CC BY
17
УДК [65.012.8:33(477)/+[658.5.012.7:336] Ст. викл. Н.В. Наконечна -
Львiвський ДУВС
ПРОТИДП Ф1НАНСОВИМ ЗЛОЧИНАМ НА ШЛЯХУ 1НТЕГРАЦ11 УКРА1НИ В СВРОПУ
Дослiджено актуальш проблеми cy4acHOCTi Украши, якi загрожують нацюналь-нiй безпецi та конституцшному ладу держави. Розглянуто шляхи створення ефектив-но'1 нацюнально'1 системи протидп легал1зацп кримiнальних доходiв.
Ключое1 слова: безпека, економiчна безпека держави, фiнансовi злочини, тшь зацiя економiки.
Постановка проблеми. Одним i3 актуальних питань щодо iнтеграцii в Свропу е протидiя фiнансовим злочинам, вiдмивання грошей та злочини у транснацiональнiй сферь Iнтеграцiя нашоi держави у свгговий економiчний простiр практично неможлива без створення ефективноi нацiональноi системи протидй легалiзацii кримiнальних доходiв.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй. Зважаючи на те, що в економiчнiй лiтератyрi обмежена кiлькiсть наукових праць з ще1* проблематики, у дослщженш протидii фiнансовим злочинам у системi економiчноi без-пеки треба спиратися на пращ таких науковщв, як В.А. Предборський, Я.А. Гончарук, А.1. Мокш, М.1. Флейчук, З.С. Варналш, З.З. Гyдзiй, В.1. Франчук, М.1. Мельник, Ю.1. Дмитрик, Д.1. Йосифович, 1.В. Красниць-кий, С.В. Якимов [1-7]. Але доволi обмеженими е дослщження щодо рiвня ть нiзацii економiки, масштабiв та динамжи ведення iноземного бiзнесy в кра1'ш, iноземного iнвестyвання тощо.
Мета дослвдження. Визначити передумови поширення тiнiзацii еко-номiчних вiдносин та протидii фшансовим злочинам на шляху iнтеграцii Украши в Свропу.
Виклад основного матерiалу. Протидiя фiнансовим злочинам е од-нiею з найактyальнiших сощальних проблем сyчасностi, вирышення яко1' для Украши е надзвичайно важливою i складною справою, що загрожуе наць ональнiй безпецi та конститyцiйномy ладу держави.
Загалом, ця протидiя стае невщ'емною частиною сучасного державного i сyспiльного механiзмy, пронизуючи вс його структури та рiвнi. У щорiч-ному мiжнародномy рейтингу серед краш, Украша за "1ндексом сприйняття корупцй - 2010" посiдае 134 мюце серед 178 краш, а за "1ндексом економiч-но1' свободи - 2011" - 164 з 179 краш, де отримала назву "задушено!' економь ки" [1]. За мiжнародною органiзацiею "Трансперенс 1нтернешнл" ("Transparency International") на 19 Ычня 2011 р., Украша отримала 2,4 з 10 можливих балiв. Разом з Украшою 134 позицiю роздшили: Азербайджан, Бангладеш, Гондурас, Нiгерiя, Фшлшши, Сьерра-Леоне i Зiмбабве.
Група держав Ради Свропи проти корyпцii (GRECO) на чолi з його президентом Драго Кос у Киев^ зауважили, що Украша не бере в рахунок по-передшх рекомендацiй GRECO i не виконала жодних ыз 28 висновкiв, якi затвердили у звт мiжнароднi експерти для боротьби з корупщею в краiнi.
Рада Свропи тепер сумшваеться за доцшьшсть розмiщення коштiв на другий Проект антикорупцшно1" UPAC Украши. Для цього пропонуеться зак-ликати iноземних iнвесторiв для створення Альянсу бiзнесy, уряд Украши i
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
розвiдку, як будуть реагувати на ди проявiв корупцп. Група держав проти корупцп (GRECO) була створена бiльш шж десять рокiв тому на Радi Свро-пи. Ця структура допомагае iдентифiкувати недолiки нацюнально1 антико-рупцшно1 полiтики. Вона також забезпечуе форум для обмшу досвiдом робо-ти у сферi профiлактики та виявлення корупцп.
