CC BY
46
Транспортно-логiстична функщя виявляеться в контекст руху та розподiлу фiзичних потоков за допо-могою транспорту (реатзуеться через портовi комплек-си, мiжнароднi аеропорти, магiстралi й транспортш ко-ридори мiжнародного значення, велик! залiзничнi вуз-ли, мiжрегiональнi митнищ, логiстичнi термiнали), а також розвитку шфраструктури для забезпечення про-вщних видiв зв'язку (оптико-волоконнi лШП).
Лопстична роль метрополи визначаеться 11 роллю у пiдтримцi зв'язк1в на далек! ввдсташ, зважаючи на те, що основш транспортш коридори проходять через най-важливш! мюта, вони е мюцем розташування аеропор-пв макрорепонального ! свиового значення.
Щдгрунтям виокремлення духовно-культурно1 фун-кци мюта-метрополи е зосередження у його метрополш-ному ареал! релшйних святинь, культурно-мистецьких заклада (будинки опери, театри, галере!, музе! свггового р!вня), проведення вагомих сустльних подш та акцш (конгреси, фестивал тощо) [5, с.71]. Основними переду-мовами посилення духовно-культурно! метрополшно! фу-нкци е проведення фестивал!в та мистецьких захода, фу-нкцюнування музе!в, арт-галерей, професшних театр!в, бшьше сотт храм!в р!зних конфесш тощо.
Розвиток духовно-культурного потенщалу метро-пол!! слщ пов'язувати !з розширенням географ!! учасни-к!в дшств даного сегменту мюького простору, розвитком технологш культурного менеджменту у питаниях шдви-щення попиту на культурно-мистецький продукт, залу-ченням мюцевих жител!в метрополшного ареалу до його споживання та розширеного креативного ввдтворення.
Саме штенсифшащя суб'ектно-об'ектних взаемодш (як на м!жособистюному р!вт, так ! на р!вт реал!заци у простор! мкта основних вида людсько! дяльносп та спрямованосп людських зусиль), !х значимють та дифуз!я р!шень управл!нського характеру слугують критер!ем, що детерм!нуе наявн!сть (в!дсутн!сть) метропол!йно! функц!! в тш чи шшш просторовш форм! оргатзаци сустльства.
П!двищенню конкурентоспроможност! рег!ональ-них метропол!й сприятиме система заход!в, спрямована на формування необх!дних умов для актив!зац!! усього спектру метрополшних функцш (табл. 1).
Отже, розвиток метрополшних функцш великого мь ста набувае особливо! ваги з огляду на необхвдшсть спри-
яння збалансованостi просторового розвитку, забезпечення нац1онального господарського простору потужними ядрами продукування та реалiзацii iнновацiй, становлення ефективного процесу адаптацii' структури економiки мiста до умов i тенденцiй розвитку свггово!' господарсько! сис-теми, зростання ролi мiст-метрополiй як сусшльно-просторових цен^в у процесi територiально! штеграци.
Список джерел
1. Денисенко О.О. Локатзащя штаб-квартир ТНК як прояв оргашзацшно-управлшсько! функцй центр1в свiтового го-сподарства // УГЖ. - 2009. - №3. - С. 36.
2. Дружинин А.Г. Метрополизация как доминантная тенденция
территориальной организации общества в постсоветский период: универсальные проявления и южно-российская специфика /
A.Г. Дружинин // Географический вестник. - 2009. - №3. [Электрон. ресурс]- Реж. доступа: http://www.geo-vestnik.psu.ru/ files/vest/174_metropolizaciq_kak_dominantnaq_tendenciq.pdf.
3. Дружинин А.Г. Пространственное развитие города-миллионера: тенденции постсоветского периода. Ростов н/Д: Изд-во Южного федерального ун-та, 2008. 192 с.
4. Мазур Т. Еволющя змюту термшв метрот^зацш, метро-ття, метрополшний ареал, метрополшний прослр у контекста урбашзацшних процесгв XX - початку XXI столпъ [Електронний ресурс] / Т. Мазур, £. Король. - Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/ 6969/1/07.pdf.
5. Шдгрушний Г. Мiста-метрополiси як новпня форма територь
ально! оргатзаци сустльства / Г. Шдгрушний, О. Денисенко // Досвщ та перспективи розвитку мкт Укра!ни. Збiрник нау-кових праць - 2010. - № 18. - С. 65-78. http://archive. nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/ 2010_18/6_PidDen.pdf
6. Шдгрушний Г.П. Ки!в та прилегла терпкая в систем центро-перифершно! взаемодп / Г.П. Шдгрушний, О.О. Денисенко // УГЖ. - 2013. - №1. - С.27-34. С.28
7. Самые населённые городские агломерации [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ru.wikipedia.org.
8. Domanski B. Rozwoj polskich metropolii a regiony peryferyjn-e- bezpowrotna separacja czy wspolzaleznosc rozwoju? /
B. Domanski // Studia KPZK PAN. - 2008. - Z. 120. - S. 135143.
9. Markowski T. Metropolie, obszary metropolitalne, metropoliz-acja. Problemy i poj^cia podstawowe / T. Markowski, T. Marszal. - Warszawa : KPZK PAN, 2006. - 26 s.
10. Marszal T. Someremarkson metropolitan development/ Stu-diaRegionalia. Volume 14. Urban and regional development -concepts and experiences. Warszawa, 2004. - S. 129-131.
