемщення, а так само набуття, володшня або використання коштiв чи шшого майна, одержаного внаслвдок вчинення суспшьно небезпечного протиправного дiяння, що передувало легалiзацil (вiдмиванню) доходiв. До таких дiянь необхiдно зарахувати: вiдкригтя банювських рахункiв, внесення коштiв на таю рахунки або на рахунки шших шдприемств; придбання рухомого i нерухомого майна, у тому чи^ для подальшого сплатного чи безоплатного ввдчуження цього майна; надання кредитiв i позик; купiвля акцiй, векселiв, облшацш та iнших цiнних паперiв; ^естування та отримання доходiв вiд ^естицш; укладання фiктивних договорiв
183
про надання кредитв або рiзноманiтних послуг (наприклад, аудиторських, юридичних, маркетингових); внесення коштiв як внеску у статутний фонд тдприемств, створення фiктивних господарюючих суб'ектiв або придбання пiдприемств-банкрутiв тощо; операцп, пов'язанi iз ввезенням, переказуванням i пересиланням на територiю Укра!ни, в Укра!ну та за 11 межами ввдповвдного майна; перемiщення "брудних" коштiв в офшорнi зони, у яких ввдсутш юридичнi норми, що регламентують порядок збершання, передачi та доступу до шформацп про ктентш та 1х фiнансовi операцп тощо.
Легалiзацiя може здiйснюватись як у сферi господарсько1 дiяльностi, так i в дiяльностi, що не пов'язана з господарюванням. При цьому йдеться насамперед про та галузi та сфери економжи, якi е високорентабельними, де обертаються великi фiнансовi та товарш потоки (паливно-енергетичний комплекс, ринки сшьгосппродукцп, нерухомостi, пiдакцизних товарiв, цшних паперiв, сфери приватизацп i зовшшньоекож^чно1 дiяльностi тощо).
Мiсцем легалiзацil е мкцезнаходження суб'ектiв господарювання, а також певних фiнансових (банкiв, страхових компанш, адвокатських фiрм) або реестрацiйних установ (нотарiальних контор, бюро техшчно1 ^ентаризацп), де здiйснювалися фiнансовi операцп або укладалися правочини стосовно набуття права власноста.
Крiм того, ст. 306 КК Укра1ни передбачае вiдповiдальнiсть за розмщення коштiв, здобутих вiд незаконного обиу наркотичних засобiв, психотропних речовин, 1х аналогiв та прекурсорiв, отруйних чи сильнодiючих речовин, або сильнодточих лiкарських засобiв у банках, на тдприемствах, в установах, органiзацiях та 1х пiдроздiлах, або придбання на таю кошти об'екпв, що тдлягають приватизацп, чи обладнання для виробничих або iнших потреб, з метою використання таких коштiв i майна з метою подальшого незаконного обиу наркотичних засобiв, психотропних речовин, 1х аналогiв та прекурсорiв, отруйних чи сильнодточих речовин або сильнодiючих лжарських засобiв.
Склад злочину, передбачений ст. 306 КК Укра1ни, е спещальним стосовно складу злочину, передбаченого ст. 209 КК Укра1ни. Вiдмiннiсть мiж ними полягае, зокрема, у джерелах походження доходiв (у ст. 306 визначаеться, що це е кошти, отриманш ввд незаконного обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин, 1х аналопв або прекурсорiв, отруйних чи сильнодточих речовин, або сильнодiючих лiкарських засобiв, внаслiдок вчинення злочинiв, передбачених статтями 305, 307, 308, 310-313, 317-320), деяких ознак об'ективно1 сторони (ст. 209 мктить бiльшу кiлькiсть способiв вчинення протиправних дiй та ч. 2 i 3 передбачають ввдмивання у великому та особливо великому розмiрi, що перевищуе шiсть тисяч (ч. 2) i вiсiмнадцять тисяч (ч. 3) неоподаткованих мiнiмумiв доходiв громадян). Важливим для квалiфiкацil за ч. 2 ст. 306 КК Укра1ни е встановлення великого розмiру коштiв, яким визнаеться сума, що становить двкт та бiльше неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
Використання незаконних коштiв, здобутих вiд незаконного обиу наркотичних засобiв, мае й низку шших особливостей. По-перше, вiдповiдальнiсть за вчинення означеного злочину настае за наявност лише предикатного наркозлочину (джерела незаконного здобуття вказаних коштiв). Без ще1 ознаки вчинене не може квалiфiкуватися за ст. 306 КК Укра1ни. Якщо грошi, що ввдмиваються, були одержанi вiд шшо1 злочинно1 дiяльностi, вiдповiдальнiсть настае за ст. 209.