Дослiджуючи рiзнi аспекти суспшьних вiдносин через призму корум-пованост владних структур, М.1. Мельник видшив низку показникiв, в яких проявляеться корелятивний зв'язок мiж певними процесами, явищами тощо та рiвнем, структурою i динамжою корупцп.
Це, зокрема: рiвень тшзацп економiки; обсяг неофщшних доходiв на-селення; частка го^вки, яка перебувае у позабанковому об^у; iснуючi "ножи-цiм мiж обсягом та характером господарсько! дiяльностi та 11 офiцiйними результатами; масштаби та динамiка ведення iноземного бiзнесу в краАш, шо-земного швестування, надання 1и шшо1 фшансово1 допомоги; стан iз дотри-манням прав i свобод людини i громадянина; рiвень довiри громадян до влади; 1х психологiчне ставлення до корупцп як явища [2, с. 28].
Головним напрямком Украши як правово1 держави щодо свого роз-витку е iнтеграцiя до Свропи. Безумовно, одним iз перших кроюв на цьому шляху е адаптащя законодавства Украши до законодавства краш Свропеись-кого Союзу.
Передумови поширення тшзацп економiчних вiдносин в УкраАт ви-никли ще за чаЫв колишнього СРСР. Особливо стрiмким було нагромаджен-ня тiньових каштаив за роки так звано1 перебудови (1985-1991 рр.). Внасль док зi здобуттям незалежностi Украша отримала у спадок уже сформовании тшьовии сектор. Додатковi умови для розвитку тшьово1 кримшально1 дiяль-ностi створювали спотворена галузева та регiональна структура економжи, ll надмiрна монополiзацiя. Позначилися и вiдчутнi помилки у здшсненш реформ, зокрема тих, що стосувалися прискорено1 лiбералiзацil та приватиза-цшних процесiв, розбудови фiнансового сектору.
Щодо законодавчих важелiв, якi використовуе Украша для протидп вiдмиванню брудних грошей, то до них можна вщнести Кримшальнии кодекс, якии передбачае карну вщповщальшсть за дiяльнiсть, пов'язану з вщми-ванням доходiв, отриманих злочинним шляхом. В УкраАт створении i пос-тшно дiе Координацшнии комiтет з боротьби з оргашзованою злочиннiстю i корупцiею. До иого компетенцп, крiм зазначених у самш назвi завдань, входить також боротьба з вщмиванням брудних грошеи.
Реальнии вплив на формування нитшньо1 економiчноl структури та маибутнього господарського середовища Свропи Украша може здшснити шляхом динамiчного розвитку та диверсифшацп насамперед тих галузеи еко-номжи, що мають порiвняннi и конкуренты переваги та е взаемодоповнюва-ними щодо европеиських краш. Йдеться насамперед про машинобудiвнии i прничо-металургшнии комплекси, високотехнолопчш виробництва, агроп-ромислову сферу, транзитш перевезення, рекреацшно-туристичну галузь, фь нансовi и банкiвськi послуги [3, с. 592].
Надмiрне оподаткування та недосконалють системи оподаткування також спровокували процеси значно1 "тшзацп" економжи Украши. Сам термiн "тшьова економша" визначае ту И частину, яка ухиляеться вщ сплати подат-
KiB. Виходячи з цього пропоноваш заходи з "детшзаци" економiки умовно n0Tpi6H0 подшити таким чином:
• удосконалення системи оподаткування, зменшення податкового тиску;
• посилення контролю держави за фшансовими та товарними потоками суб'екпв господарсько1 д1яльност1, зробивши його д1ев1шим, - це дало б можлившть збшьшити обсяги податкових надходжень;
• посилення адм1тстративно1, фшансово1 та кримшально1 ввдповвдальносп за несплату податшв, або навпаки - амтстувати "тшьовГ' доходи з одночасним полшшенням умов оподаткування [4, с. 84].