О. М1рошниченко
академж АЕН Украти м. Миколагв
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВО1 СИСТЕМИ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Процес безперервно! трансформаци податково! сис-теми став вже неввд'емною ознакою становлення незале-жно! Укра!ни. Оск1льки в умовах ринково! економiки саме податковi надходження е головною складовою доходно! частини бюджету, проблеми побудови оптимально! пода-тково! системи та забезпечення економiчно! безпеки е не-розривно пов'язаними мгж собою. При цьому так само, як складова економiчноi безпеки вважаеться основною складовою у системi нацiонально! безпеки, зокрема через те, що, з одного боку - критичний стан економжи обумовлюе можливють виникнення загроз в iнших сферах нацбезпе-ки, а з шшого - саме стан економiчного розвитку кра!ни визначае рiвень можливiсть фшансування виконання дер-жавних програм по забезпеченню необхвдного р1вня безпеки по вах напрямках [1, с. 8], можна вважати, що i по-даткова система виступае в якосп визначального елементу системи економiчноi безпеки.
З цим зокрема погоджуеться ряд дослiдникiв, як1 зазначають, що податки та податкова полiтика об'ективно включен до системи економiчноi i фшансо-во! безпеки, по-перше, як ресурсний фактор, що знахо-диться у руках держави, по-друге, як шструмент впливу на економiчнi та сощальш процеси, по-трете, як фактор зворотного зв'язку i залежностi держави ввд платник1в податк1в та регюшв [2, с. 159; 3, с. 184]. Це також тдт-верджуеться i тим, що на законодавчому рiвнi нестабь льнiсть у правовому регулюванн вiдносин у сферi еко-номiки, у тому числi фшансово!' (фюкально!) полiтики держави та «пшзащя» нацiонально!' економiки визна-чаються в якосп загроз нацiональним iнтересам i нащ-ональнiй безпецi Укра!ни в економiчнiй сферi [4].
Проблема у загальному виглядi полягае в тому, що у кризових або трансформацшних умовах питання безпеки набувають особливо! актуальностi, оск1льки !х на-
сладки за певних обставин можуть загрожувати безпо-середньому юнуванню економ1чно! чи полиично! сис-теми держави, 1 у цьому плаш питання модершзащ! податково! системи постало особливо гостро, оск1льки за-безпечення необхщного р1вня доход1в 1 витрат державного бюджету та створення сприятливого для економь чного розвитку тдприемницького середовища для Укра!ни з И традицшно нестабшьним полиичним 1 еко-ном1чним станом е особливо важливим.
Метою роботи е анал1з сучасного стану податково! системи Укра!ни та його зв'язок 1з таким проявами шле-гально! д1яльносп, як ухилення вщ сплати податшв, «вщмивання грошей» тощо, а також потенцшних перспектив !! реформування з урахуванням забезпечення нащонально! економ1чно! безпеки.
500000,0
400000,0 300000,0 200000,0 100000,0 0,0
Анал1з динамши податкових надходжень впродовж 20002012 рр. (рис. 1) навпъ 1з урахуванням фактичного зни-ження вартосп национально! валюти та скорочення надходжень у 2009-2010 рр. дозволяе дшти висновку про наявнють тенденцш позитивно! динам1ки як у загаль-ному обсяз1 податкових надходжень до державного 1 мюцевих бюджепв, так 1 надходжень по окремих видах податшв. Зокрема загальна сума податкових надходжень у 2012 рощ майже у 8 раз1в перевищуе в1дпов1д-ний показник 2002 року, при цьому окремо потр1бно визначити високу динашку зростання бюджетних надходжень по акцизного збору з 1мпортованих товар1в, темпи приросту яких перевищують динашку шших по-датк1в, стшке зростання податкових надходжень по ПДВ та податку на доходи ф1зичних ос1б [5].
Гй |1?| % \ 11 11 11 11
% йг %
ш.
2000 2001 2002 2003 2004 2005
□ Загальний обсяг доходiв Зведеного бюджету Украши, млн. грн.
□ Неподатковi надходження, млн. грн.
□ Цiльовi фонди, млн. грн.
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
□ Податковi надходження, млн. грн.
□ Доходи вщ операцш з кашталом, млн. грн.
□ Офiцiйнi трансферта, млн. грн.
Рис. 1. Динамжа доход{в Зведеного бюджету Украти у 2000-2012 рр. у розрпм доход{в
Зростання бюджетних надходжень по ПДВ впро-довж остантх рошв (рис. 2), на нашу думку, поясню-еться перш за все щдвищенням ршня його адштстру-вання, зокрема у 2012 р. доходи бюджету по ПДВ порь вняно з 2002 р. зросли бшьш шж на порядок з 13,5 до 138,8 млрд. грн. Вщносно надходжень по податку на прибуток шдприемств, зростання надходжень якого у 2012 рощ перевищуе надходження 2002 р. майже у 6 раз1в, можна дшти висновку, що одтею з складових позитивно! динамши е зменшення шлькосп збиткових щдприемств, що у свою чергу е не наслвдком загально! тенденци зростання економ1чно! активносп, а скорше -системно! роботи працшнишв податково! служби з пла-тниками податк1в стосовно проведення перев1рок дя-льносп саме збиткових Щдприемств.
400000,0 300000,0 200000,0 100000,0 0,0
Зростання надходжень по податку на доходи фь зичних оаб, доля якого у загальному обсяз1 податкових надходжень починаючи з 2009 р. перевищуе надходження по податку на прибуток шдприемств, е до-датковим щдтвердженням необхщносп придшення уваги фюкальних оргашв саме до оподаткування до-ход1в ф1зичних оаб, значний р1вень шлегал1защ! яких на сучасному етап е реальним резервом подальшого збшьшення бюджетних надходжень за умов тдви-щення р1вня адштстрування даного податку. Те ж саме стосуеться 1 акцизного збору з 1мпортованих то-вар1в, зростання надходжень по якому у 2012 р. пор1в-няно з 2000 р. перевищило 20 раз1в пщтверджуе необ-хвдшсть пщвищення р1вня державного контролю над зовшшньоеконом1чною щяльнютю 1мпортер1в.
