CC BY
75
УДК 316.344.23
В. В. БОБИЛЬ (ДПТ)
РОЗГЛЯД МЕХАН1ЗМУ ДЕТШ1ЗАЦП ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
У CTarri д0сл1джуеться piBeHb корупцп й тШЪовоГО сектору екоШмШН, розглядаються OCHOBHi чинники «тшзацп», м1жнародний досввд по 6opoTb6i з «вщмиванням» кошпв, отриманих нелегальним шляхом, да-ються рекомендаци з депшзацп економiчних ввдносин.
В статье исследуется уровень коррупции и теневого сектора экономики, рассматриваются основные причины «тенизации», международный опыт по борьбе с «отмыванием» денежных средств, полученных нелегальным путем, даются рекомендации по детенизации экономических отношений.
In the paper the level of corruption and shadow sector of economy is investigated, the basic causes of «shadowing» and international experience on struggle with «washing up» of financial means are considered, and the recommendations for destruction of shadow economy are given.
Вступ
У сучасних економiчних умовах сфера т1-ньових вщносин в Украш пом^но розширила-ся. Тiньовi вщношення спостертаються не тшьки в економщ, але й у неекономiчних ш-ститутах - у пол^ичнш системi, у судовш гiлцi влади, в арми, у сферах освiти, культури тощо.
Тiньова економiка включае в коло сво!х ш-тересiв такi стратепчш напрямки економiчноi дiяльностi, як промислова, торговельна й ф> нансово-кредитна сфери економши. Паралель-но з легальними економiчними iнститутами створюються економiчнi тiньовi структури, що дублюють функцii офiцiйноi економiки.
Початковi спроби серйозного аналiзу тшьо-воi економiки були зроблеш закордонними економiстами ще в другш половинi 70-х рр. XX ст. Одшею з перших таких робгг е наукове дослiдження американського економюта П. Гутмана «Пiдпiльна економша», у якiй особлива увага придшялася неприпустимостi ^норуван-ня масштабiв i ролi тiньовоi економiки. Аналiзу окремих аспектов цiеi проблеми присвяченi роботи захщних економiстiв: Г. Бекер, Дж. М. Бьюкенен, Б. Далаго, А. Дшнот, I. Хан-сон, Е. Фейге, Б. Фрей i А. Ерлiх.
У серединi 80-х роюв з'явилися роботи О. Абалкiна, Т. Корягшо1', Л. Нiкiфорова, О. Шулуса, в яких даеться визначення категори «тiньова економiка», здiйснюються спроби ви-значити 11 джерела, функцiональне призначення в адмiнiстративно-команднiй системi.
На початку 90-х роюв у зв'язку iз трансфор-мацiею економiчних вiдносин, формуванням широкомасштабного сектора «тiньовоi» еконо-мши, залученням у цей процес значно! маси пiдприемцiв у росiйськiй та украшськш еконо-мiчнiй науцi починаються iнтенсивнi досл> дження цього явища.
Значний внесок у розробку проблеми внесли таю росшсью й украшсью вчеш, як В. Справ-ниюв, С. Корданський, Л. Косалс, В. Радаев, Р. Ривкша, В. Мандибура, М. Гульбарш, З. Ва-рналш, Е. Л1банова, В. Мунтян та Я. Дяченко.
У сво1х роботах вони намагаються проанал1-зувати властивост «тшьово1 економ1ки» в умовах становлення й розвитку ринкових вщносин, здшснити нову класифшащю, зробити характеристику тдприемництва, залученого в «тшьо-ву» д1яльшсть. Розглядаються таю важлив1 проблеми, як зайнятють у «тшьовому» сектор1, штереси р1зних верств суспшьства у подаль-шому розвитку «тшьово!» економ1ки.
Вщомо, що отримаш незаконним шляхом кошти практично завжди потрапляють до кре-дитних установ, яю в подальшому здшснюють 1х «вщмивання». Теоретико-методолопчш ас-пекти ц1е1 проблеми дослщжували таю вточиз-няш науковщ: В. Бородюк, Т. Ковальчук, I. Ма-зур, В. Мунт1ян та А. Степаненко; росшсью вчеш А. Бунш та О. Крилов.