Головна проблема полягае в тому, що "злочинщ брудних грошей" пов-сякчас винаходять новi способи перетворення злочинних грошей в цшком ле-гальнi. Сучаснi злочинщ за розвитком щей i технологш завжди йдуть на крок уперед правоохоронних структур, покликаних з ними боротися. Шахра1 регулярно змшюють i валюту, i способи легалiзацiï грошей, а також використову-ють мiжнароднi фiнансовi органiзацiï для вщмивання нелегальних коштiв.
Основнi способи вщмивання ефективно можуть використовувати злочинщ в уЫх сферах економжи, особливо у фшансовому секторi, зов-нiшньоекономiчнiй дiяльностi та промисловостi.
Зокрема до основних правопорушень у фiнансовiй системi Украïни належать протиправнi кредитнi операци та махiнацiï з використанням бю-джетних коштiв. Зазвичай, для здшснення махiнацiй застосовуеться пщроб-лена та сфальсифжована документацiя (бухгалтерська звiтнiсть, паспорти то-що), використовуються "компанiï-оболонки".
Особливо "популярними" для вiдмивання грошей як в Укршт, так i в свт залишаються кредитнi та фiнансовi установи. Переважно для сво1'х махь нацiй "злочинцi брудних грошей" використовують банки нерозвинених краш, де законодавства з боротьби з легалiзацiею кош^в, отриманих злочинним шляхом, або взагалi немае, або працюе лише формально. Нелегальш фiнанси вкладаються в депозити, щнш папери й навiть страховi полiси. Шляхи вивозу капiталу можуть бути рiзними. Це i фiзичне перемiщення готiвки за кордон, i укладання зовнiшньоекономiчних контрактiв щодо iмпорту товарiв, послуг, прав iнтелектуальноï власност^ використання схем iз залученням офшорних компанш. Як наслiдок - для Украши протягом останшх рокiв набули загаль-нодержавного характеру проблеми, пов'язаш з вiдмиванням коштiв через оф-шорнi зони та незаконна компенсащя вiдшкодуванням ПДВ.
Головною загрозою економiчнiй безпецi е те, що ми створили вщкри-ту економiку, яка значною мiрою е тiньовою. Вщкрита модель тiньовоï еко-номiки провокуе низку похщних загроз у сферi фiнансовоï безпеки:
• деградация легально1 економ1ки;
• вивезення за кордон т1ньових кап1тал1в, заощаджень i нагромаджень;
• скорочення можливостей бюджету i тдприемств вимагае 1ноземних креди-т1в, як1 за умов корупц11 спрямовуються у т1ньовий сектор i повертаються за кордон у виглядi катталу окремих осiб; утворений таким чином зовтшнш борг обслуговуеться за рахунок бюджету (держбюджет "приватизуеться" т!ньовим сектором i навггь справа формування бюджету переходить до рук лобiстiв);
• шоземний сектор не робить ^естицш в економiку кра1ни, а заощаджуе от-риманий тiньовий капiтал тд вiдсотки [4, с. 85].
Нащональний лкотехшчний yнiвeрcитeт Украши
Якщo е^шм^ США зaзнaлa знaчних змiн, пеpедyсiм y бaнкiвськo-фiнaнсoвoмy сектopi, бyдiвництвi, aвтoмoбiлебyдyвaннi, тo в Укpaïнi - все пo-стapoмy.