/Ж
¿Л
А7\
¿Я I
УЖ
¿7
ь
2000 2001 2002 2003 2004 2005
□ Загальний обсяг податкових надходжень, млн. грн.
□ Податок на прибуток шдприемств, млн. грн.
□ Акцизний зб1р 1з вироблених в Укршш товар1в, млн. грн.
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 I Податок на додану вартють, млн. грн.
□ Податок з дохода ф1зичних ос1б, млн. грн.
□ Акцизний зб1р 1з ввезених в Украшу товар1в, млн. грн.
Рис. 2. Динамжа загального обсягу податкових надходжень та надходжень по окремих податках до зведеного бюджету Украти у 2000-2012 рр.
Вщповщно до сучасно! класифжацц, наведено! у Ке-р1вницга 3i статистики державних фшанав МВФ, податки подляють на cîm груп [6]: податки на доходи, прибуток i збшьшення ринково! варгосгi; вщрахування на сощальш страхування; податки на фонд заробпно! плати i робочу силу; внутршт податки на товари та послуги; податки на власнiсть; податки на мжнародну торпвлю та зовшшш операцй; iншi податки. Тобто у сучаснш украшсьюй дер-жавi присутн усi форми, що були винайденими людством у процесi еволюци оподаткування, при цьому потреба у реформуванн iснуючоï податково! системи у ïï сучасному станi не викликае сумншу i у б^льшосп представник1в за-конодавчо! та виконавчо! влади, наукових i п1дприемниць-ких юл, якими зокрема визнаеться, що iснуюча податкова система недостатньо ефективна, не забезпечуе на належ-ному рiвнi становлення конкурентного середовища, надан-ня йому щдтримки та економiчного зростання [7], негативно впливае на економiку держави, ведучi iï по екстенсив-ному шляху розвитку, не дае можливосп збшьшити iï кон-курентноздатнiсть, штовхае суб'екпв п1дприемницько! дь яльносп у «тшьовий» сектор економiки, що досягнув вже загрозливих масштаб1в, i через свою нестабшьшстъ та не-передбачуванiсть створюе несприятливе iнвестицiйне поле держави як до шоземних, так i впчизняних iнвесторiв [8, с. 274-275], податкове законодавство Укра!ни побудоване таким чином, що правильно розрахувати податковi зо-бов'язання практично неможливо [9, с. 15].
Анал1зуючи стан i структуру податково! системи Укра!ни, ми також не можемо погодитися з рядом авторiв, як1 фактично ототожнюють таю поняття як «система податюв», «система оподаткування» та «податкова система», визначаючи, що «податкова система - це сукупшсть усiх видiв податюв i зборiв, як1 справляються в держат» [10, с. 25], або що «податковi системи вс1х кра!н представленi сукупнiстю податк1в, збор1в, мита та iнших платеж1в, що утримуються в установленому порядку з платниюв - юри-дичних i фiзичних осiб» та iн. [11, с. 8]. Бшьш конструкти-вним у цьому плаш, на нашу думку, е шдхщ, який перед-бачае конкретизац1ю зазначених понять: зокрема, система податюв i збор1в розглядаеться як сукупшсть установлених чинним законодавством держави податюв i зборiв; система оподаткування - сукупшсть установлених чинним законодавством податюв i зборiв, а також мехатзм1в i способiв !х розрахунку i сплати до бюджету та шших державних щ-льових фондiв; податкова система - сукупшсть податюв i збор1в, механiзмiв i способ1в !х розрахунку та сплати, а також платниюв податкв i органв, як забезпечують адмшю-трування i надходження податк1в до бюджету та шших державних щльових фонда [12, с. 93]. При цьому потрiбно зазначити, що уа «обов'язковi платеж1» i «збори» до рiз-номанiтних державних фондiв фактично також е податко-вими платежами (додатковим п1дтвердження чого, зокрема стало i передача утвореному Мiндоходiв контролю за над-ходженнями до пенсшного фонду).
Потрiбно також зазначити, що не зважаючи на певнi досягнення стосовно збiльшення податкових надходжень, збериаються серйознi недолжи стратегiчного плану юную-чо! податково!' системи, зокрема прийнятою ще у 2007 роц1 Концепщею реформування податково!' системи Укра!ни до серед iï основних недолшв офщшно визначалися [13]:
- фiскальна спрямовашсть податково! системи, ре-гулююча функщя яко! не зорiентована на стале еконо-мiчне зростання внаслiдок значного податкового наван-таження на виробництво та недостатньо високий рiвень оподаткування використання природних ресурсiв;
- складшсть, неоднорiднiсть та нестабiльнiсть, а в деяких випадках - суперечливiсть нормативно-правово! бази оподаткування;
- наявшсть проблем, пов'язаних iз застосуванням спрощено! системи оподаткування, зокрема випадки ство-рення схем уникнення оподаткування та мiнiмiзацiï податкових зобов'язань, дроблення середшх щдприемств з ме-
тою використання спрощено!' системи оподаткування;
- значний розмiр витрат на адмiнiстрування окре-мих податюв порiвняно з доходами бюджету по них;
- недостатня узгодженiсть та ефектившсть дiяль-ностi Мiнiстерства фшанств, Державноï податковоï служби, Державно! митно! служби щодо реал1зацп державно!' податковоï пол1тики, збирання i акумуляцп в державному i мiсцевих бюджетах податюв i зборiв;
- нееластичнсть системи митно-тарифного регулю-вання, що не дае змоги оперативного регулювання на змь ни кон'юнктури светового ринку, торговельних режимiв в шших державах та структури вiтчизняноï економши;
- недостатня урегулъованiсть питання оподаткування доходiв вiд iнтелектуальноï власносп та незале-жно! професiйноï дiяльностi, що призводить до втрати надходжень податку з доходiв фiзичних оаб.