Постановка завдання
Метою дано1 статп е розгляд окремих чин-ниюв тш1заци економши Укра1ни, анал1з м1ж-народного досвщу та визначення основних за-ход1в щодо процесу детшзаци сучасного суспшьства.
Результати
За даними м1жнародно1 антикорупцшно! ор-гатзацл «Transparency International», Укра1на в 2008 р. зайняла 137 мюце серед 180 кра1н у рейтингу оцшки поширення корупци у свт. 1ндекс краши склав 2,5 (по шкал1 в1д 0 до 10, де 0 означае найвищий р1вень сприйняття корупци, а 10 - найменший; разом з тим шдекс ниж-че границ 3,0 е показником «галопуючо!» корупци) (табл. 1).
© Бобиль В. В., 2010
Таблиця 1
Рейтинг краТн за piBHeM корупци
Назва краши 2007 р. 2008 р.
М1сце 1ндекс Мтсце 1ндекс
Дан1я 1 9,4 1 9,3
Фшлянд1я 2 9,4 5 9,0
Нова Зеланд1я 3 9,4 2 9,3
Сшгапур 4 9,3 4 9,2
Велика Бриташя 13 8,4 17 7,7
Япон1я 18 7,5 19 7,3
Франщя 19 7,3 24 6,9
США 20 7,2 20 7,3
Естон1я 28 6,5 27 6,6
Угорщина 40 5,3 49 5,1
Латая 51 4,8 52 5,0
Польща 62 4,2 59 4,6
Болгар1я 64 4,1 72 3,6
Груз1я 79 3,4 68 3,9
В1рмен1я 100 3,0 110 2,9
Молдова 113 2,8 112 2,9
Украгна 122 2,7 137 2,5
Роая 145 2,3 149 2,1
Казахстан 155 2,1 145 2,2
Кешя 156 2,1 148 2,1
Киргиз1я 157 2,1 167 1,8
Узбекистан 176 1,7 169 1,8
Гат 177 1,6 177 1,4
1рак 178 1,5 178 1,3
Сомал1 180 1,4 180 1,0
Як видно з табл. 1, за piK показник корупци в Укра!ш погipшився на 2 пункти (в 2007 р. вш становив 2,7, а в 2006 р. - 2,8).
З колишшх радянських pеспублiк нижчий iндекс (i, як нaслiдок, вищий piвень корупци) мають лише Казахстан (2,2), Роая (2,1), Узбекистан i Киpгизiя (1,8).
Y звiтi агентства вказусться, що такий низь-кий сприйняття корупци в Укра!ш свщ-
чить про негативний iмiдж шституцшно! сис-теми й низьку швестицшну пpивaбливiсть !! за кордоном.
За даними «Transparency International», над-звичайно серйозними е тaкi проблеми, як «не-ефективнiсть, непpозоpiсть бюрократичних процедур, корумповашсть кaдpiв державно! служби, непpозоpiсть прийняття piшень у дер-
жавних управлшських структурах, високий pi-вень оргашзовано! злочинностi, шахрайство й вiдмивaння грошей, пол^ична коpупцiя, кору-пцiя у фшансуванш виборчих кaмпaнiй, слаб-юсть гapaнтiй права приватно! влaсностi, кору-пцiя в зaконодaвчiй влaдi й недовipa до антико-pупцiйно! пол^ики держави». Кpiм того, «волаючими е проблеми в судовш сфеpi: зви-чайними явищами вважаються несправедли-вють суду, зaлежнiсть його вщ впливу полгги-кiв i шдприемщв, вiдсутнiсть гapaнтiй вико-нання судових ршень» [1].
Вiдомо, що в першу чергу страждають вiд корупци шдприемства, якi змушенi витрачати на хaбapi посадовим особам значний вщсоток piчного прибутку.