Дегpaдaцiя легaльнoï е^^мши, як зaгpoзa y сфеpi фiнaнсoвoï безпе-ки - це пеpшa стpyктypнa кpизa yкpaïнськoï екoнoмiки. Boднoчaс, це кpизa пеpехoдy вiд нинiшньoï системи iндyстpiaльнoгo виpoбництвa дo нoвoï систе-ми виpoбництвa - пoстiндyстpiaльнoгo. Мaсштaбнiсть цих пpoцесiв зyмoв-люe ïx тpивaлий хapaктеp. Бaгaтo юнуючих гaлyзей пpoстo зникнуть. Зaмiсть них з'являться нoвi сектopи екoнoмiки. Цей пpoцес змiнить poзyмiння 6ara^ ствa i мoгyтнoстi, геoпoлiтичнi oцiнки i ^^pm^m.
У нaйближчi V, мaксимyм 10 poкiв, Укpaïнa пoвиннa сфopмyвaти юс-тяк нoвoï екoнoмiки. ^^м вiкнo мoжливoстей зaкpиeться, i ш дoведеться для мoдеpнiзaцiï витpaтити нaбaгaтo бiльшi pесypси, oтpимaвши знaчнo мен-шi pезyльтaти. А якщo вpaxoвyвaти, щo тaкими pесypсaми ми не вoлoдieмo i не бyдемo ïx мaти в нaйближчi десятилiття, то ми pизикyeмo безнaдiйнo вщ-CTara вiд свiтoвиx пpoцесiв poзвиткy.
Без дoкopiннoгo pефopмyвaння y пpoтидiï фiнaнсoвим злoчинaм, яке e oдним з нaйaктyaльнiшиx сoцiaльниx пpoблем сyчaснoстi системи деpжaвнo-ro yпpaвлiння, пoдoлaти цей omp бyде не мoжливo. Kpiм тoгo, нaшa е^шм^ кa штенсивш пoклaдaлaсь нa pезеpви в iнoземнiй вaлютi для пiдтpимки ега-нoмiчнoгo poзвиткy, щo пpизвелo дo з^ч^го дoвгoтеpмiнoвoгo дефiцитy pa-xyнкiв шточних oпеpaцiй. Знaчнa йoгo чaстинa фiнaнсyвaлaся зa paxyнoк пpипливy кaпiтaлy, який не ствopюe зaбopгoвaнoстi, - ^ямих iнoземниx ш-вестицiй. Однoчaснo зpoстaли зoвнiшнi зaпoзичення, oсoбливo з 6o^ ^ma^ нoгo сектopy екoнoмiки. 1шземне фiнaнсyвaння пiдтpимyвaлo зpoстaння ^е-дш!в в iнoземнiй вaлютi нaвiть для пoзичaльникiв, якi не oтpимyють дoxoдiв в iнoземнiй вaлютi.
Легкий дoстyп дo дешевoгo фiнaнсyвaння i вишю цiни нa спoживчi тoвapи шм'якшили неoбxiднiсть енеpгiйнoгo втiлення в життя вaжкиx pе-фopм iнфpaстpyктypи, кoмyнaльниx пiдпpиeмств, oсвiти, oxopoни здopoв,я, безпеки сyспiльствa.
Зaмoжнi веpстви нaселення кoнтpoлюють екoнoмiчнy ситyaцiю тa спpямoвyють фiнaнсoвi пoтoки зa кopдoн, де вoни пpaцюють з бiльшoю ефек-тившстю. Бiднi веpстви, не зaйнятi в дегpaдoвaнoмy легaльнoмy виpoбництвi, змyшенi: пpoпoнyвaти poбoчy силу тiньoвoмy сектopy тa експopтyвaти ïï зa кopдoн; жити m деpжaвнy дoпoмoгy iз сoцiaльнoгo зaxистy, якa весь чaс зменшyeться. Пoсилюeться poзшapyвaння сyспiльствa, щo пpизвoдить дo кoнкypенцiï мiж клaсaми зa кoнтpoль нaд деpжaвoю i зpoстaння сoцiaльнoгo нaпpyження [4, с. 86].