Об'ективностi заради варто вiдзначити, що з того часу суттевих змш не ввдбулося, можна вiдзначити лише щдвищення певною мiрою рiвня узгодженосл дiй державних органiв щодо утримання та адмiнiстрування податкових надходжень внаслщок утворення Мiндоходiв та прийняття Податкового Кодексу, однак це е скорше не лише досягненням, а шдтвердженням наявностi висо-кого рiвня потенцiйних можливостей зростання податкових у разi активiзацi!' економiчноï активност в Украïнi.
Щдтвердженням збереження зазначених проблем е й схвалена у 2012 рощ Кабшетом мiнiстрiв Концепцiя забезпечення нацiональноï безпеки у фшансовш сферi, якою серед явищ i чинниюв, що можуть призвести до створення внутрiшнiх загроз нацюнальнш безпецi у фь нансовiй сферi зокрема ввдзначаються: нестабiльнiсть та недосконал1сть правового регулювання у фiнансовiй сферц нерiвномiрний розподiл податкового наванта-ження на суб'ектiв господарювання, що зумовлюе ухи-лення вiд сплати податюв та ввдплив капiталу за кордон; низький рiвень бюджетно! дисциплши i незбалан-сованiсть бюджетно! системи; тiнiзацiя економiки [14].
На нашу думку, ^м зниження загального рiвня оподаткування серед основних питань, яю потребують вирiшення у сферi модершзащ!' податково! системи, також варто визначити таю:
- потреба у необхвдносл реформування схеми роз-под^ податкових платеж1в мiж мiсцевими та центра-льним бюджетами з метою перерозпод^ основно! !х долi у регюни !х утворення;
- наявшсть широкого перелшу податкових пiлъг в наслщок лобiювання iнтересiв окремих фшансово -промислових структур та полiтичного попул1зму, як1 призводять до значних втрат державного бюджету;
- вiдсутнiсть системи контролю за витратами гро-мадян, зокрема контроль фюкальними структурами за джерелами фiнансування крупних витрат (на придбання нерухомостi, автотранспорту, предметiв мистецтва тощо) з метою протиди нелегальним доходам;
- проблема високого рiвня оподаткування фонду оплати пращ, що порiвняно з платнею за нелегальну «конвертащю» грошових коштiв, утворюють значну рiзницю, яка робить так1 фiнансовi операцй' настiльки надприбутковими для щдприемств, що це явище не може бути подолане лише каральними методами, i, як наслщок, - призводить до зростання корупци у контро-льно-правоохоронних органах держави;
- наявнiсть системи повернення податкового кредиту по ПДВ з бюджету, що надае можливiсть проведення фiнансових махшацш з метою отримання необ-грунтованого вiдшкодування, зокрема ще за результатами роботи створено! у 2004 рощ Комюп з питань пе-ревiрки додержання законодавства з питань адмшютру-вання i ввдшкодовування ПДВ було зроблено висновок, що ПДВ не виконуе сво!х функцiй як щодо фактичного наповнення бюджету, так i щодо регулювання економь чних процеств у державi [15, с. 103];
102
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ
- потреба у зб1льшенш р1вня граничного р1чного обороту у 3-4 рази для тих, хто перебувае на спрощенш систем! оподаткування;
- неоднозначшсть введения вимог, щодо подання при складанн1 зв1тност1 по ПДВ шформацп про ус1х по-стачальник1в та покупц1в товар1в та послуг пщприемст-ва, як1 мають значний негативний вплив з точки зору забезпечення конф1денц1йност1 1нформац1! та безпеки б1знесу, що е основою розвитку тдприемницько! дгяль-ност1 в стратепчнш перспектив!.
Таким чином, податкова система виступае ! в якосп одного з шструмеш1в забезпечення национально! еконо-м!чно! безпеки, осшльки забезпечуе ! виконання доходно! частини державного бюджету, !, в1дпов!дно, - фшан-сування виконання державних програм ! зобов'язань по вс!х напрямках; ! в якост! фактору ризику ! залежносп, осшльки в!дпов!дно до юнуючого рТвня оподаткування, -сприяе або гальмуе розвиток национально! економ!ки.
Варто також в1дзначити, що не можна ототожнюва-ти так! поняття як «мшмТзашя податкових зобов'язань», тобто легальне зменшення суб'ектом господарювання сво!х податкових зобов'язань шляхом використання будь-яких законних шляхов або «прорТх» у законодавств!, та «ухилення в1д виконання податкових зобов'язань» («ухилення в1д сплати податшв», «ухилення в!д оподаткування») - несплату податшв, або !х неповну сплати без законних щдстав (при цьому ухилення в1д сплати податшв може бути як свтдомим, так ! несв1домим внаслвдок неуважносп, техшчних помилок, !нших фактор!в).
Одним !з розповсюджених способ!в ухилення вщ оподаткування для багатьох щдприемницьких структур е так зван! офшорш механ!зми, як1 передбачають пере-ведення фшансових ресурс!в або д!яльност! за меж1 вла-сно! кра!ни для того, щоб вони стали недосяжними для нацюнальних податкових !нституц!й. При цьому щлком природним е те, що з точки зору тдприемницьких структур та аналггишв, як !х представляють, до вигод таких схем при цьому вщносяться: низьк або нульов! ставки податшв; швидшсть ! простота реестрац!!' компашй; вщ-сутн!сть у б!льшост! офшорних зон зобов'язань щодо подання звггаосп; мобТльшсть кап!талу та аионiмнiсть його власнишв; необов'язкова присутнiсть засновнишв компанi! (щд час реестрацi!, та серед засновнишв - мю-цевих фiзичних або юридичних осiб) [16, с. 90-91].