Так, за даними Генерально! Прокуратури, тшьки в Киeвi в першому пiврiччi 2008 р. було порушено 79 кримшальних справ по фактах вимагання, одержання й дачi хабарiв, загальна сума яких становить 16 млн грн, що бiльш нiж у 16 разiв перевищуе суму хабарiв, отриманих за аналогiчний перiод 2007 р. (970 тис. грн).
Слiдчi оргаш прокуратури столицi в першому пiврiччi 2008 р. вже направили до суду 67 кримшальних справ про хабарництво, з яких 32 - з ознаками корупцшних дiянь.
Зокрема, до суду направлено 19 кримшальних справ зазначено! категори по вщношенню до держслужбовщв i депутатiв мiсцевих рад (загальна сума отриманих ними хабарiв перевищуе 2,3 млн грн) i 13 справ вщносно до пра-цiвникiв правоохоронних органiв (сума отриманих ними хабарiв перевищуе 230 тис. грн).
За даними МВС, середня сума хабарiв чиновникам в Укра!ш в 2008 р. склала 25,6 тис. грн. Найбшьш ураженою хабарництвом е система надання послуг у навчальних закладах й уста-новах охорони здоров'я, сфера приватизаци, вiдчуження майна й надання його в оренду, сфера фшансових послуг, регуляторна й дозв> льна системи, сфера земельних вiдносин.
«Шдером» по хабарництву залишаеться земельна сфера. Зокрема, самi великi хабарi заф> ксованi у м. Киевi (2,3 млн грн), Дшпропетров-ськш (2 млн грн), Донецькiй (1,6 млн грн) областях, АР Крим (1,2 млн грн) i Черкаськш (1 млн грн) областях [2].
Найбшьш характерними схемами злочишв у сферi земельних вщносин е:
- службовi зловживання й хабарництво;
- видшення у власнiсть земельних дшянок по пiдроблених заявах громадян на пiдставних осiб;
- переоформлення земель сшьськогосподар-ського призначення в iншi категори;
- надання с/г земель у приватну власнiсть без оплати суми збитюв сiльськогосподарсько-го виробництва;
- використання земель за нецшьовим при-значенням iз порушенням санiтарних норм;
- заволодшня земельними дiлянками шляхом використання шдроблених протоколiв публiч-них торпв;
- роздержавлення й передача у власшсть зе-млi юторико-культурного призначення;
- самовiльне захоплення земельних дшянок.
У першому пiврiччi 2008 р. МВС Укра!ни за
наведеними вище схемами виявило бшьше 300 злочинiв. До кримшально! вщповщальносп притягнутi 135 посадових осiб, у тому чи^ 57
представникiв оргашв влади й 50 керiвникiв шдприемств [2].
Предметом протиправних дiй у виявлених злочинах е майже 1,7 тис. га земл^ у тому чи^ 1,6 тис. га сшьськогосподарського призначення, 18,6 га оздоровчого й рекреацшного призначення, 783 га - пов'язаних iз самовшьним захопленням.
Крiм того, розкрито факти корупцп з боку посадових осiб, уповноважених здiйснювати розпорядницькi функцп при операщях iз землею.
Що ж стосуеться корупцiйних дiй у навча-льних закладах, то як показало телефонне опи-тування Ки!вського iнституту проблем управ-лшня iм. Горшенiна, що було проведене в 2008 р., бшьшють респондент ставляться до ще! ситуаци без «негативу» (тшьки 10 % опи-таних уважають подарунок хабаром).
Як показало дане дослщження, 69 % респондент не усвщомлюють практично! сторони сво!х дiй. Зокрема, вони дають хабарi або да-рують подарунки, тому що «так заведено». Крiм того, iррацiональнiсть дш демонструе й той факт, що 64,2 % респондент уважають, що подарунки педагогам не впливають на оцш-ки школярiв.
Як вщомо, тiньова економiка - це сукупнють неконтрольованих i нерегульованих протиправних економiчних вiдносин мiж суб'ектами економiчноl дiяльностi [3].
