CC BY
14
2. Булавский В. А. Численные методы линейного программирования / В. А. Булавский, Р. А. Звягина, М. А. Яковлева. - М. : Изд-во "Наука", 1977. - 364 с.
3. Гаврилец Ю.Н. Социально-экономическое планирование (системы и модели). - М. : Изд-во "Экономика", 1974. - 234 с.
4. Герасимов В.В. Моделирование и оптимизация управления распределенными организационными системами / В.В. Герасимов, С.Л. Иголкин, С.Л. Подвальный // Системы управления и информационные технологии : межвузовский сб. научн. тр. - Воронеж : Цен-трально-Чернозем. кн. изд-во. - 2002. - Вып. 9. - С. 108-116.
5. Герасимов В.В. Оптимизация управления распределенными организационными системами / В.В. Герасимов // Системы управления и информационные технологии : межвузовский сб. научн. тр. - Воронеж : Центрально-Чернозем. кн. изд-во. - 2001. - Вып. 8. - С. 78-84.
6. Грицюк Ю.1. Формування портфелю проекпв з удосконалення системи безпеки житдаяльносп / Ю.1. Грицюк, О.Б. Зачко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.11. - С. 259-266.
7. Данциг Дж.Б. Линейное программирование, его обобщения и применения : пер. с англ. / под ред. Н. Н. Воробьева. - М. : Изд-во "Прогресс", 1969. - 600 с.
8. Курицкий Б.Я. Поиск оптимальных решений средствами Excel 7.0. - СПб. : Изд-во "BHV - Санкт-Петербург", 1997. - 384 с.
9. Лившиц В.Н. Выбор оптимальных решений в технико-экономических расчетах. - М. : Изд-во "Экономика", 1971. - 255 с.
10. Ляшенко И. Н. Линейное и нелинейное программирование / И. Н. Ляшенко, Е. А. Карагодова, Н. В. Черникова, Н. З. Шор. - К. : Изд-во "Вища шк.", 1975. - 372 с.
11. Муртаф Р. Современное линейное программирование. - М. : Изд-во "Мир", 1984. -
456 с.
12. Хедли Дж. Нелинейное и динамическое программирование : пер. с англ. - М. : Изд-во "Мир", 1967. - 506 с. _
УДК 336.13 Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук;
магктрант С.В. Теплий - Львiвський ДУВС
Ф1НАНСОВИЙ МОН1ТОРИНГ В УКРА1Н1
Розглянуто питання фшансового мошторингу, а також наведено заходи, яких потрiбно вжити, щоб запоб^и вщмиванню "брудних" кош^в в Укрш'ш.
Prof. S.V. Vasil'chak; undergraduate S.V. Warm -L'viv state university of internal affairs
The financial monitoring is in Ukraine
The question of the financial monitoring is examined, and also specified measures, which must be used, to prevent washing of "dirty" facilities in Ukraine.
Вступ: 12 червня 2003 р. набрав чинносп Закон Украши "Про запобь гання та протидда легаизаци (вщмиванню) доход1в, одержаних злочинним шляхом". Його прийняття стало переломним моментом на шляху формування в Укра1ш системи фшансового мониторингу. До набрання зазначеним Законом чинносп зусилля вЫх без винятку оргашв державно! виконавчо! влади й Нащонального банку Украши було спрямовано на усшшну 1мплементащю його положень, тобто створення системи фшансового мониторингу вщповщ-но до рекомендацш РАТР (Групи з розроблення фшансових заход1в боротьби з вщмиванням грошей).
У наукових дослщженнях з адмшютративного права та фшансового права певну увагу придшяли загальним питанням здшснення державного ко-
нтролю. Зазначену проблематику дослщжували О.Ф. Андрiйко, Р.А. Калюж-ний, Н.Р. Нижник, В.М. Попович та шшь Питання фшансового контролю ви-свiтлено в працях Л.К. Вороново!, Л.А. Савченка, О.П. Орлюка, П.С. Пацур-кiвського та шших. Проблеми протиди вiдмиванню "брудних" коштiв та вдо-сконалення кримшально-правово!' вiдповiдальностi були предметом науково-го пошуку у дослiдженнях з кримшологи та кримiнального права (О.М. Джу-жа, О.В. Кальман, М.Й. Коржанський та шш^.
Метою дослiдження е питання фiнансового монiторингу, а також виз-начення суб,ектiв та об'еклв монiторингу.