З шшого боку, крiм недоотримання бюджетних надходжень, до недолтв використання iснуючих мехашз-мiв ухилення вщ оподаткування можна в1днести i нерiвнi умови конкуренцi!, в яких перебувають господарськ суб'екти у разi сплати iншими менших податшв, що при-зводить до послаблення положення на ринку пщприем-нидьких структур, що уникають оптимiзацi! податкових зобов'язань, i навпаки - спонукае бiзнес-структури, як1 прагнуть не в1дстати вщ сво!х бiльш «активних» конкурента, винаходити власнi «шляхи оптимiзацi!», у т.ч. i з використанням офшорних схем [16, с. 91].
Таким чином не потребуе доказiв те, що явище не-сплати податшв безпосередньо пов'язане з шлегальною («тшьовою») складовою економiчно! дiяльностi, оскь льки остання, виходячи з iснуючих пiдходiв до !! структуризации подшяеться на «неформальну» (у межах до-могосподарств та пiдприемств iз неформальною зайня-тiстю), «приховану» (частина легально! дiяльностi, яка не обл1ковуеться або применшуеться з метою ухилення вщ оподаткування) та «кримiнальну» (заборонена законом дгяльшсть) [17, с. 97-98], то першi двi з розгляну-тих складових набувають iллегального характеру саме через несплату, або неповну сплату податшв.
Безпосередньо пов'язане iз несплатою податшв i таке явище як легатзащя нелегальних фiнаисових кошпв («вь дмивання грошей»), яке деяк дослщники розглядають в якосп реального джерела iнвестицiйних ресурс1в, аргуме-нтуючи свою позицш тим, що не варто оцшювати у якос-
т загрози для економши «самого предмету злочину -грошових кошт1в, отриманих злочинним шляхом, у той час закони ринково! економши, у т.ч. принципи грошового обтгу, i самi грош1 е об'ективними категориями», i «само по собi вилучення грошових кошт1в (або !х частини) iз сфери кримшально! дгяльносп та iнвестуваиня !х у лега-льну економiку не тшьки не представляе будь-яко! суст-льно! загрози, але, навпаки е довол1 корисним для сустль-ства» [18-19]. Частиною вiтчизияних дослвдниюв також ставиться питання щодо того «чи допускаемо ми легатза-ц1ю доходiв, здобутих злочинним шляхом?» та пщкрес-люеться, що в1д чесно! вiдповiдi залежить ефективнiсть заход1в iз залучення тшьових капiталiв в економiку Укра!-ни, i «якщо вщповщь буде негативною - можна прогнозу-вати невисоку ефективнiсть запланованих заходiв, якщо ж ми припускаемо можливють легал1защ! злочинних дохо-дiв, то за наявносп певних державних гарашш можна очь кувати вщ цього позитивних результата» [20, с. 131].
У цьому плащ на нашу думку, перш за все потрiбно визначитися з тим, про легал1зашю яких дохода вщ нелегально! дгяльносп може йти мова. Навiть у теоретичному плаш мова може йти лише про легал1зашю доход1в «при-ховаш!» та «неформально!» складових шлегального сектору, оск1льки легалiзадiя суто «кримшальних» доход1в державою е як неприйнятною як з етично! точки зору, так i з правово!, оск1льки протирiчить прийнятш у 1990 рощ Радою Свропи «Конвенци про вщмивання, пошук, арешт та конфюкацш доходiв, одержаних злочинним шляхом», до яко! Укра!на приедналася 15 вересня 1995 р., i яку в 1997 рощ було ратифшовано Верховною Радою, та нащо-нальному законодавству Укра!ни, зокрема закону «Про запобiгаиия та протидтю легал1защ! (вщииванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом» [21-22].
Варто також зазначити, що i сама мета боротьби iз легалiзадiею злочинних дохода полягае в тому, щоб зро-бити кримiнальиу дiяльнiсть менш привабливою для Г! учасник1в, у цьому плат Д.Мак-Клш справедливо визнае, що «з погляду злочинця, збiльшення прибутшв вщ кримь нально! дгяльносп позбавлене сенсу доти, поки немае мо-жливосп ними скористатися» [23, с. 664]. Крiм цього, «бруднi грош1» не iнвестуються в економiку самi по собi, разом iз ними приходять !х власники iз звичними для них «правилами гри», зокрема, як визнаеться представниками правоохоронних оргаиiв США, «коли оргашзована зло-чиннiсть швестуе легальне пщприемство, можна бути впевненим, що черговим !! кроком буде встановлення контролю над ринком для того, щоб пщняти щни, займатися вимаганням i корупцiею» [23, с. 662], що стае додатковою загрозою безпещ суспiльства.
П^дтвердженням декларативного характеру заход1в по боротьбi з легалiзацiею незаконних кошта е i передба-ченi Кримiнальним Кодексом ступеш покарання за скоен-ня предикатних злочинiв, як1 на нашу думку, е скорше продуктом iмплемеитадi!' у законодавство Украши свгто-вих напрацювань у цiй сферi, у першу чергу «40 рекомен-дадiй FATF», нтж проявом намагань на державному рiвнi протидгяти процесам легалiзадi!' незаконних дохода. Зокрема, анал1з ступеня покарання за зазначенi правопору-шення в Укра!нi показуе, що мЫмальне покарання за ле-галiзадiю (вщмивання) дохода, одержаних злочинним шляхом е значно вищiм, нтж покарання за самi злочини, направленi на одержання цих дохода [24].