Також необхвдно розмежувати ст. 198 i 209 КК Укра1ни. Зi змiсту ст. 198 КК Укра1ни випливае вiдповiдальнiсть за придбання, отримання, зберiгання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом, i ввдповвдальшсть за цiею нормою настае "за ввдсутност ознак легалiзацil (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом". Однак про те, яю саме ознаки вимагаються для розмежування злочинiв, в статл не йдеться. Думаемо, для цього треба звернутися до преамбули закону Укра1ни "Про запобшання та протидж> легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом", де визначено, що: "... закон регулюе вщносини у сферi запобiгання та протидп запровадженню в легальний обш доходiв, одержаних злочинним шляхом".
Отже, у тих випадках, коли в легальну економжу потраплятимуть доходи, здобуп злочинним шляхом, учинене необхiдно буде квалiфiкувати за ст. 209 КК, а коли майно буде залишатися у тшьовому секторi економжи, дiяння можуть бути квалiфiкованi згiдно зi ст. 198 КК Укра1ни.
184
Проте в наукових працях, в яких розглядають питання легалiзацil, головна увага була придшена механiзму "вiдмивання" доходiв, одержаних злочинним шляхом, i водночас заслуговуе на увагу така важлива передумова легалiзацil, як вчинення шших злочинiв з ознаками предикатних дiянь та !х вплив на стутнь сустльно! небезпеки легалiзацil.
Метою е здшснення аналiзу спiввiдношення легалiзацil (ввдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, та шших злочишв як предикатних дiянь з визначенням !х особливих якостей.
У тлумачному словнику Т.В. Ковальово! "предикат" визначено як поняття, що визначае предмет судження - суб'ект i те, що розкривае його сутшсть [6, с. 483].
А оскшьки термiн "предикативнiсть" е похвдним вiд термiна "предикат", то можна зробити висновок, що предикатний злочин - це дiяння, яке е визначним, тобто первюним злочином шшого злочинного дiяння, що вчинено тсля нього, та безпосередньо пов'язаного з ним.
Необхвдно пiдкреслити, що з перших мiжнародно-правових понять предикатного злочину було сформульовано у Конвенцп про ввдмивання коштiв, пошук, арешт та конфккащю доходiв, одержаних злочинним шляхом, 1990 року. У цьому документа предикатний злочин розглядаеться як дiяння, що спрямоване на отримання незаконних доходiв, якi становлять предмет такого злочину, як "ввдмивання". Крiм того, щкавим е той факт, що одержат ввд вчинення предикатного злочину екожмчт вигоди, пiсля !х "ввдмивання" можуть використовуватися для продовження злочинно! дiяльностi, i тому, з огляду на це, предикатне дiяння також визначаеться як заЫб для вчинення шшого злочину.
Джерелом походження злочинних доходiв е вiдомостi про предикатний злочин, який передуе легалiзацil, а саме - про дiяння, за яке в КК Укра!ни передбачено покарання.