Виклад основного матерiалу. Зпдно 3i ст. 4 Закону Украши "Про за-побiгання та протидда легалiзацil (вiдмивання) доходiв, одержаних злочин-ним шляхом" фiнансовий монiторинг складаеться з двох рiвнiв:
• обов'язковий фшансовий мотторинг - це сукуптсть заход1в специально упо-вноваженого органу виконавчо!' влади з питань фшансового мониторингу 1з анал1зу шформаци щодо фшансових операций, що надаеться суб'ектами пер-винного фшансового мотторингу, а також заход1в з перев1рки тако!' шфор-мацй' ввдповвдно до законодавства Украши;
• внутршнш фшансовий мотторинг - д1яльтсть суб'ектш первинного фшансового мотторингу з виявлення, ввдповвдно до цього Закону, фшансових операций, що пвдлягають обов'язковому фшансовому мотторингу, та 1нших фшансових операцш, що можуть бути пов'язат з легал1защею (ввдмиванням) доход1в [1].
Особливiстю фшансового мотторингу е те, що вш здшснюеться на двох взаемопов'язаних рiвнях. На першому рiвнi вiдбуваеться виявлення опе-рацiй, якi пiдлягають обов'язковому фшансовому монiторингу та операцiй, пов'язаних з легалiзацiею доходiв, шляхом порiвняння нормативно закршле-них ознак операцш, якi пiдлягають обов'язковому та внутршньому фшансо-вому монiторингу, з ознаками операцш, як проводить суб'ект первинного фь нансового монiторингу. А на другому - перевiрка вищевказано!' шформаци про зв'язок фiнансових операцiй з легалiзацiею доходiв, здобутих злочинним шляхом.
Обов'язковий фшансовий монiторинг здiйснюе Державний комггет фь нансового монiторингу [2] (далi - Держфiнмонiторинг).
Суб'ектами первинного фшансового мотторингу е: банки, страховi та iншi фiнансовi установи; пла^жш оргашзаци, члени платiжних систем, ек-вайрiнговi та клiринговi установи; товарш, фондовi та iншi бiржi; професшш учасники ринку цiнних паперiв; шститути спiльного iнвестування; гральнi зак-лади, ломбарди, юридичш особи, якi проводять будь-якi лотере!'; шд-приемства, оргашзаци, якi здiйснюють управлiння iнвестицiйними фондами чи недержавними пенсшними фондами; шдприемства i об'еднання зв'язку, iншi некредитш оргашзаци, якi здiйснюють переказ грошових коштiв; iншi юри-дичнi особи, яю вiдповiдно до законодавства здшснюють фiнансовi операци.
Крiм цього, окремi повноваження з фiнансового монiторингу мають центральнi органи виконавчо!' влади та Нацюнальний банк Укра'ни, якi вщ-повiдно до закону виконують функцп регулювання та нагляду за дiяльнiстю юридичних осiб, що забезпечують здшснення фiнансових операцiй.
Суб'ектами, основними функщями яких е протидiя легашзаци доходiв, здобутих злочинним шляхом, е:
а) Державний департамент фшансового мошторингу;
б) М1жвщомча робоча група з дослщження метод1в та тенденцш у вщми-ванш доход1в, одержаних злочинним шляхом;
в) Робоча група з питань створення та функщонування Сдино! державно! шформацшно! системи у сфер! запоб!гання та протиди легатзаци (вщмиванню) доход1в.
Суб'ектами, як здшснюють протидiю легалiзацii доходiв, здобутих злочинним шляхом, в межах напряму боротьби з оргашзованою злочиншстю, е:
а) Координацшний ком1тет з боротьби з корупщею I оргашзованою злочиншстю при Президент! Укра!ни;
б) Спещальт тдроздши з боротьби з оргашзованою злочиншстю Мшс-терства внутрштх справ Укра!ни;
в) Спещальт пщроздши з боротьби з корупщею та оргашзованою злочиншстю Служби безпеки Укра!ни.
Суб'ектами, якi здiйснюють протидш легалiзацii доходiв, здобутих злочинним шляхом в межах покладених на них основних функцш, е також:
а) правоохоронш органи:
• органи внутрштх справ Укра!ни (мшщя);
• Служба безпеки Укра!ни;
• органи прокуратури Укра!ни;
• органи державно!' податково! служби;
• Державна контрольно-рев1зшна служба;
б) органи, що мають контрольш повноваження:
• Нащональний банк Укра!ни;
• Державна комютя з щнних папер1в та фондового ринку;
в) суб'екти первинного фшансового мониторингу.