За даними економю^в, за перiод 2001 -2007 рр. ВВП тшьово! економiки зрю вщ 130,2 до 297,3 млрд грн, щорiчнi обсяги недо!мки ф> нансiв становлять понад 50 % доходiв бюджету [4].
Масштаби тiньового сектору призводять до деформацп принципiв громадського суспшьст-ва, формують негативний iмiдж Укра!ни у свт, а тому негайно потребують активних дiй щодо детшзаци економiки.
Основш чинники тшзаци економiки Укра!-
ни:
1. Вщсутшсть повноцiнного ринкового се-редовища. Уповiльнення економiчних перетво-рень, недосконалють ринкових механiзмiв призводять до неузгодженост державно! економ> чно! полггики з iнтересами суб'ектiв господа-рювання, якi змушенi самостiйно розробляти неформальш механiзми взаемно! спiвпрацi.
2. Неефектившсть управлiння державною власнiстю й захисту прав власниюв. Поспiшно проведена приватизащя вiдсунула на другий план виршення питання захисту прав власни-юв та ефективного управлiння державним майном. Тшьовий сектор найчастiше експлуатуе
промисловi високорентабельш державнi шд-приемства, позбавляючи державу належних доходiв.
3. Податкова система. Чинна податкова система максимально зосереджена на залученш надходжень до бюджету, без урахування мож-ливих негативних наслщюв надмiрного фюка-льного тиску на суб'екпв господарювання та громадян. Надмiрний податковий тиск призво-дить до того, що прагнення держави легалiзу-вати тiньовий каштал i залучити його в реальну економiку виявляються неефективними.
4. Державна регуляторна пол^ика. Нечiтке визначення прав i взаемних обов'язкiв держави та суб'екпв тдприемницько! дiяльностi вщ-штовхують учасникiв ринкових вiдносин вiд контакпв iз державними органами й посилю-ють мотивацiю до нелегально! дiяльностi.
5. Бюджетна полiтика. Сучасне формування бюджетних показникiв призводить до ютотних розбiжностей мiж прогнозованими й фактич-ними макроекономiчними показниками. Тшза-щю бюджетно! системи посилюе вiдсутнiсть ефективного контролю за виконанням видатко-во! частини держбюджету, його недостатня прозорють, численнi випадки порушень бюджетно! дисциплши, зловживань та нецiльового використання державних кош^в.
6. Дiяльнiсть судово! влади. По-перше, не-долiки мехашзму виконання судових рiшень; по-друге, посилення тенденцiй протиправного використання судових ршень для перерозпод> лу власностi, у тому чи^ «тiньового рейдерст-ва» [3].
Вищевказанi фактори розвитку тшьово! еко-номiки призводять до негативних наслщюв в офiцiйному економiчному сектор^ а саме: втра-ти податкових надходжень до бюджету; змен-шення штересу потенцiйних iнвесторiв до укра-!нських пiдприемств, недiевостi управлiнських рiшень внаслщок вiдсутностi повно! та об'екти-вно! iнформацi! про розвиток економiчних про-цесiв в Укра!нi.
Група европейських експертiв представила низку рекомендацiй вищим державним устано-вам законодавчо! й виконавчо! влади Укра!ни щодо шляхiв i механiзмiв запобiгання пол^ич-но! корупцп та «вiдмивання» коштiв у банюв-ськiй сферi.
Щодо фiнансування пол^ичних партiй i ви-борчих кампанш Укра!нi пропонуеться привести правила фшансування партiй у вiдповiднiсть до европейських стандарт. Зокрема, увести державне фшансування статутно! дiяльностi полiтичних партш, обов'язкове перiодичне оприлюднення фiнансово! звггносп партiй, ви-
значити суб'ектiв i механiзми здiйснення контролю за фшансуванням дiяльностi партiй i встановити превентивш, адекватнi й ефективнi санкци за порушення правил фiнансування партш i виборчих кампанiй. Крiм того, рекоменду-еться унiфiкувати регулювання звггносп пар-тiй, визначення порядку здшснення контролю за дотриманням встановлених вимог щодо звгг-ностi, перюдичност !! подання й оприлюднення.