Окремо пщкреслимо, що, на нашу думку, парадок-сальнiсть ситуадi!, що склалася в УкраТт, полягае як раз у тому, що в Укра'т через вщсутшсть реальних Тнстру-ментiв контролю за джерелами доходТв (а фактично - ви-трат) як фТзичних, так Т юридичних осТ6 реально «доходи, одержат злочинним шляхом» не потребують легалТ-зацТ!. Тобто висновки Е. Савона та М. де Фео щодо того, що «росшська, грузинська, чеченська й Тнша мафТ! без остраху Тнвестують сво! капТтали, оск1льки в !хиiх кра!-нах немае нТ ефективного мониторингу поток1в коштТв, нТ
системи контролю над швестищями катталв» [23, с. 664], в певнш Mipi вiдповiдають i ситуаци в Укра!'ш. Додатковим шдтвердженням цього е чисельнi факти так звано! «конвертаци», тобто переведення у гопвку лега-льних безготiвкових коштiв, у тому числ1 i бюджетних, що е додатковою загрозою для економiчно! безпеки.
При цьому, не маючи сумнiву в тому, що мегаль зацiйнi процеси взагалi i операцй' по ухиленню вiд оподаткування, у т.ч. i з використанням офшорних мехаш-змiв зокрема, негативно впливають на економiчну дiя-льшсть, шкодячи нацiональним iнтересам i мютять у собi загрозу економiчнiй безпещ кра!ни [25, с. 154], у сучасних умовах Укра!ни iснування шлегального сектору, на нашу думку, е певним стабшзуючим чинни-ком, який дозволяе зменшити рiвень негативного впли-ву на шдприемницьке середовище з боку державних органiв, i таким чином сприяе функцiонуванню легально! частини економiки [26, с. 55]. У цьому плат росш-ськ1 дослiдники визначають, що «шдпшьна економiка у !! сучасному росшському варiантi не лише протисто!ть економщ «формальнiй», але лише всерединi останньо! й iснуе, виступаючи природним i закономiрним насл1д-ком легальних (законних) статуав господарюючих i володарюючих суб'екпв» [27, с. 11], що, як ми вважае-мо, може бути вщнесено i до Укра!ни.
Таким чином, можна зробити висновок, що в Укра!'т основне питання полягае не в легал1заци' нелегально! («ri-ньово!») економжи, а у деiллегалiзацi!' пе! частини цiлком легально! економжи, що зараз працюе «в тЫ». Оск1льки за висновком групи науковщв i практик1в податково! служби, з якими ми погоджуемося, реалiзацiя лише окремих пропозиций щодо зменшення податк1в, посилення громадського контролю тощо не дадуть бажаного результату i каральнi да, якщо вони не тдкршлет комплексними заходами щодо створення сприятливого економiчного середовища i поширення правово! культури, стають неефективними, бо не припиняють тiньовi операцй', а надають !м витончених, завуальованих форм [20, с. 226, 242-243]. В основi державно! полпики детiнiзацi!' економiки, на нашу думку, повинен лежати класичне поеднання «батога та пряникам», при цьому ефектившсть реалiзацi! тако! полiтики буде прямо залежати вiд узгодженостi i комплексностi дiй, як щодо збшьшення вiдповiдальностi за ухилення в1д сплати податкв фiзичними i юридичними особами, корупц1йну дяль-нiсть, розкрадання бюджетних коштiв, легалiзацiю кримь нальних доходв та iншi порушення законодавства, так i заохочення легально! економчно! дiяльностi в першу черту за рахунок модернiзацi!' податково! системи Укра!ни, яка б забезпечувала залучення людських та органiзацiйних ресурсiв з «тшьового» у легальний сектор економжи.
Не зважаючи на те, що впродовж останнiх рок1в об-сяги податкових надходжень зросли на порядок (рис. 1-2), до суттевих змш у суспiльному життi це не призвело. На нашу думку, основна проблема полягае в юнувант в Укра!'т потужних фiнансово-полiтичних угруповань, як для утримання влади у сво!х руках вимушенi витрачати значнi фiнансовi ресурси переважно у готiвковiй формi на утримання пол1тичних структур, рекламт i атiтацiйнi проекти, шдкуп державних чиновниюв i рядових вибор-щв. Тобто основнi «полiтичнi гравцi», представники яких по черзi очолюють уряд, державт установи, правоохо-роннi i контролюючi органи Укра!ни, як не мали, так i не мають зацiкавленостi у реальному вирiшеннi проблем як шлегалзаци нацiонально! економiки, так i модернiзацi!' податково! системи Укра!ни. Щодо ж полгтико-органiзацiйних заход1в на кшталт шдвищення статусу податково! служби до рiвня окремого мiнiстерства, то маемо надю, що за умов оптишзаци фiнансово!' системи Укра!-ни, у перспективi податкова служба, наряду з Держказна-чейством, Рахунковою палатою, Держфiнмонiторингом, тощо вдовольняться статусом структурних пiдроздiлiв Мiнiстерства фшанав на р1вш департаменту.