Включення "предикатного фактора" до елеменлв кримшалктично! характеристики розглядувано! категорп злочинiв наочно iлюструе, що легалiзацiя (вiдмивання) злочинних доходiв е неввд'емною складовою певних технологiй злочинного збагачення, тобто комплексiв взаемопов'язаних злочинних дш, що поеднанi у единий ланцюг злочинно! поведiнки, де сама легалiзацiя виступае останньою ланкою у такого роду дiяльностi. У технологи злочинного збагачення можна видшити такi пов'язаш мiж собою елементи:
1) ди, що спрямованi на безпосередне отримання доходiв кримiнального походження i пов'язаш iз вчиненням основних (предикатних) злочишв. Аналiз судово-слвдчо! практики свiдчить, що найпоширешшими злочинами тако! категори е: шахрайство (ч. 3 ст. 190 КК Укра!ни); привласнення, розтрата майна або заволодшня ним шляхом зловживання службовим становищем (ч. 3 ст. 191 КК Укра!ни); незаконне виготовлення, зберiгання, збут або транспортування з метою збуту шдакцизних товарiв (ч. 2 ст. 204 К.К Укра!ни); зловживання владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК Укра!ни); перевищення влади або службових повноважень (ч. 2 ст. 365 КК Укра!ни); контрабанда (ст. 201 КК Укра!ни) тощо;
2) ди, що виступають способом чи необхвдною умовою вчинення основного (предикатного) злочину. У цьому р^ йдеться про так зваш шдпорядковаш (вториннi) злочини, до яких можна зарахувати: службове шдроблення (ст. 366 КК Укра!ни); пiдроблення документiв, печаток, штамшв та бланкiв, збут чи використання пiдроблених документiв, печаток, штамшв (ст. 358 КК Укра!ни); незаконш ди з документами на переказ, платажними картками та iншими засобами доступу до банювських рахункiв, електронними грошима, обладнанням для !х виготовлення (ст. 200 КК Укра!ни) тощо;
3) ди, що спрямованi на приховування слвдв виникнення злочинних доходiв осiб, яю !х отримали, а також оЫб, котрi iнiцiюють i здiйснюють !х вiдмивання, створення видимостi законного походження цих доходiв тощо, тобто здшснення само! легалiзацil як завершального етапу злочинного збагачення [7, с. 323].
Висновки. Узагальнюючи науковi погляди i правовi основи, необхiдно зазначити, що шд поняттям легалiзацiя (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, необхiдно розумгга дil, якi прямо чи опосередковано спрямоваш на надання правомiрностi ввдносинам користування,
185
володшня, розпорядження коштами, отриманими протиправним шляхом. Одшею з обов'язкових ознак предмета "ввдмивання" е злочинне його походження.
Укра!нське законодавство характеризуе вiдмивання доходiв, одержаних злочинним шляхом, де оргашчно поеднуе з визначенням щодо Мiжнародних Конвенцiй ООН, в яких зазначаеться, що злочини вчиняються з використання фiнансових операцiй чи укладення угоди з коштами або шшим майном, одержаних внаслвдок вчинення суспiльно небезпечного протиправного дiяння, що передувало такш легалiзацil тощо.
Тому однiею з обов'язкових ознак предмета "ввдмивання" е злочинне походження таких коштав. У той самий час мета легалiзацil (ввдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, е крт^ем, вiдповiдно до якого цей злочин треба ввдмежовувати ввд схожих дiянь, передбачених iншими нормами кримшального права.
1. Бандурка А. М., Симовьян С. В. Украина против "грязных" денег. - X.: ХНУВС, 2003. — С. 35-45. 2. Енциклопедiя банювсько! справи / за ред. В. Ющенка. — К.: Атжа, 2001. — 640 с. 3. Полторацький О. Б. До^дження гносеологiчноi природи легалiзацii ^дмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом // Кримський юридичний вiсник / О. Б. Полторацький. — амферополь, 2010. — Вип. 3(10), Ч.1. — С. 196—203. 4. Кернер Х. Х. Отмывание денег: путеводитель по действующему законодательству и юридической практике X. X. Кернер, 3. Дах; пер. с англ. И. Родионовой, Дж. Войновой. — М.: Международные отношения, 1996. — 34 с. 5. Журавель В. Предикатний фактор у структурi елементiв кримiналiстичноi характеристики легалiзацii вдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом / В. Журавель // Вiсник Академп правових наук Украши. — 2005. — № 1. — С. 182—189. 6. Тлумачний словник украiнськоi мови /уклад. Т. В. Ковальова, Л. П. Коврига. — Харюв: Синтес, 2002. — 672 с. 7. НастЫьна книга ^дчого: наук.-практ. вид. для ^дчих i дiзнавачiв / М. I. Панов, В. Ю. Шеттько, В. О. Коновалова та т. — 2-ге вид.. перероб. i доп. — К.: Вид. Дiм "1н Юре", 2008. — 728 с.
186