Стосовно питання iмунiтетiв обраних ошб рекомендуеться скоротити строки розгляду в парламентi питань про зняття iмунiтетiв, обме-жити роль Голови Верховно! Ради у визначенш обrрунтованостi або необгрунтованосп подань Генерального прокурора або глави Верховного суду Укра!ни щодо зняття iмунiтету. Рекомен-дуеться виключити з-тд дi! iмунiтетiв прове-дення слiдчих i процесуальних дiй, не пов'яза-них з обмеженням права народного депутата Укра!ни на волю пересування, а також випадки затримки народного депутата або судщ на мющ здiйснення тяжких злочишв, у тому числi зло-чинiв у сферi корупцi!.
У контекст проблеми iмунiтетiв також пропонуеться забезпечити реальну можливють до-строкового припинення повноважень Президента в порядку iмпiчменту у випадку встанов-лення наявностi в його дiях ознак злочину. Зок-рема, пропонуеться прийняти Закон про тимчасовi спецiальнi й слiдчi комюи Верховно! Ради, початий у зв'язку з шщюванням питання про iмпiчмент Президента. Це буде визначати, зокрема, статус тимчасово! спецiально! слiдчо! комюи з iмпiчменту, статус спецiальних проку-рорiв i спецiальних слiдчих, права учасниюв розслiдування.
У питаннi конфлшту iнтересiв вибраних представникiв, на думку експерив, Укра!нi не-обхiдно визначити правила етики депута^в в одному законодавчому акп. Пропонуеться за-конодавчо закршити обов'язковiсть деклару-вання доходiв i видаткiв особами, уповноваже-ними на виконання функцш держави (1 мюце-вого самоврядування), а також порядок здшснення такого декларування.
Необхщно також закршити в законодавчому порядку право громадян на одержання шфор-маци, що розкрита в декларащях осiб, уповно-важених на виконання функцш держави, а також мехашзми його реалiзацi!, зокрема, обов'я-зковiсть надання iнформацi! по шформацшних запитах, обов'язковiсть оприлюднення декла-рацiй народних депутатiв, депутатiв мюцевих рад, а також державних i мунiципальних служ-
бовщв, посади яких вщноситься до 1...3 кате-гори.
Щодо питання регулювання лобiювання Украш рекомендовано розглянути питання про доцшьшсть реестраци груп штереав в органах публiчноl влади, визначити орган, що буде здiйснювати таку реестращю, порядок 11 прове-дення, права й обов'язки, сприяти створенню добровшьно1 системи груп iнтересiв i кодексу поведiнки лобiстiв.
Крiм вищенаведених рекомендацiй мiжна-родних експертiв, на наш погляд, було б дощ-льним впровадження таких заходiв:
- заборону анонiмних пожертв, внескiв шо-земних компанiй та неприбуткових оргашзацш на користь суб'eктiв виборчого процесу;
- зняття обмежень на розмiр виборчого фонду при одночасному посиленш контрольно-ревiзiйних заходiв щодо джерел надходження коштiв;
- посилення контролю за виконанням заборони на здшснення шдприемницько1 дiяльностi державними службовцями.
Стосовно «вщмивання» коштiв у банкiвськiй сферi також юнуе можливiсть звернутися до мiжнародного досвiду [5].
Наприклад, у Швейцари закон про боротьбу з вщмиванням капiталiв зобов'язуе банкiрiв та шших учасникiв операцiй з готiвкою й майном (адвока^в, нотарiусiв) iнформувати владу про сумнiвнi фiнансовi операци, розмiр яких зако-нодавчо не обумовлений. Первинна шформащя про сумнiвнi операци надходити до так званого бюро зi зв'язкiв. Експерти цього бюро з'ясову-ють, чи пiдозрювався ктент ранiше, збирають необхiднi данi й виршують, чи потрiбно пере-давати отримаш вiдомостi правоохоронним органам. Рахунки можуть бути блокованi протя-гом п'яти дiб без повщомлення клiента, а в разi необхщносп - й протягом довшого термiну.