На шляху створення ефективно! та дiевоi нацiональноi системи боротьби з легашзащею кримiнальних доходiв Укра'нський Уряд тюно сшвпра-цюе з такими мiжнародними органiзацiями, як Рада Свропи, Група з розроб-ки фшансових заходiв боротьби з вiдмиванням кош^в (РАТР), Комiтет Ради Свропи з взаемно! оцiнки заходiв протиди вщмиванню грошей, Егмонтська група, Свропейська комiсiя та пщроздши фшансових розвщок шших кра!н.
Пiдтвердженням плiдноi спiвпрацi Укра!ни з Радою Свропи та Свро-пейською комiсiею стало пiдписання в грудш 2002 р. Заяви про намiри щодо "Проекту технiчноi допомоги з питань боротьби в Укра!ш з вщмиванням до-ходiв, отриманих злочинним шляхом". Проектом передбачено пщготовку фа-хiвцiв Держфiнмонiторингу у вщповщних пiдроздiлах фiнансових розвiдок iнших кра!н.
У межах реалiзацii цього проекту 16 квгтня 2003 р. в Киевi проведено Перший мiжнародний семшар з iмплементацii проекту технiчноi допомоги з питань боротьби з вщмиванням доходiв, одержаних злочинним шляхом в Ук-ра!ш, органiзований Держфiнмонiторингом i Радою Свропи. У роботi семша-ру взяли участь представники Ради Свропи, Свропейсько! комiсii, Мiжнарод-ного валютного фонду, Свгтового банку, фшансових розвщок шших держав, а також Адмшютраци Президента Укра!ни, Верховно! Ради Укра!ни, Уряду
Украши, Нащонального банку Украши, центральних органiв виконавчо! влади, найвпливовiших в Укрш'ш громадських об'еднань. У ходi семшару було обговорено питання оргашзаци роботи Держфшмошторингу, приведення законодавства Украши вщповщно до базового Закону й затверджено робочий план Проекту.
З метою розвитку та покращення мiжнародного сшвробггництва в сферi боротьби з вщмиванням грошей Держфiнмонiторинг розпочав дiяль-нiсть, спрямовану на приеднання до М1жнародно1 Оргашзаци Фiнансових Розвiдок - Егмонтсько! групи. Враховуючи, що шдроздши фiнансових розвь док iнших кра1н здiйснюють свою дiяльнiсть уже тривалий час i досягли пев-них результат у сферi боротьби з вщмиванням "брудних" грошей, доцiльно використовувати набутий досвщ будь-яко! краши, яка матиме намiри сшв-працювати з Украшою й таким чином налагодити ефективний i дiевий обмiн шформащею.
У цьому контекстi Державним департаментом фшансового мотторингу шдготовлено до укладання вiдповiдно до стандартiв, рекомендованих Ег-монтською групою, мiжвiдомчi мiжнароднi угоди про спiвробiтництво. Про-екти зазначених угод передано Бельгй, Нiмеччинi, Люксембургу, Швейцари, Лiхтенштейну, Бразили та Норвегй.
У межах перебування украшсько! делегаци в Люксембурзi украшська делегащя передала люксембурзькiй сторонi проект типового Меморандуму про взаеморозумшня, пiдписання якого значно розширить можливостi взае-модй мiж органами фшансово! розвiдки Украши та Люксембургу. Також шд час зустрiчi обговорювали питання щодо проведення для украшських бан-кiвських фахiвцiв семiнарiв iз практичних питань у цш галузi згiдно з Угодою мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украши й Урядом Люксембургу в галузi бан-ювсько! пiдготовки. 20-24 травня 2003 р. вiдбувся вiзит делегацй Держфшмо-нiторингу на 11-те щорiчне засiдання Економiчного Форуму ОБСС "Торпвля людьми, наркотиками, легкою та стршецькою зброею: нацiональнi i мiжна-родш економiчнi наслiдки", яке вiдбулося в Празi (Чехiя). Вжитi Украшою за такий незначний час заходи реально шдтвердили прагнення нашо! держави створити прозору фшансову систему, що дiятиме й змiнюватиметься в формат мiжнародноl спiвпрацi та провiдного свггового досвiду. В цьому контекст варто вiдзначити намiр Украши незабаром здшснити пiдготовчi заходи для вступу до Егмонтсько! групи й надалi системно вживати необхiдних кро-юв, спрямованих на пiдтримку зусиль свггово! спiльноти щодо боротьби з вщмиванням "брудних" коштiв. Зазначимо, що 25 лютого 2004 р. РАТР при-йнято ршення про вилучення Украши з "чорного" списку.