Беззаперечним е те, що «податкова система держави - це надзвичайно складне i багатогранне явище, яке формуеться пiд дiею i об'ективних i суб'ективних факторiв» [28, с.3], i «шщо не вимагае стiльки мудросп та розуму, як визначення пе! частини, яку у пiдданих забирають, i тiе!, яку !м залишають» [29]. Щодо ж стану юнуючо! в Украш податково! системи, то вона так i за-лишаеться непомiрним тягарем, створюючи «серйозну загрозу економiчнiй безпецi», обумовлюючи «ухилення ввд сплати податкiв та вiдплив катталу за кордон» [30, с. 100], i номiнальне зниження ставок окремих податюв, хоча i е позитивним кроком, не може вважатися вирь шенням питання зниження iснуючого високого рiвня оподаткування, пiдтверджуючи, що на даний час дер-жавнiй владi i суспiльству Укра!ни поки ще не вистачае достатньо! «мудросп та розуму», i визначаючи потребу у проведенш подальших розвiдок у даному напрямку.
Список джерел
1. Мрошниченко О.В. Визначальт функцп системи нацюналь-но! економчно! безпеки / О.В. Мрошниченко. - Науковий вь сник Волинського державного утверситету. Економчт науки. №12. - Луцьк: ВДУ ш. Л. Укра!нки, 2007. - C. 8-11.
2. Вечканов Г.С. Экономическая безопасность / Г.С. Вечканов.
- СПб. : Питер, 2007. - 384 с.
3. Экономическая и национальная безопасность : [под ред. Е.А. Олейникова]. - М.: Экзамен, 2005. - 768 с.
4. Закон Укра!ни «Про основи нацюнально! безпеки Укра!-ни». - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
5. 1нформащя Мшстерства фшансш Укра!ни / Мшстерство фiнансiв Укра!ни. - http: wwwminfin.gov.ua.
6. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорiя i практика становлення / А.М. Соколовська. - К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.
7. Проект Стратеги реформування податково! системи Укра!ни /
Мшстерство фшанав Укра!ни. - http: www.minfin.gov.ua.
8. Мунпян В.1. Бюджетна полгтика як чинник економiчно! безпеки Укра!ни / В.1. Мунтiян // Проблеми нацiонально! безпеки в процесах державотворення : збiрник праць. -Т. 1. - К.: КВЩ, 2004. - С. 273-278.
9. Амоша О. До питання про оцшку рiвня податкiв в Укра!нi / О. Амоша, В. Вишневський // Економша Укра!ни. - 2002. -№ 8. - С. 15.
10. Онисько С.М. Податкова система / С.М. Онисько, 1.М. Тофан, О.В. Грицина. - Львiв: Магнолiя 2006, 2008. - 336 с.
11. Попова Л.В. Налоговые системы зарубежных стран / Л.В. Попова, И.А. Дрожжина, Б.Г. Маслов. - М.: Дело и Сервис, 2008. - 368 с.
12. 1ванов Ю.Б. Податкова система / Ю.Б. 1ванов, А.1. Крисоватий, О.М. Десятнюк. - К.: Атiка, 2006. - 920 с.
13. Концепщя реформування податково! системи Укра!ни, схвалена розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 19.02.2007 р. № 56-р.
14. Концепцiя забезпечення нацiонально! безпеки у фшансовш сфер^ схвал. розп. Кабшету мiнiстрiв Укра!ни вiд 15.08.2012 р. №569-р.
15. Тiньова економ1ка: суттсть, особливостi та шляхи легалiзацi!: [моногр. / за ред. З.С. Варналiя]. - К.: Н1СД, 2006. - 576 с.
16. Мiрошниченко О.В. Використання офшорних механiзмiв ухилення ввд сплати податкiв серед загроз еконмчнш безпецi Укра!ни / О.В. Мiрошниченко // Вiсник економiч-но! науки Укра!ни. - 2011. - № 1(19). - C. 88-94.
17. Мрошниченко О.В. Вплив iллегалiзацiйних проце^ на економiчну безпеку Укра!ни / О.В. Мрошниченко // Вюник економчно! науки Укра!ни. - 2009. - № 2(16). - C. 96-101.
18. Васильев А. К вопросу об объекте преступления при легализации (отмывании) денег / А. Васильев [Электронный ресурс].
- Режим доступа: http : www.advoc.biz/k5objekt.html.
19. Клепицкий И.А. Система норм о хозяйственных преступлениях : основные тенденции развития : дис. ... докт. юр. наук : 12.00.08 / И.А. Клепицкий. - М., 2006. - 623 с.
20. Вщмивання грошей: кримшально-правова квалiфiкацiя, запо-бшання злочинносп, законодавство та мгжнародний досвщ / [М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, П.В. Мельник, В.Р. Жвалюк]. -1рпшь: Национальна академiя ДПС Укра!ни, 2004. - 310 с.
21. Закон Укра!ни «Про ратифжащю Конвенцй про вiдмиван-ня, пошук, арешт та конфiскацiю доходiв, одержаних зло-чинним шляхом, 1990 рж» вiд 17.12.1997 №738/97-ВР // www.rada.gov.uа.
104
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ
22. Закон Украши «Про запобггання та протидта легал!зацп (ввдмиванню) доходш, одержаних злочинним шляхом» вщ 28.11.2002 №249-IV // www.rada.gov.uE.
23. Вщмивання брудних грошей / Ю.Г. Козак [та in.] // Мжнаро-дна економжа. - К. : ЦУЛ, 2008. - 1118 с. - С. 662-734.
24. Кримшальний Кодекс Украши [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.rada.gov.ua.
25. Кочергина Т.Е. Экономическая безопасность / Т.Е. Кочер-гина. - Ростов н/Д.: Феникс, 2007. - 445 с.
26. Млрошниченко О.В. 1ллегальна економжа та фшансов! операцп з легатзацп незаконних доходш у контекста еко-ном1чно1 безпеки / О.В. Мрошниченко // Фшанси Украши. - 2010. - №9. - С. 49-60.