У Великiй Британп законодавчо закршлено, що «вiдмивання» грошей е кримшальним зло-чином. Створено нацiональну кримшально-розвiдувальну службу як центр збору й розпо-всюдження шформаци фшансових установ про пiдозрiлi операци з «вщмивання» коштiв.
В Ггали законодавство регламентуе боротьбу з «вщмиванням» грошей як на нащональному, так i мiжнародному рiвнях. Злочином вважа-еться легалiзацiя брудних коштiв у виглядi за-мiни одного грошового забезпечення шшим та у виглядi решвестицш у законнi види економ> чно! дiяльностi. Практичним вирiшенням цих питань займаеться цша низка державних шсти-тутiв - правоохороннi органи, суди, централь-ний банк.
У Нiмеччинi Комiсiя з нагляду за банювсь-кою дiяльнiстю призначае в кожний банк упов-новаженого з вiдстежування сумнiвних опера-цiй. Усi пiдозрiлi платежi проходять тшьки за його особистим шдписом, оскiльки цей спеща-лiст вщповщае за репутацiю банку та ктенпв. У разi виникнення в нього сумшву щодо закон-ностi операцш, вiн звертаеться до суду.
В Укра1ш згiдно iз чинним законодавством у кожному банку мае бути призначений вщпов> дальний працiвник або сформований спещаль-ний пiдроздiл (вщдш фiнансового мошторин-гу), метою якого е протцщя легалiзацil (вщми-ванню) коштiв, отриманих злочинним шляхом.
Фшансова операцiя пiдлягае обов'язковому монiторингу, якщо сума, на якову вона прово-дитися, дорiвнюе чи перевищуе 80 тис. грн або дорiвнюе чи перевищуе суму в шоземнш валю-тi, еквiвалентну 80 тис. грн, та мае одну або бшьше таких ознак:
- переказ грошових кош^в на анонiмний ра-хунок за кордон чи надходження грошових ко-ш^в з анонiмного рахунку з-за кордону, а також переказ кош^в на рахунок, вщкритий у фшансовш установi в кра!ш, що вiднесена Ка-бiнетом Мшс^в Украши до перелiку офшор-них зон;
- кутвлю (продаж) чекiв, дорожнiх чеюв або iнших подiбних платiжних засобiв за готiвку;
- зарахування або переказ грошових кош^в, надання або отримання кредиту (позики), про-ведення фiнансових операцiй iз цiнними папе-рами у випадку, коли хоча б одна з сторш е ф> зичною або юридичною особою, що мае вщпо-вiдну реестращю, мюце проживання чи мiсце перебування в кра!ш, яка не бере учасп в мiж-народному сшвроб^ницга в сферi запобiгання та протидп легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, та фшансуванш тероризму, або одшею з сторiн е особа, що мае рахунок у банку, зареестрованому у вищезазна-ченш краш;
- переказ кош^в у готiвковiй формi за кордон з вимогою видати одержувачу кошти готiв-кою;
- зарахування на рахунок кош^в у го^вковш формi з 1х подальшим переказом того самого або наступного операцшного дня iншiй особi;
- зарахування грошових кош^в на рахунок чи списання грошових кош^в з рахунку юри-дично! особини, перюд дiяльностi яко! не перевищуе трьох мюящв з дня И реестраци, або зарахування грошових кош^в на рахунок чи списання грошових кош^в з рахунку юридично1 особини у випадку, якщо операци на зазначе-ному рахунку не проводилися з моменту його вщкриття;
- вщкриття рахунку з внесенням на нього кошт!в на користь третьо! особи;
- переказ особою, за вщсутносп зовшшньо-економiчного контракту, кошта за кордон;
- обмш банкнот, особливо шоземно! валюти, на банкноти шшого номiналу;
- проведення фшансових операцiй з цiнними паперами на пред'явника, не розмiщеними в депозш^ях;
- придбання особою цiнних паперiв за гопв-
ку;
- виплата фiзичнiй особi страхового вщшко-дування або отримання страхово! преми;
- виплата особi виграшу в лотерею, казино або в шшому гральному закладц
- розмiщення дорогоцiнних металiв, дорого-цiнного камiння та шших цiнностей у ломбард.