Для зaбезпечення виxoдy екoнoмiки з rim в Укpaïнi мoжливий тшьки зa yмoв стимyлювaння з 6o^ деpжaви пpoцесiв легaльниx зaoщaджень i таг-poмaджень сеpедньoгo клaсy. Укpaïнa пoстyпoвo пoвеpтae дoвipy мiжнapoд-них фiнaнсoвиx iнститyтiв, 6o свoeчaснo викoнye свoï бopгoвi зoбoв,язaння. Тaк, у 2010 p. Укpaïнa пoвеpнyлa дoвipy не тiльки мiжнapoдниx фiнaнсoвиx шститу^в, aле й iнвестopiв. Bикoнaння зoбoв,язaнь пеpед кpедитopaми свщ-чить пеpедyсiм пpo те, щo екoнoмiкa Укpaïни пoстyпoвo дoлae нaслiдки е^-нoмiчнoï кpизи i пoчинae нaпoвнювaти деpжбюджет.
Ефектившсть легалiзацil економiки та пов'язано! з цим системно! про-тиди корупцп залежить вiд дотримання таких концептуальних принцишв, як: наукова обгрунтовашсть, системнiсть, послщовшсть, врахування iнтересiв ycix верств населення, задiяних у неофiцiйнiй господарськiй дiяльностi. Сис-темний характер заходiв легалiзацil господарства чи протидп корупцп зумов-лений тим, що цi негативш явища стосуються соцiально-економiчноl системи краши [5, с. 571].
У Ычш-лютому 2011 р. на погашення i виплату вщсотюв за держав-ним боргом було витрачено 7,32 млрд грн. Витрати на обслуговування дер-жборгу становили 1,5 млрд грн, зокрема за внутршшм - 1 млрд 9,9 млн грн, за зовшштм - 495,1 млн грн Держбюджет - 2011 передбачае залучення кра-1'ною за рахунок розмщення облiгацiй державно!' зовшшньо! позики 4,5 млрд дол., а також 500 млн дол. - вщ Свггового банку [6].
Бюджетне i податкове регулювання - один iз двох класичних методiв впливу держави на фшансову безпеку. Одним iз показниюв, що характеризуе бюджет держави, е вщношення обсягу бюджету до ВВП [4, с. 24].
Реальний валовий внутрiшнiй продукт Украши в шчш 2011 р. зрiс, по-рiвняно з сiчнем 2010 р., на 5,1 %. ВВП Украши в 2010 р. зрю, зпдно з попе-реднiми даними Держстату, на 4,2 %, а його номшальне значення збшьшило-ся на 18,9 % i досягло 1 трлн 85,935 млрд грн. При цьому в четвертому квар-талi 2010 р. темпи його зростання уповшьнилися до 3 % з 3,5 % у третьому кварталi i 6 % - у другому. Прогнозуеться зростання номшального ВВП в 2011 р. до 1,253 трлн грн, реального ВВП - 4,5 % [7].
На думку експер^в, тiньовi структури контролюють бшьше половини ВВП Украши, значну частку торгово-фшансових операцш. Вщ обсяпв тшьо-во! економiки залежить суверенiтет Украши, бо для тшьовиюв незалежнiсть Украши не мае цшносл [4, с. 84].
Висиовки. Отже, наша держава з ринковою економжою пройшла через процедуру самодiагностики. Те, що нам вдалося витримати найбшьш не-гативнi сценари розвитку подш, мабуть, ще бiльш ускладнюе початок такого процесу. УкраАш необхiдно знайти власний шлях для повернення не тшьки до швидкого економiчного вщновлення, але й до бiльш безпечного i сталого зростання.
Перспективи подальших дослiджеиь. У наш час фшансова безпека, як складова економiчноl безпеки держави стала бшьш вразливою через втра-ту конкурентоспроможностi, слабкого управлшня i вiдсутностi прозоростi, а це передуЫм зумовлюе необхiднiсть подальших дослщжень щодо шляхiв створення ефективно! нацюнально! системи протиди легалiзацil фiнансових злочишв.