27. Клямкин И.М. Теневая Россия: экономико-социологическое исследование / И.М. Клямкин, Л.М. Тимофеев. - М.: Рос-сийск. гос. гуманит. ун-т, 2000. - 595 с.
28. 1ванов Ю.Б. Податкова система / Ю.Б. 1ванов, А.1. Крисоватий, О.М. Десятнюк. - К. : Атжа, 2006. - 920 с.
29. Монтескье Ш. Избранные произведения / Ш. Монтескье. -М.: Госполитиздат, 1955. - 799 с.
30. М!рошниченко О.В. Економ1чна безпека Украши: стан i дослщження питання (погляд скр!зь 20-рiччя незалежностi) / О.В. Мiрошниченко // Вiсник економiчноï науки Украши. - 2012. - № 2(22). - C. 97-101
К. Наливайченко
м. С1мферополь
ВПЛИВ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ НА ЕФЕКТИВН1СТЬ 1НВЕСГИЩЙНИХ
ПРОЦЕС1В НА ПЩПРИСМСТВАХ
На сучасному етат розвитку 1нтернет впливае на Bci ланки дiяльностi суспiльства, у тому чи^ i на шве-стицшну дiяльнiсть, яка пов'язана з необхвдшстю обро-бки величезного потоку шформацп, до того ж постшно! мiнливостi, ввдновлення даних по тому або шшому об'екту. Завдання iнвестора полягае в тому, щоб оцши-ти можливосп iнвестицiйного проекту, обрати найоп-тимальнiший варiант швестицшно! пол1тики.
Отримувати iнформацiю безпосередньо вiд кожного пвдприемства майже неможливо. Значно проспше та зручнiше з цiею метою скористатися послугами спеша-л1зованих професшних джерел. Для iнiцiатора проекту та емггента ефективно публiкувати iнформацiю там, де и обов'язково побачить якомога бшьше число швесто-рiв. Зрозумшо, що в данiй ситуацп важливим е викори-стання iнформацiйних технологш. Технологiчнi ршен-ня повиннi базуватися на сучасних свггових концепцiях та тенденщях розвитку iнформацiйних систем для бiз-несу, а це - 1нтернет-технологи.
Вплив iнформацiйних систем на ефектившсть ш-вестицiйних процесiв дослвджувався в роботах таких проввдних спещалюпв у цiй галузi, як О.1. Амоша, 1.П. Булеев, Г.З. Шевцова [1], В.В. Дементьев[2], В.1. Ля-шенко [3], В.С. Пономаренко [4], А.П. П'ятибратов [5], Н.В. Стукало [6]. Однак потребуе б№ш докладшшого вивчення питання автоматизаци складання плану швес-тицiйного проекту пiдприемства, отримання штеграль-них фiнансових показник1в ефективносп у шформацш-н1й економiцi, методики використання математичного апарату для розрахуншв ризику.
Iнвестицiйна дiяльнiсть е одшею з необхвдних умов постшного росту шформацшно! економiки, а також ефек-тивного функцiонування падприемств. Iнвестицiйна дяль-нiсть у iнформацiйнiй економiцi здшснюеться у формi ро-зробки швестицшних програм, окремих iнвестицiйних проекпв i на пiдставi iнформацiйного монiторингу.
За останш роки в Украíнi дiяльнiсть держави у цьому напрямку виражаеться через сукупнiсть появи нормативно-правових акпв в областi шновацш, трансферу те-хнологiй, реестрацп шновацшних проектiв, шформати-зацл економiки та шших. Це пов'язано з тим, що най-ближчi 10 рошв розвиток шформацшно^' економiки Украши повинен здшснюватися за рахунок створення i ефективного функцiонування ввдповвдних падприемств. Щдтверджуеться це аналiзом тенденцiй збiльшення юль-костi малих та середнiх шдприемств в Криму за перiод незалежносп Украíни (рис. 1).
Сучаснi принципи, на яких повинна базуватись структура та змют шновацшно^' дiяльностi шдприемств в шформацшнш економiцi:
Структура шдприемств у 1992 рош
Велик! та середш пiдприемства
Малi пiдприемства
Структура шдприемств у 2012 рош
Велика та середш шдприемства
__^J 13%
Малi шдприемства
Рис. 1. Доля малих тдприемств в загальнш кыькост{ тдприемств у Криму
- принцип актуал!заци: динам!чне оточення шдприемства актуалзуе реалiзацiю його iнновацiйноï даяльносп;
- принцип взаемообумовленостi: розвиток шдприемства можливий лише при впровадженш iнновацiй в ус! аспекти його д!яльностц
- принцип цшсностг розумшня сутносл та шфра-структури шновацшно1' д!яльносп в шформацшнш еко-номщ забезпечуе управлшня падприемством як шнова-цшною системою.
Зпдно з Договором про сшвробпництво з питань Gвропейськоï iнгеграцiï Украши м1ж Мшстерством еко-ном!чного розвитку i торпвт Украши i СП «Технологи та швестицшний консалтинг (СП «Т1КОН»)» №3 в!д 01.11.2000 р. створено 1нтернет-сервер «1нвестицшш можливосп в Укра'ш» (домен www.imvu.com.ua) для допо-моги регюнам та падприемствам у залученш фшансових кошт1в пд 1'х швестицшш проекти. У рамках цього проекту облдержадмЫстрацп забезпечуються методичними матер!алами, створюеться шфраструктура щодо збору та подготовки до розмщення в 1нтернет швестицшних про-позиц1й та проекпв, здшснюються заходи для 1'х просу-вання до потенц1йних швестор!в. На 1нтернет-сервер! роз-