Висновки
Щц детiнiзацieю розумieться економшо-правовий мехашзм, який спрямований на подо-лання причин та передумов тшьових явищ та процесiв. Метою детшзацп мае стати зниження рiвня тшьово! економши завдяки створенню сприятливих умiв для залучення тiньового ка-пiталу в офщшну економiку кра!ни.
У сучасних умовах детшзащя економiки входить до нащональних прiоритетiв державно! полiтики Украши. Проте дотепер не створено чгткого механiзму мiжвiдомчоl координацп, ефективного й системного використання усiх наявних ресуршв i засобiв правоохоронних, ко-нтролюючих, фiнансових та iнших державних оргашв.
З метою подолання негативних наслщюв т> шзацп необхiдно розробити та впровадити таки заходи:
- реалiзувати «амшспю» капiталiв некримi-нального походження;
- запровадити податковi стимули до нагро-мадження та iнвестування коштiв у шновацш-ний сектор;
- спростити погоджувальнi та дозвшьш про-цедури щодо здiйснення шдприемницько! дiя-льностi;
- звузити фшансову базу тiньового господа-рювання шляхом зменшення рiвня оподатку-вання фiзичних осiб на величину документального тдтвердження !х коштiв, витрачених на розвиток людського капiталу (наприклад, на-вчання у вищих навчальних закладах);
- впровадити теоретичш розробки з вияв-лення тiньових фiнансово-промислових угру-повань та лшвщаци схем легалiзацil коштiв, набутих злочинним шляхом;
- реформувати систему зв1тност1 правоохоронних оргашв вiдповiдно до мiжнародних ста-ндapтiв;
- узгодити кoнтpoльнo-pевiзiйнi функци правоохоронних opгaнiв (МВС, Служби безпе-ки Украши, Генеральное' Прокуратури) у сфеpi легатзаци тшьових кaпiтaлiв;
- прискорити розвиток фшансових ринюв та корпоративного сектору вщповщно до евро-пейських стaндapтiв;
- реформувати судову гшку влади.
У банювському сектopi неoбхiднo створити едину шформацшно-анаттичну систему для вiдстеження фшансових операцш та розширити пеpелiк самих операцш, яю пiдлягaють мошто-рингу.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Transparency International [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://www.transparency.org/
2. Л1ГА Online [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.liga.net
3. Варналш, З. Шляхи дептзаци економ1ки Украши та li особливосп [Текст] / З. Варналш // Баншвська справа. - 2007. - № 2. - С. 56-66.
4. Дяченко, Я. Лопка упорядкування понятшного апарату i протиди тшьовш економщ [Текст] / Я. Дяченко // Фшанси Украши. - 2007. -№ 12. - С. 41-46.
5. Степаненко, А. Боротьба з «вщмиванням» грошей у баншвському сектopi економши [Текст] / А. Степаненко // Баншвська справа. - 2003. -№ 5. - С. 3-10.
6. Мазур, I. Пpoтидiя функцюнуванню тшьово! дiяльнoстi в баншвсьшй системi [Текст] / I. Мазур // Баншвська справа. - 2003. - № 4. -С. 62-65.
7. Закон Украши «Про запобтання та протидш легaлiзaцii (ввдмиванню) дoхoдiв, одержаних злочинним шляхом» ввд 28.11.2002 р. № 249-IV [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua
8. Закон Украши «Про банки i баншвську дiяль-нiсть» ввд 07.12.2000 р. № 2121-III [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada. gov.ua
9. Закон Украши «Про фiнaнсoвi послуги та дер-жавне регулювання риншв фiнaнсoвих послуг» вiд 12.07.2001 р. № 2664-III [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
10. Постанови Правлшня Нацюнального банку Украши «Положення про здшснення банками фшансового мoнiтopингу» вiд 14.05.2003 р. № 189 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
Надшшла до редколегп 18.01.2010.
Прийнята до друку 21.01.2010.