Л1тература
1. Global Risks Report 2011 Sixth Edition. An initiative of the Risk Response Network. World Economic Forum in collaboration with: Marsh & McLennan Companies, Swiss Reinsurance Company, Wharton Center for Risk Management, University of Pennsylvania, Zurich Financial Services. World Economic Forum, January 2011.
2. Протид1я корупцшнш злочинност в Украхт : навч. поабн. / Ю.1. Дмитрик, Д.1. Йосифович, 1.В. Красницький, С.1. Мельник, С.В. Пряхш, С.В. Якимова / за заг. ред. 1.В. Красницького. - Львiв : Вид-во Львiв. ДУВС, 2010. - 308 с.
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
3. E^^MiM^ безпека : навч. пос1бн. / за ред. З.С. Варнал1я. - К. : Вид-во "Знания", 2009. - 647 с.
4. Сухоруков А.1. Фшансова безпека держави : навч. поабн. / А.1. Сухоруков, О.Д. Ла-дюк. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2007. - 192 с.
5. Флейчук М.1. Легашзащя економши та протид1я корупци у систем1 екоиомiчиоi без-пеки: теоретичш основи та стратепчш прюритети в умовах гдобал1зац1'1 / М.1. Флейчук. -Льв1в : Вид-во "Ахшл", 2008. - 660 с.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.delo.ua/
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.interfax.com.ua/
Наконечная Н.В. Противодействие финансовым преступлениям на пути интеграции Украины в Европу
Исследованы актуальные проблемы современности Украины, которые угрожают национальной безопасности и конституционному строю государства. Рассмотрены пути создания эффективной национальной системы противодействия легализации криминальных доходов.
Ключевые слова: безопасность, экономическая безопасность государства, финансовые преступления, тенизация экономики.
Nakonechna N. V. To counteraction financial crimes on way of integration of Ukraine to Europe
Investigational issues of the day of contemporaneity of Ukraine, which threaten national safety and constitutional line-up of the state. The ways of creation of the effective national system of counteraction legalization of criminal profits are considered.
Keywords: security, economic security of the state, financial crimes, tinizaciya of economy. _
УДК 331.101 Магктр Ю.Б. Панас; доц. I.A. Лапшина, канд. екон. наук -
Львiвська КА
ВПЛИВ СВГГОВО1 Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ НА М1ГРАЦ1ЙН1
ПРОЦЕСИ З УКРА1НИ
Одним i3 головних причин мiжнaродноi iMMirpa^i е св^ова криза. Проaнaлiзо-вано вплив CBiTOBOi фшансово1 кризи економши на трудову м^ащю з Украши за кордон.
Ключов1 слова: шоземна трудова м^ащя, фшансова та економiчнa св^ова криза, безроб^я, трудовi переселенца
Вступ. У сучасних умовах домшуючу роль у м1жнародних вщносинах вщграе глобашзащя, одним is прояв1в яко' виступае м1жнародна м1гращя ро-бочоi сили. Дедат бшьшо'' вагомост та поширення набувае перемщення трудових ресурЫв, яке зумовлене р1зномаштними чинниками, такими як со-ц1ально-економ1чн1, вшськов^ етшчш чи релтйш. Останшм часом важли-вють дослщження м^рацшних процеЫв зумовлена стр1мким зростанням 'х масштаб1в, збшьшенням штенсивност^ поширенням на всю територда нашо'' кра'ни, вагомим впливом на ii економ1чний та сощальний розвиток [3].
У науковш л1тератур1 е безл1ч думок щодо визначення поняття м1жна-родно'' трудово'' м1грацй, а саме термша "м1жнародна трудова м^ращя". Так, М. Бублш пропонуе розр1зняти поняття "м^ращя ро6очо' сили" та "трудова м^ращя", вважаючи останню вужчим поняттям [2, с. 4]. Водночас О. Кшвець розглядае м1жнародну трудову м^ращю як один з вид1в мiжнaродноi м^раци населення, що характеризуеться перемiщенням ро6очо' сили на тимчасову