Висновки. Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що юнування широкого кола суб'ектв фiнансового монiторингу зумовлене потребою захисту нащонально! фшансово! системи. Також варто поговорити про доцшьшсть внесення змш до Закону Украши "Про запобшання та протидiю легалiзацil (вщмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом" у напрямку розширення перелiку суб,ектiв первинного фшансового мотторингу. Так, пропонуемо долучити до !хнього складу торпвщв нерухомютю, адвокатiв, нотарiусiв, бухгалтерiв, аудиторiв, торпвщв дорогощнними металами та ка-
мiнням, довiрчих товариств та деяких iнших оЫб, що надають юридичнi пос-луги та здшснюють фiнансовi операцii з вимогами Закошв Укра!ни "Про адвокатуру", "Про аудиторську дiяльнiсть", "Про нотарiат" тощо.
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про запоб1гання та протидш легашзаци (вщмиванню) доход1в, оде-ржаних злочинним шляхом" вщ 28.11.2002 р., № 249-1У // Вщомосп ВР Укра!ни. - 2003. - № 1. - Ст. 2.
2. Указ Президента УкраТни "Про Положения про Держком. фшансового мошторингу Укра!ни" в1д 24.12.2004 р., № 1527/2004.
3. Скакун О.Ф. Теория государства и права : учебник. - Харьков : Изд-во "Консум"; Ун-т внутр. дел, 2000.
4. Адмшктративне право УкраТни : пщручник / Битяк Ю.П., Богуцький ВВ., Гара-щук В.М. та ш. / за ред. Ю.П. Битяка. - Харюв : Вид-во "Право", 2000. - 254 с.
5. Клименко А.О. Оргашзацшно-правов1 засади д1яльносп банюв в систем1 заход1в протиди легал1заци доход1в, здобутих злочинним шляхом : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Нац. акад. внутр. справ Укра!ни. - Ки!в, 2004. - 215 с.
УДК 65.012.12 (075.8) Доц. О.Г. Мельник, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська wлiтехмка"
СИСТЕМАТИЗАЦ1Я ТА РОЗВИТОК ПРИНЦИП1В ПОЛ1КРИТЕР1АЛЬНО1 Д1АГНОСТИКИ МАШИНОБУД1ВНИХ
П1ДПРИСМСТВ
Розглянуто та уточнено сутшсть поняття "принципи дiагностики". Проаналiзо-вано позицп авторiв щодо перелiку та призначення принцитв дiагностики. Система-тизовано принципи полiкритерiальноi дiагностики дiяльностi машинобудiвних пiд-приемств та надано !м змiстову характеристику.
Ключов1 слова: дiагностика, принцип, систематизацiя, пiдприемство.
Assoc. prof. O.G. Melnyk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Systematization and development polycriterial diagnostic principles on the
machine-building plants
The definition of diagnostic principles is considered and improved. Positions of the authors for list and intending of diagnostic principles are analyzed. Polycriterial diagnostic principles for the machine-building plants are systematization and its functional intending is basis ground.
Keywords: diagnostic, principle, systematization, plant.
Постановка проблеми та ТТ зв'язок i3 важливими науковими та практичними завданнями. Будь-яка д1яльшсть на уЫх р1внях повинна базу-ватись на певних вихщних положеннях, яю регламентують правила та тради-цп ii здшснення. Пол1критер1альна д1агностика д1яльносл машинобуд1вних шдприемств, яка базуеться на цшеспрямованому оцшюванш його стану, ди-намжи, перспектив за системою критер1!в та б1знес-шдикатор1в, дае змогу от-римати повш та достов1рн1 результати за умови ii яюсного зм1стово-просто-рово-часового здшснення. Тобто факт здшснення д1агностики ще не гарантуе виявлення проблемних моменлв, загроз та шаншв середовища функц1онуван-ня. Для того, щоб полжритер1альна д1агностика д1яльност1 машинобуд1вних шдприемств була ефективною та результативною, вона повинна грунтува-
